ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2026.01.11 18:18
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.

Не вірю ще, увесь тремчу,
Навколішках стою і каюсь.
Сльоза непрохана в очу --

Віктор Насипаний
2026.01.11 17:40
Сидить хлопчак в селі на лавці біля хати.
Підходить дядько і пита: - Чи вдома тато?
Малий ліниво зирка. Весь в смартфоні:
За вухом чеше й каже: - Мій? Та, звісно, вдома.
Гукає той. У хвіртку стукає, лютує.
Вікно відкрите, а ніхто його не чує.
- Чому

Іван Потьомкін
2026.01.11 17:26
Кажуть: є країна
Повнісінька сонця…
Де ж бо та країна?
Де ж бо теє сонце?
Кажуть: є країна
На семи стовпах,
Сім планет у неї,
Схили в деревах.

Євген Федчук
2026.01.11 14:23
Ніч була темна. Місяц, хоч зійшов
Та й то у хмарах десь блукав, напевно.
Внизу Рось жебоніла безперервно.
А він вертав думками знов і знов
До того, що плекав усе життя –
Бажання влади. Так йому хотілось,
Щоб навкруг нього все отут вертілось…
Все п

Олександр Сушко
2026.01.11 13:38
автор Артур Курдіновський

Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.

Моя земля горить під небесами,

Борис Костиря
2026.01.11 11:23
Так бракує постійно часу
У потоці марнотних днів.
Час дарує, немов прикрасу,
Позолоту зникомих слів.

Час розсудить і час засудить
Ні за що, ніби злий тиран.
Лиш вина має різний ступінь,

Мар'ян Кіхно
2026.01.11 06:54
Мого батька викинули з Національного оркестру народних інструментів за "огидний потяг до грошей". (Як це тоді політично називалося?..) Він влаштувався у музичну школу №9 десь на Круглоуніверситецькій (над Бесарабкою), допрацював до пенсії в одному рван

Олена Побийголод
2026.01.10 22:48
Із Леоніда Сергєєва

– Четвертий, Четвертий, як чути? Я – П’ятий!
Не спати на чатах! Пароль – «тридцять три».
Прийнято?.. До вітру – о пів на дев’яту!
Ніяк не раніше! Прийом! Повтори!

– Так точно, о пів на дев’яту – д

Володимир Мацуцький
2026.01.10 21:10
По українській матері-землі
ідуть колоною військовополонені.
Ідуть в донецькій проросійській млі
захисники Вкраїни нені.
І не ідуть, їх ті ведуть –
Вкраїни зрадники полукацапи.
І всі донецькі смачно ржуть:
«хохла у плен кацап зацапал!»

Олег Герман
2026.01.10 19:57
ДІЙОВІ ОСОБИ: ВІКТОР — чоловік із гострими рисами обличчя та скляним поглядом. Одягнений охайно, але без жодного натяку на моду. Його рухи економні, голос позбавлений модуляцій. АННА — його дружина. Жінка з живою мімікою та нервовими рухами. Вона ви

Борис Костиря
2026.01.10 10:53
Весна ніяк не переможе
І не протиснеться крізь сніг,
Крізь кригу, як через вельможу,
Що кидає дари до ніг.

Так пробивається нестало
Весна крізь перепони зим.
Колись вона таки настане,

Тетяна Левицька
2026.01.10 09:31
Хтось викрутив небо, як прачка ганчірку.
Узимку не віхола — тонни дощу.
Та, як же вмістити всю душу у збірку,
яку я, не знаю навіщо, пишу?

І хто ж потребує мелодії всує?
Та скрапує лірика чуйна з пера:
і сліз повні відра, і слів не бракує —

Микола Дудар
2026.01.10 01:52
Якщо вам нічого «сказать»
І боїтесь торкатись тіні —
Пора розмножитись під стать
На більш прозорливу, осінню.
Якщо розмножене впаде
У ваший гнів з сумним обличчям,
Вас не сприйматимуть ніде
Тому, що ви є та вовчиця,

Олег Герман
2026.01.10 00:16
Олеся сиділа на балконі пізно ввечері, обгорнута пледом. Вона тримала в руках горнятко з чаєм, яке вже охололо, і стомленим поглядом дивилася на мерехтливі вогні міста. У голові постійно звучав гучний хор: слова матері, глузування сестри, знецінення ліка

С М
2026.01.09 21:12
а чи знаєш за опівнічника
якого не зупиниш ти
а чи знаєш за опівнічника
що двері кухні зачинив
не чинить галасу сторожа
я ~ кіт у чорному плащі
і я зникаю завжди у морок
хай перший півень прокричить

Світлана Пирогова
2026.01.09 19:33
Білу гриву зима розпустила,
Розвіває її заметіль.
І не видно Селени-світила,
Тільки сніжна встеляється сіль.

І в душі хуртовина тривоги,
Хоч давно відпустила його.
Крає серце від леза дороги,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анна Віталія Палій (1965) / Проза

 Між церквою Ольги і Єлизавети та пам’ятником Бандері

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2015-11-09 19:38:59
Переглядів сторінки твору 4684
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.878 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.863 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.11.26 08:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2015-11-10 15:00:43 ]
Прочитав усе... аж до дай Боже - майстерно написано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2015-11-10 18:37:06 ]
Все мені, може даремно, відчувається у Ваших коментарях більше політики, аніж правди. Щиро написали?) Вдячна, що прочитали усе... Вітання!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2015-11-10 22:10:50 ]
...що Ви! Майстерність і політика - несумісні речі... якщо навіть іде про політику...я говорив про текст, котрому має бути байдуже...коли Вам не байдуже!Повторюсь - майстерно написано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2015-11-11 17:12:23 ]
Тоді беру свої слова назад. ) І вдячна...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-11-10 20:32:01 ]
А я відчуваю, що твої оповідання, Анно Віталіє, змінять на краще багатьох. Щиро. Безкоштовними пайками.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2015-11-11 17:15:28 ]
Твоїми б устами та мед пити ). Мед власної творчості, тут усі знають, що у неї - особливий смак...)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-11-10 22:45:45 ]
щиро


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2015-11-11 17:16:24 ]
))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Зоря (Л.П./Л.П.) [ 2015-11-15 22:02:03 ]
Якось незручно критикувати сусідку по останнім публікаціям.)
Можливо помиляюся, але на мій погляд, в зображенні Вами, панні Анно, східняка і галичанина, присутні деякі штампи. Працював на східняка? А на Донеччині кажуть, що навпаки, вони годували західну Україну. Тому, можливо, треба якось тонше? Звісно, якщо сподіваємось жити в одній країні.
І ще. Чи не натуральніше було б пряму мову пані з Донбасу написати українськими літерами, але російською мовою? Тим більше, що у Вас вона «…далі перейшла на російську». Це не причіпка. Мені цікава Ваша думка тому, що сам стикаюсь з такою проблемою в своєму оповіданні.
Пробачте за мою українську мову.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2015-11-30 18:57:22 ]
Літературна критика допустима навіть і щодо сусідки по останніх публікаціях), Володимире.
Тонше, то тонше. Але нині час такий, що треба правильно, щоби не було протилежних думок. Бо щонайменше одна сторона сильно помиляється. А все треба називати своїми іменами задля світлого розуму. А правильно не так, як говорять одні чи інші, а так, як виглядає зверху. Треба вміти подивитися з точки зору загального цілого.) Ілюстрація: недавно одній переселенці (за програмою працевлаштування)запропонували роботу на місцевій птахофабриці. Оглянула. Все знайоме, праця така ж, як і там. Вже погоджувалися. В кінці запитала ще за зарплату. Півтора тисячі. - Як півтора тисячі, чого так мало? - запитує. Відповідають, - у нас такі зарплати. - Я за таку саму роботу вісім тисяч отримувала. А за півтора працювати не буду.
Звідси висновок: на Донбасі що, кури несуть не золоті, може, хоча би срібні яйця?
Вугілля - державне. Платня - за роботу. Чому одні з шостої ранку до десятої вечора - у важкій фізичній праці, і їм не вистачає. Вони що, менше втомлюються?
Пряму мову пані з Донбасу можна писати і українською. Бо метою тексту була не натуральність, а переданий зміст. Залежно від тексту, іноді важлива і натуральність.
У тексті старалася не образити кого-небудь, а показати, що є набутки світу, а є і набутки духу. І як би воно зовні не виглядало, все ж другі - важливіші.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2015-11-30 19:07:31 ]
І ще: не бійтеся поставити своє фото, так хоч говориш з людиною на рівних...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Зоря (Л.П./Л.П.) [ 2015-11-30 22:05:02 ]
Насамперед, дякую за відповідь.
"...нині час такий, що треба правильно, щоби не було протилежних думок." Цікаво.
"...правильно не так, як говорять одні чи інші, а так, як виглядає зверху." А я чомусь думав, що тільки Бог бачить зверху істину.
Але я поважаю ваше право мати свої переконання.
Стосовно фото: пробачте, але це вже моє право.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2015-12-01 09:24:26 ]
Вибачте, що не відразу відповіла: не відразу побачила коментар. Правильно - це і є так, як Бог. Просто боялася, що для Вас таке твердження може бути трохи незвичним. Рада, що помилилася...
А "щоби не було протилежних думок" - якщо є протилежні думки, значить, за логікою, чиясь точка зору ближча до Божої, а чиясь дальша. І цей поділ справді розділяє. А щоб не було розділення, то і треба так, як Бог.)