ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2025.12.13 16:56
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.

Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н

Микола Дудар
2025.12.13 12:09
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…

Пиріжкарня Асорті
2025.12.13 08:57
Вірш розглядався на онлайн-колегії робочих змін і керівників профільних департаментів "Асорті Пиріжкарень" з долученням сторонніх експертів. І от що ми маємо в підсумку. Технічно текст повністю тримається купи на граматичних і словотвірно спорідне

Тетяна Левицька
2025.12.13 08:13
Ти ще мене не розлюбив,
і я тебе не розлюбила,
та згодом знайдемо мотив,
всадити в душу ніж щосили.
Така природа почуття;
любов і зрада синьоока
шукають істину глибоку
у манускриптах забуття.

Юрій Лазірко
2025.12.13 00:28
Йшла по селах ніч сріблиста,
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.

Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай

Борис Костиря
2025.12.12 22:21
Безсніжна зима, ніби чудо природи,
Живий парадокс чи апорія слів.
Чекаєш забутий апокриф погоди,
Загублених в полі величних снігів.

Коли загубились сніги в дикім полі,
То висохне голос самої пітьми.
Чекаєш, як долі, розкутої волі.

Іван Потьомкін
2025.12.12 19:50
По грудках їхав грудень,
А в дорогу взяв сани:
«Поможіть, добрі люди,
бо вже коні пристали.
От коли б дістать воза
Або сніг раптом випав,
Говорить тоді б можна,
Що є лад якийсь в світі.

С М
2025.12.12 14:44
Є чуття у моєму серці
Не знаю я що і робити
О ти чудовий світе о світе
Як мені бути і що робити?
Чи знаєш ти що виснував я?
Ти міг би і сам осягнути
Сьогодні всякчас завтра але й учора
Недільно-дівчачий блюз із її горем

Сергій Губерначук
2025.12.12 14:03
У мене на грудях ти стогнеш, і довго,
звитяжуєш голосно щем.
А рима – проста й заримована Богом,
й окреслена віщим дощем.

Про що ця розмова? Коли ані слова?
Про що нереально тужу?
Ти плачеш білугою, дещо з совою.

Богдан Манюк
2025.12.12 12:51
Марія Лавренюк. Улиянка. Роман. —Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2024. —216 с. Чи не кожен автор рецензії замислюється над тим, чому не оминув увагою твір того чи іншого письменника, що підштовхнуло його до роздумів про прочитане і, власне, якими б

Тетяна Бондар
2025.12.12 07:59
ця Присутність незримо гріє
ізсередини
як свіча
проростає в думки
надією
вперто спалюючи печаль
її дихання тихше тиші
її голос як неба глиб

Тетяна Левицька
2025.12.12 07:34
Дзвінок бентежний тишу зранив —
не мріяла узріть тебе
через сніги і океани,
захмарні молитви небес
такого дивного, чужого
без квітів і ковтка води.
Навіщо ж не лишив за рогом
свої непрохані сліди?

Віктор Кучерук
2025.12.12 06:55
Заспаний ранок туманиться
Стишено далі в півсні, -
Росами вкрита вівсяниця
Губить краплини ясні.
Чується каркання галичі,
В озері - слески плотви, -
Запах цвітіння вчувається
І шелестіння трави.

Віктор Насипаний
2025.12.12 01:13
Чому спізнивсь у школу ти? –
Питає вчителька Сашка Гудзя.
- На рибу з татом нині мали йти,
Та він мене з собою не узяв.

- Тобі ж, напевно, батько пояснив,
Чому до школи йти. Не на ставок.
- Еге ж. Сказав, чому не піду з ним.

Наталя Мазур
2025.12.11 21:42
Відколоситься, відголоситься,
Відцвіте, відшумить, відіграє.
Сива осінь - журлива пророчиця
Позбирає лелеки у зграї.

І відплаче дощем, і відмолиться,
Відгорить, порозносить димами.
Побілішає місто та вулиця,

Борис Костиря
2025.12.11 21:24
Ітимеш у лютий мороз
Босоніж крізь поле стооке,
Крізь спогади, сосни тривог,
Крізь мороку дивні мороки.

Ітимеш стернею кудись,
До крові поранивши стопи.
Ітимеш у даль чи у вись
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Пиріжкарня Асорті (2020) / Критика | Аналітика

 Чого могло не бути знову

А хура й досі там

Приписується представникам гороскопа та водойм

...
перейти до тексту твору

Контекст : https://maysterni.com/publication.php?id=178924


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Контекст https://maysterni.com/publication.php?id=178924
Дата публікації 2025-12-13 08:57:56
Переглядів сторінки твору 60
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.083 / 6  (4.904 / 5.97)
* Рейтинг "Майстерень" 5.083 / 6  (4.904 / 5.97)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ЛІТПРОЦЕСИ
Автор востаннє на сайті 2025.12.13 20:07
Автор у цю хвилину присутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-12-13 09:32:11 ]



Б. Костирі,
тільки щось би
стирить




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-12-13 18:12:53 ]



усякі ілюзорні вежі
що обертаються сторчма
дивлюсь були вони & вже ось
нема


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2025-12-13 18:50:13 ]
Уважно і прискіпливо ознайомився з даним критико-аналітичним матеріялом досі мені невідомої, але вже глибоко вельмишановної Пиріжкарні Асорті, внаслідок чого отримав гіперархіглибоке удовлєтворєніє, з чувством якого і пишу цього коментаря.

Читаючи преамбулу, виділену жирним шрифтом, я не міг подолати в глибині себе того потужного резонансу, який здебільшого зустрічається тоді й тільки тоді, коли щось із чимось глибоко та потужно резонує, якщо ви розумієте, про що я.

Дійсно, оте все, що там на тій онлайн-колегії вирішили, оце воно все так і є, можете навіть не сумніватися. І рими, і лексика, і абстрації, і невтілені в образи стани, - оце воно все так і є. І я оце, читаючи, відразу згадую недавні вірші відомого поета з Луганщини Б.Костирі, з якими я мав честь нещодавно ознайомитися та навіть написати щось на кшталт рецензій.

І ось переходжу до прочитання власне отого вірша, що розглядався на онлайн-колегії Пиріжкарні, та й мене аж прямо шляк трафляє - ну хто, хто ж оце посмів так нахабно, але ж і вправно наслідувати стиль, образність, систему метафор, метафоричність гіпербол і мімічно-синонімічний ряд відомого поета з Луганщини Б.Костирі? От оце ж та якби це падло мені потрапило під гарячу руку, то я б йому такого б прочухана задав, що й до кінця світу не посмів би більше не те, що віршів писати, а увесь залишок свого життя користувався би виключно, прошу вибачення, біде замість, прошу вибачення, туалетного паперу, бо це ж як переломаними в кількох місцях руками можна вправно користуватися цим, прошу вибачення, туалетним папером?

І оце ж, уявіть тільки собі, дочитую до завершення, а там і підпис автора, вірніше не підпис самого автора, а згадка про автора, котрим і виявився відомий поет з Луганщини Б.Костиря. Аж відлягло від серця.

Ну, гадаю, як же це добре, що мої припущення виявилися марними та помилковими, і що ніяка, прошу вибачення, мерзота не наважилася використовувати творчий доробок відомого поета з Луганщини Б.Костирі у своїх корисливих, а можливо, що й у злочиних, інтересах!

А відомому авторові з Луганщини Б.Костирі я бажаю довгих літ щасливого творчого життя!