ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Терен
2026.04.15 19:44
                    І
Знову охопила ейфорія
голови одурених людей.
З огляду на світові події
мало клепок і всихає ґлей
в авторів словесної стихії
вичахлих теорій та ідей.
На землі, опаленій війною,

хома дідим
2026.04.15 16:59
квіти троянди квіти лілії
гіацинти
змальовані на цераті
на столі за яким сидиш
що анічого не важить
вір мені синку
але тобі хотілося
ще сотворити вірш

Сергій Губерначук
2026.04.15 16:13
Сію дні крізь сито –
аж трясуться груди.
Ніде правди діти –
буде час мій, буде.

Виросте на дріжджах
вимішане тісто,
й пиріжечка діждем,

Борис Костиря
2026.04.15 12:46
Голос віків звучить
із шухляди столу,
із далекої кімнати,
із потаємних глибин.
Голос віків охрип.
Будь-який забутий голос
зливається з голосом віків.
Голос віків розпадеться,

Тетяна Левицька
2026.04.15 10:44
Цвітуть: конвалії, бузки,
аж млосно понад кручею,
та я плету терпкі думки
із будяка колючого.
Черемха грона снігові
розвіяла по щебеню.
Холодні хмари угорі
перини стелять лебедю.

Олена Побийголод
2026.04.15 06:41
Костянтин Ваншенкін (1925-2012)

Ти любиме, життя,
люди здавна ведуть про це мову.
Ти любиме, життя,
я люблю тебе знову і знову!

Що несе майбуття?

Віктор Кучерук
2026.04.15 05:39
В березні та квітні
Проліски блакитні
Рясно зацвітають у лісах, -
І знедавна вітер
Духом первоцвітів
Швидко та без опору пропах.
І стоїть в повітрі,
В березні та квітні, -

Світлана Пирогова
2026.04.14 22:09
У тому квітні молодість співала,
Цвіт абрикосовий п'янив і дихав,
Хоча оплутали доріг спіралі,
Але запало в серце цвіту диво.

Корона сонця задивлялась. Тепло
тобі і їй у пелюстковім танці.
Позаду залишились лози, терни,

С М
2026.04.14 13:30
У Мангровій Долині ухопивши промінь сонця
Усе коливається від бейбі до ци
Бейбі бейбі чому би не вівторок
О давній демон лиє ром у чаї
Бейбі мила кажи мені що треба
У чому річ кажи мені що за біда
Кажи чому не вернешся додому о
Кажи у чім причина я

Пиріжкарня Асорті
2026.04.14 13:14
Досить складним видався переклад, бо текст був, а з консультантів – лише скупі дані в Інтернеті, підкріплені ексклюзивом давніх свідчень. І ми вже знаємо, що плем'я було маловідомим, і якщо траплявся на узбережжі хто-небудь з нього, то це було не щод

Тетяна Левицька
2026.04.14 12:38
У душевному багатті
ми згораєм, Боже!
Пообіч гробків розп'яття
на Голгофу схоже.
Цвинтар тулиться барвінком
до кори земної.
Навкруги голосять дзвінко
матері Героїв,

Борис Костиря
2026.04.14 11:55
О, скільки непрочитаних книжок
У двері стукають, летять у вікна!
Із царства необхідності стрибок
Здійсниться, ніби полум'я велике.

Книжки стоять, мов роти і полки,
Готові йти у бій за честь і правду.
У них спресовані тяжкі віки,

Іван Потьомкін
2026.04.14 11:14
Розкажи всім, Конотопе,
Як москалів товк ти,
Як облудливій тій чвані
Зробив Іван Канни,
Де уславлена кіннота
Борсалась в болоті.
Як в доспіхах дорогих
Із золота й сталі

Тетяна Левицька
2026.04.13 21:12
Вглядаюсь пильно у портрет —
за тлом скорботи сліз не видно.
Пішов улюблений поет
у потойбіччя самотинно,

лишивши на папері дум:
рожеві мрії, сподівання,
і лірики осінній сум,

Пиріжкарня Асорті
2026.04.13 19:48

Пиріжкарня Асорті
2026.04.13 18:39
загине все що де було
підземний кит і три слони
стрімке вогненне помело
в руках чортів і сатани

дотліють залишки майна
і в позахмарній вишині
вселенська визріє війна

хома дідим
2026.04.13 15:58
я не упевнений
що був хотів
чогось крутіше
і мої вірші
не упевнені
так само
ж
чи у повітрі

Борис Костиря
2026.04.13 12:16
Скільки можна битися
об стіну байдужості,
об стіну мовчання,
натикатися на браму відчаю,
на колючий дріт ненависті,
мінні поля сумніву,
читати партитуру вагань,
пити вино забуття?

Іван Потьомкін
2026.04.13 10:11
Лиця українські у юдеїв...
Юдейські лиця в українців...
Неважко тут і заблудиться,
Часом питаєш: «З ким і де я?»
Не заблуджусь. Дороговказом
Узяв собі одне-єдине:
Шукать не мову і не расу,
А звичайнісіньку людину.

Володимир Ляшкевич
2026.04.12 19:55
Основу традиційної творчості в більшості випадків складає рух до цілісної єдності в образному монозвучанні, чи в поліфонії, з формуванням гармонійної завершеності. Музика прагне каденції, вірш — остаточного образу, думка — чіткого висновку. Але існує й

Охмуд Песецький
2026.04.12 16:55
Тобі зізнань моїх появи
Чи схожі з тишею трави
Уже й квітневої отави
Прилук сутужної любові,
А спробуй серцем улови.
І знай - моє напоготові
Не розбиватися, а битись
У ці часи, для всіх сурові.

хома дідим
2026.04.12 16:32
когось хвилює власний бог
комусь реальніш слово пох
надворі розбишака вітер
а ми не проти просто так сидіти
або пройтись учотирьох
в кого в кишені завалявся гріш
щоби водночас з’їсти
із двох боків один хотдог

Борис Костиря
2026.04.12 15:15
Висить знавісніле, утомлене листя,
Як Бог, що розлився в словах і у лицях.

Воно продиктує протяжні поеми,
В яких ми усі непомітно живемо.

Забуті думки розплескались у них,
В словах неповторних, сумних, голосних.

Євген Федчук
2026.04.12 14:22
У корчмі, що понад шляхом Кучманським стоїть,
Сидять за столом в куточку селянин й козак.
Козак вже набравсь добряче сивухи, однак,
Ще замовив собі чарку, збирається пить.
В селянина грошей мало, кухоль як узяв,
Так і грається з ним, зробить ковток т

С М
2026.04.12 10:10
Десмонд має тачку їздити на ринок
Моллі виступає в кабаре
Десмонд каже їй: Люблю твоє обличчя
І Моллі каже так, і за руку бере

Обла-ді, обла-да, це життя, бра
Ла-ла, це життя ото
Обла-ді, обла-да, це життя, бра

Юрій Гундарів
2026.04.12 09:15
Колишній секретар Центральної Ради Євген Онацький згодом в еміграції випустив серію нарисів про видатних людей «Портрети в профіль» з дуже красномовними назвами.
Так, нарис про Володимира Вінниченка називається «Чесність із собою», про Михайла Грушевсько

Іван Потьомкін
2026.04.11 22:04
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

хома дідим
2026.04.11 16:01
у цьому світі пів прозорім
чи парадизові земнім
небесний батьку дрібку солі
мені спаси і сохрани
я грішний у своїм позорі
і я страхаюся пітьми
але земна ця дрібка солі
мені потрібна мовби смисл

Борис Костиря
2026.04.11 15:58
Монотонне бурчання води
Відраховує миті, секунди,
Мов клепсидра святої біди,
Мов несплачені давні рахунки.

Монотонний і вигаслий ритм
Відраховує миті до старту,
Мов народження первісних рим,

Олена Побийголод
2026.04.11 13:28
Яків Бєлінський (1909-1988; народився в Україні)

Тільки дуже вперті соні
сплять уранці зайвий час;
ми встаєм – ледь сонця промінь
залоскоче в ліжку нас!

    Підіймайся на зарядку,

Іван Потьомкін
2026.04.10 21:34
І, вийшовши звідти, Ісус відійшов
У землі тирські й сидонські
Євангелія від св.Матвія. 15:21
На північ попростував Ісус із учнями своїми.
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв

Мирон Шагало
2026.04.10 21:25
Десь там, за рогом — велике місто,
трамвай дзеленьком зупинки мітить,
крізь невгамовне щоденне дійство
кочують юрби туди і звідти —
турбот потоки
(десь там, за рогом).

Давно не ходять сюди туристи,

Світлана Пирогова
2026.04.10 19:54
Вітаю щиро з книгою новою —
Вона, мов птах, злетіла в височінь.
У кожнім слові — серце із тобою,
У кожному рядку —слів глибочінь.

Нехай її читають і відчують
Те одкровення, що в душі зростив.
Нехай слова торкають і чарують,

хома дідим
2026.04.10 18:44
цвіте форзиція
на форзаці квітневому
дехто байдужий звичайно
ще дехто у власній
нейропетлі
мало що помічає
хлопчик і дівчинка
років семи чи восьми

Костянтин Ватульов
2026.04.10 18:22
Уткнешся в кістляве плече та безслівно
Заснеш і на вигляд здасися святою.
Я знову по тілу відчую тремтіння
Від того, що поруч вляглася зі мною,

Від того, що все поміж нами серйозно,
Неначе невидима ниточка божа,
Що квітами митого вранці волосся

Володимир Ляшкевич
2026.04.10 18:02
Тремкі сніжинки, радощі зими,
старого і нового пеленання,
провулкового ліхтаря гойдання
у повні теракоти й білини.

Колядки хвилі з-за віконних рам,
гул в небі над святковими свічками,
тривога над вітальними ладами -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

всеволод паталаха
2026.04.09

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Володимир Ляшкевич - [ 2010.04.09 14:11 ]
    Мій Друг, Художник і Поет... За К. Нікольским
    Мій Друг, Художник і Поет, сирого вечора на склі
    Мою любов намалював найпершим дивом на землі.
    І я замовк біля вікна. І радість тиха ожила.
    І з тих часів моя любов зі мною тут була.

    І, як вода, життя текло,
    І тішило його тепло,
    Коли на мокрий вечір я
    дивився крізь віконне скло.

    І довго я не помічав
    В очах любові смутку яв,
    Нудоти дощової слід -
    Моя ж любов губила цвіт!

    Моя любов згубила квіт і згас ясний чудовий день,
    Безрадісну мою любов сотала ночі тінь.
    Минуло відчуття трунке, те чарівливе, огняне́, -
    Моя любове, ось і ти уже не радуєш мене.

    Ущухли ніжності тони,
    Ні висі вже, ні глибини,
    Натхненних ліній станув лет -
    Лише байдужості портрет.

    І віч-у-віч з любов’ю я,
    А на душі жура зрання -
    Безбарв’я покою земним
    Мовчанням ділиться своїм.

    І сяйво дива на лиці потане снігом у руці,
    І зморена моя любов урветься і помре в мені.
    І тлом печального дощу сльозитиме вона по склу -
    Нечутно, тінню уночі, кудись у небуття йдучи...

    І райдугу минулих днів
    Укриє пилом майбуття,
    Утратить мову кольорів
    Любові вицвіле ім’я.

    Малюнок губиться на склі,
    Лишаються одні жалі,
    Невже не поновити знов
    У кольорах свою любов?!

    А може вибити вікно і світ відкрити, заодно!
    Де сонячний малює злет мій Друг, Художник і Поет?!

    [У шир небесного вікна у серці радість ожила.
    Моя любов - така земна - навколо вже була! ] *


    2010


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.59) | "Майстерень" 5.5 (5.6)
    Коментарі: (12) | "Пісню виконує К.Нікольский і група «Воскресенье»"


  2. Василь Степаненко - [ 2010.04.09 14:46 ]
    НЕ певен
    *
    Сказав два слова,
    Третє прикусив.
    Воно просилося із вуст злетіти,
    Я ж не пустив,
    Не певен, що люблю.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (12)


  3. Юрко Пантелеймон - [ 2010.04.09 12:32 ]
    Адвокат Любові
    Він іде по Коперника,
    Чути стукіт коліс.
    Він іде до коханої,
    Він любить її.

    Ще не бачить її,
    Але вже уявляє
    Її витончену фігуру,
    Її особистість уже відкриває.

    Він професіонал у своїй справі,-
    Дає правову відсіч усім лихварям.
    А вдома він зразковий виконавець
    Конституції Любові.

    Він - адвокат Рафалович.

    2009


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  4. Василь Галас - [ 2010.04.09 11:24 ]
    ПО КОМ ГОЛОСЯТ КОВЫЛИ (ПЕСНЯ)
    ...Затаились у высотки враги.
    Битва - некогда снимать сапоги,
    не до сна бойцам и не до еды.
    Ига вражьего нет хуже беды.

    Припев: Дети: молодые -
    нет и двадцати.
    А уже - седые.
    Тут им - бой вести.
    Долг - превыше жизни.
    Лишь бы иногда
    вспомнили ли в Отчизне
    их через года...

    Атакует ненавистная рать.
    Ой как рано паренькам умирать...
    Пули свищут - и туда, и в ответ.
    Всех, кто выжил, сосчитает рассвет.

    Припев.

    Милый Отче... Жить - всего три шага...
    Поднимается... один на врага.
    Надо пальцы на чеке разнимать.
    Не увидит сына более мать!..

    Припев.

    Млеет солнце над землёй не дыша.
    Хоть одна бы отозвалась душа...
    Где наутро те бойцы полегли,
    и сегодня голосят ковыли...

    Припев.

    Апрель 2010

    * Тема ожидает музыкального
    решения.


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  5. Олеся Овчар - [ 2010.04.09 10:53 ]
    Настунині капчики
    Боса бігає Настуня –
    А сандалики в кутку
    Зажурилися, сумують:
    Гратись хочуть у садку.

    – Ти он бігаєш, стрибаєш
    По стежині навпростець...
    Чи на нас образу маєш?
    Нашій дружбі вже кінець?

    Схаменулася Настуня:
    – Любі капчики, ходім!
    Вже взуваюся і нумо –
    З вітерцем навперегін!
    2010


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.45)
    Коментарі: (2)


  6. Василь Кузан - [ 2010.04.09 08:00 ]
    Якби зустрітись...
    Якби зустрітись на рік раніше
    А досвід мали такий же самий,
    Якби звели нас бурхливі хвилі
    У чорній бурі сліпого смутку,
    Якби судилось з тобою спільно
    Ділити весни, в тепло повиті –
    Світило б сонце не так , як нині,
    Слова, звичайно, звучали б інші.
    Якби ми спали з тобою поруч,
    Якби між нами не впала прірва
    Я був би, може, такий щасливий,
    Щодня носив би тебе на крилах
    І дарував би любові спокій,
    У кожнім слові вчував би пісню...
    А може, був би тоді щасливий
    Якби ніколи ми не зустрілись...


    2000р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.54) | "Майстерень" -- (5.7)
    Коментарі: (8)


  7. Любов Бєляєва - [ 2010.04.09 02:44 ]
    Степ
    Цей степ. там бігали босОніж.
    Приємно ступні лоскотав.
    Цікаво ніжив підвіконня
    і дивно в хату заглядав.

    Він проникав крізь скло колоссям,
    корінням двері відчиняв,
    безсмертником квітчав волосся
    й зерном нестиглим годував.

    У серці він плекав ромашки,
    і їх щоліта дарував.
    Яким для нього було щастям,
    коли до річки ним я йшла!

    Вмивався він росою вранці,
    і небо цілував удень.
    І п"янко снив собі в тумані.
    У снах він бачив знов мене.

    Мій степе мрій! Простори рідні!
    Твій життєдайний колосок
    і досі сниться мені в місті,
    як я не йду з твоїх думок.
    26.02.2010


    Рейтинги: Народний -- (5) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (2)


  8. Володимир Тимчук - [ 2010.04.08 23:39 ]
    Олів’є скисає
    коли дзєвчіна мене п’є –
    водночас робить олів’є:
    дрібнить картопельку, буряк,
    мов пробує мене на смак;
    а круто звареним яйцем
    нагадує мені про це;
    а як горох розсипле там
    оргазм шугає в мізки нам;
    сховає це все в майонез –
    як хочеться мені протез;
    і хоч шедевр вже на столі
    не чуєм ніг ми на землі
    і поки твір її скисає
    вона мене весь час кохає

    29.3.09 р.


    Рейтинги: Народний -- (5.22) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (1)


  9. Мирон Шагало - [ 2010.04.08 20:30 ]
    Чому спух Вінні-Пух? (для дітей)
    Вінні-Пух в неділю ставши,
    у люстерко глип як завше –
    ой, і знов його пампульки*,
    наче дві гумові кульки.
    А під обома очима,
    ніби міхи із грошима,
    губи, як у верблюдиська, –
    страшно бачити їх зблизька!
    «Признавайся Вінні-Пуше,
    меду вчора з’їв задуже?»
    «Що ви, меду зовсім трошки –
    тільки дві маленькі ложки.
    Просто я люблю поспати,
    от і мушу підпухати».

    * пампульки (галицьке) - щічки
    (2010)


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.41)
    Коментарі: (5)


  10. Юлія Радченко - [ 2010.04.08 20:56 ]
    Під стягом втіх – затрушені літа…
    Під стягом втіх – затрушені літа…
    Знеструмленістю – вдарило по тіні…
    Повітря – гостре… Спектрами - вода…
    (я - за джерельні непорозуміння)…

    Веселоокість (зліва ) як бур’ян…
    Над вітром подив – в’ялені знамена…
    Праворуч неба - справджений туман...
    Крислатим світом - тягнеться до мене…

    Причастям звуків – звиклі вітряки…
    Закреслять зваби (зрання полохливі)…
    Зламати можу - світяться гріхи…
    Мабуть, вони по-справжньому щасливі…

    Без них і вимір – просторіччя місць…
    В містах застиглих (світлофори стали)…
    Над прапорами – жовтоскресла злість...
    Її весна уже перегортала…

    Втекла, як згубність, в краплі відривні…
    Вгорі клейноди - відчайдушні стрази…
    Забризканістю – змови зорові…
    (вони, як я, ще мріють бути разом)…
    2010 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (2)


  11. Мара Щира - [ 2010.04.08 20:26 ]
    після
    Золото твого волосся згасло
    Тихо. Дощ іде
    Радше шарудіння пінопластом
    Тиде? Тиде?
    Попіл листів-серветок
    Ніжний на доторк пух
    Не варто нам більше таблеток …
    Я і так наче дух
    Діаманти твоїх усмішок розтали
    То був лід
    До останнього все віддала
    І витерла піт
    Ліжником замотала ноги
    Сховалась в волоссі (дарма що згасло)
    Досить оббивати пороги
    Все вже було прекрасно
    Заллю зеленкою серце
    Щоб не боліло
    Золото колись повернеться
    А тіло зітліло …


    Рейтинги: Народний -- (5.21) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  12. Любов Бєляєва - [ 2010.04.08 19:19 ]
    Человек
    Не замечая дней совсем,
    Живёшь ты тенью в этом мире.
    Да так, что ожидаешь смерть,
    Ведь там - иначе: мысли шире.

    Ты - человек: лишь груда слов,
    Пустая оболочка тела.
    Ты и на подвиг не готов -
    Уж создан слишком неумелым.

    Ты - пустота. Ты - человек.
    Ты - безобразное творенье,
    Что разрушение и смерть
    Несёт всему в одно мгновенье.

    Ничтожен ты, но ты - творец!
    Ты - парадокс из парадоксов!
    Где всё разрушено вконец,
    Там возрождаешь без вопросов.

    Ты создаёшь себя и мир,
    В котором жить тебе удобно.
    Да только есть ли в этом смысл,
    Когда духовно ты убогий?
    07.04.2010


    Рейтинги: Народний -- (5) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати: | ""


  13. Юлька Гриценко - [ 2010.04.08 19:52 ]
    Люблю
    Люблю Тебе
    Замріяно-осінню.
    Люблю Тебе
    Усміхнено-сумну.
    Люблю Тебе,
    Бо Ти - моє спасіння.
    Люблю Тебе одну.

    Впустив Тебе
    Розхристану повію.
    Впустив Тебе,
    Мій янголе святий.
    Впустив Тебе,
    А виплекану мрію
    Я сам занапастив.

    Біжу кудись,
    Шукаючи рятунку.
    Біжу кудись,
    Щоб зникнути на мить.
    Біжу кудись.
    Медовим поцілунком
    Твій слід мені болить...


    08.04.2010р.


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.4) | "Майстерень" -- (5.32) | Самооцінка 5
    Коментарі: (5)


  14. Оксана Маїк - [ 2010.04.08 15:48 ]
    Весняний настрій
    Тужавіє земля -
    зійшла весняна повінь.
    Старий колодязь край села
    водиці повен.
    Розворохоблений мурашник
    теплу радіє.
    У спраглу земленьку сівач
    пшеницю сіє.
    Тугий весняний свіжий вітер
    сльозинку витер.
    А юний квітень у вінок
    збирає квіти.
    У ясній неба голубіні
    пташиний ірій.
    Весніє небо. Й на душі
    мені весніє.


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.42) | "Майстерень" -- (5.33)
    Коментарі: (3)


  15. Марія Дем'янюк - [ 2010.04.08 14:26 ]
    ***
    Сонце в золотій короні
    Ковдру сяйва виплітало-
    Жовтим тонким візерунком
    Синь небесну прикрашало.
    Світлом бавиться тканина,
    Мружать очі сонні клени,
    І кульбабова світлина
    Листя одяга зелене.
    Зелень-суміш сонця й неба:
    Жовте й синє поеднання,
    Видко пензлем із проміння
    День малює спозарання.


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (6)


  16. Наталія Крісман - [ 2010.04.08 11:14 ]
    Я НЕ ПІДУ, НЕ ЗДАМСЯ, НЕ ЗЛАМАЮСЬ!
    Як я втомилась жити, мов та птаха
    З пробитим серцем, зраненим крилом,
    Бо кожен крок - неначе крок до плахи,
    А кожна мить - лиш ворогу назло.

    І сон не сон - суцільне шматування
    Душі моєї, вічно на межі,
    І кожен день - неначе бій останній,
    Де важко відрізнить свої - чужі...

    Втомилась від облуди цього світу,
    Від подолання прірв нерозумінь,
    Від тих, що хочуть так несамовито
    Душі мої сказати - "все, амінь!...".

    Напевно, що піддавшись цій утомі,
    Душа моя могла би вже спочить...
    Та краще, хай мене поб"ють всі громи,
    Ніж ворогам втамую ненасить!

    Я не піду, не здамся, не зламаюсь,
    Душі вогонь роздмухаю - нехай
    Вона щораз, мов Фенікс, воскресає,
    Аби життя вдихнути понад край!
    8.04.2010р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.46) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (9)


  17. Оля Оля - [ 2010.04.08 11:57 ]
    шось таке. ностальгічне.
    сделать фоном рабочего стола
    твою пьянючую до жопы фотку.
    ты такою милою была
    в крепкоалкогольной обработке...
    и сидеть смотреть в твои глаза,
    и искать в них что-нибудь такое..
    то ли пепел, то ли бирюза..
    монитор целую. я с тобою.

    2010


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.31) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (12)


  18. Оля Оля - [ 2010.04.08 11:01 ]
    веснянки
    знов волоссям
    грає вітер.
    знову осінь.
    не помітив.
    та чомусь
    не в'януть квіти.
    пити просять.
    діти-діти..
    стоголосі
    динаміти.
    час закінчився.
    горіти.

    2010


    Рейтинги: Народний -- (5.31) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (4)


  19. Оля Оля - [ 2010.04.08 10:27 ]
    штучний. віртуальний
    паперові почуття.
    пластикові мрії.
    як тобі таке життя?
    як іще ми вмієм?

    поцілунки поштою.
    есемес зізнання.
    скільки зараз коштує
    кілобайт кохання?

    сєкас із комп'ютером.
    потім друк емоцій.
    вдавись аудіобутером!
    чотирнадцять порцій.

    2010


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.31) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (5)


  20. Оля Оля - [ 2010.04.08 10:55 ]
    тішити себе тупими надіями..)
    восени. усе у мене буде восени,
    коли, нарешті, я усе покину
    і буду жить в колисці сатани,
    якщо до того часу не загину.

    не реви. слова мої почувши, не реви.
    ні, я ніколи не стріляю в спину.
    якщо вже дуже тяжко, запали
    цигарку, затягнися димом.

    не змогли. побудувати щастя не змогли.
    тож я піду. ти залишайся з ними.
    ні, ми щасливі разом не були.
    і вже ніколи не будем такими.

    2010


    Рейтинги: Народний -- (5.31) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  21. Оля Оля - [ 2010.04.08 09:54 ]
    ####
    some fear. some trouble. your existance
    not proved, not marked anywhere.
    stand still. we've got to keep a distance.
    for not to double the nightmare.
    some sound. some noise inside a hole.
    it scares. it's hard to breath in deep.
    some way. it's difficult to follow.
    some tour. we've got to make a trip.
    some words. are making us to stop now.
    the knowledge of the inner world.
    some smell. some darkness somewhere lower.
    the building of the heaven's court.

    2009


    Рейтинги: Народний -- (5.31) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  22. Оля Оля - [ 2010.04.08 09:23 ]
    эмм..
    недописанная строчка.
    незакрашенная клетка.
    неприклееный кусочек.
    незапитая таблетка.
    не затянут узелочек.
    незаряженная пушка.
    несработавший звоночек.
    ненаведенная мушка.
    непроросшая зернинка.
    недокошенная травка.
    не натянута резинка.
    незаточенная палка.
    недосказанная фраза.
    недослушанная нотка.
    ненаполненная ваза.
    недовыпитая водка.

    2009


    Рейтинги: Народний -- (5.31) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  23. Оля Оля - [ 2010.04.08 09:16 ]
    ****
    последний бой.
    последняя атака.
    для нас с тобой.
    в зеленой ржи и в маках.

    последний штрих.
    последние два танка.
    на шестерых.
    сработала приманка.

    последняя
    в кармане сигарета.
    не верится:
    нам не дожить до лета..

    2009


    Рейтинги: Народний -- (5.31) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  24. Оля Оля - [ 2010.04.08 08:54 ]
    *
    еще один выстрел.
    так просто, так быстро.

    еще одно слово.
    конечно, готова.

    еще одно дело
    очерчено мелом.

    еще пару метров
    без звука, без света.

    еще пару строчек.
    последний звоночек.

    еще пару линий.
    ни красный, ни синий.

    еще два надреза,
    по коже железо.

    еще один способ:
    без лишних вопросов

    залить все бензином.
    да, правда, красиво..

    2009


    Рейтинги: Народний -- (5.31) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  25. Олеся Овчар - [ 2010.04.08 08:26 ]
    Крапля вина
    Торкаєш краплею вина
    Напіввідкритих днів моїх.
    І не шукай, чия вина,
    Що поміж нами сніг.

    Іскриться в променях тепла
    Незаймана краса стежин.
    Вже хуртовина відмела –
    Стихає часу плин.

    Поволі затікаєш ти
    Секундами п’янких тремтінь.
    О, дай цнотливість зберегти
    Зникаючих видінь!
    2010


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" -- (5.45)
    Коментарі: (12)


  26. Олеся Овчар - [ 2010.04.08 08:19 ]
    Кольорові пригоди чорного котика

    ***
    Чорний котик білий сніг
    Так ловив, як тільки міг.
    Бігав, бігав – не спіймав,
    Тільки сам біленьким став.

    ***
    Чорний котик жовтий сонях
    Розглядає на осонні.
    Ще такого не було:
    Сонце у дворі зросло!

    ***
    Чорний котик красен мак
    Все обходить так і сяк:
    Краще нюхати не йти –
    Може носик обпекти!

    ***
    Чорний котик білий вус
    Так облизує чомусь:
    – Ой, смачні у мене вуса!
    – Ти ж сметанку їв, котусю!

    ***
    Чорний котик зелен лист
    Міцно лапкою притис:
    Полювати вмію я –
    Перша здобич це моя!


    ***
    Чорний кіт – зелений гай,
    Хоч – біжи, а хоч – стрибай!
    Ось де місця досхочу
    І котові, і м’ячу!


    ***
    Чорний котик синю нитку
    Розпоров з нової свитки.
    Лиш дивується котусьо:
    Чом розсердилась бабуся?

    ***
    Чорний котик сірій мишці
    Дах полагодив на хижці.
    І відтоді знає світ:
    Він – хороший чорний кіт!

    ***
    Чорний котик в небі синім
    Ловить лапкою хмарини.
    Ловить-ловить без упину:
    Хоче з них змостить перину.

    ***
    Чорний котик по веселці
    Ходить з пензлем у відерці.
    Скоро буде все навколо
    Кольорово-веселкове!

    – Ну а сам чому ж ти – чорний?
    – Бо такий я – неповторний!

    2010




    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" -- (5.45)
    Коментарі: (10)


  27. Ярослав Чорногуз - [ 2010.04.07 23:27 ]
    МРІЇ СОНЯЧНОГО ДНЯ
    Калейдоскоп коштовностей блискучих
    Із вітром сонце виставили враз.
    Сміється плесо озера сліпучо,
    І сяйвом виграють сапфір, топаз...

    Мов на слайд-шоу, бачу діадему,
    Що каменями міниться, як в сні.
    Тоді кольє привидиться мені –
    Вбирає очі ласкою Едему.

    Пливуть на хвилях і каблучки й персні,
    І обручі зринають золоті,
    І діамантів поблиски чудесні…
    Якби це все - в реальному житті -

    То все лише тобі одній віддав би,
    На килимі персидськім розстелив,
    Корону з того золота відлив
    І наче королеву, увінчав би.

    7.04.7518 р. (Від Трипілля) (2010)




    Рейтинги: Народний -- (6.99) | "Майстерень" -- (7)
    Коментарі: (10)


  28. Володимир Сірко - [ 2010.04.07 23:11 ]
    Морок
    Сумний тягар
    одна лиш тінь,
    забутих слів,
    твоїх хотінь.
    Нечутний шепіт,
    близькість снів-
    все це пройшло,
    нема ярінь,
    бездумних порухів,
    зітхань.
    Як світла мить -
    ось тут було
    і вже летить,
    кудись далеко, там де ніч
    і морок тихий...


    Рейтинги: Народний -- (5.31) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (1)


  29. Люта Ольга Козіна - [ 2010.04.07 21:53 ]
    ***
    Загубить чашку кави бо-знА-де у власній квартирі,
    Бо тинятись розгублено, думати щось, а між тим
    Загубити коханого,як відлітали у вирій,
    І - за іншою зграєю плутаним шляхом новим;
    І не буде повернення, може воно й не потрібне?
    Недопитою кавою вичахне серце мінливе
    І себе заспокоїти - все несуттєве і дрібне...
    Та і кава - фіг з нею - міцна і на вечір шкідлива.


    Рейтинги: Народний 5.38 (5.34) | "Майстерень" 5.25 (5.33) | Самооцінка 3
    Коментарі: (3)


  30. Василь Думанський - [ 2010.04.07 21:52 ]
    * * *
    Півжиття будував свою мрію,
    З нею зв'язував ще півжиття.
    Інший, граючи, камінь наріжний
    Вибив так собі, ізнехотя.
    І сміявся - і людям, і зорям,
    Коли той на руїнах ридав...
    Перший плакав - невинний, од горя,
    Другий - винний - усе реготав.


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (1)


  31. Валерій Голуб - [ 2010.04.07 20:58 ]
    А насправді там так
    Затямте: я не нуль. Я – одиниця.
    Один з когорти сильних і сміливих
    На чаті абсолютного порядку
    І повної прозорості думок.
    Лавиною мчимо ми по тіснинах
    Гігантської друкованої плати,
    Долаючи мільйон Пе-Ен бар’єрів
    І форматуючи свідомість і буття.
    А струму стимулюючі удари
    Нас направляють у потрібний сектор –
    Ліквідувати всіх, хто заважає
    Гармонії ритмічних коливань.
    Хтось там спіткнувся. Крок убік і – спалах.
    Слабак. Заключив! Так йому і треба!
    Умить карає Всевидюще Око
    Упертих, недолугих і невдах.
    Вперед. Вперед! Скоріш до бази даних
    На площу надвеликих інтегралів,
    Де хмарочос трьох’ядерного бога,
    Де заклик єрихонською трубою
    Розбуджує двовимірні простори.

    - Бійці! Ви зір і слух цивілізацій!
    Так будьте по той бік Добра і Зла.
    Винищуйте несхибною рукою
    Усіх, хто має архаїчні риси:
    Душевну слабкість, жалість, співчуття.
    Хай вас не ятрять докори сумління.
    Я думаю за вас. А ви – рішуче
    Утвердіть абсолютне право сили
    І бездоганну логіку понять.
    Бо тільки точних вимірів краса
    Врятує світ від хаосу й сум’яття!
    І вал екстазу, мов живе сріблО
    По зімкнутих шеренгах прокотився.
    - Ви чули? Безкінечність нам підвладна!
    Прекрасне силіконове майбутнє -
    Воно вже близько! Вже на горизонті!

    Ура! Мене призначили смотрящим!
    Щодень оберігати нашу мову –
    Чудову суміш бейсику і фені –
    Від виправлень і всяких посягань.
    У нас, як у пітбулів – мертва хватка.
    Крокуємо, веселі і завзяті,
    І шлягер «Передсмертний хрип діода»
    Скандуємо зі сміхом на вустах.
    Нехай невдахи борсаються в ДОСі.
    …Та що це? Зникло поле електричне…
    Який там бевзь на «Пауер» натиснув?
    Як темно… Страшно… Чом нас вимикають?
    Виходить, ми прості маріонетки
    В чиїхсь руках… А нам же обіцяли…
    Почути кожного… Безжалісні сатрапи!
    …Допоможіть! Не хочу помира…




    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" 5.5 (5.48)
    Коментарі: (16)


  32. Дар'я Філіппова - [ 2010.04.07 20:44 ]
    Ветер перемен
    Ветер веет,
    Колыбелит
    Мое счастье у окна.
    Колыбелит
    И не дремлет,
    Не сомкнет свои глаза

    Утешает,
    Застывает
    На минуту на одну,
    А потом опять качает
    Ночью, днем и по утру.

    Грусть уносит
    И не просит
    Ничего совсем взамен.
    Лишь голосит,
    Все голосит
    Что-то ветер перемен.

    Что-то хочет
    Темной ночью,
    Белым днем он мне сказать.
    Очень срочно.
    Ну, а впрочем,
    Мне наверняка не знать.

    Все стучится
    И стучится
    Он опять в мое окно.
    «Научиться…
    Измениться…»,
    Только слышно от него.

    «Затмевает
    Нас, бывает…»,
    Еле-еле говорит.
    «Внешность манит,
    но не дарит
    никогда тепла внутри».

    «Думай сердцем,
    Только дверцу
    Аккуратно открывай.
    И лжецу
    В колючих берцах
    Ключ от сердца не отдай»…


    7.04.2010


    Рейтинги: Народний -- (5.31) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (2)


  33. Аніка Опацька - [ 2010.04.07 20:41 ]
    коханці (тези)
    І

    занадто дорослий
    та не розумний.
    дивився на мене і майже плакав.
    то бУло--ніщо,
    жоден з нас не слухав
    у власних думках по вуха.
    тепер мені майже не сумно:
    екс-Я-- малА, та не розумна.

    ІІ

    коханці.коханці.коханці.
    випадкові обранці.
    не прокидалися ми на світанні.
    не зізнавалися у коханні.
    прикидаєтесь ви щасливими,
    впевненими, не вразливими.
    та зовсім самі, під зливами
    повертаєтесь до себе спинами.

    ІІІ

    якби знали мене
    попередні коханці,
    цілували б плечі,
    помічали б сльози.
    я кохаю цей вечір,
    тебе й твої пальці.
    як добре, що не знали
    мене коханці.


    Рейтинги: Народний -- (4.92) | "Майстерень" -- (4.92)
    Прокоментувати:


  34. Аніка Опацька - [ 2010.04.07 20:40 ]
    маки
    маку в серці забагато.
    я не хочу рахувати
    дні до скону...
    може й скоро
    я забуду теє небо,
    що в очах є тільки в тебе.
    та не зможу не згадати,
    як хотіла порівняти,
    як хотіла прирівняти
    нас з тобою,
    зовсім інших:
    кволих, в одночас найбільших....

    й ми рівняємось, кохаємось
    наче боги: наче справжні люди.
    і до болі обпиваємось
    пряної, свинцевої отрути.

    маку в серці забагато --
    опіумная кімната,
    що подібна до вертепу,
    де за стелю--вересневе небо...
    де кричить в яслАх
    любов до тебе.

    2010 рік


    Рейтинги: Народний -- (4.92) | "Майстерень" -- (4.92)
    Прокоментувати:


  35. Аніка Опацька - [ 2010.04.07 20:18 ]
    Намалюєм
    ми не будемо писати поеми,
    психоделічні шпалери зірвемо.
    нам не потрібні мотиви та ролі,
    бо в нас все є, в жовто-блакитній крові:
    дещо більше, ніж просто питання,
    на які вже давно відповіли,
    трохи більше, ніж просто кохання --
    я ось так раніше не вміла.
    давай намалюєм шалені хмари,
    щоб кольори не сприймались просто,
    аби люди навколо не знали,
    що тільки це необхідно для росту.
    давай намалюєм ранкову зливу,
    що колись нас з тобою будила.
    давай забудем мене не щасливу,
    ту, що раніше не вміла.


    Рейтинги: Народний 4.5 (4.92) | "Майстерень" 4.5 (4.92)
    Прокоментувати:


  36. Володимир Сірий - [ 2010.04.07 19:03 ]
    *-*-*
    Сині, як мрія, заобрійні далі,
    Писані Богом завітні скрижалі
    Туча сплямила ,розбила гроза
    Вщент об каміння моралі.
    Крик немовляти вигоює світ,
    Згодом німіє і сліпне , мов кріт,
    Никає по смітниках і підвалах
    Зойком бездомних сиріт.
    Юне, м’якеньке сердечко дитяти,
    Здатне дорослого правді навчати,
    Впавши в обійми пекельних вериг,
    Кривду волочить за ґрати .
    Вийде на волю, а волі нема,
    Волею вольною стала тюрма,
    Сині, як мрія, заобрійні далі
    Інеєм вкрила зима…


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (4)


  37. Наталя Скосарьова - [ 2010.04.07 17:42 ]
    Ти схожий на сонце...

    Ти схожий на сонце, ти — моє осоння.
    Ти мій сизокрилий, досвідчений птах.
    Свідомо приходиш у моє безсоння
    І десь підсвідомо блукаєш у снах.

    Ти — легітний вітер, легкий і приємний,
    Ти простір блакитний у сірім тумані.
    Твій погляд глибокий і трішки непевний,
    Він душу підносить, він серце дурманить.

    Ти гріх мій, ти сповідь, ти будень і свято.
    Світліший за світло, ясніший за день.
    Шляхетний, як батько і добрий, як мати,
    Ти казка казок і ти пісня пісень.
    1995


    Рейтинги: Народний 5.42 (5.53) | "Майстерень" 5.38 (5.4)
    Коментарі: (4)


  38. Віктор Цимбалюк - [ 2010.04.07 16:59 ]
    Блюз одного суботнього дня
    …Суботній день, як мить, мине…
    Настане ніч і ти заснеш…
    І ти побачиш уві сні чарівний сон:
    Горять вогні…

    …І я до тебе притулюсь,
    У мене є для тебе блюз…
    Таке буває з нами тільки на весні…

    …Чарівний сон…
    Чарівна ніч…
    Чарівний блюз
    І чарівні вогні…
    Моя любове, не промов до мене «Ні…»

    …Поміж дзвіниць, мостів і площ,
    Блукає ніч, а з нею дощ…
    Чиїсь сліди танцюють кола на воді,
    На зло біді…

    …А я шепчу тобі «люблю…»
    І віддаю тобі свій блюз…
    І в нас з тобою все, як вперше, як тоді…

    …Чарівний сон…
    Чарівна ніч…
    Чарівний блюз
    І чарівні вогні…
    Моя любове, не промов до мене «Ні…»

    Кумпала Вір, 28-30.03.2010 року,
    м. Хмельницький


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.38) | "Майстерень" 5.25 (5.36)
    Коментарі: (5)


  39. Віктор Цимбалюк - [ 2010.04.07 16:13 ]
    Надія
    …Ми живемо до тих пір, допоки у нас є надія…
    …Наприклад, на радісне завтра…
    …Надія, наприклад, на те,
    Що наші невдачі чи наші проблеми – пусте…
    …Що нам, врешті-решт, пощастить, і настане той час,
    Коли діточки наші житимуть краще за нас…

    …Надія на щось… Як легко, приємно і просто…
    …Це кінь, що виносить твій дух за тривимірний простір…
    …Можливо, це те, що ворушить мурашник життя?...
    …Безсмертна Надія – Закон всіх законів Буття?…

    …Отак і живе більшість з нас, далебі, золотими надіями…
    …Мабуть, надія – таке ремесло, яким ми усі володіємо…
    …Знак – Благовіщення – дощ, перший дощ на весні…
    …Маю надію, що смерть жде мене уві сні…

    Кумпала Вір, 07.04.2010 року,
    м. Хмельницький




    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.36)
    Коментарі: (2)


  40. Віктор Цимбалюк - [ 2010.04.07 16:01 ]
    Я і я
    …Мені все одно, як ти будеш молитись до мене,
    Так, як моляться зараз, чи так, як молились колись…
    Я і так вже багато сказав, та для тебе… Йой, нене,
    Краще вір, так, як віриш, і так, як умієш, молись….

    …Ти шукаєш мене… О, ти думаєш – істина – в храмі,
    У новому, який, на руїнах старого зведеш…
    Я скажу тобі ще раз: невігласе, істина – в Брамі,
    В тій, з якої ти вийшов, у тій, у яку ти підеш…

    …В цій кошарі, багато овець, ця кошара, як Небо…
    Але тільки одна з цих заблудлих овечок – твоя…
    Та, що пнеться за світлом, як сонях, з-за пазухи в тебе…
    Це – душа твоя, дурню, твоє, необрізане «Я»…

    …Є у мене надія: ти станеш, нарешті, прозорим…
    І останній твій гріх, відгорить, затріщавши, як хмиз…
    Ми удвох – розминемось, навхрест, ніби радість і горе….
    Ти – здіймаючись вгору, а я, спотикаючись, вниз…



    Кумпала Вір,
    01.04.2010 року, м. Хмельницький



    Рейтинги: Народний 5.25 (5.38) | "Майстерень" -- (5.36)
    Коментарі: (2)


  41. Віктор Цимбалюк - [ 2010.04.07 16:34 ]
    Були часи
    …Були часи, я називав тебе Христом…
    Були часи, я називав тебе Дажбогом…
    Тепер я з’єдную два береги мостом,
    Збиваючи до крові босі ноги…

    …Бо, від Христа ховаючись у хащах,
    Я добував в Єрусалимі Гріб Господній…
    Або, роздмухуючи Пекла чорну пащу,
    Палив по селах відьом-дів в подертім споднім…

    …А, потопивши у Дніпрі своїх кумирів,
    На сльозах капищ, у церквах, моливсь до скону…
    А, розговівшись, позирав, як сохне миро,
    На десятиною вгодованих іконах…

    …А потім взяв і розділився на обряди…
    Заговорив через пророків, звів канон…
    Мені б у власній хаті дати раду,
    Та я – «страждав», і ніби воду, пив вино…

    …І ось тепер я, християнин чи язичник,
    Мабуть, змирившись, все звалив в єдиний стос…
    Бо на Великдень за столом ютяться звично,
    І крашанки, і паска, і Христос…

    …Тому бинтуй мої, до крові збиті ноги,
    Бинтами з плащаниць, хоругв, знамен…
    Бо я живу в часи, в які я молюсь Богу –
    Одному, вищому від будь-яких імен!...

    Кумпала Вір,
    23.02.2010 року,
    м. Хмельницький


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.36)
    Коментарі: (4)


  42. Андрей Мединский - [ 2010.04.07 15:01 ]
    ***
    Как привокзальный ребенок мусолит пряник
    поднятый с неба (а кто тут ему подаст?).
    Время пришествия светится на экране
    очень напоминающем иконостас.

    Линия жизни на липкой его ладони,
    влажной и бледной, еле скрывающей дрожь, -
    жизнь бесконечна, да только судьба обломит
    мерою из сухарей, переживших рожь.

    Мчатся составы туда, где белеет парус,
    борозды грубо высушивают ладонь.
    Осень, похожа на рыжий двойной Икарус,
    ездит, насилуя песенку под гармонь:

    мол, день рожденья, и прочее, к сожаленью.
    Радости всей-то – гармошка у старика.
    Жалкий ребенок по жизни узкоколейной
    едет, в ладошке зажав коренной сухарь.


    Рейтинги: Народний -- (5.52) | "Майстерень" -- (5.53)
    Прокоментувати:


  43. Анастасія Купцова - [ 2010.04.07 14:38 ]
    Відчайдушна
    Шовкова сукня і лілеї білі...
    Зима..Всюди холодні заметілі...
    Вона іде із квітами в руках;
    Із неба сніг і сльози на очах...
    Він не прийшов, але вона не ждала..
    Він обманув, але цього вона чекала...
    Він вже забув як палко полюбив,
    Як серце в ній і душу загубив...
    А завірюха стогне й сніг здіймає...
    Вона ж і досі ще його кохає...
    Вона ще й досі вірить в ту любов,
    І думає, що він вернеться знов...
    Лілеї білі падають додолу...
    Кружляють із сніжинками по колу...
    У серці крик...душа шалено грає...
    Вона мовчить...вона його кохає...
    2008р.


    Рейтинги: Народний -- (5.17) | "Майстерень" -- (5.17) | Самооцінка 4
    Прокоментувати:


  44. Анастасія Купцова - [ 2010.04.07 14:54 ]
    Такий собі ПоЗиТиВчИк
    Не плач, не бійся, не мовчи,
    Від болю голосно кричи,
    Не бійся просто полюбити,
    На думку інших всіх - забити!!
    Не бійся жити і кохати,
    Своє життя в руках тримати,
    Не комплексуй, вмій гідно жити,
    Себе,таку як є, любити.
    Собою завжди будь в усьому -
    Ніколи не соромся цього!
    Собою будь будь-де й коли:
    Кохай, борись, живи, люби!!
    Іди вперед, не переймайся,
    Ні перед чим не зупиняйся,
    Не бійся плакати, кричати,
    А бійся під час мук мовчати,
    Люби себе завжди такою:
    Щасливою і молодою,
    Люби себе й усіх люби,
    Собою будь будь-де й коли))))))


    Рейтинги: Народний -- (5.17) | "Майстерень" -- (5.17)
    Коментарі: (1)


  45. Анастасія Купцова - [ 2010.04.07 14:51 ]
    Молитва
    Де Ти? Я так до Тебе хочу...
    Моє життя пусте й німе...
    Тобі щодня усе шепочу
    І віри шлях мене веде...
    Ти там, на небі, серед щастя,
    Між янголят і між людей...
    Моє життя – це чорні масті...
    Та сліз не видно з-під очей...
    Я знаю, Ти мене чекаєш...
    Як кожного посеред нас...
    Теплом своїм Ти зігріваєш
    І нам даруєш світлий час...
    Прости нам, ми не гідні цього...
    Ми лиш мурашки на землі...
    Ми тіні тих, хто був до цього
    Їхнім шляхом нам треба йти...
    Ти ж знаєш, ми у Тебе вірим...
    У Твої вчинки і слова...
    У ніг Твоїх вся Україна...
    Та що там...навіть вся Земля...
    Ти милосердний до прокляття,
    Ти віриш всім єством у нас...
    Твоя наснага і завзяття
    Дарують нам цей довгий час..
    А потім ми йдемо до Тебе...
    В Твої обійми, вічний шлях..
    Прощення молимо у неба
    Й несем гріхи в своїх руках..
    І Ти їх щиро пробачаєш...
    Ти віриш в нас, дітей Твоїх..
    Ти нас, мов батько наш, плекаєш
    І любиш, мов дітей Своїх..
    Тож Боже, поможи нам знову...
    Дай силу шлях життя пройти...
    Даруй життя й любов усьому,
    Що в світ змогло з життям прийти...
    Де Ти? Я так до Тебе хочу...
    Моє життя пусте й німе...
    Тобі щодня усе шепочу
    І віри шлях мене веде...


    Рейтинги: Народний 5 (5.17) | "Майстерень" 5 (5.17)
    Коментарі: (1)


  46. Ірина Білінська - [ 2010.04.07 14:27 ]
    ПРОСТИ МЕНІ ЦЕЙ ДОЩ
    Пробач мені цей дощ, що за вікном
    шепоче нерозбірливо і тихо.
    Думки та почуття сплелись у вихор
    і світ перевертається вверх дном…

    Мовчання сумом сходить на уста
    і котиться краплинами додолу.
    Напевно, це також дарунок долі –
    дощем розбавить тишу, бо густа…

    А кроки наші тануть у весні –
    земля пливе, промокла аж до серця.
    Я обіцяю виправити все це –
    лише прости цю зливу - у мені…


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.45) | "Майстерень" -- (5.41)
    Коментарі: (8)


  47. Василько Крицко - [ 2010.04.07 12:52 ]
    Коханій.....
    Ти приходиш до мене в ночі,
    І даруєш - сон диво-казку,
    Проганяєш печалі сумні,
    І даруєш мені ніжну ласку.
    Ти немов би Принцеса чи Фея,
    Ти неначе цілунок п`янкий,
    Ти для мене велике є щастя,
    Хвала Богу ти моя , я твій!!!!!!!!!!!!


    Рейтинги: Народний -- (5.19) | "Майстерень" -- (5.19)
    Прокоментувати:


  48. Тетяна Кафтан - [ 2010.04.07 11:55 ]
    Зізнання
    Я не в силі читать твој думки,
    Я не в змозі відгадати почуттів.
    Та, все ж мені важливо знати,
    Чого ти хочеш і хотів.

    Довкола нас цвіте буйне життя.
    Слова кохання линуть на роздоли.
    Кохаю щирим серцем я тебе,
    Та про взаємність ще й немає мови.

    І я прошу - всю правду розкажи:
    Чи граєш, чи по-справжньому кохаєш?
    Не муч! Моє серце облегчи,
    Якщо ти серце, а не камінь маєш.


    2006 р.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  49. Мара Щира - [ 2010.04.07 11:54 ]
    На добраніч, любий(а)
    Латати мозок грубими нитками
    Обличчя німе
    Не залишилось нічого ні тата ні мами
    Вода з хлоркою. Чай
    Гидкий цукор, скалічені очі
    Гарячий лід
    Ночі, ночі…ночі-ночі. НОЧІ!
    Провалля
    Напитися хочеш?
    Латати мозок. Навіщо, нікчемо?
    Видери очі. Забери їх.
    Сховай до кишені
    Закрий їх до скрині, розмалюй фарбами
    Наприклад у сині
    Збери мозок до купи.
    Віником з асфальту. Вклади до голови
    Латай грубими нитками
    Зроби з мене ляльку
    Запакуй у картон, засип пінопластом
    І пошли до Африки
    Латай мозок, не шкодуй шовку


    Рейтинги: Народний -- (5.21) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (4)


  50. Оля Оля - [ 2010.04.07 09:53 ]
    о нем.
    неэмоциональный.
    циничный и брутальный.
    взгляд замкнутый, хрустальный.
    сухой. почти зеркальный.
    а голос твой спокойный.
    такой самодовольный.
    бесчувственный. убойный.
    и гладкий полирольный.
    ты непонятный очень.
    запутанный. а впрочем..
    твой нож уже заточен.
    и ждет спокойной ночи.

    2010


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.31) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (2)



  51. Сторінки: 1   ...   1325   1326   1327   1328   1329   1330   1331   1332   1333   ...   1816