ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Рецензії):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.05.02
05:59
У старомодній та незграбній шафі
Знайшов я дещо. Зовсім не чекав.
Знайшов свого дитинства нотний зошит,
Який не бачив новомодних шаф.
Серед старих блокнотів та конспектів
Мені засяяв, наче діамант,
Дешевий та простенький нотний зошит,
Знайшов я дещо. Зовсім не чекав.
Знайшов свого дитинства нотний зошит,
Який не бачив новомодних шаф.
Серед старих блокнотів та конспектів
Мені засяяв, наче діамант,
Дешевий та простенький нотний зошит,
2024.05.02
04:40
На все твоя, мій Боже, милість
І ласка істинна твоя, -
Тож не журюся, що змінилась
Життя земного течія.
Уже відлунює гучніше
Мені минуле шумом днів
І в серцем вистражданих віршах,
І в чистих трелях ніжних слів.
І ласка істинна твоя, -
Тож не журюся, що змінилась
Життя земного течія.
Уже відлунює гучніше
Мені минуле шумом днів
І в серцем вистражданих віршах,
І в чистих трелях ніжних слів.
2024.05.01
17:52
Червоними слізьми країна плаче,
сумує без упину третій рік…
І кровотеча більшає, тим паче,
що ріки крові – не берези сік!.
Як виявилось, цирк – то небезпека,
загрози пік – зелене шапіто!.
Канабісом торгують у аптеках,
сумує без упину третій рік…
І кровотеча більшає, тим паче,
що ріки крові – не берези сік!.
Як виявилось, цирк – то небезпека,
загрози пік – зелене шапіто!.
Канабісом торгують у аптеках,
2024.05.01
17:10
Будь такою, яка ти нині є.
Я подібних тобі жінок,
Хай вже скроні взялися інеєм,
Ще не бачив, мій свідок – Бог!
Будь земною і будь небесною…
Нероздільні «краса» і «ти»,
Наче Бог сполучив тебе з нею
Як синоніми… Будь завжди
Я подібних тобі жінок,
Хай вже скроні взялися інеєм,
Ще не бачив, мій свідок – Бог!
Будь земною і будь небесною…
Нероздільні «краса» і «ти»,
Наче Бог сполучив тебе з нею
Як синоніми… Будь завжди
2024.05.01
12:38
Не говори мені про те,
що заблукала в падолисті,
і що проміння золоте
вже дотліває в хмарній висі.
Що відцвіли в моїм саду
весняні крокуси й тюльпани.
Лимонне сонце у меду
що заблукала в падолисті,
і що проміння золоте
вже дотліває в хмарній висі.
Що відцвіли в моїм саду
весняні крокуси й тюльпани.
Лимонне сонце у меду
2024.05.01
10:27
«На кремені вирослий колос...»
Отак системі на догоду назвав поет предивний край,
Де чорнозем, ліси і води, й багаті надра Господь дав...
Благословенний край, з якого лиш висотували жили...
Ще й досьогодні дивно, як люди в ньому вижили?
...Страшна
Отак системі на догоду назвав поет предивний край,
Де чорнозем, ліси і води, й багаті надра Господь дав...
Благословенний край, з якого лиш висотували жили...
Ще й досьогодні дивно, як люди в ньому вижили?
...Страшна
2024.05.01
08:57
Вранішні роси - цнотливості роси
З блиском перлинним в шовковій траві.
Свіжі, розкішні, розніжено-босі.
Розсипи щедрості звабно-живі.
Дерево кожне вкрите краплистими,
Кущ росянисто зомлів у саду.
Мов із пацьорок скотилось намисто,
З блиском перлинним в шовковій траві.
Свіжі, розкішні, розніжено-босі.
Розсипи щедрості звабно-живі.
Дерево кожне вкрите краплистими,
Кущ росянисто зомлів у саду.
Мов із пацьорок скотилось намисто,
2024.05.01
05:52
Небо грайливими хмарами
місто велике розбудить.
Ніч сон утримує чарами.
Гей! Прокидайтеся, люди!
Мружиться киця на сонечку,
божа корівка п’є роси,
щастя нехай тобі, донечко,
ранок травневий приносить.
місто велике розбудить.
Ніч сон утримує чарами.
Гей! Прокидайтеся, люди!
Мружиться киця на сонечку,
божа корівка п’є роси,
щастя нехай тобі, донечко,
ранок травневий приносить.
2024.05.01
05:27
Усе чіткіше кожен крок
Її вбачаю всюди знову, –
Горять тюльпани, а бузок
Яріє світлом світанковим.
Стає гучніше спів птахів
І сонце дужче припікає, –
Мов несподівано забрів
Услід за юною до раю.
Її вбачаю всюди знову, –
Горять тюльпани, а бузок
Яріє світлом світанковим.
Стає гучніше спів птахів
І сонце дужче припікає, –
Мов несподівано забрів
Услід за юною до раю.
2024.05.01
05:24
На білий сніг стікає з ліхтарів
Вечірній промінь тьмяно-бурштиновий.
Скрізь тихо. Ані звука, ані слова...
Я десь далеко чую дивний спів.
Одне життя, а в ньому - сто життів...
Незрозуміла, потойбічна мова...
Мене так зустрічає ніч зимова...
Вечірній промінь тьмяно-бурштиновий.
Скрізь тихо. Ані звука, ані слова...
Я десь далеко чую дивний спів.
Одне життя, а в ньому - сто життів...
Незрозуміла, потойбічна мова...
Мене так зустрічає ніч зимова...
2024.04.30
22:48
Ти була красива, наче юна Геба*,
Як у поцілунку ніжному злились.
Заясніле, чисте нам відкрилось небо
Підняло на крилах у блакитну вись.
Далечінь вечірня пломеніла в тиші,
Як рожеві щічки, сяяли вогні.
В світлому багатті ми — найщасливіші --
Як у поцілунку ніжному злились.
Заясніле, чисте нам відкрилось небо
Підняло на крилах у блакитну вись.
Далечінь вечірня пломеніла в тиші,
Як рожеві щічки, сяяли вогні.
В світлому багатті ми — найщасливіші --
2024.04.30
14:02
Перенеслись у перше травня!!!
Ніяких більше зобов’язень...
Мотив й мелодія їх давня
Поміж всіляких зауважень.
Перенеслись… ну що ж, доцільно
Було б усе перечеркнути,
А те, що зветься "не стабільно" —
Згорнути з часом, щоб не чути…
Ніяких більше зобов’язень...
Мотив й мелодія їх давня
Поміж всіляких зауважень.
Перенеслись… ну що ж, доцільно
Було б усе перечеркнути,
А те, що зветься "не стабільно" —
Згорнути з часом, щоб не чути…
2024.04.30
13:53
М-оя душа проникливо сприймає
О-цей прекрасний Божий світ.
Є в нім ті закутки, немов із раю.
Н-атхнення - із емоцій квіт.
А глибина думок у ритмі моря
Т-анок плете зі слів та фраз.
Х-аризма Всесвіту, вечірні зорі...
О-цей прекрасний Божий світ.
Є в нім ті закутки, немов із раю.
Н-атхнення - із емоцій квіт.
А глибина думок у ритмі моря
Т-анок плете зі слів та фраз.
Х-аризма Всесвіту, вечірні зорі...
2024.04.30
11:05
Ходить бісова невіра
І шукає собі віру.
Як давали колись їсти,
Він пошився в атеїсти,
А тепер така дорога,
Що без віри жить незмога.
Навіть ленінці в законі
Припадають до ікони.
І шукає собі віру.
Як давали колись їсти,
Він пошився в атеїсти,
А тепер така дорога,
Що без віри жить незмога.
Навіть ленінці в законі
Припадають до ікони.
2024.04.30
09:40
У розтині часу нам істини вже не знайти,
плачуть старезні дерева шрапнеллю побиті,
у герці смертельнім схрестили мечі два світи –
діти козачі й нащадки орди – московити.
Глянь, кров’ю омиті до краю безкраї степи,
небо жаріє, як бабина піч оксамитом…
плачуть старезні дерева шрапнеллю побиті,
у герці смертельнім схрестили мечі два світи –
діти козачі й нащадки орди – московити.
Глянь, кров’ю омиті до краю безкраї степи,
небо жаріє, як бабина піч оксамитом…
2024.04.30
09:33
Ти з дитинства не любиш усі ті кайдани правил.
Ти відтоді ненавидиш плентатись у хвості.
Де усі повертають ліворуч, тобі – управо.
Незбагненні та недослідими твої путі.
Ти не любиш також у житті натискать на гальма,
Бо давно зрозуміла: найшвидше на
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ти відтоді ненавидиш плентатись у хвості.
Де усі повертають ліворуч, тобі – управо.
Незбагненні та недослідими твої путі.
Ти не любиш також у житті натискать на гальма,
Бо давно зрозуміла: найшвидше на
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Рецензії):
2021.12.12
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
2017.03.14
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тетяна Дігай (1944) /
Рецензії
Ніна Фіалко про таємниці життя, кохання та бізнесу
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Ніна Фіалко про таємниці життя, кохання та бізнесу
Ніна Фіалко. Повертайтесь, журавлі, додому: роман, книга перша, 240 с.;
Сила жіночої любові: роман, книга друга, 336 с.;
Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2023.
Письменниця Ніна Фіалко надзвичайно популярна, про що свідчить високий ступінь зачитаності її творів.
«Люди не міняються, міняються декорації» – цей афоризм авторки можна вважати за credo її письменницького стилю. Романи письменниці зазвичай побудовані на матеріалі пострадянської дійсності, де майстерно переплетені приватні спогади і розповіді інших людей, реальні та сфантазовані події й факти. Доступний та зрозумілий характер наративу, єдність мовлення і ситуації нагадують задушевний монолог чи діалог з читачем і допомагають встановити емоційний контакт із ним.. Тексти мають всі ознаки реалістичного дискурсу з присмаком авантюрного, тобто містять окрім спілкування з читачем, ще й міркування письменниці про історії життя героїв з їхніми карколомними поворотами, стражданнями, конфліктами та боротьбою зі своїми зовнішніми та внутрішніми демонами. Втім, літературні герої волею пера письменниці наділені власними правдивими історіями, а щирість тут – велика цінність, адже в сучасному світі багато речей перебувають, на жаль, по той бік нормальних людських емоцій.
«Повертайтесь, журавлі, додому». Книга перша. Видавнича анотація повідомляє, що у благополучній родині Приходьків, котрі мешкали на околиці одного з обласних центрів, виростали Катря і Тарас – діти, навколо яких крутився всесвіт батьків та бабусі. На початку дев’яностих років минулого століття налетів «холодний вітер перемін» і приніс Приходькам низку неочікуваних сюрпризів: закриття підприємства, де батьки Зоряна і Роман успішно працювали, відповідно, безробіття і гірка доля пошуку роботи поза Україною. Письменниця розкриває характери доньки Катрі та сина Тараса, бабусі Поліни Микитівни, психологію їхньої поведінки та вчинків за складних, часто екстремальних життєвих умов, які розглядаються, відповідно, у контексті соціального середовища, у якому вони перебувають.
Сюжет другої книги «Сила жіночої любові» має свою передісторію. Ось як розповідає про це сама письменниця в інтерв’ю журналісту Тарасу Комаринському: «Після виходу в 2011 році «Повертайтесь, журавлі, додому» читачів цікавило, як же склалася доля героїв роману. В його сюжеті були використані реальні події… Згодом до мене звернулася журналістка з Польщі Єва Поштар… вона постійно рекомендувала мені написати продовження і показати, як поліпшується життя в Україні, щоб зупинити еміграцію за кордон. Кілька років я намагалася знайти те покращення… але почалася Революція Гідності,.. потім події на сході та в Криму… потім війна…».
Другий роман за об’ємом більший за перший, і за манерою опису нагадує щоденникові нотатки, що дотримуються певної хронології подій, які сталися в державі й, відповідно, в сім’ї Приходьків, котра замість одних проблем отримала інші, такі ж самі болючі, пекучі. Збільшилася родина, бо додалися зять Володя й невістка Ліза, дуже нелегко стало налагоджувати власний бізнес в Україні, коли країна ламалася від постійної невизначеності й ламала своїх громадян.
Інтрига змісту підкреслює залежність родини від певної ідеологізації приватного життя, побуту, роботи, за рахунок того, що письменниця розсуває композиційні рамки й до особистісного, долучає найважливіші сцени й епізоди, що охоплюють життя епохи – Майдан, окупацію Криму та частини Донбасу, зрештою, початок війни, яку тодішня влада цнотливо оголосила антитерористичною операцією, волонтерський рух. Авторка чітко відстежує стосунки між своїми героями, конфлікти між ними та суспільством і в такий спосіб намагається розв'язати їх. Для сюжету вельми характерна психологічна картина несподіваних вчинків, аналіз прихованих причин поведінки персонажів через розкриття спадкових факторів, потаємних бажань, роздумів, мрій, враховуючи емоції, інтуїцію, свідомі й несвідомі поривання своїх персонажів.
Складні взаємини особи і соціуму цікавили Ніну Фіалко й раніше.У романі «Обірвана струна» показано початок гібридної війни на сході України, коли гинули її найкращі сини. Головний герой твору Михайло Гончарук — учасник Майдану, Революції Гідності, згодом — боєць добровольчого батальйону, який дивом вийшов з Іловайського «котла. Роман «Коли брати стають ворогами» дає змогу читачам оцінити події 2013–2014 років, змушує осмислити багато подій, що відбувалися на українській землі. Читачі дізнаються про деякі моменти з історії України, які не висвітлювали в підручниках і про які не дискутували. Не в перший раз письменниця розмірковує над явищем заробітчанства, цим питанням вона переймалася, зокрема, у романі «Небезпечна межа». Події одного з найкращих творів Ніни Фіалко – «Холодний вітер перемін» - побудовані на фоні мальовничого Тернополя, де швидкими темпами будували бавовняний комбінат і заманювали дівчат перспективою не тільки гідної праці, а й наданням безкоштовного житла. Роман, на мою думку, допитливим оком безпосередньої учасниці подій, засвідчує гострі моменти становлення незалежності України саме в Тернополі, нашому рідному місті.
Письменниця пропонує читачам зануритися в життя без прикрас, можливо, через призму чужих помилок зрозуміти власні. Ця перевага реальних історій над вигаданими свідчить, що перо Ніни Фіалко ще багато чого може нам розповісти. Це істини про вертикалі життя, що утримують людину біля своєї землі та віри, істини про зрілість та відповідальність, які множаться стократ в людині, котра проходить випробування.
Події другого роману завершуються 2014 роком. А далі?! Думаю, не в мене одної виникне подібне питання. Більше того, я впевнена, що численні фанати творчості Ніни Фіалко зажадають продовження історії родини Приходьків, що сильно нагадує їхні власні життєві випробування. Таланту й майстерності письменниці Ніні Фіалко не позичати! Отже, залишається побажати їй міцного здоров’я й творчої наснаги для перетворення дилогії у трилогію!
Сила жіночої любові: роман, книга друга, 336 с.;
Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2023.
Письменниця Ніна Фіалко надзвичайно популярна, про що свідчить високий ступінь зачитаності її творів.
«Люди не міняються, міняються декорації» – цей афоризм авторки можна вважати за credo її письменницького стилю. Романи письменниці зазвичай побудовані на матеріалі пострадянської дійсності, де майстерно переплетені приватні спогади і розповіді інших людей, реальні та сфантазовані події й факти. Доступний та зрозумілий характер наративу, єдність мовлення і ситуації нагадують задушевний монолог чи діалог з читачем і допомагають встановити емоційний контакт із ним.. Тексти мають всі ознаки реалістичного дискурсу з присмаком авантюрного, тобто містять окрім спілкування з читачем, ще й міркування письменниці про історії життя героїв з їхніми карколомними поворотами, стражданнями, конфліктами та боротьбою зі своїми зовнішніми та внутрішніми демонами. Втім, літературні герої волею пера письменниці наділені власними правдивими історіями, а щирість тут – велика цінність, адже в сучасному світі багато речей перебувають, на жаль, по той бік нормальних людських емоцій.
«Повертайтесь, журавлі, додому». Книга перша. Видавнича анотація повідомляє, що у благополучній родині Приходьків, котрі мешкали на околиці одного з обласних центрів, виростали Катря і Тарас – діти, навколо яких крутився всесвіт батьків та бабусі. На початку дев’яностих років минулого століття налетів «холодний вітер перемін» і приніс Приходькам низку неочікуваних сюрпризів: закриття підприємства, де батьки Зоряна і Роман успішно працювали, відповідно, безробіття і гірка доля пошуку роботи поза Україною. Письменниця розкриває характери доньки Катрі та сина Тараса, бабусі Поліни Микитівни, психологію їхньої поведінки та вчинків за складних, часто екстремальних життєвих умов, які розглядаються, відповідно, у контексті соціального середовища, у якому вони перебувають.
Сюжет другої книги «Сила жіночої любові» має свою передісторію. Ось як розповідає про це сама письменниця в інтерв’ю журналісту Тарасу Комаринському: «Після виходу в 2011 році «Повертайтесь, журавлі, додому» читачів цікавило, як же склалася доля героїв роману. В його сюжеті були використані реальні події… Згодом до мене звернулася журналістка з Польщі Єва Поштар… вона постійно рекомендувала мені написати продовження і показати, як поліпшується життя в Україні, щоб зупинити еміграцію за кордон. Кілька років я намагалася знайти те покращення… але почалася Революція Гідності,.. потім події на сході та в Криму… потім війна…».
Другий роман за об’ємом більший за перший, і за манерою опису нагадує щоденникові нотатки, що дотримуються певної хронології подій, які сталися в державі й, відповідно, в сім’ї Приходьків, котра замість одних проблем отримала інші, такі ж самі болючі, пекучі. Збільшилася родина, бо додалися зять Володя й невістка Ліза, дуже нелегко стало налагоджувати власний бізнес в Україні, коли країна ламалася від постійної невизначеності й ламала своїх громадян.
Інтрига змісту підкреслює залежність родини від певної ідеологізації приватного життя, побуту, роботи, за рахунок того, що письменниця розсуває композиційні рамки й до особистісного, долучає найважливіші сцени й епізоди, що охоплюють життя епохи – Майдан, окупацію Криму та частини Донбасу, зрештою, початок війни, яку тодішня влада цнотливо оголосила антитерористичною операцією, волонтерський рух. Авторка чітко відстежує стосунки між своїми героями, конфлікти між ними та суспільством і в такий спосіб намагається розв'язати їх. Для сюжету вельми характерна психологічна картина несподіваних вчинків, аналіз прихованих причин поведінки персонажів через розкриття спадкових факторів, потаємних бажань, роздумів, мрій, враховуючи емоції, інтуїцію, свідомі й несвідомі поривання своїх персонажів.
Складні взаємини особи і соціуму цікавили Ніну Фіалко й раніше.У романі «Обірвана струна» показано початок гібридної війни на сході України, коли гинули її найкращі сини. Головний герой твору Михайло Гончарук — учасник Майдану, Революції Гідності, згодом — боєць добровольчого батальйону, який дивом вийшов з Іловайського «котла. Роман «Коли брати стають ворогами» дає змогу читачам оцінити події 2013–2014 років, змушує осмислити багато подій, що відбувалися на українській землі. Читачі дізнаються про деякі моменти з історії України, які не висвітлювали в підручниках і про які не дискутували. Не в перший раз письменниця розмірковує над явищем заробітчанства, цим питанням вона переймалася, зокрема, у романі «Небезпечна межа». Події одного з найкращих творів Ніни Фіалко – «Холодний вітер перемін» - побудовані на фоні мальовничого Тернополя, де швидкими темпами будували бавовняний комбінат і заманювали дівчат перспективою не тільки гідної праці, а й наданням безкоштовного житла. Роман, на мою думку, допитливим оком безпосередньої учасниці подій, засвідчує гострі моменти становлення незалежності України саме в Тернополі, нашому рідному місті.
Письменниця пропонує читачам зануритися в життя без прикрас, можливо, через призму чужих помилок зрозуміти власні. Ця перевага реальних історій над вигаданими свідчить, що перо Ніни Фіалко ще багато чого може нам розповісти. Це істини про вертикалі життя, що утримують людину біля своєї землі та віри, істини про зрілість та відповідальність, які множаться стократ в людині, котра проходить випробування.
Події другого роману завершуються 2014 роком. А далі?! Думаю, не в мене одної виникне подібне питання. Більше того, я впевнена, що численні фанати творчості Ніни Фіалко зажадають продовження історії родини Приходьків, що сильно нагадує їхні власні життєві випробування. Таланту й майстерності письменниці Ніні Фіалко не позичати! Отже, залишається побажати їй міцного здоров’я й творчої наснаги для перетворення дилогії у трилогію!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Нотатки на полях книжок письменників Тернопілля. Велика проза. "
• Перейти на сторінку •
"«І щойно пропливе крізь тіло риба»"
• Перейти на сторінку •
"«І щойно пропливе крізь тіло риба»"
Про публікацію