ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2025.07.06 10:12
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.

Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,

Віктор Кучерук
2025.07.06 05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі

Юрій Гундарєв
2025.07.03 08:50
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…

Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу

Віктор Кучерук
2025.07.03 05:38
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,

Юрій Лазірко
2025.07.02 17:34
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.

Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,

Віктор Кучерук
2025.07.02 05:30
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.

Юрій Лазірко
2025.07.02 03:14
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!

Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,

Федір Паламар
2025.07.01 23:57
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.

Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –

Леся Горова
2025.07.01 22:02
На екватор вмощені небесний
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!

Багрянисто зірка догорає,

Борис Костиря
2025.07.01 21:47
Багато людей думають:
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", "Телеграмі",
його телефон
не відповідає.

Данько Фарба
2025.07.01 21:21
Якщо ти хочеш проковтнути це -  вперед. 
Я краще все перетворю на сміх і попіл. 
Забуду ключ від усіх своїх дверей. 
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.

Закриюся від натовпу плащем. 
Пройду як ніж через вершкове масло. 
Залишуся заручни

Іван Потьомкін
2025.07.01 13:52
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох

Віктор Кучерук
2025.07.01 12:27
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої

Світлана Пирогова
2025.07.01 10:14
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.

С М
2025.07.01 09:09
Заявишся опівночі і мовиш ‘Ніч не видно’
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно

Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то

Тетяна Левицька
2025.07.01 08:05
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.

Борис Костиря
2025.06.30 21:47
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.

Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.

У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.

Козак Дума
2025.06.30 10:42
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.

Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі

Богдан Манюк
2025.06.30 09:12
Частина друга Жовч і кров 1930 рік Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в

Тетяна Левицька
2025.06.30 08:21
На подвір'ї, біля хати,
в кропиві та бузині
дозрівають пелехаті
чорнобривці запашні.

На порозі чорний вужик
примостився спочивать.
Квітнуть мальви, маки, ружі —

Віктор Кучерук
2025.06.30 05:48
Закохані до згуби
Лише в своїх дружин, –
Дбайливі однолюби
Додому йдуть з гостин.
Хоч ген затишна гавань,
А тут – низенький тин, –
Наліво, чи направо,
Не зверне ні один.

Володимир Бойко
2025.06.29 23:49
Банальна думка – як воно
Зріднилось з путіним лайно.
І як воно – смердючі дні
Вовтузитися у лайні.

Відомі істини прості –
З лайном поріднені глисти.
І путін теж – огидний глист,

Юрій Левченко
2025.06.29 23:25
Мій мозок розчленився на клітини,
у кожній - ти ... в нейронах і аксонах
той погляд ще невинної дитини,
та пристрасть у найпотаємних зонах.
Мов не живу без цього всі ці ночі,
розірваних думок збираю зграю,
і розумію, що напевно хочу
тебе і жити,

Борис Костиря
2025.06.29 22:01
Безконечно росте трава,
Невідчутна і ледь жива.

І траві цій ніщо не указ,
Вона дивиться в нас і про нас.

Ця трава - ніби вічне зерно,
Що проб'є асфальт все одно.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Сергій Святковський
2025.06.27

Равлик Сонний
2025.06.25

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Чорнява Жінка - [ 2008.03.05 12:41 ]
    ПЛАЧ ПО ЗАНЕПАЛОМУ РЕЙТИНГУ (думки вголос одного з учасників «поетичних змагань»)
    Мій рейтинг впав…А ще стояв учора
    Твердий, могутній, як ота дубина,
    Незламний, як та скеля, де прикутий
    Був той чувак… як там його…забув…

    Він був моєю гордістю і суттю,
    Метою справжньою у цій царині віршів,
    Й дівки усі разом ставали в позу,
    Та що дівки – усі чоловіки!

    Його я доглядав, щоденно пестив,
    Ганчіркою стирав з нього пилюку,
    І цяточки на ньому не бувало,
    Блищав, як очі навесні в котів…

    А потім налетіла дика зграя
    Вовків па-а-азорних і брудних чужинців,
    Розпочали хапатись за мій рейтинг
    І хаяти його перед народом…

    Перед моїм народом, для якого
    Я вірші ці треклятії пишу
    І виставляю їх разів по десять,
    Щоб кожен зазубрив, як Отче наш…

    Є на Майстернях тут порядок чи нема?
    Чому адміністрація мовчить
    І рота не заткне отим гидотам,
    Що честь мою із рейтингом зрівняли,

    Коли упав він, кволий, на коліна,
    І звідти ледве чутно шепотів:
    «Здійми мене, здійми, о, милий тато…»!
    Як серце крається і як душа болить….


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.54) | "Майстерень" -- (5.52)
    Коментарі: (30)


  2. Данчак Надія Мартинова - [ 2008.03.04 11:19 ]
    П Р И Б У Т О К /сатира/
    Сів розхлябано-щасливий,
    Бізнесмен,
    В 600 мерседес,
    Вуса хвацьки підкрутив,
    Борідку знизу він підбив,
    Щоб торцем стояла,
    Підморгнув собі в дзеркальце,
    Потягнувся,губи облизав,
    Дав на газ,зірвався
    Мов шалений вітер гнався.
    Радість неймовірна,
    Бо його прокрутка,
    Принесла прибутки.
    Вже його ласкаво обнімало,
    Тепле море азіатське,
    Та банани і кокоси,
    Сипались з гори,
    І стрункі дівчата-амазонки,
    Танцювали навкруги.
    Ноги гладив їм,
    Шийки цілував,
    А найвродливішу,
    На коліна посадив,
    А вона махнула рукавом,
    Щось заскреготало,
    Підкинуло вверх,
    В голову дало,
    Аж чоло на склі,
    Печатку поставило,
    Носом підписало,
    Зубами зажало.
    Відривали всім ПОСТом,
    І збирати будуть,
    Всім медперсоналом.
    Мерседеса на металолом.
    А мораль така:
    "Не лови за пір*я півня,
    Бо синиця вилетить із рукава!"



    Рейтинги: Народний 5 (5.19) | "Майстерень" -- (4.88)
    Коментарі: (2)


  3. Зеньо Збиток - [ 2008.03.03 16:37 ]
    Kurva-LOL
    (неневисникам слова "ВІТЧИЗНА")

    На Кульпарківську до Львова всіх пошлю -
    пальцем викажу вітчизні співчуття.
    Я курвлю - тому що не люблю,
    бо таке моє розкурвлене життя.

    На історію, на віру наплюю,
    місто ноги роздвигає на путях.
    Я курвлю - тому що не люблю,
    бо таке моє розкурвлене життя.

    Напишу фігню - ше трохи поблюю,
    оголю свої правдиві почуття.
    Я курвлю - тому що не люблю,
    бо таке моє розкурвлене життя.

    А на носі курву-землю зарублю,
    "курви син" звучить блатніше за "бадя".
    Я курвлю - тому що не люблю,
    бо таке моє розкурвлене життя.

    Kurva-LOLльчика до язя притулю
    хай не тхне моя поезія. Затям:
    Я курвлю - тому що не люблю,
    бо таке моє розкурвлене життя.

    3 Березня 2008


    Рейтинги: Народний -- (5.33) | "Майстерень" -- (5.27)
    Коментарі: (25)


  4. Павло Якимчук - [ 2008.03.02 19:09 ]
    ПРЯМИЙ ЗВЯЗОК
    Посварився у неділю з жінкою Федотко.
    Ну яка ж ти, – каже, – жінко, в мене ідіотка!
    А вона ж йому: - Ой, правда-а! Тут ні грама фальші!.
    Ось пішла б за генерала – була б генеральша!


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.4) | "Майстерень" 5.5 (5.28)
    Коментарі: (8)


  5. Павло Якимчук - [ 2008.03.02 18:40 ]
    Повернення Микити
    - Знову п'яний?! Ну, це все!
    Не буду й сваритись!
    Нам з тобою, чоловіче, треба розлучитись!
    - Пропозиція цікава. Кажучи між нами,
    Голосую жінко "за", обома рогами!


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.4) | "Майстерень" 5.5 (5.28)
    Коментарі: (2)


  6. Павло Якимчук - [ 2008.03.02 11:39 ]
    Великий день
    Прокинулася жінка
    і будить чоловіка:
    – Послухай-но, Микито,
    Сьогодні ж день великий!
    Пройшло п’ятнадцять років,
    Як ми з тобою в шлюбі,
    То як же ми це свято
    Відзначимо, мій любий?
    Пробуркотів Микита:
    – Не спиться тобі зрання!.
    Давай вшануєм свято
    Хвилиною мовчання.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.4) | "Майстерень" -- (5.28)
    Коментарі: (3)


  7. Валентин Бендюг - [ 2008.03.01 18:09 ]
    Епіграми
    Епіграми

    Миколі Магері

    Микола Никанорович - поважний чоловік.
    Микола Никанорович солідний має вік.
    Микола Никанорович, як те мале дитя, -
    Три казочки для “Читанки” писав усе життя.

    Броніславу Грищуку

    Заріс, як той Хемінгуей,
    І сивизною весь покрився, -
    Пасе Мархоцькому гусей,
    Щоб Вічний Рим не завалився.

    Миколі Федунцеві

    Поет Микола Федунець
    Лавровий сплів собі вінець.
    Про те зухвальство Муза взнала
    І листя з чубом общипала.


    Анатолію Ненцінському

    Поляк він, мабуть, український,
    Бо ж записавсь у “Білий птах”…
    Ні. Українець, наш Ненцінський, -
    Який із нього, з біса, лях?

    Миколі Мачківському

    Кругленький, добрий, тихий,
    Чужу біду і власне лихо
    Човпе потроху, щось римує,
    Що наримує - надрукує...
    Такий невредний чоловік:
    Від діда втік, від баби втік,
    Від вовка втік, від зайця втік...

    Івану Іову*

    Душа правдива - внук Мамая:
    Козацький норов, чорний вус…
    У шинку в Лондоні співає:
    - На Україну повернусь!..

    Іванові І

    Іван в собі раба зборов,
    Бо ж доки націю ганьбити -
    Москальське прізвище носити? -
    Тепер він І, а не І - ов.

    Павлу Гірникові

    Циганський вигляд і натура,
    І погляд, як у різника...
    Не вбереглась література
    І понесла від Гірника.

    Федорові Куркчі

    Ліпить Федір із глини чортів.
    Якось Бога зліпить захотів:
    Сидів, ліпив цілий вечір,
    Та вийшов не Бог, а кошлатий Федір.

    Миколі Мазуру

    Скульптор Мазур любить метал, -
    Залізо і сталь - не глина:
    Дощі не розмиють його п`єдестал...
    Хіба що… згорбатіє спина.

    Василеві Кравчуку

    Один ізяславський байкар
    Страх не любив Оси і Трутня,
    Бо заважали пить нектар
    І написать що-небудь путнє.

    Валерію Басирову

    Мов у сметані борода,
    А голова - головка сиру, -
    Хоч аксакалом вигляда,
    Та все шайтанить наш Басиров.

    *Іван Іов -
    хороший поет-експериментатор,
    що рано пішов з життя,
    але за життя був людиною
    веселою і компанійською,
    ці епіграми читав.
    Гадаю, коли не образився тут,
    то й там його душа усміхнеться.

    Самоепіграма
    У нього прізвище коняче
    І кінська в нього голова, -
    Бендюжить всіх, кого побачить,
    Не підбираючи слова.




    Рейтинги: Народний 5.5 (5.24) | "Майстерень" -- (5.03)
    Коментарі: (16)


  8. Данчак Надія Мартинова - [ 2008.02.29 13:50 ]
    ВОВКИ /сатира/
    Кого би розірвати на куски,
    Собі схопити величесенькі куски,
    Другого затоптати,
    Себе так вихваляти,
    Що тільки я, та тільки я,
    Геніальна фігура,
    А ти, та що там ти,
    Сиди і в дві дирки сопи,
    Не лізь ти нікуди,
    Розтруть,затруть і ноги витруть,
    Бо це було завжди,
    Від зграї не втекти,
    Вона не тільки дожене,
    А закусає,розірве,
    То виходу не має?
    Інстинкт збереження тут грає.
    Або ти, або тебе вони,
    Біжи,бо виходу у них немає.
    "До чого тут інтелігенція гнила",
    Бо ми ж вовки,
    Як не з*їмо, то заженемо у кутки.


    Рейтинги: Народний 5 (5.19) | "Майстерень" -- (4.88)
    Коментарі: (4)


  9. Нестор Мудрий - [ 2008.02.28 20:06 ]
    КАРАПЕТ-2008
    Любим Україну
    Ми всіма серцями,
    Доки влада ззаду
    Любить нас із вами.
    Нині в нас гулянка,
    І простий її сюжет:
    Глушимо горілку
    І танцюєм карапет.

    Пиймо за добробут
    Неньки-України,
    Щоб найвище в світі
    Піднялися ціни!
    Щоб могли купити
    Ми паперу в туалет
    Й нічим було ...ти,
    Станцювавши карапет.

    Нащо ті "Прориви",
    Збільшення зарплати,
    Як доходам нашим
    Цін не наздогнати,
    Як знімати можна
    Фільми жахів про Бюджет?!
    Тільки нам байдуже:
    Ми танцюєм карапет.

    Хто побув "небидлом"
    Трохи на Майдані,
    У жовтогарячім
    Досі ще дурмані.
    Фахівці зі Штатів
    Знають, в чому тут секрет, -
    Нам "по барабану":
    Ми танцюєм карапет.

    Вірять в нас майданцям,
    Відключивши розум,
    Раді ми все більшим
    Обіцянок дозам.
    Їх же щедро сиплять
    З телерадіо й газет -
    Ми тому щасливі
    І танцюєм карапет.

    Довго танцювали -
    Трохи потомились.
    Владу обирали -
    Сильно помилились.
    Та на цю проблему
    Нам дають імунітет
    Випита горілка
    І веселий карапет.


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.12) | "Майстерень" 5.25 (5.06)
    Прокоментувати:


  10. Чорнява Жінка - [ 2008.02.28 11:51 ]
    Епіграма на Критуса Нахмана
    Невчасно прервано коїтус,
    У графоманів їде дах,
    На полювання вийшов Критус,
    А разом з ним – славетний Нах.

    І провокатори занили,
    Очко судомить чорний жах:
    Здійма їх на сатири вили
    Шляхетний хлопець Критус Нах!

    :))


    Рейтинги: Народний 4.75 (5.54) | "Майстерень" -- (5.52)
    Коментарі: (12)


  11. Зеньо Збиток - [ 2008.02.27 20:00 ]
    Ода Великому Наху
    (Нахману Критусу присвєчуєсі)

    Я проймаюсь глибиною слова "Нах...",
    не пройдуть `го посинання певно всує...
    Нах... - факір та відправляч чортяк на дах -
    На даху я,(в йійках-йойках)
    на даху я!

    А як з даху подивитись - поросто страх,
    мамамія, татамія, анемія...
    Нах... тобі:
    - Ще крок і буде ті бабах!
    Алілуя! На даху я!
    Нах... - дубію.

    Караули закричав ворона-птах,
    а точніше "кракаулів накричала".
    Дивиться наш Нах... і шле чортяк на дах,
    щоб ворона соловейком заспівала.

    27 Лютого 2008


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.33) | "Майстерень" 5.5 (5.27)
    Коментарі: (18)


  12. Чорнява Жінка - [ 2008.02.23 20:05 ]
    Маємо те, що маємо (пародія)
    Василь Шляхтич. Є як є

    Серце б’є
    Моє
    Твоє
    Я є
    Ти є
    Життя триває
    День минає
    Ніч минає
    Світ кохає
    Те що раєм
    Називає
    Не під нагаєм
    Доріг шукає
    Знає
    Що вони заростають
    Той знайде
    Хто віру має
    Він не пропаде
    Світ триває
    А є
    Як є.

    _____________________

    Серце б’є
    Моє
    Твоє
    Її
    Його
    Йо-йо...
    Життя триває
    День минає
    Вечір минає
    Ніч минає
    Ранок минає
    Про що це я
    Забуваю
    Буває
    Такий вже я
    Як є...


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.54) | "Майстерень" -- (5.52)
    Коментарі: (52)


  13. Чорнява Жінка - [ 2008.02.21 11:06 ]
    Розчарування (пародія)
    На вірш Мирослави Меленчук
    http://maysterni.com/publication.php?id=19270
    .....................
    Губи – безгубі і руки – безрукі... Зупинка
    Серця без серця. Ці двоє прощались навік:
    Хвиля, що так була схожа собою на жінку,
    Скеля, якою у море вростав чоловік.

    ________________________________________
    Губи – безгубі, і руки – безрукі, і ноги – безногі,
    Серце без серця, і шлунок без шлунку, і череп без мозку...
    Думала, то в тебе губи такі от вологі,
    А виявляється, весь ти, коханий, із воску




    Рейтинги: Народний 5.5 (5.54) | "Майстерень" -- (5.52)
    Коментарі: (6)


  14. Чорнява Жінка - [ 2008.02.19 15:29 ]
    Майже про лелек
    В. Бендюгу та його безсмертним віршам

    ***
    За селом прокричали лелеки
    Летіли лелеки з Африки, -
    Несли в Україну грип.
    Летіли лелеки і кашляли,
    Я кричав їм у слід, аж охрип:
    - Не летіть ви сюди, чорнОгузи, -
    Хай вас негри усіх поїдять!
    Вистачить з нас і Чорнобиля…
    Отче наш… вашу мать, вашу мать…

    ***
    Не в позі щастя
    Ставай хоч раком
    Усе то буде лиш фізкультура
    __________________________________

    Лелеки, недоїдені пігмеями,
    Під “вашу мать” верталися додому,
    І, пролітаючи над Піренеями,
    Побачили картину незнайому:

    Стою я в позі знака Зодіаку
    І бороню кордони України,
    Лише боюсь, щоб грип отой крилатий
    Зненацька не підкрався із-за спини,

    Стою вже довго, вже закляк чекати,
    Вже голуби взялись за справу дружньо,
    Я все здолаю за тебе, країно-мати,
    Урочисто, повільно, стійко, мужньо...


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.54) | "Майстерень" -- (5.52)
    Коментарі: (72)


  15. Володимир Гнєушев - [ 2008.02.19 13:25 ]
    ФАТАЛІСТ (читати з сумом, наприкінці - заплакати)
    Якби я кленом народився або дубом,
    То мав би безліч різних перспектив:
    Парканом стати, або хати зрубом,
    Чи скрипкою (люблю її мотив!).
    Я міг би стати кріслом Президента,
    Або веслом, що хлюпає в воді,
    У вузі став би лавою студента,
    Чи лавою підсудних у суді…
    Можливо, став би рамою картини,
    Де в Мони Лізи посмішка сумна,
    Підпорою убогої хатини
    Чи бочкою для пива і вина,
    Або, наприклад, держаком лопати,
    Дверима, щоглою чи клубом!…
    Та чим завгодно міг я легко стати,
    Якби був кленом, а ще краще - дубом!
    ………………………………………….
    На жаль усе не так, бо я - людина,
    І тим, що мріялось, не зможу стати!
    Тому попереду у мене путь єдина -
    Терниста путь в народні депутати…
    1998


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.51) | "Майстерень" 5.5 (5.49) | Самооцінка 5
    Коментарі: (11)


  16. Руслан Навроцький - [ 2008.02.17 23:36 ]
    можна...
    Тіло можна втопити в вині.
    Завтра можна сховати у вчора.
    Та поки солоніє вода на Землі-
    Буде так,як не було ніколи.

    Можна вірити в себе.
    Безмежно і грізно.
    І носити себе,як ікону.
    Й на себе молитись.
    І слізно,і слізно.
    Таємно-жагуче
    Кохатись у собі.

    Можна бути Поетом…




    Рейтинги: Народний -- (5) | "Майстерень" -- (4.22)
    Прокоментувати:


  17. Іван Гонта - [ 2008.02.15 10:27 ]
    За мотивами Варвари Черезової
    Кожен ранок, мов свято, розділене нами надвоє:
    запашним майонезом твоє я намазую тіло
    і лижу, і смокчу, і в нірвану впадаю з тобою,
    обіймаю, голублю, даруючи пестощі вміло.

    Ледь торкаюсь устами, вдихаючи запах капусти,
    (на обід буде борщик?) Чудово кохана, а поки
    я тобою поснідаю... Страва розпусна і тлуста,
    так за це і кохаю тебе - ти ж моя чорноока...

    Але ти не возися, моя апетитна коханко, -
    на-но ось... Тільки ж випий до краплі, до самого денця,
    і хутенько на кухню - там є самогонки ще склянка,
    і... - у мене ідея... - візьми ще гірчиці і перцю...;-)

    Першоджерело тут: maysterni.com/publication.php?id=18983.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.4) | "Майстерень" -- (5.28)
    Коментарі: (20)


  18. Зеньо Збиток - [ 2008.02.14 19:41 ]
    Момемтом в море - альбо пам`ятай про
    Пролохотронивсі я нинька моцно,
    дві фікси вибили на танцьох баняки.
    Запухли вочи, мимо цілю в ноцник,
    гелікоптером в баках крутятьсі зірки.

    Задок свій мама кузькіна задрала
    і показала хлопу всю свою красу.
    Тепер лежу - не дихаю, мов шпала,
    всіх сук зарублюю на ніс, курей пасу.

    Розтринькаю цю ніч на монольоги
    про путні мами - курчі, сучі та Кузьми.
    Хай качка копне, відпадають роги
    і ржуть, мов кавалєрія, куми.

    А зовтра день напне дійки корові,
    заріже на обід старого когута,
    глодати кісточки залише псові,
    кишки перебурчать у танці живота.

    Дорвусь до трактора, зачну рулити,
    проб`ю вікно в Європу - пробанячу хлів.
    І заведу розмову, матом вкриту,
    під мумуваті звуки кумових корів.

    14 Лютого 2008


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.33) | "Майстерень" -- (5.27)
    Коментарі: (19)


  19. Іван Гонта - [ 2008.02.14 16:19 ]
    Мої кошенята
    Варвара Черезова
    Мої кошенята

    Вкладаю спати кошенят:
    одне, два, три, чотири, п'ять.
    Одне руде, сіренькі інші.
    Ну годі нявкати, тихіше!

    Не можна в ліжко, горе з вами -
    нас всіх шістьох насварить мама.
    Отож хутчіш лягайте спати,
    мої маленькі кошенята.

    http://www.maysterni.com/publication.php?id=18959
    -----

    Перераховую дівчат:
    одна, дві, три, чотири, п'ять.
    Одна руда - вредніша інших,
    ходи до мене, досить віршів.

    І швидше в ліжко, горе з вами -
    Та ж не довідається мама!
    Отож щільніше притуліться,
    Мої дівчатка білолиці.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.4) | "Майстерень" -- (5.28)
    Коментарі: (4)


  20. Жанна Люта - [ 2008.02.12 20:31 ]
    БЕЗ ПРИСВЯТИ
    Даруйте, стало модним між піїтів
    Про речі потойбічні говорити.
    Низати низку нечисті й страхіть
    Із підсвідомості своєї, вочевидь.
    Фантазії коня пустивши гопки,
    Живописують безпросвітну ніч,
    Силенну силу жахів зусебіч,
    А чути дешевинкою підробки.
    Насправді, надається до жалю
    Нещасний чоловік, якому темінь
    З усіх кутів ошкірилась, мов демон,
    І сотнею очей зелено-темних чига...
    Ой леле, ока не стулю!
    Але чомусь не страшно, а шкода,
    Бо то вже не захцянки, а біда,
    Стидавбися писать таке, хіба би
    Вже геть забув, що хлоп ти, а не баба!
    Вдягни штани, як висохнуть, а далі
    Не важ на нагороди і медалі,
    Світи свічки і оглядай кути,
    І павуків змети, аби боялись,
    Хай знають місце миші і коти,
    Щоб над господарем відтак не насміхались!
    Як віршам не розвидниться й тоді,
    То справи кепські і нема надії.
    Діагноз очевидний і простий
    Для фахівця, либонь, з психіатрії.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (19)


  21. Зеньо Збиток - [ 2008.02.11 23:10 ]
    Натюрмася
    Заснув Сірко на сіні у стодолі,
    як цуценя, що суча мати привела.
    Жук колорадський крав на бараболі
    мозольну працю рук. Та най би `го взяла...

    Семенів трактор тратив кінські сили,
    на гак за ніздрі ухопивши ржавий ЗіЛ.
    Петро з Іваном третій день, як пили -
    Петро ще петрав, а Іван ревів, як віл.

    Жінок додолу притягнуло поле
    і пило соки та вирощувало горб,
    А у сільраді голова дозволив
    собі заїхати граблями в лоб.

    Одна лиш втіха, що радейко піє,
    попса під настрій - закусити є чим глюк.
    А в оковитій норовисто градус мліє,
    від Колорадо залишився тіко жук.

    11 Лютого 2008


    Рейтинги: Народний 5.67 (5.33) | "Майстерень" -- (5.27)
    Коментарі: (9)


  22. Володимир Гнєушев - [ 2008.02.11 11:30 ]
    Про "керманичів"
    Я не люблю брутальних слів,
    Невігластва цураюсь,
    Не дуже вірю в силу снів,
    Як завиню – караюсь,
    На напівзігнутих ногах
    «Наверх» я не вчащаю –
    Ні, я не відчуваю страх,
    Я сором відчуваю!
    За себе сором і за них –
    Тих, що над нами стали:
    Серед порожніх слів рясних
    Вони вже заблукали!
    Хто їх «керманичами» зве,
    Того не поважаю:
    Керманич знає щось нове,
    Таке, що я не знаю!
    Тому і має право він
    Керманичем вважатись,
    А не нагадувати дзвін,
    Що звик сяк-так хитатись!
    Хитнувся – бомкнув раз і два,
    Бездумно звук лунає –
    Яка ж у дзвона голова?!
    Дзвін голови не має!
    А скільки ж є у нас голів
    По всій по Україні!...
    ......................
    Я не люблю брутальних слів,
    Але вони єдині
    Спроможні чітко, без «ля-ля»
    У далечінь послати
    Тих, хто на тямить ні чорта*,
    А лізе керувати!

    *Читач може підібрати вдалішу риму...
    04.12.2007


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.51) | "Майстерень" 5.5 (5.49)
    Коментарі: (6)


  23. Зеньо Збиток - [ 2008.02.08 23:08 ]
    Монументальність
    (За мотивами Василини В.)

    Монументально підливаю вечір -
    біжить по дубові срумок стрімкий,
    щось я сьогодні не до речі
    звалив собі на вузькоплеччя
    непередбачливо-мутні думки.
    Здригну, обітру мешта об штанину,
    зішкробаю коханки довгий ріг.
    У час печалі, в радості годину
    знаходжу у собі завжди причину
    напитися - і падати без ніг.
    Гойда знайомих, дорогих і любих,
    і вертольотами башка шумить.
    Спинюсь на хвильку і покличу Любу -
    без Люби - то вже точно вріжу дуба,
    а як не вріжу - знову кину пить.

    8 Лютого 2008


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.33) | "Майстерень" -- (5.27)
    Коментарі: (7)


  24. Зеньо Збиток - [ 2008.02.08 21:02 ]
    Як то є
    Накостиляв під вечір в барі рагулям.
    Пішло метро бомжів міських на ніч куделить.
    Лежав собі, балдів, плював у морду стелі,
    та навіть вусом на коханку не схиляв.

    Вона вовтузилась, чекала "аль-люлів",
    за вушко шкробарала, мов киця муркотіла,
    а на тівішці гавкалась з мєнтом Ґадзіла,
    а я все згадував польоти рагулів.

    Немов трамвай ми ноги кулком переліз,
    центнер кохання почвалав у бік льодівки.
    Не та вже баба зара, як то була дівков.
    Чим думав хлоп, коли `го путав з нею біс?

    8 Лютого 2008


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.33) | "Майстерень" 5 (5.27)
    Коментарі: (5)


  25. Зеньо Збиток - [ 2008.02.08 18:55 ]
    Хлоп з Тоганрога
    (За мотивами Юльці В.)

    Я хочу тебе, конюху,
    мій хлопе з Тоганрога.
    Запрошуєш на сіно,
    заглох в корчах мопед.
    З тобою будем бавитись
    у "Гол!" (ворота - ноги).
    Ну що ж давай - викочуй м`яч
    а я доїм шербет.

    8 Лютого 2008


    Рейтинги: Народний 5 (5.33) | "Майстерень" -- (5.27)
    Коментарі: (4)


  26. Зеньо Збиток - [ 2008.02.08 17:34 ]
    Я гикати буду
    (За мотивами Варці Ч.)

    Я гикати буду - до завтра, до літа чи смерті.
    Забембали сни, телефонні дроти і дороги.
    До чорта пошлю на кулічки коханця-небогу -
    хай знає він, батяр, як в гречку скакати уперто.

    Побринькаю троха губою, і в чашечку чаю
    наллю коньячку і журбу у собі переможу.
    Покличу Стефана - хай гріє оманливе ложе.
    Стефасю, ти мій - мерщій до аптеки, благаю!

    Він майже вже тут, я халатик знімаю кохатись -
    підкинь троха жару, здоймай же нарешті кальсони.
    Чекає на пташку грайливе моє підвіконня.
    Він, кажуть, що дідько - не вірю я в ті забобони...
    і, як перед боєм, чекаю на мужність солдата.

    8 Лютого 2008


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.33) | "Майстерень" -- (5.27)
    Коментарі: (16)


  27. Зеньо Збиток - [ 2008.02.08 16:44 ]
    Не про те
    (За мотивами Ванди Н.) ;)

    Пав король. Бажання випало за ним.
    У нього всох... пучечком затугим.
    Райтузи я зминала у пітній руці,
    котам, що їх нераз топила в молоці,
    ушир розмазувала посміх на лиці,
    в той дім ступала, де кальянив дим...

    Там стеля щедро сиплеться - дарма,
    там всі обкурені - їх відморозила зима,
    індуси там співають про "ачА",
    а на столі застелена парча,
    на ній присмажене вмостилося паця
    так недоречно. А втіхи все ж катма.

    Тож накурилась я, смачне аліготе,
    а перст середній вказує на те,
    що всі амури роблять шури-мури,
    та ти пробач
    не запиваю коньячком я скач -
    від того цей незрозумілий плач.
    І знову мимо. Розмова ні про шо
    і ні про те...

    8 Лютого 2008


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.33) | "Майстерень" -- (5.27)
    Коментарі: (20)


  28. Данчак Надія Мартинова - [ 2008.02.02 11:49 ]
    Виборчий процес /гумор/
    Ми з Параскою на площі,
    Розбирали інтерес,як проходить виборчий процес?
    Хто куди і як попав,тай ще скільки дав?
    Та в яку ту партію попав?

    Вона каже:"Треба дати тс-тс,мілліона два чи три,
    Щоб пролізти тільки в список,тепле місце знайти,
    Щоб усе було у мажорі,в шоколаді було.
    Тай ще скільки треба дати,щоб до президії дібратись

    А якщо на тебе пихнуть з-заду?
    То ти розвернешся,та зверху вниз призирливо подивишся,
    Та розкриеш рота,засвистиш,
    І своїми пазурами у волосся запустиш.

    Почешиш ти голову так, щоб слід лишився,
    Та пучок волосся у кулаці скрутився,
    А тоді назад подайся і його до себе потягни.
    Та з усієї сили до свого коліна яяк нагни.

    Як побачать,що ти можеш постояти за позицію свою,
    Так одразу ж заберуть і тебе в призидію.
    І ти будеш керувати,на засіданнях кричати,
    І для себе,і для них гроші заробляти.

    А як,що ти ас, в партійній роботі,
    То возитимуть тебе в мерседесі чи тойоті,
    І пайки до дому видавати,
    Тай ще два амбала,щоб ти не пропала,будуть охороняти.

    От такий-то, тобі виборчий процес,
    Коли хочеш мати великий інтерес,
    Влади та грошей,то нічого не цурайся,
    Нападай і відбивайся і тільки свого добивайся.


    Рейтинги: Народний -- (5.19) | "Майстерень" -- (4.88)
    Коментарі: (2)


  29. Василь Симоненко - [ 2008.02.01 23:22 ]
    ЛИСТ ЧИТАЧІВ ПОЕТУ
    Твої вірші — думок великих злиток:
    У них епоха і життя нове —
    Від екскаваторів до шоколадних плиток —
    Яскравими картинами пливе.

    І трактори, що заповзли в аули,
    І літаки над хмарами шугають —
    То не біда, що те сто раз ми чули,
    То не біда, що те і діти знають.

    І хоч про все те знаємо з газети,
    Любов до тебе все-таки лелієм,
    Бо нам приємно знать, поете,
    Що ми й самі писати так умієм.

    14.10.1961


    Рейтинги: Народний -- (5.73) | "Майстерень" -- (5.79)
    Прокоментувати:


  30. Зеньо Збиток - [ 2008.01.31 21:46 ]
    Очима лізе правда
    Згубило небо слід амеби в краплі
    і дурняка мікроби ловлять за язик.
    По кінескопі скаче Чарлі Чаплін -
    в котлі готовиться трапезний черевик.

    Льодівку відчинив - а там спить нулик,
    очима чавкаю, згостив свій нюх на "фу".
    У кумів треба трутнювати вулик -
    там сала шмат давно чекає на лафу.

    Посидимо, сивуху копне качка,
    "Гуцулку Ксеню" заведемо під столом,
    культурно проведемо вечір рачки
    та облизавши брудершафтом пачки,
    підемо матюками кидатись в село.

    31 Січня 2008


    Рейтинги: Народний 0 (5.33) | "Майстерень" 0 (5.27)
    Коментарі: (25)


  31. Олександр Некрот - [ 2008.01.31 17:52 ]
    ЗҐВАЛТОВАНЕ КОХАННЯ
    Далеко - та ще й як! - від твого дому -
    На міста протилежному кінці -
    Тебе два дні тому о пів на сьому
    Уздріли сексуальні молодці.

    Схопили, затягли враз до підвалу,
    Там роздягли в нерівній боротьбі
    І довго та безжально ґвалтували.
    О восьмій аж попались... на тобі.

    Зазнала ти наруги й переляку!
    Мене ж ця звістка вбила наповал.
    Скажи ж мені, молю: які чортяки
    Тебе тоді попхали в той квартал?

    Ти мала бути ТАМ о пів на сьому?!
    Я з шостої тебе у центрі ждав!
    Стирчав з букетом поблизу «бімбому»,
    Як дурень, нервувався і страждав!

    Так смерть коханню разом із квітками!
    Ну, потерпіла, ти й... людина! Ну й...
    Любись же відтепер з ґвалтівниками!
    Мені вже більше не телефонуй!
    1995


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.11) | "Майстерень" -- (5.22)
    Коментарі: (19)


  32. Зеньо Збиток - [ 2008.01.29 17:07 ]
    Перед забавою
    Корова молоко несла, а кури сперечались
    кого когут топтатиме сьогодні в курнику.
    Свині сальце на свіжім сіні рохко відкладалось
    і нишпорив вдоволено щурище в смітнику.

    Прикривали давно качки побовтавшись в ставочку,
    Сірко ганяв незносних мух і кістку брав на зуб,
    сусідський пес з-за паркана котив на нього бочку,
    тримав плакат попереду "Сьогодні Танці" клуб.

    На місці ще баняк стояв і пелька - не залита,
    радейко матюкалося про "раду" і про "дай".
    А що в селі робити ще? (крім пити й морду бити)
    За свіжим Сяйвом Місячним йде Йокарний Бабай.

    29 Січня 2008


    Рейтинги: Народний -- (5.33) | "Майстерень" -- (5.27)
    Коментарі: (9)


  33. Зеньо Збиток - [ 2008.01.28 21:29 ]
    Де Свєта
    У мене нинька свєто -
    прийшла "на гойда" Свєта.
    Гайда гойдатись, птасю,
    я майстер в масю-масю.

    Підемо мандрувати,
    за стіни сі лапати,
    зацьомкаю ті моцно,
    поставлю поруч ноцник

    і най сусіди чуют,
    як помпка фест працює.
    Напомацки блукаю,
    країну мрій шукаю.

    Ну зачекай - дорвуся,
    та шось ми клац по вусі.
    Шо за манєри, Свєто -
    то мало бути свєто.

    Шось лізе просто - оба!
    Шось лиже мого лоба,
    шось дихає так часто
    же дух підносить ласти.

    І шось таке мокреньке,
    і шось таке тепленьке...
    Вмикаю світло бодро,
    а то - Сіркова морда.

    28 Січня 2008


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.33) | "Майстерень" 5.25 (5.27)
    Коментарі: (1)


  34. Олександра Пилипенко - [ 2008.01.25 16:29 ]
    Про загиблий пиріг та подружню зраду
    Рік тому я в двері не постукала,
    Несучи пиріг своєму генію,
    І його, сердешного, застукала
    На дивані з голою німкенею.

    І пиріг, гарячий, щойно спечений,
    Полетів німкені просто в голову...
    Я, дівчата, після того вечора
    Цілий рік не ночувала голою.

    Цілий рік блукала неприкаяна,
    Цілий рік не їлося й не спалося:
    Я ж тоді такий пиріг спекла йому -
    А самій ні крихти не дісталося!


    Рейтинги: Народний 5 (5.2) | "Майстерень" 5 (5.1)
    Коментарі: (27)


  35. Зеньо Збиток - [ 2008.01.23 21:49 ]
    Піддатий
    Ляп. На фурі сліди. Голуб злякано фуркнув.
    Ощасливлений хлоп мироносця злим словом згадав.
    Пропустив три гольголі крізь горло та буркнув -
    переліз через шкельце зелене у баки удав.

    Коли баки забиті, заповнені плином,
    а корму підкосило, згинається в коло труба,
    легше впасти у сон, ніж тинятись під тином
    із "Іваном, що в`ється... барвіном?" по синіх устах.

    23 Січня 2008


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.33) | "Майстерень" -- (5.27)
    Коментарі: (2)


  36. Зеньо Збиток - [ 2008.01.23 18:20 ]
    Передбанна монольога
    Забракло ми зубної пасти -
    хоч ґуталіною масти.
    Село погнало м`єсо пасти,
    Сірко блоху занепастив.

    У писку кіт наклав півмиски,
    мігрень гулєє баняком.
    А вчорай - заробив по писку,
    на кавалєрці під шинком.

    Йой, та Мариня - феська модна.
    Навипук сподні, сміх до вух -
    такі то явища природні,
    коли підносять перса дух.

    Таке то слово - ніц та й годі,
    немов води набрав, оглух.
    Бігме ті кажу, шастє - злодій,
    ліпкий папір для лапу мух.

    То добре же я не тарантул,
    не богомола черевце -
    а то б не пити зараз Фанту
    і не летіти у райцентр.

    А там Варварця зілє варить,
    впускає дим зелений змій,
    картопелька в пательні марить
    про шлунок підупалий мій.

    Поп`ю Боржомі - ше не пізно,
    в колясці вже бурчить Сірко.
    Неси мене, мій триколісний...
    Райцентр. Баня. Душ шарко.

    23 Січня 2008


    Рейтинги: Народний 5 (5.33) | "Майстерень" -- (5.27)
    Коментарі: (6)


  37. Золота Жінка - [ 2008.01.13 13:56 ]
    Яблука
    Син Петро, що служить в війську,
    пише лист до тата:
    “Нині снилась мені, батьку, наша біла хата,
    І садок, що біля хати – яблука червоні
    Наливаються під сонцем, просяться в долоні,
    Тепле літо їх маніжить, соком наливає,
    І над садом яблуневим соловей співає...
    ...А прокинувся – то сльози засліпили очі...
    Пришліть, батьку, наших яблук, дуже яблук хочу!!!
    Поскладайте їх в посилку – жовтих, червонястих,
    Не дозвольте на чужині синові пропасти!
    А ще, добра ваша воля, покладіть в посилку
    Кусень сала зо два пуди і пляшку горілки...
    Як оте усе не влізе – тату, розум майте!
    Тоді яблука з посилки к бісу викидайте!”


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.52)
    Коментарі: (5)


  38. Олександр Бойчук - [ 2008.01.10 15:06 ]
    Нацтварюка:)
    Всі друзі у житті чогось добилися -
    Вже мають власний бізнес, гроші й шану.
    Лиш я усе лежу та в стелю дúвлюся,
    І за плечима - "ніц", окрім дивану.
    Та ні - я не бездара, не безпомічний!
    Я б теж свої розправив мужні крила
    І без проблем вершин дістався сонячних...
    Якби так сильно "жаба" не давила.


    Рейтинги: Народний 5.38 (5.31) | "Майстерень" 5.25 (5.21) | Самооцінка 4
    Коментарі: (3)


  39. Олександр Бойчук - [ 2008.01.04 11:35 ]
    Кольорові бутерброди
    Ти ж обіцяв: “Все для народу!”
    За Україну – головою!”
    А сам – щоранку бутерброди
    Їси з червоною ікрою.
    Прощення зрадникам немає!
    Ідею нашу ти заслинив!
    – А що? – “панок” відповідає, –
    Ікра буває жовто-синя?


    Рейтинги: Народний 5.17 (5.31) | "Майстерень" -- (5.21) | Самооцінка 4
    Коментарі: (9)


  40. Надія Горденко - [ 2007.12.19 15:24 ]
    Приревнувала до…
    Мене покинув ти і знову
    З собою я веду розмову:
    - Тобі, напевно, добре там.
    А як же було тоді нам?

    Стрясаю з голови корону.
    Піснями розважа ворона…
    Всю ніч не спала – ревнувала
    І через вікна виглядала.

    Та я тебе, мій принце, так
    Ні за що не пущý, ніяк!
    Суперників я не потéрплю!
    (Стискаю кулачки, аж терпнуть.)

    Без жалю вирву хвіст і гриву.
    Нехай же знає¸ я – ревнива!!!
    Відіб"ю роги і копита!
    Жаль ємність до кінця допита..

    Та що за гомін, чия тінь?
    Це ти і мій суперник – КІНЬ :)


    Рейтинги: Народний 5 (5.06) | "Майстерень" 5 (5.01)
    Коментарі: (26)


  41. Валентин Бендюг - [ 2007.12.13 14:26 ]
    Н.
    У монастир піти хотіла, -
    Спасати душу…
    Та шкода тіла.


    Рейтинги: Народний 5 (5.24) | "Майстерень" 5 (5.03) | Самооцінка 6
    Коментарі: (11)


  42. Олександр Некрот - [ 2007.12.07 18:28 ]
    МУКА
    Навколо дівчата, як цвіт,
    Багата дивами природа -
    Мені ж заступила весь світ
    Одна лиш божественна врода.
    В полоні прекрасних очей
    Загину без щастя і долі.
    У мороці спраглих ночей,
    Здається, навік збожеволів.
    Лиш з нею хотів би весь вік
    Кохатися ніжно і п’янко!
    Це - дівчина, я - чоловік...
    Та тільки вона - лесбіянка!..
    1995


    Рейтинги: Народний -- (5.11) | "Майстерень" -- (5.22)
    Коментарі: (4)


  43. Нестор Мудрий - [ 2007.12.06 09:49 ]
    АТАКУЮЧИЙ АРБІТР
    Ті вибори, хоч незаконні - дарма,
    Указами зрушені аж чотирма,
    Були дуже схожі на Кубок з футболу,
    В якому держави глава і Гарант
    Водночас у формі одної з команд
    І в ролі арбітра виходив на поле.

    Гадаєш, брешу я? Згадай і відстеж...
    Казав він, що вибори пройдуть (авжеж!)
    І чесно, й прозоро, і демократично -
    А сам, хоч і пахнув при цьому, як скунс,
    Підтримував свій мегаблок,тобто НУНС,
    З щитів та екранів завзято й публічно.

    Ой, круто ж арбітр потрапляв на TV!
    Канали пускали - тому ще живі,
    І так не було, як у Грузії згодом?..
    Тим часом у певних краях (областях)
    Хтось вумний "велів":
    "Ні" - ПР на щитах,
    "Так" - Юльці і Ющенку перед народом.

    Читачу, цікавишся, хто б то "велів"?
    Напевне, росли язики із голів
    ОДА, що за вибори чесні скрізь брались.
    Двох зняв тоді Ющенко без подання
    Прем'єра - й не знаю, чи не навмання:
    Щоб в НУНСу штабах дужче інші старались.

    Підтвердити може прозорості курс -
    І чесно, й спортивно на адмінресурс -
    "Майданців" тріумф на дільницях закритих.
    Чи милий бандитам месія-глава,
    Що тюрми колись їм напророкував?
    Про це жартома можна лиш говорити.

    А тьма галичан, для яких влада ця
    Так ревно створила робочі місця,
    Що пашуть в Європі з цієї причини,
    З'явилися вдома у всенькій красі
    І знову ж "майданцям" дали голосів -
    Але не питайте мене, яким чином...

    Та хоч "мертвих душ" до дільниць ринув вал,
    Хоч добрий, либонь, "підрахуй" Шаповал
    І хоч мегаблок - помаранчева сила,
    А менш як 15 відсотків вона
    Набрала - і тут аксіома сумна:
    Арбітра тим самим послали на мило!

    Втім, блок із нунсистів - то вічний борець,
    А в нього й тринадцятий є ще гравець,
    І це - Білий Дім, де самі демократи;
    Арбітр і без правил зіграти мастак,
    Тим самим тринадцятим навчений так, -
    Тож треба 0:7 Україну програти...
    Серпень - листопад 2007


    Рейтинги: Народний 5 (5.12) | "Майстерень" 5 (5.06)
    Коментарі: (22)


  44. Іван Гонта - [ 2007.12.03 16:08 ]
    Блондинка
    Можна? Здрасьтє вам. Спасібо. Рая.
    Да, я про роботу, по об'яві.
    Резю-шо? Спасібо, краще чая.
    Ах, які тут ящічкі цікаві!

    Зможу тута класти космєтічку.
    Ой, я вас не зачепила бюстом?
    Правда, мені йде оця спідничка?
    Меблів, бачу, тут у вас не густо.

    Ше б діван, ну чи хотя би крісло .
    Ну... Якшо ми схочем отдохнути...
    Ну а так у вас нічо, не кісло.
    Ну, карочє, загортайте... Тьху-ти!

    То єсть, я согласна тут робити.
    Шо? Ексель? Такого я не знала…
    Ще я можу поливати квіти!
    Мови? Так, я знаю їх немало:

    Українську, русску, ну і даже
    Ми англійську вчили в універі.
    Універ? Ну той, шестіетажний.
    Там такі круті стєклянні двері.

    Да, діплом взяла канєшно. Нате.
    Вот який красівий і блєстящий!
    Ну то шо, коли вже починати?
    Як ви кажете? За двері? Нащо?

    Ну і ладно! Ну і больно надо!..
    Ну й піду... До ваших конкурєнтів.
    Там мене зустрінуть дуже радо -
    Там таких немає імпотєнтів!


    Рейтинги: Народний 5.44 (5.4) | "Майстерень" 5.33 (5.28)
    Коментарі: (27)


  45. Василь Чумак - [ 2007.11.27 03:50 ]
    PIERWSZA ŚLUBNA NOC
    PIERWSZA ŚLUBNA NOC

    Do dziadka babcia: "Oj, się gnie wam!"
    "Gniew? Za co? Odpowiedźcie mnie!"
    "Ja nie mówiłam, że się gniewam!
    A wam się, proszę pana, gnie!"
    262. 30.10.2007


    Рейтинги: Народний -- (4.25) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 5
    Прокоментувати:


  46. Василь Чумак - [ 2007.11.27 02:47 ]
    СТАРА БАЙКА НА НОВИЙ ЛАД
    СТАРА БАЙКА НА НОВИЙ ЛАД

    Якось послав Господь трьом друзям фуру краму.
    Були це Лебідь, Щучка і рожевий Рак.
    Й вони гадати стали, поділúть як саме
    це все – "по-братськи" чи по-чесному, однак.
    Узяв найпершим слово Лебідь. Каже так:

    "О любі друзі! Знано, я поважна птиця.
    Мене в народі люблять більше за усіх.
    Й не крали крúла ці ні жита, ні пшениці.
    Я заслужив на половину паків цих!"
    Озвалася тут Щучка: "Любі мóї, сміх!

    Це ж сміх та й годі! Я ж між вас найрозумніша!
    До речі, "щука" означа "розумна". Ось!
    Нам каоліцію стварити правильніше
    і прогаласувать. Мені ж за розум щось
    не менше полавини чесно щоб прийшлось!"

    Та каже Рак: "Я не червоний як кузен мій,
    але кому сподобається, ви скажіть,
    якщо його нахабно дурять і мерзенно?!
    Мені третину вимагаю наділúть!"
    Тим часом з лісу вже до них Кабан біжить:

    "А ви, казлú, тут чьо мінжýєтєсь, в натурє?"
    Й у ліс до себе перевальцем поволік,
    узявши за голоблю, цю нещасну фуру.
    А в спину тільки Рака "героїчний" крик:
    "Добродію! Чи не потрібен Вам візник?"

    Кабанчик запросив "обмити" це надбання
    Ведмедя бурого із півночі, здаля.
    Пили мед-пиво і горланили до рання,
    а Рак на передку сидів і пиво лляв
    до чаш. "І світ весь зачекає хай!", мовляв.

    А Щучка з Лебедем ізнову друзі милі,
    і на Кабанчика уже збирають рать.
    Та, як раніш, не з’ясували на дозвіллі,
    кому яку частину фури потім брать.
    Чи по-дурному знов все Кабану віддать?!
    22-23/08-2007


    Рейтинги: Народний -- (4.25) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 6
    Прокоментувати:


  47. Василь Чумак - [ 2007.11.27 02:07 ]
    ТРИ БІЛЯВКИ
    ТРИ БІЛЯВКИ,
    або ж Інструкція про те, як правильно
    плавати у полі

    Три білявки через поле
    йдуть, через пшеничне.
    Дві – дорóгою, поволі;
    третій все незвично,

    і вона через колосся
    мов пливе – руками
    так вимахує. Волосся
    повне колосками.

    "Ти поглянь на цю дурепу! –
    каже перша басом.
    – Плавати тут крóлем треба,
    а вона все брасом!

    Завдяки дебілкам цúм о’
    нас, білявок, всюди
    ідіотками тупими
    називають люди."

    Друга мовить: "Так, несила
    терпíть цю кобилу.
    Якби плавати я вміла,
    її б утопила!"

    27/08-2007


    Рейтинги: Народний -- (4.25) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 6
    Прокоментувати:


  48. Василь Чумак - [ 2007.11.27 02:18 ]
    САМ ЗДОГАДАВСЯ
    САМ ЗДОГАДАВСЯ
    Львів. Автобус туристичний їде центром міста.
    Голосує з автоматом дядько в камуфляжі.
    "Може, мент?" – водій подумав. Зупинив. Туристи
    зашуміли. Дядько входить до салону й каже:

    "Не хвилюйтеся, панове! Буде все в порядку!
    Лиш скажіть, котра година?! Потратьте хвилинку!"
    Підхопився негр одразу: "Рівно шоста, дядьку!"
    "Сідай! Що ти не москалик, я й так бачу, синку!"
    24-25/10.2007


    Рейтинги: Народний -- (4.25) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 6
    Прокоментувати:


  49. Дмитро Дроздовський - [ 2007.11.24 23:58 ]
    Розмова для третьої особи без неї
    Немічний і досить ніжний,
    Ти з’явився, наче мара,
    Камінь відхилив наріжний
    Тінню серця,
    з тротуару,
    Там, де завше стільки люду,
    Зараз тиша невротична,
    Я вже й не чекала чуда,
    Я, така багаторічна.
    Самота в мені сумує,
    Сумочку нову купила,
    В ній слова і речі всує
    Я в безодні утопила.
    Горда і ще трохи люта,
    З безголів’ям і манірна,
    Аполлонова я лютня,
    Елітарним духам вірна.
    Ти ж не схожий ні на кого,
    Мій маленький Термінатор,
    Все життя стоїш за рогом,
    Щастя шлюбного секатор,
    Але все, тепер не буду
    Я просити в тебе сили,
    Будь що буде, будь що буде,
    З пилу-жару, жару-пилу,
    Я, яка згубила марно
    Двадцять років, може, більше,
    Що вдягається шикарно,
    Вряди-годи пише вірші,
    Ти ж такий ото нікчема,
    Все.
    Спинилась каруселя,
    На, читай свойого Лема,
    А мені дай Семюеля,
    Той, що Бекет, хай, абсурдний,
    Як і все, що поряд мене,
    От чого я не Гертруда?
    Але краще все ж за Ксену.
    Налюбилася вже вдосталь,
    Треба думати й про себе…
    О! Смачного, їж свій тостер,
    А мені дай в руки неба,
    Діма, Дмитрику, Дімусю,
    Хочеш, відчиню я вікна,
    І злечу в музичнім русі,
    Я ж не ти, я трохи вільна!
    Ну хоч встань, бо люди поряд,
    Ай, сиди, тобі не вперше,
    Полетіла. В Небо, в гори!
    Все, цілую!
    Арьвідерши!


    Рейтинги: Народний -- (5.36) | "Майстерень" -- (5.29)
    Коментарі: (2)


  50. Я Велес - [ 2007.11.24 21:40 ]
    Холодно в школі
    Коли навколо скаженіє хуга

    Й морозом кидає в усі кінці,

    Найперше, вчителю, звернись до друга,

    Аби не збитися всуціль на манівці.

    А друг для вчителя – звичайно, учень,

    Трима кебету він напоготів,

    Коли у класи холодок їдучий

    Ввірветься, наче різь до животів.

    Бо учень заспокоїть, мов припарка –

    Мовляв, хіба навчання в цьому суть?

    Стає у класі тепло й навіть жарко

    Від знань, що вчителі нам принесуть...

    В морозі – знову ж – є таки відрада:

    Бурульки-соплі вже не пожуєш

    І від сидіння не відірвеш заду,

    Щоб дати драла, – вже що є, те є...

    Писати, правда, просто неможливо,

    Але і тут учитель не в ганьбі:

    Є ще підручник – незрівнянне чтиво,

    У втісі не відмовимо ж собі...

    А ще зігріти вчителя ми в змозі,

    Коли урок піднімемо сторчма.

    Не вибирати ж: бути на морозі

    Чи на уроці, хоч його й нема.

    До дрижаків не хочеться звикати,

    Тому і вчителю зажевріє талан,

    Коли з уроків дременем до хати,

    Довершивши його робочий план.

    Від холоду у грудку збита думка,

    Це не горох, що відліта від стін.

    Хто й не хотів, тепер уже дотумкав

    Про Президента, Раду і Кабмін.


    Рейтинги: Народний 5.38 (5.53) | "Майстерень" 5.25 (5.51)
    Коментарі: (1)



  51. Сторінки: 1   ...   26   27   28   29   30   31