ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2025.07.27 14:43
Рожевий світанок тебе спонукає
любити життя, любити людей.
Хоч знаєш: реальність пекуча - не казка,
А в тебе, як в сонця, - купа ідей.
Зсередини світишся легко, квітково,
і попри байдужість, стільки добра,
бо хтось розуміє всю суть із пів слова.
Га

Іван Потьомкін
2025.07.27 11:32
«Незамінимі є!»-
Прийміте, Якове, цю істину до себе в гості.
«Незамінимі є!»-
Не солодко Вам буде з гостею цією там, у високості.
Бо я її ще й дещо приперчу:
«Не всіх за образом і на подобу Бога створено!
А тільки тих, хто, як і сам Господь,
Без п

Артур Курдіновський
2025.07.27 05:51
Забуті чи порушені статути
Давно покрив багаторічний пил.
Щось невідоме може затягнути
Туди, де вже немає більше сил.

Триматися. Нав’язана спокута
Веде до недоглянутих могил.
Вони не згодні навіть натякнути

Віктор Кучерук
2025.07.27 05:17
Успадкую від чутої пісні
Тихий смуток і бажаний сміх, –
І нерівність відому й безвісну
Протяжних українських доріг.
Успадкую і пристрасть, і щирість
До своєї дружини від слів,
Що для чистки сумління з’явились
І які серцем радо зустрів.

Борис Костиря
2025.07.26 22:13
Коли всі слова вже сказані,
приходить туман мовчання.
У ньому живуть
невідомі істоти,
губляться рукописи,
зникають голоси,
розчиняються надії.
У ньому ворушить клешнями

Олег Герман
2025.07.26 20:49
У психологів і психіатрів, людей, які щодня працюють з особистісними переживаннями та досліджують різні тонкощі поведінки, сприйняття реальності неминуче змінюється. Ми починаємо бачити норму там, де більшість помічає дивацтва, і б'ємо на сполох у ситуац

Віктор Насипаний
2025.07.26 14:22
Довго дядько у крамниці
Огляда вітрини.
Річ якусь бере з полиці,
То питає ціни.

Чеше лоба, мружить очі,
Раз по раз зітхає.
Сам не знає, що він хоче.

М Менянин
2025.07.26 14:02
Почув Благовіст* хто Софії –
на часі молитва тому,
звернутись до Бога в надії
і стати прихильним Йому.

Геть сум віджени свій, козаче,
бо посмішка личить тобі –
довкола все краще, неначе,

Віктор Кучерук
2025.07.26 05:49
Я бажаю вам позбутись
Безуспішності й невдач, –
Не вдаватися у смуток,
Не вдарятися у плач.
Я бажаю вам яскравих
Та успішних дій і справ, –
Дочекатися появи
В світі парості добра.

Артур Курдіновський
2025.07.26 02:07
Все дивиться на небо весняне
Моя душа, рятуючись від згуби.
Провадження до мене позовне
Навколишні світи складають грубо.

І тільки щось далеке, рятівне
Перемагає звук сумної туби.
Боїться сьогодення нищівне

Борис Костиря
2025.07.25 21:47
Вишня, заросла бур'янами
і дикими деревами, -
це тендітність,
заросла грубістю.
Вона далеко від людей,
від цивілізації,
ніхто її не бачить,
ніби забуту сутність.

Юрій Лазірко
2025.07.25 17:52
Згубив її з останнім вивихом струни.
За першим видихом ще не відчув утрати.
Любов летітиме у Місячній Сонаті,
як долетить до серця, Боже – схорони
і сотвори їй вічну... Де Твої палати
заходять, нiби у Йордан, в Чумацький Шлях,

дай місця – аж до ві

Сергій Губерначук
2025.07.25 15:25
На авансцені – четверта стіна.
Не зрить героїня оглядної зали.
У морок шовковий безтямна вона
по білій мотузці з реалій сповзала.

У звукоцеху кували ліси –
бо, власне, ліси це і є звукоцехи;
як фон – голоси, голоси, голоси,

Володимир Бойко
2025.07.25 12:19
Папуаси в лісах Полінезії
Влаштували читання поезії.
Хто найкраще читав -
На закуску попав
І поетів катма в Полінезії.

У славетному місті Козятині
Продавали на ринку козлятину.

Михайло Підгайний
2025.07.25 11:22
Весна джерела породила
В лісах між заячих стежок.
Із вод, що бігли вниз по схилах,
Сплітався кволий потічок.
    На стежці кладка у минуле
    Ще досі там, над потічком,
    Між трав, де літо промайнуло,
    Між верб розлогих за селом.

С М
2025.07.25 10:57
ДляИншого*


Іще чекали день &
На небі хмари темні
Поговір сумний «Він
Іде з життя
Нема йому життя»

Віктор Кучерук
2025.07.25 10:46
На світанні догоряють зорі
І стає сріблистою роса, -
І про щось притишено говорить
Вітер прояснілим небесам.
На світанні налилася синню
І покрилась брижами ріка, -
І хмарки пронизує проміння,
Рясно сіючись навскосяка.

Артур Курдіновський
2025.07.25 07:11
Надія, непомітна сіра миша,
Ховається від злої сарани,
Бо світ навколо сильно погрубішав,
Все менше віри. Більше сивини.

Оглухнути. Принаймні, так зручніше,
Коли лише плювки та стусани
Зробили справу. Діамант мутнішав,

Борис Костиря
2025.07.24 21:54
У полі, в лісі чи в саду
Не клич біду, не клич біду.

У самоті чи на виду
Не клич біду, не клич біду.

Не клич біду на свій поріг,
Пізнавши таємний гріх.

Артур Сіренко
2025.07.24 10:38
Того незачесаного літа я мандрував з Рудим Зачарованим Мандрівцем річкою – Дніпром (Бористеном). Ми плили човном вниз по течії від Любеча аж до Низів. Під кошлатим сірим вітрилом на якому ми намалювали вохрою знак Сонця. Інколи (коли вітер втомлювався і б

Татьяна Квашенко
2025.07.24 09:04
Полювали з Полею на полі
ми на квіти для прикраси долі
і зустріли на дорозі кицю,
що ходила пити до криниці
та напилася водиці вволю,
тож полює на польовку в полі,
там де квітів просто досхочу.
А що далі було – промовчу!

Артур Курдіновський
2025.07.24 05:47
Де серце із полегшенням зітхне,
Там більше вже не буду сумувати.
Покинувши приміщення чумне,
Я припинив шукати винуватих.

В обличчя вітер весняний дмухне,
Життя чуже так легко прикрашати!
Порожнє гасло, пафосно-гучне,

Віктор Кучерук
2025.07.24 05:45
Як належить, як годиться,
Як складається завжди, –
Рожевіє зоряниця –
Блідне місяць молодий.
Укриваючись імлою,
Снами марить небосхил, –
Тільки очі вабить грою
Світло двох небесних тіл.

Ярослав Чорногуз
2025.07.23 22:44
Моя душа кривавилась від болю,
Ота з косою клята знов прийшла.
І почала свою чинить сваволю,
На очі мов насунулась імла.

І в серце заганяла люто голку.
І душу рвала кігтями вона.
Чи правда то була, а чи наколка --

Борис Костиря
2025.07.23 22:28
Ви повинні сказати
за нас усіх, загиблих.
Чи Ви зможете це зробити?
Чи Вам це під силу?
Ви повинні подати
різні голоси війни.
Тільки так вони зіллються
у симфонію,

Пиріжкарня Асорті
2025.07.23 21:35
позив кар'єр на штрек увага
глибінь хто встиг копри зібрав
собі кому ж невже все марно
хана

I.
данило майстер кожну скриньку
до малахітниці возив

М Менянин
2025.07.23 19:09
Топ-10 формул українцям з відео контентом –
електронна книга
для уважного читача,
звертає увагу на нагальне
дає людям варіанти для вчинків.
Воїн ЗСУ грає на бандурі - фонова музика.

Назва...........................................................

Ірина Вовк
2025.07.23 09:35
Ні сирен, ні тривог… від руїн сивий дим…
Палахкоче свіча… Вітер дме верховіттям…
У терновім вінку прихиляється Бог
К убієнним жінкам молодим
і їх ненародженим дітям.

Ген, у райськім саду під дощем золотим
Розів’ється той дим лиць рясним

Юрій Гундарєв
2025.07.23 09:13
Учора, 22 липня, буквально через кілька тижнів після прощального концерту, залишив сцену життя
видатний англійський рок-музикант, який щиро підтримував Україну…


Оззі Осборн у засвіти відійшов -
хіба в це повірити можна?
Здається, це просто чергов

Віктор Кучерук
2025.07.23 06:03
Я сам собі псую життя,
Свій вік вкорочую невпинно,
Якщо проймаюсь відчуттям
Несправедливої провини.
Гріхи, приписані мені,
Не учиняв ніде ніколи,
І хоч кажу усоте “ні”,
Не можу вибратись з юдолі.

Артур Курдіновський
2025.07.23 03:25
Кудись в минуле, а, можливо, й вище
Безпосередньо прагнув перейти.
Загублене кохання відродивши,
Зі щастям тихим був би знов на «ти».

Навколо подивитися пильніше,
Звільнившись від обіймів самоти!
Побачити, як білим снігом вкривши,

Іван Потьомкін
2025.07.23 00:39
Люблю дитячі голоси,
де правих і неправих не існує,
бо в річище одне сходяться докази усі,
фіналом спірок -руки на плечі…
…пригадую своє дитинство навісне,
де в колі пастушків був кволим недотепою,
вряди-годи синці діставалися мені,
та все печеною

Борис Костиря
2025.07.22 22:07
Де міститься душа трави?
У стеблині, у квітах, у листках?
Коли ми залишаємося
зовсім самотніми,
єдиний вихід - пірнути
у душу трави.
Вона безпородна і безбарвна,
говорить розпливчастими фразами,

Світлана Пирогова
2025.07.22 18:39
Цей світ шумить. О, як же він шумить!
Усе переплелось, заплуталось. Де ниті,
які тримали людськість? То ж щемить
від божевілля війн. Ще й душі платять мито.
Життя людське розчавлене щодня,
руїни залишаються, вогонь і попіл.
Ворожі руки доторкнулись

Юхим Семеняко
2025.07.22 14:06
На вітринах аптек в Окаямі
Дозрівають сардельки й салямі.
А в теплицях супи.
Ти не дуже тупи,
А осмислюй життя в Окаямі.

Пропонують бістро в Ліверпулі
Для гурманів телячі пілюлі.

Віктор Кучерук
2025.07.22 07:15
Гай співучий і зелений
У мрійливість зажене, –
Вабить зір та слух, як сцена,
Дійством збуджує мене.
Дивовижно різноликий
І багатий на талан, –
Він ховає хащі дикі
Серед топтаних полян.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Равлик Сонний
2025.06.25

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Чорнява Жінка - [ 2008.02.28 11:51 ]
    Епіграма на Критуса Нахмана
    Невчасно прервано коїтус,
    У графоманів їде дах,
    На полювання вийшов Критус,
    А разом з ним – славетний Нах.

    І провокатори занили,
    Очко судомить чорний жах:
    Здійма їх на сатири вили
    Шляхетний хлопець Критус Нах!

    :))


    Рейтинги: Народний 4.75 (5.54) | "Майстерень" -- (5.52)
    Коментарі: (12)


  2. Юлія Гордійчук - [ 2008.02.28 11:36 ]
    ***
    Не печалься, солнышко,
    Сядем у окна,
    Помолчим до донышка:
    За окном зима,
    Как мираж расстаяла
    И стекает с крыш...
    Всю весну бы слушала,
    Как ты мне молчишь...
    Весь квартал укутаный
    В тишину твою...
    Не печалься, солнышко,
    Я тебя люблю.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.24) | "Майстерень" -- (5.2)
    Коментарі: (8)


  3. Юля Бро - [ 2008.02.28 11:33 ]
    * * *
    Весна без лоску і без гриму…
    Хлопчина – зламане ребро -
    Мрійливо й довго цмулить «Приму»,
    Затягнутий в тугий корсет.
    Де невитравний запах хлорки,
    Там медсестра читає Лорку, -
    Не час-бо мити туалет.
    А десь за вікнами районки
    Травою пахне і дощем,
    За склом віконним, - як ікона:
    Блакить і золото тече
    Між телефонними дзвінками
    Крізь леза пристрою Окама
    Посеред хаосу речей.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.55) | "Майстерень" -- (5.53)
    Коментарі: (9)


  4. Ганна Осадко - [ 2008.02.28 11:51 ]
    Весняна буколіка
    Теплий светр, а руки зимні,
    і летять птахів ескадри –
    Повертаються з полону –
    їх вітчизна обійме.
    Це весна летить, коханий,
    двадцять п’ятим дивним кадром,
    У якому ти цілуєш несерйозну
    не мене.

    У якому хепі-ендом і початком –
    хепі дуже –
    Ми як хіпі в цьому світі,
    де любов – дрібний пісок.
    У якому доконечно ти мене
    обнімеш дужо,
    Бо заграє не байдужо
    телефонний голосок

    Мій – тобі.Турецьким маршем
    Моцарт грає – серце крає.
    І веснянками вкриває тіло юне
    та бліде.
    Пил лягає на асфальти,
    ми кудись іще лягаєм,
    Петеушник
    з чебуреком,
    як весна-красна –
    гряде.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.65) | "Майстерень" -- (5.62)
    Коментарі: (4)


  5. Тарас Федюк - [ 2008.02.28 10:51 ]
    ***
    Ти колись прочитаєш це.
    Знов холодний циклон з Росії.
    Упадуть на твоє лице
    Відблиск слів і господні вії.

    У «Корчмі» що таки – корчма,
    Де і зараз усе погано,
    Ти мовчала мені двома
    Золотими, як лід, губами.

    І летіли над стіл птахи
    Часом – пальців, а часом – диму,
    І сміялись легкі гріхи,
    І так легко з такими ними.

    Обірвалось, як не було,
    Бо і що там було крім кави.
    Замітало корчемне скло
    Золотими, як лід, снігами.

    Я не знаю тепер, де ти.
    Пахне воском різдвяна меса.
    В кришталевій – до самоти –
    Попільничці горить адреса.

    Зеленіє в снігах вагон.
    І залізна, як лід, дорога.
    Забувати – нема кого.
    І згадати – нема для кого.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.51) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (14)


  6. Варвара Черезова - [ 2008.02.28 09:51 ]
    Повернення (невчасне)
    Коханий, швидше! Ну які ще вірші?!
    Які ще Віги і які ще Торі*?
    Мерщій в вікно, одягнешся надворі -
    Приїхали батьки на день раніше.

    Розумний кажеш? Любий, та не дуже...
    Якби розумний був - давно би втік.
    Хоча який тут досвід на цей вік...
    Ну а тепер оглядини, мій друже.

    Заручини, весілля (звична річ),
    Біленька в чарці і біленька в сукні,
    Ну і кохання – сили всемогутнi,
    А далі майже перша шлюбна ніч.

    * - Віги (ліберали); Торі (консерватори) - політичні партії Великобританії.


    Рейтинги: Народний 5.3 (5.47) | "Майстерень" 5.5 (5.46)
    Коментарі: (34)


  7. Тетяна Дігай - [ 2008.02.28 08:38 ]
    Думки
    * * *
    Коли ти ллєш сльози за тим,
    що немає сонця -
    ти в цей час не побачиш
    зірок!

    * * *
    Я сиджу вранці біля вікна.
    Світ за вікном, як перехожий -
    призупиняється на мить,
    вітається зі мною
    і йде далі.

    * * *
    Якщо ти зачиняєш двері
    для помилок,
    то й істина залишається
    назовні.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.27) | "Майстерень" -- (5.33)
    Коментарі: (4)


  8. Зеньо Збиток - [ 2008.02.27 20:00 ]
    Ода Великому Наху
    (Нахману Критусу присвєчуєсі)

    Я проймаюсь глибиною слова "Нах...",
    не пройдуть `го посинання певно всує...
    Нах... - факір та відправляч чортяк на дах -
    На даху я,(в йійках-йойках)
    на даху я!

    А як з даху подивитись - поросто страх,
    мамамія, татамія, анемія...
    Нах... тобі:
    - Ще крок і буде ті бабах!
    Алілуя! На даху я!
    Нах... - дубію.

    Караули закричав ворона-птах,
    а точніше "кракаулів накричала".
    Дивиться наш Нах... і шле чортяк на дах,
    щоб ворона соловейком заспівала.

    27 Лютого 2008


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.33) | "Майстерень" 5.5 (5.27)
    Коментарі: (18)


  9. Любов Вороненко - [ 2008.02.27 19:18 ]
    Весна. (Слідами КТ)
    Луна, солнце. Все равно - весна!
    Мир иллюзий, радости и радуг
    И цветы танцуют у окна
    Порождая запах шоколада.

    Миллионы нам гласят: «Весна»!
    И тепло души и шорох ветра.
    И сверкают звезды - купола,
    И метеорит летает где-то.

    Философия одна - весна.
    Одинокий дуб - листвою пышен.
    Наша жизнь - из чистого листа.
    Новые стихи поэт напишет.

    Улыбнись и посмотри. Весна!
    Открывай скорее окна, двери.
    И пиши ты ей письмо свое
    На небес бумаге - голубь белый.


    Рейтинги: Народний -- (5.35) | "Майстерень" -- (5.27) | Самооцінка 5
    Коментарі: (3)


  10. Ванда Нова - [ 2008.02.27 18:15 ]
    * * *
    У шкаралупі тихо і безпечно,
    і грілкою пашить самообман,
    і довгожданий обіймає плечі -
    удався зростом і в розмові гречний.
    Нарешті ви удвох. А ти - сама,

    в обличчя ніби в’їлась одинокість,
    лягли поверху гримом почуття
    невдало. До ладу і до пуття
    ти лицедієш. Та ятрить неспокій…
    Розгублене та боязке дитя,

    мовчи про те, як велетні безлиці
    у світ, який обіцює спочин
    і бульбашками мильними іскриться,
    мов на ходулях, на залізних спицях
    несуться, невідомість несучи…

    Кричи…


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.57) | "Майстерень" 5.5 (5.55)
    Коментарі: (14)


  11. Антоніна Мілян - [ 2008.02.27 16:43 ]
    Згубна похвала чи вічне визнання
    Ми всі чекаєм свого часу
    До похвали, щоб потім ласо,
    Мов кішечка те м’ясо,
    Смакувать.

    А чи достатньо маєм сили,
    Аби пиха завчас не з’їла
    І не надумала у небо
    Піднімать?..

    Мабуть, така задумка світу:
    Щоб славу генію еліти
    Лише по смерті
    Дарувать.


    Рейтинги: Народний 5.33 (5.12) | "Майстерень" 5.25 (5.03)
    Коментарі: (6)


  12. Данчак Надія Мартинова - [ 2008.02.27 15:03 ]
    ПОЧУТТЯ
    Весна іде і сонце припікає,
    Чогось той смуток в душу проникає,
    Пече і спати не дає,
    Душа згорає.
    А тіло де?
    Воно пливе,
    В життєвому, бурхливому потоці,
    О камінь б*ється,
    Не здається,
    Карабкається,
    На берег вибирається,
    Щоб стати і піти,
    Куди? Туди- до заповітної мети,
    Де щастя та любов,
    Де ходиш ти,
    Так хочеться тебе знайти,
    Щоб душу відігріти,відійти,
    Від смутку, від біди,
    Такі слова знайти,
    Щоб в вирі закружляли ми,
    Та почуття поглинули,
    В єдине ціле нас злили.





    Рейтинги: Народний 4.25 (5.19) | "Майстерень" 0 (4.88)
    Коментарі: (7)


  13. Григорій Слободський - [ 2008.02.27 15:31 ]
    ...

    Не гнівайсь на матір,
    Що сварила з рання
    До кого ходила
    В вечір на гуляння.

    Не гнівайсь на матір,
    Ти лиш стисни губи
    І сама подумай
    Чи він тебе люби?

    Не стрічайся з хлопцем
    Біля перелазу,
    Не вір у кохання
    Як цілує зразу

    Не гнівайсь на матір
    Що свариться з тобою
    Вона все це знає -
    Була молодою.

    Кохайтеся дівчата
    в вечері з парубками
    але візьміть дозвіл
    у рідної мами.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (1)


  14. Чорнява Жінка - [ 2008.02.27 15:36 ]
    Епіграми-2
    Зеньо Збитий

    Свої червонії рейтузи
    Він замість прапора трима
    І ним абстреляніе Музи
    Сковчать під гавкатню Сірка

    Ніка Новікова

    Ах, Ника, Ника, Николетта,
    Мечта влюбленного поэта,
    Глаза зеленые открыв,
    На мир глядишь, как Суламифь.

    Жанна Люта

    Зачем же Орлеанской Деве
    Мечом размахивать во гневе?
    Противников всех устранит
    И безобидный цианид...

    :))


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.54) | "Майстерень" -- (5.52)
    Коментарі: (7)


  15. Олександр Комаров - [ 2008.02.27 11:19 ]
    1000 речень про сумний мотив
    Сiдай, красуня, бiля мене,
    Я буду стан твiй обiймать,
    Твiй слух словами цiлувать,
    Я ж знаю слово надто вчене.
    Крiзь щем сердечного биття,
    Воно як крапля почуття
    Твоїй увазi буде тепле,
    Твого зiтхання сум розщепле.
    Моїй любовi довгий вiрш
    I неозначений й нетребний,
    Для друзiв славних вiн ще гiрш
    За тон нав'язливий й молебний.
    Ще ранок не задув свiчу,
    Ще чуть прозорий гомiн ночi
    По свiту ходять сни пророчi
    Я ними тебе збагачу.
    Твою звабливiсть, твою вроду
    В зiрчисту сукню одягну,
    Пiд смiх iсторiю сумну,
    Ще розкажу до сонця сходу.
    Не хочу сам, щоб пiснi звук
    Пролився чарiвним шербетом,
    За незакiнченим сюжетом
    Ти не шукай душевних мук.
    Я не продам минулi болi
    Вони для мене оберiг,
    Вантаж розплат за спроби кволi
    Нещасних мрiй на серце лiг.
    Та певна будь, природа-мово,
    Тебе ця доля обмине,
    Менi твiй смiх, для тебе - слово,
    Сiдай краса бiля мене.


    Рейтинги: Народний 4.63 (5.24) | "Майстерень" 4.5 (5.12) | Самооцінка 4
    Коментарі: (20)


  16. Ганна Осадко - [ 2008.02.27 10:06 ]
    Трансформація
    Життя просте і кругле, мов капуста,
    Бо ти – мала. А світ довкола – зимний.
    І ти, і час повзете, як резина,
    Поміж грядками, всипаними дустом,
    І тіло – це довічні каземати,
    Бо все по черзі: спати, їсти, спати...

    ...Іще життя звивається звабливо...
    Та літо перебудеться, і дивом
    Помітиш раптом кокона лещата...
    І голосу забракне завищати,
    Бо докором висітиме на вусі,
    Немов сережка: “Ти – німа. Ти – гусінь”.

    І дикі гуси, і небесна вата
    Накриють з головою! Спати… спати...
    ...І снитимеш, і марево шалене
    Таке, як ти – налякано-зелене,
    Бо тіло, зледеніле у сувої,
    Наполовину буде не тобою.


    ...Бо з’явиться щось зайве і чуже,
    Якого не відрізати ножем,
    Яке росте і більшає щомить,
    Яке яскраве і яке – болить!
    Яке вітрам відкрите, як вітрила –
    КРИЛА!!!

    …Вросли у сни, і розрослися тілом,
    І плечі тягне вниз смертельно-біле
    Те Щось – страшне, як неозорі далі…
    Так мало місця…
    - Налякалась, лялю?
    Так мало, мало…Ма! І душить, душить…


    …І - розриваєш кокон, ніби душу…

    І, як Любов, схиляється до Тебе
    Теплом Господнім
    Березневе небо.


    Рейтинги: Народний 5.58 (5.65) | "Майстерень" 5.67 (5.62)
    Коментарі: (8)


  17. Марія Матіос - [ 2008.02.27 10:56 ]
    * * *
    …Обніме, наче молода бісиця,
    В солодкім і глухім малиннику.
    І ти перейдеш огненну ріку
    Задля обіймів цеї чугайстриці,

    Мольфарки,
    Злодійки,
    Бісиці із бісиць,
    Змії,
    Голубки –
    Жінки золотої.
    І запах кіс між сонця і ялиць
    Сп"янить, як запах весняної хвої.

    І ти затрубиш – олень молодий,
    Гукнеш, голодний,
    Цю бісицю в трави,
    Під небеса,
    До чистої води,
    Де лиш обійми
    й поцілунки правлять.


    із "Саду Нетерпіння"


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.56) | "Майстерень" 5.5 (5.39)
    Коментарі: (4)


  18. Марія Матіос - [ 2008.02.27 10:24 ]
    * * *
    Спалює кров жага
    І – мов чумна – клекоче.
    Я – наче вість блага –
    Вийду з цієї ночі.

    Люди!
    Дивіться: я –
    Взята у руки скрипка.
    Тиха вночі земля –
    Стала над ранок дибки.

    Люди!
    Не бійтесь, я –
    Ваше забуте вчора:
    Приспане янголя,
    І запізніла фора.

    О, як сніги горять
    Хрипко і невагомо…

    Люди!

    Дивуйтесь: я –
    Люблена жінка.

    Богом.


    Із "Жіночого аркану"


    Рейтинги: Народний 6 (5.56) | "Майстерень" -- (5.39)
    Коментарі: (4)


  19. Марія Матіос - [ 2008.02.27 10:18 ]
    * * *
    Тайне нашестя,
    Солодке дання –
    Крові спасенна втома.
    Несамовито цвітеш.
    Навмання.

    …Перший жіночий промах.

    Ох, же ж відомий і пізнаний крій…
    Та не наб"ють оскоми
    Сльози,
    Прокльони,
    Благання:
    "Ти мій?!"

    …Другий жіночий промах.

    Рветься на вітрі прозора фата –
    Серця огненний омах.

    …Тільки до зойку закусиш уста…

    …Де він, останній промах?!


    із "Саду Нетерпіння"


    Рейтинги: Народний 6 (5.56) | "Майстерень" -- (5.39)
    Коментарі: (1)


  20. Марія Матіос - [ 2008.02.27 10:23 ]
    * * *
    Хто ти є, коли довкіл Содом?
    Як безумні дні й безумні люди?
    В час, коли усе пішло на лом,
    Хто пришпилить квіточку на груди?
    Хто спімне, що ти – як лань?!
    Як лань…
    Вже була, чи, може, можеш бути?
    Що тебе лиш варто пригорнути –
    І не треба воєн і повстань…


    із "Саду Нетерпіння"


    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.39)
    Прокоментувати:


  21. Марія Матіос - [ 2008.02.27 10:28 ]
    * * *
    Засмоліть ці губи.
    Засмоліть!
    Щоби ні слівця, ані півбукви!
    Праведник розтерзаний стоїть
    Під недремним поглядом гадюки.

    Вже вкусила.
    Й ще отрута є.
    Ще й роззяви всілися на бруці.

    Господи!
    Навіщо ти даєш
    Праведникам по такій гадюці?!


    Із "Жіночого аркану"


    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.39)
    Коментарі: (2)


  22. Олександр Ткачук - [ 2008.02.27 07:46 ]
    Найгірший випадок.
    Живеш сьогоднішнім днем до повної катастрофи
    Повторюєш завчену фразу щодня - "Не кохаю"
    Мене чомусь в цьому непевному дні залишаєш
    З думками один на однин в нерівності битись

    Найважче знати чим все закінчиться
    Відлік не моїх вечорів тихо вести
    Збиватись вкотре і поновлювати
    Рахунок на вибуття далі нести

    Що залишити, а що закреслити
    Вибрати з чим ми можемо далі
    Бути нам, жити чи існувати нам
    Чи без «нам», нам надалі…


    Рейтинги: Народний 5 (4.79) | "Майстерень" 5 (5.13)
    Прокоментувати:


  23. Галинка Лободзець - [ 2008.02.27 03:01 ]
    Місяць в вікно і небо на двох
    І місяць в вікно,
    і небо на двох,
    твоє трохи далі,
    моє ж наді мною.
    На різних кінцях
    найдовших доріг
    знаходим контакт
    палкими серцями.
    І б*ється у такт
    цей марш почуттів-
    нечутний для всіх,
    нам ж музика неба.
    Я зроблю все так
    як ти лиш хотів,
    ти зробиш все так...
    а більше й не треба.
    І місяць в вікно,
    і небо одне.
    Немає доріг.
    Нема перепонів.
    І б*ються у такт,
    живуть як одне,
    лише по одному
    із тисяч законів.

    25,02,08


    Рейтинги: Народний 5.33 (4.69) | "Майстерень" 5 (4.35)
    Коментарі: (9)


  24. Данилишин Мирослав - [ 2008.02.26 23:20 ]
    НІчна дійсність
    Чи дивились ви колись на дійсність уночі?
    Коли людей так мало йде по місту,
    У лісі,злісно гукають сичі,
    А в небі, зір розсипане намисто.

    Не буду я ховати правду щиру,
    Люблю я ніч,цю пані в чорнім вбранні,
    Яка туманом розкурила люльку миру,
    Та йде від нас лиш тільки на світанні.

    Та тільки блисне перший промінь сонця,
    І небо вибухне яскравим водограєм,
    Відкриються в хатах віконниці й віконця,
    І пані ніч піде в будиночок над раєм.


    Рейтинги: Народний 4.63 (4.63) | "Майстерень" 5 (5) | Самооцінка 3
    Коментарі: (4)


  25. Галина Федун - [ 2008.02.26 22:17 ]
    Моєму батькові
    Із ненькою я зростала щоденно
    з тобою моментами лиш.
    Я з сонечком спати лягала
    тоді як із зорями – Ти.
    Проснувшись тебе не впіймала
    ранковим світанком, зникав ти мені.

    У вихідні я світанки з тобою зустрічала
    не хотіла момент упостить
    і тоді,до сутінків за тобою гуляла
    і сонце з тобою вкладала я спати
    і зоряний шлях показав - Ти мені.

    І любити свій край,научав - Ти
    І уважно дивившись на тебе
    Я вивчала усе, до деталей малих
    Усмішку,манери,погляд.
    За руку з тобою-із гордістю йшла,
    Хотіла я схожою бути на тебе.

    І прийшла пора вибирати мені
    Чоловіка,соратника,друга.
    Вдивлялась у тисячі образів я
    шукала схожість з тобою.
    Тоді зрозуміла,що я не знайду
    таких як ти, Батько не має.

    І доки я житиму,твій образ зі мною,
    а у природі знайду я його,
    У місяці ясному-усмішку щиру
    У волошках –очі твої
    У дереві котре не тремтить на вітру –
    силу й мужність знайду
    У сонці –тепло,ласку,ніжність –твою.


    Рейтинги: Народний 5 (5) | "Майстерень" 5 (5)
    Прокоментувати:


  26. Юрій Лазірко - [ 2008.02.26 21:57 ]
    На подолі літа
    Збирає літо лісові на ніч суниці,
    кладеться грим і сонячне рум`яно -
    стає у спілих вишнях трунком п`яним,
    стуляє небо для повік, котрим не спиться,

    вливає зелень в лист, неначе подих в слово,
    як міць надії в долю неслухняну.
    Землі в дощі цілитимуться рани
    та грім із Богом заведе гучну розмову -

    про голос неба, про політ та життєдайність,
    про ту любов, розділену в краплинах,
    про те, що серце б`ється без причини
    так часто, пристрасно і так, завчас, печально.

    Мов кола по воді - відлуння діалогу,
    що, наче поплавцем, веде в незнане.
    А серце битися не перестане,
    коли ще подих є на слово і дорога...

    25 Лютого 2008


    Рейтинги: Народний 5.75 (5.67) | "Майстерень" 5.5 (5.75)
    Коментарі: (15)


  27. Любов Дніпрова - [ 2008.02.26 20:20 ]
    Варення і мої "Тварини"
    Я наїмся варення
    помиюся в ванні
    докурю сигарету
    й нап"юсь у блюз-барі

    Об стінку мобільний
    в смітник всі платівки
    не вийду я з дому
    на вас подивитись!

    Всі тексти напам"ять
    мелодії в тілі
    всі ноти знайомі
    ті ж клієнти-дебіли...

    З дому не вийду
    і вуха закрию
    пов"язку на очі
    і вас всіх НА МИЛО!

    Ну як же так можна?
    Ніч там на двОрі!
    Знову в "Бочку" дзвоню:
    - За вхід що сьогодні?

    Матом всіх крию
    сідаю в таксі
    на ваш виступ їду.
    Будьте прокляті ви!

    Зранку буду я дома,
    а варення в серванті..
    Чом воно не псується?..
    Певно, там консерванти.


    Рейтинги: Народний 5.5 (4.94) | "Майстерень" 5.5 (4.5)
    Коментарі: (4)


  28. Володимир Гнєушев - [ 2008.02.26 19:02 ]
    ПРО РИМИ

    Я дієслівних рим не уникаю –
    Вважаю: слово діяти повинно,
    До рим звертаюсь щиро і гостинно:
    „Заходьте, я на вас чекаю!”

    Заходять, часом – натовпом, як діти,
    Влаштовують у дверях штурханину,
    А іншим разом – не дожду одну-єдину,
    Щоб чай чи каву з нею розділити...

    Всі гості різні: пишномовні і химерні,
    Прості і скромні, повсякденні і святкові...
    Я бачу рацію і зміст у кожнім слові
    І не ділю: це – для еліти, це – для черні...

    Для мене слово – засіб спілкування,
    Носій думок, ідей і почуттів,
    Носій добра, і я би не хотів
    Громадити слова лиш для змагання.

    Архітектурна форма – річ чудова,
    Туманна загадковість – теж цікаво,
    Аби лиш думка не сховалася лукаво,
    Бо думка в спілкуванні – це основа.

    Я дієслівних рим не уникаю,
    Вони передають мої думки,
    І в сімдесят (дай, Боже!) залюбки
    Зримýю: „Я тебе кохаю!”


    Рейтинги: Народний 0 (5.51) | "Майстерень" -- (5.49)
    Коментарі: (16)


  29. Леся Романчук - [ 2008.02.26 18:44 ]
    ***
    Ти таємниця серця мого. Ти –
    дарунок щедрий. Весняна офіра
    цвітіння – плодові.
    Не вір. Сама не вірю.
    Так не буває. Золотом руна
    впади мені у жадібні долоні.
    Безсонність сну.
    Невичерпність безсоння.
    І дно так близько.
    Дно. На дні... Одна.
    Шовковий смак плеча.
    Ранковий спогад.
    Гори мені печаттю на вустах!
    Гори печаллю, серця таємнице!
    Лютнева ніч,
    боли мені так ніжно,
    так лагідно і тонко! Постелю
    тобі сніги і трави...
    Солодко… Молю,
    Молю, люби… Медово,
    літньо, сонячно, а мед…
    Медові соти висотає сон.
    Ой люлі-лю… А мед – хіба мені?
    Меди – мадоннам, нам –
    солодкі сни
    і серця потаємні таємниці.


    Рейтинги: Народний 5.75 (5.58) | "Майстерень" 5.5 (5.59)
    Коментарі: (24)


  30. Чорнява Жінка - [ 2008.02.26 16:12 ]
    Епіграми
    Владимир Ляшкевич

    Галантен и ласков со всеми,
    Честь сайта заставит блюсти,
    Божественной мудрости бремя
    Ох, как же нелёгко нести…

    Варвара Черезова

    И в клетке очень нужен пеньюар,
    Входи же, мачо, коль не очень стар,
    Заслыша утомлённый блюз,
    Всегда я снять готова блуз…

    Олександр Бондар

    Я чесно не хочу стьобатись,
    Воно виходить так само,
    Як в нескінченому кіно:
    Ти йому “спи”, а він ......

    Марійка Герман

    Панянки, паночки, панусі,
    Я можу довго в тому ж дусі,
    Бо навкруги такі лапусі,
    Що пусі-мусі, мусі-пусі...

    :)))))


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.54) | "Майстерень" -- (5.52)
    Коментарі: (21)


  31. Варвара Черезова - [ 2008.02.26 16:00 ]
    І.Г.
    У цьому ж немає і тіні вульгарності -
    Ми сваримось часто з тим хлопцем хвостатим
    І миримось потім, і в акт солідарності
    Зливаємось... Потай від мами і тата...


    Рейтинги: Народний 5.19 (5.47) | "Майстерень" 5.38 (5.46)
    Коментарі: (31)


  32. Павло Якимчук - [ 2008.02.26 14:26 ]
    АНТИ вірш
    Еліна Форманюк
    2008.02.26 10:49
    не реп не хоку не верлібри
    не ніч не ти не песимізм
    не граєш сам у прісні ігри
    не ловиш зайців тьмяних призм

    не так не вчасно не весною
    відбилось сонце на щоці
    не та молитва не з тобою
    не срібний хрестик у руці

    не спокій грішника жорстокий
    не та любов і не на трьох
    не мій німий до щастя дотик
    не happy end
    не
    епілог

    Антивірш за методом Н. Виноградської

    І реп і хоку і верлібри
    і ніч і ти і песимізм
    все граєш сам у прісні ігри
    і ловиш зайців ясних призм

    все так і вчасно і весною
    прилипло сонце на щоці
    і та молитва все з тобою
    і срібний хрестик у руці

    і спокій грішника мов котик
    і та любов і все на трьох
    і мій дзвінкий до щастя дотик
    і happy end
    і
    епілог



    Рейтинги: Народний -- (5.4) | "Майстерень" -- (5.28) | Самооцінка 5
    Коментарі: (1)


  33. Ірина Заверуха - [ 2008.02.26 14:59 ]
    Жертвопринесення жриці
    Холодний камінь під твоїми ногами дихає,
    Постать губиться поміж важких колон:
    Схоже на сон, а ще більше на правду без виходу;
    Вічність без подиву також схожа на сон...

    Колись іще було бажання вклонитись ідолу,
    Із кам’яною вірою древніх рас,
    Та сонце замовкло, не знала коли й не відала.
    В храмі – нікого, а значить ти маєш час...


    Рейтинги: Народний -- (5.21) | "Майстерень" -- (5.16)
    Прокоментувати:


  34. Ксенія Завадська - [ 2008.02.26 13:26 ]
    ЗАСИНАЙ
    Поснули котики і мишки,
    Десь спить і вітер за вікном,
    А ти вже бачиш сон про небо,
    Про те, як ми з тобою в двох.
    Цілую ніжно твої руки,
    Бажаю теплих сновидінь,
    Нехай за вікнами вирує
    Холодна, злюща заметіль.
    Красиво,тихо засинаєш
    Неначе стомлене маля.
    Напевно бачиш десь далеко
    Як з неба падає зоря...

    ...А я - твій янгол-охоронець
    Я бережу твій сон, твоє життя...


    Рейтинги: Народний 4 (4.88) | "Майстерень" -- (5)
    Коментарі: (1)


  35. Жанна Люта - [ 2008.02.26 12:54 ]
    Жанна
    Надихатись. Вдихнути наостанок.
    Позаду Орлеан, Турель, Боревуар,
    Комп’єн, Руан. Руан… Травневий ранок…
    Надихатись… О, зараз буде жар…
    Ко… Королю Карле… Лю… Людовіку, дофіне…
    Не… покидайте, ні… Ні. Німо… Ні, гуде…
    Це хмиз. Надихатись… Хвилину… Стіни, стіни…
    Стіна вогню! Королю, де ти, де?
    Реве юрба. Чи то давно ревіла
    Ти стоголосим «Слава!»? І злизав
    Вогонь ганебну сукню… Тіло… Тіло,
    Дівоче, юне, непорочне тіло
    На глум, на посміх натовпу біліло
    Так довго… Та ж гори!
    Усе…

    Конклав
    Не врятував…
    Король
    Не врятував…
    І ти
    Не врятував,
    Мій лицарю…

    Летить душа у простір…
    Чекає небо.
    Діва вознеслась.
    Я так любила вас!
    Наосліп і нарозтвір,
    На розпач, люди,
    Я любила вас!
    Реве юрба. Гарячий попіл, значить –
    Не діва, не свята, не взначена перстом!
    Руан їм не простив. Руан ганьбу позначив
    На плитах площі пам’яті хрестом.

    Я- Діва. Я – любов. Я – Франція. Я – Жанна.
    Легенда, символ, пам’ятник, свята…
    Горить вогонь. Надихатись востаннє.
    Руан. І дим у ранок відліта.


    Рейтинги: Народний 5.71 (5.49) | "Майстерень" 5.63 (5.38)
    Коментарі: (33)


  36. Майя Зінгель - [ 2008.02.26 12:31 ]
    ПРО ЩО ДУМАЄШ?
    Моя весна вкрита різнокольоровою глазур*ю.
    Мій день поділений на хвилини.
    Що змушує тебе мене любити?

    Цей погляд, який не зустрінеш
    у жодному віконному форумі міста,
    Голос, що видає не довершену дорослість,
    Майбутні можливості з минулими досягненнями моїх рук?

    Що хочеш знайти зустрічаючи зі мною сонце на березі?
    Скільки хвиль вплетеш в мої коси?
    Яких драконів присудиш на смерть?

    ПРО ЩО ДУМАЄШ???


    Рейтинги: Народний -- (4.64) | "Майстерень" -- (4.83) | Самооцінка 5
    Прокоментувати:


  37. Ільчитин Галя - [ 2008.02.26 11:20 ]
    Реквієм любові
    Неначе спалах - почуття
    Прокинулись в моєму серці,
    Коли зустрілись ти і я.
    Та це лиш спалах, і відверто
    Скажу, що швидко гасне він,
    не бути разом нам з тобою.
    Ти розумієш це, бо ти
    споріднена душа зі мною.
    І серце, не потрапить в плін
    Високих почуттів та чистих,
    Ти розумієш це, бо ти
    не бачиш у стосунках змісту.

    Я хочу в серці зберегти
    Назавжди цю приємну тýгу,
    Адже не знаю, чи знайду
    В житті своїм такого "друга".




    Рейтинги: Народний 5 (5) | "Майстерень" 5 (5) | Самооцінка 3
    Коментарі: (2)


  38. Еліна Форманюк - [ 2008.02.26 10:14 ]
    * * *
    не реп не хоку не верлібри
    не ніч не ти не песимізм
    не граєш сам у прісні ігри
    не ловиш зайців тьмяних призм

    не так не вчасно не весною
    відбилось сонце на щоці
    не та молитва не з тобою
    не срібний хрестик у руці

    не спокій грішника жорстокий
    не та любов і не на трьох
    не мій німий до щастя дотик
    не happy end
    не
    епілог



    Рейтинги: Народний 5 (5.35) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  39. Марина Ковальчук - [ 2008.02.26 10:48 ]
    Транскрипція душі...
    Транскрипція душі в моїх очах,
    А тіло – просто маска карнавальна.
    Останній спогад – свічка поминальна,
    Що рвала воском у німих руках.

    Не перетишить пульсу жоден звук,
    Який за мить у вічність вже тікає.
    Трикляті зорі жити заважають,
    І навіть смерть не припиняє мук.

    Мудрець сказав: безумство править світом.
    Піґулки вранці, краплі перед сном.
    Лиш витирає сльози за вікном
    Скаліченими пальчиками літо.


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.28) | "Майстерень" 5 (5.17)
    Коментарі: (3)


  40. Марія Марченкова - [ 2008.02.26 10:17 ]
    * * *
    Слідами неталих снігів
    моря мандрують
    на ранок висушують сонце
    фарбують чайкам крила.
    Як воді дожити до кінця снігу
    а піскам дочекатися моря?
    Як доблукати туди
    де Велика ведмедиця
    співає колискові
    вигодовуючи
    полярну ніч?



    Рейтинги: Народний 0 (5.2) | "Майстерень" 0 (5.25)
    Коментарі: (1)


  41. Галина Федун - [ 2008.02.26 00:20 ]
    В обіймах твоїх
    В обіймах твоїх я засипаю
    прокидаюся також в обіймах твоїх,
    коли поруч немає скучаю
    за запахом шкіри твоїм.
    За ласкою,ніжністю,за теплом-що даєш,
    коли поруч ти, не боюся нічого
    і померти в обіймах твоїх.


    Рейтинги: Народний -- (5) | "Майстерень" -- (5)
    Прокоментувати:


  42. Галина Федун - [ 2008.02.26 00:47 ]
    Родино моя
    Не знала я велич родини тоді
    тому що зростала у великій сім’ї.
    Дізнавшись про новий дарунок батьків
    сердилась на матір за стількох братів.

    Минули роки і зросли ми усі
    і матері вдячна тепер за усіх
    і кожні моменти мого життя
    ділюся з тобою моя ти рідня.

    Живемо ми так,як мати учила
    коли один впаде,руку помочі іншому дать.
    Всі разом ми сила і велич
    і науку матері не слід забувать.


    Рейтинги: Народний -- (5) | "Майстерень" -- (5)
    Прокоментувати:


  43. Юрій Лазірко - [ 2008.02.25 23:22 ]
    Дихання лю
    Відлежалось
    у недовірі
    голодним
    звіром
    серце.

    Розвіяно байдужий погляд на очах моїми...
    засвічено над відчаєм освідчення - люблю.
    За лю... - наживо наживилося "молю" на риму
    і вирвалося "ллю" плачем на струни скрипалю.

    Та скрипка лю... в "молю" ніяк не угасала - грала,
    а "ллю" гойдало відчай білим лебедем у сні.
    З небесного кресала Іскра Божа воскресала -
    від шепоту згоріло вщент відледеніле "ні".

    Відвертість на вустах розбила серця оборону
    і подих захопила у полон, перевелa
    за грані гравітації та поза такти тону
    встановлені канони та розбурхані тіла.

    Лю...
    ожила
    у жилах
    від дотику
    живого
    живо.
    Диво.

    25 Лютого 2008


    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.75)
    Коментарі: (9)


  44. Павло Якимчук - [ 2008.02.25 22:40 ]
    Нова редакція
    Залюбили тебе, закохали,
    Не втовплюсь – залицяльників рій.
    Мабуть, змалку тебе умивали
    У джерельній воді молодій.

    Джерела вже нема, – заорали,
    Залицяльників рій не гуде…
    Де ті ліки, щоб їх прописали,
    Як потреба любить упаде?

    Закохали тебе, залюбили
    Що ж робити мені?
    Ну чому
    Поєдинки вже заборонили?
    Я би серце прострелив йому!


    Рейтинги: Народний 5.17 (5.4) | "Майстерень" 5.25 (5.28)
    Коментарі: (8)


  45. Віта Литвак - [ 2008.02.25 21:19 ]
    ***
    може б я була
    двірником чи кленом
    а може
    вже була котом лишайним
    чи килимком
    у тебе біля ліжка
    бо може я була

    а я
    просто
    під теплою периною
    зачесана на захід
    прицвяшена до себе
    і пил у тебе на книжках це трохи я
    трава
    в якій качається твоя правнучка
    моє волосся
    і дощ
    холодний сік
    моїх невиплаканих віршів

    зустрінемося
    коли станемо
    грибами
    ти восени
    а я десь біля тебе


    Рейтинги: Народний 5.13 (5.4) | "Майстерень" 5 (5.25)
    Коментарі: (7)


  46. Чорнява Жінка - [ 2008.02.25 21:34 ]
    Я – поле битвы
    Я – поле битвы чувства и рассудка,
    Здесь пленных не берут – не тот расклад,
    В раскаты боя вслушиваюсь чутко,
    Читаю партитуры канонад.

    Распятая на квадратуре круга,
    Не в силах различить, где друг, где враг,
    И разум дразнится: «Что нам Гекуба?»,
    А эхом слышится: «За что Гекубу так?»

    И между мной и мной – огонь с водою,
    То сердца, то ума победный клич,
    И деться некуда, и горизонт – чертою...
    .......................................
    Так тонко-тонко
    плачет
    колокольчик...


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.54) | "Майстерень" 5.5 (5.52)
    Коментарі: (20)


  47. Тетяна Питак - [ 2008.02.25 21:15 ]
    ...Сповідь закоханого...
    Ще не давно зустрічались поглядами,
    А тепер ти нежива …
    Я закохався в тебе, як пташка в небо,
    А ти пішла нічого не сказавши…
    Залишила у моїм серці лише біль і страждання…
    Не в силі я цього терпіти і надалі…

    Ти змогла піти ,
    То я це теж зробити зможу.
    Але… я не такий, як ти жорстокa.
    У мене в серці ще бринить надія…
    Яка? Та Ви самі уже пізнали…
    Ні я, ні ти у смерті цій не винні…
    Це той… кого звемо Аїдом
    Забрав твою душу з собою,
    І мені … нічого не лишив.

    Забрав тебе …
    Усе кінець коханню…
    Ти думаєш кохання ТАМ існує?
    Якщо існує, то й там тебе любить я зміг би.
    Пестив твої ласкаві губи й руки…
    Ті очі я б до кінця світу цілував,
    Якби була зі мною ти… кохана.


    Рейтинги: Народний -- (4.64) | "Майстерень" -- (4.69) | Самооцінка 3
    Коментарі: (2)


  48. Янка Яковенко - [ 2008.02.25 21:02 ]
    спеціально для Ніни Новікової : )
    Як солодко тебе чекати,
    Напевно знати: прийдеш ще.
    Не рахувать кутки кімнати,
    А ставить миску із борщем.

    І не вростати тілом в звуки
    Ледь чутних кроків і тривог.
    Не гамувати серця стукіт,
    А притулитись до твого…

    Не обертатись на амебу,
    Єдиний нерв якої – ти,
    А знати, є у нас потреба
    Один в одного прорости.

    І вчить дитину слову „тато”,
    І вчити істини прості…
    На тебе солодко чекати,
    Тобою солодко цвісти.


    Рейтинги: Народний 5 (5.25) | "Майстерень" -- (5.1)
    Коментарі: (20)


  49. Ніна Виноградська - [ 2008.02.25 21:10 ]
    Нащо тобі любов
    Нащо тобі любов, коли ти весь – омана?
    Шукаєш зиску, а вона – печаль?
    Ніколи у житті ти не бував коханим,
    Коханих рук не відчував, а жаль.

    І ранок не стрічав ти любим і жаданим.
    Нащо тобі любов, як в серці спить зима?
    Збудить весну в комусь, щоб стать коханим,
    А в тебе сили на любов нема.

    Нащо тобі любов? Ти звик в неправді жити,
    В притворстві, без добра – простіше чи бува?
    Лиш з паростка любові виростає жито,
    Вона ж у тебе – навіть не слова.



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.77)
    Коментарі: (2)


  50. Ніна Виноградська - [ 2008.02.25 20:12 ]
    А зорі пахнуть полинами...
    Пірнає день у річку ночі,
    А зорі пахнуть полинами.
    В росі настояні, пророчі,
    Літають мрії разом з нами.

    Оцих ночей застиглі гами,
    Які почуті й пережиті,
    Кудись у світ летять з вітрами,
    І на узліссі сплять, у житі.

    Мені тебе не повернути –
    Чужа тобі ночами, днями…
    У долі є моя спокута –
    Колись розіллється піснями…



    Рейтинги: Народний 6 (5.53) | "Майстерень" -- (5.77)
    Коментарі: (1)



  51. Сторінки: 1   ...   1604   1605   1606   1607   1608   1609   1610   1611   1612   ...   1796