ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.03.13 11:42
Не віриться, що перше серпня
До нас навшпиньках підійшло,
Встромивши вістря прямо в серце,
Нахмуривши сумне чоло.

Воно прийшло, як піхотинець
Крізь огорожі та рови.
Воно пропхалось попідтинню

В Горова Леся
2026.03.13 11:36
Щоденно поїзди гудками плакали,
Коли везли вигнанців по землі,
Котра пахтіла кров'ю вурдалакові,
Що жадібно від галасу хмелів.

Хватав жінок, дітей, і люто бавився,
Незнаний звір залісенських боліт,
Гонимий і жадобою і заздрістю

Віктор Кучерук
2026.03.13 05:57
Пересохли джерела натхнення
І озер задоволень нема, -
Маячить за плечима у мене
Без ніяких здобутків сума.
Повисає, мов прапор поразки,
Мов безсилля і слабкості знак, -
Мов закінчення доброї казки,
Яке щойно дошкрябав сяк-так...

С М
2026.03.13 05:08
Осипався із підборіддя мій грим
Занурю печалі у віскі & джин
Приборкувач занапастив свій батіг
І леви замовкли і тигри притихли

Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ей
О вип’єм усі адже клоун помер

Артур Курдіновський
2026.03.12 23:33
Зимова соната лунає красиво,
Сніжинки легенькі пошиють серпанок.
Казкова новела лягає курсивом -
Краплинки надії прикрасять світанок.

Октави небесні співають блакиттю,
Стражденні рядочки запахли зимою.
Ласкаво засяють минулі століття,

Володимир Бойко
2026.03.12 22:48
Себе, коханого, люби,
Люби шалено й емоційно.
Ти найдорожчий і безцінний
Серед безликої юрби.

Себе, коханого, люби,
Не припиняй ні на хвилину,
Нехай думки до себе линуть

Євген Федчук
2026.03.12 17:24
У часи, як в Україні ще чумакували.
Ішли валки чумацькії по Дикому полю,
Випробовували часто мінливую долю,
Бо усякі небезпеки на них там чигали.
Хижаки та ще, не дай Бог, степові пожежі,
Від яких порятуватись було неможливо.
Чи то в балці налетить

Ігор Шоха
2026.03.12 17:01
                    І
Знищує совкове покоління
бог війни, але цупке коріння
пріє – не пани, і не раби,
а розтерте жорнами судьби
і не пересіяне насіння
під орала іншої доби.
Ера воєн вирушає далі,

Артур Курдіновський
2026.03.12 15:16
Я чув, що скоро весняна відлига
Розтопить лід прозоро-кришталевий...
І дійсно! Тануть вже баби зі снігу...
Та серед них немає королеви.

Усупереч весні у серці зимно.
Куди не подивлюсь - нема нікого.
О, руйнівна фантазіє нестримна!

Іван Потьомкін
2026.03.12 11:36
Зло, не покаране належне за життя,
Спроможне мстити навіть з того світу.
В далекому минулім Ірод,
В нашу епоху біснуватий Гітлер
Керує помислами всіма із того світу
Пройдисвітів сьогоднішніх безпросвітних,
Готових на будь-яке зло, навіть на яде

Борис Костиря
2026.03.12 11:08
Подорожній іде
невідомо куди, він продирається
крізь ніч. Його ніхто
не чекає. Його вічним посохом
стала самотність,
а вічним другом - покинутість.
До кого він постукає у двері?
До відчаю, зневіри?

Юрій Гундарів
2026.03.12 10:43
Його музика давала натхнення майже кожному композитору європейської традиції - від Моцарта до Шенберга. Навіть рок-музиканти світового рівня Кіт Емерсон та Інгві Мальмстін вважають його своїм вчителем.
Тарас Шевченко згадував Баха у повісті «Варнак».

Віктор Кучерук
2026.03.12 07:24
Тишком-нишком
Лізе мишка
До куточка,
Де шматочків
Кілька шкірки
Вже до нірки
Притягнула
Ця товстуля,

Олег Герман
2026.03.12 01:36
Вимкну світло і звуки, хай зникне поволі усе навкруги,
І залишу цей світ за порогом, щоб спокій цілющий послухати.
Хай розчиняться в темряві й тиші старі призабуті гріхи,
Що навряд чи у крику та галасі будуть смиренно спокутані.

Мені б тиші ковток,

Артур Сіренко
2026.03.11 22:40
Дощ, що падав щоп’ятниці
(Згори вниз, з хмар в океан)
Нагадував пілігримам пізнання
Тендітного юнака-елліна
(О, Патрокле, ти горезнавець!)
З того часу
Як ведмедиці стали зорезнавцями,
Як птахи навчились кричати

Артур Сіренко
2026.03.11 17:44
Будівничі готичної вежі
Задивлялися в Небо:
А може там провесінь?
Хотіли летіти
(Як ластівки)
Але Небо було камінним
(Бо сповнилося мовчанням –
Лиховісним,

Сергій Губерначук
2026.03.11 15:49
Вони настільки маленькі,
що їх не бачать і топчуть.
Але настільки розумні,
що виростати не хочуть…
І ми вже настільки виросли,
що нас вони не помічають.
Від нашої сили гинучи,
якісь НЛО вивчають…

Марія Дем'янюк
2026.03.11 14:04
У моїм сні бабусині груші, сливи і вишні,
Квітник, де всміхаються сонцю жоржини розкішні,
Ранкова роса і яблука жовті, червоні,
Що трохи замерзли і просяться в теплі долоні.
Метелики, джміль і гамак у саду, та сестричка —
В її рученятах червоні пахуч

С М
2026.03.11 12:15
був одводив її до вокзалу
ніс валізу замість неї
та й одводив її до вокзалу
ніс валізу замість неї
що казати про що казати
моє кохання невзаємне ~

поки поїзд не прибув я

Борис Костиря
2026.03.11 10:47
Як би я хотів відродити книжку,
яку так необачно спалив.
Я хотів би
воскресити її думки,
її фрази,
ніби коштовне каміння духу.
Ця книжка була
великим раритетом,

Ігор Терен
2026.03.10 20:45
                    І
Ще не перекликаються сичі
і треті півні соло не співають,
а я додому думкою літаю
за журавлями заднім у ключі,
коли пропащу душу уночі
охопить туга і не відпускає.

Ярослав Чорногуз
2026.03.10 18:53
А я люблю вусатого Тараса
В кожусі, шапці, вишиванці теж.
Це - образ цільний, нації окраса,
І сила духу, величі без меж.

Ніколи він не був старезним дідом,
Це -- просто виплід збочених уяв.
На себе взяв усі народу біди,

Ірина Вовк
2026.03.10 14:38
От і дочекалася!))
Вийшла в світ моя нова книжка. Ювілейне перевидання переспіву польської духовної драми "МАРІЯ з МАГДАЛИ" (до тридцятиліття першого видання). -- Львів: Сполом, 2026.

Передслово про автора оригіналу:
Антоній Шандлєровський (1878 —

Микола Дудар
2026.03.10 13:03
Дивує березень хурмою…
Підмерзла. Наче вже й весна.
Сьогодні восьме, ти зі мною
І я не той, і ти не та…
Сидиш навпроти у мовчанні,
А я з мовчанки в пам’ять зліг.
Щось є у цім протистоянні…
Чому на восьме? Видно збіг.

Іван Потьомкін
2026.03.10 11:25
Заздрю Вам, Блаженний Феофілакте,
І часу, в якому Ви жили:
Сьогодні не частина, а все небо
Перетворилося на пекло,
І людина не може захисток знайти,
Аби спокійно за Божим заповітом
Квітчати Землю і багатства множить,
І розум, даний Всевишнім на пр

Борис Костиря
2026.03.10 10:51
Не буде яблук споважнілих,
Не буде вже дарів небес.
Ночей не буде спорожнілих,
Де вітер від краси воскрес.

Стихійне лихо нас накрило,
Як неба замисел лихий,
У таємниці потопило,

Віктор Кучерук
2026.03.10 06:15
Весна несе не лиш турботи,
Є й задоволень аж надмір, -
Уже в саду кипить робота
І впорядковується двір.
Минає млявість безнастанна,
Коли біліє довго день, -
Весна-красна, як горда панна,
На чистоту й порядок жде.

Володимир Бойко
2026.03.09 22:56
Закоханими у себе бувають не лише політики. Люби себе і хай тебе ревнують. Якщо любов нерозділена, розділи її із собою. Люби себе та не залюблюй. У любові до себе, коханого, він позбувся усіх конкурентів. Багато любові в одному тілі виявило

Ігор Павлюк
2026.03.09 22:03
Садки вишневі рідної Вкраїни
Такі прозорі, росяні, сумні.
А очі! очі! – ночі горобині...
Тому так завжди хочеться мені
Вдивлятись довше в їх тривожну вроду,
Яку тримає на одній нозі
Лелека, що живе побіля броду,
Й Чумацький Шлях, д

Олег Герман
2026.03.09 19:49
Не кличу смерть, хоч бачити заважко,
Як мудрий просить хліба у нездар,
Як істина — немов безмовна пташка,
А в мікрофонах — галас і обман.

Як правота стає простим товаром,
Де цінник ліпить вищий капітал.
Як ницість, обізвавшись чистим даром,

Артур Курдіновський
2026.03.09 16:25
Весна - велика вільна витівниця!
Виблискує, всміхається вона...
Вигадує веселоньку, водицю...
Втрачає владу вогняна війна!

Веселі візеруночки вітражні...
Відродження... Вулкане, відпочинь!
Володарює вітерець відважний -

Юрко Бужанин
2026.03.09 15:59
Коротке наше літо промайнуло,
Відпестило спекотне і барвисте.
На квітниках побачень наших вулиць
Лежить фатальним шаром жовте листя.

Ні вітер, ані дощ змінить безсилі
Безрадісний пейзаж, тепер постійний.
Кохання наше знудил

Світлана Пирогова
2026.03.09 12:43
Він не просто поет, не лише малював олівцем,
Бо розірвану душу народу в рядки перелив
Із кріпацького стану, з обпеченим сонцем лицем,
Він для цілого світу глибинну Вкраїну відкрив.

І Тарасове слово гостріше, як лезо, - то сталь,
Що кайдани іржаві с

Ігор Шоха
2026.03.09 12:26
                І
Як би появитися мені
хоч би невидимкою у гості
до моєї ранньої рідні?
Заглядаючи із високості,
це можливо, певно, по війні
і не за столом, а на погості.

Юрій Гундарів
2026.03.09 11:54
Шевченко - НАШ. І цей НАШ складається з мільйонів МІЙ. Присутність великого Кобзаря особливо відчутна сьогодні, коли наша багатостраждальна земля здригається під ракетними ударами московитських варварів… Тарас - поруч. Він, як і завжди, - на передовій

Борис Костиря
2026.03.09 10:07
Невже я цього літа не відчую
Й воно пролине, ніби буревій?
Я хочу зустрічати серце бурі
Та їздити на блискавці кривій.

Невже пролинуть пристрасті та струси
Удалині, як марево степів?
І упадуть, немов сміливі Стуси,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Арсеній Літванин
2026.02.25

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Ігор Шоха - [ 2023.11.12 23:31 ]
    Люди і кораблі
    Не об’єднають гору із горою
    ніякі осі й полюси Землі,
    як іноді у голубій імлі
    за піною далекого прибою,
    поєднані уявою живою
    за обріями часу, кораблі.
    Але буває, миті однієї,
    ще виринає у нічній порі
    із марева на видимій горі
    роковане побачення з тією,
    що промайнула образом лілеї
    у зодіаку нашої зорі.
    І досі є чого душі зоріти
    до ранку на околиці села,
    де ружею колючою цвіла
    тоді єдина у моєму світі...
    зів’яли у розлуці жовті квіти,
    аби вона не вічною була.

    11.2023


    Рейтинги: Народний -- (5.57) | "Майстерень" -- (5.93)
    Прокоментувати:


  2. Ігор Терен - [ 2023.08.16 11:01 ]
    Під копірку
    Не писав би опусу, бодай би
    не узрів нечему з конопель.
    Та не бійся, не відіб’ю зваби,
    на яку полює як на жабу
    інтелектуальний журавель.
    Та не пхайся до чужої теми,
    адже маєш кодло і своє.
    Правда очі коле... так і є –
    ваші це, а не мої проблеми,
    хто себе у мене впізнає.
    Є на світі не один лелека
    з чорною ознакою на зло,
    а повії... наче й не було.
    То навіщо ти про неї мекав?
    До такого лицаря далеко
    кожному, хто чує це тріпло.
    Та нехай як хочуть ображають
    і себе, і нас такі мужі,
    у яких корозія душі...
    тема інша... і поети знають, –
    самозвані генії щезають
    як в сухій пустелі міражі.

    08/23


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  3. Ярослав Чорногуз - [ 2023.04.27 14:18 ]
    Вірна любов (сумовита пародія у відповідь на веселу Тетяни Левицької)
    Оце твоя любов така,
    О найдорожча мила.
    Твоя уява голубка
    Із мене ізробила.

    Немовби плюнула в лице...
    Я цим по горло ситий.
    Не хочу з тебе я за це
    Лесбійку ізробити.

    В коханні справжнім можна все:
    В Європу, секс в польоті...
    Куди тебе той чорт несе?
    Ти — стерва, як вколоти.

    27 квітня 7531 р. (2023)


    Рейтинги: Народний -- (6.99) | "Майстерень" -- (7)
    Коментарі: (4)


  4. Нічия Муза - [ 2022.05.25 23:22 ]
    Хоробрий кравчик
    Ну що тобі далося те шоха,
    якщо і мухи посліду боїшся?
    Вважай, уже наївся і напився
    крові чужої як чужа блоха.

    Із прізвищем уже дурної слави
    ну, чесне слово, краще помовчи,
    та не просись на компліменти зайві
    і старшого кусатися не вчи.

    Хто заважає клону остолопа,
    Епатюка, Юпітера Європи,
    наприклад, називатись просто – клоп*?
    Яка різниця чи гузно, чи попа
    тринадцять тисяч років од потопу
    себе іменувала – Біложоп.


    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.43)
    Прокоментувати:


  5. Ярослав Чорногуз - [ 2021.07.28 05:56 ]
    ОСАННА ГЕНІЮ СУШКА
    Зачин

    Восхвалимо, друзі, сьогодні Сушка Олександра,
    Який він прекрасний, потужний, розкішний поет.
    Його усі твори — чудові, ах, йогівські тантри,
    До космосу це — сексуальний фантастики злет!

    Монолог святого Олександра:

    Кому ж то потрібно — любителів критикувати?
    Коли є для цього об’єктом аж сам Чорногуз?!
    І я коло нього — навчатель і редагуватель!
    Це я його вчив тут шедеври творити від Муз.

    Поп’ю з нього крові — тоді і мене спогадають,
    Який я був гуру, і скажуть про мене — мудрець!
    І візьмуть тоді із жахнючого пекла — ДО РАЮ!
    І більше не скажуть, що пише дурню він — капець!

    НІХТО не посміє назвати мене графоманом,
    А всі капелюхи скидатимуть метрів за три.
    Сушкові — Осанна, найбільшому дурню — Осанна!
    О ні! Мудрецю і навчателю — так говори

    Усяк, хто моє Мудромисліє -- дуже Кошлате --
    Собі за взірець для писання свойого бере.
    Ніхто не посміє мене на три букви послати,
    Я — Ребе і Брахман, мулла я, і ксьондз, і кюре!

    Краси не люблю. Ще усяких пихатих естетів...
    Зате в баговинні я раків ловити мастак!
    Рецензію-клізму поставить — за щастя! - поету,
    Хай несправедливо, зате насолоди — отак!

    Я вмілий, хлоп’ята, повірте мені, провокуйник,
    У органах школу проходив таки недарма.
    І жало у мого пера, хай відчує, отруйне,
    Вкушу, аж Горгона-медуза здригнеться сама!

    Бува, Чорногуз огризнеться, нарцисна зараза.
    Зате в зауваженнях толк є, як далі рости.
    Хоча і доходить до мене з десятого разу,
    А все ж потихеньку іду до своєї мети.

    Люблю тому критику — хйопці — мотайте на вуса --
    А поки в пошані ви голови дружно схиліть.
    Як виживу з сайту триклятого я Чорногуза,
    То може й до вас надійти — ох! — кусюча ця мить!

    28 липня 7529 р. (Від Трипілля) (2021)


    Рейтинги: Народний -- (6.99) | "Майстерень" -- (7)
    Прокоментувати:


  6. Ярослав Чорногуз - [ 2021.03.14 16:57 ]
    Дала
    «Твоє прекрасне ніжне серце чуле -
    (Полікувала, їстоньки дала!)
    Мені весну у хату повернуло,
    Хлюпнуло пригорщі твого тепла.»
    Ярослав Чорногуз

    Любов - це не любов, а сіра мняка,
    До неї треба сала півкіла.
    Моя ж уважна і пестлива мавка
    Полікувала! Їстоньки дала!

    За поцілунком - тельбухів кружальце,
    Тому до годівниці я доповз.
    Лікує нежить жінка здором, смальцем
    І хроном. Ось така у нас любовс.

    А засумую - суне кусень м’яса,
    Сльоза тече - встромля до рота сир.
    Хворобу чавить їдло під обцасом,
    Бактерій глушить ковбаси гузир.

    Таки наївся. Відпустили муки.
    А жіночка над вухом «бу-бу-бу…!».
    Кохання починається зі шлунку,
    Закінчується, звісно,- у гробу.

    Пародія у відповідь

    У слові цім “дала” - чимало змісту,
    Та все до сексу зводять голоси.
    В цім висновку — розбещене суспільство
    І пародисти злі, неначе пси.

    Чи не осколок генетичний бидла
    Цей “доброзичливий” (ох!) пародист?
    Святе кохання звів усе до їдла...
    На це лиш здатний графоманський “хист”.

    Запрограмований на все найгірше -
    Поганки у дитинстві в лісі їв.
    Отрутою він посипає вірші,
    Й такий його гидкий, нечистий спів.

    Він закопав живцем би всі таланти -
    Ментальність заздрісна хохлокозла.
    Якби ж йому любов по пиці раптом
    За вірші “доброзичливі” дала!

    14 березня 7529 р. (Від Трипілля) (2021)


    Рейтинги: Народний 7 (6.99) | "Майстерень" 7 (7)
    Коментарі: (4)


  7. Нічия Муза - [ 2021.02.21 16:28 ]
    Рефлексії
    Москаль – це не образа, позаяк
    і клони є, і я їх нагадаю, –
    Олена – це, напевне, Залізняк,
    а Музичук – це поетеса Майя.


    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.43)
    Прокоментувати:


  8. Ярослав Чорногуз - [ 2021.02.18 00:19 ]
    Поет-бомж (Ще більш доброзичлива пародія у відповідь на пародію Олександра Сушка)
    Потягнуло недобрим з Парнаса,
    Ти уяву свою потривож.
    І поївши лайна від Пегаса,
    На “Майстернях” з’явивсь поет-бомж.

    Чоловік же нормальний неначе...
    Нетримання... Проблеми свої...
    Де поезію гарну побачить -
    Враз укриє сечею її.

    Там, де баки сміттєві — домівка.
    Там витворює віршів дива.
    І струмують римовані цівки
    У поетів чарівні слова.

    Бо для нього словесні алмази -
    То утрата обличчя свого,
    То суцільні жахливі обрАзи,
    Наче ріжуть живого його.

    Інтелект свій у віршах являти -
    Він на голову вам наблює -
    Мудромисліє то є кошлате —
    В нього бачення власне, своє.

    Де взялися повадки ці сучі?
    Заганя на дерева котів.
    Бо собакою злим і кусючим
    У минулому він був житті.

    Каменюки боїться й ломаки,
    Підкрадається мовчки, тихцем...
    Ви насціть йому в рота, друзяки -
    Він подякує щиро за це.

    17 лютого 7528 р. (2021)


    Рейтинги: Народний -- (6.99) | "Майстерень" -- (7)
    Коментарі: (2)


  9. Пиріжкарня Асорті - [ 2020.08.11 06:04 ]
    постнесмак
    благар благав блажив блажав
    усі ми із такого ж тіста
    то оптиміст чи песиміст
    & грязь на всіх одна й та сама








    Рейтинги: Народний 6 (5.97) | "Майстерень" 6 (5.97)
    Коментарі: (136)


  10. Мессір Лукас - [ 2020.03.14 23:14 ]
    *****
    мене роз’їдає вселенська тривога
    образа в холодних лещатах стиска
    мій мозок гладенький як яйця бульдога
    а краще би був як поверхня соска

    сказала ота що писав їй присвяти
    у котрої мріяв побути в саду..
    мій мозок? чи є він? звідкіль його взяти?
    поїду до Львова можливо знайду!?

    мій кат у спідниці на гострих підборах
    глузує з написаних мною віршат
    y мозку гладенькому вибухнув порох
    мій кат – це катуня і це вже не жарт!!


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  11. Ярослав Чорногуз - [ 2020.01.11 13:33 ]
    Напала швидка писунка (пародія у відповідь на пародію)
    Сміялася кохана безневинно:
    І нащо начиталася Сушка?
    У Чорногуза – цілісна картина,
    А в того – ніби пташка з неба «Ка!»

    У Чорногуза там дівоче личко
    Із гір, плато – туманна родить вись.
    Воно постало сяєвом величним…
    А у Сушка – мов пазли розповзлись.

    Насмикав віхтів з сіна і соломи,
    Залякує сузір`ям Гусака…
    Чи в нього, ви скажіте, не всі дома?
    Писунка нападає знов швидка.

    Ну й маячня. Бери, зливай хоч воду.
    А чи складай із вірша анекдот.
    Пером у Чорногуза Велес водить,
    Ну а Сушковим – то, напевне, чорт!

    11 січня 7527 р. (Від Трипілля) (2020)


    Рейтинги: Народний -- (6.99) | "Майстерень" -- (7)
    Прокоментувати:


  12. Ігор Терен - [ 2020.01.09 17:50 ]
    Граф'ям на літеру Е
    Давида, як поета-меломана
    в бою не подолає Голіаф.
    Йому і камінець із пращі – кайф.
    Запитую цибатого буяна, –
    якщо ти у поезії не граф,
    чого їси отого графомана?

    Але одному «ґлею не хвата-
    є», іншому, що розумом убоге,
    не вистачає рога у Сварога,
    Арею – обоюдного меча...
    Ачей, кому чого не вистача-
    є, те воно й вимолює у Бога.

    Боги олімпу мають на таку
    оказію реагувати гідно.
    Отримаємо міру очевидну.

    Усе було на нашому віку
    та й буде ще – ку-ку й ку-ку-рі-ку,
    і недалеке, і дурне, бо бідне.

    Вирубуємо зайве у рядку.
    Обрубки у сатирі є доцільні,
    але не у сонетному вінку.

    11/19


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (3)


  13. Ігор Терен - [ 2019.03.24 08:26 ]
    Невідворотна місія
    – У людей найцінніше – родина,
    а герої – лише на війні,
    а у серці – жива Україна,
    що до смерті належить мені.

    Як умію її захищаю
    і як можу – за неї стою,
    за правдиву історію краю
    і за волю, добуту в бою.

    Так міркують ліричні герої
    неліричних сучасних пісень
    у вогні революцій і воєн,
    наближаючи радісний день.

    Живемо! – і не хлібом єдиним,
    і не славою. Щастя людини
    у державі – найвища мета.
    Є одна Батьківщина і мати.
    Поки маємо що обирати,
    то єдина стає саме та.

    03/19


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (7)


  14. Марґо Ґейко - [ 2018.11.07 13:22 ]
    ☀️&🌛
    Сонцемісячне сяйво красою наповнює світ ~
    Світлотіні однаково грають на ликах & писках
    Хай оспівують Сонце художник письменник піїт
    А під Місяцем мліють ціловані ним одаліски

    Місяцевий пегас не псуватиме зораних нив
    І небесних копит не торкне сатирична калюжа
    Колосками утіляться смисли які він зронив
    А між них посміхнеться закохана в Сонечко ружа


    *
    Хто сприймає буквально & звик метушитись між ком
    Хто в собі графомана ніяк подолати не може
    А римується так що ритмічно гуляє альков
    З перепою сусіда штовхнув на підмочене ложе


    Рейтинги: Народний -- (5.69) | "Майстерень" -- (5.75)
    Коментарі: (8)


  15. Олександр Сушко - [ 2018.08.01 05:26 ]
    Вирок
    Із носа окуляри зняв рожеві,
    Навпроти - графоман-недопіїт.
    Облущилася позолоть дешева,
    Невдатний карлик глипає на світ.

    Стругав-варив сонети про дубочки,
    Увірував, що кожен вірш – краса.
    Повз купи мудрі пролітали мовчки,
    Ніхто ув очі правди не сказав.

    Усе життя прикуплене по блату,
    Набутки – мильна булька, кіч, плюмаж.
    Проліз в калашний ряд за тінню тата,
    А от таланту справжнього нема.

    Я істину очищу словом правди:
    Писати вірші – не твоя стезя.
    Сідайно но знову за учнівську парту:
    Ти все почув. А я - усе сказав.

    30.07.2018р.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.82)
    Коментарі: (20)


  16. Олександр Сушко - [ 2018.04.16 12:59 ]
    Конфуз

    Волосся в носі більше не стрижу.
    Підтоптаний. Дівчата до лампади.
    А от сусіда - той іще буржуй!
    Нову щодня кладе у ліжко ладу.

    Але в столі підзорна є труба,
    На місяці оглядую кар'єри.
    Аж тут з авта виплигує юрба -
    Русалі, афродіти і венери.

    Гуртом рвонули кралі на балкон,
    Я ж око притулив до окуляра.
    А там -сусід! Стаждалець, Лакоон!
    Сплелись клубком на ньому Гапка й Сара.

    А тілеса! Божественні! Стрункі!
    Блаженство! Рай! А гурії неситі...
    Дрижать мої долоні шкарубкі,
    Забув, що я старий, пеньок столітній.

    Скрутили мавки дядька у рулет,
    Втішалися до вечора по колу.
    Вважав, кохатись треба тет-а-тет,
    Тепер уже подобається сполом.

    Та чую крик! Бабота утіка!
    Із медиком підкочує карета:
    Помер сусід. Немає мужика.
    Не витримало серце бочки меду.

    На цвинтарі витьохкують шпаки,
    Хлебчу потроху з кухля бормотуху.
    Дивитись буду краще на зірки,
    Не пропонуйте діду груповуху.

    16.04.2018р.


    Прощання

    Намережилося невеселе,
    Емігранти збиваються в клин.
    Вимирають містечка і села,
    Шлють листи діточки із чужин.

    Хай Росія викопує вугіль,
    Хазяйнує доладньо в Криму.
    Покоління зросло недолуге,
    Друзі шепчуть: - Умовкни! Німуй!

    За Едем умирати не модно,
    Краще "Боїнгом", в теплі сади.
    А сусіда - змія підколодна,
    Приповзла на чуже з блекоти.

    Вмовкла пісня козацька орлина,
    Вкриті пилом сяйні вітражі.
    Чи поєднує нас батьківщина?
    Сумніваюся. Люд збайдужів.

    Не шукаю в роздраї достатку
    Як повсюдно голодні роти.
    Сяду краще, підштопаю латку...
    - Прощавай, рідний сину, іди.



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" 5.5 (5.49)
    Коментарі: (3)


  17. Олександр Сушко - [ 2018.02.06 18:33 ]
    Правда кличе?
    Поберегти потрібно власних муз,
    Востаннє перед Вами зняв кашкета.
    Лишається на сайті Чорногуз:
    Не буде більше тут недопоета.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.43) | "Майстерень" -- (5.82)
    Коментарі: (18)


  18. Ігор Шоха - [ 2018.02.05 08:48 ]
    Забрехавшомуся
    Єднаю Цоя, Путю і любов.
    Писати інше права я не маю,
    аби уже не римувати кров
    тієї рани, що не заживає.

    О, я ніщо… Я неук і вампір!
    Останні соки висисаю з пальця
    у тих, кому не ліньки на папір
    пришпилити зоїла і за..а..я.

    Оголюю нещасні голосні,
    а приголосні залишаю тому,
    кому я не виспівую пісні
    за всю його потенцію вагому.

    Я і себе зітру у порохню
    за теренові лаври самописця.
    Але не стану я у позу ню
    лише тому, що «геній» об’явився.

    До Ліри й Музи я не охолов.
    Оце й усі гріхи, які я маю.
    І ще – із ностальгією чекаю
    на Роксолану, Майю і Любов...
    Я поважаю благородну кров,
    а опонєнта – ні.
                        Не поважаю.

                                          05.02.2018


    Рейтинги: Народний -- (5.57) | "Майстерень" -- (5.93)
    Прокоментувати:


  19. Ігор Шоха - [ 2018.01.10 15:46 ]
    Грім з ясного неба
    Я адреси їх не пам'ятаю,
    забуваю лиця, пазурі.
    Телеграми-блискавки чекаю,
    а мене минають поштарі.

    Лицарі інтриги і дуелі
    хочуть за поезію у бій,
    бо її польоти вище стелі
    каламутять декому напій.

    І куди їй різаній тікать(ти)
    по болоту, забува' коли,
    хо’ або не хо' повоювать(ти)
    і ширя' як бойові орли?

    О, мої язичники на слово,
    неприємне пам'яті дідів,
    поки є Оранта і Покрова,
    маю йти за віру козаків.

    О, мої високо-парні птиці,
    то не я націлюю рушницю,
    де і курка лапою гребе.
    Журавля боятись не годиться.
    Поки маю у руці синицю,
    захищаю мову! Не себе!

                                          10.01.2018


    Рейтинги: Народний -- (5.57) | "Майстерень" -- (5.93)
    Коментарі: (2)


  20. Ігор Шоха - [ 2017.05.13 19:37 ]
    Популяризація обструкції
    Біжать любителі поези...
    У них оказія така, –
    бабаї! І не треба дези,
    аби бабусі-поетеси
    упізнавали їжака.

    Уже й поети – терористи
    або губителі юрби, –
    агресія! Аби не з'їсти,
    то як би їх не зачепити,
    і не помітити якби.

    Ну а коли в ходу ходулі,
    зарийся в сіно і сичи, –
    дулібія! І, – люлі-люлі...
    А хочеться сукати дулі,
    тоді свої собі сучи.

    І регочи бодай із пальця
    І, може, усміхнусь і я, –
    іронія – велике трясця.
    Але яка почесна праця –
    охаяти чуже ім’я!

    Але ...якщо такі порядки,
    то це уже не епатаж, –
    ілюзія. Нема подяки.
    Аристократія Вапнярки
    не поміняє антураж.

    Писати – це не гнути спину
    і не рубати із плеча, –
    презумпція! Якщо не винен,
    то і пародія на кпини
    не залякає читача.

                                  05.2017


    Рейтинги: Народний -- (5.57) | "Майстерень" -- (5.93)
    Коментарі: (5)


  21. Ярослав Чорногуз - [ 2017.04.14 00:42 ]
    Чирякописець (літературна пародія)
    Я настрочу Вам краще про клозети,
    Вщипну натхнення трохи десь таки.
    Природа і кохання для поета?!!
    Чавлю їх, як на носі - чиряки!

    Я чистоплюям носа втру однако,
    Усім їм дам такого одкоша!
    Читайте, хлопці, краще про ротяку -
    Де дилетантський наголос - віршА!

    Бо ось про що нам римувати треба,
    Життя - як та клоака, як п..да!
    І шепотів пророчо друг мій ребе:
    Чирякописець Саша? - Таки да!

    14.04.7525 р. (Від Трипілля) (2017)


    Рейтинги: Народний -- (6.99) | "Майстерень" -- (7)
    Коментарі: (6)


  22. Параска Коливашаласка - [ 2014.02.14 08:36 ]
    Ситуація очима жінки (пародія)
    ПАРОДІЯ

    Приповз... Під оком -синяки,
    Штани задрипані такі,
    Одного чобота немає,
    Ширінька "добрий день" гукає.
    Пакет із хлібом загубив...
    Лепече: "Тіко пригубив...
    У кума жінка - Валентина.
    А кум - закінчена скотина:
    Все підливав і підливав...
    Тебе я, Дашко, пам`ятав -
    Дезодорант тобі купив,
    Та по дорозі загубив..."
    Так мурмотіло те мурло...
    Зганьбив мене на все село...
    А де ж їх ліпшеньких узяти?
    Помию хвайно. Ляже спати...
    Мужчини...всі вони такі -
    На почуття неговіркі...
    А що одежа? То - личина.
    Під нею - рицар...
    мій...
    МУЖЧИНА!
    14.02 2014


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (29)


  23. Параска Коливашаласка - [ 2014.02.08 14:57 ]
    Самоінтеграція (пародія -переспів)
    ПАРОДІЯ
    Вже чкурнув наш Янович в Європу...
    Так спішив, неначе тут потоп...
    Не авіарейсом...автостопом...
    Літаком приватним, звісно...Щоб
    Не заніс у Тулу, до Казані
    Чи у вовче лігвище -Тамбов...
    Готувався Янович "заранє":
    Настругав "капусточки",знайшов
    Гарне місце десь аж там, у Відні
    (Вже й забув про геїв хіт-парад).
    Там синок з невісткою небідні -
    Не спішать вертатися назад...
    На прощання мовив до народу :
    "Пєрший тайм...но я нє проіграл.
    Я нє повєрнуся большє зроду -
    Напєрьод зєльонєнькіх набрал..."
    ...І народ йому повірить вперше
    (вже без побрехеньок і обмов)
    Янович - сміливець. Він не бреше.
    Він інтегруватися ГОТОВ.
    04.02.2014



    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (19)


  24. Ярослав Чорногуз - [ 2013.09.17 00:28 ]
    Теле-тарганята (пародія у відповідь на пародію)
    Телевізор споглядаю
    В день годин по сім.
    Чай, бува, не допиваю,
    А бува, й не їм.

    Монітором все «годую»
    Інтелект я свій.
    І усе перевернулось
    В мене в голові.

    Коли посмішка людськая
    Світить на лиці
    І волосся осяває –
    Геть контрасти ці!

    Я цього не уявляю
    Й до екрана йду.
    Там волосся обрамляє
    Він або… ду-ду.

    Я вже знаю, не здалося,
    Це - (нормальний!) вид.
    Усміхається з волоссям
    Тільки трансвестит.

    Неприродного багато
    В справжньому, дивись…
    Певно, теле-тарганята
    В мозку завелись.

    16-17.09. 7521 р. (Від Трипілля)(2013)





    Рейтинги: Народний -- (6.99) | "Майстерень" -- (7)
    Коментарі: (11)


  25. Параска Коливашаласка - [ 2013.07.10 18:02 ]
    Сільська ідилія (пародія на пародію)
    Чорніє повітря, синіє щосили.
    Омелько вечеряє знов з матюками.
    Нечисте його цілий день десь носило.
    Село аж гуде вже масними плітками...

    Під баром п`яниць так багато, аж свище
    Дорога...чиїми вже хоч... кізяками...
    Онисько забрався аж на кладовище
    І моцно заснув "у обнімку "з хрестами.

    Упир же смакує ранами синіми.
    Червоними, певне, уже не хоче.
    Солоха, сусідка, вечеряє мріями
    (Її чоловік вже й раз в рік не лоскоче).

    Поет наш сільський наджував собі класика
    І лірики з`їв на вечерю багато...
    І так переварює файно - фантастика,
    Що газами віршів аж дихає хата...

    Така вже ідилія - не передати...
    Лише довелося ...втікати із хати...

    ...А доки Парася рядки ці писала -
    Солоха в соломі...Омелька спіймала...


    10.07.2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" 5.5 (5.5)
    Коментарі: (34)


  26. Галина Михайлик - [ 2013.06.26 15:30 ]
    Я нині добра… (переспів)
    Я – амазонка. І Великий звичай
    велить тебе убити по зляганні.
    Вже й меч підняла… Дивишся в обличчя…
    Іще живи… Я нині добра пані.

    Я – вершниця, струнка, засмаглотіла!
    І білці в око в сосен верховітті
    поцілю з лука!... Що ж, ізнов до діла,
    загнузданий мій коню?...
    …Будеш жити…

    26.06.2013


    Рейтинги: Народний -- (5.64) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (19)


  27. Параска Коливашаласка - [ 2013.06.19 12:44 ]
    Відповідь на автопародію (пародія в пародії)
    ***

    Вже на хлопів отих немає злости
    (У жимолост дівчат гукати в гості!).
    І шо, скажи, з тобов робити маю?
    Мо думав - ягод справно назбираю?..
    Бо галичєни - то є хитруни,
    Коло дівчат - то як тиї в`юни...
    Узяв би ліпше косу, покосив,
    Ледачим пузом троха потрусив!
    До дармовóго, люде, як той кіт
    (Тобі ж, герою, не шішнанцять* літ!).
    А бздури** в мізках ше кишат-кишат
    (Вже дайте "шіст", уже замало "п`ят"...).
    То видиться*** йому якесь" МК"
    (Оте "ПМ" - холєра, ше й яка!).
    Всіх дзíсяки**** Адмін той "заразив"...
    Омелько мій, і той вже гет здурів:
    Із голосних вишукує процент,
    "Вичислює" якийсь "кофіцієнт".
    Роботу чисто всю закинув, люде,
    Все жде, коли "МК" у него буде!
    Пойміт мене, о пане Редактóре,
    То для Парасі є тяжкоє горе...
    Бо так в селі у нас живе ше піп
    І кіт (той, шо у жимолости спит).
    Добавте тиї рейтинги, благаю,
    А нє, ТО Я СІ САЙТА ВАМ ЗЛАМАЮ!
    А хочете - то помагайте Ви!
    (Хазяйство в мене - свини, коровú...)
    А пастуха тепер найти в селі -
    Могоричі давати немалі!...
    ...Парася чемна, не зобидит Вас...
    Ну шо?
    Ви за?
    То натискайте "КЛАС"!


    17.06.2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (50)


  28. Параска Коливашаласка - [ 2013.06.03 17:04 ]
    Склероз (пародія-переспів)
    Оце сусідка в гості запросила...
    Сто грам цукерок (бо я троха жмот...)
    Коньяк (а самогонки не хотіла!!!)
    Так от...
    Тоді відверто почала моргати
    Одненьким оком. Лівим, зокрема.
    Чи ми сиділи, чи лягали спати -
    Вже не скажу, бо пам`яти нема...
    ...День другий. Двір. Сусідка не моргає...
    Не кличе в хату. Кави не дає...
    А мій склероз нічого не згадає...
    Як є, так є...
    Ото я влип! Мені її вітати,
    Чи бігти геть, "похнюпившись униз"?..
    Як би то хто спромігся підказати,
    Я б ся не гриз...
    ...Гризотами із кумом поділився.
    Як він зрадів! (Не жартома," всурйоз"!)
    А через день на вулиці хвалився...
    Мовляв...склероз...


    02.06.2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (32)


  29. Параска Коливашаласка - [ 2013.06.02 15:45 ]
    Привіт від Параски (жартівлива відповідь)
    Я сорочки мужицькі прала...
    (Для цього є великий став).
    Полковник файний (чесне слово!)
    Мене зненацька упіймав...
    Мужчина вищого гатунку,
    Бо ще пісні свої співав...
    ...Не ласа я на подарунки,
    Аби сь те знав!
    Я виростала на природі
    І силу маю у руках.
    ...Таке "срамотє" ниньки в моді,
    Шо просто жах!!!
    Най ждуть мене піїти в гості,
    (жеби писали та` як слід).
    Вручну всі перемию кості.
    Хто "за"? Хто "проти"? Всім привіт!!!


    31.05.2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (36)


  30. Пилип Васпобачивіприлип - [ 2013.05.29 08:23 ]
                      :)(:    
    Тремчу, раз побачив і...влип,
    от, заяча душе пропаща,
    я те ж міг би бути як Зевс,
    та, вибачте, зайчик - ледащо...


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.25) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (2)


  31. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2012.11.26 19:36 ]
    Я не нудист
    Я не люблю ходити голим,
    Це ,достеменно, точний факт,
    І не люблю дешевий одяг,
    Хоч в грошах я не маю фарт.

    Шукаю дочку мільйонера,
    Накинув оком у партнера:
    Банкірська пава, справжнє чудо,
    Лиш під вінець – і гроші будуть.

    Та забажала підписати
    Угоду шлюбну, щоби знати,
    І у труну вона з грошима,
    А я з обручкою, вістимо.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (12)


  32. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2012.05.13 00:32 ]
    Поет і Муза ( відгук про вірність)
    Спокійних муз на світі не буває:
    Хіба ж то Муза: « Сядь та відпочинь…»
    Коли чого, так Муза Слово знає…
    Сама підкаже, лиш ,поете, линь!

    Який футбол, забудь про Барселону,
    Бо Музи бачать звабу в тому й гріх.
    Бери перо, пиши про вічне знову.
    Не слухать Музу як, поете, міг?!

    А говорити Ніжній про відгули?
    Нагадуєш, що ти ще й чоловік?
    То не від Музи крил на лобі гулі?!
    Їй вірність до вподоби круглий рік.


    Як прилетить – відкинь мерщій фінали,
    Дзвінки, ТВ, а скайп нехай мовчить.
    До клавішів, пера - писати дружньо в парі:
    Поет і Муза - ви одне - звучить?!

    13. 05. 2012


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (10)


  33. Кобринюк Ірина Айлен - [ 2012.04.19 16:07 ]
    Усі ми, любі друзі, українці…..
    Усі ми, любі друзі, українці!
    Живемо в хаті з краю і любимо всі гроші!
    Ми по за очі обісрать умільці,
    А в очі завжди милі і хороші.

    Шкода, що в нас такий менталітет:
    Для друзів ставимо в колеса палки,
    Начальству дружньо робимо мінєт,
    А радитись біжим всі до гадалки.

    Ми правду й справедливість маєм в сраці.
    Й за шию душить жаба нас щоночі,
    Коли плоди чужої бачим праці –
    Бо від зусиль своїх постійно коле в боці.

    Накапати, закласти ми умільці
    І відкупитись можемо від всього,
    Сам біс боїться бути з нами в спілці,
    Бо крайнього ми завжди зробим його.

    Усі ми, любі друзі, українці…..


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.26) | "Майстерень" -- (5.17)
    Коментарі: (2)


  34. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2012.04.02 21:07 ]
    Про всяк випадок ... Тема четверта, сенсова
    Жінка - це вінець природи!

    Заховалась в таємницях.

    Не сира зелена глиця -

    Лиш краса душі і тіла.

    Заболіло - не відчула.

    Обманулась - не заплаче.

    І на рейс "життя-кохання"

    Поспішить. Така вже вдача!


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (18)


  35. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2012.02.29 02:56 ]
    Відповідь на пародію Івана Гентоша
    А в мене сонце
    З`явилось миле,
    Таке... красиве:
    Колись, казало,
    Був вид русявий,
    Та не пристало
    Сонцям при силі:
    Вони всі сиві!
    Тепер же Сонце,
    Ласкаво-миле.

    Що безтілесне?
    Це не цікаво!
    Враз захотіло -
    Явило тіло…

    …А біля хати
    Як же тримати?
    Секрет відкрию:
    Тепер животик
    На нього тисне!

    Сидить,сумує,
    Про грішне мріє...

    Ах, Сонце-Сонце,
    Таке ти в тілі?
    Ану на небо,
    Яке у ділі?!


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (13)


  36. Нико Ширяев - [ 2012.02.18 12:02 ]
    Рекламный трюк
    В сотый раз из грязи в князи
    (Что не каждому дано)
    Скачет кролик-энерджайзер
    В поучительном кино.

    У него - квадратны цели.
    Мир прямоугольный сей
    Он раскроит, он поделит
    На врагов и на друзей.

    Он грядёт - евангелистом,
    Штурмом взяв за пядью пядь.
    Он - надёжный, он - пушистый,
    Блох в подпушке не видать.

    Косит кроликовы души
    Алкоголь и анаша -
    А у нашего зверуши
    Батарейка хороша.


    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (1)


  37. Нико Ширяев - [ 2012.02.18 12:33 ]
    Бывает
    Так финт готовит пентакампеон
    И урка норовит воткнуть заточку. -
    Не слишком-то стеснением смущён,
    Ты влазишь в мою жизнь своею строчкой.

    Да на, да влазь, накушайся, зажрись,
    Упейся и умойся, человече.
    Когда ты оцифруешь эту жисть,
    Тебе, конечно, станет много легче.

    И станешь ты не столь непроходим.
    Что ж, вижу некий знак в твоих стараньях.
    А впрочем, я и так по выходным
    Сам по себе в рефлексах и в сияньях.

    То вырастет густая трынь-трава -
    Мол, недалёк, мол, грустен и не стою,
    То вдруг накатит сущь существова
    Со всей своей несметной полнотою.


    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  38. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2011.12.25 22:44 ]
    Я така класна...
    Я з вигляду вся така класна,
    Комусь видаюся химерной..
    Незвично розумна. Та, власне,
    Не хочу я бути собою:

    Хотіла я стать літаком -
    Сказали, впаду над мостом!
    Подумала лижами стану -
    Сніги моментально розтали.

    Тоді - найпростіше для жінки:
    Зіграю красуню в собі.
    Бо кожна із нас, поневолі,
    Веде пожиттєво ці ролі.


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Прокоментувати:


  39. Чорнява Жінка - [ 2011.11.24 22:33 ]
    Неразлучные
    Поэт пародисту

    Он столько крови здесь нам выпил
    и стольких нас «переимел»...
    Ему б подсунул, если б смел,
    еще раз косточку от рыбы.

    Пародист поэту

    Ты что же, думал – время лечит
    таких, как ты? Да никогда!
    Но это – ложная беда.
    Сочтёмся здесь. До скорой встречи!


    Рейтинги: Народний -- (5.6) | "Майстерень" -- (5.61)
    Коментарі: (40)


  40. Валерій Хмельницький - [ 2011.11.24 17:59 ]
    Ах! (післяпісляпародія на післяпародію)
    На даху пародисти гуляють,
    На даху їм зриває дах…
    У моря усі ріки втікають,
    А тоді витікають – ах!


    24.11.2011


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (5) | "Даймон Пеем Післяпародія до моєї пародії Навіщо Волга впадає в Каспійське море"


  41. Володимир Ляшкевич - [ 2011.11.23 20:46 ]
    Тінь пародиста (До його вдаваної смерті )
    В старі часи, коли безчестя уникали,
    і розросталися чутки в лихі скандали,
    писака борзий згадувати імена,
    чиїсь обігруючи простодушні фрази,
    міг, може, раз, чи два - до довбні, колуна,
    якими норов "чужописця" виправляли.

    Можливо жорстко, та повазі цим навчали.

    Аристократи ж бо "дуелили" образи,
    що виникали навіть з натяку насмішки...
    То ж, ясно, що було й безчестя зовсім трішки.
    Не те, що нині, де публічно в "унітази"
    будь-ким будь-що переробляється на "біс", та
    за кимсь все вторять до безчестя звиклі маси,
    що "унітаз" над кожним - учта пародиста... (

    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.59) | "Майстерень" -- (5.6)
    Коментарі: (17)


  42. Володимир Ляшкевич - [ 2011.08.12 18:43 ]
    Антипародія

    Пародисту би дядька - в Канаді,і розсуду криза зника!
    Пародисту би мешти - хороші, плював би тоді звисока!
    Пародисту би жінку, а так лише збудливі сни...
    Пародисту би інше, і краще за "переписнú!"...
    Та немає нічого, й тому пародист досажда.
    Але знайте, направду, стражда в його серці нужда.

    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.59) | "Майстерень" -- (5.6)
    Коментарі: (19)