ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.03.02 20:05
І бабця на лавці…
І вікна в цеглині…
Зустрінуться вранці
В своїй порожнині…

А подруги вийдуть
І всядуться поруч,
Торкаєшся, з виду

С М
2026.03.02 18:06
Дозвольте мені представитися
Маю смак володію грішми
І я прожив довге-довге життя
Викрадаючи душі грішників
Був я там де Ісус Христос
Обертався до сумніву й болю
Зробив усе щоби Пилатус
Вимив руки звершивши долю

Іван Потьомкін
2026.03.02 14:30
Що ти таке вчинила там, царице,
Що лютістю Ахашвероша скинута з трону?
Такою, що переважила і змови недругів,
І зненависть підкорених держав...
Ти, найвродливіша з усіх жінок!

***
По третім році, як засів на троні в Сузах,

Борис Костиря
2026.03.02 10:26
Так не хочеться спати лягати.
Ти з важливого щось не здійснив.
Ти прорвеш огорожі та ґрати,
Проповзеш крізь поля з усіх сил.

Щось назавжди потоне в намулі
І осяде на дно небуття.
Так воскресне в майбутнім минуле,

Віктор Кучерук
2026.03.02 05:59
Коли лоза цвіла на схилах
І не минали гожі дні,
Мені шалено пощастило -
Тебе зустріти навесні.
І стерти відстань поміж нами,
І розбудити почуття, -
І говорити тільки прямо
Про рух вперед без вороття.

Микола Дудар
2026.03.01 23:47
Повернемось до дрібниць,
До її глибин - дрібничок…
Відсторонимо лисиць
І братів, і їх сестричок…
А ще кума і куму.
Хресних діток позашлюбних,
І ага… і те — угу,
Що відклеїлось з розумних.

Артур Курдіновський
2026.03.01 23:35
Горить камін. Давно замовкли грози.
Новий ноктюрн виконує рояль.
О, зимо! Всі мої гарячі сльози
Чи зможуть розтопити твій кришталь?

Безмежний білий колір в синій тиші.
Підходжу вранці знову до вікна.
Тут візерунками поему пише

Ігор Терен
2026.03.01 22:54
А ми повиростали на гірчиці,
пили цикуту, їли полини,
тому і злиться
те, що нас боїться
не між людей, а поміж очмани.

***
А словники міняти не на часі,

Микола Дудар
2026.03.01 20:58
зайшов на сторінку Сонце-Місяця... перечитав кілька разів. Підтримую. Незабаром і я залишу ПМ. Давно предавно тут було затишнно і цікаво. Нині тут гниє і попахує...

Сонце Місяць
2026.03.01 19:44
видить Бог, я намагаюся спілкуватися із ким завгодно
і як завгодно, і з усіма
проблематика в іншому, в тому, наскільки завсідники ПМ
здатні взагалі до якогось спілкування

(тим самим обґрунтовую попередню власну відмову від коментів на своїх сторінка

Володимир Невесенко
2026.03.01 18:01
Колише ранок траву шовкову,
в долині блякло мигтить ромен
і гонить вітер імлу ранкову,
і сходить сонце уже ген-ген.

Палає обрій вогнем мосяжним*,
стікає сяйва густе вино.
Здається небо таким досяжним,

Євген Федчук
2026.03.01 16:06
У корчмі, що біля Січі нині велелюдно,
Зібралося за столами козаків багато,
Усі вдягнуті розкішно, адже нині свято.
Корчмареві за шинквасом сьогодні не нудно.
То тут, то там: «Іще налий!» - кожен раз лунає,
Наймити ледве встигають розносити кухлі.
Л

Володимир Бойко
2026.03.01 15:33
«Русскіє» - нація-фальсифікація. Культ вождя – споконвічна і невід’ємна частина московської культури. Категорія ворогів набагато стабільніша, ніж категорія друзів. Велика політика починається там, де закінчується правда. Кожна персональна мая

Володимир Мацуцький
2026.03.01 13:26
Вже до нас летять лелекі,
а у нас – війна і в вЕсну
долі нам несе не легкі
від убивців і інвесторів.
Ті інвестори, як рани:
знову ділять Україну,
і в долЯх орди-орави
кожен прагне половину.

Борис Костиря
2026.03.01 11:40
Я вклонюся вечірній траві.
І на небі з'являються зорі,
Миготливі і ледве живі,
Ніби замисли Бога прозорі.

Бог дає тріпотливим стежкам
Дар натхнення, наснаги і волі.
Так спочинок похилим вікам

Микола Дудар
2026.03.01 10:51
Немитої болотної глибинки…
Абстрактно викорчоване з могил,
Розмножує воно свої личинки
З усіх запропонованих мірил…
Отримують по смерті (сміх) автівку
Дай боже, своєрідний інтелект…
І тут не обійтися без горілки —
У цьому й світостворення, й секре

Віктор Кучерук
2026.03.01 06:01
Немає іскорки кохання
В пітьмі недоспаних ночей, -
Надворі вітер безнастанно
З листків полотна знову тче.
Бубнить, всміхається і плаче,
І далі стелить килимок, -
Бракує пестощів гарячих
Тієї, що не йде з думок.

С М
2026.02.28 21:23
прожогом уперед моєї
автівки ~ твоя
хоча дев’яносто в годину
я їду звичай
ти мовиш се гаразд
трохи болю ~ не проблема
казала мала би настрій ти
в’їхати у драйв

Ігор Шоха
2026.02.28 20:36
Коротшає дорога до безодні.
Переживаю у самотині
цей вирок долі. Я у западні
рокованої миті і, природно,
уже не уявляється мені,
як їду я на білому коні
минулої епохи у сьогодні.
Судьба перетасовує пасьянс

Володимир Невесенко
2026.02.28 18:12
Згорта в сувої вітер хмари,
і небо кутається в синь,
а в тиші никнуть крутояри,
лиш десь цеберко – дзинь та дзинь!

Дзюрчить ручай в густих осоках
між верболозів і купин.
Село на пагорках високих

Ірина Вовк
2026.02.28 16:10
Я народилася там, де небо спирається на плечі Ай-Петрі, що велетенською тінню зависає над бірюзою моря. Пам’ятаю маму – молоду, ясну, вродливу, з тонким грецьким профілем, ніби висіченим із античного мармуру самим сонцем. Вона тримає в руках важкий дзбан,

Борис Костиря
2026.02.28 11:24
Я вмию очі у росі,
Вклоняюся сонцю й буйним травам,
Скупаюсь в первісний красі,
Де потонув миттєвий травень.

Побачу крізь росу дива,
Картини, сховані від ока.
В них відкриваються слова,

Ірина Вовк
2026.02.28 10:50
І. Мама
Грецький профіль на тлі небесної сині.
У дзбані – прохолода гірських джерел.
В її усмішці – сонце, що ніколи не заходить.

ІІ. Ай-Петрі
Кам’яна корона над моєю колискою.
Вдень – варта свободи,

Юрій Гундарів
2026.02.28 09:35
Перший доброволець, якому прижиттєво присвоєно звання "Герой України".
Навчався в Івано-Франківському ліцеї на художника. Його позивний "Да Вінчі" пов'язаний саме з талантом — він гарно малював.
Для нього найголовнішими у житті були — перемога і ко

Віктор Кучерук
2026.02.28 06:13
Творчості години світанкові
Раз у раз, немов найперший спів, -
Поріднився з музою і в слові
Збагатився, виріс, помужнів.
Стало розлучитися несила
З тим, що вабить чарами щомить, -
З тим, що серцю дороге і миле,
І нічим ніколи не тяжить.

Тетяна Левицька
2026.02.27 21:53
Навіщо, скажіть, молоді соколята,
тікаєте з дому на ситу чужину?
Нам разом боротись, або помирати
за рідну, стражденну, святу Батьківщину!

Куди ж ви лякливі? Не можна від себе
втекти не лишивши у хаті сльозини.
Кривава зоря заливає пів неба,

Ігор Шоха
2026.02.27 21:17
                    І
Ми і не юрба, і ніби, люди,
що забули, де існує знов
росіянське чудо і любов,
воля на тарілці і приблуди...
а тепер б’ємо себе у груди, –
не хотіли ми, він сам прийшов!

Іван Потьомкін
2026.02.27 19:44
«Слухай, дівчинко!» Вона не слуха…
«Цей день білий, це містечко…»
Немає містечка, нема живого духу,
По руїнах біга гола, руда Рівка,
Дитина тринадцяти років.

Проїжджали грубі німці в танку
(Тікай, тікай, Рівко!),

Юрій Лазірко
2026.02.27 15:39
так мало статися
хай кажуть люди
серденько птахою
збилося в грудях

збилося вибилось
та не на волю
ніби все вицвіло

Микола Дудар
2026.02.27 10:43
То спиш... не спиш... Душа болить…
Собі чужий… ще крок до втрати,
А поруч, глядь, чатує гидь…
Хтось пропонує заспівати:
Фелічіта… Fe-li-ci-ta
Ритмічно, настрою у тему…
Я знаю, пісня то крута,
Але чи вирішить проблему?

Борис Костиря
2026.02.27 10:26
Прокидаєшся зранку крізь марення снів.
Продираєш заслону тугу і ворожу,
Прориваєшся крізь артилерію днів,
Крізь загони військових і задуми Божі.

Прокидаєшся зранку, народжений знов
Для звитяги і совісті, честі й наснаги.
І тобою керує богиня

Віктор Кучерук
2026.02.27 06:11
Шум старої яворини,
В тиші зоряних ночей, -
То вповільнено прилине,
То прискорено втече.
Звук, послаблений роками,
Чуйне серце не мина, -
Ходить досі поміж нами
Почуттів палких луна...

Володимир Бойко
2026.02.27 00:26
Всі імперії трималися на війнах, але всі імперії врешті пішли туди, звідки прийшли. Окрім однієї. Якби всі народи заходились повертати все, що колись комусь належало протягом тисячоліть, історія людства скінчилась би швидко і назавжди. Фальсифікації

Ігор Терен
2026.02.26 22:19
А Україна жирний пиріжок
і кожному смакує укусити
хоч би кусок
у жадібний роток,
гамуючи звірячі апетити.

***
А ми поперек горла глитаям

С М
2026.02.26 20:53
одягнись зі смаком
ідучи до танцю
лети ковзаючи
із трепетом літака
ув алмази плечей
усади троянди
швидкі авто і
люди ніби у снах

Володимир Невесенко
2026.02.26 20:38
Місто щулиться, мов шкарбан ,
в мряці киснуть пусті двори,
а у лузі такий туман –
не продивишся, як не зри.

Тане простір – за п’яддю п’ядь,
мла звисає рядном до ніг.
Ніби в засвіти – в непроглядь
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Арсеній Літванин
2026.02.25

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Іван Низовий - [ 2012.06.04 08:06 ]
    Наболіле не тільки мені
    Літературні "генерали"
    (Чи на новісінький лампас,
    Чи про запас) всі гонорари
    Повідбирали ласо в нас.
    І, відповідно ж, видаються
    За наш рахунок – чин є чин, –
    Їх доньки заміж видаються
    За відповідніших мужчин;
    Синочки в бізнесі, в посольстві –
    З ненашим гонором таким...
    ... В душі ліричній плаче Сольвейг
    І не блокується ні з ким.
    Недавно я, услід за Блоком,
    Продав за мідні копійки
    Бібліотеку – ненароком,
    Невільний звершив гріх тяжкий,
    Бо голодуха – не житуха...
    Дарма, що влада повсякчас
    Нам віша локшину на вуха,
    Мовляв, піклується про нас.
    Писання наші не потрібні –
    Неприбуткові ж бо вони,
    А ми до тих панів подібні,
    В яких на трьох одні штани.
    З поетів кпинять товстосуми
    Й тузи пузаті неспроста –
    Безсмертні "Думи мої, думи..."
    Ніхто із них не прочитав.
    Їм не до шмиги слово Стуса
    Відчути; їм не дорости
    До Калинця... Одна спокуса
    В "еліти", Господи прости,
    Гребти під себе, заковтнути
    Все, що пооберіж Дніпра,
    А всі священні атрибути
    Для них лиш брязкальця, їй-пра.
    Від Гончарового "Собору"
    На них не впала навіть тінь,
    А щоб піднятися на Гору
    Чернечу – в них нема хотінь.
    А до Франка чи Українки
    Для них і стежка заросла;
    Дістатись їм з хоромів ліньки
    Й до рідного колись села...
    ... Пишу ці вірші не в шухляду –
    Надії крихітка ще є
    Достукатись, збудити владу,
    Донести слово їй своє.
    Сусіди й родичі сміються:
    "Чого ж наївний ти такий?
    Горшки в провінції лиш б’ються
    Й кому потрібні черепки?!".

    2005


    Рейтинги: Народний -- (6.53) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (4)


  2. Іван Низовий - [ 2012.06.04 08:46 ]
    Привиди безчасся
    Ось тут,
    Серед оцих проваль –
    Початок і кінець:
    Сільська історія-печаль
    Звелася нанівець.

    Труди-потуги поколінь,
    Вершини всіх старань
    І сподівань –
    Пішли у тлінь,
    Шубовснули у твань.

    Лишилась назва,
    Та і та
    Зотліє, мов зола, –
    Ніхто дороги не пита
    До бувшого села.

    В усі кінці біжить-тече
    Розбурхана рілля...
    О, як мені все те пече
    З минулого,
    Здаля!

    2007


    Рейтинги: Народний -- (6.53) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (1)


  3. Іван Низовий - [ 2012.06.02 12:35 ]
    МИ...
    Ми – прадавні арії,
    Стародавні орії.
    Обхитрили Дарія,
    Згідно праісторії...
    А сьогодні – парії
    України хворої...
    Хто ж нам світ захмарює?!
    Що ж наш рід виморює?!

    2003


    Рейтинги: Народний -- (6.53) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (2)


  4. Іван Низовий - [ 2012.05.28 22:33 ]
    * * *
    Розуміємо, що треба
    Якось жити-виживати…
    Але ж, Господи,
    Ганеба
    Козакам – козачкувати,
    Рачкувати на догоду
    Новоспеченій "еліті",
    Честь козацького народу
    Плямувати в білім світі!
    Від ординської навали
    Ми нічого не навчились , –
    В москаля козачкували
    І до ляха приловчились;
    В комуняки плазували
    У підніжках по багнюці,
    Власне тіло шматували
    Задля диких революцій!
    Бігли ми наперегінці
    На верхи якісь міфічні…
    О, які ми, українці,
    Безпорадні й безпомічні!
    Ми без пряника не можем,
    Канчука нам треба дуже…
    Силам чорним, зловорожим
    Не одне століття служим.
    Доля нам дарує волю
    І свободу довгождану –
    Ми ж роз’ятрюєм до болю
    Окаянну давню рану,
    Колінкуєм перед катом:
    "Ми не хочемо задарма…
    Будь і далі старшим братом –
    поверни нам рідні ярма!
    Ні Мазепи, ні Петлюри,
    Ні Бандери не жадаєм , –
    Поверни тюремні мури,
    Бо для нас вони є раєм!"
    В нашій думці-поведінці
    Є щось дико-хворобливе…
    Може, ми – не українці?
    Може, й правда,
    Що хохли ми?
    А хохлюзі – по заслузі?
    Яничарові – по чарці?
    Що ж тоді – калина в лузі
    І до чого – грона ярі?!
    А навіщо – козаченьки,
    Ті,
    Що коників сідлали?
    Не було у нас Шевченків?
    Симоненки геть пропали?

    Піднімаюсь над собою,
    Над своїм життям
    Бурлацьким,
    З вікового перегною
    Шаблю вирию козацьку;
    Кров’ю змию ржу погану
    Із ославлених клейнодів –
    Українцем знову стану
    В гроні націй і народів!
    Не піду козачкувати
    До пихатого вражини,
    Щоб моя стражденна мати
    Знов соромилась дитини.
    Не піду я воювати
    Ні чеченців, ні татарів,
    Щоб себе прогодувати
    Із кривавих гонорарів;
    Не лизатиму сідницю
    Щохвилини, день по дневі,
    Ні своєму – українцю,
    Ні чужинцю – москалеві!
    Краще в голоді та в згоді
    Виживати на руїні
    В неподоланім народі,
    В незалежній Україні!

    1997


    Рейтинги: Народний -- (6.53) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (3)


  5. Іван Низовий - [ 2012.05.27 22:33 ]
    * * *


    Вірую –
    В українське довготерпіння,
    Що таки ж перетре каміння
    Й по краплині вицідить воду,
    Що розбавила кров народу!

    Вірую! –
    Буде кров і густа, й гаряча,
    Закипить в ній козацька вдача,
    Й під зіркими ізнов зірками
    Вродить Гонтами і Сірками!

    Вірую! –
    Від Андрія від Первозванного
    Для народу небезталанного
    Все відпущено вищою мірою…

    Вірую!


    2001



    Рейтинги: Народний -- (6.53) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (4)


  6. Іван Низовий - [ 2012.05.20 08:26 ]
    * * *

    Купно їх возили й поодинці
    До північносяйних Соловків,
    Курінних моїх, праукраїнців,
    Курінних моїх пракозаків.
    Попереду – батько Калнишевський,
    А за ним – цілісінькі коші,
    Від часів татарського нашестя
    Так ніхто Вкраїну не душив.
    Гай, мій гаю, степе і лимане!
    Все було, та тільки не спливло:
    Не чужі, а власні басурмани
    Повели Вкраїну за село,
    За вітряк, що долю перемеле
    На голодну муку;
    За курган,
    Із якого коршуном – ой леле! –
    Зорить вниз незнаний ще тиран.
    ...Попереду – Плужник солов’їний,
    А за ним – цілісінькі ж полки!
    Боже мій! Велика Україна
    В острівні вмістилась Соловки...
    Хто ж ми є, вчорашні українці,
    Низові забуті козаки?!


    1990


    Рейтинги: Народний -- (6.53) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (2)


  7. Іван Низовий - [ 2012.05.06 15:25 ]
    * * *

    Ми в дитинстві ділились
    На «своїх» і «чужих».
    Ми «чужих» не жаліли –
    Йшли «війною» на них.
    Часом кров проливалась –
    Мир тоді наставав,
    І безногий Володька
    Рани всім бинтував;
    Наші сльози і соплі
    Витирав кулаком,
    З однієї баклаги
    Напував молоком...
    Ми дорослими стали:
    Ні «чужих», ні «своїх» –
    Однорідне суспільство
    Одномірне для всіх;
    Однозначні поняття
    Про своє і чуже
    Конституція наша
    Стереже й береже.
    Лиш безногий Володька –
    Сивий сторож нічний –
    Цілим світом забутий,
    Всенародно нічий.


    1990


    Рейтинги: Народний -- (6.53) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (3)


  8. Іван Низовий - [ 2012.05.06 15:39 ]
    * * *
    І в наше обезлюдніле село,
    Й до нашого печального порога
    Воно прийшло і радість принесло –
    Веснотравневе слово – перемога.
    Як зазвучав нечувано майдан
    Жіночими тонкими голосами!
    – А де ж Петро?
    – Микола де?
    – Іван?
    – Ок-са-на?

    Цвіли сади,
    Буяв зелений вир,
    Гриміли над столицею салюти.
    Сміявсь і плакав молоденький мир –
    Себе самого ще не міг збагнути.

    1977



    Рейтинги: Народний -- (6.53) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (3)


  9. Любов Бенедишин - [ 2012.03.08 18:40 ]
    З любов’ю до України

    Ще довго хвилі спогадів печальних
    котитиме крізь час Інта-ріка…

    А серце озивається причально,
    за линву слів хапається рука.
    Бо як же – цій землі – одній із болем:
    святе – на дно, і найдорожче – вщерть.

    Коли по сподіваннях – тільки кола,
    хтось мусить викликати зло на герць,
    без докору і страху. Не зважати
    на зойк юрби: «З пером – на вітряки!»

    Такій свободі – прутиками – ґрати.
    Такій любові – прихистком – віки.

    2012




    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (13)


  10. Олександр Козинець - [ 2012.02.29 13:14 ]
    ***
    Міцнієш в чужих країнах,
    Збираєш далекі лаври.
    Збираєш та звозиш додому
    Свічки, сувеніри, креми…
    І пригорщі слів удачі.
    (Їх кажуть тобі немало),
    Бо вірять у світлий зачин,
    Бо вірять у твою щирість.
    Медалі взамін ударам,
    Цукерки – антибіотикам.
    А вдома чекає мама,
    А вдома під снігом – вічність!
    І кілька котиць улюблених,
    Вже статусних, возвеличених,
    Які тебе раді бачити,
    Які тебе гарно вивчили.
    Чергове твоє відрядження…
    (Уже й за кордоном визнали)
    Однак, все ж додому тягнуться
    Всі спогади разом з візами.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  11. Іван Низовий - [ 2011.11.09 17:29 ]
    * * *

    Найвище право: жить відверто
    Серед людей, на видноті
    Й з високим іменем померти
    На безіменній висоті.
    Померти й знову відродитись
    В піснях, у споминах, в синах…
    Вітчизні вічно колоситись
    На чесних наших іменах!


    1980


    Рейтинги: Народний -- (6.53) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (4)


  12. Олена Жибірова - [ 2011.10.27 23:16 ]
    Молитва
    Дай Боже! Тому, хто не бачить,
    Прямої світлої попутної дороги.
    Тим підкажи, у кого серце плаче
    І приведи до рідного порогу.
    Безсилим, Боже, дай такої сили,
    Любов свою змогли щоб захистить.
    Закоханим усім пташині крила,
    Для них хай буде щастя кожну мить.
    І тому, хто не вміє чути правди,
    Дай доброї погожої пори…
    Бо я щаслива, милий мій і рада
    Що й ти щасливий. Душу отворив,
    Дістав із неї найдорожчі перла
    Всі прислухались і земля завмерла.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.25) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (2)


  13. Іван Низовий - [ 2011.10.23 10:59 ]
    * * *
    Погомоніти б з кожним кленом,
    який мене ще впізнає,
    про коріннєво-сокровенне,
    що нам наснаги додає.

    Ось цьому дереву - сто років,
    а цьому й більшенько, видать,
    ще скільки корисних уроків
    вони могли мені би дать!

    Найперше - вірності святої
    своєму краю і землі,
    де наш формується світогляд,
    великі принципи й малі.

    По-друге - світлої любові
    до родоводу ще з прапра-
    віків, замішаних на крові
    й воді козацького Дніпра.

    Ще не помру, бо маю справу,
    бо прагнуть ще не перестав
    до того гаю, того ставу,
    де я лицем до сонця став...


    із книги "Цим дорожу", 2011 р


    Рейтинги: Народний 6 (6.53) | "Майстерень" 6 (5.79)
    Коментарі: (5)


  14. Іван Низовий - [ 2011.10.22 09:42 ]
    ***
    Яка любов - кожнісінька клітина
    Пронизується болем до кісток!

    А там,
    де був калиновий місток,
    Тремтить лишень тоненька павутина...


    Рейтинги: Народний -- (6.53) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (3)


  15. Іван Низовий - [ 2011.08.21 01:46 ]
    * * *

    Круглий сирота свого народу,
    Був я з дня народження самотній.
    Корінь роду не в цілющу воду
    Вглибився – засох в траві болотній.

    Вимерли до пня Великороди,
    Низові геть вилягли покосом,
    Тож мене, безродного, без згоди
    Досі обзивають малоросом.

    Недруги всечасно однакові –
    Виродки ж усі, гермафродити
    Прагнуть козаку-одинакові
    Українську пам’ять вкоротити.

    Зась, кажу вам, правнуки погані
    Прадідів всеславних і великих –
    На всеукраїнському Майдані
    Вас я не помітив, хохлопиких!

    Там були правдиві українці,
    Завше монолітні в обороні,
    Тож не міг я всидіти в криївці
    В посиніло-білім регіоні.

    Світ увесь пізнав нас: хто ми й що ми
    І чиї ми діти. І тоді ж я
    Притьмом зруйнував своє барліжжя
    Й вийшов на всі обшири-огроми!


    2008


    Рейтинги: Народний 5.75 (6.53) | "Майстерень" 5.5 (5.79)
    Коментарі: (5)


  16. Любов Бенедишин - [ 2011.08.19 15:21 ]
    Україні – до запитання…


    Зав’ємо смуток
    римами і квітами.
    Фанерно загримить
    фанфарний грім…
    Святкуй!
    І ми вдамо,
    що не помітили
    гіркого щему
    в погляді твоїм.
    Нехай ніщо
    зневіри не виказує.
    Літа блукань і сумнівів…
    Але й,
    можливо,
    вже десь яблуками ласує
    маленький спас,
    майбутній твій Мойсей.
    А поки що:
    з двадцятою річницею!
    Ще, начебто,
    терпіння є… і час.
    Прийми
    букет салютів над столицею.
    І все ж…
    якої думки ти про нас?

    2011


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (29)


  17. Любов Бенедишин - [ 2011.07.13 21:06 ]
    Любити Україну…
    Віддати усе
    ради неї?
    Але ж…
    Не зрадити?
    Там буде видно…

    Чи любимо
    ми Україну?
    Авжеж,
    хто – вигідно,
    хто – принагідно.

    А нам би
    любити,
    як любить вона –
    трагічно, стоїчно,
    безмежно.

    Любити повік,
    не_зважаючи на…
    Любити
    хай_що,
    не_залежно…

    2011


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (17)


  18. Валерій Хмельницький - [ 2011.07.13 11:03 ]
    Монолог патріота
    Лиш в Україні - українцем
    Я чуюсь, хоч би й без роботи,
    І не піду служити німцям,
    Бо хочу бути - патріотом...

    Нехай мене беруть на кпини
    І в гріш не ставлять, все - на краще,
    Жупан хай знімуть і свитину -
    Не піду звідси я нізащо

    Ані в Європу, ані в Штати -
    Люблю лише свою громаду,
    Хай краще сяду я за ґрати -
    Та не поїду в ту Канаду...

    Я тут родився – тут і згину,
    А спати можу - хоч у стайні,
    Та не покину Батьківщину...
    Проголосуймо? Одностайно...


    06.07.2011


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (58)


  19. Валерій Хмельницький - [ 2010.12.08 09:46 ]
    Про патріотизм (літературна відповідь)
    Ми в опозиції до влади,
    Хоч є і вірші про любов,
    І не питаємо поради
    Від неї вкотре знов і знов.

    Навіщо битися у груди,
    Кричати всім: ”Я – патріот!”,
    А потім за срібняк Іуди
    Продати землю чи завод,

    І з ними акції фабричні
    За пачку доларів, рублів,
    Тоді і вулиці столичні
    Тим, що торгують „на розлив”?

    Бо патріот не той, що прапор
    Собі на лацкані вчепив,
    І не котрий кричить у рупор
    Та обіцяє диво з див.

    Той патріот, хто в час тривожний
    Візьметься зразу за граблі
    І хто загарбників спроможний
    Прогнати з рідної землі.

    Той патріот, хто пам’ятає
    Про Батьківщину, де б не був,
    Хто мову рідну добре знає
    І дітям каже: „Не забудь!”

    І хто бездумно не калічить
    Цю мову суржиком щораз…
    ...
    Та виставляти, мо', не личить,
    Патріотизм свій напоказ?


    08.12.2010


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (57)


  20. Тамара Борисівна Маршалова - [ 2010.04.04 15:12 ]
    Наш Спас
    Я Альфа й Омега, говорить Господь, Бог, Той, Хто є, і Хто був, і Хто має прийти, Вседержитель! (Об'явлення 1:8)
    Сказав Ісус Христос: Хто має вуха, нехай слухає! (Від Матвія 11:15)
    Я й Отець Ми одне! (Івана 10:30)
    Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його ранами ви вздоровилися. (1Петр.2:24)
    Сказав Господь Ісус Христос: Я є дорога, і правда, і життя! До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене. Коли б то були ви пізнали Мене, ви пізнали були б і Мого Отця. Відтепер Його знаєте ви, і Його бачили. (Івана 14:6,7)
    Коли ж у Мені перебувати ви будете, а слова Мої позостануться в вас, то просіть, чого хочете, і станеться вам! (Від Івана 15:7)
    Ісус же відказав: Щодо того твого коли можеш, то тому, хто вірує, все можливе! (від Марка 9:23)
    Правду кажу вам: якщо двоє з вас на землі домовляться просити Мого Небесного Батька про щось важливе, то він виконає їхнє прохання. Бо, де двоє або троє зібралися в Моє ім’я, там і Я посеред них (від Матвія 18:20)

    МОЛИТВА ГОСПОДНЯ (Від Матвія 6:9-13)
    ЗАПОВІДІ БОЖІ (Біблія, Вихід 20:2-17)
    ЗАПОВІДІ ЛЮБОВІ (від Матвія 22:35-40)



    Борони нас, Боже. Борони Ти нас
    Уночі й у скруті, в небезпечний час.
    Дай надію, Боже. Боже, Ти - наш Спас!
    Дай нам віру, Боже, кожному дай з нас.
    Дай нам мудрість, Боже, силу й гідність дай,
    У Новині Добрій милість нам являй.
    Кров'ю бо Святою врятував Ти нас,
    Полюбивши, Боже. Боже, Ти - наш Спас!
    У Тобі дай жити та здоров'я дай,
    На дорогах наших нас благословляй.
    Величати Бога будемо весь час.
    Не залиш нас, Боже. Боже, Отче наш!


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  21. Тамара Борисівна Маршалова - [ 2010.01.18 15:41 ]
    На Водохрещення
    І сталося, як хрестились усі люди, і як Ісус, охрестившись, молився, розкрилося небо, і Дух Святий злинув на Нього в тілесному вигляді, як голуб, і голос із неба почувся, що мовив: Ти Син Мій Улюблений , що Я вподобав Тебе!
    (Від Луки 3:22,23)

    У срібло та кришталь мороз зодяг природу,
    Січнева заметіль, сніги та холоди.
    Та затишно душі від думки, що в негоду
    Святвечором Йордан тече до нас сюди.
    Ось Книгою Життя змальовується диво -
    Господь Ісус Христос спускається до вод,
    У річці бо Йордан побожно та сміливо
    Предтеча Іоанн хрестив увесь народ.
    Іде Господь Ісус, щоб об’явитись люду,
    Як Агнець без вини, як Славний Божий Син,
    Чий жереб буде Хрест - то за людей спокута,
    Гріх світу розіпне на древі хреснім Він.
    Відкрились небеса, і раптом над Йорданом,
    Як голуб, Дух Святий з’являється, летить
    До Господа Христа, хрестивсь від Іоанна,
    І Божий з неба глас, немов завіт звучить:


    Ти Син Мій Улюблений, що Я вподобав Тебе!
    (Від Луки 3:22)


    Отак Сам Бог Отець Месію нам являє,
    І Словом Божим, що спасіння дар несе,
    Він із Собою світ навічно примиряє,
    У забуття іде неправедне усе.
    З'явився люду Бог у Вищій Божій Суті,
    В Єдиній Трійці Пресвятій. Любов і Мир!
    В ім'я Отця і Сина і Святого Духа,
    Як Божі діти, знов роджаємось з тих пір.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  22. Валерій Хмельницький - [ 2009.12.24 14:16 ]
    Серпнева тиша
    Серпневі тихі теплі ночі,
    Що зорепадами ясні,
    І соромливі сни дівочі,
    І тихі ранки росяні.

    Весь світ наче засинає
    У молоці туманів мрій -
    А вдалині пташки за гаєм
    Щебечуть, наче навісні.

    За схилом ледь-ледь рожевіє,
    На небі ще зоря горить...
    Так тихо - аж на серці мліє...
    Так тихо - аж душа бринить...


    27.08.2009


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.42) | "Майстерень" 5.25 (5.44)
    Прокоментувати:


  23. Тата Рівна - [ 2009.12.20 22:41 ]
    Яблучний
    І.

    злетіти б нам
    та яблука мов пальці
    тримають зшаленілу кулю дивну
    і яблуня так схожа на царівну
    так схожа на
    достиглу матір повну
    рум’яну і невиспану водночас –
    із легким пасмом жовтого
    у кроні
    на скронях

    ІІ.

    одне лиш фото! мить! – і я навіки
    залишу поруч з нею душу власну
    скажи — смачніше що
    ніж ці плоди?
    скажи навіщо я
    не яблунею уродилась в світі?

    ІІІ.

    ці віти переплетених шаленств –
    згадать весни одної лиш
    безумства.
    я йду на зустріч
    яблуневий щем –
    я йду під нашу яблуню…

    назустріч
    мені крокують
    осінь із дощем


    Рейтинги: Народний -- (5.4) | "Майстерень" -- (5.39)
    Прокоментувати:


  24. Тамара Борисівна Маршалова - [ 2008.11.20 11:52 ]
    Християнська Абетка для дітей
    Я Альфа й Омега, говорить Господь, Бог, Той, Хто є, і Хто був, і Хто має прийти, Вседержитель! (Об'явлення 1:8)

    !!! ХАЙ БУДЕ ВЕЛИКИЙ ГОСПОДЬ, ЩО МИРУ БАЖАЄ СВОЄМУ РАБОВІ!
    А язик мій звіщатиме Правду Твою, Славу Твою кожен день!(Псалом 35 (34))

    Твоя, Господи, Могутність і Сила, і Велич, і Вічність, і Слава, і все на небесах та на землі!

    Твої, Господи, царства, і Ти піднесений над усім за Голову!

    І багатство та слава від Тебе, і Ти пануєш над усім, і в руці Твоїй сила та хоробрість, і в руці Твоїй побільшити та зміцнити все.

    А тепер, Боже наш, ми дякуємо Тобі, і славимо Ім'я Твоєї величі.

    (1 Хроніки 29:11-13)

    Живий Господь, і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасіння мойого звеличиться, Бог, що помсти за мене дає, і що народи під мене підбив, що рятує мене від моїх ворогів, Ти звеличив мене над повстанців на мене, спасаєш мене від насильника! Тому то хвалю Тебе, Господи, серед народів, і Йменню Твоєму співаю! (Псалми 18:46-50)

    Я живу, каже Господь, і схилиться кожне коліно передо Мною, і визнає Бога кожен язик! (До Римлян 14:11)
    Я, Я ГОСПОДЬ, І КРІМ МЕНЕ НЕМАЄ СПАСИТЕЛЯ!(Книга Пророка Ісаї 43:11)
    Господь - то твердиня мого життя... (Псалом 26:1)
    Сказав Ісус Христос: Хто має вуха, нехай слухає! (Від Матвія 11:15)
    «Пустіть діток до Мене приходити, і не бороніть їм, — бо таких Царство Боже!» (від Марка 10:14)
    Я є Дорога, і Правда, і Життя! До Отця не приходить ніхто , якщо не через Мене. Коли б то були ви пізнали Мене, ви пізнали були б і Мого Отця. Відтепер Його знаєте ви, і Його бачили. (Івана 14:6,7)
    Сказав Господь Ісус Христос: Я і Отець - одно. (від Івана 10:30)
    І ширилось Слово Господнє по цілій країні (Діяння 13:49)
    Слово стало Людиною й оселилося серед нас. Ми побачили Його Божественну Велич, Велич Єдиного Сина Отця Свого. Він був сповнений Благодаті і Правди. (Івана 1:14)
    Син бо Чоловічий прийшов шукати і спасти те, що загинуло. (Євангеліє від Луки 19:10)
    Бо троє свідкують на небі: Отець, Слово й Святий Дух, і ці Троє Одно. (1 Івана 5:7)
    Благодать вам і Мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа! (Перше послання апостола Павла до коринфян 1:3)

    МОЛИТВА ГОСПОДНЯ (від Матвія 6:9-13)
    ЗАПОВІДІ БОЖІ (Біблія, Вихід 20:2-17)
    ЗАПОВІДІ ЛЮБОВІ (від Матвія 22:35-40)


    А

    Цю Абетку ангелята
    Адресують вам, малята –
    Асі, Аллочці, Андрію...
    Тим, читати хто воліє.


    Б

    Бог - буття Творець, малята,
    Будівник Він безустанний.
    Богом створено багато!
    Він - наш Батько бездоганний.


    В

    Вам відомо, може. Ні?
    Словом Бог творив наш світ,
    Влаштував віки Він Словом.
    Бог сказав – і все готове!


    Г, Ґ

    Гарний світ та гармонійний
    Наш Господь шість днів творив.
    Суші ґрунт, морські глибини…
    Геть усе! Людей! Й спочив.


    Д

    Дітям першим Бог дає
    Сад Едему в спадок,
    В нім Адам хазяїн є,
    Єві там достаток.


    Е

    Переступивши якось волю Бога,
    Плід скуштувавши з дерева пізнання,
    Адам і Єва по спокусі злого
    З Едему вигнані в знак покарання.


    Є

    Єва діток породила,
    Звісно, поза Раєм.
    Каїн й Авель, як сповила,
    Хлопців називає.


    Ж

    Каїн жниво жав, підрісши,
    Богу жертвував убого.
    Авель вівці пас, змужнівши,
    Завжди жив по волі Бога.


    З

    Заздрість Каїна з’їдає,
    Жертву знов приніс убогу.
    Каїн брата забиває,
    За його пошану в Бога.


    И, І

    Адама та Єви нащадки численні
    Забули поволі про Господа Ймення.
    Забули про честь, нечестивими стали.
    Імення Святе майже скрізь утискали.


    Ї

    Бог навів на землю повінь,
    За людей, за їх провини,
    Врятував ковчег лиш Ною,
    Їжу в нім та всю родину.


    Й

    По волі Божій увійшли
    У той ковчег птахи й тварини.
    А згодом голуб сповістив -
    Вода зійшла, зросли маслини.


    К

    У коромислі веселки
    Бог обітницю являє,
    Що страшні потоки зверху
    Землю більше не здолають.


    Л

    Знову стали заселяти
    Люди Землю, Богом дану,
    Башту хтіли будувати
    Вавілонську, як погани.


    М

    Мали згинути негожі,
    Та міняв Бог гнів на милість,
    Як до Нього вірні Божі
    Авраам й Мойсей молились.


    Н

    На горі Сінай Мойсею
    Бог дав Книгу, дві скрижалі,
    І у ній усі євреї
    Десять Заповідей мали.


    О

    - Не майте бога окрім Мене, -
    Так Бог до люду промовляє.
    Не призивайте Боже Ймення
    Ви надаремно, Бог бо знає.


    П

    Псалми Давида - гімни Богу,
    Любов там знищує печалі.
    А в мудрих Притчах Соломона
    Знання ти знайдеш Божі сталі.


    Р

    Різдво Христове! У печері,
    У дивнім місті Вифлеємі
    Марія Діва Сина родить,
    Дитя Святе у світ приходить.


    С

    Ласку Бог Свою являє,
    Сина людям посилає.
    Бо Ісус, Дитя сповите,
    Є Спасителем для світу.


    Т

    Тесля Йосиф опікує
    Сина Божого, рятує
    У Єгипті від злочинця,
    Ним був Ірод, цар-убивця.


    У

    А як Ірода не стало,
    Уряд зник, що гнав Ісуса,
    В Назарет, у місто знане,
    Спас із Йосифом вернувся.


    Ф

    Теслі фах хоч поважає,
    Все ж Спаситель поклик чує,
    Він до Храму вирушає,
    Слово Боже там вістує.


    Х

    Дух Святий зійшов на Спаса
    У час Хрещення, як голуб.
    “Це Мій Син…” почули глас всі.
    Божий мир сягає долу.


    Ц

    Цар царів, Спаситель світу,
    Всіх овець заблудлих знає...
    День у день з-під смерті гніту
    Пастир цей нас визволяє.


    Ч

    Заповіт Своєї Крові,
    Чашу Божого Спасіння,
    Дав Спаситель в учнів колі,
    По молитві на Оливній.


    Ш

    Шепіт тихий поміж учнів:
    - Хтось Ісуса зрадить,
    Хліб Небесний, замість учти,
    В муки запровадить.


    Щ

    Цілує Юда у щоку Ісуса,
    За грудку срібла, здавши ворогам.
    Та задум злий і до грошей спокуса
    В нім втілять потім свій ганебний план.


    ь, Ю

    Дорога Хресна… І розп’яття.
    - Юдейський Цар! – юрба кричала.
    У серці ж Господа багаття
    Любові й прощення палало.


    Я

    - Я – Воскресіння та Життя...
    Я – Хліб Життя... Я – Світло світу... -
    Ісус сказав. Отож, Буття
    Забрав Христос з-під тління гніту.




    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  25. Тамара Борисівна Маршалова - [ 2008.11.12 22:03 ]
    Богом дана нам земля
    Сказав Господь Ісус Христос: Я перебуваю в єдності з ними, а Ти — в єдності зі Мною, аби вони досягли досконалої єдності, і завдяки цьому світ зрозумів, що Мене послав Ти і що Ти любиш їх так само, як Мене (від Івана 17:23)
    Ліпше добре ім'я за багатство велике, і ліпша милість за срібло та золото (Біблія, Приповісті 22:1)
    Оглянувшись довкола, Ісус сказав учням: «Як важко буде тим, хто має гроші, ввійти в Боже Царство!» Проте Його слова здивували учнів. Тож Він повторив: «Діти, як же важко ввійти в Боже Царство! Легше верблюдові пролізти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти в Боже Царство». Це їх ще більше здивувало, і вони запитали Його: «Чи може тоді взагалі хтось спастися?» Подивившись на них, Ісус сказав: «Для людей це неможливо, але не для Бога, бо для Бога можливо все» (Марка 10:24-27)

    МОЛИТВА ГОСПОДНЯ (від Матвія 6: 9-13)
    ЗАПОВІДІ БОЖІ (Біблія, Вихід 20:2-17)
    ЗАПОВІДІ ЛЮБОВІ (від Матвія 22:35-40)

    Україно, краю рідний,
    Богом дана нам земля,
    На події ти небідний.
    Ти - історії рілля.
    Сіячів було багато,
    Та не всі вони твої.
    Сіяв свій життя зерня тут,
    Ворог - плевели руїн.
    Небо сходи напувало
    Оживляючим дощем,
    Підлих недругів навала
    Випивала кров ущент.
    Де свої, а де чужі є?
    Де пшениця? Де бур’ян?
    Тож нехай врожай дозріє,
    Не ганьбімо Божий план.
    Бо Земля у нас єдина,
    Бог – єдиний наш Отець.
    Україно! Україно!
    Будь добром для всіх сердець!


    Потрiбно золото? Берiть!

    Потрібно золото?
    Беріть!
    Його ж бо в осені багато!
    Червоне золото, не мідь,
    У кронах кленів... То завдаток
    Нам за збереження краси
    Такого ніжного довкілля,
    Що, мов та крапелька роси,
    Тремтить усе на листі зілля.
    Тремтить від стебля коливань,
    Всихає від лихої спеки...
    Невже є місце для вагань
    Щодо збереження безпеки
    Життя?..
    Потрібно золото?
    Беріть!


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  26. Тамара Борисівна Маршалова - [ 2008.02.29 15:34 ]
    Свята Спокута – на Христове Воскресіння
    Я Альфа й Омега, говорить Господь, Бог, Той, Хто є, і Хто був, і Хто має прийти, Вседержитель! (Об'явлення 1:8)
    Сказав Ісус Христос: Хто має вуха, нехай слухає!.. (Від Матвія 11:15)

    !!! ... Господь буде з вами.
    Віруйте в Господа, вашого Бога, і будете запевнені, вірте пророкам Його, і пощаститься вам!..
    Дякуйте Господу, бо навіки Його милосердя!.. (2 Хроніки 20)

    Сказав Господь Ісус Христос:

    Я Пастир Добрий! Пастир добрий кладе життя власне за вівці.

    А наймит, і той, хто не вівчар, кому вівці не свої, коли бачить, що вовк наближається, то кидає вівці й тікає, а вовк їх хапає й полошить.

    А наймит утікає тому, що він наймит, і не дбає про вівці.

    Я Пастир Добрий, і знаю Своїх, і Свої Мене знають.

    Як Отець Мене знає, так і Я Отця знаю, і власне життя Я за вівці кладу. (від Івана 10:11-15)

    А першого дня Опрісноків, коли пасху приношено в жертву...
    Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і дав їм [учням], і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє! І взяв Він чашу, і, вчинивши подяку, подав їм, і пили з неї всі. І промовив до них: Це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається. Поправді кажу вам, що віднині не питиму Я від плоду виноградного до того дня, як новим буду пити його в Царстві Божім!
    (Від Марка 14:12,22-25)

    ...Христос, Первосвященик майбутнього доброго, прийшов із більшою й досконалішою скинією, нерукотворною, цебто не цього втворення, і не з кров'ю козлів та телят, але з Власною Кров'ю увійшов до святині один раз, та й набув вічне відкуплення (до Євреїв 9:11,12)

    Сказав Ісус: ... бо це Кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів!
    (Від Матвія 26:28)



    Господня Кров, за нас пролита,
    Дає наснаги далі жити -
    Не гнутися під тяжкістю гріхів,
    Відкинути прокляття ворогів,
    У душах мир плекати, в нім ходити...
    В Любові Божій - неодмінно
    Жити!


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:



  27. Сторінки: 1   ...   25   26   27   28   29