ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2026.10.09 17:17
У квасолі джміль гуде:
Квіти там ще де-не-де.
А плоди дозріти встигнуть?
Так! Квасоля зветься вігна.

В серпні квітне - в самий раз!
Буде смакота у нас!
То ж старайся, джмелю милий,

Борис Костиря
2026.10.09 14:37
Я не хочу уже прокидатись.
Хочу бути у магії сну.
Я забуду паролі і дати
І спалю на майдані весну.
Я не хочу вертатись із казки,
Із уяви, чарівних споруд,
Із феєрій, туманів і ласки,
Феєрверків, містерій і пут.

Вячеслав Руденко
2026.10.09 10:48
— Що до пояснення ранку звитяжного
Лису шпаркому у сутінках вечора
Станє зі мною дзвеніти розважливо
Епосом скіфів пательня розпечена.
Контур егрегора часу прадавнього
Темне минулого - зваба незвідана,
Болотоходами стежка уславлена
Долі забутої

С М
2026.10.09 10:39
Я – Змій-Король, що повзає
По кублі своєму
Змій-Король, що повзає
По кублі своєму
Маю подруг, але знай
Що я маю, все для мене

Ось повзу на підвіконня

хома дідим
2026.10.09 09:02
іще палітурка сезонна
при вогкій стіні цегляній
у досвіт
фабричні освітлені вікна
залізнодорожні вогні
і цвинтар за переїздом
останній притулок мерця
під ґрунтом жорстким

Віктор Кучерук
2026.10.09 06:11
Від листя, очищена вітром, дорога
Блищить під ногами, як вимите скло.
Від ранньої стужі зростає тривога:
Чи встигну догнати минуле тепло?
Воно уночі подалося в безодню
Оту, що стіною оточує ліс,
В якому шукатиму в дні прохолодні
Тепло межи сосен,

Євген Федчук
2026.10.08 17:56
Сидять діди із бабами, згадують минуле.
Та не те, що десь від когось мимохідь почули,
А те, що самим малими прийшлось пережити,
З рідних країв податися ледь не на край світу.
Сидять, слухають всі мовчки, не перебивають,
Видно, заново минуле те пережи

Артур Сіренко
2026.10.08 17:02
Я продаю тишу
Дірявими шотландськими міхами,
Я міняю тишу
На мідні крейцери,
Карбовані в країні глиняній.
Купіть хоч трохи тиші
Ви, погоничі білих верблюдів -
Альбіносів пустелі необачності.

Володимир Мацуцький
2026.10.08 16:52
Головний посил вірша Володимира Мацуцького «Всесвітній громе, де ти?» — це не звільнення чи «порятунок» росіян від їхнього власного рабства, а заклик до справедливості, захисту України та покарання агресора. Автор звертається до вищих сил («Всесвітнього

Ольга Садкова
2026.10.08 15:49
Поспішав Славко до школи,
запізнитись не хотів:
мав здавати реферата про
породистих котів.

Біг охоче і бадьоро,
хоч портфель був заважкий.
Ось і школа, перший поверх,

Михайло Укран
2026.10.08 15:35
Оксамитами квітчана Панна
Самобутньо вкривала поля.
І ліси, і водойми старанно
Ніжний усміх вбирали здаля.

Не списати словами пейзажі
І прекрасні, барвисті вбрання
Сонцесяйних блискіткових пажів

Ігор Шоха
2026.10.08 15:13
                        І
Розбійники з великої дороги
трамбують меншу із усіх боків,
ніде не припиняються тривоги...
ніхто не кликав їх, а хто привів
неважко здогадатися – це строгі
третейські судді – жупел демагогів
у вигляді ґарантів і братів.

Володимир Ляшкевич
2026.10.08 14:17
У вогняні знемоги дні - провіщені, наснажені,
залюблені в меди життя - відроджені і ти, і я.
Це дивний збіг, як оберіг, як долі сміх, дороги біг,
де понад сни - лади струни, і з пелени - синь далини.

І лине буднів тятива туди, де пісня горлова,
де

Сергій Губерначук
2026.10.08 14:06
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),

Сергій Губерначук
2026.10.08 13:52
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),

Борис Костиря
2026.10.08 13:23
Я нічого не зміг роздивитись
У безглуздій німій темноті.
Я звалився з коня, ніби витязь,
У абсурд і свавілля катів.

Не побачу імен, фотографій
На вечірньому цвинтарі я.
Наче відблиск небачених графік,

хома дідим
2026.10.08 09:45
що сказати що написати друже
чи дістались ми суті й тиші нарешті
або нами оволоділа байдужість
хоч ми і продовжуєм вештатись
цими вулицями та майданами
веселощами у примарних мандрах
чудуванням чуттєвим у розкошах
бодай на хвильку отож-бо

Віктор Кучерук
2026.10.08 07:29
Заховалася в гущі туману
Тьмяна постать висока твоя.
Залишилося в серці, мов рана,
Повне ясного світла ім'я.
Час стирає деталі та риси,
Забирає у вирій літа, -
Я благаю тебе: озовися,
Розімкни жданим словом уста.

Ольга Садкова
2026.10.07 23:29
Залишилась хата самотиною
на поталу хижим ворогам,
стала передчасно вона сивою,
на глумління кинута димам.

Тіло їй поранено осколками.
Вікна, ніби очі без зіниць.
Розтинає небо понад Конкою

Артур Курдіновський
2026.10.07 19:40
Жовтневий день дістав свої пуанти.
Коли дощі почнуть сумний балет,
Самотнім стати може навіть Данте,
Уперше не допише свій сонет.

Втомилися виносливі атланти,
Десь непримхливий гине очерет.
Які для долі знайдуть варіанти

Світлана Пирогова
2026.10.07 18:07
Шипшина достигає в тиші листопаду,
П'є залишки тепла із вицвілих небес.
І знає: все минає - біль і час чудес.
Вона вже не шукає весняну розраду,

Крізь голі колючки і рани є принади,
Дух визріває попри сутінки і стрес.
Шипшина достигає в тиші лист

Тетяна Левицька
2026.10.07 15:20
Багряний плющ і жовті клени
сумують в сутінках черлених.
На бузиновому причілку
не видно ні джмеля, ні бджілки.
Город врожай віддав господі,
твердінь небесна хмари родить,
паливода блукає ревно
у білосніжних хризантемах.

Борис Костиря
2026.10.07 14:41
Нехай минають ця сльота,
Сюїта зливи, фуга вітру.
І буде чиста, як сльоза,
Поема істини і віри.
Ми крізь багнюку пропливем
До чистих берегів свободи.
Не треба інших од, поем.
Шукаємо крізь вічність броду.

Ігор Терен
2026.10.07 11:37
Граматика – моя коняка
і це не заперечить Даль.
В поезії я з’їв собаку,
якій на виставці, в подяку,
мені вручили би медаль.

Мене і бджоли не кусають,
і осам я не до смаку...

Віктор Кучерук
2026.10.07 06:49
Немов на нитку чисті перла,
У ряд нанизую слова
Про те, що щирість не померла
І віра в щастя теж жива.
І кожен звук, і кожна фраза
Тримає в пам'яті тепло
Тих гарних днів, коли нам разом
Повсюди сонячно було.

С М
2026.10.06 23:23
Старий розповідав казки

Мідник, що у грозі, самотній
Розчистить безнадійно
Листя на землі
І сім каменів побачить
У сьомім домі знайде дружній захист
Й переміни, що без наслідків

Іван Потьомкін
2026.10.06 22:32
Не зуздрився,як Сталіна і Арафата пережив,
Не кажучи уже про Леніна та Гітлера.
Хотілося б і Путіна-народовбицю пережить…
До віку Черчілля, знаю, не додризать.
Тим паче з дозою коньяка чи віскі
У ґроні товариськім, звісно.
Та хочеться, аби в життєву

Ольга Садкова
2026.10.06 22:14
Наснився поетові недописаний вірш. Щербатий, той вештався околицями. Ніде його не приймали, бо недовершений. Знесилений притулявся до брудних стін, грівся після безхатьків біля невичахлих вогнищ, котився за вітром невідь-куди. Страждав і мріяв про білосні

хома дідим
2026.10.06 22:03
натуралісте
йди в дива
і видива осоння
де листя облітає із дерев
у сірій зоні
чи у мертвій зоні
яка різниця хто
і чим живе

Мирон Шагало
2026.10.06 18:46
Там, де щезнув гамір міста,
де притишується крок,
осінь бавилася з листям
в лапанки поміж гілок.
Там, де вечорові тіні
вже вдягаються в сатин,
ті барвисті гри осінні
загубили часу плин.

Борис Костиря
2026.10.06 13:59
Пам'яті Віталія Коротича

Самотній патріарх прожив у лісі
У роздумах в наближенні зими.
Він відчував неподоланність висі
І обриси нової Колими.

Колись він був трибун, глашатай, лицар

Володимир Бойко
2026.10.06 12:59
Поки поети клеплють вірші,
В городі розкошують миші.
Усе погризли залюбки –
Картоплю, моркву, буряки.

Вони гризуть усе по праву –
Вони господарі в державі,
В їх розпорядженні город,

Тетяна Левицька
2026.10.06 10:11
Чому нудьгуєш день за днем? —
Перехрести лоба в змозі,
лайном не мастиш стіни ще,
не падаєш серед дороги.
Ще очі бачать спориші,
та відчуваєш запах м'яти.
Чому жаливою в душі
пече жалоба винувата?

Віктор Кучерук
2026.10.06 07:40
Ані туману, ані вітру
Побіля сонної ріки, -
Дух луки множиться в повітрі
На запах прілої луски.
Густіє темінь над водою,
Птахів стихають голоси, -
Трава хизується красою
Голубоватої роси.

М Менянин
2026.10.05 23:52
Пісок, пісок – пустеля –
не простір для життя,
аж раптом з Неба Скеля –
основа майбуття.
Бо Богу що подібне
хай на Землі росте,
тверде йому потрібне
і скеля саме те!

хома дідим
2026.10.05 22:38
поза вічним і тойбічним
позираючи до тем
що відмічено загальним
нехімічним олівцем
подорожі та їдальні
світлий зустрічі момент
і за певний час прощальний
щем а може і не щем
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Анастасія Гут - [ 2012.03.20 21:06 ]
    ***
    Ти в мені відгорів позавчора. Лишився у віршах.
    Хай плітки недолугі зростають – уже не болить!
    Хай гойдається образ любові у римі колишній
    і озветься у тій, що прийде через вісім століть.
    Я щаслива із того, що мала. Усе мимохідь…


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (10)


  2. Василь Буколик - [ 2012.03.20 20:00 ]
    Тадеуш Ружевич
    Мені двадцять чотири роки
    я врятувався
    ведений на забиття.

    Це безглузді й однозначні назви:
    людина й тварина
    любов і ненависть
    ворог і друг
    темрява й світло.

    Людину вбивають так як тварину
    я бачив:
    фургони порубаних людей
    котрі не будуть спасенні.

    Поняття є лише словами:
    чеснота й злодіяння
    правда і брехня
    краса і гидота
    мужність і боягузтво.

    Однак важить лише чеснота й злодіяння
    бачив я:
    людину якою був один
    злочиний і чеснотливий.

    Шукаю вчителя й наставника
    хай поверне мені зір слух і мовлення
    хай ще раз назве речі й поняття
    хай відділить світло від темряви.

    Мені двадцять чотири роки
    я врятувався
    ведений на забиття.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  3. Василь Буколик - [ 2012.03.20 20:14 ]
    Тадеуш Ружевич
    Звертаюся до вас жерці
    вчителі судді митці
    шевці лікарі референти
    і до тебе мій батьку
    Вислухайте мене

    Я не молодий
    Хай стрункість мого тіла
    вас не обманює
    ані чуйна білизна моєї шиї
    ані ясність відкритого чола
    ані пух над ніжною губою
    ні херувимський сміх
    ні еластичний крок

    я не молодий
    хай моя безневинність
    вас не зворушує
    ані моя чистота
    ані моя слабкість
    крихкість і простота

    мені двадцять літ
    я вбивця
    я знаряддя
    таке сліпе як меч
    у руці ката
    я убив людину
    і червоними пальцями
    гладив білі груди жінок.

    Скалічений не бачив я
    ні неба ні троянди
    птаха гнізда дерева
    святого Франциска
    Ахілла і Гектора
    Протягом шести років
    бухали в ніздрі випари крові
    Не вірю в перетворення води у вино
    не вірю у відпущення гріхів
    не вірю в тіла воскресіння.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  4. Василь Буколик - [ 2012.03.20 20:42 ]
    Тадеуш Ружевич
    Які дні мене обплутують
    м*які пахучі
    мов бороди ассирійських купців
    стільки днів стільки днів
    майстерно складених

    які ночі мене поглинають
    темні мов стравохід
    вимощені слизовою оболонкою з рум*ян
    стільки ночей стільки ночей
    в череві кита

    Прийшов мій друг
    із діркою в чолі
    й обдер майстерні бороди
    розпоров черево розкошів
    вийняв із мене
    гінкий хребет плазуна
    і прищепив нове біле молоччя
    як зорю із живого срібла.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (1)


  5. Любов Долик - [ 2012.03.20 20:07 ]
    Дивна опівнічна березнева пісня....
    На “Київстарі” – оператор Настя ,
    вгамовує твій березневий шторм:
    і звірити рахунки,
    і звірити стосунки
    розрахувати вартість
    нестерпно добрих слів –
    чи зможете ви, дівчино?
    чи це у вашій волі?
    чи просто дивна доля
    дарує свіжі вірші –
    струмки весняних снів?

    І скільки б не бажав отих весняних вод,
    і скільки б не співав своїх хвалебних од,
    а зірка сяятиме дивом, небом, щастям,
    красою, вибухом і фіалковим сном.

    Бо небо стало міняти
    форму, фокуси, ракурс,
    стало майже навшпиньки
    це березневе небо
    навіщо стільки вдивлятися,
    мабуть, сфотографувати
    хочеш, як папараці,
    щось несподіване треба?
    Бачиш, нині змінило
    хід небесних світил,
    зникли цілі сузір’я
    зникло усе, що звичне.
    Де ж та Велика Ведмедиця,
    де ж моя зірка дивна?
    Стали очима зорі,
    довго у душі дивились.

    І скільки б не бажав отих весняних вод,
    і скільки б не співав своїх хвалебних од,
    а зірка сяятиме дивом, небом, щастям,
    красою, вибухом і фіалковим сном.


    А поруч на мопеді
    промчав хлопчисько юний,
    сховалися ведмеді,
    з переляку – посунулась
    на крайчик тротуару...
    от я йому – роззява,
    яка в блокнот щось пише,
    а він так браво шпарить...
    До чого тут ці вірші,
    і небо, і ведмеді?
    Він тут – король, він – бравий,
    він нині – на мопеді!


    Рейтинги: Народний -- (5.6) | "Майстерень" -- (5.67)
    Коментарі: (3)


  6. Леся Геник - [ 2012.03.20 19:27 ]
    Тонкі моменти…
    Тонкі моменти зустрічей весняних,
    Коли в бруньках нуртує свіжий фреш...
    То сонцем закосиченим поглянеш,
    То вітром напарфумленим торкнеш...

    І рученьку цілуючи панянці,
    У очі зазирнеш поміж надій...
    Вмостившись теплим котиком на пальці,
    Що мить тому дрімав ще на вербі...
    (18.03.12)






    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" -- (5.62)
    Коментарі: (4)


  7. Володимир Сірий - [ 2012.03.20 18:50 ]
    *-*-*
    Фантазії, обсмажені
    В єлеї юних мрій,
    Являються не раз мені
    У всій красі своїй.
    І згадую, і мучуся,
    І знаю – не верну,
    На перехрестях Бучача
    Зустрів бо сивину.
    Зі скронь її не скинути, -
    У помисли вросла,
    А Дух віщає: сину, ти
    Не май на неї зла.
    На кожен вік є правило,
    Є втіха різним дням,
    Раз доля так розставила,
    То й так судилось вам…
    І знаю , що перечити
    Не маю права я,
    Та думаю усе таки,
    Як там душа твоя.

    20.03.12


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (8)


  8. Микола Дудар - [ 2012.03.20 18:05 ]
    І скрізь сліди... сліди...
    .
    І скрізь сліди... сліди...

    і скрізь сліди... сліди... сліди...
    і кожнен слід - муляж безсоння
    одні справжнісінькі, як ти
    а інші ідолопоклонні
    чому Ти, Святість, на горбу
    їх мусиш нести жабуриння?!..
    а вслід: бу-бу, бу-бу, бу-бу
    наче кувалдою по спині
    ге-ен там, де тхне - зберуться пси
    чиясь нога набрякне м'язом
    і зацілуються в носи
    без роду, фабули, і назви
    І не дай Бог, як випруть з гри…
    і не дай Бог, когось озвучиш...
    ти - в Магадан! ні-ні, не в Крим
    і сміх і плач -- "бесаме мучо"…

    ... сліди... сліди... сліди... сліди...
    на прикусі, в повітрі
    а я прошу: - мої зітри!
    мій сизий-орле
    Вітре!
    20.03.2012.



    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.65)
    Коментарі: (9)


  9. Олена Багрянцева - [ 2012.03.20 17:51 ]
    Не стояти на протязі. В синьому одязі тісно...
    Не стояти
    На протязі.
    В синьому одязі
    Тісно.
    Ця кімната
    Вузька
    Нас навмисне
    Звела нанівець.
    Ти сьогодні
    М’яка,
    Як на паску
    Податливе тісто.
    В океані
    Весни
    Нерозгаданий ще
    Острівець.

    Не триматись
    За руки.
    Ці очі
    Під колір
    Сорочки.
    Я ніскільки
    Не млію.
    Та серце,
    Немов молоток.
    Відірвати б
    Ці гудзики,
    Ці недоречні
    Замочки,
    І зробити такий
    Необхідний
    Жагучий ковток.

    Не шукати
    Тебе
    Серед вулиць,
    спіралей і скверів.
    Хай порожня
    Кімната,
    Як скриня,
    Сховає цей гріх.
    Ти сьогодні моя.
    І художник
    Колись
    На папері
    Намалює
    Наш квітень
    І сонця
    Кораловий сміх.
    6.03.2012


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (1)


  10. Світлана Козаченко - [ 2012.03.20 16:16 ]
    И медленно угаснет день
    И медленно угаснет день.
    И канут в розовость заката
    усталых губ твоих излом
    и складка меж бровей крылатых.

    И миг рождения звезды
    продлится, вечности касаясь.
    Сгустится мрак земли. Слова
    задребезжат, скрывая жалость.

    И вдруг бестрепетной рукой
    жестокий кто-то, равнодушный
    весь продырявит небосвод…
    И жгут лучи. И сердце сушат.

    Простой магический закон –
    как то, что утром встанет солнце:
    разрыв – уходит тот, кто прав.
    А жертва? Жертва – остается.

    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (6)


  11. Ігор Калиниченко - [ 2012.03.20 15:17 ]
    * * *
    Спинилось небо в хащах бур'яну,
    Вівторок світло дня крізь зуби цідить.
    Розхитують в душі німу струну
    Сніжинок невгамовні суіциди.

    Везе мене старенький тарантас
    Поміж дерев пошарпані колони
    В хатину, де на мене зачекавсь
    Медовий чай із пряником лимонним.

    Примхливих вуст малиновий кисіль
    Зустріне у прокуреній вітальні.
    Стікають в наші руки звідусіль
    Хмільних щедрот мелодії печальні.

    І буде ніч. Дотліють всі дрова,
    Цікаве знов залишиться за кадром.
    Холонуть обпікаючі слова,
    Розтрощені між молотом й ковадлом.

    Розбудиш тихо, виведеш за тин,
    Розлуки час настав - така вже повість.
    Тьмяніє сніг, мов галицький бурштин,
    Ще темно, та вже час іти на поїзд.

    Морозом пошматовані дуби
    В дорогу проводжають односельця.
    Сніжинки - білопері голуби -
    Летять на жовтоцвітний вогник серця.

    2008


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" -- (5.67) | Самооцінка 4
    Коментарі: (6)


  12. Юрій Лазірко - [ 2012.03.20 15:43 ]
    есть люди
    есть люди константы
    всю жизнь эмигранты
    динамо в пуантах
    воришки и франты

    есть люди картины
    творцы паутины
    идей властелины
    цари пластилина

    есть люди загадки
    менялы на тряпки
    есть с ядом что сладкий
    с улыбкою-взяткой

    есть люди копилки
    под что-то подстилки
    есть пилки на пылких
    ножи и точилки

    есть люди буфеты
    в ничто приодеты
    дрова и конфеты
    чулки трафареты

    есть люди хапуги
    святые в кольчуге
    путёвые слуги
    медвежьи услуги

    есть люди как пламя
    несут их как знамя
    уходят богами
    их боль вечно с нами

    есть люди как люди
    и просто поэты
    ранимые дети
    разящие светом

    20 Марта, 2012


    Рейтинги: Народний 5.75 (5.68) | "Майстерень" -- (5.76)
    Коментарі: (28)


  13. Уляна Дудок - [ 2012.03.20 14:12 ]
    Засвіти весну
    Ти для мене весну засвіти,
    що з усмішкою, як в дитини:
    я народжена, щоб цвісти
    у саду твоїм – розмарином.
    Я призначена для весни:
    в небо жайворонком злітати,
    цілувати дощем рясним -
    любисток у пригорщах м’яти.
    Розпускаються пелюстки:
    божества таєною йтиму,
    мені в коси вплетеш зірки.
    Я складатиму знову рими:
    про небесні й насушні світи,
    про щастя, що в кожному слові…
    Ти для мене весну засвіти,
    що призначена - для любові.

    (1999)


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (12)


  14. Ігор Зіньчук - [ 2012.03.20 13:50 ]
    Зачем?
    Опять на сердце холодно и сыро
    Зачем так жить в безрадостной, марудной суете,
    И словно странник чуждый сему миру,
    Ступать неловко по земле?
    Лишь коротать пустые дни и ночи,
    Которым есть начало без конца,
    С безликим ожиданьем счастья
    Как бы между прочим,
    ведь так у всех бывает, иногда.
    Но вот стучится в дверь былая вьюга
    С укором смотрит мне во след,
    злорадно так шепча:
    «вы потеряли уж давно друг друга,
    хоть сами не заметили когда».
    24.11.2011


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  15. Віта Парфенович Віва ЛаВіта - [ 2012.03.20 12:52 ]
    Кто-то (ред.)
    Кто-то голоден,
    И на холоде
    Ест, что в полудни
    Бог послал…

    Чаем греется,
    И ждет оттепель,
    В ожидании –
    Зубоскал,

    Проклинает и
    Телом ежится,
    И тревожно так…
    А внутри,

    Сталь давно уже,
    Сталь под кожею,
    И не стоит с ним
    Говорить…

    Можно дать ему
    Ожидание,
    Лето теплое,
    Сон-траву,

    И с душой родною
    Свидание
    Состоится,
    Но не пойму,

    Как сломалась в нём,
    Где-то там, внутри,
    За стальной бронёю
    Душа.

    Насторожен взгляд –
    Ты смотри, смотри…
    Ну, и как же я –
    Хороша?

    Раны старые,
    Раны новые...
    Да теперь уже
    Всё равно!

    Эх ты, жизнь моя
    Бестолковая,
    Неоконченное
    Кино...



    Рейтинги: Народний -- (5.37) | "Майстерень" -- (5.29)
    Прокоментувати:


  16. Ігор Міф Маковійчук - [ 2012.03.20 11:35 ]
    * * *
    Весна розвіює парфум
    коханця Березня.
    Прощально засніжила заметіль.
    Захвилювалась крига на воді.
    Ріка спросоння розплітає коси хвиль
    і виринає Мавкою на березі...

    ...Весна розвіює парфум
    коханця Березня.

    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.41) | "Майстерень" -- (5.27)
    Коментарі: (8)


  17. Анатолій Сердечний - [ 2012.03.20 11:22 ]
    ***
    Люблю, цілую, обнімаю,
    Таку як є тебе кохаю.
    І якщо в долі два крила
    Одне це ти, а друге я.

    Люблю коли мене бажаєш,
    Чи непомітно віддаляєш,
    Коли голубиш або мучиш
    Ми вдвох здолаємо ці кручі.

    Люблю за те, що ти чекаєш,
    Весь час мене оберігаєш,
    За всі твої безсонні ночі
    Люблю, цілую твої очі.

    Люблю тому що надихаєш
    І над буденним піднімаєш,
    Найкращі почуття мої
    Ти будиш з глибини душі.

    Люблю, сподіваюсь, вагаюсь,
    Ти надійне моє джерело,
    Тому до тебе повертаюсь,
    Щоб зі мною в житті не було.

    2007 рік


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  18. Олена Пашук - [ 2012.03.20 11:10 ]
    не буди її
    не буди її чуєш вона ходить ночами
    і пише вірші на пергаменті неба
    цитує Ніцше не вийде заміж
    підкладе дублерку якусь замість себе

    вона звикла шукати себе по дзеркалах
    і складати пазл ідеального тіла
    в її ліжку людно наче в Ла-Скала
    робочий навіть неділя

    і ніхто не скаже гай послухай
    залиш собі ніч для сну
    на шальці терезíв цілунки
    переважать сльозу пісну

    вона вже не може себе присвятити
    віршем любовним комусь одному
    і наче з крутої гори свати
    гарбузами від її дому

    а років за двадцять ніхто не покотить
    за пазуху неба камінь Сізіфа
    де старість живе за колючим дротом
    і в'яже на пальцях про себе міфи.


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (14)


  19. Любов Бенедишин - [ 2012.03.20 10:24 ]
    Без п’єдесталу
    П’єдестали всіх уже дістали…
    Ну, а так – хоч ближче до людей.
    Скрізь, від Кос-Аралу до астралу,
    ті ж перекоти-жалі… Але й

    з Вічності – в цей вік… ніяк не звикнеш.
    Сам ніяковієш на плацу:
    хто під ноги мимоходом чвиркне,
    хто по-свійськи лясне по плечу.

    Не зважай… Пробач нам цю потребу –
    по собі вкорочувати вись:
    чи… щоб дотягнутися до тебе,
    чи… щоб не дивився зверху вниз.

    2012


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (36)


  20. Олександр Григоренко - [ 2012.03.20 09:38 ]
    многомерная радость в любви
    чистый напиток нежной любви
    пью с ладоней сердца души
    в перекрестке дыхания потоком
    бесконечно пульсируют сладкие нити вечности...

    2012г.



    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  21. Оксана Максимишин - [ 2012.03.20 09:35 ]
    МОЛИТВА ПОДЯКИ

    Ілюстрація Ольги Карої.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (6) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9777"


  22. Світлана Козаченко - [ 2012.03.20 06:13 ]
    Люди, вдягнені в залізо
    Люди, вдягнені в залізо,
    йдуть у ногу, йдуть рядами
    по розпеченім камінні
    нескінченної пустелі.

    Те залізо дуже тісно
    примоцоване до плоті –
    так давно і так надовго,
    що з тілами вже зрослося.

    Гуркіт, курява, мовчання –
    тільки грифи скрізь на скелях
    у німім чеканні смерті
    озирають неозорість.

    Ще ущелини чотири,
    а тоді – зустріне ворог,
    невідступний, прежорстокий –
    там, у засідці пантрує.

    Люди, вдягнені в каміння,
    всі, притиснуті до скелі,
    жадібно стискають зброю,
    дожидаючи розправи…

    Хто – кого в бою звитяжнім?
    Кам’яні серця замовкнуть
    чи залізні перестануть
    об залізні груди битись?

    Люди, вдягнені в залізо?
    Люди, вдягнені в каміння?

    Люди вдягнені в ненависть…
    Люди вдягнені в жорстокість…
    Люди вдягнені в байдужість…
    Люди вдягнені в мовчання…
    Люди вдягнені в самотність…


    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (2)


  23. Олександр Григоренко - [ 2012.03.20 05:04 ]
    *



    Живое прикосновение взглядом и сердцем души
    глаза в глаза уста к устам
    они себя нашли
    они более не одиноки.
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  24. Михайло Десна - [ 2012.03.20 01:34 ]
    Крапка...
    Фломастер крапку малював...
    Таку собі нікчемну крапку!
    А хтось додав туди рукав,
    штани нові та файну шапку...

    Ледачий хвіст стареньких мрій
    і сподівань великі вуса...
    І вгамувавсь фломастер мій
    від олівця, що так "прогнувся".

    Рожеве скло на окуляр
    і у життя - нову легенду!
    Фломастер - це такий школяр,
    що взяв дорослість у оренду.



    20.03.2012


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (24)


  25. Домінік Арфіст - [ 2012.03.19 23:53 ]
    ПО ДОРОЗІ НА ФУДЗІЯМУ
    …січуть холодні схили чагарями
    із неба перелатаного злива
    я в’язку мрій несу до Нараями
    на Фудзіямі осінь норовлива
    щаслива сива слива із плодами
    загорнутими в сýму білий попіл
    в сумý мою вливає синій спокій...
    несу вмирати смерть до Фудзіями…


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (23)


  26. Леся Геник - [ 2012.03.19 21:33 ]
    ***
    ... А ми, неначе сірі горобці,
    Малюємо у різний колір пера
    Й на чуба напинаючи вінці,
    Випорпуємо з себе но́ві "терра"...
    (19.03.12)


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.62)
    Коментарі: (2)


  27. Софія Кримовська - [ 2012.03.19 20:37 ]
    Надміру
    Коли в мені ще тільки бруньковіли
    слова і рими, ти уже посивів.
    Ти мріяв про жінок, машини, вілли,
    не піднімав обличчя в небо синє.
    Ти просто був, дорослий, ніби досвід.
    І сильний, як моя дитяча віра.
    Ти все такий.
    Такий.
    Такий і досі.
    То я змінилась.
    І пробач, надміру…


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.57) | "Майстерень" -- (5.69)
    Коментарі: (28)


  28. Татьяна Квашенко - [ 2012.03.19 20:43 ]
    немножко кошка
    Мой Ангел не спит -
    грозит мне крылом,
    и ножкой
    топает тихо.
    А я притворяюсь -
    кошкой.
    Я притворяюсь
    послушной.
    Пушистой лапкой
    скребу я на сердце
    (в сердце не кинешь
    тапком!)

    От удовольствия я
    выгибаю спинку.
    Фотографируй счастье,
    свою блондинку
    на негативе -
    снимай!
    (я прогнусь немножко...)

    А может быть легче мной
    притвориться кошке?


    2011


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (20)


  29. Володимир Сірий - [ 2012.03.19 20:55 ]
    Симфонія
    Крізь тунель гобоя
    В неосяжність див
    Душі світлим роєм
    Здійснюють прорив.
    Наче пілігрими
    Ідучи з покут,
    Сутністю незримо
    Сенс блаженства тчуть.
    Їх невпинно манить
    Чистості кришталь,
    Де нема догани
    І безсилий жаль.
    Плоть іще у світі,
    Дух - уже вгорі,
    Чуда розмаїті
    В незбагненій грі.

    19.03.12


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (19)


  30. Ксенія Озерна - [ 2012.03.19 20:44 ]
    ***
    крок привідкритий - до неба, землі і до голосу
    оберт за обертом - погляд у погляді - ключ
    вже обертається, ірій вихлюпує...
    бризки під хмарами
    легіт на крилах несуть

    панні неприбраній - ранок_зимою_бо_приспаний
    снилися далі, принци заморськії,
    ні, не віддалася їм...
    ніжним курли_поцілунком прокинулась -
    умбру із пóстелі - геть!

    змиє водицею - грім з блискавицею -
    панна царівною вступить в права

    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.47)
    Коментарі: (18)


  31. Василь Буколик - [ 2012.03.19 19:40 ]
    Тадеуш Ружевич

    Лежав голий партизан
    співали птахи
    і мандрували мурахи
    по воскових долонях

    жандарми з погрозою
    заборонили ховати
    хай так гниє
    стерво бандита

    батьківська земля
    зворушена лягла
    притулила світлу голову
    і вклякла

    він тихо лежав під лісом
    ніби воду пив із джерельця
    похилений над
    своєю долею
    долом.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (2)


  32. Василь Буколик - [ 2012.03.19 19:30 ]
    Тадеуш Ружевич



    Осінь
    бурштинова пташка
    прозора
    з гілочки на гілочку
    носить краплі золота.

    Осінь
    рубінова пташка
    світлиста
    з гілочки на гілочку
    носить краплі крові.

    Осінь
    лазурна пташка
    вмирає
    з гілочки на гілочку
    крапля дощу спадає.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (3)


  33. Роман Скиба - [ 2012.03.19 16:23 ]
    Спортивний віршик
    Узялися дельфінята в морі
    М'ячика ганяти.
    Між буйками їх ворота:
    звідсіля і он аж доти.
    Не минуло і хвилини -
    М'ячик точно в ціль полинув.

    Всі завмерли у напрузі...
    Воротар не схибив, друзі!
    А що ним була акула -
    То м'яча вона ковтнула.


    Рейтинги: Народний -- (5.69) | "Майстерень" -- (5.66)
    Коментарі: (7) | "http://abetka.ukrlife.org/skyba3.html"


  34. Наталія Буняк - [ 2012.03.19 15:12 ]
    Право матері
    І знову струм ,болючих серцю , слів,
    Облив мене ,щоб злість свою зігнати.
    Яке я маю право до синів!
    На Бога зглянься! Я ж є їхня мати.


    Рейтинги: Народний -- (5.35) | "Майстерень" -- (5.24)
    Коментарі: (2)


  35. Юлія Івченко - [ 2012.03.19 15:01 ]
    весна моя київська
    весна моя київська висипала фарбами на двір
    де дітлахів як маку і смачні пиріжки із маком
    де сосни Троєщени чистять повітрям голки свої
    де пацанята годують біг-маком приблудну собаку

    хоч траси поділено біг-бордами наших мрій
    хоч пробки такі достеменно довгі й провокаційні
    жінки тримають кермо і синім фарбують вії
    встигаючи няньчити дітлахів на заднім сидінні

    Русанівський Сад ходить потайки на побачення
    місто вдягає балетки кросівки замшеві черевички
    шовкові стрічки
    циганські сережки
    сплачують ріки столичних красунь
    марячи дотиком чоловіка

    по плечах пече київське сонце червоною паприкою
    грайливим зайчатком скоріше скидає светри
    Нивки шукають нив
    і про знижки балакають
    як мурашня окуповуючи з живою водою бювети

    підсніжники на Оболоні дихають дивовижно
    малинові обідки брюнеткам личать до темпу
    і ретро вічне блондинок
    смагляві панчохи на ніжках
    тюльпанами дихає Київ під шкірою носячи Євро

    і не Поділ стоокий ознака справжнього Києва врешті
    з решета ця весна сіє любов краватки і годинники
    очі коханих сяють Богами й усе роздають задешево
    літають в небі поети
    і дулі тикають критикам


    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.76)
    Коментарі: (10)


  36. Ірина ШушнякФедоришин - [ 2012.03.19 12:23 ]
    Весняна дуель
    Весни твоєї узурпаторські манери
    В її садах топили снігопади,
    Хоч ти із Марсу, у доньки Венери
    На серці мліли перли-серенади...

    І зазвучали ніжним білоцвітом
    Акорди квітня дощиком з-під стріхи.
    Жагучий погляд блиснув хризолітом...
    Заледве втіхи перепало на горіхи...

    Донька Венери ніжно відімстила
    Попався рибкою у сіті невербальні...
    Раз – зашарілась, губку закусила,
    Два – не скажу, бо на межі моральній...

    А три, і орхідейно-дику квітку
    Здолала гра, що дихала любов’ю.
    Тебе – весни тепло... (що буде влітку!)
    А на часі – стіввандерське «..І Love You»...


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (8)


  37. Валерій Хмельницький - [ 2012.03.19 12:48 ]
    Олені (поетична пародiя)
    Приготую тебе на сніданок
    Я о п’ятій (прокинешся ти?) -
    Бо люблю куштувати коханок
    На світанку, вмочивши у джем.

    У долонях ти танеш, як масло,
    І промовисто дивишся вниз
    На маяк, що ніколи не гасне -
    Білу вежу, нефритовий спис.

    Я ударю ним – ринуть джерела,
    Наче гейзери серед вогнів:
    Еротично-чарівна чавела
    Спокушає мене уві сні -

    І у бік усе штурхає... Раптом
    Просинаюсь: «Олено, це ти?.."
    А вона мені: "Дай ще поспати -
    Припини, хлопе, гучно хропти!»


    19.03.2012


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (8) | "Роман Миронов Єлена"


  38. Оксана Лозова - [ 2012.03.19 12:02 ]
    ***
    І як я, Боже, це пережила?...

    Ти дав людині силу й вільну волю
    Та, видно, не відміряв міри болю,
    Гострішого від гострого ножа,
    Такого, що безжально серце жалить…

    Одне питаю, Господи, Тебе:
    Як пережити в самоті тепер
    Все те, що не одна переживала?

    2012


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.61) | "Майстерень" -- (5.64)
    Коментарі: (9)


  39. Марія Гончаренко - [ 2012.03.19 11:20 ]
    Етна
    О не підходь
    нестямна я
    то у мені пробуджується Етна
    правічний пульс в артеріях життя
    знов змінює мене
    знов лава
    я
    *

    Спроба перекладу:

    Не подходи
    безумна я
    во мне проснулась Этна
    и пульс бессмертный жизнь храня
    преобразует вновь меня
    и снова лава
    я
    *


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (12)


  40. Чорнява Жінка - [ 2012.03.19 10:19 ]
    А ты всё не являешься, Мария… (Перевод из Р. Скибы)
    А ты всё не являешься, Мария…
    А тут ни вербы не растут, ни злаки…
    Когда песком на веках летаргия –
    Верблюды, люди снова видят знаки.
    То миражи – отели, трассы, дыни…
    Но манит, не подверженный обману,
    Летящий куст Перекатипустыни
    По направленью к Вечному туману…
    Всего и звуков – крики мандрагоры.
    Всего и зрелищ – танцы саламандры.
    Там будто бы рождаются все горы…
    Там будто бы кончаются все мантры….


    Рейтинги: Народний 6 (5.6) | "Майстерень" 0 (5.61)
    Коментарі: (57)


  41. Микола Дудар - [ 2012.03.19 10:05 ]
    Думок надуманих залежність...
    Ти –
    подумок моїх залежність…
    Довготривалий сон нічний…
    На вітротверді гнів пожежний..
    А ти все стверджуєш: – нічий…

    Думки чужі – метеорити…
    І неба зоряний фонтан!..
    Волошки шепотом у житі…
    Клубочки сонечка.. й туман…

    Ти –
    подумок моїх відрада…
    Не осягнеш - забудь... замкни!!
    І я впаду із неба градом
    В одну із тих, забутих книг,

    Де ти і я єдиним тілом
    Стрічали з берега Весну…
    І, доторкнувшись, ми летіли
    В країну Мрій з одним – «люблю»

    Де вчили вірш під виноградом
    А виноград у вірші стиг…
    Де неурочні й штатні дати
    Ліпились з поцілунків тих…

    ...

    ..та кожен раз чомусь зупинка…
    Та кожен раз мовчанки тост…
    Та кожен раз в сльозах хустина..
    І сни у зграї диких ос…

    Ти –
    подумок моїх…
    не в силі…
    Вітійство діє… - Чайові?..
    Хіба прийдеться знову милій
    В обійми кинутись мої…

    18.03.2012.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.65)
    Коментарі: (8)


  42. Володимир Сірий - [ 2012.03.19 09:29 ]
    Радість
    Як духом радості
    Душі розлоги
    З висот нараз огорне, -
    Щезає смутку біль убогий,
    Гріха підґрунтя чорне.
    Усесвіт весь їй замалий - любити.
    Геть, почуття понурі!
    Із кривдою душа сьогодні квити,-
    Бриз на морській лазурі.

    19.03.12


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (6)


  43. Ганна Осадко - [ 2012.03.19 07:52 ]
    київ_весна
    Замітають подоли спідниць
    і Сирець, і Поділ,
    У підземці тамтамом навиліт_навідмаш –
    підбори,
    Підбери – чи слова, чи ключі…
    Не до тебе говорить,
    Не підводячи погляду…
    Спробуй за нею піти,

    За мотузочку запаху носом вхопись, як Тесей,
    Мо і виведе – чи заведе –
    в лабіринти висоток,
    Запитаєш утретє –
    вона промовчить тобі всоте,
    Бо висмоктує час молоко із тужавих грудей,

    Бо людей –
    ніби маку на площах_площинах долонь,
    Ця весна – знавісніла.
    Цих станцій-дистанцій – до біса,
    Ці пістряві перекупки, ця малохольна Аліса,
    Що на лівому березі правий шукає либонь,

    Це дівча-шалапутка,
    ця жменя веснянок на носі,
    Ця ріка, що торкне язиком піднебіння ріки…

    Не підводить очей –
    ані тушшю, ні вгору, –
    бо досі
    Василіски у погляді –
    Як у полях васильки.


    Рейтинги: Народний -- (5.65) | "Майстерень" -- (5.62)
    Коментарі: (15)


  44. Василь Буколик - [ 2012.03.19 06:55 ]
    Хуліо-Сесар Сілвайн
    Я маю пса, краще сказати --
    Маю шматочок душі,
    А не просто пса.
    Я люблю його і часом
    Дуже йому співчуваю:
    Немає пса в бідного мого пса.
    І от, коли мені буває сумно...
    А чи ти знаєш, що означає пес,
    Коли тобі сумно?
    ...І от коли мені буває сумно,
    Я обіймаю його за шию
    І кажу йому:
    «Песику, хочеш, я буду твоїм песиком?»



    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (2)


  45. Олександр Григоренко - [ 2012.03.19 06:04 ]
    мобильно...
    ночь. звонит мобильный. дочь: здравствуй.
    спасибо. и тебе здоровья.
    спасибки. как ти? круто Она тебя...
    значит так надо.
    и долго это у вас будет...
    незнаю. будет день
    когда каждый получает по вере своей.
    тайное становится явным.
    Она...нету для меня милей.
    уже позно. спи лаптушонок.
    все хорошо. спасибо что позвонила.
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  46. Олександр Григоренко - [ 2012.03.18 22:58 ]
    шахматные страсти
    в меридианах шахматных полей
    удивительный мир созвучья камертоном историй
    бури романтических грез
    и необычных дворцовых страстей...
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  47. Світлана Луцкова - [ 2012.03.18 22:48 ]
    Легковажне
    До гарячої рани
    Прикладу подорожник.
    Поболить - перестане.
    Біль, як плітка, - порожній.

    Зостанеться від нього
    Тільки пил придорожний.
    Подолає дорогу
    Не один подорожній,

    Забуваючи лиця,
    Забуваючи титри.
    Я - також мандрівниця.
    Я - супутниця вітру.

    Він,- весняний безбожник,-
    Напрасовано-білий.
    ...Знов амур-подорожник
    Налаштовує стріли.

    2012


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (23)


  48. Михайло Десна - [ 2012.03.18 21:54 ]
    Непомітна подія
    Сьогодні шпак на веснянИй прибув перон.
    Зробив у тамбурі ще сам собі краватку:
    маленький вузлик (бо такий у крил фасон)
    і два вітрильця елегантні - для порядку.

    Він на вокзал прибув за розкладом весни.
    Бо в еміграції наскучив жовтий сервіс.
    Самому хочеться дивитись власні сни,
    коли гніздо зів'є, якщо в старе вже вдерлись.

    Гарчать таксисти, як у вулику джмелі.
    Одразу троє стали: пес закинув лапу...
    Та то пусте, бо шпак на рідній знов землі,
    де не зважатиме на придорожню мапу.

    Зате зустрів його із радістю в очах
    один хлопчина, вдома сотовий забувши...
    Комусь потрібен, значить, майстер у світах,
    якщо краватку шпак у тамбурі вдягнув ще.


    18.03.2012







    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (17)


  49. Татьяна Квашенко - [ 2012.03.18 20:19 ]
    Ману-скрипт
    Я- манускрипт
    твой. Скрипты сердца Ма'ну
    ты поручил как истинный админ.

    Твой Ма'ну скрипт
    переписал романом,
    где «Ом» – постскриптум, царь и господин,

    и нет меня…
    А ты теперь - в квадрате,
    а может - в круге, в степени моей.

    Мне мало дня,
    и ночи мне не хватит
    извлечь себя из вечности. На ней

    налёт мечты
    с осадком поражений.
    Пусть, извлекаясь, в корне не права –

    горю в мосты
    под музыку движений
    души, что каясь, жжёт на них слова

    про то, что мир
    замешан на лишеньях:
    здесь, находя, нельзя не потерять.

    Но эликсир
    волшебный - искушенье:
    идя к тебе, не обратиться вспять.

    2010


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (12)


  50. Володимир Ляшкевич - [ 2012.03.18 20:01 ]
    Її фламенко
    «Іди! І змий із серця наші руни!..»
    І аж у горлі хрипко рвуться струни.
    І дико коні мчать, і б’ються лу́ни
    пожежами палкої жінки тої -
    її грудей у пристрасті розвої…
    І закохання, як останній погляд
    (кудись увись) - «Не йди, прошу́, будь поряд»




    Рейтинги: Народний 5.5 (5.6) | "Майстерень" -- (5.62)
    Коментарі: (25)



  51. Сторінки: 1   ...   1048   1049   1050   1051   1052   1053   1054   1055   1056   ...   1848