ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.06.25 16:40
Тої зими, як вдалося німців зупинити
Під Москвою й від столиці трохи відтіснити,
Москалі відчули силу, кров у них заграла,
Переможцями вони вже себе уважали.
Думали, що уже німців добряче побили
Й сорок другий переможно закінчить рішили.
Подумали, щ

Володимир Ляшкевич
2026.06.25 15:13
З циклу "Від минулого до майбутнього", ново-ведичний реалізм Вступ Це п'ята книга з цілісного циклу художніх авторських романів, написаних в стилі ведичного ново-реалізму. В ній розповідається про подальші здобутки головних героїв, що знайшли сво

Борис Костиря
2026.06.25 13:27
Ці люди, що покинули домівки
Давним-давно й поїхали туди,
Куди ми не дістанемо путівки,
І сніг уже позамітав сліди.
Про них забули друзі і сусіди,
І зблякла пам'ять в їхніх головах.
Волають круки, мов невтомні біди.
Сідає попіл на святих словах.

Вячеслав Руденко
2026.06.25 11:57
як перенасичена дарами
пташка у калині в рукаві
кропив'янка небу візаві
дощиком вщухатиме ярами
чи то у незвідане колись
чи у шал розпізнаного завтра
наче заповітом бронтозавра
досвітками степу горілиць

хома дідим
2026.06.25 08:44
як написав поет
не потрібно елегій
ні про життя
ні про смерть
серед шипшини цієї
півоній черемхи
ширяють птахи
розмаїто незмінні

Ігор Шоха
2026.06.25 08:20
Як неминучі дні ясні
і мимолітні темні ночі,
так моя доля уві сні
являє світло-карі очі,
так тінь її із висоти –
із піднебесся за рікою
іще вітається зі мною,
забувши спалені мости.

Ірина Вовк
2026.06.25 06:28
Розділ ІV. ВЕСІЛЬНИЙ ВІВТАР ТА ЗОЛОТА КЛЯТВА Травневий день у Реймсі 1051 року дихав грозою. Свинцеві хмари чіплялися за гострі шпилі величного собору, а повітря було таким густим, що здавалося, ніби його можна різати мечем. Французька знать та єписко

Віктор Кучерук
2026.06.25 06:25
Лиш почувся грому гуркіт,
Як метнувся пес у будку,
Де, згорнувшись у клубочок,
Ліг налякано в куточок,
Бо давно, з причин відомих,
Він боїться навіть грому.
25.06.26

Марія Дем'янюк
2026.06.24 14:44
Цілувало сонечко пальчик немовляти,
А воно сміялося — це мені від тата.

Цілувало сяєво дитятко у скроню —
Тепло тішив тато свою любу доню.

Цілував промінчик донечку у щічку —
Це татусь бажає добрих снів на нічку.

Олена Побийголод
2026.06.24 13:39
Олексій Сурков (1899-1983)

В боротьбі та тривозі
нас тримав у дорозі
бойовий вісімнадцятий рік.
Ми збирались не довго,
від Кубані до Волги
розливався наш кінний потік.

Борис Костиря
2026.06.24 13:25
Порину в сон чудовий і величний
Без страхітливих тюрем і тортур.
Чарівний птах у майбуття покличе,
Де вже нема маркізи Помпадур,
Де сяє світ новий, багатоликий,
Де розвалився споконвічний мур.

Нарешті висплюсь після злої битви,

Ірина Вовк
2026.06.24 11:13
Розділ ІV. ПЕРША ЗУСТРІЧ: ЗІТКНЕННЯ ДВОХ СВІТІВ «Травень розсипав цвіт над Реймсом, кам’яні химери застигли у німому подиві. Вона йде по кубах холодного каміння, двадцятирічна весна у вишитих шатах. Поруч – король, сивий від битв і років, дивиться

хома дідим
2026.06.24 08:11
consider death
співає майкел стайп
consider death
з динаміків у супермаркеті
на пенсіонерів
на поліціянтів
на матусь із дитями
на візки для гавчиків

Віктор Кучерук
2026.06.24 06:54
Знову спека шалена
Непорушно стоїть, -
В'яне пагін зелений
І зривається цвіт.
Ні хмаринок над нами,
Ні поривів вітрів, '
Лиш пече до нестями
В глибині літніх днів.

С М
2026.06.23 20:42
Більш не буде тут такої ось, як ти
Більш не буде ось такої, хто би
Щось витворяв подібне, о

Чи даси мені той шанс?
Спробуєш хоча би, га?
Зупинися, згадай-но
Ми були разом

Охмуд Песецький
2026.06.23 18:31
Охайна дівчина і при скромному макіяжі викликала потаємний інтерес і швидку згоду на послуги. Чому приваблюють саме такі, якщо мені потрібна робітниця лише для прибирання, для мегамаркетів і як водійка мого майбутнього авто? Про ескортні виходи того дня

Володимир Бойко
2026.06.23 17:18
Історія сповнена історичних парадоксів і парадоксальних істориків. Були царі, були і блазні, але щоби цар і блазень у одній особі? Що більше є нагарбаних територій, то більше їх бракує для повного щастя. Можна і концтабір у країні створити, а мож

Борис Костиря
2026.06.23 12:56
Протоптую стежину у снігах,
Єдину, неповторну і глибоку.
Іду снігами, нібито у снах,
Гамуючи ненависть і тривогу.

Протоптую стежину у полях
Прологом у небачене майбутнє,
Яка укаже подорожнім шлях,

Вячеслав Руденко
2026.06.23 12:03
Будь ласка! - Гра у сквош -
Дарунок нам на втіху,
Щоб у степах нічних
Не загубити слід!

В рожевих дзеркалах
Витають духи сміху.
Та нам їх не впізнать

хома дідим
2026.06.23 07:23
у своїй непрозорій стихії
віршувати
недбало як слід
відкидаючи ревнощі хитрі
розбиваючи сяючий лід
у коморі своїй
саркастичній
обдираючи рештки шпалер

Віктор Кучерук
2026.06.23 06:09
Сонце жаром запашіло
І відразу вітер стих, -
І вогнем взялося тіло,
І робити важче вдих.
Усього проймає потом
Й обпікає водночас, -
Сонце встало до роботи
І отак гартує нас.

Ірина Вовк
2026.06.23 01:44
Розділ III: КОЛИ ДЗВОНИТЬ СОФІЯ, ЗАТИХАЄ ПАРИЖ Це було навесні 1048 року. Київ тільки-но скинув із себе зимові кайдани, коли до Золотих воріт підходила пишна кавалькада заморських гостей – французьке посольство, очолюване єпископом Роже Шалон

Володимир Бойко
2026.06.22 14:33
Не хочете стати овочем на старості – їжте овочі замолоду. Глибше лизнеш – більше куснеш. Безкорислива любов корисніша для здоров’я. Сила мистецтва не залежить од сили звуку. Не втрачайте голову – шануйте працю перукаря. Політ думки був пере

Борис Костиря
2026.06.22 13:22
Я заблукав поміж дерев зимових,
І нитка Аріадни на снігу
Згубилася, немов прадавня мова,
Забруднена у лютому гріху.
Поміж дерев зимових я шукаю
Нитки, які врятують нас усіх.
Мене ж у сутінках чекає Каїн.
А сніг летить, як первозданний сміх.

Ірина Вовк
2026.06.22 12:20
Розділ II: РУНІЧНЕ КОЛО ПІВНІЧНОЇ КРОВІ Наступного дня після того, як золоте чорнило застигло на пергаменті, туман над Києвом змінився пронизливим північним вітром. Маленька Анна сиділа в дівочих покоях своєї матері, княгині Інгігерди. Тут пахло зовсі

хома дідим
2026.06.22 07:59
розкажи мені ще
про інакші дні
де так гарно було
із тобою
дай ліричного ще
відчуття мені
без потреби
сурми і двобою

Віктор Кучерук
2026.06.22 06:41
Неймовірно голосна
І проворна дуже, -
Покотилася луна
З-за ріки по лузі.
Повернулися назад
Наспіви веселі,
Ніби чути їх не рад
Нині хтось в оселі.

Світлана Пирогова
2026.06.21 21:58
Гортензія-красуня пишно квітне,
Вражає розмаїттям кольорів.
Розкішним покривається суцвіттям.
Побачив літній легіт - і зомлів.

І звідки тут ця пані елегантна?
Таких в саду ще досі не було.
Прикраса днини, вечора, світанку.

Олена Побийголод
2026.06.21 21:48
Михайло Ісаковський (1900-1973)

Був наказ йому – на захід,
    їй також – до чужини...
Йшли на фронти комсомольці
    Громадянської війни.

Йшли у військо, розставались,

Іван Потьомкін
2026.06.21 21:00
Лежать ляхи з юдеями,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,

Ірина Вовк
2026.06.21 20:09
Вона була вихована серед білого мармуру, кольорових мозаїк Софії та шелесту пергаментів у скрипторіях сонячного Києва періоду «золотого віку» Русі ХІ століття. Донька великого князя Ярослава Мудрого, вона мала стати живою печаткою у великій грі європейськ

Борис Костиря
2026.06.21 20:08
Прозорий ліс у сутіні прозорій.
Прозорий смуток дивиться в імлу.
Прозорий спокій п'є північні зорі.
Прозорий час читає ковилу.

Прозорий простір причаївся вчасно
У згусток нерозтрачених хвилин,
Плекає мрію дивну і незгасну

Іван Потьомкін
2026.06.21 17:06
Лежать ляхи з юдеями,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,

С М
2026.06.21 16:52
Давно вже я не сходив, зі своїх ей, пагорбів
Усе, що бачив я, прискорює рух мій, домів

Прилинь, до обличчя, устами своїми
Дивися далі, о дивися глибинно

Помаранчевий і синій
Кольори моїх чуттів

Іван Веселий
2026.06.21 16:50
Вдягнувши водолаза маску,
і вибравши спіралі час,
він ринув у місцеву прощу -
на дно духмяно гаслих трас.

Минулі виходи нестерпні
туди траплялися не раз,
та вірилося, крізь ті терні

Євген Федчук
2026.06.21 16:08
Скоро наші уже будуть, мабуть Крим звільняти.
Пора звідти москалів тих усіх виганяти.
Закінчилась лафа їхня, кришка вже «Кримнашу»,
Забираються усі хай у помийну Рашу.
Я дивлюсь на те, як нині москалі воюють,
Як укріплення бездумно вони в лоб штурмую
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія - Останні надходження за 30 днів


  1. Віктор Кучерук - [ 2026.05.27 07:21 ]
    * * *
    Мов дощу рясного краплі,
    Між собою схожі чаплі
    Ті, що в пошуках поживи
    У болото пруть сміливо,
    Де покрякують так вабко,
    Очі витріщивши, жабки...
    27.05.26


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.61) | "Майстерень" 5.25 (5.87)
    Коментарі: (1)


  2. Кока Черкаський - [ 2026.05.27 00:16 ]
    Зяблик
    А новина у мене ось яка:
    Я бачив сьогодні зяблика!
    А зяблик - то ж вам не шпак,
    Не стрінеш його просто так!

    Значить, щось трапитись має!
    Інакше ж воно не буває!
    Точно! Трапиться щось, ну їй богу:
    Може дехто зламає ногу?

    Може хтось сігане із балкона,
    Може в когось вкраде щось ворона,
    Може декому в борщ наплюють
    Чи розлиють під ліжком ртуть?

    Може впіймає когось тецека,
    Чи з берегів своїх вийде ріка,
    Трапиться точно щось - не ловіть гав!
    Зяблик не просто ж так прилітав!










    Рейтинги: Народний -- (5.24) | "Майстерень" -- (5.16)
    Коментарі: (3)


  3. хома дідим - [ 2026.05.26 21:12 ]
    * 93 *
     чого ти брате галасуєш
     буряковієш із чого
     буття воно війна по суті
     піт заливаючий чоло
     атож-бо ревність і буремність
     агресія відкритий код
     нічліг неспокій кров даремно
     усюдний набрід навіть зброд
     чи в цій війні бутті оцьому
     тебе здіймає і несе
     за страх липкий утомну злобу
     спиртного чарка
     з ялівцем
     


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.71) | "Майстерень" 5.5 (5.72)
    Коментарі: (4)


  4. Борис Костиря - [ 2026.05.26 21:04 ]
    Новий рік
    Це святкування, певно, особливе,
    Коли нічого ти уже не ждеш.
    Де ж той провидець гострий, прозорливий,
    Що розпізнає спадахи пожеж
    І катаклізми без всіляких меж?

    Цей рік новий стрічаєш у тривозі
    Під вибухи і напади брехні.
    Так замерза надія на морозі
    Без прихистку надійної броні.
    І тоне сум у вичахлім вині.

    Так хочеться цей час перевернути
    Вперед чи то хоча б кудись назад.
    Коли побачать діти і онуки
    Майбутнє крізь задимленості чад?
    Старих ідей триває листопад.

    9 грудня 2025


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.57) | "Майстерень" 5.25 (5.57)
    Коментарі: (3)


  5. Олена Побийголод - [ 2026.05.26 15:29 ]
    1986. Розстання
    Петро Градов (1925-2003; народився в Україні)

    Розстатись жінка вирішить –
    не треба дорікань.
    Розстатись жінка вирішить –
    за це її не гань.

    В майбуті, – жінка впевнена, –
    є щастя таїна!
    Тож не чекай повернення,
    вже втрачена вона.

    Закони нестаріючі
    і принципи мої:
    від ревнощів шаліючи,
    ти не тримай її.

    Ні купа слів не виручить,
    ні ніжність, ні прокльон...
    Розстатись жінка вирішить –
    напевне, є резон.

    (2026)


    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.6)
    Прокоментувати:


  6. Борис Костиря - [ 2026.05.26 13:07 ]
    Перший сніг
    Перший сніг шелестить несміливо,
    Посрібливши суворі гаї.
    Перший сніг так тендітно й пестливо
    Полонить невідомі краї.

    Іще стільки снігів перебуде
    У житті, як на довгім шляху!
    Ці сніги, як великі прелюди
    До розкішних вистав на віку.

    Перший сніг, ніби звуки рояля
    Із далеких і сивих лісів.
    Так гілки невідчутно зіграють
    Незабутню сюїту віків.

    Перший сніг із дитячої казки,
    Потойбіччя, забутих світів,
    Мов далеке відлуння поразки,
    Щось важливе сказати хотів.

    9 грудня 2025


    Рейтинги: Народний -- (5.57) | "Майстерень" -- (5.57)
    Коментарі: (2)


  7. Ігор Терен - [ 2026.05.26 12:23 ]
    Тотеми вічності
    І
    Ще вірують поети й поетеси
    у віще слово Велеса і чесно
    у чарівні надії юних літ,
    що за літами виглядають весни
    і що хоча минуле не воскресне,
    чекає їх додому їхній світ.
    Але омана ця не означає,
    що долі барабан усіх єднає.
    Нема у тому їхньої вини,
    що не відволікають від війни
    у цьому незахищеному краї.
    Уже і вирій кличе у політ,
    та не забуті принци і принцеси...
    міняються причали і адреси
    «до запитань»...
    ............ сюжети не для преси,
    що тиражує самвидав сучліт*.

    ІІ
    Ці вигадки не архівує пошта.
    Не сказані віч-на-віч почуття
    переписати наново не просто,
    та і йому, і їй і того доста,
    щоб у душі проснулося дитя.
    На показ не висовують високе,
    глибоке потрясає до основ –
    і вік минув, і апогей пройшов,
    та вистачає раз на кілька років
    стрічатися, аби недремне око
    сліпої долі берегло любов.

    ІІІ
    Шукаємо й тепер у пеклі раю
    свою рідню по духу і крові,
    але чомусь на думку не спадає,
    що Беатріче й Данте ще живі
    так само як і наші візаві.
    Зоїлу перейматися не варто,
    що у поета вітер в голові.
    У що не віруй – догорає ватра
    минулого. На часі – селяві.
    Життя минає, це уже не жарти...
    ......................................................
    якщо не перескочимо у завтра,
    то упадемо тінню на траві
    у вічності на варті.

    05/26


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  8. Неоніла Ковальська - [ 2026.05.26 07:22 ]
    Каштани
    Каштани, каштани, каштани
    Білі розсипали кучері
    Та й на зелені кафтани
    І золотом вишиті гудзики..

    Куди ж це так гарно прибралися,
    Чи свято яке урочистеє?
    Вони ж не приховують радості -
    Весна їх у гості покликала.

    2016 р.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (2)


  9. Неоніла Ковальська - [ 2026.05.26 07:22 ]
    Каштани
    Каштани, каштани, каштани
    Білі розсипали кучері
    Та й на зелені кафтани
    І золотом вишиті гудзики..

    Куди ж це так гарно прибралися,
    Чи свято яке урочистеє?
    Вони ж не приховують радості -
    Весна їх у гості покликала.

    2016 р.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  10. Неоніла Ковальська - [ 2026.05.26 07:22 ]
    Каштани
    Каштани, каштани, каштани
    Білі розсипали кучері
    Та й на зелені кафтани
    І золотом вишиті гудзики..

    Куди ж це так гарно прибралися,
    Чи свято яке урочистеє?
    Вони ж не приховують радості -
    Весна їх у гості покликала.

    2016 р.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  11. Віктор Кучерук - [ 2026.05.26 07:14 ]
    * * *
    Усміхаючись приємно,
    Жінка каже дуже чемно,
    Що складаю я даремно
    Щодо неї схеми темні.
    І тому вона не рада
    Брати участь в маскараді,
    Де я точно буду ладен
    Швидко звабити принаду...
    26.05.26


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:



  12. Сторінки: 1   ...   3   4   5   6   7