ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.11.19 08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.

Віктор Кучерук
2026.11.19 06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду

В Горова Леся
2026.11.17 11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.

Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.

Ірина Вовк
2026.11.17 07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран

Віктор Кучерук
2026.11.17 05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."

С М
2026.11.16 23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»

Ігор Терен
2026.11.16 17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.

***
А бомонд богемі помагає

Борис Костиря
2026.11.16 16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.

Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,

хома дідим
2026.11.16 16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість

Кока Черкаський
2026.11.16 13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.

Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,

Паб Лімерик
2026.11.16 08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.

Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.

Віктор Кучерук
2026.11.16 07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.

Борис Костиря
2026.11.15 18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.

Євген Федчук
2026.11.15 17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.

Юрій Гундарів
2026.11.15 09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст

Ірина Вовк
2026.11.15 07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі

Віктор Кучерук
2026.11.15 07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.

Володимир Бойко
2026.11.15 01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців. Хтось демократією живе, хтось нею грається. Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує. Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті. Криводушн

Віктор Насипаний
2026.11.14 23:50
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.


Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.

С М
2026.11.14 22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи

Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що

Світлана Пирогова
2026.11.14 22:03
Вуалями туманними вкриває листопад.
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.

Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й

Ігор Шоха
2026.11.14 21:48
Лише у пам’яті спливає
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.

У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,

Іван Потьомкін
2026.11.14 21:34
«Йдучи до жінки, -Ніцше говорив,- треба брать батіг з собою». І ось він укупі з приятелем- філософом запряжені тягнуть віз, А підганяє обох їх батогом нічим, здавалося б, невиразна жінка. Обом судилось невблаганне «НІ» від неї,як мова заходила

хома дідим
2026.11.14 18:51
присіла ґава на димар
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити

Артур Курдіновський
2026.11.14 14:46
Кричить мені осінь захоплене "браво",
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.

Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен

Артур Сіренко
2026.11.14 13:30
У 1895 році після завершення навчання в Київському інституті шляхетних дівчат доля закинула мене в одне подільське містечко N., де були білі хати-мазанки з солом’яними горобцевими стріхами, де круторогі корови та нечемні гуси ходили просто вулицями, де с
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Нанея Золотинська - [ 2014.09.18 08:15 ]
    Це буде потім
    2005р
    Так непримітно підкралася печаль
    Багато так відсутнього з’явилось.
    Невже тобі мене не жаль?
    Невже ця диво казка закінчилась?

    Прошу, лікуй мене від пам’яті теплом
    Холодних рук до ніжності вразливих.
    Здивуй мене побачившись як сон
    В пустелі чорних янголів безкрилих.

    Цілуй мене вустами що горять…
    Не відвертай від мене погляд кволий!
    Ти змусив знову серце зачинять
    І знову лікувати його болем!

    Знайди мене як тінь, ту, що живе
    В минулому безглузді, покохавши.
    Врятуй із лап пустоти… Знайдеш?
    Я вже чекаю. Ти приходь і залишайся…


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  2. Дівчинка з ліхтариком - [ 2014.09.17 22:26 ]
    Відблиски дальнього світла
    Я без Вас уже третє життя,
    марю фарами теплої ночі,
    не існує тепер вороття,
    не забуду волошкові очі.

    Тихо тануть години та дні
    у промінні пекельного літа,
    а у снах знов маячать мені
    Ваші відблиски дальнього світла.

    До нестями чекаю кінця
    і осіннього свіжого вітру
    щоб розставити все на місця,
    щоб яскраве додати в палітру.

    10.08.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  3. Адель Станіславська - [ 2014.09.17 22:57 ]
    Солдатику, чи спиш?
    Солдатику, чи спиш?
    Зросили небо зорі…
    І мерехтять собі
    у темній далині.
    Сьогодні через них
    з тобою поговорим:
    я тут коло вікна,
    а ти - десь на війні…

    Тут все, як ти лишив.
    Осінній звичний клопіт,
    лоскоче ніздрі дим,
    картоплі повен віз…
    У тебе теж вогонь,
    та інший з нього попіл…
    І дим його чудний
    пекучий аж до сліз…

    Тут знов цвіте каштан,
    так дивно, уявляєш?
    Яка ж бо в нім жага
    нестримна до життя!..
    У тебе також є -
    грудьми бо затуляєш
    цей світ такий хиткий
    від кроку в небуття…


    У нас пройшла гроза…
    осіння і без грому,
    лиш блискавки стрімкі
    шугали вдалині...
    Солдатику, скоріш
    живим вертай додому…
    А поки… тиха ніч
    хай горне в мирнім сні.

    2014


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.68)
    Коментарі: (12)


  4. Дівчинка з ліхтариком - [ 2014.09.17 22:18 ]
    Мріється забути
    Хочеться чекати до світанку
    променів осінньої турботи,
    починати нову душу зранку,
    не втрачати згубленої цноти.

    Мріється забути всі молитви,
    повернути втрачені дороги,
    що пропали в ореолі битви,
    ніби розлили на них тривогу.

    Мариться чекати, як востаннє,
    постирати сліз своїх солоність,
    щоб забути вічне покаяння
    і благословити свою совість.

    01.09.2014


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.46) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (1)


  5. Галина Гнатюк - [ 2014.09.17 22:48 ]
    ***
    Тихо пȧдуть яблука-зернівки
    В шерехку некошену траву,
    А над нею напнуто нетривко
    Бабиного літа тятиву.

    Наче мед, солодко-теплий смуток,
    Що на сонці щезне, як туман…
    А мені образливо – чому то
    Дідового літечка нема?..
    17.09.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.68) | "Майстерень" -- (5.73)
    Коментарі: (18)


  6. Іван Потьомкін - [ 2014.09.17 21:01 ]
    ***

    Їй би в матріархаті народитися годилось,-
    Од ласки й доброти з десяток чоловіків зомліло б,
    А то лиш я один та ще онук й сини...
    Немає простору у повноті розправить крила.
    Отож, як на останню приступку життя зійду,
    Відкіль в інші світи вже мерехтить стежинка,
    Спитаю в Господа про те, що стільки літ ношу:
    «За дар який Ти дав мені таку ж бо дивовижну жінку?»


    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.87)
    Коментарі: (3)


  7. Ярослав Чорногуз - [ 2014.09.17 20:39 ]
    Вечір надворі *
    Вечір надворі, ніч наступає,
    Вийди, дівчино, серце бажає,
    Чистеє небо зіроньки вкрили,
    Вийди до мене, дівчино мила.

    Дай подивитись в яснії очі,
    Стан твій обняти гнучкий, дівочий,
    Глянути в личко - біле, чудове,
    На коси довгі, на чорні брови.


    Рейтинги: Народний -- (6.99) | "Майстерень" -- (7)
    Коментарі: (12)


  8. Анна Віталія Палій - [ 2014.09.17 18:21 ]
    Любов і спротив
    Що є Любов? І що є біль Любові?
    Коли ми чиним опір їй - болить.
    І в кожнім жесті, думці, в кожнім слові
    Є поза щастям нездійсненна мить, -
    То спротив свій, чи світу, чи природи...
    Чи поза світлом є які народи? -
    Це ті, яких нічого не болить...

    08.04.2006р.


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (21)


  9. Галина Михайлик - [ 2014.09.17 18:36 ]
    …з раною в серці
    Дитина із серцем навпіл,
    з очима суму по вінця…
    - Ну що ж ви, батьки? Схаменіться!.. –
    Благає білявий янгол.

    І пурха від мами до тата
    у гості, на свято, на тиждень.
    Великдень. Різдво. Рік. Десяток...
    А просвітку так і не видно…

    Немов соляними стовпами
    затялись у впертому герці.
    Ви – крила його! Тату й Мамо…
    … янгола з раною в серці…

    15.09.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.64) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (16)


  10. Любов Долик - [ 2014.09.17 15:44 ]
    Підсумок
    І тільки біль породжує насправді
    ту істину, те світло, те знання,
    з якими ти збагнеш
    Господню правду
    і радість волі...
    Долю – навмання
    уже не пустиш
    попасом,
    у дебри.
    Ти маєш сонце!
    Сонце ж – у тобі!
    Мій Боже, Господи
    мій милостивий,
    добрий!

    Дай з болю
    вирости –
    у неба
    голубінь!

    13.09.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.6) | "Майстерень" -- (5.67)
    Коментарі: (12)


  11. Світлана Панчук - [ 2014.09.17 13:31 ]
    Лови день!
    Ти прокидаєшся, щоб глянути на небо,
    на білий світ, на втоптані стежки,
    на цю дилему поміж "хочу" й "треба"
    на воскресіння божої краси,

    на порятунок, на земні джерела,
    на усмішки, на сльози, на кивки,
    Сплетіння доль берези і омели,
    знайомі жести рідної руки...

    Дивись на все - твоє життя коротке,
    але ще менше тут живе краса.
    І кожна мить мина безповоротно.
    Не проміняй на поспіх небеса

    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (3)


  12. Адель Станіславська - [ 2014.09.17 12:55 ]
    Все так просто і все так складно
    Кого слухаєш - того й правда.
    Все так просто і все так складно,
    і не має на теє ради...
    Роззираюся безпорадно -
    мав би розум якусь опору,
    досвід все таки є, одначе...
    Піднімаю зіниці вгору -
    небо стогне, болить і плаче,
    що на совість життям оголену
    море лжі повсякденно ллється...
    На вуста - поцілунок сорому
    і кайданки тугі на серце...

    Затинається стерплий розум -
    він не вміє не працювати!..
    Їздять брехні великим возом
    мимо розумової хати…
    І від сеї ганьби безликої
    лютий вітер між ребер свище,
    кров бурхлива по венах ріками,
    і згорає на попелище
    те, що звалось колись довірою...
    - Гей, із попелу чи воскресне?!
    Поміж диму їдкого сірого
    мертва тиша… Анішелесне...

    2014


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.68)
    Коментарі: (7)


  13. Адель Станіславська - [ 2014.09.17 12:40 ]
    Хотіла б
    Хотіла б закрити очі
    і жити в своєму вчора,
    де серце співати хоче
    про сонце, траву і гори...

    Хотіла б заткати вуха -
    не дійдуть бо так новини.
    Від них у душі розруха...
    Була би вона дитинна!…

    Хотіла б замкнути серце,
    щоб там не замешкать болю…
    В нім осад гіркий на денці
    мені цементує волю...

    2014


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.68)
    Коментарі: (4)


  14. Олександр Олехо - [ 2014.09.17 12:24 ]
    Рубаї
    * * *
    Дурних утрат печаль, а ще людські турботи
    заповнили мій день, неначе в банці шпроти.
    Піти б у мудраки, та на таємний шлях
    чатує глибочінь, а не безпечні броди.

    * * *
    В людині бачу сенс, а чи людину бачу,
    і що в її очах я, неборака, значу?
    Можливо, лиш сміття, що їй, як поміч мли –
    не бачити того, як я від скалки плачу.

    * * *
    Людське торує путь, а людяне дорогу
    і кличе мудреців на поміч-допомогу.
    Як із путі зійти, щоб щиро перейти
    із висоти повчань до суто діалогу?

    * * *
    Нелегко від біди нам вберегти сідниці.
    Нелегко від сміття очистити зіниці.
    Зате в покути мить, цураючись гріха,
    довільно нам собі пробачити дурниці.

    * * *
    У світ несу я мир. Але буває лячно –
    а ну, хто нападе? То, мабуть, необачно
    ходити просто так. Отож язик точу
    і опір ним чиню. Чи ліпше? Однозначно!

    17.09.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.61)
    Коментарі: (10)


  15. Нінель Новікова - [ 2014.09.17 09:42 ]
    Реалії життя
    Ми вірили, любили,
    Співали під гітару,
    Та опалило крила
    Не одному «Ікару».

    Романи і романси
    Ілюзії давали,
    Та невеликі шанси
    На щастя всі ми мали.

    Але їх не ловили,
    Бо виглядали принців
    І, певне, упустили
    Оту свою «синицю».

    З роками все скромніші
    І мрії наші й плани.
    Щодалі, все видніші
    Реальні ці обмани…

    2014



    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.47)
    Коментарі: (4)


  16. Маріанна Челецька - [ 2014.09.16 22:14 ]
    КАДР НІМОГО КІНА
    1
    йдем пошукаєм горобину
    у вересневому серпанку
    зомлілі сонця
    мокнуть в тиші
    німих світанків
    Йдем пошукаєм
    Дотик тиші
    на ледь зжовтілім листі,-
    мов у кіні німому світло
    вихоплює півкадри миті:
    ці горобини пишні
    наче кари
    За злочин тиші
    За сльози верб на роздоріжжі
    і
    соняхи обстрижені
    мов покритки
    втікають в гори
    аби пустити там коріння...
    І лише щойно,-
    крізь осені змертвіле листя,-
    ти бачиш їх
    німе прозріння
    питаючи
    вітрів південних:
    А чи знайдемо горобину
    у
    завтрашньому клені?
    1.09.2014


    2
    пожухлі каштани
    на небі хрестами
    і терпко береза
    молилась увись
    вона ще не знає
    що посестри коси
    які заплітала удень і вночі
    вербовії коси
    мов маки нестиглі
    по-варварськи зріжуть
    іржаві ножі

    іржею покрились
    каштани і клени
    немов моровиця
    облизує їх
    весни не зазнали
    і літо спалило
    а осінь жаданих
    не дала плодів
    намарне каштани
    шукатимуть діти
    намарне, - немає
    уже вороття...
    І сльози берези
    і кров горобини
    на небі
    так терпко
    на небі намарне
    клеймом
    Запеклась

    2.09.2014


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.33) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (3)


  17. Влада Волошина - [ 2014.09.16 21:26 ]
    Море
    Цієї осені
    мої невиплакані сльози
    випадуть зливами, розіллються ріками…
    чи морями солоними…

    Нам ж потрібне нове море, правда?
    щоб на дні його залишились зради,
    щоб образи старі проросли там рифами…
    це ж так мало для того, щоб бути щасливими.

    Ми, напевно, тоді говорили б римами,
    співпадали б життєвими ритмами,
    ми кружляли би тими ж орбітами,
    ми б купались у морі розлитому.

    Цієї осені ми станемо іншими.
    І якщо пощастить – на півКроку ближчими,
    чи півРоку… Хоча, зрештою, байдуже.
    Восени це насправді не має значення…

    Лиш би море лишилось, ти ж любиш море,
    ну а я так люблю, коли ти десь поряд…
    і вже зовсім, вже зовсім скоро…
    скоро зливи, солоні ріки,
    скоро наше пролите
    із неба море.

    16/09/2014


    Рейтинги: Народний -- (5.24) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  18. Олена Малєєва - [ 2014.09.16 20:48 ]
    Найкраще у світі місто
    Знешкоджено ніч
    І вибухнув сонцем ранок.
    Розлігся Дніпро
    Між двох берегів-коханок.

    Прикутий до них мостами,
    Лежить сумирно –
    Забув про козацьку вдачу
    І став покірним.

    А ті береги-коханки
    Ну просто кралі:
    На тій, що по ліву руку
    Блищать коралі.

    А та, що праворуч
    З перлів вдягла намисто…
    І все це –
    Найкраще у світі місто.
    15.09.2014



    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.34) | Самооцінка 5
    Прокоментувати:


  19. Володимир Сірий - [ 2014.09.16 20:39 ]
    Меча двосічне лезо
    Не зафіксовано утеч
    Із краю смертних тіней,
    Тому ладнаю віри меч
    У дні мої осінні,
    Аби у остраху стіні
    Вікно ним прорубати
    Туди, де в шафі неземній
    Душі біліють шати.
    І поки зір очей не згас,
    Із серця ритм не щезнув,
    Гострю молитвою всякчас
    Меча двосічне лезо.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (5)


  20. Любов Бенедишин - [ 2014.09.16 19:30 ]
    ***
    Далеких предків первородний гріх...
    Украдене у брата первородство...
    Ні, й цього разу
    змій не переміг,
    хоча і спокусив обманом...

    Просто -
    по-писаному все.
    І тільки так.

    Але чи був би іншим світ,
    цікаво,
    якби таки не Якова -
    Ісава! -
    благословив незрячий Ісаак?

    2014


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (18)


  21. Софія Кримовська - [ 2014.09.16 19:08 ]
    ***
    Саме бузок зацвів,
    саме бралось на спеку.
    Саме пташиний спів
    лився, як мед із глека.

    Саме цвіли сади
    біля Дінця на схилах,
    як наповзло сюди
    наволочі... Несила

    плакати чи клясти.
    Зуби зціпити мушу.
    Ми хоч живі. А ти
    нині ховаєш мужа...


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.57) | "Майстерень" -- (5.69)
    Коментарі: (14)


  22. Іван Гентош - [ 2014.09.16 16:40 ]
    Вчора і нині…

    В нього очі, певно, були сині,
    Погляд вдаль летів до горизонту…
    Вчора Україна у Долині
    Зустрічала свого сина з фронту.

    Зустрічала сина на колінах,
    Розуміла – впав на полі бою…
    Більш ніколи не накосить сіна,
    Не обійме, як кохану, зброю.

    І не колисатиме малечу,
    І батьків на старість не догляне…
    Всі чекали мовчки, як предтечу…
    Вбитий син таки вертав до мами…

    Щоб вдягти востаннє вишиванку –
    Рани в грудях чи у передпліччі…
    У скорботі люд збирався зранку
    І стояв тривожно на узбіччі.

    Потім тужно голосили дзвони,
    Плач-ридання друзів і родини…
    Розуміли – то війни закони,
    І беззвучно плакали мужчини.

    Ще одна уквітчана могила…
    Україно-мамо, дай же сили…
    Ти сьогодні ворогів простила,
    Тих убивць, що там його убили…


    16.09.2014


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.58) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (16)


  23. Адель Станіславська - [ 2014.09.16 14:39 ]
    Будь живим!
    Живим, солдате...
    Чуєш?.. Будь живим!
    Хай обмине тебе ворожа куля!
    До серця віру Вишньому притулюй,
    як зброю до грудей…
    Хай чорний дим,
    що так тебе жалобно обійма,
    розсіється!
    Молюся, прагну, вірю -
    здолаєш ти ненависного звіра
    і зацвете просвітлена весна…
    Шануй себе,
    соколику ясний!
    Тримайся за життя так ціпко й вперто,
    як тільки зможеш….
    Не давайся смерті -
    нехай бо їй віддасться ворог твій!
    Ти зможеш!
    Біля тебе Серафим
    мечем вогненним темінь розсікає!
    З чола твого
    кривавий піт стікає…
    Та ти не здайся, чуєш?..
    Будь живим!
    Солдате, чуєш?
    Ти потрібен тут,
    де сонце на осонні біля хати.
    Тебе вимолює сестра, дружина, мати,
    і вірить в тебе весь вкраїнський люд...

    2014р


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.68)
    Коментарі: (8)


  24. Адель Станіславська - [ 2014.09.16 13:22 ]
    Бережи Боже
    Серед спеки літа
    вітер віє люто -
    янголів побито,
    серце болем скуте...
    Сутеніє горе,
    студеніє гадка -
    сльози серцю вторять...
    Та надій лампадка
    жевріє, святиться -
    Господи помилуй!
    Хай благословиться
    праведная сила,
    праведна надія,
    і серця гарячі.
    В них любов - лелія
    благодаттю плаче...
    Господоньку Боже,
    бережи солдата…
    чийсь він милий може,
    брат, чи син, чи тато…
    Він чиясь надія
    і життя опора…
    Заступись, Маріє,
    благодатна Зоре...

    2014р


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.68)
    Коментарі: (4)


  25. Павло ГайНижник - [ 2014.09.16 13:27 ]
    ТЕХНОЛОГІЇ РУЇНИ (Смерть й відродження країни)
    ТЕХНОЛОГІЇ РУЇНИ
    (Смерть й відродження країни)

    Перед тим, як продати державу єдину,
    Плутократи врізають по трохи країну.
    Перш, ніж всунути вати у люди й дать різки,
    Космополи їм фантики вкурюють в мізки.
    Перед тим як розтерти народ на полову,
    Напівкровки змивають минуле і мову.
    Не могли щоб згадати про доленьку вільну –
    Вівців кинуть в кошару, нескорених – в бійню.
    А коли впадуть ґрати й повстануть герої
    То манкурти дадуть їм легенди й набої.
    В миротворство заграють тоді різники,
    Олігархи ж – в народні підуть візники
    І закрутять все знов. Куплять все й розіграють.
    Й тут – прозрілі прийдуть, всіх на горло скарають.

    Павло Гай-Нижник
    16 вересня 2014 р.


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  26. Валерій Хмельницький - [ 2014.09.16 11:51 ]
    Втопитися в любові (поетична пародія)
    Проблеми з серцем? Це проблеми віку!
    Щоб не лишатися самотніми й на мить,
    Кохану варто мати чоловіку -
    І телефон. Як щось лиш заболить,

    То подзвонити: «Любо, задля втіхи
    Тебе чекаю. Не моя вина,
    Що хочу я - так, що зриває стріху -
    В тобі втопитися, любаско, аж до дна.»


    16.09.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Прокоментувати: | "Любовь Козырь Тема века"


  27. Марися Лавра - [ 2014.09.15 22:44 ]
    третя князівна
    у далекім тінистім заліссі
    візерунком устелене листя
    на узліссі барвиста хатинка
    і живе у ній осіння краплинка

    чароводу збирає цеберцем
    забавляється диволюстерцем
    жовтодинне намисто вдягає
    синьонебо у балці купає

    у волосся уплітала коралі
    на обличчі усмішка у прялі
    і уста калиновочервоні
    білоквіти весільні у короні

    милозвучно виводила трелі
    чарувала м'які акварелі
    і співала пісні місяцівна
    світу Божого третя князівна


    2014








    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (4)


  28. Богдан Сливчук - [ 2014.09.15 14:43 ]
    Романіст
    Мирославу Дочинцю, письменникові, авторові вічного «Вічника», лауреату Державної премії імені Т.Г. Шевченка, почесному громадянинові м. Мукачева на ювілей

    У місті японських вишень,
    Високих, старезних тополь.
    Письменник романи пише,
    Сплітає сюжети із доль.

    Крокує, як інші, бруківкою,
    То слухає річки потік.
    А стати не просто зіркою,
    Дід Ворон йому «прорік».

    І молиться часто Всевишньому,
    «Уміє знаходити» храм.
    Для нього звичайного грішного
    Життя – це не просто гра.

    П’є мудрість з криниці предка,
    Мов роси на Срібній землі.
    І сходять на білих грядках
    Високі слова і малі.

    Сам вітер «приносить пошту»
    Із штемпелем : До запитання…
    В столиці він частим гостем
    Приймає найвищі вітання.

    Бо слово для нього найвище,
    Щось більше, як зміст життя.
    Письменник романи пише
    Про вічність і про буття.

    Це все не заради премій –
    За покликом серця й душі.
    ЛЮДИНА – це вічна тема,
    Як гори… і як спориші.

    «Письмо» – титанічна праця
    А праця – то ще і талант.
    Мукачівський наш Горацій,
    Сократ і, як батько – Кант.

    Хай сто літ пошле Всевишній!
    У щасті дожити аж… до,
    До «НОБЕЛЯ» в місті вишень,
    Сплітаючи книги із доль!






    Рейтинги: Народний -- (5.4) | "Майстерень" -- (5.37)
    Прокоментувати:


  29. Сергій Кащєй - [ 2014.09.15 12:34 ]
    Франкенштейн
    Як франкенштейн хотів створити щось
    На основі крові й плоті.
    Та в тих місцях по різному велось.
    І хвойного запаху ноти
    Вигравли, якусь лісову музику.
    Так я почав писати пісні.
    На валці якось склав одну
    І сльози набігли на очі.
    В них був квітучий двір
    Із царською короной на клумбі.
    Де я малим прочитав віршів
    Багато, особливо у сумі.
    В режимі ж похмуро завжди
    Наче в лісі дрімучому.
    Тут тільки лисиці й вовки
    Злощасно кігтьми рвуть душу.

    2014р.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  30. Олександр Олехо - [ 2014.09.15 12:31 ]
    Дурість гри
    Позираю на крісла згори,
    а людське виглядаю знизу.
    Мабуть, дурість цієї гри
    до амебного щастя звикла.

    Під ногами зникає стезя.
    Ляк невідання ниє невпинно.
    У якому три-де вище «я»
    прийме думи мої гостинно?

    Бонзи слів і саме життя
    світ штовхають у різні бОки.
    Не одягну я того шиття,
    не засвою чужі уроки.

    15.09.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.61)
    Коментарі: (8)


  31. Олександр Обрій - [ 2014.09.15 10:53 ]
    Вовку боятися - в Крим не ходить
    Вовку боятися - в Крим не ходить, -
    Ствердно при цьому кивне ваххабіт.
    Страхополохів не терпить доба,
    Вовку боятись - не йти на Донбас.

    Ствердно кивнуть і прибалт і абхаз -
    Вовка з обіймами братніми пхавсь,
    Тільки шкода - не оцінений він...
    Вовка краї обіймає нові.

    Скільки тебе не годуй, Вальдемар
    Ти на чужий заглядаєш димар,
    Час би тобі вгамувать апетит, -
    Пане, бери черевик на патик.

    Знову вдягнеш ти каптанець багатий,
    Тільки з проріхи посиплеться вата.
    Марно ти в шкурі овечій приходиш -
    Матимеш, Вовче, на дупу пригоди.

    Вовку терпіти - у Крим не ходить, -
    Хай до Аллаха кричить ваххабіт,
    Знищить нахабство сучасна доба,
    Вовку терпіти - не йти на Донбас.


    Рейтинги: Народний -- (5.34) | "Майстерень" -- (5.36) | Самооцінка 5
    Коментарі: (2)


  32. Інна Ковальчук - [ 2014.09.15 10:05 ]
    ***
    Вітри вересневі
    наспівують басом:
    розвеснений тенор
    поважним не личить…
    Сумлінні тополі запалюють свічі –
    земля приміряє
    осінні прикраси…



    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.68)
    Коментарі: (8)


  33. Віктор Кучерук - [ 2014.09.15 08:44 ]
    * * *
    Так тепло, сонячно і тихо,
    Що повиходили усі
    Помилуватись і подихать,
    І порадіти цій красі.
    Мов суєта святкова в місті,
    Що всюди натовпи людей, –
    Ані пройти, ані присісти
    Мені безклопітно ніде.
    Отож гуляю поміж ними,
    Щомить вглядаючись у світ
    Такий красивий і любимий
    Безмежно мною з юних літ.
    14.10.14


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Коментарі: (10)


  34. Нанея Золотинська - [ 2014.09.14 23:11 ]
    Нетрадиції
    2003р
    У демона закохана, стражданнями кохана
    В епосі смерті й вічності
    Їй подруга чужа омана.
    Вона, як я, на грані вже закінчення.

    Не зрозумілі вислови, словами заплутані,
    Рекла їх раєм зачарована,
    У вирій птахом пущені,
    В повітря пущені душу сильно зранили.

    Від того що ніхто не чув і звуку
    І чистого не бачив у очах її –
    Вона забула мучитися знову,
    шукаючи правдивої теорії.

    Забула підбирати вислови,
    Не стала вже собі чужою.
    Блукаючи пустелями іронії
    Говорила правду із собою.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  35. Редакція Майстерень - [ 2014.09.14 19:43 ]
    * * *

    Позаду з косами мерці, а край дороги -
    три Литвини, три Порошенки, три Балоги...


    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (11)


  36. Володимир Маслов - [ 2014.09.14 16:54 ]
    Це – війна
    Ніхто не спить спокійно... Це – війна
    на сході цілить і в лице, і в спину.
    І незалежну нашу Україну
    зелена обсідає сарана.

    У рідну ниву хлібну, як в чужу,
    сепаратисти закладають міни.
    І падає зерно... Солдати гинуть
    за шмат землі хисткого рубежу.

    Колосся й небо – наші кольори –
    зірвавши, топчуть холуї сатрапа...
    Країна ж – труни загортає в прапор,
    міста в жалобі, села й хутори.

    О Господи, чому моя земля
    стражденна знову корчиться від болю?!
    Коли ж ми врешті осягнемо волю,
    звільнившись від «обіймів» москаля?


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (4)


  37. Домінік Арфіст - [ 2014.09.14 15:15 ]
    о моє сонце...
    о моє сонце… німбом немислимим
    котишся морем у сни довоєнні
    в дні недолічені і таємні
    в Крим розхристаний… серцем чистий…
    котишся горами в ночі безпечні
    в запахи хліба тандирної печі
    в мову пташину моєї малечі
    в голови дикі… розкрилені плечі…

    … я понівечений безпечністю
    вчений вірою неймовірною
    чорне горло печі тандирної
    заливаю тепер зневірою…
    запиваю чужими винами
    я вину свою невтамовану
    і шепчу за чужими спинами
    марні мантри моєю мовою…


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (9)


  38. Анонім Я Саландяк - [ 2014.09.14 13:35 ]
    З Тетяни Мілєвської - “Ну, что, игрок” - непереклад
    Ну що? Гравець! Піде на дно Титанік?

        Ну, что, игрок, прошел урок…
            Тетяна Мілєвська

    Ну, що, гравець, - все нанівець?
    Минув урок - ціна печалі
    байдуже… Досвід каже далі:
    та не мели таких дурниць!

    Лице пооране… питання “апріорі”
    (ти ще й не був) уже неміряно стояло…
    але… щоб ти не був – коли таке тобі бувало?
    Говорить досвід: та ж в абсурднім морі,
    і не малі
    пливуть та йдуть на дно реальні кораблі!
    13.09.2014 18/55
    Тетяна Мілєвська

    Ну, что, игрок

    Ну, что, игрок, прошел урок -
    Цена назначена печали
    Тебе не впрок. Но твой порок:
    Теперь уже не до деталей!

    Морщинный тик. Когда-то крик
    Ты не услышал и едва ли
    На твой порог вираж дорог
    В сочувствие тебе послали.
    30/01/2014 17/41



    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (3)


  39. Опанас Драпан - [ 2014.09.14 13:59 ]
    мої газелі
    кінець
    '2014


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (12)


  40. Теа Маркс - [ 2014.09.14 10:14 ]
    Равнодушие
    Байдужим співвітчизникам и ватным патриотам

    сколько еще должно
    сбито быть самолетов
    разрушено городов
    прежде чем ты поймешь
    что это война
    - а то!
    ухмыльнувшись за рюмкой горькой


    сколько ты будешь ждать
    закрывая глаза
    зажимая уши
    чтобы не слышать
    (пусть лопнут твои
    барабанные перепонки!)

    рядом идут бои
    стынет твой чай
    с молоком
    ты в сторонке
    зажимаешь нос

    запах гари

    и не оформить словами
    того, что сводит тебя на нет

    да, говоришь, быть патриотом
    модно, чего не отнять -
    как узкие джинсы
    над рыжими «тимберленд»…

    солнце встает опять
    вот появился просвет
    как затишье перед грозой

    человек, говоришь, он же тварь,
    привыкает жить
    и в помойной яме
    и даже под дулами автоматов

    (вот только здесь не надо
    Не надо. Прости – заткнись.
    раз зажимаешь уши –
    учись молчать)

    заглушая зов сердца и крови
    опускаешь кровавые жалюзи
    с легкой руки
    быть патриотом – модно.

    (Но
    почему-то -
    не той страны…)


    17-23.07.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.34) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (1)


  41. Олександр Олехо - [ 2014.09.14 09:04 ]
    Померла весна
    Ледве чутними тихими кроками
    Обережними хвилями-рухами
    Крізь тумани з ярами і хащами
    Хтось шукає померлу весну
    Відміряє невдачі уроками
    Вибухає вселенськими звуками
    І розкручений думами-пращами
    Повертається знов у війну

    де скривавлені зоряні обрії
    закодовані брехні і помисли
    між своїми ховаються недруги
    і лунає кирпатої сміх
    де при владі безликі не обрані
    і панують над явою домисли
    де торгують уроздріб вже мертвими
    хто раніше подумати міг

    14.09.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.61)
    Коментарі: (4)


  42. Олександр Олехо - [ 2014.09.14 07:27 ]
    О, осене...
    О, осене, твої ясні мотиви
    звучать прозоро в синіх небесах.
    А задощить – і куполи сонливі
    сховають сонце під вологий дах.

    І день за днем кульгає в узах часу,
    мов караван в пустелі міражів.
    Несе снагу, до позолоти ласу,
    і розкидає куриво вогнів.

    А потім тло жовтяве посіріє
    від погляду грядущої зими
    і стужа-круговерть крупу засіє,
    щоб щедро уродилися сніги.

    14.09.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.61)
    Коментарі: (9)


  43. Олеся Лященко - [ 2014.09.13 20:10 ]
    -
    Увічливий крамар на мить не стихає,
    Примушує дерево пахнути лісом,
    Каміння з намиста – нерівно котитись
    В розстібнуті пазухи вигідних крісел.

    Купи мені зайця з неоновим вухом.
    У крамара очі – запалені люстри.
    Ми будемо їхати разом, а заєць
    Котитиме лапою місяць-капусту.


    Рейтинги: Народний -- (5.41) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (6)


  44. Юрій Кисельов - [ 2014.09.13 16:50 ]
    Солдатові
    Мов козак, упевнено і хвацько
    Бився, хоч мав двадцять юних літ…
    В муках ти помер під Іловайськом.
    Клята куля вцілила в живіт.

    Жити б міг, кохати і творити
    У любові й вірності сім’ю.
    Не судилось… Мов метеорити,
    Падають солдати у бою.

    Ти – на фронт, бо відібрали хату
    В друга, що на східнім рубежі…
    Вся в сльозах, враз посивіла мати.
    У скорботі – рідні і чужі.

    Ти – один із сотні, що не згасла,
    Хоч у лютій битві полягла.
    Знову – Крути. Знову – давні гасла
    Про свободу й смерть. Сумні діла…


    Вересень 2014


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (21)


  45. Олександр Олехо - [ 2014.09.13 15:57 ]
    А свято буде?...
    А свято буде? Звісно, буде…
    на цій згорьованій землі –
    єдиний Бог нас не забуде,
    слов’янські духи теж не злі.

    Та тільки люди – вовкодави.
    Оті, що грають Руський Мір
    у ненаписаній виставі
    в кривавім світлі фрезо-зір,

    в угарі п’яної свободи,
    коли дозволено усе,
    коли АКа шукає згоди,
    а не знайшовши, чергу шле.

    Закінчать демони гулянки –
    з вуалі диму і вогню
    устануть людяні світанки
    і правда часу в стилі «ню».

    І свято буде! Перебуде
    скорбота болю, ниці лик.
    Спаде з очей мошва облуди,
    а ще корона із владик.

    13.09.2014


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.51) | "Майстерень" -- (5.61)
    Коментарі: (8)


  46. Любов Бенедишин - [ 2014.09.13 13:35 ]
    Випробування віри
    ...худенькі плечі. Дрова для жертовника.
    Стражденна путь... угору... В небеса?...
    Смиренний погляд... і долоні човником...

    "Так треба, любий... вір мені..." -
    сльоза...

    І зблиснув ніж над ясночолим агн(е)цем...

    - Спинись!!!
    І - плач,
    що зміг би... що не днесь...
    Тепер ти знаєш, Аврааме, як же це
    єдиним сином жертвує отець...

    2014


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (22)


  47. Микола Дудар - [ 2014.09.13 12:13 ]
    Незмінна формула життя...
    родив тебе Вересень…
    мене чомусь Травень
    обстріляли з берега
    зразу після: "браво!"
    та ріка ховала нас
    течія… пороги...
    і губились спалахи
    і мужніли з того...
    13.09.2014.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.65)
    Коментарі: (6)


  48. Михайло Десна - [ 2014.09.13 10:01 ]
    Навчає дублер
    Учениця. Тут і зараз перед вами
    навчимо усіх вас...
    Учень. ...нами.
    Учениця. Нам не треба дошки, крейди...
    Учень. Провели свої ми "рейди".
    Учениця. Констатую факти вперті,
    адже (будемо відверті)
    дивну створено систему:
    День учителя й День знань...
    Учень. ...відзначаємо окремо.
    Учениця. Дзвоник, діти, трохи шоку...
    Учень. Зайве згадувать уроки.
    Учениця. Всім підручник знадобився...
    Учень. На дублера* я не вчився.
    Учениця. Попри все, такі ми раді!
    Може, аж у листопаді
    всі отямимося з цього...
    (день пройшов)
    Учень. ... і слава Богу!
    Учениця. Це ж така складна робота.
    Окрім нас, вся школа проти
    вчити будь-який предмет...
    Учень. Ну, хіба що інтернет...
    Учениця. Не давати мусить спуску
    вчитель учням і собі.
    Учень. Я б відправив у відпустку...
    Ех, закони ще слабі.
    Учениця. Переконана, з оцінок
    не було б у нас проблем.
    Учень. У країні діє ринок:
    на оцінки зріс об'єм...
    Учениця. Дисципліну і порядок...
    Учень. ... вам залишимо у спадок.
    Учениця. Треба ж нас комусь учити,
    аби ми ще більш зросли.
    Учень. Вівці - цілі, вовки - ситі,
    дорогі учителі!


    13.09.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (12)


  49. Іван Потьомкін - [ 2014.09.12 21:32 ]
    ***

    Уже завересніло.
    Чобітки червоні
    Зоставила для осені зозуля.
    Із сливою так марить поріднитись терен.
    Шипшина не колоти хоче,
    А просто притулитись до руки.
    Уже завересніло.
    Раз по раз ще вертає літо,
    Начебто сказать забуло:
    «Прощавайте!..»
    Уже завересніло.
    І горнеться до пташки пташка.
    І до людини горнеться людина.



    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.87)
    Коментарі: (8)


  50. Ніна Виноградська - [ 2014.09.12 18:11 ]
    Що на порозі?
    Врожай зібрали. Осінь на порозі.
    Спекотні дні. Іще гуляє літо.
    Але країна у такій тривозі,
    В безсонні і журбі. А де просвіток?

    Незримо все просякнуте війною,
    Бо кожен день ждемо вістей із фронту.
    У душах біль глибокий борозною,
    Що тягнеться у даль, до горизонту.

    Як відмолить життя синів у смерті,
    Як побороти ворогів держави?
    Безумці-росіяни в круговерті
    За гроші умирають і без слави.

    Багато їх порушило кордони,
    Одних убито - інші лізуть знову.
    Та вже півроку ворогів колони
    Повзуть на нашу землю, нашу мову.

    Земля від Бога, від Росії - горе,
    Від неї кров стікає з наших діток.
    Як сповістити матері, що вчора
    Її синочка в Іловайську вбито?

    Врожай зібрали. Що там на порозі?
    08.09.14


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.77)
    Коментарі: (13)



  51. Сторінки: 1   ...   748   749   750   751   752   753   754   755   756   ...   1854