ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.15 20:55
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.

За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть

Сергій СергійКо
2025.12.15 20:27
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.

Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.

Борис Костиря
2025.12.15 19:55
Я повертаюсь у минуле,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.

У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,

Іван Потьомкін
2025.12.15 19:00
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.

Кока Черкаський
2025.12.15 14:41
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.

не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі

Ольга Олеандра
2025.12.15 11:12
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.

Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,

Артур Курдіновський
2025.12.15 08:16
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.

Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча

Микола Дудар
2025.12.15 07:40
Попри снігу і дощу,
Попри слюнь від всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…

Віктор Кучерук
2025.12.15 06:33
Дочекалися і ми
Явних проявів зими -
Прошуміла завірюха,
Вкривши землю білим пухом,
А опісля на мороз
Несподівано взялось,
Ще й канікули тривалі
На догоду нам настали...

Тетяна Левицька
2025.12.15 00:20
Чого хоче жінка, того хоче Бог,
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.

Борис Костиря
2025.12.14 22:21
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.

Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.

Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.

Іван Потьомкін
2025.12.14 18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.

Артур Сіренко
2025.12.14 17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео

Ярослав Чорногуз
2025.12.14 15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.

Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.

Світлана Пирогова
2025.12.14 10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.

Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,

Тетяна Левицька
2025.12.14 10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.

Віктор Кучерук
2025.12.14 09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.

С М
2025.12.14 06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе

нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.

Прівіт, мала.

Микола Дудар
2025.12.14 00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…

Кока Черкаський
2025.12.13 23:44
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…


Борис Костиря
2025.12.13 21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.

Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.

В Горова Леся
2025.12.13 16:56
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.

Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н

Микола Дудар
2025.12.13 12:09
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…

Пиріжкарня Асорті
2025.12.13 08:57
Вірш розглядався на онлайн-колегії робочих змін і керівників профільних департаментів "Асорті Пиріжкарень" з долученням сторонніх експертів. І от що ми маємо в результаті. Технічно текст повністю тримається купи на граматичних і словотвірно спорід

Тетяна Левицька
2025.12.13 08:13
Ти ще мене не розлюбив,
і я тебе не розлюбила,
та згодом знайдемо мотив,
всадити в душу ніж щосили.
Така природа почуття;
любов і зрада синьоока
шукають істину глибоку
у манускриптах забуття.

Юрій Лазірко
2025.12.13 00:28
Йшла по селах ніч сріблиста,
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.

Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай

Борис Костиря
2025.12.12 22:21
Безсніжна зима, ніби чудо природи,
Живий парадокс чи апорія слів.
Чекаєш забутий апокриф погоди,
Загублених в полі величних снігів.

Коли загубились сніги в дикім полі,
То висохне голос самої пітьми.
Чекаєш, як долі, розкутої волі.

Іван Потьомкін
2025.12.12 19:50
По грудках їхав грудень,
А в дорогу взяв сани:
«Поможіть, добрі люди,
бо вже коні пристали.
От коли б дістать воза
Або сніг раптом випав,
Говорить тоді б можна,
Що є лад якийсь в світі.

С М
2025.12.12 14:44
Є чуття у моєму серці
Не знаю я що і робити
О ти чудовий світе о світе
Як мені бути і що робити?
Чи знаєш ти що виснував я?
Ти міг би і сам осягнути
Сьогодні всякчас завтра але й учора
Недільно-дівчачий блюз із її горем

Сергій Губерначук
2025.12.12 14:03
У мене на грудях ти стогнеш, і довго,
звитяжуєш голосно щем.
А рима – проста й заримована Богом,
й окреслена віщим дощем.

Про що ця розмова? Коли ані слова?
Про що нереально тужу?
Ти плачеш білугою, дещо з совою.

Богдан Манюк
2025.12.12 12:51
Марія Лавренюк. Улиянка. Роман. —Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2024. —216 с. Чи не кожен автор рецензії замислюється над тим, чому не оминув увагою твір того чи іншого письменника, що підштовхнуло його до роздумів про прочитане і, власне, якими б

Тетяна Бондар
2025.12.12 07:59
ця присутність незримо гріє
ізсередини
як свіча
проростає в думки
надією
вперто спалюючи печаль
її дихання тихше тиші
її голос як неба глиб

Тетяна Левицька
2025.12.12 07:34
Дзвінок бентежний тишу зранив —
не мріяла узріть тебе
через сніги і океани,
захмарні молитви небес
такого дивного, чужого
без квітів і ковтка води.
Навіщо ж не лишив за рогом
свої непрохані сліди?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Олександра Ступак
2025.10.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Валерій Хмельницький - [ 2013.11.27 10:07 ]
    Ich liebe dich (поетична пародія)
    «Cherchez la femme» – на чистий білий сніг,
    Який укрив поля, немов атрамент,
    Я «С’est la vie» додати ще би міг,
    Якби кохання стрілося із нами.

    «Bonjour, chérie!» – прошепочу тобі,
    Коли укотре гордо пройдеш мимо,
    О, мила панно, чуєш, далебі,
    Я грецьку вивчу, хінді і латину.

    «Ich liebe dich» – німецькою скажу,
    «Ti amo» – італійською промовлю
    І навіть «Je ne mange pas trois jours»
    З «Mon cher ami», знайомим аж до болю.

    «La femme fatal» - «Is breá liom tú»,
    «Обичам те», «Aku mencintaimu»,
    «Ég elska þig», «Maite zaitut»,
    «Szeretlek», «Seni seviyorum».


    27.11.2013


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (16) | "Оксана Суховій * * *"


  2. Валерій Хмельницький - [ 2013.11.20 14:26 ]
    Фіолетово (поетична пародія)
    До побачення, люба. Зустрінемось скоро на розі.
    Ти пригоди знайшла - на філейну частину свою.
    У лосинах лискучих? Мені фіолетово. Боже!..
    Я тобі маякну.

    Вилітаєш о сьомій. Години за дві – у Берліні.
    Погуляєш по парку. У мене пізніше літак.
    Ні, душею я – «за».
    Та не встигну усюди і тілом.
    Так.

    Не пручайся, кажу. Ти - кохана моя і коханка.
    Ощасливив тебе? Чи не віриш у щастя своє?
    Я займуся тобою
    вночі – і до самого ранку.
    Так і є.


    20.11.2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (9) | "Олеся Венгринович це доля"


  3. Валерій Хмельницький - [ 2013.11.15 16:14 ]
    Актор і суфлер (поетична пародія)
    Кому-кому? А, Олі! Героїчна більшість?
    Оксю-оксю – та тьху ти! – а, морон!
    Сказав-таки! Ні, no problems, звісно.
    Та я спокійний. Маю в краплях бром.


    15.11.2013


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (7) | "Володимир Сірий Вороги?"


  4. Віктор Чубенко - [ 2013.11.13 23:19 ]
    Як виходять вірші (пародія)
    Яснилась осінь, я тоді зачав,
    Не думаючи про оте опісля...
    Давно уже вдягнувсь у кригу став:
    Який же термін? Плине шостий місяць.
    А вірша плід ворушиться тепер
    І почуття до нього все тепліші.
    Та я, такий наївний фантазер,
    Не знаю досі, як виходять вірші?


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (14)


  5. Мирослав Артимович - [ 2013.11.07 20:04 ]
    Спазм життя (майже_пародія)

    …вітру гортанний спіч
    падає в ранок ніч
    о мій душевний кіч
    ляжу мабуть на піч
    чую ломоту пліч
    капають сльози з віч
    страуси зусібіч
    Боже у чому річ
    я ж не на Брайтон-Біч
    де ти о Фарадей
    або хоч Гемінгвей
    хай би мене гойдав
    кидав і підкидав
    страусом, журавлем
    краплею чи дощем
    аби лише не спав
    вчасно мене піймав…

    07.11.2013


    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.7)
    Коментарі: (13)


  6. Віктор Чубенко - [ 2013.10.26 23:52 ]
    Поезія чи проза (поетична пародія)
    Поезія, чи Проза - ось дилема!
    Прийшов додому чоловік під ранок,
    Але, з букетом квітів на доданок,
    Як ставитись до нього - в тім проблема...

    Поезія, чи Проза - це питання!
    Чіплявсь начальник, наче і по дружбі,
    Та обіцяв підвищити по службі,
    Поезію, чи Прозу на заклання?

    Поезія, чи Проза, що обрати?
    Такі солодкі тістечка від мами,
    Та що, як будуть зайві кілограми?
    А ви б мені які дали поради?

    Поезія, чи Проза, що - не бачу,
    Та замість, щоби плакати в жилетку,
    Беру і просто кидаю монетку:
    Поезія, чи Проза - на удачу!


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (21) | "Дилема"


  7. Валерій Хмельницький - [ 2013.10.22 15:09 ]
    Кохання і шоколад (поетична пародія)
    Осінній вечір.
    Пляшка на столі.
    Фужери, чарки, тарілки -

    Одначе,
    а тіло де?..
    Пропало, Боже мій!
    Ні, під столом хропить,
    ледаче...

    А я розмріялась: сьогодні - я твоя! -
    І мріяла до самого світанку,

    А ти напився, вибач, як свиня,
    і не залишив на столі ні склянки,
    ані шампанського
    (а це ж моє бухло!),
    все м’ясо з'їв й салати -
    й філіжанки
    не дочекався кави -

    лиш мені б на зло!..

    Їм шоколад.
    Самотня.
    Не коханка.


    22.10.2013


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (12) | "Уляна Дубініна Щастя зі смаком шоколаду"


  8. Віктор Чубенко - [ 2013.10.15 13:52 ]
    Не пишуться вірші (дружня пародія)
    Не пишуться вірші сьогодні. Ти зовсім не проти,
    Смачнючою стравою з кухні тебе я потішу
    І раптом побачу, що повно у хаті роботи,
    І подвиг здійсню, як колись, у подружньому ліжку,

    А далі дивитися будемо в ніч на балконі,
    На слід від комети, що в зорях далеких загрузла,
    Ти чуєш мелодію ночі? Чи в двері хто дзвонить?
    Постій тут, кохана, відкрию. Бо раптом це Муза?

    2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (15)


  9. Валерій Хмельницький - [ 2013.10.15 10:59 ]
    Про дах і невдах (поетична пародія)
    У будні і свята щодень
    ходила худюща, як дишло,
    а я тобі - ані телень,
    бо думав, що заміж вийшла.
    І кофту на грудях твоїх
    обмацував поглядом дужо -
    дивилась крізь мене ти
    і погляд був геть байдужий.
    Укотре йшов мимо я,
    дивився у карі вишні
    і думав, що будеш моя,
    а вийшло отак, як вийшло.
    Пішов і напився. Як бомж,
    лежав на бруківці холодній,
    асфальт парував і повз -
    і круки ходили голодні.
    Та рипнуло поряд щось -
    то ти нахилилась до мене,
    а дах неухильно ковз
    і з'їхав мені на рамена.
    Отак і стою сім століть,
    тримаючи дах над собою,
    шепочучи: "Ой, не любіть
    білявок, фарбованих хною".

    15.10.2013


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (21) | "Софія Кримовська * * *"


  10. Ігор Герасименко - [ 2013.10.09 18:02 ]
    Пародія на пісню Миколи Гнатюка, яка
    Надає відомому, але забутому хіту
    Нові крила, рожево-голубоваті.

    В «клюбі» ти була, мов фея.
    Танцювала з «Тимофеєм»,
    А він виявився геєм,
    Та замовлено вино.

    І Марічка у печалі:
    Не мужчина, а мочало!
    Звідкіля воно примчало?
    З чого зроблено воно?

    Гей – з молекул,
    Молодих, легких молекул.
    І лелека – і смерека.
    Знай, Марічко, з них – і ти.

    Гей – з молекул.
    То ж не шли його далеко,
    А танцюй на « діскотєкє»
    Під Миколині хіти!

    2012





    Рейтинги: Народний 5.5 (5.47) | "Майстерень" -- (5.39)
    Коментарі: (4)


  11. Мирослав Артимович - [ 2013.10.09 17:27 ]
    Орнітологічне (пародія)
    Пародія

    …мати поезій – синиця
    прози отець – журавель
    рима– не рима – жар-птиця
    пре як Пилип з конопель
    падають строфи як птахи
    на молодесеньку тлю
    супернадійних метафор
    кури уже не клюють
    думи гніздяться мов квочки
    видзьобав лінощі крук
    і філігранні рядочки
    пір’ям гусиним - на друк…

    09.10.2013


    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.7)
    Коментарі: (22)


  12. Валерій Хмельницький - [ 2013.10.08 11:48 ]
    Позов підлягає задоволенню! (поетична пародія)
    Позов підлягає задоволенню! -
    Певно, задоволений без меж.
    І мені так радісно сьогодні:
    Смачно попоїла я, еге ж.

    Позов підлягає задоволенню! -
    Ач, собі лягає, та ще й під!
    А за віщо це йому дозволено?
    Я кажу: дозволили й мені б!

    Ось коли - тріумф! Коли - поезія!
    А не те, що придбані гриби.
    Лізу на вершечок телевежі я
    Прокричати голосно: «Якби

    Підлягла сьогодні задоволенню
    Я (не позов!), їла би гриби?
    Та гори вони яскравим полум’ям!
    ...Друже милий, щось із цим роби!"


    08.10.2013


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (13) | "Олена Малєєва Юридичний верлібр або СПРАВЖНЯ ПОЕЗІЯ та Пічалька"


  13. Ярослав Чорногуз - [ 2013.10.07 17:15 ]
    Любов і традиції (літературна пародія)
    Ти пішла, й хоч на серці прісно,
    Та планета, на жаль, ні, не та…
    Твої жарти солоні, звісно,
    Тільки це не була смакота.

    Анекдоти згадав я ниці,
    Де емоцій отих – через край,
    Де знущалася ти з традицій,
    Сентиментів «Бувай» і «Прощай!»

    Так огріти б тебе з долоні…
    Скільки мала цинізму й зла!
    Лиш надривно пульсує в скронях:
    «Ти пішла… Ти пішла… Ти пішла…»

    Хоч і манять очей Бермуди,
    Невимовная їх глибина,
    Та тебе забувати буду,
    Виростає між нами стіна.

    Бо – львів`яни – із українців
    Патріоти найбільші – в цім суть!
    Я казав тобі: «Жарти кинь ці!»
    – Та ніяк не хотіла збагнуть.

    У своїй ментальності ницій
    Не кажи про любов і козла…
    Не шануєш наших традицій -
    То пішла ти, пішла ти, пішла!

    7.10.7521 р. (Від Трипілля) (2013)



    Рейтинги: Народний -- (6.99) | "Майстерень" -- (7)
    Коментарі: (23)


  14. Мирослав Артимович - [ 2013.09.26 21:45 ]
    Вічне…сподівання (усміханка)
    Вона сьогодні з першеньким у парі
    збирає листя, ловить павучків,
    а потім продає їх на базарі
    з жоржинами і листям – пів-на-пів.

    Їх в неї – троє… Кожного шанує…
    Один мрійливий, звісно, бо - поет.
    А другий ні, той – килим подарує.
    Вона приймає. Тільки тет-а-тет.

    Коли ж за ними вистигне дорога,
    до третього спішить бігом – туди,
    де тайно, з осторогою небога
    нап’ється «Трускавецької» води.

    Нелегко їй, невільниці любові,
    метатись між коханцями трьома.
    Вони всі різні: іній, жар у слові,
    а як до діла - жодного нема.

    Вона уже і штори поміняла,
    і декольте відкрила в кімоно.
    А хтось із них наважиться, бувало,
    і начебто підніметься «воно»,

    та тільки обіймé її за плечі,
    немов зима скує його всього.
    Здається – ось, нарешті, чудний вечір…
    Але…впаде додолу… і чого?

    О лицарі! І де ще вас шукати?
    В кольчугах, а ще краще без кольчуг…
    Залиште дома пуританські лати.
    Постукайте. Відчинено. Я жду…

    26.09.2013


    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.7)
    Коментарі: (23)


  15. Віктор Чубенко - [ 2013.09.14 08:32 ]
    Невибагливий (відлуння)
    Затягло твій ставок ряскою,
    Та одної ясної днини
    Упірну я у нього, не хвастаю,
    Диким селезнем у глибини.

    І нехай все шовками стелить,
    Власна вигода - справа шоста...
    Якщо там не знайду перли,
    То хоч ряски наїмся вдосталь...



    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (8)


  16. Віктор Чубенко - [ 2013.09.13 22:42 ]
    Розважливий водій (відлуння)
    Зупиняє краля фуру: - Візьмете до міста?
    І водій тут метикує: - Звісно, прошу сісти,
    Але як відплатиш, любко: грошима, можливо?
    - Розрахуюся "натурой", каже та грайливо.
    - Як це, я не розумію, чим це ти багата?
    - Я зніму труси і дам вам, то і буде плата.
    І водій, почувши раптом ті слова негідні,
    Випихає кралю з фури і кричить услід їй:
    - То хіба ж я зовсім дурень, а чи
    напідпитку?
    Не беру я ту білизну, що була у вжитку!


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (17)


  17. Мирослав Артимович - [ 2013.09.13 22:35 ]
    Еротично-гумористично (Сценка із подружнього життя)
    Вона:

    –О, аж так!?.. Аж так глибоко!...
    Відчуваєш глибину?

    Він:

    –Це я так якось – на око…
    І поглибше упірну…

    Вона:

    –Може, трішечки лівіше…
    Але темпу не збавляй…
    Діставайся дна сміліше –
    розійшовся аж за край!
    А тепер заходь із боку…
    Чи з отої сторони…
    О, та ти іще нівроку!
    Може, хоч передихни…

    Від автора:

    А бідак не знає спину:
    інтенсивно порина.
    Аж заходиться дружина –
    чи таки дістане дна?
    Пововтузився ще трошки –
    та усе під хвіст коту…
    Утопила жінка брошку
    у ставку. Ще й золоту…
    Так намучився… Завзято
    поринав і виринав.
    Не знайти цю брошку кляту
    не діставшися до дна...


    13.09.2013


    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.7)
    Коментарі: (14)


  18. Валерій Хмельницький - [ 2013.08.27 10:22 ]
    Хто як роздягається (поетична післяпародія)
    В парку гуляла сама у обід
    І не була ані гола ні боса,
    Я одягнулася тепло, як слід -
    Серпню кінець,
    Починається осінь.
    Раптом по небі промчався болід -
    Слід, подивіться, у небі і досі.
    Як спалахнуло і як загримить -
    Одяг із мене зірвало за хвилю!..
    Так за коротку зосталась я мить
    В одязі Єви -
    Як мати родила...


    27.08.2013


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (2) | "Yana Тymur * * *, Лілія Ніколаєнко Хто як одягається? (літ. пародія)"


  19. Віктор Чубенко - [ 2013.08.20 21:38 ]
    Сонник (поетичне відлуння)
    Можуть нам наснитися продукти:
    Ряжанка, сметана, ковбаса...
    Означа це: щось ти недожлуктив,
    Недоїв, або недокусав
    З невідомих вже тепер підстав.

    А брати тобі насняться менші:
    Вівці, свині, чи якесь теля,
    Сон цей означатиме, по-перше,
    Сам себе побачив ти здаля,
    Ну, а ще це правда, вуаля...

    Нагороди сняться різних видів?
    Грамоту вручають чи медаль?
    Та тому, що ти в цю ніч сновидів,
    Не відбутися ніколи вже, на жаль,
    Буде світла хай твоя печаль.

    Тож, чи варто прокидатись, друже,
    Коли сам Господь забувсь у сні?
    Он і совість позіхає дуже,
    А вона ж авторитет! Чи ні?
    Спи. Й не дай прокинутись мені...


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (4)


  20. Мирослав Артимович - [ 2013.08.18 22:33 ]
    Сповідь їжачка
    За що мене природа так скарала? –
    У тіло натикала колючок.
    Хіба тварин у світі інших мало,
    що тільки я попався на гачок?

    Мою красу, колючу, мов троянду,
    вгорнули в листя, мокре від... Роси.
    І їжачиху я тепер знайдУ чи знАйду -
    вже не відпущу, краще не проси.

    Бо я тепер – «три ес»: Секс Символ Серпня!
    І голова не голова – казан.
    Так хочеться... проймає дрож нестерпна...-
    А винуватець хто? – Василь Кузан!

    18.08.2013


    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.7)
    Коментарі: (16)


  21. Тетяна Роса - [ 2013.08.18 04:55 ]
    Колюче кохання (дружня пародія)
    Тримаючи в обіймах насолоду
    І колючки відчувши на вустах
    Їжак забув про свій їжачий страх
    У мріях про жадану нагороду.

    Зірки трусили ніч із небозводу.
    Незборна сила – первозданний клич!
    Замислено зірки скидали з пліч
    Голкасті промінці в їжачу вроду.

    «Твою красу, колючу, мов троянду,
    Вгорну у листя, мокре від дощу,
    І жирними жучками пригощу…» -
    Від хвилювання в нього спухли гланди…

    У кактуса влетівши повним ходом,
    Устряв їжак, бо не спитався броду.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (8)


  22. Валерій Хмельницький - [ 2013.08.15 14:56 ]
    Баляда про Челябінський метеорит (поетична пародія)
    Простеньке відро, хоч і цинкове, геби,
    Та це – лиш здається, я - форма небес,
    Коли з мене викинуть все, що не треба,
    І з неба накинуть по вінця словес.

    Буває, впадуть в мене вишні чи груші,
    Чи яблука, зібрані прямо з гілля,
    Потраплять, бува, і заблукані душі,
    Не знати-бо звідки, та не звідсіля.

    Я вічним було з нержавійки, не з цинку -
    Бо це і часа́м непідвладний процес.
    Збирались в мені із хмаринок дощинки –
    І в них відбивався кришталь із небес.

    Але загорілося небо у тиші
    І куля вогненна з'явилась на дні -
    Багряна зоря, мов загублена вишня,
    Скотилася, п’яна, на Землю у сні.


    15.08.2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (12) | "Іван Драч БАЛЯДА ПРО ВІДРО"


  23. Параска Коливашаласка - [ 2013.08.09 19:03 ]
    Ностальгія за первісним (пародія-переспів)
    Заздрю людям первісним:
    Для них палка була яко зброя.
    Кожна іскра могла запалити справдешній вогонь.
    І не тре було, вибачте, "хемії"всякої їсти,
    Воду пити уміли не з кварти, а прямо з долонь.
    І мужик мав дітей, на скількох вистачало сили
    (Не важливо при цьому, чи сусідка вона, чи жона…)
    І ті діти йому з лісу шкури звірині носили.
    Ворог плакав на кутні, як тяжкою була вина.
    Грались Місяцем, Сонцем, трави високі косили…
    Відчайдушно-сміливі в своїй наготі були…
    Не приручені ще.
    Не стриножені.
    Ще красиві.
    І воли.
    І хохли.

    2013


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (27)


  24. Параска Коливашаласка - [ 2013.08.07 17:01 ]
    Під наркозом (пародія)
    Пародія
    Я влаштую тобі терапію... народну,
    Ту, що звикли сприймати як "нетрадиційну"...
    Не впущу до палати медсестру ані жодну,
    Чи тебе заберу на півдня... в інфекційну...
    Та не бійся ти так! Я не збочена "вліво",
    Просто випадок твій вже запущений... дуже...
    Вітаміни подіяли швидко (на диво!):
    Ну, тепер ти вже мій... Витри носика, друже...
    Проведемо сеанс у режимі "швиденько"...
    Не стогни і не плач, бо ще "зав" увірветься...
    Я тебе розітру, розігрію гарненько,
    Поцілунками вкрию по всій області... серця.
    ...Не буває смертельною доза. Це смішно.
    Я надіюсь, людина ти все ж витривала...
    Як подіяв наркоз! Просиш ніжно-преніжно:
    - Хочу ще... аби ти... мене знов... лікувала...
    Медсестричко... моя... Мені мало ще...
    ...Мало...

    2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" 5.5 (5.5)
    Коментарі: (34)


  25. Параска Коливашаласка - [ 2013.08.05 18:49 ]
    Після загулу (пародія)
    Я повернувся з довгого загулу.
    Прийшов до річки.Човен без весла.
    Де ночував: у Ксені чи в Марічки?
    Куди мене нечиста занесла?
    Нема бажань.
    Природа спочиває.
    А голова, як вулик той, гуде…
    Побуду на мосту.
    Уже світає.
    Когось зустріну.
    Хтось мене знайде.
    …Така мені близька людина кожна
    І очі риб – печально- золоті…
    Оце згадаю все…і буде можна
    Із грішників…податись у святі.
    2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (29)


  26. Василь Кузан - [ 2013.08.02 09:12 ]
    Інтелектуальне

    Пародія

    Я читаю Камасутру
    І вивчаю різні пози,
    Бо набридли всі класичні –
    Викликають сміх і сльози.

    Щось не те, не так, не надто,
    Муляє щось, коле, тисне…
    Може спробувати нині
    Позу раком, котрий свисне?

    02.08.13


    Рейтинги: Народний -- (5.54) | "Майстерень" -- (5.7)
    Коментарі: (5)


  27. Параска Коливашаласка - [ 2013.07.27 14:03 ]
    Нелегкий вибір (пародія)
    Пародія

    Ненависть до красивого, авжеж…
    Від нього теж стрімка потрібна втеча.
    Пишу про древньоруських журавлів
    Із багажем гріхів моїх на плЕчах…
    Лише з одною можна до вінця,
    Отож на гущі кавовій гадаю,
    Хто краща з них:
    Чи ця?
    Чи ця?
    Чи ця?
    Згадаю кожну - зразу умліваю..
    Поспівчували древні журавлі:
    Яка недосконалість на землі…
    Хотілося б душі моїй палкій
    Побути ще
    У тій…
    У тій…
    І в тій…

    2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" 5.5 (5.5)
    Коментарі: (22)


  28. Параска Коливашаласка - [ 2013.07.26 13:16 ]
    Про гріхи (пародія)
    Пародія

    Добре, що цей ліс мовчить віками.
    Терпне, шаленіє та …мовчить…
    Крони верб над нами, наче шрами,
    Горизонт прорвали і блакить…
    Романтичний вечір для коханки…
    Вірші.
    Самогон.
    Політ до зір.
    Мовив їй після котроїсь склянки:
    - Грішна ти. Збирайся в монастир.
    Після Спаса, кажеш? Пречудово.
    (Ти туди, я бачу, не спішиш…)
    Сльози.
    Самогон.
    Політ до раю…
    І ліричний про монашку вірш.


    2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (27)


  29. Параска Коливашаласка - [ 2013.07.25 15:49 ]
    Настроєве (пародія)
    Пародія

    Поміняю поему на пиво,
    А вірш - на фісташки.
    Відпущу свої мрії на волю, як з клітки птиць.
    Ось Ілліч кам`яний посміхнувся назустріч криво,
    Впав обірваний ґудзик на землю, як ленінський клич.
    Нафіга, ви скажіть, ті бажання, котрі нездійсненні?
    А новий українець без фільтра( ото гівно!)
    Час – художник, малює цю «жись».
    І Шевченко вже там, де був Ленін…
    Знову тягнуться друзі…
    (До мене? До пива?)…
    Чи їм все одно?...

    2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (46)


  30. Василь Кузан - [ 2013.07.23 23:42 ]
    Про лося

    Лінива пародія

    Не кінь я, люба, і не віл.
    І звідки це взялося,
    Що ти довірила мені
    Зіграти роль цю – лося.

    Я трохи схожий на слона,
    І на ведмедя схожий.
    Але з рогами – це не я!
    Рятуй мене, мій боже!

    А бог хитренько так мені
    Нашіптує-моргає:
    «Чи ти рогатий, а чи ні
    Лише дружина знає».

    17.07.13


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.54) | "Майстерень" -- (5.7)
    Коментарі: (6)


  31. Василь Кузан - [ 2013.07.22 15:23 ]
    Питаннячко
    Пародія

    Моя кохана, я не лось, це точно.
    Нема у мене й натяків на те,
    Що на макітрі щось, окрім волосся,
    Тверде і розгалужене росте.

    Хоч сумніви мені вже серце точать,
    І ще язик невпевнено плете…
    Невже я справді схожий так на лося,
    Що навіть ти смієшся? А проте

    І сам я, коли стану біля люстра
    І подивлюсь закохано туди
    Засумніваюсь… Чи продукт я людства?

    Чи генетичних вибриків плоди
    Осіли у мені і у колисці?
    Подай-но прохолодної води…

    18.07.13


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.54) | "Майстерень" -- (5.7)
    Коментарі: (22)


  32. Мирослав Артимович - [ 2013.07.20 22:10 ]
    Споглядання
    Жіночі груди… Перса… Циці…
    Приваба ваша надиха.
    А чари – «притча во язицех».
    Ні – не уникнути гріха!

    Не спить уява. Спокій вбито.
    А погляд жадібно пасе
    за тим, що пнеться нарочито
    з тісних лаштунків декольте.

    І думка лиш одна не в’яне,
    а павутину мрій снує.
    Жіночі груди… Розум п’яний…
    І серце гупає моє…

    20.07.2013


    Рейтинги: Народний 0 (5.63) | "Майстерень" -- (5.7)
    Коментарі: (27)


  33. Василь Кузан - [ 2013.07.18 10:03 ]
    Поет у полоні
    Пародія

    Гурії райського саду
    Взяли мене у полон –
    Знов повернулась досада:
    Я ж бо не праведник. Он

    Скільки довкола поетів,
    Чом ви не візьмете їх?
    Хтось із них, може, з відомих,
    Знати не знає про гріх.

    Може читав хто в Корані
    Як бути праведним і
    Падав коліньми при пані
    Честь захищаючи. Ні,

    Долю свою парубочу
    Втрачу при ваших свічках,
    Грішний, я більшого хочу,
    Полум’я щоб у очах,

    Шалу натхнення і хіті,
    Бурі у пристрасті! Ще
    Листя щоб в’яло на вітах
    В пах опускаючи щем.

    Просто лежати і ждати,
    Гурії! – це не моє!
    Стали красуні на чати -
    Страшно, і тоскно стає.

    Милі, я вас обцілую,
    З неба дістану вам зір,
    Випустіть, дуже вас прошу,
    Я ж бо не ваш – рідновір.

    16-18.07.13


    Гурії - дружини праведників у райському саду у мусульман


    Рейтинги: Народний 0 (5.54) | "Майстерень" -- (5.7)
    Коментарі: (19)


  34. Параска Коливашаласка - [ 2013.07.17 16:34 ]
    Монолог циганської жриці (пародія)
    не боїшся рук моїх розгнузданих
    не страшишся що згориш у полум`ї
    зблудишся навік в моїх спідницях
    в небо полетиш на голих ц...цях
    диво-перса ти уже цілуєш
    ізкипаю в ласках умліваю
    най мене і ціла волость чує
    я -німфетка я - перлина раю
    та зніми скоріше ці облачення
    шорти рвані майку те що далі
    кров моя огнями поциганчена
    (залиши хіба лише сандалі)
    а чифір зробив велике діло
    не заснеш не думай конокраде
    тіло-дихання моє розбурхуй сміло
    не чекай допоки ранок впАде
    мріється дорога із колесами?
    забирайся їдь я не тримаю
    тіко попрощайся з тими персами
    шо як стражі коло брами раю
    я твоя одвічна кочовичка
    не переч
    звикай
    то файна звичка
    у вогні циганському згораю
    і тобі
    багато
    дозволяю:)


    17.7.2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (36)


  35. Параска Коливашаласка - [ 2013.07.17 13:43 ]
    Нащадок Муз (пародія)
    І сплю й не сплю... І ніби мені сниться
    Густезний ліс і файна молодиця...
    Дюшеско, Барбарисочко, цьом-цьом...
    А поруч бігає якийсь кумедний Гном...

    Талановите, бестія, вдалося...
    Спило всі рими з милої волосся,
    Метафорами смачно закусило.
    На мене схоже: добре, тепле, миле...

    Таке якесь, як щастя у віночку...
    І носить чорногузівську сорочку...
    І на бандурі раптом як втяло...

    Відлуння сколихнуло все село...
    Аж розколовся навпіл чийсь гарбуз...
    Я ж був щасливий цим нащадком Муз!:)


    17.07.2013


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (20)


  36. Ярослав Чорногуз - [ 2013.07.17 13:41 ]
    Дитя кохання (літературна самопародія)

    Оце дитя кохання – Вам скажу я!
    І груди є – і поміж ніг стирчить…
    Ростуть мені в очах і груші й туї,
    Хоч сядь і плач, як тітка на печі.

    Із муз уже любив і не одну я,
    Були солодкі, ніби калачі,
    Тепер сиджу і вірші компоную…
    Аж мац… Щось голова моя свербить.

    Ой, лишенько, це ж роги, як у лося!
    Забув я те, що ти – із Афродит!
    І пестив, ніжив так твоє волосся…

    А ти, а ти – в спідниці ти – бандит!
    У кого немовля оце вдалося?
    Середнє щось, ти бач - гермафродит!

    17.07.7521 р. (Від Трипілля) (2013)




    Рейтинги: Народний -- (6.99) | "Майстерень" -- (7)
    Коментарі: (16)


  37. Параска Коливашаласка - [ 2013.07.17 11:16 ]
    Про жнива (пародія)
    Підперся граблями. У полі стою.
    А сіно виспівує гами...
    Я посмішку згадую милу твою
    І все, що було поміж нами...
    Де я іще юний, до всього мастак,
    Дзвеніла коса над лугами...
    І сіно. І ти. Стукіт серця "тік-так"...
    І жайвір. І борщ з галушками...
    Чому ж ота втома, неначе мара,
    І тіло з краплинками поту
    Дратують постійно(мовляв, не пора),
    Берися за іншу роботу?..
    А сіно шепоче.
    А жито шумить.
    А я сподіваюсь на любощів мить.
    ...Зруділий від сонця та спеки...
    жую...
    (Запах часничок поміж нами...)
    Складу, моя мила, копичку й твою,
    Спочинь-но з граблями...

    17.07 2013


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (15)


  38. Василь Кузан - [ 2013.07.17 09:54 ]
    Воно

    Пародія

    Оце мені так випала задача,
    Уже й не знаю, що мені робити?
    Ні батько, а ні мати не навчили
    Як хлопчика від дівки відрізнити.

    Чи син воно, чи дочка? От би було
    Йому отак уже під років двадцять
    Тоді б я знав… Тоді б я і не щупав
    А так побачив. Але це маля ще…

    Оце беру, дивлюся, зазираю
    У очі, на обличчя і на груди…
    Нічого я второпати не можу.
    Грудей нема. Нема, та і чи буде?

    Воно іще не має ні щетини
    І вуса в нього не ростуть… Але
    Є ще одна ознака… Але памперс
    Не можу розстібнути я оцей.

    А ще від нього пахне неприємно.
    Напевно… Точно! Так воно і є!
    Нехай росте. Ким виросте – тим буде.
    Хай спокою уяві не дає!

    17.07.13


    Рейтинги: Народний -- (5.54) | "Майстерень" -- (5.7)
    Коментарі: (16)


  39. Мирослав Артимович - [ 2013.07.16 20:58 ]
    Трикрапка (пародія)
    Не ставлю крапку на коханні.
    Лише трикрапку… Я ж не лось...
    Воно чи з вечора, чи зрання –
    не пам’ятаю – почалось.

    Таке солодке…Липли губи:
    чи то дюшес, чи барбарис?
    Аж пересохли в мене труби –
    сьорбнув пивка. Опохмеливсь.

    Не пам’ятаю – син чи дочка,
    та знаю твердо – карапуз.
    Хотів, звичайно, я синочка –
    бо ж плоть від плоті – Чорногуз.

    Розхвилювався так, що – риска:
    мене від щастя повело -
    в одній строфі аж дві колиски
    гойдаються усім на зло.

    Та тішить музика дзвіночка
    конвалії – не будяка.
    Явилась муза у віночку -
    небесна все ж .– Не будь-яка…

    16.07.2013


    Рейтинги: Народний 5.83 (5.63) | "Майстерень" -- (5.7)
    Коментарі: (36)


  40. Параска Коливашаласка - [ 2013.07.10 18:02 ]
    Сільська ідилія (пародія на пародію)
    Чорніє повітря, синіє щосили.
    Омелько вечеряє знов з матюками.
    Нечисте його цілий день десь носило.
    Село аж гуде вже масними плітками...

    Під баром п`яниць так багато, аж свище
    Дорога...чиїми вже хоч... кізяками...
    Онисько забрався аж на кладовище
    І моцно заснув "у обнімку "з хрестами.

    Упир же смакує ранами синіми.
    Червоними, певне, уже не хоче.
    Солоха, сусідка, вечеряє мріями
    (Її чоловік вже й раз в рік не лоскоче).

    Поет наш сільський наджував собі класика
    І лірики з`їв на вечерю багато...
    І так переварює файно - фантастика,
    Що газами віршів аж дихає хата...

    Така вже ідилія - не передати...
    Лише довелося ...втікати із хати...

    ...А доки Парася рядки ці писала -
    Солоха в соломі...Омелька спіймала...


    10.07.2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" 5.5 (5.5)
    Коментарі: (34)


  41. Ярослав Чорногуз - [ 2013.07.10 17:44 ]
    Вечеря в антисвіті
    Чорніє повітря, синіє щосили,
    Гойднувся п`яниця із матюками,
    Озлоблене місто вечеряти сіло
    Лайку заїло масними плітками.

    А вітер гілками вечеря, аж свище,
    Дорога – коров`ячими коржами,
    І трунами свіжими он кладовище
    Вечеря роздягнуте, без піжами.

    Упир же смакує ранами синіми,
    Соломину вмоча в кров на обличчі…
    А Ніна Гнатюк вечеряє мріями
    Про свічі каштанів ті - чоловічі.

    Я снідав, обідав творами класика
    Та ще й на вечерю з`їв їх багато.
    Тепер переварюю радо насито –
    Вечеря газами віршів кімната.

    10.07.7521 р. (Від Трипілля) (2013)


    Рейтинги: Народний -- (6.99) | "Майстерень" -- (7)
    Коментарі: (15)


  42. Валерій Хмельницький - [ 2013.07.09 14:56 ]
    La femme fatale from trash movies (поетична післяпародія)
    Є на світі чи немає міри?
    Ходять юнки у страшне кіно
    І лякаються жаских вампірів,
    Що глитають кров, а не вино.

    У кіно показують: русалки
    Їх лоскочуть, тягнучи на дно...
    Не закохуйся, юначе, палко -
    Femme fatale ідуть у trash кіно.

    Зомбі, вурдалаки, кровопивці –
    Ось герої їхніх сновидінь!
    Йдуть красуні сторожко й назирці,
    Дивлячись, чи відкидають тінь.


    09.07.2013


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (9) | "Яна Устимко кров-любов (пародія)"


  43. Валерій Хмельницький - [ 2013.07.09 10:23 ]
    9 липня 2013 року (поетична пародія) (Д)
    Колись, було, в тринадцятому році
    Прийшла до мене дівка - Самота,
    А з нею поряд, зовсім ще нівроку,
    І Муза юна, ликом осяйна.

    І у тандемі Музи з Самотою
    Писав тривожні вірші до зорі -
    А потім ми зосталися утроє
    У таємничій ранішній порі.

    Текли у віршах «сльози по с.ачині»
    З квітучих яблунь вгору до небес
    І ґелґотала Муза на латині:
    «Omnia mea mecum» понад плес.

    Перевертався у Землі Горацій
    І що є сили голосно хропів -
    Йому наснилось, що дістав по «с.аці» -
    І він здригнувся тисячу разів.

    На лоба впало яблуко огромне,
    Розплющив очі – о, світає вже,
    А поряд Муза так шепоче томно:
    «Лублу тебе, коханий, je t’аіme, je…”


    09.07.2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (12) | "Ігор Павлюк 14 ЧЕРВНЯ 2013 РОКУ"


  44. Василь Дениско - [ 2013.07.01 09:57 ]
    пародія "Сон Полковника"

    Миxайло Десна
    "Колекція"

    А в мене (не вдома) колекція гумовиx чвар:
    жіночі емоції, що без панчоx,
    і я, зосереджений, - в пошуку "Кожен гектар -
    гімнастика жанру "Об стінку гороx!"

    Нагадую мат з найчарівнішим префіксом "О".
    Комусь заважаю доїсти уxу.
    А гумовий човен, готуючись до ПВО,
    долає пороги в погоду суxу.



    Пародія

    Он в астралі чуття! -
    Без панчіx і бантів і бретельок.
    І шалене буття -
    Аж підошви горять без шкарпеток.

    Остогидла війна
    ПВО, кулемети і пушки.
    Завітай, Неземна!
    Наварю Тобі файної юшки...

    2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.46) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (22)


  45. Параска Коливашаласка - [ 2013.06.19 12:44 ]
    Відповідь на автопародію (пародія в пародії)
    ***

    Вже на хлопів отих немає злости
    (У жимолост дівчат гукати в гості!).
    І шо, скажи, з тобов робити маю?
    Мо думав - ягод справно назбираю?..
    Бо галичєни - то є хитруни,
    Коло дівчат - то як тиї в`юни...
    Узяв би ліпше косу, покосив,
    Ледачим пузом троха потрусив!
    До дармовóго, люде, як той кіт
    (Тобі ж, герою, не шішнанцять* літ!).
    А бздури** в мізках ше кишат-кишат
    (Вже дайте "шіст", уже замало "п`ят"...).
    То видиться*** йому якесь" МК"
    (Оте "ПМ" - холєра, ше й яка!).
    Всіх дзíсяки**** Адмін той "заразив"...
    Омелько мій, і той вже гет здурів:
    Із голосних вишукує процент,
    "Вичислює" якийсь "кофіцієнт".
    Роботу чисто всю закинув, люде,
    Все жде, коли "МК" у него буде!
    Пойміт мене, о пане Редактóре,
    То для Парасі є тяжкоє горе...
    Бо так в селі у нас живе ше піп
    І кіт (той, шо у жимолости спит).
    Добавте тиї рейтинги, благаю,
    А нє, ТО Я СІ САЙТА ВАМ ЗЛАМАЮ!
    А хочете - то помагайте Ви!
    (Хазяйство в мене - свини, коровú...)
    А пастуха тепер найти в селі -
    Могоричі давати немалі!...
    ...Парася чемна, не зобидит Вас...
    Ну шо?
    Ви за?
    То натискайте "КЛАС"!


    17.06.2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (50)


  46. Параска Коливашаласка - [ 2013.06.16 22:36 ]
    Про прикмети (пародія)
    Вірю прикметі такій:
    Дощик накрапує рими...
    Повне цеберко надій -
    Бути цим ритмам моїми!
    Серпик небесний моргнув,
    Вилив народну прикмету
    З-поміж планет і зірок
    Прямо у зошит поету...
    І полились, полились
    Образи рясно-строкаті,
    Хаос змінивши на вись...
    ...Мокро у хаті...
    Зранку сріблястий ріжок
    Розхвилювався:
    - Де ти, поете-дружок?
    - Римами грався...



    16.06.2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (61)


  47. Володимир Сірий - [ 2013.06.14 15:14 ]
    Пропав кінь
    На міцних, не поморених крилах
    Щезнув кінь – легендарний Пегас,
    Певно інші його спокусили,
    Не питаючи дозволу в нас.

    В метушні повсякденній і вражій,
    Поміж віршами, наче дітьми,
    Отакої страшної пропажі
    Не одразу помітили ми.

    Хтось, у відчаї, став довголітнім,
    Адже муза покинула нас!
    Ну а той, хто цього не помітив,
    Графоманить, сердега, весь час.

    14.06.13


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (21)


  48. Володимир Сірий - [ 2013.06.13 22:28 ]
    Чудодійні ліки (спроба пародії)
    Накуплю йодованої солі , -
    Є у мене грандіозний план:
    Посипати безнадії кволі,
    Аж до глибини сердечних ран.

    Чудодійні ліки це, - направду,
    Неприємні, люті, але все ж…
    Чесне слово, до куща троянди
    Із-за солі змій не підповзе.

    22:15
    13.06.13


    Рейтинги: Народний 6 (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (25)


  49. Валерій Хмельницький - [ 2013.06.13 16:51 ]
    Хуторянка (поетична пародія)
    Живу я на хуторі, чули, мо’, біля Диканьок –
    Там зграї вовків завивають, як місяць уповні...
    Вони до оселі підійдуть найближче під ранок -
    І я зачинюсь, побоявшись поткнутись назовні..

    В ту повню тесляр цілу ніч молотками гамселить,
    Неначе ті цвяхи мені забиває у скроні...
    Я потім ходжу, мов сновида, невиспана, сонна -
    І мрію втекти у міста, передмістя чи села.

    Та як утечу – навкруги болота й трясовиння,
    Сніги по коліна і води розталі по плечі...
    Піду я у погріб, де бочки коньячні та винні,
    І їх відкоркую – й отямлюся десь аж під вечір.


    13.06.2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (9) | "Юлія Набок-Бабенко Авітаміноз"


  50. Параска Коливашаласка - [ 2013.06.13 14:27 ]
    Ти і осінь (пародія)
    Ми вдвох з тобою.
    Київ.
    Передмістя.
    Туманні горобини каганці.
    Знімаю буси ( все-таки спромігся!),
    Вони ( нарешті!) у моїй руці.
    Слова про осінь зношені. Сум`яття.
    І на деревах листя теж нема...
    Знімай, моя берізонько, і плаття,
    Знімай сама...
    ...А поруч десь апостол діток- бусол -
    Високе небо навхрест обійма.
    І я уже захоплено дивлюся:
    От молодчина - все зняла сама!!!
    ...Ще віршами на тебе помолюся,
    Моя ти чарівнице золота...
    Моя ти Муза ( Людочка чи Люся?).
    ...Літа...Літа...
    13.06.2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" 5.5 (5.5)
    Коментарі: (55)



  51. Сторінки: 1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   11