ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.08.28 06:17
Вишгород високий, Вишгород горбатий,
Вишгород яристий і зелений вкрай, –
У віках не зникнув та красу не втратив,
Попри грабування під гарматний грай.
Вишгород прадавній берегом похилим
До Дніпра приникнув, а не в бран попав,
Бо з ріки святої набува

Ярослав Чорногуз
2025.08.28 00:54
Не люби, не люби, не люби --
Темна смуга лягає між нами.
Як вселенська печаль - тінь журби,
Наче тріщина між берегами.

Розверзається прірвою лих,
Твої руки з моїх вириває,
Пекла лютого видих і вдих -

Віктор Насипаний
2025.08.27 17:23
Мені якусь пораду мудру дай! –
Знайомій жіночка жаліється. –
Не знаю, чи дурниця, чи біда,
Бо щось із чоловіком діється.
Гіпноз йому чи лікаря б мені.
Не знаю, що з ним врешті коїться.
Раніше часто говорив у сні,
Тепер лиш хитро посміхається.

Світлана Пирогова
2025.08.27 12:42
Повітря пряне...Чорнобривці
голівки не схиляють дружно.
Плісе жоржин у росах дивне,
але свою тримає пружність.

Засмагле дотліває літо.
Сачком лови, хіба впіймаєш?
Час спокою, і час марніти.

Віктор Кучерук
2025.08.27 11:40
Коли мрійливо сню тобою,
Чи наяву наткнусь впритул,
То серце сплескує прибоєм,
А почуттів зростає гул.
Думки про тебе зразу будять
У серці ніжні почуття, -
І радість пнеться звідусюди,
І щастям повниться життя.

Юрій Гундарєв
2025.08.27 09:15
Заплющую очі та, аж важко повірити,
навіть у горлі наростає ком,
бачу: рудий весь із очима сірими -
Франко…

-Пане Іване, як ви там на небесех?
Чи бачите на годиннику лютий час?
-Вболіваю, рідні мої, всім серцем

Олександр Сушко
2025.08.26 11:52
Дзуміє тиша. В класі нічичирк.
Дитячі лики сірі від тривоги.
Схиляється над ними божий лик
Й шепоче: - Малеч! Буде перемога.

Із ирію повернуться татки
І спокоєм огорнуть ваші душі.
Я дам їм мир з Господньої руки,

Віктор Кучерук
2025.08.26 05:38
Великий гріх читати мало,
Або до рук не брати книг,
Які століттями навчали
Життю щасливому усіх.
Великий гріх втрачати віру
У слово Боже і в слова,
Які дарує ніжна Ліра
Отим, що творять з них дива.

Борис Костиря
2025.08.25 21:56
Я хочу затьмарити мозок,
Я хочу пірнути в імлу,
Я хочу дивитися в морок
І падати в сон-ковилу.

Вино простягає долоні
Для радості і забуття.
Відчую в космічному лоні

Віктор Кучерук
2025.08.25 05:50
Почуттів усіх навала,
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.

Євген Федчук
2025.08.24 15:28
Як же доля зовсім різно у людей складається.
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше

Галина Кучеренко
2025.08.24 10:55
Відвойована ніч, вир із обстрілів - день…
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….

Олена Побийголод
2025.08.24 09:29
Із Бориса Заходера

Злетіла сорока високо,
і зверху стрекоче сорока,
що цукор страшенно солений,
що яйця беруть зі смаженей,
що раки зимують на дубі,
що риби гуляють у шубі,

Юрій Гундарєв
2025.08.24 09:23
Я на колінах попрошу Святих,
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях сірих й кольорових.

Не дайте дітям гинути, Святі,
хай біль такий не точить струмом душу,
коли на цвинтарі на крихітній плиті

Віктор Кучерук
2025.08.24 06:35
Освітлені місяцем хвилі
Пшениці, як шовк, шурхотіли, –
І в сяєві срібнім іскрились
Очам хлібороба на милість.
У руки його працьовиті,
Неначе просилось щомиті,
Колосся тужаве, налите
І потом старанно обмите…

Борис Костиря
2025.08.23 21:39
Кістки дерев. Нестерпний, дикий холод
Так пробирає до самих глибин.
Реальність відчувається, як голод,
Як море без коралів і рибин.

Ідеш у парк віддалений, забутий
У цю зимову пору, мов чернець,
Встромивши ніж у нестерпимий будень,

Володимир Ляшкевич
2025.08.23 20:58
Друже і брате,
тут все, як завжди -
бруд і вогонь,
сплати без решти,
тижні без дати,
видзвони скронь!

Боже боронь

Світлана Майя Залізняк
2025.08.23 16:25
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Муза смієтьс

Віктор Кучерук
2025.08.23 06:03
Хоч сохне листя й менше цвіту,
І далі більш німіє світ, –
Я ще живу в своєму літі
І звідтіля вам шлю привіт.
Я вам повідаю про свято
Без усілякої журби,
Адже продовжую зростати
І визрівати щодоби.

Борис Костиря
2025.08.22 21:59
У кожній посмішці є посмішка скелета.
У кожному початку є кінець.
Усе потопить невблаганна Лета,
Наблизивши нежданий реченець.

Ця посмішка скелета нам розкриє
На дні надії голі черепки,
Шпилі високі, хижі чорториї,

Юрій Лазірко
2025.08.22 20:35
іде війна, о Господи, іде війна
налито чашу смерті аж по самі вінця
і накопичує себе чужа вина
іде війна до найостаннішого українця

приспів:
мій Друже, нам цей хрест тепер нести
не піддавайся шалу і знемозі

С М
2025.08.22 19:17
”мав би бути вихід ізвідсіль“
каже блазень крадію
”надто метушливо
ради-от не дають
п’ють ділки моє вино
рвуть плуги мій ґрунт
а ще зневажено давно
словес яку-небудь суть“

Світлана Майя Залізняк
2025.08.22 18:24
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Лев`ячі алго

Світлана Пирогова
2025.08.22 13:26
В долонях літо гріє і пече,
лиш прохолода в глибині печер.
І що не день - нова сюїта,
у кожного своя орбіта.
Чи налаштується ума підхід,
Бо не сліпий він і не чорний кріт.

Прильоти нечисті щоночі:

Іван Потьомкін
2025.08.22 09:51
Упав тихо лист до ніг.
Щось сказать хотів – не зміг.
Може, як улітку йшлося?
Може, що надходить осінь?
Я поклав лист на долоню:
«Е, та він же непритомний...
Зачекаю. Лист – мій гість.
Як оклига – оповість».

Віктор Кучерук
2025.08.22 06:28
Небо поблідло і стало холодним
Чисте повітря відразу навкруг, –
Певно, вже сонце не буде сьогодні
Золотом крити обкошений луг.
Меркнуть покоси без блисків проміння,
Наче без лінзи оправа пенсне, –
Душу бентежить іще безгоміння,
Що звідусіль опови

Ярослав Чорногуз
2025.08.21 23:48
Сюїти сумовиті і веселі,
Симфонії яскраві, мов яса.
І навіть сонцесяйні акварелі
І пензлями, і нотами писав.

Чарують досі і його балади,
І скерцо нас вражають вогняні.
І трелі віртуозні і рулади...

Євген Федчук
2025.08.21 19:16
Були у селі три парубки, страшенно ледачі.
Сидять було попід дубом та уголос мріють,
Що вони робити будуть, як розбагатіють
Та, при тому, щоб нічого не робити, значить.
Якось ввечері вже двоє під тим дубом сіли,
Коли третій прибігає, захекався, наві

Олена Побийголод
2025.08.21 14:46
Із Бориса Заходера

Збитошник оселивсь у нас,
й подія це страшна!
Ми потерпаємо весь час
від цього пустуна.

І скарги йдуть навперебій:

М Менянин
2025.08.21 14:10
З орлами гаранти-країни*
як здобич вже ділять Вкраїну
і навіть прем’єр з Будапешту
бажає отримати решту….

21.08.2025р. UA

* йдеться про Будапештський меморандум по роззброєнню миролюбної України.

Віктор Кучерук
2025.08.21 06:10
Які грузькі дороги,
Які слизькі стежки, –
Утратиш осторогу
І гепнеш навзнаки.
Та і нема охоти
Вмоститись десь на схил, –
Зробилися болотом
Усі земні шляхи.

С М
2025.08.20 10:34
як морський штиль узявся до зброї
а похмурі та зрізані течії
наплодять монстрів
вітрильнику смерть!

мить на безлад
а тоді перша тварина за бортом
ніг шалене биття

Юрій Гундарєв
2025.08.20 09:32
серпня - День народження письменника світового рівня, одного з останніх могікан-шістдесятників,
майстра психологічної і готичної прози, яскравого інтерпретатора українського літературного бароко


Магічна проза - справжній діамант,
це не якась дешев

Віктор Кучерук
2025.08.20 05:55
Я вірю не кожному слову,
Бо сумніви маю, що ти
Сховаєшся в сутінках знову
І зможеш до мене прийти.
А поки збираєшся звідси
Податися в рідні краї, –
Світання блакитного відсвіт
Забарвив зіниці твої.

Артур Курдіновський
2025.08.20 05:02
Я тебе не зустрів, і не треба красивих метафор,
Це заїжджене "потім" нічого мені не дає.
Незачинені двері, забутий опущений прапор,
Приховають сьогодні і щастя, і горе моє.

Я тебе не зустрів. Не судилося. Що тут казати!
У самотності тихо минають

Борис Костиря
2025.08.19 21:27
Природа виявила геніальність
У тому, що створила цей шедевр, -
Твою красу, не схожу на банальність,
У миготінні первісних дерев.

Твоя душа, напевно, теж прекрасна,
Як і твоя небачена краса,
Яка мене заглибила у щастя,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Одександр Яшан
2025.08.19

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Равлик Сонний
2025.06.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 23:54 ]
    Цікава байка про вибори і вибір
    Цікава байка про Вибори і вибір

    Я звусь Байкар (хоча й не Байкер.
    А був же Байкером колись...)
    От розкажу я зараз байку,
    А ти на себе подивись...
    ..... ..... ..... ..... .....
    В усіх Птахів велике свято-
    День Виборів (а може- ніч...)
    Найкращий серед кандидатів-
    З хвостом розпушеним- Павич.

    Птахи! Погляньте, що за красень!
    Життя почнеться чарівне,
    Коли у творчому екстазі
    Хвоста свого він розгорне!

    Всі згодились. Та ось Ворона
    Питає хрипко- Wery well !
    То що, хвостом нас оборонить
    Павич, як нападе Орел?
    ..... ..... ..... ..... .....
    Краса нічим не допоможе
    В борні досягнення мети.
    Лише могутня сила може
    У боротьбі допомогти.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513378
    рубрика: Байка
    дата поступления 25.07.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  2. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 23:10 ]
    Детские игры
    Детские игры

    Играют мальчики в войну,
    И понарошку убивают,
    И понарошку умирают...
    Играют мальчики в войну....

    Им предстоит еще пройти
    Огни сражений настоящих,
    И боль кровавых ран горящих
    Им предстоит еще пройти...

    Играют девочки в любовь,
    И понарошку обожают,
    И понарошку изменяют...
    Играют девочки в любовь...

    Им предстоит еще пройти
    Жестокость мнимых ожиданий,
    Измен и разочарований-
    Им предстоит еще пройти...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469940
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 03.01.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  3. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 23:44 ]
    Війна Мишей з Котами. Майже дєдушка Криладзе (байка)
    Війна Мишей з Котами. Майже дєдушка Криладзе ( байка )

    Будуємо ми дім новий.
    Красу землі, окрасу світу.
    Одвічно світло- молодий,
    Як щастя- подихами літа...

    А хто не хоче жити в нім-
    Пішов до бісової мами!..
    От я вам байку розповім...
    Хоч... Про війну... Мишей з Котами...
    ...... ...... ...... ...... ......
    Війна іде- ні круть, ні верть.
    Онуку передай від діда,
    Що Миш приречена на смерть,
    Як на Кота війною пІде.

    Та Миші в герці воювать
    Так перемоги зажадали...
    То щоб Котів перелякать,
    На лоба... роги почіпляли.

    І гримнув бій... Їдять Коти
    Їх сірі лави без розбору.
    Мишей не встояли ряди,
    І Миші кинулись у нори.

    Хоч повелось спрадавна так-
    Як б"ють- тікай! Простіш простого...
    Втекти не можуть аж ніяк
    В нору. їм заважають роги!

    Хоч як, хто це надумав, тих
    Нещасні Миші проклинали,
    Коти переловили їх
    І до останку поз"їдали...
    ..... ..... ..... ...... ......
    Подумай ти над цим, покИ
    Прямуєш в Свято до Причастя,
    Як от чужі дурні думки
    Нараз призводять до нещастя.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512973
    рубрика: Байка
    дата поступления 23.07.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  4. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 23:09 ]
    Двойственность отношений
    Двойственность отношений

    Ты приходишь порой ненадолго...
    Многоликость- харизма твоя.
    Как поэзия буйности вольной...
    Как журчащая песня ручья...

    Наши души в скрещении судеб
    Обрели этот двойственный дар...
    Мы БЫВАЕМ... Хотя и не БУДЕМ...
    И под снегом бушует пожар...

    Ты приходишь порой ниоткуда...
    Кто ты? Жизнь или смерть? Все равно-
    Ты моя и иною не будешь...
    Ты не будешь... И мне не дано...

    Нам счастливыми БЫТЬ не судилось.
    Нам счастливыми вышло- БЫВАТЬ.
    Мы судьбе отдаемся на милость-
    Удержать бы... И не потерять...


    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505812
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 17.06.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  5. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 23:52 ]
    Лисиця і півень. Слово і дія (філософська байка)
    Лисиця та Півень. Слово і дія. ( філософська байка )

    Людина хоче буть почута.
    Навести розуму мости,
    І слово, в панцир не закуте,
    Хоч на останок донести...

    Така на світі чудасія...
    Бажання слухати нема-
    Хоч будь Пророк ти, хоч Месія,
    Що не кажи- усе дарма...

    Ну що ж... Як слухати не хочуть-
    Станцюєм бойовий гопак!..
    Та це не зараз... Не до ночі...
    То байку розповім, чи як?
    ....... ....... .......
    Схопила Півня раз Лисиця.
    Вже зібралась посмакувать,
    Та якось теє... Не годиться
    Без приводу життя лишать...

    Вона йому- ти на світанку
    Нікому спати не даєш!
    А він- то я буджу щоранку,
    Щоб щастя не проспали вже ж!

    Йому Лисиця- ти, поганцю,
    Перетоптав усіх сестер!..
    А він- то щоб зносили яйця,
    І з голоду ніхто не вмер!

    В Лисиці нерви "на порозі"-
    То що ж тепер мені робить,
    Коли відмовками ти в змозі
    Мене вечері полишить?

    Що не скажу- на все ти маєш
    Розумну відповідь давно.
    От вуха я позатикаю,
    І з"їм тебе усе одно!
    ....... ....... .......
    Ото ж. Якщо лихої ночі
    Тебе зберуться грабувать,
    І слухати тебе не хочуть-
    Слова навіщо витрачать?

    Що слово, як воно не діє?
    На бій бери ангажемент.
    Не слово, а конкретність дії-
    Найкращий буде аргумент.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511246
    рубрика: Байка
    дата поступления 14.07.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  6. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 23:02 ]
    Притча про каву життя
    Притча про каву життя

    Один веселий Вчитель
    Навчанням притомив
    Своїх розумних Учнів,
    І кави всім налив

    У посуд, що у домі
    У нього пребував.
    У дорогі й дешеві
    Чашки порозливав.

    Із кухні на підносі
    Все виніс. Юнаки
    За мить порозбирали
    Всі дорогі чашки.

    Лишилися дешеві.
    Сміється він на те-
    Отак собі майбутнє
    Своє оберете!

    Життя в чашках- то кава.
    А гроші- то чашки.
    Вони- добробут, слава,
    Це все показники

    Життєвої підтримки,
    Та не саме життя.
    А кавові краплинки-
    Як кроки до буття.
    ....... ........ .......
    Найбільш щасливі люди-
    Не ті, що краще мають.
    А ті, з того, що мають-
    Найкраще здобувають.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498618
    рубрика: Байка
    дата поступления 12.05.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  7. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 23:57 ]
    Свій хрест (притча)
    Свій хрест ( притча )

    Прийшов до Бога чоловік,
    Та й каже- милостивий Боже!
    Хреста тяжкого я не звик
    Нести в житті! То допоможеш

    Полегше ношу до гори
    Нести в житті?- Нема питання-
    Як хочеш- легший обери!
    Ти маєш час на обирання-

    Промовив Бог, і чоловік
    Хрестів побачив пребагато,
    І досить швидко собі зміг
    Хреста найлегшого обрати.

    -Великий Боже! Я візьму
    Цього хреста, як дав ти слово!
    -Ти правильно обрав. Тому-
    Це твій і є!- так Бог промовив...
    ......... .......... ...........
    У всеосяжності мети-
    Важкий, та славний шлях до Волі.
    Хреста найтяжчого нести-
    Нелегку ми обрали долю.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498415
    рубрика: Байка
    дата поступления 12.05.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  8. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 23:42 ]
    Тому, кто не был
    Тому, кто не был

    Как всегда, стоишь в стороне.
    Век сменился, но ты все тот же.
    Ты не враг. И не друг ты мне.
    Но с чего ты решил, что можешь

    С убежденным видом лица,
    Обо всем со знанием дела,
    Тошнотворно и без конца
    Извергать убедительно-смело

    Водопады изысканной лжи?
    Вроде, так. Но вот незадача-
    Прежде, чем все охаять, скажи,
    Что ты сделал, чтоб было иначе?

    Так и сгинешь ты, не познав,
    У экрана на простыни белой,
    Как мороз до кости продирал,
    Как земля под врагом горела,

    Как мы шли к основе основ...
    Твой мирок до щели был сужен,
    И в вершеньи судьбы миров
    Никому ты здесь не был нужен.

    И поэтому я спросил,
    Отделяя зерно от плевел,-
    Мне не важно знать, ГДЕ ТЫ БЫЛ.
    Я скажу тебе, ГДЕ ТЫ НЕ БЫЛ.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493091
    рубрика: Лирика
    дата поступления 17.04.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  9. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 23:04 ]
    Про друзів. Гуру і Учень. (притча)
    Про друзів. Гуру і Учень. ( притча )

    Раз Учень до Гуру прийшов, і питає-
    Скажи, повелося з прадавніх ще днин,
    Що кожна людина товариша має.
    То скільки ж їх треба? Багато? Один?

    Замислився Гуру... Питання цікаве-
    Буває один... А буває і ні...
    І хлопця запрошує- будь-но ласкавий,
    Із яблоні яблучко дай-но мені!

    Стриба по-під гілкою Учень- висока...
    Та поряд на щастя є товариші...
    Один на одного на плечі широкі
    Полізни... Не встояли... Впали усі!..

    Нарешті втлумачив! Я все розумію!
    Нам друзів багато потрібно, коли-
    Неначе маля, Учень думці радіє-
    Нам скрутно- припони долати могли!

    У відповідь Гуру- Нам друзів, дитино,
    Потрібно багато!.. Всміхається він-
    Якщо зависОко, то може, драбину
    Принести додуматись міг хоч один!!!
    ....... ....... ....... ....... ....... .......
    Є Гуру. Є яблуко. Друзі втомились.
    Та розуму щось до кінця не навчились...
    Бери ноги в руки- мерщій по драбину!..
    Будь, Учню, розумним. Врятуй Україну.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498159
    рубрика: Байка
    дата поступления 10.05.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  10. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 23:32 ]
    Отказ
    Отказ

    Я был наивен, может, и смешон,
    В своем желаньи лезя на рожон.
    Ты "паузу" взяла на этот раз,
    И мудро был мне предрешен отказ.

    Я был смешон... Но также был и горд.
    Корабль ушел. И оголился порт
    Моих желаний. Выдержал укол,
    Что в самомнение воткнула мне. Ушел.

    И- поняла... И- все. Возврата нет.
    И молча смотришь в раненый рассвет...
    И вот, излившись утренней тоской,
    Ты не в гармонии сама с собой.

    Когда бредешь по улице в ночи,
    О чем поют фонарные лучи?
    О чем грустишь, минуя сумрак дня?
    О том, что не изведала меня?



    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477475
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 06.02.2014


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  11. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 23:59 ]
    Мудрість навчання (притча)
    Мудрість навчання ( притча )

    Великий Гуру якось раз сидів
    На сонечку. Дививсь ото на гав,
    Медитував, смачні самоси їв,
    Чи може просто хмари розганяв...

    Прийшла до нього жіночка з малим,
    Та попрохала- Гуру! Поможи,
    Аби малий солодкого не їв.
    Що не корисно це йому вкажи!

    Замисливсь Гуру... Потім відповів-
    Прийдіть за тиждень! Жіночка пішла.
    Як повернулись, він сказав- Малий!
    Не їж солодке!.. Отакі діла...

    Стоять розгублені... Та слово золоте
    Від Гуру сприйнято дитям немов наказ.
    Все не відходять... Жіночка на те
    Його здивовано запитує нараз-

    Великий Гуру! Розкажи, чому
    Лише за тиждень ти вказівку дав?
    Він відповів- це я зробив тому,
    Що сам солодке їсти відвикав!
    .......... .......... ...........
    Якщо ти майстер поклику свого,
    І учнів хочеш ти своїх навчить,
    То майстер-клас не вчити їх того,
    Чого іще не вмієш сам робить.


    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498060
    рубрика: Лірика
    дата поступления 10.05.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  12. Ігор Шоха - [ 2014.10.26 22:28 ]
    За крок до влади
    Ну ось вона – народна перемога.
    Тепер єднайтесь у одне ядро:
    свобода, батьківщина й допомога
    самим собі і людям на добро.

    А як і не проходить правий сектор,
    то голосуйте за його права –
    направити електоральний вектор
    туди, де б’є гетьманська булава.

    Скасуйте гімняну́ недоторканість,
    люструйте опозицію дурну,
    щоб оновити Раду ще одну...
    І не прогайте історичну даність:
    без віче і черго́вого Майдану
    очолити і виграти війну.

                                  26.10.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.91)
    Коментарі: (3)


  13. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 03:50 ]
    Тема любви (16+)
    Тема любви ( 16+ )

    Час вечерний. Сказать пора,
    Объяснить, что сыграна роль.
    Рубль на входе, любви игра,
    Рубль на выходе. Разница- ноль.

    Этот темно-вишневый закат
    Нам напомнит, что кончился день.
    Струны рвутся опять и опять.
    Это нервы- прошлого тень.

    Только снова и снова мы
    Как в атаку идем друг на друга.
    Как страшит ощущение тьмы...
    Как пугает зимняя вьюга...

    Вот и полночь. Лови, лови
    Миг слиянья!.. Вновь я в тебе
    Упиваюсь темой любви,
    И сдаюсь, утомясь в борьбе...

    Ты устало лежишь на плече,
    И плечу от тебя тепло.
    Мы продолжим в этом ключе.
    Успокойся. Утро пришло.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483130
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 03.03.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  14. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 03:03 ]
    Старенькій торгівці
    Старенькій торгівці

    На вулиці узбіччі, де покИ
    Міліція ще не здирає мито,
    Старенька бабця продає грушки.
    Я підійшов і зажадав купити.

    Купити?.. Ні... Я гроші всі віддам
    В твої від старості і праці спраглі руки.
    Стою і сили не даю сльозам,
    Збагнувши, як в житті терпіла муки

    Від влади, від жорстокості людей,
    Як зрадила тебе твоя держава,
    Як "мусор" гроші вимагав з тебе,
    Забувши, що таке і честь і слава...

    Старенька, дай тебе я обійму!
    Ти- честь. Ти- слава. Незалежна. Сильна.
    Ти як могла, все йшла скрізь цю пітьму,
    Як Україна. Вільна. І- не вільна.

    Дай Боже, щоб ти вдало продала
    Нехитрий свій товар, дарунок літа,
    Доїхала щасливо до села,
    І мала вдома їсти що і пити.

    Онучкам любим щоби ти змогла
    За продане гостинців накупити,
    Для діток тягарем щоб не була...
    І- щоб ніхто не заважав дожити...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481974
    рубрика: Лірика
    дата поступления 26.02.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  15. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 03:37 ]
    Паук и бабочка
    Паук и бабочка

    Бабочка в красивом опереньи
    Над цветком порхала вся, пока,
    Радуясь полета наслажденью,
    В сети угодила паука...

    И врала, вся ужасом объята-
    Без него, мол, белый свет не мил.
    Все пыталась вырваться куда-то...
    Не смогла, и выбилась из сил.

    Покорясь случайному плененью,
    Согласилась сети убирать,
    Отдаваться сладко без смущенья,
    И паучьи ласки принимать...

    Так жила, объята то ли страхом,
    То ли страстью- ты поди, пойми...
    Не порвать сетей единым махом...
    Так бывает даже и с людьми...

    Но порыв к цветам не остановишь,
    Красочных желаний не убьешь,
    Даже если пут порвать не можешь,
    Если к горлу приставляют нож...

    И- паучьей ревностью убита.
    Высосана страстью паука.
    Лишь цветные крылышки раскрыты
    В трепетном порыве ветерка.

    Тела нет, остался легкий кокон,
    Как напоминание о том,
    Что парила в небе одиноко
    Одухотворенная цветком...


    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476290
    рубрика: Лирика
    дата поступления 01.02.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  16. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 02:58 ]
    Страшна зброя (потішу вас, бо щось ви всі сумні)
    Страшна зброя (потішу вас, бо щось ви всі сумні)

    Брязкіт дзенькає в небо
    Стародавніх щитів.
    Що ж тій армії треба?
    Бойових хом"яків!
    Що прямують сердито
    З войовничим "ХРУМ-ХРУМ"!
    Що скарають бандита
    На поталу і глум!
    Ці відважні солдати
    Вдачу мають таку-
    Ворогів волохатих-
    Та куди ж???... ЗА ЩОКУ!!!...
    І коханці- самиці
    Отого хом"яка
    У коханні згодиться
    Диво-зброя- ЩОКА...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504061
    рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
    дата поступления 09.06.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  17. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 01:58 ]
    Космогонічне дослідження кохання (16+)
    Космогонічне дослідження кохання ( 16+ )

    Кружляння у мороці неба холодних планет...
    В кулак гравітації стиснуто простір навколо...
    У холоді світу одне зігріває мене-
    Лиш те, що сьогодні для мене танцюєш ти гола...

    Стискається серце під масою світу сього...
    В дисфункції всесвіту місця коханню немає...
    Ентальпія ніжно надходить до серця мого,
    Коли я дивлюсь, як ти тіло своє вигинаєш...

    Ця пластика рухів- як скривлений простір і час...
    Естетика вигинів координатної сітки...
    Дві функції тіл, що бажанням проходять крізь нас
    Руками, губами- це рівня кохання відмітки.

    Дослідником в Темну Матерію я увійду...
    Прихована Темна Енергія виснажить тіло...
    Оргазму космічності нам небеса нададуть...
    Так... Фізику шалу кохання ми вдвох дослідили!..

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495854
    рубрика: Лірика кохання
    дата поступления 30.04.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  18. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 01:21 ]
    Сімейка, та не Адамсів (дуже актуальна байка)
    Сімейка, та не Адамсів ( дуже актуальна байка )

    Дуже люблю я писати байки.
    Тільки скажіть- напишу залюбки.
    Хочете слухати? Ось вам одна
    Баєчка мила. Та дуже сумна...
    .......... .......... ............
    Ножиці хлопчик схопив серед ночі.
    Здуру в пітьмі собі виколов очі.
    Саме в цей час мати донечку мила.
    Кинула в ванній. Малого схопила.

    Бігає мати з дитям на руках.
    Доня в цей час утопилася. Жах!
    Мати побачила- плиг у вікно!
    Насмерть розбилась, вже їй все одно.

    Батько прийшов з чергування нічного.
    З горя застрелив малого сліпого.
    Випив горілки, дав волю сльозам,
    Потім пішов і застрелився сам.
    ........... ............ .............
    Що за дурниці, скажіть-но на милість?
    В хаті нікого живим не лишилось.
    Як не припиним бардак в Україні-
    Хто ж тоді жити лишиться в країні?

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497771
    рубрика: Байка
    дата поступления 09.05.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  19. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 00:02 ]
    Ухожу...
    Ухожу…

    Да пошло все к чертям!
    Этот город чужой.
    Это лампы вольфрам-
    Солнца свет неживой.
    Город детства ушел
    Убываньем тепла...
    Как фантомная боль,
    Детства память ушла...
    Этот город исчез,
    Как скрипящий паркет
    Довоенных домов-
    Память прожитых лет.
    Из "стекляшек" пустых
    Мегатонных громад
    Лица "зайдов" чужих,
    Словно рыбы, глядят.
    Холодами сквозит
    С высоты эстакад...
    Прожит жизни кульбит.
    Цикл замкнулся. Назад
    Вход закрыт на запор.
    Это рана в судьбе-
    В детства радостный двор
    Не вернуться тебе.
    Да гори все огнем!
    Все равно, как уйти...
    Сумрак ночи и днем
    Сердце может нести...
    Кончен бал. Ухожу
    Мимо рыбовитрин
    В мира нового жуть,
    Безнадежно один...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502102
    рубрика: Лирика
    дата поступления 30.05.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  20. Серго Сокольник - [ 2014.10.25 23:44 ]
    Рабиня (16+)
    Рабиня ( 16+ )

    У залі, де віск, мов сльоза, омиває свічки,
    Оголена вся, білотіла, цнотлива Рабиня,
    Присвяту Господарю, ніжний танок, залюбки
    Для мене ти з шалом коханки виконуєш нині.

    Тобі ці жорстокі світи непотрібні були,
    Навіщо холодна потреба буремної волі?
    Кайдани, тоненькі і ніжні, намистом лягли
    На шию, і тіло стікає бажаннями. Доля

    Твоя не у тому, щоб шмата черствого шукать,
    Втішаючись думкою, що от одірвешся, вскочиш,
    Та підеш від мене... Як гарно в таночку кружлять
    З таким відчуттям, що для мене ти створена. Ночі

    Наповнені трунком п"янким поцілунків. Грудей
    Тих подихів ніжних, і лона вологого шалу...
    В неволі солодкій щасливіша серед людей-
    Уява не висвітлить наших "Пирів Валтасара"...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476992
    рубрика: Лірика кохання
    дата поступления 04.02.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  21. Серго Сокольник - [ 2014.10.25 23:23 ]
    Ироничный вопрос (16+)
    Ироничный вопрос ( 16+ )

    Скажи, ну когда ты наелась любви?
    Ленивы и вялы движенья твои,
    Прохладного тела холодный ожог,
    И "вялотекущи" движения ног.

    Ленива прохлада твоих поцелуев,
    Живот не дрожит в предвкушении страсти...
    Под "телик" лежишь ты без жара в крови...
    Когда ты успела наесться любви?

    Так сельский, откормленный гостем котяра
    Всю ночь от еды не отходит угара.
    Он "Вискасом" пузо набьет до ушей,
    И ловит мышей... И не ловит мышей...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468267
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 25.12.2013
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  22. Серго Сокольник - [ 2014.10.25 23:18 ]
    Вівця та Вовк. Прадавня дуже притча
    Вівця та Вовк. Прадавня дуже притча

    В Прадавній Греції здавна
    Філософи писали притчі.
    Сподобалась мені одна...
    Оця... Жіночо-чоловіча...

    ...Струнка Овечка молода
    Раз Вовка хижого зустріла,
    І ну тікати, бо шкода,
    Як в пащі згине юне тіло.

    Та все кричала на ходу-
    Рятуйте! Ме... Рятуйте! Мамо!..
    І от, на щастя чи біду,
    Забігла в огорожу храму.

    Спинився Вовк. В святі місця
    Йому дорога перекрита.
    Промовив він- Моя Вівця!
    Одначе будеш ти убита.

    Якщо не з"їм, то жрець тебе
    Хоч як, та принесе у жертву!
    Відповіла Вівця на те-
    Усе одно мені, де вмерти!

    Їй Вовк- Який меркантилізм!
    Яка вузька в Вас точка зору!
    Вам все одно, та не мені-
    Я їсти хочу, як на горе!..





    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497369
    рубрика: Байка
    дата поступления 07.05.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  23. Серго Сокольник - [ 2014.10.25 23:43 ]
    Заздрісники. Така собі прадавня притча
    Заздрісники. Така собі прадавня притча

    Великий стародавній Бог
    Раз вирішив порозважатись.
    Заздрісників одразу двох
    Призвав, і став пропонувати-

    Просіть, що хочеться кому!
    Не забувайте лиш одного-
    Я рівно вдвічі дам тому
    Хто другим буде. Слово Бога

    Міцніше сталі. Тут-таки
    Заздрісники давай гадати,
    Що попросити, допоки
    Від заздрощів не постраждати.

    От каже зрештою один-
    Мій Боже! Вибий мені око!
    Замисливсь Бог... Питає він-
    Навіщо дурість ця жорстока?

    Ага- сміється заздрісник-
    Хоч від цього зазнаю болі,
    Та втішусь, іншому коли
    Повибиваєш ти обоє!


    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497316
    рубрика: Байка
    дата поступления 07.05.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  24. Серго Сокольник - [ 2014.10.25 23:06 ]
    Сомнения
    Сомнения

    Мы по темному лесу-
    Как по отчему дому.
    И знакомы все бесы.
    И все страхи знакомы.

    Нам не спрятаться, скрыться
    От минувших напастей.
    И нельзя изумиться
    Неожиданно счастью.

    За любовью порою
    Нелюбовь не видна,
    Словно яд, растворенный
    При наливе вина.

    Этот лес- неизменен.
    Этот лес- наши души.
    Искушенный сомненьем,
    Голос сердца послушай-

    Как загадано в Книге,
    Все исполнено будет
    Искаженьем интриги
    От несыгранных судеб.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490453
    рубрика: Философская лирика
    дата поступления 05.04.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  25. Серго Сокольник - [ 2014.10.25 23:14 ]
    Вуж та Чапель. Байка
    Вуж та Чапель (Байка. Таке ви ще не читали)

    Хитрющий- прехитрющий Вуж
    Схотів, пролізши крізь болото,
    Залізти в хату, та чимдуж
    Затято взятись до роботи-

    Перекусати хазяїв,
    Наїстись сала у коморі,
    Спалити наостанок хлів...
    Коротше, наробити горя.

    Та поки дурень радо ліз,
    Від щастя закотивши очі,
    Під"ївся Чапель- довгий ніс,
    Його сковтнувши серед ночі.

    Мабуть, прийшов мені гаплик-
    Подумав Вуж, та все ж поліз
    Поміж кишками до сідниць,
    Щоб вилізти, неначе Глист.

    Та файний Чапель- мудрагель
    (як довгий ніс, то й довгий розум!)
    Сідниці деревом підпер-
    А ну, вилазь, якщо ти в змозі!

    Так лазив Вуж, туди- сюди,
    Аж поки весь перетравився.
    І тільки бачили Глисти,
    Як Вуж дурний занапастився.
    ....... ....... ....... .......
    Побачить можем паралель-
    Коли в чужу залазять хату,
    То цих непроханих гостей
    Назад не можна випускати!


    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494760
    рубрика: Байка
    дата поступления 24.04.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  26. Серго Сокольник - [ 2014.10.25 04:18 ]
    Встреча поэтов (16+)
    Встреча поэтов. ( 16+ )

    Судьбой нам дарована встреча, моя поэтесса,
    И воздух пронизан желаньем познанья процесса
    Слияния душ, упоенных поэзии силой...
    И голову счастье кружит в ожидании милой...

    Скажу я тебе, словно оду желанью слагая-
    Ты неповторима, в любви совершенно другая,
    Я женщин знавал, все же как ты на них непохожа!
    И в сердце, как пазлы, сложилось желание... Боже!..

    Извечность желаний себе мы исполнить поможем.
    Нам станет степною травою любовное ложе.
    В поля побредем мы одетые в солнечный ветер,
    Вдвоем, затерявшись для всех на огромной планете...

    Чтоб ласково солнце нагие тела целовало,
    И где-то вдали за холмами гроза бушевала,
    И сладко-тревожные песни нам ветры шептали,
    Играя травою, примятой от наших сандалий...

    И в страстном порыве, почти истязая друг друга,
    И яду испив в невозможности выйти из круга,
    Тебя целовать, словно ведьму в горниле огня,
    И слушать в истоме о том, как ты любишь меня.

    И громом вулкана взорвется гроза за горою,
    И с неба потоком дождя исступленье омоет...
    Причина ли, следствие- что есть явление это-
    Природы каприз, или все же слиянье поэтов?..

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500217
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 20.05.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  27. Серго Сокольник - [ 2014.10.25 04:45 ]
    Жіноча роздвоєність (16+)
    Жіноча роздвоєність ( 16+ )

    Жіноча роздвоєність- ніжна чутливість,
    Завзята жагою бажання буремною.
    І поряд настраханість зради, вразливість,
    Засліплена тою підозрою темною-

    Це все у природі будови жіночої.
    Мабуть недаремно Природа створила
    Той розріз красивий між ніжок дівочих...
    Така вже будова жіночого тіла...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475743
    рубрика: Лірика
    дата поступления 29.01.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  28. Серго Сокольник - [ 2014.10.20 00:52 ]
    Беспилотник
    Беспилотник

    Беспилотник кружит, беспилотник...
    Взгляд суровый, как око грозы.
    Беспристрастный такой и холодный,
    Весь рельеф разложив на азы,

    Безучастный к страданью и боли,
    Как размеренный звездный предел,
    Выявляя падение воли,
    Все заметил. Учел. Улетел...

    Тихий связи канал. Стонет ветер...
    Вызвал бурю. И бурей накрыл.
    Или- не доложил. Не заметил...
    Тихо в мире. Не вызвал... Простил.


    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530181
    рубрика: Лирика
    дата поступления 15.10.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  29. Володимир Сірий - [ 2014.10.16 23:24 ]
    Ловлю мелодію небес
    Ловлю мелодію небес,
    І усуваю серця стрес, -
    Його не раз низькі частоти
    Скубуть, немов штанину пес.

    17.10.14.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (7)


  30. Валерій Хмельницький - [ 2014.10.16 10:04 ]
    Габріела (КСПЛ-15)
    Як ікрою млинці їй намащував,
    Відбувалось те наче у сні -
    Кава стигла в горнятку гаряча і
    Ніжно гладив я ніжки стрункі.

    Опиралась тоді так легесенько,
    Ну, а я скористатись не встиг.
    Обійшлася мені, ох, недешево,
    Але що ж, але що ж – менше з тим.

    Не залишилось долара жодного
    (Що ви - євро тоді не було!),
    Ані крони, ні марки, ні злотого -
    Лиш єдиний жетон на метро.

    Назбираю за рік трохи песо я
    І на байку - у Сан-Кристобаль:
    "Габріело, до мене прити́снися,
    Ми – в Бразилію, на карнавал!"


    16.10.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (13) | "Владимир Высоцкий Городской романс"


  31. всеслав всеслав - [ 2014.10.14 10:26 ]
    ритмiзоване повнiстю
    вулиця Калініна
    вулиця Гагаріна
    вулиця Чапаєва
    вулиця Колхозная

    Тракторная уліца
    уліца Строітєлєй
    уліца Цвєточная
    уліца Совєтская

    уліца Центральная
    уліца Московская
    уліца Зельоная
    Заводская уліца

    вулиця Дзержинського
    вулиця Базарная
    вулиця Пархоменко
    вулиця Беззубова

    вулиця Слєсарний Овраг
    вулиця Красний Флот
    уліца Классовий Враг
    уліца Гуйтєврот

    вул. 324-ї Стрілкової Дивізії
    вул. Патріса Лумумби
    вул. Полковника Валькевича
    вул. Космонавта Ніколаєва

    вулиця 50-ліття СРСР
    вулиця 60-ліття СРСР
    вулиця 70-ліття СРСР
    вулиця 80-ліття СРСР

    вулиця Леніна
    вулиця Маркса
    вулиця Енгельса
    вулиця Крупської

    Устакаси
    Хурынлых
    Василькасы
    Ільбеші

    вулиця Кукшумська
    вулиця Шота Руставелі
    вулиця Свободи
    вулиця Перемоги


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (3)


  32. Ігор Шоха - [ 2014.10.14 00:34 ]
    По драбині Якова
    Росте руїна. Падає Донбас.

    Вмирають люди. Родяться каліки.
    Наш простір опановують владики.

    Колись казали, – все лікує час.
    Але усе, що об’єднало нас
    тепер так само рухнуло навіки.

    Єднає доля, убиває зло.
    Либонь добро і любить, і прощає,
    аби душі нічого не було
    якщо не в пеклі, то хоча б у раї.

    Бо у душі ми – діти-малюки.
    І наші ігри – бути залюбки
    супроти маячні і показухи.
    Якщо такі ми неугодні Духу,
    то нащо це безсмертя на віки?

    Воно і атеїсту не потрібне,
    і вояку, і лівому совку,
    і тим, mersi bocue, що на боку,
    і то́му, що дурне, тому що бідне
    і вічному Кощеєві подібне,
    і тим, кому давно уже, – ку-ку.

                                  10.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.91)
    Коментарі: (8)


  33. Серго Сокольник - [ 2014.10.13 00:37 ]
    Нудистка (16+)
    Нудистка (16+)

    Оголена дівчина, вигнувши спинку,
    Стоіть по коліна в воді,
    А море ласкаве, за хвилькою хвилька,
    Змива на пісочку сліди...

    Оголеність дівчини, ніжно-цнотлива,
    Приваблює погляд людей,
    І поза її, соромливо-грайлива,
    І зваба маленьких грудей,

    І ніжки стрункі, і оголеність лона,
    На спину волоссячко впало....
    Неначе скорившись одвічним законам
    Природа шедевр написала....

    Стоїть і милується з власного тіла.
    Всим видом показує, що
    Лиш морю та сонцю віддатись хотіла б-
    Юначе, тобі- ні за що!..

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470340
    рубрика: Лірика кохання
    дата поступления 05.01.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  34. Серго Сокольник - [ 2014.10.07 02:01 ]
    Коричнева пляма (сюрреалістична байка)
    Коричнева пляма (дуже сучасна сюрреалістична байка)

    Якось сімейка одна дуже мила
    Дачку під ключ в передмісті купила.
    Батько в міськраді провадив афери...
    Гроші водились в корупціонера.

    От вся сімейка за стіл посідала...
    Дивляться- Боже! На стелі зростала
    З кожною миттю коричнева пляма...
    Від переляку скінчалася мама.

    Що ж тут поробиш? ЇЇ поховали.
    Тільки за стіл опісля посідали-
    Пляма на стелі нова, як на грець!
    Батьку настав з переляку капець...

    Хлопчик- мажор залишився один.
    Як же то житиму?- думає він-
    З горя повішусь!- вірьовку узяв,
    Та й на горище поліз, бо ж як знав-

    Гак там на стелі міцнючий такий...
    З горя повіситись- шлях не важкий.
    Виліз, та чує- "мур-мур" у кутку.
    Глянув- картину побачив таку-

    Он на підлозі сидить кошеня.
    Там воно... пісяє... кожного дня...
    ..... ..... ..... .....

    Знаєм "гаранта" одного тепер,
    Що від яйця якось мало не вмер.
    Зведений згодом народом на пси,
    Втік, загубивши червоні труси.

    А на трусах тих коричневі плями...
    Так і пішов... до чортячої мами...
    То ж перед тим, як добряче злякатись,
    Може, сходи з кошеням... прогулятись?


    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491066
    рубрика: Байка
    дата поступления 08.04.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  35. Серго Сокольник - [ 2014.10.07 02:48 ]
    Балакучі хомяки (байка)
    Балакучі хомяки ( така собі цікава байка )

    У одній країні милій-
    Здогадайся сам, якій-
    На прилавках раз з"явились
    Балакучі хом"яки...
    Та такі ж іще драйвові-
    Що не скажеш, наче в сні-
    Все незмінно, слово в слово,
    Переказують мені...
    Невідомо, як це стало,
    Що слова у хом"яків
    Трансформуючись, міняли
    Те, що ти сказать хотів.
    Якось дивно відтворилось-
    З чиїсь легкої руки
    Мова хазяїв змінилась
    В виконанні хом"яків.
    Згодом- хочеш, чи не хочеш,
    А- скачи вже, бісів враже!-
    Хом"яки собі белькочуть
    Не своє, сусідське кажуть.
    А під ту сусідську мову,
    Що її не чуєш суть,
    Інші тихо-хом"яково
    Все несуть, несуть, несуть...
    Не помітили, як сало,
    Неприховане на горе,
    Під шумок перетягали
    До сусідів у комору.
    Поки гнати їх на весну
    Роздивилися, нажаль,
    З балачками перенесли
    До сусідів весь врожай.
    Врешті-решт, як роздивились,
    Почали до біса гнати-
    Повтікали до сусідів,
    Ще й грозяться покусати.
    ..... ..... ..... .....
    То ж до того, як ви спати
    Полягаєте на лавку,
    Перш сходіть порозглядати,
    Що з"явилось на прилавку.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490170
    рубрика: Байка
    дата поступления 04.04.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  36. Ігор Шоха - [ 2014.10.05 23:37 ]
    Осінь-волонтерка
                                  І
    Осінь пише образи крилаті
    у далеких обріях землі.
    Відлетіли перші журавлі
    і останні зграї винувато
    в небесах курликають жалі.
    В’януть коси білої берези
    і жовтіє вересневий лик.
    Жовтень ще до осені не звик.
    П’яний вітер, вчора ще тверезий
    шарудить у кучерях осик.
    І журба не оминає краю.
    Ронять сльози ще скупі дощі.
    Щедра осінь роздає плащі.
    Перша фаза битви з урожаєм
    виграна коржами у печі.
    Літні діти неймовірно щирі
    до якоїсь гавані летять
    мріями із осені у вирій,
    із любов’ю до життя і миру
    носяться ключами лебедят.

                                  ІІ
    Цього року осінь партизанить.
    Багрянцем умились шахтарі.
    Виють «гради» і у серце ранить
    ранніми ракетами зорі.
    Осінь і наліво, і направо
    роздає граблі і рогачі.
    Наступає на граблі держава,
    рогачами б’ються діячі.
    Осінь червоніє, що свободу
    продають Росії по рублю,
    що беззуба лірика бомонду
    заглядає в зуби москалю.
    Із-за тину зиркають сусіди,
    ласі на скоромне і чуже
    упритиск до горла із ножем,
    і конем це лихо не об’їдеш,
    як сюди повадилось уже.
    Не пускає осінь у Європу.
    Грається «містралями» Париж.
    Під фанеру танці, – опа-опа,
    а у голові, – шумєл камиш.
    Ми ще уповаємо на осінь,
    бо надії іншої нема.
    То війна, а то зима на носі.
    Так і сяк – і холод, і пітьма.
    Впали роси на жита. І осінь
    ронить самоцвіти у покоси
    на кривавій нічиїй межі.
    Стерні покололи босі ноги
    біженцям. І зчовгані пороги
    оббивають найманці чужі.

                                  09.2014


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.56) | "Майстерень" -- (5.91)
    Коментарі: (2)


  37. Ігор Шоха - [ 2014.10.04 22:18 ]
    Електорату ДЛНР
    Були ви синьо-білі і червоні.
    Є й інші марки якості людей.
    Made in Ukraine – це гнані і голодні,
    і сироти, й убиті у полоні,
    і матері похованих дітей.

    Донбаська карта мічена, та бита.
    Крові хотіли? Нате полину.
    Хотіли бути ближче до корита
    і годувати мафію бандита?
    Обрали владу. Вибрали війну.

    Немає влади. Вас чогось навчили?
    Такі ж і хитромудрі і дурні.
    Хотіли Рашу? Риєте могили.
    Хотіли брата? Маєте дурило
    і будете глаголити одні.

    Оце і все: і музика, й програма,
    і маршируйте під убогу гаму,
    глаго́ляйте на всю губу і рот.

    Ходіть тузами. Обирайте даму.
    Та не спішіть, коли вперед ногами
    вас «от ворот» чекає поворот.

                                  10.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.91)
    Коментарі: (2)


  38. Анонім Я Саландяк - [ 2014.09.28 17:34 ]
    У тінях словоблуддя…
    … промінчик сонця скоса
    на долівці…
    та й на столі
    маліє
    потрошки
    тане-тане…

    німа спокуса -
    листок багряний
    на тарілці -
    бУла…
    і срібні ложки
    та… золота монета…
    і на вечерю пані Осінь
    уже прибула
    боса…
    та вже не та
    що колись бУла
    і не у гості -
    вже непоступлива та вперта -
    лягла на стіл оферта…

    холоднО-сіра просинь
    майнула
    тривожним тремом…
    наповнивши кімнату
    млосним щемом…
    а тьмяним світлом
    марева-софіти
    сяйнули…
    а примари ночі
    бабиного літа
    басом гукнули:
    що - нудиш світом…
    у сяйві сцени?
    і вдавши усміх чемно
    мов би судді
    вже лагідно... сказали:
    годі лякатися
    та ховатися
    в нюансах словоблуддя!
    28. 09.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  39. Ігор Шоха - [ 2014.09.25 23:11 ]
    Візії кривих дзеркал
                   Я не поет, а лише плагіатор
                   задивленої в містику душі.
                   Який не є, котуємось – аматор.
                   А переіменують, – агітатор,
                   то й що мені? З калюжі, чи з межі –
                   у задзеркаллі все одно чужі.
    І за віки об’єм їх не обняти.
    Ленініана місії усіх
    героїв із ідеями святих.
    І всі – отці російських демократій.
    І годі їх усіх порахувати –
    не вистачає ані рук, ні ніг.
                   Лютує, шаленіє пропаганда
                   аматора дзюдо і карате.
                   Але і є реакція на те –
                   це наша самопоміч і громада.
                   Ой, дусається* Раша безпощадна
                   на юне, і нове, і золоте.
    І на Мазепу дується вселенська.
    І за Бандеру ще ідуть бої.
    Віссаріони** гнівають Шевченка.
    О любі Добролюбови мої,
    є воля, є! Але така куценька,
    що і не видно милої її.
                   Чи може бути воля у худоби?
                   Вона була і є у козаків.
                   А їм відомо ще споконвіків:
                   простори завойовують нероби,
                   як нині кацапня низької проби,
                   аби доїти нації рабів.
    Вона й своє перевела нінащо.
    А нині суне носа у чужі
    корита. Перемоги – міражі.
    Сама себе укоськає, ледащо,
    латаючи останні рубежі,
    але і їй уже не буде краще.
                   Їй і самій огидні байстрюки,
                   манкурти, яничари, охлократи,
                   не відаючі, де є їхня мати...
    Весна минула. Де бойовики,
    готові безоплатно все-таки
    за неї, окаянну, воювати?

                                  09.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.91)
    Коментарі: (3)


  40. Валерій Хмельницький - [ 2014.09.22 16:39 ]
    Переглядів сторінки автора: 100 000
    Сторінку переглянули сто тисяч
    Разів. Ого! Подяка - читачу!
    О, зазирнути б кожному у вічі
    І запитати: "How do you do?"

    Цікавлюся не жартома, а справді,
    Чи вам до шмиги, що у мене є -
    Бо я і сам, колись до слова спраглий,
    Тепер пишу - і як воно моє?..

    Прокоментуйте - звісно, як є змога,
    І поділіться враженням про вірш,
    І не судіть тоді занадто строго -
    Мовляв, не бачили ще вірша гірш!..

    Бо я пишу, як біль тривожить душу,
    Коли у грудях пазури скребуть,
    Коли й не хочу - та писати мушу...
    А, може, й кину це коли-небудь...


    22.09.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (10)


  41. Олександр Олехо - [ 2014.09.22 14:32 ]
    КаПе
    КаПе. Капе(ць!) мені наснився, а прозорий…,
    неначе тільки вимите вікно.
    А ще такий високий і здоровий –
    як не гляди, чистісінько Мурло.

    Бере мене за лацкан і питає:
    - Ну що, навчився просвітляти вірш?
    А то дивися – рейтинги упали,
    аби що-небудь не упало гірш.

    За те, що-небудь, я боюся більше –
    роблю обличчя, що усе гаразд.
    За тебе напишу, кажу я вірша
    і виставлю громаді на покАз.

    Капе скривився: - Годі тріпотіти…
    Не потерплю адептів я імли.
    Ото ж лікуй затемнення у вірші
    і пам’ятай, що разом сила ми.

    Шаную рух – угору по спіралі,
    поезії освоюю пласти.
    Назад дивлюся – щось таки здолав я,
    але КаПе ще мушу підтягти.

    22.09.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.61)
    Коментарі: (14)


  42. Серго Сокольник - [ 2014.09.22 02:35 ]
    Байка про Гієну
    Одна Гієна- "Круть і верть",
    Підліш трусливого шакала,
    "Свята та божа", ніби смерть,
    Над тілом Лева завивала-

    О горе, горе! Як болить!-
    Не прислухАлись! Я ж казала-
    Не можна спротиву чинить-
    От бачите, що з Левом стало?

    Сидів би тихо у кущах-
    Не огризався на мисливців,
    Все б тамував у серці страх-
    Не згинув би. Живим лишився.

    У зоопарку б тихо жив,
    Поміж гієн й бридких шакалів.
    Всім посміховиськом служив,
    І пальці в нього всі б тикАли!..

    З бридкої пащі линув гній,
    Коли Гієна завивала.
    Заслухалась на власний вий...
    І тіло Лева розтерзала.
    ... ... ... ...
    Коли країна у вогні-
    Не слухай підлих "пацифістів".
    Борись на смерть. Скажи їм- НІ!!!
    Не слухай іх продажну пісню.


    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485551
    рубрика: Байка
    дата поступления 13.03.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  43. Володимир Сірий - [ 2014.09.19 22:12 ]
    ***
    Під обгорточкою вроди
    (Я не раз вже був закляк)
    Демон лиха колобродить,
    Лазить заздрості слимак.
    І тоді краса зваблива,
    Що була мов дивний гість,
    Димом вицвілого дива
    Безпардонно очі їсть.
    А, бува, - простенько зовні,
    Фішка моди не нова,
    А душі комори повні
    Ніжним спокоєм єства.

    Хочеш, - пий краси водицю,
    Ахай - охай повсякчас,
    Чи ж душею зупинися
    У ясі святих прикрас.

    Жаль, не всім стає потуги
    Межі визначити ці,
    Ми ж бо долі тільки слуги,
    Страв призначених - їдці.

    20.09.14.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (11)


  44. Олександр Олехо - [ 2014.09.19 19:43 ]
    свинка-глинка
    привид мрії тче безсоння
    ніч вмикає світло дня
    ловить сонце підвіконня
    сито хрюкає свиня

    по хребті розріз-щілина
    я вкидаю щастя днів
    свинко-глинко ти не винна
    що із роду товстунів

    ти стоїш на підвіконні
    вже багато жирних літ
    протираєш очі сонні
    і чекаєш на обід

    не вгамую я сьогодні
    твій чудовий апетит
    бачиш осінь дні холодні
    і натхнення дефіцит

    2014


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.51) | "Майстерень" 5.5 (5.61)
    Коментарі: (23)


  45. Анонім Я Саландяк - [ 2014.09.14 13:35 ]
    З Тетяни Мілєвської - “Ну, что, игрок” - непереклад
    Ну що? Гравець! Піде на дно Титанік?

        Ну, что, игрок, прошел урок…
            Тетяна Мілєвська

    Ну, що, гравець, - все нанівець?
    Минув урок - ціна печалі
    байдуже… Досвід каже далі:
    та не мели таких дурниць!

    Лице пооране… питання “апріорі”
    (ти ще й не був) уже неміряно стояло…
    але… щоб ти не був – коли таке тобі бувало?
    Говорить досвід: та ж в абсурднім морі,
    і не малі
    пливуть та йдуть на дно реальні кораблі!
    13.09.2014 18/55
    Тетяна Мілєвська

    Ну, что, игрок

    Ну, что, игрок, прошел урок -
    Цена назначена печали
    Тебе не впрок. Но твой порок:
    Теперь уже не до деталей!

    Морщинный тик. Когда-то крик
    Ты не услышал и едва ли
    На твой порог вираж дорог
    В сочувствие тебе послали.
    30/01/2014 17/41



    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (3)


  46. Володимир Сірий - [ 2014.09.12 13:05 ]
    *-*-*
    Сів на лоні юності моєї
    Бриз осінній мовчки на спочин,
    Витягнув нев"янучі ідеї
    Зі своїх золочених торбин.
    На проміння сонячні розвішав
    Крапельки свяченої води,
    Щоб зростали з музикою вірші,
    Наче саду райського плоди.
    Заховав жалі в тумани ранні
    І хандру в імлисту мряку теж,
    Дав снагу на успіх у коханні,
    На невдачу - в справі ворожнеч.
    Все візьму від нього, як належне,
    Хай за ним зима і все таке,
    І мене направду не бентежить
    Саду позолочення стрімке.

    13.09.14


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (16)


  47. Олександр Олехо - [ 2014.09.12 10:40 ]
    Гумореска на поетичну тему "Офеліє, о німфо..."
    Офеліє, о німфо… Ач, друзяко,
    наснилося таке у еро-сні:
    що не торкни – усюди тепло, м’яко;
    що не роби – то не почуєш «ні».

    З тієї мари вік би не виходив.
    Там стільки Муз, лишень би стало сил.
    Із того сну магічної свободи
    з’являється віслюк із двійком крил.

    І ти – не ім’ярек, а Санчо Панса,
    посібник у борні добра зі злом.
    А далі – Дон Кіхот, а може, Данко.
    Ну і з коханням, звісно, не облом.

    Офеліє, о німфо… Ач, проспався.
    Десь за вікном гуркоче потяг вдаль.
    Але-парад і акт, що не удався.
    Ти – не герой у п'єсі. А не жаль...

    12.09.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.61)
    Коментарі: (19)


  48. Олександр Олехо - [ 2014.09.09 20:30 ]
    заштопані органи мислення
    нейронами нервами нИтками
    заштопані органи мислення
    приходять потвори із бИтками
    двоїчного бітного числення

    руками кінцівками цівками
    будуємо риємо зводимо
    окопи і доти з домівками
    ворожі фортеці обходимо

    ростемо уверх вертикалями
    ховаємо мрії за обрії
    померлих рубаємо шаблями
    заради осанни історії

    а потім утомлені славою
    жінками обідом увагою
    скріпляємо елі розвагою
    і спати рушаємо правою

    08.09.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.61)
    Коментарі: (16)


  49. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2014.09.08 17:55 ]
    До хмар
    Ми з вами різні:
    Нам поряд тісно, -
    Небесне дійство
    Увись гука.

    Розмови кислі
    На землю тиснуть
    Дощем без мислі -
    Одна вода.

    05.09.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (12)


  50. Ігор Шоха - [ 2014.09.08 15:00 ]
    Пупи і лисини землі
    Є вічні народи. Є копії,
    як демон і ангел зорі.
    І знищити нас – це утопія.
    Росія не вища, допоки є
    наш пуп у найвищій горі.
                   Літали й над нами супутники,
                  носили і нас кораблі,
                   та правили нами безпутники,
                   являлись незвані і тут таки
                   щезали, як таті, в імлі.
    Були і таланти брехливості,
    та й досі ще є, як на гріх
    намісники нашою милістю,
    що рівень своєї значимості
    поставили вище усіх.
                   Уїлись у серце опричники,
                   що хочуть крові, як ропи,
                   і їхні таємні поплічники,
                   свої православні язичники:
                   усякі попи і пупи.
    У небі робили окраїну
    з руків’я земної осі.
                   І пупом рекли себе каїни.
    А без України нема її –
    Росії у межах Русі.
                   Нема і не буде, – ату її! –
                   замішаної на крові́
                   у Чуді, у Мері, Москві –
    то п’яної і непробудної,
    то надто високо заблудлої,
    як лисина на голові.

                                  09.2014


    Рейтинги: Народний 6 (5.56) | "Майстерень" 6 (5.91)
    Коментарі: (8)



  51. Сторінки: 1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   27   ...   46