Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.07
00:36
Народний голос і народна пісня
У душу проникає до глибин,
Твоє предивним щемом серце тисне,
Мов коси розвіває у верби.
І млоїть так у грудях, тихо млоїть,
І скотиться сльоза несамохіть,
І навіть загрубілий в битвах воїн
У душу проникає до глибин,
Твоє предивним щемом серце тисне,
Мов коси розвіває у верби.
І млоїть так у грудях, тихо млоїть,
І скотиться сльоза несамохіть,
І навіть загрубілий в битвах воїн
2026.03.06
21:15
Світлини в підгаєцькому підземеллі
Фірма
З комірки з переляку через лаз
гайнули так, що заблукали враз.
Фірма
З комірки з переляку через лаз
гайнули так, що заблукали враз.
2026.03.06
18:18
Нарешті я збагнув,
хоч це так очевидно -
Нема мені без тебе
наснаги до життя.
За нетривалий час
ти стала мені рідною -
В минуле,
де відсутня ти,
хоч це так очевидно -
Нема мені без тебе
наснаги до життя.
За нетривалий час
ти стала мені рідною -
В минуле,
де відсутня ти,
2026.03.06
17:20
На подвір’ї кляштору містики
Завесніло, наче то переддень,
Коли брили й цеглини
Стають жовтими квітами.
Вчитель, що пізнав виноград,
Що прийшов з глинища снів,
Сказав-напророчив, що вода на столі
Перетвориться в шкаралущу Істини,
Завесніло, наче то переддень,
Коли брили й цеглини
Стають жовтими квітами.
Вчитель, що пізнав виноград,
Що прийшов з глинища снів,
Сказав-напророчив, що вода на столі
Перетвориться в шкаралущу Істини,
2026.03.06
16:15
Зле дівча, повне вроди
Порятунок людського роду
Личко горде
Вільне дівча, лихе дівча
Не батьків твоїх оце дитинча бо
Хай, дівча, гайда кричати
Порятунок людського роду
Личко горде
Вільне дівча, лихе дівча
Не батьків твоїх оце дитинча бо
Хай, дівча, гайда кричати
2026.03.06
16:03
у кожної дороги є поріг...
у квітки -
мати душу кольорову...
є чорна шаль
для кутання зорі...
солодкі сни -
на ніжну колискову
у квітки -
мати душу кольорову...
є чорна шаль
для кутання зорі...
солодкі сни -
на ніжну колискову
2026.03.06
15:55
Життя - безодня,
Безбарвна мить.
Усе сьогодні
Гниє, смердить.
Читати мушу
Я до кінця
Фальшиві душі,
Безбарвна мить.
Усе сьогодні
Гниє, смердить.
Читати мушу
Я до кінця
Фальшиві душі,
2026.03.06
11:48
Анатолій Д’Актиль (1890-1942)
А ми – червоні кінники,
і це про нас
поповнюють билинники
пісень запас –
про те, як днями млистими
й ночами багрянистими
А ми – червоні кінники,
і це про нас
поповнюють билинники
пісень запас –
про те, як днями млистими
й ночами багрянистими
2026.03.06
11:12
Як дні летять! Їх годі зупинити.
І аркуші злітають стрімголов
З календаря, мов невідчутні миті,
Та крізь папери проступає кров.
Зима, весна і літо пронесуться,
Як марення, як навіжений сон.
Крізь них прогляне невмолима сутність,
І аркуші злітають стрімголов
З календаря, мов невідчутні миті,
Та крізь папери проступає кров.
Зима, весна і літо пронесуться,
Як марення, як навіжений сон.
Крізь них прогляне невмолима сутність,
2026.03.06
09:54
березня 1980 року завершив свій земний шлях неповторний майстер новели, письменник трагічної долі, який завжди був «Собою, Особою, себто особливим»…
У нього є пронизлива новела «Дивак». Головний її герой хлопчик Олесь - НЕ такий, як інші. Він полюбляє ма
У нього є пронизлива новела «Дивак». Головний її герой хлопчик Олесь - НЕ такий, як інші. Він полюбляє ма
2026.03.06
07:58
продовження)
Ярослав Саландяк
Наїв! Наїв! Продовжу про наїв —
мистецький напрям, ворог формалізму.
Мене він часто ранив і гоїв
мою з дитинства логіку залізну,
Ярослав Саландяк
Наїв! Наїв! Продовжу про наїв —
мистецький напрям, ворог формалізму.
Мене він часто ранив і гоїв
мою з дитинства логіку залізну,
2026.03.06
06:05
Ранкове затишшя... Півсонні тумани
На луках вологих незрушно лежать, -
Порушує явно світання бажане
Затверджений часом короткий формат.
Подовжує лінощі сяйне проміння
І птиці не пробують ритми й лади, -
Сповиті ще з ночі важким безгомінням,
У моро
На луках вологих незрушно лежать, -
Порушує явно світання бажане
Затверджений часом короткий формат.
Подовжує лінощі сяйне проміння
І птиці не пробують ритми й лади, -
Сповиті ще з ночі важким безгомінням,
У моро
2026.03.06
00:43
Дарую щедро крижані октави
І білосніжні радісні свята.
Вдягну, мов для красивої вистави,
У білі шуби села та міста.
Різдвяна зірка сяє вам ласкаво,
А хуртовина смуток заміта.
Неначе режисер, почую "браво",
І білосніжні радісні свята.
Вдягну, мов для красивої вистави,
У білі шуби села та міста.
Різдвяна зірка сяє вам ласкаво,
А хуртовина смуток заміта.
Неначе режисер, почую "браво",
2026.03.06
00:21
Мовою ворога шукають друзів серед ворогів.
Між політиками і повіями існують взаємоповага і взаємозамінність.
Вічний диктатор – «вічний двигун» московської влади.
Той, хто голосніше кричить, створює ефект чисельної переваги.
Злочинам сприяють б
2026.03.05
19:21
Підгаєцький міф у правдивих живих світлинах
Дійові особи
Голос поза світлинами
Ярослав Саландяк
Іван Банах
Степан Колодницький
Володимир Федорчук
Дійові особи
Голос поза світлинами
Ярослав Саландяк
Іван Банах
Степан Колодницький
Володимир Федорчук
2026.03.05
17:59
Бува, дорветься хтось до влади і вважа,
Що він величніший з правителів усіх.
Що усі люди – то комашки біля ніг,
Він оком кине й всі виконувать біжать.
Що знає він, як всі народи мають жить
І має право шлях указувати їм.
Що за життя ще має стати він
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Що він величніший з правителів усіх.
Що усі люди – то комашки біля ніг,
Він оком кине й всі виконувать біжать.
Що знає він, як всі народи мають жить
І має право шлях указувати їм.
Що за життя ще має стати він
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тетяна Дігай (1944) /
Рецензії
Ніна Фіалко про таємниці життя, кохання та бізнесу
Ніна Фіалко. Повертайтесь, журавлі, додому: роман, книга перша, 240 с.;
Сила жіночої любові: роман, книга друга, 336 с.;
Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2023.
Письменниця Ніна Фіалко надзвичайно популярна, про що свідчить високий ступінь зачитаності її творів.
«Люди не міняються, міняються декорації» – цей афоризм авторки можна вважати за credo її письменницького стилю. Романи письменниці зазвичай побудовані на матеріалі пострадянської дійсності, де майстерно переплетені приватні спогади і розповіді інших людей, реальні та сфантазовані події й факти. Доступний та зрозумілий характер наративу, єдність мовлення і ситуації нагадують задушевний монолог чи діалог з читачем і допомагають встановити емоційний контакт із ним.. Тексти мають всі ознаки реалістичного дискурсу з присмаком авантюрного, тобто містять окрім спілкування з читачем, ще й міркування письменниці про історії життя героїв з їхніми карколомними поворотами, стражданнями, конфліктами та боротьбою зі своїми зовнішніми та внутрішніми демонами. Втім, літературні герої волею пера письменниці наділені власними правдивими історіями, а щирість тут – велика цінність, адже в сучасному світі багато речей перебувають, на жаль, по той бік нормальних людських емоцій.
«Повертайтесь, журавлі, додому». Книга перша. Видавнича анотація повідомляє, що у благополучній родині Приходьків, котрі мешкали на околиці одного з обласних центрів, виростали Катря і Тарас – діти, навколо яких крутився всесвіт батьків та бабусі. На початку дев’яностих років минулого століття налетів «холодний вітер перемін» і приніс Приходькам низку неочікуваних сюрпризів: закриття підприємства, де батьки Зоряна і Роман успішно працювали, відповідно, безробіття і гірка доля пошуку роботи поза Україною. Письменниця розкриває характери доньки Катрі та сина Тараса, бабусі Поліни Микитівни, психологію їхньої поведінки та вчинків за складних, часто екстремальних життєвих умов, які розглядаються, відповідно, у контексті соціального середовища, у якому вони перебувають.
Сюжет другої книги «Сила жіночої любові» має свою передісторію. Ось як розповідає про це сама письменниця в інтерв’ю журналісту Тарасу Комаринському: «Після виходу в 2011 році «Повертайтесь, журавлі, додому» читачів цікавило, як же склалася доля героїв роману. В його сюжеті були використані реальні події… Згодом до мене звернулася журналістка з Польщі Єва Поштар… вона постійно рекомендувала мені написати продовження і показати, як поліпшується життя в Україні, щоб зупинити еміграцію за кордон. Кілька років я намагалася знайти те покращення… але почалася Революція Гідності,.. потім події на сході та в Криму… потім війна…».
Другий роман за об’ємом більший за перший, і за манерою опису нагадує щоденникові нотатки, що дотримуються певної хронології подій, які сталися в державі й, відповідно, в сім’ї Приходьків, котра замість одних проблем отримала інші, такі ж самі болючі, пекучі. Збільшилася родина, бо додалися зять Володя й невістка Ліза, дуже нелегко стало налагоджувати власний бізнес в Україні, коли країна ламалася від постійної невизначеності й ламала своїх громадян.
Інтрига змісту підкреслює залежність родини від певної ідеологізації приватного життя, побуту, роботи, за рахунок того, що письменниця розсуває композиційні рамки й до особистісного, долучає найважливіші сцени й епізоди, що охоплюють життя епохи – Майдан, окупацію Криму та частини Донбасу, зрештою, початок війни, яку тодішня влада цнотливо оголосила антитерористичною операцією, волонтерський рух. Авторка чітко відстежує стосунки між своїми героями, конфлікти між ними та суспільством і в такий спосіб намагається розв'язати їх. Для сюжету вельми характерна психологічна картина несподіваних вчинків, аналіз прихованих причин поведінки персонажів через розкриття спадкових факторів, потаємних бажань, роздумів, мрій, враховуючи емоції, інтуїцію, свідомі й несвідомі поривання своїх персонажів.
Складні взаємини особи і соціуму цікавили Ніну Фіалко й раніше.У романі «Обірвана струна» показано початок гібридної війни на сході України, коли гинули її найкращі сини. Головний герой твору Михайло Гончарук — учасник Майдану, Революції Гідності, згодом — боєць добровольчого батальйону, який дивом вийшов з Іловайського «котла. Роман «Коли брати стають ворогами» дає змогу читачам оцінити події 2013–2014 років, змушує осмислити багато подій, що відбувалися на українській землі. Читачі дізнаються про деякі моменти з історії України, які не висвітлювали в підручниках і про які не дискутували. Не в перший раз письменниця розмірковує над явищем заробітчанства, цим питанням вона переймалася, зокрема, у романі «Небезпечна межа». Події одного з найкращих творів Ніни Фіалко – «Холодний вітер перемін» - побудовані на фоні мальовничого Тернополя, де швидкими темпами будували бавовняний комбінат і заманювали дівчат перспективою не тільки гідної праці, а й наданням безкоштовного житла. Роман, на мою думку, допитливим оком безпосередньої учасниці подій, засвідчує гострі моменти становлення незалежності України саме в Тернополі, нашому рідному місті.
Письменниця пропонує читачам зануритися в життя без прикрас, можливо, через призму чужих помилок зрозуміти власні. Ця перевага реальних історій над вигаданими свідчить, що перо Ніни Фіалко ще багато чого може нам розповісти. Це істини про вертикалі життя, що утримують людину біля своєї землі та віри, істини про зрілість та відповідальність, які множаться стократ в людині, котра проходить випробування.
Події другого роману завершуються 2014 роком. А далі?! Думаю, не в мене одної виникне подібне питання. Більше того, я впевнена, що численні фанати творчості Ніни Фіалко зажадають продовження історії родини Приходьків, що сильно нагадує їхні власні життєві випробування. Таланту й майстерності письменниці Ніні Фіалко не позичати! Отже, залишається побажати їй міцного здоров’я й творчої наснаги для перетворення дилогії у трилогію!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Ніна Фіалко про таємниці життя, кохання та бізнесу
Ніна Фіалко. Повертайтесь, журавлі, додому: роман, книга перша, 240 с.;Сила жіночої любові: роман, книга друга, 336 с.;
Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2023.
Письменниця Ніна Фіалко надзвичайно популярна, про що свідчить високий ступінь зачитаності її творів.
«Люди не міняються, міняються декорації» – цей афоризм авторки можна вважати за credo її письменницького стилю. Романи письменниці зазвичай побудовані на матеріалі пострадянської дійсності, де майстерно переплетені приватні спогади і розповіді інших людей, реальні та сфантазовані події й факти. Доступний та зрозумілий характер наративу, єдність мовлення і ситуації нагадують задушевний монолог чи діалог з читачем і допомагають встановити емоційний контакт із ним.. Тексти мають всі ознаки реалістичного дискурсу з присмаком авантюрного, тобто містять окрім спілкування з читачем, ще й міркування письменниці про історії життя героїв з їхніми карколомними поворотами, стражданнями, конфліктами та боротьбою зі своїми зовнішніми та внутрішніми демонами. Втім, літературні герої волею пера письменниці наділені власними правдивими історіями, а щирість тут – велика цінність, адже в сучасному світі багато речей перебувають, на жаль, по той бік нормальних людських емоцій.
«Повертайтесь, журавлі, додому». Книга перша. Видавнича анотація повідомляє, що у благополучній родині Приходьків, котрі мешкали на околиці одного з обласних центрів, виростали Катря і Тарас – діти, навколо яких крутився всесвіт батьків та бабусі. На початку дев’яностих років минулого століття налетів «холодний вітер перемін» і приніс Приходькам низку неочікуваних сюрпризів: закриття підприємства, де батьки Зоряна і Роман успішно працювали, відповідно, безробіття і гірка доля пошуку роботи поза Україною. Письменниця розкриває характери доньки Катрі та сина Тараса, бабусі Поліни Микитівни, психологію їхньої поведінки та вчинків за складних, часто екстремальних життєвих умов, які розглядаються, відповідно, у контексті соціального середовища, у якому вони перебувають.
Сюжет другої книги «Сила жіночої любові» має свою передісторію. Ось як розповідає про це сама письменниця в інтерв’ю журналісту Тарасу Комаринському: «Після виходу в 2011 році «Повертайтесь, журавлі, додому» читачів цікавило, як же склалася доля героїв роману. В його сюжеті були використані реальні події… Згодом до мене звернулася журналістка з Польщі Єва Поштар… вона постійно рекомендувала мені написати продовження і показати, як поліпшується життя в Україні, щоб зупинити еміграцію за кордон. Кілька років я намагалася знайти те покращення… але почалася Революція Гідності,.. потім події на сході та в Криму… потім війна…».
Другий роман за об’ємом більший за перший, і за манерою опису нагадує щоденникові нотатки, що дотримуються певної хронології подій, які сталися в державі й, відповідно, в сім’ї Приходьків, котра замість одних проблем отримала інші, такі ж самі болючі, пекучі. Збільшилася родина, бо додалися зять Володя й невістка Ліза, дуже нелегко стало налагоджувати власний бізнес в Україні, коли країна ламалася від постійної невизначеності й ламала своїх громадян.
Інтрига змісту підкреслює залежність родини від певної ідеологізації приватного життя, побуту, роботи, за рахунок того, що письменниця розсуває композиційні рамки й до особистісного, долучає найважливіші сцени й епізоди, що охоплюють життя епохи – Майдан, окупацію Криму та частини Донбасу, зрештою, початок війни, яку тодішня влада цнотливо оголосила антитерористичною операцією, волонтерський рух. Авторка чітко відстежує стосунки між своїми героями, конфлікти між ними та суспільством і в такий спосіб намагається розв'язати їх. Для сюжету вельми характерна психологічна картина несподіваних вчинків, аналіз прихованих причин поведінки персонажів через розкриття спадкових факторів, потаємних бажань, роздумів, мрій, враховуючи емоції, інтуїцію, свідомі й несвідомі поривання своїх персонажів.
Складні взаємини особи і соціуму цікавили Ніну Фіалко й раніше.У романі «Обірвана струна» показано початок гібридної війни на сході України, коли гинули її найкращі сини. Головний герой твору Михайло Гончарук — учасник Майдану, Революції Гідності, згодом — боєць добровольчого батальйону, який дивом вийшов з Іловайського «котла. Роман «Коли брати стають ворогами» дає змогу читачам оцінити події 2013–2014 років, змушує осмислити багато подій, що відбувалися на українській землі. Читачі дізнаються про деякі моменти з історії України, які не висвітлювали в підручниках і про які не дискутували. Не в перший раз письменниця розмірковує над явищем заробітчанства, цим питанням вона переймалася, зокрема, у романі «Небезпечна межа». Події одного з найкращих творів Ніни Фіалко – «Холодний вітер перемін» - побудовані на фоні мальовничого Тернополя, де швидкими темпами будували бавовняний комбінат і заманювали дівчат перспективою не тільки гідної праці, а й наданням безкоштовного житла. Роман, на мою думку, допитливим оком безпосередньої учасниці подій, засвідчує гострі моменти становлення незалежності України саме в Тернополі, нашому рідному місті.
Письменниця пропонує читачам зануритися в життя без прикрас, можливо, через призму чужих помилок зрозуміти власні. Ця перевага реальних історій над вигаданими свідчить, що перо Ніни Фіалко ще багато чого може нам розповісти. Це істини про вертикалі життя, що утримують людину біля своєї землі та віри, істини про зрілість та відповідальність, які множаться стократ в людині, котра проходить випробування.
Події другого роману завершуються 2014 роком. А далі?! Думаю, не в мене одної виникне подібне питання. Більше того, я впевнена, що численні фанати творчості Ніни Фіалко зажадають продовження історії родини Приходьків, що сильно нагадує їхні власні життєві випробування. Таланту й майстерності письменниці Ніні Фіалко не позичати! Отже, залишається побажати їй міцного здоров’я й творчої наснаги для перетворення дилогії у трилогію!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Нотатки на полях книжок письменників Тернопілля. Велика проза. "
• Перейти на сторінку •
"«І щойно пропливе крізь тіло риба»"
• Перейти на сторінку •
"«І щойно пропливе крізь тіло риба»"
Про публікацію
