•  ***

Од нелюбові до любові
щось має статися у слові.

•  Терор

Вокзал Краматорська, як лебідь,
раптом завмер у небі.

•  ...

Ти не напишеш долю як романи.
Як повісті, де лінія одна,

•  Дітовбивці

Ти вчора, орку, вбив дитину,
На роздоріжжі розстріляв.

•  Поетці М...

Ти гортаєш свою самотність,
як гортають книжки старезні

•  З циклу

*****
Лялька-мотанка час вибирає і руки

•  З циклу

*****
Отамани вітрів

•  З циклу

*****

•  З циклу

З циклу «Карпатські бранзолєти"
*****

•  З циклу "Карпатські бранзолєти"

Доба в Карпатах

•  З циклу "Карпатські бранзолєти"

Драголяйники* ночі
крилаті, безкрилі

•  З циклу

Неназдогадь* шукати щастя – легше.
Так більше світла

•  З циклу

За батярським мотивом.

•  З циклу

Прощання

•  З циклу "Карпатські бранзолєти"

Забаритися в горах…
Сусідами – янголи.

•  З циклу "Карпатські бранзолєти"

Щедро вечорове

•  З циклу

У світ сипкий залюбиться
вертепник молодий,

•  З циклу

Писанкове

•  З циклу

Передвеликодній мотив

•  *****

З циклу «Карпатські бранзолєти»

•  *****

З циклу «Карпатські бранзолєти»

•  З циклу

*****
Бесаги на горі,

•  Передсвітанкова замальовка

Відпустила кермо
на крутім повороті

•  *****

У колах перстнів янголяти плечі,
а згодом личко світле над фатою

•  Етюд між торговими рядами

Ярославові Саландяку

•  Попутникам

Друзям-пеемівцям

•  *****

Старе кіно – виткі в оману сходи.
Під руку мовить вечір.

•  *****

Відступаєш од вітру в обличчя. На клопіт
відшукав занебесся – дитям на руках.

•  Етюд про закінчення року

Божевільному грудневі груди здіймаються гАряче –
на проталини-стріли війна піднебесна лягла.

•  *****

Себе впізнали
у прощанні готики

•  Етюд із портретом

Удвох за місто викотили літо,
а втім не все відчули золотим.

•  Осінь 2014 року

Ні, не стінами вітру
спинити в дорозі різдвяне.

•  *****

Незахищена муза.
Підніжжя.

•  *****

Салютують високо дерева ворОнами,
голубам обігріті дахівки для бесіди.

•  *****

Розкрутили вітри каруселі афіш,
і світлин

•  Етюд із малечею

Малюкам танцювати навшпиньки
біля доброї-доброї осені.

•  Зустріч

Сколихнули розмову – вуаллю між нами,
від найлегшого подиху – порухом подиву

•  *****

З образІв недовершені погляди стерті,
а залишені – в обрисах гострих.

•  *****

У прозоре вдягається темінь.
Б’є на сполох.

•  *****

Колишні плями…
Кажеш, від чорнильниці?

•  *****

Павутина, клепсидра - душі танцівниця,
і надбитий ліхтар,

•  День народження

НадихАли літа і нахабно напали –
пилюга на очах, не змахнеш сивини.

•  Етюд із трьома

  Утрьох шукали барви - просто так і так непросто – в поступі готичнім. Той віддзеркалював, а той відтак зайчатком сонячним торкав обличчя. Світив мовчазно третій угорі собою й диском, пильно невеселий, бо дзеркалу – химери на порі, бо вже зайчатко похапцем на стелу… Вітало місто кожного, хоча галоп обрали в передщасті різнім. У дзеркалі пожовклий час ячав, зайчаткові живинка – перевізник… А третьому… котити б диск утрьох, щоб ліпше вічність барвили та келих і маляр, і поет, і третій… Бог, що буде завше першим невеселим.

•  *****

Придорожніми мертві.
Не з косами…

•  *****

Німі красиво розмовляли жестами,
так, наче річка,

•  Міський диптих

1.
Привітався бароко

•  Перемир'я

Приспали крівцю у грозі
і Схід, і Захід.

•  *****

А мусиш мати
просвіт,

•  Біль

В порожнечі від ночі – ні знаків, ні значень,
підвісна переправа та й годі – мужній!

•  *****

Декламує гроза
віртуозно,

•  *****

За червоні буйки суєти –
невмолимим,

•  Випускниці

О дівчата, одягнені раннім туманом
і стрімкою веселкою,

•  *****

Заштрихований дозем
і чарка по кругу,

•  Першочервневий етюд

Передвесільно. В ранку вус підкручено,
і кожен кучер вибриком тонким.

•  В полудень у полі

Без вітрів
духовому оркестру жари

•  *****

Ми з тобою, мій вороже, вічної крові.
Відпускаю я шепіт, моління і спів

•  Східноукраїнський образок

Місто-гойдалка – хто не впаде? Місто-гойдалка,
зачудоване масками, ними ж розхитане.

•  Сільська ідилія

Відпружинили небо
отави,

•  Етюд про тебе, рідну

Оланцюжена Сходом, тікаєш на Захід, прописала майбутнє на стрічках коси. Розфасовані ворогом охи і ахи відхили, почерпнувши з води та роси. Не повернеш. Ітимеш надалі сакрально – серце в розвідку боєм, на таці – калач. Від сусідки - примари із казки-ґуральні - в камуфляжах, бинтах, голяком – антураж! Доганяють, хапають за плечі запекло, а найнижчий – за горло… Кістлява рука… І шепочуть на небі: тепліше вже… тепло, а тобі не упасти б якось на витках. Мати б линву від Бога, бо крівця в болоті, ще й рогачкою бруд, що несла за поріг,
й мироточить дорога

•  *****

У запитнику літа, брунатнім запитнику
сто питань багрянистих – не скреслиш. Помрій

•  Желехолет

Захотілось на небо на сьоме -
і намарно тягнулась рука…

•  *****

Довкола церкви обруч молитов –
розкручений, аж відблиски за обрій.

•  Етюд з війною

Чужі базари в тарганах, свої ж – рушійна сила… Стара перекупка війна, кремлівська хвойда з бодуна на смерть ціну скостила.
- Кому? Майданівцям? Беріть! Хохли, у чергу скопом. Троянський кінь он на порі – найкращий, вірте, із дарів за сто покупок оптом... Небесною… І будуть ще дари по самі вінця. І хміль, що Сходом потече, - чортам на стіл могоричем. Хильни і ти, не бійся. І хист перекупки хвали продати зашкарубле за кілька відблисків золи, в яких і Небо будь-коли себе… своїх загубить.

•  *****

Знову полудень.
Вельми спішить.

•  Сповідь

З небом нині, мамо.
В небі нині, мамо,

•  *****

Чи не вихлюпнеш, сонце, весну мені завтра,
та таку, щоб омани ні крихти, ні звуку,

•  Прелюдіє

Віднеси у траву молоденьку,
в переповнену колами тишу

•  *****

По собачім витті,
що багряним димком,

•  *****

Мерехтіння, чорте… Ні, здається -
достобіса мертвих кольорів!

•  Російському завойовнику

Що ж, дивуєш каптаном,
капканом

•  *****

Заворітня,
завулок у тиші –

•  *****

О зелений,
о змію,

•  *****

Казки і карти сплутано над ранком
без дотиків кисільних берегів.

•  Етюд з лебедями

За нахраписту зиму,
за обрії ветхі

•  Поетам-майданівцям

А ніч - як горло, здавлене стопою,
а день такий… у квітні листопад!

•  *****

Обігріла правиця,
й зимове осоння -

•  Два етюди

Вгомонюся?

•  *****

Ксенії Озерній

•  Ірреальний етюд

Від леготу до світлої легенди, а там чужинці – ніби тіні плям, і дух інверсій допече заледве, і забобони на куті стола чемніш од мухи ситої у снінні, і добра муза вже без риштувань. Останній гість не той, котрий камінний, останній дощ собі - словянський Пан. Міняєш долю так, як заманеться, пером і часто серця вишиттям. Правиця знає: не її Жар-Птиця, тому й висОти завше до пуття… Любов не нищать сумніви і шати, борги зими і чортове пенсне. Якби ж то, друзі, знову не вертати туди, де час в три шиї пожене.

•  Натхнення

О зблиски з волі Божої містичні! -
нагально янголяті тчуть весну,

•  *****

Пересипає віхоли
клепсидра

•  Здвиг

Відмовляєш
у затишку

•  Метаморфози* мрії про Євросоюз

Так, неначе з намиста небесного,
вибирала Європу собі.

•  *****

Може, щастя… А може, ліхтарня,
де проміння холодне невпинно…

•  *****

О мимовільне видиво з повторами,
коли з рулетки ночі не зеро:

•  *****

Ще не вибарвив ранку –
скупець чи нездара?

•  На Говерлу

Ледь упіймано в небі чертоги
і розсміяний камінь.

•  Цегельня

Поза небом тебе ошукають
димарі й вагонетки скрипіння,

•  *****

Феєрверків нічних високостя
перевтілено в небо і птицю,

•  Ранок у місті

А за пасмами сонця чутки у чумарках,
барабани каштанів, рівняння на дріб,

•  Кривий танець

За відмову від літа – удвох аж до схилу,
де стовпи і сліди – епілоги тепла,

•  *****

Ліхтарі володіли весіллям,
голубами з різьби та небес,

•  Передосінній ряд

Оминаєш усіх на планеті присутніх,
арка зморшок - очима відгранена даль.

•  *****

Прозрілий суд
над маревом віконним,

•  Кропива

Зелені амазонки
б’ють на сполох

•  *****

Привідчинені двері – не кожному вітру,
де на вивіски моляться натовп і твердь*.

•  *****

І все одно
знічев’я так не варто

•  *****

Вино в ріжку
і хліб на підвіконні,

•  *****

Піаніно в саду. Принахилені звуки і локони.
Ти не граєш по нотах – по карих моїх - не відвів.

•  *****

По стеблині тонкій
між веселки пташині –

•  *****

Війна між нами. Біженцями долі.
Не сонцю перша скрипка золота.

•  *****

Давніємо, як посох у правиці,
як перший тан у відблисках вогню.

•  *****

Опустіли вулиці розкішні.
Сум. Сум’яття. Імпульси судин.

•  *****

Опоясаний віком.
На спів лебединий –

•  На поверхню

На поверхню!
Зникати й ховатися годі!

•  Майже казка

Дивовижа дитинства в дощі довгополім
і босоніж в мої зашкарублі літа,

•  *****

О, різьбою упійманий рай закулісний!
Відмолилася скрипка, як Богові Бог.

•  Самотність

Бодай відчути дихання гінця,
віконний щем і вістку-акварель.

•  *****

Не проспати б себе,
ані літ зеленавих!

•  Хатній диптих

1.
До старезної печі –

•  *****

Люд пішов, і зосталися хрест зі сльозою
і земелька в обіймах моїх і вінків.

•  *****

Помолитися Богові, світлості, фрескам
і на битому склі, що криваве давно,

•  *****

Твоє пророцтво
вороном об шибку –

•  *****

Ти вихоплюєш ніч,
як хустину факір.

•  Варіація за Стівенсоном

Не привітавши падіння і милиці,
вирвешся вітром з аркана та жаху

•  *****

Засинав між печалями – в небо сліди…
А звідтіль – голіруч і завжди стрімголов.

•  Ранковий пейзаж

Переповнено ранок богемними стартами.
Три вікна мої – триптих останньому сну,

•  *****

Зачинити минуле – і в ніч навпрямки.
Жменю крихт одинокому ворону.

•  *****

Зимують богами
над полум’ям рими.

•  *****

Твоя таємниця учора - як берег навпроти,
а річка між нами топила й топила човни.

•  Передсвяткове

А спочатку очам
білосніжна фата

•  *****

На моєму плечі
дочаклує зима,

•  *****

…І раптово
останнього бісика

•  *****

В денниках осені
букви похило -

•  Ох і різні ми, рідна

Ох і різні ми, рідна,
хоч вінчана пара.

•  *****

Наші кола давно
підкорились воді,

•  *****

Відцуравшись
пітьми сторожі,

•  *****

Ми скорилися
спогаду й осені,

•  Я ЙОГО ОДЯГАВ У КАРТАТІ ОДЕЖІ

Я його одягав
у картаті одежі,

•  ВЕЧЕРЯ З БОГИНЕЮ НЕБА ЕМОЦІЙ

Вечеря з богинею
неба емоцій

•  *****

І ставить життя на таранні таланти,
і ставиш ти кварту, де варто свічу,

•  FINALE

ТанкИ з вітрами. Долі миготіли.
Осипались цілунки за листвою.

•  *****

О, Ваша світлосте любове,
не ті бруківка й чобітки.

•  ФАНТОМНЕ

І щастя, й кави просимо
у пазусі корчми,

•  СУЧАСНЕ КУПАЛЬСЬКЕ

Висвічується ніч. Засвідчено ріку.
Усі твої дива від мене вищі ростом.

•  *****

Вовче сонце вечір похрестив,
темінь опечалює вино.

•  ПОЕТЦІ М...

Уявлялась очима скелі,
аж допоки якось під осінь

•  *****

Кохаю! – раптово постскриптум.
Світлиною зблисну й затихну.

•  ОСІННЄ

Дні пилюгові –
стосами,

•  *****

Завітавши до вічної теми
з дум-клинописів, огнив-рим,

•  *****

Не розкраяно ще, не розкришено
свіжоспечених щастя хлібин.

•  ГАЛИЦЬКЕ ЯЧАННЯ

О, як же приречено,
як безборонно

•  АКРОПОРТРЕТ

Карма - і воїн, і жриця -
світить з її орбіт.

•  РОЗЛУКА

Усе згадав, як очі слізні
твої наснились - карий блюз.

•  УКРАЇНСЬКИЙ ФАТУМ

Загубляться коні
в імлі потойбічній.

•  *****

ДорОгу олюднену, вирвану з лоску,
без тіней, вуалі фарбованих вій

•  *****

Поза оком ночі та Сивіли
навздогін симфонії вітрів

•  ЕСКІЗ ПОЛІТИКУМУ

Знайдуться чорт –
видіння світле

•  *****

Останній дощ -
містерія журби.

•  НІЧНИЙ ПЕЙЗАЖ

Здригнулись видолинку скроні,
кущі у ролі бороди...

•  Без назви

і не почати
назву золоту

•  СУТІНКОВЕ

Тиша як рута.
Законами кроку

•  УЧИТЕЛЬНИЦЕ

Вы нам с изюминкой о Блоке,
принцессой кланяясь ему…

•  ***

може нам вибрати вічності зиск
оклики в подив зітерті

•  МАЛЬОВАНА ЛЮБОВ

Положення у просторі – міражне,
вагоме у конструкціях біди.

•  РАЗОМ ІЗ НИМ

Не манна небесна, а тіло і кров
Господнього Сина із дому людського.

•  ВАРРАВІ

на ловах
останньої втіхи

•  ІСУС НА ВЕСІЛЛІ В КАНІ, АБО ПЕРШЕ ДИВО

А що між ними? Що для них?
Весілля вільний ріст

•  МОНОЛОГ З ПРАСЛОВЯНСЬКИМ ВІДТІНКОМ

Зустрінь мене, смерте, не в білій одежі,
не окликом жаху на зблиску-косі,

•  ЕКСПРОМТ У ЦЕНТРІ МІСТА

Бульварна казка –
не для зваби,

•  ВЕСІЛЬНИЙ КАЛЕЙДОСКОП

Vivat омріяній суботі -
дню оприлюднених надій.

•  ПРОСТИЙ НЕПРОСТИЙ ВІРШ

знову загадкою жменьки
наше майбутнє до плес

•  Без назви

Па(по)стельна гама й ранків завитки,
і ти нараз – на струнці павутини.

•  ЗА БЕРМУДСЬКИМ МОТИВОМ

Вир душі
захований од лоцій,

•  З ЮНАЧИХ ЛІТ

Світлини нічки з відблиску вогню,
жага гітари з віщими очима,

•  ГІМН СУЧАСНОГО ВАГАНТА

Багатству - зась, у шию спокій.
До світла мандрів і осонь!

•  ДОПІДЗЕМЕЛЬНИЙ МОНОЛОГ

Склепіння долі,
правда рук,

•  БЕЗСОННА НІЧ

Лабрекон-вітрило,
фриз підвіконня,

•  СПОГАД ПРО ЩАСТЯ

Ще небо – віщий дивоптах,
ще безневинна Лета...

•  ПРОРОЦТВО ПРО ОСТАННІЙ ВІРШ

(з посмішкою)

•  БИЛИНА НА НОВИЙ ЛАД

Маю, маю ще надію
на дрімучі на ліси.

•  ОПОНЕНТОВІ З СПУ

Старців- рим божок осілий
і навали строф магнат

•  ВЕРШИНА

Нагло не украдена Аїдом,
Кербером не рвана у путі,

•  ФІЛОЛОГІЧНИЙ МОТИВ

Слова-бальзам, порад намисто
даруєм іншим - день у день,

•  НА ПІВДОРОЗІ ДО КІОТО

І цвітом сакури висОти,
і гріє даль, як кімоно.

•  БАЛАДА ПРО БУНТ КАМЕНЯ

Ярославу Саландяку

•  活路

Майбутнє наше на долоні.
Злетить, мов ніч, - не здоженеш.

•  КОРОТКА ОДА КРАСІ

О ні - ні слова! Так, мовчок!
Хай відпочинуть барви й тіні,

•  З Бориса Пастернака. Зимова ніч

Мело, мело по всій землі –
За межі сміло.

•  АКВАРІУМ

Мов небо, гляну з висоти
на світ у скельцях -

•  Без назви

На лезі блискавки світанок,
на списах грому – небозвід.

•  Без назви

Хто нам музику зурочив,
що зродилася в серцях?

•  Блукання

Крок - і відречення, крок - і відречення.
Десь поза оком зозулина грань.

•  АНТИІДИЛІЯ

Жені Бурштиновій

•  Без назви

Коли стихає відчай, оклик сну
тебе торкнеться пальцями Предтечі.

•  Над кухлем

У серці пристрасті ущухли.

•  СЛІД

Хтось був... Пішов, та не минувсь
в очах пустелі.

•  ЗНАМЕННЯ ЧАСУ

Елі, Елі, лема савахтані!*
Голос Сина - не блудний син:

•  Рубої

Життя продовжує безжурне
Уміння бути мудрим дурнем,

•  Ніч

Уже летять мені у вічі
галактик чорні мотилі.

•  Рубої

Емоції - мовби жаринки у жмені.
Жбурляєш їх часто - печуть, мов шалені.

•  Відьмацький мотив

Блукаючі очі з обличчя дощу.
Найкращого красеня відьма цілує.

•  Рубої

Щоб не спинить майбутнього ходьби,
Шукаємо ми мудрості скарби.

•  Хлопцям п...

Чого ми, хлопці, лізли у коня? —
скажи хоч ти, премудрий Одіссею.

•  Перевтілення

Борисові Щавурському

•  Без назви

Тобі, для інших не богині,
тобі, в очах моїх - святій,

•  Рубої

Не просто все, не просто, далебі,
Якщо себе загубиш у злобі.

•  Світлій пам'яті вчителя Олександра Янчука

Задихнувсь, мов свіча, в кулаці коридору,
смерть зустрів у півслові, півдолі.

•  Рубої

О часе, ведеш ти усіх на аркані –
Скорилися грішники та бездоганні.

•  Песимістичний вірш

Море смутку - моя оселя.
Ще живий завдяки плавбі.

•  Рубої

Не часто знаходимо корені суті.
Не завше дано нам основу збагнути.

•  Без назви

Ми, хто з Ісусом... Хто йшли обіруч
до віри й обнови,

•  Рубої

Ні мудрий, ні дужий ніяк не поборе
Той рот, що відкрито, мов скриньку Пандори.

•  Без назви

***

•  Без назви

Все перекидом - долі та справи.
Мотлох нас, мов ланцюг, пасе.

•  Без назви

Слово, що Божим ставало тілом
на перехресті гріховних веж,

•  Без назви

Я до неї з миром, посмішкою свята.
Мчить душа вітрилом - ну, збагни хутчіш!

•  Без назви

Де предвічний базар не стиха,
де лукавство облич і століть,

•  Без назви

Не глузуйте, моралісти,
що намарно я сіяв,

•  На чужину

•  ХРЕЩЕННЯ НА ЙОРДАНІ

Ще не прозріння - сивоплин Йордану,
але й не сумнів - усміхнувсь Йоан,

•  Рубої

О Діогене, вдень хоча б єдину
Ти з ліхтарем хотів знайти людину.

•  Однокласниця

Коли ще юність, мов сторожа,
мене від болю берегла,

•  Хокку

Вигляну в ніч.
Може, там, за дверима,

•  Хокку

Здається, моя душа
подібна до першої миті

•  без назви

Якщо ти від Бога, якщо ти для Бога,
якщо тобі бути таким дано,

•  Дві жінки

Мою любов, з виною безневинну,
дві жінки допалили аж до тла.

•  без назви

Старцює, поки серцем не зігріта
й допоки не запрошена у дім,

•  У ЦИХ НЕЗЛАМНА Є МЕТА Сатиричні твори

Класифікація політиків, яким не варто довіряти
(двома рядками)

•  УСІХ ПЕРЕВЕРШИТЬ ВОЛОДАР ЛЮБОВІ

О світе! Вділив нам любові так мало,
Шкодуєш її, наче бджілонька жало.

•  Рабів собі творить володар ідей

***
Навипередки мчать, мов пси, ідеї,

•  Я долю змінити хотів недолугу

***
Якщо вже доля без козирних карт,

•  Яким вогнем для неба спалахну?

***
Колишній я – без фальші і без люті –

•  Нам сутність душі зрозуміти не просто

РУБАЇ
***

•  Слимак у мушлі - ось який ти, світе.

***
Для мудрого світ наш тісніший од скрині,

•  У кожного літа прудкі, мов коні.

РУБАЇ

•  без назви

***
Затужавіла літ плетениця.

•  Про ворога

Я. Саландяку, І. Банаху, В. Федорчуку, С. Колодницькому

•  без назви

***
І вказав мені Бог на святу…

•  Сповідь східняка

Поєтові Валерію Залізному присвячую

•  без назви

Заспівало серце чуле,
коли чув дзвінке: ку – ку!

•  Романтичний експромт під вечірнім небом

Грізно доля відштормила.
Гріє спокій, наче шаль.

•  без назви

Це ж скільки літ, це ж скільки чорних зим
мені у спадок гетівське прокляття –

•  без назви

Не гультяй і не ледащо,
та гублю надій мости.

•  без назви

Був і правди завіт, був і думки політ,
був і вибух емоцій над болем.

•  без назви

Сподіванню борги не віддав.
Геть душею змалів, здається.

•  без назви

Марії

•  без назви

Щоб не чути оклику халепи,
чом своїм не вірили очам?

•  Пан на ймення НАВПАКИ