ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2026.01.05 12:18
Замок.
Залізний дизайн.
Пташці
відрізали лапку.
Лізе
по лезу сльоза,
крові
коричнева крапка.

Володимир Мацуцький
2026.01.05 12:17
В траві ховався коник,
В траві ховався коник,
Дзвонив той коник в дзвоник,
Співав і цокотав.
Невже ж то бува,
Невже ж то бува,
Дзвонив той коник в дзвоник.
Невже ж то бува,

Борис Костиря
2026.01.05 11:35
Я прокинусь у лісі від шуму птахів.
Із безодні вернусь у новітню безодню.
Моє серце проб'ють не списи каблуків,
А ледь танучі в небі зникаючі зорі.
І до мене долинуть видіння віків,
Невідчутні, загрозливі, сиві, прозорі.

Я прокинуся в лісі

В Горова Леся
2026.01.05 10:59
Ніч вливається в шибку синькою,
Підвіконням стікає вниз.
Обморожена гілка бринькає
Медіатором об карниз.

Місяць повний у сніг покришений.
Грає сріблом невинний наст.
А за щирою ніби тишею

Микола Дудар
2026.01.04 23:25
Була шкварка, була чарка
І сметана, і млинці.
І таїлась поруч сварка —
Вхід до сварочки вкінці…
Хто кого об’їв, чи зрадив —
Загубилось у млинцях.
А сметані хтось порадив
Прогулятись по синцях…

Євген Федчук
2026.01.04 19:33
Про всіх потрібно знати у житті:
І про героїв, і про тих катів,
Що Україну нашу мордували,
Життям нормальним жити не давали.
Багато з них були, як одноденки –
У небо піднімалися швиденько.
Одні – людей на краще надихати,
Другі – щоб отих перших уби

Артур Курдіновський
2026.01.04 18:09
Ну що сказати? Спрацювали чисто!
Без метушні та зайвих децибелів.
Одним мікроскопічним терористом
Поменшало. Віват, Венесуело!

Все обійшлося без балаканини.
До біса резолюції, ухвали!
То й добре! А стражденна Україна

Олександр Сушко
2026.01.04 13:03
Малює мороз візерунок
На склі, як маестро пісні.
Ранковий упав поцілунок
Моєї дружини-весни.

Я п'ю животворний цей трунок,
Не рік і не два - цілий вік.
Красуне! Супружнице юна!

Борис Костиря
2026.01.04 12:11
Коли подолаєм навколишню сірість?
Коли вже настане жадана весна?
Коли подолаємо мряку і сизість,
Вдихаючи свіжість, як помах крила?

Коли подолаємо зоднаковіння,
Стандартність і сплутаний, немічний страх?
Коли проросте крізь байдуже каміння

Віктор Насипаний
2026.01.04 10:18
Уже під старість Галя пригадала,
Що їй колись циганка нагадала.
Казала: женихів і не злічити.
Та врешті з іноземцем будеш жити.
Збулося дійсно це, тож гріх брехати:
Є іноземці два у неї в хаті.
Таки не обманула за червонець, –
Бо ждуть бульдог-фран

Богдан Манюк
2026.01.04 10:10
Раїса Обшарська. Сезон блукаючих дощів: повісті, оповідання, новели. —Тернопіль: Джура, 2006 р. — 254 с. Усім шанувальникам художньої літератури, відомо, що є книги, які захоплюють одразу і не відпускають, поки не прочитаєш їх до останньої сторінки. Авт

В Горова Леся
2026.01.03 21:46
Розливає обрій червоно лафітом,
Обідок від сонця лущиться у сніг.
Вволю нагулявшись, затихає вітер:
Спав би, та клаксони надто голосні.

Стелиться додому двоколісна смуга,
Відбивають фари в паморозі блиск.
Щоб не заважати, шепочу на вухо:

Іван Потьомкін
2026.01.03 17:52
Він марив Яблуницьким перевалом,
Щоб далі аж до Річиці дійти...
І раптом смеречина перервала,
Що замірявсь зробити в цім житті.
Тремтіла смеречина, мов зайчатко,
А він лежав під нею горілиць.
Не знала смеречина, чи кричати,
Чи почекать конвалій і с

Микола Дудар
2026.01.03 17:26
Нічого такого, ще вибухів кілька.
Верби схилились, розсіявсь туман…
Зникла хатина, зникла бруківка.
Лишився у полі лише дурман.
Нічого такого, звикаєм потроху —
Рік вже четвертий, п’ятий ось-ось…
Кілька разів із льоху до льоху —
З цим і живемо, з

Віктор Насипаний
2026.01.03 16:31
Придумати задачу вдома будь- яку
Задала вчора в школі вчителька Сашку.
Чомусь малий багато думати не став,
Хвилин за десять він завдання написав.
Коли свою задачу дітям прочитав,
Сміялась вчителька, і клас весь реготав.
В задачі пише: крокодила я

Борис Костиря
2026.01.03 14:20
Поетична непоетичність.
Так кусає змія за свій хвіст.
Це надмірне позерство й практичність.
У колодязі згублений хист.

Так потоне усе в парадоксах,
У апоріях, візіях, снах.
І останній п'яниця й пройдоха

Олена Побийголод
2026.01.03 11:46
Із Леоніда Сергєєва

При прольоті на фанері над Парижем
ми не плюнемо униз, хоч і кортить,
а сплануємо з поривом вітру свіжим
та послухаємо, що народ триндить.

А народ внизу – не плужить і не сіє,

Тетяна Левицька
2026.01.03 10:01
Ти розумієш з віком,
що біль не за горою.
За сильним чоловіком
ти можеш буть: слабкою,

розкутою, дівчиськом,
що ліпить бабу сніжну.
До твого серця близько

С М
2026.01.03 07:06
звідкіля ~ жодної гадки
може то маскований диявол
в очі їй зирнувши те сказав би
дивна міс едж
дивна міс едж

дивна міс едж увійде до вітальні
я не знаю що і питати

Володимир Мацуцький
2026.01.02 21:40
У лісі народилася,
У лісі і зросла.
Завжди струнка Ялинонька
Зеленою була.

Співала завірюха їй:
«Ялинонько, бай-бай»
Вкладався снігом Сніговій,

Артур Курдіновський
2026.01.02 16:04
Цей ваш токсичний позитив
Сьогодні має безліч масок.
Юрбу бездумну звеселив
Ваш опромінений Пегасик.

Лунає з будь-якої праски
Цей ваш токсичний позитив.
Всі перемоги та поразки

Борис Костиря
2026.01.02 14:20
Шукаю ялинку у березні,
Шукаю шляхи у розлук.
Шукаю на тихому березі
Прадавніх і здавлених мук.

Шукаю я влітку хурделиці,
А взимку - цвітіння й тепла.
Шукаю захованих демонів

Іван Потьомкін
2026.01.02 13:56
На гору! На гору!
Он ту, щонайвищу на весь Голосіївський ліс,
Де вітер і сніг розходилися в грищах,
Де зашпари, сльози і сміх.
З гори стрімголов. Наче посвист ракети.
Ледь мріє-іскриться лижня.
На цій я чи, може, на іншій планеті
В дикому захваті м

Ярослав Чорногуз
2026.01.02 13:32
Ну що ж таки прийшла зима.
І світ чорнющий забілила.
Стояв на голові сторчма --
Наляканий і сполотнілий.

Тепер вже -- на ногах немов,
Співає радісно осанну --
Прийшло до нас воно ізнов

Світлана Пирогова
2026.01.02 13:19
Зима теперішня не бутафорська,
Від неба до землі все справжнє.
Хоча вона ще та чудна акторка,
Можливості її безкрайні.

Пропахла білосніжними снігами,
Морозця додала старанно.
Широка чарівнича панорама

Сергій Губерначук
2026.01.02 11:05
Нитки – не волосся!
Лещата – не руки!
Клейонка – не шкіра м’яка!
Стіна – не людина!
Самотність – не стукіт,
а відстань тебе від вікна.

Мов лампочки – очі.

Тетяна Левицька
2026.01.02 10:59
Не лячно пірнути у прірву бажань,
минуле лишити за кілька зупинок...
Яка ж боягузка нестерпна ти, Тань —
в пісочнім годиннику — дрібка крупинок.

Тягнула роками важкий хрест судьби,
прощала зневагу, образи і зради;
тікала від себе у церкву, аби

Сергій СергійКо
2026.01.01 21:12
Я народився в п’ятдесятих.

Помер тиран – призвідник лих!

Війна позаду. Для завзятих

З'явився шанс зробити вдих.

Євген Федчук
2026.01.01 14:06
На жаль, таке в історії бува.
Про когось книги і романи пишуть,
А іншого згадають словом лише,
Хоч багатьом жаліють і слова.
Згадати Оришевського, хоча б.
Хтось чув про нього? Щось про нього знає?
З істориків хтось в двох словах згадає,
Що в гетьма

М Менянин
2026.01.01 13:49
Де Бог присутній – все просте,
там сяє полум’я густе,
бо Духом сповнене росте,
коли цей шанс Йому дасте.

01.01.2026р. UA

Борис Костиря
2026.01.01 13:36
Відшуміла трепетна гітара
Під бузком шаленим і хмільним.
Нині реп заходить в шумні бари,
Як розбійник в пеклі молодім.

Наш романтик зачаївся в сумі
І зачах у навісних димах.
Тільки шльондра грає бугі-вугі

Марія Дем'янюк
2026.01.01 11:59
Одягнула зимонька
Білу кожушинку,
А на ній вмостилися
Сріблені сніжинки.

І яскріють гудзики -
Золотять крижини.
Комірець із пуху -

Микола Дудар
2026.01.01 11:52
За-олів’є-нчив олів’є…
За-вінігретив віні-грет я
І в ролі хитрого круп’є
Погодив витрати з бюджетом…
Шампаньське в список не ввійшло.
Вино червоне зчервоніло
Тому, що зрадило бабло.
Причин до ста… перехотіло.

Тетяна Левицька
2026.01.01 10:40
Вже повертаючись назад
в минулий рік, такий болючий,
згадалось, як у снігопад
долала бескиди і кручі.
Без рятувального весла
назустріч повені пливла
і розбивала босі ноги
об кам'яні життя пороги.

Ігор Терен
2025.12.31 22:34
А голови у виборців як ріпи,
та розуміння істини нема,
аби не кліпи
розвидняли сліпи,
а мислення критичного ума.

***
А партія лакеїв... погоріла

Іван Потьомкін
2025.12.31 18:40
Зажурилась Україна, не зна, як тут діять:
Розвелися, немов миші, невтомні злодії.
Хтось воює, захищає здобуту свободу,
А злодії-казнокради крадуть де завгодно.
Хтось у шанцях потерпає і хука на руки,
А злодії в кабінетах бізнес хвацько луплять…
Зажу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Любов Бенедишин - [ 2012.03.08 18:40 ]
    З любов’ю до України

    Ще довго хвилі спогадів печальних
    котитиме крізь час Інта-ріка…

    А серце озивається причально,
    за линву слів хапається рука.
    Бо як же – цій землі – одній із болем:
    святе – на дно, і найдорожче – вщерть.

    Коли по сподіваннях – тільки кола,
    хтось мусить викликати зло на герць,
    без докору і страху. Не зважати
    на зойк юрби: «З пером – на вітряки!»

    Такій свободі – прутиками – ґрати.
    Такій любові – прихистком – віки.

    2012




    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (13)


  2. Олександр Козинець - [ 2012.02.29 13:14 ]
    ***
    Міцнієш в чужих країнах,
    Збираєш далекі лаври.
    Збираєш та звозиш додому
    Свічки, сувеніри, креми…
    І пригорщі слів удачі.
    (Їх кажуть тобі немало),
    Бо вірять у світлий зачин,
    Бо вірять у твою щирість.
    Медалі взамін ударам,
    Цукерки – антибіотикам.
    А вдома чекає мама,
    А вдома під снігом – вічність!
    І кілька котиць улюблених,
    Вже статусних, возвеличених,
    Які тебе раді бачити,
    Які тебе гарно вивчили.
    Чергове твоє відрядження…
    (Уже й за кордоном визнали)
    Однак, все ж додому тягнуться
    Всі спогади разом з візами.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  3. Іван Низовий - [ 2011.11.09 17:29 ]
    * * *

    Найвище право: жить відверто
    Серед людей, на видноті
    Й з високим іменем померти
    На безіменній висоті.
    Померти й знову відродитись
    В піснях, у споминах, в синах…
    Вітчизні вічно колоситись
    На чесних наших іменах!


    1980


    Рейтинги: Народний -- (6.53) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (4)


  4. Олена Жибірова - [ 2011.10.27 23:16 ]
    Молитва
    Дай Боже! Тому, хто не бачить,
    Прямої світлої попутної дороги.
    Тим підкажи, у кого серце плаче
    І приведи до рідного порогу.
    Безсилим, Боже, дай такої сили,
    Любов свою змогли щоб захистить.
    Закоханим усім пташині крила,
    Для них хай буде щастя кожну мить.
    І тому, хто не вміє чути правди,
    Дай доброї погожої пори…
    Бо я щаслива, милий мій і рада
    Що й ти щасливий. Душу отворив,
    Дістав із неї найдорожчі перла
    Всі прислухались і земля завмерла.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.25) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (2)


  5. Іван Низовий - [ 2011.10.23 10:59 ]
    * * *
    Погомоніти б з кожним кленом,
    який мене ще впізнає,
    про коріннєво-сокровенне,
    що нам наснаги додає.

    Ось цьому дереву - сто років,
    а цьому й більшенько, видать,
    ще скільки корисних уроків
    вони могли мені би дать!

    Найперше - вірності святої
    своєму краю і землі,
    де наш формується світогляд,
    великі принципи й малі.

    По-друге - світлої любові
    до родоводу ще з прапра-
    віків, замішаних на крові
    й воді козацького Дніпра.

    Ще не помру, бо маю справу,
    бо прагнуть ще не перестав
    до того гаю, того ставу,
    де я лицем до сонця став...


    із книги "Цим дорожу", 2011 р


    Рейтинги: Народний 6 (6.53) | "Майстерень" 6 (5.79)
    Коментарі: (5)


  6. Іван Низовий - [ 2011.10.22 09:42 ]
    ***
    Яка любов - кожнісінька клітина
    Пронизується болем до кісток!

    А там,
    де був калиновий місток,
    Тремтить лишень тоненька павутина...


    Рейтинги: Народний -- (6.53) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (3)


  7. Іван Низовий - [ 2011.08.21 01:46 ]
    * * *

    Круглий сирота свого народу,
    Був я з дня народження самотній.
    Корінь роду не в цілющу воду
    Вглибився – засох в траві болотній.

    Вимерли до пня Великороди,
    Низові геть вилягли покосом,
    Тож мене, безродного, без згоди
    Досі обзивають малоросом.

    Недруги всечасно однакові –
    Виродки ж усі, гермафродити
    Прагнуть козаку-одинакові
    Українську пам’ять вкоротити.

    Зась, кажу вам, правнуки погані
    Прадідів всеславних і великих –
    На всеукраїнському Майдані
    Вас я не помітив, хохлопиких!

    Там були правдиві українці,
    Завше монолітні в обороні,
    Тож не міг я всидіти в криївці
    В посиніло-білім регіоні.

    Світ увесь пізнав нас: хто ми й що ми
    І чиї ми діти. І тоді ж я
    Притьмом зруйнував своє барліжжя
    Й вийшов на всі обшири-огроми!


    2008


    Рейтинги: Народний 5.75 (6.53) | "Майстерень" 5.5 (5.79)
    Коментарі: (5)


  8. Любов Бенедишин - [ 2011.08.19 15:21 ]
    Україні – до запитання…


    Зав’ємо смуток
    римами і квітами.
    Фанерно загримить
    фанфарний грім…
    Святкуй!
    І ми вдамо,
    що не помітили
    гіркого щему
    в погляді твоїм.
    Нехай ніщо
    зневіри не виказує.
    Літа блукань і сумнівів…
    Але й,
    можливо,
    вже десь яблуками ласує
    маленький спас,
    майбутній твій Мойсей.
    А поки що:
    з двадцятою річницею!
    Ще, начебто,
    терпіння є… і час.
    Прийми
    букет салютів над столицею.
    І все ж…
    якої думки ти про нас?

    2011


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (29)


  9. Любов Бенедишин - [ 2011.07.13 21:06 ]
    Любити Україну…
    Віддати усе
    ради неї?
    Але ж…
    Не зрадити?
    Там буде видно…

    Чи любимо
    ми Україну?
    Авжеж,
    хто – вигідно,
    хто – принагідно.

    А нам би
    любити,
    як любить вона –
    трагічно, стоїчно,
    безмежно.

    Любити повік,
    не_зважаючи на…
    Любити
    хай_що,
    не_залежно…

    2011


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (17)


  10. Валерій Хмельницький - [ 2011.07.13 11:03 ]
    Монолог патріота
    Лиш в Україні - українцем
    Я чуюсь, хоч би й без роботи,
    І не піду служити німцям,
    Бо хочу бути - патріотом...

    Нехай мене беруть на кпини
    І в гріш не ставлять, все - на краще,
    Жупан хай знімуть і свитину -
    Не піду звідси я нізащо

    Ані в Європу, ані в Штати -
    Люблю лише свою громаду,
    Хай краще сяду я за ґрати -
    Та не поїду в ту Канаду...

    Я тут родився – тут і згину,
    А спати можу - хоч у стайні,
    Та не покину Батьківщину...
    Проголосуймо? Одностайно...


    06.07.2011


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (58)


  11. Валерій Хмельницький - [ 2010.12.08 09:46 ]
    Про патріотизм (літературна відповідь)
    Ми в опозиції до влади,
    Хоч є і вірші про любов,
    І не питаємо поради
    Від неї вкотре знов і знов.

    Навіщо битися у груди,
    Кричати всім: ”Я – патріот!”,
    А потім за срібняк Іуди
    Продати землю чи завод,

    І з ними акції фабричні
    За пачку доларів, рублів,
    Тоді і вулиці столичні
    Тим, що торгують „на розлив”?

    Бо патріот не той, що прапор
    Собі на лацкані вчепив,
    І не котрий кричить у рупор
    Та обіцяє диво з див.

    Той патріот, хто в час тривожний
    Візьметься зразу за граблі
    І хто загарбників спроможний
    Прогнати з рідної землі.

    Той патріот, хто пам’ятає
    Про Батьківщину, де б не був,
    Хто мову рідну добре знає
    І дітям каже: „Не забудь!”

    І хто бездумно не калічить
    Цю мову суржиком щораз…
    ...
    Та виставляти, мо', не личить,
    Патріотизм свій напоказ?


    08.12.2010


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (57)


  12. Тамара Борисівна Маршалова - [ 2010.04.04 15:12 ]
    Наш Спас
    Я Альфа й Омега, говорить Господь, Бог, Той, Хто є, і Хто був, і Хто має прийти, Вседержитель! (Об'явлення 1:8)
    Сказав Ісус Христос: Хто має вуха, нехай слухає! (Від Матвія 11:15)
    Я й Отець Ми одне! (Івана 10:30)
    Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його ранами ви вздоровилися. (1Петр.2:24)
    Сказав Господь Ісус Христос: Я є дорога, і правда, і життя! До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене. Коли б то були ви пізнали Мене, ви пізнали були б і Мого Отця. Відтепер Його знаєте ви, і Його бачили. (Івана 14:6,7)
    Коли ж у Мені перебувати ви будете, а слова Мої позостануться в вас, то просіть, чого хочете, і станеться вам! (Від Івана 15:7)
    Ісус же відказав: Щодо того твого коли можеш, то тому, хто вірує, все можливе! (від Марка 9:23)
    Правду кажу вам: якщо двоє з вас на землі домовляться просити Мого Небесного Батька про щось важливе, то він виконає їхнє прохання. Бо, де двоє або троє зібралися в Моє ім’я, там і Я посеред них (від Матвія 18:20)

    МОЛИТВА ГОСПОДНЯ (Від Матвія 6:9-13)
    ЗАПОВІДІ БОЖІ (Біблія, Вихід 20:2-17)
    ЗАПОВІДІ ЛЮБОВІ (від Матвія 22:35-40)



    Борони нас, Боже. Борони Ти нас
    Уночі й у скруті, в небезпечний час.
    Дай надію, Боже. Боже, Ти - наш Спас!
    Дай нам віру, Боже, кожному дай з нас.
    Дай нам мудрість, Боже, силу й гідність дай,
    У Новині Добрій милість нам являй.
    Кров'ю бо Святою врятував Ти нас,
    Полюбивши, Боже. Боже, Ти - наш Спас!
    У Тобі дай жити та здоров'я дай,
    На дорогах наших нас благословляй.
    Величати Бога будемо весь час.
    Не залиш нас, Боже. Боже, Отче наш!


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  13. Тамара Борисівна Маршалова - [ 2010.01.18 15:41 ]
    На Водохрещення
    І сталося, як хрестились усі люди, і як Ісус, охрестившись, молився, розкрилося небо, і Дух Святий злинув на Нього в тілесному вигляді, як голуб, і голос із неба почувся, що мовив: Ти Син Мій Улюблений , що Я вподобав Тебе!
    (Від Луки 3:22,23)

    У срібло та кришталь мороз зодяг природу,
    Січнева заметіль, сніги та холоди.
    Та затишно душі від думки, що в негоду
    Святвечором Йордан тече до нас сюди.
    Ось Книгою Життя змальовується диво -
    Господь Ісус Христос спускається до вод,
    У річці бо Йордан побожно та сміливо
    Предтеча Іоанн хрестив увесь народ.
    Іде Господь Ісус, щоб об’явитись люду,
    Як Агнець без вини, як Славний Божий Син,
    Чий жереб буде Хрест - то за людей спокута,
    Гріх світу розіпне на древі хреснім Він.
    Відкрились небеса, і раптом над Йорданом,
    Як голуб, Дух Святий з’являється, летить
    До Господа Христа, хрестивсь від Іоанна,
    І Божий з неба глас, немов завіт звучить:


    Ти Син Мій Улюблений, що Я вподобав Тебе!
    (Від Луки 3:22)


    Отак Сам Бог Отець Месію нам являє,
    І Словом Божим, що спасіння дар несе,
    Він із Собою світ навічно примиряє,
    У забуття іде неправедне усе.
    З'явився люду Бог у Вищій Божій Суті,
    В Єдиній Трійці Пресвятій. Любов і Мир!
    В ім'я Отця і Сина і Святого Духа,
    Як Божі діти, знов роджаємось з тих пір.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  14. Валерій Хмельницький - [ 2009.12.24 14:16 ]
    Серпнева тиша
    Серпневі тихі теплі ночі,
    Що зорепадами ясні,
    І соромливі сни дівочі,
    І тихі ранки росяні.

    Весь світ наче засинає
    У молоці туманів мрій -
    А вдалині пташки за гаєм
    Щебечуть, наче навісні.

    За схилом ледь-ледь рожевіє,
    На небі ще зоря горить...
    Так тихо - аж на серці мліє...
    Так тихо - аж душа бринить...


    27.08.2009


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.42) | "Майстерень" 5.25 (5.44)
    Прокоментувати:


  15. Тата Рівна - [ 2009.12.20 22:41 ]
    Яблучний
    І.

    злетіти б нам
    та яблука мов пальці
    тримають зшаленілу кулю дивну
    і яблуня так схожа на царівну
    так схожа на
    достиглу матір повну
    рум’яну і невиспану водночас –
    із легким пасмом жовтого
    у кроні
    на скронях

    ІІ.

    одне лиш фото! мить! – і я навіки
    залишу поруч з нею душу власну
    скажи — смачніше що
    ніж ці плоди?
    скажи навіщо я
    не яблунею уродилась в світі?

    ІІІ.

    ці віти переплетених шаленств –
    згадать весни одної лиш
    безумства.
    я йду на зустріч
    яблуневий щем –
    я йду під нашу яблуню…

    назустріч
    мені крокують
    осінь із дощем


    Рейтинги: Народний -- (5.4) | "Майстерень" -- (5.39)
    Прокоментувати:


  16. Тамара Борисівна Маршалова - [ 2008.11.20 11:52 ]
    Християнська Абетка для дітей
    Я Альфа й Омега, говорить Господь, Бог, Той, Хто є, і Хто був, і Хто має прийти, Вседержитель! (Об'явлення 1:8)

    !!! ХАЙ БУДЕ ВЕЛИКИЙ ГОСПОДЬ, ЩО МИРУ БАЖАЄ СВОЄМУ РАБОВІ!
    А язик мій звіщатиме Правду Твою, Славу Твою кожен день!(Псалом 35 (34))

    Твоя, Господи, Могутність і Сила, і Велич, і Вічність, і Слава, і все на небесах та на землі!

    Твої, Господи, царства, і Ти піднесений над усім за Голову!

    І багатство та слава від Тебе, і Ти пануєш над усім, і в руці Твоїй сила та хоробрість, і в руці Твоїй побільшити та зміцнити все.

    А тепер, Боже наш, ми дякуємо Тобі, і славимо Ім'я Твоєї величі.

    (1 Хроніки 29:11-13)

    Живий Господь, і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасіння мойого звеличиться, Бог, що помсти за мене дає, і що народи під мене підбив, що рятує мене від моїх ворогів, Ти звеличив мене над повстанців на мене, спасаєш мене від насильника! Тому то хвалю Тебе, Господи, серед народів, і Йменню Твоєму співаю! (Псалми 18:46-50)

    Я живу, каже Господь, і схилиться кожне коліно передо Мною, і визнає Бога кожен язик! (До Римлян 14:11)
    Я, Я ГОСПОДЬ, І КРІМ МЕНЕ НЕМАЄ СПАСИТЕЛЯ!(Книга Пророка Ісаї 43:11)
    Господь - то твердиня мого життя... (Псалом 26:1)
    Сказав Ісус Христос: Хто має вуха, нехай слухає! (Від Матвія 11:15)
    «Пустіть діток до Мене приходити, і не бороніть їм, — бо таких Царство Боже!» (від Марка 10:14)
    Я є Дорога, і Правда, і Життя! До Отця не приходить ніхто , якщо не через Мене. Коли б то були ви пізнали Мене, ви пізнали були б і Мого Отця. Відтепер Його знаєте ви, і Його бачили. (Івана 14:6,7)
    Сказав Господь Ісус Христос: Я і Отець - одно. (від Івана 10:30)
    І ширилось Слово Господнє по цілій країні (Діяння 13:49)
    Слово стало Людиною й оселилося серед нас. Ми побачили Його Божественну Велич, Велич Єдиного Сина Отця Свого. Він був сповнений Благодаті і Правди. (Івана 1:14)
    Син бо Чоловічий прийшов шукати і спасти те, що загинуло. (Євангеліє від Луки 19:10)
    Бо троє свідкують на небі: Отець, Слово й Святий Дух, і ці Троє Одно. (1 Івана 5:7)
    Благодать вам і Мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа! (Перше послання апостола Павла до коринфян 1:3)

    МОЛИТВА ГОСПОДНЯ (від Матвія 6:9-13)
    ЗАПОВІДІ БОЖІ (Біблія, Вихід 20:2-17)
    ЗАПОВІДІ ЛЮБОВІ (від Матвія 22:35-40)


    А

    Цю Абетку ангелята
    Адресують вам, малята –
    Асі, Аллочці, Андрію...
    Тим, читати хто воліє.


    Б

    Бог - буття Творець, малята,
    Будівник Він безустанний.
    Богом створено багато!
    Він - наш Батько бездоганний.


    В

    Вам відомо, може. Ні?
    Словом Бог творив наш світ,
    Влаштував віки Він Словом.
    Бог сказав – і все готове!


    Г, Ґ

    Гарний світ та гармонійний
    Наш Господь шість днів творив.
    Суші ґрунт, морські глибини…
    Геть усе! Людей! Й спочив.


    Д

    Дітям першим Бог дає
    Сад Едему в спадок,
    В нім Адам хазяїн є,
    Єві там достаток.


    Е

    Переступивши якось волю Бога,
    Плід скуштувавши з дерева пізнання,
    Адам і Єва по спокусі злого
    З Едему вигнані в знак покарання.


    Є

    Єва діток породила,
    Звісно, поза Раєм.
    Каїн й Авель, як сповила,
    Хлопців називає.


    Ж

    Каїн жниво жав, підрісши,
    Богу жертвував убого.
    Авель вівці пас, змужнівши,
    Завжди жив по волі Бога.


    З

    Заздрість Каїна з’їдає,
    Жертву знов приніс убогу.
    Каїн брата забиває,
    За його пошану в Бога.


    И, І

    Адама та Єви нащадки численні
    Забули поволі про Господа Ймення.
    Забули про честь, нечестивими стали.
    Імення Святе майже скрізь утискали.


    Ї

    Бог навів на землю повінь,
    За людей, за їх провини,
    Врятував ковчег лиш Ною,
    Їжу в нім та всю родину.


    Й

    По волі Божій увійшли
    У той ковчег птахи й тварини.
    А згодом голуб сповістив -
    Вода зійшла, зросли маслини.


    К

    У коромислі веселки
    Бог обітницю являє,
    Що страшні потоки зверху
    Землю більше не здолають.


    Л

    Знову стали заселяти
    Люди Землю, Богом дану,
    Башту хтіли будувати
    Вавілонську, як погани.


    М

    Мали згинути негожі,
    Та міняв Бог гнів на милість,
    Як до Нього вірні Божі
    Авраам й Мойсей молились.


    Н

    На горі Сінай Мойсею
    Бог дав Книгу, дві скрижалі,
    І у ній усі євреї
    Десять Заповідей мали.


    О

    - Не майте бога окрім Мене, -
    Так Бог до люду промовляє.
    Не призивайте Боже Ймення
    Ви надаремно, Бог бо знає.


    П

    Псалми Давида - гімни Богу,
    Любов там знищує печалі.
    А в мудрих Притчах Соломона
    Знання ти знайдеш Божі сталі.


    Р

    Різдво Христове! У печері,
    У дивнім місті Вифлеємі
    Марія Діва Сина родить,
    Дитя Святе у світ приходить.


    С

    Ласку Бог Свою являє,
    Сина людям посилає.
    Бо Ісус, Дитя сповите,
    Є Спасителем для світу.


    Т

    Тесля Йосиф опікує
    Сина Божого, рятує
    У Єгипті від злочинця,
    Ним був Ірод, цар-убивця.


    У

    А як Ірода не стало,
    Уряд зник, що гнав Ісуса,
    В Назарет, у місто знане,
    Спас із Йосифом вернувся.


    Ф

    Теслі фах хоч поважає,
    Все ж Спаситель поклик чує,
    Він до Храму вирушає,
    Слово Боже там вістує.


    Х

    Дух Святий зійшов на Спаса
    У час Хрещення, як голуб.
    “Це Мій Син…” почули глас всі.
    Божий мир сягає долу.


    Ц

    Цар царів, Спаситель світу,
    Всіх овець заблудлих знає...
    День у день з-під смерті гніту
    Пастир цей нас визволяє.


    Ч

    Заповіт Своєї Крові,
    Чашу Божого Спасіння,
    Дав Спаситель в учнів колі,
    По молитві на Оливній.


    Ш

    Шепіт тихий поміж учнів:
    - Хтось Ісуса зрадить,
    Хліб Небесний, замість учти,
    В муки запровадить.


    Щ

    Цілує Юда у щоку Ісуса,
    За грудку срібла, здавши ворогам.
    Та задум злий і до грошей спокуса
    В нім втілять потім свій ганебний план.


    ь, Ю

    Дорога Хресна… І розп’яття.
    - Юдейський Цар! – юрба кричала.
    У серці ж Господа багаття
    Любові й прощення палало.


    Я

    - Я – Воскресіння та Життя...
    Я – Хліб Життя... Я – Світло світу... -
    Ісус сказав. Отож, Буття
    Забрав Христос з-під тління гніту.




    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  17. Тамара Борисівна Маршалова - [ 2008.11.12 22:03 ]
    Богом дана нам земля
    Сказав Господь Ісус Христос: Я перебуваю в єдності з ними, а Ти — в єдності зі Мною, аби вони досягли досконалої єдності, і завдяки цьому світ зрозумів, що Мене послав Ти і що Ти любиш їх так само, як Мене (від Івана 17:23)
    Ліпше добре ім'я за багатство велике, і ліпша милість за срібло та золото (Біблія, Приповісті 22:1)
    Оглянувшись довкола, Ісус сказав учням: «Як важко буде тим, хто має гроші, ввійти в Боже Царство!» Проте Його слова здивували учнів. Тож Він повторив: «Діти, як же важко ввійти в Боже Царство! Легше верблюдові пролізти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти в Боже Царство». Це їх ще більше здивувало, і вони запитали Його: «Чи може тоді взагалі хтось спастися?» Подивившись на них, Ісус сказав: «Для людей це неможливо, але не для Бога, бо для Бога можливо все» (Марка 10:24-27)

    МОЛИТВА ГОСПОДНЯ (від Матвія 6: 9-13)
    ЗАПОВІДІ БОЖІ (Біблія, Вихід 20:2-17)
    ЗАПОВІДІ ЛЮБОВІ (від Матвія 22:35-40)

    Україно, краю рідний,
    Богом дана нам земля,
    На події ти небідний.
    Ти - історії рілля.
    Сіячів було багато,
    Та не всі вони твої.
    Сіяв свій життя зерня тут,
    Ворог - плевели руїн.
    Небо сходи напувало
    Оживляючим дощем,
    Підлих недругів навала
    Випивала кров ущент.
    Де свої, а де чужі є?
    Де пшениця? Де бур’ян?
    Тож нехай врожай дозріє,
    Не ганьбімо Божий план.
    Бо Земля у нас єдина,
    Бог – єдиний наш Отець.
    Україно! Україно!
    Будь добром для всіх сердець!


    Потрiбно золото? Берiть!

    Потрібно золото?
    Беріть!
    Його ж бо в осені багато!
    Червоне золото, не мідь,
    У кронах кленів... То завдаток
    Нам за збереження краси
    Такого ніжного довкілля,
    Що, мов та крапелька роси,
    Тремтить усе на листі зілля.
    Тремтить від стебля коливань,
    Всихає від лихої спеки...
    Невже є місце для вагань
    Щодо збереження безпеки
    Життя?..
    Потрібно золото?
    Беріть!


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  18. Тамара Борисівна Маршалова - [ 2008.02.29 15:34 ]
    Свята Спокута – на Христове Воскресіння
    Я Альфа й Омега, говорить Господь, Бог, Той, Хто є, і Хто був, і Хто має прийти, Вседержитель! (Об'явлення 1:8)
    Сказав Ісус Христос: Хто має вуха, нехай слухає!.. (Від Матвія 11:15)

    !!! ... Господь буде з вами.
    Віруйте в Господа, вашого Бога, і будете запевнені, вірте пророкам Його, і пощаститься вам!..
    Дякуйте Господу, бо навіки Його милосердя!.. (2 Хроніки 20)

    Сказав Господь Ісус Христос:

    Я Пастир Добрий! Пастир добрий кладе життя власне за вівці.

    А наймит, і той, хто не вівчар, кому вівці не свої, коли бачить, що вовк наближається, то кидає вівці й тікає, а вовк їх хапає й полошить.

    А наймит утікає тому, що він наймит, і не дбає про вівці.

    Я Пастир Добрий, і знаю Своїх, і Свої Мене знають.

    Як Отець Мене знає, так і Я Отця знаю, і власне життя Я за вівці кладу. (від Івана 10:11-15)

    А першого дня Опрісноків, коли пасху приношено в жертву...
    Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і дав їм [учням], і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє! І взяв Він чашу, і, вчинивши подяку, подав їм, і пили з неї всі. І промовив до них: Це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається. Поправді кажу вам, що віднині не питиму Я від плоду виноградного до того дня, як новим буду пити його в Царстві Божім!
    (Від Марка 14:12,22-25)

    ...Христос, Первосвященик майбутнього доброго, прийшов із більшою й досконалішою скинією, нерукотворною, цебто не цього втворення, і не з кров'ю козлів та телят, але з Власною Кров'ю увійшов до святині один раз, та й набув вічне відкуплення (до Євреїв 9:11,12)

    Сказав Ісус: ... бо це Кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів!
    (Від Матвія 26:28)



    Господня Кров, за нас пролита,
    Дає наснаги далі жити -
    Не гнутися під тяжкістю гріхів,
    Відкинути прокляття ворогів,
    У душах мир плекати, в нім ходити...
    В Любові Божій - неодмінно
    Жити!


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:



  19. Сторінки: 1   ...   25   26   27   28   29