ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.10.03 22:37
ось побіжний віршик
зліплений експромтом
без використання
інструментів ші
щось подібне пишуть
радше у вівторок
тексти для суботи
вишуканіші

Артур Курдіновський
2026.10.03 20:45
Прожилки в листочках - неначе дієзи,
Що літо палке підняли на пів тону.
По-іншому дихає осінь червона,
Замовкли фокстроти. Звучать полонези.

Високі тополі, тендітні берези
Приміряли зрілості жовту корону.
Прожилки в листочках - неначе дієзи,

Вячеслав Руденко
2026.10.03 19:56
Тягніться, очі, за Ель Греко,
Спирайтесь, спини, на довгі сходні,
Кидайтесь в ноги густим смерекам,
Під стріхи лізьте в страху господнім.

Немов премудрість годинникарства
Шляхами манівців, без бою,
Хто знає, на які штукарства

Катерина Савельєва
2026.10.03 17:05
Ховаючи свої веснянi роси,
Блукаючи у лабiринтi сну,
Душа губила свої довгi коси
I випадково вiднайшла луну.

Гудуть навколо голосами оси
Та свою ложку меду облизну.
З усiх сторiн летять чутки, доноси

Борис Костиря
2026.10.03 13:57
Коли ж відбудеться отой стрибок,
Що рівновагу зірве і порушить?
Розплутається бісівський клубок,
І розвінчається мораль дворушна.
Замість мистецтва ницість і лубок
Панують, наче пісня дроворуба.

Пишу, пишу життя, немов роман,

Іван Потьомкін
2026.10.03 13:29
Одна хмара – за Йордан,
Друга на Єгипет.
Хай і сусідським деревам
Буде що напитись.
Хай і в них росте трава
Тричі на покоси...
Господь Бог не забува
Хто помочі просить.

С М
2026.10.03 12:50
як у дитини печалі дрібні
усе, що захочеш, я куплю тобі
грай кокетку, та знай мила все ж
між рук мені, легко, не утечеш
навіть коні не відтягнуть мене
шалені коні не відтягнуть мене

я помічав твій біль неясний

Тетяна Левицька
2026.10.03 12:33
Рядки лягають на папір
легким курсивом,
творю з думок чутливий вірш
у ніч вразливу.
Заповнюю шрифтами лист,
тло порожнечі —
цвяхами у блокнот вп'ялись
сюжети речень.

Ірина Вовк
2026.10.03 10:17
КАРЛ БРЮЛЛОВ: полотно «ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ» або «…остання мить ПОМПЕЇ…» …І в цю останню, найстрашнішу хвилину Помпеї перестали бути містом окремих людей. Вулкан за мить змив різницю між золотом патриціїв і лахміттям бідняків, між вірою в Христа та с

Мирон Шагало
2026.10.03 09:42
Вже тиша в саду цвіткунами сюрчить,
в павутинці сріблястій — зупинена мить,
вже втому шепоче вечірня зоря
і мене милота обіймає твоя.

А завтра вже бабине літо — привіт! —
буйнобарвного світла крізь місто політ.
І знов ми відчиним для казки вікно,

Віктор Кучерук
2026.10.03 06:17
Давай поговоримо чесно і щиро
Про те, що найбільше хвилює обох:
Чому в дні прийдешні втрачаємо віру
І де у мовчанні ховається Бог?
Можливо, Всевишній втомився від криків
Та наших шалених і злих молитов, -
Чи, може, не бачить крізь темряву віку
Тих

Артур Курдіновський
2026.10.03 00:51
Ми одне від одного далеко.
Сон змінився на ранковий крах.
Ти очолюєш бібліотеку
Кращу за усі - на Небесах.

Дивиться на місто біла хмара,
І спостерігає добрий Бог,
Як старанно пишеш формуляри

В Горова Леся
2026.10.02 21:55
Ще не торкнула сивина осіння
Брюнета-осокора темних скронь ,
Рудої вільхи не горить вогонь
І соковиті під вербою тіні.
Смиренне у прощальнім омовінні
Росою, що тримається до півдня,
Стихає літо в царині осонь.

хома дідим
2026.10.02 21:13
гуляє вася
пожувавши тирси
а що ото лишається робити
йому
життя зужита пісня
звісна
слова ті й самі із тих самих літер
він випив би

Володимир Мацуцький
2026.10.02 20:34
Свобода як усвідомлення неминучості («Пробудження») У вірші [«Добрий Кабанчик»] Володимира Мацуцького філософський підтекст свободи є центральним стрижнем усього твору. Попри «дитячу» форму казки про тварин, автор порушує глибокі екзистенційні питання,

Ольга Садкова
2026.10.02 20:19
У садочку світлячки
сяють, ніби зірочки.

Я їх кілька вніс у хату.
«Подивись, — гукаю, — тату!»

А у жменьці лиш жучки.
Де поділись світлячки?

Вячеслав Руденко
2026.10.02 16:50
Оброблений канвою золотою,
Тримав він лише тишу до пори,
У зорях марився корою під горою,
Здіймаючись у церкві на хори!

У норові доконаних івентів,
Де попід небом парить Кант нудний,
Облудний розум пестив компліментом,

Борис Костиря
2026.10.02 13:39
Я відчуваю борг святий, несплатний
Перед полями і перед людьми.
Я - ніби лицар у залізних латах,
Вкриваю вічність сильними грудьми.
Я світові явлю слова закриті,
Слова, заховані у тайниках,
Слова, що небесами оповиті
Там, де ширяє нескоримий птах.

Тетяна Левицька
2026.10.02 10:34
Не знаю, чи кохав мене завжди,
чи розважався у жазі нестримній,
спиваючи із губ моїх меди,
солодкі, наче ночі лебедині.
Напевно, хто б там що не говорив,
для тебе я була палким натхненням,
веселкою посеред теплих злив,
п'янким дурманом, сло

Ірина Вовк
2026.10.02 10:04
ЯК СОТВОРИЛА ТЕБЕ МАМА"

(переспів італійської музичної класики)

„Цей ворожби старий мотив
схитрився я відкрить,
як мамі вдалося твоїй
цю вроду сотворить!”

Віктор Кучерук
2026.10.02 06:11
В життєвім ломбарді припали вже пилом
Залишені мною фрагменти надій,
Які нещодавно служили вітрилом
Для судна, що згинуло в гущі подій.
Десь там, під водою, і компас, і карта,
І пляшка зелена сухого вина, -
Утрачене мною чогось, певно, варте,
Коли

хома дідим
2026.10.01 23:54
осяяно вітражний
фірмовий день осінній
оспіваний у римах
стрункіших за мої
засипаний плодами
а поруч – все у квітах
яких ти не купляєш
і я так само ні

С М
2026.10.01 22:54
Частина I: Принц Руперт Пробуджується(0:00–4:31)

Прощавайте, дзвони майстра храму
Його кіоск і чорний кмин
Ґречність вибраного слова
Едем обіцяний
Принц Руперт при скляних сльозах
Шафран шабат кров із повік

Іван Потьомкін
2026.10.01 21:39
Прощай, Росіє! Хай буде це назавше,
Аби твоє буття зійшло на небуття.
Прощай і без прощення йди у міфологію,
Аби Вкраїна й світ тебе забули назавжди.
Нам буде з ким розмовлять по-людськи:
Народів тьми і тьми, зневажених тобою,
Уже готують словники

Світлана Пирогова
2026.10.01 20:31
Бринить над яром тиша десь далеко.
Вже обрій золотить тополі.
Осінній відчуваю солод,
Хоч морок проростає ледве-ледве.

Воркують сині, вайлуваті тіні.
І чути ніжність слів доречних,
І сутінки схилились ґречно.

Володимир Бойко
2026.10.01 19:48
Москалям на вулкані Камчатки
Закортіло пограти у «прятки».
Хто хутчіше стрибав,
Булькнув в лаву й пропав
Й не паскудить терени Камчатки.

На КП на кордоні Хорватії
Запровадили тест з демократії.

Євген Федчук
2026.10.01 19:09
Коли упхались в Україну москалі,
Її скорити дуже швидко захотіли,
Але по пиці тільки добре ухопили,
Стаючи добривом чужої їм землі,
Знайшлось не так багато світових країн,
Які б відкрито москалям допомагали,
Солдат і зброю їм у поміч посилали.
І се

Артур Курдіновський
2026.10.01 16:23
Я вип'ю келих осені гіркої,
Пізнаючи таємну благодать.
Ми так і не зустрілися з тобою...
Хіба що листям неживим загою
Безглузді мрії, що в мені болять.

Я осушу цей келих. Вмить порветься
Чекань моїх натягнута струна.

Борис Костиря
2026.10.01 14:52
Води ніколи не нап'єшся
З криниці чистої сльози.
Не зіграна на сцені п'єса.
Надірваний фагот грози.

Ти не пізнаєш цю криницю,
Її глибини, таїну.
Ідеї епохальні й ниці

Тетяна Левицька
2026.10.01 12:46
Захлинаюся зболеним віршем —
у сутемряві місяця німб.
Задивляюся в небо частіше,
щоб побачити Бога у нім.

Та пітьма затуляє Світило,
сіллю вкрила чумацький мій шлях.
Я колись божевільно любила

Ірина Вовк
2026.10.01 12:02
Сьогодні в Україні велике свято -- Богородиці Покрови...

В каштанах тоне місто вечорове –
мій древній Львове, колисковий Львове…
Застигли тіні у проміннім рвінні –
і шпилі веж,і вулиці камінні…
Це дихання епохи важкогруде –
Крилатий Лев… криниці…

Ольга Садкова
2026.10.01 11:24
Розірвеш тенета власного страху,
зробиш перший крок —
і починають рости крила.
І ширшає обрій,
бо ти вже — над собою колишнім.

Треба лише втримати напрямок польоту,
аби вітри спокус

В Горова Леся
2026.10.01 07:56
Спокійне сонце з неба волошкового
Тепло зливає до мілкого полудня.
Та не встигає вщент його наповнити,
Як тінь густа бджолині крила сковує,
В омані дня, що обернулась холодом.

Зніміння пересилити чи станеться
В погожім завтра тихооксамитовім,

Віктор Кучерук
2026.10.01 06:52
Солодкувато-пряний запах
Осінніх трав уже повсюди, -
Мов дух згасання причалапав
І в тьмяній тиші звично блудить.
Зашарудять пожовклі трави
І стихнуть зразу в безгомінні, -
Лише не меншає тіснява
Холодних запахів осінніх.

Артур Сіренко
2026.10.01 00:42
Глиняні люди
Марять свої глиняні сни
В тій безпорадності — безнадії ріки.
Глиняні люди,
В яких забули вдихнути душу,
Яких не захотіли випалити
(Бо вони ж не глечики,
І не шматок гіркого лісу -

хома дідим
2026.09.30 23:11
ввійти у розповідь зненацька
заримувати бруд і брют
провести паралель між спрутом
і містом вулиць і споруд
неони ліхтарі вечірні
помножити на світ зірок
дощем заштрихувати тіні
а звідки дощ – не зна ніхто
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія - Вибрані твори


  1. Борис Костиря - [ 2026.10.03 13:25 ]
    Стрибок
    Коли ж відбудеться отой стрибок,
    Що рівновагу зірве і порушить?
    Розплутається бісівський клубок,
    І розвінчається мораль дворушна.
    Замість мистецтва ницість і лубок
    Панують, наче пісня дроворуба.

    Пишу, пишу життя, немов роман,
    Пишу у порожнечу, безнадію.
    Пишу я у майбутнє. Я - Ремарк,
    Що загубив у темряві подію.
    Я бачу танець навіжених мавп,
    Та птаха нагодую і зігрію.

    І порожнеча матиме свій лик.
    Ніщо постане привидом могутнім.
    Нехай сміється демон і двійник.
    Слова укрили вістря злобних гунів.
    Хай твориться незримий материк,
    Будується, мов дійство незабутнє.

    16 березня 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.91) | "Майстерень" 6 (5.92)
    Коментарі: (2)


  2. С М - [ 2026.10.03 12:19 ]
    Шалені коні (The Rolling Stones)
     
    як у дитини печалі дрібні
    усе, що захочеш, я куплю тобі
    грай кокетку, та знай мила все ж
    між рук мені, легко, не утечеш
    навіть коні не відтягнуть мене
    шалені коні не відтягнуть мене
     
    я помічав твій біль неясний
    знаю, бажаєш те саме й мені
    ані інтриги, ані провал
    мене не гнітили би, не гнівали так
    навіть коні не відтягнуть мене
    шалені коні не відтягнуть мене
     
    мій тобі вирок ~ гріх і брехня
    нині я вільний, але часу нема
    віру розбито, сльози в очах
    все треба жити, мертвим хоча би
     
    навіть коні не відтягнуть мене
    помчімо, коні, нехай іншим днем
     
     
     
     
     
     
     
     


    Рейтинги: Народний 6 (5.84) | "Майстерень" 6 (5.84)
    Коментарі: (1)


  3. Тетяна Левицька - [ 2026.10.03 12:57 ]
    Вразливий
    Рядки лягають на папір
    легким курсивом,
    творю з думок чутливий вірш
    у ніч вразливу.
    Заповнюю шрифтами лист,
    тло порожнечі —
    цвяхами у блокнот вп'ялись
    сюжети речень.
    Вплітаю літери, тире,
    двокрапки, коми,
    уява човником пливе
    у рі́чки спомин.
    Холодні зливи із цебра
    небес фатальні,
    натхнення скрапує з пера
    у спочивальні.
    Лампада тьмяно мерехтить
    в очах Мадонни,
    поезії лірична мить —
    хмільним безсонням.
    Гортає тиша сторінки
    моєї долі —
    яскраві образи — гірким,
    пекучим болем.
    Спалахують мільярди сонць
    в сумній поемі,
    немов здійснився віщий сон
    видінь рожевих.

    02.10.2026р.


    Рейтинги: Народний 7 (6.26) | "Майстерень" 7 (6.35)
    Коментарі: (1)


  4. Артур Курдіновський - [ 2026.10.03 00:59 ]
    Небесна бібліотека
    Ми одне від одного далеко.
    Сон змінився на ранковий крах.
    Ти очолюєш бібліотеку
    Кращу за усі - на Небесах.

    Дивиться на місто біла хмара,
    І спостерігає добрий Бог,
    Як старанно пишеш формуляри
    Та ведеш натхненно каталог.

    Там тепер все справедливо й чесно,
    Світяться блакитні вітражі.
    Бо бібліотека ця небесна -
    Нагорода втомленій душі.

    В галасі земного карнавалу
    Всі надії вигоріли вщент.
    До читального, Матусю, залу
    Випиши мені абонемент!


    Рейтинги: Народний 6 (5.87) | "Майстерень" 6 (5.91)
    Коментарі: (2)


  5. хома дідим - [ 2026.10.02 21:04 ]
    * 220 *
     гуляє вася
     пожувавши тирси
     а що ото лишається робити
     йому
     життя зужита пісня
     звісна
     слова ті й самі із тих самих літер
     він випив би
     але нема із ким тут
     немає грошей і нема кохання
     життя блюзнірське
     і парадоксальне
     ані для чого але треба жити
     холоне осінь
     бронзово-брунатна
     каштани облетять за ними липи
     час не спинити
     час немовби вітер
     що обриває листя без поняття
     у жовтні всяк
     вертається додому
     курити мак читати керуака
     дивитись із вікна
     чи ще жива розкладка
     де фрукти й овочі вже починають
     гнити
     ще перехожі у поспішнім
     контр-дансі
     минають свіжі комунальні ями
     ще мухи лізуть в монітор
     поодинокі панни
     роман читаючи очікують
     на щастя
     ще хтось емігрував загостювався
     лише не вася
     вася завше з нами
     


    Рейтинги: Народний 6 (5.91) | "Майстерень" 6 (5.91)
    Коментарі: (2)


  6. Борис Костиря - [ 2026.10.02 13:55 ]
    Слова
    Я відчуваю борг святий, несплатний
    Перед полями і перед людьми.
    Я - ніби лицар у залізних латах,
    Вкриваю вічність сильними грудьми.
    Я світові явлю слова закриті,
    Слова, заховані у тайниках,
    Слова, що небесами оповиті
    Там, де ширяє нескоримий птах.
    З глибин я дістаю премудрість,
    Уламки втрачених світів,
    Слова, заховані за муром,
    Слова у реготі вогнів,
    Слова оспалі, скам'янілі,
    Забуті, немічні, сумні
    І замуровані у тілі,
    Укриті листям давніх снів.

    16 березня 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.91) | "Майстерень" 6 (5.92)
    Коментарі: (5)


  7. Тетяна Левицька - [ 2026.10.02 10:02 ]
    Для тебе я була
    Не знаю, чи кохав мене завжди,
    чи розважався у жазі нестримній,
    спиваючи із губ моїх меди,
    солодкі, наче ночі лебедині.
    Напевно, хто б там що не говорив,
    для тебе я була палким натхненням,
    веселкою посеред теплих злив,
    п'янким дурманом, словом незбагненним.
    Тим маяком, що кличе кораблі
    із мороку бурхливої стихії,
    ромашкою на зораній ріллі,
    ковтком повітря, променем надії.
    Оазою в пустелі таїни,
    сльозою ніжності та вістрям леза,
    блаженством щастя, каяттям вини,
    натільним хрестиком на грудях неба.

    01.10.2026р.


    Рейтинги: Народний 7 (6.26) | "Майстерень" 7 (6.35)
    Коментарі: (2)


  8. хома дідим - [ 2026.10.01 23:05 ]
    * 219 *
     осяяно вітражний
     фірмовий день осінній
     оспіваний у римах
     стрункіших за мої
     засипаний плодами
     а поруч – все у квітах
     яких ти не купляєш
     і я так само ні
     із легшими чуттями
     займись нарешті ділом
     мені би прогулятися
     найти іще інсайт
     уже в неділю певно
     по бабиному літу
     а декому потрібно
     принести вірш на сайт
     казковий чи примхливий
     дотепний чи приблизно
     нехай собі гадають
     у чому саме сміх
     вважай їх читачами
     які мовчать – і файно
     бо що усім до тебе
     і що тобі до всіх
     


    Рейтинги: Народний 6 (5.91) | "Майстерень" 6 (5.91)
    Коментарі: (2)


  9. С М - [ 2026.10.01 22:33 ]
    Ящірка (King Crimson)
     
    Частина I: Принц Руперт Пробуджується  (0:00–4:31)
     
    Прощавайте, дзвони майстра храму
    Його кіоск і чорний кмин
    Ґречність вибраного слова
    Едем обіцяний
    Принц Руперт при скляних сльозах
    Шафран шабат кров із повік
    Дряпай віск у письменах
    Що ящірок живить
     
    Розбуди порожній голос
    Убери наряд зимовий
    Запали і міст, і човен
    Ящірку скарай на горло
     
    Йди, Полонію, чи вклякни
    Жнива призначено на досвіт
    Тьмяні сатанинські ложки
    Зіжнуть іржу околиць
    Ведмеді в принцівськім городі
    Самана тінь як раз навпроти
    Кості ящірки оглиніють
    І лебедя народять
     
    Розбуди порожній голос
    Убери наряд зимовий
    Запали і міст, і човен
    Ящірку скарай на горло
     
    На-на-на на-на-на-на. . . .
     
    Пайпавдеровський суд придворний
    Ганчірні ящірки на продаж
    Візій пастві на покорм
    Про райдуги до злота
    Казкує Руперту павич
    Про мури й сотні сурм у хорі
    Волхви за підпал в тюрмі
    Снива розвиті згортки
     
     
    Частина II: Болеро – Казка Павича  (4:32–11:04)
    [інструментальна]
     
     
    Частина III: Битва Скляних Сліз  (11:05–22:06)
     
    III a: Досвіткова Пісня  (11:05–13:25)
     
    Ніч розгорне плащ дірявий
    Понад луки місяць
    Ще опромінює плуги зламані
    І колеса без спиць
    Вартовий на спис оперся
    На руки дмуха, назира схід
     
    Спалений снами, страхом стятий
    Покрив мли у досвіт
    За три горби великі армії
    Присягай, кляни день
    У лініях коней та сталі
    Парні ярди, марш, похід
     
     
    III b: Останній Скірміш  (13:26–19:32)
    [інструментальна]
     
    III c: Ламентація Принца Руперта  (19:33–22:06)
    [інструментальна]
     
     
    Частина IV: Велике Звершення  (22:07–23:20)
    [інструментальна]
     
     
     
     
     
     
     
     


    Рейтинги: Народний 6 (5.84) | "Майстерень" 6 (5.84)
    Коментарі: (4)


  10. Борис Костиря - [ 2026.10.01 14:14 ]
    Сльоза
    Води ніколи не нап'єшся
    З криниці чистої сльози.
    Не зіграна на сцені п'єса.
    Надірваний фагот грози.

    Ти не пізнаєш цю криницю,
    Її глибини, таїну.
    Ідеї епохальні й ниці
    Оголять шпагу, як вину.

    Не осягнеш ти щастя й муку
    Безмежності сумних морів.
    В них причаїлися розлука,
    Таємна туга кораблів.

    Початок у сльозі чаїться.
    Вона породить океан.
    У сльозах спалах розмаїтий,
    Гармонія і ураган.

    У сльозах альфа і омега,
    Війна і мир, добро і зло,
    Єрусалим, Тибет і Мекка,
    Укрите тернами чоло.

    15 березня 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.91) | "Майстерень" 6 (5.92)
    Коментарі: (5)


  11. Тетяна Левицька - [ 2026.10.01 12:08 ]
    Захлинаюся зболеним віршем...
    Захлинаюся зболеним віршем —
    у сутемряві місяця німб.
    Задивляюся в небо частіше,
    щоб побачити Бога у нім.

    Та пітьма затуляє Світило,
    сіллю вкрила чумацький мій шлях.
    Я колись божевільно любила
    пасти равликів у споришах.

    Утікати від зору лихого,
    босоніжки губити в саду,
    запрягати у шори гнідого
    стрибунця, щоб летіти чимдуш.

    Де поділа щасливу підкову,
    кучеряві, нестримні літа?
    Вітер хилить галузку вербову,
    на засмаглих губах — гіркота.

    Птаха струшує листя червлене,
    і спалахують зорі в імлі,
    та немає притулку для мене
    на розчахненій ралом землі!

    30.09.2026р


    Рейтинги: Народний 7 (6.26) | "Майстерень" 7 (6.35)
    Коментарі: (6)


  12. хома дідим - [ 2026.09.30 23:36 ]
    * 218 *
     ввійти у розповідь зненацька
     заримувати бруд і брют
     провести паралель між спрутом
     і містом вулиць і споруд
     неони ліхтарі вечірні
     помножити на світ зірок
     дощем заштрихувати тіні
     а звідки дощ – не зна ніхто
     скрипаль зі скрипкою на розі
     звучить елегія массне
     навпроти притуливсь пʼяниця
     засне проснеться знов засне
     їх проминають перехожі
     несуть своїх дітей кудись
     дітиська недовольні ниють
     вони б самі ганяли скрізь
     у брамі поруч мордобій
     на каїна бикує авель
     отримавши по голові
     та це нікого не цікавить
     за розкладом – пора гульби
     де всякий режисер собі
     у радості чи на журбі
     чи хтось у пароксизмі навіть
     ще десь джульєтта і ромео
     проникливий фінальний штамп
     стоять мовчать і їм нормально
     стояти і мовчати там
     


    Рейтинги: Народний 6 (5.91) | "Майстерень" 6 (5.91)
    Коментарі: (4)


  13. Борис Костиря - [ 2026.09.30 15:27 ]
    Варвар
    Коли твій спокій обриває
    Бійців розлючених табун,
    В житті панує лютий варвар,
    Перед яким слабкий трибун.

    Так, слуги зла стійкі, невпинні
    В досягненні своїх підлот.
    Тече життя спокійним плином.
    Порушить спокій ідіот.

    Свобода думки і прогресу
    Спиняється об вістря зла.
    З'являються нові Дантеси,
    Після яких - лише зола.

    І Герострати повсякденні
    Вриваються у дні твої.
    Забутий навіжений дервіш
    Потопить в морі кораблі.

    15 березня 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.91) | "Майстерень" 6 (5.92)
    Коментарі: (3)


  14. Тетяна Левицька - [ 2026.09.30 12:03 ]
    Бесіда сина та мами ( діалог сонетів Артура Курдіновського з Тетяною Левицькою)

    СИН:

    Нарешті, Мамо, сталося! Зустрів!
    Привіт, рідненька! Скучив за Тобою!
    О, скільки, мила, виплакав рядків
    Та окропив рукописів сльозою!

    Ми підемо у затишок гаїв,
    Мене погладиш ніжною рукою.
    Для нас червоним обрій заяснів,
    Застигнувши між літом і зимою.

    Приходить усвідомлення: це — сон.
    Забравши ночі срібний медальйон,
    Світанок розстріляв зі злістю ката.

    Немає більше спокою душі!
    Прошу, Матусю, Ти мені скажи:
    Коли прокинусь, де Тебе шукати?

    (С)Артур Курдіновський
    ______________________________________

    МАМА:

    Шукай мене, синочку, в дивних снах:
    Герані, що милує підвіконня,
    Блаженних, незрадливих голосах,
    Каштанових зіницях беладони.*

    Тремтять повіки, болісна сльоза
    Меланхолію до порога горне.
    Розвіють чорні хмари небеса,
    Аби творив натхненно неповторне.

    Хоч захлинаєшся від горя, вись
    Сонети віншуватиме колись —
    Наразі щебенем шляхи Господні.

    За тебе молиться увесь наш рід,
    Щасливе майбуття віщує світ —
    Не стій, благаю, на краю безодні!

    Беладона* — рослина, сік якої закапували в очі, щоб розширити зрачки і надати погляду блиску.

    (С)Тетяна Левицька

    29.09.2026 р.


    Рейтинги: Народний 7 (6.26) | "Майстерень" 7 (6.35)
    Коментарі: (4)


  15. хома дідим - [ 2026.09.29 21:34 ]
    * 217 *
     з дассеновим
     лєтé індьєн
     вагон вповзає до столиці
     іще зачинено крамниці
     але хлопчина продає
     із трейлера
     нормальну каву
     пірнути в метрополітен
     бульваром
     і проспектом прямо
     ятки намети шаурмʼяу
     магнітики
     хав мач / комбʼєн
     і рандка наша незабаром
     навколо обережних тем
     десь-аутичного розряду
     поблизу спогадів
     примарних
     імен
     і потім ще
     на кухні між твоїх речей
     в напів-
     розібраних коробках
     чим вийняти
     із пляшки корка
     шукаючи
     роздумую оце
     про зустрічі
     не для розмови
     чи замальовок або сцен
     порою що несправжня мовби
     про обіцянки і закови
     про одіссеїв
     і цирцей
     


    Рейтинги: Народний 6 (5.91) | "Майстерень" 6 (5.91)
    Коментарі: (2)


  16. Артур Курдіновський - [ 2026.09.29 17:01 ]
    Бесіда сина та мами (діалог сонетів із Тетяною Левицькою)
    СИН:

    Нарешті, Мамо, сталося! Зустрів!
    Привіт, рідненька! Скучив за Тобою!
    О, скільки, мила, виплакав рядків
    Та окропив рукописів сльозою!

    Ми підемо у затишок гаїв,
    Мене погладиш ніжною рукою.
    Для нас червоним обрій заяснів,
    Застигнувши між літом і зимою.

    Приходить усвідомлення: це — сон.
    Забравши ночі срібний медальйон,
    Світанок розстріляв зі злістю ката.

    Немає більше спокою душі!
    Прошу, Матусю, Ти мені скажи:
    Коли прокинусь, де Тебе шукати?

    (С)Артур Курдіновський
    ______________________________________

    МАМА:

    Шукай мене, синочку, в дивних снах:
    Герані, що милує підвіконня,
    Блаженних, незрадливих голосах,
    Каштанових зіницях беладони.*

    Тремтять повіки, болісна сльоза
    Меланхолію до порога горне.
    Розвіють чорні хмари небеса,
    Аби творив натхненно неповторне.

    Хоч захлинаєшся від горя, вись
    Сонети віншуватиме колись —
    Наразі щебенем шляхи Господні.

    За тебе молиться увесь наш рід,
    Щасливе майбуття віщує світ —
    Не стій, благаю, на краю безодні!

    Беладона* — рослина, сік якої закапували в очі, щоб розширити зрачки і надати погляду блиску.

    (С)Тетяна Левицька

    29.09.2026 р.


    Рейтинги: Народний 6 (5.87) | "Майстерень" 6 (5.91)
    Коментарі: (3)


  17. Борис Костиря - [ 2026.09.29 14:37 ]
    Утома
    Голова болить від безсоння,
    В голові поселився туман.
    Я шукаю далеке осоння,
    А навколо панує дурман.

    Напливають утоми хвилі
    І пустельність небачена днів.
    Як узяти буденність на вила
    І спалити у шалі вогнів?

    Напливає туман у макітру
    І злютовує відчай і біль,
    Досягаючи стійко маківки,
    Як збурунені вершники хвиль.

    14 березня 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.91) | "Майстерень" 6 (5.92)
    Коментарі: (3)


  18. Кока Черкаський - [ 2026.09.29 11:39 ]
    Побачення
    Запросив він мене на побачення-
    Ніби з виду нормальний мужик,
    Ми зустрілись,як і було зазначено,
    І я відчула, що він їв часник.

    Так, він їв часник!
    Так, він з'їв часник!
    Так, він їв часник,
    А на вигляд - нормальний мужик!

    Хоч побачення було на цвинтарі,
    І навколо була глупа ніч,
    Незрозміло, навіщо часник він їв,
    Ми ж були лиш удвох, віч-на-віч.

    Але він їв часник!
    Але він з'їв часник!
    Так-так, він з'їв часник,
    А на вигляд - нормальний мужик!

    Хоч не було в ту ніч повнолунія,
    І з-поза хмар стирчав Місяця ріг,
    Я його з усіх сил приголубила,
    І часник той йому не поміг!

    Так, він їв часник,
    Так-так, він їв часник,
    Хоч був він розумний мужик-
    Та ніхто не почув його крик!

    Тепер він ласує кров'янкою,
    А часник знелюбив, як і я,
    Ми ночами гуляєм по цвинтарях,
    В нас зразкова вампірська сім'я!

    А колись він їв часник,
    Колись любив він часник,
    Тепер він не любить часник,
    Став нарешті нормальний мужик!


    29.09.2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.32) | "Майстерень" 6 (5.29)
    Коментарі: (2)


  19. хома дідим - [ 2026.09.28 23:41 ]
    * 216 *
     у старовиннім королівстві
     всілякий має свій костюм
     і певну роль і власну гідність
     а музиканти королівські
     уміють альбу та ноктюрн
     щодня в корчмі гуляки всяко
     спивають вайн лікери ссуть
     хай за вікном осіння мряка
     їм принесуть гарячі фляки
     і ковбасу і сирний суп
     відтак ідуть розмови ревні
     про мита і про лихварів
     про тих євреїв ізнічевʼя
     що гірші від циган напевне
     про їхній первородний гріх
     як ті крадуть дітей невинних
     на жертву демонам а ще
     гряде навала сарацинів
     де виживуть хіба що свині
     від стріл поганих не втечеш
     а сам король давно хворіє
     і претенденти є на трон
     й усі одверті лиходії
     хоч молодії хоч старії
     спаси о боже нас боронь
     


    Рейтинги: Народний 6 (5.91) | "Майстерень" 6 (5.91)
    Коментарі: (4)


  20. Борис Костиря - [ 2026.09.28 15:20 ]
    * * *
    Проходить час крізь пальці, мов пісок.
    Ми в'язнемо в багні старих ілюзій.
    Із трюму виринає лютий кок,
    Заплутаний у плетиво алюзій.
    Година протікає, ніби мить,
    Поранивши напівзабуту вічність
    Стилетом непромовлених століть,
    Коли ще цінували честь і вірність.
    Епохи пил вкриває черевик,
    Слова і недовивчені поняття.
    Якщо до буревію часу звик,
    То не страшні тобі його закляття.
    Змітає шапку, куртку і слова,
    Несе у даль туманну, незбагненну.
    Беззахисна від часу голова
    Схилилася, вчуваючи геєнну.

    14 березня 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.91) | "Майстерень" 6 (5.92)
    Коментарі: (3)


  21. С М - [ 2026.09.28 13:35 ]
    Гелтер-Скелтер (The Beatles)
     
    До підніжжя дістанусь, і вертаюсь нагору туди
    Де спиняюсь, вертаюсь, і заново їду
    Аж допоки дістанусь, і побачу тебе
    Ей, ей, ей!
     
    Хіба ти проти, щоб тебе любили?
    Я мчу із гори на відстані милі
     
    Дай мені, авжеж-бо
    Свою відповідь звісну
    О, ти, можливо, коханка
    Та не танцюристка
     
    Оу, Гелтер-Скелтер
    Гелтер-Скелтер
    Гелтер-Скелтер
    Ей!
     
    Бажаєш, хочеш, щоби ми зустрілися?
    Я мчу униз, лиш би не розбитися
    Дай мені, дай-но відповідь звісну
    Ти, можливо, коханка
    Та не танцюристка
     
    Агов! Гелтер-Скелтер
    Гелтер-Скелтер
    Гелтер-Скелтер, ох
     
    Вважай! За поворотом!
     
    До підніжжя дістанусь
    І вертаюсь нагору туди
    Де спиняюсь, вертаюсь, і заново їду
    До підніжжя дістанусь, і побачу тебе
    Ей, ей, ей!
     
    Бажаєш, хочеш, щоб ми зустрілися?
    Я мчу униз, лиш би не розбитися
    Дай мені, дай-но відповідь звісну
    Ти, можливо, коханка
    Та не танцюристка
     
    Агов! Гелтер-Скелтер
    Гелтер-Скелтер
    Гелтер-Скелтер
     
    Агов!
    Дриґом-дзиґом!
    Вона буде за хвильку!
    Уже вона мчить
    О так, мчить
     
     
     Рінґо: В мене пухирці на пальцях!
     
     
     
     
     
     
     
     


    Рейтинги: Народний 6 (5.84) | "Майстерень" 6 (5.84)
    Коментарі: (2)


  22. Юрій Гундарів - [ 2026.09.28 11:33 ]
    Сум
    Наче Генделя фуга -
    стогін щемних бемолей, -
    насувається туга,
    розтікаючись болем.

    Вщент спалили мости.
    Зупинили струм.
    Самота.
    Саме ти.
    Сум.

    2026 рік


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.42) | "Майстерень" 5.5 (5.41)
    Прокоментувати:


  23. хома дідим - [ 2026.09.27 23:47 ]
    * 215 *
     на тлі віконних рам
     і панорам засмучених
     ні зовсім не канкан
     і не кордебалет
     багаторічний хлам
     нехитро порядкуючи
     повіщо грати як
     все рівно програєш
     добивши баклажани
     або стегенця курячі
     хто ж нагострив ножа би
     натер би той паркет
     пропалений піджак
     підтяжки перекручені
     бавовняна піжама
     і сам ти мов
     предмет
     


    Рейтинги: Народний 6 (5.91) | "Майстерень" 6 (5.91)
    Коментарі: (2)


  24. Борис Костиря - [ 2026.09.27 15:52 ]
    * * *
    У березні тепло таке непевне,
    Як подих свічки чи легка печаль.
    Слова банальні, стерті і даремні
    Нас не зігріють, як сумний причал.

    Крізь товщу льоду і завали снігу
    Прорветься сонце і торкнеться нас
    У метушні і невгамовнім бігу,
    Немов забутий вигаслий Пегас.

    А слово довгождане і зникоме
    Прорветься також крізь палку югу,
    Долаючи пеньки, яруги й коми,
    Самотність осоружну й дорогу.

    У березні слова до нас прорвуться
    Крізь хащі і розбійницькі ліси,
    Крізь чаклунів, тиранів, ляльки вуду
    У сяєві небесної краси.

    14 березня 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.91) | "Майстерень" 6 (5.92)
    Коментарі: (5)


  25. С М - [ 2026.09.26 23:15 ]
    Шпигун (The Doors)
     
    я шпигун
    у борделю цім
    знаю що сниш
    уві сні своїм
    про ті слова
    до смаку тобі
    і потаємніші страхи
     
    я шпигун
    у борделю цім
    знаю що сниш
    уві сні своїм
    про ті слова
    до смаку тобі
    і потаємніші страхи
     
    знаю про твої
    справи там і тут
    де тебе найти
    із ким гуляєш ти
     
    я шпигун
    у борделю цім
    знаю що сниш
    уві сні своїм
    про ті слова
    до смаку тобі
    і потаємніші страхи
     
    і потаємніші страхи
    і потаємніші страхи
     
    я шпигун
    про усі
    твої дії
    знаю-от
     
     
     
     
     
     
     
     


    Рейтинги: Народний 6 (5.84) | "Майстерень" 6 (5.84)
    Коментарі: (5)


  26. хома дідим - [ 2026.09.26 22:07 ]
    * 214 *
     а хтось же вимикає ліхтарі
     і зачиняє час від часу брами
     на самоті
     без драми чи дорами
     ймовірно без думок
     без особливо мрій
     яке їм діло далебіг
     чи ти поет
     недопоет або
     письменник–псевдо
     й що ти вигадуєш собі
     навіщо фантазуєш себто
     есей верлібр
     іще проєкт ет це
     вони ж
     працюють за готівку
     нема дотичності у них
     автівка і домівка
     і жарівка
     вечеря та постеля
     їм не треба книг
     


    Рейтинги: Народний 6 (5.91) | "Майстерень" 6 (5.91)
    Коментарі: (2)


  27. Борис Костиря - [ 2026.09.26 15:02 ]
    Розбитий телефон
    Розбитий необачно телефон -
    Тяжка і неймовірна катастрофа,
    Кошмарний, хворобливий, душний сон,
    В якому втрачені великі строфи.
    Розбитий світ у звалищі планет,
    Армагеддон здійснився на паркеті,
    Обірваний невтілений кларнет,
    Зупинений квартет пішов у Лету.
    Зі світом так обірваний зв'язок,
    Ти кинутий на острів, ніби Крузо.
    Залишився невивчений урок.
    Твої слова обплутали медузи.
    Розбились твори з кольоровим склом,
    Минулого уламки розлетілись.
    Панує пекло із тлетворним злом.
    Здіймається із хвиль античне тіло.

    14 березня 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.91) | "Майстерень" 6 (5.92)
    Коментарі: (5)


  28. хома дідим - [ 2026.09.25 23:06 ]
    * 213 *
     за горáми за морями
     де гарують моряки
     хтось нашукує нестями
     чи марніє навпаки
     як би не було порядно
     чи парадно залюбки
     чуєш перебір гітарний
     поринаєш у думки
     про судьбу чи лотерею
     про шансони та вино
     про печаль що за душею
     на душі чи всеодно
     через рими через ритми
     прориваючись у топ
     осінь плаче за дверима
     ной чекає на потоп
     


    Рейтинги: Народний 6 (5.91) | "Майстерень" 6 (5.91)
    Коментарі: (2)


  29. Борис Костиря - [ 2026.09.25 13:07 ]
    Мить
    Це так важливо - не проґавить час
    Натхнень, прозрінь, осяянь і пророцтва,
    Великий, ніби трепетний Тарас,
    Не згаявши хвилини первородства.

    Ця мить нечутно, тихо спалахне
    І кане в час, мов крапля миготлива.
    Не втопиш у озерах реноме,
    Що виринає в серці сиротливо.

    Цей спалах між озерами пітьми,
    Між Богом і дияволом постане.
    Проявлену енергію візьми
    У авторучку, поки не розтала.

    Між чорними проваллями двома
    Промчиться вершник, гордий і великий.
    Митця чекає вибір: чи тюрма,
    Чи вільний степ, нескутий і столикий.

    13 березня 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.91) | "Майстерень" 6 (5.92)
    Коментарі: (5)


  30. С М - [ 2026.09.24 23:24 ]
    Ушкодження розуму (Pink Floyd)
     
    Лунатик на траві, дивись
    Лунатик на траві, дивись
    Згадавши як сміявся й грав колись
    Інші диваки за ним велись
     
    Лунатик у передпокої
    Лунатики в передпокої
    В газеті їх обличчя звернуті додолу
    І що не день вони у пошті знову
     
    Як зносить дамбу передчасно, друже, ту
    Жодних тобі місць на пагорбі
    І голову зриває пречуттями скрут
    На темнобіччі місячному ждуть
     
    Лунатик, що у голові
    Лунатик, що у голові
    Піднісши лезо, заради змін
    Тобі вертає розум він
    Зачинить двері, викине ключі
    Хтось у твоєму мозку й це не ти
     
    Як, розірвавши хмари, ось нагряне грім
    Не чути жодному твій крик
    І грає твій оркестр не те всякчас, мабуть
    На темнобіччі місячному ждуть!
     
     
     
     
     
     
     
     


    Рейтинги: Народний 6 (5.84) | "Майстерень" 6 (5.84)
    Коментарі: (4)


  31. хома дідим - [ 2026.09.24 23:19 ]
    * 212 *
     обережно акуратно
     непоспішно
     оминаючи закинуті кути
     де чаїться бозна-що
     пантрує нищить
     залишає непривабливі
     сліди
     вийшовши нарешті
     до узвишшя
     де повітряно
     просторо світло
     ти
     можеш скинути
     обшарпаний наплічник
     місце вибрати
     таке як ти хотів
     що підсилює
     і незбагненно тішить
     воздає за помисли
     труди
     бо твій бог
     так само як і ніцше
     у тобі помер
     помер собі
     що з того
     всіляка таємничість
     відступає в тінь
     хоч би на мить
     й виверта навиворіт
     твій відчай
     неземна
     зоріюча
     блакить
     


    Рейтинги: Народний 6 (5.91) | "Майстерень" 6 (5.91)
    Коментарі: (2)


  32. Тетяна Левицька - [ 2026.09.24 22:07 ]
    У сквері
    Ще краплі літа в осені барвистій
    перлинами роси́ у падолисті,
    та вже схиляють голови жоржини;
    лоскоче оболок* вологий жовтень,
    свавільний вітер бешкетує вкотре
    прозорим привидом у журавлині.

    Каштанів їжачки вп'ялися в землю,
    сумні думки фарбую аквареллю,
    вплітаю в небеса волошки сині.
    Просякла тиша невимовним болем,
    трава пожухла пахне алкоголем —
    нема ніде притулку самоти́ні.

    На лавочці, де ворожив письменник,
    лежать: чорнильна ручка і щоденник,
    клиновий лист долонькою в омані —
    на лініях життя порізи долі.
    Два білих голуби на видноколі
    полощуть крила в голубій купальні.

    Не повернути ті щасливі будні.
    Наразі пелюсткових слів не буде,
    шовкових поцілунків оксамиту,
    бо стрілки на годиннику невпинно
    біжать за літом бабиним в рутину —
    не наздогнати іх, не зупинити.

    Оболок* — хмара

    24.09.2026р


    Рейтинги: Народний 7 (6.26) | "Майстерень" 7 (6.35)
    Коментарі: (1)


  33. Борис Костиря - [ 2026.09.24 14:26 ]
    Прощання
    Колись доводиться прощатись
    Із домом, книгами, людьми.
    Не дочекаєшся пощади,
    Хоч упади на дот грудьми.
    Колись приходить час останній
    І вирішальна дивна мить.
    Всі непромовлені питання
    Не можна в серці утопить.
    Слова останні ти промовиш
    Знайомим, родичам, краям.
    Слова безкрайні, наче море.
    Слова долинам і полям.
    На дні у грудях відпочине
    Важливе слово, що тепер
    Ти не промовив. Цей учинок
    Загине у танку химер.

    12 березня 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.91) | "Майстерень" 6 (5.92)
    Коментарі: (5)


  34. хома дідим - [ 2026.09.24 00:12 ]
    * 211 *
     вітер тихий і вітер злобний
     понеділок а там четвер
     чоловік зріс пішов із дому
     зневірявся як міг помер
     не того що хотів скандалу
     чи хворів а чи впав у маразм
     цих випадків буває чимало
     а того що відбув свій час
     помирився чи примирився
     неважливо із ким із чим
     над усе делікатна відстань
     утомився іди відпочинь
     бо у світі у карколомнім
     де напруга й наруга суціль
     має місце скоромна скромність
     мінімальний негамірний стиль
     


    Рейтинги: Народний 6 (5.91) | "Майстерень" 6 (5.91)
    Коментарі: (4)


  35. Борис Костиря - [ 2026.09.23 20:42 ]
    Повноводність
    Перетоплений шлях у майбутнє, на гору жадану,
    Перетоплений сміх, перетоплені плоть і кістки,
    Перетоплений голос, далекий, тендітний, коханий,
    І не можемо ми спорудити крізь вічність мости.

    Перетоплені сили, наснага, надія і гордість,
    Перетоплені здібності. Видний одвічний причал.
    Крізь тенета і хащі прорветься свідомості голос.
    Крізь гаї і озера паломник надривно кричав.

    Перетоплені очі, на небо дивлюсь крізь серпанок.
    Перетоплені воля, порив, усвідомлення, страх.
    Перетоплені руки у водах, як пристрасна панна.
    Крізь тенета прорветься на волю невтомний монах.

    11 березня 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.91) | "Майстерень" 6 (5.92)
    Коментарі: (5)


  36. Борис Костиря - [ 2026.09.23 14:19 ]
    * * *
    Він біг у даль, отримавши свободу,
    Після заков тривалих і крутих,
    Пірнаючи в найбільшу насолоду
    Без нагород минущих, золотих.
    На березі морському співи чайок
    І плескіт хвиль, а він біжить кудись,
    Звільнившись від умовностей і часу,
    Пірнаючи у незглибиму вись.
    Біжить, захекавшись, уже спітнілий,
    У пошуках незримої мети,
    Утомлений, упертий, сполотнілий,
    Закоханий у мрію назавжди.
    Мета - ніщо, важливий тільки вектор,
    Потужний рух, свободи дужий плин.
    Крізь брили часу вічно юний Вертер
    До нас іде у шепоті долин.

    10 березня 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.91) | "Майстерень" 6 (5.92)
    Коментарі: (3)


  37. С М - [ 2026.09.22 23:06 ]
    Едді, що за кпини? (Frank Zappa)
     
    Едді, що за кпини?
    Я телебачив нині
    Едді, що за кпини?
    Мене питає дехто
    Про твій подвійний крій
    Гадаю, це все хрінь
    Ти кинув у пакет
    Мені прислав оце –
    Во!?
    Едді, що за кпини?
    Го, го!
    Едді, що за кпини?
    Го, го!
     
    Едді, що за гра слів?
    Про специфічний запах?
    Едді, що за гра слів?
    Про шістдесят кравців тих?
    Я у дорозі поки
    Бо я огрядний трохи
    Ти обіцяв підкинути
    Стобаксовий костюм –
    Ох
    Едді, що за кпини?
    Го, го!
    Едді, що за кпини?
    Го, го!
     
    Гавард: Мене питає дехто, Едді, Едді, що за кпини? Хочу мовити вам дещо, друзяки: це все не кпини.
    Тут, у Zachary All, у нас є шістдесят кравців у каптерці. У нас є найбільший вибір для огрядних, звичайних, високих, іще вищих, коротунів
    А ще дехто запитує: Едді, Едді, а що ти думаєш про подвійний крій?
    Марк: Едді, а що ти думаєш про подвійний крій?
    Гавард: Атож я відповідаю на повному серйозі, друзяки – Коли новий подвійний крій зʼявився вперше, я не був вражений.
    Але, як можна бачити, ці штани, які я ношу, із подвійного трикотажу. Розтягуються в усіх потрібних місцях. Вони найкомфортніші.
    Наша модель Твіґґі продемонструє. Ще у мене є чудовенький сірсакер . . . хвилиночку
     
    КУДИ МЕНІ ЙТИ У ҐАРДІНА?
    КУДИ МЕНІ ЙТИ У ЕЛ.ЕЙ.?
    І ДЕ ЦЕ ШУКАТИ У РОЗМОНТІ?
    РЕЧЕЙ КУПИТИ ДЕ?
     
    Потрібно крій
    Подвійний крій
    Потрібно крій
    Подвійна хрінь
    Потрібно крій
    Подвійний крій
    Я у дорозі поки
    Бо я огрядний трохи
    Ти обіцяв підкинути
    Стобаксовий костюм –
    Фʼю!
    Едді, що за кпини?
    Го, го!
    Едді, що за кпини?
    Го, го!
    Едді, що за кпини?
    Го, го!
    Едді, ти знущаєшся?
    Едді, ти знущаєшся?
    Едді, ти знущаєшся?
     
    Гавард: Ні, мої друзі, я не знущаюся, прямо тут, на Чудесній Милі, у нас є найбільший вибір на заході . . .
     
    Огрядних
    Звичайних
    Коротших
    Високих
    Ще вищих
     
    Гавард: І не тільки це – ще мій брат Джейк і Малий Еміль, і . . .
     
     
    І кравці жеж!
     
     
     
     
     
     
     
     


    Рейтинги: Народний 6 (5.84) | "Майстерень" 6 (5.84)
    Коментарі: (2)


  38. хома дідим - [ 2026.09.22 20:08 ]
    * 210 *
     що із пригніченості цеї
     завжди комусь реально гірше
     бо не знаходить панацеї
     ані у грошах ані віршах
     одвічні теми хліб щоденний
     що поминаєш у молитві
     зірки далекі ближчі терни
     сльозини потом оповиті
     поля піски таємний шемріт
     кущів під вітром на узбіччі
     пил тютюновий у кишенях
     і хто кидав курити двічі
     згар у повітрі будить згадки
     про старовинне та безслідне
     про чоботи і маринарки
     дзвін дзиґаря фамільне срібло
     


    Рейтинги: Народний 6 (5.91) | "Майстерень" 6 (5.91)
    Коментарі: (2)


  39. Борис Костиря - [ 2026.09.22 13:31 ]
    Крапля сну
    Хоч краплю сну іще напитись
    Ти, ноче благодатна, дай.
    Промовить ніч така столика
    І незглибима, як Дунай.

    У морі сну втоплю тривогу,
    Зайду до нього, мов корсар,
    Знайшовши в безмірі дорогу
    У підступах жорстоких чар.

    Ця крапля сну, така бездонна,
    Вміщає в себе космос свій.
    Печаль безмовна і бездомна
    Навшпиньках піде в буревій.

    Ця крапля сну вміщає пекло
    І дикий, первозданний рай.
    Так невблаганно і запекло
    Минуле йде за небокрай.

    10 березня 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.91) | "Майстерень" 6 (5.92)
    Коментарі: (7)


  40. Артур Курдіновський - [ 2026.09.22 11:30 ]
    Королеві (діалог сонетів із Лілією Ніколаєнко)
    Твоє перо застигло в чорній тузі.
    Немає слуг, палаців та карет.
    Лише життя затягує корсет...
    Нестерпно жити у важкій задусі!

    За правду більше страти не боюся!
    Недосконалий світ - крихкий намет.
    Тобі новий підкориться сонет -
    Вклонюся королеві, світлій Музі.

    Я чув, що десь існують ще світи
    Шляхетності й добра. Де їх знайти?
    Приречено зітхаю біля трону...

    Канонізую поглядом сумним
    Однакову безвихідь наших рим.
    Тримай свою заслужену корону!

    (С)Артур Курдіновський

    ***
    Безвихідь рим - то мій палац ілюзій.
    І без жалю я віддала би трон
    Тому, хто полонив моє перо.
    Та цей тягар підвладний тільки Музі.

    І тільки їй душа служити мусить.
    У чашах віршів - зоряна печаль,
    На серці - незагоєна печать -
    Неспита ніжність і гірка спокуса.

    Чиїсь високі, світлі почуття
    Проходять повз розтрачене життя,
    Мов драми недолугі і дешеві.

    В палаці без дверей і без ключів
    Чекає марно короля мечів
    Забута Богом, горда королева.

    (С)Лілія Ніколаєнко


    Рейтинги: Народний 6 (5.87) | "Майстерень" 6 (5.91)
    Коментарі: (2)


  41. хома дідим - [ 2026.09.21 22:47 ]
    * 209 *
     похмурий вересневий день
     докинь ще спалахів уяві
     на ярмарку робочих тем
     сенс розгортається безмежно
     чому би ні що є то є
     у цім житейськім поезійнім
     топ-менеджер ти чи курʼєр
     чарчину кави і до справи
     рефлексії очей твоїх
     небес вибагливо глибинних
     передчутя світів яких
     відтінки хмарної текстури
     ще звично руку обпекти
     підсмажуючи баклажани
     занурившися у думки
     все непрості і недоречні
     


    Рейтинги: Народний 6 (5.91) | "Майстерень" 6 (5.91)
    Коментарі: (2)


  42. Борис Костиря - [ 2026.09.21 13:58 ]
    Повноводне озеро
    Повноводнеє озеро. Берег любові.
    Повноводна печаль пропікає до дна.
    Повноводнеє небо, знайоме до болю.
    Проростають думки, ніби озимина.

    Повноводність чуттів розіллється далеко,
    Ген за обрій, у сад невідомих скульптур.
    Прилетіли із півдня знайомі лелеки.
    Ледве чується голос мадам Помпадур.

    Ця надмірність води, безумовно, потрібна.
    Ліпше надлишок, ніж безкінечність пустель.
    Ми впіймаємо в озері втрачену рибу
    І побачимо хмари у ролі гостей.

    Повноводність чуттів пролилася на горло,
    Затопила свідомість, безмежність подій.
    Повноводність озер долинатиме горном,
    Як загублений в часі поет-чародій.

    9 березня 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.91) | "Майстерень" 6 (5.92)
    Коментарі: (5)


  43. хома дідим - [ 2026.09.20 23:35 ]
    * 208 *
     колись давно
     хай це не точно
     святкуючи бажання слів
     щоразу
     як розплющив очі
     від снив за правило німих
     сінематограф чи артхаус
     у підземеллях
     у лісах
     кому й навіщо повірятись
     хто-небудь зна потрібне сам
     собака видить
     сон собачий
     а кіт
     усе що робить – спить
     в реальності своїй двозначній
     у сні життя чи навпаки
     дослідники
     на твою думку
     настійно зайняті не тим
     прийняти слід учення будди
     й досліджувати сни тварин
     а ти
     для чого
     сам не знаєш
     у хуртовині цифровій
     у ентропії ентропій
     шукаєш слів
     навіщось
     нàщось
     


    Рейтинги: Народний 6 (5.91) | "Майстерень" 6 (5.91)
    Коментарі: (4)


  44. Ольга Береза - [ 2026.09.20 21:37 ]
    Франко. Три жінки
    Три жінки, мов три тіні при свічі.
    Три таємничі обереги тексту.
    Це не легенда — це його ключі.
    Його приватні кризи і протести.

    Одна була холодна, наче лід.
    А друга — надто горда, як для нього.
    Третя — лишила свій пекучий слід,
    що вів аж до останнього порогу.

    Тепер вчимо ми їхні імена,
    що вплинули на всі Франкові твори,
    Й не знаємо, як же боліла їм вона —
    ота любов, що пробивала гори.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" 5.5 (5.5)
    Коментарі: (2) | "Авторський сайт"


  45. Борис Костиря - [ 2026.09.20 13:45 ]
    * * *
    Я хочу поїхати, щоби вернутись.
    Тікати від себе немає куди.
    Порвати могутні кайдани і пута.
    Нехай пил віків замітає сліди.
    Я буду в тумані, як брахман закутий,
    Полишивши всю метушню назавжди.

    Куди не поїдь, повертатися знову
    Тобі доведеться у рідні краї,
    До рідних гризот, що зігнули підкову.
    Покличе розпачливо голос землі.
    Лише розірвавши старезні закови,
    Здобудеш свободу в непевній імлі.

    Тебе віднайдуть і надійно повернуть
    Притлумлені болі під глицею снів.
    Почуєш ти здалеку музику Верді.
    Надія проблисне між дальніх вогнів.
    Стоїш на вітрах, як замучений Вертер,
    Який від прозріння закляк, занімів.

    9 березня 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.91) | "Майстерень" 6 (5.92)
    Коментарі: (4)


  46. С М - [ 2026.09.20 12:44 ]
    Гарольд Барило (Genesis)
     
                         [НОВИНИ]
    Усім відомий ресторатор щез десь із
    Самого ранку
    У мишачого кольору пальті
    Закамуфльованього
    Хтось бачив на вокзалі
     
                         [ПЕРЕХОЖИЙ]
    ”Трійко дітей, уявіть собі“
    ”Як, на бога, такеє утнуть“
      Гарольд Барило до чаю пальці ніг нарізає, свої
    ”Не утече“, ”Не утече“
    ”Ніг теперки не має“
    ”Не утече“
     
                         [ОЧЕВИДЕЦЬ]
    Стою на ринковій на площі
    Дедалі дужчає натовп
    Зі сотень городян розгніваних
     
                         [ЧЛЕН РАДИ]
    ”Це щось небачене
    Збільшіти кількість поліційних сил“
     
                         [ОПОВІДАЧ]
    За панорамою ратуша
    Мер говоритиме
     
                         [ЛОРД-МЕР]
    ”Покидьку, марний спротив, англійська публіка із нами“
     
                         [ПУБЛІКА]
    ”Марний спротив“, ”Марний спротив“
    ”Хто би такому вірив, його брат не ліпший, нє“
    ”Марний спротив“
     
                         [ГАРОЛЬД]
    Якби втекти за сотні миль
    Я би морем у човні десь поплив
    Та я на підвіконні оце
    Світ усенький підо мною
     
                         [ОПОВІДАЧ]
    Там у вікні він
    Гляньте на вікна
     
                         [ДОБРОДІЙ ПЛОД]
    ”Ми хотіли би“
     
                         [ХОР]
    ”Помогти тобі“
     
                         [ДОБРОДІЙ ПЛОД]
    ”Ми друзі бо, йди сюди, поговоримо, Гаррі“
     
                         [ГАРОЛЬД]
    Жартуйте далі
    Скочу, хай би що
     
                         [ОПОВІДАЧ]
    Дужчав людський натовп, а наш Гарольд
    Усе слабкішав
    Взад, уперед, із боку в інший бік
    У страсі найгіршого
    Матінку доставили сюди
     
                         [ОПОВІДАЧ]
    Поруч на підвіконні
    Ненька його врозумляє
     
                         [ПАНІ БАРИЛО, 67 РОКІВ]
    ”Ану не смій – батько жив би, спереживався би на грець
    ”Стій де стояв, о, стій де стояв
    ”Сорочка брудна, а тут є диктор із БіБіСі
    ”Стій де стояв“
     
                         [ДОБРОДІЙ ПЛОД]
    ”Ми хотіли би“
     
                         [ХОР]
    ”Помогти тобі“
     
                         [ДОБРОДІЙ ПЛОД]
    ”Ми друзі бо, йди сюди, поговоримо, Гаррі“
     
                         [ГАРОЛЬД]
    Жартуйте далі
    Скочу, хай би що
     
     
     
     
     
     
     
     


    Рейтинги: Народний 6 (5.84) | "Майстерень" 6 (5.84)
    Коментарі: (2)


  47. хома дідим - [ 2026.09.19 23:26 ]
    * 207 *
     у вересневому саду
     урочий спокій прохолодний
     а де стояв джмелиний гуд
     між горобиною та глодом
     царює тиша лиш павук
     снує свої нитки невтомно
     як ти бредеш через траву
     не садівник і не паломник
     та жодному не поясниш
     опасливе й напівчуттєве
     невмисний виворіт зусиль
     двійник прислівного заледве
     мов забуттєвий тріп у сні
     що із тобою не про тебе
     


    Рейтинги: Народний 6 (5.91) | "Майстерень" 6 (5.91)
    Коментарі: (2)


  48. Борис Костиря - [ 2026.09.19 15:38 ]
    Талант
    Поет стирався, ніби крейда,
    У профанаціях життя.
    Талант, поставлений на рейки,
    У колію без співчуття.
    Талант - не Фауст, а фантомність,
    Не Арлекін, а тільки фат,
    Втрачає силу і притомність,
    Немовби престарілий кат.
    Поет розмазує стосилу,
    Енергію, великий дар
    І перетворює на силос
    Величне сяєво Стожар.
    Він розливається у текстах
    Для Телеграму, соцмереж.
    Він - мовби трікстер, раб у темах
    Новітніх віянь і пожеж.
    Це не поет, а тільки блазень,
    Прислуга і придворна рать,
    Яка співає в шалі лазень.
    Їй вічність замінила знать.

    8 березня 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.91) | "Майстерень" 6 (5.92)
    Коментарі: (5)


  49. С М - [ 2026.09.18 21:33 ]
    Книга субот (King Crimson)
     
    Якби міг я спростувати
    Упертий двобій
    Знову пробую втікати
    Та смішно тобі
    Бо колеса не ймуть доріг
    І вантаж обіцянь пустих
    Все лягає на плечі тягне вниз
     
    Карти викладем на стіл
    Звороти долонь
    І мені цікаві звісно
    Твої жиголо
    Тьмяні спогади гублять ціль
    Повертають на манівці
    Плутанина тонів і день і ніч
     
    Все довершено уранці
    Сплю із твого краю
    Заблукаю у піратський
    Банановий рай
    Її роль просить лімузин
    Оживляє екран німий
    І судомніший подих минулого
     
    Я посібник необхідних
    Вистав і картин
    Вірую що ти майбутне
    Життя й смерть і сни
    Кавалерія відчаю
    При волоссі величної
    І було їй тоді шістнадцять літ
     
    З тобою все життя мов
    Книга блюзових субот
    Чи я визначусь . . .
     
     
     
     
     
     
     
     


    Рейтинги: Народний 6 (5.84) | "Майстерень" 6 (5.84)
    Коментарі: (4)


  50. хома дідим - [ 2026.09.18 18:53 ]
    * 206 *
     розмінний ендшпіль затяжний
     як раз осіння тема
     аж до прийдешньої зими
     зима цінує певність
     але наразі
     карнавал і задзеркальні ігри
     бринить варган дзвенить кімвал
     позліткові палітри
     мов будда а то чайний гриб
     чи птеродактиль десь-там
     дим понад голови юрби
     зринає тане терпне
     той час приблуда і нептах
     ідуть удвох на пиво
     у паралельних у світах
     де всяке ще можливо
     


    Рейтинги: Народний 6 (5.91) | "Майстерень" 6 (5.91)
    Коментарі: (2)



  51. Сторінки: 1   2   3   4   5   ...   181