ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.10.11 14:55
Кажуть, як прийде Месія,
Судний день перетвориться на свято.
Отож, зодягнені в усе біле,
з накинутими поверх талітами
натщесерце простують юдеї в синагоги.
Навіть ті, хто не молиться в будень
І порушує приписи шабату.
По всі негаразди так хочеться

Микола Дудар
2025.10.11 14:36
На омріяній перерві
В колі спільних сподівань
І живі і напівмертві.
І ніяких запитань…
Жодних натяків на заздрість…
Жодно спротиву на те,
Що чекає нашу старість
Безупречне і святе…

Віктор Кучерук
2025.10.11 12:36
Не кожна жінка має вміння
В комусь запалювати дух, -
Не всім дано у час осінній
Зцілять коханням од недуг.
Тобі одній подяка й шана,
Що до цих пір не ізнеміг, -
Що в тілі сили ще не тануть
І я продовжую свій біг.

Юрій Гундарєв
2025.10.11 12:19
Руйнуючи себе,
я руйную світ,
бо я - його частина.

Відновлюючи себе,
я відновлюю квіт,
бо я - його клітина.

Борис Костиря
2025.10.11 00:09
Я стою під дощем, і мене обпікають потоки.
Ніби голки небес, пропікають до самого дна.
Увійду в тихоплинну печаль, в непорочність затоки,
І поглине мене невтолима п'янка глибина.

Ніби голос небес, прозвучать ці потоки стозвучні
І дістануть з д

Юрій Гундарєв
2025.10.10 21:23
Отже, 9 жовтня Шведська академія оголосила ім‘я лавреата Нобелівської премії з літератури 2025 року. Володарем цієї найпрестижнішої нагороди «за переконливу та пророчу творчість, що серед апокаліптичного терору підтверджує силу мистецтва", став 71-річний

Микола Дудар
2025.10.10 19:21
Плаксивий Жовтень… що тут вдієш?
У нього стрес, йому видніше…
А ти не жнеш, ще тільки сієш.
Сказав би ЩО, як би не вірші…
І спокій твій давно не спокій.
Ти як шахед, і зліт щоночі
В уяві, в снах… їх безліч поки
І голос: — О, (між ними) Отче…

Микола Дудар
2025.10.10 18:58
Під завалами, що на «львівщині»,
Схороню свої душі залишки.
Передбачення, снами віщими,
Не торкатимусь, зайві заклики…
І лежатиму під завалами
Сотні, тисячі років скривджених
Своїм побутом, хай віддаленим
Але ж вибритим і остриженим…

Віктор Насипаний
2025.10.10 17:14
Танцює дощ легенький знов,
Плете із неба холоди.
А я дивлюсь німе кіно,
Де зранку всі спішать кудись.

2.І дощ біжить, немов літа.
А під дощем стоїть дівча.
Чи жде когось, чи просто так.

Віктор Кучерук
2025.10.10 15:36
Потік бажаного тепла
Тече по всьому тілу
Не лиш тому, що не дотла
Осінні дні згоріли.
Горить нестримано вогонь
Дерев різномаїтих,
А я теплом твоїх долонь
Все більш і більш зігрітий.

Сергій СергійКо
2025.10.10 15:20
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу

Сергій СергійКо
2025.10.10 15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу

Сергій СергійКо
2025.10.10 15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу

Борис Костиря
2025.10.09 22:26
Чи є сенс шукати дівчину
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,

Іван Потьомкін
2025.10.09 21:47
Той, хто по смерті захоче розшукать мене,
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький

Олександр Буй
2025.10.09 20:59
Закричав болотяний бугай
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.

Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Пекун Олексій
2025.04.24

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Артур Курдіновський
2023.12.07

Зоя Бідило
2023.02.18

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19

Емі Троян
2022.05.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галантний Маньєрист / Поеми

 Наш Декамерон

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-07-26 20:33:49
Переглядів сторінки твору 272554
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.147 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.142 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ФЕНТЕЗІ
ЩОДЕННИК
СУЧАСНЕ
РОМАН У ВІРШАХ
Еротична проза
Автор востаннє на сайті 2025.07.15 16:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-09 12:48:59 ]
добрий день і Вам, Наяде.
крізь Вас я бачу Сонце,
Ви ним пронизані...
і я Вам трохи заздрю :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осені Наяда (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-09 13:02:33 ]
я теж милуюсь грою світла й тіні -
чарівним флером Ваших горизонтів


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстер Д'Ельфійський (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-09 13:04:16 ]
І я вітаю вас! Моя Наяда,
якщо Наяди мають цю належність,
сьогодні прагнула цей замок роздивитись,
тож як не проти ви, о Мріє, будьте з нами!

Я бачу ви потиснули вже руки,
та пару слів скажу, з того, що знаю. :)

Наяда Осені - з країв далеких, де ще немає людства, як такого, життя спокійне і красиве.

А Мрія - та, яка поетів надихає,
тут на Землі. Я радий, що знайомі
тепер і ви поміж собою. Два світи -
так тісно знов сплелися між собою.

То, що - пішли?
Я був одним із тих, що будували замок цей, багато, що в ньому незвичайного лишилось.
Жива архаїка, хоча корисна часом...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-09 13:11:22 ]
мені за честь прогулянка така :)

цей замок дивний, як і вся місцевість,
все дихає неначе давниною,
але відчутні животворні сили,
тут змінюються всі. чи так здалося?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстер Д'Ельфійський (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-09 13:22:54 ]
Ті шпилі тягнуться угору вище, ніж здається. Тільки зійти на них, не кожному по силі.
Я не відкрию таємниці, розповівши,
що між світами є шляхи-дороги -
найкращі в небі, інші - в нижнім світі,
та не досягши зрілості, не станеш
на них ані ногою, ні крилом.

Цей замок одночасно й монастир,
останнім часом в нім існує Орден
Галантних й Куртуазних Маньєристів,
як для засновників, то це найменше зло,
та разом з тим веселе товариство,
яке підтримує його основи. :)

Він зведений з магічного каміння,
невидимий для погляду чужого
настільки, що в підніжжі збудували
задля якогось президента дачу,
та ми "пішли його", бо геть рагуль...

хоча опісля залишились бджоли.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осені Наяда (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-09 13:25:39 ]
Послухайте, це так співають стіни... Краса! Та в кожнім розквіті я бачу млосний тлін, повільне золотаве загасання...

Ходімте, Мріє, Майстре, залюбки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-09 13:29:03 ]
так ось чому мені тут все знайоме!
ці вежі, келії, і зали, й коридори...
я тут була вже. більше того, Майстре,
я в Ордені була! та втім, кому
я це розповідаю? Ви ж все знали :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-09 13:32:19 ]
печальна Ваша мудрість, о Наядо,
ми всі згасаємо (звичайно, що не ви),
та я життя люблю, допоки є чим жити,
і насолоджуюсь, допоки ще умію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осені Наяда (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-09 13:33:45 ]
тією стежкою я йшла, що між світів, на це спокійне і блакитне світло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осені Наяда (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-09 13:36:52 ]
до кожної крилатої події
своїм пером завжди торкалась Мрія


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-09 13:31:07 ]
Що крок один - то все коротший шлях
До рубежу, де мрії оживають,
Вони в цю мить над Римом ще кружляють,
На мене погляд кидають здаля.

Ще крок один - самотність, мов туман,
Розвіється у променях іскристих.
Сумні дощі в мені тривали вічність,
В душі без Тебе - пустка і пітьма.

Лиш крок один - і я Тебе торкну
Крилом душі відчутним, та незримим.
Влечу у Твоє серце, наче рима -
Реальність стане кращою від сну.

Я знаю, що Господь мене почув -
Від щастя в грудях подих завмирає.
На крилах мрій над Римом я кружляю
Й за крок один до Тебе вже тремчу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осені Наяда (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-09 13:39:14 ]
Зробіть той крок - і буде дощ щасливим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстер Д'Ельфійський (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-09 13:43:31 ]
Вітаю ще одну із Дів Земних!

Наядо Осені, на жаль, чи ж бо на щастя,
так все і є - "повільне загасання".
Було би кепсько, якби світ один
єдиний світ життя згасав невпинно.
Але життя безмежне - йдеш вперед,
і під ногами щедрі подарунки,
в печалі - радість, втрати - не постійні,
живе - живому, це відомо вам...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осені Наяда (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-09 13:56:15 ]
але минуле може й не згасати, коли його залишити у серці


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстер Д'Ельфійський (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-09 13:47:48 ]
Я Мрії вчора обіцяв одне бажання,
яке я виконаю, зрозуміло, в міру сил моїх.

Ми можемо про це поговорити потім,
та не забув я. Вибрала чи ні? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-09 13:55:15 ]
Так, вибрала. Хоча було це важко.
Скажу його хоч зараз, якщо ласка Ваша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-09 13:59:05 ]
Та Ви хотіли мені ще пояснити дещо, ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстер Д'Ельфійський (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-09 14:10:27 ]
Щодо пояснень - схоже, що сьогодні
не так уже й важлива учорашня форма сенсу,
можливо ти вдягнеш питання в іншу форму?
Яка точніше й до бажання підійде?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-09 14:25:00 ]
забудьте про питання,
о Майстре, я відьповідь
боюсь почути :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-09 14:01:59 ]
Я прошу повернути нас в минуле
лиш на добу. Щоб тільки він і я,
а більш нікого. Там він все згадає:
мене і наше виноградне щастя,
що гойдалось у Бога на долоні,
як дитинча – беззахисне і ніжне.

(Доба з коханим чи життя з обридлим –
А що б обрали Ви, великий Майстре?
Хоча для Вас життя земне – не міра,
та уявіть таке собі. То як?)

А потім тут господар наш ласкавий
нехай влаштує маскарад, і маски
кружлятимуть навколо кавалерів
одна за одною. Якщо мене впізнає,
то значить, серцем він уже зі мною,
все інше буде вже на милість долі.

Якщо ж не так все станеться чомусь,
І я побачу, що кохання тут безсиле,
то корабель славетного яСона
хай відвезе мене подалі, світ за очі.
Черниця чи повія – що там далі,
мені однаково. Тоді лише забути
його я схочу. Краще – розлюбити.


1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   43   Переглянути все