ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.04.13 10:11
Лиця українські у юдеїв...
Юдейські лиця в українців...
Неважко тут і заблудиться,
Часом питаєш: «З ким і де я?»
Не заблуджусь. Дороговказом
Узяв собі одне-єдине:
Шукать не мову і не расу,
А звичайнісіньку людину.

Володимир Ляшкевич
2026.04.12 19:55
Основу традиційної творчості в більшості випадків складає цілісна єдність в образному монозвучанні, чи в поліфонії, котрі незмінно формують відповідну композиційну завершеність. Музика веде до каденції, вірш — до остаточного образу, думка — до чіткого вис

Охмуд Песецький
2026.04.12 16:55
Які зізнань моїх появи,
Чи схожі з тишею трави
Уже й квітневої отави
Прилук сутужної любові,
А спробуй серцем улови.

І знай - моє напоготові,
Як і билось, і далі битись,

хома дідим
2026.04.12 16:32
комусь цікаве слово бог
комусь близькіше слово лох
надворі розбишака вітер
а ми не проти просто так сидіти
або пройтись учотирьох
в кого в кишені завалявся гріш
щоби водночас з’їсти
із двох боків один хотдог

Борис Костиря
2026.04.12 15:15
Висить знавісніле, утомлене листя,
Як Бог, що розлився в словах і у лицях.

Воно продиктує протяжні поеми,
В яких ми усі непомітно живемо.

Забуті думки розплескались у них,
В словах неповторних, сумних, голосних.

Євген Федчук
2026.04.12 14:22
У корчмі, що понад шляхом Кучманським стоїть,
Сидять за столом в куточку селянин й козак.
Козак вже набравсь добряче сивухи, однак,
Ще замовив собі чарку, збирається пить.
В селянина грошей мало, кухоль як узяв,
Так і грається з ним, зробить ковток т

С М
2026.04.12 10:10
Десмонд має тачку їздити на ринок
Моллі виступає в кабаре
Десмонд каже їй: Люблю твоє обличчя
І Моллі каже так, і за руку бере

Обла-ді, обла-да, це життя, бра
Ла-ла, це життя ото
Обла-ді, обла-да, це життя, бра

Юрій Гундарів
2026.04.12 09:15
Колишній секретар Центральної Ради Євген Онацький згодом в еміграції випустив серію нарисів про видатних людей «Портрети в профіль» з дуже красномовними назвами.
Так, нарис про Володимира Вінниченка називається «Чесність із собою», про Михайла Грушевсько

Іван Потьомкін
2026.04.11 22:04
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

хома дідим
2026.04.11 16:01
у цьому світі пів прозорім
чи парадизові земнім
небесний батьку дрібку солі
мені спаси і сохрани
я грішний у своїм позорі
і я страхаюся пітьми
але земна ця дрібка солі
мені потрібна мовби смисл

Борис Костиря
2026.04.11 15:58
Монотонне бурчання води
Відраховує миті, секунди,
Мов клепсидра святої біди,
Мов несплачені давні рахунки.

Монотонний і вигаслий ритм
Відраховує миті до старту,
Мов народження первісних рим,

Олена Побийголод
2026.04.11 13:28
Яків Бєлінський (1909-1988; народився в Україні)

Тільки дуже вперті соні
сплять уранці зайвий час;
ми встаєм – ледь сонця промінь
залоскоче в ліжку нас!

    Підіймайся на зарядку,

Іван Потьомкін
2026.04.10 21:34
І, вийшовши звідти, Ісус відійшов
У землі тирські й сидонські
Євангелія від св.Матвія. 15:21
На північ попростував Ісус із учнями своїми.
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв

Мирон Шагало
2026.04.10 21:25
Десь там, за рогом — велике місто,
трамвай дзеленьком зупинки мітить,
крізь невгамовне щоденне дійство
кочують юрби туди і звідти —
турбот потоки
(десь там, за рогом).

Давно не ходять сюди туристи,

Світлана Пирогова
2026.04.10 19:54
Вітаю щиро з книгою новою —
Вона, мов птах, злетіла в височінь.
У кожнім слові — серце із тобою,
У кожному рядку —слів глибочінь.

Нехай її читають і відчують
Те одкровення, що в душі зростив.
Нехай слова торкають і чарують,

хома дідим
2026.04.10 18:44
цвіте форзиція
на форзаці квітневому
дехто байдужий звичайно
ще дехто у власній
нейропетлі
мало що помічає
хлопчик і дівчинка
років семи чи восьми

Костянтин Ватульов
2026.04.10 18:22
Уткнешся в кістляве плече та безслівно
Заснеш і на вигляд здасися святою.
Я знову по тілу відчую тремтіння
Від того, що поруч вляглася зі мною,

Від того, що все поміж нами серйозно,
Неначе невидима ниточка божа,
Що квітами митого вранці волосся

Володимир Ляшкевич
2026.04.10 18:02
Тремкі сніжинки, радощі зими,
старого і нового пеленання,
провулкового ліхтаря гойдання
у повні теракоти й білини.

Колядки хвилі з-за віконних рам,
гул в небі над святковими свічками,
тривога над вітальними ладами -

Юрій Лазірко
2026.04.10 16:49
наснилося мені
все місто у вогні
бо небо розцвіло
в гучних салютах
і радість на очах
і смуток у свічах
сирен і голосінь
давно не чути

С М
2026.04.10 14:08
В лапці у киці – криця
Хірургічний ніж – яскриться
Параноя з-за дверей токсичних

Твій шизоїде 21-й вік

Дріт колючий – дерті нари
Грець політики на палі

Юхим Семеняко
2026.04.10 11:51
У цій промовистій поезії чується голос автора, який не пропагуючи, створює власний метафоричний "дим" – дим внутрішнього бачення. Це не наркотичний ефект, а спосіб модерністського самовідсторонення. Спираючись на таку метафору як "оптика двох незамар

Борис Костиря
2026.04.10 11:44
Осінні дні ідуть, як мудрі старці
Із посохами, кашлем, у плащах.
Комусь, напевно, випадає трясця,
Як нагорода по сумних дощах.

Старі пророки рухають Усесвіт,
Потік ідей і круговерть часів.
Коли настане Ера Милосердя

Артур Курдіновський
2026.04.09 21:35
Зачиняються двері
У минуле моє.
А в прямому етері
Час, цинічний круп'є

Презентує новини,
Вщент усе розтрощив...
Кожна з них - домовина

Євген Федчук
2026.04.09 19:53
Кажуть, був їх Іван Третій скупердяй страшний.
Аж білів, коли копійку діставав з мошни.
Хоч багатства мав чимало: вже і сам надбав
Та й від предків своїх скупих теж чимало мав.
І країну мав безмежну, і багатства в ній.
Та сидів на тих багатствах, нач

Іван Потьомкін
2026.04.09 18:53
Узяв з собою Петра та Зеведеєвих синів.
Трохи відійшли од дому,
Став під оливою Ісус і каже:
«Млосно мені на серці якось.
Побудьте тут одні. Невдовзі повернуся».
Десяток кроків не пройшов – упав
І став молитися й благати Бога:
«Отче мій, якщо можли

М Менянин
2026.04.09 17:36
А для вас, хто
Ймення Мойого боїться,
зійде Сонце Правди… Мал. 4:2

Ілля прибув на Україну,
Блага є вість початку Дня –
єднає серце батька й сина
і зцілена в краях рідня.

Охмуд Песецький
2026.04.09 17:27
Дивитись крізь оптику двох незамараних скелець,
І бачити світ у серпанку з вогнями пожеж,
І визнавати, що ти не хазяїн життя, а лише поселенець,
І не владарюєш, а в мареннях так і живеш.

Ти іноді куриш "траву", і затим забуваєшся в димі,
На довгі

Тетяна Левицька
2026.04.09 14:37
Дорогі друзі, хочу вам повідомити, що вчора на 62 році життя помер мій найкращий друг, наставник, людина з Великої Літери Ярослав Чорногуз.
Член НСПУ, журналіст, талановитий поет, співак, композитор, чуйний, добрий, емоційний, справедливий. Величезна вт

Борис Костиря
2026.04.09 13:36
Осінні дощі невгамовні й протяжні
Ідуть невмолимо, як військо звитяжне.

Вони проспівають відомі псалми,
В яких загубитися зможемо ми.

Осінні дощі все бринчать на гітарі
В своєму столітньому репертуарі.

Юрко Бужанин
2026.04.09 12:50
В моменти втрат оголюються нерви -
Аж хочеться, від відчаю, завити.
Живе ж на світі довго різне стерво,
А кращі і на Небі в дефіциті.

9.04.2026

В Горова Леся
2026.04.09 12:01
Розчахнута акація цвіте.
Щосили гонить живоносні соки
По знівеченім стовбуру високім -
Медовий дух летить в село пусте.

Там гулко-говірливі зазвичай
Зніміли вулики в траві, Сірком примятій.
Під ґанком спаленим буяє густо м'ята,

Федір Паламар
2026.04.09 11:48
Попивав сивуху зо червоним перцем
(Ох, мені погано – принесіть відерце),
Весело гуляли на весільнім герці:
Стрелив з арбалета тамаді у серце.

хома дідим
2026.04.09 09:01
фак оф алле
але нормально взагалі
пасхальний зайчик
білий кролик
що усього всього
ворожого на тлі
не треба рими
почервонілі очі голубі

Віктор Кучерук
2026.04.09 06:00
Безликий день без місяця й числа, -
Без запахів, без звуків і без зблисків, -
Лише сіріє непроглядна мла
І всюди мокро та підступно слизько.
Мов сонний сум весь простір оповив
І тишу заколисує навмисно,
Щоб понад лугом не лунав мотив
Веснянками за

Артур Курдіновський
2026.04.09 03:50
Холодний квітень розриває душу.
І сіра злива - в серце арбалет.
Ну як же так, мій незамінний Друже?
Зарано обірвався Ваш сонет!

Поставити питання зараз мушу:
Якщо не Ви, то хто ж тоді - Поет?
Хай заздрість чорна сяде у калюжу

Борис Костиря
2026.04.08 20:03
Хлопець біг крізь дощі невідомо куди,
Навмання, без призначення, цілі,
Крізь безмежне нашестя стрімкої води,
Крізь епох навісні заметілі.

Хлопець біг крізь калюжі, яруги, рови,
Крізь Освенцими й Хіросіми.
І над ним виростали фатальні гриби
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

всеволод паталаха
2026.04.09

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Анонім Я Саландяк - [ 2011.11.12 14:48 ]
    ОСКОМА (із життя коханців)
    То кольорові плями та сліпучі зблиски
    на сірім тлі зябких і вогких буднів.
    Злодійське та примарне щастя блуднів
    єднало і тіла, і писки*...

    Як їх побрати – шлюбна ніч
    була би їм нудною,
    вона з одним, а він з одною...
    Хоч сядь та й плач.

    Несамовито ждуть нових пережиттів
    і найпікантніших пригод,
    та меншає і меншає нагод
    добути глибших відчуттів.

    І скоро вдовільнити їхню хіть
    хіба кобила зможе чи медвідь.

    * Писок – обличчя (місцевою говіркою).


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (11)


  2. Ігор Штанько - [ 2011.11.09 15:24 ]
    Заблукали підвечір разом
    Заблукали підвечір разом
    в листопадових думах опалих…
    Зрозуміло – такий вже сезон, -
    осінь яшму шукає й опали,
    у обіймах зів’ялих стебел
    листопад ще чекає ясиру…
    Я сьогодні ж зігрію тебе,
    залелію тендітну і щиру…
    Доторкнусь вітерцем до руки
    і нестримно до висі злітаю…
    Замерзають в саду галузки…
    Я ж тебе ще міцніш пригортаю…
    А затим приголублю дощем
    з поцілунків жагучо-шалених,
    обів’ю тебе шовком-плющем
    і відчую себе полоненим…


    Рейтинги: Народний -- (5.33) | "Майстерень" -- (5.13)
    Коментарі: (2)


  3. Анонім Я Саландяк - [ 2011.11.09 10:01 ]
    МАЛЬОВАНІ ВІРШІ



    щоб дивитись - клацни КОНТЕКСТ


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати: | " http://storinka-m.kiev.ua/section_18.php?u_id=4147"


  4. Олена Багрянцева - [ 2011.11.08 08:57 ]
    Введи в оману. Буде листопад...
    Введи в оману. Буде листопад,
    Як мокрий слід на сходах від підошви.
    Не зупиняйся. Темряву подовжуй.
    Продовжуй ніч, не вдягнуту в халат.

    Цупка стіна, як свідок таємниць.
    Тут кожна тінь не зайва. За дверима
    Завмерла осінь з хитрими очима
    Смішним клубком без ниток і без спиць.

    Введи в оману. Запахом ялин
    Не осідай на шкірі. Ще не грудень.
    В холодну шибку грубо б’ється будень.
    І стогне час під колесом хвилин.
    5.11.2011


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (7)


  5. Нико Ширяев - [ 2011.10.25 13:36 ]
    Священный огонь
    Это священная грусть.
    Я осудить не берусь
    И оправдать не берусь
    Этот священный союз.

    Мы создадим этот рай
    Сладкий, ах, сладкий, как стих.
    Сложим, ах, сложим давай
    Песню - одну на двоих.

    Кухню да спальню средой
    Провозгласим на ура.
    Кто мы с тобой? Мы с тобой,
    Заполонив вечера,

    На ледниках простыней,
    В стылой кровати, - моржи.
    Солнечным лэйблом ко мне
    Тело своё приложи.

    Даже и пасмурным днём,
    Даже на радость врагу
    Этим священным огнём
    Я не гореть не могу.

    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (5)


  6. Олександр Високий - [ 2011.10.19 13:43 ]
    В промінчиках твоєї диво-ласки
    В промінчиках твоєї диво-ласки,
    Коли душа сопілкою бринить,
    Знайшов любов омріяну, мов казку,
    І я її не зрадив ні на мить.

    Нам випало пройти життя стежками,
    Напитись ніжності з джерел землі.
    Люблю в тобі і палкість вечорами,
    І пристрасність у вранішній імлі,

    І всю тебе, до крапельки, до краю,
    До самого глибинного зерна.
    І двадцять літ потому вірю й знаю,
    Що тільки ти мені потрібна,
    Ти одна.
    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5.25) | Самооцінка 6
    Прокоментувати:


  7. Олена Багрянцева - [ 2011.10.19 08:30 ]
    Ти приходь не раніше вівторка...
    Ти приходь не раніше вівторка
    У спресовані стіни. Незмінно
    Помовчати. На голі коліна
    Тисне тиша під колір махорки.

    Ти приходь незумисно. Під вечір.
    У сорочці опаловій місто
    Ще не спить. Сумніватися пізно.
    Кожен порух і подих доречний.

    Ти приходь не раніше… Як порох,
    Буде спогад. І примха жіноча
    Неодмінно і вкотре захоче
    Повернути відвертий вівторок.
    17.10.2011


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (3)


  8. Олександр Високий - [ 2011.10.17 12:59 ]
    В красі осінній є тріумф, і біль, і гріх...

    В красі осінній є тріумф, і біль, і гріх,
    Відлуння почуттів й сердечних мук минущих.
    Тому, можливо, так світліють наші душі,
    Коли ми входим в ліс, як в храм надій своїх.

    Ми входимо у велич гаснучих дібров,
    Спокійних кленів, і дубів, й берізок гордих.
    І під звучання лісових птахів акордів
    Ми особливе щось в серцях відкриєм знов.

    І хай це відкриття непевне і бліде,
    Але воно прийшло! Ми зрозуміли раптом,
    Що, попри біди всі, тоді нам жити варто,
    Коли одне - на все життя -
    Кохання нас веде.
    2011.


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.25) | "Майстерень" 5.25 (5.25)
    Коментарі: (1)


  9. Анонім Я Саландяк - [ 2011.10.12 10:10 ]
    А ТИ ЧОМУ...
    А
    ти
    чому
    неначе вовк
    мене пасеш
    і розглядаєш пильно,
    як ніби диво,
    і їш очима..?
    А
    леж
    і ти сама...
    чому
    така красива
    сильно,
    і тіло маєш наче шовк,
    а губи шоколадні..?
    Ні! Ні!
    Облиш,
    не вовк, -
    я котеня маленьке
    що лиш
    заскочити на твої груди
    хоче і потихенько
    муркотіти
    і облизати всюди
    тебе голеньку
    таку, кобіту.
    2009

       спробуй читати мал. справа >


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.38) | "Майстерень" 5.25 (5.25)
    Коментарі: (10)


  10. Наталка Янушевич - [ 2011.10.07 21:55 ]
    ерос
    Влови мій настрій. Прагну день у день.

    Таке буває з жінкою нечасто.

    Крізь тіло філігранно струм пройде

    І заіскрить у схрещених зап’ястях.

    Моя чуттєвість – порцеляна ваз.

    Не поспішай їх стеблами зайняти.

    Надихатись, натішитись ще раз.

    Кохатись…

    2011


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.54) | "Майстерень" 5.5 (5.54)
    Коментарі: (29)


  11. Юрій Лазірко - [ 2011.10.07 19:19 ]
    Пiвковтка на слово
    Волосся море – до плеча,
    а неба видихи – в очах.
    Нечуване пливе по шиї.

    Півпоцілунку пережив,
    та застигаю на межі,
    стихаю, ніби я – стихія.

    Розкапілярилось вино,
    прогнало звідусіль мінор
    і ноти – з дотику – вологі.

    Бракує слову – півковтка,
    бо тане опір у руках,
    переростаючи в дорогу.

    Цим пальцям – по росі іти
    і переходити на ти
    сліпма, вбираючи тремтіння.

    І осягаючи в ходьбі
    єство нестримне по тобі,
    здуваю ніжністю сумління.

    І ти – відкрита, наче квіт,
    де ненароджений ще світ
    чекає на пором бджолиний.

    Ще раз по хвилі промайну,
    що лодь розхитує нічну,
    проймусь і загадаю... сина.

    7 Жовтня 2007 (edited 2011)


    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.75)
    Коментарі: (35)


  12. Анонім Я Саландяк - [ 2011.09.28 10:20 ]
    ІЛЮЗІЯ (з життя коханців)
    На площі,
    Вільній від ілюзій
    Ні проповідей, ні дискусій.
    Лиш свято, свято від душі,
    І солодощі, солодощі, солодощі…
    Там бенкетує трепетная плоть,
    Там стогони любовні, шепоти. Ну от,
    Там просто твориться в тісному крузі
    Одна з ілюзій.
    1998


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  13. Ярослав Петришин - [ 2011.09.25 01:26 ]
    КНИЖКА
    За вікном - біло.
    На краю ліжка -
    дзбан твого тіла.
    У руках - книжка.

    Вкриваю плечі
    пледом долоні -
    схиляє глечик
    горло червоне.

    Гублю відвагу,
    у вічі - нишком.
    Тамую спрагу -
    падає книжка...

    осінь 2009


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (12)


  14. Валерій Хмельницький - [ 2011.09.19 09:29 ]
    Striptease
    ти танцюєш
    striptease
    ти знімаєш
    усе
    по пілону
    вверх-вниз
    під акорди
    Bizet
    вигинається
    в такт
    юне тіло
    твоє
    але одягу
    ледь
    але одягу
    ледь
    але одягу
    ледь
    на тобі
    все
    ще
    є

    але згодом
    у room
    ти із обраним
    йдеш
    ти танцюєш
    striptease
    без пілона
    вверх-вниз
    ти знімаєш
    усе
    залишаєшся
    без
    але ти не
    даєш
    але ти не
    даєш
    але ти не
    даєш

    все

    О, yes!


    19.09.2011


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (135) | "Ярослав Саландяк МАНДРИ В КОСМОСІ (вибрані тексти Поетичних майстерень)"


  15. Анонім Я Саландяк - [ 2011.09.18 10:27 ]
    ДОЩ. НІЧ

    Галі

    Не чуєш ти, як самотою
    дощ схлипує – сумніше і сумніше,
    аж ніч прихилиться – затарабанить веселіше…
    Чи знаєш ти, як я сумую за тобою?

    Такий великий світ – без меж,
    далеко так, не видно і не чути,
    чи дощ іде… і може бути,
    що ти сумуєш теж.

    Я сподіваюся – сумуєш…
    Одна велика чорна ніч
    торкає твоїх-моїх пліч…
    і може завтра світлий день сум погамує.

    28.09.2002р.


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  16. Анонім Я Саландяк - [ 2011.09.18 10:29 ]
    КОХАВ Я...
    QUEEN
    (композиція I Want It All)
    Кохав я Олю
    аж-аж до болю,
    любив я Галю
    аж до жалю…
    Так добре було
    тримать в полоні
    за пишні коси
    долю свою.
    Було весною –
    вечір з одною –
    нічку з другою, –
    обох люблю.

    Ой як було!
    Ой як було!
    Ой як було!
    Вже так не буде.
    Ой як було,
    що аж гуло,
    та як на зло
    вже так не буде!

    Вернулась Оля
    до Василя
    і мила Галя
    вже не моя…
    Тепер говорю
    з самим собою,
    мов навіжений
    живу мов сплю.
    Як пригадаю,
    чуть не конаю,
    нічо немаю
    окрім жалю.

    Не повезло!
    Не повезло!
    Не повезло, –
    та якось буде!
    Ще не було,
    щоб не було!
    Всьому на зло, –
    а якось буде!


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  17. Анонім Я Саландяк - [ 2011.09.18 10:55 ]
    ...І ВСІ МОЇ КОХАНІ
    Та, котрої я хочу – мов слимачок, така
    повільна і слизька,
    а та, котра хоче мене, – на мені
    їхала би, мов на коні,
    але та, що мене має,
    достеменно, лиш всі мої
    лоскітливі місця знає,
    зате та, що я маю її, –
    о!.. зразкова матір поважної сімї…

    От я і
    всі мої і :
    і котру хочу,
    і котра хоче,
    і що мене має,
    і що її маю…
    Ох!
    Удвох –
    уже четвертий раз – нарешті: ось!
    З м’ятого ложа вставати збирає-
    мось.
    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  18. Олександр Високий - [ 2011.09.17 23:36 ]
    ТИ І Я
    ТИ НАХИЛИЛАСЬ І МЕНЕ ПОЦІЛУВАЛА.
    У ЦЕЙ МОМЕНТ З НЕБЕС СКОТИЛАСЯ ЗОРЯ.
    ТА БІЛЬШ НІЧОГО ВЖЕ ДЛЯ НАС НЕ ІСНУВАЛО
    В ЦЮ ТЕПЛУ ЛІТНЮ НІЧ - ЛИШ ТИ І Я.

    ТВОЇ ВУСТА МЕНЕ ГОЛУБИЛИ ТАК НІЖНО,
    ВІД НАСОЛОДИ ПОДИХ Я ЗАТАМУВАВ.
    І МИ ПЛИВЛИ НА ХВИЛІ ПРИСТРАСТІ НЕСПІШНО,
    МОВ ОДИНОКИЙ ОКЕАНСЬКИЙ ПАРОПЛАВ.

    КОЛИ Ж НАД ОБРІЄМ З'ЯВИЛИСЬ СВІТЛІ ПЛЯМИ
    І СИНІЙ РАНОК У ВІКНО ПРОШЕЛЕСТІВ,
    МИ ЗАСИНАЛИ ЗІ ЩАСЛИВИМИ ДУМКАМИ
    ПРО ДИВНУ СИЛУ НАШИХ ПОЧУТТІВ.
    2011


    Рейтинги: Народний 0 (5.25) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (1)


  19. Анонім Я Саландяк - [ 2011.09.17 18:44 ]
    12 РЯДОЧКІВ ПРО ІНШУ ГАЛЮ
    Його поезія:

    Хвилі екстазу... несамовито
    її вродливим личком пробігали,
    щось... суміш радості та болю... тої миті...
    І до розкоші постаті і статі
    загадки додавали,
    та мука-усміх ― вираз хіті?

    Її проза:

    Боліла голова* ― не знала, де себе подіти, ―
    біль забирав силу і волю
    і щоб якось собою володіти,
    бо плакати не випадало, ―
    всміхалася...
    від болю.

    *хай би той біль щез назавжди.
    автор


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  20. Анонім Я Саландяк - [ 2011.09.13 08:02 ]
    без назви
    О! Як спрага воду солодить!
    Просту, звичайну воду.
    Яку ж несе нам насолоду
    ця довгождана ніжна мить.

    Від шепоту твого у голові шумить...
    До тіла голого тремтячими руками добираюсь,
    з уст п’ю – устами напуваю,
    а тіло, мов струна бринить...

    Пов’януть руки ― часу не спинить.

    На горизонті чорнім сонце догорає,

    яке нас мало б спопелить...
    2009


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  21. Анонім Я Саландяк - [ 2011.09.13 08:09 ]
    ЗЛОДІЙСЬКЕ ЩАСТЯ

    Невміло і грубо, квапливо либонь,
    невправно орудую ― так, ніби слон
    коло посуди:
    репані руки на ніжнії груди...

    А тіло твоє – суцільні губи...
    Куди подіти свої руки грубі,
    аби не обдерти ( о! Боже боронь!)
    ніжність губ тих об шорсткість долонь?

    Та ж можуть і шорсткі та репані руки
    ніжнішими бути за лагідні звуки
    чарівливих мелодій...
    Лиш будь терпеливим і вправним, як злодій.
    2009


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  22. Анонім Я Саландяк - [ 2011.09.13 08:23 ]
    КОВЗАНКА

    О-о-о! Яка кицька!
    Я роздивлявся її зблизька-зблизька
    і доторкнувся...
    А вона ж така слизька ―
    я й послизнувся
    і впав... у неї...
    На дно її очей, в безодню її тіла,
    бо так вона хотіла, так сталося.

    Ні – ні! Ми не кохалися...
    Ну-у-у! – Просто було дуже слизько,
    і я упав...так низько...


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  23. Анонім Я Саландяк - [ 2011.09.11 10:35 ]
    без назви
    Вона не може, ну, ніяк
    заснути, лежачи навзнак.
    Лежить сумна, прикривши очі...
    Ні! Він не прийде сеї ночі.
    Вона лежить і тихо плаче,
    але щось скрипнуло неначе,
    злетіла, мелькнула між штор --
    пустий, холодний коридор.
    Знову лежить, скрививши гарний ротик,
    поклавши руки на плаский животик...

    Вона не може, ну, ніяк
    заснути, лежачи навзнак.
    2009


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (3)


  24. Анонім Я Саландяк - [ 2011.09.11 10:14 ]
    РЕВНОЩІ

    На дні її очей
    спрага всіх пустель –
    піски гіркі, сипучі.
    Гори її грудей,
    крутіші гірських скель,
    були біло-сліпучі
    у темряві хмільних ночей.
    Я пив з її джерел
    терпко-гірку отруту,
    я рвав не м’яту-руту...
    Я не літав, наче орел:
    тонув собі в гірких пісках,
    тримаючи в руках
    жагу-облуду --
    диво природи...
    Вона була така,
    вона була слабка,
    не треба було згоди,
    щоби її втішати...
    Це вже згодом,
    коли усі упали шати,
    я здогадавсь про згубу.
    Я вичитав у корчах її губ,
    в пожежі її щік,
    в конвульсіях її слабкого тіла,
    чого вона хотіла ...

    Її зомліле ніжне тіло,
    її безвольні слабкі руки,
    коли не у моїх руках були,
    моє ж стискали горло.
    Її гладенькі білі зуби,
    мовби перли,
    покушуючи ніжно не мене за груди,
    на клапті моє серце дерли!


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  25. Анонім Я Саландяк - [ 2011.09.11 10:47 ]
    МЕТЕЛИКИ

    Така весна, така чудова знову!
    Метелики у небі трепетливі...
    Ми мить одну були щасливі --
    мить щастя відібрала мову.
    .
    І мерехтіло, і пливло, мов слід фантому,
    й віддало гіркотою втрати...
    Усе дарма, немає ради
    в усьому просторі ― прозорому й дзвінкому.

    Заглушений зітханням, мов гудінням літака,
    розмазаний сльозою, мов зів’ялий,
    світ сповнений метеликами, але
    порожній щастям ― ніби торба жебрака.
    2009


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  26. Валерій Хмельницький - [ 2011.09.08 19:22 ]
    Чорна дiрочка мiж волоссям (поетична пародiя)
    Чорну дірочку між волоссям
    Ледь відкрила вона мені…
    Я подумав: «Чи не здалося?» -
    Й запалав у бажань вогні.

    - Збій системи 1-108, -
    File Not Found, Not Same Device.
    Я тоді був іще безвусим,
    Я сказати не міг: «Давай…»

    Руки дрібно мої тремтіли,
    Пересохло у горлі вмить...
    Я не знав тоді мови тіла,
    До такого ще був не звик...

    В голові моїй - повний хаос,
    Як бамбук (здогадались?) став…
    Але вибору не зосталось -
    Не хотів я ловити гав…

    Цілу ніч, не одну годину,
    Може, десять, а, може, п’ять -
    Я нестримно кохав, невпинно
    І вивчав її кожну п’ядь…

    Вона ніжна була, грайлива,
    Наче мавпочка між ліан,
    Мов травнева бурхлива злива,
    Ну, а я був - як той вулкан…

    Все проходить, і це – забулось,
    А роки - наче вкрив туман…
    Я ж іду між пустельних вулиць,
    Як тендітний згадаю стан…


    08.09.2011


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (32) | "Ярослав Петришин АНТИ-МАТРИЦЯ"


  27. Ярослав Петришин - [ 2011.09.03 12:35 ]
    КОДИ
    Ірраціонально,
    як у театрі абсурду -
    раціо тихо спало
    у вчорашньому сні -
    ефір наповнили жести -
    інтерпретація сурдо
    нам іще не відомих
    сакраментальних слів.

    Цитувалися зойки,
    рвалися горизонти
    і вигинався простір
    дугами наших спин,
    читали абетку Брайля
    пальців космічні зонди
    і світовий годинник
    чекав на раптовий спин.

    Коли пролунало слово -
    на хінді чи на санскриті -
    і перестали перли
    на мушлях очей рости,
    тисячолітні коди
    явилися нам - відкриті -
    і стало все зрозумілим,
    видимим і простим.

    2011


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (26)


  28. Володимир Ляшкевич - [ 2011.09.02 21:36 ]
    Опій. Дон_Ж ІІ
    ІІ
    І море сумоти за недожитим -
    де ти, золотоока, й літа обрій!
    Мов ангели вбирають щедрий опій
    із пряно-поспекотного «любити»,
    аби лиш полиски очам лишити,
    повити млою вижовклих мелодій
    пожежі серця в долі перецвіти…

    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.59) | "Майстерень" -- (5.6)
    Коментарі: (3) | "Оленка Осінь. Каштаново-осіннє"


  29. Володимир Ляшкевич - [ 2011.08.25 23:47 ]
    Жага його покрою. Дон_Ж І
    І
    О скільки їх відкрито вже снагою
    цвітінню пристрасному! - і такою
    сумною далі взято пеленою!..
    О їх іще втішатиме любов,
    і змучене зітхання казанов, -
    та тільки Дон Жуан не стане грою
    для кожної Жаги його покрою.

    2011




    Рейтинги: Народний 0 (5.59) | "Майстерень" 0 (5.6)
    Коментарі: (3)


  30. Наталка Ліщинська - [ 2011.08.19 09:12 ]
    Пристрасть
    Убита ніжно у нічнім саду,
    Завмерла я знеможено у крику.
    Печаті лиха на вуста лягли,
    Безгучно місяць-ніж упав..
    і грізна
    мов жриця
    тиша
    провела біду -
    зі слів незронених на горлі риску…
    Між «до» і «після».
    Як?..
    Чому?!
    Коли
    ми розпалили
    (не любов наріжну) -
    солому тіл
    (а не вогонь із душ)?
    Вмить жар зотлів...
    І в тім гарячім приску
    затерпла я вуглинкою в золі,
    В нічнім саду тобою вбита ніжно…

    2011


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" 5.5 (5.5)
    Коментарі: (25)


  31. Володимир Ляшкевич - [ 2011.08.16 21:44 ]
    Ти... ІІ-V
    ІІ
    Початки!
    Красиві і ждані,
    як літа найперші дні!
    Лишив я б одні початки -
    земні й неземні загадки
    у їх первині́ - пелені,
    що досі у згадок півсні
    ви все ще несете мені.


    ІІІ
    О смутку добровільна браночко -
    у вас і личко, і легка осаночка,
    І шпильки на 16 см і мрії.
    То звідки суму снігові завії?!
    Вас полонив не той?
    не так?
    не там?
    Але тепер, коли ми сам на сам,
    Я виправлю усе, клянуся вам!


    ІV
    Колінце в руці тремке,
    торкання сердець - лунке!

    Чому ж не таке легке -
    кохання твого саке?!

    У танці ти неземна,
    а потім, як та зима…

    Як те, кришталеве бра,
    не бачиш в мені добра...


    V
    Пішла, і не вернеться вже, - у «ні»
    доріжка місячна зникає, тане слідом,
    і наче невтамовані жалі
    майнуть услід за жайворовим літом,
    подібно до печальної зорі
    потануть на світанні угорі,
    над випаленим почуттями світом.

    ______
    ____
    __

    О, ця несила, слабкості краси -
    на вістрі дотику, цілунку, прабажання!
    Внизу земля, Господня кузня, - Я!
    А Ви, - о Ви! – все там, де обіцяння,
    де вина світанкової роси
    і ангели сповідують братання.
    І вище тільки любощів єднання -

    і Ви.


    Рейтинги: Народний 0 (5.59) | "Майстерень" 0 (5.6)
    Коментарі: (8)


  32. Володимир Ляшкевич - [ 2011.08.12 13:04 ]
    Ти... І
    Закохатися? Нині? У гли́боко кризовий час...
    А чому би і ні. Та гадаючи тільки про вас.

    Таїна нерозквітлих ніяк не займає мене -
    ви ж і красна, і ніжна, і вабна в усе неземне!

    Обійняти і з дива завмерти, ввібравши ураз,
    що суттєво не те, де я праведник, де ловелас,
    а лише ваші чари, і профіль тонкий, і анфас.


    2011


    Рейтинги: Народний 5.75 (5.59) | "Майстерень" -- (5.6)
    Коментарі: (20)


  33. Ірина Швед - [ 2011.08.11 00:04 ]
    Гойдалка
    Ця розгойдана ніч
    гой – да, гой – да
    Гой, пішла під горою
    гой – да, гой – да
    Білий попіл із пліч
    Гой – да, гой – да
    Розтрусила зима
    Гой – да, гой – да
    Гой, з тобою удвох
    Гой – да, гой – да
    Ми гойдалися до-бою
    Гой – да, гой – да
    Бою наших сердець
    Гой – да, гой – да
    У розгойдану ніч...



    Рейтинги: Народний 5.25 (5.39) | "Майстерень" -- (5.4)
    Коментарі: (4)


  34. Женя Бурштинова - [ 2011.08.06 21:58 ]
    ***
    А я умію поглядом любити,
    А ти умієш подихом вести,
    Я - іскра, ну а ти моє кресало,
    Обоє ми провісники грози.
    То я у тобі ніжна блискавиця,
    То ти в мені розривами громів,
    Обоє ми меланхолійне ерху,
    Обоє експресивний танець снів,
    А я у тебе нічкою віллюся,
    А ти у мене знов увійдеш днем,
    Обоє ми дві річки, одне устя,
    Я - земленька, а ти в мені дощем.
    І Шпицями Карпат навік сплетуться,
    Із двох стежинок мрій у килимок,
    Два серденька у ту єдину зустріч,
    Два подихи в один життя стручок.



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (19)


  35. Ірина Швед - [ 2011.08.01 00:09 ]
    Сон коханому
    Відійдуть, відмоляться, відтопчуть
    Білих днів медові вечори,
    А мені приходять сни щоночі,
    З терпкістю соснової кори.

    Я б тебе, розплетена і гола,
    Нахилила б до свого човна,
    Колисала б в місяця подолі,
    Щоб твій спокій залила вода...

    І кохала б, як свою дитину.
    Скибку серця вирвала б з душі.
    В голови, під пухову перину,
    Клала б на ніч навхрестом ножі.

    Щоб ти спав народженим в купелі,
    В яблуні травневій у саду,
    Щоб летіли снами білі лелі,
    Щоб не знав ти на віку біду.

    Колихають в рукавах зелених
    Журавлі відбілені млини –
    Ти щоночі прилітай до мене,
    У мої зелені,милий, сни...


    Рейтинги: Народний -- (5.39) | "Майстерень" -- (5.4)
    Коментарі: (10)


  36. Ірина Швед - [ 2011.07.31 22:38 ]
    Звіробій
    Жовтим солодом, біло-пінним,
    Розважніли вуста в хмелю,
    А над Рудкою, жовтими тінями,
    Спокій ночі я постелю.

    Ходять небом Святий і Нечистий,
    Зорі точать об місяця ріг.
    Притулися до мене, плечистий,
    Обхопи мою косу-батіг.

    Відлюби мене в трав косовиці,
    Звіробій заплети у косу.
    Не заснути тобі, як не спиться
    Бджолам диким, що п’ють росу.

    Очі, плечі твої… і губи.
    Вечір втомлений від вогнів.
    Розстібни мені ґудзик на грудях,
    Зацілуй, щоб і світ заважнів....

    Тиха вечора пізня молитва.
    Прибережні дніпрові вогні.
    На піску тіл потомлених битва …


    Рейтинги: Народний -- (5.39) | "Майстерень" -- (5.4)
    Коментарі: (7)


  37. Нико Ширяев - [ 2011.07.28 19:26 ]
    Большая вода
    Забавны свойства теплых тел,
    Их зыбкая страда.
    В тебя я камнем полетел
    И канул без следа.

    Я всё сорвал, что там цвело.
    Без оглашенья прав,
    Я был изрядный НЛО
    И полуботискаф.

    Я, было, выбился из сил
    В среде среди акул.
    Казалось мне, что я парил, -
    Что, вместе с тем, тонул.

    Всё завихрилось в итэдэ
    Без признаков четы.
    Я не оставил на тебе
    Ни кляксы, ни черты.

    Теперь в толпе подобных зай
    Во весь твой стройный вид,
    Что был здесь чудо-Николай, -
    Ничто не говорит.

    2010


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (2)


  38. Олександр Григоренко - [ 2011.07.27 22:24 ]
    Сказочный десерт
    А Любовь к тебе нечаянно нагрянет
    к сердцу путь найдет она сама
    приветливо нежна и хороша собой
    прикоснувшись войдет даруя радости покой
    рано утром проснешся ты
    в беспредельном восторге и удивлении
    сладкая роса на ресницах юности
    ангел Любви дарует снежные розы
    чувственный поцелуй запястья
    плечей божественной шейки
    жемчужины
    любимую ямку на щеке
    и его уста дар тебе
    сказочным десертом на сладкое...
    2011г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  39. Олена Багрянцева - [ 2011.07.03 23:21 ]
    Хай буде дим. Це вогнище доречне...
    Хай буде дим.
    Це вогнище доречне.
    Цнотливий хмиз
    і вісім сірників.
    Візьми в кулак –
    брутально і безпечно.
    Мої слова –
    на тисячі шматків.

    Моє палке,
    податливе і хтиве
    це тепле тіло
    витримає шквал.
    Хай буде дощ.
    І вітер полохливий.
    Вологих вуст
    напружений овал.

    Безсонний світ.
    Як гірко пахне осінь.
    Безглуздий зміст
    беззахисних рядків.
    Хай будеш ти –
    розгублений і босий,
    Без сірників.
    1.07.2011


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (5)


  40. Галантний Маньєрист - [ 2011.06.29 22:32 ]
    е-романс
    Без тіні вагання –
    ці рухи навзаєм
    і рукоплетіння тіл -
    до спраги моєї
    вишневого літа
    твоя година,

    хриплина цілунку,
    вростання зіниці,
    і марева перехил:
    нежданої ласки
    зім'я́та перлинно
    солона глина.

    Запалені скроні –
    полинно, провинно -
    уста в уста.
    Зціловані брижі
    тремтінь.
                    І торкання,
    до скрику, хвиля.

    Сітківка вбирає
    мотиви спокуси -
    по ноті з твого листа -
    краплини п'янкого
    смаку порятунку,

    І божевілля.

    2011


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" 0 (5.5)
    Коментарі: (12) | "В контексті"


  41. Ольга Бражник - [ 2011.06.29 18:55 ]
    ***
    Доторкнулися вишні морозом
    На порозі чуттєвого піку
    На чужої квартири порозі.
    Вдих і видих.
    І вхід і вихід.

    Від вина з бульбашками – мурашки,
    А з твоєї вини – аж по спині,
    Нижче, глибше…
    Забуду – неважко.
    І довіку, і вже віднині.

    Педантично записують кадри
    Провидіння нахабні очиці…
    Ти радієш?
    Я чую литаври.
    Гарно вийшло,
    без репетицій!

    Я не проти такого порядку –
    Поміняти видовища з хлібом…
    Тане на язику шоколадка
    Так вершково,
    Щастяподібно…

    29.06.2011


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.43) | "Майстерень" -- (5.45)
    Коментарі: (18)


  42. Людмила Калиновська - [ 2011.06.25 10:48 ]
    Тисяча і одна... (2)
    ...ці рухи навзаєм, ці лозоплетіння тіл,
    ця подорож чиста, сліпа, обережна, повільна,
    здається, що ніч ураз спопеліла на тлін
    як тільки-но закипіла…
    І шепіт дерев і тумани розкажуть про
    сон, який і донині триває дивний-предивний,
    про те, як зорі тремтять і остигають знов
    у простирадлах невинних...
    це диво самотніх бажань і стискання рук,
    ці рухи правічні: сліпі, обережні, тривожні…
    послухай і ти, як падають роси, і в слух
    говорять до подорожніх…


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.56) | "Майстерень" -- (5.49)
    Коментарі: (21)


  43. Валерій Хмельницький - [ 2011.06.24 10:52 ]
    Ґудзики. Уперше...
    Розстебнув я ґудзик перший -
    Руки дрібно затряслись,
    Але справу ту довершив -
    І рука спускалась вниз

    Відшукати другий, третій
    І наступний (скільки їх?) –
    Добре як, що ти не вперта
    На дорозі до утіх.

    Я і досі пам’ятаю
    Про гарячу нашу хіть -
    Як без ґудзиків до раю
    Прямували ми за мить…


    24.06.2011


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (28)


  44. Олена Багрянцева - [ 2011.06.23 00:15 ]
    Не виправдовуй. Темрява не бреше...
    Не виправдовуй.
    Темрява не бреше.
    Бракує жестів.
    Жаляться слова.
    Так буде легше.
    Тільки якнайменше
    Лишилось сил,
    Не множених на два.

    Великі справи
    Робляться неспішно.
    Сповитий сон
    Посопує в кутку.
    Ти можеш ніжно.
    Тільки трохи смішно,
    Що я сиджу
    В терновому вінку.

    Не виправдовуй.
    Крутиться твій глобус.
    Глобальний ризик
    Вибухне в мені.
    Нерівний голос.
    Їде наш автобус.
    І мерехтять здивовані вогні.
    19.06.2011


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (10)


  45. Ольга Бражник - [ 2011.06.22 14:34 ]
    Тисяча і одна
    Ці рухи навзаєм, ці рукоплетіння тіл,
    Ледь чутно на вушко палаючий хіттю подих:
    - Це просто так вийшло, я сам того не хотів...
    - І я не хотіла. Біда ж бо одна не ходить...
    Бузкове безумство - парфумами Жіванші,
    Трансляція наживо - ледь не на всіх частотах,
    Натільні хрести розміняли на бариші,
    А бач як... Нічого і не додалось, достоту.
    В ті ночі, якими так повен вчорашній флер,
    Душа виростала із тіла - до Дивосвіту.
    О, руки! Кого обіймаєте ви тепер?
    Не сміти!

    22.06.2011


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.43) | "Майстерень" 5.5 (5.45)
    Коментарі: (29)


  46. Василь Кузан - [ 2011.06.21 09:36 ]
    Я загорівся, затремтів
    Я загорівся, затремтів,
    В жагу жахливу полетів.
    Я впав на вістря висоти
    Бо і мене бажала ти.
    Я пломенів, я спопеляв,
    Душею тіло поглинав,
    Я дихав мов скажений пес,
    Я богом був, що впав з небес.
    Я розбивав на друзки світ,
    Стелив тобі зірок політ,
    Я піднімав тебе на хрест,
    Я був, мов промінь,
    Був, мов прес...

    Я заморився і зачах.
    А в тебе чортики в очах...


    2000


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.54) | "Майстерень" -- (5.7)
    Коментарі: (37)


  47. Андрій Яремко - [ 2011.06.19 11:19 ]
    В шаленості нічній
    Шалений погляд зречених зіниць,
    Спрагненна усмішка у серці...
    Твоє найкраще із усіх облич -
    Воно, мов сонце, світить так відверто.

    Твої уста готуються в похід
    Шукати щастя в місячнім блаженстві
    І я в полоні зачекався на політ,
    Щоб зринуть до зірок і піднебесся...

    Торкнулися вустами ніжно до небес
    Злилися у обіймах дикого безсмертя,
    Буремність пристрасно дарує нам бенкет
    І закружляла між тілами в круговерті.

    Та час майнув в шаленості нічній,
    Світанок пробудився у вітаннях...
    Тебе забути я навіки не зумів -
    Напевно почуття оце ... кохання.

    18.06.2011 року Львів


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  48. Кока Черкаський - [ 2011.06.15 14:35 ]
    З.І.
    Не думав, що зможу упасти так низько!...

    З.І. Який же у нас був з тобою сексисько!!!...


    Рейтинги: Народний -- (5.31) | "Майстерень" -- (5.28)
    Коментарі: (21)


  49. Магдалена Чужа - [ 2011.06.14 12:47 ]
    * * *
    …бо ще не раз зупиниться планета,
    Вчорашній день зійде в забутий плин,
    І всі бажання знов такі відверті,
    Бо погляд твій торкнувсь моїх колін…

    …застиг. Замерз. Приборкати не смію,
    Ще б тільки раз під розпал ніжних рук!..
    Весь простір твій на тло периферії
    Таких земних підсолених принук…

    …таких терпких. І знову необачно
    Від себе тінь незрячу відірву.
    Той погляд твій прихований, гарячий…
    Та я мовчу. А в думці майже мру…


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (6)


  50. Валерій Хмельницький - [ 2011.06.07 16:01 ]
    Дикий пляж
    Куди це, Колю, ти мене привів?
    О, Боже, як же їм отак не сором:
    На пляжі засмагає повно дів -
    А де ж купальники? Невже забули вдома?

    Що за дивачки, глянь, не одяглись,
    Точніше, роздягнулися наголо
    І звабами усюди - «блись» та «блись».
    Ходімо звідси. Ну, йдемо, Миколо.

    Наважитись нелегко зразу так
    Позасмагати й попірнати в річці.
    Ти червонієш, бачу, ніби рак -
    Невже соромишся? Чи, мо', на сонці спікся?

    Ну добре, зачекаймо – не горить!
    Позасмагаймо ще, допоки сонце.
    Я "верх" знімаю, глянь, а вже за мить
    І "низ" униз доволі легко зсовую.

    Біжу чимдуж голенька до води -
    Ой, видно це усім чи не за милю! -
    Але вже - ні туди, ані сюди! -
    З розгону падаю у теплу свіжу хвилю.

    Вода мене приємно обійма
    І так ласкаво пестить ніжне тіло -
    Блаженства, певно, більшого нема,
    Ніж хвиля й берег, де чекає милий.


    07.06.2011


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (33)



  51. Сторінки: 1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12