Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Володимир Ляшкевич (1963)

Рубрики

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Іншій Пенелопі
    Життя раптово іншим вийде, ніж дається.
  •   Медитації
    Кожному личить свято! Ніби не забагато
    сяйва бува і хмелю, гойдалки з каруселлю,
  •   Львівська Samba
    Музики вільні коди,
    кутики гострі брів.
  •   Серед світів. За Інокентієм Аненським
    Серед світів, у мерхоті світил
    Ім’я Зорі Одної промовляю…
  •   Білина
    Лампади сяйво в просвіті вікна,
    і на лиці Марії світла втома,
  •   * * *  
    Де зігріта Зорею зима,
    На краю кам’яної пустелі,
  •   Етюд
    Із «ми» вертаючи у «я»,
    на розі сновидінь і ранку,
  •   * * *
    З вогню у просинь лине журавлиний ключ,
    махнути слі́дом би на днів осінніх путч,
  •   * * *
    Слова нехитрої колядки
    і блиски свічки у вікні
  •   Осінь у Львові
    На павутинку піймавши розкуту,
    я тебе вигадав. І не забуду.
  •   Услід
    За тобою підніметься
    до вокзальних воріт
  •   Тая дівчинонька... (ІІ ч.)
    Відверті жабині глуми,
    плакучі торкання верб,
  •   Панночка і кішка (І ч)
    Панночка і кішка, і розкрита книжка.
    У кімнатнім горлі тиші перехлин.
  •   Даймонське. ( За мотивами «Разочаровательное» О.Бражник)
    І в заду́мі, що в ній мене вабити мало б далі,
    ясно так промайне: торкався і всюди колеться,
  •   Весняний ноктюрн
    Палає замок льодяний, сльозяться грані,
    о дні безрадісні, о зорі невблаганні
  •   Її фламенко
    «Іди! І змий із серця наші руни!..»
    І аж у горлі хрипко рвуться струни.
  •   Не свята...
    А як у спогади нарине самота,
    не мчи до дзеркала - чи ти і нині та,
  •   Листи римському другу. Й.Бродський
    Нині вітряно і хвилі з перехлином.
    Скоро осінь – все оновиться в окрузі.
  •   «Стара» любов
    Не подівалася моя любов нікуди,
    не обернулися літа у тло полуди.
  •   Ти... ІІ-V
    Початки!
    Красиві і ждані,
  •   Антипародія
    Пародисту би дядька - в Канаді,і розсуду криза зника!
    Пародисту би мешти - хороші, плював би тоді звисока!
  •   Ти... І
    Закохатися? Нині? У гли́боко кризовий час...
    А чому би і ні. Та гадаючи тільки про вас.
  •   * * *
    Це подих останній… І ангелів крила несуть
    у небі містечка твого тепле літа зітхання, -
  •   * * *
    Моє дитинство загубилось у нарузі
    отої злої - до нестямності - війни,
  •   До пісні «Джерело» Б.Стельмах - І.Білозір
    "  Вечірній птах здійметься на крило,
    густий туман впаде на дно долини...
  •   Очі чорні. Євген Гребінка
    Очі чорні! Не *
    Потамовані!
  •   Його повернення
    І як вітрило уві сні майне
    про тебе згадка з мрії Одіссея,
  •   Чоловіки
    О, від народження звані синами -
    Бути ви я́влені богатирями!
  •   Із Марини Цвєтаєвої,
    Як добре, що вам болістю не я,
    Як добре, що недужаю не вами,
  •   * * * До Р.Х.
    "Іди..." І, глянувши назирці мить потому
    у зосенілі барви сущого, до споду,
  •   Осіннє
    Замовкає птаха і минає літо,
    і вбирає осінь розпашілі сни.
  •   Останнє мито
    Не тратячи сльози, приймаю майбуття,
    відбитку не знайти колишнього прибою.
  •   Старе фото. Із вдячністю М.П.
    Я пригадав оці розчулені уста -
    ціною в злитках, починаючи зі ста, -
  •   Його прощання
    І сонцем тане у багряній піні
    його бездомний човен - вдалину,
  •   Після соціалізму
    Сягнула спека сорока - яке кохання?!
    Якби у тебе я ввійшов - була б остання!
  •   Із Ігоря Воронцова. Г.Г.Нейгаузу
    Шукав я пульс, тим починалось
    І лікування - ритуал.
  •   Flamenco
    Бій кастаньєт і подихи гітар,
    і та, чий осуд кидає у жар,
  •   Забуті на Землі
    По віконному склі струменіють жалі.
    Ми не відали лиха, літами малі, -
  •   Самота
    Лиш на обрії ложа сердечні бої солодкі,
    сяйно-радужні віхи - на втіхи проникнення час,
  •   Прийдешні барви
    Таке вже серцебиття кохання,
    на дотик – ніжно-довічне тло
  •   Сага пристрасті
    Де багряну журу пеленають кошлаті сніжинки,
    де зіницями предків обличчя пече вітерець,
  •   Сергій Єсенін. Не жалію...
    Не жалію, не зову, не плачу,
    Все мине, як з яблунь білий дим.
  •   Калина (Наслідування минульщини)
    Де вороння і погари лихі,
    Зросла калина юна при дорозі!
  •   З приводу відходу ВАЮ
    Злющі небіжчику кидали: - "Ющ end К°"!
    Жалісні: - Віктор Андрійович, Ющенко!
  •   Вічноживі
    Звитяги сонму душ
    полум'яніють досі -
  •   Боже, благослови
    Дійде від німоти, від юдолі, коли
    яничарами звикло ставатимуть діти, -
  •   Вечірні мрії. За музикою Романа Коляди
    Не мовчи,
    бо наша мить промайне.
  •   * * * До Р.Х.
    І все прибуде!
    І буде добре!
  •   * * * František Gellner
    Вірну душу лиш одну зумів я стріти,
    І не зміг її любові оцінити.
  •   Крапи крапель Trickle Drops. Walt Whitman
    Крапи крапель. Моя теча венно-синя!
    Крап із мене, крапання – о, тихе,
  •   * * * До Р.Х.
    - Віднині про те говоритимуть надто різне:
    найперші – учні, а другі – свідки, а треті – люде.
  •   «Пісня серця» Роман Коляда. Поетична інтерпретація
    І впору самота, печаль і доброта,
    дозрілого листа остання пісня золота,
  •   Вільний вірш
    В пустелі, що розкинулась у грудях, -
    дощі, тремтіння пагонів.
  •   Як далі?
    О мамо й тату, ви куди, не полишайте нас...
    Тут із вікна не дощ накрапує, а хижа слина.
  •   Кулешов Аркадій. Серце...
    Щасливе серце скаче, як дитя,
    Згорьоване, млином гуде ночами,
  •   Кулешов Аркадій. Прощай...
    Прощай, обуджена у серці, все минає.
    Чому ж так гірко, і немає забуття,
  •   Toccata. Paul Mauriat. Поетична інтерпретація
    - Без осуду і флуду, я просто жити буду,
    здобуду і забуду, -
  •   Й. Бродський. Бог береже усе (до століття А.Ахматової)
    Сторінку і вогонь, і жорна і млива́, *
    сокири лезо і утятий нею волос -
  •   М.Ю. Лєрмонтов. І скучно і сумно
    І скучно, і сумно, і нікому дати руки
    У хвилю душевної скрути...
  •   М.Ю. Лєрмонтов. Хмари
    Хмарки небесні – одвічні літавиці!
    Даллю лазурною, линню перлинною
  •   М.Ю. Лєрмонтов. Парус
    Біліє парус одинокий
    У далі моря голубій...
  •   Осінній оксамит... Спільно із Ладою Ляною
    Плакали каштани листям
    Бурим до води,
  •   * * *
    Літні марева і сни,
    невагомі дні - минущі,
  •   Є.Долматовський. Випадковий вальс
    Нічка летка,
    ніжна, легка.
  •   А.А. Ахматова. Останній тост
    Я п’ю за вигорілий дім,
    За зле моє життя,
  •   * * *
                           Пам'яті Юлії Пігель
    Що традиційно - квіти і вино
  •   На смерть Назара Гончара
    Прощай і до побачення Назаре,
    небесні равлики тобі в поводирі
  •   Подорожня. За Євгеном Гребінкою.
    Чорні ворони! Чари зронені,
    на біду мені уготовані.
  •   * * *
    Життя учило накида́ти нуль на масу,
    годити Промислу, засвідчувати фразу,
  •   Сергій Єсенін. Клене мій опалий...
    Клене мій опалий, клене зледенілий,
    Чом стоїш, вклонився заметілі білій?
  •   Людина і Небо
    Приречений на забуття гляди у небо.
    Туди дивилися і до й опісля те́бе,
  •   Нічний Поштар    
    Коли у сни Твої листи приходять невідомо звідки,
    я ними дихаю, та рідко запам’ятовую, прости.
  •   Різдвяна Зоря
    І ночі іншої найперша мить - не вдома,
    і теплі дотики з того кінця безмежжя,
  •   Повчання
    Блукав я сушею і вештався морями,
    літав увись і опускався нижче тями,
  •   Хроніки забутих часів. Мукачево 90-х
    [90-і]
    - Авве! - вистиглому місту, де минуле цікавіше
  •   Post «la Divina Commedia»
    Різдвяний Львове - сяйно український!
    Горлянки самогонні, щирі снігом,
  •   Життя
    Не розповім тобі про це ніколи.
    Як журно витікають крізь долоні
  •   Народження Галактик
    Люби - не покинь! Не покинь - юдолі,
    бо що тоді я? - на медовім полі
  •   Містерія
    Як дивоптахи на осонні плит,
    сидять, леткі вигойдуючи ритми,
  •   Березень
    Бачить бджілка уві сні
    Сновидіння чарівні,
  •   Одіссей. П'єса для моновистави. Фрагмент.
                 З огрому, тканого із хвиль,
                   жерцем човнових сухожиль,
  •   До Р.Х.
    А полине у небі провісна Зоря
    полиши свої клопоти, щедрі поля,
  •   Дитячі віршики для дорослих
    Листячко до листячка,
    Дерево до дерева -
  •   Храм Сонцю І
    ...Старезний храм перестояв свій вік.
  •   У храмі Сонця
    ...Жрець задоволений. Та почуття
    не прийнято являти в цій країні.
  •   Шестидесятник
    Колись ти намагався жити вищим,
    хто в юності того не прагне? Інші
  •   Вакаційний синдром. Москва_98
    Гойдати далі простір недоречно -
    вагони доповзли до "все конечно"
  •   * * *
    Все неначе умисно
    під імлою облуди.
  •   Сила “відьмацька”
    Віще полишена, в хащі захована,
    в норах і гніздах, у краї воронячім,
  •   Кінець Древності, поетичний епос, зміст
    Епілог
  •   ПриСутність
    А опісля без ліку незвичного, і життя
    з відчуттями - ти Інший, із Роду Провидця обставин,
  •   Львівський блюз (Інтерпретація до «A Whiter Shade Of Pale»)
    Я повертаюся додому.
    Я повертаюся назад,
  •   Статки
    Чому - не знаю, а трапляється усюди:
    що більше різного майна у тебе - менше
  •   Осінні станси   
    Ось і закінчилось літо, і погляд світила хмурий
    набрався такої жовчі, що і сліпі амури
  •   Чеслав Мілош. Щасливець
    Старість його вінчалась епохою благоденства.
    Не було ні землетрусів, ані посух, потопів.
  •   Старі сади
    А осінь одягне у шати старого саду -
    ти сивини не чорни, не пеняй на долю,
  •   Самотність
    Дитинство ніжне і сумну достоту старість
    єднає страх перед самотністю: тривожно,
  •   Акваріум
    Подібна до змії, плямиста донна рибка
    із потойбіччя, де вода і щедра зелень,
  •   Арсеній Тарковський. Ось і літо...
    Ось і літо пішло,
    Наче і не бувало.
  •   Memento vivere. Пам'ятай про життя
    Перепочити зупинився під шатром
    дерев - високим і густим, біля каміння
  •   * * *
    На очах твоїх березнем п’яним
    позбуваюся розсуду горя,
  •   Історичні мініатюри (830)
    “Мадяр кіннота відтіснила русів -
    степ їхній, узбережжя знову наше.
  •   Столичний блюз
    “- Зачароване”… Тільки вуста
    на світлині не знають мовчання;
  •   В.Висоцький. Коні завибагливі
    Здовж обриву, понад прірвою, у самого та краю,
    Я коней своїх нагайкою шмагаю, поганяю.
  •   В.Висоцький. Банька
    Протопи мені баньку, хазяєчко!
    Розпечу я себе, розпалю!
  •   Еволюція богів
    Загубивши сліди, із води виповзаєш на сушу.
    О, тепер мілина не здається закінченням руху, -
  •   Уран і Гея
    Люблю твої левади і сади,
    де молодіють потаємні трави,
  •   Афродіті
    І, передусім, ти море, що різноманітне краєм -
    своїх володінь, підлеглих і правлячих берегів.
  •   Вільний
    Подаруй мені обійми, мила,
    на прощання - божевільний вечір,
  •   Tertia vigilia
    О смутку днів моїх, Богине Кішок!
    Народжена на плесах Амазонки
  •   Поклоніння волхвів
    Ти інакше міста покорятимеш, аніж царі,
    ніж усі ті царі, на яких тут очікують спрагло,
  •   Із подорожей Синбада. Муз. Ravel
    І Вона:
    Мої левади соковиті.
  •   Мить
    Вона чекає,
    заглядаючи тирану в очі,
  •   Богиня Любові
    Змагання розгорілися надвечір
    по яві призу досконалих форм,
  •   Атлантида
    Ти - дика флора,
    все безглуздя часу
  •   К.Кавафіс. Березневі іди
    Душе, цурайся почестей і слави.
    А шанолюбства в собі не здолати -
  •   К. Кавафіс. Вікна
    Перебиваючись у сутіні кімнатах оцих давно
    я стале прагну віднайти хоча б одне вікно,
  •   К.Кавафіс. Бог покидає Антонія
    Коли ти раптово почуєш опівніч
    процесії співи незримої, мірне
  •   К. Кавафіс. Стіни
    Безжально-байдуже, безсовісно, нахабно так,
    звели глухонімі навколо мене стіни.
  •   К.Кавафіс. В очікуванні варварів
    - Чого чекаємо, зібравшись тут, на площі, ми?
  •   Й.Бродський. Після нашої ери
    "Імперія - країна дана дурням".
    Рух містом призупинено з причини
  •   Й.Бродський. Вистава з явами («Представление»)
    "Прєдсєдатєль Совнаркома, Наркомпроса, Мініндєла!"
    Ця місцина так знайома, як окраїна Китаю!
  •   Й. Бродський. Ландсвер-канал. Берлін
    Канал, в якому утопили Розу
    Л., як докурену вже папіросу,
  •   Й. Бродський. Одисей Телемаху
    Мій Телемаху,
                              з Троєю війна
  •   Ніколай Гумільов. Шосте відчуття
    Прекрасні - в нас залюблене вино,
    і хліб, який для нас в огні святиться,
  •   Ніколай Гумільов. Слоненя
    Моя любов до тебе ще - слонятко,
    народжене в Берліні, чи Парижі,
  •   Ніколай Гумільов. Три жінки мандарина
    Законна дружина
    Є вино ще у глибокій чаші,
  •   Юрій Лєвітанський. І що з того...
    І що з того, що я там був.
    Було давно, усе забув.
  •   Повернення
    Ті сніги, що мене закидали тобою
    на початку весни, ті казкові сніги,
  •   Чаклунка
    Схлинула, одплила
    хвиля заніміння.
  •   * * *
    Що не так? чи сюди не звертають з доріг? -
    на обличчях облуда і матірний сміх -
  •   Звірі
    Сам на сам із долі недожатим лихом
    зимною порою я додому їхав.
  •   НОСТАЛЬГІЯ
    Я втрачаю тебе - поволі, неминуче, невідворотно,
    ти відсутня, завжди відсутня, біля мене порожній простір.
  •   Розлучення
    Дощ і вітер на Землі.
    Дощ і вітер - над лісами,
  •   * * *
    Там зажурений сніг,
    і закручений шпилями вітер,
  •   Різдвяний сонет
    На “раз” - кінець, на “два” - початок.
    І нібито одне і те ж:
  •   Й.Бродський. Різдвяний романс
    Пливе у тузі нез'ясовній
    у тьмяно-цегляну надсаду
  •   «Аzzurro», вільне трактування Adriano Celentano
    Важко, вертаючи додому
    під самий ранок,
  •   Мій реквієм
    Це закінчилось літо,
    це просто закінчилось літо.
  •   Із Книги Мертвих (Промовляння)
    Я тут! Я тут. У браму стукочу
    до Правосуддя - стати перед Ним.
  •   * * *
    О жовтень суму, в почуттях роздрай,
    і очі, хоч портвейном заливай,
  •   Томас Венцлава «Той, що повернувся»
    Поміж уламків далі стежкою угору
    і підземелля враз усім збивало з тями:
  •   Томас Венцлова. Заріччя
    Лип юрміння на осонні влитих в камінь
    вод поквапливо-подібних Тибру - пряних,
  •   Post tot discrimina rerum
    Exordium
    Квіти в саду засихають
  •   Юрій Антонов. Ти прекрасніша всіх...
    Ти прекрасніша всіх і поряд
    я даремно ловлю твій погляд -
  •   * * * (В.Т.)
    Літератор був нервовий і худий,
    бо знервований, - знервовано-худий,
  •   Весняні станси
    І, врешті, згори сяйнуло, немов із гармат пробило
    нашарування печалі, що латами вкрила небо.
  •   * * * (Спокуси)
    Без вад, сестричко, - я не маю вад,
    прозоро-цілісний, як діамант.
  •   Сергій Єсенін. Прощавай...
    Прощавай бо, прощавай, мій друже.
    Ти однині у серцебитті.
  •   Новоантичне
    Чуєш, як рівно, тихо,
    і невловимо тонко
  •   Реінкарнації
    Напередодні свят були видіння,
    чотири. Перше: злякані ворони, -
  •   Ужгород, 1996
    Білі стіни. Полотно.
    Село, Карпати,
  •   Інструкція по захопленню
    Передусім, дивитися в обличчя!
    Але вдавати захват не потрібно.
  •   Доля
    Де востаннє торкався тебе - засрібліли сніги,
    де востаннє сміялася - іній оздоблює стіни,
  •   * * *
    Ти приніс їй занадто,
    аж надто багато земного.
  •   Й. Бродський. Дідона та Еней
    Великий муж дивився у вікно,
    для неї ж увесь світ кінчався краєм
  •   * * * (Спокуси)
    Запахло літом
    звісно всюди дами -
  •   Осінь
    Красуня-осінь, дівчинка з бажання -
    належала йому, росла в обіймах…
  •   Й.Бродський. Нарис
    Холуй трясеться. Раб регоче.
    Cокиру гострить кат охоче.
  •   Кесарія Маритима із роману «Йе-шýа»
    Прекрасний час для проповіді. В місті
    гнітюча тиша. Вулична сторожа
  •   Здобуття
    І поруч нікого - нікого із тих, кого знаєш.
    Коли ще бувало так порожньо перед очима,
  •   * * * Ірині Скубі
    У мене швидко відросло волосся!
    Чомусь постійно це у голові,
  •   Сутінкове
    Протяжний грім зі зміненою суттю.
    Величний феєрверк з нагоди в'їзду
  •   Винороб
    Віддати, не отримавши від тебе,
    чи не найкращий результат?
  •   Станси
    А відтак сорок три. І байду́же чи далі буде,
    Аби просто у далі, гортати літа обридло.
  •   Риби
    Топчучи древні мушлі вибілені святково
    на потрісканій тверді напівпустель азійських,
  •   * * * Етеллі Чуприк
    Це ти, Етелло! Гул тисячоліть,
    клекотячи од непорозуміння
  •   * * *
    Він згадує Тарівердієва.
    Вона - танцює. Поряд, за вікном,
  •   Кладовище веселих Поетів 2
    В одній руці букетик і
    красуня для Поетики,
  •   На «Adagio Albinoni» Ремо Джадзотто
    Пливе осіння сонна невблаганність.
    Любилося, жадалося, а зараз -
  •   Usgue ad nihilum (одному поету)
    Нарешті, досягнувши дна,
    стрічаєш таїнства урочі.
  •   Кладовище веселих поетів 3, 4
    А як закінчилось терпке вино печалі –
    я, всім відомий, намагався жити далі.
  •   Рок-н-рол
    Сьогодні я хороша!
    Сьогодні я не зла!
  •   Рок-н-Рол
    Засядь за телефон!
    ввійди скоріш туди,
  •   Василю Стусу
    Останнім Стражем свій обходив простір -
    по жовтизні ланів за горизонт,
  •   Осінь у Львові
    І побачивши, не впізнаю, що вбирає остання осінь
    місто, вичовгане до кості, дивовижу сумного краю.
  •   Щодо мого життя
    У мені жили́ смаки далеких мандрів,
    про жагу красуні згадки феєричні,-
  •   Коханки Львова ІІІ. Rainbow - Cant Let You Go
    А за мною горять мости,
    а за мною дзвенять підкови!
  •   Коханки Львова ІІ
    Я вернусь у це місто - знайоме до сліз,
    у подробиці рідних до розпачу рис,
  •   Коханки Львова І
    Так і кохаю - з відстані,
    вичистивши від мешканців
  •   Маньєристичні рубаї. Жінка
    Ці диво-грона нам уже довіку
    не перепробувати - їх без ліку! -
  •   Мислитель
    І млою соляною тане далеч.
    Синь моря поглинає синь небес.
  •   Фрагмент закінчення поеми
    Тривожно як... І за вікном,
    Війни обудженої тлом,
  •   Постановка
    “Сюжет простий: вона любила гроші,
    а він їх мав, а отже…” – “Уявив!
  •   Вістки Юліану
    А зі спекою закінчилось і літо.
    Далеч обрію запінилась валами.
  •   Діаманти
    Стільки розмаїтих варіантів
    гартування серця, все дарма -
  •   Твої сльози
    Я недогоди наші й не згадаю.
    Та їх ніколи не забудеш ти...
  •   Нова Античність
    Відтак "Коцюмбас" - вербальна пастка,
    з додатком “Леся”, сповна фізичним,
  •   З послань Апостола Павла. (49)
    До Галатів
    3.19.
  •   ЛІКІЄЦЬ
    Пригадуючи вечір учорашній,
    бурмочу, що усе, усе даремно.
  •   Зима, як жінка
    Вся музика осіння змовкла разом.
    І вже метіль відлунням босанови
  •   ТЕЧІЯ (Мініатюрка для аматорського театру )
    “Не земною - над земнóю я люблю тебе любов’ю.
    Бачиш вітер крутить млою, обертаючи дороги –
  •   Блюз до __річниці Незалежності
    "О, сизокрилий птах…"
    ти з нами по стількох літах,
  •   Настанови сину. К. Ляшкевичу
    Покинь Едем, іди в буремний світ,
    і, як руно здобувши перше "до" ,
  •   * * * (Спокуси)
    О, розкіш тіла вашого, так прикро,
    огорнута в тверді переконання.
  •   Кладовище веселих поетів I
    А як завважите моє життя
    не в призму зроговілого лорнета,
  •   Різдвяне
    Плин мирри у сни диво-теплої ночі.
    І покій морської, принишклої хвилі.
  •   Галатея
    Рясні дощі, байдужі пасма неба,
    відсутні обрії, засмучені будинки -
  •   Храм ІІ. Епос
    Майстерно збитий із пласких, коротких,
    міцних дощок акації, увесь
  •   Рубаї
    * * * (Омару Хаяму)
    І нині плоть твоя, мабуть, святий оазис.
  •   Різдвяний романс
    З імли сумного снігопаду
    забутим вихором осіннім
  •   * * *
    Кажи про задоволення, що роки
    прибавили і мудрості, і такту,
  •   ВІЧНІСТЬ
    Нескінчений зимовий вечір
    із похмурим обличчям свідка,
  •   Листи з майбутнього
    Усе ще дихаю повітрям
    таким розрідженим без тебе,
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки