Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Богдан Манюк (1965)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Терор
    Вокзал Краматорська, як лебідь,
    раптом завмер у небі.
  •   ...
    Ти не напишеш долю як романи.
    Як повісті, де лінія одна,
  •   Дітовбивці
    Ти вчора, орку, вбив дитину,
    На роздоріжжі розстріляв.
  •   Поетці М...
    Ти гортаєш свою самотність,
    як гортають книжки старезні
  •   З циклу
    *****
    Лялька-мотанка час вибирає і руки
  •   З циклу
    *****
    Отамани вітрів
  •   З циклу
    *****
  •   З циклу
    З циклу «Карпатські бранзолєти"
    *****
  •   З циклу "Карпатські бранзолєти"
    Доба в Карпатах
  •   З циклу "Карпатські бранзолєти"
    Драголяйники* ночі
    крилаті, безкрилі
  •   З циклу
    Неназдогадь* шукати щастя – легше.
    Так більше світла
  •   З циклу
    За батярським мотивом.
  •   З циклу
    Прощання
  •   З циклу "Карпатські бранзолєти"
    Забаритися в горах…
    Сусідами – янголи.
  •   З циклу "Карпатські бранзолєти"
    Щедро вечорове
  •   З циклу
    У світ сипкий залюбиться
    вертепник молодий,
  •   З циклу
    Писанкове
  •   З циклу
    Передвеликодній мотив
  •   *****
    З циклу «Карпатські бранзолєти»
  •   *****
    З циклу «Карпатські бранзолєти»
  •   З циклу
    *****
    Бесаги на горі,
  •   Передсвітанкова замальовка
    Відпустила кермо
    на крутім повороті
  •   *****
    У колах перстнів янголяти плечі,
    а згодом личко світле над фатою
  •   Етюд між торговими рядами
    Ярославові Саландяку
  •   Попутникам
    Друзям-пеемівцям
  •   *****
    Старе кіно – виткі в оману сходи.
    Під руку мовить вечір.
  •   *****
    Відступаєш од вітру в обличчя. На клопіт
    відшукав занебесся – дитям на руках.
  •   Етюд про закінчення року
    Божевільному грудневі груди здіймаються гАряче –
    на проталини-стріли війна піднебесна лягла.
  •   *****
    Себе впізнали
    у прощанні готики
  •   Етюд із портретом
    Удвох за місто викотили літо,
    а втім не все відчули золотим.
  •   Осінь 2014 року
    Ні, не стінами вітру
    спинити в дорозі різдвяне.
  •   *****
    Незахищена муза.
    Підніжжя.
  •   *****
    Салютують високо дерева ворОнами,
    голубам обігріті дахівки для бесіди.
  •   *****
    Розкрутили вітри каруселі афіш,
    і світлин
  •   Етюд із малечею
    Малюкам танцювати навшпиньки
    біля доброї-доброї осені.
  •   Зустріч
    Сколихнули розмову – вуаллю між нами,
    від найлегшого подиху – порухом подиву
  •   *****
    З образІв недовершені погляди стерті,
    а залишені – в обрисах гострих.
  •   *****
    У прозоре вдягається темінь.
    Б’є на сполох.
  •   *****
    Колишні плями…
    Кажеш, від чорнильниці?
  •   *****
    Павутина, клепсидра - душі танцівниця,
    і надбитий ліхтар,
  •   День народження
    НадихАли літа і нахабно напали –
    пилюга на очах, не змахнеш сивини.
  •   Етюд із трьома
      Утрьох шукали барви - просто так і так непросто – в поступі готичнім. Той віддзеркалював, а той відтак зайчатком сонячним торкав обличчя. Світив мовчазно третій угорі собою й диском, пильно невеселий, бо дзеркалу – химери на порі, бо вже зайчатко похапцем на стелу… Вітало місто кожного, хоча галоп обрали в передщасті різнім. У дзеркалі пожовклий час ячав, зайчаткові живинка – перевізник… А третьому… котити б диск утрьох, щоб ліпше вічність барвили та келих і маляр, і поет, і третій… Бог, що буде завше першим невеселим.
  •   *****
    Придорожніми мертві.
    Не з косами…
  •   *****
    Німі красиво розмовляли жестами,
    так, наче річка,
  •   Міський диптих
    1.
    Привітався бароко
  •   Перемир'я
    Приспали крівцю у грозі
    і Схід, і Захід.
  •   *****
    А мусиш мати
    просвіт,
  •   Біль
    В порожнечі від ночі – ні знаків, ні значень,
    підвісна переправа та й годі – мужній!
  •   *****
    Декламує гроза
    віртуозно,
  •   *****
    За червоні буйки суєти –
    невмолимим,
  •   Випускниці
    О дівчата, одягнені раннім туманом
    і стрімкою веселкою,
  •   *****
    Заштрихований дозем
    і чарка по кругу,
  •   Першочервневий етюд
    Передвесільно. В ранку вус підкручено,
    і кожен кучер вибриком тонким.
  •   В полудень у полі
    Без вітрів
    духовому оркестру жари
  •   *****
    Ми з тобою, мій вороже, вічної крові.
    Відпускаю я шепіт, моління і спів
  •   Східноукраїнський образок
    Місто-гойдалка – хто не впаде? Місто-гойдалка,
    зачудоване масками, ними ж розхитане.
  •   Сільська ідилія
    Відпружинили небо
    отави,
  •   Етюд про тебе, рідну
    Оланцюжена Сходом, тікаєш на Захід, прописала майбутнє на стрічках коси. Розфасовані ворогом охи і ахи відхили, почерпнувши з води та роси. Не повернеш. Ітимеш надалі сакрально – серце в розвідку боєм, на таці – калач. Від сусідки - примари із казки-ґуральні - в камуфляжах, бинтах, голяком – антураж! Доганяють, хапають за плечі запекло, а найнижчий – за горло… Кістлява рука… І шепочуть на небі: тепліше вже… тепло, а тобі не упасти б якось на витках. Мати б линву від Бога, бо крівця в болоті, ще й рогачкою бруд, що несла за поріг,
    й мироточить дорога
  •   *****
    У запитнику літа, брунатнім запитнику
    сто питань багрянистих – не скреслиш. Помрій
  •   Желехолет
    Захотілось на небо на сьоме -
    і намарно тягнулась рука…
  •   *****
    Довкола церкви обруч молитов –
    розкручений, аж відблиски за обрій.
  •   Етюд з війною
    Чужі базари в тарганах, свої ж – рушійна сила… Стара перекупка війна, кремлівська хвойда з бодуна на смерть ціну скостила.
    - Кому? Майданівцям? Беріть! Хохли, у чергу скопом. Троянський кінь он на порі – найкращий, вірте, із дарів за сто покупок оптом... Небесною… І будуть ще дари по самі вінця. І хміль, що Сходом потече, - чортам на стіл могоричем. Хильни і ти, не бійся. І хист перекупки хвали продати зашкарубле за кілька відблисків золи, в яких і Небо будь-коли себе… своїх загубить.
  •   *****
    Знову полудень.
    Вельми спішить.
  •   Сповідь
    З небом нині, мамо.
    В небі нині, мамо,
  •   *****
    Чи не вихлюпнеш, сонце, весну мені завтра,
    та таку, щоб омани ні крихти, ні звуку,
  •   Прелюдіє
    Віднеси у траву молоденьку,
    в переповнену колами тишу
  •   *****
    По собачім витті,
    що багряним димком,
  •   *****
    Мерехтіння, чорте… Ні, здається -
    достобіса мертвих кольорів!
  •   Російському завойовнику
    Що ж, дивуєш каптаном,
    капканом
  •   *****
    Заворітня,
    завулок у тиші –
  •   *****
    О зелений,
    о змію,
  •   *****
    Казки і карти сплутано над ранком
    без дотиків кисільних берегів.
  •   Етюд з лебедями
    За нахраписту зиму,
    за обрії ветхі
  •   Поетам-майданівцям
    А ніч - як горло, здавлене стопою,
    а день такий… у квітні листопад!
  •   *****
    Обігріла правиця,
    й зимове осоння -
  •   Два етюди
    Вгомонюся?
  •   *****
    Ксенії Озерній
  •   Ірреальний етюд
    Від леготу до світлої легенди, а там чужинці – ніби тіні плям, і дух інверсій допече заледве, і забобони на куті стола чемніш од мухи ситої у снінні, і добра муза вже без риштувань. Останній гість не той, котрий камінний, останній дощ собі - словянський Пан. Міняєш долю так, як заманеться, пером і часто серця вишиттям. Правиця знає: не її Жар-Птиця, тому й висОти завше до пуття… Любов не нищать сумніви і шати, борги зими і чортове пенсне. Якби ж то, друзі, знову не вертати туди, де час в три шиї пожене.
  •   Натхнення
    О зблиски з волі Божої містичні! -
    нагально янголяті тчуть весну,
  •   *****
    Пересипає віхоли
    клепсидра
  •   Здвиг
    Відмовляєш
    у затишку
  •   Метаморфози* мрії про Євросоюз
    Так, неначе з намиста небесного,
    вибирала Європу собі.
  •   *****
    Може, щастя… А може, ліхтарня,
    де проміння холодне невпинно…
  •   *****
    О мимовільне видиво з повторами,
    коли з рулетки ночі не зеро:
  •   *****
    Ще не вибарвив ранку –
    скупець чи нездара?
  •   На Говерлу
    Ледь упіймано в небі чертоги
    і розсміяний камінь.
  •   Цегельня
    Поза небом тебе ошукають
    димарі й вагонетки скрипіння,
  •   *****
    Феєрверків нічних високостя
    перевтілено в небо і птицю,
  •   Ранок у місті
    А за пасмами сонця чутки у чумарках,
    барабани каштанів, рівняння на дріб,
  •   Кривий танець
    За відмову від літа – удвох аж до схилу,
    де стовпи і сліди – епілоги тепла,
  •   *****
    Ліхтарі володіли весіллям,
    голубами з різьби та небес,
  •   Передосінній ряд
    Оминаєш усіх на планеті присутніх,
    арка зморшок - очима відгранена даль.
  •   *****
    Прозрілий суд
    над маревом віконним,
  •   Кропива
    Зелені амазонки
    б’ють на сполох
  •   *****
    Привідчинені двері – не кожному вітру,
    де на вивіски моляться натовп і твердь*.
  •   *****
    І все одно
    знічев’я так не варто
  •   *****
    Вино в ріжку
    і хліб на підвіконні,
  •   *****
    Піаніно в саду. Принахилені звуки і локони.
    Ти не граєш по нотах – по карих моїх - не відвів.
  •   *****
    По стеблині тонкій
    між веселки пташині –
  •   *****
    Війна між нами. Біженцями долі.
    Не сонцю перша скрипка золота.
  •   *****
    Давніємо, як посох у правиці,
    як перший тан у відблисках вогню.
  •   *****
    Опустіли вулиці розкішні.
    Сум. Сум’яття. Імпульси судин.
  •   *****
    Опоясаний віком.
    На спів лебединий –
  •   На поверхню
    На поверхню!
    Зникати й ховатися годі!
  •   Майже казка
    Дивовижа дитинства в дощі довгополім
    і босоніж в мої зашкарублі літа,
  •   *****
    О, різьбою упійманий рай закулісний!
    Відмолилася скрипка, як Богові Бог.
  •   Самотність
    Бодай відчути дихання гінця,
    віконний щем і вістку-акварель.
  •   *****
    Не проспати б себе,
    ані літ зеленавих!
  •   Хатній диптих
    1.
    До старезної печі –
  •   *****
    Люд пішов, і зосталися хрест зі сльозою
    і земелька в обіймах моїх і вінків.
  •   *****
    Помолитися Богові, світлості, фрескам
    і на битому склі, що криваве давно,
  •   *****
    Твоє пророцтво
    вороном об шибку –
  •   *****
    Ти вихоплюєш ніч,
    як хустину факір.
  •   Варіація за Стівенсоном
    Не привітавши падіння і милиці,
    вирвешся вітром з аркана та жаху
  •   *****
    Засинав між печалями – в небо сліди…
    А звідтіль – голіруч і завжди стрімголов.
  •   Ранковий пейзаж
    Переповнено ранок богемними стартами.
    Три вікна мої – триптих останньому сну,
  •   *****
    Зачинити минуле – і в ніч навпрямки.
    Жменю крихт одинокому ворону.
  •   *****
    Зимують богами
    над полум’ям рими.
  •   *****
    Твоя таємниця учора - як берег навпроти,
    а річка між нами топила й топила човни.
  •   Передсвяткове
    А спочатку очам
    білосніжна фата
  •   *****
    На моєму плечі
    дочаклує зима,
  •   *****
    …І раптово
    останнього бісика
  •   *****
    В денниках осені
    букви похило -
  •   Ох і різні ми, рідна
    Ох і різні ми, рідна,
    хоч вінчана пара.
  •   *****
    Наші кола давно
    підкорились воді,
  •   *****
    Відцуравшись
    пітьми сторожі,
  •   *****
    Ми скорилися
    спогаду й осені,
  •   Я ЙОГО ОДЯГАВ У КАРТАТІ ОДЕЖІ
    Я його одягав
    у картаті одежі,
  •   ВЕЧЕРЯ З БОГИНЕЮ НЕБА ЕМОЦІЙ
    Вечеря з богинею
    неба емоцій
  •   *****
    І ставить життя на таранні таланти,
    і ставиш ти кварту, де варто свічу,
  •   FINALE
    ТанкИ з вітрами. Долі миготіли.
    Осипались цілунки за листвою.
  •   *****
    О, Ваша світлосте любове,
    не ті бруківка й чобітки.
  •   ФАНТОМНЕ
    І щастя, й кави просимо
    у пазусі корчми,
  •   СУЧАСНЕ КУПАЛЬСЬКЕ
    Висвічується ніч. Засвідчено ріку.
    Усі твої дива від мене вищі ростом.
  •   *****
    Вовче сонце вечір похрестив,
    темінь опечалює вино.
  •   ПОЕТЦІ М...
    Уявлялась очима скелі,
    аж допоки якось під осінь
  •   *****
    Кохаю! – раптово постскриптум.
    Світлиною зблисну й затихну.
  •   ОСІННЄ
    Дні пилюгові –
    стосами,
  •   *****
    Завітавши до вічної теми
    з дум-клинописів, огнив-рим,
  •   *****
    Не розкраяно ще, не розкришено
    свіжоспечених щастя хлібин.
  •   ГАЛИЦЬКЕ ЯЧАННЯ
    О, як же приречено,
    як безборонно
  •   АКРОПОРТРЕТ
    Карма - і воїн, і жриця -
    світить з її орбіт.
  •   РОЗЛУКА
    Усе згадав, як очі слізні
    твої наснились - карий блюз.
  •   УКРАЇНСЬКИЙ ФАТУМ
    Загубляться коні
    в імлі потойбічній.
  •   *****
    ДорОгу олюднену, вирвану з лоску,
    без тіней, вуалі фарбованих вій
  •   *****
    Поза оком ночі та Сивіли
    навздогін симфонії вітрів
  •   ЕСКІЗ ПОЛІТИКУМУ
    Знайдуться чорт –
    видіння світле
  •   *****
    Останній дощ -
    містерія журби.
  •   НІЧНИЙ ПЕЙЗАЖ
    Здригнулись видолинку скроні,
    кущі у ролі бороди...
  •   Без назви
    і не почати
    назву золоту
  •   СУТІНКОВЕ
    Тиша як рута.
    Законами кроку
  •   УЧИТЕЛЬНИЦЕ
    Вы нам с изюминкой о Блоке,
    принцессой кланяясь ему…
  •   ***
    може нам вибрати вічності зиск
    оклики в подив зітерті
  •   МАЛЬОВАНА ЛЮБОВ
    Положення у просторі – міражне,
    вагоме у конструкціях біди.
  •   РАЗОМ ІЗ НИМ
    Не манна небесна, а тіло і кров
    Господнього Сина із дому людського.
  •   ВАРРАВІ
    на ловах
    останньої втіхи
  •   ІСУС НА ВЕСІЛЛІ В КАНІ, АБО ПЕРШЕ ДИВО
    А що між ними? Що для них?
    Весілля вільний ріст
  •   МОНОЛОГ З ПРАСЛОВЯНСЬКИМ ВІДТІНКОМ
    Зустрінь мене, смерте, не в білій одежі,
    не окликом жаху на зблиску-косі,
  •   ЕКСПРОМТ У ЦЕНТРІ МІСТА
    Бульварна казка –
    не для зваби,
  •   ВЕСІЛЬНИЙ КАЛЕЙДОСКОП
    Vivat омріяній суботі -
    дню оприлюднених надій.
  •   ПРОСТИЙ НЕПРОСТИЙ ВІРШ
    знову загадкою жменьки
    наше майбутнє до плес
  •   Без назви
    Па(по)стельна гама й ранків завитки,
    і ти нараз – на струнці павутини.
  •   ЗА БЕРМУДСЬКИМ МОТИВОМ
    Вир душі
    захований од лоцій,
  •   З ЮНАЧИХ ЛІТ
    Світлини нічки з відблиску вогню,
    жага гітари з віщими очима,
  •   ГІМН СУЧАСНОГО ВАГАНТА
    Багатству - зась, у шию спокій.
    До світла мандрів і осонь!
  •   ДОПІДЗЕМЕЛЬНИЙ МОНОЛОГ
    Склепіння долі,
    правда рук,
  •   БЕЗСОННА НІЧ
    Лабрекон-вітрило,
    фриз підвіконня,
  •   СПОГАД ПРО ЩАСТЯ
    Ще небо – віщий дивоптах,
    ще безневинна Лета...
  •   ПРОРОЦТВО ПРО ОСТАННІЙ ВІРШ
    (з посмішкою)
  •   БИЛИНА НА НОВИЙ ЛАД
    Маю, маю ще надію
    на дрімучі на ліси.
  •   ОПОНЕНТОВІ З СПУ
    Старців- рим божок осілий
    і навали строф магнат
  •   ВЕРШИНА
    Нагло не украдена Аїдом,
    Кербером не рвана у путі,
  •   ФІЛОЛОГІЧНИЙ МОТИВ
    Слова-бальзам, порад намисто
    даруєм іншим - день у день,
  •   НА ПІВДОРОЗІ ДО КІОТО
    І цвітом сакури висОти,
    і гріє даль, як кімоно.
  •   БАЛАДА ПРО БУНТ КАМЕНЯ
    Ярославу Саландяку
  •   活路
    Майбутнє наше на долоні.
    Злетить, мов ніч, - не здоженеш.
  •   КОРОТКА ОДА КРАСІ
    О ні - ні слова! Так, мовчок!
    Хай відпочинуть барви й тіні,
  •   З Бориса Пастернака. Зимова ніч
    Мело, мело по всій землі –
    За межі сміло.
  •   АКВАРІУМ
    Мов небо, гляну з висоти
    на світ у скельцях -
  •   Без назви
    На лезі блискавки світанок,
    на списах грому – небозвід.
  •   Без назви
    Хто нам музику зурочив,
    що зродилася в серцях?
  •   Блукання
    Крок - і відречення, крок - і відречення.
    Десь поза оком зозулина грань.
  •   АНТИІДИЛІЯ
    Жені Бурштиновій
  •   Без назви
    Коли стихає відчай, оклик сну
    тебе торкнеться пальцями Предтечі.
  •   Над кухлем

    У серці пристрасті ущухли.
  •   СЛІД
    Хтось був... Пішов, та не минувсь
    в очах пустелі.
  •   ЗНАМЕННЯ ЧАСУ
    Елі, Елі, лема савахтані!*
    Голос Сина - не блудний син:
  •   Рубої
    Життя продовжує безжурне
    Уміння бути мудрим дурнем,
  •   Ніч
    Уже летять мені у вічі
    галактик чорні мотилі.
  •   Рубої
    Емоції - мовби жаринки у жмені.
    Жбурляєш їх часто - печуть, мов шалені.
  •   Відьмацький мотив
    Блукаючі очі з обличчя дощу.
    Найкращого красеня відьма цілує.
  •   Рубої
    Щоб не спинить майбутнього ходьби,
    Шукаємо ми мудрості скарби.
  •   Хлопцям п...
    Чого ми, хлопці, лізли у коня? —
    скажи хоч ти, премудрий Одіссею.
  •   Перевтілення
    Борисові Щавурському
  •   Без назви
    Тобі, для інших не богині,
    тобі, в очах моїх - святій,
  •   Рубої
    Не просто все, не просто, далебі,
    Якщо себе загубиш у злобі.
  •   Світлій пам'яті вчителя Олександра Янчука
    Задихнувсь, мов свіча, в кулаці коридору,
    смерть зустрів у півслові, півдолі.
  •   Рубої
    О часе, ведеш ти усіх на аркані –
    Скорилися грішники та бездоганні.
  •   Песимістичний вірш
    Море смутку - моя оселя.
    Ще живий завдяки плавбі.
  •   Рубої
    Не часто знаходимо корені суті.
    Не завше дано нам основу збагнути.
  •   Без назви
    Ми, хто з Ісусом... Хто йшли обіруч
    до віри й обнови,
  •   Рубої
    Ні мудрий, ні дужий ніяк не поборе
    Той рот, що відкрито, мов скриньку Пандори.
  •   Без назви
    ***
  •   Без назви
    Все перекидом - долі та справи.
    Мотлох нас, мов ланцюг, пасе.
  •   Без назви
    Слово, що Божим ставало тілом
    на перехресті гріховних веж,
  •   Без назви
    Я до неї з миром, посмішкою свята.
    Мчить душа вітрилом - ну, збагни хутчіш!
  •   Без назви
    Де предвічний базар не стиха,
    де лукавство облич і століть,
  •   Без назви
    Не глузуйте, моралісти,
    що намарно я сіяв,
  •   На чужину

  •   ХРЕЩЕННЯ НА ЙОРДАНІ
    Ще не прозріння - сивоплин Йордану,
    але й не сумнів - усміхнувсь Йоан,
  •   Рубої
    О Діогене, вдень хоча б єдину
    Ти з ліхтарем хотів знайти людину.
  •   Однокласниця
    Коли ще юність, мов сторожа,
    мене від болю берегла,
  •   Хокку
    Вигляну в ніч.
    Може, там, за дверима,
  •   Хокку
    Здається, моя душа
    подібна до першої миті
  •   без назви
    Якщо ти від Бога, якщо ти для Бога,
    якщо тобі бути таким дано,
  •   Дві жінки
    Мою любов, з виною безневинну,
    дві жінки допалили аж до тла.
  •   без назви
    Старцює, поки серцем не зігріта
    й допоки не запрошена у дім,
  •   У ЦИХ НЕЗЛАМНА Є МЕТА Сатиричні твори
    Класифікація політиків, яким не варто довіряти
    (двома рядками)
  •   УСІХ ПЕРЕВЕРШИТЬ ВОЛОДАР ЛЮБОВІ
    О світе! Вділив нам любові так мало,
    Шкодуєш її, наче бджілонька жало.
  •   Рабів собі творить володар ідей
    ***
    Навипередки мчать, мов пси, ідеї,
  •   Я долю змінити хотів недолугу
    ***
    Якщо вже доля без козирних карт,
  •   Яким вогнем для неба спалахну?
    ***
    Колишній я – без фальші і без люті –
  •   Нам сутність душі зрозуміти не просто
    РУБАЇ
    ***
  •   Слимак у мушлі - ось який ти, світе.
    ***
    Для мудрого світ наш тісніший од скрині,
  •   У кожного літа прудкі, мов коні.
    РУБАЇ
  •   без назви
    ***
    Затужавіла літ плетениця.
  •   Про ворога

    Я. Саландяку, І. Банаху, В. Федорчуку, С. Колодницькому
  •   без назви
    ***
    І вказав мені Бог на святу…
  •   Сповідь східняка

    Поєтові Валерію Залізному присвячую
  •   без назви
    Заспівало серце чуле,
    коли чув дзвінке: ку – ку!
  •   Романтичний експромт під вечірнім небом
    Грізно доля відштормила.
    Гріє спокій, наче шаль.
  •   без назви
    Це ж скільки літ, це ж скільки чорних зим
    мені у спадок гетівське прокляття –
  •   без назви
    Не гультяй і не ледащо,
    та гублю надій мости.
  •   без назви
    Був і правди завіт, був і думки політ,
    був і вибух емоцій над болем.
  •   без назви
    Сподіванню борги не віддав.
    Геть душею змалів, здається.
  •   без назви
    Марії
  •   без назви
    Щоб не чути оклику халепи,
    чом своїм не вірили очам?
  •   Пан на ймення НАВПАКИ

  • Переглянути всі твори з цієї сторінки