Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.19
13:38
Ти знаєш, млосно на душі…
Зникає придбане роками.
Спіткнешся, глянеш — торгаші
З своїми мо… монастирями…
Своїх молитв «колокола»,
Своє насіння «колокольне».
І час — заплакана вдова,
Що заблукала у недолі…
Зникає придбане роками.
Спіткнешся, глянеш — торгаші
З своїми мо… монастирями…
Своїх молитв «колокола»,
Своє насіння «колокольне».
І час — заплакана вдова,
Що заблукала у недолі…
2026.01.19
11:24
Цей сон такий неповний, поверховий.
Він сил не додає, немов кошмар.
Він лиш виснажує, як цар верховний,
Оточений прислугою примар.
Вогненні води болі не зупинять,
А тільки рани роз'ятрять нові.
Беруть тебе на злі, ворожі кпини,
Він сил не додає, немов кошмар.
Він лиш виснажує, як цар верховний,
Оточений прислугою примар.
Вогненні води болі не зупинять,
А тільки рани роз'ятрять нові.
Беруть тебе на злі, ворожі кпини,
2026.01.19
02:19
Скажу, де добре, де погано,
Хто тут поет, а хто піїт.
Ким Ви працюєте, Тетяно?
Ану на стіл негайно звіт!
Бездарних ледарів багато,
Та попри це у темі я!
Ось я працюю лавреатом
Хто тут поет, а хто піїт.
Ким Ви працюєте, Тетяно?
Ану на стіл негайно звіт!
Бездарних ледарів багато,
Та попри це у темі я!
Ось я працюю лавреатом
2026.01.18
23:14
Є ті, які підтримують,
і ті що звинувачують,
і ті, які ховають лють
за вашою удачею.
Емпати хмарний небосхил
схиляють, Богу молячись,
і біля спечених могил
і ті що звинувачують,
і ті, які ховають лють
за вашою удачею.
Емпати хмарний небосхил
схиляють, Богу молячись,
і біля спечених могил
2026.01.18
19:31
Мені би дівчину із цинамону
Жити собі поживати
З дівчиною із цинамону
Я мрію про втечу з тобою в цю ніч
За місячним світлом шукаючи
Дівчино із цинамону
Жити собі поживати
З дівчиною із цинамону
Я мрію про втечу з тобою в цю ніч
За місячним світлом шукаючи
Дівчино із цинамону
2026.01.18
16:15
Сіли діди під повітку. Сидять, розмовляють.
Згадують своє минуле, про бої, походи.
Жаліються: крутить кості, мабуть на негоду.
Потихеньку то старшину, то москалів лають.
Свирид каже: - Коли б знаття, що так воно буде,
Краще б з ляхами зостались, яко
Згадують своє минуле, про бої, походи.
Жаліються: крутить кості, мабуть на негоду.
Потихеньку то старшину, то москалів лають.
Свирид каже: - Коли б знаття, що так воно буде,
Краще б з ляхами зостались, яко
2026.01.18
11:39
Якже так сталось? Якже так сталось,
Що дідусями друзі враз стали?
Досить залишить було їх мені,
Як забіліли чуприни, мов сніг.
З іменем кожним в’ється стежина,
Де ми сварились, де ми дружили.
Як я вцілів, уторопать незмога?
Здогад-надія серце пече:
Що дідусями друзі враз стали?
Досить залишить було їх мені,
Як забіліли чуприни, мов сніг.
З іменем кожним в’ється стежина,
Де ми сварились, де ми дружили.
Як я вцілів, уторопать незмога?
Здогад-надія серце пече:
2026.01.18
10:49
Так хочеться зануритися в сон,
Зануритися в тишу і блаженство,
Щоб клен співав зі мною в унісон,
Утверджуючи культ багатоженства.
Так хочеться зануритися в мить,
Яка страждання й прикрощі зупинить,
Що солов'єм у глушині щемить,
Зануритися в тишу і блаженство,
Щоб клен співав зі мною в унісон,
Утверджуючи культ багатоженства.
Так хочеться зануритися в мить,
Яка страждання й прикрощі зупинить,
Що солов'єм у глушині щемить,
2026.01.18
10:42
Тримає цупко час мене за карк,
Підштовхує в соснову халабуду
Сховаюсь там від оплесків, подяк
І ґвалту екзальтованого люду.
Зотліють в ямі грона орденів
У темені і тиші, під надгробком,
Все полишу: бажання, плани, гнів
Підштовхує в соснову халабуду
Сховаюсь там від оплесків, подяк
І ґвалту екзальтованого люду.
Зотліють в ямі грона орденів
У темені і тиші, під надгробком,
Все полишу: бажання, плани, гнів
2026.01.17
22:04
Пастки льодові у звичних під'їздах,
Брили, мов у холодних печерах.
Як обігріти будинки-гнізда?
Глузду - жах божевілля перечить.
Це не північ, а страдницький Київ.
Дихання вже є густим туманом.
І не снились у снах навіть Кию,
Брили, мов у холодних печерах.
Як обігріти будинки-гнізда?
Глузду - жах божевілля перечить.
Це не північ, а страдницький Київ.
Дихання вже є густим туманом.
І не снились у снах навіть Кию,
2026.01.17
21:42
На тиждень вийшли з колії
І повернулись нишком в мрії
Як справжні мрійні хазяї
Супроти бестій - лиходіїв.
Заруби їхні відповзли
Кудись туди, де мокротеча,
А ми в цей час і підросли,
І повернулись нишком в мрії
Як справжні мрійні хазяї
Супроти бестій - лиходіїв.
Заруби їхні відповзли
Кудись туди, де мокротеча,
А ми в цей час і підросли,
2026.01.17
18:08
З волоссям довшим модних галстуків - були ми
незмінним колоритом дискотек,
нічним звучанням парків, денним - вікон,
гротеском вуличним. І переймались віком,
заюним для тісних єднань статевих – з так
безжалісно присутніми над нами
"Бітлами", "Папл
незмінним колоритом дискотек,
нічним звучанням парків, денним - вікон,
гротеском вуличним. І переймались віком,
заюним для тісних єднань статевих – з так
безжалісно присутніми над нами
"Бітлами", "Папл
2026.01.17
12:10
Ти мені так посміхалась,
Наче ми вже переспали.
Проте навіть як кого звати
Ми тоді ще не знали.
Твоє розкішне волосся
Мене всього огортало,
Й мені не було потрібне
Наче ми вже переспали.
Проте навіть як кого звати
Ми тоді ще не знали.
Твоє розкішне волосся
Мене всього огортало,
Й мені не було потрібне
2026.01.17
10:45
Попасти під дощ серед вільного поля.
Попасти під стріли небесних армад.
Потрапити в сіті, болючу неволю,
Під обстріли грізних ворожих гармат.
Попасти під дощ - це везіння чи кара,
Це поклик небес чи прокляття століть?
Пасеться далеко спокійн
Попасти під стріли небесних армад.
Потрапити в сіті, болючу неволю,
Під обстріли грізних ворожих гармат.
Попасти під дощ - це везіння чи кара,
Це поклик небес чи прокляття століть?
Пасеться далеко спокійн
2026.01.16
21:52
Дорогу бавлять ліхтарі
Тікають тіні вслід за снігом
Ніч розчиняється в вині
Чуття ховаються під кригу
Віддай таємне самоті
На зберігання безстрокове
Гріхів лічильник - в каятті
Тікають тіні вслід за снігом
Ніч розчиняється в вині
Чуття ховаються під кригу
Віддай таємне самоті
На зберігання безстрокове
Гріхів лічильник - в каятті
2026.01.16
17:14
Із Леоніда Сергєєва
Навколо калюжечки спирту сирого
сидять таргани В’ячеслав та Серьога,
і перший, відомий між друзів як Слава,
кумпана по вусиках гладить ласкаво:
– Ну що ти, Серього! Не бачу причини!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Навколо калюжечки спирту сирого
сидять таргани В’ячеслав та Серьога,
і перший, відомий між друзів як Слава,
кумпана по вусиках гладить ласкаво:
– Ну що ти, Серього! Не бачу причини!
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Публіцистика
Рабейну Ашер бен Єхіель "Золоті правила поведінки"
Хай не будуть тобі гроші дорожчі, ніж твоє тіло.
Не сердься на перехожих. Хай буде привітним твоє лице.
Не переїдай, щоб наповнити шлунок, бо чимало хвороб од надміру харчів.
Не хвались багатством своїм, бо хвалько накликає ненависників і зазнає невдачі од них.
Не розмовляй з дурнем і навіженим, бо вони не зрозуміють тебе і зневажатимуть.
Не будь невдячним, поважай того, хто відчинив тобі двері
Не сиди з нікчемними пересмішниками, щоб і самому не встряти в гріх.
Уникай пліток і наклепу на будь-кого і не займайся злослів’ям та брехнею.
Хай не сходить з вуст твоїх зухвала брехня. Будь вірним кожній людині.
Не квапся відповідати грубістю на те, що тобі не до вподоби.
Не наводь страх у домі своєму, бо твоя негідна поведінка призводить до страхіть.
Не віддаляйся од здорового глузду, мудрості й моралі. Покривайся порохом од ніг мудреців.
Не спи подовгу сном лінивого, прокидайся з першими променями сонця і спів півня хай підійма тебе з ліжка.
Вставай проворно, а не як ледар.
Не тримай заздрості в серці, бо це зло й невиліковна хвороба.
Не зневажай нікого й нічого та щоб у тебе не було людини чи речі, яка б не мала свого місця.
Не сердься на дружину. Якщо віддалив її лівою, то приблизь негайно ж правою рукою.
Не квапся сердитись на будь-що і не крути носом, щоб не позбутись розуму.
Не покладайся на чиїсь дарунки, сам зароби собі на хліб.
Не думай, що розум твій назавше, бо так не прибуде тобі мудрості.
Не приховуй те, що соромишся зробити одверто, і не кажи: «Хто мене бачить?»
Не роби нічого, що принижує людину.
Не спокушай приятеля улесливими речами й не говори нещиро.
Не сором батька й матір. Не засмучуй їх і поважай щодень.
Не радій надто. Пам’ятай, що душа твоя і ти сам створені з праху, а кінець твій, як у черв’яка.
Не привчайсь їсти поза домом, у великій компанії. Окрім хіба що сімейних торжеств.
Добивайся пошани, але не прагни того, що не заслужив.
Не опускай рук у пошуках друзів і коханих і не принижуй в очах своїх того, хто тебе ненавидить.
Не звертай уваги на того, хто багатший од тебе, а подивись на того, хто бідніший.
Не старайся здобути повагу людей, щоб вони не принизили тебе.
Не зв’язуйся з негідниками і злочинцями, сердитими й дурними, щоб не осоромитись.
Не втручайся в спірку, що не стосується тебе, бо ті, хто сваряться, врешті-решт помиряться, а на тебе сердитимуться.
Не лінуйся першим добиватися миру з кожним.
Не поспішай сердитись. Остерігайся шахраїв, ненависників і заздрісних.
Уникай клятв і не зарікайся, не сердься і не глузуй, бо все це призводить до замішання душі й думки.
Віддаляйся од того, на що чи на кого не можна опертись, і не роби опорою золото, бо це початок язичництва.
Надавай менше ваги грошам, аніж тому, що сходить з вуст твоїх. Хай не поспішають вони сказати щось погане, допоки те, що буде сказано, не виважив розум. Це ж стосується й того, про що говорять при тобі і що не є таємницею. Оціни його серцем. Не кажи: « Я чув це».
Радій, як чуєш докір чи пораду собі, приймай повчання.
Не зазнавайся, будь скромним, як порох, що всі його топчуть.
Не сором товариша при всіх.
Не опускай рук, щоб знайти вірного друга, дорожи ним і нізащо не втрачай.
Не сердься на товариша ані дня, скори себе й попроси прощення. Не кажи: «Він має зробити це першим».
Не намагайся знати, що сталося між кимось та його приятелем.
Не будь педантом щодо інших. Звіряй свої бажання з бажанням інших.
Не нищ себе пиятикою, щоб поводитись непристойно, а потім розкаюватись.
-----------------
Рабейну Ашер бен Єхіель (відомий також і як Ашері чи Рош) – відомий рабин і талмудист (близько 1250-1327). Благочестя Ашера бен Єхіеля та його поведінка, гідні наслідування, відбилися в творах, відомих під різними назвами: «Гангахот га-Рош» («Настанови Роша»), «Орхот хаїм» («Образ життя»), «Цаваат га-Рош» («Заповіт Роша»). В них подано детальний опис правил поведінки юдея в приватному, сімейному та суспільному житті.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Рабейну Ашер бен Єхіель "Золоті правила поведінки"
Хай не будуть тобі гроші дорожчі, ніж твоє тіло.
Не сердься на перехожих. Хай буде привітним твоє лице.
Не переїдай, щоб наповнити шлунок, бо чимало хвороб од надміру харчів.
Не хвались багатством своїм, бо хвалько накликає ненависників і зазнає невдачі од них.
Не розмовляй з дурнем і навіженим, бо вони не зрозуміють тебе і зневажатимуть.
Не будь невдячним, поважай того, хто відчинив тобі двері
Не сиди з нікчемними пересмішниками, щоб і самому не встряти в гріх.
Уникай пліток і наклепу на будь-кого і не займайся злослів’ям та брехнею.
Хай не сходить з вуст твоїх зухвала брехня. Будь вірним кожній людині.
Не квапся відповідати грубістю на те, що тобі не до вподоби.
Не наводь страх у домі своєму, бо твоя негідна поведінка призводить до страхіть.
Не віддаляйся од здорового глузду, мудрості й моралі. Покривайся порохом од ніг мудреців.
Не спи подовгу сном лінивого, прокидайся з першими променями сонця і спів півня хай підійма тебе з ліжка.
Вставай проворно, а не як ледар.
Не тримай заздрості в серці, бо це зло й невиліковна хвороба.
Не зневажай нікого й нічого та щоб у тебе не було людини чи речі, яка б не мала свого місця.
Не сердься на дружину. Якщо віддалив її лівою, то приблизь негайно ж правою рукою.
Не квапся сердитись на будь-що і не крути носом, щоб не позбутись розуму.
Не покладайся на чиїсь дарунки, сам зароби собі на хліб.
Не думай, що розум твій назавше, бо так не прибуде тобі мудрості.
Не приховуй те, що соромишся зробити одверто, і не кажи: «Хто мене бачить?»
Не роби нічого, що принижує людину.
Не спокушай приятеля улесливими речами й не говори нещиро.
Не сором батька й матір. Не засмучуй їх і поважай щодень.
Не радій надто. Пам’ятай, що душа твоя і ти сам створені з праху, а кінець твій, як у черв’яка.
Не привчайсь їсти поза домом, у великій компанії. Окрім хіба що сімейних торжеств.
Добивайся пошани, але не прагни того, що не заслужив.
Не опускай рук у пошуках друзів і коханих і не принижуй в очах своїх того, хто тебе ненавидить.
Не звертай уваги на того, хто багатший од тебе, а подивись на того, хто бідніший.
Не старайся здобути повагу людей, щоб вони не принизили тебе.
Не зв’язуйся з негідниками і злочинцями, сердитими й дурними, щоб не осоромитись.
Не втручайся в спірку, що не стосується тебе, бо ті, хто сваряться, врешті-решт помиряться, а на тебе сердитимуться.
Не лінуйся першим добиватися миру з кожним.
Не поспішай сердитись. Остерігайся шахраїв, ненависників і заздрісних.
Уникай клятв і не зарікайся, не сердься і не глузуй, бо все це призводить до замішання душі й думки.
Віддаляйся од того, на що чи на кого не можна опертись, і не роби опорою золото, бо це початок язичництва.
Надавай менше ваги грошам, аніж тому, що сходить з вуст твоїх. Хай не поспішають вони сказати щось погане, допоки те, що буде сказано, не виважив розум. Це ж стосується й того, про що говорять при тобі і що не є таємницею. Оціни його серцем. Не кажи: « Я чув це».
Радій, як чуєш докір чи пораду собі, приймай повчання.
Не зазнавайся, будь скромним, як порох, що всі його топчуть.
Не сором товариша при всіх.
Не опускай рук, щоб знайти вірного друга, дорожи ним і нізащо не втрачай.
Не сердься на товариша ані дня, скори себе й попроси прощення. Не кажи: «Він має зробити це першим».
Не намагайся знати, що сталося між кимось та його приятелем.
Не будь педантом щодо інших. Звіряй свої бажання з бажанням інших.
Не нищ себе пиятикою, щоб поводитись непристойно, а потім розкаюватись.
-----------------
Рабейну Ашер бен Єхіель (відомий також і як Ашері чи Рош) – відомий рабин і талмудист (близько 1250-1327). Благочестя Ашера бен Єхіеля та його поведінка, гідні наслідування, відбилися в творах, відомих під різними назвами: «Гангахот га-Рош» («Настанови Роша»), «Орхот хаїм» («Образ життя»), «Цаваат га-Рош» («Заповіт Роша»). В них подано детальний опис правил поведінки юдея в приватному, сімейному та суспільному житті.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
