ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій СергійКо
2025.10.26 16:29
Не відчув він тепла середземних країн,
Незнайомі Берлін, Люксембург.
Що Брюссель чи Париж – навіть Києвом він
Не блукав, та й ніколи не був!
Засмагав він під сонцем донецьких степів,
Соледар у підвалах вивчав.
Хоч за віком було йому 20 років –
Ще к

Ніна Виноградська
2025.10.26 15:27
Прадавнина з мого роду) 1 Повертався солдат зі служби у далекому Петербурзі в шістдесятих роках дев’ятнадцятого століття. Їхав на коні, бачив навкруг вишневу заметіль і радів, що йо

Євген Федчук
2025.10.26 15:13
Сидять в корчмі над шляхом козаки.
Димлять їх люльки, що аж ріже очі.
Корчмар до них підходить неохоче,
Бо вже добряче випили-таки.
Як козак випив, краще не чіпать,
Бо з’їздить кулацюгою у вухо.
Чи й шаблею… Нікого не послуха.
Отож корчмар, аби не

Володимир Ляшкевич
2025.10.26 14:35
І на останок зникнуть обрії і далі,
і твердю висушеному єству, в запалі
ще усього минулого свого,- як води -
спадуть, відкриються забутні насолоди.

Пребудь, хоча б тепер, у дійснім світі!
Почуйся птахою, щасливим квітом в житі,
стрімкою рибою у о

Тетяна Левицька
2025.10.26 06:06
Ридала мати: «Вбили сина!»
І проклинала Україну,
І рвала коси на собі.
Колола серце гостра голка,
В труні лежав її Миколка,
В якого очі голубі.

«Тебе ж, — волала рідна мати, —

Віктор Кучерук
2025.10.26 05:33
У могилах, у руїнах
Рідна сторона, -
Кривду робить Україні
Проклята війна.
Вбивства, болі та страждання,
Де б я не ходив, -
Не існує заклинання
В світі од біди.

Микола Дудар
2025.10.26 00:27
Не все в цім світі українське…
З найважливіших запитань
Чому на смак, як мед, злодійське
І в шані виблядки і срань…
Чому нарід шанує панство
Можливо досить а, нарід?
Суцільно виключно зухвальство
Ми ж — джерело своїх же бід…

Сергій СергійКо
2025.10.25 22:51
Про бійку між Гітлером і Сталіним)

“Друга світова спецоперація” –
Так назвали б ту війну сьогодні.
Дві країни – звіра два, дві нації
– Прагнули кінця цивілізації
І на компроміс були не згодні.
Кігті один в одного встромляли,

Борис Костиря
2025.10.25 22:26
Старому немає з ким говорити,
його ровесники померли.
Тільки з тишею,
тільки з вічністю,
тільки з німотою.
Його кімнатою
ходить навшпиньках
вічний голос,

Світлана Пирогова
2025.10.25 21:03
Не нагадуй мені про себе,
Бо валізи осінь готує.
Заблокую споминів сервер,
Все минуле сховаю в тубу.

Не нагадуй мені про себе,
Зона серця вже недосяжна.
Не для мене моделінг-вебка,

Олександр Буй
2025.10.25 19:20
Горне хвилею скреслу кригу
Повновода ріка Десна…
Мій старий молодий Чернігів!
У нас доля на двох одна.

Починалася світла віра
Від Антонієвих печер –
І курганів твоїх кумири

Микола Дудар
2025.10.25 14:01
В ту саму мить мій намір стих…
В цю саму мить переболіло
І віднесло мене від злих
Спочатку душу… згодом й тіло…
А вітер ніжно побурчав…
А згодом зорі з неба сплигли…
Осіння дівонька-свіча…
Ну, тобіш всьо… на свято встигли….

Тетяна Левицька
2025.10.25 09:59
Не позичайте почуття любові,
перлини слів, що лиш одній належать.
Високих замків, а ні вітру в полі,
щоб боляче не падати із вежі.

Сумління не ятрить борги любовні.
Самотина вінчається з зорею.
Ще не ввібрала погляди бездонні,

Віктор Кучерук
2025.10.25 06:31
Знедавна не стало вже сили
Поводить рахунок утрат, -
Війна положила в могили
Число незлічиме солдат.
Щоденні салюти і співи
Спричинюють болісний щем, -
Я жаром душевного гніву
Готовий вщент знищити кремль.

Володимир Бойко
2025.10.25 00:02
Хтось шукає позитиву,
Інший любить негатив
І довбе у хвіст і в гриву
Хто йому не догодив.

Хтось блаженство віднаходить,
Копирсаючись в лайні
І на лихо всій природі

Віктор Насипаний
2025.10.24 23:58
Так сумно часом на душі –
Нема тепла. Вітри, дощі.
А сум за мною, наче тінь,
Між люду , вулиць, днів і стін.
Та день світлішим враз стає,
Коли хтось рідний поруч є.
---------------
А час між пальці, мов пісок:

Борис Костиря
2025.10.24 22:00
Подих осені ледь уловимий
Пролетів до мене звіддаля,
Пронизав стрілою кволі рими
І дихнув у серце, як земля.

Подих осені торкнеться тонко,
Ніби зламана тернова віть.
Нависають виноградні грона

Світлана Пирогова
2025.10.24 20:18
І хто придумав цей затяжний антракт?
Я ніби в душному стою фойє.
І серця стукіт годинникові в такт:
І тук, і тук, бо він десь є, десь є...

Заходжу вглиб глядацького партеру.
Нервую: знайти його не можу.
(Так схоже на трагедію Вольтера.)

Леся Горова
2025.10.24 19:43
ПрянИть опалий лист, гірчить повітря,
Прогріте після заморозків перших.
І барбарису кущ, на тин зіпершись,
Мені плоди простягує привітно:

Як згадку безтурботного крюшону
Між осені, де все гіркаво-кисле.
Подякую. А гілка журно висне,

Артур Курдіновський
2025.10.24 19:35
Київ незламно рахує години,
Стрілка повільно вистукує хід...
Десь в укритті ще дрімає дитина.
Мирну угоду влаштовує світ...

Знову ракети гримучий удар...
Київ незламно рахує години...
Ворог щоночі розпалює жар,

Іван Потьомкін
2025.10.24 19:06
Той день був пам’ятний для Яакова.
День, коли Аврагам помер.
Як і велять звичаї роду,
В час скорботи слід їсти щось округле.
То ж чечевицю на обід зварив онук.
Тільки-но намірився покуштувать,
Як на порозі зависочів Есав.
«Мабуть, ще віддалеки ви

Микола Дудар
2025.10.24 16:33
Почувайся як удома.
Сядь, дружище, не спіши…
Зникнуть cумніви і втома,
Зникнуть порізі і шви…
Хочеш сонця? Прохолоди?
Хочеш вголос?.. Так — чи ні?
Все спитав, як у госпОди,
Тільки знову уві сні…

Тетяна Левицька
2025.10.24 16:01
Чорнота невидюща вмостилась на плечі.
Не шелесне за вікнами бурий покров;
стелить доля ласкаво перини лелечі,
та не може знайти їх незряча любов.

Ти говориш, що світла немає в квартирі,
якось лячно наосліп шукати свічу?
Як проміння злетить у індиг

Володимир Мацуцький
2025.10.24 14:18
Ликует путинский рашизм,
ликует тёмная Россия,
на вшивость сверится, на вшизм
славян Россия, как мессия.

Те собиратели земель,
те проповедники рашизма
серёж – иванушек – емель

Сергій Губерначук
2025.10.24 12:24
Мій любий, ти сидів на лаві в парку
і вітром дихав.
Ти шепотів: «Людиною не хочу бути,
я хочу деревом».
Ти хочеш деревом високим, любий?
«Так, і щоб на ньому – гроші замість листя».
І ти тоді, мабуть, нікому б грошей і не дав,
а високо від кожної

Сергій СергійКо
2025.10.24 12:12
Дивлюсь на сплячі силуети крізь
Ранкового туману, окуляри.
Набридли хвилі повсякденних криз.
Крихкий руйную до реалій міст –
Здаються більш дотепними примари.

Верхівки сосен проштрикнули млу,
Густого неба чарівну безодню.

Світлана Майя Залізняк
2025.10.24 09:23
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

***

Над

Віктор Кучерук
2025.10.24 07:32
У натовпі слухом уловлював: "смерть"
І серце наповнилось болем ущерть.
Це слово щоденно роками звучить,
Порушує спокій і мучить щомить.
Дарма намагаюся стати глухим,
Аби розлучитись зі словом лихим, -
Від мене воно не іде ні на крок,
Раз жалем за

Борис Костиря
2025.10.23 22:47
Парк перебудовують,
здирають асфальт,
знищують старі споруди.
Скільки спогадів поховано
під уламками
старих конструкцій!
Минуле вже ніколи
не повернеться, хіба що

Микола Дудар
2025.10.23 21:56
Я звертаюсь до спільноти:
Досить лаятись, агов!..
Є незіграні ще ноти
Їм потрібна буде кров…
І не тільки на сьогодні
І не тільки для бійців…
Ми усі… усі Господні
А ще ці… оці… і ці,

Марія Дем'янюк
2025.10.23 20:59
У вербові коси заплітав волошки.
Небо усміхалось, стало синьо трошки.

У кленовім листі заспівав тихенько.
Шепотіли хмари: "Гарно як, рідненький!"

У гіллі ялини таємниче дуже.
Вітер віти гладив: "Мій колючий друже."

Тетяна Левицька
2025.10.23 20:53
Лежав дідусь з відкритими очима,
в яких осколок смерті задубів.
В їдкій задусі плакала дитина
і не знаходила своїх батьків.

Вона запам'ятає, Боже правий,
до потойбіччя моторошну ніч,
як дім палав у вогняній заграві,

Євген Федчук
2025.10.23 20:14
Від гір Алтайських тягнуться степи
Попід Уралом, повз Каспійське море,
Понад Кавказькі неприступні гори
В Карпатський упираючись тупик.
Коли Карпати з півдня обійти,
То можна у Паннонію дістатись.
А далі гори – нікуди діватись.
Тут можна трохи дух

Артур Сіренко
2025.10.23 17:49
Приснилась велика дерев’яна хата. Простора і світла. Але всі меблі в домі-сироті були розбиті. Я стояв серед цього дерев’яного хаосу і усвідомлював, все це розтрощив і перетворив полички, ліжка, шафи і комоди в невпорядковану купу дошок саме я. Я вийшов н

Сергій СергійКо
2025.10.23 13:27
Ну нащо їм ділити простір?
Удав внизу, Лелека зверху.
За їжею не треба в чергу.
Та несподівано – як постріл –
Страшна лунає лісом звістка,
Що на галявині Лелеку
Удав прийняв за небезпеку,
Схопив і душить «терористку».

С М
2025.10.23 10:29
Хімія змін – променем лазера –
Твій бурштиновий стоп-сигнал
Збуди тпло
Дай побачити як ти переходиш
Із усмішкою – до кімнати
І поселяєшся мені у думках

О забагато тебе
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Одександр Яшан
2025.08.19

Анастасія Волошина
2025.08.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Інша поезія


  1. Артур Сіренко - [ 2021.10.17 14:57 ]
    Срібне вітрило
    Море,
    Яке існує тільки в минулому
    Таласса солона,
    Що вирує у моїй свідомості
    А ще в сумній казці,
    Яку розповів сліпий лірник.
    Море темних часів
    Посріблене вітрилами аргонавтів
    Тонкого прозорого льону –
    Безпритульних прочан –
    Шукачів металу сонця,
    Всюди чужих, навіть на Острові Мрій.
    Після мідних мечів,
    Після бронзи ножів,
    Що барвились вохрою,
    Люди країни скель, що тратили твердь
    Під сандалями і босими п’ятками-бджолами
    Жадають срібного дня:
    Поцятково:
    Шматочками хмар, що впали в море,
    Шматочками піни – Афродіти колиски.
    Вони лишень зрозуміли,
    Що вітрила – це теж хмари,
    Що життя – це вітер випадку,
    Лишень стрибнули з одного моря до іншого,
    З берегів рибалок долі
    До земель негостинних овечих і сопілкових,
    Як зуби дракона лускатого
    Проросли із землі війною. Страшною.
    А потім –
    З металом сонячним
    Тікати у світ білих скель –
    Посріблених світлом
    І подихом злого Борея –
    Варвара.

    А Ясон
    Кинув свій срібний перстень
    У глибокий колодязь Атени,
    Що вирив Кекропс.
    Ясон – взутий в одну сандалю
    Не знав,
    Що епоха сонячних глечиків
    Довершилась**.

    Примітки:
    * - «Над хвилями – срібне вітрило…» (Джованні Донателло) (іт.)
    ** - Бронзова доба справді давно довершилась – ще три тисячі років тому. Ми живемо в епоху заліза…


    Рейтинги: Народний -- (5.13) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  2. Іван Потьомкін - [ 2021.10.13 19:19 ]
    Раббі Леві з Бердичева
    Під час молитви якось раббі Леві
    Звернувся до Всевишнього:
    «Владико всього світу,
    Колись ходив Ти із Торою
    І намагавсь продать її,
    Як яблука збувають торгівці,
    Доки не погнили вони.
    І що ж? Навіть поглянуть на товар твій
    Ніхто не спокусився.
    Тільки ми взяли.
    Тому-то складемо угоду:
    Ми переповнені гріхами, Ти – милосердям.
    То, може, поміняємося цим?
    І як скажеш: «Мінятись можна тільки рівним»,
    То ось що одповім Тобі:
    «Якби не мали ми гріхів,
    То що б робив Ти з милістю Своєю?»
    Отож, для обміну такого
    Тобі ще слід додать нам:
    Життя, Дітей і Їжу».



    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.85)
    Прокоментувати:


  3. Ігор Герасименко - [ 2021.10.11 09:40 ]
    Слово-оволс
    Хма́ра
    Мара́
    А́ра
    Ра́
    А
    А
    Ра́
    А́ра
    Мара́
    Хма́ра

    2021


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.39)
    Прокоментувати:


  4. Шон Маклех - [ 2021.10.05 23:25 ]
    Осінь сухого дерева
    Моя меланхолія – це листок винограду,
    Що червоніє на холодній стіні старого Дубліна,
    Стіні, що ховає моє alter ego від мене самого –
    Неприкаяного знавця крокодилячих черевиків
    І скрипаля холодного осіннього вітру (назавжди).
    Моя меланхолія – це жінка вдягнена в чорний плащ,
    Що ходить в кам’яний собор Святого Патріка
    Лише скорботної п’ятниці – коли небо заплющує очі,
    Небо, що нависає над нами як дзвін чавунний,
    Що гуде нову пісню про чорну смерть – голосно.
    Моя меланхолія – це пісня нічного сірого птаха
    І крик над болотом сивої жінки, що почуєш лише раз.
    І тільки кулик і чапля всотують звуки його щоранку,
    Але бояться переказати людям – мешканцям пагорбів –
    Зелених овечих лобів трави і спогадів. І сивого диму.
    Моя меланхолія – весталка в білій туніці таляріс,
    Що йде бруківкою гонорового мармурового Риму
    І несе в очах вогонь – полум’я Вести – дочки Часу
    І мислить про квіти кольору неба, що очікують осінь,
    Що сумна як забута хатинка, де жила самотою вдова.
    Мою меланхолію зустрів я вчора в образі миші
    На горищі старого замку відчинивши віконце –
    Впустивши промінчик осіннього жовтого Сонця
    В темряву.



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.57) | "Майстерень" -- (5.53)
    Коментарі: (2)


  5. Іван Потьомкін - [ 2021.09.29 09:02 ]
    ***
    Петрарці заздримо і Норвіду, й Шевченку:
    «Які слова! Таж то сама любов!..»
    ...Нажаль, слова.
    Не загніздилися в серцях
    Лаур, Марій, Ликер.
    Так і літають нічиї.
    Невже на те, шоб справджувавсь
    Одвічний парадокс:
    «Гіркіш страждання – ваговитіш слово»?



    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.85)
    Прокоментувати:


  6. Артур Сіренко - [ 2021.09.28 22:08 ]
    Світильник гасне
    Птах не кричить – бо тьма,
    Світильник гасне,
    В душу як слимак
    Вповзають сутінки –
    Хай не осінні і нехай густі,
    І хай нагадують безодню
    Моря,
    Де почвари світять
    Вогнем холодним.
    Йду в пітьму,
    Як йдуть у сон,
    У сниво черепах,
    Де виноград чіпкий, як наглядач
    Плантацій бавовняних влітку.
    Ego (чи може Едо)
    Як перстень срібний
    Там, у сховку
    У пивниці, що нагадує вертеп
    Дочасний.
    Якби хоча б промінчик,
    Хоча б одну зорю – там, нагорі,
    У чорноті. Де око
    Шукає марно суть, опори, сенсу,
    Мети для мрій.
    Я залишив свої старезні черевики
    Там – за дверима,
    В які давно не стукали.
    Ніхто, ніяк.
    В скарбничку слів апокрифа
    Кидаю замість флоринів
    Залізні цвяхи.

    (Світлина автора віршів. Написано, коли вересень довершився, а Сонце стало холодним.)



    Рейтинги: Народний -- (5.13) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  7. Олександр Сушко - [ 2021.09.26 19:48 ]
    Брехня на брехні їде і брехню поганяє
    Що робити з оригінальними текстами Біблії, написаними арамейською? Чи можна їх показувати людям? Особливо вірянам?
    У синагозі діє правило - Тосефта (додаткове тлумачення): «Той, хто перекладає вірш, як він є - брехун, а той, хто додає,- богохульник».
    Складна ситуація. Тому в Талмуді обумовлено, що є старозавітні тексти, по-перше, які можна читати в синагозі арамейською, але перекладати їх не можна в жодному разі, по-друге,- які не можна навіть читати, а про переклад не можна навіть думати (Тосефта до трактату Мегілла 4.31).
    Але я не юдей, а українець, всі релігії світу для мене однакові, тому хай назвуть мене брехуном, а таки спробую зробити точний (не приблизний!) переклад однієї цікавої історії з Біблії. І буде що буде.
    Сучасна Біблія, яка ходить на руках православних ( і не тільки) містить занадто багато фальсифікацій і перекручених місць. Але переклад 22-го розділу буття - це чистої води блюзнірство і безбожництво. Справа тут не тільки у зґвалтуванні тексту, не в підміні та викиданні окремих слів. Безбожна сама ідея підробки, у результаті якої Бог виявляється спокусником, що за віровченнями і юдеїв, і християн властиво тільки дияволу. Доперекладалися, одним словом.
    У першому ж вірші глави синодального перекладу так і написано (22.1): «Бог спокушав Авраама». В англійській Біблії ще крутіше: «God did tempt Abraham”, тобто - спокушав навмисно, бажаючи визначити ступінь слухняності. Оце такий сучасний переклад.
    А в оригіналі, арамейською? Такого і в помині немає! Бо там іде мова не про спокусу, а про випробовування. І робить це не Бог –Творець, а конкретна богиня - АЛЄ: ЄАЛЄ УЄАЛЄІМ! Оце так номер! А хто про це знає? Хто читає оригінали? Чоловік 200 на всю планету й усе. А християн та іудеїв на планеті мало не півтора мільярди. Так що донести правду такій численій громаді неможливо апріорі. Наче.
    Читаємо далі… і була в ту пору морова пошесть ЄДБРІМ. До речі - і ця подія прихована в сучасній перекладній Біблії.
    Слух про людину, яка жертвою гірського барана змогла зупинити чуму, рознісся серед народів, і навіть хеттійці почали трепетно називати Авраама (23.6) - владика – піднесений богами (АДНІ НІША АЛЄІМ). А у самого Авраама з’явилося одне, але не єдине божество (24.7) - “божество небес» (АЛЄІ ЄШМІМ), в якого він, нарешті, увірував.
    Авраам прожив після епідемії чуми щасливо ще півстоліття, нажив від останньої своєї дружини Кетури шістьох дітей, мав з десяток онуків. АЛЄІМ (боги) перестали турбувати його, і він, маючи власного АЛЄІ, більше до богів не звертався. А на 176-му році життя помер. Поховали його Ісак та Ісмаїл (останній став прародичем сучасних мусульман).
    ІЄУЄ після смерті Авраама взяв на себе піклування про Ісака, хоча благословили його після смерті батька саме боги, усі гуртом - АЛЄІМ.
    А Яків, найбільш відомий з онуків Авраама, прийшов до віри в одного бога складним шляхом. Спочатку він обумовлював: Якщо отримаю хліб, одяг і.т.п, то (28.21) «стане Творець у мене замість богів». Отак от. Нікого вам не нагадує такий персонаж, шановні православні?
    Він боровся з представником АЛЄІМ (богів) і вистояв (32.26.25). І ІЄУЄ його перейменував: «Ім’я тобі буде на Яків, а Ізраїль (Богоборець), бо ти боровся з богами (ЕМ АЛЄІМ) - і людей долати будеш.
    Ізраїль у сутичці постраждав - у нього виявилося пошкоджене стегно і він закульгав. Після боротьби він сказав: «Бачився з богами в лице (РАІ'ТІ АЛЄІМ ПНІМ АЛ-ПНІМ)!».
    Згодом, в Ханаані, він купив землю, поставив на ній жертовник і сказав про нього «Богу моєму - Ізраїль». Це християнська версія. А от вам арамейський оригінал: УГ КРА ЛУ АЛ АЛЄІ ІШРАЛ.
    Переклад такий: Богу моєму - від борця з іншими богами.
    Сьогодні всі монотеїстичні релігії намагаються стерти з власної історії будь-яку згадку про те, що цей світ творили боги, спільно. А потім посварилися, як собаки за кістку. Чому - невідомо. Одного (переможця) - виокремили - інших назвали дияволами, люциперами і таке інше. І зсунули до пекла.
    Одне тривожить: нащо я вивчав арамейську мову? Нащо взявся за переклад оригіналів сучасною мовою? Кому він потрібен? Потрібна - віра. Та, яку пропагують сучасні гуру, святі отці, пастирі, рабини, ксьондзи, монахи та монахині, митрополити та патріархи. Мабуть, взявся за цю справу дарма. Тому піду писати вірші про жіночу вроду. І природу, звісно. Ніхто не обуриться, ніхто не прокляне. А тільки скажуть «Дякую!». Згодні?

    За матеріалами книги Ігора Мельниченка «Коли і скільки заплатили Юді Іскаріоту». І трохи від дяді Саші, звісно.

    26.09.2021р.


    Рейтинги: Народний -- (5.41) | "Майстерень" -- (5.77)
    Прокоментувати:


  8. Іван Потьомкін - [ 2021.09.25 11:03 ]
    ***
    Співала самотність про зграйну дружбу.
    Співала, аж серце злітало з словами
    І в звуках тремтіло.
    Здіймалося вище і вище.
    Як жайворон, висло
    Та й впало, мов грудка.
    Нараз обірвалася пісня.
    На серце людина поклала руку.


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.85)
    Прокоментувати:


  9. Іван Потьомкін - [ 2021.09.23 20:29 ]
    Шалом
    Поки спите ви,
    Стану осінніми світаннями.
    На травах порозкладую мільярди сувенірів.
    Будинки підрожевлю, вмию тротуари,
    Підкину ще жарину в парків багаття
    І заспанії канни на руки площ подам.
    А вже коли займеться сонце в людськім усміху,
    День заспіва над містом свій трудовий псалом,
    Тоді скажу зустрічним таке просте й величне:
    «Шалом!»



    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.85)
    Прокоментувати:


  10. Іван Потьомкін - [ 2021.09.22 09:02 ]
    ***

    ...А діти виростуть.
    От тільки б нам не старіть.
    Щоб дівчина,
    Яку ти оглядаєш так не по-батьківськи,
    Не кинула, мов докір:
    «Дядьку...»
    Аби дружина наніч не сказала:
    «А пам’ятаєш?..»
    ...А діти виростуть.
    От тільки б якомога довше
    Із ними друзями лишатись.
    Щоб їхні друзі нашими були.



    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.85)
    Прокоментувати:


  11. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2021.09.21 21:37 ]
    Кріпосна
    1 к
    Дівиця наша кріпосна,
    ще не знала любові.
    Вона, нібито свята,
    чекала своєї свободи, не любові!
    І вільну твою повертаю - дворянкою дівкою бути хочу...
    приспів:
    кріпосна я твоя кріпосна,
    І дай вільну мені,
    а мені б від тебе, як від чорта бігти!
    Бути не вільною боляче,
    А мені так боляче,
    Та моя мати вчила: "раз боляче терпи!"
    2 к
    чули ви? господар наш змінився,
    іменні ваші продано. І челядь. З молотка
    новий пан до нас вже зявився,
    І життя майбутнє не буде так солодка.
    кріпосною зі своєю, - творив свавілля...
    Та хазяїн колишній так і не надходив.
    приспів:
    кріпосна я твоя кріпосна,
    І дай вільну мені,
    а мені б від тебе, як від чорта бігти!
    Бути не вільною боляче,
    А мені так боляче,
    Та моя мати вчила: "раз боляче терпи!"
    3 к
    Аж раптом на порозі виник пан,
    Сувій він простягнув дівчині,
    папір білий і бант.
    То воля їй дана, як птах,
    і на знак вдячності за волю,
    дівиця руку віддала
    приспів:
    кріпосна я твоя кріпосна,
    І дай вільну мені,
    а мені б від тебе, як від чорта бігти!
    Бути не вільною боляче,
    А мені так боляче,
    Та моя мати вчила: "раз боляче терпи!"
    Автор пісні: Наталія
    2020


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати: | "Віршем"


  12. Шон Маклех - [ 2021.09.18 00:18 ]
    Свято руїн
    Ми – сновиди, в очі яких зазирає Місяць
    Миємо плетені очеретяні сандалі елегій
    У холодних струмках сутінок Ренесансу
    У ніч оксамитову лелечину й лохинову
    Перед святом руїн.
    Ми – поети забутого «вчора».
    Збудую собі не палац – кляштор пісень сумних,
    Не замок камінний, а башту – голкою в хмари,
    Напишу на блакитному небі пісню самотніх,
    Підберіть до неї мелодію на скрипці кленовій
    Королівства зелених каменів Тір Еоган,
    Хочу випити солоне холодне вино Лох-Фойл
    Бо я теж трохи з клану Мак Лохлайнн –
    Так кричали мені лебеді – білі як сніг,
    Дзвеніли мені золотим ланцюжком на лапах.
    Завтра свято руїн! Привітайте мене останнього
    Мешканця цього пустища – порожнечі кульгавого часу.
    На скрипці кленовій замість мене зіграє вітер –
    Серце моє сповнить холодом Істини,
    Псалом проспіває кланам майбутнього,
    Феніям камінної долі прийдешнього.
    Дочасно. На руїнах моїх надій.



    Рейтинги: Народний -- (5.57) | "Майстерень" -- (5.53)
    Коментарі: (11)


  13. Іван Потьомкін - [ 2021.09.17 09:30 ]
    Пошук
    І пішов він розшукувать
    Долі своєї початок,
    Та забув, що треба робить це неспішно,
    І стомивсь, і присів на узбіччі.
    І тоді наче хтось прошептав:
    «А що як пошукать кінець долі?»
    Підвівся.
    Став навшпиньки.
    Бачить –
    Котить хлопчик на нього
    Втричі більшу за себе зорю.


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.85)
    Прокоментувати:


  14. Ігор Герасименко - [ 2021.09.15 12:10 ]
    Трислів’я 21-25
    21
    Осінь. Оси – босі

    22
    Осою гасаю красою, кусаю

    23
    А жінка і зірка, і жилка

    24
    Зірка?.. – Дірка!.. Гірко…

    25
    Маємо мальви – маяки-маятники

    15.09.2021


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.39)
    Прокоментувати:


  15. Іван Потьомкін - [ 2021.09.14 22:19 ]
    Юдей духово

    Відтоді, як з ночов кленових
    Мене життя закинуло в цей світ,
    Не пригадаю дядька Хведося
    Без стружок та олівця за вухом.
    Теслею був знаний
    Дядько на Канівщину всю.
    А в Грищенцях
    Його вважали ще й диваком.
    Не пив і не палив.
    Цуравсь ікон і церкви.
    Штундою був дядько і говорив мені:
    «Повсюди, Бог, Іванку.
    Повсюди Його око».
    По роботі дядько допізна читав.
    В селі бібліотеки не було,
    І він в суботу вирушав до Канева.
    З книжками заходив до перукаря Арона.
    Сказати б, нелегального в юдеїв ребе.
    Про що годинами вони там говорили,
    Я здогадавсь уже в Єрусалимі,
    Коли занурився у Книгу Книг...
    ...Двом характерникам було про що погомоніть.


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.85)
    Прокоментувати:


  16. Іван Потьомкін - [ 2021.09.14 08:08 ]
    ***

    Не мертвими приходять в сни мої рідні.
    «Якже рясно родять яблуні твої, –
    Кажуть щоразу мати. –
    А яблука – так найсмачніші».
    Сестра Онила дорікає:
    »Щось ти запишався, брате,
    Минаєш наші Грищенці.
    «А ти вже, мабуть, героїня...»
    «Ні, другий орден маю.
    Онукам віддала на забавку.
    Не перед телятами ж
    Удосвіта в них хизуватись».
    ...І тільки баба Ганна не заходять в сни.
    Може, тому, що їм віддав останній поцілунок.
    Грудку землі сухої кинув на труну.


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.85)
    Прокоментувати:


  17. Іра Буцяк - [ 2021.09.09 16:23 ]
    Давно відомо: всі битви заздалегідь програні
    Давно відомо: всі битви заздалегідь програні
    А особливо – битва з собою…
    Ця найпекельніша битва можливостей
    І неможливостей – тебе…
    І найбільша мужність – бачити,
    Що ти все більше гаснеш:
    з кожним втраченим шансом,
    З кожним дощем липневого ранку,
    З кожним засушеним букетиком:
    Від друзів, на пам'ять…
    Залишаються
    Слова
    Сліди
    Світло з прихилених дверей спогадів
    Інших – про тебе.
    Вони ходили тобою як в’юнкою дорогою
    Вони блукали тобою,
    Продирались хащами твого болю і страху
    І врешті вийшли кудись туди,
    Де підхилені двері світяться
    Краплинками липневого дощу,
    Прозорим словом,
    Невловимим посміхом
    І – такою палючою присутністю…


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  18. Іван Потьомкін - [ 2021.09.09 09:58 ]
    ***

    А як роки візьмуть мене попідруки
    І на Нево захочуть повести,
    Аби востаннє, немов Моше-рабейну,
    Оглянув я і виднокруги, і прийдешнє,
    Ми сядемо й помовчимо зазвичай,
    То перш, ніж встати і сказати: «З Богом!»
    Спитаю я своїх проводирів:
    «А щось нове відкриється мені?
    Чи вдалині набачу те, що бачу й нині?»
    І як обоє по-роденівськи похиляться в задумі,
    Щоб перервати негостинну тишу,
    Скажу рокам:
    «А знаєте що, хлопці,
    Поки ще ноги носять,
    Зійдімо на Чернечу гору!..
    Бо ж завинив я перед рідним краєм,
    Що стільки літ лиш думаю про нього...
    Та й Кобзареві не віддав останню шану».
    Цікаво б знати,
    Чи згодяться на це мої проводирі?



    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.85)
    Прокоментувати:


  19. Тата Рівна - [ 2021.09.05 15:51 ]
    Моцарту Себястьяна Швайкерта у Львові
    пам‘ятник у камзолі
    міг би бути доречним
    на думку усіх сведущих
    культурного коду адептів

    міг би стояти у місті
    красивим великим знаком
    фалічно-музичним знаком
    причетності до культур
    красивим як — дім культури
    красивим як псевдоквартали
    якихось помпезних будинків
    де зараз сидять —
    профспілка
    бюро шоурум
    та собес

    майбуть
    міг би бути доречним
    але зробили без

    жахливі позбавлені люди
    чеснот і можливо цноти
    і точно без профосвіти —
    їх гнати б у шию та —
    сьогодні керують світом
    антихристи (без профосвіти)
    і ставлять свої ідеї
    на площах хороших міст
    де пахне накопана кава
    заварена правильно кава
    й неправильно теж заварена
    своїм ароматом п‘янить
    і листя кленове опале
    у лиця інтелігентні
    підірване вітром ніби
    класична соната — летить

    а тут їм поставили нащось —
    напевно оті що й Подолу
    втулили велике та чорне
    дуже страшне оте —
    цей пам‘ятник — без інструмента
    без кучерів —
    без камзолу —
    вам кожна дрібна дитина
    розкаже —
    це ж — просто змова
    це точно велика змова
    убити у нас красу
    красу красу красу
    убити у душах наших
    на наших прегарних площах
    позбавлених майже зовсім естетики та краси
    естетики та краси
    у наших містах прадавніх
    що знали часи і кращі
    усе чим вони пишались
    а будуть тепер конати від сорому та страждань

    бо хто вам таке дозволив
    а їм хто таке дозволив
    той пам’ятник без камзолу
    у соціум наш нести
    зробіть нам — милого пана
    наївного ніжного пана
    щоб личко було чудовим
    щоб — скрипка — і розлітались
    як пташечки нотні листи
    щоб скрипка в руках — тендітних
    щоб — банти на туфлях ладних
    щоб все як в людей порядних
    на площах порядних міст

    бо ми як візьмемо вила
    та всиплемо на хвіст солі

    а пам‘ятник без камзолу
    стоїть і дивується наче —
    епоха пройшла та вийшла
    давно через інший хід
    модерн залишився в тому
    минулому вже столітті
    і виклики зовсім інші
    несе кожна мить нова
    а хтось ще ламає списи
    а дехто ще пише вірші
    про дике своє суспільство
    поламане на дрова
    побите мов хвора псяка
    порепане від ілюзій
    відірване від контекстів
    які — учорашній день

    їм мало дядьків у шапках
    у довгих плащах та шубах
    і піших — і на коні
    їм мало фальшивих історій
    сентиментальних історій
    альтернативних історій

    цей пам’ятник музиканту
    у місті однім хорошім
    говорить
    що ні?...


    Рейтинги: Народний -- (5.4) | "Майстерень" -- (5.39)
    Коментарі: (2)


  20. Артур Сіренко - [ 2021.09.02 23:39 ]
    Ладнати вітрило
    У високій вежі людських сподівань
    Налий мені в чашу срібну –
    Блискучу, як зорі посліплі –
    Білі як смуток по тризні, по требі
    У ніч над горою Кайлас,
    Чорного трунку гіркого
    Налий! Терпсіхоро!
    У кров мою бузинову,
    Трунку порожнього степу,
    Де вітер-опришок полиновий
    І сіль на устах. І на рану від кулі.
    По краплі.
    Налий мені в чашу з тавром Мінотавра
    У світі мигдалю гіркого як Час. Наш.
    Ладнаю вітрило:
    Сіре, бо льон відсинів, відчорнів:
    Плисти по мертвим морям,
    Камінь втопити – там, де безодня,
    Блукати в пошуках білого цвіту
    Дерева, що віщує печаль навесні,
    А наразі, на полі куріпок
    На полі моєї журби
    Сонях розстріляно,
    Сонях, що Сонцю вклонився
    Розстріляно кулями –
    Важкими як якір, гіркими як сон
    Під дірявим човном
    На березі озера чаплі.



    Рейтинги: Народний -- (5.13) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  21. Іван Потьомкін - [ 2021.08.31 09:11 ]
    Найкраща з молитов моїх


    Не бузувір я, хоч і не в жодній вірі.
    Хрещений ( як і заведено було в моєму роді).
    Сам, без помочі дяка (батька хрещеного, до речі),
    По-церковнослов’янськи одспівував померлу бабу Ганну.
    Заворожений, стояв перед ворітьми на кладовище,
    Як реквієм невтішний старечі голоси зняли...
    Церкви і синагоги оминаю.
    В собори заглядаю лиш туристом.
    Молюсь щоранку на івриті.
    Щоправда, на відміну од праведних юдеїв,
    Молюсь на самоті.
    Без свідків.
    А головне – без посередників.
    Себто тих, хто титул речника Господнього прибрав собі.
    Навіть із любим рабі Нахманом просто зійшов би
    На котрийсь із пагорбів
    І мовчки випростав би в небо руки.
    То, сподіваюсь, була б найкраща з молитов моїх.


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.85)
    Прокоментувати:


  22. Артур Сіренко - [ 2021.08.25 17:50 ]
    Плавання кам'яних хмар
    Міста мов човни кам’яні
    Дрейфують у бік Вавилону.
    Минуле нагадує: бриз небокараю
    Вітрила наповнював важкістю
    І гнав кораблі кам’яні до заграв,
    Де скрипки зі снігу (зі сміху)
    Співали про келих важкий золотий:
    Отой,
    Що все мимо, все мимо (обабіч)
    Проносив Господь
    До пори і до часу (бо сам же просив).
    А нині громадище (ні, корабель)
    Чи може то хмара цеглин,
    Чи то лабіринт – печерок з жарівками,
    Що на вітрилах (таких же камінних)
    Несуть сині хвилі (як небо)
    Прямісінько в гавань Мардука –
    До воріт Вавилону, де жреці навісні
    Торгують майбутнім: покрадений час
    На терези. І за безцінь.
    А від ока до ока хмари пливуть:
    Теж кам’яні, бо забракло води
    Навіть в уяві. Лишається мармур
    Для хмар і богині Іштар:
    Ідола з брили звільнити
    І розтрощити чоло на дорозі –
    На бруківці зачовганій
    Міста п’яного. Не мрій.
    Просто не мрій. Бо вже досить.
    Мрій.


    Рейтинги: Народний -- (5.13) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  23. Артур Сіренко - [ 2021.08.19 23:29 ]
    Солодкий дощ
    Руде і чуже Сонце
    Зазирає крізь краплі дощу –
    Ми ковтаємо їх як вино –
    Хмільний трунок острова лаврів,
    Черлений, наче остання заграва,
    Густий, як епоха мальованих глеків.
    Це вино дарують нам хмари –
    Нетутешні білі прибульці
    Народжені кам’яними глеками –
    Чашами гір Неповернення –
    Montibus Excelsis de Non-reditus
    (Бо навіщо?)
    А Сонце чуже
    Намагається збудувати веселку
    Між солодкими краплями,
    Змурувати її зі струн-променів –
    Посмішку Іриди-вісниці:
    Дочки Тавманта, сестри Гарпії.
    Під тою веселкою
    Збудують собі домівку
    Рудоволосі перевертні –
    Жінки хвостаті,
    Що необачним мрійникам вкорочують віку.
    Якщо, звісно, Сонце створить веселку:
    Бо краплі надто солодкі,
    Надто п’янкі і надто чужі –
    Для країв то наших – полинових,
    Де все гірке споконвіку. Все.
    Життя навіть…


    Рейтинги: Народний -- (5.13) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  24. Іван Потьомкін - [ 2021.08.18 12:00 ]
    Поміж на завтра й на сьогодні
    Якщо похилий вік і похилив мене
    То це над тим, що відкладалося на завтра.
    Тепер силкуюся перетягти його в сьогодні.
    А це не теж, що перетягувать в змаганнях линву...
    ...Такий собі урок для тих,
    Хто мріяв про спокійну старість.
    Урок, який мало кому вдалося вивчить.
    Отак і підемо на той світ із «незадовільно»,
    Бо ставимо ж самі ми собі оцінку,
    А не хтось там інший.


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.85)
    Прокоментувати:


  25. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2021.08.14 08:27 ]
    Дід Мороз
    1к.
    Послухайте, діти,
    як в ніч новорічну
    Робив дід Мороз наш
    мандрівку незвичну.
    Літак його поніс у мандрівку.

    Приспів:
    Сидять люди за столом.
    Мороз їм гукає:
    - здорові були!
    За що ваші тости сьогодні? - питає
    За рідну Вітчизну, що квітне й зростає!
    За зорі свободи на ріднім Землі!
    За труд наш великий! За мир на землі!
    От - от вже дванадцять куранти поб’ють.

    2к.
    Сидить в літаку Мороз, немов у тачанці,
    У білім кажусі, у шапці - вушанці.
    Літак підіймається вище і вище...
    А дід тільки гладить своє бородище.
    Поглянув униз і бачить

    Приспів:
    Сидять люди за столом.
    Мороз їм гукає:
    - здорові були!
    За що ваші тости сьогодні? - питає
    За рідну Вітчизну, що квітне й зростає!
    За зорі свободи на ріднім Землі!
    За труд наш великий! За мир на землі!
    От - от вже дванадцять куранти поб’ють.

    3к.
    Дід швидко поклав сюрпризи в парашут.
    Раптом діти подивилися у гору,
    І бачать летять до рук подарунки.
    Смачні шоколади і квітів букети, цукерки,
    Листівки з вітанням.

    Приспів:
    Сидять люди за столом.
    Мороз їм гукає:
    - здорові були!
    За що ваші тости сьогодні? - питає
    За рідну Вітчизну, що квітне й зростає!
    За зорі свободи на ріднім Землі!
    За труд наш великий! За мир на землі!
    От - от вже дванадцять куранти поб’ють.
    Переклад:
    Lіsten up, kіds
    As іn the New Year's Eve
    Was doіng our Santa Claus
    The unusual journey
    The plane carrіed hіm on a journey

    Chorus:
    People are sіttіng at the table
    Santa Claus calks them:
    - They were healthy!
    What's up wіth your toast for today? - asked
    For hatіve montherland that
    Blooms and grows!
    For the dawn of freedom іn a hatіve Earth!
    For work of our great! for peace on Earth!
    That's іt there are already twelve curators to beat

    Santa Claus іs sіttіng on the plane lіke іn the wheelbarrow
    In the whіte sheepskіn coat, іn the earflap hat
    The plane rіses hіgher and hіgher
    And Santa Claus only strokes your beard
    Looked down and saw

    Chorus:
    People are sіttіng at the table
    Santa Claus calks them:
    - They were healthy!
    What's up wіth your toast for today? - asked
    For hatіve montherland that
    Blooms and grows!
    For the dawn of freedom іn a hatіve Earth!
    For work of our great! for peace on Earth!
    That's іt there are already twelve curators to beat

    Santa Claus quіckly put the surprіse
    In the parachute
    Suddenly the chіldren looked up mountaіn
    And see gіfts fly іnto theіr hands
    Delіcіous chocolate and candy, bouquets of flowers,
    Postcards congratulatіons

    Chorus:
    People are sіttіng at the table
    Santa Claus calks them:
    - They were healthy!
    What's up wіth your toast for today? - asked
    For hatіve montherland that
    Blooms and grows!
    For the dawn of freedom іn a hatіve Earth!
    For work of our great! for peace on Earth!
    That's іt there are already twelve curators to beat
    Автор пісні: Наталія
    2020


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (6) | "З віршем"


  26. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2021.08.13 09:28 ]
    Рідна Батьківщина
    1 куплет
    Рідною мовою співаємо пісні
    Як мамина пісня лунає і нині
    Українськими словами пишемо вірши
    Як батькові слова мелодійно звучать
    Хай же мир і дружба поєднає всіх
    І хай дзвенить дитячий безтурботний сміх

    Приспів:
    Наша мати Україна, від мати до сина
    Наш батько Україна, від батька до доні
    Нас рідна земля кормить - Україна
    Рідна Батьківщина ти ж у нас єдина
    Як батьки одні

    2 куплет
    Все нам знайоме: зелені ліси
    Тут степи безкраї шумлять
    Там ясніше сонце на небі сіяє
    Там озера, річки дорогу пролягають
    Між ними гори високі стоять
    Хай же з’єднає земля назавжди

    Приспів:
    Наша мати Україна, від мати до сина
    Наш батько Україна, від батька до доні
    Нас рідна земля кормить - Україна
    Рідна Батьківщина ти ж у нас єдина
    Як батьки одні

    3 куплет
    І досі жива наша земля
    Це рідний дім, де затишок й сім’я, колись
    ми по ній ходили босими ногами
    Де на ній проходило наше дитинство, юність
    Цей шлях бере початок від родини
    Хай же живе наша вільна Україна

    Приспів:
    Наша мати Україна, від мати до сина
    Наш батько Україна, від батька до доні
    Нас рідна земля кормить - Україна
    Рідна Батьківщина ти ж у нас єдина
    Як батьки одні
    Translation:

    1 verse
    in one's native language of singing songs
    as mom's song still sounds and today
    ukrainian words to write verses
    as dad's words melody sounds
    let the peace and friendship unite everyone
    and ringing for children's carefree laughter
    chorus
    our mother of Ukraine from mother to son
    our father of Ukraine from father to daughter
    our native land is fed by Ukraine
    Native Homeland you're the only one
    as parents alone
    2 verse
    everything is familiar to us: the green forests
    here to make noise boundless steppes
    there is clearer for sun is shining in the sky
    there are the lakes, the rivers road lie
    between them mountains were high stand
    let will connect Earth forever
    chorus
    our mother of Ukraine from mother to son
    our father of Ukraine from father to daughter
    our native land is fed by Ukraine
    Native Homeland you're the only one
    as parents alone
    3 verse
    our land is still alive
    it's native home, where comfort and family
    once we went on it barefoot
    where our childhood, youth took place on it
    this path originates from family
    long live our free Ukraine
    chorus
    our mother of Ukraine from mother to son
    our father of Ukraine from father to daughter
    our native land is fed by Ukraine
    Native Homeland you're the only one
    as parents alone

    Автор пісні: Наталія
    2019


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати: | "З віршем"


  27. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2021.08.12 08:47 ]
    Рідна Батьківщина
    1 куплет
    Рідною мовою співаємо пісні
    Як мамина пісня лунає і нині
    Українськими словами пишемо вірши
    Як батькові слова мелодійно звучать
    Хай же мир і дружба поєднає всіх
    І хай дзвенить дитячий безтурботний сміх

    Приспів:
    Наша мати Україна, від мати до сина
    Наш батько Україна, від батька до доні
    Нас рідна земля кормить - Україна
    Рідна Батьківщина ти ж у нас єдина
    Як батьки одні

    2 куплет
    Все нам знайоме: зелені ліси
    Тут степи безкраї шумлять
    Там ясніше сонце на небі сіяє
    Там озера, річки дорогу пролягають
    Між ними гори високі стоять
    Хай же з’єднає земля назавжди

    Приспів:
    Наша мати Україна, від мати до сина
    Наш батько Україна, від батька до доні
    Нас рідна земля кормить - Україна
    Рідна Батьківщина ти ж у нас єдина
    Як батьки одні

    3 куплет
    І досі жива наша земля
    Це рідний дім, де затишок й сім’я, колись
    ми по ній ходили босими ногами
    Де на ній проходило наше дитинство, юність
    Цей шлях бере початок від родини
    Хай же живе наша вільна Україна

    Приспів:
    Наша мати Україна, від мати до сина
    Наш батько Україна, від батька до доні
    Нас рідна земля кормить - Україна
    Рідна Батьківщина ти ж у нас єдина
    Як батьки одні
    Translation:

    1 verse
    in one's native language of singing songs
    as mom's song still sounds and today
    ukrainian words to write verses
    as dad's words melody sounds
    let the peace and friendship unite everyone
    and ringing for children's carefree laughter
    chorus
    our mother of Ukraine from mother to son
    our father of Ukraine from father to daughter
    our native land is fed by Ukraine
    Native Homeland you're the only one
    as parents alone
    2 verse
    everything is familiar to us: the green forests
    here to make noise boundless steppes
    there is clearer for sun is shining in the sky
    there are the lakes, the rivers road lie
    between them mountains were high stand
    let will connect Earth forever
    chorus
    our mother of Ukraine from mother to son
    our father of Ukraine from father to daughter
    our native land is fed by Ukraine
    Native Homeland you're the only one
    as parents alone
    3 verse
    our land is still alive
    it's native home, where comfort and family
    once we went on it barefoot
    where our childhood, youth took place on it
    this path originates from family
    long live our free Ukraine
    chorus
    our mother of Ukraine from mother to son
    our father of Ukraine from father to daughter
    our native land is fed by Ukraine
    Native Homeland you're the only one
    as parents alone

    Автор пісні: Наталія
    2019


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати: | "З віршем"


  28. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2021.08.11 09:45 ]
    Зірка
    1к.
    Моя зірка загорілася на нічному небі,
    Їй час у дорозі позначать самі небеса,
    Їй біль від розлук передбачила її ніч,
    І в храмі вогнів тіні, раптом, розбіглися геть
    Приспів:
    Зірка, зірка світла жива душа,
    Висвітлює все навколо,
    Зірка, зірка світла жива душа,
    Вивчає світло любові вона
    2к.
    На усипаному небі зірку знайшла.
    сяє над морем вона одна.
    Горить живим вогнем
    І злегка мерехтіла, ніби щось посилає мені
    Приспів:
    Зірка, зірка світла жива душа,
    Висвітлює все навколо,
    Зірка, зірка світла жива душа,
    Вивчає світло любові вона
    3к.
    А там, за зоряним покривалом,
    мрія моя живе...
    Мрія моя знає великі, малі стежки.
    І всі сюжети, і всі картинки
    Приспів:
    Зірка, зірка світла жива душа,
    Висвітлює все навколо,
    Зірка, зірка світла жива душа,
    Вивчає світло любові вона
    Translation:
    1 verse
    in my night sky star
    burst into fire
    her the time on the way will marked by heavens itself
    her pain of separation is predicted her night
    and in the fire remples of shadow suddenly scattered away
    chorus
    star, star living soul of light
    illuminates all around
    star, star living soul of light
    she is learning love light
    2 verse
    is found a star in the strewn sky
    she shines over the sea alone burning alive fire
    slightly shimmering as if sending something to me
    chorus
    star, star living soul of light
    illuminates all around
    star, star living soul of light
    she is learning love light
    3 verse
    and there behind starryblanket my dream is alive
    my dream knows big and small paths
    plots all and all the pictures
    chorus
    star, star living soul of light
    illuminates all around
    star, star living soul of light
    she is learning love light
    Автор пісні: Наталія
    2019


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (1) | "З віршем"


  29. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2021.08.10 08:31 ]
    Зірка
    1к.
    Моя зірка загорілася на нічному небі,
    Їй час у дорозі позначать самі небеса,
    Їй біль від розлук передбачила її ніч,
    І в храмі вогнів тіні, раптом, розбіглися геть
    Приспів:
    Зірка, зірка світла жива душа,
    Висвітлює все навколо,
    Зірка, зірка світла жива душа,
    Вивчає світло любові вона
    2к.
    На усипаному небі зірку знайшла.
    сяє над морем вона одна.
    Горить живим вогнем
    І злегка мерехтіла, ніби щось посилає мені
    Приспів:
    Зірка, зірка світла жива душа,
    Висвітлює все навколо,
    Зірка, зірка світла жива душа,
    Вивчає світло любові вона
    3к.
    А там, за зоряним покривалом,
    мрія моя живе...
    Мрія моя знає великі, малі стежки.
    І всі сюжети, і всі картинки
    Приспів:
    Зірка, зірка світла жива душа,
    Висвітлює все навколо,
    Зірка, зірка світла жива душа,
    Вивчає світло любові вона
    Translation:
    1 verse
    in my night sky star
    burst into fire
    her the time on the way will marked by heavens itself
    her pain of separation is predicted her night
    and in the fire remples of shadow suddenly scattered away
    chorus
    star, star living soul of light
    illuminates all around
    star, star living soul of light
    she is learning love light
    2 verse
    is found a star in the strewn sky
    she shines over the sea alone burning alive fire
    slightly shimmering as if sending something to me
    chorus
    star, star living soul of light
    illuminates all around
    star, star living soul of light
    she is learning love light
    3 verse
    and there behind starryblanket my dream is alive
    my dream knows big and small paths
    plots all and all the pictures
    chorus
    star, star living soul of light
    illuminates all around
    star, star living soul of light
    she is learning love light
    Автор пісні: Наталія
    2019


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати: | "З віршем"


  30. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2021.08.09 09:40 ]
    Faith, hope and love
    1 verse
    I’ll tell you, your confessional about love
    look around, we’re alone
    Why? What for?
    What are us keep the Earth?

    Chorus
    Faith only person
    love forever alone
    Hope is always the last to die
    This is all that’s us need to live

    2 verse
    We’re two ship on different sides of sail on the river
    on the water we violent and peaceful
    Why? What for?
    What are us keep the Earth?

    Chorus:
    Faith only person
    love forever alone
    Hope is always the last to die
    This is all that’s us need to live

    3 verse
    We’re two birds winged to the sky stick together
    We’re flying proper way
    Why? What for?
    What are us keep the Earth?

    Chorus:
    Faith only person
    love forever alone
    Hope is always the last to die
    This is all that’s us need to live
    Переклад:

    1 к.
    Я розповім тобі свою сповідь про кохання,
    Озирнись навкруги ми одні
    Чому? Навіщо? Що нас тримає на Землі?
    Приспів:
    Вір єдиній людині
    Люби одного назавжди
    Надія помирає останньою
    Це все що нам потрібно в житті
    2 к.
    Ми два кораблі по різні боки пливемо по річці
    На воді ми буйні і спокійні
    Чому? Навіщо? Що нас тримає на Землі?
    Приспів:
    Вір єдиній людині
    Люби одного назавжди
    Надія помирає останньою
    Це все що нам потрібно в житті
    3 к.
    Ми два птаха крилаті на небі тримаємося разом
    Ми літаємо правильним шляхом
    Чому? Навіщо? Що нас тримає на Землі?
    Приспів:
    Вір єдиній людині
    Люби одного назавжди
    Надія помирає останньою
    Це все що нам потрібно в житті

    Authors song: Natalia
    2016


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати: | "With verse "


  31. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2021.08.08 07:49 ]
    Faith, hope and love
    1 verse
    I’ll tell you, your confessional about love
    look around, we’re alone
    Why? What for?
    What are us keep the Earth?

    Chorus
    Faith only person
    love forever alone
    Hope is always the last to die
    This is all that’s us need to live

    2 verse
    We’re two ship on different sides of sail on the river
    on the water we violent and peaceful
    Why? What for?
    What are us keep the Earth?

    Chorus:
    Faith only person
    love forever alone
    Hope is always the last to die
    This is all that’s us need to live

    3 verse
    We’re two birds winged to the sky stick together
    We’re flying proper way
    Why? What for?
    What are us keep the Earth?

    Chorus:
    Faith only person
    love forever alone
    Hope is always the last to die
    This is all that’s us need to live
    Переклад:

    1 к.
    Я розповім тобі свою сповідь про кохання,
    Озирнись навкруги ми одні
    Чому? Навіщо? Що нас тримає на Землі?
    Приспів:
    Вір єдиній людині
    Люби одного назавжди
    Надія помирає останньою
    Це все що нам потрібно в житті
    2 к.
    Ми два кораблі по різні боки пливемо по річці
    На воді ми буйні і спокійні
    Чому? Навіщо? Що нас тримає на Землі?
    Приспів:
    Вір єдиній людині
    Люби одного назавжди
    Надія помирає останньою
    Це все що нам потрібно в житті
    3 к.
    Ми два птаха крилаті на небі тримаємося разом
    Ми літаємо правильним шляхом
    Чому? Навіщо? Що нас тримає на Землі?
    Приспів:
    Вір єдиній людині
    Люби одного назавжди
    Надія помирає останньою
    Це все що нам потрібно в житті

    Authors song: Natalia
    2016


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати: | "With verse "


  32. Артур Сіренко - [ 2021.08.08 02:01 ]
    Провулки
    Серед вулиць пізнього літа,
    У лабіринтах провулків торішньої меланхолії
    Гальмую автомобілі вчорашнього дня:
    Сірого, наче небо Ісландії мрій,
    Я – комедіант ненаписаної вистави
    Про електрика з міста Турина
    На ймення Крамола
    Та його чорну качку і сусідку –
    Карооку швачку подертого на клаптики Неба.
    Серед вулиць невдахи серпня –
    Невизначеного, як недостигле яблуко
    Елегій, що писав Авель
    Годую котів смугастих алегорій Софокла:
    Сиром, з якого зроблений Місяць – той самий,
    Що висів над хатою Джона Кітса –
    Моряка каравели «Елегія».
    Серед вулиць останньої спеки
    Міста, в якому зроду не садили каштанів –
    Гірких, як полин, кінських, як річка Гіпаніс
    Фарбую рогаті тролейбуси
    Чи то плаття канцеляристок
    У колір горобиного сну.
    Завітав у крамницю Джордано –
    Там сова міряє черевики,
    Зайшов у шинок дрімоти –
    Там останню надію міняють на крейцери
    Срібні - з профілем Франца.
    Срібні, як ніч. Срібні, як кулі,
    Які набивав у важкий «Сміт-Вессон»
    Коли я відстрілював вурдалаків
    У ніч, напередодні осені.



    Рейтинги: Народний -- (5.13) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  33. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2021.08.07 11:41 ]
    Любов жива
    1к.
    В мені прокинулась любов жива,
    і десь в серці крила розпустила,
    І моїм світлом заповнить всю тінь,
    і ці два серця будуть битися
    Приспів:
    Прислухайся «моя любов жива»
    Не померла вона моя любов
    І хоч на вершині, і хоч на дні
    Все одно ти - моя любов жива
    2к.
    В твоїх очах я живу цілий світ.
    ти в мені і спогадах моїх живий.
    Я навколо інших не помічаю.
    Я в думках про тебе одному розтану
    Приспів:
    Прислухайся «моя любов жива»
    Не померла вона моя любов
    І хоч на вершині, і хоч на дні
    Все одно ти - моя любов жива
    3к.
    В життя ти увійшов сиреною.
    І наповнюючи кожну годину прекрасним життя.
    Мить заповнив собою,
    прикрашаючи шлях чарівною казкою.
    Приспів:
    Прислухайся «моя любов жива»
    Не померла вона моя любов
    І хоч на вершині, і хоч на дні
    Все одно ти - моя любов жива
    Translation:

    1 verse
    is awakening to love is alive in me
    and somewhere in the heart wings dissolves
    and the fill light would all the shadow
    and two hearts will beat
    chorus
    listen to my love is alive
    my love didn't die
    even on the vertex, even on the bottom
    my love is alive
    2 verse
    in your eyes i'm alive whole world
    in my memories of you are alive in side me
    i don't notice other around l'll melt my thoughts of you alone
    chorus
    listen to my love is alive
    my love didn't die
    even on the vertex, even on the bottom
    my love is alive
    3 verse
    you entered into life of a siren
    filling every hour a wonderful life
    the moment is filled out yourself decorating the way magic fairy tail
    chorus
    listen to my love is alive
    my love didn't die
    even on the vertex, even on the bottom
    my love is alive

    Автор пісні: Наталія
    2018


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати: | "З віршем"


  34. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2021.08.06 11:48 ]
    Любов жива
    1к.
    В мені прокинулась любов жива,
    і десь в серці крила розпустила,
    І моїм світлом заповнить всю тінь,
    і ці два серця будуть битися
    Приспів:
    Прислухайся «моя любов жива»
    Не померла вона моя любов
    І хоч на вершині, і хоч на дні
    Все одно ти - моя любов жива
    2к.
    В твоїх очах я живу цілий світ.
    ти в мені і спогадах моїх живий.
    Я навколо інших не помічаю.
    Я в думках про тебе одному розтану
    Приспів:
    Прислухайся «моя любов жива»
    Не померла вона моя любов
    І хоч на вершині, і хоч на дні
    Все одно ти - моя любов жива
    3к.
    В життя ти увійшов сиреною.
    І наповнюючи кожну годину прекрасним життя.
    Мить заповнив собою,
    прикрашаючи шлях чарівною казкою.
    Приспів:
    Прислухайся «моя любов жива»
    Не померла вона моя любов
    І хоч на вершині, і хоч на дні
    Все одно ти - моя любов жива
    Translation:

    1 verse
    is awakening to love is alive in me
    and somewhere in the heart wings dissolves
    and the fill light would all the shadow
    and two hearts will beat
    chorus
    listen to my love is alive
    my love didn't die
    even on the vertex, even on the bottom
    my love is alive
    2 verse
    in your eyes i'm alive whole world
    in my memories of you are alive in side me
    i don't notice other around l'll melt my thoughts of you alone
    chorus
    listen to my love is alive
    my love didn't die
    even on the vertex, even on the bottom
    my love is alive
    3 verse
    you entered into life of a siren
    filling every hour a wonderful life
    the moment is filled out yourself decorating the way magic fairy tail
    chorus
    listen to my love is alive
    my love didn't die
    even on the vertex, even on the bottom
    my love is alive

    Автор пісні: Наталія
    2018


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати: | "З віршем"


  35. Тата Рівна - [ 2021.08.05 16:27 ]
    шлях поета
    ти вимучуєш тексти ніби народжуєш мертвих людей
    вони оживають коли ти уже не маєш на це надії
    ти не віриш у безкорисливість жодних ідей
    як і у справжність нарощених вій
    вуст набряклих затиснених у обценьки фатуму — індивідуальних його аспектів та точок зору
    на цій планеті насправді не так багато справжнього —
    небо
    море
    теплі херсонські помідори
    голос совісті
    голосіння моменту
    ледь чутні схлипування з вікон та сцен —
    театральні історії —
    це реальність яка суща
    це реальність яка щем

    ти народжуєш мертвих дітей допиваючи за кожним безкінечну заїжджену каву (насправді сухе вино)
    і —
    щоб не знати майбутнього
    виїдаєш ущент всю кавову гущу

    автанділ не приїде — батько твоїх віршів
    закутий довіку в тигровій шкурі
    врешті у кожного діалогу свій довгий курний шлях
    який часто веде не туди

    ти народжуєш мертвих і оживляєш їх
    за допомогою живої води

    хто ж залишиться управляти часом? хто прийде сюди по тобі—
    в пустельну тишу вицвілу пастель?
    чи мертвонароджені зомбі-діти які виходять зі скель
    додаючи сарказму і почуттів знебарвленим снам
    які йменують бутністю й сьогоденням

    ти втрачаєш зв‘язок зі світом котрий виштовхує самий лише смог
    автанділ не приїде — ти приречена на монолог
    безкінечний холодний нудний пустий як дзбан
    за добою нова доба за добою нова доба
    і ніяких змін
    і ніяких нових тем
    і щоночі одне й те саме вар’єте
    у твоїй голові
    до світанку до перших відблисків
    сонцекрику
    порожнеча твоя відчутна та многолика
    дотикова пальпуєма — хочеш бинтуй чи ріж
    ось і ніж

    вони оживають коли ти уже не маєш на це надії
    але чи потрібні думки твої комусь іще?
    ця реальність сценічна дія
    ця реальність сценічний щем

    «Ось ти читаєш про Лая й слабого на очі Фієста, Скіллу, Медею, —
    хіба це не потвори самі?…»*

    «Вже не спіткаєш кентаврів отут, ні горгон або гарпій: Тхне бо людиною скрізь кожна сторінка у нас.»*

    де — земляки твої — хто твій Квінтіліан, хто Сенека, хто сьогодні батько Лукана, хто твій Анней Меллу? —
    хто руку протягне рятуючи із тенет?
    грузнеш піски затягують не на жарт
    божого дару вага позбавляє сил

    ти вимучуєш тексти ніби народжуєш мертвих людей —
    час викопує їх із могил —
    бо не час ще для небуття бо живіші живих
    за гріхи чи за подвиги — та найясніші з картин
    того світу який за вікном і вирує й тече
    сипле пилом й ніколи тобі не підставить плече
    даючи тільки пустопорожню якусь маячню
    і обличчя мов маски кабукі щокожному дню
    і суцільну суцільну суцільну брехню

    ти поет що поетом був та поетом став
    іспокон поет бо природа твоя від бога
    ти поет про якого поети не скажуть нічого
    ти народжуєш мертвих для власних театрів й вистав
    і вони оживають ступають на курні дороги
    на путі без красивих пейзажів й гучної мети —
    шлях поета для того щоб йти
    і нести
    і оголяти хрести
    і тягнути свого власного хреста до останнього вдиху
    — як дано — як скарб або лихо
    і коли знесилено ляжеш у світанковій тиші
    очі тобі закриють вірші


    *Цитати із Марціала у перекладі В.Державіна

    05.08.2021


    Рейтинги: Народний -- (5.4) | "Майстерень" -- (5.39)
    Прокоментувати:


  36. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2021.08.05 10:45 ]
    Money
    1 verse
    We are rich people
    Stomp your feet
    Clap your hands
    Don’t notice anyone
    Stuff your pockets

    Chorus
    Rich and poor and beggars
    Have one misfortune
    Money is wallowing from heaven
    Rich and poor and beggars
    Have one misfortune
    Hard to get money
    Fortune smiles on you

    2. Verse
    We are people beggars
    Calluses your feet
    Black hands
    Don’t raise your head
    To collect money

    Chorus
    Rich and poor and beggars
    Have one misfortune
    Money is wallowing from heaven
    Rich and poor and beggars
    Have one misfortune
    Hard to get money
    Fortune smiles on you

    3 verse
    We are poor people
    No calluses your feet
    Delicate hands
    Sometimes work
    Relax sometimes
    Lucky in live

    Chorus
    Rich and poor and beggars
    Have one misfortune
    Money is wallowing from heaven
    Rich and poor and beggars
    Have one misfortune
    Hard to get money
    Fortune smiles on you
    Переклад:

    1 к.
    ми багаті людці
    ніжками тупає
    ручками плескаємо
    нікого не помічаємо
    кишені набиваємо
    Приспів:
    у багатіїв, у бідних і у жебраків біда одна:
    гроші валяться з небес
    фартуна посміхається
    у багатіїв, у бідних і у жебраків біда одна:
    гроші дістаються важко
    фартуна посміхається
    2 к.
    ми жебраки людці
    ніжки мазольні
    ручки чорні
    голову не піднімаємо
    гроші збираємо
    Приспів:
    у багатіїв, у бідних і у жебраків біда одна:
    гроші валяться з небес
    фартуна посміхається
    у багатіїв, у бідних і у жебраків біда одна:
    гроші дістаються важко
    фартуна посміхається
    3 к.
    ми бідні людці
    ніжки не мозольні
    ручки ніжні
    іноді працюємо
    іноді відпочиваємо
    в житті пощастило
    Приспів:
    у багатіїв, у бідних і у жебраків біда одна:
    гроші валяться з небес
    фартуна посміхається
    у багатіїв, у бідних і у жебраків біда одна:
    гроші дістаються важко
    фартуна посміхається

    Author’s song: Natalia
    2016


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати: | "With song"


  37. Тата Рівна - [ 2021.08.04 16:16 ]
    ***
    у червоних вітрилах все більше та більше тривог
    усе менше надій поривань — безголоса печаль
    володіє і тим капітаном й вітрильником тим
    що на хвилях свинцево-холодних нікуди не рушить
    скам’яніла Ассоль сушить рибу й готує рагу
    їй давно вже не двадцять у неї фарбовані коси
    шкіра надто завітрена й вицвілий колір очей
    Грей спивається — сіра буденність приречено душить
    ніби тиха ця гавань але все насправді не так
    все інакше мальовані ранки холодні й нещирі
    монолог затягнувся у кожного тільки своє
    їхня здатність ужитися знищує діалоги
    і червоні вітрила стають антисимволом віри
    у щасливі закінчення надто великих багать —
    тільки попіл та сажа та діти не завжди доречні
    час-крадій незрівнянний відомий майстерністю кат

    щовесни їм народжує кицька кількох кошенят
    і вони їх щоразу до моря несуть незворушно
    у пориві єдинім — незгоди долаючи тут
    опускаючи в воду і руки і серце і душу
    стане клопотів менше життя забирає життя
    їх хвилини все більше вартують не більше сміття
    і неясно чому ті ж хвилини колись бездоганним
    самоцвітом їм бачились — що відбулося чому?

    наступає зима застигають моря й океани
    замерзає життя на планеті заганяючи в кут
    теплокровних однак охололих із глини чи піни
    двох людей чи не двох а мільйони мільярди людей
    у Ассоль щозими остогидла хронічна ангіна
    Грей застуджені ноги лікує гарячим вином
    багрянисті вітрила собі майорять на морозі
    б’ють о щоглу волають згорьовано про щось своє

    а приречені на умирання багать не ворушать
    розминають зубами тарань наминають рагу
    їм свого вистачає бо й кішку пильнують не дуже
    сипле попелом час засипаючи очі й уми
    аж допоки на схилі залишаться кокони сірі
    безголоса печаль їх загорне в червоне шмаття
    і опустить у море — ні серця ні рук ні душі
    тихий хлип безучасного моря ніяких контекстів
    і залишиться світ як стояв і вітрильник і тексти
    лиш сліпих кошенят буде довго вчуватися спів

    кожен жив як хотів умирав у призначений спосіб
    неживим добігаючи час на холодній землі

    а над морем стояла Ассоль вітер рвав їй волосся
    а у морі її Капітан розвертав кораблі


    Рейтинги: Народний -- (5.4) | "Майстерень" -- (5.39)
    Прокоментувати:


  38. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2021.08.04 10:22 ]
    Money
    1 verse
    We are rich people
    Stomp your feet
    Clap your hands
    Don’t notice anyone
    Stuff your pockets

    Chorus
    Rich and poor and beggars
    Have one misfortune
    Money is wallowing from heaven
    Rich and poor and beggars
    Have one misfortune
    Hard to get money
    Fortune smiles on you

    2. Verse
    We are people beggars
    Calluses your feet
    Black hands
    Don’t raise your head
    To collect money

    Chorus
    Rich and poor and beggars
    Have one misfortune
    Money is wallowing from heaven
    Rich and poor and beggars
    Have one misfortune
    Hard to get money
    Fortune smiles on you

    3 verse
    We are poor people
    No calluses your feet
    Delicate hands
    Sometimes work
    Relax sometimes
    Lucky in live

    Chorus
    Rich and poor and beggars
    Have one misfortune
    Money is wallowing from heaven
    Rich and poor and beggars
    Have one misfortune
    Hard to get money
    Fortune smiles on you
    Переклад:

    1 к.
    ми багаті людці
    ніжками тупає
    ручками плескаємо
    нікого не помічаємо
    кишені набиваємо
    Приспів:
    у багатіїв, у бідних і у жебраків біда одна:
    гроші валяться з небес
    фартуна посміхається
    у багатіїв, у бідних і у жебраків біда одна:
    гроші дістаються важко
    фартуна посміхається
    2 к.
    ми жебраки людці
    ніжки мазольні
    ручки чорні
    голову не піднімаємо
    гроші збираємо
    Приспів:
    у багатіїв, у бідних і у жебраків біда одна:
    гроші валяться з небес
    фартуна посміхається
    у багатіїв, у бідних і у жебраків біда одна:
    гроші дістаються важко
    фартуна посміхається
    3 к.
    ми бідні людці
    ніжки не мозольні
    ручки ніжні
    іноді працюємо
    іноді відпочиваємо
    в житті пощастило
    Приспів:
    у багатіїв, у бідних і у жебраків біда одна:
    гроші валяться з небес
    фартуна посміхається
    у багатіїв, у бідних і у жебраків біда одна:
    гроші дістаються важко
    фартуна посміхається

    Author’s song: Natalia
    2016


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати: | "With verse"


  39. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2021.08.03 09:49 ]
    Ліс живий
    1к.
    Прийшов світанок обійми тишею,
    Луки залиті сивим туманом,
    роса покрила траву і квіти.
    Зоря прокинулася на небі
    У висхідних сонячних променях
    Ліс прокинувся від нічного сну
    Приспів:
    Цей ліс живий, він живе
    у нього добрі очі
    виконаний доброї сили,
    У нього голові шумлять вітри,
    і все живе прокинулося на землі
    2к.
    Птахи заспівали в небі
    і дятел весело по дереву стукає.
    Ліс послухай, на пень присівши,
    дуб дивиться крізь пальці
    на білих радісних беріз
    Приспів:
    Цей ліс живий, він живе
    у нього добрі очі
    виконаний доброї сили,
    У нього голові шумлять вітри,
    і все живе прокинулося на землі
    3к.
    Озера дзюрчат в лісі
    всіх напоює цілющою вологою
    ліс від цього зростає
    Ліс нагодує всіх їжею
    пісні співає хто в лісі живе.
    Приспів:
    Цей ліс живий, він живе
    у нього добрі очі
    виконаний доброї сили,
    У нього голові шумлять вітри,
    і все живе прокинулося на землі
    Translation:

    1 verse
    dawnarried arms of silence
    the meadows are flooded with gray fog
    dew is covered the grass and flowers
    dawn woke up in the sky
    and in the rising - up solar rays
    the forest woke up from night's sleep
    chorus
    this forest is alive he lives
    he has kind eyes
    is made kind power
    winds make noise in his head
    and everything living awakened on the Earth
    2 verse
    the birds were singing in the sky
    and the woodpecker pretty fun
    pounding on wood
    listen to the forest sat on a stump
    and oak tree looks through its fingers
    on white joyful birches
    chorus
    this forest is alive he lives
    he has kind eyes
    is made kind power
    winds make noise in his head
    and everything living awakened on the Earth
    3 verse
    the lakes are babbling in the forest
    everybody give to drink to life
    - giving moisture
    the forest from this is growing
    the forest will feed everybody eating
    sing song who live in the forest
    chorus
    this forest is alive he lives
    he has kind eyes
    is made kind power
    winds make noise in his head
    and everything living awakened on the Earth

    Автор пісні: Наталія
    2018


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (1) | "З піснею"


  40. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2021.08.02 09:47 ]
    Ліс живий
    1к.
    Прийшов світанок обійми тишею,
    Луки залиті сивим туманом,
    роса покрила траву і квіти.
    Зоря прокинулася на небі
    У висхідних сонячних променях
    Ліс прокинувся від нічного сну
    Приспів:
    Цей ліс живий, він живе
    у нього добрі очі
    виконаний доброї сили,
    У нього голові шумлять вітри,
    і все живе прокинулося на землі
    2к.
    Птахи заспівали в небі
    і дятел весело по дереву стукає.
    Ліс послухай, на пень присівши,
    дуб дивиться крізь пальці
    на білих радісних беріз
    Приспів:
    Цей ліс живий, він живе
    у нього добрі очі
    виконаний доброї сили,
    У нього голові шумлять вітри,
    і все живе прокинулося на землі
    3к.
    Озера дзюрчат в лісі
    всіх напоює цілющою вологою
    ліс від цього зростає
    Ліс нагодує всіх їжею
    пісні співає хто в лісі живе.
    Приспів:
    Цей ліс живий, він живе
    у нього добрі очі
    виконаний доброї сили,
    У нього голові шумлять вітри,
    і все живе прокинулося на землі
    Translation:

    1 verse
    dawnarried arms of silence
    the meadows are flooded with gray fog
    dew is covered the grass and flowers
    dawn woke up in the sky
    and in the rising - up solar rays
    the forest woke up from night's sleep
    chorus
    this forest is alive he lives
    he has kind eyes
    is made kind power
    winds make noise in his head
    and everything living awakened on the Earth
    2 verse
    the birds were singing in the sky
    and the woodpecker pretty fun
    pounding on wood
    listen to the forest sat on a stump
    and oak tree looks through its fingers
    on white joyful birches
    chorus
    this forest is alive he lives
    he has kind eyes
    is made kind power
    winds make noise in his head
    and everything living awakened on the Earth
    3 verse
    the lakes are babbling in the forest
    everybody give to drink to life
    - giving moisture
    the forest from this is growing
    the forest will feed everybody eating
    sing song who live in the forest
    chorus
    this forest is alive he lives
    he has kind eyes
    is made kind power
    winds make noise in his head
    and everything living awakened on the Earth

    Автор пісні: Наталія
    2018


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати: | "З піснею"


  41. Артур Сіренко - [ 2021.08.01 14:46 ]
    Торба Сивіли
    У затінку лавра – дерева Дафни
    Між двома струмками солодкими
    Торба Сивіли
    Забута загублена непотрібна,
    Хоча з якимись папірусами
    Чи то пергаментами
    (Вишкрябаними палімпсестами),
    А кому нині ті пророцтва потрібні?
    Сурмачі ж бо в Колізеї виключно,
    А питво хмільне прогіркло отрутою,
    Весталки стали вакханками,
    Волоцюги називають себе філософами,
    А митники громадянами,
    А тирани й деспоти благодійниками,
    А грабіжники легіонерами,
    А повії жрицями Еросу.
    Забагато містерій у місті сови,
    Фессалійці, метеки юрбою
    По дорозі з Колону в Атени
    І з Атенів в Колон – колись там Едіп блукав,
    Нині дорога на торжище,
    Де продають рабів
    З клеймом замість гідності.
    А десь на острові
    ще правлять віче Кабіри
    На мові пелазгів плетуть візерунок слів
    Про човен Дардана, про солодке вино,
    Яке в кратері чорному
    Колись давно піднесли аргонавтам.
    Вони.

    Невже хтось вчитається,
    Розбере по літерах ті пророцтва писані
    Мовою давно забутою?
    Може комусь потрібно воно?
    Та кому? Кому?



    Рейтинги: Народний -- (5.13) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  42. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2021.08.01 07:59 ]
    Ліс живий
    Жива лісова магія
    У ньому все живе і розквітає.
    всі збіглися,
    Що б подивитися на красу і силу лісу
    І що б послухати шум вітрів,
    Та й спів птахів
    Всіх їх зачарувала магічна сила лісу
    Автор: Наташа
    2020


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати: | "З піснею"


  43. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2021.08.01 07:19 ]
    Two roles


    1 verse
    I’ll write you are the game script
    So that you began living in your role
    You are not at the real scene
    And in live two images live

    Chorus:
    Two roles
    Two roads
    Learn to play two roles
    Open scene

    2 verse
    I’ll write you are a fairy tale
    So that opened your world
    Don’t flirt double game
    Come back real life

    Chorus
    Two roles
    Two roads
    Learn to play two roles
    Open scene

    3 verse
    I’ll write you are life
    So that leading you to the world of being
    scene of being opened
    There is work to do

    Chorus
    Two roles
    Two roads
    Learn to play two roles
    Open scene
    Переклад:

    1 к.
    Напишу тобі сценарій гри
    Щоб ти вжився в роль свою
    Ти на сцені не ріальний
    А в житті два образи живуть
    Приспів:
    Дві ролі
    Дві дороги
    Дві ролі зіграти навчились
    Сцену відкрий
    2 к.
    Напишу тобі казку
    Щоб відкрив свій світ
    Незагравайся подвійною грою
    Повернись до реального життя
    Приспів:
    Дві ролі
    Дві дороги
    Дві ролі зіграти навчились
    Сцену відкрий
    3 к.
    Напишу тобі життя
    Що веде тебе в світ буття
    Сцена буття відкрита
    Там працювати треба
    Приспів:
    Дві ролі
    Дві дороги
    Дві ролі зіграти навчились
    Сцену відкрий

    Author’s song: Natalia
    2017


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати: | "With the verse"


  44. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2021.07.31 11:09 ]
    Two roles


    1 verse
    I’ll write you are the game script
    So that you began living in your role
    You are not at the real scene
    And in live two images live

    Chorus:
    Two roles
    Two roads
    Learn to play two roles
    Open scene

    2 verse
    I’ll write you are a fairy tale
    So that opened your world
    Don’t flirt double game
    Come back real life

    Chorus
    Two roles
    Two roads
    Learn to play two roles
    Open scene

    3 verse
    I’ll write you are life
    So that leading you to the world of being
    scene of being opened
    There is work to do

    Chorus
    Two roles
    Two roads
    Learn to play two roles
    Open scene
    Переклад:

    1 к.
    Напишу тобі сценарій гри
    Щоб ти вжився в роль свою
    Ти на сцені не ріальний
    А в житті два образи живуть
    Приспів:
    Дві ролі
    Дві дороги
    Дві ролі зіграти навчились
    Сцену відкрий
    2 к.
    Напишу тобі казку
    Щоб відкрив свій світ
    Незагравайся подвійною грою
    Повернись до реального життя
    Приспів:
    Дві ролі
    Дві дороги
    Дві ролі зіграти навчились
    Сцену відкрий
    3 к.
    Напишу тобі життя
    Що веде тебе в світ буття
    Сцена буття відкрита
    Там працювати треба
    Приспів:
    Дві ролі
    Дві дороги
    Дві ролі зіграти навчились
    Сцену відкрий

    Author’s song: Natalia
    2017


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати: | "With the verse"


  45. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2021.07.31 11:14 ]
    To play the role
    I am playing a role on the scene
    Don't know yourself, I to be played too long
    Don't forget that you play a role
    Don't forget that text isn't the main thing
    Much more important deeds and tread
    To look around closely - there are jokes in tragedy
    Because fiction real than naked truth
    On the scene you the ability to make up, create, get into the role,
    And life is getting harder
    Author’s: Natalia
    2019


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати: | "With the song "


  46. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2021.07.30 18:48 ]
    To play the role
    I am playing a role on the scene
    Don't know yourself, I to be played too long
    Don't forget that you play a role
    Don't forget that text isn't the main thing
    Much more important deeds and tread
    To look around closely - there are jokes in tragedy
    Because fiction real than naked truth
    On the scene you the ability to make up, create, get into the role,
    And life is getting harder
    Author’s: Natalia
    2019


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати: | "With the song "


  47. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2021.07.30 17:27 ]
    Попа
    1к.
    Мої дівчата, я Вам все розповім
    У мене, знаєте, відносини справжні
    І ні з блондином, з брюнетом стоять
    Я боюся, що мій світ і його
    і вас ранить багатьох
    Бо тому що у мене ростуть з попи ноги.

    Приспів:
    Моя попа крутіша за всіх
    Моя попа краща за всіх
    Моя попа па - па - па
    Мої ноги ходять туди - сюди
    Моя попа робить круть
    Моя попа крутиться, як дзиґа
    Сексуальна задниця моя
    Моя Попа па - па - па

    2к.
    Мої ноги наступали по райській траві
    І небесні пісні звучали в мені
    Але настала пора по землі мені крокувати
    Маю багато різних доріг побачити
    Маю багато різних країв побачити вдалі

    Приспів:
    Моя попа крутіша за всіх
    Моя попа краща за всіх
    Моя попа па - па - па
    Мої ноги ходять туди - сюди
    Моя попа робить круть
    Моя попа крутиться, як дзиґа
    Сексуальна задниця моя
    Моя Попа па - па - па
    Translation:

    1 verse
    girls i'll tell you everything
    i know in real relationships
    not with the blonde, with a dark-haired boy becomes
    i'm afraid that my world and his and you hurt many
    because i'm growing out of butt with feets
    chorus
    my ass is everyone coolest
    my ass is everyone best
    my ass pa-pa
    my feets go back and forth
    my ass makes a cool
    my ass spinning as a peg top
    sexy my butt mine
    ass pa-pa
    2 verse
    my feet is stepping on paradise grass
    and celectial soungs sounded to me
    but it's about time step on Earth for me
    see many different roads to see
    see many different edges to see successful
    chorus
    my ass is everyone coolest
    my ass is everyone best
    my ass pa-pa
    my feets go back and forth
    my ass makes a cool
    my ass spinning as a peg top
    sexy my butt mine
    ass pa-pa

    Автор пісні: Наталія
    2019


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати: | "З віршем"


  48. Ігор Герасименко - [ 2021.07.30 07:30 ]
    Трислів’я 16-20
    16
    ридати, родити редути, радіти

    17
    стреси, з траси не струсите!

    18
    сповідь спалить пам'ять

    19
    а світ – сват і смут, і свят

    20
    нема Немо неба

    30.07.2021



    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.39)
    Прокоментувати:


  49. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2021.07.29 10:29 ]
    Попа
    1к.
    Мої дівчата, я Вам все розповім
    У мене, знаєте, відносини справжні
    І ні з блондином, з брюнетом стоять
    Я боюся, що мій світ і його
    і вас ранить багатьох
    Бо тому що у мене ростуть з попи ноги.

    Приспів:
    Моя попа крутіша за всіх
    Моя попа краща за всіх
    Моя попа па - па - па
    Мої ноги ходять туди - сюди
    Моя попа робить круть
    Моя попа крутиться, як дзиґа
    Сексуальна задниця моя
    Моя Попа па - па - па

    2к.
    Мої ноги наступали по райській траві
    І небесні пісні звучали в мені
    Але настала пора по землі мені крокувати
    Маю багато різних доріг побачити
    Маю багато різних країв побачити вдалі

    Приспів:
    Моя попа крутіша за всіх
    Моя попа краща за всіх
    Моя попа па - па - па
    Мої ноги ходять туди - сюди
    Моя попа робить круть
    Моя попа крутиться, як дзиґа
    Сексуальна задниця моя
    Моя Попа па - па - па
    Translation:

    1 verse
    girls i'll tell you everything
    i know in real relationships
    not with the blonde, with a dark-haired boy becomes
    i'm afraid that my world and his and you hurt many
    because i'm growing out of butt with feets
    chorus
    my ass is everyone coolest
    my ass is everyone best
    my ass pa-pa
    my feets go back and forth
    my ass makes a cool
    my ass spinning as a peg top
    sexy my butt mine
    ass pa-pa
    2 verse
    my feet is stepping on paradise grass
    and celectial soungs sounded to me
    but it's about time step on Earth for me
    see many different roads to see
    see many different edges to see successful
    chorus
    my ass is everyone coolest
    my ass is everyone best
    my ass pa-pa
    my feets go back and forth
    my ass makes a cool
    my ass spinning as a peg top
    sexy my butt mine
    ass pa-pa

    Автор пісні: Наталія
    2019


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати: | "З віршем"


  50. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2021.07.29 10:41 ]
    Попа
    Моя попа крутіша за всіх.
    Моя попа краща за всіх.
    Заманила усіх чоловіків.
    Посадила на ланцюг,
    і не відпустила нікого
    от і все.
    Автор: Наташа
    2020


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати: | "З піснею"



  51. Сторінки: 1   ...   23   24   25   26   27   28   29   30   31   ...   126