ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.10.26 19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Вячеслав Руденко
2026.10.26 12:19
Хвилі справа, хвилі зліва,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.

І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не

С М
2026.10.25 21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей

Олена Кіс
2026.10.25 17:20
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.

І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та

Артур Курдіновський
2026.10.25 15:28
Віконниці минулого забиті.
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.

Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеєний хрест-навхрест,

Борис Костиря
2026.10.25 14:48
Я жду листа, немов благої вісті
З-за океану чи ошатних хмар,
Немов картину проривного змісту
З могутністю недовідомих чар,
Мов пролісок на буйному узліссі,
Вогонь у безнадійності примар.

Я жду листа, що нині заспокоїть,

Євген Федчук
2026.10.25 14:40
Москалі постійно інших підлістю вражали.
Свого слова, як належить, вони не тримали.
Якщо нині ти потрібний – вони тобі раді,
А, як завтра непотрібний – то миттєво зрадять.
Й не важливо, чи то просто чесне слово дали,
Чи то договір із кимось вони підп

Світлана Пирогова
2026.10.25 12:48
Дощ вицокує гами небесні,
Звуки срібні гомінко дзвенять.
Застрибала грайливая рать.
Хлющ із перстю зійшлися у квесті.

Ніби дивним казковим експресом
Враз знімає журливу печать.
Дощ вистукує гами небесні,

Віктор Кучерук
2026.10.25 07:16
Перевтомлена працею мати
Йде повільно назустріч мені,
Щоб одразу міцніш обійняти
І забути про змучені дні.
І веде за собою до хати,
Де зажурою пахне полин,
Починає всього цілувати,
Ніби я ще малесенький син.

Борис Костиря
2026.10.24 21:29
Що значить зачинені двері
До серця чийогось навік?
Риплять, ніби голос тетері,
У фокусі дальніх повік.
І Вертер пустелю долає,
Читає рядки будяків.
На овидах світлих розмаю
Почуємо шепіт віків.

Іван Потьомкін
2026.10.24 20:57
Супами пахне околиця моя єрусалимська,
Смачними, мало не з усього світу…
Скуштував чимало їх, але на думці зазвичай
З дитинства нічим не замінимий борщ український.
Кажуть, що кухар подав Хубілаю, онуку Чингіс-хана,
Супів найкращих в світі список

В Горова Леся
2026.10.24 18:15
Розгулявся північний, та так уже кріпко і пристрасно!
Ось мою абрикосу в обіймах за ніч роздягнув.
Зняв сукЕнку, порвав і бруківку спідницею вистелив.
Загорнулась калюжа в оборку її осяйну.

Іздаля - ніби бісером жовтим обочина вишита.
Посвітліли і

Тетяна Левицька
2026.10.24 16:02
Сприймаю за жарти,
не скиглю від болю,
та більш ображати
себе не дозволю!
Незламна, правдива,
тверда, наче криця,
пекуча жалива,
стрімка блискавиця.

Борис Костиря
2026.10.24 13:54
Птахи на хижім переніссі
Вільготно направляють гнів,
Такі потужні, наче Ніцше,
В нестримнім сяєві вогнів.

Вони жорстокі і примхливі,
Розумні, злобні і сумні,
У нескоримому напливі

Віктор Кучерук
2026.10.24 09:08
В голосі плинної осені
Чується шелест і свист, -
Вітер захекано носиться,
Падає зірваний лист.
В голосі тім інтонації
Лагідні, гнівні, смішні:
Листя шепоче про грації,
Вітер горланить пісні.

Марія Дем'янюк
2026.10.23 21:29
Стукає промінчиком сонце у віконечко:
— Вставай з ліжечка мерщій, подивись на сонечко!

Вже прокинулись Карпати і хмаркам всміхаються,
Клени, буки та вільха у жовте вдягаються.

Он ялинка і смерека, золотаві шишки,
Білки в гості поспішають на смачн

Юрій Лазірко
2026.10.23 17:23
Із очима як пусті вокзали,
Наше місто ожива.
Світлом дихають благі квартали,
Пісня рветься на слова.

Приспів:
У мелодіях давно забутих,
Нам хотілося усе збагнути,

Ігор Терен
2026.10.23 17:21
З березня до вересня не узріли літа ми,
ось і жовтень хмарою лине в далину.
Синій день за вікнами прикрашає квітами
путь останню осені ранню і сумну.

А ми лише напередодні
зими лихої до весни
помітили, що на сьогодні

Вячеслав Руденко
2026.10.23 14:20
Мілини мліли,
Піском білили.
У тінях сосен
Граки ходили.
Ховався лебідь —
Самотній, босий —
Біліший лілей
У тінях сосен.

Борис Костиря
2026.10.23 12:22
Переломи епох так лякають людей,
Залишаючи шрами болючі.
Тектонічні розлами, розриви сітей.
Голос неба ніхто не озвучив.
Розповзаються тріщини в душах, і страх
Запускає глибоке коріння.
Розбивається амфора. Здавнений крах
Розпускає потворні пагіння

Юрій Гундарів
2026.10.23 11:29
Корінь слова «гуманізм» - «людяний».
Але у деяких політиків дивне уявлення про це поняття…

Гуманізм - це що означає?
Це загиблі вагітні жінки,
це мости і лікарні розчавлені,
це зруйновані вщент дитсадки…

Віктор Кучерук
2026.10.23 05:36
А дощ іде і обмиває вікна,
Змиває пил і спогади старі, -
Ніяк лише з душі печаль не зникне,
Ніщо її не звільнить від жури.
Стікають краплі, наче дні за днями,
Холоне у горнятку теплий чай, -
Утомлений нудьгою і думками,
Боюся нині впасти у відчай.

Олена Балера
2026.10.22 23:06
Оманні сумніви, коли лювов
Свободу втратити зродила страх.
Двох душ єднання навзамін свобод —
Чарівні узи, де ніхто не раб.
Кохання справжнє — в путах не скара,
Воно довік не принесе біди:
Тендітній пташці й клітка — не жура,
Бо спів її солодкий —

Олексій Могиленко
2026.10.22 21:16
Квартонель


Холодами гартована босими,
Зацілована райдужно кольором,
Після Літечка - Осені з грозами,
Хризантема хизується гонором.

М Менянин
2026.10.22 20:59
Є край, що зовуть Україна,
а так це і є Свята Русь,
по світу подіями лине –
коли ще сюди повернусь?

Мав кожен будинок чи хату
і рідні міста чи село,
раділи йому батько й мати

С М
2026.10.22 20:18
У пітьмі
Де лихоманковий цвіт
А чи під водою
Де катран булькотить
Або вранці
Біля радіо
Стіни сходяться щоби задушити
І друзів катма

Юрко Бужанин
2026.10.22 18:31
В інституті алкогольнім,
У лікеро-горілчанім,
Завершився монотонно
Семестр очного навчання.

Ось прийшов спудей на іспит,
Викладач повідомляє: -
Будем визначати вмісти

Євген Федчук
2026.10.22 16:44
Старий дідусь сидів переді мною,
Борідку сиву нетерпляче м‘яв,
Немов слова потрібні підбирав
Й не міг знайти. І паузою тою
Мене все більш і більш інтригував:
Що ж саме хоче мені розказати,
Чого би я іще не можу знати?
А я ж був певен, що багато зна

Ігор Шоха
2026.10.22 15:35
Поки ще летять літа мої,
мрію наші витоки вернути,
де течуть цілющі ручаї
та джерела у чужі краї
і колись проявлене й забуте
повертає на круги свої.

ІІ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Галина Левицька Галина Левицька - [ 2013.08.04 22:54 ]
    Хрещення Русi
    Напевне, зараз знають всі
    Про дату Хрещення Русі.
    Хтось може буде святкувати—
    Хтось комерційну користь мати...

    Хіба охрещена країна,
    Коли нехрещена людина?
    І ніби ззовні християни,
    Але всередині—погани.

    І марні всі оті зусилля,
    Бо хрещення через насилля
    Не поміняло серця суть
    І не відкрило нову путь.

    Повір, о щирий друже мій,
    Що суть не в цьому святкуванні,
    А в особистім спілкуванні
    З Ісусом, бо Він є Живий!

    Він знає все життя твоє,
    Твої стремління і бажання,
    Твої безвиході й страждання...
    Лиш в Нього мир і спокій є!

    Бог не бажає осудити,
    Коли виносиш в світло гріх.
    Бажає Він простити всіх,
    Благословити і любити,

    Бо жертви й милості достатньо!
    Достатньо, бо пролита кров
    І Божа явлена любов
    Через Ісусові страждання!!!

    Ми рішення прийняти вільні,
    Щоб з покаянням, добровільно
    Життя Ісусові віддати
    І водне хрещення прийняти!
    25.07.2013


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (1)


  2. Тетяна Левицька - [ 2013.08.04 14:16 ]
    Каяття
    І
    Всесвіт запалив зірки -
    Божі свічі храмові.
    Розлетілись в черепки
    Мрії порцелянові.
    Горобина осінь п'є
    Із піали озера,
    А лиха біда твоє
    Серце заморозила.

    Приспів
    Скажи, чому печаль сумна
    У грудях крижаніє?
    Чи не твоя у тім вина,
    Що втрачена надія?
    Терпку сльозу без каяття
    Ніколи Бог не витре.
    Без каяття - пусте життя,
    Як без душі молитва.

    ІІ
    Світлий місяць в Терезах
    Чумакує простором.
    Кожна пташка в небесах
    Прославляє Господа.
    Щиросердно розчинись
    У молитві, горлице,
    Хто до Бога притуливсь -
    Швидко серцем гоїться.

    Приспів


    Рейтинги: Народний 6 (6.26) | "Майстерень" -- (6.36)
    Коментарі: (23)


  3. Іван Вовчок - [ 2013.08.03 14:31 ]
    На смертному одрі


    Прощатись важко, але як без цього
    У всіх нас час спливає непомітно
    А мій вже сплив, та це нічого
    Надіюсь що в кінці побачу світло

    До тих хто поруч пршими звертаюсь
    Бо перед вами я у вічному боргу
    Не завжди правильно чинив, у цьому каюсь
    Можливо й покидаю зараз вас тому

    Кохана моя, мій проміньчик сонця
    Любов твоя тримає мене тут
    Ти й досі бачиш в мені того хлопця
    Не мало подолали ми з тобою скрут

    Ти завжди прикривала мені спину
    Підтримувала все що я робив
    Не сумнівався я в тобі ні на хвилину
    Заради тебе мила я весь час і жив

    Тепер до мене дітки підійдіть
    Я завжди рідні вас любив
    Прошу одне, по совісті живіть
    Хай що б вам інший не зробив

    Бо в вас я житиму й надалі
    Як память в серці і душі
    Така інакша сторона медалі
    Щоб не забу'лося про мене, ось мої вірші.

    Мій кращий друже я прощаюся з тобою
    Ми все боролись пліч о пліч
    Не завжди переможцями виходили з двобою
    Але все рівно залишались віч на віч

    Ти вірний друг, не знаю чим і заслужив
    Я завжди мав ским поділитись
    Ніколи на одинці не тужив
    Прощай мій брате за тебе буду я молитись

    Щоб кожен з вас про мене памятав
    Тепер я можу і спочити
    Прощайте всі! Мій час настав...
    Я вже втомився, хочу відпочити.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  4. Роман Коляда - [ 2013.07.30 13:41 ]
    Вечірня молитва (тріолі)
    Чи тямлю я, про що Тебе молю?
    Чи відаю, за чим сльозу проллю?
    Яке зерно я кинув у ріллю?

    Вечірню, як волхви, чекав зорю.
    Не знав, що всіх вона веде на прю.
    І ось я вже від каяття горю.

    Я так давно в марнотах заблукав.
    А так хотів прожити не лукав-
    Лячи, себе геєнною лякав...

    Небесний жнець за мить зійде на пруг.
    Тривожна тиша. Все мовчить навкруг.
    Прийми мене як Батько і як Друг.

    В піснях своїх Тебе благословлю.
    Засій мене, немов Свою ріллю!..
    Чи тямлю я, про що Тебе молю?


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.45) | "Майстерень" 5.5 (5.54)
    Коментарі: (12)


  5. Володимир Сірий - [ 2013.07.27 08:07 ]
    Мої літа благословенні
    Прошу, послухайте мене,
    Мої літа благословенні,
    Хай щем кохання не засне
    І долі личенько сяйне
    Не відсторониться від мене.

    Прожив немало на землі,
    Хоча, здається, - мить єдину.
    Минуле тане уві млі,
    А сьогоденне на крилі
    Усе стихаючого плину.

    Своїм провинникам простив.
    Що винен сам – спішу віддати.
    Літа мої - небес листи,
    У вас нема ні зла, ні мсти,
    Лиш тиха мова благодаті.

    Я з вами був, я був у вас,
    І ви в мені, як цвіт буйніли .
    Спасибі вам, що ви весь час
    Мене навчали без образ
    Черпати втіху в кожнім ділі.

    Нехай маліє ваш ліміт,
    Пора надходить косовиці,
    Ви перевеслом обніміть
    Мене і мій духовний світ
    На лоні Божої правиці.

    27.07.13




    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (12)


  6. Олександр Гора - [ 2013.07.23 06:35 ]
    Тебя напою нектаром любви
    Тебя нектаром любви напою,
    Мой Ангел Белый - чистая Любовь !
    Цветами для Тебя дорогу устелю,
    И пусть Твоё тепло останется со мной.
    Победу , радость и добро - с друзьями разделю ...
    Мой Ангел на пороге - черный жизненный урок !
    Щедра на испытания Судьба ...
    По жизни рядом Ты идёшь дружок .
    Была несовершенна и грешна моя душа,
    Мне без Тебя ни день , ни ночь .
    И как разлуку превозмочь ...
    О глоток Любви, глоток лучезарного Огня !
    Мой Бог ! Мой Свет, Ты внутри Меня !


    Рейтинги: Народний -- (5) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (20)


  7. Віталій Попович - [ 2013.07.22 17:25 ]
    Дай змогу бути другом твоїм
    Дай змогу бути другом твоїм
    І при зустрічі спитати, як твої справи
    Всім решта вже давно перехворів,
    Але не можу втамувати спраги

    Дай змогу ковтком за ковтком
    Напитися чистою красою жадібно.
    Цей прояв розчавлює під катком
    Несамовито чуйно, болісно лагідно

    Вдаюся (мовчу) точніше здаюся
    Навколишнім черствим і відлюдним.
    Дай змогу і ще раз тобою нап’юся
    Настільки, що почну вірити в чудо!

    2013


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  8. Іван Низовий - [ 2013.07.20 14:37 ]
    Дочка. Пошук порозуміння
    Ми справді ще не вмієм дорожити
    Малим достатком,
    Тому й не завжди
    Окрайцем вдовольняємося
    Житнім,
    Позбувшись тимчасової нужди.
    Ти часто сперечаєшся зі мною
    І тимчасових пристрастей вино
    Любов’ю називаєш неземною…
    А я ж бо прохмелився вже давно!
    Тобі смішне моє довготерпіння
    Й не зрозумілі виплески душі
    І те, що я визбирую каміння,
    Розкидане не мною,
    В спориші.
    Я непрактичний, знаю,
    І невмілий,
    І в цьому світі, може, пропаду –
    Дивак, ідеаліст зарозумілий
    В несправжнім, ідилічному саду…
    Та вже себе змінити я не можу,
    І ти про це, будь ласка, не проси –
    В усі часи шукав я правду, Божу
    І ласку Божу мав у всі часи.
    Ти виросла на грані тьми і світла,
    Твоя душа двоїлася,
    Та вже
    Прокинулась вона,
    Своїм заквітла,
    Відторгуючи темне все,
    Чуже.
    Тремтить рука твоя в моїх долонях:
    Кров до крові озвалася на мить…
    Ти чуєш, доню – сонячний мій сонях,
    Як все твоє щемке й мені щемить?


    2000


    Рейтинги: Народний 0 (6.53) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (32)


  9. Світлана Костюк - [ 2013.07.18 21:37 ]
    Лист на кладовище
    Я подумки пишу цього листа
    З десяток років. Може, навіть більше…
    Тулюся до холодного хреста,
    Шукаю слів, тепла…
    Відлунням – тиша.
    Матусю рідна, страднице свята,
    Як мало ми наговорились з Вами.
    Вам доля помережила літа
    Наскрізно чорно-білими нитками.
    Ні, я не плачу, мамо. Більше ні.
    Бо пам`ятаю – Ви про це просили…
    Хоч інколи страждання неземні
    Пройти без Вас таки бракує сили.
    Я сильна, мамо, сильна, як і Ви…
    В родині нашій це вже карма, доля…
    Бо почуття – то наші корогви,
    А мрії – висота…і, звісно, воля.
    Матусю рідна! Втомлене крило
    Я й з того світу відчуваю досі…
    Без Вас воно по-різному було…
    А ось уже й моя надходить осінь…
    Без Вас чомусь змалів цей білий світ,
    І важко передати це словами,
    Бо неважливо, скільки тобі літ,
    Коли так хочеш у обійми мами.
    …А поруч розростаються хрести...
    Село повільно переходить в тишу.
    …Пожовкле листя схоже на листи,
    Яких не пишуть…
    17.07.2013


    Рейтинги: Народний -- (5.86) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (60)


  10. Володимир Сірий - [ 2013.07.08 22:09 ]
    Щоб душа була радістю ситою
    Щоб душа була радістю ситою ,
    Дух од хмелю гріха не заснув,
    Я у совісті вірші розмитнюю
    За встановлену небом ціну.

    Я за мову негожу покаюся,
    Променисту - міцніш полюблю,
    У літах зацвіту, не зважаючи
    На доріг позолочену тлю.

    Всім єством нахилюсь до блакитного
    Небозводу – скарбничого рим .
    Я у цьому житті буду жити ним,
    І в майбутньому житиму ним.

    08.07.13



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (8)


  11. Василь Бур'ян - [ 2013.07.02 10:26 ]
    Корінь життя
    Ні часу плин, ні простору огроми
    Без втрат ніхто іще не подолав,
    Хоч дехто все життя на те поклав,
    Щоб в царстві вічності доскочити корони.
    Та ба! Безсмертних поміж нас - немає!
    Ти, смертний люде, Богові не рівня.
    В землі твоє видніється коріння,
    Його й тримайся, доки ще тримає!
    Радій життю і не лякайся смерті,
    Добро і Зло - твої довіку слуги.
    Плекай, лелій душі тяжкі потуги,
    Всі глузи попри блудників відверті.
    Не поспішай на хтивий дзвін бокалів
    Топити гідність у хмільному чаді -
    Твій глузд тобі не стане на заваді
    В похмурі дні душевної печалі.
    Остерігайся запаху дур-зілля,
    Що вабить духом запашного трунку,
    Спокусою найвищого гатунку
    Стає на час душевного безвілля.
    Не гидь вуста штампованим жаргоном.
    Що оскверняє і паплюжить мову.
    Відкинь гидотних слів бридку полову
    І Божий дар відлунить срібним дзвоном.
    Готуй себе до Праведного суду,
    Сплативши борг ристалищу земному -
    Твій Бог живе лише в тобі самому,
    Тож перед ним гріхи свої спокутуй...


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.47) | "Майстерень" -- (5.43)
    Коментарі: (11)


  12. Володимир Сірий - [ 2013.06.30 14:42 ]
    Я викопав колодязь, аж до зір
    Я викопав колодязь, аж до зір,
    І п'ю небесну воду із тих пір,
    Тому, кого жага земна катує,
    Кажу відверто: у Христа повір!

    30.06.13


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (17)


  13. Світлана Костюк - [ 2013.06.26 21:31 ]
    Розмова із собою...
    Чого ж це я плачу?.. А душа затерпає так
    До самоспалення аж, до самозречення...
    І думка кожна - як запитальний знак...
    І висновок кожен - багатозначне (питальне?) речення...
    Чому так нестерпно важко душі моїй
    У світі, де грати ролі - уже традиція,
    І де розуміючий погляд (бажано твій)
    Міг би мені розтлумачити, у чому міць моя...
    Навіщо ці сповіді?.. Себе не люблю і за це,
    Бо звикла сильною бути (та жити "як всі" не навчуся ніяк...)
    Не хочу носити між люди чуже лице,
    Де і мить не собою бути - для мене фатальний знак...
    ...Але і в дитинстві ми гралися часто "в принцес",
    І дуже хотілось для когось лишатись єдиною...
    ...Оголене серце пронести по долі своїй - це вже, знаєте, хрест...
    Найважче - собі бути вірною, отже людиною...
    ...Чого ж це я плачу?.. І дощ... Ох і дощ в унісон!
    Душе моя, благаю, не будь на людей ображена...
    Давай ми з тобою повіримо: це був сон...
    Ти ж сильна у мене...
    Ти сильна...
    Любов`ю вражена...


    26.06.2013


    Рейтинги: Народний -- (5.86) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (50)


  14. Василь Бур'ян - [ 2013.06.25 14:59 ]
    День за днем
    Вервечки днів обридлим пелетоном
    Пливуть собі у безвість небуття.
    Колись і я в тій безвісті потону -
    Така вона, трагедія життя...
    Життя земне - краплина в океані
    Холодної космічної пітьми.
    Там без кінця галактики туманні,
    А серед них, під теплим сонцем, - ми!
    Свою стежину в цьому дивосвіті
    Повинен кожний обраний пройти
    І скласти звіт, і все у тому звіті
    Всевишньому, як є, розповісти.
    Гріхів тягар і щире покаяння
    На шальках вічності гойднуться врізнобіч
    І в Судний день усі мої діяння
    Постануть перед поглядом сторіч.
    І все ж, туди не варто поспішати -
    Життя прекрасне тим, що воно є.
    Одна лиш думка буде потішати:
    У цьому світі - кожному своє...


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.43)
    Коментарі: (18)


  15. Віталій Попович - [ 2013.06.23 15:24 ]
    Занурення
    Ось коли бажання потонути у підземеллі правди
    В тунелі кривди кидають крихти
    Які хочеться жерти, але соромно брати
    Совість здатна не тільки по руках бити
    Критик, критика, закрити там
    За замками сімома, аксіома ліні
    Пропогандує вигідну політку
    Програмує раб раба тирана
    Теорема теракту власних фільмів
    Особистих думок , поглядів вражень
    Плюс зверху засоби впливів
    Джерел мереж вірусних заражень
    Метафори загарбники загарбали в полон
    Сон, відсутність сна у сні
    Постійний шум викликає прокльон
    Коли б відразу це зрозуміли всі
    Суть зубної пасти в тюбик
    Вичавлювати речовини доказів
    Голова скажений кубик-рубик
    На фестивалі плітків і показів
    Фокуси з ракурсів епідемії профіля
    Незбагнена будова тлумачить релігію
    Наскільки прекрасно цвіте магнолія
    Настільки відчайдушна операція «Валькірія»
    Територія простору часто неосяжна
    Коли не чують то кричи у рупор
    Мене судитиме суд присяжних
    За вирок отриманий отримаю кубок


    Під мостом гуляє вітер
    Який веде діалог неодноразово
    Сонцем спалені бетонні плити
    В кольорових розписах показово
    Поза ембріона на дні явища
    Куди ховають первістки життя
    Скажи хто ж так пищав
    Щоб отримати порцію почуття?
    Не мовчи, занадто тупе слово
    То кричи надриваючи гланди
    Тільки птахи чують соло
    Із дна каналізації правди
    Щось залишаю про себе на згадку
    Загорнуте в брутально бульварну пресу
    Продовжую записувати загадку
    щоб звільнитися від власного пресу


    2012


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  16. Володимир Сірий - [ 2013.06.22 20:54 ]
    *-*-*-*-*-*
    Під синім небом люди
    Вмирають і живуть,
    Освячуються , блудять,
    Знаходять - гублять суть,
    Ненавидять, кохають,
    Приласкують і б’ють,
    До пекла і до раю
    Знаходять - гублять путь.

    А небо друге - далі,
    Де сонми духів злих
    По замкненій спіралі
    Снують в жаданні лих.
    То НЛО - м десь блиснуть,
    То заздрістю в очах,
    То підло і зумисне
    Навіють серцю жах.

    На небокраї третім
    Царює вірний Бог,
    І янголи у леті,
    І неземний чертог,
    І річка кришталева,
    І віковічний сад,
    І ті ж Адам і Єва,
    Лише немає зрад.


    22.06.13


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (18)


  17. Іван Низовий - [ 2013.06.21 10:05 ]
    Свято Трійці, або Зелена неділя

    Хатні стіни крейдою, а долівку глиною
    мазала бабуся звечора у п’ятницю,
    вішала на покуті кетяги калинові,
    клала під іконою чебреці та яглицю.

    А в суботу зрана до Сули за Аїром,
    за татарським зіллям, лепехою прозваним,
    босоногі спринтери й чорномазі стайєри
    мчалися ординцями в прохолоду й прозелень.

    Лепехою встелена вся підлога глиняна,
    піч стара хизується білою сорочкою,
    всі домашні в чистому, що пропахло скринею,
    всілись до картопельки з диво-огірочками.

    Зжовклі фотографії в потемнілих рамочках,
    незнайомі посмішки – мамина і таткова,
    що мені привиділись лиш на мить отамечки,
    в полі, поза хатою, за ставком, за кладкою...


    2010


    Рейтинги: Народний 6.83 (6.53) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (28)


  18. Юрій Поплавський - [ 2013.06.20 10:30 ]
    Молитва
    А что мы ждем, на что надеемся?
    Чего хотим?.. ведь не изменится
    Событий ход под сенью неба.
    А нам так хочется дождаться снега
    Искристого…
    И чистого дождя,
    Чтоб все отмыл.
    И, походя,
    Нас не забыл.
    Умыл,
    Очистил души
    И глаза,
    И помыслы
    И….уши…
    Чтоб мы смогли услышать крик
    В пустующей пустыне наших душ…
    Пусть благодатным будет душ,
    Омоет раны нам…
    А кто привык
    Грешить и жить
    – Пускай раскается!
    И умничать не стоит,
    Стоит – жить,
    Листвой, травинкою, колючкой быть…
    И ждать когда счастливый случай
    Нас на дорогу к храму приведет…
    Как шоры суетность спадет
    И будет тогда Слово….
    Слушай!
    И внемли,
    и не говори…
    - молчи!
    Кому нужны все оправданья,
    Мольба о счастии, страданья.
    Ведь мы, как бабочки в ночи…
    Летим на свет без колебанья.
    И не дождется покаянья
    Ни Бог,
    Ни Сын,
    Ни Дух Святой…
    Но нам успеть бы крикнуть: - Стой!
    Пойми!
    Прости!
    Да и помилуй!
    Ты ж нас такими сотворил!?!
    Что? образ свой тебе не мил???
    Тогда – прощай!
    Прости…
    Не милуй…
    ………………………………………
    Помилуй!
    Господи!
    Помилуй!!!
    Я грешен пред тобой стою!
    Еще не мало нагрешу…
    Помилуй!
    Господи!
    Молю!..
    Мою…
    Ты…
    Душу!..

    Ю.В. 2005г


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.42) | Самооцінка 3
    Прокоментувати:


  19. Віталій Попович - [ 2013.06.20 00:13 ]
    Спокута
    Ну немає мені оправдання -
    Краще мерзнути в холодній ночі,
    Знову напишу оповідання,
    Як емоції палити в печі.

    Чи точніше як емоції палять,
    Заряджають бажання й думки,
    Бо в середині так крутять і давлять…
    Я збагнув – це триває роки!

    Наче в’язень приватної «зони»
    Гірше, хворий «шостої» палати,
    Це відверття не зробить прозорим,
    Щоб відразу почали співчувати.

    Я занедбаний, ще й неохайний,
    Ех, негоже, так про себе - не можна,
    Щоби стати гостем проханим,
    Йду на зустріч дорогам тривожним.

    І боротися, і кидати гранати,
    Ой, не буду і в окопах сидіти,
    Перестану в емоції грати,
    Прийму все або стану терпіти.

    Тоді зможу агресії відмовити,
    Пройду скрізь або повз цього стану,
    Якби це ще й усвідомити -
    Тоді зовсім іншим я стану!

    2012


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  20. Віталій Попович - [ 2013.06.14 17:27 ]
    Блукання відгуків
    Вони бачать його наскрізь,
    А він хоче бути сильним,
    Тільки заважає слабкість
    І зриває маски щільно

    Вони ріжуть його словом,
    Щоб і він замовк - навічно
    І винити тут нікого,
    Окрім себе, як це звично!

    Він любити хоче землю
    Рідну мову, чисте небо
    Обіймати кожне серце,
    Кожним пальцем дотик легкий

    Нести світло, яке має,
    Адже Всесвіт дає спокій
    Бачить зірки ще палають
    І рум’янець красить щоки

    Є чудове і дбайливе,
    Лише треба зупинитись,
    Бо всі в метушні можливо
    І не встигають подивитись

    В очі, зазирнути,
    крізь одяг,
    Під шкіру.
    Де бігає кров
    Була б на все тільки воля,
    То до любові залишалося менше ніж крок

    2012


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  21. Володимир Сірий - [ 2013.06.13 16:47 ]
    *-*-*-*-*-*
    Історик – час повідує колишнє,
    І, аби рух епох не помалів,
    Щоліта мемуари сонцем пише
    На аркушах смарагдових гаїв.

    А світ – нев'янучий бібліотекар
    Перстом вітрів гортає сторінки,
    І на полицю неба вслід лелекам
    У золоті складає залюбки,

    Щоб читачі – одвічні пілігрими
    Уникли горя міжусобних чвар,
    Побачивши , що завжди є над ними
    Отця благословенного буквар.

    13.06.13


    Рейтинги: Народний 6 (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (14)


  22. Світлана Костюк - [ 2013.06.12 22:18 ]
    Синові

    «Мій сину!» – пишу…
    А серце шепоче: «Любий синочку!».
    Думки, на відміну від слів, долітають до Бога...
    Цей вірш – ніби спроба вишити шовком сорочку,
    Яка буде тільки в тебе, і більше ні в кого.
    Її не зречися й тоді, як мене вже не буде.
    (Багато хотіла сказати – слова повтікали...)
    Я хочу, мій сину, аби ти пішов межи люди,
    І щоби вони тобі вслід, крий Боже, не наплювали…
    Пробач мені, сину...Раніше того не казала...
    Для значно добрішого світу тебе ростила.
    Нелегко буде в житті (про це з пелюшок ще знала),
    Тому і слова ці пишу, неначе відрощую крила.
    … А ти не соромся, що здатний добро робити,
    А ти не зважай, коли скажуть, що це «не в форматі…».
    Я знаю, ти зможеш, сину, попри те, що так складно жити,
    Ангелів, посланих мною, втримати…в серці…і в хаті…




    Рейтинги: Народний 6 (5.86) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (49)


  23. Віталій Попович - [ 2013.06.12 18:21 ]
    Буря спокою
    Це повернення сезону дощів -
    Вікна кричать моєї домівки.
    Хто ж ти така яка без ключів
    Входить до оселі чоловіка і жінки?

    А давай без імен –
    Коливають парфуми урбану образ,
    У вікнах вогонь дає Прометей,
    Щоб відчепити груду образ.

    Суєта це не ми, німий
    Той, хто метушню відчуває, як спокій
    Своїм повсякденним словом - не мий -
    І зустрічатимеш простору дотик.

    Галасливі квартири в полоні сімей
    Паливом тхнуть гнітючої сірки,
    Вікна кричать стоном людей -
    Миттю від цього падають зірки.

    Б’ють капюшони дурманом на сполох,
    Крони дерев активують багаття,
    Найкращим вчителем стане ворог.
    Погляд ведеться на спокусливе плаття,

    Буря спокою кидає зародок
    В глибинну ущелину засухи везіння.
    Це посилання – винагорода -
    Без оголошення на потрясіння,

    Спасибі, спасибі за кожну мить,
    За кожну новину, за кожний подих
    Навіть, коли нестерпно болить.
    Я споглядатиму Єдиного дотик

    І не наосліп, нів’якому разі,
    Авангард вірний вказує напрямок,
    Смакую буттям в нічному джазі,
    Яке показово виставлено на ярмарок.

    Тут безкоштовна осіння цнота
    У струнах незграбного контрабасу,
    Кожна краплина - це нота,
    Яка змиває будь-яку образу.

    2012


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  24. Віталій Попович - [ 2013.06.05 00:54 ]
    Бермуд
    Ні слова назад не заберу -
    Це мій Бермуд,
    Слухач ти друг,
    Єдиний гість присутній тут,
    З тобою чесний і відвертий
    Хоч ми і перехожі.
    Тобі даю всі почуття хороші
    І неважливо твоє ім’я,
    Положення в суспільстві
    Тут ціль одна,
    Коли прозора відстань.

    Не припиняти скарг
    І збільшувати власний простір
    Або шукати скарб,
    Як жити просто
    Невимушено…

    (тук-тук)
    Відчинено у мене
    Ось тут в кутку
    Тримаю жадібність, її лілею
    Або тримаю за горлянку
    Цю панянку,
    Яка із скупістю заводить п’янку,
    Не вірю, в жодний їх «останній» раз!
    Ось тане рай!
    В іншому кутку засипаний осудливістю, грубістю!
    Засуджую всіх
    Без винятку!
    Отримую від цього кайф!
    Аж лячно…
    Бо в третьому кутку Бурмуда – смуток…
    Пропасти, зникнути,
    Упасти й вимкнути,
    Так легко
    Борсатись в болоті
    Так просто,
    Піддатися під вплив
    Лише, щоб прийняли!
    Відчути важливість власної персони,
    А я не можу так,
    Не можу бути сонним
    Й боротися не можу -
    Я мирний воїн

    2012


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  25. Володимир Сірий - [ 2013.06.02 09:57 ]
    Осіяння
    Дні бувають іноді похмурі,
    У душі мрячить печаль гірка,
    Серце, наче думи під час бурі
    Недосвідченого моряка.

    Та надія правдиться остання,
    Пересиливши дев’ятий вал,
    І приходить вишнє осіяння:
    Сонце, небо і сльози кришталь…

    02.06.13


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (13)


  26. Світлана Костюк - [ 2013.05.31 23:23 ]
    Про лукавство
    Ми любимо часто казати, що так боїмося гріхів…
    Насправді лукавимо. Все це нічого не значить.
    Бо граємо ролі. В лавині сфальшивлених слів
    Забули, напевне, що Бог усе чує і бачить.
    До церкви йдемо, бо так модно, так роблять усі.
    На людях уже «козиряємо» і молитвами…
    І так себе любимо, молимось власній красі,
    Що Ангели Білі криваво ридають над нами…
    Уміємо справи вершити свої напоказ.
    А як же інакше? Чекаєм подяки і слави…
    І фото парадні у профіль і навіть в анфас,
    Немов мартиролог всіх подвигів наших лукавих.
    А як же добро, милосердя, а як же вони?
    Чому нам так важко людину відчути душею?..
    ...Тоді лише вчинки не будуть такі показні,
    Коли навчимося любові й пребудемо з нею.
    А поки що ролі. А поки що лиш міражі.
    Як прикро, як бридко, яке шумовиння і піна!
    Несправжність дратує. Звиваємось, ніби вужі,
    Під іменем світлим розп`ятого Божого Сина.


    Рейтинги: Народний 6 (5.86) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (57)


  27. Віталій Попович - [ 2013.05.26 00:08 ]
    Окрилена
    Я намагатимуся,
    Менше всіх тебе торкатимуся,
    Не зізнаватимуся,
    Як часто сняться твої вуста;
    Хоч і описую,
    Що захворію твоєю рисою.
    Це втаємничую -
    Тебе приховую
    від себе,
    Дні вираховую
    Й хвилини нашого знайомства,
    Не піддаватимуся,
    Коли побачу твою постать.
    Я намагатимуся,
    Щоразу більше з тобою розлучатимуся
    Без твого відома…
    Ох, це безглуздя!
    Ось там, де серце,
    Так треба сенсу
    Наповнити тобою порожнечу, ями…
    Окрилена, чекаючи твоєї з’яви
    Неспокій, бо слід твій на одязі моєму.
    Тепер не пратиму -
    Я намагатимуся,
    Тебе до серця більш не братиму -
    Як так втручатися
    В твоє життя
    Егоїстичними бажаннями…
    Жадана мить - це ти,
    А я лечу,
    Коли тебе почув -
    Прошепочи свої рядки
    Мені, будь ласка, мені, будь ласка
    (твоїм волоссям так ідуть квітки)

    2012


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  28. Віталій Попович - [ 2013.05.23 01:34 ]
    афіші
    Давай будемо зупинятися
    провулками "тинятися"
    фарами сліпитися,
    подорожувати там де завжди ходимо
    навіть коли холодно,
    давай про щось поговоримо і
    окутаємося по тепліше,
    малюватимеш,
    про те інше на
    сніг чекатимемо,
    а отримати сонце з дощем.
    Питай про те чого бажаєш
    бо вмію ніяково мовчати і
    не мерзни, гріти
    персти які тримають
    пензлі неначе одягати персні,
    схопи натяком
    стати винятком із
    цікавості витоком,
    обери чітку позицію
    погодься на мою пропозицію
    і жодної вимоги
    ми могли разом
    пити теплі напої ... а
    по дорозі назад зриватиму - афіші,
    оголошення з стовпів

    2012


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  29. Людмила Калиновська - [ 2013.05.21 23:43 ]
    =може=
    Може, й буде колись хвилина,
    щоб зустрітись з тобою в чайній,
    говорити про все, що плином,
    бо в душі ми лишень прочани.

    Світ не стане від того гіршим,
    та і ми вже кращі не будем,
    якщо мовчки згадаємо тишу,
    щоб від того розквітнув будень.

    Як давно ми були такими.
    Пам’ятаєш, як мріяли разом?
    Як до горя були вразливі,
    а що чуйними на образу…

    Тільки прикро, коли у спину -
    кілька речень, скупих як миро:
    «…може, й буде колись хвилина,
    більш мовчати, ніж говорити…»


    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.49)
    Коментарі: (16)


  30. Віталій Попович - [ 2013.05.20 23:21 ]
    Ну, привіт, мурахи…
    Ну, привіт, мурахи буденні,
    Кави, чаї щоденні,
    Метушливі життєві моделі,
    Семиранкові суєтні
    Гаманців пріоритетні,
    Офісні, магазинні
    Весняні, літні, осінні, зимні,
    Ранково-автомобільні,
    Пішохідно-дебільні; (паразитні)
    Пасажиро-транспортно повні,
    Сніданково-голодні,
    Он-лайн активні, соціально-мережні,
    Гармонійно відсутні, гормонально залежні,
    Нікотинно-тютюнні,
    Алко-нарко отруйні,
    Позиційно-ліниві трутні.
    Життєво-ліниві – тут ми
    Легко керуючі, сміттєзбираючі,
    Цинічно-пихаті, кредито-упаковані,
    Конвеєрно-споживчі,
    В бетонних коробках сховані.

    Ну, привіт, мурахи занудні,
    Рекламно-комфортні,
    Ідейно-одноманітні,
    Брендо-ідольно-модні.

    Ну, привіт, Без ГМО голодуючі, жиріючі,
    Атеїсти, віруючі,
    За хаос воюючі -
    Живуть мурахи мурахами керуючи.

    Ну, привіт, марафонні
    Добро загубивши…
    Ні, воно у всіх є
    Тільки пахне давнім

    Ну, привіт, критико-егоїстичні
    Привіт, невічні

    2012


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  31. Галина Охманюк - [ 2013.05.19 15:08 ]
    новатори
    Так хотілося бути новатором,
    Але все давно уже звершено.
    Набридають піски авіаторам.
    Димарі переплутано з вежами.

    Поза межі моєї веселості.
    І загублено ніч поміж мріями.
    Все під грифом "themselves",
    Але все іще...

    Може, просто любить не уміємо?

    2012


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.25) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (1)


  32. Володимир Сірий - [ 2013.05.19 09:04 ]
    Відв’яжу , відшвартую , відплину ...
    Відв’яжу , відшвартую , відплину
    Від причалу, де царствує мста,
    У собі оновити людину
    Животворною кров’ю Христа.
    Сонцем прощення душу зігрію,
    Словом істини серце зміцню,
    Віднайду в безнадії надію,
    У борні подолаю борню.
    Зволять грози мене налякати
    Батогами пекельних розплат,
    Не вбоюся, бо не винуватий
    Той, хто Божому Синові брат.

    19.05.13


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (13)


  33. Віталій Попович - [ 2013.05.16 22:30 ]
    Настала ніч в листівки
    Давай посидимо тихенько, мовчки,
    Це буде ритуал.
    Твій подих переніс до себе,
    Твій дотик врятував.
    Як чути гомін?
    Я списую тисячу листків -
    Сітківка серця чиста
    Малюнками з намиста
    Закреслених рядків
    Тебе в них відтворив.
    Ось чути спів!
    Веселі сумніви постійно гострі
    Відсутність кальцію єства ламає кості.
    Я хочу краплю губ,
    А бачу тільки шибки;
    Вже вкотре день майнув,
    Настала ніч; в листівки
    Помилки в просторі строкаті
    Ми бідні, бо багаті -
    Багаті бідні, рідні
    Й різні…
    Тож падай, падай…

    2012


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  34. Нико Ширяев - [ 2013.05.15 15:15 ]
    Текущий счёт
    Я норовил, я оседал из взвесей,
    Я был непредан здешнему борщу,
    Я титикакой был и сулавеси,
    Что я и сам кому-нибудь прощу.

    Что ж, покажи мне, уходя в бемоли,
    Смирительную роль моей вины,
    Которая, того гляди, позволит
    Мне ложью кануть в прорву седины.

    Где горний свет, там дохнут все печали
    Земной изнанки лунного листа.
    Призы висят морковкой и вначале,
    Кому везёт, сам-так везут Христа.

    И эту правду - горную, лесную,
    Проточную - принять я не готов,
    Пока на языке ещё танцуют
    Морфемы слов, пощады городов.

    2013


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  35. Віталій Попович - [ 2013.05.14 16:57 ]
    Не рідний
    Це так приємно,
    Коли для вас нерідний
    В серці коле,
    Повторю чемно,
    Що коли нерідний
    В серці коле -
    В серці вітри -
    Витри попіл.
    Знов побачимось о котрій?
    Це бездарність
    Випускати рими в простір,
    Цей пес дар ніс,
    А його поранив постріл
    Тих хто любить м’ясо й кості,
    То ж тепер іде наосліп.
    Чагарник, бур’ян, узбіччя…
    Ми побачимось, о котрій?
    У володіннях потойбіччя -
    Знаю зустрічі короткі,
    Всюди бридко і огидно,
    Всі зважають, все не рідне.
    Сам осуджую, не видно?
    Чагарник, бур’ян ще й квітне,
    Все змішалось, гори дригом,
    Все змішали м’ясоїди,
    Якщо будеш проти, криком
    Знову постріл ясно в’їде.
    В серці коле -
    Й так приємно,
    Добродію,
    Так соромно й боляче
    Добро дають…

    2012


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  36. Віталій Попович - [ 2013.05.12 15:35 ]
    Мої руки вростають в стіни
    Люди знають собі ціну,
    Мої руки вростають в стіну.
    Стій, ну!
    Спосіб, яким сам себе зцілю,
    Бо цілую її серце,
    Ради неї
    Почервоніти ладен.
    Чую запах – це ладан,
    Він відчистить свідомості забруднений клапан,
    Спаплюжений навпіл падав сніг,
    Чи, можливо, це дощ капав,
    Супроводжував слово «мораль»,
    Яке у стіні рукою надряпав
    Прямий спосіб нагадувати власноруч,
    Які цінності повинні бути поруч

    Тут задушно, я знаю,
    Тут задушно настільки,
    Що свободи свідки забираються звідси
    Туди, де дорогою світить
    Незалежність життя

    Мої руки вростають в стіни,
    Я забув, як це бути постійним,
    Пропишіть хтось режим постільний,
    Щоб звільниться від масок сумлінних.
    Я ніколи не буду із стада,
    Я піщинка у світі моя власна посада

    2012


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  37. Назарій Заноз - [ 2013.05.12 11:44 ]
    Хочеш коханий Пісня України. Вступ до опер
    Хочеш коханий для тебе я стану

    Галичиною тривожною дуже

    З пам’яттю доброю

    І без настану

    Все говоритиму про наше минуле

    Буду ходити до церкви молитися

    Свічки поставити і перемолоти

    Кості усім кому ми небайдужі

    Й тим хто байдужі - вони ж нам не чужді

    Буду просити щоб ти на побачення

    Більше квіток мені вже не приносив

    Краще приходь ти коханий зі стягом

    Так в моїх грудях щемітиме дужче

    Ще час до часу я просто зникатиму

    То з Піренеїв отримаєш вістку

    То з Апенін подзвоню випадково

    І розповім про невістку

    З Палермо, що тестя й тещу своїх не провідує.



    Хочеш коханий я стану Донбасом

    Тільки для тебе і тільки сьогодні

    Буду постійно чимось я зайнята

    Литиму труби й на своїм підвіконні

    Зліплю вазони із шахтного пилу

    Форми трикутної й напередодні

    Дня незалежності загляну у очі

    І сповіщу що кохаю я іншого

    Того сусіда що поверхом вище

    Ну пам’ятаєш квартира правіше

    Прапор ще в нього висить на балконі

    Трьох кольорів - посередині синій



    Хочеш коханий я буду Кримом

    Тобі від мене все буде спекотно

    Мова моя тобі завше звучатиме

    Шурхотом хвиль і шумом прибою

    Все по собі я пісок залишатиму

    І на губах твоїх буде солоно

    Смак пахлави у повітрі витатиме

    Й запах креветок червоних-червоних



    Хочеш я буду Поділлям для тебе

    Думати буду, що я у полоні

    В хаті постійно буде не проткнутися

    Турки й татари гулятимуть горді

    Запахом кави усе прокіптявиться

    Ти ж будеш завше готовий до борні

    І до походу далеко-далеко

    Щоби мене повернути з полону



    Хочеш я буду Поліссям й Волинню

    Й ми будем жити тоді серед лісу

    З вікнами що до болта виходять

    Я все тебе посилатиму к бісу

    Ти ж повернешся і в своїх долонях

    Знов принесеш мені букет очерету

    І комарів знову впустиш до хати

    Рано-ранесенько знову прокинемось

    І пробредемо ми щоб торгувати

    При пильній дорозі грибами

    Чорницями і повстанською зброєю



    Хочеш я буду твоїм Закарпаттям

    Завше з тобою говоритиму дивно

    І на подвір’ї поселю дві родини

    Ромів немитих

    І митих одну лиш

    Поруч своїми руками я створю

    Сад невишневий а сакури сад



    Хочеш я буду твоїм Запоріжжям

    Все воюватиму за тебе і просто

    Щоб не забути те діло хороше

    Битиму пики сусідкам і тіткам

    Бо ревнуватиму прости мене Боже

    Рідко усе ж я буватиму вдома

    А як буватиму то п’яною тільки

    Я на коні до квартири в’їжджатиму

    Й махатиму шаблею та довго кричатиму

    Аж поки мене не здолає утома



    Хочеш я буду для тебе Одесою

    І на питання відповідатиму довго

    Так що вкінці неодмінно завершу

    Знов запитанням

    Ну ти ж розумієш?

    Зватимусь я не інак Катериною

    Навіть якщо і зовуть мене Роза

    Ми переїдемо в іншу квартиру

    Ту де нічого не буде не спільного

    В нас і в сусідів і навіть в прохожих



    Хочеш я буду для тебе столицею

    Звісно до мене ти переїдеш

    Так що з кінцями що не позбудуся

    Навіть як схочу і навіть із ЗМОПом

    Будемо ми розмовлять соловї’ною

    Вдома але тільки не на роботі

    Будемо спати і в снах своїх бачити

    Як обираємо Київраду

    Але прокинемось і не поїдемо

    Велосипедами під Верховную Раду



    Хочеш коханий я буду з тобою…

    Собою?
    2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.42) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (4)


  38. Володимир Сірий - [ 2013.05.12 09:22 ]
    Буквар світобудови
    *
    Аптека давня, - ще колишня.
    Драже – горіх, пігулка – вишня,
    Малина й аґрус – вітаміни,
    Цілитель вічний - Усевишній.
    *
    Старий буквар світобудови,
    У нім слова одної мови:
    Матуся, батько, брат, сестра…
    Лиш звуки різнокольорові.
    *
    Щоб осіяти будні сірі,
    Спрадавна Небо ув ефірі,
    Шкода, - антени наших душ
    Не повсякчас на хвилі віри.

    12.05.13


    Рейтинги: Народний 6 (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (17)


  39. Віталій Попович - [ 2013.05.11 14:26 ]
    Музика слів
    Чавити музику слів у смітник -
    Там не один самородок зник!
    Б’ючись у екстазі від власних досягнень,
    Творіння-дитя померло від прагнень.
    Нездійснених мрій, зашкалу бажань,
    Прикро, коли володіє печаль.
    Починай хворіти на тавтологію,
    Водночас зраджуючи власну логіку.
    Так легко, коли сліпий провидець
    Натякає тобі, що ти – очевидець.
    Джерела п’янкої музики слів -
    До якої причаївся, притерся, присів,
    Тут запашні сторінки подарунки,
    Видавництва списують нас із рахунків.
    Гонитва даром для задоволень,
    Як загнаний мисливцем олень,
    Як битва континентів за нафту.
    Задовольнити б хватку загарбну,
    Залити б алкогольними порціями
    Славу, яку не вимірюють пропорціями.
    Наснагу вдихнути у самородок
    Проти волі, вирок не ворог,
    Стіна упереджень, коментар ярликів
    Соц.мережа, головний креатив?
    Круговерть ця нагадує пастку,
    Хоча не хоча обиратимеш частку,
    Клавіатуру або чорнильну пасту.
    Цитують Ремарка, цитують і Баста -
    Нові вподобання, покоління то свіже,
    Музику слів для них і посій же

    2012


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  40. Володимир Сірий - [ 2013.05.11 10:04 ]
    Любов, що Господом дається.
    *
    О як нерадісно і гидко,
    Коли в душі душі не видко,
    Та навіть усмішка мала
    Для нас великим є пожитком.
    *
    Здається смерть єдиним раєм,
    Коли в житті життя немає.
    Насправді тільки хресна смерть
    В Едем дорогу прокладає.
    *
    Милішим камінь видається,
    Коли немає в серці серця,
    Та навіть скелю розм’якшить
    Любов, що Господом дається.

    11.05.13


    Рейтинги: Народний 6 (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (29)


  41. Світлана Костюк - [ 2013.05.10 17:34 ]
    Я відпускаю ненависть свою...(пісня)
    Я відпускаю ненависть свою...
    Нехай іде...Нехай не повертається...
    Любов`ю вищою освітлена, стою,
    І Білий Ангел в серці озивається...

    Я відпускаю ненависть свою,
    Щоб зло корінням в душу не впліталося...
    За все плачу добром. І Господа молю,
    Аби воно до мене поверталося...

    Я відпускаю ненависть свою...
    Світ цей Творцем задуманий для щастя.
    Тож я страждання всі благословлю
    І до людей піду, як до причастя...


    2005


    Рейтинги: Народний 6 (5.86) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (57)


  42. Віталій Попович - [ 2013.05.08 16:38 ]
    Пісні чую
    По коліна був у хвої, хворий.
    синдром не
    вилікує жодний "дурдом" -
    засвоїв!
    Пісні чую щоденно,
    погодинно
    щомиті,
    в розмовах на автомобільних дорогах,
    в нічних світлофорах,
    у фараонах патрульних,
    у "пацанів рульних",
    в накурених пабах,
    у закоханих парах вечірніх прогулянок,
    у вуличних волоцюгах,на лавицях без спинок,
    у кав'ярнях запашних, в горілих листях,
    у повітряній сирості,
    у туманній суміші,
    в інтер'єрній сірості,
    в архітектурній пам'ятці,
    у склотарі, в літній парі,
    у робочій п'ятниці,
    у ранковій посмішці,
    у гарячій каві,
    в дощовій хмарі,
    в пісні тій самій...

    2012


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  43. Володимир Сірий - [ 2013.05.05 22:28 ]
    Плач Єремії
    Знеболення віри…
    Зневолення дій…
    Святих канонірів
    Ошукує змій.

    Оті, що й віками,
    Тропар і псалом,
    Лиш вільно у храмі
    Гостює Содом,
    Шепоче: законно!
    Не згодні, то йдіть!

    Пречиста Мадонно,
    Руйнується світ.
    Побільшало опцій
    Тілесно - палких:
    Вінчаються хлопці,
    Шлюбують жінки.
    Зникає громади
    Порядок твердий…

    Спасіння заради,
    Ісусе, - гряди!

    05.05.13


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (28)


  44. Наталя Чепурко - [ 2013.05.05 19:02 ]
    Заутренняя.

    Заутренняя... Звон колоколов...
    Услышать это - и не нужно слов...
    Как-будто бусы рухнули на пол!..
    И каждая горошинка спешит на свой престол!

    Звук рассыпается на тысячи созвучий:
    То нарастает с яростью кипучей,
    А то болтается, как-будто мотылёк:
    Летел на свет, а дале - невдомёк.

    И сердце радуется, слыша звон церковный...
    А для души - то тайный знак условный:
    Знак облегчения и умиротворения,
    Знак радости, всеобщего прощения.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.46) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (2)


  45. Валентина Попелюшка - [ 2013.05.05 16:34 ]
    Вервиця віршованих та ілюстрованих СМС вітань
    із Воскресінням Христовим!

    Вітаю Всіх із світлим празником Христового Воскресіння!
    Христос Воскрес! Воістину Воскрес!  Спільне вітання для кожного окремо!Збірка вітань із картинками  для Вас та Ваших близьких на всі смаки.
    З світлим святом Воскресіння!З днем, коли Христос Воскрес!Щастя, радості, везінняХай зішле Господь з небес!За столом зібраласьВся наша родина,Святкує ВеликденьРідна Україна.Із тими святамиЯ усіх вітаю,Свяченим яєчкомВсіх благословляю."Христос воскрес!"-десь пролунало,І на душі святково стало.Ось кошики із рушникамиНесуть до церкви із пасками.Святково свічки засвітились,І всі частунки освятились."Христос воскрес"-лунають дзвони.Хай зникнуть всякі перепони!Хай у душі панує свято,Хай успіхів буде багато!Хай завжди і у всім щастить.І хай вас Бог благословить!Чому на землі так святково сьогодні?Бо з неба зійшло Воскресіння ГосподнєІ Ангельські хори співають з небесСьогодні Великдень!Син Божий Воскрес!Горять свічки, зорять ікони.Земля в молитві до небес."Христос Воскрес!" -  лунають дзвони,дзвенять: "Воістину Воскрес!"Хай мир у серці Вашому панує.Хай ангел Божий щастя Вам дарує. Ісус Христос - здоров'я шле з небес. Христос Воскрес! Воістину Воскрес!Звістка радісна лунає!Світ Ісуса величаєВеликоднім дзвоном, співом,Чистим серцем - повним віри,Ясних, добрих сподівань!Великодніх Вам світань!Хай лине увись передзвін великодній,
    І кличе молитва душу в політ!
    Хай зійдуть на землю щедроти Господні
    І крила розгорне оновлений світ!
    Хай мир у серці вашому панує,
    Хай ангел Божий щастя вам дарує.
    Ісус Христос – здоров'я шле з небес.
    Христос Воскрес!
    Воістину Воскрес!І ВІН ВОСКРЕС,Наш Бог і Спаситель.І до своїх дітей вернувся знов.Пройшов крізь стіни щоби їх навчити,Що найдорожчим скарбом є ЛЮБОВ!ХРИСТОС ВОСКРЕС!!!Славіте нашого ХристаЗа кров його, за Хресні муки.Любіть його, як він любив,В годину щастя і розлуки.Христос Воскрес!Хай лине увись передзвін великодній,І кличе молитва душу в політ!Хай зійдуть на землю щедроти ГосподніІ крила розгорне оновлений світ!Проміння теплеСиплеться з небесВітаю з Пасхою.Христос воскрес!Чому на землі так святково сьогодні?Бо з неба зійшло воскресіння Господнє,і ангельські хори співають з небес -Сьогодні Великдень!Син Божий Воскрес!Рік у рік Любов Господнятворить свято Великодня.Маленькі янголи несуть дари з небес -Христос воскрес! Воістину воскрес!Свяченого яєчка, доброї паскиі сонця окрайчика - з Божої ласки!У мирі та щасті, добрі та любовісвяткуйте Великдень в родинному колі.Великдень. Чудо із Чудес!Радіємо-Христос Воскрес!В цей день вітаємо зі святом,здоровя зичимо багато.Хай щастя в серце завітає,Добром Господь Благословляє!Христос воскрес!Воістину воскрес!!З Воскресінням Христовим щиро Вас вітаю!Жити в радості й любові від душі бажаю!Запашною нехай буде Великодня Паска,І до віку буде з Вами Світла Божа ласка!Христос воскрес!Великодних радощів,добра та щастя!Втілення всіх задумів прекрасних.Хай сонцем повниться життя й натхнення,і кожна мить  нехай буде благословенна!Христос воскрес!!!Хай в кошик Вам ляжуть баранчик i паска,шматочок сальця, запашная ковбаскаi писанок пару з корiнчиком хрону -хай плине достаток до Вашого дому.Ще можна поставити меду горняткощоб справи у Вас цiлий рiк iшли гладко.Христос Воскрес!XPИCTOC BOCKPEC, зiйшoв з нeбec, пpинic yciм нaдiю!Цвiтe yce i квiтнe вce i люди вci paдiють.B дyшi y кoжнoгo вecнa, y cepцi- миp i лacкa.Hexaй cмaчнa i зaпaшнa дoвepшить cвятo ПACKA!!!Хай Божа Матiр вас охороняє,а Дух Святий здоров'я посилає;Господь дарує Ангела з небес -Христос Воскрес!!!Дзвонять дзвони Великодні!Божа Пасха вже сьогодні.Лине пісня із небес,Радість всім Христос Воскрес!Хай Божа Матiр вас охороняє,а Дух Святий здоров'я посилає;Господь дарує Ангела з небес -Христос Воскрес!!! Воскрес!!!тут місце для Вашого вітаннятут місце для Вашого вітання


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.52) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (11) | "Збірка вітань із колекції моїх дітей на їх сайті КОЛЯДУЄ УКРАЇНА"


  46. Валентина Попелюшка - [ 2013.05.05 14:31 ]
    Покаяння. Епілог.
    Тримаю щастя на руках -
    Новонароджене хлопчатко.
    Благословенна у віках
    Ріка життя, де все спочатку.

    Вітає херувимів хор
    Під ніжні звуки диво-струнок.
    Ім’я, мов доля, Теодор –
    Безцінний Божий подарунок.

    Господь невпинно споглядав
    І покаяння щире бачив.
    Якщо мені синочка дав,
    То, може, все ж таки пробачив?..

    30.12.2010 р.


    На завершення теми - поради для жінок, які здійснили аборт.

    • щиро і докладно висповідатися зі всіх гріхів смертельних і повсякденних (аборт – один із найбільших смертельних гріхів).
    • часто сповідатися і причащатися.
    • заховувати заповіді Божі і церковні.
    • добровільно накладати на себе якусь покуту (це робити лише з дозволу свого сповідника);
    • жінка, яка має шлюбного чоловіка і ще може народжувати дітей, нехай постановить собі, що при Божій помочі народить дитину, а як Бог поблагословить – то і більше дітей народити. Така пожертва себе самої для дітей буде найкращою частковою спокутою за аборти.
    • постановіть собі, що у подружньому житті ніколи не будете вживати жодних протизаплідних пігулок і цю християнську повинність будете поширювати у своєму оточенні.
    • спілкуючись з людьми, постановіть собі, що серед свого оточення не допустите того, щоб хтось із жінок зробив аборт.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.52) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (15)


  47. Віталій Попович - [ 2013.05.04 13:11 ]
    Зносився
    Ну не тряси мною!
    все… зносився…
    сірими хмарами набив кишені і за пазуху…
    напхаю листя сухого,
    зранку сонцем похмелився
    хоч не розумію, кому я це розказую?

    Тротуари краще підмітатиму – руками
    Ну, і приблизно через десять років
    Прочитаю Харукі Муракамі
    Про пісню вітру, -
    а поки одиноко…

    Та ні не в тому сенсі, що спустошений!
    Тому зловживаю багато алкоголю в кабаку
    Скоріше правда в тому,
    що я зношений
    Емоціями, які спалили в мені доброту!

    Сумний виходить опис, -
    ну як інакше?
    Брехати собі, а потім одягнутись «модно»…
    В накуреній кав’ярні не стане краще,
    Але і за відвертість тут не гордо…

    Мені б хоч раз написати пісню,
    Або вірш чи фразу –
    Про любов – взаємну!
    Тоді поділюсь цією вістю
    З усіма, хоч цим зроблю приємно…

    2012


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  48. Устимко Яна - [ 2013.05.04 10:43 ]
    тонке шиття
    з яких висот з яких небесних скринь
    весна виносить сонце на тарелі
    з яких дощів мандрують менестрелі -
    маєвої мелодії майстри

    відкіль весна бере тонке шиття
    розгладити мережива рахманні
    яку молитву дихає на банях
    що золотом крізь неї мерехтять


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (10)


  49. Володимир Сірий - [ 2013.05.04 10:42 ]
    На волі можна бути у неволі
    На волі можна бути у неволі,
    Рабом лукавих помислів і зрад,
    Без права обернутися назад,
    Конати в зачарованому колі.

    А є, що сіромашний житель ґрат ,
    Немов на царському сидить престолі,
    З очей свободи виринає колір,
    Аж дриґотить жорстокосердий кат.

    Набутий досвід не минає всує.
    Між двох вогнів природа балансує.
    Болить отут , а там пече чимдуж.

    Кому що ближче, те він обирає,
    І льос йому віддячує навзаєм
    Чи пелюстками, чи шипами руж.

    04.05.13


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (27)


  50. Володимир Сірий - [ 2013.05.03 10:27 ]
    Совість
    У совісті немає півтонів,
    Тінистих місць і холоду зневіри,
    Нічної мряки і туманів сірих
    В своїй високій Божій глибині.

    Хай атакує хижий вищир звіра
    Її душі пориви осяйні,
    Вона усім інтригам скаже «ні!»,
    Та так, що й сили пекла їй повірять!

    Дивлюся серцем я, чи ще в мені
    Ростки її буяють чарівні,
    І бірюзових дум пливуть потоки,

    Чи не впадаю у спокуси млу,
    І недовір’я фігу півгнилу
    Не смокчу розпинателем жорстоким.

    03.05.13


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (18)



  51. Сторінки: 1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   26   ...   38