Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.20
19:41
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.
Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.
Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге
2026.09.20
17:17
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч
2026.09.20
13:13
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.
Куди не поїдь, повертатися знову
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.
Куди не поїдь, повертатися знову
2026.09.20
12:36
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен
2026.09.20
12:21
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.
І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.
І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.
2026.09.20
12:05
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі
[ПЕРЕХОЖИЙ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі
[ПЕРЕХОЖИЙ]
2026.09.20
10:43
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ
Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви
2026.09.20
07:23
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.
2026.09.19
23:34
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник
2026.09.19
22:20
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»
2026.09.19
21:05
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до
2026.09.19
20:28
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.
Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.
Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,
2026.09.19
16:37
Ого... йой-йой...
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...
1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...
1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.
2026.09.19
15:41
Вечірні вогні над проспектами виклали лінію.
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б
2026.09.19
15:16
Поет стирався, ніби крейда,
У профанаціях життя.
Талант, поставлений на рейки,
У колію без співчуття.
Талант - не Фауст, а фантомність,
Не Арлекін, а тільки фат,
Втрачає силу і притомність,
Немовби престарілий кат.
У профанаціях життя.
Талант, поставлений на рейки,
У колію без співчуття.
Талант - не Фауст, а фантомність,
Не Арлекін, а тільки фат,
Втрачає силу і притомність,
Немовби престарілий кат.
2026.09.19
12:39
Сонце рудою хвостатою білкою
Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Публіцистика
Рабейну Ашер бен Єхіель "Золоті правила поведінки"
Хай не будуть тобі гроші дорожчі, ніж твоє тіло.
Не сердься на перехожих. Хай буде привітним твоє лице.
Не переїдай, щоб наповнити шлунок, бо чимало хвороб од надміру харчів.
Не хвались багатством своїм, бо хвалько накликає ненависників і зазнає невдачі од них.
Не розмовляй з дурнем і навіженим, бо вони не зрозуміють тебе і зневажатимуть.
Не будь невдячним, поважай того, хто відчинив тобі двері
Не сиди з нікчемними пересмішниками, щоб і самому не встряти в гріх.
Уникай пліток і наклепу на будь-кого і не займайся злослів’ям та брехнею.
Хай не сходить з вуст твоїх зухвала брехня. Будь вірним кожній людині.
Не квапся відповідати грубістю на те, що тобі не до вподоби.
Не наводь страх у домі своєму, бо твоя негідна поведінка призводить до страхіть.
Не віддаляйся од здорового глузду, мудрості й моралі. Покривайся порохом од ніг мудреців.
Не спи подовгу сном лінивого, прокидайся з першими променями сонця і спів півня хай підійма тебе з ліжка.
Вставай проворно, а не як ледар.
Не тримай заздрості в серці, бо це зло й невиліковна хвороба.
Не зневажай нікого й нічого та щоб у тебе не було людини чи речі, яка б не мала свого місця.
Не сердься на дружину. Якщо віддалив її лівою, то приблизь негайно ж правою рукою.
Не квапся сердитись на будь-що і не крути носом, щоб не позбутись розуму.
Не покладайся на чиїсь дарунки, сам зароби собі на хліб.
Не думай, що розум твій назавше, бо так не прибуде тобі мудрості.
Не приховуй те, що соромишся зробити одверто, і не кажи: «Хто мене бачить?»
Не роби нічого, що принижує людину.
Не спокушай приятеля улесливими речами й не говори нещиро.
Не сором батька й матір. Не засмучуй їх і поважай щодень.
Не радій надто. Пам’ятай, що душа твоя і ти сам створені з праху, а кінець твій, як у черв’яка.
Не привчайсь їсти поза домом, у великій компанії. Окрім хіба що сімейних торжеств.
Добивайся пошани, але не прагни того, що не заслужив.
Не опускай рук у пошуках друзів і коханих і не принижуй в очах своїх того, хто тебе ненавидить.
Не звертай уваги на того, хто багатший од тебе, а подивись на того, хто бідніший.
Не старайся здобути повагу людей, щоб вони не принизили тебе.
Не зв’язуйся з негідниками і злочинцями, сердитими й дурними, щоб не осоромитись.
Не втручайся в спірку, що не стосується тебе, бо ті, хто сваряться, врешті-решт помиряться, а на тебе сердитимуться.
Не лінуйся першим добиватися миру з кожним.
Не поспішай сердитись. Остерігайся шахраїв, ненависників і заздрісних.
Уникай клятв і не зарікайся, не сердься і не глузуй, бо все це призводить до замішання душі й думки.
Віддаляйся од того, на що чи на кого не можна опертись, і не роби опорою золото, бо це початок язичництва.
Надавай менше ваги грошам, аніж тому, що сходить з вуст твоїх. Хай не поспішають вони сказати щось погане, допоки те, що буде сказано, не виважив розум. Це ж стосується й того, про що говорять при тобі і що не є таємницею. Оціни його серцем. Не кажи: « Я чув це».
Радій, як чуєш докір чи пораду собі, приймай повчання.
Не зазнавайся, будь скромним, як порох, що всі його топчуть.
Не сором товариша при всіх.
Не опускай рук, щоб знайти вірного друга, дорожи ним і нізащо не втрачай.
Не сердься на товариша ані дня, скори себе й попроси прощення. Не кажи: «Він має зробити це першим».
Не намагайся знати, що сталося між кимось та його приятелем.
Не будь педантом щодо інших. Звіряй свої бажання з бажанням інших.
Не нищ себе пиятикою, щоб поводитись непристойно, а потім розкаюватись.
-----------------
Рабейну Ашер бен Єхіель (відомий також і як Ашері чи Рош) – відомий рабин і талмудист (близько 1250-1327). Благочестя Ашера бен Єхіеля та його поведінка, гідні наслідування, відбилися в творах, відомих під різними назвами: «Гангахот га-Рош» («Настанови Роша»), «Орхот хаїм» («Образ життя»), «Цаваат га-Рош» («Заповіт Роша»). В них подано детальний опис правил поведінки юдея в приватному, сімейному та суспільному житті.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Рабейну Ашер бен Єхіель "Золоті правила поведінки"
Хай не будуть тобі гроші дорожчі, ніж твоє тіло.
Не сердься на перехожих. Хай буде привітним твоє лице.
Не переїдай, щоб наповнити шлунок, бо чимало хвороб од надміру харчів.
Не хвались багатством своїм, бо хвалько накликає ненависників і зазнає невдачі од них.
Не розмовляй з дурнем і навіженим, бо вони не зрозуміють тебе і зневажатимуть.
Не будь невдячним, поважай того, хто відчинив тобі двері
Не сиди з нікчемними пересмішниками, щоб і самому не встряти в гріх.
Уникай пліток і наклепу на будь-кого і не займайся злослів’ям та брехнею.
Хай не сходить з вуст твоїх зухвала брехня. Будь вірним кожній людині.
Не квапся відповідати грубістю на те, що тобі не до вподоби.
Не наводь страх у домі своєму, бо твоя негідна поведінка призводить до страхіть.
Не віддаляйся од здорового глузду, мудрості й моралі. Покривайся порохом од ніг мудреців.
Не спи подовгу сном лінивого, прокидайся з першими променями сонця і спів півня хай підійма тебе з ліжка.
Вставай проворно, а не як ледар.
Не тримай заздрості в серці, бо це зло й невиліковна хвороба.
Не зневажай нікого й нічого та щоб у тебе не було людини чи речі, яка б не мала свого місця.
Не сердься на дружину. Якщо віддалив її лівою, то приблизь негайно ж правою рукою.
Не квапся сердитись на будь-що і не крути носом, щоб не позбутись розуму.
Не покладайся на чиїсь дарунки, сам зароби собі на хліб.
Не думай, що розум твій назавше, бо так не прибуде тобі мудрості.
Не приховуй те, що соромишся зробити одверто, і не кажи: «Хто мене бачить?»
Не роби нічого, що принижує людину.
Не спокушай приятеля улесливими речами й не говори нещиро.
Не сором батька й матір. Не засмучуй їх і поважай щодень.
Не радій надто. Пам’ятай, що душа твоя і ти сам створені з праху, а кінець твій, як у черв’яка.
Не привчайсь їсти поза домом, у великій компанії. Окрім хіба що сімейних торжеств.
Добивайся пошани, але не прагни того, що не заслужив.
Не опускай рук у пошуках друзів і коханих і не принижуй в очах своїх того, хто тебе ненавидить.
Не звертай уваги на того, хто багатший од тебе, а подивись на того, хто бідніший.
Не старайся здобути повагу людей, щоб вони не принизили тебе.
Не зв’язуйся з негідниками і злочинцями, сердитими й дурними, щоб не осоромитись.
Не втручайся в спірку, що не стосується тебе, бо ті, хто сваряться, врешті-решт помиряться, а на тебе сердитимуться.
Не лінуйся першим добиватися миру з кожним.
Не поспішай сердитись. Остерігайся шахраїв, ненависників і заздрісних.
Уникай клятв і не зарікайся, не сердься і не глузуй, бо все це призводить до замішання душі й думки.
Віддаляйся од того, на що чи на кого не можна опертись, і не роби опорою золото, бо це початок язичництва.
Надавай менше ваги грошам, аніж тому, що сходить з вуст твоїх. Хай не поспішають вони сказати щось погане, допоки те, що буде сказано, не виважив розум. Це ж стосується й того, про що говорять при тобі і що не є таємницею. Оціни його серцем. Не кажи: « Я чув це».
Радій, як чуєш докір чи пораду собі, приймай повчання.
Не зазнавайся, будь скромним, як порох, що всі його топчуть.
Не сором товариша при всіх.
Не опускай рук, щоб знайти вірного друга, дорожи ним і нізащо не втрачай.
Не сердься на товариша ані дня, скори себе й попроси прощення. Не кажи: «Він має зробити це першим».
Не намагайся знати, що сталося між кимось та його приятелем.
Не будь педантом щодо інших. Звіряй свої бажання з бажанням інших.
Не нищ себе пиятикою, щоб поводитись непристойно, а потім розкаюватись.
-----------------
Рабейну Ашер бен Єхіель (відомий також і як Ашері чи Рош) – відомий рабин і талмудист (близько 1250-1327). Благочестя Ашера бен Єхіеля та його поведінка, гідні наслідування, відбилися в творах, відомих під різними назвами: «Гангахот га-Рош» («Настанови Роша»), «Орхот хаїм» («Образ життя»), «Цаваат га-Рош» («Заповіт Роша»). В них подано детальний опис правил поведінки юдея в приватному, сімейному та суспільному житті.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
