ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.02.27 06:11
Шум старої яворини,
В тиші зоряних ночей, -
То вповільнено прилине,
То прискорено втече.
Звук, послаблений роками,
Чуйне серце не мина, -
Ходить досі поміж нами
Почуттів палких луна...

Володимир Бойко
2026.02.27 00:26
Всі імперії трималися на війнах, але всі імперії врешті пішли туди, звідки прийшли. Окрім однієї. Якби всі народи заходились повертати все, що колись комусь належало протягом тисячоліть, історія людства скінчилась би швидко і назавжди. Фальсифікації

Ігор Терен
2026.02.26 22:19
А Україна жирний пиріжок
і кожному смакує укусити
хоч би кусок
у жадібний роток,
гамуючи звірячі апетити.

***
А ми поперек горла глитаям

С М
2026.02.26 20:53
одягнись зі смаком
ідучи до танцю
лети ковзаючи
із трепетом літака
ув алмази плечей
усади троянди
швидкі авто і
люди ніби у снах

Володимир Невесенко
2026.02.26 20:38
Місто щулиться, мов шкарбан ,
в мряці киснуть пусті двори,
а у лузі такий туман –
не продивишся, як не зри.

Тане простір – за п’яддю п’ядь,
мла звисає рядном до ніг.
Ніби в засвіти – в непроглядь

Юрій Гундарів
2026.02.26 20:04
Відійшов у небуття видатний український диригент, який лише кілька місяців не дожив до свого 90-ліття…

До речі, не лише диригент, а й письменник, поет, режисер, скрипаль, композитор,
викладач і навіть філософ. Про його музичні проекти, книги й афориз

Євген Федчук
2026.02.26 19:17
Сидять старі на осонні, кістки свої гріють.
Про те, про се розмовляють, про молодість мріють,
Коли ще було в них сили весь день працювати,
І до ранку до самого потім танцювати.
Сидять, курять самокрутки, мирно розмовляють,
Коли тут повз них Секлета –

Сергій Губерначук
2026.02.26 17:52
Я вигляну з віконечка –
маленька замальовочка!
Не там, а тут
увесь наш театральний інститут
розсівся в рамки портретів
відомих акторів і пасивних поетів.
Що вже тут їм викривати,
коли вже видно й так,

Юрій Гундарів
2026.02.26 12:22
У перші дні листопада минулого року я опублікував на ПМ вірш «Гекзаметр гніву», на який отримав від літератора, який (чи яка) виступає під іменем Пиріжкарня Асорті, доволі розлогу рецензію такого змісту: «Що бачить читач, який натрапив на публікацію

Микола Дудар
2026.02.26 11:49
Звучали в голосі на Почет
Сім нот на пагорбі,
на біс…
І щось було від них пророче
Бо саме так рождають Свість…
Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча
Навік зріднилися… Війна.
І тут прийшла потвора суча —

Борис Костиря
2026.02.26 11:47
Літо не відчувається,
як свято без музики,
мов танець німих тіней.
Де буйство плоті
і бризки шампанського?
Коли прийде
справжнє літо?
Коли відбудеться

Світлана Пирогова
2026.02.26 09:38
Вчетверте лютий дихає вогнем,
І пам'ять б'є у скроні, наче дзвони.
Ми кожен ранок починаєм днем,
Де вгризлось лихо, дим і бастіони.

Чотири роки...Скільки в них життів?
Розмов людей, обірваних на слові.
Ми стали старші за своїх батьків

Тетяна Левицька
2026.02.26 09:12
Панічні атаки уже пережиті —
В метро не шукаємо більш порятунку.
Коли деспот спалює сонячне жито
Звикаєш до спазм у порожньому шлунку.

До холоду в домі та мін на порозі,
Прокльонів, матюччя ганебної ролі.
До стигм на хресті, наркотичної дози

Віктор Кучерук
2026.02.26 06:09
Старанно сповите туманом,
Світання дрімає в саду, -
Росою зволожені зрана,
Дерева на сонечко ждуть.
Чекають на подуви вітру,
На світлих годин прибуття,
Мов я на кінець лихоліття
І розквіт нового життя.

Ірина Вовк
2026.02.25 18:41
ХОР ВОЇНІВ СВІТЛА:
«Ця сповідь – тим, чий земний шлях обірвався надто рано,
ставши тихим болем нашої весни.
Ми присвячуємо ці слова кожному дому, що вистояв під крижаним вітром,
і кожному серцю, яке не згасло в сутінках втрат.
Нехай наш сад прокине

Артур Курдіновський
2026.02.25 18:23
Дратує душу тліюче багаття,
Блакить небесну пронизав кармін.
Стою посеред лютого один...
Самотносте! Рубай мене на шмаття!

Роби це без жалю, з палким завзяттям!
Багато невідмолених провин!
Життя - болото. Жодних світлих змін.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Пекун Олексій
2025.04.24

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Артур Курдіновський
2023.12.07

Зоя Бідило
2023.02.18

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галантний Маньєрист / Поеми

 Наш Декамерон

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-07-26 20:33:49
Переглядів сторінки твору 277705
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.147 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.142 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ФЕНТЕЗІ
ЩОДЕННИК
СУЧАСНЕ
РОМАН У ВІРШАХ
Еротична проза
Автор востаннє на сайті 2026.01.02 14:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-09 12:48:59 ]
добрий день і Вам, Наяде.
крізь Вас я бачу Сонце,
Ви ним пронизані...
і я Вам трохи заздрю :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осені Наяда (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-09 13:02:33 ]
я теж милуюсь грою світла й тіні -
чарівним флером Ваших горизонтів


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстер Д'Ельфійський (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-09 13:04:16 ]
І я вітаю вас! Моя Наяда,
якщо Наяди мають цю належність,
сьогодні прагнула цей замок роздивитись,
тож як не проти ви, о Мріє, будьте з нами!

Я бачу ви потиснули вже руки,
та пару слів скажу, з того, що знаю. :)

Наяда Осені - з країв далеких, де ще немає людства, як такого, життя спокійне і красиве.

А Мрія - та, яка поетів надихає,
тут на Землі. Я радий, що знайомі
тепер і ви поміж собою. Два світи -
так тісно знов сплелися між собою.

То, що - пішли?
Я був одним із тих, що будували замок цей, багато, що в ньому незвичайного лишилось.
Жива архаїка, хоча корисна часом...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-09 13:11:22 ]
мені за честь прогулянка така :)

цей замок дивний, як і вся місцевість,
все дихає неначе давниною,
але відчутні животворні сили,
тут змінюються всі. чи так здалося?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстер Д'Ельфійський (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-09 13:22:54 ]
Ті шпилі тягнуться угору вище, ніж здається. Тільки зійти на них, не кожному по силі.
Я не відкрию таємниці, розповівши,
що між світами є шляхи-дороги -
найкращі в небі, інші - в нижнім світі,
та не досягши зрілості, не станеш
на них ані ногою, ні крилом.

Цей замок одночасно й монастир,
останнім часом в нім існує Орден
Галантних й Куртуазних Маньєристів,
як для засновників, то це найменше зло,
та разом з тим веселе товариство,
яке підтримує його основи. :)

Він зведений з магічного каміння,
невидимий для погляду чужого
настільки, що в підніжжі збудували
задля якогось президента дачу,
та ми "пішли його", бо геть рагуль...

хоча опісля залишились бджоли.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осені Наяда (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-09 13:25:39 ]
Послухайте, це так співають стіни... Краса! Та в кожнім розквіті я бачу млосний тлін, повільне золотаве загасання...

Ходімте, Мріє, Майстре, залюбки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-09 13:29:03 ]
так ось чому мені тут все знайоме!
ці вежі, келії, і зали, й коридори...
я тут була вже. більше того, Майстре,
я в Ордені була! та втім, кому
я це розповідаю? Ви ж все знали :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-09 13:32:19 ]
печальна Ваша мудрість, о Наядо,
ми всі згасаємо (звичайно, що не ви),
та я життя люблю, допоки є чим жити,
і насолоджуюсь, допоки ще умію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осені Наяда (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-09 13:33:45 ]
тією стежкою я йшла, що між світів, на це спокійне і блакитне світло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осені Наяда (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-09 13:36:52 ]
до кожної крилатої події
своїм пером завжди торкалась Мрія


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-09 13:31:07 ]
Що крок один - то все коротший шлях
До рубежу, де мрії оживають,
Вони в цю мить над Римом ще кружляють,
На мене погляд кидають здаля.

Ще крок один - самотність, мов туман,
Розвіється у променях іскристих.
Сумні дощі в мені тривали вічність,
В душі без Тебе - пустка і пітьма.

Лиш крок один - і я Тебе торкну
Крилом душі відчутним, та незримим.
Влечу у Твоє серце, наче рима -
Реальність стане кращою від сну.

Я знаю, що Господь мене почув -
Від щастя в грудях подих завмирає.
На крилах мрій над Римом я кружляю
Й за крок один до Тебе вже тремчу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осені Наяда (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-09 13:39:14 ]
Зробіть той крок - і буде дощ щасливим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстер Д'Ельфійський (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-09 13:43:31 ]
Вітаю ще одну із Дів Земних!

Наядо Осені, на жаль, чи ж бо на щастя,
так все і є - "повільне загасання".
Було би кепсько, якби світ один
єдиний світ життя згасав невпинно.
Але життя безмежне - йдеш вперед,
і під ногами щедрі подарунки,
в печалі - радість, втрати - не постійні,
живе - живому, це відомо вам...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осені Наяда (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-09 13:56:15 ]
але минуле може й не згасати, коли його залишити у серці


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстер Д'Ельфійський (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-09 13:47:48 ]
Я Мрії вчора обіцяв одне бажання,
яке я виконаю, зрозуміло, в міру сил моїх.

Ми можемо про це поговорити потім,
та не забув я. Вибрала чи ні? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-09 13:55:15 ]
Так, вибрала. Хоча було це важко.
Скажу його хоч зараз, якщо ласка Ваша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-09 13:59:05 ]
Та Ви хотіли мені ще пояснити дещо, ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстер Д'Ельфійський (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-09 14:10:27 ]
Щодо пояснень - схоже, що сьогодні
не так уже й важлива учорашня форма сенсу,
можливо ти вдягнеш питання в іншу форму?
Яка точніше й до бажання підійде?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-09 14:25:00 ]
забудьте про питання,
о Майстре, я відьповідь
боюсь почути :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-09 14:01:59 ]
Я прошу повернути нас в минуле
лиш на добу. Щоб тільки він і я,
а більш нікого. Там він все згадає:
мене і наше виноградне щастя,
що гойдалось у Бога на долоні,
як дитинча – беззахисне і ніжне.

(Доба з коханим чи життя з обридлим –
А що б обрали Ви, великий Майстре?
Хоча для Вас життя земне – не міра,
та уявіть таке собі. То як?)

А потім тут господар наш ласкавий
нехай влаштує маскарад, і маски
кружлятимуть навколо кавалерів
одна за одною. Якщо мене впізнає,
то значить, серцем він уже зі мною,
все інше буде вже на милість долі.

Якщо ж не так все станеться чомусь,
І я побачу, що кохання тут безсиле,
то корабель славетного яСона
хай відвезе мене подалі, світ за очі.
Черниця чи повія – що там далі,
мені однаково. Тоді лише забути
його я схочу. Краще – розлюбити.


1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   43   Переглянути все