ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2025.09.13 22:18
Синьоока осінь, охролиста.
Як мені ти мила! Гойда-да:
Сливи лазуритове намисто
Вітру обірвати не шкода.

Він давно вже яблука обшморгав
Із вершків, що підпирають синь,
Груші обірвав, лише угорка,

Борис Костиря
2025.09.13 22:12
Я не хочу, щоб далі зима
Нас заковувала у кайдани.
Я оновлення жду, як права
Неповторні і Господом дані.

Я не хочу, щоб варта льодів
На холодних жорстоких багнетах
Нас тримала в тюрмі холодів,

Олег Герман
2025.09.13 17:17
Передмова

Нещодавно я відкрив для себе нове хобі, в якому намагаюся поєднувати приємне з корисним, а саме написання есе психологічної тематики. Деякі стали підсумком багаторічних спостережень в ході роботи з пацієнтами, інші є інсайтами, що виникли під

Марія Дем'янюк
2025.09.13 13:17
Сонячний промінчик
Скочив на камінчик,
Радісно всміхається,
Всюди озирається.

Оглядає видноколо:
"Oй! Яка краса довкола!
Он троянди та жоржини,

Віктор Кучерук
2025.09.13 05:21
Оповиває тьмою смуток
Усіх надій моїх вогні, –
У стан байдужості закута,
Хоча б сказала “так”, чи “ні”.
В моїй душі одні страждання,
В моїм єстві – лише любов, –
Яке потрібно лікування,
Щоб не скипала палко кров?

Борис Костиря
2025.09.12 22:19
Усюди - лиш пітьма,
Суцільний знак питання.
І дихає зима,
Як гугенот останній.
Безмежна Колима
І птаха трепетання.

Померкло світло враз.

Іван Потьомкін
2025.09.12 21:42
Шукав на зиму дикобраз притулок і натрапив
На печеру, де вже, мешкало подружжя зміїв.
«Дозвольте бодай у закутку перезимувать».
«А чому б і ні! Влаштовуйтесь, будь ласка».
Згорнувсь калачиком щасливий орендар.
Захропів небавом і проспав мало не

Юрій Гундарєв
2025.09.12 08:58
Священник із села Терпіння, єдиний капелан «Азовсталі», понад три роки перебував у нелюдських умовах російського полону.
14 червня він повернувся додому в рамках обміну тяжкохворих полонених.

Капелан із Терпіння
не з книжок знає, що таке зло,
відчув

Артур Курдіновський
2025.09.12 05:59
Постукала скорбота у вікно.
Торкнувся холодом осінній вечір.
Так сумно... На столі стоїть вино.
Задуха тютюнова. Порожнеча.

І де моє минуле? Ось воно -
Старі альбоми, старомодні речі.
Мені давно вже стало все одно,

Віктор Кучерук
2025.09.12 05:41
Темно і глухо навколо,
Тільки ступні аж гудуть,
Ніби нагадують болем
Ноги про зміряну путь.
Ніби усе, як учора,
Та не приймаю, мов дань,
Час, де не буде повторень
Жару і шуму світань.

Володимир Бойко
2025.09.11 22:58
Кому потрібен світ без тебе -
Ані мені, ані тобі.
Даремно впала зірка з неба
І загубилася в юрбі.

І знову тьмяні виднокраї
А далі - відчай і пітьма.
Холодних днів голодна зграя

Пиріжкарня Асорті
2025.09.11 22:15
дива з вівса суха солома різка токсин в гаю гриби плуги чужі що страх узяти якщо з воріт а вже заслаб стіна товста панель основа своя зігрій і на верстак і квітку щоб на скотч узяти one day однак осот не квітка рак не риба вона це фіш носій ік

Борис Костиря
2025.09.11 22:14
Спадають останні хвилини
Важкого безумного дня.
Не ляжуть вони у билини
Розлогі, немовби стерня.

Зникають хвилини безслідно.
І крапля спаде в нікуди.
Години згоряють безплідно.

Євген Федчук
2025.09.11 18:08
Степ широкий. Вітер степом по траві гуляє.
А трава стоїть висока, де й по круп коневі.
З неба сонце поглядає тепле, вересневе.
По обіді, наче влітку землю зігріває.
По дорозі то діброви, то гаї, лісочки.
Є від спеки де сховатись. Але не до того.
Поп

Сергій Губерначук
2025.09.11 17:51
Сонцем калюжі висмоктав
сорок четвертий четвер.
В баню йдемо, щоб чистими
бути усім тепер!

Чорними черевиками
човгаємо асфальт.
Чорт його знає, звідки ми,

Артур Курдіновський
2025.09.11 17:08
Між нами кілометрів біль, війна,
Криниця сумнівів, життєвий вир.
Ми живемо з надією на мир,
Допоки світом править сатана.

До вічності хвилина лиш одна -
Вимірює життя секундомір.
Між нами кілометрів біль, війна,

С М
2025.09.11 12:14
ей! ей! ей! ей
колір небес пекельно багряний
чий то дім палає дотла дотла
он отам

друга я спитав ”о звідкіля цей чорний дим?“
він же: кха! – і чуєш каже ”те гадаю мав би сніг
піти“

Віктор Кучерук
2025.09.11 07:57
Це точно, що ви не побачили,
Від справ відволікшись на мить,
Що сад гілочками тремтячими
Уранці від стужі дрижить?
Це правда, що вам ще не чується,
Як в’є вихиляси нуда, –
Як осінь шурхоче по вулицях,
А літа – притихла хода?

Борис Костиря
2025.09.10 21:41
Гасла стають антигаслами,
а антигасла - гаслами.
Постмодернізм вріс у твою кров,
проліз у ДНК, закріпився
у кістках. І вже постпостмодернізм,
як бутон, виростає з нього.
Розмальовані люмпенами паркани
стають поезією,

Іван Потьомкін
2025.09.10 21:09
И если я умру, то кто же
Мои стихи напишет вам,
Кто стать звенящими поможет
Еще не сказанным словам?"
Анна Ахматова

"тим,які виживуть після пожежі мови...
і золотою золою впадуть за рогом...

Олег Герман
2025.09.10 20:27
Частина І. Народження порожнечі

Я прокинувся. Здавалося б, цей день нічим не повинен був відрізнятися від попередніх та наступних: трохи домашньої рутини, робота протягом більшої частини дня і вечір перед телевізором. Але цього разу все було інакше. За

Леся Горова
2025.09.10 19:54
Проведи мене, Боже, між краплями чорної зливи,
Між осколками горя, уламками трощених доль.
Слід молитви моєї - лелечим курсивом тужливим
У осінньому небі над піками жовтих тополь.

Обійми мене, Боже, дитину свою малосилу.
І рукопис провин незумисних

Віктор Кучерук
2025.09.10 05:41
Чому зі мною так зробилося,
Донині ще не зрозумів, –
То знемагаю від сонливості,
То важко мучуся без снів.
То йду незнаною стежиною,
То знову битий шлях топчу,
Себе картаючи провиною
За те, що досі досхочу

Володимир Бойко
2025.09.09 22:42
Любити ближнього краще здаля. Ворог ворогові ока не виклює. Забреханий москаль гірше забрьоханої свині. Диктатор наділяв себе правом наліво й направо. Надія вмирає останньою, а першою хай вмирає безнадія. Найважливіше у житті - не розминут

Борис Костиря
2025.09.09 21:38
Іти в поле
і впасти в сніги,
злитися з нескінченністю,
злитися з тим,
що тебе породило
і куди ти підеш,
отримати гарячку
і в маренні

Олександр Сушко
2025.09.09 20:39
Я за Христом несу свого хреста,
Заточуюся, падаю у ями.
А бог сказав: - "Ти грішний. Аз воздам.
До раю зачинив для тебе браму.

Не плач, не вий, пощади не проси!
Твоя судьба - казан! Чортячі вила!
Не бачити тобі ранкових зір

Юрій Гундарєв
2025.09.09 19:59
Неймовірно актуальний проект - поетичні перлини українських класиків у рок-інтерпретації! Супер сучасно все - і вокал, і саунд, і аранжування. А найголовніше, напевно, те, що вкотре переконуєшся в тому, що справжня класика не має жодних часових меж. Нав

Сергій Губерначук
2025.09.09 15:31
Можна, я не буду нічого "употреблядь",
а не "використовувати"?
Ви всі читали Сковороду?
У нього то мова чи язик?
Як язик, то куди ж той язик зник?
Зараз декому з вас
на 1000 років менше, як мені.
Цікаво, ви такі ж дурні?

Світлана Пирогова
2025.09.09 15:28
Вітри, мов сховані в невидимі домівки.
Безмовні зорі у просторах неба.
Лиш пам'ять дістає не стерту часом плівку.
Роки скоріш пливуть човнами в невідь.
Прислухався, неначе йде...зашурхотіло.
Ні, ні! Вона, як ластівка, летіла б.
Її політ легкий, йог

М Менянин
2025.09.09 13:53
Від Бога залежні,
в цей час обережні,
їх вчинки належні,
до праці не лежні
краї де безмежні.
раби мо? – Авжеж ні!
зачахлі мо? – Теж ні!

Юрій Гундарєв
2025.09.09 09:24
Відійшов у засвіти Патрік Хемінгуей, єдиний із трьох синів славетного американського письменника, який дожив до сьогодення. Він помер на 97-ому році життя у своєму будинку в Бозмені, штат Монтана.
Патрік присвятив все своє довге життя популяризації спадщ

Віктор Кучерук
2025.09.09 05:55
Чагарі покрили схили
Круч високих над Дніпром, –
У гущавинах могили
Загубилися кругом.
Лиш виблискує зелінка
І побиті черепки,
Де в дрібненькому барвінку
Ледве видимі горбки.

Борис Костиря
2025.09.08 22:04
Тиша шепоче вночі,
тиша заплітає темні коси ночі.
Тиша і музика нерозривно
пов'язані між собою,
вони не можуть існувати
один без одного, як інь і ян.
Із тиші народжується музика.
Із тиші народжується грім душі.

Іван Потьомкін
2025.09.08 16:20
Плакучі верби припиняють плач,
Сором’язливо віття одгортають,
Коли берізки, кинувшись у скач,
«Метелицею» кола пролітають.
...Мабуть, веселі люди садовили їх,
Мабуть, пісні позагортали в лунки,
Бо й досьогодні на Десні лунає сміх,
І жарти з чаркою

С М
2025.09.08 08:50
Ось хліба взяв у батька і вийшов на дорогу
Вийшов на дорогу
Узяв що міг і вийшов на дорогу
Виходячи у світ де зна лиш Бог
Все щоби справуватися якось

Оце витратив усе що мав був у краю голод
Був у краю голод

Віктор Кучерук
2025.09.08 08:04
Свого домігся чоловік
Від любої дружини, -
Тепер йому та гладить бік
І масажує спину.
Не покладає жінка рук
По вечорах не всує,
Раз щодоби хропіння звук,
Як щиру дяку, чує...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Ірина Єфремова
2025.09.04

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Одександр Яшан
2025.08.19

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Серго Сокольник - [ 2014.10.07 02:01 ]
    Коричнева пляма (сюрреалістична байка)
    Коричнева пляма (дуже сучасна сюрреалістична байка)

    Якось сімейка одна дуже мила
    Дачку під ключ в передмісті купила.
    Батько в міськраді провадив афери...
    Гроші водились в корупціонера.

    От вся сімейка за стіл посідала...
    Дивляться- Боже! На стелі зростала
    З кожною миттю коричнева пляма...
    Від переляку скінчалася мама.

    Що ж тут поробиш? ЇЇ поховали.
    Тільки за стіл опісля посідали-
    Пляма на стелі нова, як на грець!
    Батьку настав з переляку капець...

    Хлопчик- мажор залишився один.
    Як же то житиму?- думає він-
    З горя повішусь!- вірьовку узяв,
    Та й на горище поліз, бо ж як знав-

    Гак там на стелі міцнючий такий...
    З горя повіситись- шлях не важкий.
    Виліз, та чує- "мур-мур" у кутку.
    Глянув- картину побачив таку-

    Он на підлозі сидить кошеня.
    Там воно... пісяє... кожного дня...
    ..... ..... ..... .....

    Знаєм "гаранта" одного тепер,
    Що від яйця якось мало не вмер.
    Зведений згодом народом на пси,
    Втік, загубивши червоні труси.

    А на трусах тих коричневі плями...
    Так і пішов... до чортячої мами...
    То ж перед тим, як добряче злякатись,
    Може, сходи з кошеням... прогулятись?


    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491066
    рубрика: Байка
    дата поступления 08.04.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  2. Серго Сокольник - [ 2014.10.07 02:48 ]
    Балакучі хомяки (байка)
    Балакучі хомяки ( така собі цікава байка )

    У одній країні милій-
    Здогадайся сам, якій-
    На прилавках раз з"явились
    Балакучі хом"яки...
    Та такі ж іще драйвові-
    Що не скажеш, наче в сні-
    Все незмінно, слово в слово,
    Переказують мені...
    Невідомо, як це стало,
    Що слова у хом"яків
    Трансформуючись, міняли
    Те, що ти сказать хотів.
    Якось дивно відтворилось-
    З чиїсь легкої руки
    Мова хазяїв змінилась
    В виконанні хом"яків.
    Згодом- хочеш, чи не хочеш,
    А- скачи вже, бісів враже!-
    Хом"яки собі белькочуть
    Не своє, сусідське кажуть.
    А під ту сусідську мову,
    Що її не чуєш суть,
    Інші тихо-хом"яково
    Все несуть, несуть, несуть...
    Не помітили, як сало,
    Неприховане на горе,
    Під шумок перетягали
    До сусідів у комору.
    Поки гнати їх на весну
    Роздивилися, нажаль,
    З балачками перенесли
    До сусідів весь врожай.
    Врешті-решт, як роздивились,
    Почали до біса гнати-
    Повтікали до сусідів,
    Ще й грозяться покусати.
    ..... ..... ..... .....
    То ж до того, як ви спати
    Полягаєте на лавку,
    Перш сходіть порозглядати,
    Що з"явилось на прилавку.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490170
    рубрика: Байка
    дата поступления 04.04.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  3. Ігор Шоха - [ 2014.10.05 17:16 ]
    Зоопарк нетанучих бовванів
    Я уявляю зооклас
    у зоні нашого Донбасу,
    де виставляють напоказ
    антигероїв цього часу.

    І неживі орли і леви,
    і де-не-де живі осли,
    аби туристи без перерви
    дивились, –
                   «цо то ми були».

    Об’єкти пафосу і рими:
    усі опудала москви –
    митці! Жирафи жірінви,
    яким не вистачало Криму.

    Усі козирні у Кремлі –
    ахмети, фірти, коломойські
    і їхні прихвосні ростовські,
    а нині голі королі.

    Пихаті юди з ополонки
    і цезареві руки Пшонки,
    Захарки, беркути, тузи
    у ролі знаної кози –
    майбутні прохачі-подонки....

    Є Берія, і є Сосо,
    і Кім, і Мао, й папа Карло –
    усі вожді утильо-тарні*,
    яким у зоо – «колосо».

    А далі рідні, як Чичерін,
    що наче дулею скрутивсь,
    ще далі – линучі увись
    залізні Фелікси печерні
    і прісно, й нині , і колись.

    Я бачу Яника й кубіту,
    і воскову як смерть Аніту
    з кусочком Яника в руках
    із місця, де у мужиках
    стирчать коліна і підметки.

    І видно як її любив,
    і як хотів із нею спати,
    але за неї не успів
    про це по радіо сказати.

    – Ой, глянь – у вишиванці Ленін,
    – А он Пєтюня у бачку.
    – Ого! Вітренчиха на сцені
    з гранати вийняла чеку.

    А ось і карлики із Прєсні,
    що бяшуть під гармошку пєсні,
    під ними – баловни судьбы:
    чинуші, лаврики, жлоби,
    а далі не такі ізвєсні.

    Усяка нечисть при кориті –
    повії й Вії від попси,
    і Повалії для краси,
    і Нестори самопобиті
    за недоїдки ковбаси.

    А далі – гицелі люстрацій,
    антигерої інших націй,
    за кого Рашія була,
    і кігті їхнього орла,
    і шкура майстра махінацій,
    і вуха мертвого осла.

                                  10.2014



    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.91)
    Коментарі: (5)


  4. Серго Сокольник - [ 2014.09.22 02:35 ]
    Байка про Гієну
    Одна Гієна- "Круть і верть",
    Підліш трусливого шакала,
    "Свята та божа", ніби смерть,
    Над тілом Лева завивала-

    О горе, горе! Як болить!-
    Не прислухАлись! Я ж казала-
    Не можна спротиву чинить-
    От бачите, що з Левом стало?

    Сидів би тихо у кущах-
    Не огризався на мисливців,
    Все б тамував у серці страх-
    Не згинув би. Живим лишився.

    У зоопарку б тихо жив,
    Поміж гієн й бридких шакалів.
    Всім посміховиськом служив,
    І пальці в нього всі б тикАли!..

    З бридкої пащі линув гній,
    Коли Гієна завивала.
    Заслухалась на власний вий...
    І тіло Лева розтерзала.
    ... ... ... ...
    Коли країна у вогні-
    Не слухай підлих "пацифістів".
    Борись на смерть. Скажи їм- НІ!!!
    Не слухай іх продажну пісню.


    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485551
    рубрика: Байка
    дата поступления 13.03.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  5. Зоряна Ель - [ 2014.09.19 12:17 ]
    комарі

    від зірниці до зорі
    в будячинні комарі
    тайкома готують знову
    комарину хитру змову

    людям сон – вони до хати
    аби спати не давати
    і дзижчати і сурмити
    зіпсувати людям літо


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (7)


  6. Параска Коливашаласка - [ 2014.09.01 16:59 ]
    Монолог Рудика - рудого Кота...
    художнику почуй мене поклич
    я твій товариш - справжній і єдиний
    хоч маю душу не як у людини
    та не фальшивлю з масками облич...
    тебе я зрозуміти прагну так
    коли мовчиш кричиш коли голосиш
    коли не помічаєш і не просиш
    коли біжиш розхристаний навспак
    коли малюєш хмари океан
    морську безодню чи похмурі тіні
    я заглядаю в дні твої осінні
    я щирий я не здатен на обман...
    я лащусь до усіх твоїх жінок
    відчути хочу душу що почує
    твою печаль і не зневажить всує
    ні подих твій ні погляд ані крок...
    багато хто із них такі лукаві
    повір мені руденькому повір
    що заведуть у твань земних зневір
    бо мріють покупатися у славі....
    художнику мені твоя журба
    така чомусь близька і зрозуміла
    якби тваринка говорити вміла
    то стало б легше нам обом... та ба...
    сумуємо в майстерні при свічах
    невидимого світла на картинах
    бо я - твій Кіт а ти - моя Людина
    із неземною тугою в очах...
    промуркочу нечутний монолог
    засну в твоїх обіймах до світанку
    замолимо густу пекучу ранку
    вона ж одна на двох... одна на двох...
    цей світ не для художників ачей
    вони у нім розп`яті непочуті
    я твій товариш у сумній спокуті
    в безсонні та у сірості ночей
    а ти усе спішиш кудись спішиш
    збагнути хочеш те що незбагненне
    малюєш білим це життя буденне
    я ж муркочу тобі цей теплий вірш
    ТИ СПИШ???


    Рейтинги: Народний 0 (5.5) | "Майстерень" 0 (5.5)
    Коментарі: (6)


  7. Тата Рівна - [ 2014.08.22 23:01 ]
    Вірш про собаку
    спить Центральна і Західна, вже й позіхає Схід
    сплять вояки, цивільні, колодязь та самокат
    спала б я собі також, та горе – не спить мій кіт
    він стрибає як слон по мені уперед-назад

    ці коти, я скажу вам, потвори вони з потвор
    і не треба зважати на мімімішність облудну
    бо створіння котиське - насправді дряпучий Тор
    і воює із людством створіння це препаскудно
    умикає перпертум мобільний мявкучий мотор
    коли спати вляглися усі культурні люди

    спить Гавана, диван, спить москаль й маленький москіт
    навіть мишка комп'ютерна й та задрімала наче
    та не спить мій страшний, ненормальний тварюко-кіт
    він немов дурнуватий стрибає собі і скаче

    я клянуся - в той день чи в ту ніч як терпцю капець
    як урветься терпець і буде мені до сраки
    що котів нам із космосу поприсилав отець
    для нірвани. - Я плюну й куплю таки собаку!

    2014


    Рейтинги: Народний -- (5.4) | "Майстерень" -- (5.39)
    Коментарі: (10)


  8. Катинський Орест - [ 2014.06.22 17:33 ]
    За життя треба триматись...
    *************


    За життя треба триматись -

    Особливо,

    Коли маєш ціль -

    Боротись і боротись...

    Не давай собі поблажки -

    Твердість поспіль...

    До своєї цілі -

    Прагнення

    Необхідне,

    Як стремління...

    До неї треба:

    - Бігти,

    - Йти,

    - Повзти...

    І навіть,

    Коли вже не можеш

    Стояти -

    Тоді,

    Хоть,

    Лежати,

    В напрямі її -

    Щоби твердість

    В переконанні мати,

    Що вірні твої

    Дії...
    ------------------------------------
    2012; PARIS (Alesia)
    -----------------------------------


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  9. Катинський Орест - [ 2014.06.17 17:58 ]
    Я пам'ятаю --- Був тоді Матріархат...
    ****************

    Я пам'ятаю ---
    Був тоді Матріархат
    І продавали чоловіків на базарі...
    Стояв їх довгий такий ряд
    І всі чомусь одні лиш знищені старі...
    А перед ними ходять старі дами
    Й випитуються хлопців молодих
    Та заглядають,
    Щоби був з зубами,
    Якщо сподобався котрийсь із них,
    Та ще питають ---
    Чи уміє танцювати,
    Це обовязково...
    Чи знає Камасутру і поезії ази?
    Чи знає, як звучить це на латині слово?
    Чи знає хтось рецепти для краси?
    Торговець-дама курить сигарету
    І спльовує крізь зуби
    Й матом гне:
    "Це не бордель Вам,
    Раком Вам карету,
    Це --- роботяги прості..."
    Й когось із них б'є...
    "Ну, чого вилупився,
    Як ніби примадонна,
    Чи сексуальний супер-пуп герой?"
    А той відповідає тупо,
    Ніби муха сонна:
    "Я --- Вася, чорнороб...
    І я --- отстой..."
    Всміхаються всі задоволено та мило
    І хтось купує Васю,
    Щоби ним,
    Рецепт записаний новий
    Провірить
    І зварити мило
    Для омолодження ось чоловіком цим...
    А я стояв і терпеливо парасольку
    Над дамою із песиком тримав ---
    Я думав про життя,
    Про Камасутру,
    Танець польку,
    Яку лиш вчора голий
    Перед гостями скакав...
    -----------------------------------------
    2014; PARIS (Hopital de la Salpetriere)
    -----------------------------------------


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 5
    Прокоментувати:


  10. Параска Коливашаласка - [ 2014.04.22 20:31 ]
    Ні...ні...Ні! )пародія)
    ПАРОДІЯ

    Ні...ні...Ні !

    Дійшов. Заснув. Прокинувся. А-га!
    Шкарбан* не мій, але моя нога.
    Труси в клітинку, майка "адідас"...
    На кріслі поруч - пиво, кава, квас...
    Чужа квартира. Згадую не все...
    Якась білявка одяг мій несе...
    О людоньки! ( І тут кидає в дрож)
    Ми щось таки робили вчора... Що ж...
    Ця жінка у халатику, що світиться,
    Чомусь так пильно нижче пупа дивиться...
    Щось крапає в напівпрозору склянку...
    Дає пігулку...Не дає сніданку...
    Се сон чи казка? Підкажіть мені...
    Не хочу вже нічого...
    Ні...ні...
    Ні !


    22.04.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (11)


  11. Олександр Обрій - [ 2014.03.12 23:42 ]
    Тарганяча мудрість
    Знай: таргани - це агенти космічних спецслужб,
    Заслані з дальніх планет, обережні прибульці.
    З-за холодильника чую гучне "аніруш!"
    Кулі повз мене летять, свист пронизливий куль цих.

    Руки підняти наказують вже догори,
    Серце тріпоче у п'ятах підстреленим птахом,
    В грудях же тонами макулатура горить, -
    Преться ордою у пелену збройна ватага.

    Кожен малий інтервент, мабуть, гучно зрадів:
    "Зараз до цього землянина як-но дорвуся!"
    Вийшов і схожий прусак на Роже Гароді,
    Хижо мені усміхнувся марксист рудовусий.

    - Хлопці, спиніться-но, стійте! Японський ваш Бог! -
    Простір споїв я густим киселем власних зойків, -
    Зла не бажаю вам, космобійці, щоб я здох!
    Вийшла помилка - простий я двірник, Петя Бойків.

    - Ми за тобою, Петруша, - звернувся марксист,
    Краще забудь все про нас, до сьогодні що знав ти,
    З тебе хоча й невеликий нам буде - та зиск!
    Ми - посланці з Андромеди, або - таргонавти.

    Мудрість ми власну донести хотіли тобі,
    Як докричатись до людства? Ми робим це здавна!
    - Чом, гуманісти, озброєні Ви до зубів?
    - З нами не йдуть на контакти, нещадно лиш давлять!

    Ось і змінили ми тактику, пане двірник,
    Ви розумієте зброї лиш мову, а звідси -
    Ваша Земля в небезпеці! Увагу зверни:
    Всьому вина - наші родичі в вашій кібітці.

    Глянув я в очі його, - і була скарга в них,
    Правда лилася з очей главаря космобанди!
    Сумно зробилось мені...про мої "таргани"
    З комосу їх же рідня прилетіла сказати.

    "Щось терміново потрібно міняти вже нам! -
    Десь всередині, в мені говорив голос туги, -
    Ненависть стала для нас, мов законна жона.
    Йой! Таргани - вже месії, а ми - волоцюги!"

    Так от...Дружу з главарем тарганячих структур,
    Мовби зійшла із очей каламутна полуда,
    Істину він підказав, геніально просту:
    Доки добро ми плекаємо, доти ми - люди.


    Рейтинги: Народний -- (5.34) | "Майстерень" -- (5.36) | Самооцінка 5
    Коментарі: (4)


  12. Параска Коливашаласка - [ 2014.02.14 08:36 ]
    Ситуація очима жінки (пародія)
    ПАРОДІЯ

    Приповз... Під оком -синяки,
    Штани задрипані такі,
    Одного чобота немає,
    Ширінька "добрий день" гукає.
    Пакет із хлібом загубив...
    Лепече: "Тіко пригубив...
    У кума жінка - Валентина.
    А кум - закінчена скотина:
    Все підливав і підливав...
    Тебе я, Дашко, пам`ятав -
    Дезодорант тобі купив,
    Та по дорозі загубив..."
    Так мурмотіло те мурло...
    Зганьбив мене на все село...
    А де ж їх ліпшеньких узяти?
    Помию хвайно. Ляже спати...
    Мужчини...всі вони такі -
    На почуття неговіркі...
    А що одежа? То - личина.
    Під нею - рицар...
    мій...
    МУЖЧИНА!
    14.02 2014


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (29)


  13. Параска Коливашаласка - [ 2014.02.10 18:20 ]
    Про "лублу" (пародія -диптих)
    Пародія 1

    В якому я житті? І сам не знаю.
    Густе цвітіння яблунь. Аромат.
    І дивна Муза (от на уявляю!)
    І мова інша. І нерайський сад.
    І слово акцентоване. І тиша.
    Дрімотна, наче котик, благодать…
    Горацій у землі притих…не дише…
    По «с…ці» навіть тіні не біжать…
    Від того всього, як сльоза щокою,
    З небес до яблунь зірка потече…
    А Муза буде плакати за мною
    І стиха шепотіти: «Ще…іще»…
    Так легко знову пишеться й живеться.
    Зникає непомітно депресняк…
    Горацій ще не раз перевернеться…
    Хоча...не певен…Може ,і не так..

    Пародія 2

    Густе цвітіння яблуні. Світає.
    Скажіть мені, в якому я житті?..
    Хтось шепче «оmпіа», палко обіймає…
    Чи я не той, чи Музи вже не ті…
    Якась чорнява, на мулатку схожа,
    Говорить акцентоване «лублу»…
    І я люблю…Мені не вперше, може.
    Я так натхнення втрачене ловлю…
    Бо зрадив друг. Опрірвилась дорога.
    На серці молодому депресняк…
    Прощу прощення в предківського Бога
    За те, що, може, щось було й не так…
    В мулатки очі – яблука огромні,
    Сама ж вона нагадує бджолу…
    Ну скільки можна : «оmпіа»,« оmпіа»,« оmпіа»,
    Втомило трохи дивне те «лублу»…
    Так солодко прокинувся!
    Світає …
    Дружина в ліжко чай мені несе…
    А юної мулаточки- немає…
    Оце й усе…

    2013


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (27)


  14. Параска Коливашаласка - [ 2014.02.08 14:57 ]
    Самоінтеграція (пародія -переспів)
    ПАРОДІЯ
    Вже чкурнув наш Янович в Європу...
    Так спішив, неначе тут потоп...
    Не авіарейсом...автостопом...
    Літаком приватним, звісно...Щоб
    Не заніс у Тулу, до Казані
    Чи у вовче лігвище -Тамбов...
    Готувався Янович "заранє":
    Настругав "капусточки",знайшов
    Гарне місце десь аж там, у Відні
    (Вже й забув про геїв хіт-парад).
    Там синок з невісткою небідні -
    Не спішать вертатися назад...
    На прощання мовив до народу :
    "Пєрший тайм...но я нє проіграл.
    Я нє повєрнуся большє зроду -
    Напєрьод зєльонєнькіх набрал..."
    ...І народ йому повірить вперше
    (вже без побрехеньок і обмов)
    Янович - сміливець. Він не бреше.
    Він інтегруватися ГОТОВ.
    04.02.2014



    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (19)


  15. Мірлан Байимбєков - [ 2014.01.15 15:57 ]
    Мене нема
    Мене нема...Помер,зогнив,загинув.
    Мене нема...У небуття поринув.
    Мене нема...І не шукайте більше.
    Мене нема...Лишився тільки віршик


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  16. Параска Коливашаласка - [ 2014.01.13 22:40 ]
    А ми такі...(пародія -переспів)
    Пародія

    а він такий, що в морду вріже,
    вона - все здачу віддає...
    читає він газету свіжу,
    а потім пиво з нею п`є...

    вона картопельку зварила,
    він самогонку подає...
    їх темна ніченька накрила...
    а їм то шо...як є - так є...

    вона така, як шкварка в смальці,
    а він - немов буряк у дощ...
    засунь у рот - відкусять пальці,
    вони такі - герої площ...

    а він такий, як сіре небо,
    вона - як льоха серед льох...
    та зачіпати їх не треба
    ні по одному, ні обох...

    ох-ох
    буває так парує Бог
    ох-ох
    дає два чоботи на двох


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (22)


  17. Олександр Олехо - [ 2014.01.02 18:59 ]
    Пані ейфорія
    Пані ейфорія, ви така солодка,
    начебто цукерки – ті, що трюфелі.
    А іще разюча, як російська «Водка»,
    що кидає мертво п’яних до землі.

    Ви немов із рАю – янгольська овечка,
    мов цнота повії у «робочий» час,
    наче пес-добряга, що лизне яєчка,
    а опісля лізе цілувати вас.

    Ви – розкошування его-міркування,
    де ковзає розум із вершини «глузд»
    і полонять серце гордощі мовчання,
    і порхають чвані з величавих уст.

    Одним словом, пані, ви така нікчема.
    Ваше фанаберство викликає сміх.
    Не терзайте душу, це не ваша тема,
    інше діло муза – молодість для всіх.

    02.01.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.61)
    Коментарі: (2)


  18. Параска Коливашаласка - [ 2013.11.27 20:37 ]
    Солодкий сон (пародія)
    пародія
    я сплю напевно чи може марю спросоння мЕлю
    бо бачу стоси крутих коханців аж попід стелю
    а я фірмова у файних мештах на босу ногу
    в обхваті сорок чуть вище більше...ну й слава богу
    услід жіноче таке ревниве і заздре око
    а шеф новий мій уже моргає мовляв нівроку
    знайшла роботу пошила сукню( щаслива баба)...
    чого червона й така вузенька?
    воно вам траба*?


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (35)


  19. Устимко Яна - [ 2013.11.26 21:45 ]
    польоти уві сні та наяву
    мені так личать короткі сукні
    коли я схудну
    вберу одну з них найчервонішу найвужчу сукню
    знайду роботу – на грубі гроші куплю не кілька
    а повну шафу фірмових мештів хай коле шпилька
    тонка висока несамовите ревниве око
    бо я у сукні худа на шпильках – собі нівроку
    і чоловічі серця у стосах – аж попід стелю
    коли я схудну знайду роботу ...
    та що я мЕлю...


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (16)


  20. Олександр Козинець - [ 2013.11.02 14:40 ]
    Майже математика
    На сьогодні – це три. Навіть з мінусом.
    Будеш знати – тоді й поговоримо…
    Не оцінюють віру та віруси.
    Їх то знищують, то повторюють.
    І чомусь забагато виразності,
    А замало тебе в красномовності.
    Говорив більше я. Ти образилась
    На мій почерк і прояв тактовності.
    А давай може просто помовчимо,
    Ні до чого тепер не торкаючись?
    Хтось курчаток рахує по осені…
    Ми – уроки, в яких щось дізналися.
    Може завтра й четвірку отримаєш…
    Так багато за ніч можна вивчити!
    Ти про що? Я тебе не затримую.
    І не треба на сон мені зичити…
    Хто сказав що я сам? Хіба, бідкаюсь?
    Що моє – те від мене не дінеться!
    Говорю ж, коли знатимеш відповідь –
    Тоді й прийдеш до мене, відміннице!


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (6)


  21. Мирослав Артимович - [ 2013.10.28 19:00 ]
    Може…(легкоіронічне)
    вечір до нічки лащиться
    манять зірчаті шати
    саме пора кохатися
    може ще рано спати…

    ранок уповз як ласиця
    нічка тікає з хати
    досить уже кохатися
    може пора поспати…

    27.10.2013


    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.7)
    Коментарі: (30)


  22. Уляна Світанко - [ 2013.10.21 13:10 ]
    Жінка-помідора
    Ось, не жінка, і не дівка – помідора,
    І не товста, не червона, не потвора…
    Додає словами фарби у салатик
    І не соромно гостей до столу звати.

    Обережно куштувати необхідно,
    Бо плями виразів її буде видно.
    А як пратимеш – згадаєш «маму й тата»,
    Гостру на язик цю помідору кляту.

    20.10.2013


    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.35)
    Коментарі: (8)


  23. Мирослав Артимович - [ 2013.10.20 12:23 ]
    Вимушений стриптиз (усмішка)
    Цнотлива абрикоса до пори
    у шатах красувалася – ти ба!
    Та ловеласа-леготу порив
    умить із неї платтячко зірвав.
    Незчулась, як – о лишенько - нага,
    соромиться, нещасна, хоч умри,
    а осінь насміхається, карга:
    «Звикай, красуне, - час і на стриптиз…»

    19.10.2013


    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.7)
    Коментарі: (38)


  24. Валентина Попелюшка - [ 2013.10.16 07:32 ]
    По гриби:)
    Яка грибна вдалася осінь!
    Грузді, лисички, маслюки,
    "Візьми мене!"- з них кожен просить.
    Ну як не взяти? Залюбки!

    Мої гурмани будуть раді.
    Коли закінчиться сезон,
    Подам опеньки в маринаді,
    Зварю із рижиків бульйон,

    Потраплять білі у сметанку,
    А парасольки в ніжний кляр...
    Іду із з кошиком щоранку
    Гриби збирати... на базар:)


    Рейтинги: Народний -- (5.52) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (13)


  25. Віктор Чубенко - [ 2013.10.15 12:16 ]
    П'явки і жінки
    П'явки і жінки - як дві краплі води,
    І порівняння ніби доречні:
    П'явки залишають на тілі сліди,
    Жінки після себе - рани сердечні.


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (11)


  26. Віктор Чубенко - [ 2013.10.14 22:10 ]
    На поводку
    Не вважай, - йому казала, - за якусь мене таку,
    Бо потримати бажала на короткім поводку.
    Та уже всього за тиждень ждав її такий сюрприз:
    Він, якусь таку зустрівши, поводок той перегриз...


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (14)


  27. Мирослав Артимович - [ 2013.10.05 20:02 ]
    ***
    Осінь золоту літо бабине
    Сонячним теплом своїм звабило,
    Вкрило коси їй, мов хустинкою,
    Срібнотканою павутинкою.
    Осінь золота, вмита росами,
    Надухмянена сінокосами,
    Загравала із літом бабиним,
    І, фліртуючи, жартувала з ним:
    То поколе його ожинами,
    То всміхнеться йому жоржинами,
    А то, часом, насупить брівоньки,
    І проллється дощем на нивоньки.
    Літо бабине ніжно шепче їй:
    — Я люблю тебе, ти дощем не лий. —
    А вона з ним лиш мило грається
    Та від любощів ухиляється.
    Літо сонячно розсміялося:
    — Ось ти, осене, і догралася! —
    Дні погідні за плечі кинуло
    І у теплі краї полинуло.
    Осінь скривджено кривить губоньки:
    — Не кидàй мене, літо любеньке —
    Я без тебе стаю холодною
    І сльотливою, і нудотною...

    ...Так бува і у справах сердечних,
    Коли жарти стають недоречні -
    Фліртування таке, понад міру,
    Викликає лише недовіру…

    2006


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.63) | "Майстерень" -- (5.7)
    Коментарі: (14)


  28. Галина Михайлик - [ 2013.09.27 11:22 ]
    Смачного! (усмішка)
    Люблю напівпорожній холодильник:
    це значить – добре все засмакувало!
    …рожеве з часничечком на скоринці
    учора ще було! Вже’м не застала…
    Відкрию дверці - і... політ фантазій:
    шедеври кулінарного мистецтва
    аж просяться у горщики... Наразі -
    «чаклую» знову з настроєм і перцем!...

    27.09.2013


    Рейтинги: Народний -- (5.64) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (37)


  29. Галина Михайлик - [ 2013.09.19 11:28 ]
    По гриби
    Під зеленим дубочком
    під маленьким грибочком
    я сховаюся нишком
    і накриюсь листочком.

    Йтимеш Ти по стежині,
    наслухатимеш тишу.
    Я тихенько покличу
    і… грибочок залишу:

    боровик і лисичку,
    сироїжку, краснюк,
    польський гриб, зеленушку,
    рижик, грузд і маслюк…

    У Твій кошик осінній
    начаклую «везіння»…

    09.2008


    Рейтинги: Народний -- (5.64) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (18)


  30. Володимир Ляшкевич - [ 2013.09.11 18:54 ]
    VІ. Кольорові кульки
    Вони лиш вітряні барвисті кульки -
    зігріті спраглим чоловічим сонцем,
    злітають високо і звуться щастям.
    Та мить одна і вихолола кулька -
    стрибай, лети, тягнися чи стелися,
    лише б вона реалій не торкнулась,
    не вибухнула, викинувши все! -
    таке колись надихано-прекрасне…

    2ОІ3


    Рейтинги: Народний -- (5.58) | "Майстерень" -- (5.59)
    Коментарі: (7) | " Поетичні баталії - чоловіки vs жінки"


  31. Тата Рівна - [ 2013.08.21 15:48 ]
    пиріжковий
    Вгризаюсь у тістечко..
    Грамів…без ліку…
    Та що там!
    Нести ж на руках – чоловіку!

    Хай буде дарунок для нього.
    До діла. –
    Носити любов
    Не як хрест! А як тіло:)))


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.4) | "Майстерень" -- (5.39)
    Коментарі: (13)


  32. Олександр Олехо - [ 2013.08.18 08:39 ]
    Роззувайте, хлопці, бутси та й сідайте спочивать
    Роззувайте, хлопці, бутси та й сідайте спочивать,
    а я вийду на заміну перемогу здобувать.

    Команда – раз, два, три!
    Феміда, – чорнявая дівчина,
    прапорець до рук взяла.

    Копав, копав козаченько по м’ячу та по ногах,
    а з трибун усе свистіли, чом рахунок по нулях.

    Команда – раз, два, три!
    Феміда, – чорнявая дівчина,
    поза грою підняла.

    Лівим краєм проривався, метушився, як умів.
    Там був захист, чисто дідько, ну хіба що без рогів.

    Команда – раз, два, три!
    Феміда, – чорнявая дівчина,
    та й до мене підійшла.

    Правим краєм теж достатньо я травички потоптав,
    та колеги – одні скнари, тож м’яча не діставав.

    Команда – раз, два, три!
    Феміда, – чорнявая дівчина,
    біля мене стояла.

    Я по центру, хтось прострелив, у макітру м’яч влучав
    та й відскочив у ворота, суддя гол зарахував.

    Команда – раз, два, три!
    Феміда, – чорнявая дівчина,
    посміхнулася мені.

    Привітайте, хлопці, з голом та й ідіть вже спочивать,
    бо скінчився час двобою, мені ж треба щось узнать.

    Команда – раз, два, три!
    Феміда, – чорнявая дівчина,
    телефон мені дала.


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.61)
    Коментарі: (5)


  33. Тетяна Роса - [ 2013.08.18 04:55 ]
    Колюче кохання (дружня пародія)
    Тримаючи в обіймах насолоду
    І колючки відчувши на вустах
    Їжак забув про свій їжачий страх
    У мріях про жадану нагороду.

    Зірки трусили ніч із небозводу.
    Незборна сила – первозданний клич!
    Замислено зірки скидали з пліч
    Голкасті промінці в їжачу вроду.

    «Твою красу, колючу, мов троянду,
    Вгорну у листя, мокре від дощу,
    І жирними жучками пригощу…» -
    Від хвилювання в нього спухли гланди…

    У кактуса влетівши повним ходом,
    Устряв їжак, бо не спитався броду.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (8)


  34. Юрій Кисельов - [ 2013.08.09 02:10 ]
    * * *
    Іванко Гентош полюбляє квас.
    Квас натуральний, прохолодний - клас!
    Як можна лиш такий напій не пити?!
    А як немає квасу, то... абзац!!!




    2013


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (9)


  35. Параска Коливашаласка - [ 2013.08.07 17:01 ]
    Під наркозом (пародія)
    Пародія
    Я влаштую тобі терапію... народну,
    Ту, що звикли сприймати як "нетрадиційну"...
    Не впущу до палати медсестру ані жодну,
    Чи тебе заберу на півдня... в інфекційну...
    Та не бійся ти так! Я не збочена "вліво",
    Просто випадок твій вже запущений... дуже...
    Вітаміни подіяли швидко (на диво!):
    Ну, тепер ти вже мій... Витри носика, друже...
    Проведемо сеанс у режимі "швиденько"...
    Не стогни і не плач, бо ще "зав" увірветься...
    Я тебе розітру, розігрію гарненько,
    Поцілунками вкрию по всій області... серця.
    ...Не буває смертельною доза. Це смішно.
    Я надіюсь, людина ти все ж витривала...
    Як подіяв наркоз! Просиш ніжно-преніжно:
    - Хочу ще... аби ти... мене знов... лікувала...
    Медсестричко... моя... Мені мало ще...
    ...Мало...

    2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" 5.5 (5.5)
    Коментарі: (34)


  36. Віта Парфенович Віва ЛаВіта - [ 2013.08.01 21:29 ]
    "...І все буде добре :-)"
    Тягну на себе ковдру,
    Повір, все буде добре,
    Під ранок, і укотре,
    Ти мов той вовчик змерз,
    А я іще голодна,
    Ти знаєш, мов по нотам,
    А я ще хочу…хочу…
    У травах, між берез,
    У ліфті чи за рогом,
    Аби тримали ноги,
    Аби носили ноги,
    Тебе в кущі тягну,
    Замаявся ти трохи,
    Повір, все буде добре,
    Або ти зробиш діло,
    Або я не засну…


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.37) | "Майстерень" -- (5.29)
    Коментарі: (4)


  37. Параска Коливашаласка - [ 2013.07.27 14:03 ]
    Нелегкий вибір (пародія)
    Пародія

    Ненависть до красивого, авжеж…
    Від нього теж стрімка потрібна втеча.
    Пишу про древньоруських журавлів
    Із багажем гріхів моїх на плЕчах…
    Лише з одною можна до вінця,
    Отож на гущі кавовій гадаю,
    Хто краща з них:
    Чи ця?
    Чи ця?
    Чи ця?
    Згадаю кожну - зразу умліваю..
    Поспівчували древні журавлі:
    Яка недосконалість на землі…
    Хотілося б душі моїй палкій
    Побути ще
    У тій…
    У тій…
    І в тій…

    2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" 5.5 (5.5)
    Коментарі: (22)


  38. Параска Коливашаласка - [ 2013.07.26 13:16 ]
    Про гріхи (пародія)
    Пародія

    Добре, що цей ліс мовчить віками.
    Терпне, шаленіє та …мовчить…
    Крони верб над нами, наче шрами,
    Горизонт прорвали і блакить…
    Романтичний вечір для коханки…
    Вірші.
    Самогон.
    Політ до зір.
    Мовив їй після котроїсь склянки:
    - Грішна ти. Збирайся в монастир.
    Після Спаса, кажеш? Пречудово.
    (Ти туди, я бачу, не спішиш…)
    Сльози.
    Самогон.
    Політ до раю…
    І ліричний про монашку вірш.


    2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (27)


  39. Параска Коливашаласка - [ 2013.07.25 15:49 ]
    Настроєве (пародія)
    Пародія

    Поміняю поему на пиво,
    А вірш - на фісташки.
    Відпущу свої мрії на волю, як з клітки птиць.
    Ось Ілліч кам`яний посміхнувся назустріч криво,
    Впав обірваний ґудзик на землю, як ленінський клич.
    Нафіга, ви скажіть, ті бажання, котрі нездійсненні?
    А новий українець без фільтра( ото гівно!)
    Час – художник, малює цю «жись».
    І Шевченко вже там, де був Ленін…
    Знову тягнуться друзі…
    (До мене? До пива?)…
    Чи їм все одно?...

    2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (46)


  40. Параска Коливашаласка - [ 2013.07.17 13:43 ]
    Нащадок Муз (пародія)
    І сплю й не сплю... І ніби мені сниться
    Густезний ліс і файна молодиця...
    Дюшеско, Барбарисочко, цьом-цьом...
    А поруч бігає якийсь кумедний Гном...

    Талановите, бестія, вдалося...
    Спило всі рими з милої волосся,
    Метафорами смачно закусило.
    На мене схоже: добре, тепле, миле...

    Таке якесь, як щастя у віночку...
    І носить чорногузівську сорочку...
    І на бандурі раптом як втяло...

    Відлуння сколихнуло все село...
    Аж розколовся навпіл чийсь гарбуз...
    Я ж був щасливий цим нащадком Муз!:)


    17.07.2013


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (20)


  41. Параска Коливашаласка - [ 2013.07.17 11:16 ]
    Про жнива (пародія)
    Підперся граблями. У полі стою.
    А сіно виспівує гами...
    Я посмішку згадую милу твою
    І все, що було поміж нами...
    Де я іще юний, до всього мастак,
    Дзвеніла коса над лугами...
    І сіно. І ти. Стукіт серця "тік-так"...
    І жайвір. І борщ з галушками...
    Чому ж ота втома, неначе мара,
    І тіло з краплинками поту
    Дратують постійно(мовляв, не пора),
    Берися за іншу роботу?..
    А сіно шепоче.
    А жито шумить.
    А я сподіваюсь на любощів мить.
    ...Зруділий від сонця та спеки...
    жую...
    (Запах часничок поміж нами...)
    Складу, моя мила, копичку й твою,
    Спочинь-но з граблями...

    17.07 2013


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (15)


  42. Параска Коливашаласка - [ 2013.07.10 18:02 ]
    Сільська ідилія (пародія на пародію)
    Чорніє повітря, синіє щосили.
    Омелько вечеряє знов з матюками.
    Нечисте його цілий день десь носило.
    Село аж гуде вже масними плітками...

    Під баром п`яниць так багато, аж свище
    Дорога...чиїми вже хоч... кізяками...
    Онисько забрався аж на кладовище
    І моцно заснув "у обнімку "з хрестами.

    Упир же смакує ранами синіми.
    Червоними, певне, уже не хоче.
    Солоха, сусідка, вечеряє мріями
    (Її чоловік вже й раз в рік не лоскоче).

    Поет наш сільський наджував собі класика
    І лірики з`їв на вечерю багато...
    І так переварює файно - фантастика,
    Що газами віршів аж дихає хата...

    Така вже ідилія - не передати...
    Лише довелося ...втікати із хати...

    ...А доки Парася рядки ці писала -
    Солоха в соломі...Омелька спіймала...


    10.07.2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" 5.5 (5.5)
    Коментарі: (34)


  43. Таїсія Цибульська - [ 2013.06.27 14:16 ]
    Танго з будяком
    Постава, погляд, вишукані рухи,
    і поряд ВІН,
    зелений кавалер!
    Звучать в душі жаги вогненні звуки,
    Любов танцює танго вищих сфер!
    Тримає небо на своїх долонях,
    Любов всесильна,
    наче львівська ніч!
    Горять у танці ноги, плечі, руки,
    від почуттів аж іскри навсібіч!
    В партнера щоки рожевіють густо,
    уже, здається, трохи ошалів,
    і заздрить тихо вражена капуста,
    Любов танцює танго будяків!


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.45) | "Майстерень" -- (5.45)
    Коментарі: (12)


  44. Галина Михайлик - [ 2013.06.26 15:30 ]
    Я нині добра… (переспів)
    Я – амазонка. І Великий звичай
    велить тебе убити по зляганні.
    Вже й меч підняла… Дивишся в обличчя…
    Іще живи… Я нині добра пані.

    Я – вершниця, струнка, засмаглотіла!
    І білці в око в сосен верховітті
    поцілю з лука!... Що ж, ізнов до діла,
    загнузданий мій коню?...
    …Будеш жити…

    26.06.2013


    Рейтинги: Народний -- (5.64) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (19)


  45. Василь Юдов - [ 2013.06.26 14:18 ]
    Що не хочеш, доню, заміж...
    Що не хочеш, доню, заміж? -
    Мати запитала.
    Доня ледь від ноутбука
    Кузов відірвала.

    Мама, ти про своє «заміж»
    Не кажи нікому.
    Тепер заміж не виходять,
    Тепер по другому!

    Усі так живуть інтимно,
    Щоб дітей не мати -
    Хлопці з хлопцями окремо,
    Окремо й дівчата...

    Нащо хату будувати,
    Будувати плани?
    Ми тепер не просто люди, а...
    Інопланетяни!

    Ми на вищому вже рівні,
    В порівнянні з вами -
    Ми кохаємось здебільше
    Руками й ногами!

    Знала б, що так позаземне, -
    Мати відказала, -
    Я би тобі руки й ноги
    Змалку б відірвала!

    І хай кажуть не гуманно,
    Не демократично,
    Та у мене була б дівка,
    А не б...дь* космічна!

    * блудь космічна, від
    поняття блудити в космосі.
    2013р.


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  46. Віктор Чубенко - [ 2013.06.17 23:07 ]
    Недалекоглядні чоловіки
    Своєї влади шмат чоловіки
    Жінкам, бува, вручають залюбки
    В надії відпочити на дивані.
    Та, як за справу візьмуться ті пані,
    Чоловіки, це маєш знати ти,
    Не мають і хвилинки прилягти...


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (4)


  47. Параска Коливашаласка - [ 2013.06.13 14:27 ]
    Ти і осінь (пародія)
    Ми вдвох з тобою.
    Київ.
    Передмістя.
    Туманні горобини каганці.
    Знімаю буси ( все-таки спромігся!),
    Вони ( нарешті!) у моїй руці.
    Слова про осінь зношені. Сум`яття.
    І на деревах листя теж нема...
    Знімай, моя берізонько, і плаття,
    Знімай сама...
    ...А поруч десь апостол діток- бусол -
    Високе небо навхрест обійма.
    І я уже захоплено дивлюся:
    От молодчина - все зняла сама!!!
    ...Ще віршами на тебе помолюся,
    Моя ти чарівнице золота...
    Моя ти Муза ( Людочка чи Люся?).
    ...Літа...Літа...
    13.06.2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" 5.5 (5.5)
    Коментарі: (55)


  48. Параска Коливашаласка - [ 2013.06.10 16:21 ]
    Про вагітність (пародія)
    Тут образність аж розкошує.
    Верлібрів ноти - горілиць.
    Рядочки - строго за фен-шуєм,
    І... вже хропе під боком Гриць
    (Він дуже швидко засинає...),
    А свист - неначе в солов`я...
    ...Бо бідолаха ще не знає:
    Не світ... не вірш...
    Вагітна я!!!


    10.06.2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (32)


  49. Параска Коливашаласка - [ 2013.06.07 18:06 ]
    Про вар*ятів (пародія)
    Ну шо, лежиш, собако ти лінива?
    А най би тебе грім який узяв!
    Ці мешти* зо три роки, як купила,
    А ти ше й "етікеток" не зірвав!
    Диван прогнувся ледь не до підлоги,
    А на столі зижовкли всі газети.
    Від тебе гет ніякої підмоги!
    (А ше ж купую пиво, сигарети!)
    ...Придбала на біду собі планшета,
    А там тепер якісь "Майстерні" є...
    Він, люде, зображає вже поєта,
    Коментарі щоночі роздає!
    ...А у хліві пацє підлогу з`їло,
    Немає де подіти і ціп`ят...
    Воно за якісь "рейтинги" засіло...
    Не чоловік, їй-богу, а вар`Ят!
    ...А кіт домашній клепки теж не має:
    На пузі в нього влігся...
    ...і...моргає...


    07.06.2013


    Рейтинги: Народний 5.45 (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (30)


  50. Валентина Попелюшка - [ 2013.06.05 17:09 ]
    Чи варто за ріг повертати...
    Для роздумів привід хотіла б вам дати:
    Чи слід при нагоді за ріг повертати?
    Питання це здатися може смішним,
    Якщо не зіткнулися поки що з ним.
    До чого тут ріг? Взагалі ні до чого,
    Бо справа не в розі, а в тім, що за рогом.
    Буває, ідеш, а за рогом аж сяє
    І манить, і вабить, скарби обіцяє.
    А вже як повернеш – воно як бабахне!
    Осліпить, оглушить, недобре запахне,
    Не просто бабахне - добряче зірветься!
    Ще довго збирати себе доведеться....

    Багато в житті перехресних доріг,
    Та все ж не спіши повертати за ріг,
    Спочатку поглянь крадькома із-за рогу
    І, мов піонер, будь готовий до всього.
    А краще - аби не нарватись даремно -
    Постій, почекай, хай хтось інший поверне ...


    Рейтинги: Народний -- (5.52) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (8)



  51. Сторінки: 1   2   3   4   5   6   7   8