ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2025.11.26 05:49
Пейзаж з уяви
Наближається знову зима,
Я, здається, вже скучив за снігом.
Це б долонями вже обома
Привітав би посріблене іго.

І коли всі ліси, і гаї
Укриває незаймано-білим.
Так зима сипле чари свої,

Тетяна Левицька
2025.11.26 00:16
Ой, Сергію
Ой, Сергію, Сергію,
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.

Борис Костиря
2025.11.25 22:19
* * *
Безсонні ночі. Вічне катування,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.

Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,

Ярослав Чорногуз
2025.11.25 18:07
Золота сивина
Зачарований гаєм іду,
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.

ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –

Ігор Шоха
2025.11.25 15:00
За межею духовного фронту
Коли попса озвучує «шедеври»,
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу

Микола Дудар
2025.11.25 13:49
***
Маню манюсіньке до рук…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…

Іван Потьомкін
2025.11.25 13:06
З голосу Езопа
Любо жити зайчику
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.

Ігор Терен
2025.11.25 12:59
Барани на роздоріжжі
А зла Феміда спати не дає
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.

***
А кін-че-ні корейці згаряча

Ольга Олеандра
2025.11.25 10:42
Вчергове
Вчергове. І наче вперше.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.

Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.

Олександр Сушко
2025.11.25 07:19
Про природу
Пробачте мене добрі люди,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.

За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,

Борис Костиря
2025.11.24 22:14
* * *
Останній осінній листок
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,

Федір Паламар
2025.11.24 12:28
Зелений змій
Мій любий щоденнику! Я лежав у стаціонарі тоді вже, мабуть, четвертий день, із депресією. Лікарі ставилися до мене добре, медсестри й санітари теж. Самогоспіталізувався і порядку не порушував. До мене навіть людську товариську зацікавленість виявляли. Ч

Тетяна Левицька
2025.11.24 10:47
Солоний дощ
Цей дощ солоний простір студить,
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.

Віктор Кучерук
2025.11.24 06:12
* * *
Ксенії Кучерук

Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,

Володимир Бойко
2025.11.24 00:00
Контроверсійне
Поки два українці чубляться за гетьманську булаву, їхню долю вирішує хтось третій. Ті, що облаштовують місце собі в Україні, здебільшого мають мало України в собі. Жадоба влади нестерпніша за сверблячку. Ніщо так не дістає, як чужі достатки.

Борис Костиря
2025.11.23 22:14
Пустир
Я прийшов на пустир, де немає коханих зітхань.
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.

Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поеми):

Пекун Олексій
2025.04.24

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Артур Курдіновський
2023.12.07

Зоя Бідило
2023.02.18

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19

Емі Троян
2022.05.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галантний Маньєрист / Поеми

 Наш Декамерон
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-07-26 20:33:49
Переглядів сторінки твору 274330
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.142 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.136 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ФЕНТЕЗІ
ЩОДЕННИК
СУЧАСНЕ
РОМАН У ВІРШАХ
Еротична проза
Автор востаннє на сайті 2025.11.10 11:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-09 12:48:59 ]
добрий день і Вам, Наяде.
крізь Вас я бачу Сонце,
Ви ним пронизані...
і я Вам трохи заздрю :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осені Наяда (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-09 13:02:33 ]
я теж милуюсь грою світла й тіні -
чарівним флером Ваших горизонтів


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстер Д'Ельфійський (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-09 13:04:16 ]
І я вітаю вас! Моя Наяда,
якщо Наяди мають цю належність,
сьогодні прагнула цей замок роздивитись,
тож як не проти ви, о Мріє, будьте з нами!

Я бачу ви потиснули вже руки,
та пару слів скажу, з того, що знаю. :)

Наяда Осені - з країв далеких, де ще немає людства, як такого, життя спокійне і красиве.

А Мрія - та, яка поетів надихає,
тут на Землі. Я радий, що знайомі
тепер і ви поміж собою. Два світи -
так тісно знов сплелися між собою.

То, що - пішли?
Я був одним із тих, що будували замок цей, багато, що в ньому незвичайного лишилось.
Жива архаїка, хоча корисна часом...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-09 13:11:22 ]
мені за честь прогулянка така :)

цей замок дивний, як і вся місцевість,
все дихає неначе давниною,
але відчутні животворні сили,
тут змінюються всі. чи так здалося?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстер Д'Ельфійський (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-09 13:22:54 ]
Ті шпилі тягнуться угору вище, ніж здається. Тільки зійти на них, не кожному по силі.
Я не відкрию таємниці, розповівши,
що між світами є шляхи-дороги -
найкращі в небі, інші - в нижнім світі,
та не досягши зрілості, не станеш
на них ані ногою, ні крилом.

Цей замок одночасно й монастир,
останнім часом в нім існує Орден
Галантних й Куртуазних Маньєристів,
як для засновників, то це найменше зло,
та разом з тим веселе товариство,
яке підтримує його основи. :)

Він зведений з магічного каміння,
невидимий для погляду чужого
настільки, що в підніжжі збудували
задля якогось президента дачу,
та ми "пішли його", бо геть рагуль...

хоча опісля залишились бджоли.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осені Наяда (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-09 13:25:39 ]
Послухайте, це так співають стіни... Краса! Та в кожнім розквіті я бачу млосний тлін, повільне золотаве загасання...

Ходімте, Мріє, Майстре, залюбки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-09 13:29:03 ]
так ось чому мені тут все знайоме!
ці вежі, келії, і зали, й коридори...
я тут була вже. більше того, Майстре,
я в Ордені була! та втім, кому
я це розповідаю? Ви ж все знали :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-09 13:32:19 ]
печальна Ваша мудрість, о Наядо,
ми всі згасаємо (звичайно, що не ви),
та я життя люблю, допоки є чим жити,
і насолоджуюсь, допоки ще умію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осені Наяда (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-09 13:33:45 ]
тією стежкою я йшла, що між світів, на це спокійне і блакитне світло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осені Наяда (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-09 13:36:52 ]
до кожної крилатої події
своїм пером завжди торкалась Мрія


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-09 13:31:07 ]
Що крок один - то все коротший шлях
До рубежу, де мрії оживають,
Вони в цю мить над Римом ще кружляють,
На мене погляд кидають здаля.

Ще крок один - самотність, мов туман,
Розвіється у променях іскристих.
Сумні дощі в мені тривали вічність,
В душі без Тебе - пустка і пітьма.

Лиш крок один - і я Тебе торкну
Крилом душі відчутним, та незримим.
Влечу у Твоє серце, наче рима -
Реальність стане кращою від сну.

Я знаю, що Господь мене почув -
Від щастя в грудях подих завмирає.
На крилах мрій над Римом я кружляю
Й за крок один до Тебе вже тремчу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осені Наяда (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-09 13:39:14 ]
Зробіть той крок - і буде дощ щасливим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстер Д'Ельфійський (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-09 13:43:31 ]
Вітаю ще одну із Дів Земних!

Наядо Осені, на жаль, чи ж бо на щастя,
так все і є - "повільне загасання".
Було би кепсько, якби світ один
єдиний світ життя згасав невпинно.
Але життя безмежне - йдеш вперед,
і під ногами щедрі подарунки,
в печалі - радість, втрати - не постійні,
живе - живому, це відомо вам...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осені Наяда (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-09 13:56:15 ]
але минуле може й не згасати, коли його залишити у серці


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстер Д'Ельфійський (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-09 13:47:48 ]
Я Мрії вчора обіцяв одне бажання,
яке я виконаю, зрозуміло, в міру сил моїх.

Ми можемо про це поговорити потім,
та не забув я. Вибрала чи ні? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-09 13:55:15 ]
Так, вибрала. Хоча було це важко.
Скажу його хоч зараз, якщо ласка Ваша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-09 13:59:05 ]
Та Ви хотіли мені ще пояснити дещо, ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстер Д'Ельфійський (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-09 14:10:27 ]
Щодо пояснень - схоже, що сьогодні
не так уже й важлива учорашня форма сенсу,
можливо ти вдягнеш питання в іншу форму?
Яка точніше й до бажання підійде?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-09 14:25:00 ]
забудьте про питання,
о Майстре, я відьповідь
боюсь почути :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-09 14:01:59 ]
Я прошу повернути нас в минуле
лиш на добу. Щоб тільки він і я,
а більш нікого. Там він все згадає:
мене і наше виноградне щастя,
що гойдалось у Бога на долоні,
як дитинча – беззахисне і ніжне.

(Доба з коханим чи життя з обридлим –
А що б обрали Ви, великий Майстре?
Хоча для Вас життя земне – не міра,
та уявіть таке собі. То як?)

А потім тут господар наш ласкавий
нехай влаштує маскарад, і маски
кружлятимуть навколо кавалерів
одна за одною. Якщо мене впізнає,
то значить, серцем він уже зі мною,
все інше буде вже на милість долі.

Якщо ж не так все станеться чомусь,
І я побачу, що кохання тут безсиле,
то корабель славетного яСона
хай відвезе мене подалі, світ за очі.
Черниця чи повія – що там далі,
мені однаково. Тоді лише забути
його я схочу. Краще – розлюбити.


1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   43   Переглянути все