ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2025.07.28 12:24
Ти і я, усе ходимо кола і бачимо
Оцей безлад навколо
Прагнеш і хапаєш новини щодня
Вір і не вір, носороги навколо є

І питаєш себе а міг би
Та допоки можливо, літай, гуляй
І знай, присутність твоя потрібна

Віктор Кучерук
2025.07.28 11:22
Коли я чую звуки кроків
Її за власними дверми, -
Моя душа втрачає спокій,
А сам змовкаю, як німий.
Бо намагаюся почути
Гучні сигнали від дзвінка
Про те, що зараз зникне смуток
З думок невпинних мужика.

Артур Курдіновський
2025.07.28 03:49
Покриє, наче саван, білий сніг
Будиночок, де панувало літо.
Строкатий джміль на крилах чарівних
Літаючи, щасливо міг прожити.

У чергуванні холоду й відлиг,
А потім – між тюльпанами і житом,
Під впливом сонця променів ясних

Борис Костиря
2025.07.27 21:51
Упав із яблуні пізнання плід.
Немов снаряд, упав об невідомість.
Ніщо не похитне його політ,
Що в'язне у незнану невагомість.

Цей плід упав, мов сотні мегатонн.
Вже ядерна зима над нами висне.
І встромить спис у землю сам Плутон.

Олександр Буй
2025.07.27 20:20
Здавалося б, написано усе,
Але читати геть нема коли:
Роман життя до розмірів есе
Стискає невгамовний часоплин.

Ну що ж, нехай. Де коротко – талант.
Робити краще – гарне зіпсуєш.
Не навчений поет і музикант,

Євген Федчук
2025.07.27 15:46
Пішов дід проти суботи в поле полювати
І три дні його не чути було і не знати.
Баба вже й людей підняла шукати старого,
Коли ж і він повертає живий, слава Богу.
Як уздріла його баба, то стала кричати:
- Де тебе чорти носили? Куди пропав, клятий?
А с

Світлана Пирогова
2025.07.27 14:43
Рожевий світанок тебе спонукає
любити життя, любити людей.
Хоч знаєш: реальність пекуча - не казка,
А в тебе, як в сонця, - купа ідей.
Зсередини світишся легко, квітково,
і попри байдужість, стільки добра,
бо хтось розуміє всю суть із пів слова.
Га

Іван Потьомкін
2025.07.27 11:32
«Незамінимі є!»-
Прийміте, Якове, цю істину до себе в гості.
«Незамінимі є!»-
Не солодко Вам буде з гостею цією там, у високості.
Бо я її ще й дещо приперчу:
«Не всіх за образом і на подобу Бога створено!
А тільки тих, хто, як і сам Господь,
Без п

Артур Курдіновський
2025.07.27 05:51
Забуті чи порушені статути
Давно покрив багаторічний пил.
Щось невідоме може затягнути
Туди, де вже немає більше сил.

Триматися. Нав’язана спокута
Веде до недоглянутих могил.
Вони не згодні навіть натякнути

Віктор Кучерук
2025.07.27 05:17
Успадкую від чутої пісні
Тихий смуток і бажаний сміх, –
І нерівність відому й безвісну
Протяжних українських доріг.
Успадкую і пристрасть, і щирість
До своєї дружини від слів,
Що для чистки сумління з’явились
І які серцем радо зустрів.

Борис Костиря
2025.07.26 22:13
Коли всі слова вже сказані,
приходить туман мовчання.
У ньому живуть
невідомі істоти,
губляться рукописи,
зникають голоси,
розчиняються надії.
У ньому ворушить клешнями

Олег Герман
2025.07.26 20:49
У психологів і психіатрів, людей, які щодня працюють з особистісними переживаннями та досліджують різні тонкощі поведінки, сприйняття реальності неминуче змінюється. Ми починаємо бачити норму там, де більшість помічає дивацтва, і б'ємо на сполох у ситуац

Віктор Насипаний
2025.07.26 14:22
Довго дядько у крамниці
Огляда вітрини.
Річ якусь бере з полиці,
То питає ціни.

Чеше лоба, мружить очі,
Раз по раз зітхає.
Сам не знає, що він хоче.

М Менянин
2025.07.26 14:02
Почув Благовіст* хто Софії –
на часі молитва тому,
звернутись до Бога в надії
і стати прихильним Йому.

Геть сум віджени свій, козаче,
бо посмішка личить тобі –
довкола все краще, неначе,

Віктор Кучерук
2025.07.26 05:49
Я бажаю вам позбутись
Безуспішності й невдач, –
Не вдаватися у смуток,
Не вдарятися у плач.
Я бажаю вам яскравих
Та успішних дій і справ, –
Дочекатися появи
В світі парості добра.

Артур Курдіновський
2025.07.26 02:07
Все дивиться на небо весняне
Моя душа, рятуючись від згуби.
Провадження до мене позовне
Навколишні світи складають грубо.

І тільки щось далеке, рятівне
Перемагає звук сумної туби.
Боїться сьогодення нищівне

Борис Костиря
2025.07.25 21:47
Вишня, заросла бур'янами
і дикими деревами, -
це тендітність,
заросла грубістю.
Вона далеко від людей,
від цивілізації,
ніхто її не бачить,
ніби забуту сутність.

Юрій Лазірко
2025.07.25 17:52
Згубив її з останнім вивихом струни.
За першим видихом ще не відчув утрати.
Любов летітиме у Місячній Сонаті,
як долетить до серця, Боже – схорони
і сотвори їй вічну... Де Твої палати
заходять, нiби у Йордан, в Чумацький Шлях,

дай місця – аж до ві

Сергій Губерначук
2025.07.25 15:25
На авансцені – четверта стіна.
Не зрить героїня оглядної зали.
У морок шовковий безтямна вона
по білій мотузці з реалій сповзала.

У звукоцеху кували ліси –
бо, власне, ліси це і є звукоцехи;
як фон – голоси, голоси, голоси,

Володимир Бойко
2025.07.25 12:19
Папуаси в лісах Полінезії
Влаштували читання поезії.
Хто найкраще читав -
На закуску попав
І поетів катма в Полінезії.

У славетному місті Козятині
Продавали на ринку козлятину.

Михайло Підгайний
2025.07.25 11:22
Весна джерела породила
В лісах між заячих стежок.
Із вод, що бігли вниз по схилах,
Сплітався кволий потічок.
    На стежці кладка у минуле
    Ще досі там, над потічком,
    Між трав, де літо промайнуло,
    Між верб розлогих за селом.

С М
2025.07.25 10:57
ДляИншого*


Іще чекали день &
На небі хмари темні
Поговір сумний «Він
Іде з життя
Нема йому життя»

Віктор Кучерук
2025.07.25 10:46
На світанні догоряють зорі
І стає сріблистою роса, -
І про щось притишено говорить
Вітер прояснілим небесам.
На світанні налилася синню
І покрилась брижами ріка, -
І хмарки пронизує проміння,
Рясно сіючись навскосяка.

Артур Курдіновський
2025.07.25 07:11
Надія, непомітна сіра миша,
Ховається від злої сарани,
Бо світ навколо сильно погрубішав,
Все менше віри. Більше сивини.

Оглухнути. Принаймні, так зручніше,
Коли лише плювки та стусани
Зробили справу. Діамант мутнішав,

Борис Костиря
2025.07.24 21:54
У полі, в лісі чи в саду
Не клич біду, не клич біду.

У самоті чи на виду
Не клич біду, не клич біду.

Не клич біду на свій поріг,
Пізнавши таємний гріх.

Артур Сіренко
2025.07.24 10:38
Того незачесаного літа я мандрував з Рудим Зачарованим Мандрівцем річкою – Дніпром (Бористеном). Ми плили човном вниз по течії від Любеча аж до Низів. Під кошлатим сірим вітрилом на якому ми намалювали вохрою знак Сонця. Інколи (коли вітер втомлювався і б

Татьяна Квашенко
2025.07.24 09:04
Полювали з Полею на полі
ми на квіти для прикраси долі
і зустріли на дорозі кицю,
що ходила пити до криниці
та напилася водиці вволю,
тож полює на польовку в полі,
там де квітів просто досхочу.
А що далі було – промовчу!

Артур Курдіновський
2025.07.24 05:47
Де серце із полегшенням зітхне,
Там більше вже не буду сумувати.
Покинувши приміщення чумне,
Я припинив шукати винуватих.

В обличчя вітер весняний дмухне,
Життя чуже так легко прикрашати!
Порожнє гасло, пафосно-гучне,

Віктор Кучерук
2025.07.24 05:45
Як належить, як годиться,
Як складається завжди, –
Рожевіє зоряниця –
Блідне місяць молодий.
Укриваючись імлою,
Снами марить небосхил, –
Тільки очі вабить грою
Світло двох небесних тіл.

Ярослав Чорногуз
2025.07.23 22:44
Моя душа кривавилась від болю,
Ота з косою клята знов прийшла.
І почала свою чинить сваволю,
На очі мов насунулась імла.

І в серце заганяла люто голку.
І душу рвала кігтями вона.
Чи правда то була, а чи наколка --

Борис Костиря
2025.07.23 22:28
Ви повинні сказати
за нас усіх, загиблих.
Чи Ви зможете це зробити?
Чи Вам це під силу?
Ви повинні подати
різні голоси війни.
Тільки так вони зіллються
у симфонію,

Пиріжкарня Асорті
2025.07.23 21:35
позив кар'єр на штрек увага
глибінь хто встиг копри зібрав
собі кому ж невже все марно
хана

I.
данило майстер кожну скриньку
до малахітниці возив

М Менянин
2025.07.23 19:09
Топ-10 формул українцям з відео контентом –
електронна книга
для уважного читача,
звертає увагу на нагальне
дає людям варіанти для вчинків.
Воїн ЗСУ грає на бандурі - фонова музика.

Назва...........................................................

Ірина Вовк
2025.07.23 09:35
Ні сирен, ні тривог… від руїн сивий дим…
Палахкоче свіча… Вітер дме верховіттям…
У терновім вінку прихиляється Бог
К убієнним жінкам молодим
і їх ненародженим дітям.

Ген, у райськім саду під дощем золотим
Розів’ється той дим лиць рясним

Юрій Гундарєв
2025.07.23 09:13
Учора, 22 липня, буквально через кілька тижнів після прощального концерту, залишив сцену життя
видатний англійський рок-музикант, який щиро підтримував Україну…


Оззі Осборн у засвіти відійшов -
хіба в це повірити можна?
Здається, це просто чергов

Віктор Кучерук
2025.07.23 06:03
Я сам собі псую життя,
Свій вік вкорочую невпинно,
Якщо проймаюсь відчуттям
Несправедливої провини.
Гріхи, приписані мені,
Не учиняв ніде ніколи,
І хоч кажу усоте “ні”,
Не можу вибратись з юдолі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Равлик Сонний
2025.06.25

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Любов Бенедишин - [ 2013.05.28 17:58 ]
    ***
    Природ(н)ою бути нелегко...
    Листком золотавим тремчу:
    З тортур аномальної спеки -
    В холодні обійми дощу.

    2013


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (24)


  2. Мирослав Вересюк - [ 2013.05.28 17:41 ]
    Українці мої!!!
    Українці мої! По великому, білому світу,
    Не з добра і щедрот вас розсіяла рідна земля!
    Розкидало світом, українського всіяло цвіту,
    Проростає насіння, чужа колоситься рілля!

    Українці мої! Вас зустрінеш у світі повсюди,
    Непривітна була і гіркою від сліз чужина.
    Лише праця і віра зуміли вас вивести в люди,
    Але Батьківщина – лишилася в серці одна!

    Українці мої! Ви в четвертому, п’ятім коліні
    Зберегли свою мову, навчили онуків, дітей.
    Як же сталося так, що в залишеній вами країні
    Іноземна у вжитку у більшості серед людей.

    Українці мої! Тільки лиш у захланній Росії
    Ви цураєтесь часто коріння свого та єства.
    Так було, коли учні зрікалися свого Месії,
    Не зрікайся коріння, заради свого торжества!

    Українці мої! Ви байдужі такі,чи терплячі?
    Та ж відчуйте себе хазяями на рідній землі!
    Бо ж як діти малі, безпомічні і ніби незрячі,
    І за вас все вирішують в Брюсселі, чи у Кремлі.

    Українці мої! Ви лишаєте рідні оселі,
    Найчарівніший край і найкращі у світі ґрунти,
    Хто посіяв зневіру, думки ці сумні, невеселі?
    Хто штовхає у спину, в чужі, невідомі світи?

    Українці мої! Ваші душі розчахнуті болем,
    І по вінця, до краю, повні страждань, гіркоти.
    Тому і життя, так часто порівнюють з полем,
    Життя щоб прожити, не поле, це вам, перейти.

    Українці мої! Вас історія має навчити,
    Забагато трагічних було і страшних сторінок.
    Ви цю землю повинні у серці до щему любити,
    І хай Бог вбереже від повторення цих помилок.

    Українці мої! Пам’ятайте про славне минуле,
    Бо без нього не буде у ваших дітей майбуття!
    Нашу назву, історію, церкву – уже умикнули,
    Тепер меншовартості навіюють нам поняття!

    Українці мої! Ви ходили по полю за плугом
    Коли інші у шкірах, палили в печерах вогні,
    Ви сідлали коня, поправляли на ньому попругу
    І співали гаївки, як сонцю хвалу та весні!

    Українці мої! Хто догляне дідівські могили?
    В чиї руки потрапить залишена вами земля?
    Хай Господь укріпить вашу віру, надію і сили,
    До священних могил повертатися завжди здаля.

    Це ж бо наша земля, дана Богом навіки, єдина!
    Ми прадавній народ, що корінням сягає глибин…
    Буде жити в віках, у сяйві моя Україна,
    Полісся, морів, степів і сивих Карпатських вершин!


    09.03.2012 р.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати: | "Клуб поезії"


  3. ОПс Ірина Островська - [ 2013.05.28 14:37 ]
    Віслава Шимборська - За келиком вина
    Поглянув, додав мені вроди
    і вхопила я її як свою.
    Щаслива, ковтнула зорю.
    Попустила себе вимріяти
    на подобу відсвіту
    в його очах. Танцюю, танок танцюю
    серед безлічі птах на шибких крилах.
    Стіл залишається столом, в келиху на столі , що не трансформується
    лишається вино – вином.
    А я – міфічна,
    вигадана до неможливості,
    вимріяна аж до крові.
    Розповідаю йому що хоче почути: про мурашок від любові вмираючих
    під сузір’ям кульбаби. Присягаю йому , що білі троянди - cпівають , скроплені вином.
    Сміюся, голову нахиляю, обережно, немов винахід вивіряю. Танцюю, танок танцюю
    в здивованій шкірі, в обіймах, що мене плетуть.
    Єва з ребра, Венера з піни, Мінерва з голови Юпітера
    були більш справжніми.
    Коли він на мене не дивиться, я шукаю свого обличчя
    на стіні. І бачу тільки цвях, з якого образ зірвано.

    (Довiльний переклад)


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  4. Сергій Сірий - [ 2013.05.28 13:21 ]
    * * *
    Світанок тремтів на подушці.
    Ти пахла зелóм у росі.
    З-під ковдри твій вигулькнув кущик
    Русявий у повній красі.
    На тіла розм’яклому ґрунті
    Виднів, як оаза в пісках,
    Й медову приховував лунку,
    Де зночі топив я свій «ах!»
    Ти мліла у сонному ліжку,
    Мене звала богом нічним...
    І знов я пірнув поміж ніжки,
    Щоб стати й світанком твоїм.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (23)


  5. Тетяна Левицька - [ 2013.05.28 12:46 ]
    Бузкова доля
    І
    Греблі золота струна
    непокоїть річку,
    закосичує весна
    молоду порічку.
    Обійняв тебе тремку,
    дорога, зваблива.
    Наздогнала у бузку
    пелюсткова злива.

    Приспів
    Допоки дощоцвіт не перестане,
    у пелюсткову ніжність відведи.
    Горнися до грудей моїх, кохана,
    І я тебе любитиму завжди.
    Засяє промінь у бузковій гущі,
    Торкнеться зачаровано лиця,
    а я тебе любитиму ще дужче,
    моя бузкова доле, все життя.

    ІІ
    Грає гребля, журавель
    у горі клекоче.
    Поцілунки - карамель
    Пристрасної ночі.
    Вітер пестить на льоту
    листячко зелене.
    Локони твої в бузку,
    мила наречена.

    Приспів

    ІІІ
    Скільки б не минуло літ,
    не забуду зроду
    запашний той білоцвіт
    і дівочу вроду.
    Обійму тебе тремку:
    "Рідна, ти щаслива?"
    Хай нас дожене в бузку
    пелюсткова злива.


    Рейтинги: Народний 5.5 (6.14) | "Майстерень" -- (6.23)
    Коментарі: (21)


  6. Василь Бур'ян - [ 2013.05.28 11:11 ]
    Козацька доля
    З яру на долину
    Вибігло село.
    Червону калину
    Снігом замело.
    Виглядала мати сина із війни,
    З далекого краю, гей, із чужини.
    Пролягли дороги
    Та й на всі боки,
    Де трудили ноги
    Славні козаки.
    Стерли вже підкови коні вороні,
    Козаки вмирали на лихій війні.
    А в селі далекім
    Матінка не спить.
    Навесні лелека
    До гнізда летить.
    Дівчина виходить вранці до воріт,
    Плаче-проклинає цей жорстокий світ.
    Вигляда з походу
    Долю-козака -
    Вже й четверту воду
    Понесла ріка.
    А козацьке серце вже того й не зна,
    Що в коханім краю жде його вона.
    Над чолом юначим -
    Степ та ковила.
    Їх навік невдячна
    Доля розвела.
    Солов'ї розкажуть в розпалі весни,
    Як чекають вдома козака з війни.
    2010р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.47) | "Майстерень" -- (5.43)
    Коментарі: (10)


  7. Жоана Мадзестеш - [ 2013.05.28 11:38 ]
    Мечты обманчивы...
    А я вижу из окна Киевскую телебашню, она светится
    Все что было плохого забудится, незаметится
    Как та башня засияю звездой в небе синем
    Я верю что кто верит судьба наградит, не покинет

    Наградит и пошлет то о чем мечтается, чего хочется
    Но мечтай осторожно, что б потом не жалеть, не морочатся
    Ведь мечты словно мираж, сплошь обманчивы
    Ты мечтай о чистом, великом, а не о заманчивом...

    2013


    Рейтинги: Народний -- (5) | "Майстерень" -- (5)
    Прокоментувати:


  8. Інна Ковальчук - [ 2013.05.28 10:33 ]
    Мрія (диптих)
    І
    У почуттєвому суцвітті
    моїх нездійснених бажань
    щодня, щоночі і щомиті
    живе жага тривких стрічань.

    І що їм грози, буревії,
    пекучі доторки буття,
    коли є божевілля мрії
    під такт мого серцебиття!


    ІІ
    Либонь сплатила всі рахунки,
    в коханні грішна і свята,
    коли з’єднала в поцілунку
    вустами спечені вуста.

    Розстелено старі сувої
    прощенним помахом руки,
    і тільки небо наді мною
    гортає долі сторінки…





    Рейтинги: Народний 5.7 (5.68) | "Майстерень" -- (5.69)
    Коментарі: (20)


  9. Світлана Сторожівська - [ 2013.05.28 10:51 ]
    Зоряна сага

    Щастя міряти в босих кроках
    По міліметру планети.
    Це - хода на екваторі дроту.

    Мій світанок простий і відвертий.
    Той програв, хто промовчав бій.
    Той програв, хто приземлив злети.

    Крок за кроком магнітить. Стій.
    За планетою – мантія магій.
    Там, у райськім саду, спочиває Змій.

    Ясноокі комети хвостами ваблять.
    Скороходи збирають опалі зірки.
    Босі п’яти просякнуті згадками.

    Кануть в космос Стожари. Ти будеш йти.
    І світитимуть в очі далекі висі.
    А планета впаде, наче яблуко, в райські сади.




    Рейтинги: Народний 5.5 (5.32) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (10)


  10. Володимир Назарук - [ 2013.05.28 09:05 ]
    Wide awake
    Відклавши буденність на потім,
    Забувши самотні шляхи -
    Знаходжу у погляді сотім
    Дзеркальність духовну... Роки...
    Торкаюсь. Виходжу із себе.
    Сміюся. Хай буде все так!
    Бо, знаєш, видніше із неба,
    Коли ти ще навіть не птах.

    11.05.2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.44) | "Майстерень" -- (5.27)
    Коментарі: (4)


  11. Володимир Назарук - [ 2013.05.28 09:21 ]
    Варган
    Це вічність у синіх долонях,
    Це подих чаруючих сил,
    Що краплею світла з безодні
    Спадає початками крил.
    Глибинність край неба лунає -
    Варгану незламний мотив.
    І хай без упину він грає,
    Бо саме за це... Полюбив.

    04.05.2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.44) | "Майстерень" -- (5.27)
    Коментарі: (6)


  12. Нінель Новікова - [ 2013.05.28 06:22 ]
    Літо
    Зранку – ні хмаринки,
    Росяні стежинки,
    Вишеньки червоні
    На жаркім осонні
    Про своє, жіноче,
    Стиха гомонять,
    Як уста дівочі,
    Солодко блищать.
    В травах для мене
    Коник зелений
    Ніжно і тихо
    Щось виграє,
    А під листочком,
    Ніби в таночку,
    Павученятко –
    Сітку снує.
    «Скільки нам жити?» –
    Зозуля кує.
    В розпалі літо!
    Слів не стає...

    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.47)
    Коментарі: (4)


  13. Нінель Новікова - [ 2013.05.28 06:47 ]
    Калина
    У садочку біля тину
    Заховалася калина,
    Підростала, мов дитина,
    Напомітно піднялась.
    А під зиму щось зробилось:
    Листячком розчервонілась,
    Вся намистечком покрилась,
    Мов панянка, одяглась.

    Вже й очей не відірвати
    Від палаючого дива.
    Так і жіночка щаслива,
    Непомітно розцвіте,
    Якщо їй подарувати
    Ніжності, хоч небагато,
    І вона стократ відплатить
    Вам за слово щіре те.
    2010


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" -- (5.47)
    Коментарі: (2)


  14. Валентина Попелюшка - [ 2013.05.27 22:08 ]
    Бажаю зняти, неначе одяг...



    Лягаю спати, втомилась, годі,
    Аж гай гуде.
    Бажаю зняти, неначе одяг,
    Прожитий день.
    Пекельну втому нехай поглине
    Короткий сон,
    А завтра вранці життя накине
    Нове ласо.
    Одягнеш хутко, в догоду моді,
    Весну, четвер.
    Бігом по колу життя проходить -
    Парад химер.
    Костюми, сукні, плащі і пальта -
    Свої, чужі.
    Старі світлини – сліди на шпальтах
    І в мережі.
    Колись відпустиш останню свиту
    З усіх одеж…
    Нагим уперше явився світу,
    Нагим підеш…


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.52) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (22)


  15. Ярослав Чорногуз - [ 2013.05.27 22:56 ]
    Бомжацький дон*
    Біг крутяк поранений –
    Рятував життя.
    Дипломат з долярами
    Кинув у сміття.

    Вранці бомж у бакові
    Ритися ішов,
    Дипломат із баксами
    В бакові знайшов.

    ПРИСПІВ:

    Вранці бомж у бакові
    Ритися ішов.
    Він фортуні дякує –
    Щастя там знайшов.

    Кінчиться наразі
    Це життя сумне,
    Ти із грязі в князі –
    Вознеси мене.


    Почалось для бомжика
    Не життя, а рай,
    Ти, фортуно, грошики
    Скрізь порозкидай.

    Дачу, яхту, «мерса» -
    Все мені даси
    І великі перса
    Місісіс краси.

    ПРИСПІВ:

    Дачу, яхту, «мерса» -
    Все мені даси
    І великі перса
    Місісіс краси.

    Я тепера, хлопці,
    Вже бомжацький дон,
    На Канари – гопца –
    Їду за кордон.

    Ось нардепом стану я –
    Боже, поможи,
    У Верховній Раді там –
    Партія бомжів.

    В президенти піду я –
    Маю такий план,
    Бо мене підтримує
    Весь бомжацький клан.

    ПРИСПІВ:
    В президенти піду я –
    Маю такий план,
    Більш не буде правити
    Нами бандюган.

    Вийшов з бандюганчиків –
    Щоб і я так жив.
    Тож наступний прийде нам
    Просто із бомжів.

    27.05.7521 р. (Від Трипілля) (2013)



    Рейтинги: Народний 7 (6.99) | "Майстерень" 7 (7)
    Коментарі: (27)


  16. Людмила Калиновська - [ 2013.05.27 22:52 ]
    ***
    Ох і витьохкує у гаю,
    мов з рідного мойого краю
    із кручі соловей…

    Не сплю ночей…

    Боюся, згаю!
    Свій час відпущений
    зібгаю
    і не простить мені Морфей.

    Та, гей!
    Навіщо серцю апогей
    без України й раю?

    Не уявляю…

    Признаюся чесно:
    згаю
    свій сон
    витьохкуванням з гаю!



    Рейтинги: Народний 6 (5.56) | "Майстерень" -- (5.49)
    Коментарі: (18)


  17. Василь Шляхтич - [ 2013.05.27 22:20 ]
    Живим ГЕРОЯМ
    За те, що не відкинув зброї
    І з піснею ішов вперед
    ВІН став ГЕРОЄМ, твоїм, моїм...
    Вуста його, це кулемет.

    За те, що віри не відкинув
    І не кланявся ворогам,
    Поклонись ЙОМУ Україно
    І ПАМ"ЯТЬ передай синам...

    Справжні сини Нашого роду
    Питайте правди у живих.
    Не пийте брудну сестер воду.
    Досить у нас джерел своїх.
    u14/5


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (1)


  18. Іван Низовий - [ 2013.05.27 21:28 ]
    * * *
    Розворушу байдужу душу,
    Примушу душу до душі
    Тяжіти.
    Тяжко жити мушу –
    Чужа душа в товариші
    Не поспіша!
    Спишу на тишу,
    На незворушність:
    "Не тривож..."
    Ну, що ж – тривожити облишу
    Душевну тишу.
    Лише хто ж
    Душитиме душі байдужі,
    Недужі залишки олжі?
    Одужуй скорше!
    Наші душі –
    Лежачі ружі на межі...


    2008


    Рейтинги: Народний 6.75 (6.53) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (32)


  19. Іван Низовий - [ 2013.05.27 21:01 ]
    Кінець сільської ідилії
    Поховали бабу Варку
    Аж чотири діди,
    Поминальну третю чарку
    Випили – більш ніде
    Взяти: лишень баба Варка
    Самогон варила,
    І такий – найвища марка! –
    З ніг валив Кирила,
    І Гаврила, і Тимоху,
    І, звичайно, Марка...
    Навіть сталінську епоху
    З ніг звалила Варка
    Самогоном.
    Всі режими
    З ніг вона звалила,
    Доки руки їй зложила
    Смерті вража сила.
    Зажурилися Кирило
    З Марком – аж до сварки,
    І було б їх помирило
    Тільки сяйво чарки.
    І Гаврило із Тимошем
    Карки рвуть і барки –
    Все їм стало нехорошим
    Без сусідки Варки.


    2009




    Рейтинги: Народний 6.75 (6.53) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (20)


  20. Анатолій Криловець - [ 2013.05.27 20:53 ]
    ***
    Ми козацького роду.
    Гостра шабля в руці.
    З крові й духу народу –
    Криловці, Криловці.

    Наш девіз – непокора,
    Хто б там як не трудивсь.
    Прокленеш, враже, скоро
    День, в який народивсь.

    Якщо бій – до загину,
    Бо орли – не раби,
    За червону калину
    Й тихий смуток верби.

    Дружній потиск правиці –
    Хто до нас із добром.
    Смирний дух голубиці
    Поєднався з орлом.

    Ми козацького роду.
    Нас не візьмеш на страх.
    Ми пребудем в народі –
    І народ у віках!

    27 травня 2013 року



    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (15) | "http://poezia.org/ua/id/37155/"


  21. Олександр Менський - [ 2013.05.27 18:27 ]
    З думками...
    З думками про небо і далі,
    Землі невибагливий гість
    У пічку життя укидаю
    Роки, наче дрова якісь.

    Коли вже не стане запасу,
    У Вічність вернусь залюбки,
    А пічка життя не загасне...
    З онука легкої руки.
    27.05.13р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (18)


  22. Сашко Винниченко - [ 2013.05.27 18:06 ]
    У важких чавунах клекотить смола
    У важких чавунах
    клекотить смола
    Крокую назустріч
    Сміливо?
    Не знаю-душа зайнялась
    полум ям хтивим
    Можливо
    ти впустиш
    до пекла

    Вигнанцем пройти я мушу
    я очі побачити прагну
    Величі й ниці
    в їхніх очницях здебільшого дим
    А ,може, і грім-
    хтозна...
    Не бачу я сенсу даремних припущень;

    Дізнаюся сам
    приборкаю пил полохливий
    розвіяних мрій
    Я витру з лиця
    бісеринки холодного поту-
    з когорти
    нащадків кривавої зливи
    я словом осяйним прагну горіть
    у темінь пустелі
    тужливу

    До болю у м язах я стисну кулак
    І губи до крові кусатиму-
    за гратами
    гнів і смола
    наразі
    мої побратими
    у тих чавунах
    Мордують окрутно героїв
    Я низько вклонюсь
    відвазі
    кривавих загоєнь

    А хто ж тоді-я
    Ланцюг злодіянь
    розірвавший?!
    Я істини прагну торкнутись
    Безумець...

    Сміливо дивлюсь!
    Відкрий свої очі, благаю!
    ...в зіницях іржавих
    ледь блимає відблиск багать...

    Смолою клекочуть
    все дужче
    зраждені сльози криниць
    зневірою
    Тріснуло небо
    Дратують вівтар
    чорти
    Я вірю Христу!
    і вперто крокую, рішуче
    де смертю нещадною бавиться
    ртуть
    Пара смердюча
    Не здатна супротив і порив
    спинить!

    Знаю:то злочин
    Серцем горіть полум яно
    у пащі тортур
    Отче...

    Я знаю:лик сонця намітив
    мені підземелля пройти
    Вигнанцем

    ...Раптом здригнувсь-
    і тиша
    Лиш чути як небом багряним
    дихає степ
    сповіді відчай
    тане
    у нім черемшина розквітне-
    строптивий митець

    Торкнутися льоду сердець
    Смолоскипом душі
    я прагну
    і хай я застигну на вітрі холоднім-
    Мені все одно
    Я бачив тортури
    Смолу підземелля ковтав
    Як обурень
    вино
    як мікстуру...

    ...Я втік із безодні...

    Росою залюблений
    втіху п янкої журби
    випиваю поволі
    Свідомості вперто доводжу-
    то сон...
    Можливо
    Та він окропив
    кров ю реальність
    і я тепер-привид
    Персона нон-грату для Ваших
    віталень


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.38) | "Майстерень" -- (5.4)
    Коментарі: (6)


  23. Ігор Герасименко - [ 2013.05.27 18:01 ]
    Ну, джмелику
    Ходімо, джмелику на вулицю,
    бо ти в хатинці пропадеш.
    До шибки світ широкий стулиться,
    а там не буде світу меж!

    05.2012


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.39)
    Коментарі: (4)


  24. Ігор Герасименко - [ 2013.05.27 18:55 ]
    Ах, солов`ї
    Після зими вуста землі
    були ще свіжо-вогкими.
    Та солов`ї, ах, солов`ї
    вже так спекотно тьохкали!

    05.2012


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.39)
    Прокоментувати:


  25. Надія Рябенко - [ 2013.05.27 16:15 ]
    Татові на згадку
    Давненько я не чув твій голос, тату,
    Мене залишив, як сім літ було.
    Твій голос чую раз на рік, у свято –
    Мій день народження коли, все розцвіло

    Каштани і акації духмяні,
    Бо в травні все квітує і п’янить,
    Все прокидається у весни полум’яні,
    Лише твоє сумління міцно спить

    А я страждав в сім літ, та все дивився,
    Коли тебе побачу у вікно.
    Читать, писать і малювати вчився,
    Але тобі було до мене все одно.

    Ти не цікавився життям моїм всі роки,
    Як я учюсь, чи є сповна їда
    Коли ж у спорт робив непевні кроки,
    Без тебе нелегка була хода,

    Та я упертий і достигну мрію,
    Що із дитинства у душі ношу,
    Щоби здійснились мамині надії
    Я нездійсненне з честю завершу.

    Мені п'ятнадцять… Ти ж мене не бачиш…
    А я високий статний, вже юнак,
    Та прийде старість й ти колись заплачеш,
    Як плакав гірко я у вісім літ назад.
    26.05.2013


    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.19)
    Коментарі: (1)


  26. Надія Рябенко - [ 2013.05.27 16:48 ]
    Денису в день народження
    П'ятнадцять - і немало й небагато,
    Всі кажуть – важко в вік перехідний.
    То ж згадуй день оцей завжди, мов свято,
    Бо лік у часі розпочавсь другий.

    Вже не шкільний дитячий, а юначий,
    Училище не школа чи дит-сад
    Постука в серце почуття гаряче,
    Для тебе розцвіте і взимку сад.

    А ти будь впертий, пізнавай науки,
    Любимий спорт не кидай, розвивай,
    Хай будуть вмілі й дужі юні руки,
    Як підеш захищати рідний край.

    Цінуй та поважай свою матусю,
    Яка тебе ростила в самоті,
    Не забувай і за свою бабусю –
    Провідника в дитячому путі.

    І всю рідню, що любить поважає,
    Висловлює сердечні почуття.
    І в день народження тобі бажає
    Здоров’я і солодкого життя.
    26.05.2013


    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.19)
    Прокоментувати:


  27. Богдан Сливчук - [ 2013.05.27 15:56 ]
    Краю мій......
    Сонет
    Краю мій, що на краю планети.
    Та не видно – де в планети край.
    Я про тебе вимолю сонета,
    Ти – мій світ і мій безмежний рай.

    Ще твої не виголили гори
    І пульсує ще по жилах кров,
    Але щось не так, як бУло вчора.
    Тешуть ялиці для корогов.

    Все ж життя, як рухи по спіралі:
    Оберти… кульбіти… далі… далі…
    Але де ж той, де ж той диво грай?

    Вріс у тебе серцем і корінням,
    Для людей залишиться насіння.
    Знає Бог – де у планети край.
    2013


    Рейтинги: Народний -- (5.4) | "Майстерень" -- (5.37)
    Коментарі: (2)


  28. Валерій Хмельницький - [ 2013.05.27 15:18 ]
    Посивілий скелет (поетична пародія)
    У кожній шафі є скелет -
    І я придбав у магазині
    Та геть забув – побачив нині
    Й ледь не умлів – іди-но геть!

    Не зміг промовити ні звуку...
    Тоді одяг йому перуку,
    Футболку - матиме науку!
    Дістав із шафи я базуку,

    Скелет в багажник - і на луки.
    Припер до дерева.
    Бабахнув.
    Скелет посивів з переляку.


    27.05.2013





    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (16) | "Олександр Олехо Скелет у шафі"


  29. Маріанна Алетея - [ 2013.05.27 14:31 ]
    Майя
    Мить пролетіла над вухом
    Наче бджола
    Ти мандрівник світ за очі
    Плаче доля

    Майбутнє стікає водою
    Вниз по клепсидрі
    Минуле говорить з тобою
    Криком пам`яті

    Безмежжя уявних світів
    Вабить спокусою
    Долина холодних вітрів
    Там за завісою
    2007


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.36)
    Коментарі: (2)


  30. Наталя Мазур - [ 2013.05.27 12:38 ]
    Останнiй шанс
    Колись тебе Всевишній запитає,
    Чи ти любив, чи спалював мости?
    Чи хтось для тебе на землі був раєм?
    Чи раєм пробувáв для когось ти?

    Тому, подумай, поки ще не пізно,
    Ще поки не прийшли сумні часи.
    І уклонися матері, і слізно
    Пробачення за кривду попроси.

    Почуй, як перешіптуються трави,
    Як вітер затихає між ланів.
    І усміхнися стежці золотавій,
    Що до старих прямує яворів.

    А дітям крила подаруй і казку,
    Роздай себе усім без вороття.
    Можливо, день оцей, як вищу ласку,
    Як шанс останній надає життя.

    05.2013р.

    Для ілюстрації використано кадр із фільму
    режисера Джоел Хопкінс "Останній шанс Харві".


    Рейтинги: Народний 5.75 (5.53) | "Майстерень" -- (5.6)
    Коментарі: (26)


  31. Вероніка Семенюк - [ 2013.05.27 11:12 ]
    ***
    Сама зрікаюся себе
    Чи знов себе в собі шукаю?
    У свідках - небо голубе,
    Як я, колишня, помираю.
    Лише складаю заповіт
    Отій, новій, "до виконання"
    Два пункти:
    -полюбити світ;
    -не розминутися з коханням.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.42) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (8)


  32. Юлія Марищук - [ 2013.05.27 10:56 ]
    ***
    найперша весна якої було так мало
    де ось тут ще сніг а ось зацвітає жасмин
    що ми перебігом вагання й кордони зламали
    до спільного літа серед чорниць і малин

    найперша весна перше тепло у заметах
    струмками побігло всім що мовчало у нас
    у відповідь на одвічне питання "де ти?"
    до долі що розкладала так довго пасьянс

    а скільки навколо безглуздого різноголосся
    а скільки маршрутів поміж морів розбрелись
    спізнилась весна і все на літі зійшлося
    на літі якому молитимемось колись


    27.05.2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.43) | "Майстерень" -- (5.33)
    Коментарі: (6)


  33. Світлана Сторожівська - [ 2013.05.27 09:50 ]
    ***

    Весняний ранок розсипає роси

    І на кларнетах знову грає дощ.

    Між трав згубилися зимові сльози,

    Вони – ніщо, весна – це щось!

    І небо вже скидає темну шаль.

    Воно вже знову ніжне і блакитне

    Й лютнева неприборкана печаль

    Ховається у серединках перших квітів.

    Й вербові котики – провісники весни,

    Маленькі й гарні, ніби пташенятка,

    Вже відганяють всі зимові сни

    Й мені дарують сонця віршенятка.

    Й навіть клени, ті, що за вікном

    Такі щасливі, горді і крилаті.

    Весна вже стелить трав’яним сукном

    Земну поверхню. Первоцвітом стати

    Весняна муза – голосна сопілка

    Розбурхає лавину почуттів

    І із пташиних крил зірветься кілька

    Малих пір’їнок – весняних віршів.



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.32) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (11)


  34. Нінель Новікова - [ 2013.05.27 08:56 ]
    Зів'яла троянда
    Ні надії нема, ні розради –
    Безкінечні ці ночі та дні…
    Помирає на білім вікні
    В тихім розпачі біла троянда.

    Від безсилля опущені руки,
    Стороною проходить життя…
    Проникають в твоє забуття
    Лиш мелодій божественні звуки.

    Тож, у відчай впадати не варто,
    Треба вірити, жити, співать,
    Бо в ефірі над світом звучать
    Нам симфонії, рондо, сонати.

    Щож, бувало і важче, і гірше.
    Не зламали ж знегоди тебе!
    Так на небо поглянь голубе,
    Вилий смуток у музику віршів –

    Для душі, не заради престижу.
    Не наклич до порогу біду,
    А троянду, зів’ялу, бліду,
    Заміни на яскраву і свіжу!

    2011


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" -- (5.47)
    Коментарі: (3)


  35. Нінель Новікова - [ 2013.05.27 07:59 ]
    Сизокрилі літа
    Я жила, як усі,
    В повсякденних турботах.
    Ждала: прийде колись
    Ще для свята пора.
    Лиш хвилини – красі,
    А все інше – роботі.
    І літа пронеслись,
    Наче хвилі Дніпра.

    Час, звичайно, несе
    І хвороби, і старість.
    Похилились в журбі
    Сизокрилі літа…
    Посміхнись, бо це все,
    Що на світі зосталось,
    Та для щастя тобі
    Ця пора золота.

    Хай кружляють літа,
    Ніби листя осіннє,
    Їх, я знаю сама,
    Не повернеш назад.
    Та душа молода.
    Небеса такі сині!
    Ще далеко зима,
    Не спіши, листопад!

    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.47) | Самооцінка 6
    Коментарі: (2)


  36. Роксолана Вірлан - [ 2013.05.27 06:57 ]
    Кагорове розвення
    На кагоровім обрії нота Ярила чудна -
    ля мінорами ниє, легатами топиться, гинучи.
    Досмалити би мяту цигарки одбулого дня
    і кав"ярити зорезернистою гущою приночі.
    На острунену душу впаде нaбриніле слівце,
    пригітаряться вечора звуки кервавими вишнями.
    Що ж ти робиш зо мною, невизримий леготе, це?-
    Неба фалдами млостиш розгілля над моря узвишшями.
    Під зеленuми лунами мліє ігриста форель,
    орусалена я вихиляюся світлопланетами
    у простори твої. Вітер миті вчаділі пере -
    щось важливе, як вогник, лишається снами нестертими
    та пречисте, як ще недокрок, недодотик, як не...
    і справжнісіньке, як неґембльовані сосни на дошки ще
    Це розвення кагору в мені...чи дурман цей мине?
    я кладуся тобі на плечe на безвимірне "трошечки"


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (32)


  37. Валентина Попелюшка - [ 2013.05.27 00:36 ]
    Життя-міраж


    У повсякденній круговерті
    Усе «воюємо», сердешні,
    І не відступимося, вперті,
    Чекаючи на день прийдешній:

    «Ось прийде ще одне із рішень,
    Проб’ю стежинку через хащі -
    І «завтра» буде зовсім іншим,
    І, безумовно, значно кращим.

    Собі дозволивши зупинку,
    Суттєвих змін хіба злякаюсь?
    Почну робити гарні вчинки.
    Нарешті у гріхах покаюсь.

    Любов'ю матінки зігріті,
    Малята слухатимуть казку,
    І найдорожчому у світі
    Віддам невиплескану ласку.

    Поменшає турбот хоч трішки -
    І не лишатиму нікого
    Без променистої усмішки,
    Нужденного – без допомоги.

    Подбаю, звісно, і про себе,
    Коли сплачу усі кредити.
    Не забаганка, а потреба -
    В спортзал, салон краси ходити.

    Куплю вдяганки новомодні,
    Майну кудись у диво-мандри…»

    ... І недосягнуте «сьогодні»
    Міражем утікає в «завтра»…


    Рейтинги: Народний -- (5.52) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (22)


  38. Юра Бартошевич - [ 2013.05.26 23:31 ]
    Левіафан
    Чому ми всі такі сліпі,
    Як ті кроти, ховаємось у норах.
    Живем собі у самоті,
    Й не бачимо цього в собі.

    Й не бачимо цього в собі,
    Ми всі зробилися сліпі,
    Ми все сжираєм навкруги,
    Розвалюєм, Руйнуєм і вбиваєм.

    Ми все руйнуєм на вкруги,
    Осліпли мабуть на віки,
    А навкруги кругом розруха,
    Левіафан кружляє на віки.


    26.05.2013


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  39. Юра Бартошевич - [ 2013.05.26 22:31 ]
    Без тебе...
    І день, і ніч пливе без тебе,
    і я пливу у сніжні дні,
    у ті одні яскраві дні,
    коли побачив у тобі,
    оту одну яку зовуть коханням,
    коханням вічним на землі,
    воно таке прекрасне і чудове,
    без нього я не зможу жить,
    без тебе я сумую у вівторок,
    без тебе я сумую в вихідні
    а ти смієшся і не чуєш,
    мої благання на землі,
    на тій землі, коли ти усміхалась,
    на тій землі, коли ходила восени,
    о Боже мій як я її кохаю,
    о Боже мій схилившись я незнаю,
    незнаю Боже, я незнаю,
    як це кохання пережить...

    2010


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  40. Василь Буколик - [ 2013.05.26 21:49 ]
    Ukrainian Patriot's Credo
    Get up, my country, feel your strengh,
    enjoy your freedom whole,
    be & remain yourself at length
    in gaiety & dole.

    We suffer from our own old sins -
    from a small Russian plague.
    I'll tell you what it strictly means,
    It not at all is vague!

    That illness catches you in sun,
    as well as in moonlight,
    it gets your daughter & your son -
    though functions out of sight.

    When you don't use your native tongue,
    when you forgot your kin,
    when you believe a Moscow monk
    to absolve each your sin.

    When you don't know exactly who
    fought for your country free,
    at least search Google or Yahoo
    your conscience to agree

    with the essential facts & trends,
    & to think over again -
    for what a Nationalist stands
    & why he is a Man.


    Basil Bucolic




    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  41. Василь Буколик - [ 2013.05.26 20:58 ]
    A Presentiment
    My soul's inquiet -
    I feel a riot,
    rising in our hearts.
    A big movement starts
    to break new chains
    on arms & brains,
    to found a State
    at any rate -
    but without blood
    & white-blue mud!


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  42. Михайло Десна - [ 2013.05.26 20:27 ]
    Біобухгалтерія
    Ніхто не хоче ста відсотків -
    достатньо просто чесно мати шанс
    відповідати рамкам фотки,
    де частка особистого - аванс.

    Ніхто не хоче ста відсотків:
    межа можливого така близька...
    Життя - не кам'яні висотки
    економічно вірного зразка.

    Ніхто не хоче ста відсотків
    шаленого, як смерч, серцебиття.
    І раптом цінністю обгортки
    у звіті пишуть особисте "я".


    26.05.2013


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (11)


  43. Леся Українка - [ 2013.05.26 19:27 ]
    Стояла я і слухала весну
    Стояла я і слухала весну,
    Весна мені багато говорила,
    Співала пісню дзвінку, голосну
    То знов таємно-тихо шепотіла.

    Вона мені співала про любов,
    Про молодощі, радощі, надії,
    Вона мені переспівала знов
    Те, що давно мені співали мрії.


    Рейтинги: Народний -- (5.68) | "Майстерень" -- (5.63)
    Коментарі: (1)


  44. Володимир Сірий - [ 2013.05.26 19:59 ]
    Сад життя
    Ти плодоносиш яблука кохання
    В саду життя під небом голубим.
    Встаю над ним зорею спозарана
    І сяю місяцем вночі над ним.

    Солодкий смак рожевощоких яблук -
    Хмільний до болю тіла аромат
    До себе кличе, неустанно вабить,
    Дарує ласку щастя невпопад .

    Розбивши туги тьмаву перепону,
    Знаходжу втіхи світлодайну путь
    І продираюсь крізь імлу озонну
    У сад життя , де яблуні цвітуть.

    26.05.13


    Рейтинги: Народний 6 (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (24)


  45. Богдан Манюк - [ 2013.05.26 18:30 ]
    *****
    О, різьбою упійманий рай закулісний!
    Відмолилася скрипка, як Богові Бог.
    Білі крила над чорними кревно і прісно,
    чорні крила над білими – пекло на двох.

    І колони, і кола, і карма – картаті,
    прагнуть ноти і ваза твоєї сльози.
    Квіт червоний уперше – багатство й багаття,
    дві зорі за вікном – не чужі терези.

    На розгорнуту книгу – літа і літота,
    не лякає бездонне і ночі поріз.
    І не знаємо ми, де тартар, де висОти,
    бо щасливі, допоки не топчуть куліс.

    2013р.


    Рейтинги: Народний 6 (5.63) | "Майстерень" 0 (5.77)
    Коментарі: (24)


  46. Олександр Менський - [ 2013.05.26 17:09 ]
    У забутому селі...
    Плетуть павуки павутинки
    В покинутій хаті старій.
    Наплетено їх уже стільки,
    Що зникнув у мух супокій.

    Оця боротьба виживання -
    Хатині розвага якась,
    Бо гасне надія остання:
    Зазнати оновлення час.
    2013р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (14)


  47. Володя Криловець - [ 2013.05.26 17:28 ]
    ***
    Край двора, отам за тином,
    Грали в сніжки ми з Мартином.
    Кидав я – він доганяв
    І кричав все «няв» та «няв».
    Раптом сніжка – гульк в калюжу!
    – Не біжи, – кричу я, – друже!
    Та Мартин так захопився,
    Що в калюжі опинився.
    Змок до ниточки – біда.
    Бо ж холодная вода.
    Став я друга рятувати,
    Запросив його до хати.
    І – о дивна сталась річ! –
    Мій котяра стриб на піч.
    І, уклавшись там на спину,
    Він проспав аж цілу днину.

    28-30 березня 2013 року


    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (3)


  48. Володя Криловець - [ 2013.05.26 16:23 ]
    ***
    Навесні, наче в сні,
    Линуть всюди пісні.
    Вітерець приліта,
    Білий цвіт зацвіта.
    І веселі, й сумні
    Люблять дні ці ясні.

    15 квітня 2013 року


    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (3)


  49. Володя Криловець - [ 2013.05.26 16:40 ]
    ***
    Кучерявий дуб зелений
    Покохав берізку.
    Обійняв її шалено,
    Витер дрібні слізки.
    Звеселяв у темні ночі
    Її до світання –
    Загорілись в неї очі
    Від цього кохання.
    Прикрасилася в сережки,
    Вмилася росою.
    ...Милувався біля стежки
    Дуб її красою.

    15 квітня 2013 року


    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (3)


  50. Володя Криловець - [ 2013.05.26 16:08 ]
    ***
    Навесні зажурилась берізка,
    Розплела свої дрІбнії кіски,
    Одягнула зеленії шати,
    Похилилась сумна біля хати.
    Наречена усім відмовляла,
    Бо коханого клена чекала.
    Ну, а він не прийшов, як на зло.
    …Так в журбі в неї й літо пройшло.

    10 квітня 2013 року


    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (1)



  51. Сторінки: 1   ...   817   818   819   820   821   822   823   824   825   ...   1796