Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.04
23:25
Була шкварка, була чарка
І сметана, і млинці.
І таїлась поруч сварка —
Вхід до сварочки вкінці…
Хто кого об’їв, чи зрадив —
Загубилось у млинцях.
А сметані хтось порадив
Прогулятись по синцях…
І сметана, і млинці.
І таїлась поруч сварка —
Вхід до сварочки вкінці…
Хто кого об’їв, чи зрадив —
Загубилось у млинцях.
А сметані хтось порадив
Прогулятись по синцях…
2026.01.04
19:33
Про всіх потрібно знати у житті:
І про героїв, і про тих катів,
Що Україну нашу мордували,
Життям нормальним жити не давали.
Багато з них були, як одноденки –
У небо піднімалися швиденько.
Одні – людей на краще надихати,
Другі – щоб отих перших уби
І про героїв, і про тих катів,
Що Україну нашу мордували,
Життям нормальним жити не давали.
Багато з них були, як одноденки –
У небо піднімалися швиденько.
Одні – людей на краще надихати,
Другі – щоб отих перших уби
2026.01.04
18:09
Ну що сказати? Спрацювали чисто!
Без метушні та зайвих децибелів.
Одним мікроскопічним терористом
Поменшало. Віват, Венесуело!
Все обійшлося без балаканини.
До біса резолюції, ухвали!
То й добре! А стражденна Україна
Без метушні та зайвих децибелів.
Одним мікроскопічним терористом
Поменшало. Віват, Венесуело!
Все обійшлося без балаканини.
До біса резолюції, ухвали!
То й добре! А стражденна Україна
2026.01.04
13:03
Малює мороз візерунок
На склі, як маестро пісні.
Ранковий упав поцілунок
Моєї дружини-весни.
Я п'ю животворний цей трунок,
Не рік і не два - цілий вік.
Красуне! Супружнице юна!
На склі, як маестро пісні.
Ранковий упав поцілунок
Моєї дружини-весни.
Я п'ю животворний цей трунок,
Не рік і не два - цілий вік.
Красуне! Супружнице юна!
2026.01.04
12:11
Коли подолаєм навколишню сірість?
Коли вже настане жадана весна?
Коли подолаємо мряку і сизість,
Вдихаючи свіжість, як помах крила?
Коли подолаємо зоднаковіння,
Стандартність і сплутаний, немічний страх?
Коли проросте крізь байдуже каміння
Коли вже настане жадана весна?
Коли подолаємо мряку і сизість,
Вдихаючи свіжість, як помах крила?
Коли подолаємо зоднаковіння,
Стандартність і сплутаний, немічний страх?
Коли проросте крізь байдуже каміння
2026.01.04
10:18
Уже під старість Галя пригадала,
Що їй колись циганка нагадала.
Казала: женихів і не злічити.
Та врешті з іноземцем будеш жити.
Збулося дійсно це, тож гріх брехати:
Є іноземці два у неї в хаті.
Таки не обманула за червонець, –
Бо ждуть бульдог-фран
Що їй колись циганка нагадала.
Казала: женихів і не злічити.
Та врешті з іноземцем будеш жити.
Збулося дійсно це, тож гріх брехати:
Є іноземці два у неї в хаті.
Таки не обманула за червонець, –
Бо ждуть бульдог-фран
2026.01.04
10:10
Раїса Обшарська. Сезон блукаючих дощів: повісті, оповідання, новели. —Тернопіль: Джура, 2006 р. — 254 с.
Усім шанувальникам художньої літератури, відомо, що є книги, які захоплюють одразу і не відпускають, поки не прочитаєш їх до останньої сторінки. Авт
2026.01.03
21:46
Розливає обрій червоно лафітом,
Обідок від сонця лущиться у сніг.
Вволю нагулявшись, затихає вітер:
Спав би, та клаксони надто голосні.
Стелиться додому двоколісна смуга,
Відбивають фари в паморозі блиск.
Щоб не заважати, шепочу на вухо:
Обідок від сонця лущиться у сніг.
Вволю нагулявшись, затихає вітер:
Спав би, та клаксони надто голосні.
Стелиться додому двоколісна смуга,
Відбивають фари в паморозі блиск.
Щоб не заважати, шепочу на вухо:
2026.01.03
17:52
Він марив Яблуницьким перевалом,
Щоб далі аж до Річиці дійти...
І раптом смеречина перервала,
Що замірявсь зробити в цім житті.
Тремтіла смеречина, мов зайчатко,
А він лежав під нею горілиць.
Не знала смеречина, чи кричати,
Чи почекать конвалій і с
Щоб далі аж до Річиці дійти...
І раптом смеречина перервала,
Що замірявсь зробити в цім житті.
Тремтіла смеречина, мов зайчатко,
А він лежав під нею горілиць.
Не знала смеречина, чи кричати,
Чи почекать конвалій і с
2026.01.03
17:26
Нічого такого, ще вибухів кілька.
Верби схилились, розсіявсь туман…
Зникла хатина, зникла бруківка.
Лишився у полі лише дурман.
Нічого такого, звикаєм потроху —
Рік вже четвертий, п’ятий ось-ось…
Кілька разів із льоху до льоху —
З цим і живемо, з
Верби схилились, розсіявсь туман…
Зникла хатина, зникла бруківка.
Лишився у полі лише дурман.
Нічого такого, звикаєм потроху —
Рік вже четвертий, п’ятий ось-ось…
Кілька разів із льоху до льоху —
З цим і живемо, з
2026.01.03
16:31
Придумати задачу вдома будь- яку
Задала вчора в школі вчителька Сашку.
Чомусь малий багато думати не став,
Хвилин за десять він завдання написав.
Коли свою задачу дітям прочитав,
Сміялась вчителька, і клас весь реготав.
В задачі пише: крокодила я
Задала вчора в школі вчителька Сашку.
Чомусь малий багато думати не став,
Хвилин за десять він завдання написав.
Коли свою задачу дітям прочитав,
Сміялась вчителька, і клас весь реготав.
В задачі пише: крокодила я
2026.01.03
14:20
Поетична непоетичність.
Так кусає змія за свій хвіст.
Це надмірне позерство й практичність.
У колодязі згублений хист.
Так потоне усе в парадоксах,
У апоріях, візіях, снах.
І останній п'яниця й пройдоха
Так кусає змія за свій хвіст.
Це надмірне позерство й практичність.
У колодязі згублений хист.
Так потоне усе в парадоксах,
У апоріях, візіях, снах.
І останній п'яниця й пройдоха
2026.01.03
11:46
Із Леоніда Сергєєва
При прольоті на фанері над Парижем
ми не плюнемо униз, хоч і кортить,
а сплануємо з поривом вітру свіжим
та послухаємо, що народ триндить.
А народ внизу – не плужить і не сіє,
При прольоті на фанері над Парижем
ми не плюнемо униз, хоч і кортить,
а сплануємо з поривом вітру свіжим
та послухаємо, що народ триндить.
А народ внизу – не плужить і не сіє,
2026.01.03
10:01
Ти розумієш з віком,
що біль не за горою.
За сильним чоловіком
ти можеш буть: слабкою,
розкутою, дівчиськом,
що ліпить бабу сніжну.
До твого серця близько
що біль не за горою.
За сильним чоловіком
ти можеш буть: слабкою,
розкутою, дівчиськом,
що ліпить бабу сніжну.
До твого серця близько
2026.01.03
07:06
звідкіля ~ жодної гадки
може то маскований диявол
в очі їй зирнувши те сказав би
дивна міс едж
дивна міс едж
дивна міс едж увійде до вітальні
я не знаю що і питати
може то маскований диявол
в очі їй зирнувши те сказав би
дивна міс едж
дивна міс едж
дивна міс едж увійде до вітальні
я не знаю що і питати
2026.01.02
21:40
У лісі народилася,
У лісі і зросла.
Завжди струнка Ялинонька
Зеленою була.
Співала завірюха їй:
«Ялинонько, бай-бай»
Вкладався снігом Сніговій,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...У лісі і зросла.
Завжди струнка Ялинонька
Зеленою була.
Співала завірюха їй:
«Ялинонько, бай-бай»
Вкладався снігом Сніговій,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Публіцистика
Рабейну Ашер бен Єхіель "Золоті правила поведінки"
Хай не будуть тобі гроші дорожчі, ніж твоє тіло.
Не сердься на перехожих. Хай буде привітним твоє лице.
Не переїдай, щоб наповнити шлунок, бо чимало хвороб од надміру харчів.
Не хвались багатством своїм, бо хвалько накликає ненависників і зазнає невдачі од них.
Не розмовляй з дурнем і навіженим, бо вони не зрозуміють тебе і зневажатимуть.
Не будь невдячним, поважай того, хто відчинив тобі двері
Не сиди з нікчемними пересмішниками, щоб і самому не встряти в гріх.
Уникай пліток і наклепу на будь-кого і не займайся злослів’ям та брехнею.
Хай не сходить з вуст твоїх зухвала брехня. Будь вірним кожній людині.
Не квапся відповідати грубістю на те, що тобі не до вподоби.
Не наводь страх у домі своєму, бо твоя негідна поведінка призводить до страхіть.
Не віддаляйся од здорового глузду, мудрості й моралі. Покривайся порохом од ніг мудреців.
Не спи подовгу сном лінивого, прокидайся з першими променями сонця і спів півня хай підійма тебе з ліжка.
Вставай проворно, а не як ледар.
Не тримай заздрості в серці, бо це зло й невиліковна хвороба.
Не зневажай нікого й нічого та щоб у тебе не було людини чи речі, яка б не мала свого місця.
Не сердься на дружину. Якщо віддалив її лівою, то приблизь негайно ж правою рукою.
Не квапся сердитись на будь-що і не крути носом, щоб не позбутись розуму.
Не покладайся на чиїсь дарунки, сам зароби собі на хліб.
Не думай, що розум твій назавше, бо так не прибуде тобі мудрості.
Не приховуй те, що соромишся зробити одверто, і не кажи: «Хто мене бачить?»
Не роби нічого, що принижує людину.
Не спокушай приятеля улесливими речами й не говори нещиро.
Не сором батька й матір. Не засмучуй їх і поважай щодень.
Не радій надто. Пам’ятай, що душа твоя і ти сам створені з праху, а кінець твій, як у черв’яка.
Не привчайсь їсти поза домом, у великій компанії. Окрім хіба що сімейних торжеств.
Добивайся пошани, але не прагни того, що не заслужив.
Не опускай рук у пошуках друзів і коханих і не принижуй в очах своїх того, хто тебе ненавидить.
Не звертай уваги на того, хто багатший од тебе, а подивись на того, хто бідніший.
Не старайся здобути повагу людей, щоб вони не принизили тебе.
Не зв’язуйся з негідниками і злочинцями, сердитими й дурними, щоб не осоромитись.
Не втручайся в спірку, що не стосується тебе, бо ті, хто сваряться, врешті-решт помиряться, а на тебе сердитимуться.
Не лінуйся першим добиватися миру з кожним.
Не поспішай сердитись. Остерігайся шахраїв, ненависників і заздрісних.
Уникай клятв і не зарікайся, не сердься і не глузуй, бо все це призводить до замішання душі й думки.
Віддаляйся од того, на що чи на кого не можна опертись, і не роби опорою золото, бо це початок язичництва.
Надавай менше ваги грошам, аніж тому, що сходить з вуст твоїх. Хай не поспішають вони сказати щось погане, допоки те, що буде сказано, не виважив розум. Це ж стосується й того, про що говорять при тобі і що не є таємницею. Оціни його серцем. Не кажи: « Я чув це».
Радій, як чуєш докір чи пораду собі, приймай повчання.
Не зазнавайся, будь скромним, як порох, що всі його топчуть.
Не сором товариша при всіх.
Не опускай рук, щоб знайти вірного друга, дорожи ним і нізащо не втрачай.
Не сердься на товариша ані дня, скори себе й попроси прощення. Не кажи: «Він має зробити це першим».
Не намагайся знати, що сталося між кимось та його приятелем.
Не будь педантом щодо інших. Звіряй свої бажання з бажанням інших.
Не нищ себе пиятикою, щоб поводитись непристойно, а потім розкаюватись.
-----------------
Рабейну Ашер бен Єхіель (відомий також і як Ашері чи Рош) – відомий рабин і талмудист (близько 1250-1327). Благочестя Ашера бен Єхіеля та його поведінка, гідні наслідування, відбилися в творах, відомих під різними назвами: «Гангахот га-Рош» («Настанови Роша»), «Орхот хаїм» («Образ життя»), «Цаваат га-Рош» («Заповіт Роша»). В них подано детальний опис правил поведінки юдея в приватному, сімейному та суспільному житті.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Рабейну Ашер бен Єхіель "Золоті правила поведінки"
Хай не будуть тобі гроші дорожчі, ніж твоє тіло.
Не сердься на перехожих. Хай буде привітним твоє лице.
Не переїдай, щоб наповнити шлунок, бо чимало хвороб од надміру харчів.
Не хвались багатством своїм, бо хвалько накликає ненависників і зазнає невдачі од них.
Не розмовляй з дурнем і навіженим, бо вони не зрозуміють тебе і зневажатимуть.
Не будь невдячним, поважай того, хто відчинив тобі двері
Не сиди з нікчемними пересмішниками, щоб і самому не встряти в гріх.
Уникай пліток і наклепу на будь-кого і не займайся злослів’ям та брехнею.
Хай не сходить з вуст твоїх зухвала брехня. Будь вірним кожній людині.
Не квапся відповідати грубістю на те, що тобі не до вподоби.
Не наводь страх у домі своєму, бо твоя негідна поведінка призводить до страхіть.
Не віддаляйся од здорового глузду, мудрості й моралі. Покривайся порохом од ніг мудреців.
Не спи подовгу сном лінивого, прокидайся з першими променями сонця і спів півня хай підійма тебе з ліжка.
Вставай проворно, а не як ледар.
Не тримай заздрості в серці, бо це зло й невиліковна хвороба.
Не зневажай нікого й нічого та щоб у тебе не було людини чи речі, яка б не мала свого місця.
Не сердься на дружину. Якщо віддалив її лівою, то приблизь негайно ж правою рукою.
Не квапся сердитись на будь-що і не крути носом, щоб не позбутись розуму.
Не покладайся на чиїсь дарунки, сам зароби собі на хліб.
Не думай, що розум твій назавше, бо так не прибуде тобі мудрості.
Не приховуй те, що соромишся зробити одверто, і не кажи: «Хто мене бачить?»
Не роби нічого, що принижує людину.
Не спокушай приятеля улесливими речами й не говори нещиро.
Не сором батька й матір. Не засмучуй їх і поважай щодень.
Не радій надто. Пам’ятай, що душа твоя і ти сам створені з праху, а кінець твій, як у черв’яка.
Не привчайсь їсти поза домом, у великій компанії. Окрім хіба що сімейних торжеств.
Добивайся пошани, але не прагни того, що не заслужив.
Не опускай рук у пошуках друзів і коханих і не принижуй в очах своїх того, хто тебе ненавидить.
Не звертай уваги на того, хто багатший од тебе, а подивись на того, хто бідніший.
Не старайся здобути повагу людей, щоб вони не принизили тебе.
Не зв’язуйся з негідниками і злочинцями, сердитими й дурними, щоб не осоромитись.
Не втручайся в спірку, що не стосується тебе, бо ті, хто сваряться, врешті-решт помиряться, а на тебе сердитимуться.
Не лінуйся першим добиватися миру з кожним.
Не поспішай сердитись. Остерігайся шахраїв, ненависників і заздрісних.
Уникай клятв і не зарікайся, не сердься і не глузуй, бо все це призводить до замішання душі й думки.
Віддаляйся од того, на що чи на кого не можна опертись, і не роби опорою золото, бо це початок язичництва.
Надавай менше ваги грошам, аніж тому, що сходить з вуст твоїх. Хай не поспішають вони сказати щось погане, допоки те, що буде сказано, не виважив розум. Це ж стосується й того, про що говорять при тобі і що не є таємницею. Оціни його серцем. Не кажи: « Я чув це».
Радій, як чуєш докір чи пораду собі, приймай повчання.
Не зазнавайся, будь скромним, як порох, що всі його топчуть.
Не сором товариша при всіх.
Не опускай рук, щоб знайти вірного друга, дорожи ним і нізащо не втрачай.
Не сердься на товариша ані дня, скори себе й попроси прощення. Не кажи: «Він має зробити це першим».
Не намагайся знати, що сталося між кимось та його приятелем.
Не будь педантом щодо інших. Звіряй свої бажання з бажанням інших.
Не нищ себе пиятикою, щоб поводитись непристойно, а потім розкаюватись.
-----------------
Рабейну Ашер бен Єхіель (відомий також і як Ашері чи Рош) – відомий рабин і талмудист (близько 1250-1327). Благочестя Ашера бен Єхіеля та його поведінка, гідні наслідування, відбилися в творах, відомих під різними назвами: «Гангахот га-Рош» («Настанови Роша»), «Орхот хаїм» («Образ життя»), «Цаваат га-Рош» («Заповіт Роша»). В них подано детальний опис правил поведінки юдея в приватному, сімейному та суспільному житті.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
