Брат блудного сина,
який мало що змінював у своєму житті,
вибачив того, хто повернувся назад як фальшивий чек,
бо його батько сказав йому, що так треба.
Зрештою, ось що означає мати благі наміри.
Справді, він йому влаштував вечірку,
накупив тістечок і шампанського,
розкорковував всі пляшки. Піднімав з кожним бокалом
новий тост за свого брата: екс-шахрая, душогуба
й гвалтівника. До кінця ночі
все село було повністю п'яним
в оргії обіймів та прощення,
тоді як саме той,
чиїм єдиним бажанням було, щоб його безмірно любили,
шастав в будинок і з будинку,
набиваючи торбу брошками й перстнями,
і браслетами, і підсвічниками.
Потім з легким серцем пішов звідти на світанку
в портове місто, відоме своєю неславою:
там пані з нафарбованими губами висовуються зі всіх вікон,
і кожні треті двері до шинку.

Steve Kowit The Prodigal Son's Brother
who'd been steadfast as small change all his life
forgave the one who bounced back like a bad check
the moment his father told him he ought to.
After all, that's what being good means.
In fact, it was he who hosted the party,
bought the crepes & champagne,
uncorked every bottle. With each drink
another toast to his brother: ex-swindler, hit-man
& rapist. By the end of the night
the entire village was blithering drunk
in an orgy of hugs & forgiveness,
while he himself,
whose one wish was to be loved as profusely,
slipped in & out of their houses,
stuffing into a satchel their brooches & rings
& bracelets & candelabra.
Then lit out at dawn with a light heart
for a port city he knew only by reputation:
ladies in lipstick hanging out of each window,
& every third door a saloon.