Треба щось думати.
Можна спробувати замовити в Інтернеті або на перші часи саме там і позичити за допомогою * html-редактора.

Одна з нагород у автора вже є. Це R-статус, арифметично вищий за перший.

Може бути і таке, що автор у ним обраний спосіб так розважається, коли пише про премії та про антології.
Його зазіхання у нас ніким серйозно як не сприймаються, так і не розглядаються.

Дати і підписів немає, а заявка занесена до книги вахтової пам'яті.

Палке безгоміння, коли хтось палить Мальборо у тиші!))) Коко, мені подобається Ваш палкий гумор!))) Що до Костирі, то за пошуком оригінальних образів він втрачає не лише реальність, орієнтацію, а й себе.

У площині "подобається / не подобається" вірш не розглядався. І під час технологічних перекурів це питання за межі обговорення не виносилось.

За інших обставин – тобто дещо раніше і після однієї з попередніх колегій, виникали окремі доброзичливі поради стосовно попередніх запитів автора, а саме – щодо пошуку видавця. У ті часи автор просував снігову тематику. Потім темою були дерева, магма тощо. Йому пропонувалося звучне псевдо і навіть назва першої книжки. Борис Ко. Або і Борис Кос. Звучні псевдо. І назви у послідовності виходів книжок могли би відповідати темам, обраними автором – "Сніг", "Дерево" і так далі.
У такий спосіб і авторські знахідки, особливо примітними з яких є бомбезні оксіморони (оксюморони) не загубились би в образній мішанині.
Потенційному видавцю за умовами договорів доводиться мати справу і з реалізацією друкованої продукції.
Однак це вже їхні проблеми – Замовника і Виконавця.

Дякую за увагу, витрачений час і неодмінну доброзичливість.

Бор Кос

або BORKOS


BORKOS, га?