ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.04.13 10:11
Лиця українські у юдеїв...
Юдейські лиця в українців...
Неважко тут і заблудиться,
Часом питаєш: «З ким і де я?»
Не заблуджусь. Дороговказом
Узяв собі одне-єдине:
Шукать не мову і не расу,
А звичайнісіньку людину.

Володимир Ляшкевич
2026.04.12 19:55
Основу традиційної творчості в більшості випадків складає цілісна єдність в образному монозвучанні, чи в поліфонії, котрі незмінно формують відповідну композиційну завершеність. Музика веде до каденції, вірш — до остаточного образу, думка — до чіткого вис

Охмуд Песецький
2026.04.12 16:55
Які зізнань моїх появи,
Чи схожі з тишею трави
Уже й квітневої отави
Прилук сутужної любові,
А спробуй серцем улови.

І знай - моє напоготові,
Як і билось, і далі битись,

хома дідим
2026.04.12 16:32
комусь цікаве слово бог
комусь близькіше слово лох
надворі розбишака вітер
а ми не проти просто так сидіти
або пройтись учотирьох
в кого в кишені завалявся гріш
щоби водночас з’їсти
із двох боків один хотдог

Борис Костиря
2026.04.12 15:15
Висить знавісніле, утомлене листя,
Як Бог, що розлився в словах і у лицях.

Воно продиктує протяжні поеми,
В яких ми усі непомітно живемо.

Забуті думки розплескались у них,
В словах неповторних, сумних, голосних.

Євген Федчук
2026.04.12 14:22
У корчмі, що понад шляхом Кучманським стоїть,
Сидять за столом в куточку селянин й козак.
Козак вже набравсь добряче сивухи, однак,
Ще замовив собі чарку, збирається пить.
В селянина грошей мало, кухоль як узяв,
Так і грається з ним, зробить ковток т

С М
2026.04.12 10:10
Десмонд має тачку їздити на ринок
Моллі виступає в кабаре
Десмонд каже їй: Люблю твоє обличчя
І Моллі каже так, і за руку бере

Обла-ді, обла-да, це життя, бра
Ла-ла, це життя ото
Обла-ді, обла-да, це життя, бра

Юрій Гундарів
2026.04.12 09:15
Колишній секретар Центральної Ради Євген Онацький згодом в еміграції випустив серію нарисів про видатних людей «Портрети в профіль» з дуже красномовними назвами.
Так, нарис про Володимира Вінниченка називається «Чесність із собою», про Михайла Грушевсько

Іван Потьомкін
2026.04.11 22:04
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

хома дідим
2026.04.11 16:01
у цьому світі пів прозорім
чи парадизові земнім
небесний батьку дрібку солі
мені спаси і сохрани
я грішний у своїм позорі
і я страхаюся пітьми
але земна ця дрібка солі
мені потрібна мовби смисл

Борис Костиря
2026.04.11 15:58
Монотонне бурчання води
Відраховує миті, секунди,
Мов клепсидра святої біди,
Мов несплачені давні рахунки.

Монотонний і вигаслий ритм
Відраховує миті до старту,
Мов народження первісних рим,

Олена Побийголод
2026.04.11 13:28
Яків Бєлінський (1909-1988; народився в Україні)

Тільки дуже вперті соні
сплять уранці зайвий час;
ми встаєм – ледь сонця промінь
залоскоче в ліжку нас!

    Підіймайся на зарядку,

Іван Потьомкін
2026.04.10 21:34
І, вийшовши звідти, Ісус відійшов
У землі тирські й сидонські
Євангелія від св.Матвія. 15:21
На північ попростував Ісус із учнями своїми.
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв

Мирон Шагало
2026.04.10 21:25
Десь там, за рогом — велике місто,
трамвай дзеленьком зупинки мітить,
крізь невгамовне щоденне дійство
кочують юрби туди і звідти —
турбот потоки
(десь там, за рогом).

Давно не ходять сюди туристи,

Світлана Пирогова
2026.04.10 19:54
Вітаю щиро з книгою новою —
Вона, мов птах, злетіла в височінь.
У кожнім слові — серце із тобою,
У кожному рядку —слів глибочінь.

Нехай її читають і відчують
Те одкровення, що в душі зростив.
Нехай слова торкають і чарують,

хома дідим
2026.04.10 18:44
цвіте форзиція
на форзаці квітневому
дехто байдужий звичайно
ще дехто у власній
нейропетлі
мало що помічає
хлопчик і дівчинка
років семи чи восьми

Костянтин Ватульов
2026.04.10 18:22
Уткнешся в кістляве плече та безслівно
Заснеш і на вигляд здасися святою.
Я знову по тілу відчую тремтіння
Від того, що поруч вляглася зі мною,

Від того, що все поміж нами серйозно,
Неначе невидима ниточка божа,
Що квітами митого вранці волосся

Володимир Ляшкевич
2026.04.10 18:02
Тремкі сніжинки, радощі зими,
старого і нового пеленання,
провулкового ліхтаря гойдання
у повні теракоти й білини.

Колядки хвилі з-за віконних рам,
гул в небі над святковими свічками,
тривога над вітальними ладами -

Юрій Лазірко
2026.04.10 16:49
наснилося мені
все місто у вогні
бо небо розцвіло
в гучних салютах
і радість на очах
і смуток у свічах
сирен і голосінь
давно не чути

С М
2026.04.10 14:08
В лапці у киці – криця
Хірургічний ніж – яскриться
Параноя з-за дверей токсичних

Твій шизоїде 21-й вік

Дріт колючий – дерті нари
Грець політики на палі

Юхим Семеняко
2026.04.10 11:51
У цій промовистій поезії чується голос автора, який не пропагуючи, створює власний метафоричний "дим" – дим внутрішнього бачення. Це не наркотичний ефект, а спосіб модерністського самовідсторонення. Спираючись на таку метафору як "оптика двох незамар

Борис Костиря
2026.04.10 11:44
Осінні дні ідуть, як мудрі старці
Із посохами, кашлем, у плащах.
Комусь, напевно, випадає трясця,
Як нагорода по сумних дощах.

Старі пророки рухають Усесвіт,
Потік ідей і круговерть часів.
Коли настане Ера Милосердя

Артур Курдіновський
2026.04.09 21:35
Зачиняються двері
У минуле моє.
А в прямому етері
Час, цинічний круп'є

Презентує новини,
Вщент усе розтрощив...
Кожна з них - домовина

Євген Федчук
2026.04.09 19:53
Кажуть, був їх Іван Третій скупердяй страшний.
Аж білів, коли копійку діставав з мошни.
Хоч багатства мав чимало: вже і сам надбав
Та й від предків своїх скупих теж чимало мав.
І країну мав безмежну, і багатства в ній.
Та сидів на тих багатствах, нач

Іван Потьомкін
2026.04.09 18:53
Узяв з собою Петра та Зеведеєвих синів.
Трохи відійшли од дому,
Став під оливою Ісус і каже:
«Млосно мені на серці якось.
Побудьте тут одні. Невдовзі повернуся».
Десяток кроків не пройшов – упав
І став молитися й благати Бога:
«Отче мій, якщо можли

М Менянин
2026.04.09 17:36
А для вас, хто
Ймення Мойого боїться,
зійде Сонце Правди… Мал. 4:2

Ілля прибув на Україну,
Блага є вість початку Дня –
єднає серце батька й сина
і зцілена в краях рідня.

Охмуд Песецький
2026.04.09 17:27
Дивитись крізь оптику двох незамараних скелець,
І бачити світ у серпанку з вогнями пожеж,
І визнавати, що ти не хазяїн життя, а лише поселенець,
І не владарюєш, а в мареннях так і живеш.

Ти іноді куриш "траву", і затим забуваєшся в димі,
На довгі

Тетяна Левицька
2026.04.09 14:37
Дорогі друзі, хочу вам повідомити, що вчора на 62 році життя помер мій найкращий друг, наставник, людина з Великої Літери Ярослав Чорногуз.
Член НСПУ, журналіст, талановитий поет, співак, композитор, чуйний, добрий, емоційний, справедливий. Величезна вт

Борис Костиря
2026.04.09 13:36
Осінні дощі невгамовні й протяжні
Ідуть невмолимо, як військо звитяжне.

Вони проспівають відомі псалми,
В яких загубитися зможемо ми.

Осінні дощі все бринчать на гітарі
В своєму столітньому репертуарі.

Юрко Бужанин
2026.04.09 12:50
В моменти втрат оголюються нерви -
Аж хочеться, від відчаю, завити.
Живе ж на світі довго різне стерво,
А кращі і на Небі в дефіциті.

9.04.2026

В Горова Леся
2026.04.09 12:01
Розчахнута акація цвіте.
Щосили гонить живоносні соки
По знівеченім стовбуру високім -
Медовий дух летить в село пусте.

Там гулко-говірливі зазвичай
Зніміли вулики в траві, Сірком примятій.
Під ґанком спаленим буяє густо м'ята,

Федір Паламар
2026.04.09 11:48
Попивав сивуху зо червоним перцем
(Ох, мені погано – принесіть відерце),
Весело гуляли на весільнім герці:
Стрелив з арбалета тамаді у серце.

хома дідим
2026.04.09 09:01
фак оф алле
але нормально взагалі
пасхальний зайчик
білий кролик
що усього всього
ворожого на тлі
не треба рими
почервонілі очі голубі

Віктор Кучерук
2026.04.09 06:00
Безликий день без місяця й числа, -
Без запахів, без звуків і без зблисків, -
Лише сіріє непроглядна мла
І всюди мокро та підступно слизько.
Мов сонний сум весь простір оповив
І тишу заколисує навмисно,
Щоб понад лугом не лунав мотив
Веснянками за

Артур Курдіновський
2026.04.09 03:50
Холодний квітень розриває душу.
І сіра злива - в серце арбалет.
Ну як же так, мій незамінний Друже?
Зарано обірвався Ваш сонет!

Поставити питання зараз мушу:
Якщо не Ви, то хто ж тоді - Поет?
Хай заздрість чорна сяде у калюжу

Борис Костиря
2026.04.08 20:03
Хлопець біг крізь дощі невідомо куди,
Навмання, без призначення, цілі,
Крізь безмежне нашестя стрімкої води,
Крізь епох навісні заметілі.

Хлопець біг крізь калюжі, яруги, рови,
Крізь Освенцими й Хіросіми.
І над ним виростали фатальні гриби
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

всеволод паталаха
2026.04.09

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Сергій Сірий - [ 2013.05.04 15:49 ]
    Твоє тіло - наркотик
    Твоє тіло – наркотик.
    Твоє тіло – наркотик.
    Відчуваю його і на смак,
    і на дотик.
    Я від нього дурію,
    сміюся і плачу.
    І на нього, як мрію,
    все, що маю, те трачу.
    З ним я просто літаю:
    пригублю – й одразу...
    В ньому сили черпаю
    до наступного разу.
    Скільки б я не приймав
    твоє тіло – не можу,
    ні, не можу прийняти
    смертельної дози.
    Мені мало його,
    твого млосного тіла,
    хоча вмерти на нім
    дуже часто хотілось.
    Я від нього залежу,
    від цього страждаю.
    Твоє тіло – наркотик.
    І ліків немає!


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (5)


  2. Галина Михайлик - [ 2013.04.23 03:08 ]
    Концерт для віолончелі з…
    Рiano¹
    Милують руки стан віолончелі
    м’які, управні, вмілі, дужі, ніжні…
    Я "п'яно" тану в сутінках очей… І
    неначе дощ каштановий на ліжник…

    Forte²
    …Спіймай мене, мов пташку, у долоні
    чиє серденько б’ється дрібно-дрібно.
    Тримай її/мене так міцно й ніжно,
    щоби… співала у твоїм полоні…

    Fortіssimo!²
    … Смакуй уста і випий поцілунком
    усю до дна. І дай мені напитись.
    Мій подих забери весь до останку
    і свій віддай. І не дозволь спинитись…
    Глибокий оксамит віолончелі,
    і струни забриніли аж у лоні…
    Фортісімо! Глісандо³!... Луни-трелі
    в позачасовості… в позаполонні…


    Рianіssimo¹
    … правічний порух - до плеча... твоя рука,
    м’яка, управна, вміла, дужа, ніжна…
    І я - "п'янісімо-п'янісімо" в думках…
    нарешті… щебети весни… неспішно …

    …(2013)



    Рейтинги: Народний 6 (5.64) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (24)


  3. Юлія Івченко - [ 2013.04.17 03:20 ]
    Коли йшла по тобі...
    коли йшла по тобі то здавалися вікна сині
    роздували прозорі штори найпершим вітром
    на сучасній пательні зростає останній сирник
    а ти топчешся колом по колу незігрітий

    брала до рук ганчірку гадаючи от господиня
    протирала озера картин і з петунії дзеркало
    а опісля при повному місяці достиглої дині
    насилала на постіль штиль де ставало тепло

    ти уже не ламав мені віти соснового лісу
    не кидав подушки під хмари а засинав повільно
    похапцем у мережках білизни я збирала листя
    і видихала кисень рим нам на смуглі спини




    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.76)
    Коментарі: (12)


  4. Юра Товмач - [ 2013.04.06 19:11 ]
    Мур-мур



    Її пальці проникали між волоссям
    Понад скронями,
    В думках червоніла від того…
    ЇЇ губи рум’яніли бутонами
    Під довгими віями,
    Шарілась, закривалась долонями…
    ЇЇ подих шепотів сам за себе
    Пульс клекотів буревіями,
    Розширялись зіниці кордонами…

    Її погляд пройшовся по іншим
    Зали’шив він слід у то’бі
    Зустрілися дві пари очей
    І знову рум’яни в утробі…

    Її парасолька злетіла на ковдру
    Розкрилася…
    Роса розлетілася
    Втопились у неї, втомилися…

    Її ваза з порцеляни розбилася…
    Її плаття вечірнє на шма’ття порвалося…
    Її ніжки з під ліжка зламалися…
    Її шампанське зірвалося…
    Її розкішна зачіска тепер не розкішна…
    Спалах в очах, поштовх вулкану,
    Хвиля ударна, море пуху з перини,
    Знову ти киця…
    Я мишка…
    Знову мур-мур…


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  5. Юра Товмач - [ 2013.04.06 18:45 ]
    Безхребетний трикутник
    Тво’ї чарівні очі ті дівочі оу - ці – очі…
    Тво’ї шарнірні танці як на ляльці на цій панянці…
    Тисну я бестижі пальці – наглі її пальці за плечима в танці…
    Відчуваю зухвалі ша’ржі у долонях па’жа, ню животика в дерве’ші…
    Наодинці лізу я за межі, я на вежі, ейфелетвоїтівежі –межі-межіміражі…
    Ти зі мною в куражі, піжамікстури тіж і ніж і авокадо, екзотоцьом-мм…
    Спіймали втому –то’му йдем додому ми до мене чи до тебе –хм…
    Яка чудова кава, ти як мо’я мила пава із шоколада-ннада…
    Яка принада на то’бі мо’ї ті адре’налі’нзи відкриті ві’зи…
    В безсонні ті круїзи пішки тво’ї зваблю’чі ніжки…
    І кігті як у кішки трішки аж занадто-надто…
    Тво’ї духмяні кави мали і не спали…
    Робо’ти ми усі проспали…
    Спали і літали…
    Спали …
    Ой.


    п.с. займатися читанням на одному диханні без зупину !)


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  6. Уляна Світанко - [ 2013.04.03 15:11 ]
    В обіймах мрії
    Промине ця тиша, зникне,
    знов почую голос-піснеспад,
    розмаїття слів тактильне
    перевищить градуси принад.

    Побажати щастя - марно.
    Відпустить?! Нізащо, не з душі!
    Почуття звучать піано,
    розфарбують з часом тло дощів.

    Ще дует...в обіймах мрії,
    так безстрашно гратися теплом,
    забагато НАС ще тліє,
    подаруй мені себе зі сном.

    03.04.2013


    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.35)
    Коментарі: (1)


  7. Олена Багрянцева - [ 2013.03.30 18:56 ]
    І світло погасло вчасно. І ти не зник...
    І світло погасло вчасно. І ти не зник.
    Руками – до срібних струн. І губами – в шкіру.
    Занадто гаряча крига і тихий крик.
    Зарано летять вітри у твою квартиру.

    Як заклик, звучить з динаміків пружний джаз.
    Ногами – до покривал і міцних матраців.
    Ривками і кувирками безмовних фраз
    Зійтись у шаленій хвилі брутальних танців.

    Долонями – до зірок і твоїх повік.
    До тіла повітря липне, як мед у сотах.
    І сонце з’явилось вчасно. І ти не зник.
    І скромна на срібних струнах завмерла нота.
    30.03.2013


    Рейтинги: Народний 0 (5.53) | "Майстерень" 0 (5.48)
    Коментарі: (3)


  8. Галина Михайлик - [ 2013.03.20 10:57 ]
    Ні?..
    Єство моє наповнене тобою.
    Твоя присутність – всюди у мені…
    …Лише щемливо ноткою одною
    Пульсує скронями коротке: «Ні»?…

    Ні? Не про нас шекспірові сюжети,
    І не для нас концепти тривіальні…
    Ні?.. Чом тоді в думках одне лиш: «Де ти?!»
    І мрії – фантастичні, нереальні…

    Ні?!.. Хай там що, а літо – за весною! -
    Короткі ночі та найдовші дні…
    … Єство моє наповнене тобою.
    Твоя присутність – всюди у мені…

    …(2013)


    Рейтинги: Народний -- (5.64) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (15)


  9. Мирослав Артимович - [ 2013.03.16 13:34 ]
    Присмак розставання
    ...вир почуттів
    поділено навпІл
    прощально танець
    гасне у шаленстві
    сплетіння рук
    і розпашілих тіл
    за крок до ейфорійного
    блаженства

    остання мить жаги
    у ніч п'янку
    жаркий фінал
    симфонії кохання
    і дружній поцілунок
    у щоку
    і присмак охолоди
    на світанні

    свідомий вибір
    випитих сердець
    розважливо-холодний
    наче вистріл
    тремтячі плеса
    карих озерець
    роса сльозинок
    дистильово-чиста

    він і вона
    ще нині — два крила
    у спільному польоті
    у напрузі
    тремтять їх алебастрові тіла
    а завтра? -
    може
    тільки добрі друзі...



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.63) | "Майстерень" -- (5.7)
    Коментарі: (12)


  10. Віктор Чубенко - [ 2013.03.01 20:05 ]
    Березневий кіт (на честь першого дня весни)
    Все в піднесеному стані,
    Пташка рветься у політ
    І співає на паркані
    Пісню березневий кіт.

    Що тепло уже за гаєм,
    Що на річці скресне лід,
    Йде весна - про це співає
    В пісні березневий кіт.

    Мають люди думку грішну:
    Це лише котячий флірт,
    Що, мовляв, так кличе кішку
    Хитрий березневий кіт.

    Кішку - це само собою,
    Та її, хай знає світ,
    Милуватися весною
    Кличе березневий кіт.


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (10)


  11. Мирослав Артимович - [ 2013.02.24 21:08 ]
    Етюд
    ...Біліли перса. Пахло тіло
    Ромашкою і чебрецем.
    Чеканням раю палахтіло
    Її зрум'янене лице.

    Якесь шаленство їх проймало,
    Кидало в цей чуттєвий рай.
    “Отак! О, так… — вона благала. —
    Кохай мене… Іще… Кохай!..”

    Він любував розкішне лоно,
    Спивав нектар жаги сповна.
    Звиваючись в його полоні,
    Згорала в пестощах вона…

    О, ця жадана мить єднання,
    Коли зникають “я” і “ти”.
    А є лиш “ми”… І зірка рання…
    Ще б тільки… раю досягти…

    2010


    Рейтинги: Народний 5.83 (5.63) | "Майстерень" -- (5.7)
    Коментарі: (64)


  12. Сергій Сірий - [ 2013.02.23 15:06 ]
    * * *
    Коли вмикає ніч зіркове світло,
    Я думаю про тебе ненаситно.
    В уяві бачу я родзинку в тобі
    І їм очима апетитну вроду.
    Я починаю з ніг. Струнких. Чудових.
    І запиваю з джерела любові.
    Їм і пупок, уста, лебідку-шию…
    Я їм тебе, а сам божеволíю!
    І вже не можу я тебе не їсти,
    Таку м’яку. Духмяну. Ніжну. Чисту…
    І ось десерт – твої солодкі груди,
    Мов два желе на сніжно-білім блюді.
    Ковтаю той десерт і задихаюсь.
    Передихну хвилинку й знов ковтаю.
    Для мене ти – це найсмачніша страва
    В реальнім світі і в краю уяви.
    Отож, як ніч зірок вмикає світло,
    Я думаю про тебе ненаситно.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (3)


  13. Сергій Сірий - [ 2013.02.16 17:20 ]
    Кохання скапувало потом...
    Кохання скапувало потом
    Із розпашілих наших пліч.
    Вдихав я спрагло запах плоті...
    Так завжди пахне грішна ніч.
    Я висікав кресалом шалу
    Із тебе іскорки вогню,
    Допоки не сточив кресало
    Й не запалив в тобі зорю.
    Була ти в зорянім польоті,
    А я упав тобі до ніг...
    Кохання скапувало потом
    Із розпашілих пліч моїх.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (6)


  14. Віктор Чубенко - [ 2013.02.09 23:57 ]
    До Року Змії
    Подумав я: вона - змія,
    Але краса - то сила!
    Вночі вона була моя...
    На другий день - вкусила!


    Рейтинги: Народний 5.33 (5.48) | "Майстерень" 5.25 (5.38)
    Коментарі: (15)


  15. Олена Багрянцева - [ 2013.02.05 08:51 ]
    Спекла пиріг. Хай думають, що свято...
    Спекла пиріг. Хай думають, що свято.
    Цей понеділок зовсім не важкий.
    Я розв’язала сумнів на халаті.
    Біжи крізь лютий просто навпрошки.

    Біжи чимдуж. В замети і морози.
    Повз метушню з імен і голосів.
    Я вже стою босоніж на порозі.
    Наш діалог почнеться не зі слів.

    Впаде зима на вимиту підлогу.
    Хай буде чай зі свіжим пирогом.
    І понеділок, пружний та вологий,
    Вечірнім зойком зникне за вікном.
    2.02.2013



    Рейтинги: Народний 6 (5.53) | "Майстерень" 0 (5.48)
    Коментарі: (6)


  16. Галина Михайлик - [ 2013.01.31 10:32 ]
    Майстер і…
    Маг і чаклун, мольфар і чарівник,
    осінній перелесник, лісовик, чугайстер?
    Чи ворожбит, відун і градівник,
    алхімік і звіздар? Ні! Ти – кохання Майстер…

    Лечу в бездоння пристрасті зіниць, -
    Ріка цілунків-чарів нами ще не спита…
    Торкнутися б одвічних таємниць…
    - Ти – Майстер! А хто я? Кохана - Маргарита?…

    Хто я для Тебе: мабуть, не Сафо…
    Можливо, - вічно юна пристрасна Джульєта?
    Чи, може, Мавка?.. То, направду, – хто?
    - Ти… Муза! Серця і душі… й життя Поета…



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.64) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (15)


  17. Ольга Качмар - [ 2013.01.24 17:48 ]
    Пристрасть
    У пристрасті оголеній,
    У ритмі твого збудження,
    Торкнувшись поглядом очей,
    Душа співає «до-ре-мі»,
    Рахую твої рухи я
    І «хочу» рветься аж з грудей…

    У місячному відблиску
    Уста палкі охоплюю
    Цілунком, що зриває дах…
    Солоні краплі ніжності
    Роси твоєї хочу я
    Відчути на своїх губах…

    Шалено серце стукає,
    Бажання хвиля котиться
    Донизу… Відчуваю жар…
    Чекати втіху мука є,
    До мене ти приходь – і все…
    З тобою, любий, бути – рай…
    2013


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.43) | "Майстерень" 5.25 (5.25)
    Коментарі: (2)


  18. Кот Єльпітіфор - [ 2013.01.23 00:25 ]
    Я хотів би
    Я б хотів багато-багато дощу,
    Щоби він за вікном шепотів про тебе:
    Як ти водиш волоссям мені по плечу,
    Як ти тихо шепочеш мені: «Не треба»,

    Як в долоні ховаєшся від грози,
    Як спина застигла, мов свіжі лози…
    Щоби цей осінній напівпаразит
    Ні краплини не нагадував сльози.

    Я б хотів багато-багато води,
    Щоби змила все, що було до тебе.
    Я хотів би дощ. І він йде сюди,
    Бо у тебе очі – а в нього небо.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  19. Юрій Левченко - [ 2012.11.24 22:24 ]
    Трофей
    Чомусь фантазії усі
    кружляють лиш навколо тебе,
    як Сонце обертом осі
    на вертелі наколоте. Без
    сумнівів не зміг заснуть :
    дивлюся в ніч ,читаю Канта,
    та розум мучить долі суть
    і годі знати гірше ката.

    Ти так підступно підійшла
    і все нараз загородила,
    пощезла грань добра і зла -
    постала світу третя сила.
    Чи це кохання, чи така
    забава, схожа на кохання,
    єднає міцно, на віка ,
    два полюси світосприймання.

    І я, затиснутий між цим
    абстрактом спільного тяжіння,
    знавець потайливих місцин
    і зон бажання і жаління,
    не можу навіть ворухнуть
    частиною якоюсь тіла -
    зворотній ще відкритий путь –
    щоб не злякалась ,не злетіла.

    Так, я- маестро, ти в руках
    моїх лише знаряддя –скрипка.
    І кожен рух мого смичка
    не тільки половиці рипа .
    Ні ,я – мисливець, ти – трофей,
    повішений на дошку слави.
    На капелюшок кожна з фей
    скубнути мріє пір`я з пави.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  20. Мар'яна Магега - [ 2012.11.12 13:36 ]
    Show must go on!
    Тобі лиш - погляд.
    Мені лиш: Так...
    Нас тільки двоє
    А ніч одна
    Волосся в хвостик
    А може й ні?
    Навіщо поспіх
    Ми тут самі
    День ще не близько
    Нам не до снів
    І наче кішки
    Мов навесні
    Тобі лиш одяг
    Зібрав й пішов
    Так треба: Досить!!!
    Але...
    Show must go on!


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.31) | "Майстерень" 5.25 (5.31)
    Прокоментувати:


  21. Уляна Світанко - [ 2012.11.03 01:16 ]
    Срібновідзвонно
    Зорями танго танцюєш,
    біло-плямисту вуаль
    легку тріпотно відчуєш,
    чаром сплетеш пектораль.

    Родимок свіже сузір’я,
    губи – фіалковий смак,
    сорому зІрвеш ганчір’я,
    срібновідзвонний цей такт.

    Танець мов з давньої фрески,
    снів вознесіння кульбаб,
    рухи – ескіз арабески,
    дотиків райдужних раб.

    Раб добровільного танго,
    танго п'янкого твого...

    03.11.2012


    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.35)
    Коментарі: (5)


  22. Василь Кузан - [ 2012.10.23 22:35 ]
    Ти – збуджена


    Ти збуджена, ніби вечір,
    Що пестощі не ховає,
    А хвилями котить пристрасть
    У гнізда казкових птиць.

    Ти збуджена, наче літо,
    Що ластиться в босі ноги
    Хвостом, що стоїть трубою
    Й муркоче сметані рай.

    Ти збуджена, ніби вітер,
    Що прагне в усі шпаринки
    Й шепоче на вухо чари,
    І грає на флейті мрій.

    Ти збуджена, наче осінь,
    Що вже не ховає жару
    Й свої розпашілі щоки
    Не хоче ховати в «ні».

    Ти збуджена і в шаленстві
    Бажання на мене схожа
    І диханням, що аж плавить
    Ночі гіркий шоколад.

    У збудження меж немає,
    Ламається відстань легко
    Неначе сірник до свічки
    До мене несеш вогонь.

    23.10.12


    Рейтинги: Народний -- (5.54) | "Майстерень" -- (5.7)
    Коментарі: (16)


  23. Уляна Дудок - [ 2012.10.20 15:32 ]
    Тіла
    Тіла гладенька пудра,
    бронза нічних спокус:
    я – твоя камасутра,
    ти – мій палкий індус.
    Пристрасті аритмія:
    Ра закипає в нас -
    злилися дві стихії
    ритмікою стегна…
    Що нас чекає завтра,
    знає лише весна:
    я - твоя Клеопатра,
    ти - мій ковток вина.



    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (12)


  24. Уляна Світанко - [ 2012.10.16 00:43 ]
    Від Єлени
    Приготуєш мене на сніданок,
    Зголоднів чарівний мінотавр,
    Просто млію від цих лихоманок,
    До жаги добираючи барв.

    Ти мене перемішуєш ніжно,
    Реміксуючи: груди – живіт,
    Не знімаючи дивну білизну,
    Усе нижче смакуєш бісквіт.

    Твій лукавець насититись хоче,
    Розпашілий юнацький запал,
    Так би тліти з тобою щоночі!
    Ангел ти? Божевільний шагал!

    Переповниш космічними зорями,
    Я продовжу лукаве: „Кохай!”
    Кулінарними станемо бранцями,
    Мій Парісе! Прощай Менелай!

    15.10.2012


    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.35)
    Коментарі: (9) | "Роман Миронов"


  25. Тамара Ганенко - [ 2012.10.13 06:35 ]
    Блискавки
    Побачення
    І спалахи -

    Меткі
    Пекучі
    Блискавки...

    В безодню духу
    Падали
    І воскресали
    Близькістю.

    ...Відмарені,
    Ввижалися
    Тонкі пітні
    Лопаточки.

    О світе, -
    Сліду,
    Жалости!

    Акорди-
    Сни
    Стаккатові*...


    2012


    *staccato - музичний термін, італ. Означає швидке уривисте виконання.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (20)


  26. Уляна Світанко - [ 2012.10.08 17:32 ]
    * * *
    Краплинами пестливої туги
    повз вуст стікати аж до низу,
    ти завжди був мені не до снаги,
    та підпалить завжди кортіло цього хмизу.
    Підкорена і зваблена була,
    і постіль рвали рухами п’янкими,
    без сорому кохалась та кляла
    своє безсилля перед дотиками цими.

    27.05.2010


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.44) | "Майстерень" -- (5.35)
    Коментарі: (2)


  27. Олександр Козинець - [ 2012.10.05 22:07 ]
    ***
    Не заперечу присутності наших тіл.
    Скапаю воском тихо і буде тепло.
    Можеш молитися плакати. Всі святі
    Чують тебе сторінками Бібліо_теки.
    Вийди з води. Берег чекає тебе.
    Можна кохатися тихо, стиснувши пальці.
    Можна відтяти Адамові кілька Re:бер
    Чи називати його (не)найкращим коханцем.
    Мокра і п’яна, гойдаєшся ти, мов тінь.
    Запах від тебе наче від аромолампи…
    Не заперечу себе в кожному з наших тіл.
    Не заперечу… Але й не спростую
    …жартом.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (5)


  28. Флора Генрик - [ 2012.10.01 12:01 ]
    Здивуй мене, любий
    задуємо вечір,
    відкинемо речі,
    не буду перечить…
    здивуй моє серце-
    запалене скельце -
    бо згасне у скерцо
    роз`ятряних терцій…

    2010


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.42)
    Прокоментувати:


  29. Уляна Світанко - [ 2012.09.29 20:48 ]
    * * *
    Я, як вовчиця, від самотності завию,
    в моїх думках твій образ ще не зник,
    скляний цей погляд цілунками відмию,
    до почуттів вселенських ти не звик.
    Я – біла кішка, я – німа принада,
    чарівний дзвін у темноті ночей,
    хай теплиця життям своїм лампада,
    й лягає тінь любові від очей.
    Моя душа без тебе помирає,
    лиш тіло залишається для тління,
    бо правда вже давно на дно скидає,
    а пурпурові мізки до прозріння.
    Я та ж самотня, пристрасна вовчиця,
    як хижий звір, на жертву я чекаю,
    не знала жалю, лиш сльоза-водиця
    тепер супутниця моя: тебе жадаю...

    5.09.2010



    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.35)
    Прокоментувати:


  30. Ольга Будзан - [ 2012.09.28 17:02 ]
    Едем.
    Збудуй мені Едем в своєму серці,
    де ми жили б не голі,а відкриті,
    і посади там Дерево любові.
    Хай родить вона яблука налиті.

    Та не пускай туди змію повзучу,
    щоб не точила яблук того древа.
    Хай там живуть, як в давній добрій казці-
    Король - то ти, і я - то королева.

    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.31) | "Майстерень" -- (5.18)
    Прокоментувати:


  31. Ольга Будзан - [ 2012.09.28 13:52 ]
    Палали в полум^ї листи...
    Палали в полум^ї листи
    тієї ночі.
    Це відходили назавжди
    мрії дівочі.
    Я півжиття жила колись
    листами тими,
    тепер горіла у вогні
    разом із ними.
    А раптом ще врятую все,
    вогонь задую?
    Задула. Клаптик у руці,
    а там - "Цілую".


    2002


    Рейтинги: Народний -- (5.31) | "Майстерень" -- (5.18)
    Коментарі: (1)


  32. Ольга Будзан - [ 2012.09.27 16:37 ]
    Забула погасити світло...
    Забула погасити світло
    в минулім наших почуттів.
    Так ясно там і так там вітряно,
    неначе ангел пролетів.

    Моє життя багато років
    освітлюється тим вогнем.
    Горить, немов зоря висока,
    навіки втрачений Едем.

    2012


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.31) | "Майстерень" 5.25 (5.18)
    Прокоментувати:


  33. Сергій Рожновський - [ 2012.08.29 20:27 ]
    Монолог акварельного паперу

    Не торкайся мене, як не знаєш,
    Чого прагнеш від мене сьогодні!
    Мою цноту ти легко зламаєш,
    Хоч такий неприступний я зовні!
    Не торкайся! Подумай хоч трохи,
    Які сіяти хочеш горохи
    На моє ніжне тіло біленьке…
    На моє ясне личко гладеньке…
    Що твій пензель мені пропонує?!
    Що нового для нас намалює?!
    Дах, кохання, вікно, силу неба?!
    Це було вже! Не хочу! Не треба!
    Дай щось інше! Спекотно-гаряче…
    Хай твій пензель – сміється! Не плаче!
    Хай твій пензель нарешті ґвалтує!
    І мене хай ніхто не рятує…
    Я вбиратиму кожну краплину
    Цілу ніч, цілий ранок і днину…
    Я віддам тобі, бо дитину…
    Бо дитину народимо спільно!
    Хай у всесвіті житиме вільно!

    м. Маріуполь, 15 травня 2012 р.


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  34. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2012.08.08 01:32 ]
    * * *
    Твої очі навпроти
    бачу,
    Не сумую, не злюсь,
    не плачу.
    Просто в них голубінь
    гаряча.
    Не скажу, промовчу.
    УтОну
    У солодкій дикій
    утомі -
    У твоїх очах -
    несвідомо.
    Чи жива ачи ні,
    невагома...


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (10)


  35. Тала Пруткова - [ 2012.08.03 12:38 ]
    Закон про мову
    Ми сьогодні схвалили закон про мову.
    Ми тепер розмовляємо тільки мовчки.
    Роззувай мене хутко, цілуй мої мочки,
    але, Бога заради, притримуй слово.

    І нікому, будь ласка, його не показуй.
    Свій язик зав’яжи на ошатний вузлик.
    І з сорочки моєї зриваючи ґудзик,
    не впусти ненароком найменшої фрази.

    Не потрібно нам жодних імен або прізвищ.
    Вже не буде ні Пуліцера, ні овацій.
    Розсувай мої ноги, схрести мої пальці,
    тільки більше ніяких словесних ігрищ.

    Нам не треба розмов, якщо можна зітхати
    або вити оскомно на свіжу газету.
    Роздягай моє тіло, неси мене в гетто
    для безмовних повій і бездітних кастратів.

    Ми з тобою – герої німої нації.
    Ми тепер розмовляємо невербально.
    Притулися до мене, ходімо в спальню,
    я навчу тебе правилам ехолокації.



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.29) | "Майстерень" 5.5 (5.35)
    Коментарі: (34)


  36. Олена Багрянцева - [ 2012.07.24 17:43 ]
    Ти з’явись не до речі. Раптово...
    Ти з’явись не до речі. Раптово.
    Ніби примха зненацька прозора.
    Ніби крига січневого моря.
    Щоб я вкотре була не готова.
    Щоб рушник на вологому тілі
    Не тримався так міцно і пружно.
    Через двері щоб вітер потужний
    Оголив всі post-скриптуми білі.
    На засмаглих щоках несуттєві
    Щоб розсипались зморшки від сміху.
    Подаруй мені втрачену втіху.
    Симетричну, гарячу, миттєву.
    19.07.2012


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (1)


  37. Юрій Федечко - [ 2012.07.20 18:33 ]
    За мить до....
    За мить до ... ти відкрила очі..
    Спалила сумніву мости.
    Почув як погляд твій шепоче-
    Тримай міцніше.. не впусти
    Ні краплі з ніжного бажання..
    Що мов метелик мерехтить
    Над теплим вогником кохання..
    Не впущу... ти відчуй.. за мить...(2012)


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  38. Юрій Федечко - [ 2012.07.18 16:25 ]
    Перевтілення
    Ти знаєш... навіть соромно писати...
    Про те ... що в ніч наснилося мені...
    Я червонію .. блідну... пригадати
    Незручно що прийшло в такому сні...
    Не я ... ти уяви в твоєму тілі...
    Якраз чомусь все було навпаки...
    Вдивлявся в твої очі ніжні сірі..
    І погляд був закоханно легким...
    І раптом здивувався протилежним
    До того незнайомим почуттям...
    Ввела себе у мене обережно
    Зарухалась в мені таким життям
    Теплом проміння обпікаючи присутність
    Метеликів будила в животі
    Тепла і ніжності бентежила сукупність...
    так добре ще ніколи у житті
    Себе не почував... та сон скінчився
    Раптово...так вже й більше не заснув..
    Не знаю... може в ньому і повчився
    Як цінувати почуттів твоїх красу....


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (2)


  39. Юрій Федечко - [ 2012.07.13 09:18 ]
    Келих білого вина
    В долоні келих білого вина...
    Час наодинці проведемо з ним ми.
    Ти не зі мною,але й не одна
    Смакуєш враження від нової білизни...
    Прозорість зачаровує наскрізь
    Приваблює присунутись назустріч
    Непоспішаючи росте бажання вісь..
    Уже без сумніву - чи любиш чи не любиш...
    Все на тобі волає від кутюр
    Тремтять навпроти суміші емоцій
    Ця увертюра найсолодша всіх тортур
    Ну,сміливіше,що з тобою,хлопець?!
    Дотик за дотиком стежиною веде
    Звільнити щоб від чар півсонець обруч.
    Заплутався...застібки де ж ці?Де?
    Лягла білизна...тіла твого поруч...
    Зітхання й рухи злилися у ритмі
    Бажань гра розчинилася у часі...
    Обоє знаєте як віддано любити
    У просторі позицій-варіацій...
    Вдивляєтесь у пів закриті очі…
    Шепоче він..і ти йому шепочеш…
    Розчулено..звабливо ..ніжно-тихо…
    Вдих-видих..видих..видих..видих...видих....
    Відкрита пляшка білого вина,
    Яке сьогодні вип'ємо нарізно...
    Румянцем зашарілась білизна
    Уперше вдягненої й знятої білизни.....


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  40. Юрій Федечко - [ 2012.07.13 08:32 ]
    Взаємне
    Ти навпроти..ти не проти
    Погодитись впізнати далі
    Те що в думках вже без вуалі
    Моїх..натягнутих мов дроти.
    Обмеження вже без конвою
    Невтриматися у моралі
    Кричать мені твої коралі-
    Щоб був сьогодні лиш з тобою...
    Розкидані в кімнаті шати
    Ми розмовляєм лиш тілами
    Безслівно ділимося снами
    Не обіцяючи кохати.
    Тремтять захопленністю плечі
    Доки півзвуком з уст не вийшло
    Що часу нам немає більше...
    На місто опустився вечір.
    І я б не проти..й ти б не проти
    Себе розмножити й ділити
    Та не разом прийшли в це літо
    І хтось тебе..або когось ти
    Сидиш навпроти
    Вже не проти.....


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  41. Юрій Федечко - [ 2012.07.11 23:07 ]
    В долоні келих білого вина.
    В долоні келих білого вина...
    Час наодинці проведемо з ним ми.
    Ти не зі мною,але й не одна
    Смакуєш враження від нової білизни...
    Прозорість зачаровує наскрізь
    Приваблює присунутись назустріч
    Непоспішаючи росте бажання вісь..
    Уже без сумніву - чи любиш чи не любиш...
    Все на тобі волає від кутюр
    Тремтять навпроти суміші емоцій
    Ця увертюра найсолодша всіх тортур
    Ну,сміливіше,що з тобою,хлопець?!
    Дотик за дотиком стежиною веде
    Звільнити щоб від чар півсонець обруч.
    Заплутався...застібки де ж ці?Де?
    Лягла білизна...тіла твого поруч...
    Зітхання й рухи злилися у ритмі
    Бажань гра розчинилася у часі...
    Обоє знаєте як віддано любити
    У просторі позицій-варіацій...
    Вдивляєтесь у пів закриті очі…
    Шепоче він..і ти йому шепочеш…
    Розчулено..звабливо ..ніжно-тихо…
    Вдих-видих..видих..видих..видих...видих....
    Відкрита пляшка білого вина,
    Яке сьогодні вип'ємо нарізно...
    Рум'янцем зашарілась білизна
    Уперше вдягненої й знятої білизни.....


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  42. Нико Ширяев - [ 2012.07.08 16:26 ]
    Пер Гюнт
    В мартовские иды крепчают силы
    Так, что и калека берёт протез.
    В мире нерешительных и немилых
    Трудно заграбастать судьбы отрез.

    В девушках загадочность и томленье,
    Первая готовность сыграть в игру.
    Нашему уставшему поколенью
    Самое пора бы метать икру.

    Мяу-мяу, прыгнем под одеяло -
    Вот уж где и впрямь не видать рожна.
    Дамы по светёлкам серчают вяло,
    Что весна прохладна и не грешна.

    Побывав в двунадесяти постелях,
    Сольвейг с Ярославной невинны сплошь,
    Плачут: с горя путаемся в неделях!
    Говорят: что замуж нас не берёшь?

    Говорят: нас много, дяучын нестарых.
    После нас - останешься невредим.
    О твоих достоинствах в кулуарах
    Мы потом по-бабски поговорим.


    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  43. В'ячеслав Романовський - [ 2012.07.04 18:15 ]
    ТИ Ж ЦЬОГО ТАК ХОТIЛА...
    Очі твої розпусні, губи твої гарячі
    Серце моє полюбить, тільки душа заплаче.

    Схиблені на коханні, що ми з тобою стріли?
    Вдарили млосно в груди перс захмелілі стріли.

    А бистрина безсмертна вже понесла до висі...
    Хто з нас оце, ласкавко, в сіті гріха вловився?

    Не відпуска від себе струм конвульсійний тіла...
    Разом літати легко. Ти ж цього так хотіла...

    4.07.2012


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.64)
    Коментарі: (5)


  44. Ірина ШушнякФедоришин - [ 2012.06.16 21:05 ]
    божевільна мить...
    моя купіль небо увібрала...
    а серпанок червня вечоровий
    загубив на мить в пахучих травах
    розчинив розбестив загадково

    в м’яті ялівцю і розмарині
    ніжаться важкі налиті груди
    вітерець у пом’ятій свитині
    делікатно подихом голубить

    теплий дощ торкається звабливо
    кінчиками невидющих пальців
    мерехтить лавандове світило
    у самотній наче я альтанці...

    тіло мліє від дурману літа
    у чеканні порція отрути
    солод спогадів примушує тремтіти
    спробуй у луні мене почути

    виглядатиму молодика з-за хмари
    хай стрічає божевільні танці
    зрадимо по пригорщі нектару
    у самотній наче ми альтанці...


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (5)


  45. Максим Холявін - [ 2012.06.10 16:21 ]
    Відлуння Фріди
    Хитка п’яна хода юнацького кохання,
    лоскоче по щоці мереживом, регоче,
    і напрямку не відає, і припадає до руки,
    шукаючи собі у чомусь рівноваги,
    та не знаходить, ні, тиняється, позбавлена наснаги,
    бере, що є, а потім викидає, мучиться, лютує,
    й не зна, куди себе подіти, як нема навколо світла,
    весна не йде вже стільки років, мерзнуть ноги,
    чорні кроки мерехтять снігами від омани до омани,
    вмивається сльозами з неба біля рами…
    і не зна, чого чекати, де шукати, де знайти.

    Натішитися літа кольорами
    в брехні камінних жорен у млині тіснім
    дано не було, обіцянка більшого жевріла,
    випалювала стиха клапани серцеві,
    цигаркою пихтіла електронною, туману
    наганяла, так допомагала пережити хід війни…

    Допоки не настали теплі дні,
    бальзам коли наклали в рани,
    загоїли огризки поцілунків на губах
    й жагу тілесного торкання втамували,
    і з язика гіркоту витерли, і страх
    із нервів кінчиків забрали – два крила,
    м’які та білі, ока два каро-зелених
    й ластівка на березі чола – відлуння Фріди,
    я досі достеменно не пізнав
    їх загадки, відкритої назустріч,
    течу лише широкою рікою в снах,
    загорнутий в долоні, поки не розбудиш.


    Рейтинги: Народний -- (5.31) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  46. Наталя Чепурко - [ 2012.06.09 20:36 ]
    Оскома.
    Прикоснися- и я прикоснусь...
    С жаждой в теле к тебе потянусь.
    Пусть охватит тебя непокой-
    Ты всегда был и будешь такой!!!
    Пусть усталости сладкий посыл
    Станет вестником чувственных сил.
    Пусть разлуки ушедшей оскома
    Станет самой приятной истомой...
    Чтоб в интимной игры суматохе
    Захлебнуться любовью на вдохе!!!


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.42)
    Прокоментувати:


  47. Ірина ШушнякФедоришин - [ 2012.06.03 11:31 ]
    В поцілунки...
    Я кличу твій коштовний інтелект
    Своїм, як свіжий хлібчик, теплим тілом.
    Щоб оживити монумент поміж газет
    Малиново-спокусливим прицілом...

    Торкнутись подиху зухвалим вітерцем
    Артерії пульсуючої змійки
    І заманити в поцілунки похапцем,
    За мить додолу опустити війки...

    Твій гумор, як животик мій, плаский
    Мені ятристі стріли делегує.
    А ти притишено ігристого налий...
    О, бачу (знаю), що уже капітулюєш!

    І застрибали фрази. Водограй.
    Туманами окутались.... Розмились...
    І ти стоїш перед порогом в рай,
    Де нас лиш тільки двоє залишилось.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (12)


  48. Анатолій Криловець - [ 2012.06.02 00:46 ]
    ***
    Отче наш, насущний дай нам хліб на
    День, що знявся в небо голубе.
    І хоч ти до ангела подібна,
    Хочу цілувати я тебе,

    Хочу чути твій щасливий стогін,
    Насолоди сонячної схлип…
    Може, відмолю свій гріх у Бога:
    Ти мені насущніша, ніж хліб.

    23 лютого 2012 р.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати: | "http://poezia.org/ua/id/32236/personnels"


  49. Ганна Осадко - [ 2012.05.28 11:41 ]
    маха оголена. золотi лови.
    ...Як заходила в річку – груди світилися молоком,
    Пипки, як писочки, пнулися вгору, до Місяця,
    А він – соромітник! – у шпарочку хмар підглядав
    За стегнами, що гойдалися і відливали матово,
    За махою оголеною, що вийшла на лови…

    - Гой-я, гой-я, - руками відганяла рибок вертливих від лона розпаленого,
    Живою водою гоїла жагу свою жіночу, жалку, жалючу…

    Гойя дивився з неба примруженими очима,
    Скельця його окулярів пускали зайчиків-бісиків,
    Що стрибали на воду й ловили її за коліна….

    В'юнке чорне волосся ручними вужами розповзлося по плечах,
    Утекло з серпентарію зачіски на волю вільну,
    Уляглося на груди високі, як на підводні скелі…

    Постеля ріки кликала прохолодою – ляж на мене!
    То й лягла.
    Попливла, загортаючи простирадло хвиль під ноги розпусні…
    Так манила у вершу свого лона розпаленого
    Золотого в'юна, Королевича зачарованого,
    що жив попід чорним каменем, аж на самому дні…

    Гостра стріла його тіла, випущена невидимою тятивою,
    Мчала вгору, назустріч білому тілу вершниці,
    Що осідлала ріку пристрасті,
    Що ловила у вершу лона
    Прудкого в'юна
    Нескінченної травневої ночі…


    Рейтинги: Народний -- (5.65) | "Майстерень" -- (5.62)
    Коментарі: (19)


  50. Юрій Лазірко - [ 2012.05.16 15:14 ]
    светлячки души
    нотки
    светлячки души
    кроткий
    антураж туши
    губы
    родники любви
    любо
    пригуби лови
    скользкий
    переход на ‘ты’

    сколько
    на губах мечты
    столько
    на слова удил
    только
    мы одни и пыл
    в пальцах
    леденцах для ласк

    сальса
    зал закрытых глаз
    сладкий
    перебор щипок
    гладкий
    переплёт рук-ног
    дольше
    слишком выдох жгуч
    дальше
    стрелки не бегут
    тая
    не таясь пленя

    раем
    дышит простыня
    стёкла
    затекает луч
    тёплый
    на письме сургуч
    шторы
    ледники молвы
    море
    мотыльков шальных
    ребус
    из семи не_я

    небо
    на висках роясь
    стелет
    под качельный хит
    тела
    невесомый титр
    тонкий
    есть о чём молчать
    окнам
    берегам луча

    выси
    открывайтесь вновь
    визой
    для души родной
    в диком
    этом всплеске ‘да’
    с криком
    что лишь воссоздал
    бойкий
    правселенный взрыв
    в койке
    под пружинный срыв
    с точек
    ногтевых с плеча
    речкой
    разливной в свечах
    кожей
    отдаляясь в сласть
    позже
    утоляя страсть

    что же
    за отсчёт на бис
    сложен
    на волнах любви
    этот
    внеземной эфир
    света
    непорочный мир
    царство
    светлячков зажгись
    здравствуй
    воплощенье в жизнь

    16 Мая, 2012


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.67) | "Майстерень" -- (5.75)
    Коментарі: (23)



  51. Сторінки: 1   ...   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12