ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.04.08 20:03
Хлопець біг крізь дощі невідомо куди,
Навмання, без призначення, цілі,
Крізь безмежне нашестя стрімкої води,
Крізь епох навісні заметілі.

Хлопець біг крізь калюжі, яруги, рови,
Крізь Освенцими й Хіросіми.
І над ним виростали фатальні гриби

хома дідим
2026.04.08 19:30
покинуті тексти
що їх
фоліанти
та я
записую далі
слово за словом
на кухні чи
сидячи на унітазі

Артур Курдіновський
2026.04.08 17:10
ЯРОСЛАВ ОЛЕГОВИЧ ЧОРНОГУЗ
(20.07.1963 - 08.04.2026)

ДРУЖЕ! ВЧИТЕЛЮ! МІЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ БАТЬКУ! Яяяяяяяяяяяяяяяяяк?

Пішов із життя Поет, який подарував цьому світу справжнє світло кохання. А мені - подарував мене! Колись представники акторської профес

Костянтин Ватульов
2026.04.08 16:11
Західний вітер на згарищах сонної вулиці,
Кіт повернувся у пошуку крихти тепла.
Врешті до мене з надією ледве притулиться,
Вмоститься близько десь зліва і біля ребра.

Шкірою треться, а кігті розбиті та стомлені,
Зовсім промерзли худенькі на тілі кі

Юрій Гундарів
2026.04.08 11:14
Укотре бюся об залізобетонну стіну байдужості. Та не можна захаращувати Вибране пересічними і не завжди елементарно вичитаними текстами Олександра Сушка! По-перше, Вибране - це обличчя порталу, який не варто перетворювати на міжсобойчик. А отже, це облич

Віктор Кучерук
2026.04.08 08:21
Якби не рвався навпростець
І оминав горби й баюри,
То був би вже давно кінець
Ходою зродженій зажурі.
Якби дослухався порад
Людей досвідчених і мудрих,
То не вертав би вік назад
Ні на зорі, ні пополудні.

Артур Курдіновський
2026.04.08 06:03
Я не хочу рятувати світ,
Лізти на пекельну амбразуру.
Вже на аркуш ліг мій заповіт,
Він для більшості - макулатура.

Я не буду бігти навздогін
Тим, хто переміг і дні, і ночі.
Світ, неначе той невтомний млин,

Світлана Пирогова
2026.04.07 22:03
К-оли туман в ярах, як дим застиг,
В-она приходить босоніж по росах,
І-промені її вплелися в коси.
Т-римає Муза в пальцях вітру сміх.
Н-е кличе, а веде за небосхил.
Е-дем і тиша там такі незвичні,
В-она диктує рими фантастичні,
А кожен біль стає зе

хома дідим
2026.04.07 20:39
валандався усяко шлявся
та роззирався якомога
хто у вишиванці а хто у шапці
де благодать а де знемога
хто при колясці хто на лавці
а хто повзе через дорогу
щоб голубів іще зібрати
на крихти пиріжка з горохом

Пиріжкарня Асорті
2026.04.07 20:06
як апокаліпсис минеться
залізо стане золотим
однак ніде не цінуватись
на цій землі уже ніким

04.26

Борис Костиря
2026.04.07 19:48
Із дзеркала витікає смисл,
поступово, повільно, невблаганно.
Із дзеркала тече кров
воєн світу.
Свічадо показує язик
новітнім тенденціям і теоріям,
які порвав на шматки час.
Дзеркало стало відображувати

Ігор Шоха
2026.04.07 18:59
                    І
Менестрелі є. Вони існують
в цьому світі як мандрівники,
може бути, що не одесную,
та ошую де-не-де кочують
обіруч Господньої руки.
Отже, поки є чим дорожити,
ідемо попутно до кінця

Роксолана Вірлан
2026.04.07 18:43
І тільки уява є швидша за світло,
і тільки уяві підкорений простір,
як кориться глина- в теплі розімліла-
рукам гончаря - на майстерскім помості.

Як діва паліє під поглядом любка,
під помахом пензля злітають заграви -
так никнуть парсеки - до нест

Костянтин Ватульов
2026.04.07 18:36
Я хочу знов відчути море за вікном,
Не десь…на вістрі узбережжя Криму,
І просто до води, де сонечко зійшло
Крізь сад черешні преспокійно линуть.

Всміхаючись, сховавши в окулярах блиск
Очей, та йти по теплій плитці вулиць.
За стільки років, що майн

Іван Потьомкін
2026.04.07 11:50
Маленька, немічная ліра,
Неначе блюдце, скалка, що з тобою,
І на ній зіграть печалі світу,
Голосом її кричать од болю.
Непримітний голос, неврочистий,
Ледве чутний, і чужий на попит,
Ну і що! Та був би тільки чистий.
Ну а решта – це не мій вже кло

Віктор Кучерук
2026.04.07 08:51
Коротка ніч і довгий день,
І угорі - блакить небесна, -
І море радісних пісень
Переповняє світ чудесний.
І я святкую навесні
Всього народження й зростання, -
І рвуться пута на мені,
Щоб розпочав пересування

хома дідим
2026.04.06 19:03
не перевершити себе
до чого навіть намагатись
це усміхання де-не-де
не зовсім позначає радість
ту радість що усе підносить
і салютує бозна-чим
котрій ніколи не є досить
такий її бентежний чин

С М
2026.04.06 18:31
На улиці леви неспішні
Пси у жару, у сказі із піною
Звір, у серці міської кліті
Труп його матері
Гниє в літнім ґрунті
Із міста гайнув

На Південь курс, через кордон

С М
2026.04.06 18:31
не торкаться долу
сонця не узріть
анічого тільки
біг біг біг
біжім
біжім

дім на пагорбі

Костянтин Ватульов
2026.04.06 17:06
Коли я повернусь, перший сніг долетить до землі,
А старенький таксист довезе із вокзалу додому.
Я згадаю, як мама казала слова непрості,
Як стрічала мене на порозі в халаті м’якому.

Коли я повернусь, місто буде холодним, чужим.
Наплюю, що ось так п

Борис Костиря
2026.04.06 16:34
Столітній парк розорений, розбитий,
Осквернений вандалами, стоїть
У сотнях невловимих смолоскипах,
Де гасне час, перемагає мить.

Завзяті лиходії й тимчасовці
Спроможні потолочити красу.
Вони взялися погасити сонце

Олена Побийголод
2026.04.06 15:53
Сергій Островой (1911-2005)

У лісі наодинці
жила Зима в хатинці;
вона солила сніжки,
поклавши їх до діжки;

замети нагортала,

Юрій Гундарів
2026.04.06 11:35
лютого 2026 року в Україну повернули тисячу тіл (останків) загиблих захисників…

В безсонячний лютневий день
одна за одною машини:
колона траурна іде —
німі холодні домовини…

Нам повернули лиш тіла,

Юрій Гундарів
2026.04.06 11:24
…Як дні летять! Їх годі зупинити. І аркуші злітають стрімголов З календаря, мов невідчутні миті, Та крізь папери проступає кров. Зима, весна і літо пронесуться, Як марення, як навіжений сон. Крізь них прогляне невмолима сутність, Немов гучн

Артур Курдіновський
2026.04.06 09:22
Весна заграє радісну симфонію,
Акордами розпустяться бруньки.
Я теж хотів піти до філармонії,
Та в долі закінчилися квитки.

Закрила серце злим чотирикутником
Тверда холодна кам'яна стіна.
Я не завжди був тінню та відлюдником!

Ольга Олеандра
2026.04.06 08:54
Втрачені сенси неможливо відновити.
Можна виростити інші – через ціннісне сито
просіяти коштовне зерня від лушпіння та інших видів сміття –
перетворивши втрату на зачин для нового життя.

Сенси, які загинули, мали базові вади:
приховані, замаскова

Віктор Кучерук
2026.04.06 05:56
Коли поволі повзаю
Угору чи униз, -
Ловлю себе на роздумі
Про неймовірну слизь
Отам, де є залишені
Колінами сліди, -
Де мрії глумом знищені
Мені болять завжди.

Іван Потьомкін
2026.04.05 19:35
Найперше зійшлась грищенецька рідня,
Навіть ті, кого, на жаль, досі не знав.
А ось із саду лутовок, що на горі,
Став несміло Езоп на поріг.
Неспішно Овідій з Причорномор’я прийшов,
Струшує куряву з подертих уже підошов.
З мольбертом і скрипкою (не ч

Тетяна Левицька
2026.04.05 17:54
Мовчазна жура у домі
позбирала ртуть.
Бідолашний, ще не в комі,
я, ще поряд, тут.

Не знаходжу собі місця
для негожих рук.
Це за буревійним містом

Юхим Семеняко
2026.04.05 17:51
  Скажу чесно, без дешевої доброти і цехової фамільярності: модернізм, як Ви зазначили у таблиці, у цього вірша є, але "легкий", така собі модерністська стилізація експериментальної поезії без ознак високого модерну. Втім, є модерністські риси, які у в

Микола Дудар
2026.04.05 17:31
Шановні друзі - однодумці! Вибачайте, це мій останій допис в Поетичні Майстерні. Маю вам зізнатись, що був інколи нестримний до ваших зауважень щодо моєї писанини… Огризався на гризотню де-яких… Але я горжусь тим, що прожив свій час, Богом даним, у пошука

хома дідим
2026.04.05 17:01
ніч постає
безрадно
непідзвітно
мов змок чи замк
ненависть продається
що ходовий артикул
будь спок будь спок
жеровисько як є

Борис Костиря
2026.04.05 14:32
Шум вітрів долинає з вікна
В заметілі епох і формацій.
Прозвучить незглибима вина,
Над якою не владний Горацій.

Шум часів у шаленості снів,
В какофонії дикій, нестерпній,
В мерехтінні безжалісних днів,

Євген Федчук
2026.04.05 14:22
Часи лихі і непевні для краю настали,
Коли ляхи погромили козаків повсталих.
Павлюка і Остряниці полки подолали.
«Золоте десятиліття» для ляхів настало.
Навіть, Січ козацьку ляська залога зайняла,
Козаків по всіх усюдах звідти розігнала.
Хто у плавн

Охмуд Песецький
2026.04.05 11:12
Знову заплачуть верби,
Тужних пісень еліта.
І розпочнеться дербі
Явищ погодних і літа.

Квестія життєдайна -
Хто добіжить останнім.
Інфа - це вже не тайна,

Світлана Пирогова
2026.04.05 10:14
Ще сплять ліси в туманному серпанку,
Та вільха вже вільніша без снігів.
Сьогодні сонце випило до ранку
Холодну синь заснулих берегів.

"Не я б’ю — верба б’є!" — лунає нині,
Від хати і до хати летить спів.
Пухнасті котики в дитячій жмені —
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Володимир Сірий - [ 2012.04.26 07:24 ]
    Політ
    Перо моє на старті,
    Зворотній часу лік :
    - Слова, поезій варті,
    Летіть в майбутній вік.

    В безодній голубіні
    Кружалом золотим,
    Розбивши пута ліні
    Усеоружжям рим,

    Заграй, чудова ліро,
    На сцені хмар блідих,
    І хай буденність сіра
    Останній робить вдих;

    Дай óбразам ожити
    На мить одну хоча
    У космосі відкритім
    Уяви читача,

    Де зоряні світила,
    Душі солодкий щем…
    Не опекти би крила
    І приземлитись ще.

    26.04.12


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (8)


  2. Тамара Ганенко - [ 2012.04.26 07:37 ]
    Пологи
    Після пологів стражденне
    Серце з напруги гримить:
    Вірш народився у мене,
    справжній. Отой, що
    Умить, -
    Ніби диктований вперто,
    Врочений кимось здаля...
         Ось, на листочку паперу
    Спить немовля



    1990-ті


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (20)


  3. Ліна Масляна - [ 2012.04.26 07:09 ]
    Cпрага
    Насолодилася краплинами вина,
    І пити усе хоче, хоче, хоче…
    та п’є його лише з чужої бочки…

    То ж спрагу не втамовує сповна



    2000


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.45) | "Майстерень" -- (5.39)
    Коментарі: (20)


  4. Тамара Ганенко - [ 2012.04.26 07:22 ]
    Місхор. Синій край
    Лиш небо, і море, і гори -
    ні зайвої риси ніде.
    Сама голубінь неозора
    чаруючим ранком бреде.
    І серцю її не вмістити -
    розкішна, мінлива, жива.
    З блокнота у море відкрите
    втікають рядки і слова....







    20 липня 1990


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (10)


  5. Михайло Десна - [ 2012.04.26 04:48 ]
    Чаклунство
    Кумедне місце... Бо його ім'я -
    принада участю.
    Одна з планетою Земля сім'я.
    З її родючістю.

    Нізвідки потрапляєш у сюжет
    життєдіяльності
    єдиної з родючості планет
    на тлі глобальності.

    Принадливо! Але... Існує с в і т.
    Карнизом штучності.
    Умовності, яким нема орбіт
    для їх присутності.

    На думку пересічних чаклунів,
    секрет - в обміннику!
    Умовність на родючість штучних слів -
    верхом на вінику.


    26.04.2012


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (6)


  6. Адель Станіславська - [ 2012.04.25 22:14 ]
    Білим Янголом
    Муки тіла скінчились нині,
    Що смиренно несла роками,
    На небесній святій гостині
    Стріне душечка душу мами.

    Стріне душечка душу тата
    І родину спочилу в Бога,
    Що прийшли тебе зустрічати
    Із тяжкої скорбот дороги.

    Аж тепер уже відпочинеш
    На блаженства небес перині…
    Білим янголом в небо линеш -
    Твої муки скінчились нині.

    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.68)
    Коментарі: (22)


  7. Олександр Козинець - [ 2012.04.25 22:12 ]
    Яяя
    Вже не граюсь давно з гієнами.
    Мені м’яса не треба – наїдений.
    І для власної гігієни я
    Тільки воду вживаю відрами.
    Відтепер не цікавлюсь зміями.
    Не люблю прохолодної крові.
    Не брешу – брехати не вмію –
    Та не вірю у все відоме.
    Часто в снах ще літаю, в принципі,
    Та ридаю публічно, не в келії.
    Я простий, не рівняюсь на принців я.
    Хоч осмислив, та досі не клеїться…
    Ти пробач, ну схотілось озвучити.
    Я ж людина, в мені б’ється серце.
    Обіцяю словами не мучити…
    А на змій та гієн …не сердься!


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (2)


  8. Тамара Ганенко - [ 2012.04.25 21:47 ]
    Атлантичний океан
    Спекотний день, - билинки не схитне,
    Палюче сонце царствує над літом,
    У хвилі зве розгойдані мене
    Безмежне океанське моноліття.

    Безкрайньо-синє, аж вступити жах,
    Яка ж могутня й сильна в нім душа є!

    Вітрильниками грає у вітрах,
    В пісках тільця медузні полишає.

    Ось хвиля йде у береги, росте,
    Із силою вдаряється, маліє,
    Розсипавшись на квіття золоте,
    На білопіння мирної надії,

    І пелюстками горнеться до ніг,
    Голубить ніжно і цілує тепло.
    Та інша хвиля в синьому вогні
    Услід летить, -
                        І береги аж терпнуть..

    Сміється Атлантичний і сія,
    Вбирає сонця золотисте жито.
    В мені ж пульсує
                річечка моя -
    Полів дозрілих волошкова жилка.






    1998


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (15)


  9. Тамара Ганенко - [ 2012.04.25 21:13 ]
    Смішно в літах ізмаліти
    Смішно в літах ізмаліти,
    Душно.
    Спали!
    Ні, - зігрій...
    Бабине ти моє літо,
    Промінь скоромний
    і гріх...
































    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (4)


  10. Рчен Рчен - [ 2012.04.25 21:10 ]
    Сумно мені, жінко, сумно
    Сумно мені, жінко, сумно!
    Дай-но випити горілки.
    Закотилося за очі, сонце,
    ночі гра платівка.
    Верещить дитина дико –
    Їй заборонили грати,
    Сірниками, бо спалити
    Хочеться так нашу хату
    І босоніж стрімголов між сніги
    Та бруд весняний
    Запроторити любов
    Й тяжко пити з тої драми.
    Сумно мені, жінко, сумно,
    А кому не сумно скажеш,
    Загноїлась в жилах кров,
    Раз не втерпиш - в труну ляжеш.
    Зможеш - будеш будувати
    Мрії замки непорушні
    В рів, в канаву як заглянеш,
    Там ми, там, тіла бездушні.
    А в оселях наших туга
    Все руйнує стіни моцні
    Піддає нарузі лихом устеляє по підлозі,
    Все підлогою холодною
    Стелить килими запилені
    Покаянням душі вибілені
    Роти спраглі прагнуть вимені.
    Сумно мені, жінко, сумно,
    Під коровою святою,
    Зсохлась, вхляла бідна мумія,
    Бо не балував водою.
    Що ж нам треба? Крові? Зброї? Чи мішок ідей за плечі,
    Що залишимо на спогад? Нашій тій святій малечі.
    Сумно мені, жінко,сумно,
    Сум мій вічність споглядає,
    Ми кінчаємо з собою
    А вона лиш грає, грає…

    2012


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  11. Ганна Осадко - [ 2012.04.25 20:55 ]
    казочка про хепі-енд


    – Пі-пі-пі, –
    мишка така норушка, що най їй грець!
    столиком, як алейкою, швендяє-походжає,
    хвостиком круть-верть, тут тобі дівко і смерть!
    (лякає, звісно!)

    а яєчко – писанка навіть! –
    лежить собі лежнем, таке рум'яне,
    красується-милується на всю Україну-неньку
    у сенсі – офігенно гарненьке! –
    раптом –
    ТИДИШ! –
    сповільнений кадр – смертельне піке хвостом...
    глядачі налякані заплющують очі,
    давляться попкорном,
    знечулено падають на долівку...
    зачепила таки, холєра ясна!
    ет, шкода дівку!

    яйце падає...
    секунд десять...
    оператор-бідака стирає піт...

    яйце – падає!
    сила тяжіння уже зловтішається: – Зара буде деліт! –
    (хана, значиться, капці, кранти, каюк) –
    але! –
    алє-оп! –
    супер-пупер-акробатичний трюк! –

    яйце-райце тріскає на льоту,
    дзьобом товче шкаралупу,
    і набира висоту,
    і лебедем білим летить на Канарські землі)))


    Рейтинги: Народний -- (5.65) | "Майстерень" -- (5.62)
    Коментарі: (6)


  12. Любов Бенедишин - [ 2012.04.25 19:53 ]
    ***
    Серед безміру і суєти
    Божий задум - життя твоє.
    Віриш ти чи не віриш ти -
    Бог існує.
    Бог є.
    Бо...є.

    І приймаєш Його чи ні,
    Вічний Пастир твій час пасе.
    Він і поруч, і там, вдалині.
    Бог - світ.
    Бог - всесвіт.
    Бог - все.

    2005


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (30)


  13. Леся Геник - [ 2012.04.25 19:10 ]
    ***
    Надія в серці буде вічно жити!
    І навіть, якщо впа́дуть всі слова –
    Їй крил ані зламати, ні зложити,
    Ані роздерти вправного шитва,
    Що Божа голка вишила у грудях
    Узорами молитви до небес...
    Допоки буде жити віра в людях,
    Надія є на звершення чудес!
    (7.2.12)



    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.62)
    Коментарі: (3)


  14. Мирохович Андрій - [ 2012.04.25 18:32 ]
    шкільне
    старий вчитель біології іван петрович павлов
    ніколи не мився з милом
    казав собаки не люблять той запах і для шкіри корисно
    розмашисто хрестився на бані церков
    щоранку водив онука до школи
    на уроках розповідав дітям
    про еволюцію амеби черви безхребетні
    риби амфібії ящірки черепахи тупик еволюції
    земноводні так помалу добирався до ссавців
    ну слава богу дзвоник велика перерва
    павлов сидить в учительській п’є чай
    каліграфічно заповнює навчальні плани
    ну господи як їм розповісти про адама і єву
    про шість днів безперестанних пошуків
    про сокровенну радість творення
    адже вони цілком очевидно походять від мавп


    Рейтинги: Народний -- (5.39) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (3)


  15. Олександр Григоренко - [ 2012.04.25 18:03 ]
    два серця
    У кругойдучім повсякденнім плині,
    Твої слова - вогню і пісні сплав:
    Так, погоджуюсь на швидкості лету у ніжність війти,
    І Богу дяка - два серця житимуть в любові.
    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Коментарі: (2)


  16. Анастасія Поліщук - [ 2012.04.25 15:31 ]
    А Україна все-таки жива
    А Україна все іще жива,
    Ще б'ється серце у житневих грудях,
    Ще правда зневажає пересуди,
    Дощами небо ниви сповива.


    А Україна все іще жива,
    Трель солов'їна розтривожить душі,
    Пісні розбудять спалахи жагучі,
    І новий день обійми розкрива.

    А Україна все іще жива,
    Усміхнені стоять ошатні верби,
    Ще не схолонула козацька щерба*,
    Калина цвіт білявий розлива.

    А Україна все іще жива,
    Не вб'ють її лукавії іуди,
    Не завоюють присмерки облуди,
    Вона ланцюг недолі розрива.

    А Україна все іще жива,
    Вона жила, живе і буде жити,
    Заплетена у щастя ясні квіти,
    Гімн злагоди та долі проспіва.

    А Україна все-таки жива!!!


    Рейтинги: Народний -- (5.41) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (3)


  17. Марія Гончаренко - [ 2012.04.25 12:05 ]
    плавуча фортеця
    о гори і плато Італії
    на якорі правічному
    загартовані містралем і сірокко
    оброслі мушлями людських осель

    увечері вогні водами розливаються
    затоплюють вас повільно
    і напівзануреними субмаринами
    гойдаєтеся у бризі тьмяного світла...

    ледь чутним плюскотом хвиль
    заколисує тишу спів Челентано...

    срібніє Сардінія...
    загадкових нураг плавуча фортеця...

    яскравішає світло
    води стають собою... вже час

    зараз
    я прокинуся
    у Києві
    в епоху Абсурду
    *


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (20)


  18. В'ячеслав Романовський - [ 2012.04.25 11:04 ]
    СВIТАНКОВЕ БЕЗГОЛОССЯ...
    Світанкове безголосся.
    Ми - одні, одні, одні...
    Чебрецем твоє волосся
    Пахне солодко мені.

    Наш курінь серед баштану,
    Все довкола в кавунах...
    - Перестань!
    - Не перестану,
    Бо кохатиму і в снах!

    Наче жар, гарячі губи,
    І хмелять, хмелять слова.
    А пестливо-ніжне "любий!"
    Дивним сяйвом облива.

    Гарно нам у цьому літі,
    У кохання на крилі,
    Вдвох і мріяти, і мліти,
    Просто жити на землі...

    22.04.2012


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.64)
    Коментарі: (9)


  19. Наталя Чепурко - [ 2012.04.25 11:37 ]
    Весенний сад.
    Смотри: черемуха в цвету -
    Вдыхаю сладкий аромат...
    Всё-всё сейчас цветёт в саду -
    Я так люблю весенний сад...

    Весенний сад, весенний дух,
    Трепещут листья на ветру...
    И сердце вздрагивает вдруг,
    Взбодрясь росою поутру.

    И, глядя солнышку в глаза,
    Я неустанно повторяю:
    Жизнь одержима, как гроза -
    "Люблю грозу в начале мая!"




    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (4)


  20. Наталя Чепурко - [ 2012.04.25 11:42 ]
    Гроза.
    Небо...- чернее ночи,
    Словно летящий ужас!
    Темно-свинцовые тучи,
    Громом ревущий джаз!
    Молнии крестят небо-
    Искр разряд во мраке!
    Дерзкий маэстро"Рембо"
    В черном мундире-фраке
    Смело раздвинул тучи:
    И в промежутке света-
    Нежный проворный лучик-
    Яркий предвестник лета!


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (5)


  21. Володимир Сірий - [ 2012.04.25 09:26 ]
    З П. Сороки ( Я хотів би померти у сні ) переклад
    Мне б во сне оборвать свою жизнь
    От смертельного жала,
    Чтоб слезинка горячей души
    В Божьи руки упала.

    Пусть без боли, без муки, борьбы
    Мир иной отзовется…
    Я был часто любимцем судьбы,
    Может, вновь улыбнется.

    25.04.12


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (10)


  22. Наталка Янушевич - [ 2012.04.25 08:14 ]
    сезонні варіації :)
    Люто?
    Ой, люто.
    Морозно так дуже.
    Хрустко і коляче,
    Біло і синьо.
    Буде, ой, буде
    Холод і стужа,
    Що не зігріється
    Ранок і днина.
    ПрИйде, та прИйде
    Зелень весняна
    Все заворушиться
    Теплоквітково.
    Вийде, ой, вийде
    З хатоньки панна –
    Мати хрещена
    Всього живого.
    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.54) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (10)


  23. Анонім Я Саландяк - [ 2012.04.25 07:53 ]
    АНГЕЛОМОБІЛЬ

    худ. Я Саландяк


    Пухнасті хмарки паперові
    і просині небесної шовковість...
    І там...не джміль,
    і не оса -
    ах! - з деревини
    карагани
    АНГЕЛОМОБІЛЬ –
    така краса!
    Він возить дерев’яні діаманти...на небеса.
    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (4) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=10331"


  24. Тамара Ганенко - [ 2012.04.25 02:06 ]
    Нічого не змінилось
    Нічого не змінилось, хоч кричи, -
    Той самий двір, дерева і обличчя,
    Лише вражає струмом електричним,
    Коли ТА постать десь замаячить,

    Або, з чиїхось обірвавшись губ,
    ОТЕ ім’я неждано пролунає.
    Хвилина до хвилини - полинами,
    І що за диво хто для кого люб,

    Що стрінемось – і білий світ щеза,
    Напруживши мовчання до нестями.
    Ні звуку - і безодня поміж нами,
    І тиша-грім, невилита гроза...




    2007


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (22)


  25. Михайло Десна - [ 2012.04.25 02:13 ]
    Ахіллесова нога
    Вербувати на папері
    тишком-нишком шпигуна -
    відчинять порожні двері
    із порожнього вікна.

    Найогидніше, напевно,
    у переліку дурниць -
    дізнаватися душевно
    неналежних таємниць.

    Карколомні намагання
    обезболених очей
    потай вистежить... кохання
    двох по-справжньому людей.

    Очевидці... Свідки... Судді...
    Не шкодують часу й сил,
    щоб "розплутать" дії "люті"
    підозріло світлих крил.

    А немає у любові
    дій, загрозливих життю.
    Просто світ живе у змові -
    бути димом від вогню.


    25.04.2012


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (8)


  26. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2012.04.25 00:13 ]
    Ти мій
    сьогодні, місяцю, ти мій,
    не буде розставання болю,
    а світло зір - дарунок долі,
    не буде розставання горя.

    сьогодні, любий, не сумуй,
    я проведу тебе у диво,
    а світло зір - то Божа воля,
    не дивні чари в небополі.


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (11)


  27. Оксана Шамрай - [ 2012.04.24 22:02 ]
    ...раньше, в той жизни...
    ...раньше, в той жизни...

    кажется, так давно(!)
    довольно странно
    таяли ночи в рассветах,
    воздух горел лампадно,
    в кофейных гаммах,
    губная помада с ветром...

    и падали звёзды
    в сухие ладони,
    неслышно, неспешно,
    а мысли, довольно просто
    спешили на подоконник,
    шептали, курили... тесно...

    и вглядываясь в горизонт,
    пунктиры, следы, туманы...
    и утро как Робинзон,
    надеждой и кораблем,
    как остров мечты и манны,
    как друг... мы еще споем...
    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (29)


  28. Іван Гентош - [ 2012.04.24 21:32 ]
    пародія « Не шукай... »



    Пародія

    Будую будинок… Запарився аж.
    Ось бачиш – збуваються мрії!
    Ти ще захотіла басейн і гараж?
    Так “ключ” взагалі заржавіє…

    А нині дощило… Замерз і промок.
    Тихенько роззуюся… скраю…
    До ліжка доповз. Та який там “замок”?
    “Ключа” не шукай. Засинаю…


    24.04.2012


    Рейтинги: Народний -- (5.58) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (38)


  29. Іван Потьомкін - [ 2012.04.24 21:12 ]
    Ви в нашій пам'яті, праведники любі

    Не з добра-дива вітер цей
    З Долини сопілок,що під Єрусалимом,
    Зриває пелюстки із руж
    І птаство змушує замовкнуть.
    З Долини сопілок цей вітер злинув,
    Щоб вище й вище здіймались прапори,
    Щоб наші погляди здіймались в небо,
    А губи в унісон сирені прошептали:
    «Ви в нашій пам’яті, праведники любі,
    Ви, хто дочасно зійшов у горні висі».
    Здіймайтесь вище й вище, блакитно-білі стяги,
    Немов талітом, огортайте душі тих,
    Хто цього дня благає нас, живих:
    «Не оддавайте землю, Богом дану,
    Єрусалим найпаче бережіть!»










    Рейтинги: Народний -- (5.62) | "Майстерень" -- (5.86)
    Коментарі: (1)


  30. Світлана Ілініч - [ 2012.04.24 20:48 ]
    Веснівки / 1
    Тоді приходили боги
    із млистої глевкої твані
    тебе ліпити.
    І розвеснілі береги
    брели в краї обітовані,
    як неофіти.
    І я мовчала, і між нас
    не було простору для вдиху,
    ані для слова.
    І дзвони наші імена
    несли на плечах ранку тихо,
    але святково.
    І заблукавши між чудес,
    прозоріша, немов вода
    в ключі троїстому,
    питала я: «Христос воскрес?»
    І ти мені відповідав:
    «Воістину!
    Воістину!
    Воістину!»


    Рейтинги: Народний 6 (5.52) | "Майстерень" 6 (5.53)
    Коментарі: (19)


  31. Люба Світанок - [ 2012.04.24 20:17 ]
    Нібитоландія
    Може, й не повірить хто нібито брехні -
    я Нібитоландію бачила вві сні.

    Нібито живуть у ній ніби трударі,
    нібито працюючи з ранку до зорі.

    Ніби м'ясо в кожного є щодня в меню -
    нібито отримують ніби зарплатню.

    І пенсіонери там, ніби у раю -
    вчасно ніби пенсію нібито дають.

    Нібито шанується нібито закон,
    і прописка в паспорті - ніби не полон.

    Мають всі без винятку нібито права,
    нібито свободою дихають слова.

    Нібито всі вірують... Чи я й далі сплю?
    Ту Нібитоландію всюди впізнаю.

    Вірю все ж: по-справжньому вийдемо з пітьми,
    як усі не станемо... нібито людьми.


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (5)


  32. Уляна Дудок - [ 2012.04.24 19:47 ]
    Друг
    Потяг. Ніч. Мовчанка і гітара.

    Друзі: ти і томик Елюара.

    Ніч пливе із мріями у Везі.

    Ти - мій друг, з думками трохи crazy.

    Ця мандрівка майже випадкова:

    там чекають вірші і розмови.

    Гра в мовчанку – наш душевний стан,

    в тебе був із музою роман?...

    Ти близький по духу пілігрим,

    що мовчиш, тобі бракує рим?

    І постскриптум: хто із нас письменник -

    ти… мій друг? Ти тільки мій…

    щоденник.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (14)


  33. Олександра Ілона - [ 2012.04.24 19:17 ]
    Серце знає все
    Здійнялася в грудях тепла хвиля,
    Тебе серцем покохала я.
    Боже, ти любиш дуже ніжно мене,
    Подумала...І пухнасто зашарілася...
    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  34. Юрій Лазірко - [ 2012.04.24 18:40 ]
    слава Богу что весна
    слава Богу что весна
    все "прощай" звучат как "дальше"
    беглый взгляд как пацана
    мне легко поймать на фальши

    в чём-то ведь молва права
    где-то кто-то что-то знает
    зеленей не здесь трава
    тут её не замечают

    возвышаясь над собой
    и паря не испаряясь
    не прочитанный судьбой
    я пишусь как в небе стая

    в мыслях мало головы
    крыша медленно съезжает
    в тучах пламенной молвы
    закаляются кинжалы

    зарождаются грехи
    накаляются огрехи
    страстью кормятся стихи
    грустно увядают вехи

    как мираж видна душа
    та в которую влюбляюсь
    точки ставлю не спеша
    и горча не огорчаюсь

    не решив что решено
    чашу не испив кометы
    Синей Птице на пшено
    рассыпаются рассветы

    отдавая дань словам
    что хранят любви богатства
    мысль идёт по головам
    создавая птичье царство

    24 Апреля, 2012


    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.75)
    Коментарі: (25)


  35. Леся Геник - [ 2012.04.24 18:48 ]
    ***
    То сонця диск... лише здалось на мить,
    Коли між хмар розтріснулась надія!
    Дорога в далеч птахом проквилить,
    Лиш вітер ехо над життям розвіє.
    І руки теплі вже останній раз,
    Та хто велів торкатися до неба?
    І хто казав, що ці чуття для нас -
    Оаза щастя? Те, що й справді треба?!

    Господня розбуялась заметіль
    Чи то - тумани ірреальних сутей...
    Нестиму в серці цей прозорий біль,
    Цю іпостасність... Не дано збагнути,
    Запхнути розцяцькованість томів
    На запорошені чужі полиці.
    Та хто кого кінечно розумів
    Під молитви осібної каплиці?
    (19.2.12)



    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.62)
    Коментарі: (1)


  36. Ірина Крук - [ 2012.04.24 17:29 ]
    Майбутнє

    Ми учні вже останній рік,
    А далі ми – студенти.


    Хтось буде адвокатом,
    Хтось піде в президенти,


    Хтось буде з нас дизайнером,
    А хтось стане юристом,


    Хтось буде хліборобом,
    А хтось і журналістом,


    Хтось буде музикантом,
    Хтось буде архітектором,


    Хтось буде підприємцем,
    А хтось – автоінспектором,


    Хтось буде педагогом,
    А хтось піде служити.


    Та школу не забудемо,
    Допоки будем жити!


    Рейтинги: Народний -- (5.13) | "Майстерень" -- (5)
    Прокоментувати:


  37. Ірина Крук - [ 2012.04.24 17:55 ]
    Дзвінок останній…

    Ну ось і все! Дзвінок останній…
    І стихли наші голоси,
    Бо час прийшов, пора прощатись.
    Чого похнюпили носи?

    Ми не прощаємось навіки,
    Зустрінемось іще не раз.
    Зіллються ще життєві ріки,
    Тож не забудьте рідний клас.

    Ви вирушаєте в життя
    Бурхливе і таке прекрасне,
    Важке і водночас легке,
    Тож хай надія в Вас не гасне.

    Рідна школа жде завжди Вас
    На своїм порозі,
    Щастя, успіхів в путі
    Для Вас на життєвій дорозі.
    2007р.


    Рейтинги: Народний -- (5.13) | "Майстерень" -- (5)
    Прокоментувати:


  38. Олег Гончаренко - [ 2012.04.24 17:10 ]
    ДУМКИ...

    Не озирнулися... Проклявший “чільність” хам,
    я дикість ніс крізь терни і роки їм.
    Але новий потрібен, мабуть, Чингізхан,
    щоб тридцять вічностей тримать в облозі Київ.
    Якби спромігся щиросердно бути злим,
    я, може б, ще й любесенько здолав рів,
    і не почив би другий цей Єрусалим,
    як на Голготі перший, днесь на Лаврі?!
    Якби життям котився, “як згори”,
    за світ не переймаючись виною –
    яка різниця “обри” чи “обри”
    палили б Дім-З-Химерами зі мною?!
    Якби я знав (або повірив!), що “сердюк” –
    не “охоронець серця”, а “сердитий”,
    я б табуни понищив, щоб гадюк
    на смерть свою побільше наплодити –
    звів Піраміди б з кінських черепів!
    Де б і взяли Гучну Підкову на “звороти”?..
    Якби я міг любити світ “напів”,
    прибив би щит на Золотих Воротах.
    Ох, люди-юди... Нині б у вогні
    горів би й сніг січневий, як полова!
    Чому ви пізно скрикнули мені,
    що треба жити “ділом, а не словом”?
    Тепер... тепер при силі ще, а – дід!
    Якби ж знаття, “мазюкав” би пастелі...
    Не озирайтеся. І не любіть. Ідіть.
    Я буду Голосом Волаючим В Пустелі.


    Рейтинги: Народний -- (5.39) | "Майстерень" -- (5.31)
    Прокоментувати:


  39. Петро Скоропис - [ 2012.04.24 16:13 ]
    І.Бродський. Із циклу «Частина мови»
    Я родився і зріс в болотистій місцині, вабній
    цинку-оливу хвиль, двоїстих у добіганні,
    і відтам – усі рими, і відти той бляклий голос
    поміж ними, в’юнкий, наче мокрий волос,
    скількимога в’ючись там. Геж-бо, не ліктя клопіт,
    щойно вушною мушлею вгадується не рокіт,
    а виляски ряден, віконниць, долонь, чайник,
    скипілий на керогазі, максимум – крики чайок.
    Те у пласких краях і боронить від фальші
    серце, що критись ніде і видно далі.
    Це хіба щодо голосу далеч не вельми чуйна:
    не погляду нарікати на брак відлуння.


    1975



    Рейтинги: Народний -- (5.41) | "Майстерень" -- (5.35)
    Коментарі: (2)


  40. Наталія Буняк - [ 2012.04.24 16:46 ]
    Лист
    Вже вкотре брала я перо у руки
    І сотні раз, дивилась на папір,
    В очах темніло, чулись дивні звуки,
    Сум пив слова, немов старий вампір.

    Аж ось яка гора в кутку кімнати!
    Там крапки й коми, решта- пустота,
    А треба ж якось слово те сказати,
    Щоб завершить задумані діла.

    Так ніби просто! Висохли вже сльози...
    Між нами холод , снігу заметіль.
    Тому, прощай! Нехай стихають грози!
    Ми станем друзями, відкиньмо біль!




    Рейтинги: Народний -- (5.35) | "Майстерень" -- (5.24)
    Коментарі: (13)


  41. Олександр Григоренко - [ 2012.04.24 16:43 ]
    До щастя!
    В твоїх грудях Вогонь - викрешує квітка червлена.
    Сила огнем заярила твоя.
    Духом любові пісню тобі зливаю,
    Візьми долонями серця - до вічного щастья!
    2012р.о


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  42. Олександр Григоренко - [ 2012.04.24 16:59 ]
    Голуби
    гримить і блискає, ідуть дощі.
    під вікном воркують в парі голубки.
    без підрахунків і вагання -
    люби, все, що явило нам кохання.
    2012р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  43. Вітер Ночі - [ 2012.04.24 15:24 ]
    Затисла...
    Затисла!
    Між ногами тепла Ніч.
    І царствіє земне,
    і лоно смерті.
    В такій нестямі,
    вічній круговерті
    блукаю поміж,
    проміж свіч!


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.53)
    Коментарі: (25)


  44. Петро Скоропис - [ 2012.04.24 15:36 ]
    І.Бродський. Із циклу «Частина мови»
    Пізнаю оцей вітер, що накинувся на траву,
    під нього хутку лягати, мовби під татарву.
    Упізнаю і лист, долі ницьма у грязь
    падаючий, як обагрений князь.
    Беручи вшир стрілою по косій скулі
    дерев’яного дому в чужій землі,
    що за клином гусиним, осінь у склі внизу
    пізнає по лицю сльозу.
    Більмом стелю обводячи у кутку,
    я не слово за номер забув говорю полку,
    а кайсацьке ім’я, і не в ріг-дуду,
    ворухне мій язик, як ярлик в Орду.


    1975


    Рейтинги: Народний -- (5.41) | "Майстерень" -- (5.35)
    Коментарі: (1)


  45. Олександр Григоренко - [ 2012.04.24 15:03 ]
    До Тебе
    в обхід, чи навпрошки?
    на шляху до Тебе я - роки.
    Мій сніг на скронях - безмежне...
    Якщо вартий любові серцем - ТО люби...
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  46. Петро Скоропис - [ 2012.04.24 15:49 ]
    І.Бродський. Із циклу «Частина мови»
    Поблизу океану, при світлі свічі; округ
    поле, втонуле у щавнику, люцерні та конюшині.
    Вечорами у тіла, наче у Шиви, рук,
    простягтися квапливих своїй безцінній.
    Сколихнувши траву, мишу полює сич.
    Рипне кроква знічев’я над головою.
    В дерев’янім місті міцніше спиш,
    бо усе, що насниться там, вже було явою.
    Пахне свіжою рибою, до стіни прилип
    профіль стільця, марля благенька в’яло
    коливається у вікні; місяць променем поправляє приплив
    як сповзаюче укривало.





    Рейтинги: Народний -- (5.41) | "Майстерень" -- (5.35)
    Коментарі: (3)


  47. Олександр Григоренко - [ 2012.04.24 14:03 ]
    Жарт-щедрота
    Телеприколісти друзі і їх улеслива щедрота...
    - Ало, як до Вас звертатися?
    Потрібно?.. - Дякую, ні, - є супутник особливого коду..
    ...Кохана мовчить - не відкриває ніжні вуста.
    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  48. Мирон Шагало - [ 2012.04.24 14:01 ]
    Ось так щороку
    Ось так щороку: навесні
    ми знов стаємо дітваками,
    знов диву раді й новизні —
    брунькам, що скучили за нами.

    І знов краплини на шибках —
    люстерка всесвіту — крадливо
    малюють свій таємний шлях,
    що нас веде у вечір-диво.

    І знов усесвіт-викрутас
    котом прикинувсь, і як завше —
    зірками мружиться до нас,
    футерком ночі обійнявши.

    (24.4.2012)


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.46) | "Майстерень" -- (5.41)
    Коментарі: (9)


  49. Микола Дудар - [ 2012.04.24 14:50 ]
    уродина железяк
    Да здравствует
    укр-нация!!!
    нано… макро…
    идеи
    Боже, уйми овации
    что-то не то мы сеем…
    мне бы на все…
    разрешите,
    сплюну себе во след
    я лишь всего "сожитель"
    шоу
    на фоне
    бед
    сброшу к ногам
    ошейник …
    "Хлеба даешь и сталь!"
    видишь следы на шее?!
    слышу: -- конечно, жаль...
    извольте читать досье
    вовремя бы обед
    не пережить мне Осень...
    Осени много лет
    колхоз на безрыбье -- эхо
    с пользой одной -- зазря
    буду искать я - «бэху»-
    с родинкой
    желе - зяк

    1999.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.65)
    Коментарі: (2)


  50. Роман Миронов - [ 2012.04.24 13:21 ]
    Оріонові мрії
    Розхристані ночі, оголені,
    На півночі - місяць, і море не
    Зовсім розріджене, зморене.
    Розколює сни Оріон.

    Посріблені очі, знеболені,
    На півдні - сльоза, o dolore mi
    Несу на вітрилах зруйнованих
    У замок твоєї душі.

    Щоб тихо упасти, холонути
    У мареві рук твоїх стомлених

    (З дощами йдучи в унісон).


    [23 квітня 2012 р.]


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.45) | "Майстерень" -- (5.31)
    Коментарі: (8)



  51. Сторінки: 1   ...   998   999   1000   1001   1002   1003   1004   1005   1006   ...   1815