ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2020.08.05 06:12
Запах сушеної м’яти
Переповнює кімнату
І струмує плавно за поріг, –
Огортає жалем хату
І затоплює кошлатий
Та пахучий дуже переліг.
Де поспішно і помалу
Невгамовно вирувало

Олександр Панін
2020.08.05 01:58
Застілля не робиться
"насухо",
Не любить "насухо"
люд,
Мета виправдовує
засоби,
Та крапку вколочує
суд!

Олена Багрянцева
2020.08.05 00:24
Якби можна поставити раптом на паузу літо.
Лимонадові дні, матіолові ночі повільні.
Знявши одяг увесь, загортатися в рідні обійми,
Аж до ранку не спати, про все, ні про що говорити.

Якби можна затримати серпень натрішки, надовше.
Із піску будувати

Дума Козак
2020.08.04 23:38
На березі Гіпанісу високім,
у теплому південному степу,
ще балабан висить в повітрі, сокіл,
але давно не видно вже скопу…

Давним-давно полинуло у Лету
і місто-поліс, Ольвія стара,
і вихідців із древнього Мілету

Ігор Шоха
2020.08.04 20:50
Уже за синіми морями
усі симпатії мої,
з якими човники свої
колись пускали ручаями.

Блукаю ще у ті краї,
де по інерції ночами
пливуть у Лету оригамі,

Євген Федчук
2020.08.04 19:23
Хай покара Бог клятих росомонів
Від них нещастя готські всі пішли
Нехай потопчуть їх же власні коні
Нехай помруть від власної стріли.
Великий і могутній Германаріх
Король всіх готів і усіх земель
Був скорений на розправу чи на кару
Не жалів ні люд

Устимко Яна
2020.08.04 19:21
Місто Львів – як новенька копійка.
Садовий постарався, Андрійко.
Приїжджайте до нас,
мер почистить і вас.
Станьте теж як новенька копійка.

Приїжджайте до славного Львова,
всі будинки у нас кольорові.

Тетяна Левицька
2020.08.04 15:13
Вже прокинувся, любий? Глянь небо
розливає лавандові фарби
на тендітні гвоздикові стебла,
на нечесані верби. А нам би
доторкнутися щастям до смути,
і розсипати гречну надію,
цілувати рожевих губ кутик,
ніжність бризнути сонцем під вії.

Галина Кучеренко
2020.08.04 10:04
Не вимагайте -
Вам ніхто не винен
Давати щось. Це не потрібно їм.
Переконання
У чужих провинах -
Лише пожива демонам своїм.


Сергій Губерначук
2020.08.04 09:55
Триває правда з вуст моєї зрадниці,
але чи скоро голос мій признається,
що я порушник перший, а не ти?
що я повинен, а не ти, піти?

Минає середа, четвер і п’ятниця –
навколішках стоїть кохана зрадниця,
але чи довго я ще буду бігати

Віктор Кучерук
2020.08.04 06:54
Старію я, а ти ростеш
І сяєш, мов перлина
Недоторканна для мереж
У зяючих глибинах.
Старію я, а ти завжди
Красива, бо незмінно
Блищиш, як скалочка слюди
На сонячнім промінні.

Іван Потьомкін
2020.08.03 23:08
Мені б годилося зненавидіть вогонь,
Що предковічний ліс жер на Кармелі .
Зненавидіть і вітер навісний,
Що потурав палити рукотворні села.
Зненавидіть, нарешті, й запізнілий дощ,
Що не прийшов на поміч погорільцям...
Та не наважусь навіть осудить
Да

Ігор Деркач
2020.08.03 20:50
І віриться, й не віриться мені,
що є десь рай і пекло за морями,
чи то у небі, чи під небесами
у непроглядній сивій далині.

Моя свіча ще жевріє у храмі…
На вівтарі – Месія. У тіні –
іуди і лакеї кацапні

Євген Федчук
2020.08.03 19:01
Возношу я хвалу Папаю і Вайю,
Завдячуючи їм, що ще й живу й царюю.
Тепер я розповім історію свою,
Нехай і грецький світ також її почує.
Я хочу, аби ти, відомий майстер, взявсь
Із золота мені зробити гребінь гарний
І оповідь моя на ньому збереглась.

Сергій Губерначук
2020.08.03 11:47
Бавлячись людським мозком,
усіма його відгалуженими збоченнями,
сірою речовиною з ланцетним лоском,
розрідженими нейронами й розродженими злочинами,
маючи політосвітський диплом
й анархо-синдикалістські переконання,
трапляється асфіксія професійним

Тетяна Левицька
2020.08.03 10:14
Красива, бо ти мене пестиш,
даруєш чудесні слова,
червоні троянди і персні,
перлини любові й дива.

Щаслива, бо ти доглядаєш,
мов ягідку, квітку мене
і стелиш бузковим розмаєм

Ярослав Чорногуз
2020.08.03 07:51
З рослин усіх центральної алеї
Найперша це – козацький ялівець.
Цілющою властивістю своєю
Хвороб чимало зводить нанівець.

З свяченими ножами тут ходили
Преславні вої – Гонта й Залізняк,
Братались – гайдамака і козак,

Олександр Сушко
2020.08.03 06:44
Війна в думках, в раю, у Божім храмі...
На фронті, як і вчора,- бій гримить.
Не буде ладу. Ані з москалями,
Ні з нашими, які шепочуть "мир".

Окрадено, сплюндровано країну,
І брат - не брат, а зголоднілий вовк.
Отут, у полі, я мабуть, загину,

Володимир Бойко
2020.08.02 23:49
Ми зустрілись в полі, де лелека
У блакить небесну ген зліта.
А довкола лиш липнева спека,
А навкруг пшениця золота.

Де ми йшли, там трави похилялись,
І зелений килим шлях встеляв,
Й жайворонка пісня розливалась –

Адель Станіславська
2020.08.02 22:27
Минеться день...
Спаде на землю ніч,
торкнеться віч,
неспокою торкнеться,
завіхолить,
дотулиться до серця,
впаде безсонням... Та...
не в тому річ.

Євген Федчук
2020.08.02 20:59
«Нишкни усе у степах приазовських!
Геть із дороги – сармати їдуть!
Хто не скорився їх силі ще й досі,
Того мечі закривавлені ждуть.
Бійтеся всі їх нещадного гніву,
Як він на голови ваші впаде,
Годі тоді сподіватись на диво,
Вам не сховатись від ньо

Олена Балера
2020.08.02 17:37
Кохана войовнице, ну давай
Миритись, хай завершиться війна.
Пекучий біль так довго вирував
В душі моїй і досі ще зрина.
Відкрились рани в мене й дивина,
Що дихати я ще не перестав:
Твій погляд гнівний сотні стріл впина
У серце, що нестримно калата.

Дума Козак
2020.08.02 12:34
Криниці розповзлись південним степом,
ще й на десятки метрів вглибину!
У кожної на дні шматочок неба
свою якусь ховає таїну.

Про тих, колись що викопав те диво
чи із каміння стіни мурував
і не чекав дощу, не те що зливи,

Ігор Деркач
2020.08.02 09:21
І наймити,і лайдаки,
і слуги порають на кухні...
На те у баби й мужики
і їхні голови чавунні,
аби за помахом руки
усе вирішували дурні.

***

Олександр Сушко
2020.08.02 06:53
Задощило. Ох і задощило-о!
Тургонить по шиферу капіж.
Й так добу із гаком! Це не діло!
Мокротеча - як у серце ніж.

Мряка запрягла у висях бричку,
Що й не видно місяця і зір.
А мені давно пора на річку,

Віктор Кучерук
2020.08.02 06:17
Уночі потрібно спати,
А не скніти без пуття
Про самотністю розтятий
Потьмянілий жар життя.
Уночі потрібно спати,
Бо, тлумачу постулат, -
Навіть вибухом гранати
Не розбуджують солдат.

Олександр Панін
2020.08.02 01:02
Завиває буря,
швидко гасить зорі,
Молоденькі зорі
ранньою весною,
Віє буйний вітер,
Хитається тополька...
Обережно Рибка
зачиняє шибку,

Володимир Бойко
2020.08.01 22:45
Які ми вже старі
І як лишилось мало,
Замислюєшся враз –
І сумно, аж до сліз.
Хмарками угорі
Життя відшумувало.
Живемо тільки раз –
Такий от афоризм.

Євген Федчук
2020.08.01 21:24
На березі нічного Борисфену
Багаття троє скіфів розвели,
Натягли хмизу, ще було не темно
І стиха мову між собой вели.
Про те, про се, про війни, про походи
Та про здобуті скальпи ворогів,
Про скорені й невідомі народи,
Та про жінок, героїв і царі

Олександр Сушко
2020.08.01 21:21
Про серйозне нині піде мова,
Тільки ніс от вистромлю з бретель:
Плаче без любові чорноброва,
А кохаю - то вона цвіте.

Днину прошлангую - крик і сльози,
Два - то оголошує війну.
Вчора - ледве не почив у Бозі,

Тетяна Левицька
2020.08.01 20:05
Від сучки до сучки він бігав, мов пес,
а вдома чекала на нього родина.
Та раптом зненацька покара небес
інсульт, інвалідність, а вірна дружина

завжди біля ліжка, його оберіг
і руки, і ноги, зоря у віконці.
Як би ж він в минуле вернутися зміг,

Олександр Сушко
2020.08.01 16:13
Тяжко, сестри. В голові бом-бом,
Носа й вухо чухаю коліном.
Утомився шкрябати пером.
А потрібно. Бо інакше гигну.

Можу не жувати цілий день,
Місяць не обцьомувати жінку.
От писать - даруйте - це святе:

Тата Рівна
2020.08.01 11:29
Всюди ношу за собою свої слова я
Немає цьому ради
Вони розсунуті по кишенях відділеннях сумки
Дротах мого внутрішнього радіо

Кожної миті пнуться щось казати
Бовкати глаголити ректи скандувати
Течуть одне за одним як пінні хвилі

Іван Потьомкін
2020.08.01 11:22
Щоб од думок бодай на час прочахла голова
(Лише у сні думки поволі опадають, наче листя),
Спішу туди, де невгамовне птаство й мудрі дерева
Словам високим надають земного змісту.
Як мудро все ж Господь розпорядивсь,
Поставивши їх поперед чоловіка тін

Віктор Кучерук
2020.08.01 07:15
Куди мене ведеш ти, доле,
Не знаю я з тих давніх пір,
Коли уперше мимоволі
В запони сліз уперся зір.
Важкою видалась дорога
Від мрій наївних до олжі,
Але вціліли дивом ноги
Там, де зламалися чужі.

Ігор Шоха
2020.07.31 20:56
Щасливі, що неволя не ярмо,
радіємо, що й досі не підвладні
ніде нікому... наче, живемо
а, нібито, існуємо насправді.

А як воно у дійсності – бозна.
І поки не додибали до краю,
то відає лише душа одна,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Лариса Маковей
2020.08.01

Тарас Баш
2020.07.28

М Менянин
2020.07.28

Сергій Кузін
2020.07.02

Таня Тарасюк
2020.06.30

Ядвіга Руда
2020.06.20

Вигнанниця Добровільна
2020.06.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Мессір Лукас - [ 2020.03.14 23:14 ]
    *****
    мене роз’їдає вселенська тривога
    образа в холодних лещатах стиска
    мій мозок гладенький як яйця бульдога
    а краще би був як поверхня соска

    сказала ота що писав їй присвяти
    у котрої мріяв побути в саду..
    мій мозок? чи є він? звідкіль його взяти?
    поїду до Львова можливо знайду!?

    мій кат у спідниці на гострих підборах
    глузує з написаних мною віршат
    y мозку гладенькому вибухнув порох
    мій кат – це катуня і це вже не жарт!!


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  2. Ярослав Чорногуз - [ 2020.01.11 13:33 ]
    Напала швидка писунка (пародія у відповідь на пародію)
    Сміялася кохана безневинно:
    І нащо начиталася Сушка?
    У Чорногуза – цілісна картина,
    А в того – ніби пташка з неба «Ка!»

    У Чорногуза там дівоче личко
    Із гір, плато – туманна родить вись.
    Воно постало сяєвом величним…
    А у Сушка – мов пазли розповзлись.

    Насмикав віхтів з сіна і соломи,
    Залякує сузір`ям Гусака…
    Чи в нього, ви скажіте, не всі дома?
    Писунка нападає знов швидка.

    Ну й маячня. Бери, зливай хоч воду.
    А чи складай із вірша анекдот.
    Пером у Чорногуза Велес водить,
    Ну а Сушковим – то, напевне, чорт!

    11 січня 7527 р. (Від Трипілля) (2020)


    Рейтинги: Народний -- (5.73) | "Майстерень" -- (5.94)
    Прокоментувати:


  3. Ігор Деркач - [ 2020.01.09 17:50 ]
    Граф'ям на літеру Е
    Давида, як поета-меломана
    в бою не подолає Голіаф.
    Йому і камінець із пращі – кайф.
    Запитую цибатого буяна, –
    якщо ти у поезії не граф,
    чого їси отого графомана?

    Але одному «ґлею не хвата-
    є», іншому, що розумом убоге,
    не вистачає рога у Сварога,
    Арею – обоюдного меча...
    Ачей, кому чого не вистача-
    є, те воно й вимолює у Бога.

    Боги олімпу мають на таку
    оказію реагувати гідно.
    Отримаємо міру очевидну.

    Усе було на нашому віку
    та й буде ще – ку-ку й ку-ку-рі-ку,
    і недалеке, і дурне, бо бідне.

    Вирубуємо зайве у рядку.
    Обрубки у сатирі є доцільні,
    але не у сонетному вінку.

    11/19


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (3)


  4. Ігор Деркач - [ 2019.03.24 08:26 ]
    Невідворотна місія
    – У людей найцінніше – родина,
    а герої – лише на війні,
    а у серці – жива Україна,
    що до смерті належить мені.

    Як умію її захищаю
    і як можу – за неї стою,
    за правдиву історію краю
    і за волю, добуту в бою.

    Так міркують ліричні герої
    неліричних сучасних пісень
    у вогні революцій і воєн,
    наближаючи радісний день.

    Живемо! – і не хлібом єдиним,
    і не славою. Щастя людини
    у державі – найвища мета.
    Є одна Батьківщина і мати.
    Поки маємо що обирати,
    то єдина стає саме та.

    03/19


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (7)


  5. Марґо Ґейко - [ 2018.11.07 13:22 ]
    ☀️&🌛
    Сонцемісячне сяйво красою наповнює світ ~
    Світлотіні однаково грають на ликах & писках
    Хай оспівують Сонце художник письменник піїт
    А під Місяцем мліють ціловані ним одаліски

    Місяцевий пегас не псуватиме зораних нив
    І небесних копит не торкне сатирична калюжа
    Колосками утіляться смисли які він зронив
    А між них посміхнеться закохана в Сонечко ружа


    *
    Хто сприймає буквально & звик метушитись між ком
    Хто в собі графомана ніяк подолати не може
    А римується так що ритмічно гуляє альков
    З перепою сусіда штовхнув на підмочене ложе


    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.64)
    Коментарі: (8)


  6. Сонце Місяць - [ 2018.11.07 11:30 ]
    утаємниченим п ~*
     
    Кажіть нам про усе ніщо
    оскільки ви вже тут
    повідайте коронну суть
    її збагнути щоб!

    зірвіть покрови з маячні
    розвійте миттю дим
    гадаю вас несло сюди
    звістити, отже і ~

    Pеалії прості
    софіти, звук пішов
    у чому сміх, най знають всі
    нехай для когось шок
    мовчання, се
                        провальний стиль

    в ефірі маппет-шоу!




     




    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (4)


  7. Олександр Сушко - [ 2018.08.01 05:26 ]
    Вирок
    Із носа окуляри зняв рожеві,
    Навпроти - графоман-недопіїт.
    Облущилася позолоть дешева,
    Невдатний карлик глипає на світ.

    Стругав-варив сонети про дубочки,
    Увірував, що кожен вірш – краса.
    Повз купи мудрі пролітали мовчки,
    Ніхто ув очі правди не сказав.

    Усе життя прикуплене по блату,
    Набутки – мильна булька, кіч, плюмаж.
    Проліз в калашний ряд за тінню тата,
    А от таланту справжнього нема.

    Я істину очищу словом правди:
    Писати вірші – не твоя стезя.
    Сідайно но знову за учнівську парту:
    Ти все почув. А я - усе сказав.

    30.07.2018р.


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (20)


  8. Олександр Сушко - [ 2018.04.16 12:59 ]
    Конфуз

    Волосся в носі більше не стрижу.
    Підтоптаний. Дівчата до лампади.
    А от сусіда - той іще буржуй!
    Нову щодня кладе у ліжко ладу.

    Але в столі підзорна є труба,
    На місяці оглядую кар'єри.
    Аж тут з авта виплигує юрба -
    Русалі, афродіти і венери.

    Гуртом рвонули кралі на балкон,
    Я ж око притулив до окуляра.
    А там -сусід! Стаждалець, Лакоон!
    Сплелись клубком на ньому Гапка й Сара.

    А тілеса! Божественні! Стрункі!
    Блаженство! Рай! А гурії неситі...
    Дрижать мої долоні шкарубкі,
    Забув, що я старий, пеньок столітній.

    Скрутили мавки дядька у рулет,
    Втішалися до вечора по колу.
    Вважав, кохатись треба тет-а-тет,
    Тепер уже подобається сполом.

    Та чую крик! Бабота утіка!
    Із медиком підкочує карета:
    Помер сусід. Немає мужика.
    Не витримало серце бочки меду.

    На цвинтарі витьохкують шпаки,
    Хлебчу потроху з кухля бормотуху.
    Дивитись буду краще на зірки,
    Не пропонуйте діду груповуху.

    16.04.2018р.


    Прощання

    Намережилося невеселе,
    Емігранти збиваються в клин.
    Вимирають містечка і села,
    Шлють листи діточки із чужин.

    Хай Росія викопує вугіль,
    Хазяйнує доладньо в Криму.
    Покоління зросло недолуге,
    Друзі шепчуть: - Умовкни! Німуй!

    За Едем умирати не модно,
    Краще "Боїнгом", в теплі сади.
    А сусіда - змія підколодна,
    Приповзла на чуже з блекоти.

    Вмовкла пісня козацька орлина,
    Вкриті пилом сяйні вітражі.
    Чи поєднує нас батьківщина?
    Сумніваюся. Люд збайдужів.

    Не шукаю в роздраї достатку
    Як повсюдно голодні роти.
    Сяду краще, підштопаю латку...
    - Прощавай, рідний сину, іди.



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" 5.5 (5.49)
    Коментарі: (3)


  9. Олександр Сушко - [ 2018.02.06 18:33 ]
    Правда кличе?
    Поберегти потрібно власних муз,
    Востаннє перед Вами зняв кашкета.
    Лишається на сайті Чорногуз:
    Не буде більше тут недопоета.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (18)


  10. Ігор Шоха - [ 2018.02.05 08:48 ]
    Забрехавшомуся
    Єднаю Цоя, Путю і любов.
    Писати інше права я не маю,
    аби уже не римувати кров
    тієї рани, що не заживає.

    О, я ніщо… Я неук і вампір!
    Останні соки висисаю з пальця
    у тих, кому не ліньки на папір
    пришпилити зоїла і за..а..я.

    Оголюю нещасні голосні,
    а приголосні залишаю тому,
    кому я не виспівую пісні
    за всю його потенцію вагому.

    Я і себе зітру у порохню
    за теренові лаври самописця.
    Але не стану я у позу ню
    лише тому, що «геній» об’явився.

    До Ліри й Музи я не охолов.
    Оце й усі гріхи, які я маю.
    І ще – із ностальгією чекаю
    на Роксолану, Майю і Любов...
    Я поважаю благородну кров,
    а опонєнта – ні.
                        Не поважаю.

                                          05.02.2018


    Рейтинги: Народний -- (5.52) | "Майстерень" -- (5.67)
    Прокоментувати:


  11. Ігор Шоха - [ 2018.01.10 15:46 ]
    Грім з ясного неба
    Я адреси їх не пам'ятаю,
    забуваю лиця, пазурі.
    Телеграми-блискавки чекаю,
    а мене минають поштарі.

    Лицарі інтриги і дуелі
    хочуть за поезію у бій,
    бо її польоти вище стелі
    каламутять декому напій.

    І куди їй різаній тікать(ти)
    по болоту, забува' коли,
    хо’ або не хо' повоювать(ти)
    і ширя' як бойові орли?

    О, мої язичники на слово,
    неприємне пам'яті дідів,
    поки є Оранта і Покрова,
    маю йти за віру козаків.

    О, мої високо-парні птиці,
    то не я націлюю рушницю,
    де і курка лапою гребе.
    Журавля боятись не годиться.
    Поки маю у руці синицю,
    захищаю мову! Не себе!

                                          10.01.2018


    Рейтинги: Народний -- (5.52) | "Майстерень" -- (5.67)
    Коментарі: (2)


  12. Ігор Шоха - [ 2017.05.13 19:37 ]
    Популяризація обструкції
    Біжать любителі поези...
    У них оказія така, –
    бабаї! І не треба дези,
    аби бабусі-поетеси
    упізнавали їжака.

    Уже й поети – терористи
    або губителі юрби, –
    агресія! Аби не з'їсти,
    то як би їх не зачепити,
    і не помітити якби.

    Ну а коли в ходу ходулі,
    зарийся в сіно і сичи, –
    дулібія! І, – люлі-люлі...
    А хочеться сукати дулі,
    тоді свої собі сучи.

    І регочи бодай із пальця
    І, може, усміхнусь і я, –
    іронія – велике трясця.
    Але яка почесна праця –
    охаяти чуже ім’я!

    Але ...якщо такі порядки,
    то це уже не епатаж, –
    ілюзія. Нема подяки.
    Аристократія Вапнярки
    не поміняє антураж.

    Писати – це не гнути спину
    і не рубати із плеча, –
    презумпція! Якщо не винен,
    то і пародія на кпини
    не залякає читача.

                                  05.2017


    Рейтинги: Народний -- (5.52) | "Майстерень" -- (5.67)
    Коментарі: (5)


  13. Ярослав Чорногуз - [ 2017.04.14 00:42 ]
    Чирякописець (літературна пародія)
    Я настрочу Вам краще про клозети,
    Вщипну натхнення трохи десь таки.
    Природа і кохання для поета?!!
    Чавлю їх, як на носі - чиряки!

    Я чистоплюям носа втру однако,
    Усім їм дам такого одкоша!
    Читайте, хлопці, краще про ротяку -
    Де дилетантський наголос - віршА!

    Бо ось про що нам римувати треба,
    Життя - як та клоака, як п..да!
    І шепотів пророчо друг мій ребе:
    Чирякописець Саша? - Таки да!

    14.04.7525 р. (Від Трипілля) (2017)


    Рейтинги: Народний -- (5.73) | "Майстерень" -- (5.94)
    Коментарі: (6)


  14. Параска Коливашаласка - [ 2014.02.14 08:36 ]
    Ситуація очима жінки (пародія)
    ПАРОДІЯ

    Приповз... Під оком -синяки,
    Штани задрипані такі,
    Одного чобота немає,
    Ширінька "добрий день" гукає.
    Пакет із хлібом загубив...
    Лепече: "Тіко пригубив...
    У кума жінка - Валентина.
    А кум - закінчена скотина:
    Все підливав і підливав...
    Тебе я, Дашко, пам`ятав -
    Дезодорант тобі купив,
    Та по дорозі загубив..."
    Так мурмотіло те мурло...
    Зганьбив мене на все село...
    А де ж їх ліпшеньких узяти?
    Помию хвайно. Ляже спати...
    Мужчини...всі вони такі -
    На почуття неговіркі...
    А що одежа? То - личина.
    Під нею - рицар...
    мій...
    МУЖЧИНА!
    14.02 2014


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (29)


  15. Параска Коливашаласка - [ 2014.02.08 14:57 ]
    Самоінтеграція (пародія -переспів)
    ПАРОДІЯ
    Вже чкурнув наш Янович в Європу...
    Так спішив, неначе тут потоп...
    Не авіарейсом...автостопом...
    Літаком приватним, звісно...Щоб
    Не заніс у Тулу, до Казані
    Чи у вовче лігвище -Тамбов...
    Готувався Янович "заранє":
    Настругав "капусточки",знайшов
    Гарне місце десь аж там, у Відні
    (Вже й забув про геїв хіт-парад).
    Там синок з невісткою небідні -
    Не спішать вертатися назад...
    На прощання мовив до народу :
    "Пєрший тайм...но я нє проіграл.
    Я нє повєрнуся большє зроду -
    Напєрьод зєльонєнькіх набрал..."
    ...І народ йому повірить вперше
    (вже без побрехеньок і обмов)
    Янович - сміливець. Він не бреше.
    Він інтегруватися ГОТОВ.
    04.02.2014



    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (19)


  16. Ярослав Чорногуз - [ 2013.09.17 00:28 ]
    Теле-тарганята (пародія у відповідь на пародію)
    Телевізор споглядаю
    В день годин по сім.
    Чай, бува, не допиваю,
    А бува, й не їм.

    Монітором все «годую»
    Інтелект я свій.
    І усе перевернулось
    В мене в голові.

    Коли посмішка людськая
    Світить на лиці
    І волосся осяває –
    Геть контрасти ці!

    Я цього не уявляю
    Й до екрана йду.
    Там волосся обрамляє
    Він або… ду-ду.

    Я вже знаю, не здалося,
    Це - (нормальний!) вид.
    Усміхається з волоссям
    Тільки трансвестит.

    Неприродного багато
    В справжньому, дивись…
    Певно, теле-тарганята
    В мозку завелись.

    16-17.09. 7521 р. (Від Трипілля)(2013)





    Рейтинги: Народний -- (5.73) | "Майстерень" -- (5.94)
    Коментарі: (11)


  17. Параска Коливашаласка - [ 2013.07.10 18:02 ]
    Сільська ідилія (пародія на пародію)
    Чорніє повітря, синіє щосили.
    Омелько вечеряє знов з матюками.
    Нечисте його цілий день десь носило.
    Село аж гуде вже масними плітками...

    Під баром п`яниць так багато, аж свище
    Дорога...чиїми вже хоч... кізяками...
    Онисько забрався аж на кладовище
    І моцно заснув "у обнімку "з хрестами.

    Упир же смакує ранами синіми.
    Червоними, певне, уже не хоче.
    Солоха, сусідка, вечеряє мріями
    (Її чоловік вже й раз в рік не лоскоче).

    Поет наш сільський наджував собі класика
    І лірики з`їв на вечерю багато...
    І так переварює файно - фантастика,
    Що газами віршів аж дихає хата...

    Така вже ідилія - не передати...
    Лише довелося ...втікати із хати...

    ...А доки Парася рядки ці писала -
    Солоха в соломі...Омелька спіймала...


    10.07.2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" 5.5 (5.5)
    Коментарі: (34)


  18. Галина Михайлик - [ 2013.06.26 15:30 ]
    Я нині добра… (переспів)
    Я – амазонка. І Великий звичай
    велить тебе убити по зляганні.
    Вже й меч підняла… Дивишся в обличчя…
    Іще живи… Я нині добра пані.

    Я – вершниця, струнка, засмаглотіла!
    І білці в око в сосен верховітті
    поцілю з лука!... Що ж, ізнов до діла,
    загнузданий мій коню?...
    …Будеш жити…

    26.06.2013


    Рейтинги: Народний -- (5.64) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (19)


  19. Параска Коливашаласка - [ 2013.06.19 12:44 ]
    Відповідь на автопародію (пародія в пародії)
    ***

    Вже на хлопів отих немає злости
    (У жимолост дівчат гукати в гості!).
    І шо, скажи, з тобов робити маю?
    Мо думав - ягод справно назбираю?..
    Бо галичєни - то є хитруни,
    Коло дівчат - то як тиї в`юни...
    Узяв би ліпше косу, покосив,
    Ледачим пузом троха потрусив!
    До дармовóго, люде, як той кіт
    (Тобі ж, герою, не шішнанцять* літ!).
    А бздури** в мізках ше кишат-кишат
    (Вже дайте "шіст", уже замало "п`ят"...).
    То видиться*** йому якесь" МК"
    (Оте "ПМ" - холєра, ше й яка!).
    Всіх дзíсяки**** Адмін той "заразив"...
    Омелько мій, і той вже гет здурів:
    Із голосних вишукує процент,
    "Вичислює" якийсь "кофіцієнт".
    Роботу чисто всю закинув, люде,
    Все жде, коли "МК" у него буде!
    Пойміт мене, о пане Редактóре,
    То для Парасі є тяжкоє горе...
    Бо так в селі у нас живе ше піп
    І кіт (той, шо у жимолости спит).
    Добавте тиї рейтинги, благаю,
    А нє, ТО Я СІ САЙТА ВАМ ЗЛАМАЮ!
    А хочете - то помагайте Ви!
    (Хазяйство в мене - свини, коровú...)
    А пастуха тепер найти в селі -
    Могоричі давати немалі!...
    ...Парася чемна, не зобидит Вас...
    Ну шо?
    Ви за?
    То натискайте "КЛАС"!


    17.06.2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (50)


  20. Параска Коливашаласка - [ 2013.06.03 17:04 ]
    Склероз (пародія-переспів)
    Оце сусідка в гості запросила...
    Сто грам цукерок (бо я троха жмот...)
    Коньяк (а самогонки не хотіла!!!)
    Так от...
    Тоді відверто почала моргати
    Одненьким оком. Лівим, зокрема.
    Чи ми сиділи, чи лягали спати -
    Вже не скажу, бо пам`яти нема...
    ...День другий. Двір. Сусідка не моргає...
    Не кличе в хату. Кави не дає...
    А мій склероз нічого не згадає...
    Як є, так є...
    Ото я влип! Мені її вітати,
    Чи бігти геть, "похнюпившись униз"?..
    Як би то хто спромігся підказати,
    Я б ся не гриз...
    ...Гризотами із кумом поділився.
    Як він зрадів! (Не жартома," всурйоз"!)
    А через день на вулиці хвалився...
    Мовляв...склероз...


    02.06.2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (32)


  21. Параска Коливашаласка - [ 2013.06.02 15:45 ]
    Привіт від Параски (жартівлива відповідь)
    Я сорочки мужицькі прала...
    (Для цього є великий став).
    Полковник файний (чесне слово!)
    Мене зненацька упіймав...
    Мужчина вищого гатунку,
    Бо ще пісні свої співав...
    ...Не ласа я на подарунки,
    Аби сь те знав!
    Я виростала на природі
    І силу маю у руках.
    ...Таке "срамотє" ниньки в моді,
    Шо просто жах!!!
    Най ждуть мене піїти в гості,
    (жеби писали та` як слід).
    Вручну всі перемию кості.
    Хто "за"? Хто "проти"? Всім привіт!!!


    31.05.2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (36)


  22. Пилип Васпобачивіприлип - [ 2013.05.29 08:23 ]
                      :)(:    
    Тремчу, раз побачив і...влип,
    от, заяча душе пропаща,
    я те ж міг би бути як Зевс,
    та, вибачте, зайчик - ледащо...


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.25) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (2)


  23. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2012.11.26 19:36 ]
    Я не нудист
    Я не люблю ходити голим,
    Це ,достеменно, точний факт,
    І не люблю дешевий одяг,
    Хоч в грошах я не маю фарт.

    Шукаю дочку мільйонера,
    Накинув оком у партнера:
    Банкірська пава, справжнє чудо,
    Лиш під вінець – і гроші будуть.

    Та забажала підписати
    Угоду шлюбну, щоби знати,
    І у труну вона з грошима,
    А я з обручкою, вістимо.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (12)


  24. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2012.05.13 00:32 ]
    Поет і Муза ( відгук про вірність)
    Спокійних муз на світі не буває:
    Хіба ж то Муза: « Сядь та відпочинь…»
    Коли чого, так Муза Слово знає…
    Сама підкаже, лиш ,поете, линь!

    Який футбол, забудь про Барселону,
    Бо Музи бачать звабу в тому й гріх.
    Бери перо, пиши про вічне знову.
    Не слухать Музу як, поете, міг?!

    А говорити Ніжній про відгули?
    Нагадуєш, що ти ще й чоловік?
    То не від Музи крил на лобі гулі?!
    Їй вірність до вподоби круглий рік.


    Як прилетить – відкинь мерщій фінали,
    Дзвінки, ТВ, а скайп нехай мовчить.
    До клавішів, пера - писати дружньо в парі:
    Поет і Муза - ви одне - звучить?!

    13. 05. 2012


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (10)


  25. Кобринюк Ірина Айлен - [ 2012.04.19 16:07 ]
    Усі ми, любі друзі, українці…..
    Усі ми, любі друзі, українці!
    Живемо в хаті з краю і любимо всі гроші!
    Ми по за очі обісрать умільці,
    А в очі завжди милі і хороші.

    Шкода, що в нас такий менталітет:
    Для друзів ставимо в колеса палки,
    Начальству дружньо робимо мінєт,
    А радитись біжим всі до гадалки.

    Ми правду й справедливість маєм в сраці.
    Й за шию душить жаба нас щоночі,
    Коли плоди чужої бачим праці –
    Бо від зусиль своїх постійно коле в боці.

    Накапати, закласти ми умільці
    І відкупитись можемо від всього,
    Сам біс боїться бути з нами в спілці,
    Бо крайнього ми завжди зробим його.

    Усі ми, любі друзі, українці…..


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.26) | "Майстерень" -- (5.17)
    Коментарі: (2)


  26. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2012.04.02 21:07 ]
    Про всяк випадок ... Тема четверта, сенсова
    Жінка - це вінець природи!

    Заховалась в таємницях.

    Не сира зелена глиця -

    Лиш краса душі і тіла.

    Заболіло - не відчула.

    Обманулась - не заплаче.

    І на рейс "життя-кохання"

    Поспішить. Така вже вдача!


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (18)


  27. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2012.02.29 02:56 ]
    Відповідь на пародію Івана Гентоша
    А в мене сонце
    З`явилось миле,
    Таке... красиве:
    Колись, казало,
    Був вид русявий,
    Та не пристало
    Сонцям при силі:
    Вони всі сиві!
    Тепер же Сонце,
    Ласкаво-миле.

    Що безтілесне?
    Це не цікаво!
    Враз захотіло -
    Явило тіло…

    …А біля хати
    Як же тримати?
    Секрет відкрию:
    Тепер животик
    На нього тисне!

    Сидить,сумує,
    Про грішне мріє...

    Ах, Сонце-Сонце,
    Таке ти в тілі?
    Ану на небо,
    Яке у ділі?!


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (13)


  28. Нико Ширяев - [ 2012.02.18 12:02 ]
    Рекламный трюк
    В сотый раз из грязи в князи
    (Что не каждому дано)
    Скачет кролик-энерджайзер
    В поучительном кино.

    У него - квадратны цели.
    Мир прямоугольный сей
    Он раскроит, он поделит
    На врагов и на друзей.

    Он грядёт - евангелистом,
    Штурмом взяв за пядью пядь.
    Он - надёжный, он - пушистый,
    Блох в подпушке не видать.

    Косит кроликовы души
    Алкоголь и анаша -
    А у нашего зверуши
    Батарейка хороша.


    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (1)


  29. Нико Ширяев - [ 2012.02.18 12:33 ]
    Бывает
    Так финт готовит пентакампеон
    И урка норовит воткнуть заточку. -
    Не слишком-то стеснением смущён,
    Ты влазишь в мою жизнь своею строчкой.

    Да на, да влазь, накушайся, зажрись,
    Упейся и умойся, человече.
    Когда ты оцифруешь эту жисть,
    Тебе, конечно, станет много легче.

    И станешь ты не столь непроходим.
    Что ж, вижу некий знак в твоих стараньях.
    А впрочем, я и так по выходным
    Сам по себе в рефлексах и в сияньях.

    То вырастет густая трынь-трава -
    Мол, недалёк, мол, грустен и не стою,
    То вдруг накатит сущь существова
    Со всей своей несметной полнотою.


    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  30. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2011.12.25 22:44 ]
    Я така класна...
    Я з вигляду вся така класна,
    Комусь видаюся химерной..
    Незвично розумна. Та, власне,
    Не хочу я бути собою:

    Хотіла я стать літаком -
    Сказали, впаду над мостом!
    Подумала лижами стану -
    Сніги моментально розтали.

    Тоді - найпростіше для жінки:
    Зіграю красуню в собі.
    Бо кожна із нас, поневолі,
    Веде пожиттєво ці ролі.


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Прокоментувати:


  31. Чорнява Жінка - [ 2011.11.24 22:33 ]
    Неразлучные
    Поэт пародисту

    Он столько крови здесь нам выпил
    и стольких нас «переимел»...
    Ему б подсунул, если б смел,
    еще раз косточку от рыбы.

    Пародист поэту

    Ты что же, думал – время лечит
    таких, как ты? Да никогда!
    Но это – ложная беда.
    Сочтёмся здесь. До скорой встречи!


    Рейтинги: Народний -- (5.54) | "Майстерень" -- (5.52)
    Коментарі: (40)


  32. Валентин Ліпчинський - [ 2011.11.24 17:59 ]
    Ах! (післяпісляпародія на післяпародію)
    На даху пародисти гуляють,
    На даху їм зриває дах…
    У моря усі ріки втікають,
    А тоді витікають – ах!


    24.11.2011


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (5) | "Даймон Пеем Післяпародія до моєї пародії Навіщо Волга впадає в Каспійське море"


  33. Володимир Ляшкевич - [ 2011.11.23 20:46 ]
    Тінь пародиста (До його вдаваної смерті )
    В старі часи, коли безчестя уникали,
    і розросталися чутки в лихі скандали,
    писака борзий згадувати імена,
    чиїсь обігруючи простодушні фрази,
    міг, може, раз, чи два - до довбні, колуна,
    якими норов "чужописця" виправляли.

    Можливо жорстко, та повазі цим навчали.

    Аристократи ж бо "дуелили" образи,
    що виникали навіть з натяку насмішки...
    То ж, ясно, що було й безчестя зовсім трішки.
    Не те, що нині, де публічно в "унітази"
    будь-ким будь-що переробляється на "біс", та
    за кимсь все вторять до безчестя звиклі маси,
    що "унітаз" над кожним - учта пародиста... (

    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.54) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (17)


  34. Володимир Ляшкевич - [ 2011.08.12 18:43 ]
    Антипародія

    Пародисту би дядька - в Канаді,і розсуду криза зника!
    Пародисту би мешти - хороші, плював би тоді звисока!
    Пародисту би жінку, а так лише збудливі сни...
    Пародисту би інше, і краще за "переписнú!"...
    Та немає нічого, й тому пародист досажда.
    Але знайте, направду, стражда в його серці нужда.

    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.54) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (19)