нехай буде юдаїзм. можна і так і так - у літературі пишуть по-різному.

та ми не про буддизм тут говоримо.
я навела приклади різних світоглядів, залежно від віровчень.
і заглиблюватися в самі віровчення зараз немає сенсу.
тим більше, що до могот бачення теорії творення поезії як енергій, воно не має прямого стосунку.

хочу конкретизувати слово "релігії" мабуть, правильніше сказати "віровчення"

"віросповідання"...

Віра - це, вочевидь, вища і базова форма, закладена в явище "людини".
Віросповідання - це особистісне, проекція "віри" на особисті потреби конкретної особистості, і це нижче рівнем, аніж "віра" і "людина".
Релігія - це ще нижче, нмсд, інституційне явище - поєднання тих чи тих філософій і потреб задля "віросповідання", але не тільки, тут з'являється і проекція "цивілізації"...

ні. віросповіданя, це прийняття певної релігії за основу власного життя і дотримання її.
віровчення - це основні догми певної релігії
а релігії - це ширше за віровчення. бо крім догм і т.п. включає ще й культ.

Отже поняття "людини" виникло суто з коментувань тих чи тих осіб? Невже з їхнього, відсутнього, насправді, світогляду? І ви ж не про світ, насправді, тут говорите, а суто про т.з. "цивілізацію", як ви її бачите. Ви ж кажете про власний досвід у цій, т.з. "цивілізації", а тема виходить за її межі. І вам це, як мені здається, не до вподоби. Цікаво - чому?
Але ж ви маєте ще й інші чуття, про що не говорите - жіноча інтуїція, жіночі чари, тощо - багато чого, що виходить за межі як "юдаїзму", "християнства", "ісламу", так і за межі нинішньої офіційної науки і освіти...
Саме про природу більш високих чуттів, про їх взаємозв"язки з більш низькими ми і говоримо тут.

слово людина виникло від з уст людини. і набуло у людському ( зазвичай земному) суспільстві ( адже не заперечите, що таки у суспільстві. і що суспільство таки людське))певного значення, як і інші слова.
та й у словнику можна почитати, що воно таке.
якщо ПМ - сайт антисуспільний, і я , як елемент суспільства, і та ж таки людина, не маю тут права голосу тоді вибачайте, помилилася адресою, коли вирішила подискутувати, як це роблять люди у своєму земному суспільстві :)
тобто, які саме інші відчуття? не ухиляйтеся від конкретного))

Ви ж не дискутуєте, Яно.

"тобто, які саме інші відчуття? не ухиляйтеся від конкретного" - це про що?

Ось звідки ви, наприклад, взяли що ПМ - сайт антисуспільний? Прошу пояснити це.

Далі, відкрию вам велику таємницю - є багато слів, народжених не нашою цивілізацією.
Є навіть роди письма, котрі розроблені були не нами. Взагалі, багато чого на Землі від більш високо розвинутих рас і створінь
Багато чого було до нас - так і сам Творець творив до нас, , і багато чого існує в невидимому для нас вигляді зараз і поруч з нами, невже прагнете це все заперечувати?...
Яка з цього вам користь? А нам всім?
Я розумію, якби ви намагалися з'ясувати якісь питання в контексті статті - що саме в статті для вас конкретно не зрозуміло, але ж

як не дискутую? дискутую. висловлюю власне бачення і переконую у ньому. водночас опоную. хіба це не дискусія?

Висловлювати власне бачення - це ще не дискутувати. За темою статті дискутувати - це ж бо і зовсім інша конкретика.

Ось що це, поясніть.

"тобто, які саме інші відчуття? не ухиляйтеся від конкретного" - це про що?

Ось звідки ви, наприклад, взяли що ПМ - сайт антисуспільний? Прошу пояснити це.

щодо Ваших слів "Висловлювати власне бачення - це ще не дискутувати.

ось, цитата з філософської праці:

"Дискусія — форма колективного обговорення, мета якої — виявити істину через зіставлення різних поглядів, правильне розв'язання проблеми."

Для того, щоб зіставляти погляди, ми тут їх і викладаємо. Як я це і роблю. То що , я і далі не дискутую?))

оскільки тут стільки вже слівФ,що стає важко орієнтуватися, хто кому що і де казав, спробую розкласти на полички:
значить про "великих" і хімію творення поезії вияснили. бо це було більше до Анни-Віталії. Ну, слава Богу))

про дискусію теж вияснили.

далі
"тобто, які саме інші відчуття? не ухиляйтеся від конкретного" - це про що?

це десь Ви мені в коментарі сказали, я не можу зараз знайти. тобто погодилися з енергетикою і тут же згадали якісь інші відчуття. тому я і спитала, бо не зрозуміла, про що воно. а Ви , відповідаючи. так і не відповіли. коли знайдуФ, повторно спитаю.

далі. "Ось звідки ви, наприклад, взяли що ПМ - сайт антисуспільний? Прошу пояснити це."
тепер про мій умовний висновок про це.
це було сказано мною в коментарі, що стосувався визначення поняття "людина" саме Вами, яке кардинально відрізняється від загальноприйнятого всіма відомим мною світоглядами :) там йде в коменті, є логічний ланцюжок, звідки такий висновок.

1) Шановна Яно, дискутувати - бачите, і вас теж тут саме про те, про вирішення даної, за темою статті, проблеми. Тому і прошу вас про конкретику в межах актуальної проблематики.
2) Тобто це суто ваша раптова візія про начебто антисуспільний сайт ПМ, і опирається ця візія на ваш кругозір і розуміння, а не на щось інше.
Та все ж таки, надалі, закликаю вас до конкретики в межах цієї статті, а то слів буде ще більше...

стосовно "дискусії". Ви мені закидали не те, що дискутую не в тему. а те, що я взагалі не дискутую, а тільки викладє власну думку).
ось я і відповіла на закид цитатою визначеня, що таке дискусія. і я конкретно назвала речі своїми іменами у тому коментарі, де про це йдеться.

далі.
сайт я назвала умовно антисуспільним не тому, що він таким є. а тому, що це виплило з мого логічного ланцюжка, початком якого є Ваше розуміння поняття "людина".
бо раз суспільство приймає звикле визначення людини, раз всі, крім Вас, його приймають і ним керуються, і при тому більшість все-таки творить суспільство, то раз ту ця вся більшість критикується і упосліджуєтьс, то і висновок напрошується такий.
може я не маю слушності. але тоді поясніть, в чому я помиляюся.

якщо треба, то можу і розширити конкретику.

а саме, ВИ стверджуєте, зщо людина апрорі ідеальна, поскільки несе божественну суть, образ і подобу. тому не можна казати, що вона лиха, бо божественне не буває лихим.
а я кажу ні таком у означеню. бо людина, будь-яка, що жила, живе і житиме на землі, попри божественну подобу, в силу власної стійкості до земних спокус, зби вається на проступки проти Божих вартостей. такий проступок християни називають гріхом, інші релігії кармою, і т. д.
Термін "подоба" в християн -- це не внутрішнє, а швидше зовнішній облік, людська оболонка, тому і малюють на іконах Бога у вигляді сивого чоловіка.

але, якщо людина хоче і внутрішнбо наблизитися до Бога, мусить не грішити, а жити за Заповідями.

у Світому Письмі навіть є слова такі "Хто без гріха, киньте у мене каменем"

Ви ж на сторінках ПМ пропагуєте геть інше бачення людини. мабуть тому, що у Вас інший світогляд.

Але, автори, як люди в широковживаному значенні, творять суспільство. в тому числі суспільство і локальне, тут на ПМ. і за своїм світоглядом вони є різними. хтось атеїст, хтось християнин, а хтось іудей. може і інші є.

Тому агресивно пропагувати власний світогляд, вриватися в коментарі з цим, що для більшості сітоглядів не стосується мистецтва, вибору теми і суті поезії зокрема, рлзгортати на цю тему дискусії, занижувати із-за цього оцінки і т.п.
але ж це вже виглядає на пропаганду.
я розумію, що ВИ - власник сайту. А вільні тут керуватияк забажаєте.
Але я вважаю, що такі речі слід виносити в правила, щоб люди, реєструючись були в курсі куди ідуть.

* там у мене описка. слова " в силу власної стійкості" приймати як " в силу власної нестійкості"

Шановна Яно, давайте не відхилятися від теми статті.
Щодо людини можете собі дозволяти будь що, але в іншому місці. Вас переробляти ніхто не збирається, але є правила сайту і їх з боку адміністрації строго дотримуватимуться.

Поезія в наших авторських трудах є, по суті, образотворенням чи, скоріше, у більшості випадків, образовідтворенням. І точність цього процесу,нмсд, зазвичай все і вирішує. А точність - це і завжди потрапляння в ціль, в нашому випадку, думаю, в образ, але не тільки в образ, ще і в ідею образу, бо образ, кожен образ, також багаторівневий, і робить його таким саме ідея, закладена в нього. І це вже простір, і виміри. І це все формує і супроводжує енергія.
Ось, наприклад, - чи то йдеться про спостереження астрологів за світилами, чи про використання спектрометрів фізиками у прикладних завданнях, але давно зауважено, що кожен елемент, а звідси, і кожна сполука, мають суто своє випромінення, свою вібрацію, свою енергію - і в цьому випадку, виміри, приладне "чуття" енергії на відстані вельми близьке, як на мене, з поетичним потраплянням в образи - бо будь що, про що ми говоримо, має свою енергію, свою енергетику. Думаю, можна однозначно стверджувати те, що саме точність слова, створює його реальний енергетичний зв'язок, а часто і резонансний зв'язок, із реальним ж бо й образом (предметом, явищем) у просторі і в часі. Тому можемо говорити й про енергію самого поетичного слова, енергетику рядка, поезії в цілому - через точність потрапляння в реальний образ, а отже, і в енергетику образу.
І основне, як на мене, поєднання реального образу із словом поетичним (і не тільки поетичним) відбувається в обсязі ідеї. Ідеї - як спільного підґрунтя, спільної основи образу (реального предмета, явища, тощо) і відповідних поетичних (словесних) означень,

В контексті всього сказаного є сенс додати, що багато джерел повідомляють нам про строгу відповідність цих самих живих ідей вібраціям.
Чи це йдеться про звуки, чи про кольори, чи про інші речі, котрі так чи так породжуються більш спільними ідеями, але маємо строге правило - життя розвивається від нижчого до вищого, в тому числі, від нижчих до вищих частот, до вищої енергії всього і вся живого.
Одним із строго наукових доказів цього правила є, скажімо, ... наше темне, вкрите зорями небо. Чому воно темне, якщо в небі така кількість зірок, що їхнє світло мало би вночі нам створювати новий день? Як виявилося - світло в космосі не гасне, воно просто змінює свою частоту, і так, як наш Всесвіт стрімко зростає, то світло збільшує свою частоту і енергетику, виходячи в невидимий, горішній діапазон, надфіолетовий спектр.
Якби ж Всесвіт гинув, і згортався, то небо стало би в якийсь момент червоним, і інфрачервоним, спалюючи все і вся, хоча і промінням значно нижчої за ультрафіолетове енергетики...

Тож коли ми в мистецькому процесі хочемо досягнути максимальної точності, то маємо технічно навчитися контролювати такі ланцюжки побудов.
Кольори, звуки, будь-які творчі елементи, складаються в полі, в обсязі, в межах творчої ідеї, чи узагальненого замислу, котрий реально вібрує в авторі, і це поле обов'язково має свою, як загальну частоту, так і частоту окремих елементів-складових, і воно формуватиме цілком логічний кінцевий результат, і в строгій залежності від того, наскільки точно ми оперуватимемо в собі чуттям частот.

Яно, давайте не примітизувати фізику і матерію ).
Матерія, це таки усе видиме і невидиме, що має енергетику, енергію.
І є ще квантова фізика, що цілком офіційно заявляє - що "ВСЕ КВАНТУЄТЬСЯ"! Ви розумієте цю фразу? Напевно ні, а прикро. Та маєте покластися на це твердження фізиків.

На жаль, мені здається, що ви наразі ще не зрозуміли і про що йдеться в статті. Не говорилося про таку собі "високу поезію" і "високих особистостей", про що ви зараз кажете.
Ми і не говорили про загальну енергетику (позитивну чи негативну) єства автора чи читача, будьте уважніші.
У статті йдеться про енергетику чи енергію (вібрацію) тієї чи тієї ідеї образотворення чи відтворення, що виникає в автора й має свою чітку відповідність у світі від Творця, і далі за текстом.

А щодо присутності зла у світі і його боротьби із добром, то це ви знову, як на мене, плутаєте т.з. "цивілізацію" і світ від Творця. Ніхто саме із Творцем тут, в його світі, не бореться, не ті рівні, тож архаїку залишимо архаїстам...