ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Серго Сокольник
2018.11.14 17:06
Осінь є епопея дощів.
Ця нездаро написана повість...
Цей поезій загаслий порив...
Ось і зустрічі невипадковість

У промінні мережених днів
Поцілунками споминів літа.
Відігрітись тобі і мені,

Анонім Я Саландяк
2018.11.14 12:03
як у фейсбуці – просто... в зворотньому порядку...) ... давня бАтьківщина – пагорб Гора серед села – довкола люди – але вкруг Гори - не видно хто-де?... багато довкола... двоє показались... старі – некрасиві... але з справедливими обличчями... і голосн

Ольга Паучек
2018.11.14 11:48
Якби не дощ - життя ішло б інакше...
Не треба сліз, бо злива змила слід
І від страждань, і спогадів, тим паче,
І від надій дитячо-ніжних снів.

Олександр Сушко
2018.11.14 05:41
Доста в чаті докучати людям,
Писунам влаштовувать парник.
Умощусь калачиком на грудях
У моєї любоньки-жони.

Скинув із Пегаса, врешті, шлею,
Був з сідлом, тепер стрибає без.
Відпочину тілом і душею,

Віктор Кучерук
2018.11.14 05:07
Коли в повітрі запахів ніяких,
І, звичних вуху, шелестів нема, –
Це – часом перевірена ознака
Того, що вже проснулася зима.
Вона ще не пишається красою
Та свіжістю невпинною снігів,
А лиш лякає землю мерзлотою
І тишею дрімотних полинів.

Іван Потьомкін
2018.11.13 17:43
Селюк не знав, що сталося в далеку давнину.
Музики два змагались. І ось у того,
Кому вже провіщали перемогу,
На арфі раптом луснула струна...
Закам’яніли слухачі. Та після паузи
Знов порвана струна заговорила...
І тільки потерпілець знав, що стало

Віктор Кучерук
2018.11.13 08:36
Т. І...
Межи рядків і слів, і літер,
І розмаїття плинних тем, –
Мені ти пахнеш пізньоцвітом
І нетривким осіннім днем.
А в час жаского падолисту,
За охололим враз вікном, –
Здаєшся папороті листям

Олександр Сушко
2018.11.13 06:03
Із мене досить ґвалту, революцій,
Кажу "Привіт!" - відповідають "Гав!".
А поруч осінь. Кущик глоду куций
Безлисті віти з розпачу підняв.

У гетьмана скінчилась п'ятирічка,
А хоче править ще стонадцять літ.
Вчепилася у ягідку синичка,

Сонце Місяць
2018.11.13 01:18
знадвору скиглить негода
вогні стираючи кир’є
елейсон а втім не шкода

неакцентована доля
колоратурну кволість
демонізує у мріях

Петро Скоропис
2018.11.12 17:55
Якщо я не охолов,
річ у твоїй долоні
на глупої ночі лоні,
коли до чола чоло.

В тому, що долілиць
звиділось тобі ясним:
в абрисі невиразнім,

Ірина Вовк
2018.11.12 15:11
Звучить орган в соборі Магдалени.
Бах... Фуга і токата ре мінор.
Я слухаю. Сьогодні є для мене
Лиш музика і цей старий собор.

І ще… І ще…гігантський відгук нерва,
І буря мислі, і гроза страждань,
І повінь жалю, повінь безперервна…

Ярослав Чорногуз
2018.11.12 14:18
Ще календарна осінь на порі,
А вже зима Батиєм наступає.
У вітряній її холодній грі
Ні пестощів, ні м`якості немає.

Вона така безжальна, мовби ніж,
Що увіходить у розм`якле тіло.
І з кожним днем стає дедалі зліш,

Галина Михайлик
2018.11.12 10:50
Дебет і кредит. Виводжу сальдо.
Чого ще хочеш? Смертельне сальто?
Ішла по линві, спала на цвяхах,
за волосину від прірви й краху
кришила серце тобі на манну,
й не сподіваючись на осанну.
Не шкодувала ні сліз, ні крові,
не рахувала страхів, паролів…

Олександр Сушко
2018.11.12 09:31
Сьогодні млявий. День рахую ґав.
Не вистачає, мо', тестостерона...
Не вдовольняє муз моя снага,
Можливо, їм жорстке потрібне порно?

На ліжко Мельпомену погукав,
Поцілував їй родимку на пупі.
Включив TV. А тамко голяка

Віктор Кучерук
2018.11.12 04:28
Т. І...
Поза увагою зоряне небо,
Звично одягнуте в сизу пітьму, –
Наче в надію, вдивляюся в тебе
І намагаюсь збагнути – чому?..
Вітер повільно гойдає на травах
Ниті сріблясті тонких павутин, –
Чом ти постійно не тільки в уяві,

Сонце Місяць
2018.11.11 23:56
стривай ~ нагрянуть без реклами
злі клоуни із хижаками
та стане поціновувачам лож
непереливки ще й за власний кошт

спішать покинути ці стіни
у штовханині & екстрімі
не дочекавши акробатів міць

Любов Бенедишин
2018.11.11 15:58
Днів слизька тягуча гуща
...Доля нить рядків снує...
Що мені життя минуще?
Не моє, раз не твоє.

Не хвилює: спала?.. їла?..
І біда - нема чи є...
Що мені до тліні тіла?

Іван Потьомкін
2018.11.11 14:10
«На початку XX ст. над Гніздною стояв двоповерховий будинок пана Оскерка,
навколо будинку чеськими садівниками було створено парк,
горіховий сад, каштанові та липові алеї »,- сказано у Вікіпедії.
А я пригадую ще й «SALVE»,
себто «Здрастуй» на фрон

Віктор Кучерук
2018.11.11 12:37
https://www.facebook.com/100002932615183/videos/2062543123853421/
Т. І...

Покажи мені дорогу
Без печалі і біди, –
Без одвічної тривоги
І відрадну для ходи.
Покажи, якщо ходила

Олександр Сушко
2018.11.11 12:17
Ранок. Спить утомлена столиця,
Сигаретний вруниться димок.
В ліжку осінь. Гарна молодиця,
З нею третій місяць живемо.

Хорошулі-молодиці "Аве!",
Стягую із литки чобітка.
А зима підморгує лукаво,

Олексій Кацай
2018.11.11 11:33
Хтось десь мене засуджує до страти…

Димляться
біля спалених мостів
взірці барокові,
готичні грати
і строга красота
астропортів.

Світлана Майя Залізняк
2018.11.11 11:02
Не розумію тих страждалиць...
Стоять - як вази - край вікна.
Вже відпустив обручку палець,
прикрита шаллю сивина.

Стежки зрадливців несходимі,
ідуть, лисіючі, на клич...
(А десь у млі - борщі та рими...).

Лесь Українець
2018.11.10 23:44
Ой, мовчать у своїй хаті
І правда, і сила,
Чорні хмари кострубаті
Небо затулили.

Тяжко зиму зимувати
Завше на Вкраїні,
Тяжко думу римувати

Марія Дем'янюк
2018.11.10 20:34
Цілувало голівоньку сонце-
Золотило руде волосся,
Наречена у білій сукні
Танцюватиме як повелося.

Очі карі в яскринах світла,
І червоні медові вуста.
Матіолою наче заквітла

Галина Кучеренко
2018.11.10 20:22
…«Мудрець» від овацій - застиг.
Поміж слів - маячня…
...Цвяхи забиває у тих,
Хто «живе не як я,

Хто ходить по іншому,
Бачення має своє»…
І в того, хто пише

Марґо Ґейко
2018.11.10 17:10
Я потрібна тобі як причаєна муза,
Як натхненням Далі самовідданість Гали,
Що із Долі Горгони зв’язала би вузол,
А тобі присвятила за це мадригали.

Хто б не був біля тебе, вона – Королева.
О, ця статусна річ на обламках імперій!
Де на книзі правиця

Тата Рівна
2018.11.10 14:35
Ти рефлексуєш, ниєш, кусаєш губи в кров, голишся сумно у ванній -
Порожнє життя без любові твоє подібне до голого короля на старім протисненім дивані
Орле! Вимий вже вуха, щоки виголи! Мачо! - ти бездоганний, життя - небездоганне, ти - небездоганний, ж

Світлана Майя Залізняк
2018.11.10 12:17
Дивних історій - снопи -
Посеред кави і рому.
Шепче: "Сюжет ухопи..."
Жінка у кріслі старому.

Дочки лишили в саду
напризволяще, бо зайва.
Менша вивчає урду,

Світлана Майя Залізняк
2018.11.10 10:55
Мене цікавить: чому мій рейтинг відучора упав на кілька позицій - без оцінок, без коментарів...
Як таке може бути?
хто може оті цифри самотужки без коментування і оцінювання робити нижчими?
Навіщо? у мене оцінювання закрите.
Любителі не оцінювали. Вчо

Ігор Деркач
2018.11.10 08:48
Зів'яли мрії. Отже восени
ще є надія маятись журою,
як це мені навіювали сни
далекою весняною порою.

Життя на перекаті мілини
змиває течія, а за водою
два наші неприв'язані човни

Олександр Сушко
2018.11.10 07:00
Історія страшна. Тож я присяду
І вип'ю для відваги грамів сто.
Підкралася зима підступно ззаду,
Пегасика гризнула під хвостом.

У листопаді з пущі тхне морозом,
Скінчився романтичний падолист.
В поета є штанці зимові з ворсом,

Ярослав Чорногуз
2018.11.10 02:25
Все більш розходимось, як в небі – літаки,
Як два автомобілі – на дорозі.
Твоє життя – в реальності, у прозі,
Моє – в поезії, за хмарами таки.

Все більш розходимось. І дітися куди
Від самоти, що болем горло тисне?
Лиш ви мене – поезіє і пісне –

Віктор Кучерук
2018.11.10 01:11
Т. І...
Боюсь, що скоро скажеш: “Досить
Обманювать самим себе…”, –
І хилиткий місток відносин
Життя безслідно погребе.
Боюсь, що більше не побачу
Любов, дзвінку і осяйну, –
І несподівану нестачу

Серго Сокольник
2018.11.10 00:13
Холоди насуваються, люба...
Обійми, поетесонько мила,
І не будемо лаяти сніг,
Що волосся покрив...

...голова Іоанна на блюді
Красномовно про це говорила...
Хочеш, люба, послухать? Мені

Сонце Місяць
2018.11.09 21:46
після провального сюжету «Сонцемісячні хлипи», із шедевральними, не побоюся такого епітету, одкровеннями, зокрема: Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт, Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском... (авжеж бо, у дзеркалі) & Звик стр

Галина Михайлик
2018.11.09 20:51
- Нічия!
__________Наступний крок спіралі,
оптимістичний нуль нової точки «z».
Що мить, то швидше миготять педалі -
позмінно: тренажер/велосипед.

Лиш не спинятись у життєвім русі!
І не згубити драйву й куражу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

оксана деркач
2018.11.12

Віктор Католик
2018.11.10

Тарас Слобода
2018.10.29

Євген Лінивий
2018.10.20

Мессір Лукас
2018.10.14

Аліна Волошина
2018.10.06

Осінній Володимир
2018.10.06






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія - Останні надходження за 30 днів


  1. Ластівка Польова - [ 2018.10.27 17:28 ]
    Моя тиха вода, мій п’янкий непокірливий омут...
    Моя тиха вода, мій п’янкий непокірливий омут,
    Скільки треба життів, щоб тебе до кінця осягнути?
    Опада, мов туман, літній вечір, зізнаннями повний:
    Ти – жаданий мій біль, нагорода й водночас – спокута.

    Недарма привела мене тінь на шовковистий берег.
    Поміж хмарами вештавсь набридливий місяць, як ланець.
    Наді мною змикаються води - бліді акварелі.
    А ти лагідно пестиш, допоки в тобі захлинаюсь.


    21.11.2017.


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  2. Неоніла Ковальська Гуменюк - [ 2018.10.27 10:13 ]
    Фруктовий літа натюрморт
    Позолотило яблук круглі боки
    Серпневе сонце в нашому саду
    І груші налились солодким соком
    Та стиглі сливи просяться до рук.

    Донизу звисли винограду грона,
    Смачнющі білі й сині ягідки,
    Плодів під абрикосом також повно,
    Ваги їх не витримують гілки.

    Це літо осінь зустрічає радо
    І стелить вишивані рушники,
    Та натюрморт воно подарувало
    Своїй сестрі-красуні отакий.

    2018 р.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  3. Олександр Сушко - [ 2018.10.27 08:30 ]
    Будете чи ні?
    Ось одягну хутенько плавки
    Й відкрию, друзі, вам секрет:
    Чим більше сліз - тим більше "лайків",
    Ходім ридати в інтернет!

    У мене музонька толкова -
    СкімлИти день і ніч навчив.
    Подушка сліз уже готова,
    Зову чутливих читачів.

    Закисла в горщику сметана!
    Нема синиці у руці!
    Покинула мене кохана -
    Застала з любкою в сінці.

    Жую позеленілий шніцель,
    Потроху в кендюху бурчить.
    Тепер порюмсати годиться -
    Поспівчувайте, читачі!

    Сльоза упала на сторінку,
    В росі гіркавій олівець.
    Потрібно повернути жінку,
    Інакше бахуру кінець!

    Митець не може без овацій,
    Кортить медяника й мені:
    Ну, як вам віршика забацав?
    Ридати будете чи ні?

    27.10.2018р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" 5.5 (5.5)
    Прокоментувати:


  4. Ігор Деркач - [ 2018.10.27 08:28 ]
    Гіркий напій
    Моя береза опустила віти.
    І силует оголений зів'яв,
    і наче знову маю сиротіти...
    Весною соку захотіли діти,
    а я їй рани не залікував.

    Її напій – цілющі вітаміни
    і вуйку, і тій самій дітворі...
    Кому цікаво, що іще й донині
    це кучері моєї чураївни
    у юності моєї на зорі?

    Зів'яле листя, ой, не опадає
    і це мені нагадує весну,
    а не її осінню сивину...
    Яка не є, але її чекаю,
    коли в раю березового гаю
    дописую історію сумну.

    10/18


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  5. Віктор Кучерук - [ 2018.10.27 05:25 ]
    * * *
    То все мені – гроза за небокраєм
    І буревій, і сонця досхочу, –
    Я на землі радію і страждаю,
    І задля вас роками не мовчу.
    То не моє – засяяти над вами
    Й згоріть дотла, як зірка чергова, –
    Римую серцем, а пишу руками,
    В душі життям народжені слова.
    26.10.18


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.71)
    Прокоментувати:


  6. Марґо Ґейко - [ 2018.10.26 19:01 ]
    Питимеш зі мною?!
    А хочеш, відкоркую таємницю,
    Закуту ніби магма у вулкані,
    Що зрадницьки невимушено сниться
    Чуттями нерозбитими об камінь.

    Єдиний нами вимріяний вимір –
    Він потай розливається надвечір
    І повниться сюжетами новими,
    Малюючи безмежності для втечі.

    Ми збудемося ніби, випадково,
    Міжчасся безумовної любові
    Полине з невимовності у слово,
    Бажаннями поширюючи повінь.

    Устави я писатиму волоссям.
    Устави ці відверто не чернечі.
    Волоссям, що безстидно розплелося,
    Спадаючи дощем тобі на плечі.

    Веселкою, казковою ясою,
    Про те, що не збулось «во время оно»
    І те, що так ніколи і не скою,
    Писатиму за жанровим каноном.

    Хвилину, зафіраню хмаровиння,
    Щоб янголи не стежили за мною –
    Оскільки ці сюжети не невинні
    Хмільна і я…ти питимеш з хмільною?!


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (1)


  7. Ночі Вітер - [ 2018.10.26 17:45 ]
    Вечером...
    Вечером у камина,
    Засоряя листы стихами,
    Грезилась женщина в белом
    Мне, больному не Вами.

    Скрипок сухие спинки
    Дышали теплом печали,
    И говорили звуки
    Всплеском туманной дали.


    Рейтинги: Народний 6 (5.81) | "Майстерень" 6 (5.92)
    Коментарі: (4)


  8. Сонце Місяць - [ 2018.10.26 16:09 ]
    Ані
     
    Печальна пенелопа миє стопи
    із думкою про сон який нейде
    богів котрі змовчали за дітей
    та досвіту сріблистий попіл

    & Се відповідальність відтепер
    за все що досі звикло бути нею
    настане мить вертання одіссея
    старі казки & знову на етер

    Відтак шукає забуття між ділом
    & кожен хто милується чи зна
    це в нім слабкіша є струна
    аби зневірити класичних лір

    (лібідо)





     


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (5)


  9. Таїсія Цибульська - [ 2018.10.26 16:30 ]
    Марія
    Маріє, де твоє дитинство, Маріє?
    На знімках старих у альбомах тьмяніє?
    Сміється до тих, кого вже й не пізнати,
    чи кличе до тої батьківської хати,
    яку в сорокових відправив у небо
    фашистський снаряд? Мовчиш...
    Маріє, де твоя юність, Маріє?
    В горнилі радянському юність твердіє,
    бабуся ховає у погріб ікони,
    ти пізно сьогодні вернешся додому,
    народу і партії служать до скону,
    відомо. Мовчиш...
    Маріє, де твоє кохання, Маріє?
    Сусідки, плітки, і душа ціпеніє,
    "Що міг в ній знайти? Нерозумна селянка,
    дрібна, тільки очі, мабуть, вже коханка?
    А він же ставний, ще й художник від бога,
    сам з міста, а взяв собі дівку убогу!"
    Недовгим було твоє щастя жіноче,
    покинута жінка... засмучені очі...
    і "Муся" пече аж до кістки зап'ястя,
    та стерти любов, мов наколку, не вдасться,
    і Муся-Марія, і двійко дітей,
    ховають обличчя від суду людей,
    такий привілей... Мовчиш...
    Маріє, де твоє життя, Маріє?
    Під хусткою чорна коса вже сивіє,
    в маленькій хатині розлите тепло,
    та щастя у ній все ж замало було.

    26.10.2018


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.45) | "Майстерень" -- (5.4)
    Прокоментувати:


  10. Таїсія Цибульська - [ 2018.10.26 13:23 ]
    Блаженна
    Штовхали в плечі, хапали руки,
    жбурляли в спину шматки багнюки,
    і ґвалтували в порожній хаті,
    бо забагато їй благодаті,
    бо світ боїться того, що чисте,
    і проводжає у спину свистом,
    і роздирає до крові шкіру,
    бо не буває такої віри,
    бо не буває такого світла,
    бо це не світ - це вона осліпла!
    А їй не чути отого свисту,
    вона - над світом, вона - пречиста,
    вона каміння з доріг збирає,
    бо кожен камінь чийсь гріх приймає,
    вона ж гріхи ті по світу носить,
    вона у бога прощення просить,
    і відпускає людські провини -
    а їй жбурляють каміння в спину,
    а їй викручують ніжні руки,
    кричать в обличчя: "Блаженна сука!
    Цей світ ніколи не буде чистим,
    ти психопатка, а не пречиста!"
    Вона ж збирає з калюж каміння
    і вкотре просить для них спасіння,
    в брудну сорочку ховає душі,
    а люди... краще були б байдужі...

    26.10.2018


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.45) | "Майстерень" -- (5.4)
    Коментарі: (19)


  11. Олександр Бобошко Заколотний - [ 2018.10.26 12:49 ]
    А це вже справжня осінь!
    ...А це вже справжня осінь! Блиск і шик.
    То сонце, то дощить. Грибами пахне.
    Я золота напхав, багрянцю хапнув…
    Кишені (щоб не витягли) зашив.

    З машин картопля на мікрорайон,
    як кажуть закарпатці, позирає.
    Купити! Щоб не жити поза раєм.
    На тисячу? Одразу на мільйон:

    най буде льох заповнений ущерть,
    нехай тепер все буде бараболя.
    …А далі – на Чортків і Теребовлю,
    на Бучач і Заліщики, а ще…

    Щемка і щедра, іноді сумна,
    це – осінь. Насолоджуюсь. Сповна.


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.56)
    Коментарі: (1)


  12. Ігор Шоха - [ 2018.10.26 09:11 ]
    Свобода вибору
    Де що є, відомо, але дещо
    обирати маємо не ми,
    ну а нам би інше, аби легше
    і подалі бути од суми.

    Що би не видумували, щоби
    мати те, що маємо одні,
    а очолять націю нероби
    першої десятки кацапні.

    Як же бути? Знаємо! Аякже!
    Ми їм показали кулаки!
    Не поїде, поки не помаже...

    Все, таки буває, все-таки
    оберемо, то воно покаже,
    де зимують раки із ріки.



    Рейтинги: Народний -- (5.57) | "Майстерень" -- (5.78)
    Прокоментувати:


  13. Віктор Кучерук - [ 2018.10.26 07:29 ]
    * * *
    Усе буденно, просто, звично
    І так, як вчора я хотів, –
    Лиш день сьогоднішній у вічність
    За днем вчорашнім полетів.
    Я не наважився спиняти
    Ані його, ані оті
    Свої, мабуть, найбільші втрати
    В скороминущому житті.
    Вони буденно, просто, звично
    У вічність плинуть без пуття,
    І залишають на обличчі
    Відбитки проявів життя.
    26.10.18



    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.71)
    Прокоментувати:


  14. Світлана Майя Залізняк - [ 2018.10.26 00:30 ]
    Нетутешність
    1

    Хтось музику для серця написав.
    Мазюкав акварелями синочок...
    Дзуміла за фіранкою оса.
    Хиталась вежа між статичних точок...

    2

    Ява базарна, дика... До зими
    устигнути б спалити жальне листя.
    У всьому інші винні, та не ми.
    ...тунелі...
    ...переходики...
    Імлисто.

    3

    Бери цукерку, музо... Я отут
    визбирую між чипсів зерня маку.
    Намарився (як смішно...) див батут -
    над випарами пива... аміаку.

    Дочавлюй помаранчі. Гасне чат.
    Клади у скриньку барвні бранзолети.
    Мчимо повз тьмущу здиблених санчат.
    Везе церата в літерні замети.

    2018


    Рейтинги: Народний 6 (5.74) | "Майстерень" 6 (5.86)
    Коментарі: (4)


  15. Микола Дудар - [ 2018.10.25 23:46 ]
    Дотик...
    Вже у подобі триста літ
    Затвірок той, притока, пристань…
    І еротична сповідь Цвід -
    Все перемножено на триста
    До суми власних сподівань
    Додав би солі, щіпку перцю
    Гризи мій друже, не порань
    Своє, від страху, юне серце…
    25-10-2018


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.54)
    Прокоментувати:


  16. Микола Дудар - [ 2018.10.25 23:35 ]
    І знову Осінь...
    Ну що, чуваче, знову диво-Осінь?
    Між спокоєм і біготнею - борт…
    На чай, із м’ятою, приходять гості
    І слово коротеньке, ємке - "чорт"
    Вуста роняють кожному під ноги
    І посмішка твоя чомусь невдала
    Зіскочила з лиця, забившись в кут
    Тобі все рівно робиться від того
    А поміж тим ти мелеш, що попало -
    До чаю далеченько, виніс брют…
    20-10-2018


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (3)


  17. Ярослав Чорногуз - [ 2018.10.25 23:12 ]
    Бабина весна
    Минає жовтень, чарівний жовтень,
    Засипав листям усе навкруг.
    Завісив небо він пухом товстим,
    Сховавши сонце за виднокруг.

    І сонний вітер приліг спочити,
    І навіть гілки не ворухне.
    І задрімали, завмерли віти,
    І щем за душу узяв мене.

    Чого сумую, чого сумую,
    І біль у серці моїм – чому?!
    Чи десь залишив свою весну я,
    І зустрічати іду зиму?!

    Свинцеве небо набрякло мовби,
    Холодним подихом дме вона…
    Печаль розквітла багряно-жовтим –
    А може, бабина то весна?!

    25.08.7526 р. (Від Трипілля) (25.10.2018)


    Рейтинги: Народний -- (5.64) | "Майстерень" -- (5.84)
    Коментарі: (2)


  18. Ігор Шоха - [ 2018.10.25 22:35 ]
    Осінні вітражі
    Замайоріло рясно, урочисто
    і, неймовірне барвами до сліз,
    у сепїї осіннього намиста
    виблискує оздобою пречисте
    сусальне листя кленів і беріз.

    Яріє падуб охрою і хною
    у стилі ретро-модної краси.
    У видиві надії чарівної
    вчуваються далекою луною
    навіяні вітрами голоси.

    Сади покірно оголяють крони
    і тільки вишні ще горять щодня
    у маєві багряної корони.
    Не вистачає білої ворони
    у чорній хмарі ґав і вороння.

    І як усе це кинути навіки
    і не дійти до крайньої межі,
    де і не «любо, братці», і не гірко,
    але не жаль останньої копійки
    за ці неоціненні вітражі.

    А перелітне, юне і пернате
    несе свої печалі і жалі
    до ирію і до кінця землі
    та іноді північні емігранти
    вертають осінь до моєї хати
    у первісному болями селі.

    10.2018


    Рейтинги: Народний -- (5.57) | "Майстерень" -- (5.78)
    Коментарі: (2)


  19. Мессір Лукас - [ 2018.10.25 18:33 ]
    Блюз
    Чи пам’ятаєш, я сказав,
    Що так, хотів
    Тебе -
    Забути.
    Скінчивши вечір і вино,
    Обійма, все було.
    В очах твоїх печаль,
    В устах цикута.
    І це мовчання, ось воно.
    Любов, ненависть.
    За мить, у ніч.
    Як тихо.
    Жити чим тепер.
    Для чого жити,
    Навіть.


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (4)


  20. Козак Дума - [ 2018.10.25 15:52 ]
    Героям слава!

    Парад сьогодні воїнів зі Сходу,
    що Неньку боронили і життя.
    Усіх себе віддавших за свободу
    народу рідного, нащадків майбуття.

    Але цьому спротивилась природа –
    із ранку дощ періщить як з відра.
    Чи заодно з баригами й погода
    і безнадії вже прийшла пора?!

    Та все ж наперекір цим катаклізмам
    (не найскладніший в їх житті урок)
    вони готові захистить Вітчизну
    і Миколаєвом чеканять шпарко крок.

    Ще не умре знекровлена держава,
    за ними підуть роти і полки.
    Тож хай лунає – „Україні слава!“
    Героям нашим слава на віки!


    Рейтинги: Народний -- (5.29) | "Майстерень" -- (5.31)
    Прокоментувати:


  21. Олександр Сушко - [ 2018.10.25 12:01 ]
    Ич, який!
    Бреде крізь ніч хитлива постать
    (почастували кум й кума).
    Нявчить котяра, їсти просить,
    А в мене рибки ніц нема.

    "Піддав" увечері добряче,
    Цебро чи два "прийняв на грудь".
    Мужі - вживають горіляччя,
    Блохасті - миші хай гризуть.

    Котку шкоринки носить тітка
    Побачить - в пазуху їй "Плиг!".
    А я із ним вправляюсь швидко -
    За шкабарняк - і за поріг.

    Чарчину пригубити - радість!
    Кота чукикати - дурня!
    Мені із ним не цілуватись,
    Це дика твар, а не жона.

    На закусь є жирнюча лапка,
    А я люблю суху й пісну.
    Чигає кіт на прикалабку
    Як розкумарений засну.

    24.10.2018р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" 5.5 (5.5)
    Коментарі: (4)


  22. Таміла Леськів - [ 2018.10.25 10:13 ]
    Золото...

    Золото, золото, золото
    Падає, падає вниз.
    В нього наш дворик загорнуто,
    Дах і балкон, і карниз.
    Золото сяє на ганочку.
    Боже, яка красота!
    В наше містечко паняночка-
    Осінь прийшла золота.
    Тільки ця дівчина - з гонором:
    Глянула – дощ цебенить.
    Падають крапельки з гомоном.
    Золото зникло за мить.
    2018


    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  23. Ігор Деркач - [ 2018.10.25 09:52 ]
    Яблука і кислиці
    У Бога усі фаворити.
    Але пам’ятаймо, панове, –
    єдина у цілому світі –
    людина – уміє творити,
    ...а не споживати готове.

    Аматора ліри і музи
    у сіті заманюють сайти.
    А далі – учіться, читайте.
    Яка очевидна спокуса –
    ...уміння своє показати!

    І що пропонує богема?
    У герці за місце, за славу
    витрушує з пилу – ...поему
    і не заяложена тему
    ...із вадами мови і правил,

    і першою зіркою сяє,
    і має «недремлюче» око
    ...оте, що себе вихваляє,
    і поки лукавий куняє,
    дає неофіту уроки.

    А як на лелеку дивились!
    Та як не любити синицю?
    І, наче, не Богу молились,
    і нібито яблука снились,
    але ...уродили кислиці.

    Немає нікому догани,
    але виглядає забавно,
    коли, від поезії п’яне,
    тебе обіймало недавно
    ...і сіль не жаліє на рани.

    І яблуко розбрату ...явно
    на яблуні раю не в’яне.

    10/18


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  24. Юрій Лазірко - [ 2018.10.25 06:47 ]
    калюжами серця
    думки росли серцем
    як у дощі
    калюжі
    аби не їхала голова
    і не виступала байдужість

    аби зливалася мить
    і творила море
    на півслова глибокеє
    на відкриту горлянку
    просторе

    щоб мостів не було
    тільки хвилі тендітні
    лоскотали би нерви
    наче леза трави
    небо у квітні

    і кораблики душ
    пропливали би клином
    без гармат
    і суцвіттям вітрил уквітчали
    синь журавлину

    хай пливуть
    не спішать
    аж почнуть мерехтіти
    в повномісячній старці
    крихти згублених мрій
    з вогнища літа

    молоді береги
    хай виношує спокій
    припорошують сни
    в те
    що ранки проникнуть
    сонячним соком

    27 Квітня, 2016


    Рейтинги: Народний -- (5.6) | "Майстерень" -- (5.53)
    Прокоментувати:


  25. Віктор Кучерук - [ 2018.10.25 02:05 ]
    * * *
    Т. І...
    Мене дивує знову й знову
    Тепер, коли бракує слів, –
    Чому ці очі світанкові
    Мій юний погляд не зустрів?
    Чому тоді, коли згасає
    Життя, котрого не було, –
    Кохання, пізнє і безкрає,
    В душі зненацька зацвіло?
    Чому, забувши про утому
    І передсмертний, певно, вік, –
    Не поспішаю я додому
    Так, як раніш робити звик?..
    Щораз сумую проти ночі,
    Мов сонне небо без зірок,
    Бо розпрощатися ти хочеш
    І йти не хочеш із думок...
    25.10.18


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.71)
    Прокоментувати:


  26. Сонце Місяць - [ 2018.10.24 23:34 ]
    les filles (ІІІ.)
     
    ось так сидіти у дворі
    із цигарками & при спрайті
    дивитися падуть в журбі
    листки тополі кимсь прокляті
    крізь вітровий порив

    печаль примножуючи лиш
    сьогодні ліпше не читати ~
    на сіді~ плейєрному старті
    є джефесон еплейн це варте
    & світ стає світліш

    зі світлом цим немов прочани
    чиїсь панянки та дівчатка
    чаклують драмер & гітари

    у затінкові їх





     


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (2) | "les filles"


  27. Володимир Бойко - [ 2018.10.24 22:40 ]
    Парус (переклад з Михайла Лермонтова)
    Самотній парус даленіє
    В тумані моря голубім.
    Які загублені надії
    Шукає він в краю чужім?

    Шаліє вітер, хвилі грають
    І щогла гнеться і скрипить...
    О ні, він щастя не шукає,
    І не від щастя він біжить.

    Над ним небесна чиста просинь
    І промінь сонця золотий...
    А він, бентежний, бурі просить,
    Неначе в бурях супокій!


    Рейтинги: Народний -- (5.4) | "Майстерень" -- (5.52)
    Коментарі: (6)


  28. Любов Бенедишин - [ 2018.10.24 16:26 ]
    Божество
    Назбиралося спогадів… Ще би
    Упіймати й затримати мить.
    Знає Бог, що молюся на тебе –
    Не пригадує скільки століть.

    Сенс вихоплюю з чаду інверсій.
    Уникаю трамплінів, тривог…
    Мов іконка на цвяшкові – в серці –
    Словом виплекане божество.

    Шлях до капища, жертви безкраї…
    Поклоніння у всіх на виду.
    …А Творець розуміє й прощає,
    І відводить усоте біду.

    24.10.2018


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  29. Ірина Вовк - [ 2018.10.24 15:00 ]
    "У часоплину вища зваба є"
    У часоплину вища зваба є,
    І знову вічна крутиться спіраль:

    Осіннє небо – усміх райдуги,
    Осіннім сном нас літо радує,
    Осінній лист так тихо падає,

    Як та знеможена печаль.

    Притоки літ… Бринить моя ріка.
    Мені б повік не знати мілини.

    Неси мене, о течіє́ стрімка,
    Де між вітрил мій кращий вірш блука,
    Найкращий вірш намаривсь зда́лека,

    Як марять небом восени.

    І, може, в тому вища зваба є,
    Що все життя людське, немов спіраль:

    Осіннє небо – усміх райдуги,
    Осіннім сном нас літо згадує,
    Осінній лист так тихо падає,

    Як та знеможена печаль.



    Рейтинги: Народний -- (5.55) | "Майстерень" -- (5.78)
    Коментарі: (2)


  30. Неоніла Ковальська Гуменюк - [ 2018.10.24 11:33 ]
    Осіння мелодія
    Позолоту, позолоту
    Осінь розкидає скрізь
    Та бере високу ноту
    На тонесенькій струні

    Срібній бабиного літа,
    Чуєш дивний її звук?
    Пролітає він над світом
    Так, неначе серця стук.

    І багрянцем знову й знову
    Посипати все спішить.
    Ця мелодія чудова
    У душі моїй бринить.

    2018 р.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  31. Олександр Сушко - [ 2018.10.24 09:52 ]
    Мир та любов
    В любові не існує заборон,
    Коханому належить все прощати.
    Бо чоловік - моторний Купідон,
    Сусідки не виводяться із хати.

    Добрезна в чоловіченьки душа,
    Не відмовля - кладе одразу в скирту.
    Гірчила ревність, начебто євшан,
    Тепер нема ні люті, ні обиди.

    Є попідтинню спориші м'які,
    Сінце - для вертихвосток шалапутних.
    А у жадюг, куди не глянь - замки,
    Чоловіки валяються як трутні.

    Ні сам не гам, ані тобі не дам -
    Це не добро! Не заповіді Божі!
    А в мене дім - жаркий любові храм!
    Рипить щодня старе квітуче ложе.

    Раніше на зарплату лиш жили,
    Тепер добро саме пливе у хату:
    На блюдах поросята між олив,
    Трусів нових купила мужу лантух.

    І день, і ніч працює чоловік
    Руками дів у ліжечку обвитий.
    Знадвору чути "'Ко-ко-ко! Куві!" -
    Прийшла пора любовію ділитись.

    24.10.2018р.

    Прозорінь

    Не вірю, що в державі буде лад,
    І ви дарма на чудо сподівались.
    Ще трохи - і судьба поставить мат:
    Фінал один - сумна беззуба старість.

    На Сході діти-внуки у бою -
    Засади, бійні, зради, крики "Hands up!"...
    А тут ліси рубають у раю,
    Везуть в Європу на столи й сідельця.

    Володарі панують від душі,
    Грабують - і вагонами в офшори.
    А ти працюй і тиш не воруши,
    Бо в Київ точно прийдуть триколори.

    Не багатію думкою давно,
    Шальгою дме юга в душевний вилом .
    Ховаю ребра й ноги під рядно.
    А час іде. Потроху точить сили.

    23.10.2018р.
    '


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" 5.5 (5.5)
    Коментарі: (4)


  32. Віктор Кучерук - [ 2018.10.24 08:58 ]
    * * *
    Т. І...
    Невже ця осінь назавжди
    Заполонила місто?..
    Десь поховалися сліди
    Попід опалим листям.
    Я не зберіг твоє тепло,
    В долонях захололих, –
    Неначе завжди в них було
    Пожовкле листя й холод.
    Шепоче тужно листопад
    Повсюди цілоденно:
    – Вертай назад… Вертай назад…
    Вертай назад до мене!..
    24.10.18


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.71)
    Прокоментувати:


  33. Сонце Місяць - [ 2018.10.23 20:03 ]
    окремішнє
     
    в останній оселі моїх батьків
    де часом заводять іще кота
    панує спокій осінньо так
    & я би навіть із ними жив

    в меду квітковім або в пилку
    навпроти ~ фронти дощових хмар
    я знов не тут ось мене й нема
    & смутно мені крізь терпку югу

    можливо цей смуток не має причин
    інакші дороги уводять у гріх

    крізь прочинені двері
    ступлю за поріг

    & розповідь замовчить





     


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (6)


  34. Любов Бенедишин - [ 2018.10.23 19:48 ]
    Обличчя
    Біленька хустка – акуратні кінчики.
    В тісний автобус жіночка зайшла.
    Не зморщечки довкруж очей – промінчики
    Від осені до літнього тепла.

    Звичайна, тиха, втомлена, спрацьована…
    Я ж погляду ніяк не відірву:
    І від чола, що злістю не тавроване,
    Й від усмішки, що не спадає з вуст.

    Вибоїни… Життя штовхає, гицає.
    «Сідайте, прошу…» - парубок встає.
    Як добре, що такі погідні лиця є…
    Милуюсь – розпогоджую своє.

    22.10.2018


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (5)


  35. Ангеліна Федоренчик - [ 2018.10.23 18:56 ]
    Осінь
    виходити із себе доти, доки не вийти зовсім.
    а за дверима, вкотре за вічність,
    знов плаче осінь.
    голос осені трохи хрипкий і придушений.
    плаче так, як плачуть у світі усі покинуті душі.

    кап-кап... з пустого – і прямо у серце
    час переллється, до дна переллється,
    обезбарвить думки, завібрує у грудях,
    втратить голос, плачем озветься.

    серце – це келих, від трунку його п'янієш,
    сильніше усякого чаду.
    у келисі час, на дні тут любов,
    на огранці слова, на поверхні ж – правда.

    правда дзеркалить брехню:
    найважчу – собі, і трохи легшу – світові,
    правда хвилює, правда тривожить,
    правда постійно шукає відповідь.

    очі – колодязі правди і вічності...

    осінь плаче, заглядає в зінниці зустрічних.
    їй би хотілось уже закінчитись.

    осінь – всередині, дивитись у себе, неначе дивитись в калюжі:
    віддзеркалити світ, віддзеркалити сонце,
    віддзеркалить байдужість.

    віддзеркалить людей, їхні келихи, їхні погляди,
    віддзеркалить усі пориви, прикриті одягом.

    а в самій чистота, білий спокій і тиша,
    осінь відкрила двері, ввійшла, обняла і залишилась.

    06 жовтня 2018р.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 5
    Прокоментувати:


  36. Мессір Лукас - [ 2018.10.23 18:08 ]
    Ти
    Сірі, раптові двері
    В нікуди.
    В які не ввійти.
    Чи забуті всіма
    Чи то не знані ніким.
    Тижні-секунди.
    Тисячоліття-роки.
    Двері кривди. Ніщоти. Болю.
    Вий. Молися.
    Мовчи.
    Оце.
    Ти.


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (3)


  37. Козак Дума - [ 2018.10.23 13:54 ]
    У озері місяць купався

    У озері місяць купався,
    тихцем з-за кущів виглядав,
    під берегом потайки крався –
    кохану у лозах шукав.

    Зоря ж молода заблукала
    в холодній осінній імлі,
    а потім між трави упала
    й розтанула у ковилі.

    Не стало їй сил споглядати,
    як з іншими легінь кружляв,
    сумуючи тихо зітхати,
    Чумацький торуючи шлях.

    Коханих любіть і шануйте,
    всміхатися зайве другим,
    стосунків крихких не руйнуйте,
    бо щастя розтане як дим…

    У озері місяць купався,
    тихцем в очерет зазирав,
    під берегом в розпачі крався,
    та пізно – себе обікрав!


    Рейтинги: Народний -- (5.29) | "Майстерень" -- (5.31)
    Прокоментувати:


  38. Козак Дума - [ 2018.10.23 13:31 ]
    Вічно в серці

    Горять калини кетяги червоні
    на жовтім тлі осінніх килимів.
    І сонце виграє у кожнім гроні,
    і всюди чутно молитовний спів.

    Покрова землю вкрила падолистом,
    а в душу лине світла благодать.
    Сьогодні в ці хвилини урочисті
    усіх загиблих хочу пригадать.

    Любив хто беззавітно Батьківщину,
    хто щиро вірив в Неньки майбуття,
    життя хто положив за Україну,
    кому уже не буде вороття…

    Давайте пригадаєм поіменно
    усіх героїв підлої війни!
    Приспустимо обвітрені знамена
    ми, доньки українські і сини.

    Герої завжди будуть в нашім серці,
    а імена їх житимуть в віках.
    В тилу, на фронті, повсякденнім герці –
    не тільки в День святий захисника!

    Хто беззавітно так любив країну,
    кому уже немає вороття,
    життя хто положив за Україну,
    хто щиро вірить в Неньки майбуття!


    Рейтинги: Народний -- (5.29) | "Майстерень" -- (5.31)
    Коментарі: (2)


  39. Козак Дума - [ 2018.10.23 12:41 ]
    Прости
    Я кохаю тебе як кохав
    і до смерті кохати вже буду.
    Ні на йоту тобі не збрехав
    і байдуже, що скажуть там люди…

    Не тримаю на тебе я зла
    і прощати не бачу за віщо.
    Жаль – не маю я стільки тепла,
    щоб змінити планиду цим віршем!

    Бо для тебе суддя лише Бог,
    найсвітліші із ним твої миті.
    Не судилось нам бути удвох
    в цьому білому грішному світі…

    Але що б не надумала ти –
    я прийму твоє рішення, люба.
    За любов мене, мила, прости,
    ти для мене і радість, і згуба…


    Рейтинги: Народний -- (5.29) | "Майстерень" -- (5.31)
    Коментарі: (2)


  40. Козак Дума - [ 2018.10.23 10:18 ]
    Парусник „Кохання“
    Любов підносить, бадьорить,
    від неї виростають крила!
    Та інколи буває мить,
    що опадуть тугі вітрила
    і парус на щоглі висить…

    Судно́ захватить мертвий штиль
    в полон поміж морської гладі
    і до появи свіжих хвиль
    лиш білим чайкам буде в радість
    той несподіваний сюрприз.

    Але ж не вічно кораблю
    так дрейфувати серед моря
    і парусам своє „люблю“
    промовить вітер. На просторі
    він скине якірну петлю.

    Настане ще жадана мить –
    наповнить подих враз вітрила…
    Любов хвилює, бадьорить,
    від неї виростають крила…
    Вона підносить у блакить!


    Рейтинги: Народний -- (5.29) | "Майстерень" -- (5.31)
    Коментарі: (4)


  41. олександр квітень - [ 2018.10.23 10:53 ]
    Под гнетом Российских санкций ..


    Ломая от страха пальцы,
    В тоске словно в волчьем логове,
    Под гнетом Российских санкций,
    " КРОВАВАЯ ХУНТА " вздрогнула....
    😂😂😂😂😂😂😂😂😂😂😂😂
    И выйдя толпой обиженной,
    На шлях похоронной тризною.
    Прощалась навеки с жизнями...
    Под свист снегирей, что выжили...
    😂😂😂😂😂😂😂😂😂😂😂😂
    Бродила с сумой ,да по миру ,
    С краюхою хлеба в складчину ,
    И каялась словно вспомнила ,
    О душах " распятых мальчиков "...
    😂😂😂😂😂😂😂😂😂😂😂😂
    А жители Украины,
    от горького горя плакали,
    Не пустят теперь на льдину...
    Пингвины из моря Лаптевых...
    😂😂😂😂😂😂😂😂😂😂😂😂
    Разлука по сердцу плетью ,
    Страдания и тревоги,
    Их завтра в тайге медведи,
    Не приютят в берлоге,
    😂😂😂😂😂😂😂😂😂😂😂😂
    Не светит им отдых в отпуске...
    На лучших курортах Сызрани,
    С боярышником да водкою,
    На богом забытых пристанях...
    😁😁😁😁😁😁😁😂😁😁😁😁
    Не будет возврата в прошлое,
    Затянет Рассея гайки,
    Повысит на сало пошлины,
    И цены на балалайки...
    😁😁😁😁😁😁😁😁😁😂😂😂
    Ломая от страха пальцы,
    В преддверьи голодных бунтов,
    Под гнетом Рассейских санкций,
    Молилась кровавая ХУНТА....
    😂😂😂😂😂😂😂😂😂😂🤣

    Олександр Квітень
    м. Мукачево...


    Рейтинги: Народний 5 (5.17) | "Майстерень" 5 (5.17)
    Коментарі: (1)


  42. Козак Дума - [ 2018.10.23 10:09 ]
    Пісня невесела
    Зітхаю… Із сумом зітхаю,
    та серцем до сонця горнусь.
    Чекаю… Любові чекаю
    і знов помилитись боюсь.

    Літаю… У думах літаю
    один у далекі світи.
    Тікаю… Від себе тікаю,
    але не вдається втекти…

    Малює… Уява малює
    і очі твої, і вуста.
    Хвилює… Як душу хвилює
    чарівно та пісня проста!

    Шукаю… Кохання шукаю,
    та в кожного доля своя.
    Гукаю! Тебе я гукаю,
    а ти у далеких краях…

    Ховаю… Від себе ховаю
    й від інших свої почуття.
    Не знаю… Що буде не знаю,
    як далі складеться життя…

    Плекаю… Надію плекаю
    на зустріч у райських гаях.
    Кохаю… Безмежно кохаю,
    голубонько сиза моя!


    Рейтинги: Народний -- (5.29) | "Майстерень" -- (5.31)
    Коментарі: (2)


  43. Олександр Сушко - [ 2018.10.23 09:10 ]
    Розпач
    Дружина - це трояндовий бутон,
    Цей світ на ружі пишні пребагатий.
    А жінка без любові - моветон,
    На манівці заводить долю фатум.

    Не любиш милу? Отже - ти осліп,
    Діра у серці з каменем холодним.
    А на моїй красуні світить німб,
    Митці таких малюють на полотнах.

    Хай голосок коханої луна,
    Мене цей щебіт ніжний не розгніва.
    Це ж - лада! Не докучлива жона!
    Для мене - щастя! Бджілка дзумінлива!

    Ти ж ангелиці поламав крило,
    А на додачу хлебчеш оковиту.
    А жінка - це безсмертя джерело!
    Пощо на пійло проміняв амріту?

    Твій шлюб - Голгота. В тріщинах судьба,
    Шепочуть губи жінки: " Боже, де я?"
    Вчорнила лик зачаєна журба
    І від безсилля плаче Гіменея.

    У висях сполох - блискавки, громи,
    Йде благовірний, у руках ковінька.
    Скотилась по щоці сльоза-кармін -
    Під ноги людям впала бита жінка.

    23.10.2018р.

    Осінь

    Старий уже. Рокам утратив лік
    І видно води Лети у тумані.
    Прозрів! Не дівка осінь, а мужик -
    Байдужий до поетів, графоманів.

    Іду в ранкові сутінки й туман,
    З берізок вітер шати рве а клапті.
    Хіба так чинить жінка? Ні! Мужлан!
    Манери в грубіяна дикуваті.

    Удень ще тепло, сонце гріє торс,
    На мох під буком кличе жвава мавка.
    Геть розімлів. А вранці "бах!" - мороз!
    Тремтить як лист скоцюрблена кабака.

    Крупою з неба підло сипоне,
    Сніжком притрусить лисину немиту.
    Хіба це молодиця добра? Нє!
    Мужик! Принюхайсь, чуєш - пахне спиртом?

    Хай пейзажисти хрипнуть від рулад,
    А з метеопоетів ллється "мило".
    Регоче їм у спини листопад -
    Вдягнуся, щоб не бачив грішне тіло.

    23.10.2018 р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" 5.5 (5.5)
    Коментарі: (3)


  44. Юрій Лазірко - [ 2018.10.23 06:40 ]
    цвяхом вбився нинi рай
    цвяхом вбився нині рай
    болю свято
    вибирай не вибирай
    що приспати

    світе видуманий нам
    для покути
    ти не бачив де вона
    радість "бути"

    там сказали відійти
    тут лежати
    страх подумати що ти
    вже без тата

    страх подумати нема
    слів знайомих
    на устах його зима
    хто з нас вдома

    світлий пам'яті прибій
    ніби з храму
    ви вже разом тату мій
    ти і мама

    13 Травня, 2016


    Рейтинги: Народний -- (5.6) | "Майстерень" -- (5.53)
    Коментарі: (2)


  45. Віктор Кучерук - [ 2018.10.23 05:58 ]
    * * *
    Т. І...
    Ловлю безсонними очима
    Світіння зоряних суцвіть,
    А за бідацькими плечима
    Моя жура, як тінь, стоїть.
    І помокрілим оксамитом,
    Украй розхристаних садів, –
    Її, напевно, не зцілити
    Якби того я не хотів.
    Чомусь, укупі із брехнею,
    Вона народжує плачі, –
    Коли, між мною і між нею,
    Нема нікого більш вночі.
    Ніде не видно і не чути
    Весілля там, де я ступав, -
    Нема до кого пригорнутись,
    Крім захололого стовпа...
    20.10.18


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.71)
    Коментарі: (2)


  46. Серго Сокольник - [ 2018.10.22 22:16 ]
    Новини
    Дзвеніла пташка в гаї калиновім...
    І купували в бутіках обнови...
    І форвард сотий м"ячик забивав...
    І літератор пташкою співав
    Надвечір на гламурному бенкеті...
    І вояки вдягли бронежилети
    І на "нульовку" вийшли... У столиці
    Злодюги вщент "обчистили" крамницю...
    І хтось, на олігархів дуже лютий,
    Робить, мов Че Гевара, revolution
    На шлях слизький ставав... На ковзанах...
    А хтось запив, усе пославши нах...
    ...життя "дуалістичилось" незмінно...
    ...В ЦЕЙ ДЕНЬ НА ФРОНТІ ЛИШ ОДИН ЗАГИНУВ.


    © Copyright: Серго Сокольник, 2018
    Свидетельство о публикации №118102209381


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (2)


  47. Василь Кузан - [ 2018.10.22 19:16 ]
    Сидить… Висиджує тепло
    ***
    Сидить… Висиджує тепло
    На помежів’ї сну і грудня,
    А діти не приходять, блудні.
    Вірніш, заходять й знов ідуть.

    Тепло не муляє. Терпець,
    Немов клубок міцної нитки.
    З такої час дороги виткав,
    Що безталанні ними йдуть.

    Тепло продзьобає колись
    Чекання вічну шкаралупу,
    Зберуться блудні всі до купи,
    Обіймуть пустку і… підуть…

    22.10.18 © Василь Кузан



    Рейтинги: Народний -- (5.54) | "Майстерень" -- (5.7)
    Коментарі: (4)


  48. Сонце Місяць - [ 2018.10.22 16:19 ]
    світле мито
     
    хай промайнуть ~
    немов умисно
    але мене тим не бентеж
    осінні настрої без меж
    святковості твої о місто

    реінкарнації ~ світлини
    іржавіють мов на очах
    & дежавю спіткає жах
    знавця
    полотен
    старовинних

    за листям золотом черленим
    залляє сяйво метушню
    ховають чи ідуть на шлюб
    легкі кримплени ~ лубутени

    п’яничка либиться на дійство
    хильнувши зовсім трохи чар
    якби вогню
    прихильний жанр
    жовтнева хроматична
    дійсність

    & той хто був поет ліричний
    відставивши роботи вжеж
    обходить вірно рештки веж
    а там
    щось ше
    його закличе

    ось гастролюючі вірмени
    скрипками крають серця трут
    подоли вулиці метуть
    притерті до такої сцени

    а ми чиїсь всечасні діти
    & несмак певний
    має смак
    à la recherche в сімох томах
    чи знову шанс
    тебе
    відкрити





     


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (2)


  49. Любов Бенедишин - [ 2018.10.22 14:11 ]
    (Не)спортивне
    Хто вище, моторніше, вдатніше –
    Пружинить митецький батут.
    Вертких викрутаси… Не впав іще?
    Оступишся – вмить затовчуть.

    Довкола – умільців із ряднами! –
    Чигають на жертву, авжеж.
    Шліфую стрибки між огрядними:
    Ось так! І ось так! Як належ…

    22.10.2018


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (12)


  50. Світлана Майя Залізняк - [ 2018.10.22 13:10 ]
    Хвильне


    1

    Офіційні версії, віяла чуток...
    Крокодили - ридма... і фламінго змок.
    Обсадили соняхом гуси автобан.
    Шарпанина зайва. Ліпиться бовван...

    В шелесті осінньому - втіхоньки мотив.
    Обживають людоньки площі та кути...

    2

    Перемінно...
    мінно...
    летаргійний сон...
    Руно щирозлоте звоював Ясон...

    Хрусь... - кодоли рвуться...
    Хвилі смоляні...
    Хтось війну роздмухав... Дзоти в бур'яні...

    Жалості не стачить на дрібних овець.
    Нагострила свашка чорний гребінець.

    Бракне оптимізму, контурів яси...
    Крихіток полегші у Творця проси.


    2018


    Рейтинги: Народний -- (5.74) | "Майстерень" -- (5.86)
    Прокоментувати:



  51. Сторінки: 1   2   3   4   5   6