ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Татьяна Квашенко
2025.10.16 20:33
Чаклунка
Її хода здавалася легкою.
Під стукіт крапель, наче каблучків,
Між скелями стежиною вузькою
Свою руду коханку жовтень вів.

Від чар її немає порятнку.
Смарагди-очі, серце-діамант,
А на вустах мелодія цілунку

Євген Федчук
2025.10.16 20:04
Як Крим став «москальським»
Які лиш не проживали з тих часів далеких
У Криму народи: таври, скіфи, поряд греки,
І сармати, й печеніги, половці, хозари,
Візантійці, готи й турки, накінець, татари.
Генуезці і вірмени торгували крамом.
Москалі, якщо і були, то лише рабами.
Та і

Тетяна Левицька
2025.10.16 16:30
Щенячий
На відліку дванадцять час спинився —
прочитана сторінка ще одного дня.
Осіння мла, порожня годівниця
не нагодує з рук замерзле цуценя.

Хтось викинув дружка... Іди до мене,
зігрію серцем, хоч сама тепер, як ти
тремчу від холоду листком червленим

Артур Сіренко
2025.10.16 10:43
Краплі каштанового меду
Шпак з довгим хвостом,
За який зачепилась веселка,
Лишивши на ньому фіолетову пляму,
Прилетів до міста кам’яних провулків
В якому нічого не відбувається.
По радіо так і сказали:
«У цьому місті нічого не відбувається…»
А Бог дивиться

Ірина Білінська
2025.10.16 10:30
***
Дівчинко,
пірнай в мої обійми!
Притулись міцніше і пливи
у любов мою,
як в інший вимір,
молитовним шепотом трави…

Я тобі в цій вічності побуду

Віктор Кучерук
2025.10.16 06:41
* * *
Чому вслухаюся уважно
У співи птиць і шум комах, -
Чому стає гуляти страшно
Уздовж річок та по гаях?
Чому бажаного спокою
В душі утомленій нема, -
Чому за світлістю тонкою
Надій лежить зневіри тьма?

М Менянин
2025.10.15 23:15
Діти еліти (Співає Україна)
Не знають що творять потвори,
несуть хоч на шиях хрести,
цікавлять їх наші комори
та з наших країв нас знести.

Ми діти еліти,
настав вже наш час.
Нам жити й радіти,

Борис Костиря
2025.10.15 22:39
Почесний директор
Почесний директор прийшов
до свого колишнього кабінету,
але його ніхто не помічає.
Паркет скрипить,
мов клавіатура рояля.
У кабінетах віє
вітер минулого,
ледь колишучи штори

Іван Потьомкін
2025.10.15 21:57
КАНІВЩИНА
Міріади доріг на землі пролягло.
Вже у космос лаштуються діти.
А мене тільки й тягне, що в рідне село.
Кажуть – так починають старіти...
Боже ж, як тут змаліло все.
Навіть шлях до Дніпра скоротився.
Я прибульцем стою і тамую щем.
Щем гіркий, що під

Юрій Лазірко
2025.10.15 15:10
Висить Ябко -- Альбом Теревені від Зеня
висить ябко, висить -
Єву жаба дусить.
ходь но ту Адаме, ходь но ту Адаме
змій ті не укусить.

Єво ж, моя Єво,
най Господь бороне -
казов не чіпати, казов не чіпати

С М
2025.10.15 14:44
Вона пройшла через паркан (Procol Harum)
Вона пройшла через паркан
Казала: ‘Ось тобі дурман
Коштовна поміч аби міг
Звільнитися страждань усіх’
На відповідь: ‘Тобі це зась’
Вона пійма мої зап’ястя
Мене жбурляє навзнаки
Забити щоб у колодки

Ольга Олеандра
2025.10.15 12:16
Жовтень
Поки що не жовтий.
Поки що зелене
пишне листя кленів.
Накрапає дощик
умиває площі,
укриває блиском
трав’яне намисто.

Борис Костиря
2025.10.14 22:07
Мертва сторінка
Мертва сторінка
у соціальній мережі,
із якої випарувалося життя.
Вона похована під брилами
гігабайтів інформації,
під мотлохом, шумом,
фейками, мемами,
хейтами, хештегами.

Віктор Кучерук
2025.10.14 21:34
* * *
В час ранковий зникли зорі
І розтанула імла, -
І від сну звільнилась скоро
Сонцем збуджена земля.
І промінням обігріті,
Вмиті росами усі, -
Перед зором стали квіти
Дивовижної краси.

Олександр Буй
2025.10.14 20:47
Розмова з читачем
«Хто Ви такий?», – спитає «Берліоз» –
І, ніби Майстер, я зніяковію,
Бо іноді сам думаю всерйоз,
Що визнання – у повній безнадії...

У «Массолітах» захопили все
«Лавровичі», «Латунські», «Оремани»...
Тож не протиснутись моїм «есе»

Ірина Білінська
2025.10.14 19:51
***
Слова, слова, слова —
пустелі слів…
Душа німує вгкими пісками.
Ти сам їй оніміти повелів,
кидаючи у сад квітучий —
камінь.

Небажані
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Андрій Мирохович (1978) / Вірші

 якщо ти дійсно можеш співати
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-07-04 12:36:20
Переглядів сторінки твору 9510
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.801 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.524 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.822
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2011.10.12 15:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-07-04 12:46:04 ]
Правильно, Андрію, що виправили. Матюки зайві, та й не наші вони...
А інколи навіть смертельно небезпечні.

На моїх очах якось один слов'янин автоматично матюгнувся не на того. За мить був весь у крові - ледь не вбили...

Як на мене, матюкаються "на людях" лише дуже закомплексовані особи, і з тих, кому в радість, коли їх б'ють?
А в літературі російський мат, як, певно, і мат інших мов, це девальвація сенсу і особи автора...
Як на мене, звичайно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-07-04 13:07:24 ]
Не знаю, мовний пуризм не є якоюсь цікавою методологією. Обсцентна лексика - більш емоційна і має ширше поле конотацій. Крім того, всі ці протагоністи так би й сказали))
А що виправив - в мене що, був вибір? Видаляти текст без попередження - не надто ввічливо))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-07-04 13:14:08 ]
А щодо словянина - річ в тому, що це ілюстрація до подвійного становища обсцентної лексики - вона для одних є енкратичною, а для цього битого бідолахи була акратичною, якою він так необережно скористався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-07-04 13:55:11 ]
Так не надто ввічливо і користатися матюками? ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-07-04 14:04:45 ]
а цікава річ, я от подумав - ненормативна лексика використовується як лайка - але тоді, коли звернена на іншого; якщо вона звернена на себе і є елементом самоіронії - чи правомірно вважати це лайкою?
і чи доречно говорити в такій ситуації про ввічливість (яка загалом є зовнішньоорієнтованою?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-07-04 14:36:32 ]
Напевно, пане Андрію, ввічливість - це таки відноситься до "людяність"?

Але, проводячи деякі паралелі, наприклад зі світом матеріальним, де активно діє явище "ентропії", у світі вищих життєвих "форм" теж би мало бути щось на кшталт сил "знищення"?
Думаю, що на нашому рівні найвищих "форм" можна говорити про самознищення, бо що може нашу душу ще понівечити там, де немає ентропії?
Думаю, що "внутрішнє матюгання" і "не внутрішнє" з розряду таких, замінників ентропії...

Хоча самовбивство - далеко не новина, нам, певно, мало би бути страшно від усвідомлення, що дуже мало тих, які цим не займаються? Але чомусь інколи так солодко поринати в самовбивчі речі, чому б це?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-07-04 15:18:53 ]
Хіба існує знищення? Ніщо не зникає - лише перетворюється - якісь такі школярські знання із фізики.
мова все-таки про якісь зміни, суголосність з ними, деконструкцію - хоч і запізнілу.
Згоден з Вами - слово "х*й" то не є метод літератури (хоч це зауважував ще А. Ульянов), але заборона на слова - непевна методика. Деякі слова потрібні - для них нема відповідника з достатньо широким полем конотацій, і крім вони характеризують протагоніста значно яскравіше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-07-04 18:38:19 ]
Ви, напевно, пане Андрію, чудово знаєте, що як в російській мові, так і в українській зовсім мало означень, які би несли еротично-інтимні сенси.
Я думаю, якщо свідомо обмежувати (в нашому випадку доречно говорити і про самообмеження) використання матів, то більше шансів буде пробитися витонченим поняттям означенням, чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-07-04 12:58:49 ]
а без мату можна?
мені здається, повинно вистачати метафор для вираження емоцій... мат - зайвий!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-07-04 13:08:41 ]
вся лексика потрібна і доконечно необхідна. Народ не користується словами, які для нього зайві))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-04 13:12:44 ]
але народ і не розмовляє щодня віршами. зазвичай )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-07-04 13:16:25 ]
а Котляревський? це ж він простонародну мову (ненормативну на той час) зробив ще й мовою літератури


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-04 13:23:34 ]
можна довго і цікаво спілкуватися на цю тему, але
у будь-якому разі ПМ - не той сайт, де це вітається :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-07-04 13:29:58 ]
Що так, то так.
Сувора редакційна політика необхідна, навіть тоді коли ти з нею незгоден, а може особливо тоді))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-07-04 13:57:17 ]
Дякую, колеги за інколи і вимушене розуміння :)

Просто дещо, інколи підозріло, звужуючи межі на горизонталі, прагнеться збільшити кількість народу вгорі - може літо стане сонячнішим?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-07-04 14:08:02 ]
Улыбаюсь я, читая Ваши произведения.
А почему да как, я объяснять не стану.
Не рецензент я и не критик, а читатель.
Удач, приятель :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-07-04 14:58:29 ]
І тобі успіхів))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-04 14:36:43 ]
чимось мені цей вірш Жадана нагадує... ряннього... якби не бачила, хто автор, подумала б, що це не дуже вдалий його витвір ;)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-07-04 14:57:15 ]
угу, є щось жаданівське. тільки чого це раннє, 2001 ніби.
не-дуже-вдалий - зовсім поганий? "якби не бачила, хто автор" - чи то про автора?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-04 15:28:14 ]
ні, не в тому значенні :)) просто вірш дуже нагадав давніші Жаданові тексти - схоже на наслідування, але ви ніде про це не згадали, то я вирішила спитати.