ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.06.11 17:34
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при

Ігор Терен
2026.06.11 15:56
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.

***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...

Борис Костиря
2026.06.11 15:44
Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.

Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,

Володимир Ляшкевич
2026.06.11 13:22
Щоденність – тиха, непримітно-звична плином.
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.

Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - майбуття.

Злітають звідтіля провіщення всілякі -

Тетяна Левицька
2026.06.11 08:10
Везувій винищив Помпеї
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.

Віктор Кучерук
2026.06.11 05:55
Лисуватий, крутолобий,
У незміннім кожушку, -
Спозарана дід худобу
Доглядає на лужку.
З-під верби спостерігає,
Добре бачачи здаля,
Що наблизилось до гаю
Недосвідчене теля.

М Менянин
2026.06.10 23:58
Нумо в коло йдіть до нас,
раді бачити тут вас.
В ритмі з рухом гучні гуки,
хто зна де ті ноги й руки…

Бубон тут як тулумбас**
грувом*** покриває нас.
Коло витримати в русі

Ігор Шоха
2026.06.10 19:47
Поки ворог протягує лапи,
порятунок лише в боротьбі.
Святе діло – убити ка*апа
і не так у бою як в собі.

***
Важко бути поетом епохи
де в болоті зав’яз криголам,

Тетяна Левицька
2026.06.10 18:21
Напевно, що ти не така, як усі,
і маєш на все — незатьмарений погляд.
Що коїться у потаємній душі —
не знає ніхто, окрім чуйного Бога.
Ти любиш повторювати: «Не така!»
Так! — Зіткана з ніжної квітки і криці.
Образи прощаєш, та підла рука
не

Артур Курдіновський
2026.06.10 17:20
Вся голова - у творчому процесі!
Ким стати - щось ніяк я не збагну.
На світі так багато є професій,
Але з усіх я оберу одну.

Відважним буду, героїчним, сильним!
Я впевнений, що вірний шлях обрав.
Завжди спостерігатиму я пильно,

Борис Костиря
2026.06.10 13:35
Хтось уривається в буття
Спокійне, виважене, тихе,
Прискорює серцебиття
І будить призабуте лихо.
На струнах суму й каяття
Долає він підводні рифи.

Хтось уривається у сон,

Віктор Кучерук
2026.06.10 06:20
Мляво позначається на ранок
Навкруги притихлої соші, -
Звуки кроків никнуть у тумані
І гучніші порухи душі.
Наодинці з власними думками
Сіпаюсь, шалію і мовчу, -
Тиша вперше впала поміж нами,
Бо всього траплялось досхочу.

Борис Костиря
2026.06.09 19:11
Запорошило всі мости,
Запорошило всі дороги
В краю мирської суєти,
В краю надії і тривоги.

Запорошило де-не-де
Самотні острівці свободи.
Так лютий деспотизм гряде,

Олена Побийголод
2026.06.09 13:34
Михайло Свєтлов (1903-1964; народився й провів молодість в Україні)

Каховка, Каховка, гвинтівка-болтовка,
лети, вірна куле, як слід!
Іркутськ та Варшава, Орел та Каховка –
це віхи, де був наш похід.

Гриміла атака, дзвеніли шрапнелі,

Вячеслав Руденко
2026.06.09 11:33
Надміру сяють кігті ніг,
Але між іншим-
Не бійтесь стримати свій сміх
Над днем найліпшим,
Над невагомим кришталем
Між аберацій ,
Де в нитях променю висить
Крихкий Горацій.

Володимир Мацуцький
2026.06.09 09:53
Плач сирен. Смартфон цвірінькнув.
Наповзають дронів хвилі.
На Лук’янівському ринку
вже палає дім торгівлі.
Я лежу, спішити – зайве:
не для всіх безпечний бункер,
до метро – півночі займе,
а підвал – нехлюйства маркер.

Тетяна Левицька
2026.06.09 08:20
Смарагдові очі, волосся руде,
усмішка Джоконди така таємнича.
— Напевно, собі і ціни не складе,
тому жоден парубок заміж не кличе! —
Пліткують про діву, якій сорок два,
в якої на цвинтарі батько та мати.
Тікають літа, мов крізь пальці вода —
відра

Віктор Кучерук
2026.06.09 07:21
Ягідками чорними ожина,
Мов очима, блискає з-за тину
Так манливо, що ковтаю слину
І думками в те подвір'я лину,
Де колючі гілочки ожини,
Через хаотичну плутанину, -
Болю завдавали безпричинно
В ягоди залюбленій людині.

С М
2026.06.09 06:16
Я красу якось пострічав
Коси у помаранчевих стрічках
Мовби не звідсіль – тут і раптом – ні
Та кохав я, усе одно
Ще ішли дощі в наших вікнах
Приймач у нас був добитий
Були розмови і
Шукання слів

Неїл Лорен
2026.06.09 01:42
бо кожен тримає дорогу свою
і помилки робить на власний розсуд
я з ким не буває багато п'ю
вона тупо трощить посуд

і так воно все день за днем трива
і котиться повагом далі й далі
і тільки байдужість, немов трава

Артур Курдіновський
2026.06.09 00:50
Між королівством лютої зими
Та царством перекресленого літа
Я намертво оточений людьми -
Нема на кому погляд зупинити.

Навколо - безпросвітна каламуть...
Однакові, безбарвні силуети
Всі в мене, як в опудало плюють,

Домінік Арфіст
2026.06.08 22:41
я до межі натягнена струна
я до кінця мого життя – війна
мені болітиме вночі весняний грім…
і де тепер моя душа?.. і де мій дім?
там де воронками розтерзана земля?
де марно друзів виглядаю звіддаля?
де увірвалася провалиною путь?
де прапор

хома дідим
2026.06.08 21:04
маршують у чоті своїй
усе звитяжні та успішні
їм невідоме слово стій
а хто із грішми
той не грішник
чого іще ти не купив
чого ще не придбав
сердего

Борис Костиря
2026.06.08 12:51
Як добре, що не треба поспішати
Кудись уранці, що є вільний день.
Читати ці складні Упанішади
Із вільних і замучених пісень.
Кохати, ображатись і прощати
Когось далекого, немовби трель.

Як добре, що заглибитися можна

Вячеслав Руденко
2026.06.08 11:31
Будь ласка!-довгий сквош
Нам подарунком долі
В борні за майбуття,
Яке не оминуть,
Можливо донесуть
Ракетки проти волі
Раптове – Схаменись!
Дитяче – не забудь!

Юхим Семеняко
2026.06.08 08:02
Випасали телят Баскервілі,
Та на вигляд вони підозрілі.
І стоїть гавкотня.
Тож ні ночі, ні дня
Недоспали оті Баскервілі.

Хто б до Адамсів би не приїхав,
Для Пилипа нечувана втіха.

Віктор Кучерук
2026.06.08 06:02
Розбуджений співами зябликів ліс
Нарешті звільнився від літнього сну, -
Почулось здаля шелестіння беріз,
Побачився заєць, що в гущу гайнув.
Привітно махають гілками кущі
Ліщини з плодами, що стиглості ждуть, -
І радість одразу зростає в душі,
І біл

Неїл Лорен
2026.06.08 02:06
написати б комусь листа
от мовляв і привіт і здрастуй
в тридесяте міфічне царство
без поважних на те підстав

написати б на зло смертям
живу там-то займаюсь тим-то
всюди звісно вогонь і дим — то

хома дідим
2026.06.07 21:42
жовтогарячі нагідки
та лілії тигрові
пташки співочі навкруги
немовби у діброві
увесь такий ліричний ти
замислений на слові
життя же промовля утім
на мові невідомій

Євген Федчук
2026.06.07 17:17
Як знімали Хрущова і намагалися Горбачова.

Так, багато при Хрущову устигли зробити.
І супутник, і людину перші запустити
В космос. Цілину при тому дружно піднімали,
Хоча про те у казахів згоди не питали.
Культ особи «подолали», невинних звільнили,

Володимир Ляшкевич
2026.06.07 16:40
То мир і справді є театром? Як не глянеш:
актори, сцена, мла за нею, глядачі,
а ще присутні в цій великій виставиці
і ті, що обирають непримітні ролі,
але міняють долі участю своєю.

Коли ж вони у втомі покидають сцену,
тоді провіщене доходи

Борис Костиря
2026.06.07 13:28
Дайте випити кави ковток
Перед боєм важливим, вагомим
І пізнати життєвий урок,
Що промчиться в стрімкому вагоні.

Дайте випити чашу до дна
Хоч вина, хоч рясної цикути.
Не моя буде в тому вина,

Олег Герман
2026.06.07 11:42
Шукаю дорогу між тисяч думок,
Де цінності тонуть у шумі розмови,
Де кожен навколо — мудрець та пророк,
Хоч жоден насправді нічого не робить.

Змішалися контури, знаки, слова,
Ховаються тексти за тінню контексту.
У цих лабіринтах болить голова

Вячеслав Руденко
2026.06.07 11:10
… на човнику не видно пасажирів,
біля корми не чути руху сліз,
де заповіт новий що склали за ранжиром
під юним місяцем ховають до валіз,

раніше тут з півдюжини агентів
у квітень дощовий плели з верби вінки,
тепер щури рятуються в моменті

Віктор Кучерук
2026.06.07 06:27
В тепле літо золоті ворота
Відчиняє червнева пора, -
Душу вабить лежача робота
І напущена в сплячку мара.
Зріє літо пахуче, півсонне
І принадне в наряді своїм, -
Барви й звуки його ніжнотонні
Час від часу сполохує грім.

хома дідим
2026.06.06 22:03
не перевершуй не жени
не віддавай усе що
тим демонам поза дверми
хоча у них є дещо
стезя стежина стеж її
дерева милість божа
вони усе пережили
самі собі тотожні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 02:42 ]
    Купівля рабині. Спомин у метро. (16+)

    Купівля рабині. Спомин у метро. ( 16+ )

    Ти стоїш у метро за півметра.
    Погляд твій- мов ікона жива...
    Від здогадки стискається серце-
    Може я тебе вже... купував?

    Вже яке ми життя проживаєм?
    Пам"ять серця, хоч час уже сплив...
    Де ж я бачив тебе?.. На базарі,
    Де колись я тебе там купив...

    Дивний ринок прадавнього сходу...
    Ти соромишся серед дівчат...
    Покривало відтінює вроду...
    То за скільки ж тебе вторгувать?

    Ти стояла, оголеність тіла
    Продавець зі знанням вихваляв...
    І відчув я, як ти захотіла
    Щоб тебе саме я вторгував.

    Торгувались... Питав безсоромно,
    Що з тобою можливо робить.
    Не тебе. Продавця. Як невтомно
    Ти хазяїна зможеш любить.

    Твого лона торкався руками.
    Шал по тілу... І пружність грудей
    Відчував... Це не зовсім те саме,
    Як тримав би я вільну тебе...

    Хоч здригалась від сорому й хіті,
    Та відмовити ти не могла
    В відчутті доленосної миті.
    Врешті-решт ти рабиня була.

    Ціну збив. Розплатився. Так треба.
    Це базар, тут багато рабинь.
    І була ти на сьомому небі,
    Як тебе я за руку повів

    До своєї оселі, де мала
    Ти мені підкоритись уся.
    Ти чекала... Здригалась, бо знала-
    Насолоді не буде кінця...

    Відчиняються двері вагону...
    Я з тобою свій погляд схрестив...
    Я виходжу, відчувши навздОгін,
    Як ти хочеш... аби я... купив...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493691
    рубрика: Лірика кохання
    дата поступления 20.04.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  2. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 01:58 ]
    Космогонічне дослідження кохання (16+)
    Космогонічне дослідження кохання ( 16+ )

    Кружляння у мороці неба холодних планет...
    В кулак гравітації стиснуто простір навколо...
    У холоді світу одне зігріває мене-
    Лиш те, що сьогодні для мене танцюєш ти гола...

    Стискається серце під масою світу сього...
    В дисфункції всесвіту місця коханню немає...
    Ентальпія ніжно надходить до серця мого,
    Коли я дивлюсь, як ти тіло своє вигинаєш...

    Ця пластика рухів- як скривлений простір і час...
    Естетика вигинів координатної сітки...
    Дві функції тіл, що бажанням проходять крізь нас
    Руками, губами- це рівня кохання відмітки.

    Дослідником в Темну Матерію я увійду...
    Прихована Темна Енергія виснажить тіло...
    Оргазму космічності нам небеса нададуть...
    Так... Фізику шалу кохання ми вдвох дослідили!..

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495854
    рубрика: Лірика кохання
    дата поступления 30.04.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  3. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 01:21 ]
    Сімейка, та не Адамсів (дуже актуальна байка)
    Сімейка, та не Адамсів ( дуже актуальна байка )

    Дуже люблю я писати байки.
    Тільки скажіть- напишу залюбки.
    Хочете слухати? Ось вам одна
    Баєчка мила. Та дуже сумна...
    .......... .......... ............
    Ножиці хлопчик схопив серед ночі.
    Здуру в пітьмі собі виколов очі.
    Саме в цей час мати донечку мила.
    Кинула в ванній. Малого схопила.

    Бігає мати з дитям на руках.
    Доня в цей час утопилася. Жах!
    Мати побачила- плиг у вікно!
    Насмерть розбилась, вже їй все одно.

    Батько прийшов з чергування нічного.
    З горя застрелив малого сліпого.
    Випив горілки, дав волю сльозам,
    Потім пішов і застрелився сам.
    ........... ............ .............
    Що за дурниці, скажіть-но на милість?
    В хаті нікого живим не лишилось.
    Як не припиним бардак в Україні-
    Хто ж тоді жити лишиться в країні?

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497771
    рубрика: Байка
    дата поступления 09.05.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  4. Серго Сокольник - [ 2014.10.25 23:45 ]
    Пізнання жінки. Наукове дослідження (16+)
    Пізнання жінки ( наукове дослідження 16+ )

    Жінко- що ти є? Серденько моє,
    Розкажи на запитання, що життя дає,
    Хто ж ти- каламуть?... Чи рухлива ртуть?
    Так же ж бажано пізнати всю жіночу суть...

    Броунівський рух?.. Парфумерний дух?..
    Мушля равлика підкаже- приклади до вух...
    Це жіноче тіло без кінця грішило...
    Все ж я знаюсь на цій справі-неодмінний нюх.

    От цнотлива ця. Дивишся- вівця...
    А приділиш їй увагу- затріпоче вся...
    Річки беріжки- ніжки дві стрункі...
    Камінь шалу у вологе- теми, ще й які...

    Твій кохання шал- пара чи душа?
    Ти створіння ентропії- хаосу межа.
    У кохання ти наведеш мости,
    І нараз щасливим шлюбом зможеш розвести...

    Чи дитя, чи мати- як тебе пізнати?
    Цю оголеність чутливу прикривають шати
    Правди і брехні... Розкажи мені
    Ти секрети ці жіночі... Ні? -Ідемо спати!..

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479768
    рубрика: Лірика кохання
    дата поступления 16.02.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  5. Серго Сокольник - [ 2014.10.25 23:54 ]
    Забавы юности (16+)
    Забавы юности ( 16+ )

    Над землею солнышко ласково смеется.
    На поляне девушка парню отдается...
    Вся одежда сброшена, и в траве густой
    Озорные, голые, двое- мы с тобой.

    Неглубокой речки берег не изрыт...
    Позабыт навечно, котелок кипит...
    Слилось тело с телом, юности задор!
    Мы дровишки дружбы да в любви костер

    Все себе бросаем в упоеньи дня...
    -Ляг ко мне нагая! Поцелуй меня!
    -Дай, тебя за руку отведу к воде...
    Ты желанья муку ощути везде...

    Встали, искупались, в воду занырнув,
    И опять упали, в счастье утонув,
    В луговые травы берега реки...
    Юности забавы...Как же вы сладки!..

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478776
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 11.02.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  6. Серго Сокольник - [ 2014.10.25 23:43 ]
    Заздрісники. Така собі прадавня притча
    Заздрісники. Така собі прадавня притча

    Великий стародавній Бог
    Раз вирішив порозважатись.
    Заздрісників одразу двох
    Призвав, і став пропонувати-

    Просіть, що хочеться кому!
    Не забувайте лиш одного-
    Я рівно вдвічі дам тому
    Хто другим буде. Слово Бога

    Міцніше сталі. Тут-таки
    Заздрісники давай гадати,
    Що попросити, допоки
    Від заздрощів не постраждати.

    От каже зрештою один-
    Мій Боже! Вибий мені око!
    Замисливсь Бог... Питає він-
    Навіщо дурість ця жорстока?

    Ага- сміється заздрісник-
    Хоч від цього зазнаю болі,
    Та втішусь, іншому коли
    Повибиваєш ти обоє!


    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497316
    рубрика: Байка
    дата поступления 07.05.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  7. Серго Сокольник - [ 2014.10.25 23:14 ]
    Вуж та Чапель. Байка
    Вуж та Чапель (Байка. Таке ви ще не читали)

    Хитрющий- прехитрющий Вуж
    Схотів, пролізши крізь болото,
    Залізти в хату, та чимдуж
    Затято взятись до роботи-

    Перекусати хазяїв,
    Наїстись сала у коморі,
    Спалити наостанок хлів...
    Коротше, наробити горя.

    Та поки дурень радо ліз,
    Від щастя закотивши очі,
    Під"ївся Чапель- довгий ніс,
    Його сковтнувши серед ночі.

    Мабуть, прийшов мені гаплик-
    Подумав Вуж, та все ж поліз
    Поміж кишками до сідниць,
    Щоб вилізти, неначе Глист.

    Та файний Чапель- мудрагель
    (як довгий ніс, то й довгий розум!)
    Сідниці деревом підпер-
    А ну, вилазь, якщо ти в змозі!

    Так лазив Вуж, туди- сюди,
    Аж поки весь перетравився.
    І тільки бачили Глисти,
    Як Вуж дурний занапастився.
    ....... ....... ....... .......
    Побачить можем паралель-
    Коли в чужу залазять хату,
    То цих непроханих гостей
    Назад не можна випускати!


    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494760
    рубрика: Байка
    дата поступления 24.04.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  8. Серго Сокольник - [ 2014.10.25 04:18 ]
    Встреча поэтов (16+)
    Встреча поэтов. ( 16+ )

    Судьбой нам дарована встреча, моя поэтесса,
    И воздух пронизан желаньем познанья процесса
    Слияния душ, упоенных поэзии силой...
    И голову счастье кружит в ожидании милой...

    Скажу я тебе, словно оду желанью слагая-
    Ты неповторима, в любви совершенно другая,
    Я женщин знавал, все же как ты на них непохожа!
    И в сердце, как пазлы, сложилось желание... Боже!..

    Извечность желаний себе мы исполнить поможем.
    Нам станет степною травою любовное ложе.
    В поля побредем мы одетые в солнечный ветер,
    Вдвоем, затерявшись для всех на огромной планете...

    Чтоб ласково солнце нагие тела целовало,
    И где-то вдали за холмами гроза бушевала,
    И сладко-тревожные песни нам ветры шептали,
    Играя травою, примятой от наших сандалий...

    И в страстном порыве, почти истязая друг друга,
    И яду испив в невозможности выйти из круга,
    Тебя целовать, словно ведьму в горниле огня,
    И слушать в истоме о том, как ты любишь меня.

    И громом вулкана взорвется гроза за горою,
    И с неба потоком дождя исступленье омоет...
    Причина ли, следствие- что есть явление это-
    Природы каприз, или все же слиянье поэтов?..

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500217
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 20.05.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  9. Серго Сокольник - [ 2014.10.19 04:40 ]
    Ракушке
    Ракушке

    У ног моих пенится Черное море.
    В краю, где не знаешь понятия "горе"
    Сижу в ресторане, пьянею туманно,
    И подали мне шашлыки из Рапаны...

    Красивая ракушка, в нежном покое
    Царевной морскою на дне ты жила,
    Покуда ныряльщика жадной рукою
    Из панциря вырвана с мясом была...

    Не видел никто, как ты млела от боли...
    Как раны твои замочили в рассоле...
    Убита. Насажена крепко на ось...
    Хотела ты жить, только жить не пришлось.

    Не съем я тебя, я к тебе не притронусь.
    Лишь выпью вина, расплачусь я и тронусь
    В дорогу. Свободой наполню карман.
    Гори он огнем, этот ваш ресторан!..

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472163
    рубрика: Лирика
    дата поступления 13.01.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  10. Серго Сокольник - [ 2014.10.07 02:01 ]
    Коричнева пляма (сюрреалістична байка)
    Коричнева пляма (дуже сучасна сюрреалістична байка)

    Якось сімейка одна дуже мила
    Дачку під ключ в передмісті купила.
    Батько в міськраді провадив афери...
    Гроші водились в корупціонера.

    От вся сімейка за стіл посідала...
    Дивляться- Боже! На стелі зростала
    З кожною миттю коричнева пляма...
    Від переляку скінчалася мама.

    Що ж тут поробиш? ЇЇ поховали.
    Тільки за стіл опісля посідали-
    Пляма на стелі нова, як на грець!
    Батьку настав з переляку капець...

    Хлопчик- мажор залишився один.
    Як же то житиму?- думає він-
    З горя повішусь!- вірьовку узяв,
    Та й на горище поліз, бо ж як знав-

    Гак там на стелі міцнючий такий...
    З горя повіситись- шлях не важкий.
    Виліз, та чує- "мур-мур" у кутку.
    Глянув- картину побачив таку-

    Он на підлозі сидить кошеня.
    Там воно... пісяє... кожного дня...
    ..... ..... ..... .....

    Знаєм "гаранта" одного тепер,
    Що від яйця якось мало не вмер.
    Зведений згодом народом на пси,
    Втік, загубивши червоні труси.

    А на трусах тих коричневі плями...
    Так і пішов... до чортячої мами...
    То ж перед тим, як добряче злякатись,
    Може, сходи з кошеням... прогулятись?


    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491066
    рубрика: Байка
    дата поступления 08.04.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  11. Серго Сокольник - [ 2014.10.07 02:48 ]
    Балакучі хомяки (байка)
    Балакучі хомяки ( така собі цікава байка )

    У одній країні милій-
    Здогадайся сам, якій-
    На прилавках раз з"явились
    Балакучі хом"яки...
    Та такі ж іще драйвові-
    Що не скажеш, наче в сні-
    Все незмінно, слово в слово,
    Переказують мені...
    Невідомо, як це стало,
    Що слова у хом"яків
    Трансформуючись, міняли
    Те, що ти сказать хотів.
    Якось дивно відтворилось-
    З чиїсь легкої руки
    Мова хазяїв змінилась
    В виконанні хом"яків.
    Згодом- хочеш, чи не хочеш,
    А- скачи вже, бісів враже!-
    Хом"яки собі белькочуть
    Не своє, сусідське кажуть.
    А під ту сусідську мову,
    Що її не чуєш суть,
    Інші тихо-хом"яково
    Все несуть, несуть, несуть...
    Не помітили, як сало,
    Неприховане на горе,
    Під шумок перетягали
    До сусідів у комору.
    Поки гнати їх на весну
    Роздивилися, нажаль,
    З балачками перенесли
    До сусідів весь врожай.
    Врешті-решт, як роздивились,
    Почали до біса гнати-
    Повтікали до сусідів,
    Ще й грозяться покусати.
    ..... ..... ..... .....
    То ж до того, як ви спати
    Полягаєте на лавку,
    Перш сходіть порозглядати,
    Що з"явилось на прилавку.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490170
    рубрика: Байка
    дата поступления 04.04.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  12. Ігор Шоха - [ 2014.10.05 17:16 ]
    Зоопарк нетанучих бовванів
    Я уявляю зооклас
    у зоні нашого Донбасу,
    де виставляють напоказ
    антигероїв цього часу.

    І неживі орли і леви,
    і де-не-де живі осли,
    аби туристи без перерви
    дивились, –
                   «цо то ми були».

    Об’єкти пафосу і рими:
    усі опудала москви –
    митці! Жирафи жірінви,
    яким не вистачало Криму.

    Усі козирні у Кремлі –
    ахмети, фірти, коломойські
    і їхні прихвосні ростовські,
    а нині голі королі.

    Пихаті юди з ополонки
    і цезареві руки Пшонки,
    Захарки, беркути, тузи
    у ролі знаної кози –
    майбутні прохачі-подонки....

    Є Берія, і є Сосо,
    і Кім, і Мао, й папа Карло –
    усі вожді утильо-тарні*,
    яким у зоо – «колосо».

    А далі рідні, як Чичерін,
    що наче дулею скрутивсь,
    ще далі – линучі увись
    залізні Фелікси печерні
    і прісно, й нині , і колись.

    Я бачу Яника й кубіту,
    і воскову як смерть Аніту
    з кусочком Яника в руках
    із місця, де у мужиках
    стирчать коліна і підметки.

    І видно як її любив,
    і як хотів із нею спати,
    але за неї не успів
    про це по радіо сказати.

    – Ой, глянь – у вишиванці Ленін,
    – А он Пєтюня у бачку.
    – Ого! Вітренчиха на сцені
    з гранати вийняла чеку.

    А ось і карлики із Прєсні,
    що бяшуть під гармошку пєсні,
    під ними – баловни судьбы:
    чинуші, лаврики, жлоби,
    а далі не такі ізвєсні.

    Усяка нечисть при кориті –
    повії й Вії від попси,
    і Повалії для краси,
    і Нестори самопобиті
    за недоїдки ковбаси.

    А далі – гицелі люстрацій,
    антигерої інших націй,
    за кого Рашія була,
    і кігті їхнього орла,
    і шкура майстра махінацій,
    і вуха мертвого осла.

                                  10.2014



    Рейтинги: Народний -- (5.57) | "Майстерень" -- (5.93)
    Коментарі: (5)


  13. Серго Сокольник - [ 2014.09.22 02:35 ]
    Байка про Гієну
    Одна Гієна- "Круть і верть",
    Підліш трусливого шакала,
    "Свята та божа", ніби смерть,
    Над тілом Лева завивала-

    О горе, горе! Як болить!-
    Не прислухАлись! Я ж казала-
    Не можна спротиву чинить-
    От бачите, що з Левом стало?

    Сидів би тихо у кущах-
    Не огризався на мисливців,
    Все б тамував у серці страх-
    Не згинув би. Живим лишився.

    У зоопарку б тихо жив,
    Поміж гієн й бридких шакалів.
    Всім посміховиськом служив,
    І пальці в нього всі б тикАли!..

    З бридкої пащі линув гній,
    Коли Гієна завивала.
    Заслухалась на власний вий...
    І тіло Лева розтерзала.
    ... ... ... ...
    Коли країна у вогні-
    Не слухай підлих "пацифістів".
    Борись на смерть. Скажи їм- НІ!!!
    Не слухай іх продажну пісню.


    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485551
    рубрика: Байка
    дата поступления 13.03.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  14. Зоряна Ель - [ 2014.09.19 12:17 ]
    комарі

    від зірниці до зорі
    в будячинні комарі
    тайкома готують знову
    комарину хитру змову

    людям сон – вони до хати
    аби спати не давати
    і дзижчати і сурмити
    зіпсувати людям літо


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (7)


  15. Параска Коливашаласка - [ 2014.09.01 16:59 ]
    Монолог Рудика - рудого Кота...
    художнику почуй мене поклич
    я твій товариш - справжній і єдиний
    хоч маю душу не як у людини
    та не фальшивлю з масками облич...
    тебе я зрозуміти прагну так
    коли мовчиш кричиш коли голосиш
    коли не помічаєш і не просиш
    коли біжиш розхристаний навспак
    коли малюєш хмари океан
    морську безодню чи похмурі тіні
    я заглядаю в дні твої осінні
    я щирий я не здатен на обман...
    я лащусь до усіх твоїх жінок
    відчути хочу душу що почує
    твою печаль і не зневажить всує
    ні подих твій ні погляд ані крок...
    багато хто із них такі лукаві
    повір мені руденькому повір
    що заведуть у твань земних зневір
    бо мріють покупатися у славі....
    художнику мені твоя журба
    така чомусь близька і зрозуміла
    якби тваринка говорити вміла
    то стало б легше нам обом... та ба...
    сумуємо в майстерні при свічах
    невидимого світла на картинах
    бо я - твій Кіт а ти - моя Людина
    із неземною тугою в очах...
    промуркочу нечутний монолог
    засну в твоїх обіймах до світанку
    замолимо густу пекучу ранку
    вона ж одна на двох... одна на двох...
    цей світ не для художників ачей
    вони у нім розп`яті непочуті
    я твій товариш у сумній спокуті
    в безсонні та у сірості ночей
    а ти усе спішиш кудись спішиш
    збагнути хочеш те що незбагненне
    малюєш білим це життя буденне
    я ж муркочу тобі цей теплий вірш
    ТИ СПИШ???


    Рейтинги: Народний 0 (5.5) | "Майстерень" 0 (5.5)
    Коментарі: (6)


  16. Тата Рівна - [ 2014.08.22 23:01 ]
    Вірш про собаку
    спить Центральна і Західна, вже й позіхає Схід
    сплять вояки, цивільні, колодязь та самокат
    спала б я собі також, та горе – не спить мій кіт
    він стрибає як слон по мені уперед-назад

    ці коти, я скажу вам, потвори вони з потвор
    і не треба зважати на мімімішність облудну
    бо створіння котиське - насправді дряпучий Тор
    і воює із людством створіння це препаскудно
    умикає перпертум мобільний мявкучий мотор
    коли спати вляглися усі культурні люди

    спить Гавана, диван, спить москаль й маленький москіт
    навіть мишка комп'ютерна й та задрімала наче
    та не спить мій страшний, ненормальний тварюко-кіт
    він немов дурнуватий стрибає собі і скаче

    я клянуся - в той день чи в ту ніч як терпцю капець
    як урветься терпець і буде мені до сраки
    що котів нам із космосу поприсилав отець
    для нірвани. - Я плюну й куплю таки собаку!

    2014


    Рейтинги: Народний -- (5.4) | "Майстерень" -- (5.39)
    Коментарі: (10)


  17. Катинський Орест - [ 2014.06.22 17:33 ]
    За життя треба триматись...
    *************


    За життя треба триматись -

    Особливо,

    Коли маєш ціль -

    Боротись і боротись...

    Не давай собі поблажки -

    Твердість поспіль...

    До своєї цілі -

    Прагнення

    Необхідне,

    Як стремління...

    До неї треба:

    - Бігти,

    - Йти,

    - Повзти...

    І навіть,

    Коли вже не можеш

    Стояти -

    Тоді,

    Хоть,

    Лежати,

    В напрямі її -

    Щоби твердість

    В переконанні мати,

    Що вірні твої

    Дії...
    ------------------------------------
    2012; PARIS (Alesia)
    -----------------------------------


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  18. Катинський Орест - [ 2014.06.17 17:58 ]
    Я пам'ятаю --- Був тоді Матріархат...
    ****************

    Я пам'ятаю ---
    Був тоді Матріархат
    І продавали чоловіків на базарі...
    Стояв їх довгий такий ряд
    І всі чомусь одні лиш знищені старі...
    А перед ними ходять старі дами
    Й випитуються хлопців молодих
    Та заглядають,
    Щоби був з зубами,
    Якщо сподобався котрийсь із них,
    Та ще питають ---
    Чи уміє танцювати,
    Це обовязково...
    Чи знає Камасутру і поезії ази?
    Чи знає, як звучить це на латині слово?
    Чи знає хтось рецепти для краси?
    Торговець-дама курить сигарету
    І спльовує крізь зуби
    Й матом гне:
    "Це не бордель Вам,
    Раком Вам карету,
    Це --- роботяги прості..."
    Й когось із них б'є...
    "Ну, чого вилупився,
    Як ніби примадонна,
    Чи сексуальний супер-пуп герой?"
    А той відповідає тупо,
    Ніби муха сонна:
    "Я --- Вася, чорнороб...
    І я --- отстой..."
    Всміхаються всі задоволено та мило
    І хтось купує Васю,
    Щоби ним,
    Рецепт записаний новий
    Провірить
    І зварити мило
    Для омолодження ось чоловіком цим...
    А я стояв і терпеливо парасольку
    Над дамою із песиком тримав ---
    Я думав про життя,
    Про Камасутру,
    Танець польку,
    Яку лиш вчора голий
    Перед гостями скакав...
    -----------------------------------------
    2014; PARIS (Hopital de la Salpetriere)
    -----------------------------------------


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 5
    Прокоментувати:


  19. Параска Коливашаласка - [ 2014.04.22 20:31 ]
    Ні...ні...Ні! )пародія)
    ПАРОДІЯ

    Ні...ні...Ні !

    Дійшов. Заснув. Прокинувся. А-га!
    Шкарбан* не мій, але моя нога.
    Труси в клітинку, майка "адідас"...
    На кріслі поруч - пиво, кава, квас...
    Чужа квартира. Згадую не все...
    Якась білявка одяг мій несе...
    О людоньки! ( І тут кидає в дрож)
    Ми щось таки робили вчора... Що ж...
    Ця жінка у халатику, що світиться,
    Чомусь так пильно нижче пупа дивиться...
    Щось крапає в напівпрозору склянку...
    Дає пігулку...Не дає сніданку...
    Се сон чи казка? Підкажіть мені...
    Не хочу вже нічого...
    Ні...ні...
    Ні !


    22.04.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (11)


  20. Олександр Обрій - [ 2014.03.12 23:42 ]
    Тарганяча мудрість
    Знай: таргани - це агенти космічних спецслужб,
    Заслані з дальніх планет, обережні прибульці.
    З-за холодильника чую гучне "аніруш!"
    Кулі повз мене летять, свист пронизливий куль цих.

    Руки підняти наказують вже догори,
    Серце тріпоче у п'ятах підстреленим птахом,
    В грудях же тонами макулатура горить, -
    Преться ордою у пелену збройна ватага.

    Кожен малий інтервент, мабуть, гучно зрадів:
    "Зараз до цього землянина як-но дорвуся!"
    Вийшов і схожий прусак на Роже Гароді,
    Хижо мені усміхнувся марксист рудовусий.

    - Хлопці, спиніться-но, стійте! Японський ваш Бог! -
    Простір споїв я густим киселем власних зойків, -
    Зла не бажаю вам, космобійці, щоб я здох!
    Вийшла помилка - простий я двірник, Петя Бойків.

    - Ми за тобою, Петруша, - звернувся марксист,
    Краще забудь все про нас, до сьогодні що знав ти,
    З тебе хоча й невеликий нам буде - та зиск!
    Ми - посланці з Андромеди, або - таргонавти.

    Мудрість ми власну донести хотіли тобі,
    Як докричатись до людства? Ми робим це здавна!
    - Чом, гуманісти, озброєні Ви до зубів?
    - З нами не йдуть на контакти, нещадно лиш давлять!

    Ось і змінили ми тактику, пане двірник,
    Ви розумієте зброї лиш мову, а звідси -
    Ваша Земля в небезпеці! Увагу зверни:
    Всьому вина - наші родичі в вашій кібітці.

    Глянув я в очі його, - і була скарга в них,
    Правда лилася з очей главаря космобанди!
    Сумно зробилось мені...про мої "таргани"
    З комосу їх же рідня прилетіла сказати.

    "Щось терміново потрібно міняти вже нам! -
    Десь всередині, в мені говорив голос туги, -
    Ненависть стала для нас, мов законна жона.
    Йой! Таргани - вже месії, а ми - волоцюги!"

    Так от...Дружу з главарем тарганячих структур,
    Мовби зійшла із очей каламутна полуда,
    Істину він підказав, геніально просту:
    Доки добро ми плекаємо, доти ми - люди.


    Рейтинги: Народний -- (5.34) | "Майстерень" -- (5.36) | Самооцінка 5
    Коментарі: (4)


  21. Параска Коливашаласка - [ 2014.02.14 08:36 ]
    Ситуація очима жінки (пародія)
    ПАРОДІЯ

    Приповз... Під оком -синяки,
    Штани задрипані такі,
    Одного чобота немає,
    Ширінька "добрий день" гукає.
    Пакет із хлібом загубив...
    Лепече: "Тіко пригубив...
    У кума жінка - Валентина.
    А кум - закінчена скотина:
    Все підливав і підливав...
    Тебе я, Дашко, пам`ятав -
    Дезодорант тобі купив,
    Та по дорозі загубив..."
    Так мурмотіло те мурло...
    Зганьбив мене на все село...
    А де ж їх ліпшеньких узяти?
    Помию хвайно. Ляже спати...
    Мужчини...всі вони такі -
    На почуття неговіркі...
    А що одежа? То - личина.
    Під нею - рицар...
    мій...
    МУЖЧИНА!
    14.02 2014


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (29)


  22. Параска Коливашаласка - [ 2014.02.10 18:20 ]
    Про "лублу" (пародія -диптих)
    Пародія 1

    В якому я житті? І сам не знаю.
    Густе цвітіння яблунь. Аромат.
    І дивна Муза (от на уявляю!)
    І мова інша. І нерайський сад.
    І слово акцентоване. І тиша.
    Дрімотна, наче котик, благодать…
    Горацій у землі притих…не дише…
    По «с…ці» навіть тіні не біжать…
    Від того всього, як сльоза щокою,
    З небес до яблунь зірка потече…
    А Муза буде плакати за мною
    І стиха шепотіти: «Ще…іще»…
    Так легко знову пишеться й живеться.
    Зникає непомітно депресняк…
    Горацій ще не раз перевернеться…
    Хоча...не певен…Може ,і не так..

    Пародія 2

    Густе цвітіння яблуні. Світає.
    Скажіть мені, в якому я житті?..
    Хтось шепче «оmпіа», палко обіймає…
    Чи я не той, чи Музи вже не ті…
    Якась чорнява, на мулатку схожа,
    Говорить акцентоване «лублу»…
    І я люблю…Мені не вперше, може.
    Я так натхнення втрачене ловлю…
    Бо зрадив друг. Опрірвилась дорога.
    На серці молодому депресняк…
    Прощу прощення в предківського Бога
    За те, що, може, щось було й не так…
    В мулатки очі – яблука огромні,
    Сама ж вона нагадує бджолу…
    Ну скільки можна : «оmпіа»,« оmпіа»,« оmпіа»,
    Втомило трохи дивне те «лублу»…
    Так солодко прокинувся!
    Світає …
    Дружина в ліжко чай мені несе…
    А юної мулаточки- немає…
    Оце й усе…

    2013


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (27)


  23. Параска Коливашаласка - [ 2014.02.08 14:57 ]
    Самоінтеграція (пародія -переспів)
    ПАРОДІЯ
    Вже чкурнув наш Янович в Європу...
    Так спішив, неначе тут потоп...
    Не авіарейсом...автостопом...
    Літаком приватним, звісно...Щоб
    Не заніс у Тулу, до Казані
    Чи у вовче лігвище -Тамбов...
    Готувався Янович "заранє":
    Настругав "капусточки",знайшов
    Гарне місце десь аж там, у Відні
    (Вже й забув про геїв хіт-парад).
    Там синок з невісткою небідні -
    Не спішать вертатися назад...
    На прощання мовив до народу :
    "Пєрший тайм...но я нє проіграл.
    Я нє повєрнуся большє зроду -
    Напєрьод зєльонєнькіх набрал..."
    ...І народ йому повірить вперше
    (вже без побрехеньок і обмов)
    Янович - сміливець. Він не бреше.
    Він інтегруватися ГОТОВ.
    04.02.2014



    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (19)


  24. Мірлан Байимбєков - [ 2014.01.15 15:57 ]
    Мене нема
    Мене нема...Помер,зогнив,загинув.
    Мене нема...У небуття поринув.
    Мене нема...І не шукайте більше.
    Мене нема...Лишився тільки віршик


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  25. Параска Коливашаласка - [ 2014.01.13 22:40 ]
    А ми такі...(пародія -переспів)
    Пародія

    а він такий, що в морду вріже,
    вона - все здачу віддає...
    читає він газету свіжу,
    а потім пиво з нею п`є...

    вона картопельку зварила,
    він самогонку подає...
    їх темна ніченька накрила...
    а їм то шо...як є - так є...

    вона така, як шкварка в смальці,
    а він - немов буряк у дощ...
    засунь у рот - відкусять пальці,
    вони такі - герої площ...

    а він такий, як сіре небо,
    вона - як льоха серед льох...
    та зачіпати їх не треба
    ні по одному, ні обох...

    ох-ох
    буває так парує Бог
    ох-ох
    дає два чоботи на двох


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (22)


  26. Олександр Олехо - [ 2014.01.02 18:59 ]
    Пані ейфорія
    Пані ейфорія, ви така солодка,
    начебто цукерки – ті, що трюфелі.
    А іще разюча, як російська «Водка»,
    що кидає мертво п’яних до землі.

    Ви немов із рАю – янгольська овечка,
    мов цнота повії у «робочий» час,
    наче пес-добряга, що лизне яєчка,
    а опісля лізе цілувати вас.

    Ви – розкошування его-міркування,
    де ковзає розум із вершини «глузд»
    і полонять серце гордощі мовчання,
    і порхають чвані з величавих уст.

    Одним словом, пані, ви така нікчема.
    Ваше фанаберство викликає сміх.
    Не терзайте душу, це не ваша тема,
    інше діло муза – молодість для всіх.

    02.01.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.61)
    Коментарі: (2)


  27. Параска Коливашаласка - [ 2013.11.27 20:37 ]
    Солодкий сон (пародія)
    пародія
    я сплю напевно чи може марю спросоння мЕлю
    бо бачу стоси крутих коханців аж попід стелю
    а я фірмова у файних мештах на босу ногу
    в обхваті сорок чуть вище більше...ну й слава богу
    услід жіноче таке ревниве і заздре око
    а шеф новий мій уже моргає мовляв нівроку
    знайшла роботу пошила сукню( щаслива баба)...
    чого червона й така вузенька?
    воно вам траба*?


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (35)


  28. Устимко Яна - [ 2013.11.26 21:45 ]
    польоти уві сні та наяву
    мені так личать короткі сукні
    коли я схудну
    вберу одну з них найчервонішу найвужчу сукню
    знайду роботу – на грубі гроші куплю не кілька
    а повну шафу фірмових мештів хай коле шпилька
    тонка висока несамовите ревниве око
    бо я у сукні худа на шпильках – собі нівроку
    і чоловічі серця у стосах – аж попід стелю
    коли я схудну знайду роботу ...
    та що я мЕлю...


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (16)


  29. Олександр Козинець - [ 2013.11.02 14:40 ]
    Майже математика
    На сьогодні – це три. Навіть з мінусом.
    Будеш знати – тоді й поговоримо…
    Не оцінюють віру та віруси.
    Їх то знищують, то повторюють.
    І чомусь забагато виразності,
    А замало тебе в красномовності.
    Говорив більше я. Ти образилась
    На мій почерк і прояв тактовності.
    А давай може просто помовчимо,
    Ні до чого тепер не торкаючись?
    Хтось курчаток рахує по осені…
    Ми – уроки, в яких щось дізналися.
    Може завтра й четвірку отримаєш…
    Так багато за ніч можна вивчити!
    Ти про що? Я тебе не затримую.
    І не треба на сон мені зичити…
    Хто сказав що я сам? Хіба, бідкаюсь?
    Що моє – те від мене не дінеться!
    Говорю ж, коли знатимеш відповідь –
    Тоді й прийдеш до мене, відміннице!


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (6)


  30. Мирослав Артимович - [ 2013.10.28 19:00 ]
    Може…(легкоіронічне)
    вечір до нічки лащиться
    манять зірчаті шати
    саме пора кохатися
    може ще рано спати…

    ранок уповз як ласиця
    нічка тікає з хати
    досить уже кохатися
    може пора поспати…

    27.10.2013


    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.7)
    Коментарі: (30)


  31. Уляна Світанко - [ 2013.10.21 13:10 ]
    Жінка-помідора
    Ось, не жінка, і не дівка – помідора,
    І не товста, не червона, не потвора…
    Додає словами фарби у салатик
    І не соромно гостей до столу звати.

    Обережно куштувати необхідно,
    Бо плями виразів її буде видно.
    А як пратимеш – згадаєш «маму й тата»,
    Гостру на язик цю помідору кляту.

    20.10.2013


    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.35)
    Коментарі: (8)


  32. Мирослав Артимович - [ 2013.10.20 12:23 ]
    Вимушений стриптиз (усмішка)
    Цнотлива абрикоса до пори
    у шатах красувалася – ти ба!
    Та ловеласа-леготу порив
    умить із неї платтячко зірвав.
    Незчулась, як – о лишенько - нага,
    соромиться, нещасна, хоч умри,
    а осінь насміхається, карга:
    «Звикай, красуне, - час і на стриптиз…»

    19.10.2013


    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.7)
    Коментарі: (38)


  33. Валентина Попелюшка - [ 2013.10.16 07:32 ]
    По гриби:)
    Яка грибна вдалася осінь!
    Грузді, лисички, маслюки,
    "Візьми мене!"- з них кожен просить.
    Ну як не взяти? Залюбки!

    Мої гурмани будуть раді.
    Коли закінчиться сезон,
    Подам опеньки в маринаді,
    Зварю із рижиків бульйон,

    Потраплять білі у сметанку,
    А парасольки в ніжний кляр...
    Іду із з кошиком щоранку
    Гриби збирати... на базар:)


    Рейтинги: Народний -- (5.52) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (13)


  34. Віктор Чубенко - [ 2013.10.15 12:16 ]
    П'явки і жінки
    П'явки і жінки - як дві краплі води,
    І порівняння ніби доречні:
    П'явки залишають на тілі сліди,
    Жінки після себе - рани сердечні.


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (11)


  35. Віктор Чубенко - [ 2013.10.14 22:10 ]
    На поводку
    Не вважай, - йому казала, - за якусь мене таку,
    Бо потримати бажала на короткім поводку.
    Та уже всього за тиждень ждав її такий сюрприз:
    Він, якусь таку зустрівши, поводок той перегриз...


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (14)


  36. Мирослав Артимович - [ 2013.10.05 20:02 ]
    ***
    Осінь золоту літо бабине
    Сонячним теплом своїм звабило,
    Вкрило коси їй, мов хустинкою,
    Срібнотканою павутинкою.
    Осінь золота, вмита росами,
    Надухмянена сінокосами,
    Загравала із літом бабиним,
    І, фліртуючи, жартувала з ним:
    То поколе його ожинами,
    То всміхнеться йому жоржинами,
    А то, часом, насупить брівоньки,
    І проллється дощем на нивоньки.
    Літо бабине ніжно шепче їй:
    — Я люблю тебе, ти дощем не лий. —
    А вона з ним лиш мило грається
    Та від любощів ухиляється.
    Літо сонячно розсміялося:
    — Ось ти, осене, і догралася! —
    Дні погідні за плечі кинуло
    І у теплі краї полинуло.
    Осінь скривджено кривить губоньки:
    — Не кидàй мене, літо любеньке —
    Я без тебе стаю холодною
    І сльотливою, і нудотною...

    ...Так бува і у справах сердечних,
    Коли жарти стають недоречні -
    Фліртування таке, понад міру,
    Викликає лише недовіру…

    2006


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.63) | "Майстерень" -- (5.7)
    Коментарі: (14)


  37. Галина Михайлик - [ 2013.09.27 11:22 ]
    Смачного! (усмішка)
    Люблю напівпорожній холодильник:
    це значить – добре все засмакувало!
    …рожеве з часничечком на скоринці
    учора ще було! Вже’м не застала…
    Відкрию дверці - і... політ фантазій:
    шедеври кулінарного мистецтва
    аж просяться у горщики... Наразі -
    «чаклую» знову з настроєм і перцем!...

    27.09.2013


    Рейтинги: Народний -- (5.64) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (37)


  38. Галина Михайлик - [ 2013.09.19 11:28 ]
    По гриби
    Під зеленим дубочком
    під маленьким грибочком
    я сховаюся нишком
    і накриюсь листочком.

    Йтимеш Ти по стежині,
    наслухатимеш тишу.
    Я тихенько покличу
    і… грибочок залишу:

    боровик і лисичку,
    сироїжку, краснюк,
    польський гриб, зеленушку,
    рижик, грузд і маслюк…

    У Твій кошик осінній
    начаклую «везіння»…

    09.2008


    Рейтинги: Народний -- (5.64) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (18)


  39. Володимир Ляшкевич - [ 2013.09.11 18:54 ]
    VІ. Кольорові кульки
    Вони лиш вітряні барвисті кульки -
    зігріті спраглим чоловічим сонцем,
    злітають високо і звуться щастям.
    Та мить одна і вихолола кулька -
    стрибай, лети, тягнися чи стелися,
    лише б вона реалій не торкнулась,
    не вибухнула, викинувши все! -
    таке колись надихано-прекрасне…

    2ОІ3


    Рейтинги: Народний -- (5.6) | "Майстерень" -- (5.61)
    Коментарі: (7) | " Поетичні баталії - чоловіки vs жінки"


  40. Тата Рівна - [ 2013.08.21 15:48 ]
    пиріжковий
    Вгризаюсь у тістечко..
    Грамів…без ліку…
    Та що там!
    Нести ж на руках – чоловіку!

    Хай буде дарунок для нього.
    До діла. –
    Носити любов
    Не як хрест! А як тіло:)))


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.4) | "Майстерень" -- (5.39)
    Коментарі: (13)


  41. Олександр Олехо - [ 2013.08.18 08:39 ]
    Роззувайте, хлопці, бутси та й сідайте спочивать
    Роззувайте, хлопці, бутси та й сідайте спочивать,
    а я вийду на заміну перемогу здобувать.

    Команда – раз, два, три!
    Феміда, – чорнявая дівчина,
    прапорець до рук взяла.

    Копав, копав козаченько по м’ячу та по ногах,
    а з трибун усе свистіли, чом рахунок по нулях.

    Команда – раз, два, три!
    Феміда, – чорнявая дівчина,
    поза грою підняла.

    Лівим краєм проривався, метушився, як умів.
    Там був захист, чисто дідько, ну хіба що без рогів.

    Команда – раз, два, три!
    Феміда, – чорнявая дівчина,
    та й до мене підійшла.

    Правим краєм теж достатньо я травички потоптав,
    та колеги – одні скнари, тож м’яча не діставав.

    Команда – раз, два, три!
    Феміда, – чорнявая дівчина,
    біля мене стояла.

    Я по центру, хтось прострелив, у макітру м’яч влучав
    та й відскочив у ворота, суддя гол зарахував.

    Команда – раз, два, три!
    Феміда, – чорнявая дівчина,
    посміхнулася мені.

    Привітайте, хлопці, з голом та й ідіть вже спочивать,
    бо скінчився час двобою, мені ж треба щось узнать.

    Команда – раз, два, три!
    Феміда, – чорнявая дівчина,
    телефон мені дала.


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.61)
    Коментарі: (5)


  42. Тетяна Роса - [ 2013.08.18 04:55 ]
    Колюче кохання (дружня пародія)
    Тримаючи в обіймах насолоду
    І колючки відчувши на вустах
    Їжак забув про свій їжачий страх
    У мріях про жадану нагороду.

    Зірки трусили ніч із небозводу.
    Незборна сила – первозданний клич!
    Замислено зірки скидали з пліч
    Голкасті промінці в їжачу вроду.

    «Твою красу, колючу, мов троянду,
    Вгорну у листя, мокре від дощу,
    І жирними жучками пригощу…» -
    Від хвилювання в нього спухли гланди…

    У кактуса влетівши повним ходом,
    Устряв їжак, бо не спитався броду.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (8)


  43. Юрій Кисельов - [ 2013.08.09 02:10 ]
    * * *
    Іванко Гентош полюбляє квас.
    Квас натуральний, прохолодний - клас!
    Як можна лиш такий напій не пити?!
    А як немає квасу, то... абзац!!!




    2013


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (9)


  44. Параска Коливашаласка - [ 2013.08.07 17:01 ]
    Під наркозом (пародія)
    Пародія
    Я влаштую тобі терапію... народну,
    Ту, що звикли сприймати як "нетрадиційну"...
    Не впущу до палати медсестру ані жодну,
    Чи тебе заберу на півдня... в інфекційну...
    Та не бійся ти так! Я не збочена "вліво",
    Просто випадок твій вже запущений... дуже...
    Вітаміни подіяли швидко (на диво!):
    Ну, тепер ти вже мій... Витри носика, друже...
    Проведемо сеанс у режимі "швиденько"...
    Не стогни і не плач, бо ще "зав" увірветься...
    Я тебе розітру, розігрію гарненько,
    Поцілунками вкрию по всій області... серця.
    ...Не буває смертельною доза. Це смішно.
    Я надіюсь, людина ти все ж витривала...
    Як подіяв наркоз! Просиш ніжно-преніжно:
    - Хочу ще... аби ти... мене знов... лікувала...
    Медсестричко... моя... Мені мало ще...
    ...Мало...

    2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" 5.5 (5.5)
    Коментарі: (34)


  45. Віта Парфенович Віва ЛаВіта - [ 2013.08.01 21:29 ]
    "...І все буде добре :-)"
    Тягну на себе ковдру,
    Повір, все буде добре,
    Під ранок, і укотре,
    Ти мов той вовчик змерз,
    А я іще голодна,
    Ти знаєш, мов по нотам,
    А я ще хочу…хочу…
    У травах, між берез,
    У ліфті чи за рогом,
    Аби тримали ноги,
    Аби носили ноги,
    Тебе в кущі тягну,
    Замаявся ти трохи,
    Повір, все буде добре,
    Або ти зробиш діло,
    Або я не засну…


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.37) | "Майстерень" -- (5.29)
    Коментарі: (4)


  46. Параска Коливашаласка - [ 2013.07.27 14:03 ]
    Нелегкий вибір (пародія)
    Пародія

    Ненависть до красивого, авжеж…
    Від нього теж стрімка потрібна втеча.
    Пишу про древньоруських журавлів
    Із багажем гріхів моїх на плЕчах…
    Лише з одною можна до вінця,
    Отож на гущі кавовій гадаю,
    Хто краща з них:
    Чи ця?
    Чи ця?
    Чи ця?
    Згадаю кожну - зразу умліваю..
    Поспівчували древні журавлі:
    Яка недосконалість на землі…
    Хотілося б душі моїй палкій
    Побути ще
    У тій…
    У тій…
    І в тій…

    2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" 5.5 (5.5)
    Коментарі: (22)


  47. Параска Коливашаласка - [ 2013.07.26 13:16 ]
    Про гріхи (пародія)
    Пародія

    Добре, що цей ліс мовчить віками.
    Терпне, шаленіє та …мовчить…
    Крони верб над нами, наче шрами,
    Горизонт прорвали і блакить…
    Романтичний вечір для коханки…
    Вірші.
    Самогон.
    Політ до зір.
    Мовив їй після котроїсь склянки:
    - Грішна ти. Збирайся в монастир.
    Після Спаса, кажеш? Пречудово.
    (Ти туди, я бачу, не спішиш…)
    Сльози.
    Самогон.
    Політ до раю…
    І ліричний про монашку вірш.


    2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (27)


  48. Параска Коливашаласка - [ 2013.07.25 15:49 ]
    Настроєве (пародія)
    Пародія

    Поміняю поему на пиво,
    А вірш - на фісташки.
    Відпущу свої мрії на волю, як з клітки птиць.
    Ось Ілліч кам`яний посміхнувся назустріч криво,
    Впав обірваний ґудзик на землю, як ленінський клич.
    Нафіга, ви скажіть, ті бажання, котрі нездійсненні?
    А новий українець без фільтра( ото гівно!)
    Час – художник, малює цю «жись».
    І Шевченко вже там, де був Ленін…
    Знову тягнуться друзі…
    (До мене? До пива?)…
    Чи їм все одно?...

    2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (46)


  49. Параска Коливашаласка - [ 2013.07.17 13:43 ]
    Нащадок Муз (пародія)
    І сплю й не сплю... І ніби мені сниться
    Густезний ліс і файна молодиця...
    Дюшеско, Барбарисочко, цьом-цьом...
    А поруч бігає якийсь кумедний Гном...

    Талановите, бестія, вдалося...
    Спило всі рими з милої волосся,
    Метафорами смачно закусило.
    На мене схоже: добре, тепле, миле...

    Таке якесь, як щастя у віночку...
    І носить чорногузівську сорочку...
    І на бандурі раптом як втяло...

    Відлуння сколихнуло все село...
    Аж розколовся навпіл чийсь гарбуз...
    Я ж був щасливий цим нащадком Муз!:)


    17.07.2013


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (20)


  50. Параска Коливашаласка - [ 2013.07.17 11:16 ]
    Про жнива (пародія)
    Підперся граблями. У полі стою.
    А сіно виспівує гами...
    Я посмішку згадую милу твою
    І все, що було поміж нами...
    Де я іще юний, до всього мастак,
    Дзвеніла коса над лугами...
    І сіно. І ти. Стукіт серця "тік-так"...
    І жайвір. І борщ з галушками...
    Чому ж ота втома, неначе мара,
    І тіло з краплинками поту
    Дратують постійно(мовляв, не пора),
    Берися за іншу роботу?..
    А сіно шепоче.
    А жито шумить.
    А я сподіваюсь на любощів мить.
    ...Зруділий від сонця та спеки...
    жую...
    (Запах часничок поміж нами...)
    Складу, моя мила, копичку й твою,
    Спочинь-но з граблями...

    17.07 2013


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (15)



  51. Сторінки: 1   2   3   4   5   6   7   8