ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.01.09 11:16
Ти все сказав і я сказала!
Відріж... Не плач... Не говори!
Твої слова, мов вістря жала,
мої — отрута для жури.

Плеснув помиями в обличчя
і побажав іти туди,
де в пеклі плавиться столиця

Борис Костиря
2026.01.09 10:35
Не хочеться, щоб ранок наставав
З його пласким, безбарвним реалізмом.
І диво відійде від ста дзеркал,
Ввійшовши в душу чорним оптимізмом.

Куди підуть всі видива нічні
І казка феєрична і нестала?
Охоплять нас симфонії сумні,

Мар'ян Кіхно
2026.01.09 07:59
Мій батько був колись штангістом, а тоді його рекрутували в савєцьку армію та зробили водолазом. Чому та навіщо я не знаю. Я переказую вам переказане, та після того довго мною стулене, наскільки змога. На той час (після Другої світової) ув армії служили

Іван Потьомкін
2026.01.08 22:10
Вночі навідавсь посланець. На ліжка край присів,
Одна лиш шкіра та кістки, очі запали вглиб.
Тепер я знала: розваливсь старий і вутлий міст,
Що поміж «був» і «має буть» руки часу сплелись.
Страхав мене кулак худий, вчувавсь глузливий сміх…
Нехай же б

Євген Федчук
2026.01.08 19:20
Сидять діди під кормою. Сонце припікає.
Але під старезним дубом не так дошкуляє.
Корчмар тут столи поставив, тож можна сидіти,
З кухлів пиво попивати та поговорити.
Про що дідам говорити, як не про минуле,
Коли вони молоді ще і завзяті були.
Похваля

Тетяна Левицька
2026.01.08 17:19
Для чого я прийшла в липневу заметіль?—
Спокутувати гріх людського роду?
Пізнати у пологах немовляти біль,
на доторк пальців і вогонь, і воду.

Заради існування? На брехні одній
триматися від альфи до омеги?
Я із ребра Адама, та світогляд мій

Кока Черкаський
2026.01.08 16:49
День через день,
Уже котрий вік
Десь на горі в Бескидах жив собі чоловік,
І всі знали, що він - бамбула,
Найдурніший з усіх бамбул,
Одні кажуть - він був лемко,
Інші -...

Сергій Губерначук
2026.01.08 12:54
Хор у одній людині…
Вона намагнічена піснею жити.
Є ноти-дерева.
Є ноти-струмки.
Кульмінаційна нота – ти,
хто слухає
нині,
хто чує

Микола Дудар
2026.01.08 12:37
І ти вже не та, і я вже не той…
З дива не виникне диво.
Скрипка — одне, інше — гобой,
Хоч і на вигляд красиво…
Сцена потрібна, потрібен глядач.
Оплески іншої думки…
Попри визнань, попри невдач
Кожен тримається Букви…

Борис Костиря
2026.01.08 10:47
Така невизначеність у погоди.
Цей шал вітрів, як чорна меса снів.
Шукаємо пригоди, як нагоди
Поглянути у дзеркало світів.

Ми стоїмо на кризі парадоксів,
На кризі нерозв'язаних питань.
І шал вітрів полине, ніби доказ

Вячеслав Руденко
2026.01.08 08:37
сумно і безнадійно палає хміль
вірші тривожать менше аніж роки
все що ще майже поруч–розчинна сіль
вийдеш у двір до шляху–самі піски

не заховати себе назавжди в оцет
лиси знайдуть уночі по сліду обмов
стануть скакати пищати лизать лице

Олена Побийголод
2026.01.07 21:00
Із Леоніда Сергєєва

На уроці географії
мапа є із Батьківщиною.
Хоч масштаб у неї зменшений,
а займає всю стіну!
І розказує учителька
із натхненністю незмінною

С М
2026.01.07 20:42
Се день у день, на тому горбі
Хлопака із посмішкою сидить незворушно собі
Ніхто не бажа його знати
Вони бачать, то просто дурень
І жодному не відповість він
Але дурень на горбі
бачить сонце заходить
А його очі бачать

Олександр Буй
2026.01.07 20:24
У пеклі зачекалися чорти,
Кипить казан, тече смола рікою.
Лишається до скроні піднести
Холодну цівку вогкою рукою –

І гримне постріл… Прощавай, життя!
Я сплачую останній твій рахунок.
Хай виб’є куля з голови сміття

Пиріжкарня Асорті
2026.01.07 19:56
Протокол номер 01/01.26 від сьомого січня поточного року. Місце проведення – Головний офіс "пиріжкарень" і точки віддаленого доступу до нього. Що можна сказати про цей вірш: Відчувається авторська амбіція, як і курсова спрямованість на результат,

Артур Курдіновський
2026.01.07 15:27
Виблискує красою
Приваблива вітринка.
Чи справді є такою
Сучасна сильна жінка?

- Варити вам вечерю?
Знущаєтесь? О, небо!
Я зачиняю двері -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Редакція Майстерень (1963) / Публіцистика / Денники з ПМ

 Дзеркала. Денники 2




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2026-01-08 12:42:47
Переглядів сторінки твору 49
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.489 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (3.497 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Культурологічна тематика
Загальномистецька тематика
Автор востаннє на сайті 2026.01.08 20:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2026-01-08 17:43:51 ]



дякую Вам, дуже цікаво
трохи сподівався, що зустрінеться ентропія

перпетуальне зависання в екранах нам нині
компенсують тривалими вимкненнями електрики
(вже чим можуть)

я тут мислив щодо текстів, насамперед поетичного кшталту
а також, чого бракує (не всім, але ж)
не особливо оригінальна думка полягає в тім,
що ми любимо, коли за словом відчувається емоція
а, слова, які просто нашвидкуруч компілюються,
часто позбавлені цього моменту
таки, деякі слова можуть викликати певне відлуння,
індивідуальне & незначне
утім, зовсім інша річ, коли є пережита чи бодай провідчута
емоція, яку виражають певним словом, розміщуючи
у певному місці тексту, задля акумулювання певного ефекту

тобто, зрозуміло, що якщо в тексті за кожним словом якесь
явне емоційне навантаження, текст не є читабельним
власне, суть в балансі, в тім, щоби підібрати
і такі слова, які не "фонять", дозволяючи отримати мікс,
який має прозвучати дуже певним чином

але якщо вірші, навіть технічно вправні, містять оце
наміром невиразні фрази, рядки, малоцікаві ідіоми. . .
ну, Рільке умудрявся творити із цього свою музику
уникаючи лунких словес, як вже міг
(не всюди і не конче, але втім)
зрозуміло, що таких умів, як Рільке, надто мало



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2026-01-08 18:09:07 ]
Так, ясна річ, емоції. Ось тут і про те, що вони не єдине, а дещо комплексне з чимсь природнім, глибинним. Що все не в повітрі суто авторського єства, а є якісь акорди із різними зовнішніми речами із емпатією сторін дійства, бо все живе...

Цікаво те, що Рільке не зміг передати свою майстерність іншими мовами, пробував, але не зміг...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2026-01-08 19:06:38 ]


ну от, в нашому тутешньому локдауні
який триває вже шостий рік
явний дисбаланс, я тому власне письмо
трохи на павзу поставив, бо не то

щодо Рільке, так, він намагався віршувати
французькою, щодо тих його декількох віршиків
російською, мислю, це був переклад (слабкий)
але французька не дозволяла йому бути собою
можливо, якби він мав ще років п’ятдесят в
запасі, і хотів би перейти на французьку, то хто зна
але в нього і на німецьку свою творчість
не сильно багато часу було якби

ось Вам ще, e. g., у чимось дотичний досвід
Семюеля Беккета, для котрого у певний момент
англійська стала занадто відлунною
тож він переключився на французьку
і отримав бажане – власну дистанцію від тексту

звісно, є критика щодо схильності чи надмірної навіть
уваги до "іноземщини", але, на жаль, приклади, які
мене цікавили би в цім контексті, саме іноземні