ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2025.09.13 22:18
Синьоока осінь, охролиста.
Як мені ти мила! Гойда-да:
Сливи лазуритове намисто
Вітру обірвати не шкода.

Він давно вже яблука обшморгав
Із вершків, що підпирають синь,
Груші обірвав, лише угорка,

Борис Костиря
2025.09.13 22:12
Я не хочу, щоб далі зима
Нас заковувала у кайдани.
Я оновлення жду, як права
Неповторні і Господом дані.

Я не хочу, щоб варта льодів
На холодних жорстоких багнетах
Нас тримала в тюрмі холодів,

Олег Герман
2025.09.13 17:17
Передмова

Нещодавно я відкрив для себе нове хобі, в якому намагаюся поєднувати приємне з корисним, а саме написання есе психологічної тематики. Деякі стали підсумком багаторічних спостережень в ході роботи з пацієнтами, інші є інсайтами, що виникли під

Марія Дем'янюк
2025.09.13 13:17
Сонячний промінчик
Скочив на камінчик,
Радісно всміхається,
Всюди озирається.

Оглядає видноколо:
"Oй! Яка краса довкола!
Он троянди та жоржини,

Віктор Кучерук
2025.09.13 05:21
Оповиває тьмою смуток
Усіх надій моїх вогні, –
У стан байдужості закута,
Хоча б сказала “так”, чи “ні”.
В моїй душі одні страждання,
В моїм єстві – лише любов, –
Яке потрібно лікування,
Щоб не скипала палко кров?

Борис Костиря
2025.09.12 22:19
Усюди - лиш пітьма,
Суцільний знак питання.
І дихає зима,
Як гугенот останній.
Безмежна Колима
І птаха трепетання.

Померкло світло враз.

Іван Потьомкін
2025.09.12 21:42
Шукав на зиму дикобраз притулок і натрапив
На печеру, де вже, мешкало подружжя зміїв.
«Дозвольте бодай у закутку перезимувать».
«А чому б і ні! Влаштовуйтесь, будь ласка».
Згорнувсь калачиком щасливий орендар.
Захропів небавом і проспав мало не

Юрій Гундарєв
2025.09.12 08:58
Священник із села Терпіння, єдиний капелан «Азовсталі», понад три роки перебував у нелюдських умовах російського полону.
14 червня він повернувся додому в рамках обміну тяжкохворих полонених.

Капелан із Терпіння
не з книжок знає, що таке зло,
відчув

Артур Курдіновський
2025.09.12 05:59
Постукала скорбота у вікно.
Торкнувся холодом осінній вечір.
Так сумно... На столі стоїть вино.
Задуха тютюнова. Порожнеча.

І де моє минуле? Ось воно -
Старі альбоми, старомодні речі.
Мені давно вже стало все одно,

Віктор Кучерук
2025.09.12 05:41
Темно і глухо навколо,
Тільки ступні аж гудуть,
Ніби нагадують болем
Ноги про зміряну путь.
Ніби усе, як учора,
Та не приймаю, мов дань,
Час, де не буде повторень
Жару і шуму світань.

Володимир Бойко
2025.09.11 22:58
Кому потрібен світ без тебе -
Ані мені, ані тобі.
Даремно впала зірка з неба
І загубилася в юрбі.

І знову тьмяні виднокраї
А далі - відчай і пітьма.
Холодних днів голодна зграя

Пиріжкарня Асорті
2025.09.11 22:15
дива з вівса суха солома різка токсин в гаю гриби плуги чужі що страх узяти якщо з воріт а вже заслаб стіна товста панель основа своя зігрій і на верстак і квітку щоб на скотч узяти one day однак осот не квітка рак не риба вона це фіш носій ік

Борис Костиря
2025.09.11 22:14
Спадають останні хвилини
Важкого безумного дня.
Не ляжуть вони у билини
Розлогі, немовби стерня.

Зникають хвилини безслідно.
І крапля спаде в нікуди.
Години згоряють безплідно.

Євген Федчук
2025.09.11 18:08
Степ широкий. Вітер степом по траві гуляє.
А трава стоїть висока, де й по круп коневі.
З неба сонце поглядає тепле, вересневе.
По обіді, наче влітку землю зігріває.
По дорозі то діброви, то гаї, лісочки.
Є від спеки де сховатись. Але не до того.
Поп

Сергій Губерначук
2025.09.11 17:51
Сонцем калюжі висмоктав
сорок четвертий четвер.
В баню йдемо, щоб чистими
бути усім тепер!

Чорними черевиками
човгаємо асфальт.
Чорт його знає, звідки ми,

Артур Курдіновський
2025.09.11 17:08
Між нами кілометрів біль, війна,
Криниця сумнівів, життєвий вир.
Ми живемо з надією на мир,
Допоки світом править сатана.

До вічності хвилина лиш одна -
Вимірює життя секундомір.
Між нами кілометрів біль, війна,

С М
2025.09.11 12:14
ей! ей! ей! ей
колір небес пекельно багряний
чий то дім палає дотла дотла
он отам

друга я спитав ”о звідкіля цей чорний дим?“
він же: кха! – і чуєш каже ”те гадаю мав би сніг
піти“

Віктор Кучерук
2025.09.11 07:57
Це точно, що ви не побачили,
Від справ відволікшись на мить,
Що сад гілочками тремтячими
Уранці від стужі дрижить?
Це правда, що вам ще не чується,
Як в’є вихиляси нуда, –
Як осінь шурхоче по вулицях,
А літа – притихла хода?

Борис Костиря
2025.09.10 21:41
Гасла стають антигаслами,
а антигасла - гаслами.
Постмодернізм вріс у твою кров,
проліз у ДНК, закріпився
у кістках. І вже постпостмодернізм,
як бутон, виростає з нього.
Розмальовані люмпенами паркани
стають поезією,

Іван Потьомкін
2025.09.10 21:09
И если я умру, то кто же
Мои стихи напишет вам,
Кто стать звенящими поможет
Еще не сказанным словам?"
Анна Ахматова

"тим,які виживуть після пожежі мови...
і золотою золою впадуть за рогом...

Олег Герман
2025.09.10 20:27
Частина І. Народження порожнечі

Я прокинувся. Здавалося б, цей день нічим не повинен був відрізнятися від попередніх та наступних: трохи домашньої рутини, робота протягом більшої частини дня і вечір перед телевізором. Але цього разу все було інакше. За

Леся Горова
2025.09.10 19:54
Проведи мене, Боже, між краплями чорної зливи,
Між осколками горя, уламками трощених доль.
Слід молитви моєї - лелечим курсивом тужливим
У осінньому небі над піками жовтих тополь.

Обійми мене, Боже, дитину свою малосилу.
І рукопис провин незумисних

Віктор Кучерук
2025.09.10 05:41
Чому зі мною так зробилося,
Донині ще не зрозумів, –
То знемагаю від сонливості,
То важко мучуся без снів.
То йду незнаною стежиною,
То знову битий шлях топчу,
Себе картаючи провиною
За те, що досі досхочу

Володимир Бойко
2025.09.09 22:42
Любити ближнього краще здаля. Ворог ворогові ока не виклює. Забреханий москаль гірше забрьоханої свині. Диктатор наділяв себе правом наліво й направо. Надія вмирає останньою, а першою хай вмирає безнадія. Найважливіше у житті - не розминут

Борис Костиря
2025.09.09 21:38
Іти в поле
і впасти в сніги,
злитися з нескінченністю,
злитися з тим,
що тебе породило
і куди ти підеш,
отримати гарячку
і в маренні

Олександр Сушко
2025.09.09 20:39
Я за Христом несу свого хреста,
Заточуюся, падаю у ями.
А бог сказав: - "Ти грішний. Аз воздам.
До раю зачинив для тебе браму.

Не плач, не вий, пощади не проси!
Твоя судьба - казан! Чортячі вила!
Не бачити тобі ранкових зір

Юрій Гундарєв
2025.09.09 19:59
Неймовірно актуальний проект - поетичні перлини українських класиків у рок-інтерпретації! Супер сучасно все - і вокал, і саунд, і аранжування. А найголовніше, напевно, те, що вкотре переконуєшся в тому, що справжня класика не має жодних часових меж. Нав

Сергій Губерначук
2025.09.09 15:31
Можна, я не буду нічого "употреблядь",
а не "використовувати"?
Ви всі читали Сковороду?
У нього то мова чи язик?
Як язик, то куди ж той язик зник?
Зараз декому з вас
на 1000 років менше, як мені.
Цікаво, ви такі ж дурні?

Світлана Пирогова
2025.09.09 15:28
Вітри, мов сховані в невидимі домівки.
Безмовні зорі у просторах неба.
Лиш пам'ять дістає не стерту часом плівку.
Роки скоріш пливуть човнами в невідь.
Прислухався, неначе йде...зашурхотіло.
Ні, ні! Вона, як ластівка, летіла б.
Її політ легкий, йог

М Менянин
2025.09.09 13:53
Від Бога залежні,
в цей час обережні,
їх вчинки належні,
до праці не лежні
краї де безмежні.
раби мо? – Авжеж ні!
зачахлі мо? – Теж ні!

Юрій Гундарєв
2025.09.09 09:24
Відійшов у засвіти Патрік Хемінгуей, єдиний із трьох синів славетного американського письменника, який дожив до сьогодення. Він помер на 97-ому році життя у своєму будинку в Бозмені, штат Монтана.
Патрік присвятив все своє довге життя популяризації спадщ

Віктор Кучерук
2025.09.09 05:55
Чагарі покрили схили
Круч високих над Дніпром, –
У гущавинах могили
Загубилися кругом.
Лиш виблискує зелінка
І побиті черепки,
Де в дрібненькому барвінку
Ледве видимі горбки.

Борис Костиря
2025.09.08 22:04
Тиша шепоче вночі,
тиша заплітає темні коси ночі.
Тиша і музика нерозривно
пов'язані між собою,
вони не можуть існувати
один без одного, як інь і ян.
Із тиші народжується музика.
Із тиші народжується грім душі.

Іван Потьомкін
2025.09.08 16:20
Плакучі верби припиняють плач,
Сором’язливо віття одгортають,
Коли берізки, кинувшись у скач,
«Метелицею» кола пролітають.
...Мабуть, веселі люди садовили їх,
Мабуть, пісні позагортали в лунки,
Бо й досьогодні на Десні лунає сміх,
І жарти з чаркою

С М
2025.09.08 08:50
Ось хліба взяв у батька і вийшов на дорогу
Вийшов на дорогу
Узяв що міг і вийшов на дорогу
Виходячи у світ де зна лиш Бог
Все щоби справуватися якось

Оце витратив усе що мав був у краю голод
Був у краю голод

Віктор Кучерук
2025.09.08 08:04
Свого домігся чоловік
Від любої дружини, -
Тепер йому та гладить бік
І масажує спину.
Не покладає жінка рук
По вечорах не всує,
Раз щодоби хропіння звук,
Як щиру дяку, чує...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Ірина Єфремова
2025.09.04

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Одександр Яшан
2025.08.19

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Наталка Янушевич - [ 2011.10.07 21:55 ]
    ерос
    Влови мій настрій. Прагну день у день.

    Таке буває з жінкою нечасто.

    Крізь тіло філігранно струм пройде

    І заіскрить у схрещених зап’ястях.

    Моя чуттєвість – порцеляна ваз.

    Не поспішай їх стеблами зайняти.

    Надихатись, натішитись ще раз.

    Кохатись…

    2011


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.54) | "Майстерень" 5.5 (5.54)
    Коментарі: (29)


  2. Юрій Лазірко - [ 2011.10.07 19:19 ]
    Пiвковтка на слово
    Волосся море – до плеча,
    а неба видихи – в очах.
    Нечуване пливе по шиї.

    Півпоцілунку пережив,
    та застигаю на межі,
    стихаю, ніби я – стихія.

    Розкапілярилось вино,
    прогнало звідусіль мінор
    і ноти – з дотику – вологі.

    Бракує слову – півковтка,
    бо тане опір у руках,
    переростаючи в дорогу.

    Цим пальцям – по росі іти
    і переходити на ти
    сліпма, вбираючи тремтіння.

    І осягаючи в ходьбі
    єство нестримне по тобі,
    здуваю ніжністю сумління.

    І ти – відкрита, наче квіт,
    де ненароджений ще світ
    чекає на пором бджолиний.

    Ще раз по хвилі промайну,
    що лодь розхитує нічну,
    проймусь і загадаю... сина.

    7 Жовтня 2007 (edited 2011)


    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.75)
    Коментарі: (35)


  3. Анонім Я Саландяк - [ 2011.09.28 10:20 ]
    ІЛЮЗІЯ (з життя коханців)
    На площі,
    Вільній від ілюзій
    Ні проповідей, ні дискусій.
    Лиш свято, свято від душі,
    І солодощі, солодощі, солодощі…
    Там бенкетує трепетная плоть,
    Там стогони любовні, шепоти. Ну от,
    Там просто твориться в тісному крузі
    Одна з ілюзій.
    1998


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  4. Ярослав Петришин - [ 2011.09.25 01:26 ]
    КНИЖКА
    За вікном - біло.
    На краю ліжка -
    дзбан твого тіла.
    У руках - книжка.

    Вкриваю плечі
    пледом долоні -
    схиляє глечик
    горло червоне.

    Гублю відвагу,
    у вічі - нишком.
    Тамую спрагу -
    падає книжка...

    осінь 2009


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (12)


  5. Валерій Хмельницький - [ 2011.09.19 09:29 ]
    Striptease
    ти танцюєш
    striptease
    ти знімаєш
    усе
    по пілону
    вверх-вниз
    під акорди
    Bizet
    вигинається
    в такт
    юне тіло
    твоє
    але одягу
    ледь
    але одягу
    ледь
    але одягу
    ледь
    на тобі
    все
    ще
    є

    але згодом
    у room
    ти із обраним
    йдеш
    ти танцюєш
    striptease
    без пілона
    вверх-вниз
    ти знімаєш
    усе
    залишаєшся
    без
    але ти не
    даєш
    але ти не
    даєш
    але ти не
    даєш

    все

    О, yes!


    19.09.2011


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (135) | "Ярослав Саландяк МАНДРИ В КОСМОСІ (вибрані тексти Поетичних майстерень)"


  6. Анонім Я Саландяк - [ 2011.09.18 10:27 ]
    ДОЩ. НІЧ

    Галі

    Не чуєш ти, як самотою
    дощ схлипує – сумніше і сумніше,
    аж ніч прихилиться – затарабанить веселіше…
    Чи знаєш ти, як я сумую за тобою?

    Такий великий світ – без меж,
    далеко так, не видно і не чути,
    чи дощ іде… і може бути,
    що ти сумуєш теж.

    Я сподіваюся – сумуєш…
    Одна велика чорна ніч
    торкає твоїх-моїх пліч…
    і може завтра світлий день сум погамує.

    28.09.2002р.


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  7. Анонім Я Саландяк - [ 2011.09.18 10:29 ]
    КОХАВ Я...
    QUEEN
    (композиція I Want It All)
    Кохав я Олю
    аж-аж до болю,
    любив я Галю
    аж до жалю…
    Так добре було
    тримать в полоні
    за пишні коси
    долю свою.
    Було весною –
    вечір з одною –
    нічку з другою, –
    обох люблю.

    Ой як було!
    Ой як було!
    Ой як було!
    Вже так не буде.
    Ой як було,
    що аж гуло,
    та як на зло
    вже так не буде!

    Вернулась Оля
    до Василя
    і мила Галя
    вже не моя…
    Тепер говорю
    з самим собою,
    мов навіжений
    живу мов сплю.
    Як пригадаю,
    чуть не конаю,
    нічо немаю
    окрім жалю.

    Не повезло!
    Не повезло!
    Не повезло, –
    та якось буде!
    Ще не було,
    щоб не було!
    Всьому на зло, –
    а якось буде!


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  8. Анонім Я Саландяк - [ 2011.09.18 10:55 ]
    ...І ВСІ МОЇ КОХАНІ
    Та, котрої я хочу – мов слимачок, така
    повільна і слизька,
    а та, котра хоче мене, – на мені
    їхала би, мов на коні,
    але та, що мене має,
    достеменно, лиш всі мої
    лоскітливі місця знає,
    зате та, що я маю її, –
    о!.. зразкова матір поважної сімї…

    От я і
    всі мої і :
    і котру хочу,
    і котра хоче,
    і що мене має,
    і що її маю…
    Ох!
    Удвох –
    уже четвертий раз – нарешті: ось!
    З м’ятого ложа вставати збирає-
    мось.
    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  9. Олександр Високий - [ 2011.09.17 23:36 ]
    ТИ І Я
    ТИ НАХИЛИЛАСЬ І МЕНЕ ПОЦІЛУВАЛА.
    У ЦЕЙ МОМЕНТ З НЕБЕС СКОТИЛАСЯ ЗОРЯ.
    ТА БІЛЬШ НІЧОГО ВЖЕ ДЛЯ НАС НЕ ІСНУВАЛО
    В ЦЮ ТЕПЛУ ЛІТНЮ НІЧ - ЛИШ ТИ І Я.

    ТВОЇ ВУСТА МЕНЕ ГОЛУБИЛИ ТАК НІЖНО,
    ВІД НАСОЛОДИ ПОДИХ Я ЗАТАМУВАВ.
    І МИ ПЛИВЛИ НА ХВИЛІ ПРИСТРАСТІ НЕСПІШНО,
    МОВ ОДИНОКИЙ ОКЕАНСЬКИЙ ПАРОПЛАВ.

    КОЛИ Ж НАД ОБРІЄМ З'ЯВИЛИСЬ СВІТЛІ ПЛЯМИ
    І СИНІЙ РАНОК У ВІКНО ПРОШЕЛЕСТІВ,
    МИ ЗАСИНАЛИ ЗІ ЩАСЛИВИМИ ДУМКАМИ
    ПРО ДИВНУ СИЛУ НАШИХ ПОЧУТТІВ.
    2011


    Рейтинги: Народний 0 (5.25) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (1)


  10. Анонім Я Саландяк - [ 2011.09.17 18:44 ]
    12 РЯДОЧКІВ ПРО ІНШУ ГАЛЮ
    Його поезія:

    Хвилі екстазу... несамовито
    її вродливим личком пробігали,
    щось... суміш радості та болю... тої миті...
    І до розкоші постаті і статі
    загадки додавали,
    та мука-усміх ― вираз хіті?

    Її проза:

    Боліла голова* ― не знала, де себе подіти, ―
    біль забирав силу і волю
    і щоб якось собою володіти,
    бо плакати не випадало, ―
    всміхалася...
    від болю.

    *хай би той біль щез назавжди.
    автор


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  11. Анонім Я Саландяк - [ 2011.09.13 08:02 ]
    без назви
    О! Як спрага воду солодить!
    Просту, звичайну воду.
    Яку ж несе нам насолоду
    ця довгождана ніжна мить.

    Від шепоту твого у голові шумить...
    До тіла голого тремтячими руками добираюсь,
    з уст п’ю – устами напуваю,
    а тіло, мов струна бринить...

    Пов’януть руки ― часу не спинить.

    На горизонті чорнім сонце догорає,

    яке нас мало б спопелить...
    2009


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  12. Анонім Я Саландяк - [ 2011.09.13 08:09 ]
    ЗЛОДІЙСЬКЕ ЩАСТЯ

    Невміло і грубо, квапливо либонь,
    невправно орудую ― так, ніби слон
    коло посуди:
    репані руки на ніжнії груди...

    А тіло твоє – суцільні губи...
    Куди подіти свої руки грубі,
    аби не обдерти ( о! Боже боронь!)
    ніжність губ тих об шорсткість долонь?

    Та ж можуть і шорсткі та репані руки
    ніжнішими бути за лагідні звуки
    чарівливих мелодій...
    Лиш будь терпеливим і вправним, як злодій.
    2009


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  13. Анонім Я Саландяк - [ 2011.09.13 08:23 ]
    КОВЗАНКА

    О-о-о! Яка кицька!
    Я роздивлявся її зблизька-зблизька
    і доторкнувся...
    А вона ж така слизька ―
    я й послизнувся
    і впав... у неї...
    На дно її очей, в безодню її тіла,
    бо так вона хотіла, так сталося.

    Ні – ні! Ми не кохалися...
    Ну-у-у! – Просто було дуже слизько,
    і я упав...так низько...


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  14. Анонім Я Саландяк - [ 2011.09.11 10:35 ]
    без назви
    Вона не може, ну, ніяк
    заснути, лежачи навзнак.
    Лежить сумна, прикривши очі...
    Ні! Він не прийде сеї ночі.
    Вона лежить і тихо плаче,
    але щось скрипнуло неначе,
    злетіла, мелькнула між штор --
    пустий, холодний коридор.
    Знову лежить, скрививши гарний ротик,
    поклавши руки на плаский животик...

    Вона не може, ну, ніяк
    заснути, лежачи навзнак.
    2009


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (3)


  15. Анонім Я Саландяк - [ 2011.09.11 10:14 ]
    РЕВНОЩІ

    На дні її очей
    спрага всіх пустель –
    піски гіркі, сипучі.
    Гори її грудей,
    крутіші гірських скель,
    були біло-сліпучі
    у темряві хмільних ночей.
    Я пив з її джерел
    терпко-гірку отруту,
    я рвав не м’яту-руту...
    Я не літав, наче орел:
    тонув собі в гірких пісках,
    тримаючи в руках
    жагу-облуду --
    диво природи...
    Вона була така,
    вона була слабка,
    не треба було згоди,
    щоби її втішати...
    Це вже згодом,
    коли усі упали шати,
    я здогадавсь про згубу.
    Я вичитав у корчах її губ,
    в пожежі її щік,
    в конвульсіях її слабкого тіла,
    чого вона хотіла ...

    Її зомліле ніжне тіло,
    її безвольні слабкі руки,
    коли не у моїх руках були,
    моє ж стискали горло.
    Її гладенькі білі зуби,
    мовби перли,
    покушуючи ніжно не мене за груди,
    на клапті моє серце дерли!


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  16. Анонім Я Саландяк - [ 2011.09.11 10:47 ]
    МЕТЕЛИКИ

    Така весна, така чудова знову!
    Метелики у небі трепетливі...
    Ми мить одну були щасливі --
    мить щастя відібрала мову.
    .
    І мерехтіло, і пливло, мов слід фантому,
    й віддало гіркотою втрати...
    Усе дарма, немає ради
    в усьому просторі ― прозорому й дзвінкому.

    Заглушений зітханням, мов гудінням літака,
    розмазаний сльозою, мов зів’ялий,
    світ сповнений метеликами, але
    порожній щастям ― ніби торба жебрака.
    2009


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  17. Валерій Хмельницький - [ 2011.09.08 19:22 ]
    Чорна дiрочка мiж волоссям (поетична пародiя)
    Чорну дірочку між волоссям
    Ледь відкрила вона мені…
    Я подумав: «Чи не здалося?» -
    Й запалав у бажань вогні.

    - Збій системи 1-108, -
    File Not Found, Not Same Device.
    Я тоді був іще безвусим,
    Я сказати не міг: «Давай…»

    Руки дрібно мої тремтіли,
    Пересохло у горлі вмить...
    Я не знав тоді мови тіла,
    До такого ще був не звик...

    В голові моїй - повний хаос,
    Як бамбук (здогадались?) став…
    Але вибору не зосталось -
    Не хотів я ловити гав…

    Цілу ніч, не одну годину,
    Може, десять, а, може, п’ять -
    Я нестримно кохав, невпинно
    І вивчав її кожну п’ядь…

    Вона ніжна була, грайлива,
    Наче мавпочка між ліан,
    Мов травнева бурхлива злива,
    Ну, а я був - як той вулкан…

    Все проходить, і це – забулось,
    А роки - наче вкрив туман…
    Я ж іду між пустельних вулиць,
    Як тендітний згадаю стан…


    08.09.2011


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (32) | "Ярослав Петришин АНТИ-МАТРИЦЯ"


  18. Ярослав Петришин - [ 2011.09.03 12:35 ]
    КОДИ
    Ірраціонально,
    як у театрі абсурду -
    раціо тихо спало
    у вчорашньому сні -
    ефір наповнили жести -
    інтерпретація сурдо
    нам іще не відомих
    сакраментальних слів.

    Цитувалися зойки,
    рвалися горизонти
    і вигинався простір
    дугами наших спин,
    читали абетку Брайля
    пальців космічні зонди
    і світовий годинник
    чекав на раптовий спин.

    Коли пролунало слово -
    на хінді чи на санскриті -
    і перестали перли
    на мушлях очей рости,
    тисячолітні коди
    явилися нам - відкриті -
    і стало все зрозумілим,
    видимим і простим.

    2011


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (26)


  19. Володимир Ляшкевич - [ 2011.09.02 21:36 ]
    Опій. Дон_Ж ІІ
    ІІ
    І море сумоти за недожитим -
    де ти, золотоока, й літа обрій!
    Мов ангели вбирають щедрий опій
    із пряно-поспекотного «любити»,
    аби лиш полиски очам лишити,
    повити млою вижовклих мелодій
    пожежі серця в долі перецвіти…

    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.58) | "Майстерень" -- (5.59)
    Коментарі: (3) | "Оленка Осінь. Каштаново-осіннє"


  20. Володимир Ляшкевич - [ 2011.08.25 23:47 ]
    Жага його покрою. Дон_Ж І
    І
    О скільки їх відкрито вже снагою
    цвітінню пристрасному! - і такою
    сумною далі взято пеленою!..
    О їх іще втішатиме любов,
    і змучене зітхання казанов, -
    та тільки Дон Жуан не стане грою
    для кожної Жаги його покрою.

    2011




    Рейтинги: Народний 0 (5.58) | "Майстерень" 0 (5.59)
    Коментарі: (3)


  21. Наталка Ліщинська - [ 2011.08.19 09:12 ]
    Пристрасть
    Убита ніжно у нічнім саду,
    Завмерла я знеможено у крику.
    Печаті лиха на вуста лягли,
    Безгучно місяць-ніж упав..
    і грізна
    мов жриця
    тиша
    провела біду -
    зі слів незронених на горлі риску…
    Між «до» і «після».
    Як?..
    Чому?!
    Коли
    ми розпалили
    (не любов наріжну) -
    солому тіл
    (а не вогонь із душ)?
    Вмить жар зотлів...
    І в тім гарячім приску
    затерпла я вуглинкою в золі,
    В нічнім саду тобою вбита ніжно…

    2011


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" 5.5 (5.5)
    Коментарі: (25)


  22. Володимир Ляшкевич - [ 2011.08.16 21:44 ]
    Ти... ІІ-V
    ІІ
    Початки!
    Красиві і ждані,
    як літа найперші дні!
    Лишив я б одні початки -
    земні й неземні загадки
    у їх первині́ - пелені,
    що досі у згадок півсні
    ви все ще несете мені.


    ІІІ
    О смутку добровільна браночко -
    у вас і личко, і легка осаночка,
    І шпильки на 16 см і мрії.
    То звідки суму снігові завії?!
    Вас полонив не той?
    не так?
    не там?
    Але тепер, коли ми сам на сам,
    Я виправлю усе, клянуся вам!


    ІV
    Колінце в руці тремке,
    торкання сердець - лунке!

    Чому ж не таке легке -
    кохання твого саке?!

    У танці ти неземна,
    а потім, як та зима…

    Як те, кришталеве бра,
    не бачиш в мені добра...


    V
    Пішла, і не вернеться вже, - у «ні»
    доріжка місячна зникає, тане слідом,
    і наче невтамовані жалі
    майнуть услід за жайворовим літом,
    подібно до печальної зорі
    потануть на світанні угорі,
    над випаленим почуттями світом.

    ______
    ____
    __

    О, ця несила, слабкості краси -
    на вістрі дотику, цілунку, прабажання!
    Внизу земля, Господня кузня, - Я!
    А Ви, - о Ви! – все там, де обіцяння,
    де вина світанкової роси
    і ангели сповідують братання.
    І вище тільки любощів єднання -

    і Ви.


    Рейтинги: Народний 0 (5.58) | "Майстерень" 0 (5.59)
    Коментарі: (8)


  23. Володимир Ляшкевич - [ 2011.08.12 13:04 ]
    Ти... І
    Закохатися? Нині? У гли́боко кризовий час...
    А чому би і ні. Та гадаючи тільки про вас.

    Таїна нерозквітлих ніяк не займає мене -
    ви ж і красна, і ніжна, і вабна в усе неземне!

    Обійняти і з дива завмерти, ввібравши ураз,
    що суттєво не те, де я праведник, де ловелас,
    а лише ваші чари, і профіль тонкий, і анфас.


    2011


    Рейтинги: Народний 5.75 (5.58) | "Майстерень" -- (5.59)
    Коментарі: (20)


  24. Ірина Швед - [ 2011.08.11 00:04 ]
    Гойдалка
    Ця розгойдана ніч
    гой – да, гой – да
    Гой, пішла під горою
    гой – да, гой – да
    Білий попіл із пліч
    Гой – да, гой – да
    Розтрусила зима
    Гой – да, гой – да
    Гой, з тобою удвох
    Гой – да, гой – да
    Ми гойдалися до-бою
    Гой – да, гой – да
    Бою наших сердець
    Гой – да, гой – да
    У розгойдану ніч...



    Рейтинги: Народний 5.25 (5.39) | "Майстерень" -- (5.4)
    Коментарі: (4)


  25. Женя Бурштинова - [ 2011.08.06 21:58 ]
    ***
    А я умію поглядом любити,
    А ти умієш подихом вести,
    Я - іскра, ну а ти моє кресало,
    Обоє ми провісники грози.
    То я у тобі ніжна блискавиця,
    То ти в мені розривами громів,
    Обоє ми меланхолійне ерху,
    Обоє експресивний танець снів,
    А я у тебе нічкою віллюся,
    А ти у мене знов увійдеш днем,
    Обоє ми дві річки, одне устя,
    Я - земленька, а ти в мені дощем.
    І Шпицями Карпат навік сплетуться,
    Із двох стежинок мрій у килимок,
    Два серденька у ту єдину зустріч,
    Два подихи в один життя стручок.



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (19)


  26. Ірина Швед - [ 2011.08.01 00:09 ]
    Сон коханому
    Відійдуть, відмоляться, відтопчуть
    Білих днів медові вечори,
    А мені приходять сни щоночі,
    З терпкістю соснової кори.

    Я б тебе, розплетена і гола,
    Нахилила б до свого човна,
    Колисала б в місяця подолі,
    Щоб твій спокій залила вода...

    І кохала б, як свою дитину.
    Скибку серця вирвала б з душі.
    В голови, під пухову перину,
    Клала б на ніч навхрестом ножі.

    Щоб ти спав народженим в купелі,
    В яблуні травневій у саду,
    Щоб летіли снами білі лелі,
    Щоб не знав ти на віку біду.

    Колихають в рукавах зелених
    Журавлі відбілені млини –
    Ти щоночі прилітай до мене,
    У мої зелені,милий, сни...


    Рейтинги: Народний -- (5.39) | "Майстерень" -- (5.4)
    Коментарі: (10)


  27. Ірина Швед - [ 2011.07.31 22:38 ]
    Звіробій
    Жовтим солодом, біло-пінним,
    Розважніли вуста в хмелю,
    А над Рудкою, жовтими тінями,
    Спокій ночі я постелю.

    Ходять небом Святий і Нечистий,
    Зорі точать об місяця ріг.
    Притулися до мене, плечистий,
    Обхопи мою косу-батіг.

    Відлюби мене в трав косовиці,
    Звіробій заплети у косу.
    Не заснути тобі, як не спиться
    Бджолам диким, що п’ють росу.

    Очі, плечі твої… і губи.
    Вечір втомлений від вогнів.
    Розстібни мені ґудзик на грудях,
    Зацілуй, щоб і світ заважнів....

    Тиха вечора пізня молитва.
    Прибережні дніпрові вогні.
    На піску тіл потомлених битва …


    Рейтинги: Народний -- (5.39) | "Майстерень" -- (5.4)
    Коментарі: (7)


  28. Нико Ширяев - [ 2011.07.28 19:26 ]
    Большая вода
    Забавны свойства теплых тел,
    Их зыбкая страда.
    В тебя я камнем полетел
    И канул без следа.

    Я всё сорвал, что там цвело.
    Без оглашенья прав,
    Я был изрядный НЛО
    И полуботискаф.

    Я, было, выбился из сил
    В среде среди акул.
    Казалось мне, что я парил, -
    Что, вместе с тем, тонул.

    Всё завихрилось в итэдэ
    Без признаков четы.
    Я не оставил на тебе
    Ни кляксы, ни черты.

    Теперь в толпе подобных зай
    Во весь твой стройный вид,
    Что был здесь чудо-Николай, -
    Ничто не говорит.

    2010


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (2)


  29. Олександр Григоренко - [ 2011.07.27 22:24 ]
    Сказочный десерт
    А Любовь к тебе нечаянно нагрянет
    к сердцу путь найдет она сама
    приветливо нежна и хороша собой
    прикоснувшись войдет даруя радости покой
    рано утром проснешся ты
    в беспредельном восторге и удивлении
    сладкая роса на ресницах юности
    ангел Любви дарует снежные розы
    чувственный поцелуй запястья
    плечей божественной шейки
    жемчужины
    любимую ямку на щеке
    и его уста дар тебе
    сказочным десертом на сладкое...
    2011г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  30. Олена Багрянцева - [ 2011.07.03 23:21 ]
    Хай буде дим. Це вогнище доречне...
    Хай буде дим.
    Це вогнище доречне.
    Цнотливий хмиз
    і вісім сірників.
    Візьми в кулак –
    брутально і безпечно.
    Мої слова –
    на тисячі шматків.

    Моє палке,
    податливе і хтиве
    це тепле тіло
    витримає шквал.
    Хай буде дощ.
    І вітер полохливий.
    Вологих вуст
    напружений овал.

    Безсонний світ.
    Як гірко пахне осінь.
    Безглуздий зміст
    беззахисних рядків.
    Хай будеш ти –
    розгублений і босий,
    Без сірників.
    1.07.2011


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (5)


  31. Галантний Маньєрист - [ 2011.06.29 22:32 ]
    е-романс
    Без тіні вагання –
    ці рухи навзаєм
    і рукоплетіння тіл -
    до спраги моєї
    вишневого літа
    твоя година,

    хриплина цілунку,
    вростання зіниці,
    і марева перехил:
    нежданої ласки
    зім'я́та перлинно
    солона глина.

    Запалені скроні –
    полинно, провинно -
    уста в уста.
    Зціловані брижі
    тремтінь.
                    І торкання,
    до скрику, хвиля.

    Сітківка вбирає
    мотиви спокуси -
    по ноті з твого листа -
    краплини п'янкого
    смаку порятунку,

    І божевілля.

    2011


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" 0 (5.5)
    Коментарі: (12) | "В контексті"


  32. Ольга Бражник - [ 2011.06.29 18:55 ]
    ***
    Доторкнулися вишні морозом
    На порозі чуттєвого піку
    На чужої квартири порозі.
    Вдих і видих.
    І вхід і вихід.

    Від вина з бульбашками – мурашки,
    А з твоєї вини – аж по спині,
    Нижче, глибше…
    Забуду – неважко.
    І довіку, і вже віднині.

    Педантично записують кадри
    Провидіння нахабні очиці…
    Ти радієш?
    Я чую литаври.
    Гарно вийшло,
    без репетицій!

    Я не проти такого порядку –
    Поміняти видовища з хлібом…
    Тане на язику шоколадка
    Так вершково,
    Щастяподібно…

    29.06.2011


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.43) | "Майстерень" -- (5.45)
    Коментарі: (18)


  33. Людмила Калиновська - [ 2011.06.25 10:48 ]
    Тисяча і одна... (2)
    ...ці рухи навзаєм, ці лозоплетіння тіл,
    ця подорож чиста, сліпа, обережна, повільна,
    здається, що ніч ураз спопеліла на тлін
    як тільки-но закипіла…
    І шепіт дерев і тумани розкажуть про
    сон, який і донині триває дивний-предивний,
    про те, як зорі тремтять і остигають знов
    у простирадлах невинних...
    це диво самотніх бажань і стискання рук,
    ці рухи правічні: сліпі, обережні, тривожні…
    послухай і ти, як падають роси, і в слух
    говорять до подорожніх…


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.56) | "Майстерень" -- (5.49)
    Коментарі: (21)


  34. Валерій Хмельницький - [ 2011.06.24 10:52 ]
    Ґудзики. Уперше...
    Розстебнув я ґудзик перший -
    Руки дрібно затряслись,
    Але справу ту довершив -
    І рука спускалась вниз

    Відшукати другий, третій
    І наступний (скільки їх?) –
    Добре як, що ти не вперта
    На дорозі до утіх.

    Я і досі пам’ятаю
    Про гарячу нашу хіть -
    Як без ґудзиків до раю
    Прямували ми за мить…


    24.06.2011


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (28)


  35. Олена Багрянцева - [ 2011.06.23 00:15 ]
    Не виправдовуй. Темрява не бреше...
    Не виправдовуй.
    Темрява не бреше.
    Бракує жестів.
    Жаляться слова.
    Так буде легше.
    Тільки якнайменше
    Лишилось сил,
    Не множених на два.

    Великі справи
    Робляться неспішно.
    Сповитий сон
    Посопує в кутку.
    Ти можеш ніжно.
    Тільки трохи смішно,
    Що я сиджу
    В терновому вінку.

    Не виправдовуй.
    Крутиться твій глобус.
    Глобальний ризик
    Вибухне в мені.
    Нерівний голос.
    Їде наш автобус.
    І мерехтять здивовані вогні.
    19.06.2011


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (10)


  36. Ольга Бражник - [ 2011.06.22 14:34 ]
    Тисяча і одна
    Ці рухи навзаєм, ці рукоплетіння тіл,
    Ледь чутно на вушко палаючий хіттю подих:
    - Це просто так вийшло, я сам того не хотів...
    - І я не хотіла. Біда ж бо одна не ходить...
    Бузкове безумство - парфумами Жіванші,
    Трансляція наживо - ледь не на всіх частотах,
    Натільні хрести розміняли на бариші,
    А бач як... Нічого і не додалось, достоту.
    В ті ночі, якими так повен вчорашній флер,
    Душа виростала із тіла - до Дивосвіту.
    О, руки! Кого обіймаєте ви тепер?
    Не сміти!

    22.06.2011


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.43) | "Майстерень" 5.5 (5.45)
    Коментарі: (29)


  37. Василь Кузан - [ 2011.06.21 09:36 ]
    Я загорівся, затремтів
    Я загорівся, затремтів,
    В жагу жахливу полетів.
    Я впав на вістря висоти
    Бо і мене бажала ти.
    Я пломенів, я спопеляв,
    Душею тіло поглинав,
    Я дихав мов скажений пес,
    Я богом був, що впав з небес.
    Я розбивав на друзки світ,
    Стелив тобі зірок політ,
    Я піднімав тебе на хрест,
    Я був, мов промінь,
    Був, мов прес...

    Я заморився і зачах.
    А в тебе чортики в очах...


    2000


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.54) | "Майстерень" -- (5.7)
    Коментарі: (37)


  38. Андрій Яремко - [ 2011.06.19 11:19 ]
    В шаленості нічній
    Шалений погляд зречених зіниць,
    Спрагненна усмішка у серці...
    Твоє найкраще із усіх облич -
    Воно, мов сонце, світить так відверто.

    Твої уста готуються в похід
    Шукати щастя в місячнім блаженстві
    І я в полоні зачекався на політ,
    Щоб зринуть до зірок і піднебесся...

    Торкнулися вустами ніжно до небес
    Злилися у обіймах дикого безсмертя,
    Буремність пристрасно дарує нам бенкет
    І закружляла між тілами в круговерті.

    Та час майнув в шаленості нічній,
    Світанок пробудився у вітаннях...
    Тебе забути я навіки не зумів -
    Напевно почуття оце ... кохання.

    18.06.2011 року Львів


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  39. Кока Черкаський - [ 2011.06.15 14:35 ]
    З.І.
    Не думав, що зможу упасти так низько!...

    З.І. Який же у нас був з тобою сексисько!!!...


    Рейтинги: Народний -- (5.29) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (21)


  40. Магдалена Чужа - [ 2011.06.14 12:47 ]
    * * *
    …бо ще не раз зупиниться планета,
    Вчорашній день зійде в забутий плин,
    І всі бажання знов такі відверті,
    Бо погляд твій торкнувсь моїх колін…

    …застиг. Замерз. Приборкати не смію,
    Ще б тільки раз під розпал ніжних рук!..
    Весь простір твій на тло периферії
    Таких земних підсолених принук…

    …таких терпких. І знову необачно
    Від себе тінь незрячу відірву.
    Той погляд твій прихований, гарячий…
    Та я мовчу. А в думці майже мру…


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (6)


  41. Валерій Хмельницький - [ 2011.06.07 16:01 ]
    Дикий пляж
    Куди це, Колю, ти мене привів?
    О, Боже, як же їм отак не сором:
    На пляжі засмагає повно дів -
    А де ж купальники? Невже забули вдома?

    Що за дивачки, глянь, не одяглись,
    Точніше, роздягнулися наголо
    І звабами усюди - «блись» та «блись».
    Ходімо звідси. Ну, йдемо, Миколо.

    Наважитись нелегко зразу так
    Позасмагати й попірнати в річці.
    Ти червонієш, бачу, ніби рак -
    Невже соромишся? Чи, мо', на сонці спікся?

    Ну добре, зачекаймо – не горить!
    Позасмагаймо ще, допоки сонце.
    Я "верх" знімаю, глянь, а вже за мить
    І "низ" униз доволі легко зсовую.

    Біжу чимдуж голенька до води -
    Ой, видно це усім чи не за милю! -
    Але вже - ні туди, ані сюди! -
    З розгону падаю у теплу свіжу хвилю.

    Вода мене приємно обійма
    І так ласкаво пестить ніжне тіло -
    Блаженства, певно, більшого нема,
    Ніж хвиля й берег, де чекає милий.


    07.06.2011


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (33)


  42. Нико Ширяев - [ 2011.06.04 13:30 ]
    Подросток
    Смяты шорты, снято платье,
    Умножая всякий стыд,
    С имитацией зачатья
    Кто-то с кем-то мерно спит.

    Стоны чаще - счастье ближе.
    Ритм эпических атак
    За фанерной стенкой слышит
    Пятиклассник-Телемак.

    Фантазирует невинно
    Он о том, как в мертвый час
    Одноклассницу Мальвину
    Сексу лютому предаст.

    В ней кило под тридцать вроде,
    Но и эту полуплоть
    По аллеям парка водят
    Между двух фригийских теть.

    Размечтался наш-то несус-
    Ветный полуидиот,
    Как с годами купит "лексус"
    И Мальвину умыкнет.

    Все сто семьдесят в аорте!..
    Спи во снах, пока один!
    Вскоре кровь тебе подпортят
    Где-то с дюжину Мальвин.

    Спи, мышонок, тихо-тихо!
    Будь ты Цезарь или Брут,
    Вот тогда хлебнешь ты лиха,
    Как Мальвины набегут.

    Затихает санаторий.
    Золотой песочный храм
    Равнодушно стелит море
    Человеческим страстям.

    2010


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  43. Галинка Малинка - [ 2011.05.23 22:57 ]
    Дозволь мені ніжно ...
    Дозволь мені ніжно впиватись Твоїми вустами,
    Дозволь ще хоч раз доторкнутись до надміру мрій.
    Я пестити буду тремтячими хвилі-руками
    Від кінчиків пальців - крізь зорі - до кінчиків вій...
    Дозволь цілувати Твоє найпрекрасніше тіло.
    Вгризатись зубами...якщо Ти дозволиш мені...
    У спину. У руки. У плоть... так чарівно-невміло...
    Й несміло почути на вушко Твоє: Іще ні...
    Я хочу почути,як б*ються у грудях вулкани!
    Як моє волосся здіймає в думках буревій!
    Дозволь Твої пестити руки ,закривши в кайдани.
    Від кінчиків пальців (безумно) до краю всіх мрій...


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (4)


  44. Анастасія Пєстова - [ 2011.05.21 19:53 ]
    Тобі... (пристрасне)
    Так хочу я знов цілувати
    Усмішку твою пустотливу,
    І буду стогнати, благати,
    Даруючи щиру щасливість.

    Відчути я знову бажаю
    Твій пристрасний подих на тілі,
    І, наче сніжинка, розтану
    В обіймах твоїх ніжно-сильних.

    Візьми мою душу у рабство
    Тримай моє тіло в полоні...
    Натхнення полине, мов казка,
    В тендітні віршові долоні.
    19.05.11р.


    Рейтинги: Народний -- (5.28) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (2)


  45. Олена Багрянцева - [ 2011.05.15 21:07 ]
    Перемісти на сходинку мій сумнів...
    Перемісти на сходинку
    Мій сумнів.
    Сирий під’їзд не свідок.
    Тільки знак.
    І ніби так
    Безпечно і бездумно,
    Крізь суєту,
    Затиснуту в кулак,
    Через вікно
    Прочинене прозоре
    На голу спину
    Сяде чорний грак.
    Містичний птах
    Моєї непокори.
    Брудна любов
    Вибаглива на смак.
    15.05.2011


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (3)


  46. Нико Ширяев - [ 2011.05.15 15:14 ]
    Не наш это Космос!
    Пишет девушка под душем
    Без колготок и рубах,
    Ублажает наши уши,
    Обретается в стихах

    В центре всех иллюминаций.
    Целиком! - нагая! - там! -
    Позволяет низвергаться
    Обольстительным струям.

    Всякий жаждет - с нею вместе.
    И за банный импровиз
    На любом изрядном фесте
    Ей вручают первый приз.

    То ли дело - я с мочалкой
    Мирно следую под душ.
    Добрых слов в мой адрес жалко,
    Приумолк фанфарный туш.

    Тут тебе не тела млечность,
    Не заманчивый проем...
    Волосатую конечность
    Тру дырявым гумаем

    И мочалю поясницу.
    В стих не лезет ни черта.
    А казалось бы - девица
    Тем же самым занята...

    2010


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (2)


  47. Нико Ширяев - [ 2011.05.15 15:34 ]
    Стихоироническое
    Начался заветной ранью
    Вдохновенный стипль-чез.
    Где ж пример для подражанья
    Для снующих поэтесс?

    Вот она - первооснова!
    Полный, значится, вперед
    Там, где Вера Полозкова
    Жизнь богемную ведет.

    Не в потьмах и не в конурке -
    На хрустальный первый приз
    Легендарная каурка
    Пишет вольный экзерсис.

    Дальше - больше, все по плану,
    Все наваристей бульон.
    Разбитная донна Анна
    Открывает Уимблдон.

    В ожидании кроватца
    То в подкоп, то на дыбы,
    Анна Русс идет сдаваться!
    Эх бы, ей бы да кабы

    В полуспущенной рубахе
    В полбедра и в полугрудь
    С Верой Павловой на взмахе
    Голой славы зачерпнуть!

    2010


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  48. Нико Ширяев - [ 2011.05.05 12:40 ]
    Девичья комната
    В одном из окон районной пятиэтажки
    Девушка у подоконника без рубашки
    В одном бюстгальтере, в электрическом свете.
    Ей-то что?!
    Окрестным вечером мирно уснули пташки.

    Вот так посмотришь наверх - и вся жизнь насмарку.
    А ей-то что - ей не холодно и не жарко,
    Но как-то даже хочется угадать -
    Как им там с ее оберткою от подарка?

    Завсегда на ура принимаются эти вещи.
    В фас, конечно, не так - в полупрофиль резче.
    Все крепчает вечера мумие,
    Но хотя бы пятый этаж расцвечен...

    Завтра девушка в нос пролепечет -
    "Хватила лишку" -
    И на лекции выйдет плавно, а не вприпрыжку.
    В чисто убранной комнате не найдешь
    Ни халата и ни открытой книжки.

    Не запечатлев и не удостоив,
    Лишь одни цветочки глядят с обоев:
    То ли тут и не было никого,
    То ли просто все унесла с собою.

    2010


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (2)


  49. Олена Багрянцева - [ 2011.04.27 23:36 ]
    Ще стільки слів. А ранок лиже шибку...
    Ще стільки слів. А ранок лиже шибку.
    Цей циферблат без стрілок. Мимохіть.
    Твоє плече торкається до литки
    І босий гріх вже липне до воріт.

    Ще стільки хвиль. А вітер навіжений.
    Ці стіни-свідки кольору води.
    Твоїм волоссям пахнуть хризантеми.
    І червень чари сіє, як завжди.

    Ще стільки див. А сонце пестить небо.
    Ця мить, як спалах. Спалені рядки.
    Моє життя на відстані до тебе.
    І циферблат без стрілок – на віки.
    22.04.2011


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (8)


  50. Олена Осінь - [ 2011.04.22 14:05 ]
    Кінематограф, як мистецтво
    Режисуй мою втому, мій голос, мої коліна,
    Мою ртутну зухвалість і слізно-тонку покору,
    І графітовий профіль на крейдово-білі стіни,
    І на холод постелі розгублено-голий сором.

    У палкій вітроверті – сп’янілу, напіврозлиту.
    Як одвічну, єдину, останню… Немов востаннє!
    Недоторкано-чисту в задушливій змазі літа,
    Відчайдушно-звабливу в осіннім сонцестоянні.

    усміхаюся
    рветься інтимно-шовковий газáр
    боса, легкими кроками
    руками ніжними, невловимими
    обрій крається
    ефекти бокé – надреальністю, поза фокусом
    ти створив мене
    я вже не опираюся

    Опадають секунди. Лиш дихання поміж нами
    Наче крила колібрі. А плівка карбує риси:
    Обережно, міцніш, наполегливо, до нестями…
    І на мить – спалах дійсності – жінка!... І знов актриса.

    Таємниця богів – промовчать сутінкові тіні,
    Тільки очі вологі ще зблискують, мов дзеркáла.
    Ти митець, ти художник, ти мій Федеріко Фелліні!
    Я тебе поцілую у вдячність за femme fatale.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" 5.5 (5.58)
    Коментарі: (28)



  51. Сторінки: 1   ...   5   6   7   8   9   10   11