ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.07.07 08:14
Додала лише печалі
Перевтомленій душі, –
Несподівано сказала,
Що ми люди вже чужі.
Що мені пора забути
Про все те, що відбуло
І тоді не сяде смуток
На похилене чоло.

Борис Костиря
2025.07.06 22:08
Я радію молодій траві.
Хай народяться мрії живі!

Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,

Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.

Світлана Пирогова
2025.07.06 18:51
Заквітчали мальви літо
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.

Євген Федчук
2025.07.06 16:14
Хто не знає Олександра, що Невським прозвався?
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув

Олександр Сушко
2025.07.06 10:12
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.

Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,

Віктор Кучерук
2025.07.06 05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі

Юрій Гундарєв
2025.07.03 08:50
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…

Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу

Віктор Кучерук
2025.07.03 05:38
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,

Юрій Лазірко
2025.07.02 17:34
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.

Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,

Віктор Кучерук
2025.07.02 05:30
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.

Юрій Лазірко
2025.07.02 03:14
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!

Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,

Федір Паламар
2025.07.01 23:57
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.

Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –

Леся Горова
2025.07.01 22:02
На екватор вмощені небесний
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!

Багрянисто зірка догорає,

Борис Костиря
2025.07.01 21:47
Багато людей думають:
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", "Телеграмі",
його телефон
не відповідає.

Данько Фарба
2025.07.01 21:21
Якщо ти хочеш проковтнути це -  вперед. 
Я краще все перетворю на сміх і попіл. 
Забуду ключ від усіх своїх дверей. 
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.

Закриюся від натовпу плащем. 
Пройду як ніж через вершкове масло. 
Залишуся заручни

Іван Потьомкін
2025.07.01 13:52
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох

Віктор Кучерук
2025.07.01 12:27
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої

Світлана Пирогова
2025.07.01 10:14
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.

С М
2025.07.01 09:09
Заявишся опівночі і мовиш ‘Ніч не видно’
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно

Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то

Тетяна Левицька
2025.07.01 08:05
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.

Борис Костиря
2025.06.30 21:47
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.

Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.

У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.

Козак Дума
2025.06.30 10:42
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.

Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі

Богдан Манюк
2025.06.30 09:12
Частина друга Жовч і кров 1930 рік Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в

Тетяна Левицька
2025.06.30 08:21
На подвір'ї, біля хати,
в кропиві та бузині
дозрівають пелехаті
чорнобривці запашні.

На порозі чорний вужик
примостився спочивать.
Квітнуть мальви, маки, ружі —
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Сергій Святковський
2025.06.27

Равлик Сонний
2025.06.25

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Асорті Пиріжкарня - [ 2024.10.29 17:06 ]
    ★★★★
     
    левон із прізвиськом рогалик
    неквапно прочиня вікно
    щоби втикнуть низькобюджетне
    кіно


    у фільмі крізь безладний лемент
    вальсує трудовий народ
    когось спасають достеменно
    рот-в-рот


    іще там двірничиха клава
    мете каштан її мітла
    всіляко бачила розправи
    peace/love


    напроти стоячки наскісно
    підвис тутешній неформал
    переосмислюючи пристрасть
    хто ж знав


    сусіда явно з перепою
    з балкона свище до гуляк
    несе в небесні хмари зброю
    літак

    . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
     . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

    заштрихувати непотрібне
    додати бахівський рингтон
    життя неначе літ пір’їни

    мов сон





    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.63)
    Прокоментувати:


  2. Асорті Пиріжкарня - [ 2024.10.06 20:56 ]
    про ноти

    губний баян гармонь дворучну
    змастив олією пилип
    а озиваються педалі
    рип рип

    2024



    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.63)
    Коментарі: (76)


  3. Асорті Пиріжкарня - [ 2024.10.04 20:43 ]
    ****
    гаврило певно розуміє
    чому не пишеться комусь
    бо каже сам собі про рими
    довбусь

    про анекдот би той забути
    йому не вдасться вже ніяк
    там у героях родич давній
    свояк

    2024


    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.63)
    Коментарі: (56)


  4. Асорті Пиріжкарня - [ 2024.10.02 22:06 ]
    * * *

    грицька ті випадки дратують
    коли і в низці сновидінь
    почує він жіночий шепіт
    надінь

    2024



    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.63)
    Коментарі: (26)


  5. Асорті Пиріжкарня - [ 2024.10.01 11:01 ]
    ***

    і телефонна і душевна
    та пісня в церкві й хорова
    аж те́пло регенту від неї
    ♡співа'

    2024


    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.63)
    Коментарі: (20)


  6. Асорті Пиріжкарня - [ 2024.09.28 22:57 ]
    ***
    ночам на зміну дні приходять
    між ними ранки й вечори
    пантрують зорі сонце й місяць
    згори

    грицько був парубок моторний
    і доглядав козу й свиней
    сміявся кум казали люди
    еней

    гаврило теж козак нівроку
    кравець обшив уздовж і вшир
    жінки писали в інстаграмах
    батир

    2024


    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.63)
    Коментарі: (24)


  7. Олег Герман - [ 2023.02.21 20:24 ]
    Слово (акровірш)
    Я часто мріяв,  слухав  шум  дощу,

    Любив  і рок, і блюзу перебори.
    Юнак простий - не красень, не потвора.
    Бувало  всяке… Думав, що тону.
    Ледь чутний голос  чистого  сумління
    Юрба  із  підлих,  жадібних  людей

    Топтала  в  бруд  липкий,  неначе  клей  –
    Екстракт  із  їх  сліпого божевілля.
    Боліло  серце,  сповнене  жалю.
    Етюдом  стало,  досі  ще  не  чутим,
    `
    Моїм спасінням - ніжне « я люблю».
    А  вже тоді не вірив у майбутнє...
    Рука  в  руці та дотик уст  медових  –  
    'Яка краса... Яка казкова мить.
    Немов  струна,  у пам'яті  бринить
    Осіння зустріч і ... цілюще слово.
    !!!


    2013 - ...


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.52) | "Майстерень" -- (5.6)
    Коментарі: (4)


  8. Асорті Пиріжкарня - [ 2020.08.11 06:04 ]
    постнесмак
    благар благав блажив блажав
    усі ми із такого ж тіста
    то оптиміст чи песиміст
    & грязь на всіх одна й та сама








    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.63)
    Коментарі: (134)


  9. Асорті Пиріжкарня - [ 2020.05.15 17:22 ]
    посткарантин
    творіння восьмий день зійшов
    куранти вибили надвечір
    розфокусований об’єкт
    прокинувся й почухав п’яти



    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.63)
    Коментарі: (201)


  10. Асорті Пиріжкарня - [ 2020.03.02 05:57 ]
    весняне лібрето
    “пора-пора” ~ збагнув поет
    & народив натхненну оду
    лібрето про весну й балет
    народу


    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.63)
    Коментарі: (112)


  11. Асорті Пиріжкарня - [ 2020.02.03 22:09 ]
    про газ
    щораз покращення все більше
    нов-гав придумав п-рас:
    сірків здавати не на мило
    на газ


    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.63)
    Коментарі: (28)


  12. Асорті Пиріжкарня - [ 2020.01.20 10:42 ]
    анонс - пиріжки і порошки
    у нашій славній пиріжкарні
    печуть найкращі пиріжки
    смачні пухкі поживні гарні
    але бувають з тарганом

    "Порошки" ж відрізняються від традиційних «пиріжків» тим, що парні рядки в них римуються, при цьому останній рядок виділяється своєю довжиною: він складається всього з двох (інколи до 4-х максимум!) складів. Кінцівка «порошків» — це їхня основна "фішка", що допомагає створити дотепну мініатюру з несподіваною розв'язкою.

    ***
    Здіймав poetto патос "вІрші"
    і не терпів м'яке "віршІ"
    ну хоч якийсь замінник сексу
    душі

    ***
    пікантна дездемонна в пачках
    отелло скубає плюмаж
    в очах марксизм, і купа свінгу
    вінта-а-ж

    (Г.М.)

    ***
    я вам послав імейл учора
    ви мовчите мабуть облом
    у нас весна а шо у вас там...
    прийом...

    ***
    схід веселкового реґґі
    зарості маріхуани
    тигр доїдає негра
    травень
    (Сонце Місяць )

    ***
    а дві квитанції за світло
    за жовтень і за листопад
    як папірці пожмакав звикло
    усі підряд

    ***
    нема про що писати вірші
    думки як петлі ліссажу
    капусти кислої поївши
    лежу
    (Сидорів Юрій)

    ***
    А їй ще пічку би й колонку
    чи твердопаливний котел
    бо скільки там гігакалорій
    з Отелл

    ***
    в підвалі гамору багато
    сусід поставив на "Бєду"
    й мене гукає на регату
    іду

    ***
    могучий голос батареї
    щоночі чує весь стояк
    коли сусід об неї здуру
    фігак
    (Устимко Яна)


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.63) | "Майстерень" 5.25 (5.63)
    Коментарі: (358)


  13. Галантний Маньєрист - [ 2020.01.04 19:21 ]
    Зимові пиріжки
    *
    Тремкі словесні оригамі,
    пребілі аркуші зими,
    наснаг і сподівань духмяні
    дими

    бо сутінки, і псячий холод,
    і неземна ціна на газ,
    але поезія земніша -
    рятують сторінки
    і хмиз

    *
    Писати теж потрібно смачно:
    незнане - в знане, і в коньяк,
    і з кожного рядка спочатку,
    хмільне - і байдуже про що

    лише жінки - тверезий вибір,
    ось тільки втримати кермо,
    мотор, усмішка Челентано,
    й аmоrе mоrе mоrе mоrе nо

    *
    Позаслоняли вІрші-пави
    рій віршеняток і віршат,
    ошатні вІрші, крутодзьобі -
    академічні голоси

    тому вважай себе найкращим,
    найліпшим з найфайніших, - от
    щоякнайкращим і найбільшим,
    що не вмістити в жодний твір

    *
    Що підіймає патос вІршів,
    те вабить у м'які віршІ,
    мов не чужі питання сексу
    й душі

    і свіжий сніг летить, як перший,
    морозний відгук на віршІ,
    і передують завше гІрші,
    бо тільки з "вІршу" ти поет

    *
    Весняних крапель римування
    і ті ще помисли дівчат,
    філософ гляне на усе це
    і скаже: ні-фі-га собі, -

    весна завершиться зимою,
    кохання упокоїть шлюб,
    і знов по колу, в сенсі жити, -
    платівка грає саме це

    *
    Підступні зваби приховали
    в зимові шати строгий піст,
    мужчини сторожко ступають,
    муркочуть «гречка» і - в сніги

    колінця, стегна, спинка, перса,
    протяжне «мяу», три рази
    тягнути хором «Алилуя»,
    еректум духу, піст як піст

    *
    Отак би й малював з натури
    хоча і муляє перо:
    і тут, і там - не те з жінками,
    лише з пупками все гаразд

    і ти глядиш в її безодню,
    вона, достоту, теж кудись,
    але навзаєм анітрохи -
    ох, Ніцше, ти не знав жінок!

    *
    Коли на терезах стосунків
    кохання, а потойбіч смерть -
    то спершу почуття найвищі,
    а далі раз - і легша смерть

    о ні, кохання - зірка в небі,
    а потім - щастя в повен ріст,
    і сяєва того все більше,
    аж доки - бах! і ти один.


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (2)


  14. Петро Дем'янчук - [ 2019.04.13 09:17 ]
    КРИТИКА
    Рано з ранку на базарі
    Все кругом вирує
    Хто з прилавку , хто з землі
    Продає , торгує

    Вибір в різний гаманець
    Контрастний попит вжитку
    Для когось пил , комусь капець
    Від фірмового зиску

    Як з власних рук , за свій товар
    Ціна цілком прийнятна
    А де вже профі - спекулянт
    Там мінімальній амба

    Маркетинг весь тут на коні
    Із глини ліплять кулю
    Для їх усе ціна - ціні
    Проценти солять шкуру

    І так кругом у нас завжди
    Політика абсурду
    Хто воза тягне , спину гне
    Працює за копійку.


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  15. Ігор Шоха - [ 2017.10.29 09:31 ]
    Ювілейне
    Хай буде у пошані – Жінка!..,
    яка у вуйків на чолі
    вирівнює кути і стінки.
    А що не зробить українка,
    коли прижали москалі?

    Бо поки майстра відшукала,
    оцінку кожному дала.
    Великий досвід – це не мало.
    За відставного генерала
    немає кращого хохла.

    І як не дивуватись нині?
    Сама, у ролі конячини
    із лошаками сам на сам,
    а перетворює руїни
    в неперевершений Сезам.

    Чоловіки – слабкі істоти,
    а особливо до роботи.
    Та дещо додає снаги.
    Бо ми і випити не проти,
    коли закушуємо тортом
    або жуємо пироги.

    На це й даються іменини!
    І хай ламаються столи,
    коли обідають хохли,
    аби на славу України
    за щастя нашої родини
    ми гарно їли і пили.

                                          29.10.2017


    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.91)
    Коментарі: (5)


  16. Володимир Книр - [ 2013.08.04 17:27 ]
    Про роботу з читачем
    я кожним з творів неодмінно
    ділюся з любим читачем
    читач лайном їх називає
    та споживає разом з тим

    2013


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (4.92)
    Коментарі: (3)


  17. Володимир Книр - [ 2013.08.02 18:16 ]
    Про пиріжковий вірш
    раз пиріжків наївшись з м'ясом
    я пиріжковий вірш зліпив
    тоді сіркові дав на пробу
    так він мов критик загарчав

    2013


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (4.92)
    Прокоментувати:


  18. Володимир Книр - [ 2013.07.25 16:35 ]
    Про пиріжкове віршарство
    віршарство зветься пиріжковим
    ну я проглянув кілька штук
    і навіть подумки всміхнувся
    хоч голоду й не втамував

    2013


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (4.92)
    Прокоментувати:


  19. Оксана Галузкевич - [ 2012.05.06 17:30 ]
    Пиріжки)))





    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (14)


  20. Галантний Маньєрист - [ 2012.03.17 18:43 ]
    Неправильні пиріжки із пристрастями
    ІІІ

    * * *
    Прийшла аби піти одразу
    слова як лід а ось духи́
    і очі ярими огнями
    і що б це значило
    капець


    * * *
    Вона одна така у світі
    і світ один у мене теж
    а ще одна у неї кішка
    і ліжко теж одне на всіх


    * * *
    Півдня знімав я з неї лати
    затим шукав під ними щось
    так важко щось знайти нового
    хіба що аж на третій день


    * * *
    Вона у ліжку невгамовна
    і це заводить до пори
    рятує зрештою подушка
    ну скільки можна пролюбов


    * * *
    А спершу ти украй потрібен
    І ти звикаєшся - моє
    вона ж тебе згортає й ніжно
    кладе в кишеню гаманця


    * * *
    В усіх садах ті самі граблі
    хоч весни спершу як нові
    та мить і вже зів'яле листя
    і свіжі садна на чолі


    * * *
    І я подумав що спочатку
    чогось такого не було:
    стрічання проводів чекання -
    відразу ліжко і капець
    .........................
    .........................

    ІІ

    * * *
    Нехай життя у нас фігове
    ось тільки фіги не ростуть
    бігме не рай кажу сусідці
    а спробувати не дає


    * * *
    І взагалі вона дарунок
    який дістався не мені
    його тримав я б тільки в ліжку
    якого б теж не покидав


    * * *
    Безсонні дні безсонні ночі
    і в неї теж не все гаразд
    та одного лише я прагну
    вона ж все інше лиш не це


    * * *
    Та й чоловік Її недавно
    на заробітки поміняв
    а за півроку я напевно
    на заробітки дремену


    * * *
    О як багато мудрих правил
    та ліків більше все одно
    що еталон кохання склався
    уролог написав рецепт






    Їхні води. І

    * * *
    О як нелегко із жінками
    доки знайдеш якусь одну
    то іншу втратиш ледь не зразу
    лечу як над водою млин


    * * *
    Вона була як сонні брижі
    як далечінь і ніжний пляж
    як у блакиті мрійне сонце
    я ж каже все це зіпсував


    * * *
    Жінки насправді тільки хвилі
    бурхливі а приємно так
    чому приємно не згадати
    бо далі скелі і прибій


    * * *
    У цім буремнім океані
    я борсався з останніх сил
    доки "від жінки тільки жінка"
    востаннє не порадив глузд

    .........................
    .........................




    2012


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" 0 (5.5)
    Коментарі: (36)