ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Лілія Ніколаєнко
2019.09.23 11:57
Хто муза для митця? – гірка свобода,
Із піднебесся таємничий глас.
Душа в мистецтві пілігримом бродить,
Ламає простір і спиняє час.

Пізнає у стражданні насолоду
Співець добра, паломник на Парнас.
Хоч глумляться навколо гріховоди,

Іван Потьомкін
2019.09.23 11:49
Не хлібом єдиним і птахи живуть.
Нектар, насіння,плоди, комахи
та ще те, що люди вряди-годи підкинуть –
річ, звісно, важлива й першорядна.
І все ж, коли не розкриває дзьобики малеча,
так хочеться змагатися поміж собою й з вітром:
розпростерши кр

Ігор Деркач
2019.09.23 11:44
Іще лишаються у моді
бої, погода й чудеса.
Такі прогнози у природі
віщують Божі небеса.

ІІ
Тай буде те, що є і нині –
орда й агонія яси,

Любов Бенедишин
2019.09.23 09:48
Ти створений з неба
І трохи… з вершини.
Зі спокою лева,
З амбіцій орлиних.

З ходінь по карнизу,
З мети марафонця.
З невловності бризу

Олександр Сушко
2019.09.23 06:56
Цей трактат, панове, не еклога
Чи закон - словесний хараман.
Марно сподіватися на Бога,
Як у лобі розуму нема.

Марно сподіватись і на владу
Як людина раб, а не козак.
Віра - взагалі то це неправда,

Олена Малєєва
2019.09.22 22:34
На вербі дозрівають грушки —
Сталося диво з див.
Краще буду вірити в це,
Ніж, що ти мене розлюбив.
Хто йде в ліс, а хто по дрова.
І у мене тернистий путь:
Я шукаю зерно в полові,
Відшукаю коли-небудь.

Сергій Губерначук
2019.09.22 17:04
Ходім зі мною в ліс далеко,
де гриб, зіскочивши на гриб, росте,
де сонце, в мох закутане, цвіте
і в кущиках багна парує терпко.

Ходім, я покажу, де спить сова,
те місце, де в дуплі здихає здобич,
де по воздвиженню хрестів повзе гадва,

Іван Потьомкін
2019.09.22 13:41
Не вір, що мудрість прибува з літами самотужки.
Себто тобі лишилось тільки жить і жить.
Не дочекаєшся, як думка не освячена здоровим глуздом,
Як знемогла вона під натиском спокус
Брать все собі – і не пізніш сьогодні.
Як діяти і говорить ти призвич

Микола Соболь
2019.09.22 12:52
Чи завтра зійде сонце?
Зійде!
Але для кого?
На сході – вирва,
Дороги на захід немає.
Життя хіба з мусу?
Швидше з полину гіркого.
День за днем

Ольга Паучек
2019.09.22 11:59
Свято літа минає,
Сивина покриває
Роззолочені сльози
В журавлиних краях,
Що розсипались світом
Дорогим заповітом
Найсолодшого дива
У дзвінких ручаях.

Ярослав Чорногуз
2019.09.22 11:47
Сиза мряка затисла мене,
І осінні дощі обмотали,
Розтоптали каштанів опали,
Навівають у душу сумне.

І не знаю, подітись куди?
(Так радів я, що спеки позбувся!)
А тепер в монотонному русі

Ніна Виноградська
2019.09.22 11:38
Про нас напишуть, як усе мине -
Сніги розтануть і осінні зливи
Заплачуть листопадом. А мене
Згадають люди, що була щаслива.

Злітала до небес, хоча негод
Вітрами нанесло, також тобою.
Та я з усіх небажаних пригод

Олександр Сушко
2019.09.22 11:02
Є роботящі телепні й пани,
Партійні бонзи й бевзі безідейні.
Не віриш владі? Отже, ти дурний.
А я люблю. Підлещуюсь до неї.

Скупив земельку в лохів Беня Кац,
Сусіди на війні умились кров'ю...
Яку б дурницю не утнув паяц -

Тетяна Левицька
2019.09.22 10:46
Межених* рік затихають оливкові води,
вітер зганяє у череду чорні  отари.
Із листопадом кружляють нудні хороводи
мавки, літавиці, феї, нечесані мари.
Сирість, асфальтова нічка, хоч виколи око,
ні ліхтаря, ані зірки допоки не видно.
Вигулькне привид

Володимир Бойко
2019.09.22 09:49
«І знову осінь» – скільки описали,
А осені по осені летять,
Як серії одного серіалу,
Що звично називається – життя.

Ігор Деркач
2019.09.22 07:18
Не турбую я її ночами
як зорею бачу у вікні,
а прошу у неї вечорами,
щоб уже не снилася мені.

Бо немає спокою у серці,
поки скута тугою душа.
І зневіра ріже без ножа,

Ігор Федів
2019.09.21 17:31
Гілля вітер хитає, хитає…
Хмара у небі лине, пливе…
Дощ дорогою ритм набиває,
І жура огортає мене.
Листя ховає траву у саду,
Узори багряної смальти,
Цією мозаїкою іду,
Кидаю до ніг діаманти.

Микола Соболь
2019.09.21 15:41
Червоний хрест на лінії вогню –
Чиясь остання на життя надія.
Та це війна. Пропалить ПТУР* броню…
Де русаки конвенція* не діє!

Машина дуже швидко догорить.
Метал не має почуття і болю.
Що вбивця відчуває у ту мить,

Ніна Виноградська
2019.09.21 15:32
Розсипається дощ, мов крізь сито, над лісом, полями,
Де узліссями синьо у світ поглядають терни.
Де смарагдове жито ще гріється в осені-мами,
Щоби стати зерном і колоссям вже після весни.

Потихеньку остудять дощі літо геть розпашіле,
Вже картопля в

Матвій Смірнов
2019.09.21 15:28
Я занадто щасливий, щоби справді бути поетом,
Мої рани й рубці загоїлися нівроку,
Роздрукуй мої вірші й відправ у районну газету -
Ту, що вже не виходить з дев’яносто третього року.

Моя кров ламінарна, а нерви на диво міцні,
Моя шкіра товста, мов

Сергій Губерначук
2019.09.21 14:23
Розчавлено лежала долі тінь
тебе святого…
і по ній ходили,
як по землі…
І лиш твоє: "Амінь!"
про існування Бога говорило…

24 березня 1989 р., Київ

Ігор Деркач
2019.09.21 11:56
Як природа блукає по колу,
так і ми – по траві і росі
то обоє у наше ніколи,
то на плаї у лузі, у полі,
у ліси по опалій красі.

Вишиває веселкою небо
на пейзажі свої міражі.

Любов Бенедишин
2019.09.21 11:07
Пробач мені, Боже!
Ця чаша – остання.
І не допоможе
мрій «кровопускання».

Хильнула зневіри,
мов дозу отрути.
Страждання – під шкіру –

Ніна Виноградська
2019.09.21 11:00
Старий Єлєць у день осінній
Убрався в молоді сніги.
І я чекаю на спасіння –
Дитяти крику. О, Боги!

У снах моїх, у породіллі,
Чия свідомість гнана в біль,
Де я неначе у похміллі

Олександр Сушко
2019.09.21 07:34
Я не суддя і не коп,
Вирок - поблажливий докір.
Жлоб - він і в Африці жлоб,
Знайде причину відмовки.

Перша - катма грошенят,
Пенсія теж малувата.
Ти ж бо, поете,- талант!

Віктор Кучерук
2019.09.21 06:25
Пітьму жовтаву і німотну тишу,
І супокій удаваний зірниць
Лиш той талановитіше опише,
Хто світ прекрасний бачить до дрібниць.
Він може буть жадливим самоуком,
Нечутним і невидним поблизу,
Та знати міру кольорам і звукам,
І відчувати запахам межу.

Ніна Виноградська
2019.09.20 18:41
Поглянь, уже ранкові роси,
Сльозою впали на лице.
Стерня колюча, де покоси
Колись були хлібами. Це

Не повернути. Спілий вітер
Поніс твій голос вдалину,
Де яблуня вагітні віти

Іван Потьомкін
2019.09.20 18:02
Свята Земля...
Свята для тих, кому вона -
Ісус, Єрусалим,Віфлеєм,
Назарет, Йордан, Гінасерет...
Та тричі святіша вона тим,
Кому заповідав її Всевишній.
Просто земля, охоча до робочих рук,
Щоб зводить житло, сіяти, садить...

Любов Бенедишин
2019.09.20 17:13
«Вікно» мерехтливе…
І вогник зелений…
Ти, мабуть, щасливий.
І сниш – не про мене.

Чи, може, похмурий?
Та… знатиму звідки?
На клавіатурі –

Микола Соболь
2019.09.20 06:42
Із підвалу не вийти на волю
І не знаєш, чи день там, чи ніч.
Ниє тіло від втоми та болю,
Світить лампа у сорок свіч…

Ти підпишеш, усе, що захочуть,
Кров ніколи не спинить катів.
І ледь жевріють стомлені очі,

Віктор Кучерук
2019.09.20 06:40
Смолоскипами жовтими кленів,
Освітляючи зміряний шлях, –
Наближається осінь до мене,
Як нещастя незборного жах.
Наближається осінь до краю
Отієї сумної межі
За якою зими не буває
Й будуть квітнути весни чужі.

Сергій Губерначук
2019.09.19 18:38
Рожевий капюшон насунула на сум,
гадаючи, що відвернула зливу.
Пішла, помірно стримуючи струм,
ще не закохана, вже не щаслива.

Не райський плід належав цим вустам.
Вони грішили віршами три роки.
А я позаду відбувався сам,

Ігор Деркач
2019.09.19 17:39
Я пам’ятаю юного хлопчину,
душа якого рвалась у політ.
Спіткала доля у лиху годину
і рано полетів у інший світ.

Малі герої гартували тіло.
Хотіли жити подихом одним.
А от ризикувати не уміли,

Олена Багрянцева
2019.09.19 16:30
У тебе достатньо сили. Ти тільки вір.
Зійдуться усі дороги, затихне вітер.
І стрічкою будуть бігти фінальні титри.
Розтане зима, що нагадує вічний тир.

Останні акорди заграє чужа війна.
Не будуть влучати кулі. Заляже тиша.
І вранці у школі на дошц

Тетяна Левицька
2019.09.19 14:16
Доторкнися пелюсткових вуст
і метеликом забийсь в троянді,
в трепетних руках і я озвусь
чарівною скрипкою Вівальді.
Щоб єлейний почуття мотив
поліфоній, пристрасної румби,
душу вивертав і золотив
оксамитовим цілунком  губи.

Серго Сокольник
2019.09.19 13:02
маленька поема***

Здригнувся? Я не ворона.
Я Янгол твій охоронець.
Послухай, лінивий сплюхо,
Я дещо скажу на вухо...
.......................................................
Цей день у твоїх руках...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Юлія Ляхович
2019.09.16

Михайло Олегович Гордон
2019.09.15

Вероніка Головня
2019.09.04

Микола Кора
2019.09.01

Сергій Негода
2019.08.11

Дмитро Заєць
2019.08.06

Світлана Короненко
2019.08.06






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія - Останні надходження за 30 днів


  1. Матвій Смірнов - [ 2019.08.28 23:28 ]
    ***
    І буде все, як сказано: і серпень
    Зіб’ється з такту рівно о дванадцятій -
    Опівночі - сповільниться і стерпне,
    І ртутний стовпчик упаде, і пальці
    Застигнуть, не торкатимуться клавіш -
    Ні ноутбука, ані піаніно,
    Єдине тішить: алкоголь у каві
    О цій порі присутній неодмінно.
    Двомірне небо - площина без меж...
    Виходиш з дому, начебто востаннє
    (Не плач, усе проходить. Літо - теж.
    І вересень також). У цьому стані
    Слова плетеш, хапаєшся за них,
    Ховаєшся за скупченнями, збігами
    Обставин, дат, імен, будинків, книг,
    Дерев, які уже не стануть книгами,
    Хіба вугіллям - книги дорогі,
    Не те що цифри - от і пишеш вірші
    В айфон, і поміж різних ностальгій
    Хворієш тою, що болить найбільше
    І дивишся, як радісно горить
    Убогий скарб наївних букіністів,
    І очі, як піднімеш догори,
    Сльозяться - осінь, дим, палає листя,
    Надвечір дощ, і гілка б’є у шкло,
    Та, кажуть, пройде все. Уже пройшло.


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (4)


  2. Олександр Сушко - [ 2019.08.28 21:02 ]
    Лірика
    Знаю, виснажливо слухати стогони правди,
    З рідними душами часто зриваюсь на крик.
    Нумо, зі мною в окопи! Ставаймо на варті!
    Ляжемо сполом в сніги, ну хоча би на рік.

    Може і справді я духом з незламної криці?
    А от мій ангел загинув - не витримав мук
    Ти ж у садочку вмостився ловкенько на гілці,
    Томик віршаток дописуєш, скоро у друк.

    Псевдостраждання за ненькою, сум паперовий,
    Ллється потворна нещирість олжею з руки.
    Щойно із цвинтаря. Клали мужам своїм вдови
    Кров'ю забризкані й слізьми надгробні вінки.

    Як на очах твоїх брата на шмаття поріжуть,
    Тризубом висвятять серце ворожі ножі -
    То повертайся з полону в задушливу тишу,
    Сядь біля матері й лірику світлу пиши.

    28.08.2019 р.


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.49)
    Прокоментувати:


  3. Любов Бенедишин - [ 2019.08.28 17:42 ]
    ***
    Та ж терпка дорога.
    Та ж банальна тема.
    Ти - моя тривога.
    Я - твоя проблема.

    21.08.2019


    Рейтинги: Народний -- (5.69) | "Майстерень" -- (5.8)
    Коментарі: (10)


  4. Вікторія Лимарівна - [ 2019.08.28 16:15 ]
    Гра Небес
    Окреслені червоним дуги
    палають залишками гри.
    На небі скупчилися смуги,
    На землю дивлячись згори.

    Рухливий швидкісний малюнок,
    Що перевтілюється знов.
    Відтінків скільки, що рахунок
    загублений, лише покров

    Небес відчутний , та наразі
    чорніють фарби – скоро ніч!
    Хмаринки, наче перелази:
    Зосталась з ними віч на віч:

    Мінливість світу - дивна річ!

    28.08.2019
    Свидетельство о публикации №119082805816







    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.41)
    Коментарі: (2)


  5. Олександр Бобошко Заколотний - [ 2019.08.28 13:10 ]
    Аж раптом починаєш розуміти
    ...аж раптом починаєш розуміти:
    не вічний серпень, і життя не вічне.
    Навіщось ти хотів побронзовіти;
    і гроші накопичував. Навіщо?

    Минуло в бійках за місця на пляжах
    спекотне літо (чергове коротке).
    Не став міцнішим – втім, і не охляв же
    не юний мандрівник-в-дужках-курортник.

    Достиглі дички вже впадають в око,
    і календар лякає Третім Спасом.
    А ти на нього вибалушивсь вовком:
    у погляді – авжеж, не «Ci vis pacem».

    Червоне Сонце скочується в прірву,
    і осінь
    вже запрошує
    у прийми.


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.56)
    Коментарі: (2)


  6. Сергій Губерначук - [ 2019.08.28 10:40 ]
    Фіолетове Успення
    Фіолетова істота
    у салатовій сутані
    несла в пригорщах щедроти
    чорні й білі, пізні й ранні.

    Йшла, сутана сутені́ла,
    довгий шлейф зелено-сірий
    був причалом запустілим,
    був Дніпром глибоким віри.

    Ніжна о́діж хвилювалась,
    мить виказувала жінку;
    ніч над храмом підіймалась
    з кожним місячним відтінком.

    Сни Успенського Собору
    скрізь навколішках стояли,
    в снах було в ту темну пору
    фіолетового мало.

    На руїни на соборні,
    де були колись руїни,
    сіли кру́ки білі й чорні,
    і без жодної пір’їни.

    Клали квіти пізні й ранні
    сни на паперть і під браму.
    В оксамитовій сутані
    вийшла Матір Божа з храму.

    У серпневому серпанку
    між каміння сни хрестились,
    видихалися до ранку
    і мені з тобою снились.

    Як лягала, мов до ґроту,
    в ложе жертвоприноше́ння
    фіолетова істота,
    фіолетове успення.

    25–26 червня 1995 р., Київ


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (1) | ""Перґаменти", стор. 23"


  7. Олександр Сушко - [ 2019.08.28 10:32 ]
    Натхнення і природа

    Знов муза на софі зібралась тішить,
    Та я утік подалі від гріха.
    Бо на природі пишеться ловкіше,
    Не чавить носа хатня пилюга.

    Ерато в плач! Та ну її до біса!
    Від хлипання підвищується пульс.
    Розкрилюся у шелесті берізок,
    У пущі одинокістю уп'юсь.

    Галявину зі шурпаком пригледів,
    Обперся мудрим лобом об сосну.
    Неначе доторкнувся до безсмертя,
    Пером на стеллі вічності писнув

    Розчулився. Ув оці зріє нюня,
    Вогнями страсті скрапує талант.
    Ви ж горбитеся за столами в кухнях,
    Вдихаючи котлетний аромат.

    Упрів. Але, колеги,- ось вам ода!
    Пегасик заіржав: - Аз зохен вей!
    Натхненням обдаровує природа,
    Тож не баріться! Ноги в руки й гей!

    28.8.2019р.


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.49)
    Прокоментувати:


  8. Ніна Виноградська - [ 2019.08.28 09:18 ]
    Незмінний світ


    Ніхто не зміг
    Цей світ змінити досі,
    Жили у нім
    І риби, і трава...
    Як не фарбуєш
    Сивину волосся,
    Із часоплином
    Виросте нова.

    Хоча збудуєш
    І фортеці й мури,
    Війна розіб’є,
    Суть її така.
    У вічності
    Немає коректури.
    Не висохне
    Її життя ріка.

    Листок зелений
    Визирає з бруньки,
    І колос
    Наливається зерном.
    Незмінний світ
    Із солодом і трунком,
    Де ми на мить
    Відкрили в нім вікно.


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.6)
    Прокоментувати:


  9. Тетяна Левицька - [ 2019.08.28 09:42 ]
    Жура
    Втрачати пізно, чи прийшла пора
    триматись за обставини  вагомі?
    Останній подих вересня - жура,
    клубочиться гадюкою у домі.

    І місця не знайти, кута хоча б,
    іржею, теракотом лист зіпрілий.
    Вже догорає осені свіча,
    а зберегти у душах не зуміли

    Її тепла - намолений вівтар,
    з минулого сльозою відізветься.
    Збирає небозвід вервечки хмар,
    туманові сніги на денці серця.

    Не клич біду, з собою розберись.
    Ти птаха, чи буття смугаста зебра?
    Брунькують небеса  бузкову вись
    для тих, хто не втрачає віри в себе!
    2019р





    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (2)


  10. Юрій Сидорів - [ 2019.08.28 08:32 ]
    До шмиги
    Серпневої спеки набіги зухвалі
    Повітря женуть з аравійських пустель.
    Сидить прохолода в сирому підвалі.
    Для неї й труна - як шикарний отель.

    І тягнеться птаство до гнізд і до дупел,
    Річкова громада - в підводні корчі.
    Щоденна ця спека нагадує жупел -
    І спасу від неї немає й вночі.

    Ніколи раніше про осінь не мріяв -
    Про нашу чи болдінську. Тема чужа.
    Та мушу наразі. Спекотності вияв
    Пронизує шкіру, як лезо ножа.

    І серце останньою кров'ю дзюркоче.
    Затягнуться струпами рани чи ні?
    Повірю у краще, і вельми охоче -
    Єдине, що гарно вдається мені.

    Чи вийду живим я з поточного стану -
    Пізніше побачу.
    Якщо доживу.
    На осінь тоді по-інакшому гляну.
    У ній роздивлюся і сутність нову.

    Не тільки для віршів.
    Можливо, й для прози
    Формати згадаються - *doc, *txt...
    А там і негода, за нею - морози...
    І опусів кількість логічно зросте.

    Змалюю нещадні циклони, відлиги,
    Чиєсь одиноцтво, мою самоту...
    Про все, що завгодно, писати до шмиги,
    Як нині про осінь - добу золоту.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.57)
    Коментарі: (8)


  11. Олена Побийголод - [ 2019.08.28 06:11 ]
    Горець
    Із Осипа Мандельштама

    Ми живем, ніби щезла країна з-під ніг,
    нас дочути - ніхто і за крок би не зміг,
    а коли щось хрипить з гучномовця -
    там згадають кремлівського горця.

    В нього пальці, як гусені, білі й слизькі,
    і слова непогрішні - як гирі, важкі,
    і тарганські сміються очища,
    і халяви лисніють зловіщо.

    Вколо нього - юрма тонкошиїх вождів,
    він приласкує тих, хто йому догодив.
    Хто - мекече, хто - кряче, хто - хниче,
    він один всім бубоче та тиче.

    Як підкову, дає за указом указ -
    кому в пах, кому в лоб, кому в око якраз.
    Кожна страта у нього - малина,
    й міцна постать, аж як в осетина.

    (2019)


    Рейтинги: Народний -- (5.41) | "Майстерень" -- (5.42) | Самооцінка 5
    Коментарі: (4)


  12. Віктор Кучерук - [ 2019.08.28 06:36 ]
    Сумління
    Г. С...
    Сумління
    Скажи мені - невже не щастя, -
    Невидне, крихітне, моє, -
    Якщо можливість маю красти,
    Але сумління не дає?
    Оце, легке й вагоме, слово
    Запало в серце не чомусь, -
    Воно мого життя основа
    І гарний засіб від спокус.
    24.08.19


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.71)
    Коментарі: (2)


  13. Володимир Бойко - [ 2019.08.27 21:09 ]
    Мелодія вітру
    Я поскрипую в такт,
    Упіймавши мелодію вітру,
    Наче сивий вітряк,
    Що хапає потоки повітря.

    Ляжу в трави навзнак
    І сльозину непрохану витру.
    Зауваживши знак,
    Що фінальні нашіптує титри.

    Все у світі не так –
    На похмілля не стане півлітри,
    У країні бардак –
    Розкошують брехливі та хитрі,

    Крізь кагал злодіяк
    Неможливо здолати цю гідру,
    Бо не здатні ніяк
    Осягнути мелодію вітру.






    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (2)


  14. Олександр Сушко - [ 2019.08.27 20:01 ]
    Пора
    Тече, тече у вир людська ріка,
    А все від того, що немає клепки.
    Гнітюча думка розум обпіка,
    Що мій народ і справді недалекий.

    Казали друзі: "Ну ти й баламут!
    Чи є хоч хтось тобою ще не битий?"
    То, може, досить гавкати на люд
    І дати дурням трохи відпочити?

    Зубці життя не входять у пази,
    "В сім'ї великій..." кожен другий бражник.
    Бо головою думають не всі,
    Замісто мізків - шлунок неосяжний.

    А москалі стріляють із гармат,
    Стягнула шию нації гарота.
    І сил нема, і часу вже катма
    Себе за чуба витягти з болота.

    У вишиванці новій мудрий Кац
    Вкраїні забиває цвях у деко.
    Багатих зайд припрошує паяц:
    - Прийшла пора! Скуповуйте земельку!

    27.08.2019р.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  15. Віктор Кучерук - [ 2019.08.27 16:29 ]
    * * *
    Чи наснилось, чи здалося,
    Чи привиділось мені,
    Що уже невчасна осінь
    Тихо стигне у вікні?
    То туману хвиля сиза
    В’ється вихором у вись, –
    То опуститься донизу,
    Із вітрами борючись.
    То сяйне на видноколі
    На світанні сонця жар, –
    То йому не стане волі
    Пропікати товщу хмар.
    То старію, мов солома
    В стіг спресована, на схов, –
    То неначе в молодому
    Закипає хутко кров.
    То чи сниться, чи здається,
    Чи вже бачиться мені,
    Як торкає старість серце,
    А воно говорить: Ні!..
    24.08.19


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.71)
    Прокоментувати:


  16. Олександр Сушко - [ 2019.08.27 12:01 ]
    Я - король!


    На Парнасі багнеться погрітись,
    В безвісті сумній аж мерзне чуб.
    Довбнею погрюкаю у вічність -
    Лірики побільше настрочу.

    Як із рими випадають кусні -
    На руладу накладу бандаж.
    Каші про любов утьопав музі,
    Для Пегаса - із вівсом пейзаж.

    Хоч мене сатирик люто ріже,
    Вирватися марно з його пут.
    Чуєш стогін у вечірній тиші?
    Муки творчі спасу не дють!

    Сіло сонце, зойкнула зозуля,
    П'ють кровицю з вуха комарі.
    Голова гуде, неначе вулик -
    Йду в інет до гурту віршарів.

    Ніч ворушить китиці у спальні,
    В очі ллється світло від зірок.
    Я - король в отарі графоманів,
    Лайків - сотні! Відгуків - огром!

    28.08.2019 р.


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.49)
    Прокоментувати:


  17. Олександр Сушко - [ 2019.08.27 10:56 ]
    Думкою багатію


    Від безділля люди пишуть вірші,
    В голові клубочиться туман.
    Та в гробу лежати нині ліпше -
    Жити важко! Грошенят катмА.

    А в куми добро не лізе в пельку,
    Бідняків заковтує живцем.
    Закортіло, сестроньки, земельки
    Чи заводик вцупити тихцем.

    На удачу лиш одна надія,
    В лотерею виграю таки!
    Про скарби думками багатію
    У країні мудрих жебраків.

    Папуас на пальмі їсть банани,
    Бомж заліз у ящик для сміття...
    У раю усе іде за планом:
    М'ясо- пану, дурнику - кістяк.

    Зняв би з музи ліфчика та капці
    І возліг, як з Євою Адам...
    Чимчикую згорблений на працю,
    За копійку мозолі продам.

    28.08.2019 р.


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.49)
    Прокоментувати:


  18. Сергій Губерначук - [ 2019.08.27 09:24 ]
    Джунґлі
    Вже пожерли жаби метеликів…
    Осінні зливи.
    Я розбив золотого келиха,
    бо був щасливий.
    Покотилися з нього яблука,
    горіхи, сливи…
    Розмаїття моєї африки
    дощами змило.
    Голі джунґлі – поліські тропіки.
    Пречиста ниво!
    Люди, хати,.. – мініАкрополіки.
    Могильне диво!

    28–30 серпня 1989 р.,
    Богдани́ – Київ



    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.42)
    Прокоментувати: | ""Переді мною...", стор. 98"


  19. Любов Бенедишин - [ 2019.08.27 09:04 ]
    ***
    Сумніви стриножу,
    смутки перелущу...
    Ти без мене можеш.
    Я без тебе - мушу.

    21.08.2019


    Рейтинги: Народний -- (5.69) | "Майстерень" -- (5.8)
    Коментарі: (2)


  20. Микола Соболь - [ 2019.08.27 06:15 ]
    Закохані
    Дивлюсь на тебе і не віриться,
    Що світ нам такий замалий.
    Лягає під ноги хурделиця,
    Чи місяць у небі ясний.

    Закоханим завше однаково,
    Чи день на землі, а чи ніч.
    Бо зустріч у них кожна знакова
    У полум’ї лагіднім свіч.

    Росою спаде на чоло твоє
    Одна з неземних таємниць.
    Коли все поділено надвоє
    Не буде в коханні дрібниць.
    04.06.19р.


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  21. Олександр Сушко - [ 2019.08.26 22:36 ]
    Ніззя!
    В люду уривається терпець,
    Рвуться з ланцюгів, як пси таланти.
    Бо сатирі й гумору капець -
    Про паяців зась тепер писати.

    Сміх і регіт не злітає з губ -
    Заховався в поетичнім лоні.
    На гаркавих клоунів - табу!
    Гномик-веселун - у забороні!

    Бо вони сьогодні - королі!
    А народець винесли за дУжки.
    Геть з чубів картузики, брилі
    І віншуйте владаря-петушку!

    Буде нам вистава " Тру-ля-ля!" -
    Покотьолом ляжемо від "щастя"...
    Нишком з молотка іде земля,
    Справедливість - видумка фантастів.

    26.08.2019 р.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  22. Надія Тарасюк - [ 2019.08.26 22:19 ]
    * * *
    Поміж обставин, вітрин і книгарень
    вперто ведем на забаву м’яча…
    Осінь — простецька, та курить сигари,
    хвацько вбирає мале горіша.
    Потім провадить неспішно і чинно
    хай і куценьких, та з мудрим зерням.
    Листяний шурхіт — правдиво-причинний
    натяк на мірку і втіхи, і дня.
    Бігають зрання гурти і вокзали,
    перебирають десь віхи старі.
    Осінь кепкує — багряні скрижалі.
    …Бамкають мирно її дзиґарі.

    2019


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.41) | "Майстерень" 5.5 (5.45)
    Коментарі: (4)


  23. Олексій Кацай - [ 2019.08.26 20:46 ]
    Узбережжя
    Пульсують океан і суходіл –
    від них нічого в себе не втече,
    ховаючись у оболонки тіл,
    бо небо по артеріях тече,
    на узбережжя гадок і речей
    випліскуючись інколи з очей.

    І я – не я, і всі ми є не ми:
    ми плутаємо погляди й слова,
    сплітаючись думками і крильми,
    неначе біла піна хвильова
    з тим, що погойдує під вітру спів
    у морі світла тіні островів.

    2019


    Рейтинги: Народний -- (5.36) | "Майстерень" -- (5.35)
    Прокоментувати:


  24. Марія Дем'янюк - [ 2019.08.26 18:27 ]
    Карпати
    Старанно в небо дивилась ялина,
    Ковдру зірок виплітала хмарина.
    В сяєво місяць сповив полонини,
    А на смереках блискучі хустини.
    Вітри у горах тихенько блукали,
    Мрії на вітах дерев колисали.
    Лагідний ранок підкрався навшпиньки,
    Й замилувався: як хороше ниньки...


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.4)
    Прокоментувати:


  25. Вікторія Лимарівна - [ 2019.08.26 14:05 ]
    Надії
    Кружляють надії, вкриваючи плечі.
    Теплом уповільнюють тугу й страхи.
    Обійми жадані, як завжди, доречні:
    Колишні розвіють тривоги, жахи,
    Зникаючи зграями, наче птахи.

    Кружляють надії, народжують мрії!
    Пошкоджені крила підвладні часУ.
    Піднятись до Всесвіту задуми зріють:
    Таємність пізнати його досхочу.
    Достатньо отриманих сил – полечу!

    Кружляю з надією, в захваті, знову!
    Колись приземлюсь: твої плечі знайду.
    Повіриш, нарешті, цілющому слову:
    Відгонить воно і від тебе біду.
    Кружляють надії, шепочуть: знайду!

    Чекай! У осінньому зустріч саду:
    З берізкою поряд стою у ряду.

    26.08.2019
    Свидетельство о публикации №119082604449


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.41)
    Прокоментувати:


  26. Петро Скоропис - [ 2019.08.26 14:50 ]
    З Іосіфа Бродського.
    Спочатку виростуть гриби. Після
    підуть дощі. Дай Боже, аби хтось,
    дощами цими тішачись, та вимок.

    Принаймні, за оказії не раз
    тут, в матовім серпанку півпідвалу
    кав’ярні, де пітні молодики
    казна-чого очікують од юнок,
    а чоловічий хор на тертій плівці
    похабно розголошує ім’я
    тієї, що її уже вовіки
    сюди ніхто не верне, – я не раз,
    принаймні, користатиму нагоду
    в кутку своєму сидьма, без жури
    метикувати, чим воно кінчиться.

    ------------------


    Рейтинги: Народний -- (5.4) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  27. Олександр Сушко - [ 2019.08.26 10:41 ]
    Терпи

    Із цицьками на Ви, бо кохання - це штука шалена,
    У пошані м'які, виопуклені форми богинь.
    Не утішиш як тре, то кусає краса, як мурена,
    Душу Яневу рве розлютована нехіттю Інь.

    Лихо ти не буди, не розкручуй нещастя самуми,
    А берися до справ і Венеру персисту погладь.
    А опісля цьом-цьом на папірчику виклади думи
    Про любов неземну, незбагненну дівочую стать.

    Все що маєш - віддай: гроші, сили, роки і жаготу,
    І заначку на смерть, депозити, свій час і талант.
    Ніч живи у раю, зранку хутко біжи на роботу,
    Щоб світилася жінка, мов лампочка в тисячу ват.

    Про коханку забудь і коханця жени якнайдалі,
    Ревність, наче вогонь, впень попалить спокійне життя.
    Ти ж її - не тривож, фіміамом обкурюй, сандалом,
    Мовчки хрест свій неси і за це не очікуй подяк.

    Спить під боком жона, не скінчається місяць медовий,
    І ніяких "якби" - виростають у роті гриби.
    А троянда цвіте, коле руки в мозолях до крові,-
    Хочеш мати красу? Дбай про неї, незгоди до гроба терпи.

    26.08.2019 р.


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.49)
    Коментарі: (3)


  28. Тетяна Левицька - [ 2019.08.26 09:48 ]
    Імбирний
    Аби мене ніколи не забув,
    твоє я серце кутаю у ніжність,
    бо день без тебе, то марудна вічність -
    стелю у маках золоту габу.

    Печаль марнує час у молитвах,
    та вулканічна ніч сльози не зронить,
    вдихатиме любові феромони -
    молозиво  кохання на губах.

    Розхлюпає мільярди світлячків
    тернистий небозвід на Божі луки,
    та не знайде на пристані розлуки
    сліди відлуння наших голосів.

    Ми тонем один в одному, тримай,
    на гребені морськім у вир не впасти б.
    І пробуєм на смак життя контрасти -
    жага заварює  імбирний чай.

    2019р









    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (4)


  29. Ігор Деркач - [ 2019.08.26 08:46 ]
    Обездолені
    Не застує едему біднота,
    якої і раніше вистачало.
    Бурлаці, що не будень, то свята,
    а як багато, то і цього мало.

    Ще дехто помічає і росу,
    і чує соло солов’я у гаї,
    і на щоці непрохану сльозу,
    ховаючи жалі, не витирає.

    Вони не уповають на людей,
    щасливі у таємному нещасті,
    коли, не піднімаючи очей,
    очікують на маслаки собаці.

    Є й ті, які ламають вітряки:
    блукаючі ідальго у пустелі,
    мольфари, відуни-кочівники,
    юродиві, паяци, менестрелі...

    Попереду – невидима імла,
    позаду – три дороги од села
    у райські кущі та у буєраки...
    у небеса... або на манівці,
    у люди, а у самому кінці
    усі – як не герої, то бурлаки.

    08/19


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  30. Микола Соболь - [ 2019.08.26 08:54 ]
    Здрастуй літечко
    Розмай налився сил. Покоси
    Упали перші у стоги.
    Я по росі крокую босий
    Поміж Петрові батоги.
    Незвично тихо поза містом:
    Лелеченята у гнізді,
    Кульбабки в зелені намистом,
    Ромашки квітнуть молоді…
    Дійшовши травень до порогу
    Життя вдихнув у сірий світ,
    Заметушився у дорогу…
    О, літо, літечко! Привіт!
    31.05.19р.


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  31. Олена Побийголод - [ 2019.08.26 07:48 ]
    Расєя (в скороченні)
    Із Сергія Єсеніна

    Знов тут б’ються, пиячать та плачуть
    під докучну частушку якусь.
    Проклинають невдачливу вдачу,
    проминувшу спогадують Русь.

    Тут у кожного - втрати та хиби.
    Зелень травня! Та червня блакить!
    Чи не з того - мертвотою ніби
    над цією гульбою чадить.

    У очах - навіженість юроди,
    у речах - бунтівне сум’яття...
    Їм до болю самих себе шкода,
    що знічев’я згубили життя.

    Ні! Не впустять забави своєї, -
    їм безглуздості дано сповна.
    Ех, Расеє моя... Расєя...
    Азіатська - як є - сторона!

    (2019)


    Рейтинги: Народний -- (5.41) | "Майстерень" -- (5.42) | Самооцінка 5
    Коментарі: (2)


  32. Ярослав Чорногуз - [ 2019.08.26 07:42 ]
    Скоро осінь
    Знов печаль, але така пресвітла
    До душі моєї припливла.
    Наче сиво-білі хмарні мітли
    Вичистили небо дя тепла,

    Що на землю сходило і мліти
    В ньому починало все живе –
    Зорі й трави пестощами літа
    Тішилися й з ними – світ увесь!

    Ніби з охололої плавильні
    Подих увостаннє обігрів.
    Ласки ті – прощальні, ностальгійні…
    Скоро осінь стане на порі.

    25 серпня 7527 р. (Від Трипілля) (2019)


    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.89)
    Прокоментувати:


  33. Віктор Кучерук - [ 2019.08.26 05:05 ]
    * * *
    Г. С...
    Не шукай у дальнім світі
    Від осінніх днів рятунку, -
    Я тобі продовжу літо
    Шквалом теплих поцілунків.
    А коли, немов дитину,
    Стану пестити старанно,
    То дух осені відлине
    Чи розчиниться в коханні...
    17.08.19


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.51) | "Майстерень" -- (5.71)
    Коментарі: (1)


  34. Іван Потьомкін - [ 2019.08.25 21:01 ]
    Марафон
    В ряди вдивляюсь поріділі,
    І смуток серце обійма:
    У когось - наостанку сили,
    А в когось - їх уже нема...
    А десь далеко лиш маячать
    Хто марафон здолать не зміг:
    Розрахував його інакше,
    Лиш півдистанції пробіг...
    «Не озирайся!- голос сина ,-
    На крок повільний перейди!»
    ...Біжу, вдивляюсь в його спину,
    І озираюся вряди-годи.



    Рейтинги: Народний -- (5.54) | "Майстерень" -- (5.73)
    Прокоментувати:


  35. Олександр Сушко - [ 2019.08.25 17:09 ]
    Карма
    ОбійдемОся без імпрези,
    Бо ми не нація - раби.
    "Свати" вернулися для бевзів
    У ряд видовищ і хлібів.

    Колега мій - ото талантик!
    Відомий ас хвалебних од.
    А от у мене, певно, вади -
    Людва - у нори, я - на фронт.

    Хахлів настромлюю на стилос,
    Нехай пищать (і це не жарт).
    З Росією війна скінчилась,
    Хрещатик зріє гей-парад.

    Чи здатен обманути карму,
    Змінити курс бодай на румб?
    Бо дід труну стругав Абраму,
    А неня Сарі мила пуп.

    Паяц - на трон, а я на варту -
    Таке не марилось і в снах...
    Якщо людина йде у владу,
    То це падлюка - так і знай.

    25 08.2019р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" -- (5.49)
    Коментарі: (1)


  36. Ігор Деркач - [ 2019.08.25 16:29 ]
    В одному думкольоті
    І мені би – у гаряче небо,
    де ночує сонце нічиє,
    не моє, але у мене є
    і у тебе – дозою плацебо,
    що лікує душі навзаєм.

    Не буває зайвою увага,
    поки є надія і мета:
    у чеканні довшають літа,
    у польоті – вища рівновага,
    у любові – інша висота.

    Ще руками дістаємо зорі.
    Поки у своєму літаку
    оминемо Африку жарку,
    душі хай купаються у морі,
    а тіла – у золоті піску.

    Летимо і досі – невагомі,
    одинокі у одному домі...

    Осінь павутиною снує
    літо, не обтяжене виною...

    Падає за обрії прибою
    не почуте алібі моє.

    08/19


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  37. Микола Соболь - [ 2019.08.25 15:35 ]
    Нічне
    Нема хитких ілюзій чи думок.
    Є сни які народжені не нами,
    Як тиха ніч снує над головами
    І в небі сяє тисяча зірок.
    Таємність укриває сива тьма.
    В’їдається кілком безсоння в груди
    І всесвіт відчувається усюди,
    І голос, що безвихіддя нема…
    Струною кожна фібра задзвенить.
    Стає раптово все таємне явним
    І падає на плечі довгожданим
    Тремтінням вірша надзвичайна мить.
    30.05.19р.


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (4)


  38. Вікторія Лимарівна - [ 2019.08.25 14:48 ]
    Україна
    Гарна, витончена врода
    навіть недругів бентежить!
    Ось тому вони і стежать:
    Як зростали її коси,
    Омивали вранці роси.
    Не зважала на погоду.

    Постать нездоланна жінки,
    Тільки виснажені руки:
    Бо від втрат зазнала муки.
    Аж занадто працьовита,
    Люблячі у неї діти.
    Спалахнуть в очах іскринки!

    Незалежності сторінку
    Пам’ятає Україна!
    Рани болісні й руїни
    прагне швидше подолати!
    А корупцію за грати!
    Правильну знайти стежинку:

    Крокувати нею гідно,
    Захищати землю рідну!

    24.08.2019
    Свидетельство о публикации №119082504409


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.41)
    Прокоментувати:


  39. Козак Дума - [ 2019.08.25 12:11 ]
    Мій смішний Валентин
    Не засмучуй мене, друже мій,
    корити не берись.
    Не спіши знову ти, друже мій,
    це вже було колись…
    Не сховати похмуре чоло,
    як ідеш до мети.
    Щастя море і серця тепло,
    доброта – це все ти…

    Мій милий Валентин,
    кумедний Валентин,
    сниться обличчя твоє…
    Сміх твій, як серпантин,
    ти кращий із мужчин,
    серце украв ти моє.

    Профіль – мов античний грек,
    в тебе жартів – повний глек!
    А чи звіт віддаєш ти собі?
    Та сумливо все ж мені,
    ти – сонце у вікні,
    мій любий Валентине…
    Свято ти, Валентине!


    Рейтинги: Народний -- (5.35) | "Майстерень" -- (5.31)
    Коментарі: (2)


  40. Олександр Сушко - [ 2019.08.25 11:54 ]
    Наратив


    До хомута приєднано голоблі,
    Ще років сто виплачувати борг.
    У торбі раку вишептавсь про долю,
    Свистали вчора на горі удвох.

    А бас у мене - чарівне бельканто -
    Заздрівників усіх переказив.
    Пісні мої та вірші-потерчата
    Розбіглися. Зостались гарбузи.

    Сховав у клуні якнайдалі крила,
    Вологі від роси країни Оз.
    Харизма скисла, гонор вкрився пилом
    І допікає остеохондроз.

    Держак лопати із осики в моді -
    Годиться для віршарських п'ястуків.
    Копаю тиждень бульбу на городі,
    Зсипає муза бульбу у мішки.

    25.08.2029 р.


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.49)
    Прокоментувати:


  41. Віктор Кучерук - [ 2019.08.25 08:00 ]
    * * *
    Г. С...
    Запах трав і барви квітів,
    І пташині голоси
    Надають струмінню літа
    Неймовірної краси.
    Шум пробуджених світанків,
    Тиша сонних вечорів, -
    Такт у такт безперестанку,
    Наче двох єдиний спів.
    Світлі дні і теплі ночі,
    І кохання без країв, -
    І твої щасливі очі,
    Що задивлені в мої...
    16.08.19


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.71)
    Коментарі: (1)


  42. Тамара Швець - [ 2019.08.25 04:51 ]
    Шахтар – професія героїв...
    Шахтар – професія героїв,
    Без перевершення скажу,
    Щоб чорне золото добути,
    Треба глибин землі сягнути,
    І кожну мить ризикувати,
    І не боятись лаву брати,
    Ті відчуття і почуття,
    Які свідомо, в кожну мить,
    Тому й душа його тремтить,
    І що не раз допомогає,
    Терпіння, сили добавляє,
    Те , що сім'я завжди чекає,
    І Боженьку про це благає…2009
    На фото - мій малюнок.


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  43. Володимир Бойко - [ 2019.08.24 21:35 ]
    Катаклізм
    Клята клізма катаклізму
    Позбавляє оптимізму,
    Артналіт метеоризму
    Розриває на шматки.

    Джерело метеоризму –
    Підлий збудник ботулізму,
    Пороздовбував харизму,
    Попсував усі зв'язки .

    Чорна смуга песимізму,
    Наче привид комунізму,
    Будить вживані русизми –
    Трирівневі матюки.

    Пострах націоналізму –
    Виправдання конформізму,
    Коливання пацифізму
    На межі ідіотизму,
    Сподівання деспотизму
    І залізної руки.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (3)


  44. Ігор Федів - [ 2019.08.24 12:42 ]
    Суперечки
    А чи уміємо ми істину шукати,
    Коли свої озвучуємо аргументи,
    І варіанти опонентів відкидати,
    Не помічаючи, де цінні є моменти?
    У силі голосу, до хрипоти волати,
    Але не чути нової пропозиції.
    Як не погодилися, силою ламати,
    Аби вигідні утримати позиції.
    А чи не ефемерна істина у криці?..
    Її розвіює, як ранішні тумани.
    Чи буде чистою, прозорою криниця,
    Яку уперто захищали, як барáни?
    Свою нав’язуючи абсолютну правду,
    Не віримо у те, що можна помилитись,
    Коли слова перетворили у кувалду,
    В руїні істини є ризик опинитись.
    2019


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (2)


  45. Світлана Майя Залізняк - [ 2019.08.24 12:45 ]
    Про сад любові
    Муж писав про любов шалену,
    від повторів товстіли файли.
    Змалювавши силу-силенну
    поз, осель, піднявсь аж на яйлу.

    А насправді - зваривши гречки,
    з'ївши кусень сальця рудого,
    мацав лиш зашкарублі течки,
    м'яв боки голубого дога.

    Пес кусав за брудну штанину,
    тяг поета за ближні дачі.
    А дружина шептала: ..."гину";
    стріла зрештою бомжа-мачо.

    У поетиці - ні бельмеса.
    Та в саду - цілком зрозуміло -
    вдовольняв її неотеса,
    а законний мережив біло.

    24 серпня 2019


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (1)


  46. Тата Рівна - [ 2019.08.24 11:35 ]
    про сутність речей
    І.
    поки інші пишуть вірші крокуючи й колупаючи пальцем у носі —
    я згораю не встигнувши впасти —
    щосезону в мене — літературна осінь
    і будинки із пенопласту —
    сто покоїв — домів глухого Гойі
    муки вибору Ноя
    та дві фури гною з компіляцій і копіпасту.

    IІ.
    я прокидаюся кожного разу коли читаю(ть) вірші
    щоб умерти від сорому чи тиші
    не можу писати не писати не можу
    але ви — не пишіть! —
    залиште по собі спокій дітей із онуками
    запилені серванти з неоМадоннами
    захаращені комоди забиті поламаними телефонами
    шнурами зарядних пристроїв батарейками й візитками
    непотрібних людей
    світ переповнений пластиком та ідеями
    тому він гине від пластику ідей

    ІІІ.
    Еразм Роттердамський точно мав виразку
    й не мав оргазмів
    бо мислення — процес руйнівний з якого не глянь боку —
    сумніви напір архетипів стереотипні штампи
    паузи внутрішнього діалогу
    роздуми — похвала Глупоті найвища
    ці вправи не допомогли навіть Богу
    прямий доказ — усі відомі епохи
    події історії містифікації тліну
    в яких свище вітер розчарувань
    тому —
    не роздумайте
    ні про погане ні про хороше —
    лише гроші й соціальна стабільність
    сексі гроші —
    погляд в чужі спини слина жаги
    й можливо ви не уникнете пострілу в спину
    але позбавитесь смерті від нудьги...

    ІV.
    їх у мене дві — морська царівна та упирівна
    серцево- судинна й душевна ла‘ди
    страшна одноока смішна хромонога
    перша голубить чорта друга боїться Бога
    та часто змінюють на цій вахті одна одну
    ілюструючи дуальність світу й хиби пози
    бо позери незмінно тонуть упавши в гівно
    ніби у хвилі лебединого озера
    під звуки гімнів чи романтичної балади

    їх у мене дві — від натовпів бандерлогів
    ховаються — перша в глибинах друга у тіні
    довічні мої обидві — це вирок дару
    птах розіп‘ятий на небі — доля пташина
    там його самість пустки його — вершина
    двоє у мене їх — віра й розум —
    ще необтяті пишні —
    розгорнувши їх — лину до птаства
    розкинувши ніби руки —
    спускаюся годувати змілілу паству

    дві їх у мене — перша боїться чорта друга голубить Бога
    два їх у мене — не дають упасти

    (с) Тата Рівна, 2019


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.41)
    Коментарі: (4)


  47. Петро Дем'янчук - [ 2019.08.24 10:44 ]
    КЛЯТВА
    Сльозою на твоїх очах
    Я завітав в видінь обійми...
    Душею на семи вітрах
    Зустріну вечорові схили

    Любов*ю у ручай струмках
    Розквітнуть трави медоноси
    Я поряд , солов*я піснях
    Лунатиму в душі душею

    Плекаю чисте почуття
    Чекаю на таку нагоду
    Щоб ти в мені була жива
    Єдиною - небес журбою


    Сльозою на твоїх очах
    Я розгорнусь в твоїх обіймах
    У долі - на семи вітрах
    Душа моя тобі покірна.


    Рейтинги: Народний -- (4.82) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  48. Петро Дем'янчук - [ 2019.08.24 10:27 ]
    АРМАГЕДОН
    Така здавалося проста -
    В сімействі виникла проблема
    Сховала баба бутль вина -
    Ось де ? Вона не пам*ятала

    Слідкує дід із - за угла -
    Кліпає оком ,так жалкує
    Куди так притулить могла ? -
    Хоч аромат той добре чує

    Так хвилювання він вдає -
    Що баба вже склерозу вірить
    А сам усе в город снує -
    Щось на одинці метикує

    баба момент цей встерегла -
    Давай у голос говорити
    Мабуть прорахувалась я -
    Сама за ним спостерігала

    Дід в гарбузинні сам присів -
    Понишпорив навколо себе
    Тільки винця як націдив -
    Над головою стало темно

    Ой ! А я тут по укропчик -
    Борщик потрібно засмачити
    Та бачу маєш вже окоп -
    От буде де заночувати

    Була розмова довга та -
    Точніше ніч в Армагедоні
    Летіла сказом лють - гроза -
    Реагували бігом коні

    Гірким те стало і вино -
    Дідова хитрість заікала
    Чудить по звичці казна - що -
    Вся у полоні його вада.




    Рейтинги: Народний -- (4.82) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  49. Віктор Кучерук - [ 2019.08.24 06:01 ]
    * * *
    Г. С...
    Коли, всміхаючись привітно,
    Ти віддаєш себе мені, -
    Я, наче сад весняний, квітну,
    На подив друзям і рідні.
    І вже ніяк не приховаю,
    Найзаповітніше моє,
    Те почуття одне безкрає,
    Що сил і віку додає.
    Тож прагну втілити у слові
    Яскравий блиск і звук дзвінкий
    Цієї дивної любові
    На всі серця, на всі віки...
    15.08.19


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.71)
    Прокоментувати:


  50. Микола Соболь - [ 2019.08.24 06:22 ]
    * * *
    Недолугі хохли
    Віддали булаву і кресало,
    І коня пропили,
    І свободу зміняли на сало.
    Стогне, плаче земля
    Її душу ізнов розіп'ято.
    Чути сміх москаля
    України довічного ката.
    20.05.19р.


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (14)



  51. Сторінки: 1   2   3   4   5   6   7