ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.05.24 12:54
Люди! Ратибор вернувся! – рознеслось по Родні. -
Буде свято і гостина у нього сьогодні.
Всіх, хто чує, батьки в гості на вечір скликають,
Вже готується гостина, столи накривають!
Син з походу повернувся, що вже й не чекали,
Думали, що дитя їхнє в чуж

Борис Костиря
2026.05.24 12:50
Я заснув майже тільки під ранок,
А всю ніч мене хтось катував.
І тривога тремтлива і рання
Так постала, як вічний Ваал.

Ти чекаєш сну, ніби оази
У пустелі нещадній, страшній.
Ти безсоння утомлений в'язень

Редакція Майстерень
2026.05.24 12:33
Поцікавився в інтернеті в гуглі в режимі ШІ Джеміні словом - "вірш",
і він раз у раз пише таке:

Джерело у слові

Коли весь світ затихне у тривозі,
І тінь лягає на розпутті доль,
Шукай розраду не в чужій дорозі,

Вячеслав Руденко
2026.05.24 09:52
Коли премудрість вщухне,
Дріматиме оплот,
З* льодяниками пачка
Зійде до нас на корт.
Під враженням постійним,
Що нам дають у борг,
Щоб стати самостійним
Із Гайдеґґером вдвох.

хома дідим
2026.05.23 20:32
якийсь бардак у голові
із перепадом тиску
я мав сказати щось тобі
тому що ти неблизько
люблю чекаю вірю це
ти знаєш і без мене
і мусиш пильнувати все
свої кордони ревно

Вячеслав Руденко
2026.05.23 19:42
Мабуть не пригадати
Сенсу віршів своїх -
Це як солодкий гріх,
Годі і починати

Думка як глупа ніч,
З вірою в нерозчуте,
Де надривають пути

Володимир Невесенко
2026.05.23 14:03
Тут, в Уричі*, спокій і тиша чіпка,
лиш річка в камінні дзюркоче в’юнка
та інколи дзвонів гучний передзвін
несеться дзюрчанню тому навздогін.

А там, де бескидів у брижах лоби,
тріпочуть лісів пелехатих чуби
і в просторі згуслім, немов у смолі,

С М
2026.05.23 13:04
дім меґі макґі на пагорбові
всю спадщину батько узяв і пропив їй
то вона пішла у тенжі таун
людям отут до уподоби життя

коли сумуєш чи все надарма
сходи й купи собі мештів пару
і йди до нас у наш тенжі таун

Володимир Мацуцький
2026.05.23 11:53
римоване есе)

Династією злодії назвались,
оті знаглілі, що країну обкрадають,
оті нащадки проросійських звалищ,
які свій досвіт від Росії мають.
З часів совдепії цей бруд ми спадкували,
позбутись толерантність заважає.

Борис Костиря
2026.05.23 11:31
Як добре, що не треба завтра бігти
У суєту і у нові пастки.
І загнаний, немов собака біглі,
Ти упадеш в обійми темноти.
Не треба гнатись навіжено, дико
За морквою, насправді - у обрив.
Так люди падають з надсадним риком
На землю, коли вигорів пори

Юрій Гундарів
2026.05.23 09:17
Талановитого актора-міма зі Сумщини знали як «живу скульптуру». Він популяризував цей вид мистецтва в Україні та за кордоном. Дарував те, що сьогодні всім нам так не вистачає, - посмішку.
Його життя обірвалося на 32-му році у бою під Куп‘янськом…
Він за

Охмуд Песецький
2026.05.23 08:15
Дитя, у якому вбачаю себе,
Моє відображення, внутрішнє его,
Подеколи тихе невтішне цабе.
Тому й закликаю – послухай, сердего,
На мене дивись, ти ж посутність моя,
І вириватись нікуди не треба,
Яка б не крутила тебе течія.
А знову не чуєш, а може, в

Артур Курдіновський
2026.05.23 01:00
Я більше не буду зручним.
Я більше не буду ручним.
Нікого давно не чекаю.
Пливу до останнього краю
Крізь дим.

Все! Досить! Ні слова про текст!
Чи вибух, чи знову протест,

хома дідим
2026.05.22 20:47
ковінька твоїй матері
і трясця теж авжеж
нам весело в цій матриці
веселощі без меж
у дишло пропаганду їх
слідкуймо за руками
бо мусора пов’язані
навіки з бандюками

Володимир Невесенко
2026.05.22 18:12
Самотній столик. З кавою горня.
Самотнє сонце смішно мружить око.
Милуюсь неба звітреним бароко,
де літака сріблястість, мов блешня,
у височіні блиска одиноко...

Здійнявся вітер, завихрив окіл,
зриває листя, віє в очі пилом.

Юрій Лазірко
2026.05.22 16:44
до чого йшлося
той іній
на моїм волоссі
і коло
обігу води
вона
оте
не приведи

Світлана Пирогова
2026.05.22 15:56
Півонії диво розквітло в саду,
Рожеве вмивається вранці в росі,
У ніжній, солодкій, пречистій красі,
Натхнення - душі, і гармонії - дух.

Відкинувши геть і тривогу й біду,
Я пещу пелюстки тендітні усі.
Півонії диво розквітло в саду,.

Борис Костиря
2026.05.22 12:13
Прийду востаннє я у рідний гай
Перед від'їздом у краї далекі.
І заспіває пісню водограй,
Тополь і осокорів звучний клекіт.

Прийду востаннє я на цей моріг,
Босоніж стану на зів'ялі трави,
Відчувши гостро, що таке поріг

Вячеслав Руденко
2026.05.22 10:14
Ми без успіху вилазим
На зелене на весні -
Наші крила, ніби клешні
Наше довге, наче сни!

Наші підсумки і поле
Надсилають смертним- Геть! -
Як розчинники для солі ,

Віктор Кучерук
2026.05.22 06:14
Шастає, як вітер,
Всюдисущий Вітя
Закутками рідного села, -
Начебто заблуда,
Нишпорить повсюди
І розповідає опісля:
Де чималі вишні,
А де нікудишні

хома дідим
2026.05.21 21:10
із ранку визирнеш надвір
шахед затійливо тусує
а інтернет попсує всує
іще якийсь вже майже мир
колони із афін пальмір
палестри пейслі та пачулі
туристів зазивають чуйно
і розливають їм altbier

Кока Черкаський
2026.05.21 20:19
Може то ворони,
А може то граки?
Та точно не сороки,
І точно не круки!

Хоч може то й круки?
Та точно не лелеки!
Я б їх роздивився,

Костянтин Ватульов
2026.05.21 18:45
У розпечену ніч наче дідько останній вселився,
Грім зривається криком надривно у небі знайомім.
Ти вдивляєшся в очі та кажеш про силу безсилля.
Я вдихаю твій запах, торкаючись чорних пачосів.

Дощ накрапує, блискавки простір намічено крають.
Тінь

Євген Федчук
2026.05.21 18:04
Всяк прагне в небі журавля зловити,
Аби не дарма на цім світі жити.
І от вже, наче у руках він б’ється,
Чому ж синиця з дерева сміється?
Бо журавель той вирвався на волю
І над невдалим посміялась доля.
Синицю треба було полювати
Й життєву мудрість

Артур Курдіновський
2026.05.21 13:39
Пісня моєї душі -
Щирі мінорні ронделі.
Ранок відтінків пастелі
Тихо шепоче: "Пиши!"

Січень мене залишив
Жити у вічній дуелі.
Пісня моєї душі -

Сергій Губерначук
2026.05.21 12:48
Замов мені,
що побажаєш.
Я
виконаю те.

На – серце це,
котреє краєш,
бо знаєш –

Борис Костиря
2026.05.21 12:45
Все той же самий одинокий шлях
І та стежина у пригаслім полі,
Як музика, забута у полях,
На маргінесі пам'яті й недолі.

Самотній інок стрінеться тобі,
Як відповідь на болісні питання,
Немов стрибок у мисленній плавбі,

Юрій Гундарів
2026.05.21 09:41
Сьогодні - Всесвітній день вишиванки

На кістках тривають бісові танці,
ракетний удар залишає руїни…
Я сьогодні у вишиванці,
адже я — українець!

По ночах небо геть червоне,

С М
2026.05.20 20:20
Раптом одчуєш як минає це життя
Порух рук моторніше за усвідомлення
Майбутні ґенерації непережитих мрій
Надіюсь їх зустріти поки порух не зносивсь
І жити щоби видіти світання на зорі

Ми двигалися задля ожвавлення картини
В напрузі й незнатті що ві

Вячеслав Руденко
2026.05.20 16:36
В довгій тиші - відьми,миші,
У глибинах чути хор,
Акцептовані масони
Варять з цинком мельхіор …

Ллється світло недіяння -
Будить вранішній етер,
Спить свідомість… У чеканні

Борис Костиря
2026.05.20 11:33
О першій ночі я не сплю.
Шукаю в темнім океані
Величну і нову зорю,
Думки і почуття жадані.
У магмі ночі віднайду
Мінливу трепетну жар-птицю,
Яка народжена з вогню,
Яка мені колись наснилась.

Тетяна Левицька
2026.05.20 10:42
Розілляла ніч каву розчинну
на долівку вугільних небес.
Ти не бійся, моя серпантинна,
обіцяю, тебе не покину...
Знову лячно? Нехай йому грець!

Та хіба ти не звикла до струсів,
потрясінь і ударів судьби?

Артур Курдіновський
2026.05.19 16:26
Навколо - тепло, а у серці - темно.
Стискають горло помилки, гріхи.
Неначе, травень... І давно сніги
Завершили історію буремну...

Хіба ще актуальна пісня щемна
Для простору ледачої нудьги?
Бо навесні всі тьмяні береги

Кока Черкаський
2026.05.19 13:38
Одні кажуть: життя, як колесо,
Інші кажуть: життя – то лайно.
Треті живуть собі і не чешуться,
Життя пролітає повз них, як кіно.

Одні переймаються гривнею кожною,
Та що там гривнею-копійкою,
Інші вносять за Єрмака мільйони,

Борис Костиря
2026.05.19 11:30
Колишня спалена епоха
Ущент, навіки і дотла.
В снах Єремії та Єноха
Говорить немічна зола.

Епоха німо заговорить
Про дні звитяги і борні,
Здійнявши суєтливий ворох

Вячеслав Руденко
2026.05.19 11:14
Тихше-но, рак-ліцемір, вуса повільні і довгі
Дошкам плотів піднеси … качуру справжніх утіх,
Вірити хутряним снам личить братам ротоногим* -
Тож у каміння упрись, наче чилім на весні.

Вітер блаженний знайди, шлях пустотливому птаху,
Спіриту, хвилі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія - Останні надходження за 30 днів


  1. Віктор Кучерук - [ 2026.04.25 06:13 ]
    * * *
    Багровою млою затьмарена далеч,
    Спалахує сумно щомить небосхил, -
    Знялася у небо налякана галич
    І в паніці каркає гучно щосил.
    Гірке та солоне повітря гаряче
    Вдихаю натужно і кашляю в млу, -
    Від болю терпкого кривлюся і плачу,
    Та ще палієві прокльони всі шлю...
    25.04.26


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.88)
    Прокоментувати:


  2. хома дідим - [ 2026.04.25 05:13 ]
    * 55 *
     не казка і не зовсім каско
     ішов містами чоловік
     в його лиці минулий вік
     хай мовить ізнічев’я маска
     пейот не модний аяваска
     барменці кине інший фрік
     у нього є такий барвник
     будь-що опісля нього вакса
     ретельніш вибери момент
     загальний не національний
     слів віртуозний екскремент
     шалена зустріч на прощання
     розчарування вибачай-но
     усесвіти ущерть ущент
     


    Рейтинги: Народний 6 (5.57) | "Майстерень" 6 (5.57)
    Коментарі: (7)


  3. Юрій Лазірко - [ 2026.04.24 16:21 ]
    З Добрим Днем -- українська блюзова балада
    1.
    з до́брим днем
    проща́йтеся зі сном
    все мину́лося
    та світ чека́є вас
    хліб
    не ті́ло
    кров
    ще не вино́
    щи́ро дя́куйте
    за сві́тло в голова́х
    ви́дих вдих
    нага́дує
    живі́
    тож уві́руйте
    у ко́жну Бо́жу мить
    тінь хмари́ни
    ни́шкне на траві́
    та не ви́горить
    наді́я між людьми́

    приспів:
    з ма́ндрами
    ма́нтрами
    но́симось
    мрі́ємо
    де той рай
    вибира́й
    кри́хтами мі́ряний
    до́лею ви́тканий
    він у тобі́
    вті́ха
    і біль

    2.
    не зі слів
    склада́ється
    душа́
    та вони́ у ній
    мандру́ють і росту́ть
    я би їх там
    до́вго не лиша́в
    хай стаю́ть крильми́
    арка́ном на мету́
    раз-у-раз
    кроку́ймо до зіро́к
    там за те́рнями
    насна́га для леге́нь
    ви для се́бе
    ка́мінь і проро́к
    спотика́ється
    об вас
    цей до́брий день

    приспів.

    3.
    з до́брим днем
    із ті́нями на зріст
    з чи́стим на́міром
    і ви́льотом наскрі́зь
    з тим
    що ви́дно
    ста́ло нагорі́
    хто світи́вся в ніч
    а хто за ніч згорі́в
    з до́брим днем
    із ві́кнами без ґрат
    з колоо́бігом
    у ру́кавах суди́н
    з поцілу́нком
    золоти́м від втрат
    розумі́ючи
    таки́й ти не оди́н

    приспів.


    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.75)
    Коментарі: (4)


  4. хома дідим - [ 2026.04.24 13:29 ]
    * 53 *
     не продирався у достойники
     ніяк
     роздаючи і душу й тіло
     належний кракелюр і краков’як
     іще неподалік щось прилетіло
     в думках твоїх лютневий одинак
     яке комусь узагалі є діло
     ти не мудри
     замри а там умри
     забудь про цінність і безцінність
     нема безвинних є повинність
     і танці
     ті що раз-два-три
     музики грають
     чом не грать музикам
     їх рухи вивірені
     випий та іди
     не зна куди
     о що казать
     усім-бо
     


    Рейтинги: Народний -- (5.57) | "Майстерень" -- (5.57)
    Коментарі: (13)


  5. Борис Костиря - [ 2026.04.24 13:50 ]
    Осінній листок
    Листок осінній ніжно посріблить
    І передчасним снігом увінчає.
    Тоді пізнаємо урочу мить,
    Коли зима замислиться про щастя.

    Листок осінній спопелить слова
    Облуди й фальшу, злоби і безумства,
    Торкнувшись потаємного єства
    І викликавши дивовижні звуки.

    Листок осінній відкриває нам
    Ворота зрілості, прозрінь спізнілих,
    Даруючи перепустку вітрам
    У пізню осінь і далеку зиму.

    1 листопада 2025


    Рейтинги: Народний -- (5.35) | "Майстерень" -- (5.33)
    Коментарі: (1)


  6. Сергій Губерначук - [ 2026.04.24 11:41 ]
    Він вибухнув…
    Він вибухнув,..
    пустивши білу кров
    по тілу двадцять першого століття.

    4 квітня 1989 р., Київ


    Рейтинги: Народний -- (5.75) | "Майстерень" -- (5.85)
    Прокоментувати: | "«У колисці мрій», стор. 116 "


  7. Тетяна Левицька - [ 2026.04.24 10:33 ]
    В мушлі
    Не жаліла себе ніколи,
    піклувалась завжди́ про інших.
    А тепер, не збагну відколи,
    я розраду знайшла у віршах.
    Та мені не достаюньо цього,
    щоб щасливою почуватись.
    Сонце соняхом за порогом
    зазирає в мою кімнату.
    Та чомусь затуляю штори,
    щоб проміння не обпікало.
    Наодинці з пекучим горем
    прибираю сміття недбало.
    Поливаю сухі вазони,
    промиваю фіалкам очі,
    виганяю із підвіконня
    сонно-заспану поторочу.
    Зачиняю на клямку хвіртку,
    на броньовані двері — тугу.
    І розказую нечуйвітру*
    таємничі казки, як другу.
    Усамітнилася віднині
    в мушлі власній, бо з мене досить
    то́го болю, що безупинно
    у душі незабудки косить.

    Нечуйвітер* — лікарська рослина

    24.04.2026р.


    Рейтинги: Народний -- (6.23) | "Майстерень" -- (6.32)
    Коментарі: (2)


  8. Віктор Кучерук - [ 2026.04.24 05:50 ]
    * * *
    Знову в грудях б'ються хвилі
    Потаємних почуттів, -
    Знову в серці дух і сила
    Вічних мрій і кращих слів.
    Знов, закоханий по вуха,
    Вірю в сяючу зорю
    І вином не повню кухоль,
    І знедавна не курю.
    Щодоби частуюсь чаєм,
    Хоч за це беруть на глум, -
    Ну, і що, коли кохаю,
    Ну й нехай, якщо люблю.
    24.04.26


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.88)
    Прокоментувати:



  9. Сторінки: 1   ...   3   4   5   6   7