ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.10.26 19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Вячеслав Руденко
2026.10.26 12:19
Хвилі справа, хвилі зліва,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.

І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не

С М
2026.10.25 21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей

Олена Кіс
2026.10.25 17:20
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.

І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та

Артур Курдіновський
2026.10.25 15:28
Віконниці минулого забиті.
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.

Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеєний хрест-навхрест,

Борис Костиря
2026.10.25 14:48
Я жду листа, немов благої вісті
З-за океану чи ошатних хмар,
Немов картину проривного змісту
З могутністю недовідомих чар,
Мов пролісок на буйному узліссі,
Вогонь у безнадійності примар.

Я жду листа, що нині заспокоїть,

Євген Федчук
2026.10.25 14:40
Москалі постійно інших підлістю вражали.
Свого слова, як належить, вони не тримали.
Якщо нині ти потрібний – вони тобі раді,
А, як завтра непотрібний – то миттєво зрадять.
Й не важливо, чи то просто чесне слово дали,
Чи то договір із кимось вони підп

Світлана Пирогова
2026.10.25 12:48
Дощ вицокує гами небесні,
Звуки срібні гомінко дзвенять.
Застрибала грайливая рать.
Хлющ із перстю зійшлися у квесті.

Ніби дивним казковим експресом
Враз знімає журливу печать.
Дощ вистукує гами небесні,

Віктор Кучерук
2026.10.25 07:16
Перевтомлена працею мати
Йде повільно назустріч мені,
Щоб одразу міцніш обійняти
І забути про змучені дні.
І веде за собою до хати,
Де зажурою пахне полин,
Починає всього цілувати,
Ніби я ще малесенький син.

Борис Костиря
2026.10.24 21:29
Що значить зачинені двері
До серця чийогось навік?
Риплять, ніби голос тетері,
У фокусі дальніх повік.
І Вертер пустелю долає,
Читає рядки будяків.
На овидах світлих розмаю
Почуємо шепіт віків.

Іван Потьомкін
2026.10.24 20:57
Супами пахне околиця моя єрусалимська,
Смачними, мало не з усього світу…
Скуштував чимало їх, але на думці зазвичай
З дитинства нічим не замінимий борщ український.
Кажуть, що кухар подав Хубілаю, онуку Чингіс-хана,
Супів найкращих в світі список

В Горова Леся
2026.10.24 18:15
Розгулявся північний, та так уже кріпко і пристрасно!
Ось мою абрикосу в обіймах за ніч роздягнув.
Зняв сукЕнку, порвав і бруківку спідницею вистелив.
Загорнулась калюжа в оборку її осяйну.

Іздаля - ніби бісером жовтим обочина вишита.
Посвітліли і

Тетяна Левицька
2026.10.24 16:02
Сприймаю за жарти,
не скиглю від болю,
та більш ображати
себе не дозволю!
Незламна, правдива,
тверда, наче криця,
пекуча жалива,
стрімка блискавиця.

Борис Костиря
2026.10.24 13:54
Птахи на хижім переніссі
Вільготно направляють гнів,
Такі потужні, наче Ніцше,
В нестримнім сяєві вогнів.

Вони жорстокі і примхливі,
Розумні, злобні і сумні,
У нескоримому напливі

Віктор Кучерук
2026.10.24 09:08
В голосі плинної осені
Чується шелест і свист, -
Вітер захекано носиться,
Падає зірваний лист.
В голосі тім інтонації
Лагідні, гнівні, смішні:
Листя шепоче про грації,
Вітер горланить пісні.

Марія Дем'янюк
2026.10.23 21:29
Стукає промінчиком сонце у віконечко:
— Вставай з ліжечка мерщій, подивись на сонечко!

Вже прокинулись Карпати і хмаркам всміхаються,
Клени, буки та вільха у жовте вдягаються.

Он ялинка і смерека, золотаві шишки,
Білки в гості поспішають на смачн

Юрій Лазірко
2026.10.23 17:23
Із очима як пусті вокзали,
Наше місто ожива.
Світлом дихають благі квартали,
Пісня рветься на слова.

Приспів:
У мелодіях давно забутих,
Нам хотілося усе збагнути,

Ігор Терен
2026.10.23 17:21
З березня до вересня не узріли літа ми,
ось і жовтень хмарою лине в далину.
Синій день за вікнами прикрашає квітами
путь останню осені ранню і сумну.

А ми лише напередодні
зими лихої до весни
помітили, що на сьогодні

Вячеслав Руденко
2026.10.23 14:20
Мілини мліли,
Піском білили.
У тінях сосен
Граки ходили.
Ховався лебідь —
Самотній, босий —
Біліший лілей
У тінях сосен.

Борис Костиря
2026.10.23 12:22
Переломи епох так лякають людей,
Залишаючи шрами болючі.
Тектонічні розлами, розриви сітей.
Голос неба ніхто не озвучив.
Розповзаються тріщини в душах, і страх
Запускає глибоке коріння.
Розбивається амфора. Здавнений крах
Розпускає потворні пагіння

Юрій Гундарів
2026.10.23 11:29
Корінь слова «гуманізм» - «людяний».
Але у деяких політиків дивне уявлення про це поняття…

Гуманізм - це що означає?
Це загиблі вагітні жінки,
це мости і лікарні розчавлені,
це зруйновані вщент дитсадки…

Віктор Кучерук
2026.10.23 05:36
А дощ іде і обмиває вікна,
Змиває пил і спогади старі, -
Ніяк лише з душі печаль не зникне,
Ніщо її не звільнить від жури.
Стікають краплі, наче дні за днями,
Холоне у горнятку теплий чай, -
Утомлений нудьгою і думками,
Боюся нині впасти у відчай.

Олена Балера
2026.10.22 23:06
Оманні сумніви, коли лювов
Свободу втратити зродила страх.
Двох душ єднання навзамін свобод —
Чарівні узи, де ніхто не раб.
Кохання справжнє — в путах не скара,
Воно довік не принесе біди:
Тендітній пташці й клітка — не жура,
Бо спів її солодкий —

Олексій Могиленко
2026.10.22 21:16
Квартонель


Холодами гартована босими,
Зацілована райдужно кольором,
Після Літечка - Осені з грозами,
Хризантема хизується гонором.

М Менянин
2026.10.22 20:59
Є край, що зовуть Україна,
а так це і є Свята Русь,
по світу подіями лине –
коли ще сюди повернусь?

Мав кожен будинок чи хату
і рідні міста чи село,
раділи йому батько й мати

С М
2026.10.22 20:18
У пітьмі
Де лихоманковий цвіт
А чи під водою
Де катран булькотить
Або вранці
Біля радіо
Стіни сходяться щоби задушити
І друзів катма

Юрко Бужанин
2026.10.22 18:31
В інституті алкогольнім,
У лікеро-горілчанім,
Завершився монотонно
Семестр очного навчання.

Ось прийшов спудей на іспит,
Викладач повідомляє: -
Будем визначати вмісти

Євген Федчук
2026.10.22 16:44
Старий дідусь сидів переді мною,
Борідку сиву нетерпляче м‘яв,
Немов слова потрібні підбирав
Й не міг знайти. І паузою тою
Мене все більш і більш інтригував:
Що ж саме хоче мені розказати,
Чого би я іще не можу знати?
А я ж був певен, що багато зна

Ігор Шоха
2026.10.22 15:35
Поки ще летять літа мої,
мрію наші витоки вернути,
де течуть цілющі ручаї
та джерела у чужі краї
і колись проявлене й забуте
повертає на круги свої.

ІІ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Юрій Баюрак - [ 2012.02.12 01:25 ]
    "Куди йдемо?"
    Колядувати будем під Рамштайн,
    А під Сердючку будем гімн співати,
    І на роялі Мурку будем грати.
    Бо так ми хочем.
    В нас така мораль.

    Забудем мову прабатьків своїх,
    Що так плекали старанно і вічно,
    А зараз це все НЕПРІЛІЧНО.
    Оце ми можем.
    Зрадимо усіх.

    Топтатимем могили чобітьми
    І матір продамо ми за доляри,
    Одягнемо рожеві окуляри
    І...будем гнити
    Десь за ворітьми

    У нашій хаті веселяться холуї,
    Чужинці,бусурмани,казнократи
    А після балу будуть в нас стріляти,
    Бо так нам треба.
    Тут ми не свої.

    Життя собак задовгим для нас буде,
    Бо без душі не зможем жить ні дня,
    Без цінностей,молитви,каяття
    І навіть смерть
    Про нас забуде

    Покищо це приснилося мені
    Та думати потрібно вже сьогодні,
    Бо завтра будем на краю безодні.
    Ти хочеш цього???
    Я - однозначно Ні!!!!

    Нью Йорк.2012


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 5
    Коментарі: (2) | "Україна"


  2. Нико Ширяев - [ 2012.02.11 15:35 ]
    Тишина
    К нам обращённый особым взглядом,
    Точно разметивший все плоды,
    Гулко не слышимый, в нас и рядом
    Бог углубляет свои следы.

    Крепнут Его золотые снизки,
    Каждое Слово - ручная кладь,
    Каждое снова - опять и близко.
    Если ж молчит Он - тому бывать.

    Лишнее сказанное коростой
    Замертво падает с давних пор.
    Божье молчание - это просто
    Менее пристальный разговор.

    Божье молчание - карандашный
    Около Слов уникальный вид.
    Так что, когда Он молчит, - не страшно.
    Страшно, когда человек молчит.


    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  3. Олександр Григоренко - [ 2012.02.11 00:23 ]
    ПРИЗЫВ
    Из точки Света, что в Уме Бога,
    Пусть Свет струится в умы людей.
    Да сойдет Свет на Землю.

    Из точки Любви, что в Серце Бога,
    Пусть Любовь струится
    в сердца людей.
    Да вернется Христос на Землю.

    Из Центра, где Воля Бога известна,
    Пусть Цель ведет малые воли людей -
    Та цель, которой сознательно
    служат Учителя.

    Из центра, что мы называем
    родом человеческим,
    Пусть План Любви и Света
    осуществится,
    И да запечатана будет дверь,
    за которой зло.

    Да востановят
    Свет, Любовь и Могущество -
    План на Земле.
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  4. Олександр Григоренко - [ 2012.02.10 20:21 ]
    Лоно Света
    Лотос - цветок священный, поднимающийся из воды.
    Ты симол девственной души, неоскверненый змием страсти...
    Корень глубоко в Мать-Землю погружается
    И оттуда питание жизни извлекая - подымается...
    Цвет твоего духа - душа, поднимает свои белые лепестки,
    Вверх к солнцу Духу, как кадильная чаша.
    Когда цветет искристая радость души, то тина почвы
    И змий страстей окружают только корни и стебель.
    То и другое необходимо для совершенства,
    Змей страсти превращается в мудрость Чистое Сердце.
    Обвиваясь нежно вокруг стебля девственной души,
    Он насытит ее мудростью, которая расцветет лоном Света Любви.
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  5. Олександр Григоренко - [ 2012.02.08 23:15 ]
    Кружева любви
    Любимая, из сердца льется кровь живая,
    Из глаз моих струятся слезы.
    Когда растает паморозь на шарфе скалы,
    Мы Огнем реальности сотворим наши мечты.
    Сердцем перста узоры наших стихов, словно любви кружева,
    Лепестками нежности в них сотканы желания.
    Милая, взгляни, как мир красив,
    Вот строки пред тобою ложу свитками нив...
    Прелестное дитя Великого Сердца,
    Лотоносной искры нетленного Небесного тепла.
    Знай, - верою в тебя согрет.
    Молюся стоя у окна:
    "Небесные силы, моя царица - жемчужина души
    От злого умысла и бед
    Да будет ограждена плащем Огня любви".
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  6. Володимир Сірий - [ 2012.02.08 14:22 ]
    *-*-* ( пеклись молитвою уста...)
    Пеклись молитвою уста.
    Лилося серце парафіном.
    Чекало милості Христа
    В імлу занурене коліно.
    Запакував у сльози гріх.
    Уникнув обшуку невір’я.
    Відніс вину за край доріг.
    Прийшов на храмове подвір’я.
    По вірі, - не урукопаш,
    Подужав кривди суть обманну
    Прицільним словом « Отче наш».
    Та чи грішити знов не стану?

    08.02.12.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (8)


  7. Ігор Штанько - [ 2012.02.07 14:50 ]
    ЗИМОВИЙ СОН
    Село поснуло в ковдрі снігу.
    І люди сплять. Зимовий сон.
    Тріщить під мріями, мов крига,
    пустий застиглий пантеон.
    Джерел шукає для натхнення
    і снить окриллям, розпина,
    нічна пора в попереддення,
    і смутком поїть тишина.
    Шепоче полум’я і сипло
    в каміні гомонять тріски…
    Я відчуваю суть охриплу,
    що шлють з небес мої зірки,
    що кида сонце квантом світла,
    що яв народжує, не сон,
    і проникає… вже проникла,
    до мого серця крізь аксон.
    І вже з’явились на престолі
    шляхи для зречень і прощань,
    лише думки, ще голі-голі,
    пірнають в океани знань,
    де зрозуміло - суть не схопиш,
    дилема вічна – ти – дитя!
    І як знайти потрібні тропи
    у хащах світосприйняття?
    А світу спати, скільки, зимо?
    Із душ не вирвеш віршем зла…
    Хоч серпантиново й незримо
    світ Божий ллється до чола.

    7.02.2012


    Рейтинги: Народний -- (5.33) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  8. Анонім Я Саландяк - [ 2012.02.07 07:48 ]
    ТЕКСТ ДО «ПОРТРЕТА А»
    худ.Я Саландяк

    Якби я маску зняв з лиця,
    то я би плакав без кінця,
    пресвітла сталась би година
    любові Сина
    і Отця.

    Пресвітла сталась би година!
    Єдино - наслідки й причина...
    Єдино - смерті і життя
    найвірогідніша личина
    відкрилась би для сприйняття.

    Єдино - смерті і життя
    хвилюючі й невпинні
    летючі відчуття
    й віддання голубине -
    якби я маску зняв з лиця....

    Якби я маску зняв з лиця,
    то я би плакав, плакав, плакав. ....без кінця!
    до 2000


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати: | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9631"


  9. Кобринюк Ірина Айлен - [ 2012.02.04 14:28 ]
    Зумій себе знайти
    В мовчанні з'являється слово,
    А світло у повній пітьмі.
    Знайти у собі щось прекрасне і нове
    Можна й тоді коли опинився в лайні.

    Життя після смерті проноситься швидко
    То ж ти стережи кожну мить.
    Й хоч поряд з тобою завжди брудно і бридко
    Духовна чистота бруд увесь може змить.

    Коли закрила доля перед тобою двері,
    Не стій і не чекай, що хтось відкриє їх.
    Якщо ти у будинку, а не у пустелі -
    Обернися й побачиш ти безліч відкритих.

    І не старайся кращим за когось бути,
    Комусь догодити чи щось довести.
    Важливо кращим стати ніж учора,
    Тоді ідеальним для всіх станеш ти.



    Рейтинги: Народний -- (5.26) | "Майстерень" -- (5.17)
    Прокоментувати:


  10. Іван Добруцький - [ 2012.02.03 22:57 ]
    Вірю
    Вірю в єдину і щиру любов,
    В благословення і Божий покров,
    Що накриває немов...
    Знаю, настане той день і той час,
    Небо відкриє всі тайни для вас,
    Може, готує і нас...
    Я відчиняю для себе Твій дім,
    Я залишаюсь навіки у нім
    Вірним рабом Твоїм...
    Плоттю наїлися ми неспроста,
    Кров*ю напилися спраглі вуста,
    Чаша Грааля пуста...
    Наші провини Ти щиро прости,
    Грішними в землю небесну впусти,
    Господе, нас захисти...
    Я відчиняю для себе Твій дім,
    Я залишаюсь навіки у нім
    Вірним рабом Твоїм...
    Вірю в єдиного Бога-отця,
    Пасторе, кожна людина - вівця,
    Губиться у манівцях...
    Ти проведи нас на праведну путь,
    Жодного в хащах зі зла не забуть,
    Вчинки до раю ведуть...
    Я відчиняю для себе Твій дім,
    Я залишаюсь навіки у нім
    Господе, сином твоїм...
    Амінь...


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 6
    Прокоментувати:


  11. Володимир Сірий - [ 2012.02.03 15:21 ]
    Багряність осіння
    Багряність осіння сьогодні в бинтах
    Спокутує примхи фатальної долі,
    Шукає до серця крізь спомини шлях
    І зве самотиною в змерзлий чорноліс:

    - Пройдися снігами , листки зворуши,
    Зачую твій поступ і буду читати
    Рядочки поезій твоєї душі
    Про те, як спадали золочені шати

    І , як уповання несли журавлі
    На крилах печальних до сонця дедалі,
    І їхні, до болю тужливі, жалі
    Лягли на янтарну сторінку анналів…

    Ще вигоїть осінь себе з – під бинтів,
    І встане дівчиськом на диво повабним,
    І хто, як не я - брат братів у Христі -
    Ліричною радістю знову заслабне!

    03.02.12.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (11)


  12. Олександр Григоренко - [ 2012.02.02 19:58 ]
    Храните спокойствие
    Один из святых мужей Божиих сказал:
    " ВСЕ БУДЕТ ДАНО ТОМУ,
    КТО УМЕЕТ УПОВАТЬ НА БОГА,
    СПОКОЙНО УЕДИНИВШИСЬ В ТИШИ ".
    Познание этой мудрости просто -
    Чтобы не блуждать по жизни,
    Вместо нервной суеты и спешки,
    Сесть у ног Господа, в тиши,
    И дать возможность Ему
    Поместить нас в течение Его Божественной Силы.
    2012г.



    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  13. Кобринюк Ірина Айлен - [ 2012.02.01 22:04 ]
    За гроші, кажуть, купити можна все
    За гроші, кажуть, купити можна все
    Й ціле життя прожити без турбот.
    Увесь тягар проблем хтось інший понесе,
    А гроші витягнуть із течії скорбот.

    Та пам'ятай, купивши ліжко,
    Не зможеш ти придбати сон.
    Снодійного хоч випий діжку
    В штучний потрапиш лиш полон.

    Так навіть вишукані страви,
    І гори шоколадних плит -
    Не принесуть для тебе радість
    Коли не маєш апетит.

    Купити можеш різні книги
    Літературу, реферати.
    Викладачів й диплом купивши -
    Розуму ти не будеш мати.

    Й придбавши золоті ікони -
    Не вселиш віру в своїм серці.
    А показові жертви і поклони,
    Навряд чи в рай відкриють тобі дверці.

    І на останок, купивши почуття -
    Задовольниш миттєве лиш бажання.
    А зруйнувати цим все своє життя,
    Можеш, створивши ілюзію кохання.


    Рейтинги: Народний -- (5.26) | "Майстерень" -- (5.17)
    Прокоментувати:


  14. Володимир Сірий - [ 2012.01.31 18:40 ]
    Плюс
    Хрест є плюс.
    Два доданки: дух і тіло
    Поєднав Ісус
    Уміло.

    31.01.12.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (16)


  15. Марина Богач - [ 2012.01.23 13:23 ]
    Билина життя
    жила-була...
    в пошуках знайшла
    кольнула радість
    Жызнь - в житті пізнала...
    - Діти сміхом
    мов пінгвіни -
    наше Щастя
    2009р.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  16. Анастасія Поліщук - [ 2012.01.23 05:31 ]
    Не дивись на землю так окрилено...
    Не дивись на землю так окрилено!
    Не для того погляд затаївсь!
    Краще скинь тенета небосхилені
    І лети, поринь в глибинну вись.

    Чи не бачиш - чайки розкуйовджені
    Загрібають лазуровий бриз?
    А вверху, пташинням розтривожені
    Хмари п'ють туманностей кумис.

    Ти не слухай ґрунтово-приземлених,
    Ти літай у просторах богів.
    Бачиш, небо ангелами встелене,
    І Стожар вогняно загорів.

    Ти забудь про фурій помаранчевих,
    Розтули святий портал душі.
    Чуєш, вже натхненням перелащені
    Зорі розв'язали кунтуші.

    Ти не спи, не будь червиво зніченим,
    Не плазуй, а крила випрямляй!
    За тобою - Всесвіт нескалічений,
    У тобі - в майбутнє сивий плай!


    Рейтинги: Народний -- (5.41) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (1)


  17. Марія Дем'янюк - [ 2012.01.19 11:10 ]
    ***
    На покутті горіла свічка
    Що осявала Боже Личко.
    Великі очі у дитяти,
    Яке тримає ніжно мати.
    У погляді Св"ятої Діви
    Любов і Прощення зоріли.
    Чарівне Сяйво із долоні
    Торкається моєї скроні.
    І трепетно дивлюсь ввічі:
    Благословіння,Віра,Вічність...


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (2)


  18. Олександр Григоренко - [ 2012.01.19 02:15 ]
    Утверждение Иисуса Христа для Преображения
    Я ЕСМЬ ЧТО Я ЕСМЬ
    Я ЕСМЬ Открытая Дверь,
    которую никто не может закрыть,
    Я ЕСМЬ Свет, просвещающий каждого человека,
    приходящего в мир.
    Я ЕСМЬ Путь,
    Я ЕСМЬ Истина,
    Я ЕСМЬ Воскресение,
    Я ЕСМЬ Вознесение в Свет,
    Я ЕСМЬ восполнение всех моих нужд
    и потребностей часа,
    Я ЕСМЬ Изобилие, изливающееся всему сущему,
    Я ЕСМЬ совершенное Зрение и Слух,
    Я ЕСМЬ явленное Совершенство бытия,
    Я ЕСМЬ беспредельный Свет Бога, проявленный повсюду.
    Я ЕСМЬ Свет Святая Святых,
    Я ЕСМЬ сын Божий,
    Я ЕСМЬ Свет на Священной Вершине Бога!
    2012 г.



    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  19. Олександр Григоренко - [ 2012.01.19 01:20 ]
    Архитектор Реальности
    Покидая вас,
    цитирую древнего поэта-певца,
    Ныне иерарха века:
    "Мой друг, едва лиш вспомню о тебе,
    Утраты в миг забыты, скорби нет".
    Подумайте же о друге,
    Ходившем по земле тридцать три круга тому назад,
    Об Эхнатоне, фараоне фараонов,
    Кто прозревал грядущее и прошлое,
    Кто видел сквозь космические дали,
    Кто был художником и архитектором Реальности,
    Кто правил как Наместник Божий, употребляя силу
    Во имя просвещения, энергии и мира.
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  20. Марина Богач - [ 2012.01.17 20:50 ]
    казкове життя
    Природа - дивовижні рухи краси,
    Вони дарують любов завжди.
    Хід її величний кожного дня.
    Дванадцять місяців у році,
    Двадцять чотирі дні - відпустка моя,
    Вони рікою насолоди, бринять як казка.
    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  21. Володимир Сірий - [ 2012.01.16 19:03 ]
    *-*-* /чи день, чи ніч/

    Чи день, чи ніч - сліпому не важливо,
    Бо темний будь - який життя уривок.
    Коли видючий світло оминає
    І в темінь йде, - незрозуміле диво.

    16.01.12.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (8)


  22. Олександр Григоренко - [ 2012.01.15 21:51 ]
    Творение по Писанию
    И сказал Бог: да будет свет!
    И сказал Бог: да будет твердь посреди воды...
    И сказал Бог: да соберется вода,
    которая под небом, в одно место...
    И сказал Бог: да произрастит земля зелень...
    И сказал Бог: да будут светила на тверди небесной...
    И сказал Бог: да произведет вода пресмыкающихся...
    И сказал Бог: да произведет земля душу живую по роду ее...
    И сказал Бог: сотворим человека по образу Нашему...
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  23. Олександр Григоренко - [ 2012.01.13 18:02 ]
    Господня молитва Я ЕСМЬ
    Иисус Христос
    Отче наш, сущий на Небесах!
    Да святится имя Твое, Я ЕСМЬ.
    Я ЕСМЬ Царствие Твое пришедшее,
    Я ЕСМЬ Воля Твоя исполненная,
    Я ЕСМЬ на Земле, как Я ЕСМЬ на Небесах.
    Я ЕСМЬ дающий сегодня хлеб насущий всем,
    Я ЕСМЬ прощающий все Сущее сегодня, так же как
    Я ЕСМЬ и все Сущее, прощающее меня,
    Я ЕСМЬ уводящий всех людей от искушения,
    Я ЕСМЬ избавляющий всех людей от всякого порочного состояния,
    Я ЕСМЬ Царство,
    Я ЕСМЬ Сила и
    Я ЕСМЬ Слава Божья в вечном, бессмертном
    проявлении -
    Все это Я ЕСМЬ.
    2012г.



    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Коментарі: (2)


  24. Марина Богач - [ 2012.01.10 18:06 ]
    Різдвяне
    ніч палітрою любові
    в небі висипали зорі
    сяє місяць хмар нема
    в Різдвяні праздники
    мрії хай усі здійсняться
    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (2)


  25. Олександр Григоренко - [ 2012.01.10 13:08 ]
    узором любви
    Лодка - память, жизнь река.
    Крылатая наша душа удостоена чести
    Во всех побывать океанах любви и огня.
    Слушай сердце свое, ему известно все,
    что нужно для исполнения мечты.
    Нас вперед ведет предназначение,
    Вперед - в Изгибы Целого Беспредельности.
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  26. Анонім Я Саландяк - [ 2012.01.10 10:50 ]
    МОЛИТВА ЗА ТАРАСА ШЕВЧЕНКА


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (15) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9609"


  27. Уляна Дудок - [ 2012.01.10 10:20 ]
    Ти лежиш, як пуп'янок троянди
    Ти лежиш, як пуп’янок троянди:
    несповита, крихітна, ясна.
    Двох зірок пухнастих діаманти
    дивляться у серце – аж до дна.
    Бо народження то завжди диво:
    ковдра із мережкою нова,
    Ти така беззахисно-красива,
    і зворушлива, мов ніч Різдва.
    ...Пелюсткам долоньок стало зимно,
    та збагнути б, як Вона змогла? -
    Замість постелі – колюче сіно,
    і з бутонів білих... два крила.

    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (4)


  28. Олександр Григоренко - [ 2012.01.08 18:26 ]
    Любовi полум*я
    Ти посмiхнулась, серце радiсно тримтить...
    Ти менi потрiбна без прикрас.
    Погляд твiй зачарував мене
    Яка ж ти люба, сонечко п*янке.
    Ти бентежиш, звеш, i палатиме душа
    Бо завжди троянд нiжностi жада.
    Ти лише повiр менi -
    Вогонь кохання палатиме завжди.
    Як мало треба нам в життi:
    Свята Радiсть волі Неба -
    творити пiсню лебединих крил любовi...
    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  29. Наталія Крісман - [ 2012.01.08 14:16 ]
    НОВИЙ ВИТОК
    Ідемо ми давно уже наосліп,
    Збиваючись щораз на манівці,
    Не знаєм, що чекає нас в кінці
    І милостей у Бога вже не просим.

    Новий виток, ми знову на межі
    Між світлом і пітьмою, видно прірву.
    Коли себе з лещат зневіри вирвем -
    Пройдем усі життєві віражі.

    Новий виток... А поки що - журба,
    Хоч досі маєм відгомін традицій.
    Анумо витягай з душі по нитці
    Проміння світле, вбий в собі раба!

    Неси хреста, неси без нарікань,
    Вмивай цей світ в джерелах світлоносних,
    І дух, що досі в небо не підносивсь,
    Здійметься ввись, здолає болю грань.

    І скільки б не послав Господь терпінь -
    Дійди аж до найвищої вершини,
    Лиш не зречись у собі ти Людини,
    Як не зрікався людства Божий син!

    Святкує світ. А чи ще прагне істин?
    Лежать у сховку розбрату ножі.
    Новий виток... Ми знову на межі.
    Чи вдасться нам це море переплисти?!..


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (11)


  30. В'ячеслав Шестопалов - [ 2012.01.08 11:49 ]
    На Сіоні
    На Сіоні Будинок Синій,
    Там, говорять, живе Він;
    І, хто вірить у це сильно,
    Той, говорять, Йому син.

    Біля дому стоять екрани.
    Їх читати усякий звик —
    Там накази, які старанно
    Переписують в записник

    Два Архангели; і крилаті
    Коло дому люди снують.
    Дім не вміє чомусь сіяти
    І пливе, наче синя ртуть.

    В коридорі старі дивани,
    Мружить око світлодіод;
    Он є кухня, а ще є ванна,
    Товстопуза, мов бегемот.

    Колонади, балкони, зали
    І кімната з написом: Бог.
    Підійшов Авраам і Сара,
    Предки сонця і багатьох.

    Промовляє нарешті тихо
    Авраам: я журбу приніс.
    Тоді двері, неначе книга,
    Розчинилися. Аж до сліз

    Осліпило болюче сіяння.
    Потягнулася звідти рука.
    Механічна. А на екранах
    Напис виліз: Мене нема!

    2012


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.46) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (6)


  31. Олександр Григоренко - [ 2012.01.08 11:27 ]
    Мама
    Під снігом сосни сонні,
    Сидять на вітах снігурі.
    В небі засяяла зоря -
    Різдва перлина - Мами істина яскравого буття.

    В колисці Боже немовля
    Слово Миру: Ма-а! - промовля...
    Рідною мовою серденько душі у віки:
    Мамо, мамуся, матуся! -
    Тебе зову, Рідна ненечко, моя!...
    2012 р.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  32. Олександр Григоренко - [ 2012.01.07 11:22 ]
    Столб света
    Моя душа, окруженная фиолетовым пламенем,
    Призывает столб света:
    Я ЕСМЬ Присутствие благое,
    Света столбом опечатай меня,
    Светом, что вызван именем Божьим
    Из Вознесенных Владык огня.
    Пусть мой храм он всегда хранит
    От розлада, что послан мне;

    Желания спалить и обратить
    Я призываю в фиолетовом огне.
    Буду во имя свободы взывать
    И тогда я смогу пламенем стать. (3х)

    ПРОЩЕНИЕ
    Я ЕСМЬ дающий здесь прощение,
    Прочь гоню страх и сомнения,
    Всех навек освобождая
    И победой окрыля

    Я взываю полновластно
    О прощеньи ежечасно,
    Сущему всему прощая,
    Милость всюду изливаю. (3х)
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  33. Олександр Григоренко - [ 2012.01.06 15:29 ]
    Веление Сердца, Головы и Руки*
    Сердце
    Огонь фиолетовый в сердце пылай,
    Любовью божественной ярко сияй!
    Ты - милосердие истинно вечно,
    Да буду созвучен тебе бесконечно.

    Голова
    Я ЕСМЬ свет Христос во мне,
    Гори всегда в моем уме;
    Огонь фиолетовый ярко пылай,
    Ум мой навеки освобождай.

    Боже, податель насущего хлеба,
    Ум мой наполни огнем фиолетовым,
    Чтобы в сияньи Твоем небесном
    Стал мой разум разумом света.

    Рука
    Я ЕСМЬ неустанная Божья десница,
    Вечно тружусь, чтоб победы добиться;
    Великая радость для чистой души -
    Путь Срединный смиренно вершить.
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  34. Олександр Григоренко - [ 2012.01.06 15:31 ]
    Пламя обители
    Мой брат и сестра, вы помните меня.
    В вас Великий Источник жизни Святого Духа -
    Бело-огненная серцевина Альфы и Омеги.
    В тайной обители вашего храма пылает Огонь сердца,
    Это горит трехлепестковое пламя - божественная искра.
    Фиолетовое пламя трех лепестков воплощают качества Бога:
    Голубой лепесток с левой стороны - силу Бога.
    Желтый в центре - мудрость Бога.
    А розовый с правой стороны - любовь Бога.
    Достигните силы, мудрости и любви Божественного Царства,
    Закрепленного в вашем трехлепесковом пламени.
    Вы сможете исполнить все свои желания
    Во имя Свободи и Мира
    Всех навек освобождая и
    И радостью победы окрыляя.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  35. Олександр Григоренко - [ 2012.01.04 21:56 ]
    Гуру
    Пробуждение души человека начинается в тайной обители сердца.
    На стенах Храма гуру начертал: Господь - Пастырь мой;
    я ни в чем не буду нуждаться.
    Так, благость и милость да сопровождают меня
    Во все дни моей жизни,
    и я пребуду в доме Господнем многие дни.
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  36. Анонім Я Саландяк - [ 2012.01.01 09:06 ]
    ВЕСНЯНИЙ СНІГОПАД
    За сірою шибкою хмар
    помаранчевий сонця профіль.
    Холодні сніжинки сідають, сідають,
    сідають на твар*
    і тануть... Дурманять, наче хміль,
    примарно і тихо літають,
    мов біло-сніжні душі простофіль.

    Зникають обриси і тіні,
    і горизонт...
    Сніжинки шелестять у ніжній тиші,
    тихіше миші в сіні,
    але дзвінкіше дзвонів у небесній виші -
    во стокрот!

    О! Цей весняний снігопад
    у час відчинених небес...
    Сніжинки в душу залітають
    і там кружляють,
    і не тануть, і не вертаються назад.

    *місцевою говіркою – обличчя.
    До 2000




    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (4) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9629"


  37. Уляна Дудок - [ 2011.12.30 16:22 ]
    Так було і так є
    Так було і так є.
    Допоки ще дихає шкіра,
    і не вицвіла пам'ять
    з Трипільського саду
    ми нестимем для світу офіру,
    як золото, миро і ладан.
    Так було і так будем:
    степовими синами
    цілувати землю у груди,
    на скрижалях вітрів святити
    родинні багаття,
    від олжі, як від сажі
    омивати вранішні лиця,
    молитвами рубати
    давніх оков прокляття
    і ставати вірою вищі
    за зерня гірчиці.
    Так було і так є –
    сіячі і творці.
    І хоч з праху ми тіла не створим,
    зате душу вдихнемо у гори,
    як орії-праукраїнці…



    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (12)


  38. Володимир Сірий - [ 2011.12.30 15:32 ]
    Душі відродженої знак
    Хіба без слів
    Цей світ німів,
    Що Бог тривожив пастухів,
    Як хор з крильми
    Співав псалми:
    - Мир, спокій між людьми!?

    У лжі і мсті
    Слова пусті,
    Одне у них є на меті:
    Невинна кров,
    Самолюбов,
    Суть фарисейська молитов.

    А що світ мер,
    Господь роздер
    Північну млу небесних сфер
    І просвітив
    Сіянням див
    Край пасовищ, садів і нив.

    За світлом вслід,
    Народи, йдіть,
    Де народивсь, хто людський рід
    Не морем слів
    Спасе з гріхів,
    А Словом, що споконвіків.

    І бідарі,
    І три царі
    Пішли за покликом зорі.
    То як же ми
    В ці дні зими
    Без Слова лишимось самі?

    Дає кутя
    На вік життя,
    А Слово має майбуття
    На всі віки.
    Мужі й жінки,
    Гортаймо Божі сторінки.

    Хіба без слів
    Цей світ німів,
    Що Бог тривожив пастухів?
    Без Слова - так!, -
    Воно – маяк,
    Душі відродженої знак.


    30.12.11.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (14)


  39. Олександр Григоренко - [ 2011.12.27 04:31 ]
    Белоснежная мечта
    мысли вдаль уносит ветерок
    средь поля вижу белый лепесток...
    стройнее стана розы не найти
    трудно удержать свои мечты
    о как ты сладостна!
    сочится с уст твоих мед благоуханный
    взлетает до небес мольба моя
    храни Господь сей плод желанный!
    2011г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  40. Ігор Штанько - [ 2011.12.20 14:17 ]
    Засіяли дороги відблиском зірок
    Засіяли дороги відблиском зірок,
    що несли свій вогонь крізь космічні парсеки.
    Все готове для тебе – зроби лише крок,
    розверни своє серце й прогнози ацтеків.

    Ти – людина, твій – всесвіт, божественна суть.
    Лише душу наповнює щем і тривоги:
    що ж ті зорі назавжди до нас принесуть,
    як плеяди складуть гороскоп допомоги?

    Протиріччя небес. Ти вглядаєшся в них.
    Хочеш зріти знамення, ідилію щастя,
    перебравши всі знаки шифрованих книг,
    віднайшовши вівтар тайнопису причастя.

    Він пройшов крізь туманності зла і облуд,
    проникаючи в серце, щоб темінь все ж зникла.
    Все готове для тебе. Забути про суд,
    розігнати в душі наночастки до світла.

    То ж підтримай старання божественних сил.
    Розтають як льоди, пролітають хвилини.
    Засіяли дороги від сонячних стріл.
    Квантопромінь з небес – закодовані зміни.

    20.12.2011


    Рейтинги: Народний -- (5.33) | "Майстерень" -- (5.13)
    Коментарі: (2)


  41. Оксана Максимишин - [ 2011.12.20 09:11 ]
    МОЛИТВА ЯК РОЗМОВА З БОГОМ.
    Сторінки кн.Кольорами серця.Самвидав.2010р.
    Художне оформлення Ольги Карої.


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (6) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9774"


  42. Олександр Григоренко - [ 2011.12.13 06:08 ]
    Лучистое Солнце
    Хвала Тебе, Господь, хвала твоим созданьям,
    Но прежде всех вославлю Брата Солнце,
    Который день дает и Свет являет Твой.
    Он так лучист в великом блеске,
    И есть прообраз Твой, Всевышний.
    Любви Идеалу хвала, хвала славянке,
    возлюбленной Руси - ваятельнице мудрого народа.
    2011г.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Коментарі: (10)


  43. Оксана Максимишин - [ 2011.12.10 16:32 ]
    ШЛЯХ ДО ОТЧОГО ДОМУ
    Де трави у росах, де квітів розмай, де білява хата у віночку мальв вікнами – блискітками дивиться у даль, там мати старенька біля воріт виглядає сина з далеких доріг:
    « Сину, мій соколе, прилети, прилинь, на порозі батьківському присядь, відпочинь від турбот щоденних, метушні та суєти.Низько перед ненькою голову схили, натруджені руки до уст піднеси й від них наберися снаги»
    Дороги, дороги без кінця і краю, ми вас шукаємо, ми вас вибираємо, на ваших просторах ми друзів стрічаєм. Та єдина дорога до отчого дому, її не судилось вибирати нікому. Вона нас кличе й манить завжди: синім зором блаватів у житі. Тихим сплеском стрічки-ріки, колисковою піснею неньки, її руками вишитим рушником, співом жайвора у піднебессі, плакучими вербами понад ставом. І клекіт лелечий у пам’яті, як музика, зринає, що казкою щастя над рідним подвір’ям витає.
    Й вже стукіт вагона чи гул літака несе нас додому, бо просить душа, бо серце в обійми родинного раю, до неньки-голубки птахою лине долаючи гори стрімкі і глибокі долини. І спогади...
    О, спогади! Ви, як прекрасна музика, хвилюєте серця, ключем журавлиним над краєм рідним линете, як пісня без кінця!..
    До 2006р.


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (5)


  44. Олександр Григоренко - [ 2011.12.10 04:08 ]
    ***
    Прощальним тужінням птахів стихли передзвони осені
    гуляйко вітер пустими ланами
    шугає над лісом що вже дрімає
    зітхнули дерева на Підгаеччині
    морозяним скрипом відкрилила двері Зима
    перші сніжинки кружляють у веселому танку
    з ними бачу сестричку з дІтьми
    пестять мое серденько їх посмішки щастя
    своею красою - наші перлинки любомилІ чарівнІ.
    2011р.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Коментарі: (4)


  45. Олександр Григоренко - [ 2011.12.10 03:54 ]
    Радость уюта
    Заиграл солнца луч игривый.
    - О, мой ангел, мой милый!
    - Шептали ее горячие губы.
    В тишине блаженства пристань чистых сердец.
    Радость уюта семейного, та небесная гавань,
    Которая наполняет жизнь Божественной волною счастья.
    Когда горят неугасимой любовью сердца,
    В них Царство Небесное -
    Мир, Любовь, Покой, Совершенство и Гармония.
    2011г.



    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Коментарі: (4)


  46. Василь Світлий - [ 2011.12.05 20:37 ]
    Грядуть…
    Нові часи, напівчаси і люди.
    Нова Голгофа і новий Содом.
    Нові стандарти з’являться повсюди,
    Модерні вежі виростуть кругом.
    Нові порядки і нові потуги.
    Гігантська хвиля, що змітає все.
    І вік старий, «народжуваний» вдруге,
    Віджиле і минуле форматне.
    І постають нові пилато-юди
    В оновленому статусі «онде».
    І десять дів єгипетських прибуде,
    Їх лють гримуча світом перейде.
    Все розпорошиться під пресингом облуди.
    Перемішається, спотвориться, впаде .
    Господь лише незмінюваним буде,
    Коли судити грішний світ прийде.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.47) | "Майстерень" -- (5.39)
    Коментарі: (25)


  47. Назар Назаров - [ 2011.12.05 18:35 ]
    Джон Мільтон. Втрачений рай. початок першої книги
    Про першу непокору між людей,
    Про плід заказаний, чий тлінний смак
    Привів на землю смерть і всяке лихо,
    Про втрату раю, поки більший Муж
    5 Відновить нас і сяде на престол,
    Співай, небесна музо – пастуха
    Надхнула на Синаї ти й Оребі,
    Щоб він навчив вибірні зерна, як
    Земля і небо спершу піднялись
    10 Із хаосу; але якщо Сіон
    Тобі миліш й купальня Силоам,
    Що побіч храму Бога, я ізвідти
    Позву тебе своїй на поміч пісні,
    Що не ширяє в серединнім леті,
    15 А до речей, не втілених ні в прозі,
    Ні в римі, мчить над Іонійську гору.
    Найперш Тебе, о Духу, що миліш
    Тобі за храми серце щире й чисте,
    Прошу: навчи, бо знаєш Ти. Ти був
    20 Одвіку, дужі крила розпростерши,
    Мов голуб, над широтами безодні,
    І запліднив її, – ти ніч осяй
    В мені, і підніми низинне, щоб,
    Довівши до вершин велику повість,
    25 Я міг утвердить вічне Провидіння,
    Вказать шляхи Господні до людей.



    Бо духи, як захочуть,
    Статей обох одразу набувають –
    425 Така в них незабруднена природа,
    Не скована суглобами і плоттю
    І не зіперта на ламкі кістки,
    Як у людей. І форму будь яку –
    Летку й міцну, яскраву чи похмуру, –
    430 Прибрати вони в змозі, щоб чинить,
    Як їм велить любов чи ворожнеча.
    Поріддю цьому звірився Ізраїль,
    Його живлющій силі, в забутті
    Олтар лишивши правий, у поклоні
    435 Він падав у кумирні – так і в битвах
    Він падав від ворожої потуги.
    Із духами була і Астарот,
    Астарта фінікійська, що над небом
    Царює й має роги перехресні.
    440 Це їй вночі при місяці сидонські
    Дівчата слали молитви й пісні, –
    Оспіваній в Сіоні, де стояв
    Для неї храм на бескеті нечистім.
    Його ізвів той женолюбний цар,
    445 Який кохав, хоч серце мав велике,
    І нечистивиць. Таммуз далі йшов –
    Поранений щорічно, повабляв
    Жінок сірійських він до голосінь,
    Пісень любовних в літні дні. Тим часом
    450 Адоніс пурпуром стікав зі скелі
    І плив до моря – і вважали кров’ю
    Його із рани Таммуза.


    Рейтинги: Народний -- (5.4) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (7)


  48. Оксана Максимишин - [ 2011.12.04 17:17 ]
    КОЛИ ТЯЖКА ЖИТТЯ ДОРОГА...
    Сторінки кн. Кольорами серця.Самвидав.2010р.
    Худ.оформлення Ольги Карої.


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (8) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9767"


  49. Богдан Манюк - [ 2011.11.26 21:14 ]
    Блукання
    Крок - і відречення, крок - і відречення.
    Десь поза оком зозулина грань.
    Хто ти - людина чи дух заперечення
    в тілі вагань?
    Хто ти - минуле чи Каїн майбутнього?
    Лють обійняли шалені вуста,
    й чорними снами пливе незабутніми
    серця твого марнота.
    Губишся в сумнівах, ніби в тенетах:
    де ж провідниця - Господня зоря?
    Поступ відречення прагне до злету
    днів твоїх мертвих і вбивчого Я.
    Хто ти? Шукаєш, немов навіжений,
    шлях од минувшини згублених див,
    де молитовно радіє блаженний,
    бо не зблудив...
    2007р


    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.75)
    Коментарі: (12)


  50. Марія Гончаренко - [ 2011.11.24 23:55 ]
    як тануть зорі
    ***
    Замету на ніч хату
    щоби ти Богородице
    ніжок не поколола
    коли розгортатимеш
    омофора
    над кожним із нас

    А рано-ранесенько
    поки будуть всі спати
    стану біля віконечка
    спостерігати
    як тануть зорі
    сліду Твого
    *


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (8)



  51. Сторінки: 1   ...   24   25   26   27   28   29   30   31   32   ...   38