Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.02
16:01
Долонi заховали вiд думок,
А лiто простягає руки з квiтiв.
По тiлу пролетiв нервовий шок:
Чому нiхто їх досi не помiтив?
Пiрнувши в теплi хвилi почуттiв,
Порозкидавши каменi спокою,
День лимонадом на столi розлив -
А лiто простягає руки з квiтiв.
По тiлу пролетiв нервовий шок:
Чому нiхто їх досi не помiтив?
Пiрнувши в теплi хвилi почуттiв,
Порозкидавши каменi спокою,
День лимонадом на столi розлив -
2026.09.02
15:32
Скоро осінь. І я у дорозі
на своїй самочинній війні.
На всі боки – зелені вогні,
де душа почиває у Бозі,
що курсивами у некролозі
накувала зозуля мені.
ІІ
на своїй самочинній війні.
На всі боки – зелені вогні,
де душа почиває у Бозі,
що курсивами у некролозі
накувала зозуля мені.
ІІ
2026.09.02
14:52
Зимова казка швидко закінчилась.
Розтанув сніг, як неповторність мрій.
Природа творить святість і безчинство,
Даруючи пророків і повій.
Розтанули минулого скульптури,
Картини, фрески, видива століть.
Там часу нищівна мускулатура
Розтанув сніг, як неповторність мрій.
Природа творить святість і безчинство,
Даруючи пророків і повій.
Розтанули минулого скульптури,
Картини, фрески, видива століть.
Там часу нищівна мускулатура
2026.09.02
13:21
Крихти чорних черепашок,
Лал, немеркнучі ланіти,
Гарбузи і Попелюшки,
Єзуїти чи шиїти,
Довге, радісне затишшя,
Масала зелена, дивна,
Чорні вишні над узвишшям,
Далечінь масна й чарівна...
Лал, немеркнучі ланіти,
Гарбузи і Попелюшки,
Єзуїти чи шиїти,
Довге, радісне затишшя,
Масала зелена, дивна,
Чорні вишні над узвишшям,
Далечінь масна й чарівна...
2026.09.02
12:34
Часто згадую, любий, як той листопад
поєднав у гучнім ресторані
нас з тобою тоді, після болісних зрад,
в дощовий вечір фортепіанний.
Музикант віртуозно танок вигравав,
готував капучино бариста.
Танцювали красуні під пристрасний драйв
у зваблив
поєднав у гучнім ресторані
нас з тобою тоді, після болісних зрад,
в дощовий вечір фортепіанний.
Музикант віртуозно танок вигравав,
готував капучино бариста.
Танцювали красуні під пристрасний драйв
у зваблив
2026.09.02
07:00
Краплинки холодні, прозорі і чисті
Розваги собі влаштували у місті, -
Стукочуть, дзюркочуть на плитках, асфальті,
Заводять сопрано, продовжують альтом, -
Всю землю вмиває навала дзвеняча,
З ознаками жвавої й щедрої вдачі.
Тіснява калюж і струмочків
Розваги собі влаштували у місті, -
Стукочуть, дзюркочуть на плитках, асфальті,
Заводять сопрано, продовжують альтом, -
Всю землю вмиває навала дзвеняча,
З ознаками жвавої й щедрої вдачі.
Тіснява калюж і струмочків
2026.09.01
22:13
Я нікуди не хочу іти.
Я побуду сьогодні удома.
Подивлюсь я на все з висоти
Чи із попелу й диму Содома.
Подивлюсь я із храму хмарин
Чи з боліт, із низини Аїда.
Не пізнаю я більших вершин,
Я побуду сьогодні удома.
Подивлюсь я на все з висоти
Чи із попелу й диму Содома.
Подивлюсь я із храму хмарин
Чи з боліт, із низини Аїда.
Не пізнаю я більших вершин,
2026.09.01
21:07
— Літо, літечко барвисте,
ти куди втікаєш з міста?
А мені, виходить, час
повертатися у клас?
Знов за партою сидіти
і все вчити, вчити, вчити?
Зачекай іще хоч трішки.
Не втомились мої ніжки
ти куди втікаєш з міста?
А мені, виходить, час
повертатися у клас?
Знов за партою сидіти
і все вчити, вчити, вчити?
Зачекай іще хоч трішки.
Не втомились мої ніжки
2026.09.01
20:27
щось було у цім
нічого у цім не лишилось
невідомо чиє глузування
постскриптуму замість
ми заходимо в осінь
так ніби нам доручили
не то щоби сильно хотілося
але звичайно як скажеш
нічого у цім не лишилось
невідомо чиє глузування
постскриптуму замість
ми заходимо в осінь
так ніби нам доручили
не то щоби сильно хотілося
але звичайно як скажеш
2026.09.01
17:45
Відгоріло в стерні —
Відцвіли землероби,
Жебраки уночі
Вже шукають ропух.
Мемуаровий* біль,
Наче кінь клишоногий,
У канаві йдучи,
Знов прискорює рух…
Відцвіли землероби,
Жебраки уночі
Вже шукають ропух.
Мемуаровий* біль,
Наче кінь клишоногий,
У канаві йдучи,
Знов прискорює рух…
2026.09.01
10:10
САЛОМЕЯ: ТАНЕЦЬ СЕМИ ПОКРИВАЛ"
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви,
в містичному стилі біблійної «Пісні Пісень»)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ірод Антипа – тетрарх Галілеї, цар, чиє серце повне безумства та гріховної пристрасті.
Саломея – юн
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви,
в містичному стилі біблійної «Пісні Пісень»)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ірод Антипа – тетрарх Галілеї, цар, чиє серце повне безумства та гріховної пристрасті.
Саломея – юн
2026.09.01
07:40
Самотність крижана вчувається сильніше,
Коли на заході згасає тихо день, -
Коли мене уже не радують ні вірші,
Ні звуки в клітці соловейкових пісень.
Знедавна самоту ніяк не втихомирю,
Хоча тепер собі це ставлю за мету,
Бо не скоривсь біді та не утр
Коли на заході згасає тихо день, -
Коли мене уже не радують ні вірші,
Ні звуки в клітці соловейкових пісень.
Знедавна самоту ніяк не втихомирю,
Хоча тепер собі це ставлю за мету,
Бо не скоривсь біді та не утр
2026.08.31
21:18
сонцезаходом палає
сатурнічний небозвід
падає в ще справну память
літа перезрілий плід
різноквіття на осоннях
липоцвіт джмелиний літ
поле рапсове і сонях
хмароплин і живопліт
сатурнічний небозвід
падає в ще справну память
літа перезрілий плід
різноквіття на осоннях
липоцвіт джмелиний літ
поле рапсове і сонях
хмароплин і живопліт
2026.08.31
20:40
Давно живу, та не збагну і досі
в природі перетворень весняних.
Дедалі краще розумію осінь.
А паростки? Що знаю я про них...?
Із нежиття вони в життя приходять,
крізь мокрі випинаються сніги,
а ми, панове, в гумових чоботях,
в природі перетворень весняних.
Дедалі краще розумію осінь.
А паростки? Що знаю я про них...?
Із нежиття вони в життя приходять,
крізь мокрі випинаються сніги,
а ми, панове, в гумових чоботях,
2026.08.31
14:55
Рай балачок бринить у грушах,
Рай чумаковий — без плачу.
У кошиках ховають душі
Себе від довгого дощу.
А ми пливем до монплезірів,
Торуєм шлях між сарани,
Легкі зазвичай, як порфіри,
Як кучми, сховані в чалми.
Рай чумаковий — без плачу.
У кошиках ховають душі
Себе від довгого дощу.
А ми пливем до монплезірів,
Торуєм шлях між сарани,
Легкі зазвичай, як порфіри,
Як кучми, сховані в чалми.
2026.08.31
12:25
Ніякі греблі пристрасть не зупинять.
Вона в ріці приречено кипить.
Вона - це зліплена із плоті пишність,
Господніх замислів пророча мить.
Ця пристрасть затопляє все навколо,
Нічим не спинена, палка, нага.
Прадавнє вогнище утворить коло.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Вона в ріці приречено кипить.
Вона - це зліплена із плоті пишність,
Господніх замислів пророча мить.
Ця пристрасть затопляє все навколо,
Нічим не спинена, палка, нага.
Прадавнє вогнище утворить коло.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Публіцистика
Рабейну Ашер бен Єхіель "Золоті правила поведінки"
Хай не будуть тобі гроші дорожчі, ніж твоє тіло.
Не сердься на перехожих. Хай буде привітним твоє лице.
Не переїдай, щоб наповнити шлунок, бо чимало хвороб од надміру харчів.
Не хвались багатством своїм, бо хвалько накликає ненависників і зазнає невдачі од них.
Не розмовляй з дурнем і навіженим, бо вони не зрозуміють тебе і зневажатимуть.
Не будь невдячним, поважай того, хто відчинив тобі двері
Не сиди з нікчемними пересмішниками, щоб і самому не встряти в гріх.
Уникай пліток і наклепу на будь-кого і не займайся злослів’ям та брехнею.
Хай не сходить з вуст твоїх зухвала брехня. Будь вірним кожній людині.
Не квапся відповідати грубістю на те, що тобі не до вподоби.
Не наводь страх у домі своєму, бо твоя негідна поведінка призводить до страхіть.
Не віддаляйся од здорового глузду, мудрості й моралі. Покривайся порохом од ніг мудреців.
Не спи подовгу сном лінивого, прокидайся з першими променями сонця і спів півня хай підійма тебе з ліжка.
Вставай проворно, а не як ледар.
Не тримай заздрості в серці, бо це зло й невиліковна хвороба.
Не зневажай нікого й нічого та щоб у тебе не було людини чи речі, яка б не мала свого місця.
Не сердься на дружину. Якщо віддалив її лівою, то приблизь негайно ж правою рукою.
Не квапся сердитись на будь-що і не крути носом, щоб не позбутись розуму.
Не покладайся на чиїсь дарунки, сам зароби собі на хліб.
Не думай, що розум твій назавше, бо так не прибуде тобі мудрості.
Не приховуй те, що соромишся зробити одверто, і не кажи: «Хто мене бачить?»
Не роби нічого, що принижує людину.
Не спокушай приятеля улесливими речами й не говори нещиро.
Не сором батька й матір. Не засмучуй їх і поважай щодень.
Не радій надто. Пам’ятай, що душа твоя і ти сам створені з праху, а кінець твій, як у черв’яка.
Не привчайсь їсти поза домом, у великій компанії. Окрім хіба що сімейних торжеств.
Добивайся пошани, але не прагни того, що не заслужив.
Не опускай рук у пошуках друзів і коханих і не принижуй в очах своїх того, хто тебе ненавидить.
Не звертай уваги на того, хто багатший од тебе, а подивись на того, хто бідніший.
Не старайся здобути повагу людей, щоб вони не принизили тебе.
Не зв’язуйся з негідниками і злочинцями, сердитими й дурними, щоб не осоромитись.
Не втручайся в спірку, що не стосується тебе, бо ті, хто сваряться, врешті-решт помиряться, а на тебе сердитимуться.
Не лінуйся першим добиватися миру з кожним.
Не поспішай сердитись. Остерігайся шахраїв, ненависників і заздрісних.
Уникай клятв і не зарікайся, не сердься і не глузуй, бо все це призводить до замішання душі й думки.
Віддаляйся од того, на що чи на кого не можна опертись, і не роби опорою золото, бо це початок язичництва.
Надавай менше ваги грошам, аніж тому, що сходить з вуст твоїх. Хай не поспішають вони сказати щось погане, допоки те, що буде сказано, не виважив розум. Це ж стосується й того, про що говорять при тобі і що не є таємницею. Оціни його серцем. Не кажи: « Я чув це».
Радій, як чуєш докір чи пораду собі, приймай повчання.
Не зазнавайся, будь скромним, як порох, що всі його топчуть.
Не сором товариша при всіх.
Не опускай рук, щоб знайти вірного друга, дорожи ним і нізащо не втрачай.
Не сердься на товариша ані дня, скори себе й попроси прощення. Не кажи: «Він має зробити це першим».
Не намагайся знати, що сталося між кимось та його приятелем.
Не будь педантом щодо інших. Звіряй свої бажання з бажанням інших.
Не нищ себе пиятикою, щоб поводитись непристойно, а потім розкаюватись.
-----------------
Рабейну Ашер бен Єхіель (відомий також і як Ашері чи Рош) – відомий рабин і талмудист (близько 1250-1327). Благочестя Ашера бен Єхіеля та його поведінка, гідні наслідування, відбилися в творах, відомих під різними назвами: «Гангахот га-Рош» («Настанови Роша»), «Орхот хаїм» («Образ життя»), «Цаваат га-Рош» («Заповіт Роша»). В них подано детальний опис правил поведінки юдея в приватному, сімейному та суспільному житті.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Рабейну Ашер бен Єхіель "Золоті правила поведінки"
Хай не будуть тобі гроші дорожчі, ніж твоє тіло.
Не сердься на перехожих. Хай буде привітним твоє лице.
Не переїдай, щоб наповнити шлунок, бо чимало хвороб од надміру харчів.
Не хвались багатством своїм, бо хвалько накликає ненависників і зазнає невдачі од них.
Не розмовляй з дурнем і навіженим, бо вони не зрозуміють тебе і зневажатимуть.
Не будь невдячним, поважай того, хто відчинив тобі двері
Не сиди з нікчемними пересмішниками, щоб і самому не встряти в гріх.
Уникай пліток і наклепу на будь-кого і не займайся злослів’ям та брехнею.
Хай не сходить з вуст твоїх зухвала брехня. Будь вірним кожній людині.
Не квапся відповідати грубістю на те, що тобі не до вподоби.
Не наводь страх у домі своєму, бо твоя негідна поведінка призводить до страхіть.
Не віддаляйся од здорового глузду, мудрості й моралі. Покривайся порохом од ніг мудреців.
Не спи подовгу сном лінивого, прокидайся з першими променями сонця і спів півня хай підійма тебе з ліжка.
Вставай проворно, а не як ледар.
Не тримай заздрості в серці, бо це зло й невиліковна хвороба.
Не зневажай нікого й нічого та щоб у тебе не було людини чи речі, яка б не мала свого місця.
Не сердься на дружину. Якщо віддалив її лівою, то приблизь негайно ж правою рукою.
Не квапся сердитись на будь-що і не крути носом, щоб не позбутись розуму.
Не покладайся на чиїсь дарунки, сам зароби собі на хліб.
Не думай, що розум твій назавше, бо так не прибуде тобі мудрості.
Не приховуй те, що соромишся зробити одверто, і не кажи: «Хто мене бачить?»
Не роби нічого, що принижує людину.
Не спокушай приятеля улесливими речами й не говори нещиро.
Не сором батька й матір. Не засмучуй їх і поважай щодень.
Не радій надто. Пам’ятай, що душа твоя і ти сам створені з праху, а кінець твій, як у черв’яка.
Не привчайсь їсти поза домом, у великій компанії. Окрім хіба що сімейних торжеств.
Добивайся пошани, але не прагни того, що не заслужив.
Не опускай рук у пошуках друзів і коханих і не принижуй в очах своїх того, хто тебе ненавидить.
Не звертай уваги на того, хто багатший од тебе, а подивись на того, хто бідніший.
Не старайся здобути повагу людей, щоб вони не принизили тебе.
Не зв’язуйся з негідниками і злочинцями, сердитими й дурними, щоб не осоромитись.
Не втручайся в спірку, що не стосується тебе, бо ті, хто сваряться, врешті-решт помиряться, а на тебе сердитимуться.
Не лінуйся першим добиватися миру з кожним.
Не поспішай сердитись. Остерігайся шахраїв, ненависників і заздрісних.
Уникай клятв і не зарікайся, не сердься і не глузуй, бо все це призводить до замішання душі й думки.
Віддаляйся од того, на що чи на кого не можна опертись, і не роби опорою золото, бо це початок язичництва.
Надавай менше ваги грошам, аніж тому, що сходить з вуст твоїх. Хай не поспішають вони сказати щось погане, допоки те, що буде сказано, не виважив розум. Це ж стосується й того, про що говорять при тобі і що не є таємницею. Оціни його серцем. Не кажи: « Я чув це».
Радій, як чуєш докір чи пораду собі, приймай повчання.
Не зазнавайся, будь скромним, як порох, що всі його топчуть.
Не сором товариша при всіх.
Не опускай рук, щоб знайти вірного друга, дорожи ним і нізащо не втрачай.
Не сердься на товариша ані дня, скори себе й попроси прощення. Не кажи: «Він має зробити це першим».
Не намагайся знати, що сталося між кимось та його приятелем.
Не будь педантом щодо інших. Звіряй свої бажання з бажанням інших.
Не нищ себе пиятикою, щоб поводитись непристойно, а потім розкаюватись.
-----------------
Рабейну Ашер бен Єхіель (відомий також і як Ашері чи Рош) – відомий рабин і талмудист (близько 1250-1327). Благочестя Ашера бен Єхіеля та його поведінка, гідні наслідування, відбилися в творах, відомих під різними назвами: «Гангахот га-Рош» («Настанови Роша»), «Орхот хаїм» («Образ життя»), «Цаваат га-Рош» («Заповіт Роша»). В них подано детальний опис правил поведінки юдея в приватному, сімейному та суспільному житті.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
