ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Роксолана Вірлан
2026.07.21 18:35
Нічого немає - усе лише функції й коди -
усе лиш тотальне обчислення сотень доріг.
Тому, просто грай, бо воно - взагалі не зашкодить:
нудьгуй чи твори, чи сурми у золочений ріг.

Усе все одно, бо і є все одним без обмежень -
а тільки тоненька мемб

Борис Костиря
2026.07.21 12:45
Стійкий мороз, стійка ворожа тундра
Бере у свій нав'язливий полон,
Мов споконвічна і небесна туга,
Яка не має лику і погон.
Вона повзе, як велетенські тури,
Не знаючи надійних перепон.

Я у морозі загубив надію,

хома дідим
2026.07.21 11:53
перебираючи зневіри
куди податися куди
немов на кінчику рапіри
товчеться рій думок пустих
чиїсь оселі невеселі
ще вітер через них свистить
порожні вранішні мотелі
бензоколонки блокпости

Віктор Кучерук
2026.07.21 10:06
Принишкли в темряві дороги,
В пітьмі сховалися стежки, -
Лиш пнеться з мороку нічного
Чийсь пес надміру говіркий.
Ляскучий гавкіт серед ночі,
Немов з ясного неба грім, -
Цікаво, що сказати хоче
Собака гавкотом своїм?

Вячеслав Руденко
2026.07.21 10:00
Хрущі у квітні завжди привітні,
І їхні піддані доречні -
Передавайте ж цей блиск на міді
В сади безпечні.

Час, наче річка-тече в нікуди -
Води ні краплі, ні краплі сенсу ,
На кого ж погляд Дажбог спрямує

Тетяна Левицька
2026.07.21 07:15
Чим ближче, тим важче, чим далі, тим гірше —
Уже не рятують від сутінок вірші.
Та спогади світлі, герань на терасі,
Гіркий шоколад у крихкому фаянсі.
Альтанка затишна, любисток під плотом
І ті небеса, що плекають двохсотих.
Не радує літо і тиша у

Володимир Бойко
2026.07.21 02:58
На відомий завод у Немирові
Флібустьєри заїхали фірою,
Розвели на бухло
За фальшиве бабло –
Тільки й бачили їх у Немирові..

Подались поступати до Вінниці
Провінційні дівулі-відмінниці.

Паб Лімерик
2026.07.20 22:45
Розглядались державні вакансії
Під мостами клошарами Франції.
А не в офісах десь.
Ви чого боїтесь
І без розглядів брати вакансії?

Непогане життя у Валенсії –
У народу є пільги та пенсії.

С М
2026.07.20 22:22
тебе люблю найкращу
ліпшу зо всіх інакшу
тебе люблю найкращу
ліпшу зо всіх інакшу

зустріч наша у тім літі
індіанським літі

Борис Костиря
2026.07.20 15:43
Брати приїхали на рідну батьківщину,
У вигасле село, якого вже нема.
Багато хто забув їх, ніби днину
Минулого життя, що прожите дарма.

Десь юність відшуміла первозданна
На тихих вулицях, у цих місцях.
Лиш тиша пронесеться, ніби панна,

Артур Курдіновський
2026.07.20 13:43
Шопена вальс... Шопена вальс (с)
Зарано став скорботним маршем.
Хоча й не був я сином Вашим, -
Мою дорогу на Парнас,
Таку правдиву, без прикрас,
Благословили Ви сонетом...
Від Вас приймаю естафету!
Холодний квітень... В серце - ніж.

Охмуд Песецький
2026.07.20 12:40
О роздуми, укупі й поодинці,
Розсипані, як сіль, горох чи кеш'ю,
Ловлю я з вами майже в кожній жінці
Печаль мою – сьогоднішню й прийдешню.

Ви зайвими буваєте тимчасом,
Коли я з ними вас позбутись радий,
Щоб не тривожили мене провісним гласом,

Світлана Пирогова
2026.07.20 11:16
Насіялось стільки...Насіялось маку.

Червоним розлилось під спекою морем.

Розлізлась ненависть, розсипала горе.

В тривозі розплакана світиться мапа.

хома дідим
2026.07.20 09:43
літо йде
через окремий холод свій
і спеку звичайно
літо ж
червень липень
глипнути навіть не вспів
сліпучі майдани
розжарені вулиці

Віктор Кучерук
2026.07.20 07:33
Море хвилями дзвінкими
Б'є об скелі мовчазні
І мені назустріч линуть
Любі здавна позивні.
Рвійний вітер хвилі гонить
Без вагання та зусиль, -
Невгомонні та солоні
Всюдисущі бризки хвиль.

М Менянин
2026.07.20 01:30
Вода солона на столі
як символ сліз в чужій землі.
Гірка трава, і не одна,
як згадка рабського вона.

Сумною б трапеза була,
та ось рух ангела крила
дає надію на життя

Паб Лімерик
2026.07.19 20:36
Після кожного виступу Кіо
Продавались направо й наліво
Дефіцитні кролі,
Невеличкі й малі
З комбінату в циліндрі у Кіо.

Довела до тюрми лотерея
Одного з дідусів Гемінґвея.

Кока Черкаський
2026.07.19 18:53
Мені було лиш дев'ятнадцять,
А їй більше двадцяти трьох,
Вона мене дуже кохала,
І нам було добре удвох.

Вона була дуже гарна,
В мене аж виростали крила
Поруч з нею,

Вячеслав Руденко
2026.07.19 16:47
Хто збирав шовковицю,
Згадує й за хліб.
В ступах пил в косовицю
Проситься в політ.
Бийся дощик в озеро,
В хату Лукаша.
Там де ранком росяно,
Знайдеш слід вужа,

Євген Федчук
2026.07.19 15:45
Ніч на землю опустила чорне покривало.
В небі зорі, наче маку хтось по нім розсипав.
Ароматом неймовірно п‘янким пахне липа
І виспівують цикади вечірні хорали.
Жебонить ледь чутно річка, вербам миє коси.
А над річку невелике вогнище палає.
Розсілася

Борис Костиря
2026.07.19 14:36
Бунт посередностей - це бунт юрби гнилої,
Що розпинає завжди на горі,
Це фарисеї в масках і елої,
Вовки в овечих шкурах, трунарі.
Бунт посередностей змете усе на світі,
Що має лик, а не лише мурло.
Так паразити на веснянім цвіті
Повзуть настирливо,

Володимир Бойко
2026.07.19 12:36
Шахраї під Малими Загайцями
Торгували зіпсутими яйцями
Збунтувався народ,
Упіймав тих заброд
І позбулись яєць під Загайцями.

В ресторані у Богодухові
Подавали котлети із мухами.

Іван Потьомкін
2026.07.19 11:43
Я думав, Десно, не тутешня ти,
Бо ж так несешся-рвешся по рівнині,
Так безнастану крутиш течію свою
І береги нещадно крушиш.

Я думав, Десно, десь з далеких гір,
Коли ще на Землі дива вершились,
Ти вийшла якось на слов’янський слід,

хома дідим
2026.07.19 10:23
оздоблений словами
належними чи ні
як-небудь умирав би
на дні або вві сні
відкинутий з заграви
розбитих літніх днів
із самого із краю
життя сяйливих див

Віктор Кучерук
2026.07.19 07:18
Земля затряслася, хитнулися стіни,
Шибки забриніли і ляк розпочавсь
За тих, що заклякли в гарячих руїнах
І просять у Бога про поміч в цей час.
Горять і димляться дерева й споруди,
Ізнову не маєм спокійного сну, -
Налякані вибухом, дивляться люди
Н

Роксолана Вірлан
2026.07.18 20:56
Ібрагіме, світ не справедливий -
світ не справедливий, Ібрагі...
Ти хіба не сам ту правду зриму,
вчив мене, стискаючи круги

надовкіл моїх непевних кроків
і навколо щойно зійшлих сил.
Паргали, гречине сяйноокий,

Юрій Лазірко
2026.07.18 17:24
Life stops… where silent e’s are craggy.
Define a quota for the sky and squint.
Make clouded music free and shaggy
by blowing out the note, a key imprint.

An obit finds in me a cover.
Am I a globe for lovers to be spun?
If there can be no way to h

Борис Костиря
2026.07.18 16:58
Навіщо я поглянув на цей сніг,
Що спопеляє блиском потойбічним
До глибини душі й кладе до ніг
Дари небес у сяйві споконвічнім?

Я щось важливе загубив на нім,
Пощезнули нюанси і відтінки.
Так слово сяє, як величний німб,

хома дідим
2026.07.18 11:10
розжарені піски балі
обвуглені тубільні пальми
тобі не сяяли ні разу
ти в курсі звісно і без мене
доступний вітчизняний ром
з карибським смаком
ну хімічним
а що лишилося до втіхи

Віктор Кучерук
2026.07.18 07:18
Ординських дій скривавлені сліди
Моїй землі несила приховати, -
Лежить повсюди дух гіркий біди,
Я досі сплю в чужій гостинній хаті.
Вгортаючись у ковдру не свою,
До сну заплющить намагаюсь очі,
Але, в безсонні маючись, не сплю,
Лише думками голову

Іван Потьомкін
2026.07.17 21:38
У жодну віру не вкладається життя.
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.

***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,

Марія Дем'янюк
2026.07.17 18:48
Місяць золотою щукою
Упірнув в Неккар,
Бризки розлетілись зорями —
Дивоночі дар.

Замок — синьоокий велетень —
Задививсь на міст,
Вітер награє мелодію:

В Горова Леся
2026.07.17 16:19
Червона макова пелюстка. Де взялася?
Злетіла, як метелик до руки.
Цей літній вітер - до легкого ласий,
Таку тендітність, бавлячись, образив:
Зірвав і кинув порухом хвиським
В подвійний спін повітряного вальсу.

А може піддалася на поталу

С М
2026.07.17 16:15
Частина I: Стрибок Закоханого

Рухаючись вітальнею
Я вимикаю телевізор
Дивлюсь на тебе
Усівшися напроти
Поки звук автомоторів
Щеза в нічну мить

Борис Костиря
2026.07.17 13:36
Він тікав у далеку місцевість,
Кігті рвав, ніби загнаний звір.
І жадана мета, ніби церква,
Все манила кудись від зневір.

Сподівався в далекому місті
Збудувати кар'єру і дім.
Та не виліпиш генія з тіста

хома дідим
2026.07.17 11:40
богемний сплін любов і ницість
протанцювали й шо тепер
вікно відбите у зіницях
вечірні сутінки
четвер
заводитись немає смислу
писати тексти ні про що
не надихають стіл ні крісло
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Анонім Я Саландяк - [ 2011.12.10 16:17 ]
    ВОНО ЛЮБОВ...


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (2) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9638"


  2. Анонім Я Саландяк - [ 2011.12.09 09:13 ]
    УРОК ПОРНОГРАФІЇ
    Стор. кн. Малий мотлох-3 сАм видав 2011р.


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (10) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9807"


  3. Володимир Ляшкевич - [ 2011.12.05 19:21 ]
    Не голосніше за мить. Дон Ж VІІІ
    VІІІ
    Не тонше за подумки, і не вірніше за мить,
    розчахнуту погляду вени тремкої тропу
    бери, - обери, о, неначе, востаннє собі
    торкання не тіл - терезів коливальну ходу,
    оту «у_тобі»-not_to_be – «не_в_тобі»-or_to_be,
    і в серці камінчик, що чорно і біло щемить -
    не більше за подумки, не голосніше за мить…


    20ІІ


    Рейтинги: Народний -- (5.6) | "Майстерень" -- (5.62)
    Коментарі: (15) | "Сін Семілья. Marina"


  4. Володимир Ляшкевич - [ 2011.12.03 20:55 ]
    Розминулися... Дон Ж VІІ
    VІІ
    Одне лише тіло - уста шепотіли твої, -
    Вигадливе тіло, до слів не складніших за стогін,
    як Сін угорі, намовчи насолоди прибій,
    і знову, і знову, і знов... - доки очі в імлі,
    і нічка у груди, і я, неощадності воїн,
    беру і беру, хай ні славу нести, ні жалі,
    за взяту в цю ніч висоту двох розпук перемовин...

    20ІІ


    Рейтинги: Народний -- (5.6) | "Майстерень" -- (5.62)
    Коментарі: (4) | "Сін Семілья. У сіні"


  5. Олена Осінь - [ 2011.12.02 14:19 ]
    Египетский закат (по имени…)
    Как он красив! Как слепяще-беспечно юн!
    Плеч белизны моих робко коснется взором –
    Шелк палантина, скользя меж горячих дюн,
    Вдруг упадет – и прохлада укроет горы.

    Где тот огонь, где тот дерзкий тот, денный зной?
    Лавой остынет под бровью иссиня-черной.
    Негой чарующей, пурпуром надо мной
    Дивный закат золотые расплещет волны.

    Как устоять, когда нежен лучей соблазн?
    Как не поддаться умелому искушенью?
    Лишь не раскрою загадку зеленых глаз –
    Горькую грусть с пеленою дождей осенних.

    Бриз неизбежно сорвет на губах ответ,
    Вдаль улетая за гаснущий блик зарницы.
    Рядом с тобою мне снова семнадцать лет,
    Как же приятно опять без ума влюбиться!


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (14)


  6. Анонім Я Саландяк - [ 2011.11.29 09:17 ]
    НАРІКАННЯ ПСІХЕЇ
    А хочби й то... - сторінка кн. Малий мотлох - 3.сАм видав 2011


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (2) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9358"


  7. Володимир Ляшкевич - [ 2011.11.25 23:57 ]
    До Неї... Дон Ж V
    V
    Єдиний злочин - у смаку вина
    у змові з падолистами одежі...
    твій листопад у пам'ять порина,
    а пам'ять - за дозволеного межі,
    де, як піски, жар-криця снігова,
    і ти - не сон, і я не сиві скелі,
    і кращого немає,
    де нова
    лише
    зима,
    зима,
    зима,
    і босанова...

    20ІІ


    Рейтинги: Народний -- (5.6) | "Майстерень" -- (5.62)
    Прокоментувати:


  8. Анонім Я Саландяк - [ 2011.11.20 10:32 ]
    РЕПЛІКА НЕ НА КОРИСТЬ НАТХНЕННЯ
    Прийшла пора - поет траву косити мусив.
    Ліниво розвернувся - кров у тілі рушив!
    Покоси клав...
    Дихнув дурману трав -
    кохатись закортіло вмить.
    Прибіг додому - до дружини муркотить...
    - Чого це раптом ти такий шалений? -
    дружина запитала.
    - Та от набрався сил, надихався я літа...
    - О! І справді пахнеш, ніби квіти, -
    зашептала, -
    іди, іди до мене,
    мій метелику НАДХНЕННИЙ*...

    Назавтра до свиней... Хтось мусить й це робити.
    Гидливо порався й не дихав...
    сморід, гній...
    Відмучився і до дружини знов тулитись:
    пожалій!
    - Йди геть – медів не буде, - дружина гудить, -
    бо від твого НАТХНЕННЯ мене аж нудить!

    *Детальніше обгрунтування див.Публіцистика - Записки неграмотного.
    2011









    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (14)


  9. Анонім Я Саландяк - [ 2011.11.12 14:48 ]
    ОСКОМА (із життя коханців)
    То кольорові плями та сліпучі зблиски
    на сірім тлі зябких і вогких буднів.
    Злодійське та примарне щастя блуднів
    єднало і тіла, і писки*...

    Як їх побрати – шлюбна ніч
    була би їм нудною,
    вона з одним, а він з одною...
    Хоч сядь та й плач.

    Несамовито ждуть нових пережиттів
    і найпікантніших пригод,
    та меншає і меншає нагод
    добути глибших відчуттів.

    І скоро вдовільнити їхню хіть
    хіба кобила зможе чи медвідь.

    * Писок – обличчя (місцевою говіркою).


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (11)


  10. Ігор Штанько - [ 2011.11.09 15:24 ]
    Заблукали підвечір разом
    Заблукали підвечір разом
    в листопадових думах опалих…
    Зрозуміло – такий вже сезон, -
    осінь яшму шукає й опали,
    у обіймах зів’ялих стебел
    листопад ще чекає ясиру…
    Я сьогодні ж зігрію тебе,
    залелію тендітну і щиру…
    Доторкнусь вітерцем до руки
    і нестримно до висі злітаю…
    Замерзають в саду галузки…
    Я ж тебе ще міцніш пригортаю…
    А затим приголублю дощем
    з поцілунків жагучо-шалених,
    обів’ю тебе шовком-плющем
    і відчую себе полоненим…


    Рейтинги: Народний -- (5.33) | "Майстерень" -- (5.13)
    Коментарі: (2)


  11. Анонім Я Саландяк - [ 2011.11.09 10:01 ]
    МАЛЬОВАНІ ВІРШІ



    щоб дивитись - клацни КОНТЕКСТ


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати: | " http://storinka-m.kiev.ua/section_18.php?u_id=4147"


  12. Олена Багрянцева - [ 2011.11.08 08:57 ]
    Введи в оману. Буде листопад...
    Введи в оману. Буде листопад,
    Як мокрий слід на сходах від підошви.
    Не зупиняйся. Темряву подовжуй.
    Продовжуй ніч, не вдягнуту в халат.

    Цупка стіна, як свідок таємниць.
    Тут кожна тінь не зайва. За дверима
    Завмерла осінь з хитрими очима
    Смішним клубком без ниток і без спиць.

    Введи в оману. Запахом ялин
    Не осідай на шкірі. Ще не грудень.
    В холодну шибку грубо б’ється будень.
    І стогне час під колесом хвилин.
    5.11.2011


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (7)


  13. Нико Ширяев - [ 2011.10.25 13:36 ]
    Священный огонь
    Это священная грусть.
    Я осудить не берусь
    И оправдать не берусь
    Этот священный союз.

    Мы создадим этот рай
    Сладкий, ах, сладкий, как стих.
    Сложим, ах, сложим давай
    Песню - одну на двоих.

    Кухню да спальню средой
    Провозгласим на ура.
    Кто мы с тобой? Мы с тобой,
    Заполонив вечера,

    На ледниках простыней,
    В стылой кровати, - моржи.
    Солнечным лэйблом ко мне
    Тело своё приложи.

    Даже и пасмурным днём,
    Даже на радость врагу
    Этим священным огнём
    Я не гореть не могу.

    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (5)


  14. Олександр Високий - [ 2011.10.19 13:43 ]
    В промінчиках твоєї диво-ласки
    В промінчиках твоєї диво-ласки,
    Коли душа сопілкою бринить,
    Знайшов любов омріяну, мов казку,
    І я її не зрадив ні на мить.

    Нам випало пройти життя стежками,
    Напитись ніжності з джерел землі.
    Люблю в тобі і палкість вечорами,
    І пристрасність у вранішній імлі,

    І всю тебе, до крапельки, до краю,
    До самого глибинного зерна.
    І двадцять літ потому вірю й знаю,
    Що тільки ти мені потрібна,
    Ти одна.
    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5.25) | Самооцінка 6
    Прокоментувати:


  15. Олена Багрянцева - [ 2011.10.19 08:30 ]
    Ти приходь не раніше вівторка...
    Ти приходь не раніше вівторка
    У спресовані стіни. Незмінно
    Помовчати. На голі коліна
    Тисне тиша під колір махорки.

    Ти приходь незумисно. Під вечір.
    У сорочці опаловій місто
    Ще не спить. Сумніватися пізно.
    Кожен порух і подих доречний.

    Ти приходь не раніше… Як порох,
    Буде спогад. І примха жіноча
    Неодмінно і вкотре захоче
    Повернути відвертий вівторок.
    17.10.2011


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (3)


  16. Олександр Високий - [ 2011.10.17 12:59 ]
    В красі осінній є тріумф, і біль, і гріх...

    В красі осінній є тріумф, і біль, і гріх,
    Відлуння почуттів й сердечних мук минущих.
    Тому, можливо, так світліють наші душі,
    Коли ми входим в ліс, як в храм надій своїх.

    Ми входимо у велич гаснучих дібров,
    Спокійних кленів, і дубів, й берізок гордих.
    І під звучання лісових птахів акордів
    Ми особливе щось в серцях відкриєм знов.

    І хай це відкриття непевне і бліде,
    Але воно прийшло! Ми зрозуміли раптом,
    Що, попри біди всі, тоді нам жити варто,
    Коли одне - на все життя -
    Кохання нас веде.
    2011.


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.25) | "Майстерень" 5.25 (5.25)
    Коментарі: (1)


  17. Анонім Я Саландяк - [ 2011.10.12 10:10 ]
    А ТИ ЧОМУ...
    А
    ти
    чому
    неначе вовк
    мене пасеш
    і розглядаєш пильно,
    як ніби диво,
    і їш очима..?
    А
    леж
    і ти сама...
    чому
    така красива
    сильно,
    і тіло маєш наче шовк,
    а губи шоколадні..?
    Ні! Ні!
    Облиш,
    не вовк, -
    я котеня маленьке
    що лиш
    заскочити на твої груди
    хоче і потихенько
    муркотіти
    і облизати всюди
    тебе голеньку
    таку, кобіту.
    2009

       спробуй читати мал. справа >


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.38) | "Майстерень" 5.25 (5.25)
    Коментарі: (10)


  18. Наталка Янушевич - [ 2011.10.07 21:55 ]
    ерос
    Влови мій настрій. Прагну день у день.

    Таке буває з жінкою нечасто.

    Крізь тіло філігранно струм пройде

    І заіскрить у схрещених зап’ястях.

    Моя чуттєвість – порцеляна ваз.

    Не поспішай їх стеблами зайняти.

    Надихатись, натішитись ще раз.

    Кохатись…

    2011


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.54) | "Майстерень" 5.5 (5.54)
    Коментарі: (29)


  19. Юрій Лазірко - [ 2011.10.07 19:19 ]
    Пiвковтка на слово
    Волосся море – до плеча,
    а неба видихи – в очах.
    Нечуване пливе по шиї.

    Півпоцілунку пережив,
    та застигаю на межі,
    стихаю, ніби я – стихія.

    Розкапілярилось вино,
    прогнало звідусіль мінор
    і ноти – з дотику – вологі.

    Бракує слову – півковтка,
    бо тане опір у руках,
    переростаючи в дорогу.

    Цим пальцям – по росі іти
    і переходити на ти
    сліпма, вбираючи тремтіння.

    І осягаючи в ходьбі
    єство нестримне по тобі,
    здуваю ніжністю сумління.

    І ти – відкрита, наче квіт,
    де ненароджений ще світ
    чекає на пором бджолиний.

    Ще раз по хвилі промайну,
    що лодь розхитує нічну,
    проймусь і загадаю... сина.

    7 Жовтня 2007 (edited 2011)


    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.76)
    Коментарі: (35)


  20. Анонім Я Саландяк - [ 2011.09.28 10:20 ]
    ІЛЮЗІЯ (з життя коханців)
    На площі,
    Вільній від ілюзій
    Ні проповідей, ні дискусій.
    Лиш свято, свято від душі,
    І солодощі, солодощі, солодощі…
    Там бенкетує трепетная плоть,
    Там стогони любовні, шепоти. Ну от,
    Там просто твориться в тісному крузі
    Одна з ілюзій.
    1998


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  21. Ярослав Петришин - [ 2011.09.25 01:26 ]
    КНИЖКА
    За вікном - біло.
    На краю ліжка -
    дзбан твого тіла.
    У руках - книжка.

    Вкриваю плечі
    пледом долоні -
    схиляє глечик
    горло червоне.

    Гублю відвагу,
    у вічі - нишком.
    Тамую спрагу -
    падає книжка...

    осінь 2009


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (12)


  22. Валерій Хмельницький - [ 2011.09.19 09:29 ]
    Striptease
    ти танцюєш
    striptease
    ти знімаєш
    усе
    по пілону
    вверх-вниз
    під акорди
    Bizet
    вигинається
    в такт
    юне тіло
    твоє
    але одягу
    ледь
    але одягу
    ледь
    але одягу
    ледь
    на тобі
    все
    ще
    є

    але згодом
    у room
    ти із обраним
    йдеш
    ти танцюєш
    striptease
    без пілона
    вверх-вниз
    ти знімаєш
    усе
    залишаєшся
    без
    але ти не
    даєш
    але ти не
    даєш
    але ти не
    даєш

    все

    О, yes!


    19.09.2011


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (135) | "Ярослав Саландяк МАНДРИ В КОСМОСІ (вибрані тексти Поетичних майстерень)"


  23. Анонім Я Саландяк - [ 2011.09.18 10:27 ]
    ДОЩ. НІЧ

    Галі

    Не чуєш ти, як самотою
    дощ схлипує – сумніше і сумніше,
    аж ніч прихилиться – затарабанить веселіше…
    Чи знаєш ти, як я сумую за тобою?

    Такий великий світ – без меж,
    далеко так, не видно і не чути,
    чи дощ іде… і може бути,
    що ти сумуєш теж.

    Я сподіваюся – сумуєш…
    Одна велика чорна ніч
    торкає твоїх-моїх пліч…
    і може завтра світлий день сум погамує.

    28.09.2002р.


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  24. Анонім Я Саландяк - [ 2011.09.18 10:29 ]
    КОХАВ Я...
    QUEEN
    (композиція I Want It All)
    Кохав я Олю
    аж-аж до болю,
    любив я Галю
    аж до жалю…
    Так добре було
    тримать в полоні
    за пишні коси
    долю свою.
    Було весною –
    вечір з одною –
    нічку з другою, –
    обох люблю.

    Ой як було!
    Ой як було!
    Ой як було!
    Вже так не буде.
    Ой як було,
    що аж гуло,
    та як на зло
    вже так не буде!

    Вернулась Оля
    до Василя
    і мила Галя
    вже не моя…
    Тепер говорю
    з самим собою,
    мов навіжений
    живу мов сплю.
    Як пригадаю,
    чуть не конаю,
    нічо немаю
    окрім жалю.

    Не повезло!
    Не повезло!
    Не повезло, –
    та якось буде!
    Ще не було,
    щоб не було!
    Всьому на зло, –
    а якось буде!


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  25. Анонім Я Саландяк - [ 2011.09.18 10:55 ]
    ...І ВСІ МОЇ КОХАНІ
    Та, котрої я хочу – мов слимачок, така
    повільна і слизька,
    а та, котра хоче мене, – на мені
    їхала би, мов на коні,
    але та, що мене має,
    достеменно, лиш всі мої
    лоскітливі місця знає,
    зате та, що я маю її, –
    о!.. зразкова матір поважної сімї…

    От я і
    всі мої і :
    і котру хочу,
    і котра хоче,
    і що мене має,
    і що її маю…
    Ох!
    Удвох –
    уже четвертий раз – нарешті: ось!
    З м’ятого ложа вставати збирає-
    мось.
    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  26. Олександр Високий - [ 2011.09.17 23:36 ]
    ТИ І Я
    ТИ НАХИЛИЛАСЬ І МЕНЕ ПОЦІЛУВАЛА.
    У ЦЕЙ МОМЕНТ З НЕБЕС СКОТИЛАСЯ ЗОРЯ.
    ТА БІЛЬШ НІЧОГО ВЖЕ ДЛЯ НАС НЕ ІСНУВАЛО
    В ЦЮ ТЕПЛУ ЛІТНЮ НІЧ - ЛИШ ТИ І Я.

    ТВОЇ ВУСТА МЕНЕ ГОЛУБИЛИ ТАК НІЖНО,
    ВІД НАСОЛОДИ ПОДИХ Я ЗАТАМУВАВ.
    І МИ ПЛИВЛИ НА ХВИЛІ ПРИСТРАСТІ НЕСПІШНО,
    МОВ ОДИНОКИЙ ОКЕАНСЬКИЙ ПАРОПЛАВ.

    КОЛИ Ж НАД ОБРІЄМ З'ЯВИЛИСЬ СВІТЛІ ПЛЯМИ
    І СИНІЙ РАНОК У ВІКНО ПРОШЕЛЕСТІВ,
    МИ ЗАСИНАЛИ ЗІ ЩАСЛИВИМИ ДУМКАМИ
    ПРО ДИВНУ СИЛУ НАШИХ ПОЧУТТІВ.
    2011


    Рейтинги: Народний 0 (5.25) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (1)


  27. Анонім Я Саландяк - [ 2011.09.17 18:44 ]
    12 РЯДОЧКІВ ПРО ІНШУ ГАЛЮ
    Його поезія:

    Хвилі екстазу... несамовито
    її вродливим личком пробігали,
    щось... суміш радості та болю... тої миті...
    І до розкоші постаті і статі
    загадки додавали,
    та мука-усміх ― вираз хіті?

    Її проза:

    Боліла голова* ― не знала, де себе подіти, ―
    біль забирав силу і волю
    і щоб якось собою володіти,
    бо плакати не випадало, ―
    всміхалася...
    від болю.

    *хай би той біль щез назавжди.
    автор


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  28. Анонім Я Саландяк - [ 2011.09.13 08:02 ]
    без назви
    О! Як спрага воду солодить!
    Просту, звичайну воду.
    Яку ж несе нам насолоду
    ця довгождана ніжна мить.

    Від шепоту твого у голові шумить...
    До тіла голого тремтячими руками добираюсь,
    з уст п’ю – устами напуваю,
    а тіло, мов струна бринить...

    Пов’януть руки ― часу не спинить.

    На горизонті чорнім сонце догорає,

    яке нас мало б спопелить...
    2009


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  29. Анонім Я Саландяк - [ 2011.09.13 08:09 ]
    ЗЛОДІЙСЬКЕ ЩАСТЯ

    Невміло і грубо, квапливо либонь,
    невправно орудую ― так, ніби слон
    коло посуди:
    репані руки на ніжнії груди...

    А тіло твоє – суцільні губи...
    Куди подіти свої руки грубі,
    аби не обдерти ( о! Боже боронь!)
    ніжність губ тих об шорсткість долонь?

    Та ж можуть і шорсткі та репані руки
    ніжнішими бути за лагідні звуки
    чарівливих мелодій...
    Лиш будь терпеливим і вправним, як злодій.
    2009


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  30. Анонім Я Саландяк - [ 2011.09.13 08:23 ]
    КОВЗАНКА

    О-о-о! Яка кицька!
    Я роздивлявся її зблизька-зблизька
    і доторкнувся...
    А вона ж така слизька ―
    я й послизнувся
    і впав... у неї...
    На дно її очей, в безодню її тіла,
    бо так вона хотіла, так сталося.

    Ні – ні! Ми не кохалися...
    Ну-у-у! – Просто було дуже слизько,
    і я упав...так низько...


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  31. Анонім Я Саландяк - [ 2011.09.11 10:35 ]
    без назви
    Вона не може, ну, ніяк
    заснути, лежачи навзнак.
    Лежить сумна, прикривши очі...
    Ні! Він не прийде сеї ночі.
    Вона лежить і тихо плаче,
    але щось скрипнуло неначе,
    злетіла, мелькнула між штор --
    пустий, холодний коридор.
    Знову лежить, скрививши гарний ротик,
    поклавши руки на плаский животик...

    Вона не може, ну, ніяк
    заснути, лежачи навзнак.
    2009


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (3)


  32. Анонім Я Саландяк - [ 2011.09.11 10:14 ]
    РЕВНОЩІ

    На дні її очей
    спрага всіх пустель –
    піски гіркі, сипучі.
    Гори її грудей,
    крутіші гірських скель,
    були біло-сліпучі
    у темряві хмільних ночей.
    Я пив з її джерел
    терпко-гірку отруту,
    я рвав не м’яту-руту...
    Я не літав, наче орел:
    тонув собі в гірких пісках,
    тримаючи в руках
    жагу-облуду --
    диво природи...
    Вона була така,
    вона була слабка,
    не треба було згоди,
    щоби її втішати...
    Це вже згодом,
    коли усі упали шати,
    я здогадавсь про згубу.
    Я вичитав у корчах її губ,
    в пожежі її щік,
    в конвульсіях її слабкого тіла,
    чого вона хотіла ...

    Її зомліле ніжне тіло,
    її безвольні слабкі руки,
    коли не у моїх руках були,
    моє ж стискали горло.
    Її гладенькі білі зуби,
    мовби перли,
    покушуючи ніжно не мене за груди,
    на клапті моє серце дерли!


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  33. Анонім Я Саландяк - [ 2011.09.11 10:47 ]
    МЕТЕЛИКИ

    Така весна, така чудова знову!
    Метелики у небі трепетливі...
    Ми мить одну були щасливі --
    мить щастя відібрала мову.
    .
    І мерехтіло, і пливло, мов слід фантому,
    й віддало гіркотою втрати...
    Усе дарма, немає ради
    в усьому просторі ― прозорому й дзвінкому.

    Заглушений зітханням, мов гудінням літака,
    розмазаний сльозою, мов зів’ялий,
    світ сповнений метеликами, але
    порожній щастям ― ніби торба жебрака.
    2009


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  34. Валерій Хмельницький - [ 2011.09.08 19:22 ]
    Чорна дiрочка мiж волоссям (поетична пародiя)
    Чорну дірочку між волоссям
    Ледь відкрила вона мені…
    Я подумав: «Чи не здалося?» -
    Й запалав у бажань вогні.

    - Збій системи 1-108, -
    File Not Found, Not Same Device.
    Я тоді був іще безвусим,
    Я сказати не міг: «Давай…»

    Руки дрібно мої тремтіли,
    Пересохло у горлі вмить...
    Я не знав тоді мови тіла,
    До такого ще був не звик...

    В голові моїй - повний хаос,
    Як бамбук (здогадались?) став…
    Але вибору не зосталось -
    Не хотів я ловити гав…

    Цілу ніч, не одну годину,
    Може, десять, а, може, п’ять -
    Я нестримно кохав, невпинно
    І вивчав її кожну п’ядь…

    Вона ніжна була, грайлива,
    Наче мавпочка між ліан,
    Мов травнева бурхлива злива,
    Ну, а я був - як той вулкан…

    Все проходить, і це – забулось,
    А роки - наче вкрив туман…
    Я ж іду між пустельних вулиць,
    Як тендітний згадаю стан…


    08.09.2011


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (32) | "Ярослав Петришин АНТИ-МАТРИЦЯ"


  35. Ярослав Петришин - [ 2011.09.03 12:35 ]
    КОДИ
    Ірраціонально,
    як у театрі абсурду -
    раціо тихо спало
    у вчорашньому сні -
    ефір наповнили жести -
    інтерпретація сурдо
    нам іще не відомих
    сакраментальних слів.

    Цитувалися зойки,
    рвалися горизонти
    і вигинався простір
    дугами наших спин,
    читали абетку Брайля
    пальців космічні зонди
    і світовий годинник
    чекав на раптовий спин.

    Коли пролунало слово -
    на хінді чи на санскриті -
    і перестали перли
    на мушлях очей рости,
    тисячолітні коди
    явилися нам - відкриті -
    і стало все зрозумілим,
    видимим і простим.

    2011


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (26)


  36. Володимир Ляшкевич - [ 2011.09.02 21:36 ]
    Опій. Дон_Ж ІІ
    ІІ
    І море сумоти за недожитим -
    де ти, золотоока, й літа обрій!
    Мов ангели вбирають щедрий опій
    із пряно-поспекотного «любити»,
    аби лиш полиски очам лишити,
    повити млою вижовклих мелодій
    пожежі серця в долі перецвіти…

    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.6) | "Майстерень" -- (5.62)
    Коментарі: (3) | "Оленка Осінь. Каштаново-осіннє"


  37. Володимир Ляшкевич - [ 2011.08.25 23:47 ]
    Жага його покрою. Дон_Ж І
    І
    О скільки їх відкрито вже снагою
    цвітінню пристрасному! - і такою
    сумною далі взято пеленою!..
    О їх іще втішатиме любов,
    і змучене зітхання казанов, -
    та тільки Дон Жуан не стане грою
    для кожної Жаги його покрою.

    2011




    Рейтинги: Народний 0 (5.6) | "Майстерень" 0 (5.62)
    Коментарі: (3)


  38. Наталка Ліщинська - [ 2011.08.19 09:12 ]
    Пристрасть
    Убита ніжно у нічнім саду,
    Завмерла я знеможено у крику.
    Печаті лиха на вуста лягли,
    Безгучно місяць-ніж упав..
    і грізна
    мов жриця
    тиша
    провела біду -
    зі слів незронених на горлі риску…
    Між «до» і «після».
    Як?..
    Чому?!
    Коли
    ми розпалили
    (не любов наріжну) -
    солому тіл
    (а не вогонь із душ)?
    Вмить жар зотлів...
    І в тім гарячім приску
    затерпла я вуглинкою в золі,
    В нічнім саду тобою вбита ніжно…

    2011


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" 5.5 (5.5)
    Коментарі: (25)


  39. Володимир Ляшкевич - [ 2011.08.16 21:44 ]
    Ти... ІІ-V
    ІІ
    Початки!
    Красиві і ждані,
    як літа найперші дні!
    Лишив я б одні початки -
    земні й неземні загадки
    у їх первині́ - пелені,
    що досі у згадок півсні
    ви все ще несете мені.


    ІІІ
    О смутку добровільна браночко -
    у вас і личко, і легка осаночка,
    І шпильки на 16 см і мрії.
    То звідки суму снігові завії?!
    Вас полонив не той?
    не так?
    не там?
    Але тепер, коли ми сам на сам,
    Я виправлю усе, клянуся вам!


    ІV
    Колінце в руці тремке,
    торкання сердець - лунке!

    Чому ж не таке легке -
    кохання твого саке?!

    У танці ти неземна,
    а потім, як та зима…

    Як те, кришталеве бра,
    не бачиш в мені добра...


    V
    Пішла, і не вернеться вже, - у «ні»
    доріжка місячна зникає, тане слідом,
    і наче невтамовані жалі
    майнуть услід за жайворовим літом,
    подібно до печальної зорі
    потануть на світанні угорі,
    над випаленим почуттями світом.

    ______
    ____
    __

    О, ця несила, слабкості краси -
    на вістрі дотику, цілунку, прабажання!
    Внизу земля, Господня кузня, - Я!
    А Ви, - о Ви! – все там, де обіцяння,
    де вина світанкової роси
    і ангели сповідують братання.
    І вище тільки любощів єднання -

    і Ви.


    Рейтинги: Народний 0 (5.6) | "Майстерень" 0 (5.62)
    Коментарі: (8)


  40. Володимир Ляшкевич - [ 2011.08.12 13:04 ]
    Ти... І
    Закохатися? Нині? У гли́боко кризовий час...
    А чому би і ні. Та гадаючи тільки про вас.

    Таїна нерозквітлих ніяк не займає мене -
    ви ж і красна, і ніжна, і вабна в усе неземне!

    Обійняти і з дива завмерти, ввібравши ураз,
    що суттєво не те, де я праведник, де ловелас,
    а лише ваші чари, і профіль тонкий, і анфас.


    2011


    Рейтинги: Народний 5.75 (5.6) | "Майстерень" -- (5.62)
    Коментарі: (20)


  41. Ірина Швед - [ 2011.08.11 00:04 ]
    Гойдалка
    Ця розгойдана ніч
    гой – да, гой – да
    Гой, пішла під горою
    гой – да, гой – да
    Білий попіл із пліч
    Гой – да, гой – да
    Розтрусила зима
    Гой – да, гой – да
    Гой, з тобою удвох
    Гой – да, гой – да
    Ми гойдалися до-бою
    Гой – да, гой – да
    Бою наших сердець
    Гой – да, гой – да
    У розгойдану ніч...



    Рейтинги: Народний 5.25 (5.39) | "Майстерень" -- (5.4)
    Коментарі: (4)


  42. Женя Бурштинова - [ 2011.08.06 21:58 ]
    ***
    А я умію поглядом любити,
    А ти умієш подихом вести,
    Я - іскра, ну а ти моє кресало,
    Обоє ми провісники грози.
    То я у тобі ніжна блискавиця,
    То ти в мені розривами громів,
    Обоє ми меланхолійне ерху,
    Обоє експресивний танець снів,
    А я у тебе нічкою віллюся,
    А ти у мене знов увійдеш днем,
    Обоє ми дві річки, одне устя,
    Я - земленька, а ти в мені дощем.
    І Шпицями Карпат навік сплетуться,
    Із двох стежинок мрій у килимок,
    Два серденька у ту єдину зустріч,
    Два подихи в один життя стручок.



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (19)


  43. Ірина Швед - [ 2011.08.01 00:09 ]
    Сон коханому
    Відійдуть, відмоляться, відтопчуть
    Білих днів медові вечори,
    А мені приходять сни щоночі,
    З терпкістю соснової кори.

    Я б тебе, розплетена і гола,
    Нахилила б до свого човна,
    Колисала б в місяця подолі,
    Щоб твій спокій залила вода...

    І кохала б, як свою дитину.
    Скибку серця вирвала б з душі.
    В голови, під пухову перину,
    Клала б на ніч навхрестом ножі.

    Щоб ти спав народженим в купелі,
    В яблуні травневій у саду,
    Щоб летіли снами білі лелі,
    Щоб не знав ти на віку біду.

    Колихають в рукавах зелених
    Журавлі відбілені млини –
    Ти щоночі прилітай до мене,
    У мої зелені,милий, сни...


    Рейтинги: Народний -- (5.39) | "Майстерень" -- (5.4)
    Коментарі: (10)


  44. Ірина Швед - [ 2011.07.31 22:38 ]
    Звіробій
    Жовтим солодом, біло-пінним,
    Розважніли вуста в хмелю,
    А над Рудкою, жовтими тінями,
    Спокій ночі я постелю.

    Ходять небом Святий і Нечистий,
    Зорі точать об місяця ріг.
    Притулися до мене, плечистий,
    Обхопи мою косу-батіг.

    Відлюби мене в трав косовиці,
    Звіробій заплети у косу.
    Не заснути тобі, як не спиться
    Бджолам диким, що п’ють росу.

    Очі, плечі твої… і губи.
    Вечір втомлений від вогнів.
    Розстібни мені ґудзик на грудях,
    Зацілуй, щоб і світ заважнів....

    Тиха вечора пізня молитва.
    Прибережні дніпрові вогні.
    На піску тіл потомлених битва …


    Рейтинги: Народний -- (5.39) | "Майстерень" -- (5.4)
    Коментарі: (7)


  45. Нико Ширяев - [ 2011.07.28 19:26 ]
    Большая вода
    Забавны свойства теплых тел,
    Их зыбкая страда.
    В тебя я камнем полетел
    И канул без следа.

    Я всё сорвал, что там цвело.
    Без оглашенья прав,
    Я был изрядный НЛО
    И полуботискаф.

    Я, было, выбился из сил
    В среде среди акул.
    Казалось мне, что я парил, -
    Что, вместе с тем, тонул.

    Всё завихрилось в итэдэ
    Без признаков четы.
    Я не оставил на тебе
    Ни кляксы, ни черты.

    Теперь в толпе подобных зай
    Во весь твой стройный вид,
    Что был здесь чудо-Николай, -
    Ничто не говорит.

    2010


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (2)


  46. Олександр Григоренко - [ 2011.07.27 22:24 ]
    Сказочный десерт
    А Любовь к тебе нечаянно нагрянет
    к сердцу путь найдет она сама
    приветливо нежна и хороша собой
    прикоснувшись войдет даруя радости покой
    рано утром проснешся ты
    в беспредельном восторге и удивлении
    сладкая роса на ресницах юности
    ангел Любви дарует снежные розы
    чувственный поцелуй запястья
    плечей божественной шейки
    жемчужины
    любимую ямку на щеке
    и его уста дар тебе
    сказочным десертом на сладкое...
    2011г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  47. Олена Багрянцева - [ 2011.07.03 23:21 ]
    Хай буде дим. Це вогнище доречне...
    Хай буде дим.
    Це вогнище доречне.
    Цнотливий хмиз
    і вісім сірників.
    Візьми в кулак –
    брутально і безпечно.
    Мої слова –
    на тисячі шматків.

    Моє палке,
    податливе і хтиве
    це тепле тіло
    витримає шквал.
    Хай буде дощ.
    І вітер полохливий.
    Вологих вуст
    напружений овал.

    Безсонний світ.
    Як гірко пахне осінь.
    Безглуздий зміст
    беззахисних рядків.
    Хай будеш ти –
    розгублений і босий,
    Без сірників.
    1.07.2011


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (5)


  48. Галантний Маньєрист - [ 2011.06.29 22:32 ]
    е-романс
    Без тіні вагання –
    ці рухи навзаєм
    і рукоплетіння тіл -
    до спраги моєї
    вишневого літа
    твоя година,

    хриплина цілунку,
    вростання зіниці,
    і марева перехил:
    нежданої ласки
    зім'я́та перлинно
    солона глина.

    Запалені скроні –
    полинно, провинно -
    уста в уста.
    Зціловані брижі
    тремтінь.
                    І торкання,
    до скрику, хвиля.

    Сітківка вбирає
    мотиви спокуси -
    по ноті з твого листа -
    краплини п'янкого
    смаку порятунку,

    І божевілля.

    2011


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" 0 (5.5)
    Коментарі: (12) | "В контексті"


  49. Ольга Бражник - [ 2011.06.29 18:55 ]
    ***
    Доторкнулися вишні морозом
    На порозі чуттєвого піку
    На чужої квартири порозі.
    Вдих і видих.
    І вхід і вихід.

    Від вина з бульбашками – мурашки,
    А з твоєї вини – аж по спині,
    Нижче, глибше…
    Забуду – неважко.
    І довіку, і вже віднині.

    Педантично записують кадри
    Провидіння нахабні очиці…
    Ти радієш?
    Я чую литаври.
    Гарно вийшло,
    без репетицій!

    Я не проти такого порядку –
    Поміняти видовища з хлібом…
    Тане на язику шоколадка
    Так вершково,
    Щастяподібно…

    29.06.2011


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.43) | "Майстерень" -- (5.45)
    Коментарі: (18)


  50. Людмила Калиновська - [ 2011.06.25 10:48 ]
    Тисяча і одна... (2)
    ...ці рухи навзаєм, ці лозоплетіння тіл,
    ця подорож чиста, сліпа, обережна, повільна,
    здається, що ніч ураз спопеліла на тлін
    як тільки-но закипіла…
    І шепіт дерев і тумани розкажуть про
    сон, який і донині триває дивний-предивний,
    про те, як зорі тремтять і остигають знов
    у простирадлах невинних...
    це диво самотніх бажань і стискання рук,
    ці рухи правічні: сліпі, обережні, тривожні…
    послухай і ти, як падають роси, і в слух
    говорять до подорожніх…


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.56) | "Майстерень" -- (5.49)
    Коментарі: (21)



  51. Сторінки: 1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12