<a class=uuser_link href="/contest.php?contest_id=59">ФАНТАСТИКА</a>

ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

2019.02.15 12:45

"Запорожець за Йорданом" (продовження)

Ейн сомхім ал ганес На Бога покладайся, а розуму тримайся. Бог то Бог, та не будь і сам плох. Богу молись, а до берега гребись. Боже, поможи, а сам не лежи. Надія в Бозі, коли хліб у стозі. Ейн ані ела бедАат Бідний лише той, хто не має знань.

Олександр Сушко

2019.02.13 09:32

Васько

Васько Лобстер Вася ніяк не хотів продаватися. Його колеги по нещастю, привезені в Україну однією всесвітньо відомою риболовецькою компанією, одне за одним виловлювалися з акваріумів та йшли на столи столичним гурманам. А цього морського рака ніхто не

Богдан Манюк

2019.02.12 12:00

Девіантні

Дійові особи Омелян Котик, лісник Жанна Котик, його дружина Орест Котик, їхній син Тетяна Котик, їхня дочка Юрко, старший син Тетяни Павлик, молодший син Ольга Смик, колишня сваха Омеляна і Жанни Котиків Зіновій Смик, син Ольги, батько Юрка і Павл

Богдан Манюк

2019.02.08 20:17

Рай на скелях

Море в уяві Адама зчитувало і відтворювало душу рудої жінки, що появилася в його долі нізвідки, а доречніше буде сказати - з морської піни. Так, саме в морській піні побачив її вперше: купалася неподалік скелястого берега, у тому місці, де глибина моря ся

Іван Потьомкін

2019.02.08 12:42

Она по проволоке ходила

Эта история, рассказанная мне дважды, первый раз в Тель-Авиве, на Блошином рынке, а второй раз – в Иерусалиме, у меня дома, связана с популярной песней, конечно же, косвенно. Наша героиня действительно была артисткой цирка и по проволоке ходила. А все ост

Олександр Сушко

2019.02.07 04:52

Мир

Півгодини думав як же мені втішити свою красу аби вона перестала сердитися. Грошей на дорогу каблучку немає, театр за сто кілометрів у столиці – якщо поїхати на вечірню виставу, то електричка приїде назад близько дванадцятої ночі. А треба ще 12 кілометрів

Іван Потьомкін

2019.02.06 12:28

"Запорожець за Йорданом" (продовження)

Ейн леха мішпаха шеейн ба пасул Нема роду без вироду. Ейн мевіін реая мін гашотім Дай дурневі макогон – він і вікна поб’є. Дурному й черепок – цяцька. Ейн мосрім мафтехот бідей ґанав І щуку кинули у річку. Замкнув вовка межи вівці. Ейн міхма

Олександр Сушко

2019.02.05 06:16

Людська любов

От дайте мені відповідь: нащо люди заводять домашніх тварин? Нащо несуть у власний дім чотирилапих, пернатих , покритих лускою чи хітином істот, аби побавившись із ними пару днів залишити без належного догляду? Яка естетика та глузд у тому, аби поруч із с

Олександр Сушко

2019.02.03 07:20

Крізь час

Жінку я сприймаю як витвір мистецтва, як подарунок Богів, як стихію, якій можеш тільки скорятися та висловлювати свій захват. Схиляю свою голову перед нею та мрію, аби небо дало можливість зробити останній подих на цій землі в її люблячих долонях. А

Іван Потьомкін

2019.02.02 12:27

Мунбаз

Цар Адіабени Мунбаз перейшов в юдаїзм і почав жити, а головне – чинити, як велить Всевишній. Голодного року роздав цар частину своїх багатств, щоб нагодувати людей. Запротестувала тоді царська родина: «Предки твої примножували спадок, а ти тринькаєш й

Олександр Сушко

2019.02.02 07:12

Капець

Сусід прийшов з АТО. Прострелена легеня спровокувала рецидив незалікованого туберкульозу, тож довелося лягати в обласний диспансер. За кілька місяців вийшов звідти наче здоровим, втративши десять кілограмів ваги . Держава заплатила за поранення та бойову

Іван Потьомкін

2019.02.01 17:42

...Господь молиться

Скаржились ангели на Господа Бога, що Він потурає Ізраїлю. «Якже Мені не потурати тому,- одповів Всевишній,- кому Я наказав: «Їж і будеш ситий і наситишся, і поблагословиш Господа, Бога твого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі» («Повторення Закону», 8

Олександр Сушко

2019.02.01 04:00

Оксана

Якби мені сказали, що оте мале, миршаве мавпеня з лапатими вухами зацапає найвродливішу красуню на Борщагівці – ніколи б не повірив! Ну як може горбатий від постійної сидні очкарик, який окрім формул у підручниках та каракуль у своїх зошитах нічого не бач

Олександр Сушко

2019.01.31 07:20

Зайці

Унадилися на мій город зайці. Стрибучих вуханчиків як магнітом притягувала качаниста в кінці городу. Вони б їли її удень і вночі, якби не люди. Уранці вздовж грядок влаштовують токовище одуди; вишукуючи черв’ячків туди-сюди бігають трясогузки та чубаті с

Богдан Манюк

2019.01.29 20:49

Восьмеро втомлених і янгол

П'єса на одну дію Дійові особи Янгол, небожитель Вадим, парубок Олена, молода вдова Михайло, ясновидець Калина, медсестра Анжела, колишня бухгалтер Антон, колишній атовець Чоловік московської орієнтації Семен, заробітчанин із стажем Інна, йо

Олександр Сушко

2019.01.29 06:06

Тяжка хвороба

Дарма я жінці почав читати свої вірші. Оті що на «Поетичних майстернях» надруковані. Ой дарма! Вона ж - берегиня! Особа чутлива до лірики, пейзажної поезії. Особливо її вражають віршовані рядки про дубові пущі. Згодом розповіла, що вона там народилася. А

Богдан Манюк

2019.01.28 14:43

Нова касирка

Звичайно, ви чули вислів "встати не з тої ноги". Парубок Захар, з яким довелося мені працювати у Франції, розпочав свій вихідний день саме так. Його злило все, що потрапляло на очі: власні тапки коло ліжка, повернуті носами не в ту сторону, зубна щітка,

Олександр Сушко

2019.01.27 07:46

Пісня

Ох чудасія наше життя-буття! Інколи проходиш повз парадокси і не задумуєшся як таке може бути. Ось наприклад, таке : з весни і до пізньої осені мало не щодня працюю на городі, поливаю зелені насадження, пасинкую, удобрюю, пильную від хвороб, слідкую за сі

Богдан Манюк

2019.01.26 19:41

Поміж миттєвостей

Станція "Laplaz" в четвертій зоні Парижа малолюдна. Більшість електричних потягів, які французи називають рерами, проїжджають її хутко. Миготять вагони. За якихось кілька секунд миготіння поглинає й тебе, зливаєшся з ним, стаєш одним цілим. Тоді геть ус

Олександр Сушко

2019.01.26 05:53

Дар

У житті кожного гомо сапієнса рано чи пізно наступає гормональний дисбаланс і рука тягнеться до пера. Так було і зі мною, так трапилося і з моєю жінкою – берегинею. Вона – дитя стихії, тому і теми у неї відповідні: про погоду і природу. Як почитав перші

Іван Потьомкін

2019.01.25 19:25

"Запорожець за Йорданом" (продовження)

Ейно йодЕа цурат от Недоук дурніший, як бук. Ейно маґІа лекарсулав Не годен у слід його ступити. Ейно шаве кліпат гашум Щербатої копійки не вартий. Ейн хахам кебаал нісайон Не питай старого, а бувалого. Ейн тов кешелі Кожна жаба своє боло

Богдан Манюк

2019.01.25 18:11

Глевкі калачики

Зоряна змокла під проливним дощем і заблукала на вулицях вечірнього Парижа. Як добратися до помешкання, що винаймає? Забула зарятити батарею мобільного, тому не скористається навігатором, а діяти за принципом "язик до Києва доведе" не дозволять слабкі

Олександр Сушко

2019.01.24 08:13

Звичайні дива

Навчив я свою берегиню користуватися комп’ютером та інтернетом. Дівчина до шлюбу зі мною тільки і знала, що по лісі швендяти, та з коропами і бобрами у річці голяком плавати. А нині прогрес – одклацує на клавіатурі відповіді шанувальникам свого блога « Ря

Богдан Манюк

2019.01.23 10:35

Під балконом

Дзяв! Дзяв! - Гав! Гав! - Дзяв! Дзяв! - Гав! Гав! У курортному містечку Мандельє-ла-Напуль, під балконом квартири, в якій тимчасово мешкаю, на поводках господарів сваряться мініатюрний, з головою у формі яблука чихуахуа і опецькуватий з квадратною гол

Богдан Манюк

2019.01.22 21:45

Оповідання по радіо

Масенко прокинувся пізно. До опівночі зчитував з обрію щось потаємне, що залягло б йому на серці небуденним відчуттям, а потім соталося нитками думок. Так налаштовував себе на творчий порив наступного, вихідного дня, коли тема нового його оповідання, як л

Сонце Місяць

2019.01.22 02:19

ноумен

На околиці периферійного міста Д., на теренах малогабаритної квартири скраю останнього поверху панельного будинку, на стереотипному залізному ліжку із пружинною сіткою, пересічний ґендер И. снить або, вірніше, марить, начеб його переслідують (монстри), як

Олександр Сушко

2019.01.21 07:44

Чупакабра

Знайшов його обабіч лісової галявини, там де закінчується молодий сосняк і злітають до неба двохсотлітні ялини. Істота лежала на животі, а з-під її лівої лопатки текла густа, аж чорна кров. Арбалетна стріла сильно застрягла в кістці, невідомо наскільки, м

Олександр Сушко

2019.01.20 04:54

Велике щастя

Любить наш народ владу як собака редьку. Ой любить! Чого тільки не наслухаєшся про наших звитяжних очільників. Особливою популярністю користується Президент. Любить про нього мій сусіда навпроти детально оповідати. Іду уранці на поле косити (є в мене в кі

Олександр Сушко

2019.01.19 04:26

Берегиня

Її ніжка лежала у мене на грудях, а хвіст обвився довкола шиї. “Хай тішиться” - подумав я. А те, що уночі берегиня в запалі почуттів мене трохи погризла - не страшно, заживе як на собаці. Сіднички у неї були м’якенькими, пахли вересом. Манюпунькі волосинк

Олександр Сушко

2019.01.17 05:42

Лиса гора

Дзвінок по смартфону відволік мою увагу від написання чергового опусу про кохання. Шукав риму до слова «циці». А це потребує особливої концентрації уваги. Уява мусить виразно виопуклити ті бездоганні витвори мистецтва, якими обдарувала жінок щедра природа

Олександр Сушко

2019.01.16 09:24

Хрунь

Ось сиджу і думаю - чи все склалося б інакше, якби після армії не втелющився вчитися у швейне СПТУ №42 імені Лілі Карастаянової. Нині там такий собі ” Dream House Hostel» для бідних мільйонерів та крамниця з продажу граніту для пам’ятників собачкам та кот

Ірина Бондар Лівобережна

2019.01.15 20:36

Казка блакитного неба (з циклу «Психологічні казки»)

Сьогодні зранку було неймовірно блакитне небо. І на ньому, як на порцеляновому блюді, смаколики рожевих хмаринок. Ніби вірна прикмета, що щось таки має статися. Неодмінно мало статися, бо вже багато днів я не бачила неба. Воно все було затягнуте суцільни

Віта Парфенович

2019.01.15 14:06

coup de foudre

Інна старанно порпалася у пісочниці, зосереджена на занятті, яким займалася із неабияким задоволенням. Їй було вже чотири, і вона точно знала, що вона дівчинка, бо у платтячку і з бантиком, а напроти сидить хлопчик. Хлопчик приязно усміхався, час від часу

Олександр Сушко

2019.01.12 06:23

Перепічка

У 1932-му я була маленькою і нічого не пам’ятала з тих жахіть, які випали на мою сім’ю. Голодомор забрав чотирьох братів та сестер, а я дивом вижила. А от 1947-й забути не можу і досі. Після збору минулорічного урожаю маму уночі спіймали на житньому пол

Іван Потьомкін

2019.01.11 19:34

"Запорожець за Йорданом" (продовження)

Ейн браха бело тірха Хто людям добра бажає, той і собі має. Добре роби, добре й буде. Роби добро – не кайся, роби зло – сподівайся. Ейн давар каше мелашон гара Нема нічого гіршого над лихослів’я. Ейн дОфі бедлут Бідність – не вада. Ейн дін в

Олександр Сушко

2019.01.11 04:31

Нічний бій

Закінчувався розвід караулу. Як його начальник я отримав пароль від чергового по управлінню, віддав йому честь і скомандував взводу, що заступав на чергування, зробити почесне коло плацом під музику духового оркестру і рушити на свої пости. Все було як з

Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

Поетичні Майстерні

Нові автори на сторінці:

2019.02.15

2019.02.03

2019.01.29

2019.01.26

2019.01.24

Іван Цимбалюк Калиновий

2019.01.21

Величко Анастасія

2019.01.16

• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

	Логін		Пароль

	Зареєструватися?
	Забули пароль?

Огляд	Дата
Майстерень Редакція : "На нашому сайті проза і поезія пов'язані між собою сильніше, аніж зазвичай. Пов'язані особою автора. Тобто, проза авторі..."	2008.05.22