ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.08.27 21:20
Голоси із покинутого будинку,
голоси із делеких епох,
дитячий щебет.
Як воскресити голоси
із магми часу?
Вони доносяться, ледь живі,
ледве відчутні,
майже нерозбірливі.

Віктор Насипаний
2025.08.27 17:23
Мені якусь пораду мудру дай! –
Знайомій жіночка жаліється. –
Не знаю, чи дурниця, чи біда,
Бо щось із чоловіком діється.
Гіпноз йому чи лікаря б мені.
Не знаю, що з ним врешті коїться.
Раніше часто говорив у сні,
Тепер лиш хитро посміхається.

Світлана Пирогова
2025.08.27 12:42
Повітря пряне...Чорнобривці
голівки не схиляють дружно.
Плісе жоржин у росах дивне,
але свою тримає пружність.

Засмагле дотліває літо.
Сачком лови, хіба впіймаєш?
Час спокою, і час марніти.

Віктор Кучерук
2025.08.27 11:40
Коли мрійливо сню тобою,
Чи наяву наткнусь впритул,
То серце сплескує прибоєм,
А почуттів зростає гул.
Думки про тебе зразу будять
У серці ніжні почуття, -
І радість пнеться звідусюди,
І щастям повниться життя.

Юрій Гундарєв
2025.08.27 09:15
Заплющую очі та, аж важко повірити,
навіть у горлі наростає ком,
бачу: рудий весь із очима сірими -
Франко…

-Пане Іване, як ви там на небесех?
Чи бачите на годиннику лютий час?
-Вболіваю, рідні мої, всім серцем

Борис Костиря
2025.08.26 21:33
Ти - груднева, ти - холодна зима,
укриваєш мене снігом,
ніби поцілунками.
На твою честь я п'ю
снігове шампанське
і п'янію від крижаного холоду.
У зимовому полоні -
ніби в царстві задзеркалля,

Олександр Сушко
2025.08.26 11:52
Дзуміє тиша. В класі нічичирк.
Дитячі лики сірі від тривоги.
Схиляється над ними божий лик
Й шепоче: - Малеч! Буде перемога.

Із ирію повернуться татки
І спокоєм огорнуть ваші душі.
Я дам їм мир з Господньої руки,

Віктор Кучерук
2025.08.26 05:38
Великий гріх читати мало,
Або до рук не брати книг,
Які століттями навчали
Життю щасливому усіх.
Великий гріх втрачати віру
У слово Боже і в слова,
Які дарує ніжна Ліра
Отим, що творять з них дива.

Борис Костиря
2025.08.25 21:56
Я хочу затьмарити мозок,
Я хочу пірнути в імлу,
Я хочу дивитися в морок
І падати в сон-ковилу.

Вино простягає долоні
Для радості і забуття.
Відчую в космічному лоні

Віктор Кучерук
2025.08.25 05:50
Почуттів усіх навала,
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.

Борис Костиря
2025.08.24 22:12
В її житті майже не було
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,

Євген Федчук
2025.08.24 15:28
Як же доля зовсім різно у людей складається.
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше

Іван Потьомкін
2025.08.24 11:51
був ти для мене тільки чотирикутником паперу
але моє серце має ту ж форму

був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром

Галина Кучеренко
2025.08.24 10:55
Відвойована ніч, вир із обстрілів - день…
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….

Олена Побийголод
2025.08.24 09:29
Із Бориса Заходера

Злетіла сорока високо,
і зверху стрекоче сорока,
що цукор страшенно солений,
що яйця беруть зі смаженей,
що раки зимують на дубі,
що риби гуляють у шубі,

Юрій Гундарєв
2025.08.24 09:23
Я на колінах попрошу Святих,
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях сірих й кольорових.

Не дайте дітям гинути, Святі,
хай біль такий не точить струмом душу,
коли на цвинтарі на крихітній плиті

Віктор Кучерук
2025.08.24 06:35
Освітлені місяцем хвилі
Пшениці, як шовк, шурхотіли, –
І в сяєві срібнім іскрились
Очам хлібороба на милість.
У руки його працьовиті,
Неначе просилось щомиті,
Колосся тужаве, налите
І потом старанно обмите…

Борис Костиря
2025.08.23 21:39
Кістки дерев. Нестерпний, дикий холод
Так пробирає до самих глибин.
Реальність відчувається, як голод,
Як море без коралів і рибин.

Ідеш у парк віддалений, забутий
У цю зимову пору, мов чернець,
Встромивши ніж у нестерпимий будень,

Володимир Ляшкевич
2025.08.23 20:58
Друже і брате,
тут все, як завжди -
бруд і вогонь,
сплати без решти,
тижні без дати,
видзвони скронь!

Боже боронь

Світлана Майя Залізняк
2025.08.23 16:25
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Муза смієтьс

Володимир Бойко
2025.08.23 13:02
Серед тваринних звичок москалів найхарактерніша – мітити чужі території. Носії істини в останній інстанції частенько надривають пупа під своєю ношею. Манія величі для недомірків – майже професійне захворювання. Найбільше світ намагаються змінити

Юрій Гундарєв
2025.08.23 12:36
Із поезією Сергія Жадана я познайомився у Львові. На дошці меню студентського кафе, яку виставили просто на вулицю, білою крейдою були написані такі не дуже рівні літери: Вирощено і нищівно над каменями і кущами повітря заповнене щільно душами і дощ

Віктор Кучерук
2025.08.23 06:03
Хоч сохне листя й менше цвіту,
І далі більш німіє світ, –
Я ще живу в своєму літі
І звідтіля вам шлю привіт.
Я вам повідаю про свято
Без усілякої журби,
Адже продовжую зростати
І визрівати щодоби.

Олег Герман
2025.08.22 23:59
Я завжди носив маску. Не ту, що ховає обличчя, а ту, яка приховує мою порожнечу. Вона зроблена з блискучих, ідеально відшліфованих деталей: успіх, впевненість, бездоганний вигляд. Я переконав себе, що коли маска буде достатньо яскравою, ніхто не помітить,

Борис Костиря
2025.08.22 21:59
У кожній посмішці є посмішка скелета.
У кожному початку є кінець.
Усе потопить невблаганна Лета,
Наблизивши нежданий реченець.

Ця посмішка скелета нам розкриє
На дні надії голі черепки,
Шпилі високі, хижі чорториї,

Юрій Лазірко
2025.08.22 20:35
іде війна, о Господи, іде війна
налито чашу смерті аж по самі вінця
і накопичує себе чужа вина
іде війна до найостаннішого українця

приспів:
мій Друже, нам цей хрест тепер нести
не піддавайся шалу і знемозі

С М
2025.08.22 19:17
”мав би бути вихід ізвідсіль“
каже блазень крадію
”надто метушливо
ради-от не дають
п’ють ділки моє вино
рвуть плуги мій ґрунт
а ще зневажено давно
словес яку-небудь суть“

Світлана Майя Залізняк
2025.08.22 18:24
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Лев`ячі алго

Світлана Пирогова
2025.08.22 13:26
В долонях літо гріє і пече,
лиш прохолода в глибині печер.
І що не день - нова сюїта,
у кожного своя орбіта.
Чи налаштується ума підхід,
Бо не сліпий він і не чорний кріт.

Прильоти нечисті щоночі:

Іван Потьомкін
2025.08.22 09:51
Упав тихо лист до ніг.
Щось сказать хотів – не зміг.
Може, як улітку йшлося?
Може, що надходить осінь?
Я поклав лист на долоню:
«Е, та він же непритомний...
Зачекаю. Лист – мій гість.
Як оклига – оповість».

Віктор Кучерук
2025.08.22 06:28
Небо поблідло і стало холодним
Чисте повітря відразу навкруг, –
Певно, вже сонце не буде сьогодні
Золотом крити обкошений луг.
Меркнуть покоси без блисків проміння,
Наче без лінзи оправа пенсне, –
Душу бентежить іще безгоміння,
Що звідусіль опови

Ярослав Чорногуз
2025.08.21 23:48
Сюїти сумовиті і веселі,
Симфонії яскраві, мов яса.
І навіть сонцесяйні акварелі
І пензлями, і нотами писав.

Чарують досі і його балади,
І скерцо нас вражають вогняні.
І трелі віртуозні і рулади...

Борис Костиря
2025.08.21 21:58
Талант - це дар чи прокляття?
Грізне падіння метеориту,
постріл сперми,
вибух наднової зірки,
пізнання незнаних пустель,
стрибок у невідомість,
по той бік добра і зла,
по той бік здорового глузду,

Євген Федчук
2025.08.21 19:16
Були у селі три парубки, страшенно ледачі.
Сидять було попід дубом та уголос мріють,
Що вони робити будуть, як розбагатіють
Та, при тому, щоб нічого не робити, значить.
Якось ввечері вже двоє під тим дубом сіли,
Коли третій прибігає, захекався, наві

Олена Побийголод
2025.08.21 14:46
Із Бориса Заходера

Збитошник оселивсь у нас,
й подія це страшна!
Ми потерпаємо весь час
від цього пустуна.

І скарги йдуть навперебій:

М Менянин
2025.08.21 14:10
З орлами гаранти-країни*
як здобич вже ділять Вкраїну
і навіть прем’єр з Будапешту
бажає отримати решту….

21.08.2025р. UA

* йдеться про Будапештський меморандум по роззброєнню миролюбної України.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Одександр Яшан
2025.08.19

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Равлик Сонний
2025.06.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Анонім Я Саландяк - [ 2012.04.06 09:23 ]
    ТА МИТЬ З ТЕТЯНОЮ (аналог)
    Не ложку цукру до води
    і навіть не нектару до роси...
    І не солодких слів...
    І навіть не тобі –
    і не проси!
    Собі
    хотів ...

    Ой! Знаю, знаю!..
    Хоч власну маю
    солодку капельку вина
    — підсолоди мені,
    Тетяно, й собі
    підсолоди сама,
    і, мов у сутінках сова,
    піймай... піймай...чого нема!
    Якою би гіркою не була та суть –
    солодкою буде та мить.
    О-о-о! І заодно мені підсолодить...
    2011



    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати: | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=10309"


  2. Володимир Сірий - [ 2012.04.05 21:19 ]
    Розслідування
    Ні не аркуш то, - укіс душі
    Дожидає вибраного слова.

    Ой, не надто в засіки спішіть,
    Зерна , у яких іще полова.

    Ні не строфи то, - твердий цілик.
    - Коню з крильми, розори ділянку,

    Серце бо рядочками болить,
    Римою щемить безперестанку.

    Проходжає нивою читач.
    Той привітний , той злегенька хмурий.

    Перший, - славно! Другий, - не партач!
    Де де – факто тут, а де де – юре?


    05.04.12


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (12)


  3. Нико Ширяев - [ 2012.04.05 12:38 ]
    Общие полосы
    Чёрные полосы, белые -
    Зебра обыденных дней.
    Завтра - уж точно не сделаю
    Чёй-то лихое над ней.

    Пусть себе бегает, кружится,
    Водит немалый приплод.
    Ей чёрно-белая лужица
    Пить полосато даёт.

    Что-то сплошное - раёшное,
    Очень сплошное - в аду.
    Это ж моё полуношное -
    В тютельку через одну.

    Дуй в направлении правильном,
    В средней недальности даль.
    Слушайся Менделя с Дарвином
    И презирай "Лореаль".

    Были бы зря и в диковину
    Пятна, подтёки, круги.
    На тебе, зебра, морковину,
    Шкуру мою - береги!


    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  4. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2012.04.04 22:07 ]
    Кохання
    Цвіте, буяє, квітне, в`яне.
    Сумує, плаче і радіє,
    Боїться, сміє і не сміє.
    Турбується, буває злиться,
    Надіється і веселиться,
    Та все над догмами трясеться,
    А інколи все мнеться, гнеться.
    Занадто вперте, легковажне,
    Буває, ну таке поважне,
    А треба, щоб політ і мрія -
    Тоді кохання і щасливі!


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (8)


  5. Чорнява Жінка - [ 2012.03.30 22:51 ]
    заоконное
    неотвратима словно тать
    пришла суббота
    в окошко скалилась Луна
    вполоборота

    и в черном вымокшем плаще
    по влажным крышам
    ходил Охотник но никто
    его не слышал

    а кто-то пел а кто-то ел
    рассвета плесень
    и ветер выл, уныл & зол,
    и мракобесен.


    Рейтинги: Народний -- (5.54) | "Майстерень" -- (5.52)
    Коментарі: (74)


  6. Анастасія Поліщук - [ 2012.03.29 14:08 ]
    У нас є все
    Сплітаються в тризуб величні зорі,
    Безмежними житами вкрився лан.
    Чому у нас жита такі просторі,
    А простори сердець поїла мла?

    У нас є все: земля дощами вмита,
    І сонце миру, й пісня солов'я,
    У нас є казки, мудрістю налиті,
    А мудрості нам так не вистача.

    У нас верба є з листям пожовтілим,
    Калина є з поламаним гіллям.
    У нас є все: і люди збайдужілі,
    Й надія є на крилах журавля!!!


    Рейтинги: Народний -- (5.41) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (7)


  7. Нико Ширяев - [ 2012.03.29 12:34 ]
    086
    Здравствуй, линейный, как на подносе,
    Прошлого века потёртый рай.
    Словно и славно бельё разносят,
    Будто награды - разносят чай.

    Снег полустанками неиспорчен.
    С нежной тоской опуская в рот
    Сыр пошехонский и соус "торчин",
    Гложет попутчица бутерброд.

    Милой в быту не моя подружка
    Вовсе не прочь показаться мне.
    Как тебе сны на чужих подушках,
    Явственно видимые во сне?

    В быль заоконную в лучшем виде
    Местность сквозь пальчики утекла.
    Там, куда все потихоньку выйдем, -
    Внешний аквариум без тепла.

    Там увеличивающийся голод
    К смене пространства, где был таков.
    Там, за реальным вокзалом, город,
    Где ни попутчиц, ни проводников.


    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (4)


  8. Володимир Сірий - [ 2012.03.27 20:24 ]
    Мої вірші
    Ростуть мої вірші на горах паперу.
    Гладінню екрану армадою йдуть
    У гавань очей, де сердець тихий берег
    Чекає ліричних героїв з кают.

    Живуть мої вірші у сайтів хоромах.
    З колегами дружать, а з кимось і ні.
    Забрав би їх звідти, та боязко, - вдома
    Не вдасться усіх зберегти їх мені.

    У збірочки храм я не в силі зібрати
    Сумних і веселих своїх непосид.
    Ще страшно, що сяде натхнення за ґрати
    І втратять вони приворожливий вид.

    27.03.12


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (11)


  9. Нико Ширяев - [ 2012.03.27 14:08 ]
    The She
    В поцелуй запутался и пропал.
    От неё и снова к ней - путь недлинный.
    Сколько б ни развенчаный - идеал,
    Сколько б раз ни ранена - всё невинна.
    У неё в ногах - наизнанку крепость.
    У неё на дне - запоздалый эпос.

    Кто, и почему, и в кого пророс,
    В снах определяется несомненно.
    Зеркальце - античнейший парадокс.
    Слушай, это ж сам ты глядишь из пены.
    Девушка посмеивается из ребра,
    Сердце выкарабкивается из бедра.

    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  10. Нико Ширяев - [ 2012.03.27 14:53 ]
    Буки-веди
    Можно развеяться без следа
    В самой невинной, сваляться с ней.
    Книги? - Они витражи, слюда.
    Всякий наш выдох - любой честней.

    Щурься, и парься, и лебези -
    И не получишь буквальных нот
    Ты ни по чём, ни в какой связи
    Там, где букварьная фраза прёт.

    Вот уж из всех неслучайных встреч
    Наидержавная. Вздорный нрав
    Дошлых героев сойдёт им с плеч,
    Автор своих не лишится прав.

    Тут уже как себя ни стреножь,
    Чтение - самый коварный Брут.
    В книгах на каждой странице - ложь.
    В книгах написанному - не врут.

    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  11. Нико Ширяев - [ 2012.03.24 14:42 ]
    НЕОЛОГИСТ
    Из цикла "Большой слэм"


    Вчера я встал не с той руки,
    Вчера я был никак,
    И хрюкотали селюки,
    Как стая полежак.

    Я помню разве что одно -
    Был воздух свеж и чист,
    Когда проник в моё окно
    Сплошной неологист.

    Он мне сказал: я ох, я ах,
    Я ух, я о-го-го,
    Я прихожу на всех парах
    С изрядным ничего.

    Он кленинист и неформал,
    Во лбу - крутой экстрим,
    И многих вдрызг очаровал
    Он шлягрумом своим.

    Ежевечерне на обед
    Он жрёт по букварю.
    А я ему, а я в ответ
    "Спрячь шлягрум", говорю.

    Вернись, откуда перелез,
    И силы зря не трать,
    Шоб шлягрумом наперевес,
    Как языком, болтать.

    Не то злокозненный кабир
    Приснится и тебе!
    А на трубе в глухой сортир
    Сидели А и Б.

    Коров пробило на хи-хи,
    И колосился злак,
    И хрюкотали селюки,
    Как стая полежак.

    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  12. Богдан Нижник - [ 2012.03.23 20:26 ]
    *
    Мені начхати на людей,
    які не розуміють нас.
    Хочу послати всіх дітей,
    що забирають ананас.
    Удвох, коли цілуємось в траві,
    коли шукаєш ти мурах,
    що посилились в голові
    і підло лазять по руках..
    Хтось прийде, скаже:"Йдіть до нас".
    Нам тут є добре і без вас.
    Мені начхати на людей,
    які не розуміють нас.
    Всім їм начхати на дітей,
    які жують свій ананас.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  13. Юрій Лазірко - [ 2012.03.22 15:52 ]
    всегда-улыбашка
    без чувств и надежды на радужный день
    он снял с проводов отпечатки эмоций
    проверил пароль загрузился везде
    где видно его после выбора опций

    не бегают глазки и ротик застыл
    как будто сроднился судьбой с промокашкой
    он вместо меня с тобою на 'ты'
    в нём вижу себя всегда-улыбашкой

    легко не пытаться казаться смешным
    легко быть как он виртуально-открытым
    в том доме из цифр умирает мой мим
    от счастья на диске в заброшенных битах

    22 Марта, 2012


    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.75)
    Коментарі: (15)


  14. Василь Юдов - [ 2012.03.21 11:28 ]
    ПОЕТ І КОМІРНИК
    Ловить Музу дні і ночі
    Віршомаз завзятий.
    Як Пегаса осідлає,
    вилітає з хати

    Й сидить в парку.
    Жовтим листям Музу привлікає…
    Комірник підсів до нього.
    Поета питає:

    -На якого біса пишеш
    Ти свої куплети?
    Яка користь? Вигляд маєш,
    Що жертва дієти!
    Ось я собі гроші маю
    І стабільні дні.
    Не пишу, а «сочіняю»
    Тільки накладні!

    -Оце добре, мій колего,
    Кожному своє.
    Кожен коваль Пегасика
    Сам собі кує.
    Хтось народиться творити,
    Думати, писати.
    А хтось шлунок компостити,
    Потім – накладати.
    Таки треба Музу кинуть
    Й не писати вірші –
    Стане гумусу в природі
    Набагато більше!

    Та й дивитись на процеси
    Потрібно ізнизу…
    Як з комори накладна
    На свободу лізе!

    І тоді світ без поетів
    Коморою стане -
    Скрізь одні комірники,
    Навіть з обізяни...
    Безумовно, так настануть
    І стабільні дні,
    Бо й кохання мусить бути
    Лише в накладній.

    Якби так світ розвивався
    Запертий замком,
    То й Бог був би не поетом,
    А комірником!


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (2)


  15. Олександр Григоренко - [ 2012.03.15 07:23 ]
    улыбнись
    ой, проспишь,
    довольно спать родная...
    успех - лишь понимание момента.
    Бог смотрит на тебя
    Здравствуй,улыбнись!
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  16. Анонім Я Саландяк - [ 2012.03.13 06:12 ]
    КОЛЬОРИ НОЧІ
    Тіло ночі
    має червоні-червоні губи
    чорного кольору,
    великі сині очі
    чорного кольору…
    і гострі білі зуби!

    Золоті кульчики у вушках – дінь-дзінь!
    Перли-коралі на шиї – блись…
    Зелену травичку чорного кольору
    прим’яло
    і нетерпляче чекало,
    щоб аж злились…
    в кольорові емоції
    відтінки усієї ночі.
    2011

    худ.Ярослав Саландяк


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (9) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=10141"


  17. Маріанна Челецька - [ 2012.03.10 17:22 ]
    Освідчення Києву

    Золотоверхим Києвом я марю:
    У снах блукаю банями церков…
    Ще в поїзді Тебе я зачинаю
    І тишу п’ю з Дніпра Твоїх долонь.
    О Києве!
    Моя Ти Вічна Мріє!
    Мені Тебе так мало лиш на день!!!
    Мені Тебе у Львові так бракує!
    Та на Хрещатику бракує Тебе теж…
    (Мені Тебе бракує
    у Твоєму Храмі,
    бракує в мові та піснях…
    Тебе я, Києве сьогодні,
    Розумію,
    хоч соромно за Тебе – страх!).

    О Києве!
    Моя золотоверха Мріє!
    Іду до Тебе я
    по золотих стежках…
    Та чи дійду, – не знаю
    тільки
    мені судився Ти, мабуть,
    лиш в снах…

    Мій суджений!
    О Місто Кия!
    Як Либідь, я Твоя сестра!
    І доки мрію, я живу Тобою
    А в Тобі не живу,
    бо завжди наче не своя!
    Мов вічний той двигун
    з Тобою –
    Кудись біжу
    й сама не знаю як!..
    О Києве! В Тобі часу так мало,
    Щоб зупинитися і надивитися
    Дніпра!..

    О Києве! Як Лев до Тебе
    Іду з левиним почуттям:
    Несу до Тебе
    Гордощі і силу
    Й закохано шепочу я
    Твоє Ім’я…
    О Києве!..
    Тебе, повір, я добре розумію…
    Але чи Ти вже зрозумів
    все те,
    що зрозуміла
    Я!?

    P. S.
    Ні, Львове, я Тебе не ображаю…
    Для мене просто Ти – немов сім’я!
    А Київ – вічний мій Коханець,
    з яким так солодко
    Втекти
    В чуже життя!..
    21.01.12


    Рейтинги: Народний -- (5.33) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (2)


  18. Нико Ширяев - [ 2012.03.10 16:42 ]
    00.00
    Если есть у жизни счёты, -
    Счёты жизни непросты,
    Всё вибрируют чего-то
    После денной суеты.

    Нам бы в тапок вставить ногу,
    Загадать бы лёгкий сон.
    Начался (и слава Богу)
    Отопительный сезон.

    Всякий стыд оставив в платьи,
    Изомлела на корню
    В чьих-то трепетных объятьях
    Молодая инженю.

    Свет свой льёт луна-индейка,
    Как заправский сомелье.
    Все закрылись по ячейкам,
    На ночь - спрятались в белье.

    Разлилась движеньем ловким
    По окрестным крышам грусть.
    Кроме стирки и готовки,
    Ничему я не учусь.

    Не хочу ни вверх, ни ниже.
    Я не "против" и не "за".
    Много лишнего я вижу -
    И страшны мои глаза.


    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (1)


  19. Володимир Сірий - [ 2012.03.09 22:56 ]
    Рушій
    Душа і розум, ручка і папір,
    Снага і слово, зміст і міра.
    Усе це є, та не вдається вірш, -
    Тіснить буденна проза сіра.

    Немає слова, міцно розум спить,
    Надії душу ввись не манять,
    Та вірш росте в одну - єдину мить,
    Його окрилює кохання.

    Воно - народжень всіх рушій.
    Кохати, всі! Усі - мерщій!

    09.03.12.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (22)


  20. Тата Рівна - [ 2012.03.08 22:42 ]
    Березневий...як сік...
    Життя таке - суцільна мряка,
    занудний прагматизм бездушний....
    і я Тебе....вщипнув...за ......
    таку...таку м*яку й воздушну

    одразу заспівали птиці! -
    весна прийшла! - вона настала!
    невже, весна в Твоїх сідницях
    цю зиму люту зимувала?!

    злякався відкриття такого,
    аж подих сперло від натуги,
    а що було б, якби, їй-Богу,
    Тебе вщипнув за щось я друге?!...

    боюся глянути угору,
    підняти очі вище пупа -
    бо літо вжарить як зандвору,
    а я у валянки ще взутий....

    спечусь, мов окунь на пательні,
    немов билинка седед степу
    у спеку люту і пекельну -
    таку жадану і далеку....

    Ти ходиш поруч бозна скільки -
    години, дні, роки - одначе
    у цю хвилину, зараз тільки
    я Весну у Тобі побачив...


    Рейтинги: Народний -- (5.4) | "Майстерень" -- (5.39)
    Прокоментувати:


  21. Віктор Цимбалюк - [ 2012.03.08 17:49 ]
    Мрія
    …Синє над Жовтим – Камінь – невідповідність…
    Синє над Жовтим – вічне питання: «Чому?!..»
    Любий Народе, знов, із болота – в тюрму,
    Білу сорочку забрали, лишивши у спіднім…

    …Злидні на покуті, плями на Сонці Майдану,
    Вічне «Давайте…» з хати, що скраю стримить…
    Ще – не багаття, ще тільки-но тільки димить:
    Сором Грушевського, слава чи сором Богдана…

    …Дивне бажання: Віру на хрест приліпити –
    Скраю села, коло церкви або край город:
    Ідол Христос… Так у нас вже стояв Ідол РОД!..
    Наші Боги й Боженята – святих ваших свита…

    …Синє над Жовтим – нице, нахабно, брехнею,
    Шиєте чорним по білому Правду Одну…
    «Правду» - сліпу і безглузду, до крові дурну,
    Ось вона – ваша «любов»: Звіра живите нею…

    …Як же закінчити віршика?.. Обрій яріє…
    Ранок… Світає… На Сході горять Небеса…
    Мати-Природа… Родова Віра… Краса:
    Жовте над Синім!.. Жовто-Блакитнеє – Мрія!..

    Кумпала Вір,
    01-02.08.2011 року,
    м. Плоскирів



    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.36)
    Коментарі: (4)


  22. Віктор Цимбалюк - [ 2012.03.08 17:12 ]
    ***
    людина
    єдине
    що може піднятись
    у всесвіт
    високо
    як сокіл

    людина
    єдине
    що може упасти
    у бездну
    так низько
    як слизько

    людина
    єдине
    що вище від звіра
    у світі
    а вершить
    як вперше


    Кумпала Вір,
    24.05.2011 року,
    м. Плоскирів


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.36)
    Коментарі: (1)


  23. Віктор Цимбалюк - [ 2012.03.06 09:32 ]
    Славень
    …Ой, не згинуть, побратиме, не надійся,
    Поки сам їх на салат не посічеш…
    Та найбільший ворог твій – наш ворог – бійся! –
    Саме ти, а сам від себе - не втечеш…

    …Не втечеш, допоки, брате, хата скраю…
    Не втечеш, допоки в кума вищий пліт…
    Не втечеш, допоки в шинку брага грає…
    Не втечеш, допоки хрещений твій світ…

    …І не будеш, побратиме, панувати,
    І гетьмани не піднімуться з могил,
    Доки ворог твій – підступний, хитрий, клятий –
    Не сконає геть, на вістрях вправних вил!...

    …Ти ж бо, брате, не москаль, а українець!
    Українець, побратиме… Ти – не жид…
    Ти не винен, любий братику, не винен,
    Свого ворога здолавши… «Квит за квит…»

    …А як ворога в собі позбавиш віри,
    Буде свято на твоїм городі знов:
    Заспіває, народившись, кобза-ліра –
    І спадатиме роса… Руда, як кров…

    Кумпала Вір,
    19.08.2011 року,
    м. Плоскирів



    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.36)
    Прокоментувати:


  24. Віктор Цимбалюк - [ 2012.03.06 00:14 ]
    Дрібниці у тісті
    ...Життя складається з дрібниць... З маленьких істин,
    Мілесеньких, як макове зерня...
    Вони постійно приправляють Боже тісто,
    Як діжку меду - дьогтю чорного горня...

    ...А тісто сходить... А до міста - люд на віче -
    Дрібниця кожна тут обстоює своє...
    І віче це суть у людині цілу Вічність:
    Підносить, провокує, хвалить, б'є...

    ...Дрібниця "заздрість" підставляє стиха ногу...
    Дрібниця "щирість" не чекає нагород...
    Дрібниця "гнів" кричить від самого порогу...
    Дрібниця "милість" зве усіх на свій город...

    ...От-от від пихи розірве дрібницю "гордість"!..
    Допомогти спішить дрібниця "доброта"...
    Дрібниця "жадібність": її - все вищосортне!..
    Дрібниця "щедрість" - непомітна і свята...

    ...Дрібниця туги й безнадійності - "зневіра"...
    Дрібниця віри і мети – "незламний дух"...
    Стихає віче... Тужить жалісливо ліра,
    Розносить вітер правду білу, ніби пух...

    ...Таке от тісто, от таке от вічне віче:
    Комусь - сухарик, а комусь – пузатий торт...
    Порожнього не має тісто "Вічність" -
    На місце Бога зразу ж.. Так - дрібниця - чорт...

    Кумпала Вір, 22-24. 01.2011 року,
    м. Плоскирів




    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.36)
    Коментарі: (5)


  25. Богдан Манюк - [ 2012.03.04 16:44 ]
    Без назви
    Па(по)стельна гама й ранків завитки,
    і ти нараз – на струнці павутини.
    Усі коханці з часом – павуки,
    і навіть той у рамочці – єдиний.
    Жадань мольберти – до палітри рук,
    глибокі очі в Образах наїву,
    і янгольським орнаментом павук
    над таїною вікон та автівок.
    Нюанс, контраст одплАчуть надарма –
    сильніш мазки барвистої облуди!
    Лишень коли симетрії нема,
    побачиш раптом щупальці на грудях.

    2012р.
    Художник Ярослав Саландяк



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.63) | "Майстерень" -- (5.77)
    Коментарі: (27) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9535"


  26. Василь Юдов - [ 2012.03.03 22:58 ]
    УКРАЇНСЬКИЙ КУРНИК
    І хоч державу маємо свою,
    Хоч тягнемось до світла не зі сходу...
    Живемо, браття, у своїм краю
    За правилами свого родоводу.

    Освіта в нас купляється за сало.
    Бо сало символ праці і знання.
    Заможні ті, кому ще перепала
    Колгоспна спадщина - украдена свиня.

    І маючи на салі смисл науки,
    Будуючи на салі кар’єризм,
    Ми хочем цінності з Європи в свої руки -
    Замацать салом, як і комунізм...

    Багато ще чого ми хочем мати!
    Щоб був сусід сліпий, глухий, німий,
    Беззубий, безпритульний і горбатий...
    Щоб я на його фоні був крутий!

    Щоб яблука у мене уродили,
    А черваки у брата завелись...
    Щоб вільні кури незалежно скрізь бродили
    І лише у моєму курнику - неслись!

    А хто не поніма про що тут йдеться,
    Собою марить благородь піймать,
    Пойме хто є самий, коли знесеться...
    І за кордоном стане яйця торгувать...

    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  27. Володимир Сірий - [ 2012.02.29 10:56 ]
    Зваба
    Силіконові вірші
    Апетитні на позір.
    Так і хочеться м’яти
    Римам груди тугі.
    Забавляюся ними.
    Та чомусь в епілозі
    Утікає ця зваба
    В серця хащі глухі.

    29.02.12


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (12)


  28. Владимир Торн - [ 2012.02.26 03:12 ]
    45.
    Смерть теперь приходит с кольтом
    Ее номер сорок пять
    Она любит долго ждать
    Она будет вас искать
    Она может не узнать
    Кто способен убежать
    Раз и два, ну скажем - пять!
    Семь попыток есть у смерти
    Гончих семь, чтоб вас догнать

    Были те кто жили дольше?
    Были? - Нет! Ответ простой
    Когда нет патронов больше
    Смерть не брезгует косой.

    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.31) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  29. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2012.02.25 00:51 ]
    Думка перша
    Є спогади...
    любові лиш нема,
    Мов й не було -
    згоріла поміж слів.
    Мов вервечка
    заплутаних доріг,
    Як ті картинки
    Із закритих книг ,
    Неначе монумент,
    шо безголовий,
    Як у степу
    розтлілая полова…

    Було чи ні?
    І тільки тіні
    Нагадують
    Минулу
    дива силу.
    24/02/2012 00 00


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (11)


  30. Олександр Козинець - [ 2012.02.23 19:48 ]
    Ма (ненароком)
    Занадто відповідальний
    І трохи занудний, ма…
    Я не в пальто...
    Чесно, у теплій куртці!
    Увечері буду пізно.
    Холодна тепер зима,
    А я недолюблюю сніг,
    Особливо коли в маршрутці.
    Ще не люблю Новий рік.
    Причину ти знаєш, ма...
    Бо мій Дід Мороз
    Був у дитинстві не татом.
    Я хліба куплю...
    Ти плакала не дарма.
    ...і масло, і цукор...
    Не треба йому дорікати!
    Вечеряй сідай, не чекай.
    З’їв кашу і рибу, –
    Кажу ж, не голодний!
    От візьме – і прийде.
    Завариш нам чай?
    Я просто для цього
    Зробив кілька кроків.
    Ну що-що?
    Узяв подзвонив...
    Ти ж знаєш, що я
    Пробачаю пороки.
    Та як він?.. Нормально.
    Нас теж привітав.
    Просив передати
    "З Новим ненаРоком"...



    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (4)


  31. Володимир Сірий - [ 2012.02.23 18:27 ]
    -*-*-
    І вінегрет, і олів’є,
    «Біленька» і «Немирів», -
    Гніздо сімейне Оля в’є,
    А Гнат - усе у вирій.

    23.02.12


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" 5.5 (5.55)
    Коментарі: (6)


  32. Нико Ширяев - [ 2012.02.22 14:57 ]
    По мелочам
    В неё войдя не зная брода,
    Невольно дышит как бы гном.
    Пуста история народов -
    Она от века ни о чём.

    Всегда в работе жизни дальней
    Непродолжительный батут,
    Надеждорубка, наковальня.
    Половозрелые, несут

    Года увечье за увечьем -
    Под вечер всем чего-то жаль.
    Своим подходом человечьим
    Мне дорог этот фестиваль.

    А ты, судьба моя, судьбина,
    Всё не поднимешься никак -
    Как серп луны, как суп "Мивина",
    Как груди Ксении Собчак.

    2011




    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  33. Нико Ширяев - [ 2012.02.22 14:47 ]
    При регистрации
    Если в паспорте загодя вклеены все портреты,
    Перед вами, не сомневайтесь, одни поэты.
    Всё у них ощущение жертвы в толпе зевак.
    Для поэтов Освенцимы водятся просто так.

    Мало-мальские козы у них - красотки.
    Утром солнце у них цепляется за высотки.
    Мальчик с шарфом у них не мальчик, но интеграл.
    Мост их в реку глядится -
    Что-то в ней потерял.

    Все их фэнтези,
    От тайги до Мадагаскара,
    Не пожрёт с песком играющая Сахара.
    Мало-мальские лужи у них - моря.
    И у них не случается август -
    Слишком много в нём сентября.

    Впрочем, все они гедонисты, губа не дура,
    И у всех у них документы Рембо Артюра.
    Все их первоосновы рушит Салман Рушди.
    Все их реки впадут в некошенные дожди.

    Их трясёт и в конце убивает смертельным током.
    Их желание - просто вернуться к нон-стоп истокам.
    Перед ними маячит в зеркале пессимист.
    Перед ними - дрожит и икает
    Бумажный лист.

    И полгода у них то вечность, а то погода
    И увитая виноградом стена завода.
    И причина у них не пропасть - а лишь причина.
    И любовь у них - просто женщина и мужчина.

    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  34. Олександр Григоренко - [ 2012.02.22 04:27 ]
    Радость встречи
    О Владычица смерти и жизни, Ты меня нашла.
    Смотрю на пергамент с печатью времен Лемурии - "Дар любви"...
    Замирает сердце при мысли - нежная радость нашей встречи...
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  35. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2012.02.21 23:37 ]
    * * *
    Троянда запитала у ромашки:
    -Що за замашки?
    Чом з королями стала поряд, вийди,
    І повелю всі відмінити кривди!
    - Я там стою, де відчуваю Бога:
    Хоч безталанна, та Його небога
    21.38. 21.02.2012


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (20)


  36. Володимир Сірий - [ 2012.02.21 08:18 ]
    Висновок
    Якщо написані вже кращі твори
    І все найкраще відбулось,
    Тоді цей світ невиліковно хворий,
    І скоро явиться Христос.

    22.02.12.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (12)


  37. Руслана Василькевич - [ 2012.02.20 20:41 ]
    На порозі 2012-го року
    Щодня,немов ходжу по колу,
    під легкий присмак Coca-Col(и)
    переглядаю передачі і новини,
    та всьому вірю,що там скажуть,
    я із наївністю дитини.
    Чи то від бульбашок з води,
    а чи від “ правди” у ефірі,
    боліти стала голова,
    щоночі сняться сни жахливі.
    “Останній рік”,”Армагедон”-
    нам пророкує плем’я Майя;
    2012-ий – Кінець ?!
    Усьому,що беріг, любив я …
    Та годі нісенітниць та новин!!!
    Які жахають і життя блокують.
    Ніхто не знає дня, ані хвилини,
    а лжепророки з нас глузують.
    Життя триватиме іще сто літ,
    а може й тисячу для Бога вгодних;
    крім телевізора багато є занять,
    корисних для душі та й нервів – жодних!



    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (2)


  38. Володимир Сірий - [ 2012.02.19 20:41 ]
    Маскарад
    О ні, диявол – не чортя
    З хвостом і копитами
    І не в аду його буття,
    А десь помежи нами.
    То він у рясі і з хрестом
    Відводить люд від правди,
    То б'є з екрану напролом
    Розпусним жаром знади,
    То із провладних крісел він,
    Втаївши кривдні грані,
    Швидким приходом перемін
    Електорат дурманить,
    Який собі й не дме у вус,
    Бо знає - біс рогатий!
    Якби ж то так, тоді б Ісус
    Не мав так постраждати.

    Диявол все ще маскарад
    Провадить у вселенні.
    Іще пустує райський сад
    І ще не всі спасенні.

    19.02.12.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (7)


  39. Нико Ширяев - [ 2012.02.18 12:02 ]
    Рекламный трюк
    В сотый раз из грязи в князи
    (Что не каждому дано)
    Скачет кролик-энерджайзер
    В поучительном кино.

    У него - квадратны цели.
    Мир прямоугольный сей
    Он раскроит, он поделит
    На врагов и на друзей.

    Он грядёт - евангелистом,
    Штурмом взяв за пядью пядь.
    Он - надёжный, он - пушистый,
    Блох в подпушке не видать.

    Косит кроликовы души
    Алкоголь и анаша -
    А у нашего зверуши
    Батарейка хороша.


    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (1)


  40. Нико Ширяев - [ 2012.02.18 12:33 ]
    Бывает
    Так финт готовит пентакампеон
    И урка норовит воткнуть заточку. -
    Не слишком-то стеснением смущён,
    Ты влазишь в мою жизнь своею строчкой.

    Да на, да влазь, накушайся, зажрись,
    Упейся и умойся, человече.
    Когда ты оцифруешь эту жисть,
    Тебе, конечно, станет много легче.

    И станешь ты не столь непроходим.
    Что ж, вижу некий знак в твоих стараньях.
    А впрочем, я и так по выходным
    Сам по себе в рефлексах и в сияньях.

    То вырастет густая трынь-трава -
    Мол, недалёк, мол, грустен и не стою,
    То вдруг накатит сущь существова
    Со всей своей несметной полнотою.


    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  41. Жозефіна де Лілль - [ 2012.02.17 19:28 ]
    дитячі ігри
    .

    мої безневинні дитячі ігри починалися зазвичай фразою:
    "а зараз заплющіть очі..."
    потім можна робити будь-що-будь, бо уже не страшно,
    бо світ залишився за ширмою, а ти страусихою заховалась у мріях...
    спершу зробим намет під столом,
    теплий плед стане нашими стінами, а ліхтарик - єдиним сонцем.
    ми посадимо на коліна наших ляльок, пупсиків, пам'ятаєш отих, маленьких,
    я одежу дівчачу із них здирала та просила маму пошити хлопчачу,
    щоб були у нас пупси-сини та пупсята-дочки…
    ми вдягнемо на них віночки, в скатертині зробим віконце та сидітимем тихо-тихо
    аби лихо яке не стривожити, аби душі наші ще не стриножені
    вилітали з-під стола ширяти спочатку кімнатами, потім сходами, а далі ти знаєш, серце,
    натискайте, ніженьки, на педалі. хай крутиться колесо долі:
    на долівці у нашій схованці місця, мов на плато Наска, кажуть там космодром був,
    прилітайте Боги, будь-ласка, що створили нас отакими дітьми,
    ми і за сорок починатимем наші ігри все так же сакраментально:
    "а зараз заплющіть очі..."


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (8)


  42. Тата Рівна - [ 2012.02.15 23:25 ]
    У поета з Техасу особливі права)
    У поета з Техасу – особливі права
    Він не чує конвульсій великої Цяці)
    Він свобідний, неначе дерева й трава
    І спокійно виходить з конфедерації…

    Тільки порох і дрібка якась тютюну,
    Тільки чиста вода і пилюка в чоботях –
    Він зумів обдурити колись сатану –
    І тепер не лайно – чисте віскі у роті..

    У поета з Техасу – особливі права
    Він літає коли…інші ледве плазують)
    Я його намалюю..чи впишу у слова..
    Чи візьму колись голку і зататуюю –

    Він – герой! Він один – поводир і пастух
    Інші – вівці у стаді, інші просто примати.
    У поета з Техасу особливі права –
    Він виходить і вслід тихо заздрять всі штати)))


    Рейтинги: Народний -- (5.4) | "Майстерень" -- (5.39) | Самооцінка 3
    Прокоментувати:


  43. Юрій Лазірко - [ 2012.02.15 18:57 ]
    слуги народа
    им собачий ошейник
    узды управления
    пирамида решений
    стебелёк для спасения

    по чиновничьей миске
    видна благодарность
    вне закона и риска
    их дела и коварность

    им бы высушить недра
    и желание думать
    состоянием ветра
    измерять круглость суммы

    округляя свободно
    голоса отрезвевшие
    вырывать неугодным
    языкатость зловещую

    не решая проблемы
    не меняя погоды
    сыты властью богемной
    эти слуги народа

    эти души-карманы
    и шуты-побрякушки
    эти стервы-путаны
    с Божьим сердцем на мушке

    15 Февраля 2012


    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.75)
    Коментарі: (19)


  44. Жозефіна де Лілль - [ 2012.02.12 10:06 ]
    Niме-анiме-кiно

    Знаєш, як найпростіше стати кіноактрисою?
    І грати у фільмі за власним, ти чуєш!- сценарієм?
    І ні 90-60-90, ані протекцій, ні бабок ніяких не треба,
    хіба що дві гривні - квиток на автобус взяти...
    ще - неодмінно! - мп3 плеєр і дрібку фантазії
    як солі чи перцю у страву допоки прісну.
    Такі то справи, а потім-потім картини одна за одною,
    голова мало не трісне, операторе, знімай-не-дрімай!
    Монтажна, та де ви там? Подуріли? Хутчіше, хутчіше!!!
    Кадри – золото! Звук накладемо потім, а може і ні.
    Німі ці кадри мені цікавіші. В них стільки експресії,
    стільки пристрасті. Я розірву цей світ вранішній на намистини,
    нанижу покадрово та анімую. І хоч німою мене вважають,
    Небалакучою, ви всі почуєте, а радше побачите,
    якщо зрячі ще, моє серце гаряче, мою душу-пурушу,
    що світ ваш зрушила з нульової точки…


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (8)


  45. Нико Ширяев - [ 2012.02.11 15:18 ]
    Лет нашей жизни
    Быть почти всегда спросонок,
    Не владеть собой ничуть. -
    Начинаем жизнь с пелёнок.
    Эх бы вспомнить эту жуть!

    Жизнь в шестнадцать - небылица
    С приглашеньем на обед,
    Жизнь готова длиться, длиться
    Без конца в шестнадцать лет.

    Но шестнадцать нам не вечно.
    В сорок ты везде и сплошь,
    Что земная жизнь конечна,
    Как-то вдруг осознаёшь.

    И хотя готов на танки
    И ещё не инвалид,
    Из всецелой несознанки
    Проникаешь в общий стыд.

    Человек, когда бы двери
    Не вели бы всех туда,
    Ни за что бы не поверил
    В пенсионные года.

    То-то страшно, то-то больно...
    И однако, хош-не-хош,
    Жизнь за семьдесят невольно
    Длится, длится - и живёшь.


    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (1)


  46. Василь Юдов - [ 2012.02.05 23:00 ]
    ЯКЩО
    Світ поділився
    На долі і касти:
    На тих, хто краде...
    І хто хоче украсти.

    А хто вже накрав,
    Що нема де дівати,
    Іде в президенти,
    Або в депутати.

    У цьому немає
    Ні краю, ні спину.
    Вже скоро вкрадемо
    І матір єдину,

    І землю, і небо,
    І блискавку з громом...
    Вкрадемо для чого?
    Аж нам не відомо.

    Якось не важливо
    Хто з заходу й сходу:
    Свобода нам треба,
    Щоб вкрасти свободу!

    А потім сусідам
    Плести вихвалясти
    Про те, як зуміли
    І горе украсти!

    А хто як украв:
    Як москаль чи як турка,
    Як вуйко, як лях -
    Одинаково - вурка!

    Це ймення на шиї
    Несемо без спасу.
    Накрали без міри
    І поступи часу.

    А в новому світлі,
    На новому місті
    Показуєм руки,
    Які ж вони чисті...

    Свою клептоманість,
    Яка ні від чого,
    У себе не бачим,
    А бачим у "нього".

    То перш ніж когось
    Крадієм називати,
    Поглянь у люстерко...
    Й учися брехати!

    Святим прикидатись
    Наука, що треба...
    Якщо іще совість
    Не вкрав сам у себе.


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  47. Анонім Я Саландяк - [ 2012.02.03 10:47 ]
    СВІТ (аналог)
    Світ - мов
    порожня кишеня!
    Ніч знов
    без сну і натхнення.
    Ні кайф не піймав,
    і змерз – будь здоров,
    ані прощення
    не заслужив…
    І чи жив? Чи не жив?

    Жив життям…
    Наче марив.
    Літав безтямно
    над хмари
    і не мав ліку дням,
    а щодо повітряних ям?
    А... нічого не «шарив».
    Про дійсність була уява,
    але дуже, дуже млява.

    А дійсність була
    десь там -
    ні не добра, ні не зла…
    Аж поки сам
    розбився дотла,
    і петля лягла…
    й привела
    мене до тями…

    І хоч волосся сторчма, -
    все раптом - норма.
    до 2000


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (1)


  48. Юрій Лазірко - [ 2012.02.02 22:33 ]
    Пачка висушених муз
    Пачка висушених муз
    на тютюн пішла піїту.
    До легень втягав сюїту,
    а витягував – конфуз.

    Гнати вчився самогон,
    бо папір хотів споїти,
    щоби той не міг біліти
    від потуг письма його.

    Плани більші за "ого",
    але тут забракло музи...
    Що ж, пиїте, ти – не лузер,
    постріляй, кричи – "В кого..."

    2 Лютого 2012


    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.75)
    Коментарі: (19)


  49. Кобринюк Ірина Айлен - [ 2012.02.01 22:04 ]
    За гроші, кажуть, купити можна все
    За гроші, кажуть, купити можна все
    Й ціле життя прожити без турбот.
    Увесь тягар проблем хтось інший понесе,
    А гроші витягнуть із течії скорбот.

    Та пам'ятай, купивши ліжко,
    Не зможеш ти придбати сон.
    Снодійного хоч випий діжку
    В штучний потрапиш лиш полон.

    Так навіть вишукані страви,
    І гори шоколадних плит -
    Не принесуть для тебе радість
    Коли не маєш апетит.

    Купити можеш різні книги
    Літературу, реферати.
    Викладачів й диплом купивши -
    Розуму ти не будеш мати.

    Й придбавши золоті ікони -
    Не вселиш віру в своїм серці.
    А показові жертви і поклони,
    Навряд чи в рай відкриють тобі дверці.

    І на останок, купивши почуття -
    Задовольниш миттєве лиш бажання.
    А зруйнувати цим все своє життя,
    Можеш, створивши ілюзію кохання.


    Рейтинги: Народний -- (5.26) | "Майстерень" -- (5.17)
    Прокоментувати:


  50. Марина Богач - [ 2012.02.01 12:03 ]
    ***
    в серці рибалки полум'я
    багряне небо в дзеркалі льоду
    самотою розкидані жидко сітки
    жадає рибки золотавосріблої?
    лови...


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (2)



  51. Сторінки: 1   ...   29   30   31   32   33   34   35   36   37   ...   46