ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.06.26 13:02
Я встану рано в сутінках зелених,
Пройду крізь гай дрімотний і черлений.

Прийду на стадіон крізь варту лісу,
Крізь ватру сну і незворушність міста.

Проб'ється думка крізь застиглість часу,
Крізь розтривожену інертну масу,

Ірина Вовк
2026.06.26 11:04
Розділ V. МІЖ КОЛИСКАМИ ТА ПРЕСТОЛОМ, АБО КИРИЛИЧНИЙ ПІДПИС НА ЛІЛЕЯХ ФРАНЦІЇ Земля Капетингів дихала вогкістю та залізом, коли у весняний день тисяча п’ятдесят другого року над Суассоном прокотився перший крик немовляти. Усміхнена Анна схилилася над

хома дідим
2026.06.26 09:30
хмариво синьовидне
веслярі небесні
уявляються невідомі
немислимі
які умудряються
уявлятися саме так
веслярами
що тебе утішає явно

Охмуд Песецький
2026.06.26 07:57
Сумуючи, немов розстаючись,
Про завтра не домовившись чи після
Зустрітися не днями, то колись,
Коли згадається сердець любовна пісня...

Закоханість і первісний інстинкт –
Усе працює, щоби поєднати,
Загнати у життєвий лабіринт.

Віктор Кучерук
2026.06.26 07:32
На берегах минулого сліди
Моїх, на жаль, непослідовних кроків, -
На берегах минулого - плоди
Не дуже добре вивчених уроків.
На берегах минулого - весна
І невичерпне джерело натхнення, -
На берегах минулого ясна
Пора завжди очікує на мене.

Катерина Савельєва
2026.06.25 23:55
Заховалася спека в повiтрi,
Вiдпустила давнiшнi надiї
I сховавши весь всесвiт пiд вiї -
Розгорнулася в небi колiбрi.

Сiль зневажливих дiй з себе витри.
Присмак меду солодкого мрiї.
Поруч подих до тебе вже вiє

Євген Федчук
2026.06.25 16:40
Тої зими, як вдалося німців зупинити
Під Москвою й від столиці трохи відтіснити,
Москалі відчули силу, кров у них заграла,
Переможцями вони вже себе уважали.
Думали, що уже німців добряче побили
Й сорок другий переможно закінчить рішили.
Подумали, щ

Володимир Ляшкевич
2026.06.25 15:13
З циклу "Від минулого до майбутнього", ново-ведичний реалізм Вступ Це п'ята книга з цілісного циклу художніх авторських романів, написаних в стилі ведичного ново-реалізму. В ній розповідається про подальші здобутки головних героїв, що знайшли сво

Борис Костиря
2026.06.25 13:27
Ці люди, що покинули домівки
Давним-давно й поїхали туди,
Куди ми не дістанемо путівки,
І сніг уже позамітав сліди.
Про них забули друзі і сусіди,
І зблякла пам'ять в їхніх головах.
Круки волають, мов невтомні біди.
Сідає попіл на святих словах.

Вячеслав Руденко
2026.06.25 11:57
як перенасичена дарами
пташка у калині в рукаві
кропив'янка небу візаві
дощиком вщухатиме ярами
чи то у незвідане колись
чи у шал розпізнаного завтра
наче заповітом бронтозавра
досвітками степу горілиць

хома дідим
2026.06.25 08:44
як написав поет
не потрібно елегій
ні про життя
ні про смерть
серед шипшини цієї
півоній черемхи
ширяють птахи
розмаїто незмінні

Ігор Шоха
2026.06.25 08:20
Як неминучі дні ясні
і мимолітні темні ночі,
так моя доля уві сні
являє світло-карі очі,
так тінь її із висоти –
із піднебесся за рікою
іще вітається зі мною,
забувши спалені мости.

Ірина Вовк
2026.06.25 06:28
Розділ ІV. ВЕСІЛЬНИЙ ВІВТАР ТА ЗОЛОТА КЛЯТВА Травневий день у Реймсі 1051 року дихав грозою. Свинцеві хмари чіплялися за гострі шпилі величного собору, а повітря було таким густим, що здавалося, ніби його можна різати мечем. Французька знать та єписко

Віктор Кучерук
2026.06.25 06:25
Лиш почувся грому гуркіт,
Як метнувся пес у будку,
Де, згорнувшись у клубочок,
Ліг налякано в куточок,
Бо давно, з причин відомих,
Він боїться навіть грому.
25.06.26

Марія Дем'янюк
2026.06.24 14:44
Цілувало сонечко пальчик немовляти,
А воно сміялося — це мені від тата.

Цілувало сяєво дитятко у скроню —
Тепло тішив тато свою любу доню.

Цілував промінчик донечку у щічку —
Це татусь бажає добрих снів на нічку.

Олена Побийголод
2026.06.24 13:39
Олексій Сурков (1899-1983)

В боротьбі та тривозі
нас тримав у дорозі
бойовий вісімнадцятий рік.
Ми збирались не довго,
від Кубані до Волги
розливався наш кінний потік.

Борис Костиря
2026.06.24 13:25
Порину в сон чудовий і величний
Без страхітливих тюрем і тортур.
Чарівний птах у майбуття покличе,
Де вже нема маркізи Помпадур,
Де сяє світ новий, багатоликий,
Де розвалився споконвічний мур.

Нарешті висплюсь після злої битви,

Ірина Вовк
2026.06.24 11:13
Розділ ІV. ПЕРША ЗУСТРІЧ: ЗІТКНЕННЯ ДВОХ СВІТІВ «Травень розсипав цвіт над Реймсом, кам’яні химери застигли у німому подиві. Вона йде по кубах холодного каміння, двадцятирічна весна у вишитих шатах. Поруч – король, сивий від битв і років, дивиться

хома дідим
2026.06.24 08:11
consider death
співає майкел стайп
consider death
з динаміків у супермаркеті
на пенсіонерів
на поліціянтів
на матусь із дитями
на візки для гавчиків

Віктор Кучерук
2026.06.24 06:54
Знову спека шалена
Непорушно стоїть, -
В'яне пагін зелений
І зривається цвіт.
Ні хмаринок над нами,
Ні поривів вітрів, '
Лиш пече до нестями
В глибині літніх днів.

С М
2026.06.23 20:42
Більш не буде тут такої ось, як ти
Більш не буде ось такої, хто би
Щось витворяв подібне, о

Чи даси мені той шанс?
Спробуєш хоча би, га?
Зупинися, згадай-но
Ми були разом

Охмуд Песецький
2026.06.23 18:31
Охайна дівчина і при скромному макіяжі викликала потаємний інтерес і швидку згоду на послуги. Чому приваблюють саме такі, якщо мені потрібна робітниця лише для прибирання, для мегамаркетів і як водійка мого майбутнього авто? Про ескортні виходи того дня

Володимир Бойко
2026.06.23 17:18
Історія сповнена історичних парадоксів і парадоксальних істориків. Були царі, були і блазні, але щоби цар і блазень у одній особі? Що більше є нагарбаних територій, то більше їх бракує для повного щастя. Можна і концтабір у країні створити, а мож

Борис Костиря
2026.06.23 12:56
Протоптую стежину у снігах,
Єдину, неповторну і глибоку.
Іду снігами, нібито у снах,
Гамуючи ненависть і тривогу.

Протоптую стежину у полях
Прологом у небачене майбутнє,
Яка укаже подорожнім шлях,

Вячеслав Руденко
2026.06.23 12:03
Будь ласка! - Гра у сквош -
Дарунок нам на втіху,
Щоб у степах нічних
Не загубити слід!

В рожевих дзеркалах
Витають духи сміху.
Та нам їх не впізнать

хома дідим
2026.06.23 07:23
у своїй непрозорій стихії
віршувати
недбало як слід
відкидаючи ревнощі хитрі
розбиваючи сяючий лід
у коморі своїй
саркастичній
обдираючи рештки шпалер

Віктор Кучерук
2026.06.23 06:09
Сонце жаром запашіло
І відразу вітер стих, -
І вогнем взялося тіло,
І робити важче вдих.
Усього проймає потом
Й обпікає водночас, -
Сонце встало до роботи
І отак гартує нас.

Ірина Вовк
2026.06.23 01:44
Розділ III: КОЛИ ДЗВОНИТЬ СОФІЯ, ЗАТИХАЄ ПАРИЖ Це було навесні 1048 року. Київ тільки-но скинув із себе зимові кайдани, коли до Золотих воріт підходила пишна кавалькада заморських гостей – французьке посольство, очолюване єпископом Роже Шалон

Володимир Бойко
2026.06.22 14:33
Не хочете стати овочем на старості – їжте овочі замолоду. Глибше лизнеш – більше куснеш. Безкорислива любов корисніша для здоров’я. Сила мистецтва не залежить од сили звуку. Не втрачайте голову – шануйте працю перукаря. Політ думки був пере

Борис Костиря
2026.06.22 13:22
Я заблукав поміж дерев зимових,
І нитка Аріадни на снігу
Згубилася, немов прадавня мова,
Забруднена у лютому гріху.
Поміж дерев зимових я шукаю
Нитки, які врятують нас усіх.
Мене ж у сутінках чекає Каїн.
А сніг летить, як первозданний сміх.

Ірина Вовк
2026.06.22 12:20
Розділ II: РУНІЧНЕ КОЛО ПІВНІЧНОЇ КРОВІ Наступного дня після того, як золоте чорнило застигло на пергаменті, туман над Києвом змінився пронизливим північним вітром. Маленька Анна сиділа в дівочих покоях своєї матері, княгині Інгігерди. Тут пахло зовсі

хома дідим
2026.06.22 07:59
розкажи мені ще
про інакші дні
де так гарно було
із тобою
дай ліричного ще
відчуття мені
без потреби
сурми і двобою

Віктор Кучерук
2026.06.22 06:41
Неймовірно голосна
І проворна дуже, -
Покотилася луна
З-за ріки по лузі.
Повернулися назад
Наспіви веселі,
Ніби чути їх не рад
Нині хтось в оселі.

Світлана Пирогова
2026.06.21 21:58
Гортензія-красуня пишно квітне,
Вражає розмаїттям кольорів.
Розкішним покривається суцвіттям.
Побачив літній легіт - і зомлів.

І звідки тут ця пані елегантна?
Таких в саду ще досі не було.
Прикраса днини, вечора, світанку.

Олена Побийголод
2026.06.21 21:48
Михайло Ісаковський (1900-1973)

Був наказ йому – на захід,
    їй також – до чужини...
Йшли на фронти комсомольці
    Громадянської війни.

Йшли у військо, розставались,

Іван Потьомкін
2026.06.21 21:00
Лежать ляхи з юдеями,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія - Останні надходження за 30 днів


  1. хома дідим - [ 2026.05.28 07:06 ]
    * 96 *
     заспівай мені первісну пісню
     в цьому світі дідів і жінок
     обійди мене з мискою звісно
     я не твій я не ваш я не ок
     в мене є свої тригери дійсно
     се не тяжба і не дуель
     тривіальне життя неумисне
     я би міг настрочити рондель
     але я не умію ронделів
     все пишу незугарні рядки
     без потреби у цім борделі
     без бажання чогось на віки
     я не прагну зіркової рими
     уживаю приземлений хліб
     на теренах своєї квартири
     не хатини з травою навкіл
     


    Рейтинги: Народний 6 (5.72) | "Майстерень" 6 (5.73)
    Коментарі: (8)


  2. Віктор Кучерук - [ 2026.05.28 06:52 ]
    * * *
    Над негаснучим вогнем
    Сковорідка з салом
    Жиром топленим мене
    Зваблює помалу.
    Смалець пахне й булькотить,
    Як горілка з пляшки,
    Що уже я ллю в цю мить
    У щербату чашку.
    Кусень хліба утоплю
    Між шкварками в смальці
    І вдоволено сьорбну
    Трошки за страждальців...
    28.05.26


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  3. Андрій Стельмахер - [ 2026.05.28 01:33 ]
    Химорода
    Я думав, що в Бога є борода,
    В яку можна руками вчепитись.
    Життя — то суцільна химорода,
    Як не подивитись.

    В мене на стелі чорний трикутник
    Прикув до себе увагу.
    Вловлює сни місяць-розпутник,
    Вигадав нову розвагу.

    Та не буди мене в цю ніч, благаю.
    Там, поза добрим всім та злим,
    Сниться, що я дівчину кохаю,
    Чорне розмальовую волоссям рудим.

    Вона каже: в Бога нема бороди,
    В яку можна руками вчепитись.
    І всі мої сни — то химороди,
    Як на них не дивитись.

    Також чув, нічого не випадково.
    Так ніби задумав Творець:
    Що все починається з слова,
    Та й у нього буде кінець.

    А як називається та порожнеча,
    Що гостріша за бритву?
    І як набридне від себе втеча —
    Розпочинай гонитву.

    Ну а я думав, що в Бога є борода…
    Хотів руками в неї вчепитись.
    Життя — то суцільна химорода,
    Як не дивитись.

    Потім буде ще райське блаженство.
    А можливо, розпечена сковорода.
    І між ними — химорода,
    Тимчасова дивна химорода...

    2025


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  4. Борис Костиря - [ 2026.05.27 12:02 ]
    * * *
    Я хочу прокинутись рано
    І рушити в радісний парк,
    Прикласти світанок до рани,
    Немов осяйну Жанну д'Арк.

    Я хочу спивати сніжинки
    На статуях і на гілках,
    Немовби космічні обжинки
    У сонячних стиглих віках.

    Я стану на березі річки
    І буду дивитись у жаль.
    На вигаслім тьмянім моріжку
    Я питиму ніжну печаль.

    Я питиму вранці не каву -
    Настояну в сумі століть,
    Терпку, нестерпиму, лукаву
    У річці розчинену мить.

    10 грудня 2025


    Рейтинги: Народний -- (5.58) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (6)


  5. Вячеслав Руденко - [ 2026.05.27 10:05 ]
    Дотичність , або - чи схожий ти на гусака?

    чи схожий ти на гусака?
    чи ні? - бо типу самобутній -
    ховай події в тінь у скруті,
    коли тікаєш голяка

    по вогкій кам’яній ріллі,
    вночі карбуючи півкроки
    в своїй дотичності широкій
    шляху розкрученої гри,

    неси в собі!- не дозволяй
    пускатися у незворотнє,
    щоб не чекати нагороди
    за вміння втнути гопака,

    чи ґелґотати на клавір,
    допіру скинутий під ноги
    усім, хто прагне перемоги,
    розчувши пісню синіх гір…



    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.67)
    Коментарі: (1)


  6. хома дідим - [ 2026.05.27 08:54 ]
    * 95 *
     тупо мертвий
     на самому дні
     є причини
     причини є завжди
     в поетичному цьому кіні
     із кінічним його
     декупажем
     натякають глузують іще
     карнавалять
     до глупої ночі
     голоцен речовин і речей
     твій же статус
     звичайний робочий
     пролетарій
     казали колись
     інвентарний тобі оце номер
     і дурацький
     юнацький твій приз
     механічний брехливий
     барометр
     


    Рейтинги: Народний 6 (5.72) | "Майстерень" 6 (5.73)
    Коментарі: (4)


  7. Віктор Кучерук - [ 2026.05.27 07:21 ]
    * * *
    Мов дощу рясного краплі,
    Між собою схожі чаплі
    Ті, що в пошуках поживи
    У болото пруть сміливо,
    Де покрякують так вабко,
    Очі витріщивши, жабки...
    27.05.26


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.61) | "Майстерень" 5.25 (5.87)
    Коментарі: (1)


  8. Кока Черкаський - [ 2026.05.27 00:16 ]
    Зяблик
    А новина у мене ось яка:
    Я бачив сьогодні зяблика!
    А зяблик - то ж вам не шпак,
    Не стрінеш його просто так!

    Значить, щось трапитись має!
    Інакше ж воно не буває!
    Точно! Трапиться щось, ну їй богу:
    Може дехто зламає ногу?

    Може хтось сігане із балкона,
    Може в когось вкраде щось ворона,
    Може декому в борщ наплюють
    Чи розлиють під ліжком ртуть?

    Може впіймає когось тецека,
    Чи з берегів своїх вийде ріка,
    Трапиться точно щось - не ловіть гав!
    Зяблик не просто ж так прилітав!










    Рейтинги: Народний -- (5.24) | "Майстерень" -- (5.16)
    Коментарі: (3)



  9. Сторінки: 1   ...   3   4   5   6   7