ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Садкова
2026.08.06 21:45
У свідоцтві про народження моєї подруги значиться поселення Розсохувате — хутір, якого вже немає. На тому місці тепер — широкі поля. Що ж до імені, то воно могло бути іншим, якби не деяка обставина.
Коли подруга з’явилася на світ, її молодий батько саме

М Менянин
2026.08.06 20:14
Лунная поляна
светит серебром,
там, где сердца рана –
родина и дом.
Там же пелась песня
и родных тепло...
Боже, дай воскреснуть
с тем, когда светло.

Володимир Бойко
2026.08.06 17:39
Вже давно у лісах Амазонії
Не лунають чарівні симфонії.
Щонайкращих співців
Алігатор поїв
І печально в лісах Амазонії.

На великий банкет у Ракошино
Поз’їжджалися гості запрошені.

Євген Федчук
2026.08.06 15:33
Дід у вицвілій мазепинці на клас подивився.
Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те

Артур Курдіновський
2026.08.06 15:09
У липневому номері "Української Літературної Газети" надруковано магістральний вінок із моєї корони сонетів "Смарагдова тиша". Це для мене, дійсно, подія. Пригадуються слова та погрози деяких авторів Поетичних Майстерень, наших провідних новаторів-про

Борис Костиря
2026.08.06 14:28
Острів Епштейна в далекому морі.
Острів розпусти. Розкладений Рим
Так розвалився у плотській покорі.
Посох історії буде твердим.

Дика еліта вже геть занепала,
У дебілізмі не відає меж.
І словеса, як фальшиві опали,

В Горова Леся
2026.08.06 14:27
Лускаті хмари - окуні рожеві.
Заграви блиск на кожному зажеврів.
Їх неба невід викине на берег,
Де млою стануть кольорові пера

Тих дивних риб, що хмарами здалися.
А променю блесна над краєм блисне,
Над пляжем, де із оніксами гравій,

Ірина Вовк
2026.08.06 12:01
Суд історії на балконі палацу Клеопатра увірвалася на відкриту терасу палацу, де Цезар спостерігав за пожежею. Її сукня з найтоншого китайського шовку тріпотіла на вітрі, а важке золоте намисто-пектораль із зображенням крилатої Ісіди тремтіло від част

хома дідим
2026.08.06 11:52
для чого епатаж
зарафаель собі
життєве щось
знайоме всім тутешнє
із музикою
хай комусь верлібр
ще інший видить
ярлики аптечні

Вячеслав Руденко
2026.08.06 07:59
Коли ми розумом своїм
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,

Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів

Віктор Кучерук
2026.08.06 07:21
Вітер розвіяв туман над покосами,
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі

М Менянин
2026.08.05 23:07
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.

Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –

С М
2026.08.05 22:02
Сіре місто це
Залізних рук сплеск
І вечірка для клоунів, хай
Падає дощ недалеко
Прошу ласки, лимонадна бейбі

Як увечері сонце сідає
І земля розливається, вранці

Ольга Садкова
2026.08.05 21:37
Ешелон довжелезний. «Телячі» вагони.
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!

Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв

В Горова Леся
2026.08.05 16:32
Притулюся тобі до плеча, у смиренні притихну,
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.

Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об

Борис Костиря
2026.08.05 13:59
Так цілий світ для тебе замалий.
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в

Ірина Вовк
2026.08.05 12:51
Ця оповідь – спроба зазирнути за завісу сухої історичної хроніки. Мені хотілося показати стародавню Александрію 48 року до н.е. періоду цариці Клеопатри та римського імператора Юлія Цезаря як живий організм: з її шумом порту, запахами нільського мулу, роз

Тетяна Левицька
2026.08.05 11:36
Тобі написала б я, милий, листа,
та знаю, що він до Едему не дійде.
Від кірки до кірки мене прочитав,
а я нашвидку пролистала деінде.

Залишив на спомин багато чого,
ще більше забрав у мутне потойбіччя —
пів світу і ластівку серця мого,

хома дідим
2026.08.05 09:49
мене тримали і тримають
наївні ревнощі твої
мов декадентські ледь
міщанські втім
тендітні фрукти
ледь зіпсовані із краю
не зовсім навіть
мазохізм чи фемінізм

Віктор Кучерук
2026.08.05 05:58
З часів обтесаних чепіг
Цей край благословен, -
Стоїть на пагорбах своїх
Мій Вишгород здавен.
З глибин століть і дотепер
Нічому не скоривсь, -
Не обвалився він униз,
А в товщу хмар встромивсь.

Роксолана Вірлан
2026.08.05 00:56
Змикає туго в коло Уробороса -
безвісний Архітектор снів і проявів -
і того, хто пророчить певно й голосно,
і того, хто частується напоями,

і того, хто для шляху ще не збуджений -
а збудиться колись - це точно станеться -
і, хай він мислить нині

Ольга Садкова
2026.08.04 21:35
Ні доказів, ні печатки —
струна впізнає струну.
Почнімо усе спочатку —
від магії чи від сну.

Від кроку, що був назустріч,
від подиху, що, як шовк.
Хай часоплину всупереч

Світлана Пирогова
2026.08.04 20:06
У саду медово пахне втома,
Яблука налиті до країв.
Лампами червоними удома
Запалають у полоні снів.

Йде по стиглій ниві з блиском серпик,
Хилить вправно до землі стебло.
Як остання нота літа, серпень

Паб Лімерик
2026.08.04 17:38
Заблукали хасиди в Путивлі.
Там однакові навіть будівлі.
То й ходили між них,
І нових, і старих,
І проґавили осінь в Путивлі.

Засудили хасида у Мінську
За символіку проукраїнську.

Кока Черкаський
2026.08.04 16:35
коли нема про що писати-
пиши хоч ні про шо,
бо головне то сам процес,
як той казав - війна фігня,
ну а маневри - головне!
та все ж,
не прагни світ змінити,
бо вже відомо всім,

хома дідим
2026.08.04 13:01
вона сидітиме сумна
тарас чубай собі співа
і ти співаєш із чубаєм
у заворушливих тонах
серпневий ранок між атак
і серпокрили ще ганяють
у небі чистім аж до краю
літає тополиний пух

Борис Костиря
2026.08.04 13:00
Здіймусь я на пагорб величний
І хліба з росою вкушу.
Нехай мене тиша покличе
В безодню озер і дощу.

Нехай мене кличе безмовність,
Нехай мене кличе печаль,
Немов недописана повість,

Олена Побийголод
2026.08.04 10:32
Ольга Фадєєва (1906-1986)

Давно вам, друзі, всім відомо,
що днів у тижні рівно сім,
але найкращий, звісно, – сьомий,
він посміхається усім!

    Бо неділя – це вітанки

Вячеслав Руденко
2026.08.04 09:20
А за вітром, ще до снігу,
Перед тінню на світанку,
Яскравіше світла ночі,
Більше снігу довгим ранком,

Вище лісу, там де вечір
У сльоті! Гучніше смерті!-
Як згадаєш розпізнаєш,

Ірина Вовк
2026.08.04 08:59
P.S. Погляд крізь приціл. Свідчення штурмбаннфюрера (не для протоколу) Кабінет начальника поліції безпеки та СД (гестапо) на Короленка. Того ж дня, пізній вечір. У кімнаті панує тиша. На столі горить настільна лампа

Віктор Кучерук
2026.08.04 07:17
З усіх злелеяних доріг
Оця найтяжча,
Бо шлях вибоїстий побіг
Крізь дикі хащі.
Хоча обставини не ті,
І не до свята, -
Метою стало у житті
Важке здолати.

Роксолана Вірлан
2026.08.03 21:23
Який в тім толк - щоб відьмі- хижаку,
товкти про різні кодекси в астралі,
а чи про гріх?...у неї є педалі,
пластична Ява - є сакральний круг
і плуг, аби орати білі далі.

Хай сонячного втемнення поріг -
вона - Творця відтворення і воля -

Ольга Садкова
2026.08.03 21:02
Не треба зустрічі, не треба,
лиш надішли мені листа
звідтіль, що між землею й небом,
що забуттям не зароста.

Нехай спливли роки повз мене,
мов ріки, що забули брід —
цвіт прибережного ромену

Ігор Шоха
2026.08.03 18:06
У тому, що імперія проклята,
немає української вини.
Рятують душі дочки і сини –
у кожного згоріла крайня хата,
немає де ховатись від війни.

ІІ
Дійшло уже й до тричі ухилянта

Володимир Бойко
2026.08.03 14:08
Серед літа гостей Занзібару
Неможливо дістати із бару.
Заїжджай в Занзібар -
І одразу у бар,
А без бару нема Занзібару.

Двох туристів у Гондурасі
Придавило в готелі матрасом.

Борис Костиря
2026.08.03 13:23
Бурульки падають з дахів
Так несподівано, як бомби,
Немов тягар німих гріхів
Чи злитки неземного болю.
Бурульки - посланці світів,
Від нас захованих, далеких.
Вони - уламки тих мостів
До позачасся, мов лелеки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Інша поезія


  1. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.29 13:40 ]
    Закохатися в свою уяву
    Ви знаєте, я завжди думала: "Чого я хочу?"
    І найчастіше все зводилося до думки,
    що мені потрібна людина, в яку я закохаюся,
    яка завжди буде поруч.
    Який вислухає, коли треба – підтримає.
    Який обійме, притисне до себе,
    і ти забудеш про проблеми.
    Який змусить посміхатися,
    навіть коли в тебе припаскудний настрій.
    Або щось не виходить.
    Який шепотітиме на вухо мені я тебе кохаю,
    а по тілу бігтиме табун мурашок.
    Людина, у якої теплі руки, якими вона мене грітиме,
    і дивуватися моїм льодяникам.
    Той, хто не побоїться танцювати опівночі посеред перехрестя.
    Той, хто захищатиме від злодія.
    Котрий потурбується, чи все добре.
    Ніколи не залишить і не дасть образити.
    Так я знайшла цю людину.
    Нехай в моїй уяві,
    А хочеться реального.
    І найжахливіше,
    що я була і буду закохана до чортиків.
    А цього не було і не буде.
    Адже цієї людини немає, вона живе лише в моїй свідомості.
    Лише у моїй голові.
    Я вигадала сама свій біль.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  2. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.29 13:20 ]
    Гарних слів вплітаючи міріади
    Гарних слів вплітаючи міріади
    У небесну невпізнану таємницю
    І розмовляючи вночі з чорнокрилими метеликами
    Я бачила світло в далекому пеклі
    Я створила пітьму в невірно - близькому раї.
    В пітьмі мій голос звучить у порожнечі.
    Темрява байдужа до душ у своїй сліпоті.
    У пітьму мене кличе
    Холодна луна кричала мені самотньо
    Моїми словами з пітьми.
    Я думала про шалено довге щастя в ту мить.
    По кришталю мрії свої ступаючи.
    Шукають порятунок у дзвіниці дзвоні,
    Від голосів, в темряву мене кличучих,
    Я не намагалася, але, опираючись,
    Я все ж таки кликала на допомогу силу світла.
    І я побачила вночі білих метеликів,
    Які шептали…
    І звучав мій світлий голос із пітьми,
    Почувши гарні слова, які лилися із неба вночі…
    Так я бачу міріади відтінків вночі.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  3. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.29 13:59 ]
    Сильний духом український народ
    А люди кажуть: «сильний народ і Україна»
    А люди кажуть: «горе не болить»
    А сердце плачить мов сопілка
    Душа - волає та кричить про допомогу

    А люди кажуть: «сильні духом»
    Ще люди кажуть, що «залізні люди»
    Не спокійно над моїм вухом,
    А в очах його прозирає суцільний метал
    І водночас відображає і ваш дух

    А люди кажуть, що залізна воля,
    холодна сталь.
    Ми чуємо бій
    І цей народ - великий патріот
    І впорається з бідою будь - якою…


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  4. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.29 13:31 ]
    Моя уява
    Мій світ - моя уява малює образи,
    В яких немає істини.
    Я весь час у думках,
    Ніби граб у сценці.
    Я відкриваю в голові одну свою реальність,
    І населяють всі навколо її однією підвласною,
    Змішалося думками давно,
    Що було і що буде.
    Уявляю, те що не бачу.
    Так бажаю щоб було.
    Шлях свій позначаючи,
    Щоб уявне у світ наш прийшло.
    Так я забуваю у висоті, не бачу, що заснула.
    Сама собі прилумала, сама собі повірила,
    А мозок мені підказує: то все не то
    То моя ілюзія, то моя уява.
    Мрії мої летять як птах хмарами,
    І думаю, що все збулося, уявила, зазнала.
    Під згустком строкатою такого хворого відображення,
    Змінилося все навколо кривою моєю уявою.
    Так я безглуздо замріялась у вічних фантазіях,
    Але це не реальний світ, чудеса, фантазії та книги.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  5. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.28 22:58 ]
    Янгол
    Тихо Янгол над церквою летів,
    То посланець Господній
    І весело загубив ненароком
    з крилець пір’ї ну, розсипаючи…
    Зі сміхом погляд на нас униз кидає
    Все спустився, підняти хотів.
    Та побачив в ту мить Україну.
    І не стримав сердешний сльозу
    світлу Янгол на нас кидає…
    І посмішкою своєю потаємною
    натхнення посилає,
    Щоб Землю нашу Богом освітлює.
    Раптом злетів Янгол
    Летить крізь вогню,
    Крилами трохи торкаючись Землі,
    Протягнув нам долоню,
    Врятувати від кошмару…

    Translation:
    Quietly an angel flew over the church,
    This is the messenger of the Lord
    And fun lost by accident
    from the wings of feathers, well, scattering ...
    With a laugh, he looks down at us
    Everyone went down, wanted to raise.
    But at that moment I saw Ukraine.
    And did not hold back a heart tear
    a bright angel throws at us ...
    And with your secret smile
    sends inspiration,
    To illuminate our Earth with God.
    Suddenly an angel flew up
    Flying through the fire
    Wings slightly touching the ground,
    He extended his hand to us
    Save me from the nightmare...

    Використання літератури:

    Яцканин І. Ангел над містом / Іван Яцканин. – Пряшів : EXCO, 2001. – 112 с.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  6. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.28 22:29 ]
    У кривому дзеркалі уява
    Зачепила чимось дзеркало
    Воно впало і розбилось
    Ці уламки не зібрати
    У них не видно відображення,
    Хочеться просто взяти і збрехати.

    У кривому дзеркалі щось відбилось
    Хочу дізнатися, що відображає дзеркало?
    Мені треба від душі його знайти ключи.

    Мудро воно, але я теж дока
    Вирішила до уламку дзеркала підкрастися
    Підказує мені уява
    Має там бути інше відображення

    Переконалась,
    що дзеркало мене не відбиває,
    А відбиває когось, хто
    на мене дуже схожий
    не відображає! -
    Хочеш плач хочеш кричи
    Та бачу
    не відображає дзеркало і позаду…

    От і очі людські, - дзеркало душі
    Тільки спереду гарні, добрі


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  7. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.28 22:19 ]
    Гра уяви
    Господар взагалі собі я сам
    І не вміючи церемониться з гостями
    уявивши, як у дворі я з сусідом
    Сіли в шахи грати.
    Ось мізкує дід Панас,
    Як би зробити правильний хід на шахівниці:
    Він почав з білої пішки стартувати
    І при цьому доброго короля зображаючи,
    Раптом б’ю з розмаху я
    Чорною пішкою залишаючи мітки
    Злого короля зображаючи.
    Як виявляється ми на шахівниці лише пішки
    І всі хочуть стати королем,
    Але у реальному житті
    Бояться зробити хід конем


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  8. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.28 22:22 ]
    Тіні забутих предків
    Прокинулися предки - в наші дні від жаху,
    Щоб воскресити України красу і велич,
    В собі - наші історії нагадати себе про наше походження,
    Коли предки правили світом
    Та несли Всевишнього Блаходать віри Роду,
    Як свято земля…
    Тепер історична легенда про предків розповідають потомки.
    Кожне плем’я мало князя.
    Віче формував код етнічних спільнот
    Та отаман боронив із козаками землю гетьмана.
    Щоб передати історію предків своїм потомкам у спадок.
    Бо відродження прийшло, як воскресіння: мови,
    культури, таємних знань і досконалості предків наших древніх,
    Де суворі казки,
    Де про смерть сповіщає трембіта,
    Так трембіти плачуть за вільний народ,
    Котре століттями живе.
    Навіть відлюдник мальфар предків своїх закликає на допомогу,
    Хмаровиння на дощ у вигляді лихої відьми,
    Яка приходить настирлива,
    Як чорна туча висить над російським народом,
    Як уві сні, так й наяву,
    Допоможуть предки, потомки віднайдут дорогу до світла
    Та в наших краях і донині з каміння з’являються тіні забутих предків.

    Використання літератури:

    Коцюбинський М. Тіні забутих предків / Редакція, передмова й
    примітки А. Крушельницького, ілюстрації Олени Кульчицької. –
    Харків: ДВУ, 2017 . – 156 с.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  9. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.28 22:39 ]
    Міріада світів у просторі
    Міріада світів у просторі Всесвіту
    І химерно обертаються планети.
    Галактик віддалених,
    І Комета пролітаючи,
    освітлює далеке світло.
    О! Як великий простір Всесвіту,
    Туди, у простори Світобудови,
    У глибини життя неземного.
    Я бачу світ, зовсім інший.
    Інші зірки та планети
    в просторах Космосу пливуть.
    Тут Астероїди, Комети
    Світи створюють,
    А я - лише точка у Світобудові,
    Ніщо на протязі часів.
    І бездонне небо - Міріади світів
    Ваблять у далечінь,
    Ми всі у цьому світі Гості -
    Планети Земля,
    І зірки летять із глибин до нас,
    Через таємниці віків.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  10. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.28 22:27 ]
    Земні Ангели, небесні люди
    Земні Ангели, небесні люди в небесах живете над нами…
    Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але я їх не бачу…
    Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але допомоги від них
    мені, як ніби не видно…
    Бо ми всі земні люди.
    Я вірю у вічну душу вашу,
    Коли земний Ангел, небесна людина приходить до мене уві сні
    у вигляді янгола,
    То я бачила, як
    Земний Ангел, небесна людина ішла крізь темряву
    і світилась, наче сонячний промінь, що блукала у чорних хмарах…
    Земний Ангел, небесна людина ішла і світло лилося з її очей
    І дзеркальним сміхом відбивалася променисто.
    Земний Ангел, небесна людина ішла і сипала цілими жменями
    свою любов і добро у сірій масі людей
    І неслась мов на крилах…
    Земний Ангел, небесна людина літала…
    А потім земний Ангел, небесна людина повернулась у вигляді птиці в небеса.
    Так земний Ангел, небесна людина душею в рай летіла…
    Я також прокинулась і після спілкування з нею
    Я сама починаю літати,
    Тільки на землі…

    Translation:
    Earthly Angels, heavenly people in heaven live above us…
    Earthly Angels, heavenly people next to me, but I do not see them…
    Earthly Angels, heavenly people with me, but help from them
    to me, as if not visible…
    Because we are all earthly people.
    I believe in your eternal soul,
    When an earthly angel, a heavenly man comes to me in a dream
    in the form of an angel,
    Then I saw how
    Earthly Angel, heavenly man walked through the darkness
    and shone like a ray of sunshine wandering in black clouds…
    Earthly Angel, heavenly man walked and light poured from her eyes
    And mirrored laughter reflected radiantly.
    Earthly Angel, heavenly man walked and poured handfuls
    their love and kindness in the gray mass of people
    And it flew like on wings…
    Earth Angel, heavenly man flew…
    And then the earthly Angel, the heavenly man returned in the form of a bird to heaven.
    So the earthly Angel, the heavenly man with his soul flew to paradise…
    I also woke up after talking to her
    I'm starting to fly myself,
    Only on earth…

    Використання літератури:

    Ткачов А. Книга Земні ангели, небесні танцю: книга /Протоієрей Андрій Ткачов. - Даниловський Благовісник, 2013 р, 192 с.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  11. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.28 22:55 ]
    Міріади зірок
    Ночами цілий світ завмирає,
    повсюдно панує тиша.
    У темряві раптом міріади зірок
    вистилалися в загадковому небі.
    У перлинному оздобленні блищать, як дари неба,
    як люблю їхній таємничий блиск!
    Приводять із собою таємничий вечір,
    минаючи галактики та світи.
    Від темного погляду зірки легка тінь
    дарує яскравий блиск.
    І світ освітлює – так багато яскравих вогнів
    і чарують небесні світила
    Здається, що сни мені вселяти втомлені міріади зірок.
    мені міріади сузір'їв розкажуть їхній нічний політ.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  12. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.28 22:13 ]
    Орки
    Орки, ви не знищете українську націю, нашу країну,
    Бо ми виженемо варварів з рідної Батьківщини.
    Вам тут не місце. Це не ваша земля,
    Орки нелюди, які втілюють в життя зло.
    Їх зневажають і гонять далеко.
    Ворогують з усім світом,
    Але світ на нашій стороні,
    Бо ми повстали
    З нами Бог і Україна!
    Ці кровожерливі воїни, нічого не вміють,
    крім як воювати і кочувати…
    Орки, слухняні демони, які виконують всі його забаганки:
    « Вб’ємо все, що там було
    Кого знайдемо, того вб’ємо»
    Але знайте, ми знесемо із лиця землі всіх терористів…


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  13. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.28 22:27 ]
    Чумацький шлях - міріади незліченних зірок
    Розкинувся в небі Чумацький шлях,
    А навколо нього міріади незліченних зірок,
    Кружляли легко і безтурботно,
    Сяйво їх воєдино злилося.
    Чумацький шлях освітлює промені,
    А на землі: по коридорам лабіринта ми йдемо
    Все життя своє знаходимося в дорозі.
    Всі в лабіринтах, але кожен у своєму,
    Намагаючись вихід із нього знайти.
    Тернистий і складний цей шлях, серед міріад зірок,
    По зірках ми прокладаємо шлях,
    Вони ж мовчки з висоти на нас дивляться.
    Вони сяють вогнем і манять небесні світила.
    Відірвати неможливо свій погляд,
    Діаманти розсипані всюди,
    Чумацький шлях від землі далеко,
    Але люди сяйвом його насолоджуються.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  14. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.28 22:50 ]
    Рушник
    Весна прийшла після суворої зими,
    Лине пісня з далекого краю,
    То мама рушник вишиває різними нитками,
    Хрестиком долю своїх дітей заговорила:
    Чорний - то журба.
    Так мати журилася,
    Бо матері втрачають своїх дітей на війні.
    Голубий - то небо.
    Так мати звертається до неба,
    Бо матері просять в неба
    щасливої долі своїх дітей.
    Жовтий - то хліб.
    Так мати хліб пече із пшениці,
    Бо земля родить пшеницю.
    Мабудь, звідси і пішло: «хліб - усьому глава».
    Зелений - то здоров’я.
    Так матір рослинами лікує рани захисникам,
    Бо ліки цілющі знайшла.
    Червоний - то любов
    Так матір всіх любить своїх дітей,
    Бо любов - божественне диво.
    І взяла до рук рушникове полотно
    і різними нитками вплітала
    Візерунки оживляла:
    Вітер і поля,
    Ліс і шум діброви.
    Красу землі,
    Пам'ять предків
    На рушник лягли.
    Наповнювався казкою
    Диво рушничок
    Добротою і ласкою-
    Мамин оберіг!

    Використання літератури:

    Куєвда В. Психологічні ретроспекції української етнокультур- ної моделі : монографія / [В.Т. Куєвда, Т.В. Ковтунович> ; за ред. М.-Л. А. Чепи. — Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2013. — 104 с.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  15. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.28 22:22 ]
    Ми танцювали
    Хтось грав на струнах
    І звук нот створив мелодію
    І занурившись глибоко в душу,
    та надихнув нас танцювати…
    І ми танцювали всю ніч до ранку,
    прокинулась любов жива
    і в серці крила розпустила…
    І світлом заповнила тінь,
    і два серця б’ються разом.
    Бо ніч запалала і палаючи
    перейшла тихо в ранок,
    Дівчата я вам все розповім…
    У мене відносини справжні.
    Я нікого не помічаю крім нього
    за цей час ти в думках моїх
    і я в своїх думках про тебе одному розтану,
    наповнюючи кожну годину життям прекрасним,
    ти живеш в спогадах моїх.
    Коли ти покидаєш мене…
    Мені холодно без тебе
    і важко жити,
    бо ти не можеш замінити весь світ…
    Мені тебе лише бракує.
    Моя загадковість тебе зачарувала,
    бо ти найкращий для мене.

    Translation:
    Someone was playing the strings
    And the sound of the notes created a melody
    And immersed deep in the soul,
    and inspired us to dance…
    And we danced all night until morning,
    awakened love is alive
    and in the heart of the wings spread…
    And the light filled the shadow,
    and two hearts beat together.
    Because the night was burning and burning
    passed quietly in the morning,
    Girls, I'll tell you everything…
    My relationship is real.
    I don't notice anyone but him
    during this time you are in my thoughts
    and I will melt in my thoughts about you alone,
    filling every hour with beautiful life,
    you live in my memories.
    When you leave me…
    I'm cold without you
    and hard to live
    because you can't replace the whole world…
    I just miss you.
    My mystery fascinated you,
    because you are the best for me.

    Використання літератури:

    1. Черрі Фентезі Танцювати для тебе: Фентезі/Черрі,- 2022.- 54 с.

    2. Мойєс Д. Роман На крилах мрії: Роман/ Джоджо Мойєс,- 2020.- 512 с.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  16. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.28 22:10 ]
    Зоряне небо
    Глянула я на зоряне небо,
    вкрите зоряним покривалом
    та побачила моя зірка мерехтить мені світлом.
    Ця зірка горіла живим вогнем
    та позначила мені дорогу на зоряному небі,
    яку я знайшла на усипаному небі.
    Ці зірки охороняються у храмі вогнів, передбачила ніч
    А там за зоряним покривалом в Космосі
    живуть планети
    та мало хто знає, що вони кружляють в Вальсі Всесвіту,
    рухаються і дихають вдалину пливуть у Космосі.
    Там зірки сходяться притягуючи світлом
    в тумані зоряному міражі та світлом проникало мені в очі.
    Зірка впала в світогляді, як вічна сльоза.
    А там мрія моя живе, яка здійснює моє бажання.

    Translation:
    I looked at the starry sky,
    covered with a stellar veil
    and saw my star twinkle with light.
    This star was burning with living fire
    and she showed me the way in the starry sky,
    which I found in the strewn sky.
    These stars are guarded in the temple of lights, predicted the night
    And there behind the starry blanket in space
    living planets
    and few know that they are circling in the Waltz of the Universe,
    move and breathe in the distance float in space.
    There the stars converge attracting light
    in the mist of the star mirage and the light penetrated my eyes.
    The star fell in the worldview like an eternal tear.
    And there lives my dream, which fulfills my desire.

    Використання літератури:

    1. Цвєтков В. Енциклопедія Зоряне небо. Галактики, сузір’я, метеорити: енциклопедія/Валентин Цвєтков,- 2016.- 64 с.

    2. Ванякіна А., Дружинець А., Троян А. Книга Зоряний пил під подушкою. Дитячий альманах: книга/Ася Ванякіна, Анна Дружинець, Анастасія Троян,- 2020.- 96 с.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  17. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.28 22:22 ]
    Чужа маска
    Стою на сцені і не можу зрозуміти,
    яку роль мені грати.
    Вести подвійну гру на сцені,
    розіграла мене:
    Змінюю ігрива чужу маску на обличчі,
    душевний біль і сльози на очах,
    втомлена душа,
    прояви жадібності до всього,
    особливо до грошей.
    Немає ігривої чужої маски на обличчі,
    душа співає душевні пісні в собі.
    Ніби сміюся ридма в дзеркало криве
    заглядаю і очі бачать два світи.
    Намагаючись втекти від брехні,
    а виявляється втікаю від себе,
    але завіса відкривається, і
    я знову граю подвійну гру
    зображаючи щасливі та ідеальні ролі.
    Скільки ж можна в блазні (шута) нам грати.
    Ми живемо у світі чужих масок,
    усі ми граємо чиюсь роль
    змінюючи чужу маску на обличчі
    чи намагаємося зіграти.
    Хтось грає добре,
    хтось мимоволі складає чуді маски на обличчі,
    а потім починає шукати щось нове…
    Правду бачити дуже важко…
    Тому брехня у свій полон схопила…
    Люди не змінюються чуєте не змінюються…
    У цьому житті у кожного роль своя.
    Якщо ви думаєте, що людина змінюється за ради вас,
    то ви глибоко помиляєтесь…

    Translation:
    I'm standing on the stage and I can't understand
    what role should I play.
    Play a double game on stage
    played me:
    I playfully change someone else's mask on my face,
    heartache and tears in my eyes
    weary soul,
    manifestations of greed for everything,
    especially for money.
    There is no game alien mask on the face,
    the soul sings soulful songs within itself.
    It's like I'm laughing in a crooked mirror.
    I look and my eyes see two worlds.
    Trying to run from the lies
    but it turns out I'm running away from myself,
    but the curtain opens and
    I'm playing double game again
    portraying happy and ideal roles.
    How much can we play as a joke.
    We live in a world of alien masks
    we all play a role
    changing someone else's face mask
    are we trying to play.
    Someone plays well
    someone involuntarily folds the wonders of the mask on his face,
    and then he starts looking for something new ...
    It's hard to see the truth...
    Therefore, lies captured in their captivity ...
    People do not change hear do not change ...
    In this life, everyone has a role to play.
    If you think that a person is changing for you,
    then you are deeply mistaken ...

    Використання літератури:

    1. Гордер Ю. Роман У дзеркалі, у загадці: Роман/Юстейн Ґордер, - 2017

    2. Перл М. Біблія для дітей Добро і зло. Біблія-комікс. Захопливий гостросюжетний роман: Біблія доя дітей/Майкл Перл, - 2018. - 330 с.

    3. Маринина А. Детектив Чужа маска: детектив/ А. Маринина. - 2019


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  18. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.28 22:59 ]
    Печера
    У густому лісі стоїть непорушна гора,
    А в горі печера.
    Чорним оком дивиться…
    У мене є вибір піднятися на гору
    чи увійти в печеру.
    Йдучи темною дорогою…
    У темряві не бачити свою дорого…
    Та маючи на меті пройти тяжкий шлях…
    Так побороти свій страх…
    Є змога вчитися на своїх помилках,
    виправляючи їх і рухатися далі,
    пам’ятаючи, що краще підніматися з Землі
    на гору, аніж навпаки.
    Але я почала втрачати віру в себе
    і трохи згодом я побачила маленьку іскру
    у темряві,
    і я почала молитися господарю печери…
    В печері мерехтіла іскра, ніби знак подає:
    «Тобі я віру на руках несу до Бога.
    Надія скрасить тяжкі години буття,
    щоб палав вогонь любові»,
    інші не розуміють, що це мій вибір.
    При цьому не бачивши свій шлях,
    бо мені потрібна сильна рука,
    щоб побачити, те що не бачать інші.

    Translation:
    In the dense forest stands an indestructible mountain,
    And there is a cave in the mountain.
    Watching with black eyes...
    I have the choice to climb the mountain
    or enter a cave.
    Walking down the dark road...
    In the dark you can not see your dear ...
    With the goal of going the hard way…
    So conquer your fear...
    There is an opportunity to learn from your mistakes,
    correcting them and moving on,
    remembering that it is better to rise from the earth
    up than vice versa.
    But I started to lose faith in myself
    and a little later I saw a little spark
    In the dark,
    and I began to pray to the owner of the cave...
    A spark flickered in the cave, as if giving a sign:
    “I believe in you in my arms I carry to God.
    Hope will brighten up the difficult hours of life,
    to burn the fire of love,
    others do not understand that this is my choice.
    While not seeing your way,
    for I need a strong hand,
    to see what others don't see.

    Використання літератури:

    1. Згама Н. Роман Світло та темрява: Роман/Наталия Згама,- 2020 - 286 с.

    2. Шевчук В. Роман Око прірви: Роман/ Валерій Шевчук,- 2022.- 197 с.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  19. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.28 22:16 ]
    Паска
    Запах ароматний паски,
    Та вишитий рушник з візерунками,
    Фарбовані яйця в чашці,
    А на додачу ще й узяти зі столу
    Пляшку червоного вина -
    Це атрибути світлого Великодня

    Віряни несуть до церкви
    Великодній кошик і святкові свічки засвітились,
    І всі частинки освятились…

    Це справді
    День перемоги Духа над
    Підступністю плоті, що
    Прагне сховати людську душу.

    День перемоги нашого
    Страху вічної смерті,
    Що не дає з середини
    Себе зруйнувати…
    Господь дарує Ангела з небес.

    Так розуміючи суть
    Поточного моменту,
    Скажимо урочисто:
    «Воскрес Христос -
    Господній син!»
    І радіють всі «Христос Воскрес на небесах!»
    І на підтвердження
    Почуємо, ніби луна:
    «Воістину, Воістину Воскрес!»


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  20. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.28 22:40 ]
    Борітеся
    Борітеся — поборете! Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава. І воля святая!
    Борітеся — так! Не думайте про смерть,
    горіть в огні єдиного бажання.
    За вільну Україну.
    Боріться - поборете! Ворог відступить і більше не ходитимуть ноги ворога по нашій рідній Батківщині.
    Боріться - так! Ми молимося за своїх героїв
    Боріться - поборете! Слава Україні


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  21. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.28 22:43 ]
    Безмежне кохання
    Вночі місто моє порожнє
    У крізь відображення бачу міріади зірок – вечірнє місто.
    Жінка – вітер
    по місту мчить.
    Не зупиниться жінка – птах.
    Жінка - буря над світом майорить у темряві.
    А ночами грає вона - просто буря,
    вічно одна
    і скаче по кутках як тінь.
    Забравши з порожніх вулиць свій локон.

    В твоїх очах глибина любові бездонні океан,
    і почуття твої - хвилі безмежності,
    ніжне море спокус, сподівання.
    Таємниці мої житимуть на дні безодні видно світло.
    Любов приходить і йде, приносить блаженство та біль.

    Висота кохання безмежна, як наш Всесвіт,
    Чарівна ніч малює з зірок візерунки,
    і до себе в обійми несе!
    Ніби впала з неба зірка.
    До самої глибини серце торкнеться,
    На висоту небес піднесе особисто,
    як кажуть "Крила на п'ятах".
    Раптом явився блиск небесного світла,
    допомогаючи коханим подолати перешкоди.

    Translation:
    My city is empty at night
    Through the reflection I see a myriad of stars - an evening city.
    The woman is the wind
    sweeps through the city.
    The woman-bird will not stop.
    A woman is a storm over the world fluttering in the darkness.
    And at night she plays - just a storm,
    forever alone
    and jumps around the corners like a shadow.
    Taking your curl from the empty streets.

    In your eyes the depth of love is a bottomless ocean,
    and your feelings are waves of infinity,
    gentle sea of temptations, hopes.
    My secrets will live at the bottom of the abyss, the light is visible.
    Love comes and goes, brings bliss and pain.

    The height of love is limitless, like our universe,
    Magic night draws patterns from the stars,
    and carries him into his arms!
    Like a star fell from the sky.
    The heart will touch to the very depths,
    To the height of heaven will personally lift,
    as they say "Wings on the heels."
    Suddenly there was a glint of heavenly light,
    helping loved ones overcome obstacles.

    Використання літератури:

    1. Романівська М. Книга Шахти в небі: книга/Маія Романівська,- 2022.- 40 с.

    2. Стеценко С. Роман Чорна акула в червоній воді: Роман/Станіслав Стеценко, - 2021.- 118 с.

    3. Аткінсон С. Проза Котячий путівник нічим небом: Проза/Стюарт Аткінсон,- 2019.- 64.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  22. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.28 22:38 ]
    Квітка кохання
    Квітка кохання розквітла в мені і в тобі
    Огорнувши нас неймовірним кохання
    І зв'язала нас міцно червоною ниткою навіки,
    Так нас з'єднали самими небесами,
    То квітка кохання пророкувала наше щастя


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  23. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.28 22:42 ]
    Піднялися в гору
    Я і ти - фундамент світобудови.
    Ти дав мені свої Ангельські крила
    Я віддала тобі свої Ангельські крила
    І ми піднялися вгору, до неба, до зірок…
    Щоб ми могли окунутися в безодню космічних почуттів
    І ці космічні почуття живуть в Міріади зірок,
    Де нам відкрита карта із зірок
    І ми торкнулися Всесвіту удвох.
    Виявляється у Всесвіті живе своя музика,
    яка грає на струнах зірок…

    Translation:

    You and I are the foundation of a peace - building .
    You gave me your angel wings
    I gave you my angel wings
    And we went up to the sky, to the stars.
    So that we can plunge into the abyss of cosmic feelings
    And these cosmic feelings live in a myriad of stars,
    Where is a map of the stars open to us
    And we touched the Universe in two.
    Live music manifests itself in the Universe,
    playing on the strings of the stars...

    Використання літератури:

    1. Денисенко Л. Проза Коли ангельські крила смердять перегаром: Проза/Лариса Денисенко, - 2014

    2. Полк Я. Фантастика Депре. Початок: фантастика/Яро Полк, - 2023.- 64 с.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  24. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.28 22:04 ]
    Звикати
    Я ніколи не звикну,
    Я не вмію до заяложеного слова звикнути.
    Бо ці заяложені слова, що живуть у тому роті.
    До гарного слова нам треба звикати,
    Щоб мова була як дзвінке джерело,
    Як кажуть: «подумай сім раз, перед тим, як сказати»,
    Щоб гарні слова твої чули люди
    Щоб гарні слова твої людям радість несли
    Щоб гарні слова твої мелодійно дзвеніло…


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  25. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.28 22:17 ]
    Незалежні
    Ми незалежні,
    як птахи - самовільно літаємо в небі,
    ризикуючи впасти і розбитися
    Ми вільно пархаємо в небі
    без кайданів ніхто надіти не зможе…

    Ми незалежні,
    як коти - свавільно гуляємо самі по собі…
    Ми зі своїм поглядом рожевим!
    Гаряча блискавка затремтить,
    А у очах вогнем шаленим
    Нестерпна бестія кипить.

    Така жага до нестримної волі
    герої не вмирають


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  26. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.28 22:26 ]
    Молитва стихіям
    Я - Північ, бо тіло моє - Земля,
    Мій Спасителю, я - ілюзорна Земля,
    Я молюся духу Земля,
    бо де я не була, не забуваю благословенну Землю,
    яка кружляє у космічнім вальсі…
    Вітри Галактик - вічні скрипалі.
    Гармонія крізь тугу дисонансів
    проносить ритми танцю по Землі.

    Я - Схід, бо дихання моє - Повітря,
    Мій Спасителю, я - антарктичні Вітри,
    Я молюся духу Вітру,
    бо слухаю вітри, що щепочать мені…
    Вночі із хаосу безсоння,
    Коли мій Всесвіт ожива -
    Кидаю слова на вітер
    не шкода нехай зникають,
    А люди як по картах ворожать…

    Я - Захід, бо кров моя - Вода,
    Мій Спасителю, я - лазурова Вода,
    Я молюся духу Води,
    бо торкаюся Води та відчуваю її.
    Із води виходила жінка
    Здивовано очима кося…
    І душа очима промовля:
    «Життя пройде, немов вода,
    І відцвіте, немов вишнева гілка…
    В житті одна помилка - не біда,
    Біда, коли усе життя - помилка»

    Я - Південь, бо дух мій - вогонь,
    Мій Спасителю, я - миготливий Вогонь,
    Я молюся духу Вогню,
    бо дивлюся на вогонь відчуваючи тепло.
    З небес подібно до Прометею,
    що вкрав таїнство Вогню.
    Гуде вогонь - веселий сатана,
    Червоним реготом вихоплюється з печі…
    Підкинув сухого листя та дрова,
    Щоб продовжував горіти.

    Я прошу чотири могутні сили
    Направлять мене та захищати мене
    від злих духів.

    Використання літератури:

    1. Роки Н. Казка Чотири стихії: Казка/ Нурії Роки,- 2019

    2. Мехеда І. Стаття Таємниці Шляху Земної Могутності – відкриваючи Італію та секрети Ватикану: Стаття/Ігор Мехеда,- 2023


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  27. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.28 22:59 ]
    Різдво Христове
    Останній день перед Різдвом
    і добрі і злі духи блукають по світу, що пройшов.
    Наступила новорічну ніч, дивна тиша,
    зорі в небі запалали у різдвяну ніч.
    Цієї ночі засяяло небесне світло.
    Ангели вітають весь світ
    Христос народився в цю мить.
    Раптом на вулиці, всі співають хором колядку:
    Христос народився!
    Славімо його!
    Христос народився!
    Славімо його!
    Христос народився!
    Славімо його!
    в цю світлу мить уся родина до столу сідає,
    щоб поласувати смачного
    та привітати Різдвом Христовим один одного.
    бо Христос є те Світло,
    яке "в темряві світить, і темрява не огорнула його".
    В його присутності Спаситель може принести
    нам Божий мир, любов та світло!


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  28. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.28 22:11 ]
    Побороти в собі страх
    В душі моїй вирує полум'я,
    Там нескінченна боротьба.
    У мене одні згоряють страхи,
    Інші мучають мене.

    Бо я не боюсь втратити
    Я боюсь залишитися сама.
    Я не боюсь темряви -
    Я боюсь мешканців цього середовища.
    Я не боюсь висоти -
    Я боюсь з неї полетіти.
    Я не боюсь простору -
    Я боюсь у ньому померти.
    Я не боюсь смерті -
    Я боюсь процесу...

    Виявляється я боюсь сама себе
    Тому необхідно
    Перебороти свій страх -
    Значить подолати себе.
    Значить не дати обставинам
    Здолати себе.
    Значить показати,
    Що ти сильний духовно?
    Значить довести собі,
    Що ти вартий багато чого.

    Боротьба моя складна, як тортури,
    Але я не опускаю руки
    І лише вона моя спроба
    Щоб розірвати хибне коло.
    Виявилося, що щастя у простому криється...
    2021


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  29. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.28 21:32 ]
    Будинок жахів
    У будинку жахів гуляли ночами
    Літаючі привиди
    Всіх лякали хто заходив
    Або жив в будинку жахів
    Від переляку всі тікали
    Залишаючи будинок
    І ніколи не повертались


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  30. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.28 21:00 ]
    Тінь привида
    Не клич мене
    Я і так сама прийду
    Не жени мене
    Я сама піду,
    Лише стверджую…
    я немов привид, немов тінь, яку не видно,
    Блукаючи в темряві
    і ти мені скажеш іди впекло
    або благословиш мене в ім'я Святоі Трійці
    я бачу сон, що приречений,
    край стражданням не близький,
    якоюсь тінню захоплений,
    Слідовавші за мною
    все втративший в житті привид


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  31. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.28 21:00 ]
    Ми на порозі сну
    Настала пізня пора
    Все заснуло, тільки
    Наша тінь
    Танцювала на стіні
    При палаючої свічки
    І ось настав ранок
    Свічка догоріла,
    Тільки наша тінь залишила
    Слід на стіні…


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  32. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.28 21:56 ]
    Нічні тіні
    Подивися як гарно
    На місто опустилося
    Синє небо з зірками
    Нам зірки посміхалися
    І ми гуляли нічним містом…
    Є лише синє небо
    Та дихання Всесвіту
    І ми залишилися удвох по
    Всій околиці


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  33. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.28 21:10 ]
    У неба попрошу я
    Я не та, і ти інший
    між нами промайнула
    тінь забутого кохання.
    Роки марного чекання
    Залишили в серці рани.

    У неба попрошу я
    Про щастя, про порятунок,
    Про кохання,
    Щоб наше кохання
    не згасало і не зникало.
    Горіла довго та яскраво,
    Щоб наші серця доторкнулися
    До кохання… чи тіні…
    Бо любов жива
    І жити не перестане


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  34. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.28 21:18 ]
    Тінь моя
    Я йду в напівтемрява
    Дивлюсь тихенько тінь
    Крадеться моя за мною
    Куди я вступлю,
    Туди вона
    Я все намагаюся відвернутися,
    Але мені нікуди не подітися від неї
    Вона зі мною
    Живе у мені


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  35. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.28 21:23 ]
    Новорічна ніч
    Новорічна ніч настала
    Все стихло, тільки за вікном
    Завірюха ожива
    Все мела замітала свої сліди залишені за собою
    Ми шлях вели.
    Раптом виє - завиває снігом завірюха


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  36. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.28 21:24 ]
    Я - жінка змія
    В моїх думках коханий чоловік,
    Це образ, майже нереальний
    Але зовнішній вигляд - імпульсивний і брутальний
    Думка про нього зігріває мені душу,
    Він зі мною ночами і днями
    Коли зустрінемося у реалі…
    Раптом іскра пробіжить між нами
    Не дозволимо собі один одного втратити


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  37. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.28 21:43 ]
    Образ
    В моїх думках коханий чоловік,
    Це образ, майже нереальний
    Але зовнішній вигляд - імпульсивний і брутальний
    Думка про нього зігріває мені душу,
    Він зі мною ночами і днями
    Коли зустрінемося у реалі…
    Раптом іскра пробіжить між нами
    Не дозволимо собі один одного втратити


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  38. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.28 21:42 ]
    Дівчина - пацанка
    Я дівчинка пацанка вмію постояти за себе
    Смілива, сильна, справедлива
    Всі мене називають дівчинка - пацанка
    В мені живе бунтарський дух,
    Так не Ангел я, але не демон
    Я с дитинства з хлопцями товаришую
    І до сих пір


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  39. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.28 21:27 ]
    Іграшка - лялька
    Дивлюсь на іграшок - ляльок
    і вони дійсно іграшки - ляльки,
    як гравець вимушено
    зображати з себе іграшку - ляльку,
    хоча це дуже складно.

    Ось мене і подарували
    У день народження купили
    Є улюблена іграшка - лялька
    У мене, у мене
    Це моя найкраща подружка іграшка - лялька
    Для мене, для мене
    Без мене вона вже не може
    Без мене, без мене
    Втекти вона в будь -який момент не хоче
    Від мене, від мене
    Стане, в очі ласкаво дивитись
    На мене, на мене
    Вона всі подаруночки знаходить
    За мене, за мене
    Ім’я їй сама дала я
    Я сама, я сама
    Стала всім вона рідна іграшка - лялька
    У мене, у мене


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  40. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.28 21:20 ]
    Секс і пристрасть
    Ніч спустилася на землю.
    Очі прекрасні чаклують.
    Секс і пристрасть вирують в тиші.
    Немає нікого тільки ми удвох,
    Світанок спустився на землю.
    Очі прекрасні горять,
    Секс і пристрасть має продовження.
    Автор: Наташа


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  41. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.28 21:46 ]
    I love your way
    I love your way.
    In him the spacious.
    My way is long and thorny.
    There is a way of victory, failures,
    sorrow and grief.
    There I’ve made a lot of mistakes.
    I am helpless, but at the same time,
    I have willpower,
    in the end results are ibvious.
    Author’s: Natasha


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  42. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.28 21:42 ]
    Відьма
    Я - відьма
    Наворожила відьма зла, створюю я людям зло.
    Наворожила відьма добра, створюю я людям добро.
    Допоможіть мені - я тобі допоможу, але попереджаю:
    Якщо ти робиш людям зло - все повернеться тобі бумерангом.
    Якщо ти робиш людям добро - все повернеться тобі бумерангом.
    Автор: Наташа


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  43. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.28 21:21 ]
    Telling people
    Telling people
    To tell it
    and what happens
    If you tell me to do something
    and I will do it.

    Telling people
    To tell it
    and what happens
    If you tell me not to do something
    and I won’t do it.

    You need to have your opinion.

    Author’s: Natasha


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  44. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.28 21:23 ]
    Твоя душа вічна
    Твоя душа вічна,
    Вона крила має.
    Вона літає...
    Куди піде ніхто не знає,
    Може знов переродитися в іншому тілі,
    Може в рай піде,
    А може в пекло піде,
    Хто знає що вона хоче.
    Автор: Наташа


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  45. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.28 21:13 ]
    Дід Мороз
    Дід Мороз живе в далекій країні
    Та в новорічну ніч мандрує по всьому світу
    Він везе вітання і подарунки - Вам!
    Підкладає під ялинку,
    Всіх вітає з Новим Роком!
    Автор: Наташа


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  46. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.28 21:48 ]
    Кріпосна
    Раніше була кріпосна - а тепер дворянка.
    Була я звільнена від кріпосного стану
    та вихована за рахунок пана…
    Так, я вийшла заміж за пана!
    Тепер вона кохана та бажана,
    І носить на руках її пан.
    Та він дозволяв їй за викуп
    на волю відпускати кріпосних селян.
    Ось так вона допомогала сільським кріпакам
    добитися вільної від пана
    І навіть не зважаючи на зміни…
    Та досить вже його чекати наказів,
    В усьому твоя воля
    Автор: Наташа

    Використання літератури:

    Вовчок М. Повість Інститутка: Повість/Марко Вовчок,- 2021.- 156 с.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  47. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.28 21:52 ]
    Любов жива
    Моя любов жива і жити не перестане.
    Моя любов від біди і дощу не тікає,
    І вона бореться, щоб вічно жити.
    Автор: Наташа


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  48. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.28 21:45 ]
    Зірка
    Ніч настала,
    по нічному небу зірки пливуть.
    Зірка інколи з неба летить.
    Вже час, вже час загадати бажання -
    Зірка, зірка,
    загадала я бажання,
    Коли здійсниться моє бажання.
    Автор: Наташа


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  49. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.28 21:55 ]
    Faith, hope and love
    I have faith in someone
    I can't believe without faith.
    I love someone
    I can't live without love.
    I hope in someone
    I can't hope without hope,
    But hope dies last.
    Author’s: Natasha


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  50. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.28 21:43 ]
    Money
    We spend money all know how.
    We save money all know how.
    The rich are all easily.
    The beggars are all afford.
    The poor are all hardly.
    Author’s: Natasha


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:



  51. Сторінки: 1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   130