ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.07.23 16:58
На одному з вулканів Туреччини
Продавалася лава розпечена.
Хто хотів - купував
Шашлики готував
Й дивувався природі Туреччини.

На стежині гірській у Тібеті
Альпіністи зустрілися з єті.

Євген Федчук
2026.07.23 16:39
Сидять діди, розмовляють, стрілись через роки.
Уже зовсім посивіли та ще жваві поки.
По лісах відвоювали, поки було сили,
За «бандитизм» по сибірах своє відсиділи.
По світові помотались й випадково стрілись
Коли уже, видавалось і життя прожилось.
Те

Роксолана Вірлан
2026.07.23 16:21
Селям, паша. Зайди на кілька слів.
Давай разом поп'ємо нині чаю.
Чи думав ти, що я не помічаю,
як до моїх унаджувавсь послів
і переймав листи, інтриги плів
і ніс до Сулеймана. Знаю- знаю.

І що, чи падишах убив мене,

Артур Курдіновський
2026.07.23 15:23
Цей липень кольору мохіто
Двори теплом поцілував.
Таким і має бути літо -
Буяють вигадані квіти
На килимах казкових трав.

Уже не лізу я на сцену,
Не підбираю псевдонім.

хома дідим
2026.07.23 14:55
полудневий кінець липня у старих районах старовинного міста · на дні двору-колодязя догниває застійна вода прохолодний запах гниття просочує вузькі балкони по периметру · невибагливу білизну та одяг які дехто сушить на ізольованих дротах над поручнями · п

Борис Костиря
2026.07.23 12:35
Останні судоми зими,
Як вісті далекої тьми,
Як погук самотніх морів,
Прикутих у тьмі кораблів.
Крізь пустку видніє причал,
Де ти відчайдушно кричав.

Приречений немічний птах

Іван Потьомкін
2026.07.23 12:06
Шпак ухопив горіх, виніс на дзвіницю,
Наміривсь їсти, та не втримав здобич.
У щілину таку вона упала,
Що птах не годен був уже дістать.
Подякував горіх стіні за порятунок
І прославляти став дзвінкоголосі дзвони,
А далі поскарживсь, що незмога по

Ірина Вовк
2026.07.23 11:23
ЕПІЛОГ: ОСТАННІЙ РОЗРАХУНОК МАРМУРОВОГО СТАРЦЯ (Монолог Октавіана Августа. Рим, 14 рік нашої ери) Мені сімдесят шість. Мої очі вже погано бачать обриси Капітолію, а ноги, загорнуті в товсту вовну, постійно мерзнуть, навіть коли се

Віктор Кучерук
2026.07.23 07:22
Чорногуз, задерши дзьоба,
Щось стрекоче у гнізді,
Лиш не мукає худоба
У хліві, як отоді,
Коли мали на хазяйстві
Поросят, курей, качок
І в домашнім господарстві
Копирсався наш гурток.

Олег Герман
2026.07.23 03:33
Мені не спиться, в спогади поринув.
В часи, коли ще зовсім молоді,
Наївні, чисті, справжні та щасливі
Клялись в любові вічній і святій.

Безсоння. Спека не дає заснути.
І ще тривога із передчуттям,
Що щастя зараз — потім біль спокути.

С М
2026.07.22 22:09
Святий Стефан із трояндою
В саду блукає осяяний
Сільські гірлянди і вітер із дощем
Куди би не подався, людський плач і щем

Перейшов марноти всі
Міг упасти і міг рости
Був чи є у цьому смисл?

Вячеслав Руденко
2026.07.22 18:11
Всі волоцюги марять мандрами -
Бажають повної причетності
До незбагненного, безкрайнього,
Щоб жити за рахунок щедрості,

Де п’ють на ганках ціпеніючи
Від неочікуваних радощів,
Де лазурове в фарбах діючих

Борис Костиря
2026.07.22 11:39
Цей білий непорочний сніг,
Як чистий аркуш для творіння.
І не підкорить печеніг
Духовні і міцні пагіння.

Іду у білому гаю,
У філармонії природи,
У чарівливому краю

Ірина Вовк
2026.07.22 09:45
Розділ ІІI: Останній подих лева Сонце над Александрією першого серпня тридцятого року до нашої ери піднімалося криваво-червоним. Останні єгипетські вершники перейшли на бік Октавіана без жодного пострілу. Місто здалося. Антоній стояв на стіні палацу,

хома дідим
2026.07.22 08:45
я написав тобі сонет
так написав і передумав
на що тобі сонета нумо
я написав собі сонет
десь грали танцювали румбу
контрапунктуючи сюжет
я обійдусь без кастаньєт
день проживу як є сумбурно

Віктор Кучерук
2026.07.22 07:17
І загадковий шерех сукні,
І дзенькіт келихів обох, -
І ти, донині недоступна,
Ведеш зі мною діалог.
Кипіння радості своєї
Не можу стримати в собі,
Коли манливі, як у феї,
Напроти очі голубі.

Іван Потьомкін
2026.07.21 19:22
Чотирнадцять боїв вигравав гетьман, бо покладався не тільки на свою вдачу, а й на силу та одвагу козаків-запорожців. А цього разу довелося діяти в супрязі з господарем Молдавії Івоном, котрий запросив допомогти проти ненаситних турків. Все складалося так

Роксолана Вірлан
2026.07.21 18:35
Нічого немає - усе лише функції й коди -
усе лиш тотальне обчислення сотень доріг.
Тому, просто грай, бо воно, взагалі, не зашкодить:
нудьгуй чи твори, чи сурми у золочений ріг.

Усе все одно, бо і є все одним без обмежень -
а тільки тоненька мемб

Артур Сіренко
2026.07.21 17:51
Місто, в якому цвіте енотера,
Нагадує лаковану віолончель:
Граки-музики і коти диригенти
(Добре, хоч не хвостаті директори
Урбаністичної директорії вулиць)
Готують музичну виставу – елегію
Мені – глядачу, читачу й слухачу.
А я то думав, що все ба

Борис Костиря
2026.07.21 12:45
Стійкий мороз, стійка ворожа тундра
Бере у свій нав'язливий полон,
Мов споконвічна і небесна туга,
Яка не має лику і погон.
Вона повзе, як велетенські тури,
Не знаючи надійних перепон.

Я у морозі загубив надію,

хома дідим
2026.07.21 11:53
перебираючи зневіри
куди податися куди
немов на кінчику рапіри
товчеться рій думок пустих
чиїсь оселі невеселі
ще вітер через них свистить
порожні вранішні мотелі
бензоколонки блокпости

Віктор Кучерук
2026.07.21 10:06
Принишкли в темряві дороги,
В пітьмі сховалися стежки, -
Лиш пнеться з мороку нічного
Чийсь пес надміру говіркий.
Ляскучий гавкіт серед ночі,
Немов з ясного неба грім, -
Цікаво, що сказати хоче
Собака гавкотом своїм?

Вячеслав Руденко
2026.07.21 10:00
Хрущі у квітні завжди привітні,
І їхні піддані доречні -
Передавайте ж цей блиск на міді
В сади безпечні.

Час, наче річка-тече в нікуди -
Води ні краплі, ні краплі сенсу ,
На кого ж погляд Дажбог спрямує

Тетяна Левицька
2026.07.21 07:15
Чим ближче, тим важче, чим далі, тим гірше —
Уже не рятують від сутінок вірші.
Та спогади світлі, герань на терасі,
Гіркий шоколад у крихкому фаянсі.
Альтанка затишна, любисток під плотом
І ті небеса, що плекають двохсотих.
Не радує літо і тиша у

Ірина Вовк
2026.07.21 07:01
Розділ ІІ: Битва біля мису Акцій. Вежа «Тімоніон» Друге вересня тридцять першого року до нашої ери видалося гарячим і штильовим. Море біля мису Акцій виглядало як застигле скло, на якому у загрозливому мовчанні завмерли дві величезні армади. Клеопат

Ірина Вовк
2026.07.21 06:58
ЧАСТИНА ТРЕТЯ: ГАЙ ОКТАВІАН. Химерне плетиво павутини «Зачиняються ворота підземелля, і темрява ковтає світло дня. Ті, що кричали про свою силу, стають тінню на стіні. Тільки Ніл тече вічно, не знаючи імен нових господарів». (З написів на піра

Володимир Бойко
2026.07.21 02:58
На відомий завод у Немирові
Флібустьєри заїхали фірою,
Розвели на бухло
За фальшиве бабло –
Тільки й бачили їх у Немирові..

Подались поступати до Вінниці
Провінційні дівулі-відмінниці.

Паб Лімерик
2026.07.20 22:45
Розглядались державні вакансії
Під мостами клошарами Франції.
А не в офісах десь.
Ви чого боїтесь
І без розглядів брати вакансії?

Непогане життя у Валенсії –
У народу є пільги та пенсії.

С М
2026.07.20 22:22
тебе люблю найкращу
ліпшу зо всіх інакшу
тебе люблю найкращу
ліпшу зо всіх інакшу

зустріч наша у тім літі
індіанським літі

Борис Костиря
2026.07.20 15:43
Брати приїхали на рідну батьківщину,
У вигасле село, якого вже нема.
Багато хто забув їх, ніби днину
Минулого життя, що прожите дарма.

Десь юність відшуміла первозданна
На тихих вулицях, у цих місцях.
Лиш тиша пронесеться, ніби панна,

Артур Курдіновський
2026.07.20 13:43
Шопена вальс... Шопена вальс (с)
Зарано став скорботним маршем.
Хоча й не був я сином Вашим, -
Мою дорогу на Парнас,
Таку правдиву, без прикрас,
Благословили Ви сонетом...
Від Вас приймаю естафету!
Холодний квітень... В серце - ніж.

Охмуд Песецький
2026.07.20 12:40
О роздуми, укупі й поодинці,
Розсипані, як сіль, горох чи кеш'ю,
Ловлю я з вами майже в кожній жінці
Печаль мою – сьогоднішню й прийдешню.

Ви зайвими буваєте тимчасом,
Коли я з ними вас позбутись радий,
Щоб не тривожили мене провісним гласом,

Світлана Пирогова
2026.07.20 11:16
Насіялось стільки...Насіялось маку.

Червоним розлилось під спекою морем.

Розлізлась ненависть, розсипала горе.

В тривозі розплакана світиться мапа.

Ірина Вовк
2026.07.20 10:31
Розділ ІІІ: Ціна однієї перлини Римські генерали вміли рахувати золото мішками, але вони не вміли рахувати розкіш. На другий вечір бенкету Антоній сидів на парчевих подушках, розхристаний, з масним від печеної дичини підборіддям і затуманеним поглядом

хома дідим
2026.07.20 09:43
літо йде
через окремий холод свій
і спеку звичайно
літо ж
червень липень
глипнути навіть не вспів
сліпучі майдани
розжарені вулиці

Тетяна Левицька
2026.07.20 09:30
Ярослав Олегович Чорногуз — видатний поет, патріот України, людина з вразливим серцем, щедрою душею та самобутнім гумором був моїм наставником, найкращим другом, який завжди мене підтримував, надихав та вселяв віру в свої можливості. Серед його учнів бул
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія - Останні надходження за 30 днів


  1. Юрій Гундарів - [ 2026.06.24 09:55 ]
    ВОНИ ЗАХИЩАЛИ НАС. Андрій Пільщиков
     У Патріаршому соборі Воскресіння Христового у Києві проводжали в останній політ у небо українського бойового пілота, який був більше відомий своїм позивним «Джус». Він - один із тих, хто складав легендарний образ - Привид Києва…

    «Київський привид!» - не сходить з вуст.
    Він був невловимим, прозорим, незримим…
    Короткий, як сплеск, позивний - «Джус»,
    справді, це не реальність - привид…

    Стрункий, рудобородий, незламний,
    не раз дивився смерті у вічі.
    Україна. Мама. Меланія...
    А тепер - вічність.

    А тепер те, що він сам обрав,
    найвища, як ковток повітря, потреба:
    робота, покликання, насолода, гра -
    Небо.

    2026 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.1) | "Майстерень" -- (5.07)
    Прокоментувати:


  2. Неоніла Ковальська - [ 2026.06.24 07:59 ]
    Дощ на Купала
    На Івана, на Купала
    Дощ рясний пустився
    І хмаринка пропливала
    Та розправив крила

    Вітер й полетів назустріч
    Тим, хто край ставочка
    Збирав квіти й плів віночки
    І пускав на воду.

    Їх і вітерець відносив,
    Щоб пливли швиденько,
    Наче човники маленькі
    І дістались тому,

    З ким усе життя прожити
    Дівчатонька прагнуть,
    Почуттями дорожити -
    Ніжністю й коханням.

    2021 р.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  3. Віктор Кучерук - [ 2026.06.24 06:09 ]
    * * *
    Знову спека шалена
    Непорушно стоїть, -
    В'яне пагін зелений
    І зривається цвіт.
    Ні хмаринок над нами,
    Ні поривів вітрів, '
    Лиш пече до нестями
    В глибині літніх днів.
    24.06.26


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  4. Володимир Журавльов - [ 2026.06.24 00:15 ]
    Незбутність кремлівського твердого раю
    Там гранями грановані
    гранітні труни,
    що надійно сховані…
    І в них мерці
    алмазні
    сяють,
    яких живі
    не поважають.

    2026


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  5. Боговик Владислав Боговик Владислав - [ 2026.06.23 23:18 ]
    Елевтерія
    Скільки думок розчинилось у вчорашньому дні, Елевтеріє?
    Скільки лунає вільних та приречених «ні» серед сірого натовпу?
    Мені здається, що у буття кровоточить артерія.
    Воно може померти від серцевого спалаху.

    Я знаю, що ти просто міф, Елевтеріє.
    Напевно, тебе вигадав боягуз, якому хотілося жити.
    Найголосніше зустрічають завжди тільки померлого;
    померлих усі люблять, померлим постійно приносять квіти.

    ***

    І якщо раптом
    будь-що
    ціннішим стане за життя,
    і річка перелякано
    назад потече,
    згадай, будь ласка,
    про своє дитя
    і плюнь, Елевтеріє,
    три рази через плече.

    Серпень 2023


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  6. С М - [ 2026.06.23 20:00 ]
    Шаманський блюз (The Doors)
     
    Більш не буде тут такої ось, як ти
    Більш не буде ось такої, хто би
    Щось витворяв подібне, о
     
    Чи даси мені той шанс?
    Спробуєш хоча би, га?
    Зупинися, згадай-но
    Ми були разом
    Разом, хай там як
     
    Якщо знайдеться в тебе вечір
    Для манер моїх
    Одразу я оце віддячив би
    Тобі із почестями
    Я знаю рухи всі і думки
    І думки
    І думки
    І думки
    І думки
    І думки
    І думки
     
    Чи зупинишся ти і здивуєшся
    Що видиш ти?
    У депо залізничному
    Де тюрма поволі тліє
    Але що, я волаю, без тями
    Грай, о брате
     
    Чи зупинишся, щоби сягнути
    Що в тім чутті?
    Холодні щелепи грізлі
    І п’яти твої
    Зупиняєшся щось мимрити
    Це берег суботи
    І світ увесь рятівник
    Хто міг би коли-небудь, коли-небудь . . .
    Просити ще?
    Чи пригадаєш?
     
    Чи припиниш
    Чи припиниш о, біль?
     
    Більш не буде тут такої ось, як ти
    Більш не буде ось такої, хто би
    Щось витворяв подібне, о
     
    Чи дозволиш іще шанс?
    Спробуєш хоча би, га?
    Зупинися, згадай-но
    Ми були разом
    Разом, хай там як
     
    Як тобі вже зупинитися
    Як мені жить
    Там десь на луках
    Ти ж полем біжиш
    Я самотній для тебе
    І я плачу
     
    Потій, дивись-ото
    Оптична обіцянка
    Хехехе
    У смерті і в пеклі
    Ще до народження
    Звісно
    Подружка
    Одне розв’язання
    Чи не дивовижно?
     
     
     
     
     
     
     
     


    Рейтинги: Народний -- (5.8) | "Майстерень" -- (5.8)
    Коментарі: (2)


  7. Олена Квітуча - [ 2026.06.23 16:05 ]
    Бджола і джміль
    Бджола і джміль
    Разом, куди не глянь,
    Вона бешкетниця,
    Він – лицар.

    На полі квітів
    Ласують нектар,
    Гуде коханий
    Біля чарівниці.

    Такий пухнастий
    І рудий клубок.
    Вона ж до нього
    Простягає крильця,

    Струнка, легка,
    Плете у промені танок,
    Тепліє радість
    У черевцях обох.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  8. Борис Костиря - [ 2026.06.23 12:11 ]
    * * *
    Протоптую стежину у снігах,
    Єдину, неповторну і глибоку.
    Іду снігами, нібито у снах,
    Гамуючи ненависть і тривогу.

    Протоптую стежину у полях
    Прологом у небачене майбутнє,
    Яка укаже подорожнім шлях,
    Єдиний і по праву незабутній.

    Протоптую стежину у серцях,
    Болючу, навіжену, первозданну.
    Допоки пломінь духу не зачах,
    Народжується неповторна панна.

    Протоптую стежину у морях.
    Іду водою в далі невідомі.
    Пізнаю душу у чужих краях,
    Де грають тіні світлі і зникомі.

    31 грудня 2025


    Рейтинги: Народний 6 (5.78) | "Майстерень" 6 (5.79)
    Коментарі: (3)


  9. хома дідим - [ 2026.06.23 07:25 ]
    * 119 *
     у своїй непрозорій стихії
     віршувати
     недбало як слід
     відкидаючи ревнощі хитрі
     розбиваючи сяючий лід
     у коморі своїй
     саркастичній
     обдираючи рештки шпалер
     зволікати дедалі вище
     мов приземлений
     монгольф’єр
     мовби відомості недоцільні
     зі стандартно друкованих слів
     або рима у апостилі
     що її аніхто не просив
     


    Рейтинги: Народний 6 (5.81) | "Майстерень" 6 (5.82)
    Коментарі: (2)


  10. Володимир Кириленко - [ 2026.06.23 07:13 ]
    ***
    До думки добирай ретельніше слова:
    Напружиться нехай спочатку голова,
    Ніж потім, як у світ гайне твоя дурниця...
    До думки добирай ретельніше слова.

    (22.06.26 р.)


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" 5.5 (5.5)
    Прокоментувати:


  11. Віктор Кучерук - [ 2026.06.23 06:18 ]
    * * *
    Сонце жаром запашіло
    І відразу вітер стих, -
    І вогнем взялося тіло,
    І робити важче вдих.
    Усього проймає потом
    Й обпікає водночас, -
    Сонце встало до роботи
    І отак гартує нас.
    23.06.26


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  12. Володимир Журавльов - [ 2026.06.23 00:21 ]
    П'ючий горілку
    — Ти… хто???
    — Я є стопка твоя.
    А в стопці — ковток.
    В ковтку цілий світ,
    що із пляшки відлитий.
    Я є тиха радість і смуток
    В твоїй алкогольній молитві.
    — З тобою все добре.
    Без тебе —
    лиш морок похмільний…
    Нехай так потворна
    моя поведінка, —
    то світлим хай буде
    найтонший політ,
    і ніжно відбудеться
    дотик підлоги.

    2025


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:



  13. Сторінки: 1   ...   3   4   5   6   7