Не знаю, мовний пуризм не є якоюсь цікавою методологією. Обсцентна лексика - більш емоційна і має ширше поле конотацій. Крім того, всі ці протагоністи так би й сказали))
А що виправив - в мене що, був вибір? Видаляти текст без попередження - не надто ввічливо))

А щодо словянина - річ в тому, що це ілюстрація до подвійного становища обсцентної лексики - вона для одних є енкратичною, а для цього битого бідолахи була акратичною, якою він так необережно скористався.

Так не надто ввічливо і користатися матюками? ))

а цікава річ, я от подумав - ненормативна лексика використовується як лайка - але тоді, коли звернена на іншого; якщо вона звернена на себе і є елементом самоіронії - чи правомірно вважати це лайкою?
і чи доречно говорити в такій ситуації про ввічливість (яка загалом є зовнішньоорієнтованою?)

Напевно, пане Андрію, ввічливість - це таки відноситься до "людяність"?

Але, проводячи деякі паралелі, наприклад зі світом матеріальним, де активно діє явище "ентропії", у світі вищих життєвих "форм" теж би мало бути щось на кшталт сил "знищення"?
Думаю, що на нашому рівні найвищих "форм" можна говорити про самознищення, бо що може нашу душу ще понівечити там, де немає ентропії?
Думаю, що "внутрішнє матюгання" і "не внутрішнє" з розряду таких, замінників ентропії...

Хоча самовбивство - далеко не новина, нам, певно, мало би бути страшно від усвідомлення, що дуже мало тих, які цим не займаються? Але чомусь інколи так солодко поринати в самовбивчі речі, чому б це?

Хіба існує знищення? Ніщо не зникає - лише перетворюється - якісь такі школярські знання із фізики.
мова все-таки про якісь зміни, суголосність з ними, деконструкцію - хоч і запізнілу.
Згоден з Вами - слово "х*й" то не є метод літератури (хоч це зауважував ще А. Ульянов), але заборона на слова - непевна методика. Деякі слова потрібні - для них нема відповідника з достатньо широким полем конотацій, і крім вони характеризують протагоніста значно яскравіше.

Ви, напевно, пане Андрію, чудово знаєте, що як в російській мові, так і в українській зовсім мало означень, які би несли еротично-інтимні сенси.
Я думаю, якщо свідомо обмежувати (в нашому випадку доречно говорити і про самообмеження) використання матів, то більше шансів буде пробитися витонченим поняттям означенням, чи не так?

вся лексика потрібна і доконечно необхідна. Народ не користується словами, які для нього зайві))

але народ і не розмовляє щодня віршами. зазвичай )

а Котляревський? це ж він простонародну мову (ненормативну на той час) зробив ще й мовою літератури

можна довго і цікаво спілкуватися на цю тему, але
у будь-якому разі ПМ - не той сайт, де це вітається :)

Що так, то так.
Сувора редакційна політика необхідна, навіть тоді коли ти з нею незгоден, а може особливо тоді))

І тобі успіхів))

угу, є щось жаданівське. тільки чого це раннє, 2001 ніби.
не-дуже-вдалий - зовсім поганий? "якби не бачила, хто автор" - чи то про автора?

ні, не в тому значенні :)) просто вірш дуже нагадав давніші Жаданові тексти - схоже на наслідування, але ви ніде про це не згадали, то я вирішила спитати.