Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.21
16:09
Покотилась крашанка до самого неба,
І яскравим місяцем дивиться на тебе.
"Віруєш? Не віруєш?" — боюся спитати,
Тишу синьооку щоби не злякати.
Сяє Луна у Всесвіті, а навколо зорі —
Теж яскраві крашанки в небі неозорім.
Скоро прийде раночок. В кош
І яскравим місяцем дивиться на тебе.
"Віруєш? Не віруєш?" — боюся спитати,
Тишу синьооку щоби не злякати.
Сяє Луна у Всесвіті, а навколо зорі —
Теж яскраві крашанки в небі неозорім.
Скоро прийде раночок. В кош
2026.04.21
14:09
Листок зелений завітав у хату,
Як стислі і спресовані слова.
Слова із чебрецю, із рути й м'яти,
В яких надія знову ожива.
І ми цінуємо цей лист зелений
Посланням у майбутнє, у світи,
В яких тополі, виноград і клени
Зазеленіють, певно, навіки.
Як стислі і спресовані слова.
Слова із чебрецю, із рути й м'яти,
В яких надія знову ожива.
І ми цінуємо цей лист зелений
Посланням у майбутнє, у світи,
В яких тополі, виноград і клени
Зазеленіють, певно, навіки.
2026.04.21
13:50
Людям справді великим манія величі ні до чого.
Завдяки розвою філософії людство позбулося найкращих ілюзій.
Не зазнавши гіркоти поразок, не відчуєш смаку перемог.
Дика природа надто чутлива до диких звичаїв.
Коли відчуваєш листопад у квітні –
2026.04.21
12:01
Один видатний поет якось зауважив: справжній вірш це такий, де кожен рядок - вірш. Гадаю, не варто забирати літр крові, іноді досить й однієї краплі. Скажімо, достатньо 123-секундної композиції «Yesterday», щоб зрозуміти, якого рівня музикант перед вами…
2026.04.21
11:38
Живу, не марную ні грошей, ні часу,
скорочую ради здоров’я меню –
підсовую тій, що з клюкою, свиню,
в уяві малюю пастелі, пейзажі,
а щоб економити нерви, наразі
не слухаю вісті з війни і рідню.
ІІ
скорочую ради здоров’я меню –
підсовую тій, що з клюкою, свиню,
в уяві малюю пастелі, пейзажі,
а щоб економити нерви, наразі
не слухаю вісті з війни і рідню.
ІІ
2026.04.21
08:53
Голуб мене долонями, як вогку глину
Гончар бере та ліпить вправно груди, стегна…
Якщо колись я все-таки десь раптом зникну,
Не зможеш відчувати: як у ребрах б’ється
Сердечний ритм, відлуння, досить сильний стукіт;
Приємність рук, що зачепили кожен
Гончар бере та ліпить вправно груди, стегна…
Якщо колись я все-таки десь раптом зникну,
Не зможеш відчувати: як у ребрах б’ється
Сердечний ритм, відлуння, досить сильний стукіт;
Приємність рук, що зачепили кожен
2026.04.21
05:57
Ні людини, ні собаки,
І ніщо ні грим, ні блим, -
Тільки зрана висне мряка
Понад берегом крутим.
Всюди холодно і тьмяно
Так, що гепну сторчака
Отуди, де у тумані
Зачаїлася ріка.
І ніщо ні грим, ні блим, -
Тільки зрана висне мряка
Понад берегом крутим.
Всюди холодно і тьмяно
Так, що гепну сторчака
Отуди, де у тумані
Зачаїлася ріка.
2026.04.20
20:28
Бігти, наче за тобою гнались,
Щоб успіти там, де вже не встиг -
І застав би, може, сніжну навись,
Вісницю потеплень і відлиг.
Це була зима грудневих тижнів
З мороком сердечних потрясінь,
Гірша, ніж усі позаторішні,
Щоб успіти там, де вже не встиг -
І застав би, може, сніжну навись,
Вісницю потеплень і відлиг.
Це була зима грудневих тижнів
З мороком сердечних потрясінь,
Гірша, ніж усі позаторішні,
2026.04.20
20:16
Під очеретом хата зустрічала
Свічу вечірню, місяць ночі.
Здавалося, доволі в неї часу,
І не лякали поторочі.
Рожеві абрикоси обіймали
Тим цвітом, що пахтів сміливо.
Пережила старенька вже чимало.
Свічу вечірню, місяць ночі.
Здавалося, доволі в неї часу,
І не лякали поторочі.
Рожеві абрикоси обіймали
Тим цвітом, що пахтів сміливо.
Пережила старенька вже чимало.
2026.04.20
17:51
усе це буде не про нас
хіба що раптом
бо час
який минає зна
не сильно фактор
ми дивні
і чого би не
десь-божевільні
хіба що раптом
бо час
який минає зна
не сильно фактор
ми дивні
і чого би не
десь-божевільні
2026.04.20
17:42
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
2026.04.20
17:30
Чи прислухаєшся до зір,
чи чуєш грому канонади,
а з юності і до сих пір
лягають думи на папір
і цьому вже немає ради.
А по ночах тривожать сни
і сюр-реальні, і пророчі,
чи чуєш грому канонади,
а з юності і до сих пір
лягають думи на папір
і цьому вже немає ради.
А по ночах тривожать сни
і сюр-реальні, і пророчі,
2026.04.20
15:08
Долинають спогади тремтливі
Із туманності німих зірок.
Долинають болі нескоримі,
Як старий невивчений урок.
І, напевно, душі нелюдимі
Віднайдуть спочинок в певний строк.
Долинають образи трмвожні,
Із туманності німих зірок.
Долинають болі нескоримі,
Як старий невивчений урок.
І, напевно, душі нелюдимі
Віднайдуть спочинок в певний строк.
Долинають образи трмвожні,
2026.04.20
10:33
Олександр Чуркін (1903-1971)
В дальнім полі любонька
жде мене,
а вже сходить сонечко
весняне,
обрій світлом сяючим
залило...
В дальнім полі любонька
жде мене,
а вже сходить сонечко
весняне,
обрій світлом сяючим
залило...
2026.04.20
09:27
Сум…
Зупинилося серце чарівної жінки, знакової телеведучої, кінознавиці.
Саме вона у вересні 1995 року першою оголосила: «Вітаємо вас! В ефірі — "Студія 1+1!».
Ми разом вчилися на факультеті журналістики Київського університету імені Тараса Шевченк
2026.04.19
23:17
Насипана Юрку могила*
колись, багато літ тому,
але і досі в ній та сила,
що Бог послав тоді йому.
Тож хочу жити в тій країні
де весь народ – одна сім’я,
в козацькому зростать корінні,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...колись, багато літ тому,
але і досі в ній та сила,
що Бог послав тоді йому.
Тож хочу жити в тій країні
де весь народ – одна сім’я,
в козацькому зростать корінні,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тетяна Дігай (1944) /
Рецензії
Ніна Фіалко про таємниці життя, кохання та бізнесу
Ніна Фіалко. Повертайтесь, журавлі, додому: роман, книга перша, 240 с.;
Сила жіночої любові: роман, книга друга, 336 с.;
Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2023.
Письменниця Ніна Фіалко надзвичайно популярна, про що свідчить високий ступінь зачитаності її творів.
«Люди не міняються, міняються декорації» – цей афоризм авторки можна вважати за credo її письменницького стилю. Романи письменниці зазвичай побудовані на матеріалі пострадянської дійсності, де майстерно переплетені приватні спогади і розповіді інших людей, реальні та сфантазовані події й факти. Доступний та зрозумілий характер наративу, єдність мовлення і ситуації нагадують задушевний монолог чи діалог з читачем і допомагають встановити емоційний контакт із ним.. Тексти мають всі ознаки реалістичного дискурсу з присмаком авантюрного, тобто містять окрім спілкування з читачем, ще й міркування письменниці про історії життя героїв з їхніми карколомними поворотами, стражданнями, конфліктами та боротьбою зі своїми зовнішніми та внутрішніми демонами. Втім, літературні герої волею пера письменниці наділені власними правдивими історіями, а щирість тут – велика цінність, адже в сучасному світі багато речей перебувають, на жаль, по той бік нормальних людських емоцій.
«Повертайтесь, журавлі, додому». Книга перша. Видавнича анотація повідомляє, що у благополучній родині Приходьків, котрі мешкали на околиці одного з обласних центрів, виростали Катря і Тарас – діти, навколо яких крутився всесвіт батьків та бабусі. На початку дев’яностих років минулого століття налетів «холодний вітер перемін» і приніс Приходькам низку неочікуваних сюрпризів: закриття підприємства, де батьки Зоряна і Роман успішно працювали, відповідно, безробіття і гірка доля пошуку роботи поза Україною. Письменниця розкриває характери доньки Катрі та сина Тараса, бабусі Поліни Микитівни, психологію їхньої поведінки та вчинків за складних, часто екстремальних життєвих умов, які розглядаються, відповідно, у контексті соціального середовища, у якому вони перебувають.
Сюжет другої книги «Сила жіночої любові» має свою передісторію. Ось як розповідає про це сама письменниця в інтерв’ю журналісту Тарасу Комаринському: «Після виходу в 2011 році «Повертайтесь, журавлі, додому» читачів цікавило, як же склалася доля героїв роману. В його сюжеті були використані реальні події… Згодом до мене звернулася журналістка з Польщі Єва Поштар… вона постійно рекомендувала мені написати продовження і показати, як поліпшується життя в Україні, щоб зупинити еміграцію за кордон. Кілька років я намагалася знайти те покращення… але почалася Революція Гідності,.. потім події на сході та в Криму… потім війна…».
Другий роман за об’ємом більший за перший, і за манерою опису нагадує щоденникові нотатки, що дотримуються певної хронології подій, які сталися в державі й, відповідно, в сім’ї Приходьків, котра замість одних проблем отримала інші, такі ж самі болючі, пекучі. Збільшилася родина, бо додалися зять Володя й невістка Ліза, дуже нелегко стало налагоджувати власний бізнес в Україні, коли країна ламалася від постійної невизначеності й ламала своїх громадян.
Інтрига змісту підкреслює залежність родини від певної ідеологізації приватного життя, побуту, роботи, за рахунок того, що письменниця розсуває композиційні рамки й до особистісного, долучає найважливіші сцени й епізоди, що охоплюють життя епохи – Майдан, окупацію Криму та частини Донбасу, зрештою, початок війни, яку тодішня влада цнотливо оголосила антитерористичною операцією, волонтерський рух. Авторка чітко відстежує стосунки між своїми героями, конфлікти між ними та суспільством і в такий спосіб намагається розв'язати їх. Для сюжету вельми характерна психологічна картина несподіваних вчинків, аналіз прихованих причин поведінки персонажів через розкриття спадкових факторів, потаємних бажань, роздумів, мрій, враховуючи емоції, інтуїцію, свідомі й несвідомі поривання своїх персонажів.
Складні взаємини особи і соціуму цікавили Ніну Фіалко й раніше.У романі «Обірвана струна» показано початок гібридної війни на сході України, коли гинули її найкращі сини. Головний герой твору Михайло Гончарук — учасник Майдану, Революції Гідності, згодом — боєць добровольчого батальйону, який дивом вийшов з Іловайського «котла. Роман «Коли брати стають ворогами» дає змогу читачам оцінити події 2013–2014 років, змушує осмислити багато подій, що відбувалися на українській землі. Читачі дізнаються про деякі моменти з історії України, які не висвітлювали в підручниках і про які не дискутували. Не в перший раз письменниця розмірковує над явищем заробітчанства, цим питанням вона переймалася, зокрема, у романі «Небезпечна межа». Події одного з найкращих творів Ніни Фіалко – «Холодний вітер перемін» - побудовані на фоні мальовничого Тернополя, де швидкими темпами будували бавовняний комбінат і заманювали дівчат перспективою не тільки гідної праці, а й наданням безкоштовного житла. Роман, на мою думку, допитливим оком безпосередньої учасниці подій, засвідчує гострі моменти становлення незалежності України саме в Тернополі, нашому рідному місті.
Письменниця пропонує читачам зануритися в життя без прикрас, можливо, через призму чужих помилок зрозуміти власні. Ця перевага реальних історій над вигаданими свідчить, що перо Ніни Фіалко ще багато чого може нам розповісти. Це істини про вертикалі життя, що утримують людину біля своєї землі та віри, істини про зрілість та відповідальність, які множаться стократ в людині, котра проходить випробування.
Події другого роману завершуються 2014 роком. А далі?! Думаю, не в мене одної виникне подібне питання. Більше того, я впевнена, що численні фанати творчості Ніни Фіалко зажадають продовження історії родини Приходьків, що сильно нагадує їхні власні життєві випробування. Таланту й майстерності письменниці Ніні Фіалко не позичати! Отже, залишається побажати їй міцного здоров’я й творчої наснаги для перетворення дилогії у трилогію!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Ніна Фіалко про таємниці життя, кохання та бізнесу
Ніна Фіалко. Повертайтесь, журавлі, додому: роман, книга перша, 240 с.;Сила жіночої любові: роман, книга друга, 336 с.;
Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2023.
Письменниця Ніна Фіалко надзвичайно популярна, про що свідчить високий ступінь зачитаності її творів.
«Люди не міняються, міняються декорації» – цей афоризм авторки можна вважати за credo її письменницького стилю. Романи письменниці зазвичай побудовані на матеріалі пострадянської дійсності, де майстерно переплетені приватні спогади і розповіді інших людей, реальні та сфантазовані події й факти. Доступний та зрозумілий характер наративу, єдність мовлення і ситуації нагадують задушевний монолог чи діалог з читачем і допомагають встановити емоційний контакт із ним.. Тексти мають всі ознаки реалістичного дискурсу з присмаком авантюрного, тобто містять окрім спілкування з читачем, ще й міркування письменниці про історії життя героїв з їхніми карколомними поворотами, стражданнями, конфліктами та боротьбою зі своїми зовнішніми та внутрішніми демонами. Втім, літературні герої волею пера письменниці наділені власними правдивими історіями, а щирість тут – велика цінність, адже в сучасному світі багато речей перебувають, на жаль, по той бік нормальних людських емоцій.
«Повертайтесь, журавлі, додому». Книга перша. Видавнича анотація повідомляє, що у благополучній родині Приходьків, котрі мешкали на околиці одного з обласних центрів, виростали Катря і Тарас – діти, навколо яких крутився всесвіт батьків та бабусі. На початку дев’яностих років минулого століття налетів «холодний вітер перемін» і приніс Приходькам низку неочікуваних сюрпризів: закриття підприємства, де батьки Зоряна і Роман успішно працювали, відповідно, безробіття і гірка доля пошуку роботи поза Україною. Письменниця розкриває характери доньки Катрі та сина Тараса, бабусі Поліни Микитівни, психологію їхньої поведінки та вчинків за складних, часто екстремальних життєвих умов, які розглядаються, відповідно, у контексті соціального середовища, у якому вони перебувають.
Сюжет другої книги «Сила жіночої любові» має свою передісторію. Ось як розповідає про це сама письменниця в інтерв’ю журналісту Тарасу Комаринському: «Після виходу в 2011 році «Повертайтесь, журавлі, додому» читачів цікавило, як же склалася доля героїв роману. В його сюжеті були використані реальні події… Згодом до мене звернулася журналістка з Польщі Єва Поштар… вона постійно рекомендувала мені написати продовження і показати, як поліпшується життя в Україні, щоб зупинити еміграцію за кордон. Кілька років я намагалася знайти те покращення… але почалася Революція Гідності,.. потім події на сході та в Криму… потім війна…».
Другий роман за об’ємом більший за перший, і за манерою опису нагадує щоденникові нотатки, що дотримуються певної хронології подій, які сталися в державі й, відповідно, в сім’ї Приходьків, котра замість одних проблем отримала інші, такі ж самі болючі, пекучі. Збільшилася родина, бо додалися зять Володя й невістка Ліза, дуже нелегко стало налагоджувати власний бізнес в Україні, коли країна ламалася від постійної невизначеності й ламала своїх громадян.
Інтрига змісту підкреслює залежність родини від певної ідеологізації приватного життя, побуту, роботи, за рахунок того, що письменниця розсуває композиційні рамки й до особистісного, долучає найважливіші сцени й епізоди, що охоплюють життя епохи – Майдан, окупацію Криму та частини Донбасу, зрештою, початок війни, яку тодішня влада цнотливо оголосила антитерористичною операцією, волонтерський рух. Авторка чітко відстежує стосунки між своїми героями, конфлікти між ними та суспільством і в такий спосіб намагається розв'язати їх. Для сюжету вельми характерна психологічна картина несподіваних вчинків, аналіз прихованих причин поведінки персонажів через розкриття спадкових факторів, потаємних бажань, роздумів, мрій, враховуючи емоції, інтуїцію, свідомі й несвідомі поривання своїх персонажів.
Складні взаємини особи і соціуму цікавили Ніну Фіалко й раніше.У романі «Обірвана струна» показано початок гібридної війни на сході України, коли гинули її найкращі сини. Головний герой твору Михайло Гончарук — учасник Майдану, Революції Гідності, згодом — боєць добровольчого батальйону, який дивом вийшов з Іловайського «котла. Роман «Коли брати стають ворогами» дає змогу читачам оцінити події 2013–2014 років, змушує осмислити багато подій, що відбувалися на українській землі. Читачі дізнаються про деякі моменти з історії України, які не висвітлювали в підручниках і про які не дискутували. Не в перший раз письменниця розмірковує над явищем заробітчанства, цим питанням вона переймалася, зокрема, у романі «Небезпечна межа». Події одного з найкращих творів Ніни Фіалко – «Холодний вітер перемін» - побудовані на фоні мальовничого Тернополя, де швидкими темпами будували бавовняний комбінат і заманювали дівчат перспективою не тільки гідної праці, а й наданням безкоштовного житла. Роман, на мою думку, допитливим оком безпосередньої учасниці подій, засвідчує гострі моменти становлення незалежності України саме в Тернополі, нашому рідному місті.
Письменниця пропонує читачам зануритися в життя без прикрас, можливо, через призму чужих помилок зрозуміти власні. Ця перевага реальних історій над вигаданими свідчить, що перо Ніни Фіалко ще багато чого може нам розповісти. Це істини про вертикалі життя, що утримують людину біля своєї землі та віри, істини про зрілість та відповідальність, які множаться стократ в людині, котра проходить випробування.
Події другого роману завершуються 2014 роком. А далі?! Думаю, не в мене одної виникне подібне питання. Більше того, я впевнена, що численні фанати творчості Ніни Фіалко зажадають продовження історії родини Приходьків, що сильно нагадує їхні власні життєві випробування. Таланту й майстерності письменниці Ніні Фіалко не позичати! Отже, залишається побажати їй міцного здоров’я й творчої наснаги для перетворення дилогії у трилогію!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Нотатки на полях книжок письменників Тернопілля. Велика проза. "
• Перейти на сторінку •
"«І щойно пропливе крізь тіло риба»"
• Перейти на сторінку •
"«І щойно пропливе крізь тіло риба»"
Про публікацію
