ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Андрій Людвіг
2026.03.31 02:06
Вкрилася земля попелом і кров'ю,
І наша незалежність задушена з любов'ю.
Земля, яка розорена, спотворена і скривджена ганьбою,
Вже зайнята ордою: червоною, новою.
Й остання та надія розстріляна в Поліссі,
І сотні легіонів поховано у лісі.
І ще сті

Володимир Бойко
2026.03.31 01:19
Шукаючи себе випадково знайшов логіку. Носієві традиційних цінностей знесло дах. Корисні ідіоти користалися зі свого статусу небезкорисливо. Чужа історія – як випадкова коханка. Історію, як і дружину, треба мати свою. Найлегше у підвищенні тис

Ігор Шоха
2026.03.30 14:11
                    І
Нанизує пам’ять разками намиста
на ниті життя візерунки барвисті
і тче у тумані вуаль,
звідкіль виглядає далеке дитинство,
його епізоди веселі і чиста,
навіяна ними печаль.

Борис Костиря
2026.03.30 13:26
Проспати можна все на світі:
Історію, чарівну мить,
Проспати сонце у зерні,
Коли земля красу творить.

Проспати вирішальний, гострий,
Фатальний, неповторний час,
Проспати доленосний голос,

Юхим Семеняко
2026.03.30 11:52
  Вірш представляє собою приклад дещо розбалансованої лірики, де щирість вічного людського почуття поєднується з рисами сучасності – від модерної зачіски Wolf Cut до класичної коси зі стрічкою. Це поєднання створює настрій суму й затишку з відтінком загад

Віктор Кучерук
2026.03.30 06:44
Ще зорі сплять у темнім небі
І не парує ще роса, -
Ще не торкнулась довгих стебел
Моя нагострена коса.
Ще світ увесь неначе вимер
І лиш сіріє спроквола, -
Ще лиш шурхоче невидимий
Кажан, у пошуках дупла.

С М
2026.03.29 21:22
Перша дівчино, яку любив
Настав час заспівати тобі
Прощальну пісню
Мені було сімнадцять, як тебе стрів я

Ми не бачилися часто, майнули роки
Востаннє, коли бачив тебе, ти прийняла
Ісуса

Віктор Насипаний
2026.03.29 20:08
У третім класі вчитель дітям каже:
- Сьогодні розповім цікаве дуже.
Ми будем вчити нині земноводні.
Подвійний спосіб в них життя в природі.
Розмова в нас про тих, що спритні й дужі.
Живуть і у воді вони й на суші.
Можливо, здогадаєтеся, хто то?
Ч

Охмуд Песецький
2026.03.29 18:40
Тобі щось інакше порадити важко,
Коли до вподоби модерний Wolf Cut.
Коса - не твоє і шовкова застяжка -
Це те, що існує для інших дівчат.

За мною і ходять, і саме такі ось,
Яким я неначе амурний гайдай.
Не з ними робитиму те, що наснилось,

Євген Федчук
2026.03.29 18:09
Іще не вечір та вже йшло до того.
Десь сонце загубилося в хмарках.
Між пагорбами пролягла дорога,
Що звалась з давніх пір Поліський шлях.
Вела з Підгайців через Старе Місто,
Загайці в Новосілку, звідтіля
Вже далі на Тернопіль, з нього, звісно,
Де а

Володимир Ляшкевич
2026.03.29 14:55
У сутінках я майбуття помітив.
Воно нічим не втішило мене.
Його красою міг би я змінити -
її ж усе недобре омине.
Та не зібрав краси я - ось і квити.
І захід Сонця віддає вогнем.
За втраченим, не стрітим, не прожитим -
до обрію багряноликий щем.

Борис Костиря
2026.03.29 13:36
Так перша ніжна позолота
Торкнеться кленів і беріз.
Пробудиться дружина Лота
У сяйві нескоримих сліз.

Торкнуться віяння епохи
Думок, сердець, облич і слів.
Порветься пристрасть Архілоха

Юрій Гундарів
2026.03.29 12:58
Якось незрозуміло… Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі… Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста. Оточують його

хома дідим
2026.03.29 10:06
поет сидить мов павук
тчучи свої павутини
радо вітаючи будь-яких мух
висисає їх із хітину
а ще між ребрами книг
наслухає серцебиття
знуджених необережних тих
читачів що летять летять

Юрій Гундарів
2026.03.29 09:22
У ніч на 28 березня 2026 року Одеса зазнала потужної масованої атаки.
Так, у пологовому будинку №5 після влучання «шахеда» в центр будівлі зруйнувано покрівлю та перекриття між поверхами. Медичний персонал евакуював до сховища 32 пацієнток і 22 новонарод

В Горова Леся
2026.03.29 08:56
Горіхи розпустили чорні крила
Воронячі на вЕльон аличі,
У сні стоять, весна не розбудила.
Та в голих вітах трудиться Ярило,
Брунькам тугим тепло віддаючи.

Цілує кожну пристрасно, бо хоче
Зацілувати так, щоб і чалма

Віктор Кучерук
2026.03.29 07:10
Години, дні, роки без тебе,
Без теплих пестощів твоїх, -
Це тільки в казці завжди лебідь
Не упадає тихо в гріх.
Це тільки в мріях м'яко й гладко
Лягає твій життєвий шлях,
А наяву - броди і кладки,
І переслідування страх.

Олена Побийголод
2026.03.29 06:53
Цезар Солодар (1909-1992; народився й провів юність в Україні)

Принесли у землянку посилку –
    й мов дихнуло чимсь близьким.
І на серці заграла сопілка,
    і згадався рідний дім...

        Бо відправлення поштове –

Артур Курдіновський
2026.03.29 02:44
Тривога в серці. Морок. П'ята ранку.
В домівках - темні вікна, душі сонні.
Лягла на білосніжне підвіконня
Симфонія кривавого світанку.
Було замало власного вікна -
Хотілось охопити ціле місто...
Крик вирвався з грудей: "Війна! Війна!"

Володимир Бойко
2026.03.28 23:30
Якщо довкола тебе крутяться пройдисвіти, це ще не означає, що навколо тебе обертається Земля. Кожен інший лікар повинен поставити інший діагноз. Думка поперек звички, мов кістка поперек горла. Що зверху сплило, те хвиля і виносить. Інвалідам п

Тетяна Бондар
2026.03.28 18:53
коли весна як осінь
і зупинився час
небесні коси косять
все більше нас із нас
і сивина як просинь
і небо як рілля
і зоряно голосить
душа за кожним я

Іван Потьомкін
2026.03.28 17:58
Ти ще єси і хліб їси насущний,
Та, мов павутина, висить життя майбутнє,
А хочеться ж на світі цім іще пожить, хоч сили тануть,
Тож молиш Господа, щоб день оцей не був останнім,
Бо ж стільки ще не звідано довкола див:
Не уторопав, про що ворк

Охмуд Песецький
2026.03.28 15:30
Ми зараз - як пуритани
Живем у розлуці нашій.
Молімось - і час настане,
Як вимре сердечний шашіль.

І зверне судьба на вдачу,
А серце заб'ється лунко,
Як тільки тебе побачу,

Марія Дем'янюк
2026.03.28 15:15
Сниться мені небо —
Лагідно-блакитне,
Все довкола сяє,
Все таке привітне.

Сниться мені тато,
Йдемо разом в лісі,
Сниться мені мама —

Світлана Пирогова
2026.03.28 13:38
Чи можна стерти те, що не було?
Що лиш в уяві дихало і квітло.
А пам'ять - світло,зламане на скло,
Де кожен спалах - вигадка й молитва.

Твій шепіт - чи відлуння тишини?
В уяві ти сама його створила?
Любов живе не в дотикові, - ні,

Борис Костиря
2026.03.28 12:17
Так осінь повільно відійде
У млу, невідомість, туман.
Здійсниться небачене дійство
В танку невідомих примар.

Навшпиньках відходить осінній
Казковий і лагідний дим,
Який принесе нам спасіння

хома дідим
2026.03.28 11:08
якщо бажаєте речей складніших
інтриги жодної нема отут
добропорядно уживаючи отрут
а ще римуючи сяйливе слово ніцше
ви знаєте усе що звете суть
і перекласти сподіваєтесь у вірші
але наступна рима гірше
щодо подальшої іще суцільна лють

Віктор Кучерук
2026.03.28 10:48
Мене будили вдосвіта дорослих
У сінях, чи надворі, голоси, -
І досі не забувся мамин посміх,
Коли їй зрана помогти просивсь.
Стелився шлях у світанковім світлі, -
Неслося всюди мукання корів
І чулося, як шурхотіли мітли
Та підсвинки кувікали з хлів

Юрій Гундарів
2026.03.28 09:32
Окупанти вдарили по собачому притулку «Дай лапу, друже» у Запоріжжі.Є багато поранених і загиблих тварин. Собак із травмами терміново доправляють у ветклініки…

Сирена тривогою мучить:
увага, знов небезпека!
Дрон у притулок влучив
для бездомних песик

Іван Потьомкін
2026.03.27 18:34
Там, де коняку віз підганяє,
А урядом править візник,
Де шматком арестантського хліба
Наїдаються до гикавок,
Проступає в мороці вранішнім
Повновладдям своїм пересичений
Хвіст собачий, махаючи трупом, –
Бренд Росії останніх десятиліть.

С М
2026.03.27 15:00
Ти стояла на межі свого пір’я
Політ обираючи
Усміхався я із подивом чи в силах
Помахати на прощання
Коли усе пройшло –
Се загоїлося до літа
Опісля прощань
Всі чуття що ми пережили

Артур Курдіновський
2026.03.27 14:51
З'їдає душу болісна саркома.
Круки літають. Вмерли солов'ї.
Мені це місто більше незнайоме,
Мої дороги - більше не мої.

Снують у жалюгідному апломбі
Однакові, безперспективні дні.
Я тут, неначе зомбі серед зомбі,

Юлія Щербатюк
2026.03.27 13:10
Без майбуття, о, щемна яв!
Я чую зраду в кожнім слові!
І спадної тепер любові
Для мене сяє вже зоря.

Так відлітаючи, із тим,
Не впізнавати безкінечно.
В знемозі цілувати плечі,

Борис Костиря
2026.03.27 12:33
Пробудження, немов із поля битви
Відхід в пустелю чи в рясні ліси.
Це прокидання у росі молитви,
У непорочнім сяєві краси.

Пробудження із-під руїн і горя,
Із-під уламків часу і доби.
Пробудження у буйних хвилях моря,

хома дідим
2026.03.27 07:08
у неміч кануть сни
і сяєво на сході
розвидніється ніч
понад полями дим
нездалі та цупкі
народжені до вроди
слова усе не ті
але усе ж ходім

Віктор Кучерук
2026.03.27 06:45
Казковий світ дитячого життя,
Мов потічок весняний, нетривалий,
Безрадісно пішов у небуття,
В душі зродивши паросток печалі.
Майнув, як сон, найщасливіший час
Розливів сміху і всього хотіння, -
Він, наче день, у сутінках погас,
Щоби уяву тішити
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Володимир Каразуб - [ 2023.12.29 11:56 ]
    Сонет ІV
    Чи ж я не раб розгойданих жадань,
    Чи ж я не риба, що поймають сіті
    Твого мережива і темних поривань,
    Що наче ніч владарствують на світі.
    Якщо покора схрещених зап’ясть,
    Принадна юнь шовкових перс та стегон,
    Від щастя перетягнуть до нещасть,
    Земля не стане вищою за небо.
    Таких вершин не здужає поет
    Шукаючи красу в любовнім слові.
    Хай тістечком смакується сонет,
    А талія смакується в любові.
    Цінуєш дотик, лиш тому, що мить
    Минає в радості і в час коли болить.

    24.12.2023


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (2)


  2. Світлана Пирогова - [ 2023.12.29 11:39 ]
    До Святвечора


    Приступає господиня вдосвіта до праці,
    Дістає з покуття кремінь і кресало.
    Знак хреста на неї тричі ставлять її пальці,
    Викресають іскри і вогонь удало.

    І пісні готує жінка святвечірні страви.
    Їх дванадцять із городу, саду, поля.
    Саме цих плодів багатство для такої справи,
    Як подяка року за щасливу долю.

    Це грибочки, бараболя і кутя з пшениці,
    І коржі, узвар, горох, квасоля, риба.
    І варенички, капуста, гречка із пашниці,
    Голубці смачні і хліба ціла скиба.

    Загориться свічка - світлий символ віри в Бога.
    Сіль укаже суть гармонії людини.
    Прожене часник тих духів злісних від порога,
    Подарує він здоров*я для родини.

    І засяє перша зіронька в небі за вікном,
    З молитвами вечеряти почне сім*я.
    Ангел Божий прилетить... тихо-тихо над столом.
    Народилося дитя - БОГ йому ім*я.


    Рейтинги: Народний -- (5.86) | "Майстерень" -- (5.96)
    Коментарі: (2)


  3. Нічия Муза - [ 2023.12.29 10:27 ]
    Вітру в полі
    Вертаємося до своєї хати
    на кращі села, де ще є сім’я,
    тоді і буде Муза нічия
    до тебе Аелітою літати.

    Поетова фантазія багата,
    тому на зламі цього житія
    вертаємося до своєї хати
    на кращі села, де ще є сім’я.

    Її оберігатимуть пенати
    як не удома, то у лободі,
    а побудуємо небесні шати,
    полетимо у вирій і тоді
    вертаємося до своєї хати.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.44) | "Майстерень" 5.5 (5.43)
    Прокоментувати:


  4. Ігор Терен - [ 2023.12.29 10:49 ]
    Своїй ілюзії
    Є чим, буває, душу обігріти,
    коли життя до фінішу іде,
    тому і залітає де-не-де
    у келію Еола Аеліта.

    Її зоря його зорю найде,
    якщо обом іще на цьому світі
    є чим, буває, душу обігріти,
    коли життя до фінішу іде.

    Полетимо до сьомої орбіти
    і не даремно тішимо себе
    деінде, досягаючи зеніту,
    і поки сяє небо голубе,
    є чим, буває, душу обігріти.

    12/23


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  5. В Горова Леся - [ 2023.12.29 09:57 ]
    Зимова ніч
    Ця ніч - як давній фотонегатив :
    Блакить небесну чорна плівка вкрила,
    Сховавшись , місяць хмари підсвітив -
    Летять на чорнім небі білі крила.

    Там , де чорніли скиби із землі,
    Рябіє тіней біло - сіре диво,
    І білий сніг , що втримавсь на гіллІ
    Малює контур саду негативом.

    А зорі - ніби з іншого життя -
    Такі яскраві в чорнім оксамиті,
    В морозній чистій висі мерегтять
    На небі , що дощами грудня вмите.
    01.2022.


    Рейтинги: Народний 6 (5.83) | "Майстерень" 6 (5.96)
    Коментарі: (2)


  6. Неоніла Ковальська - [ 2023.12.29 08:53 ]
    Осінь перейшла у снігопад
    Багряна осінь перейшла у снігопад,
    Під ним листочки жовті залишились.
    А сніг все падав й падав невпопад,
    Лиш червоніли ягідки калини.

    Нехай іде, стежки усі вкрива,
    Душі б лише завії не торкнулись.
    То й знайдуться для когось в ній слова,
    Які зігріють ніжністю й розчулять.

    2020 р.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  7. Віктор Кучерук - [ 2023.12.29 05:28 ]
    * * *
    Милозвучним пташиним привітом
    Сон, буває, звучати почне
    Й ароматом бузкового цвіту
    Давні весни поманять мене.
    І в свідомості радо воскреснуть,
    Щось шепочучи листям мені, -
    У весільних нарядах черешні
    Та горіхи в святковім вбранні.
    І забуду тоді на годину
    Про шуміння холодних завій,
    Бо зустрінеться мама із сином
    Серед весен в уяві моїй.
    29.12.23


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  8. Артур Курдіновський - [ 2023.12.28 23:54 ]
    До мови
    Мовонько рідна! Ти вмита сльозою
    Кольору довгих, запеклих боїв.
    Сповнена гордістю, сумом, красою,
    Дихаєш тишею літніх гаїв.

    Мовонько рідна! Окроплена кров'ю!
    В полі за тебе стоїть батальйон.
    Гостю казала завжди: "На здоров'я!",
    Вбивці брудному - одвічний прокльон.

    Мовонько рідна! Свята і кохана!
    Чиста, як мрія дитячого сну.
    Дай мені сили та вилікуй рани!
    Спів твій здолає і смерть, і війну!

    Знаю, що ворог здолати не зможе
    Мову, що в серці сестри та вдови.
    Рідна моя! Бережи тебе Боже!
    Мово! Благаю! Ти тільки живи!


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.85) | "Майстерень" 5.5 (5.89)
    Коментарі: (2)


  9. Володимир Бойко - [ 2023.12.28 22:34 ]
    Новорічних Вам снів!
    Хай Вам сниться –
    Кіт і киця,
    Кнур і льоха,
    Пес і блохи,
    Дід і баба,
    Курка ряба,
    Птах і пташка,
    Штоф і пляшка,
    Добра книжка,
    Кайф у ліжку,
    Відьма в ступі,
    путін в дупі.
    Кримський міст лежить на дні
    І москва горить в огні.


    Рейтинги: Народний -- (5.54) | "Майстерень" -- (5.62)
    Прокоментувати:


  10. Юрій Лазірко - [ 2023.12.28 21:08 ]
    самотня ніч
    самотня ніч
    складається з безодні
    вона в мені
    як дотиків холодність

    хворіє час
    знемогами заснути
    тремтить свіча
    і оживає сутінь

    а серця стук
    нагадує про себе
    воно - п'ястук
    затиснутого неба

    де душі слів
    вивчають тиші рамки
    вони не злі
    на неминучість ранку

    і рідна сіль
    дає устам відчути
    у всій красі
    боліти -
    значить бути

    та гріє все ж
    одна єдина думка
    ти в снах прийдеш
    до мене з поцілунком

    цілунки ці
    промовисті
    яскраві
    рука в руці
    метелики
    в уяві

    летять собі
    за пристрасті пороги
    то по тобі
    лелітки неземного

    і ніч
    не ніч
    і сутінь
    не по суті
    тремтить в мені
    все те
    що не забути

    29 Січня, 2023


    Рейтинги: Народний 7 (5.67) | "Майстерень" 7 (5.75)
    Коментарі: (2)


  11. Юрій Лазірко - [ 2023.12.28 21:29 ]
    так нам бути
    так
    нам бути
    серце -
    брутто -
    стиск-і-виштовх
    і чуття
    шосте певно

    з каяття
    починається молитва
    з пострілу
    стигматить битва

    колір сірий
    у буття
    смаком сліз
    зайшлась кутя
    з видиху
    осіли ребра
    тиша
    загубилась
    в тембрах
    відчаю
    чи то вина

    неприборкана
    війна
    оголяє душі Богу
    перетворює
    у спогад
    рідні дотики
    і рай

    хто не з нами
    не вмирай
    хай біжить дорога
    іншим
    моє серце
    вічність спішить
    і зупинить
    забуття

    притаманне вороття
    снам
    і неосяжним планам
    через океан омани
    я перепливаю
    все ж

    дивно так
    немає меж
    між думками
    не втонути
    і бажанням
    просто бути

    28 Січня, 2023


    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.75)
    Прокоментувати:


  12. Володимир Каразуб - [ 2023.12.28 20:43 ]
    Сонет ІІІ
    Жертовник сну в її глевких очах,
    Займає дух паломника сліпого,
    А в них безодня, а над нею птах,
    Холодні води, що на дні морському.
    Ти вільний зір приковуєш до вуст
    Тримаючи усесвіт на бретельках,
    І як слона поймає дикий муст
    Заходишся від безуму та спеки.
    Для пристрасті в тобі розкішний храм
    Що губ вбира’ вологі поцілунки,
    І волю надаєш палким рукам,
    Вихлюпуючи від конання звуки.
    І стільки б жертв принести не зумів,
    Цінніш’ за все – багаття вічних слів.

    23.12.2023


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  13. Євген Федчук - [ 2023.12.28 17:23 ]
    Як собаки й коти хліб врятували
    Як гарно влітку гостювати у селі.
    І ліс, і річка, і повітря дуже чисте.
    Аж на все літо прибули із міста
    Канікули провести тут малі.
    Для них все нове, все цікаве є.
    А вже бабуся для своїх онуків
    Такі смачнючі готувала штуки,
    Що жоден, не доївши, не встає.
    А то, як вже напилися узвару,
    Й збиралися вже спочивати йти,
    Бабуся й каже: - Буду хліб пекти.
    Уже он і поставила опару.
    І от священнодійство почалось.
    Бабуся вранці тісто замісила,
    Поставила аби набралось сили,
    Для випікання гарно піднялось.
    Сама ж тоді до печі узялась.
    Дровами її гарно протопила.
    І, доки ті дрова перегоріли,
    Якраз із діжі й «шапка» піднялась.
    Малеча споглядала лиш за тим,
    Бабуся тихо ве́стися веліла,
    Бо ж душі предків в запічку сиділи,
    Щоб криком часом не зашкодить їм.
    Тим часом бабця, руки у муці,
    Із діжки стала тісто діставати,
    Місити й на жаровні розкладати.
    Такі маленькі, начебто хлібці.
    Та, поки ще до випічки дійшло,
    То тісто і в жаровнях піднялося.
    Як то йому так швидко удалося?
    З жаровень ледь не вилізло було.
    Бабуся ж зазирнула до печі,
    Кивнула головою. За лопату
    Та й стала тісто до печі саджати.
    Знов шикнувши малечі: - Не кричіть!
    Пройшла якась година й розійшовсь
    По хаті аромат смачного хліба.
    На свіжий магазинний схожий, ніби.
    Та було в ньому неймовірне щось.
    Малеча вже від печі ні на крок,
    Облизуватись ледве устигає
    Та на бабусі тільки й позирає,
    Аби скоріше дала хоч шматок.
    І ось, нарешті та жадана мить.
    Бабуся дістає жаровні з печі.
    Перед очей здивованих малечі
    Хлібини, що й в руках не охопить.
    Бабуся їх з жаровень виверта
    І на столі на рушники складає.
    Давати малюкам не поспішає,
    Бо час іще, напевно, не настав.
    Змочивши добре руки у воді,
    Весь хліб бабуся рясно покропила,
    А потім рушниками його вкрила,
    Щоби відпаривсь… І уже тоді…
    Малим уже триматися не сила.
    Найперший хліб бабуся відкрива,
    Від нього два шматочки відрива.
    - То ще не вам!- малечу зупинила.
    Із хлібом тим на вулицю пішла.
    А там вже труться і собака, й кішка.
    Дала одному і другому трішки:
    - Поїжте хліба, тільки-но спекла.
    Тоді вже черга й до малих дійшла.
    Відрізала їм дві добрячі скибки.
    Змела в долоню (то для пташок) дрібки.
    Ще молока у кружки налила.
    Малеча ухопилась за той хліб.
    А він м’якенький в роті так і тане,
    Хрумтить приємно шкірочка рум’яна.
    Лиш плямкання й зубів дитячих дріб.
    Як з’їли хліб, запили молоком,
    Тоді в бабусі стали вже питати
    Те, що доконче би хотіли знати:
    Чому вона зробила отак о.
    Той, що постарший, запитав: - Чому
    Ви перше, ніж нам дати скуштувати,
    Взялись кота й собаку годувати?
    А меншенький піддакує йому.
    Бабуся їм на те відповіда:
    - Якби ж то не коти і не собаки,
    Нам би хлібів не бачити ніяких.
    Без хліба ж бути людям – то біда.
    - А як так сталось? – дітвора тоді.
    - Ну, як цікаво, слухайте, маленькі.
    Було то у часи такі далекі…
    Вже рід людський не у раю сидів,
    А на землі хліб потом здобував,
    Як того Бог і побажав Адаму.
    Нелегко було людям, скажу прямо.
    А Бог за тим із неба споглядав.
    І жаль людей зробилося Йому.
    Щоб хліб їм не так тяжко діставався,
    Господь його переробляти взявся,
    Щоб колос був аж по стеблу всьому
    Від кореня. Тоді ж і менше сій,
    І більше того хліба будеш мати.
    Тож людям буде чого споживати.
    І людям дав Господь дарунок свій.
    Та час минув та і надумавсь Він
    Зійти на землю, між людей пройтися.
    Як їм живеться нині, подивиться.
    Пішов між люди, звісно, не один,
    З Петром святим. Заходять у село.
    Там дітвора по вулицях ганяє
    І святим хлібом у футбола грає.
    Взяло Петра від того, кажуть , зло.
    Та ж далі йдуть. Аж молода сидить,
    Дитя маленьке на руках тримає
    І святим хлібом його підтирає.
    Того уже й Господь не зміг стерпіть.
    Пішли у поле, де ще хліб стояв,
    Взяв Господь колос й з усієї сили
    Шморгнув, аж усе зерня полетіло,
    Ледве не все його з стебла зірвав.
    Раз хліб цінити люди не хотять,
    То хай пізнають, що то значить голод.
    Нехай стебло стоїть у полі голе.
    Аж тут коти, де не взялись, нявчать,
    Собаки збіглись та давай брехати:
    - Ти ж наказав біля людей нам жить.
    А що, як хліб не буде вже родить?
    Що будем їсти? Як нам виживати?
    І пожалів Господь собак, котів.
    Ото, що на стеблі вгорі трималось,
    То так на ньому із тих пір й зосталось.
    Хоч Бог зірвати колос весь хотів.
    Отож, ми вдячні маєм бути їм,
    Що лід людський від смерті врятували.
    Їм перший хліб відтоді всі давали,
    Щоби віддячить за рятунок тим.


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.31)
    Прокоментувати:


  14. В Горова Леся - [ 2023.12.28 09:34 ]
    Знову падає дощ

    Сіре небо так низько, здається , рукою
    Дотягнувшись, легенько посмикати можна
    Полотно те побите, із дІрок якого
    Густо сиплеться вниз білосніжна пороша.

    Павутина, що дивом дощами не збилась
    Провисає з нанизаним бісером пИвним,
    А із даху лякає сповзаюча брила,
    Що за мить облітає крилом голубиним.

    Виглядає в проталини лист недопрілий,
    Темні жмені слідів помережили стежку.
    Й знову падає дощ, сніжні залишки білі
    Обіцяючи вправно до вечора стерти.
    12.2022.


    Рейтинги: Народний -- (5.83) | "Майстерень" -- (5.96)
    Коментарі: (2)


  15. Світлана Пирогова - [ 2023.12.28 08:22 ]
    О скільки чула
    О скільки чула я зізнань в любові
    І сотні компліментів флірту.
    Були слова трояндово-шовкові,
    П*янкі, хмільні, мов ріки спирту.

    І обіцяли королівські замки,
    І рай земний - життєву казку.
    Які ж бо ласі, хитрі забаганки,
    А на обличчях - тільки маски.

    Сховали б ці ілюзії у нішу.
    Для мене є найкращим в світі -
    Вслухатися в природну чисту тишу,
    Брехні у ній немає цвіту.


    Рейтинги: Народний 6 (5.86) | "Майстерень" 6 (5.96)
    Коментарі: (2)


  16. Віктор Кучерук - [ 2023.12.28 05:19 ]
    * * *
    Наче крові згустки,
    Застеляє хустку
    Маків цвіт, –
    Як глибокі рани,
    Кольори багряні
    Крають світ.
    Серце сильно тужить,
    Бо багато дуже
    Крові барв
    На оцій хустині,
    Що колись дівчині
    Дарував...
    28.12.23


    Рейтинги: Народний 6 (5.61) | "Майстерень" 6 (5.87)
    Коментарі: (2)


  17. Тамара Швець - [ 2023.12.27 21:47 ]
    Одержала диплом учасника проекту Гіперпоема.
    Одержала диплом учасника проекту Гіперпоема.
    Так несподівано і приємно, що мій короткий вірш:
    Слова, як зерна, силу мають,
    Завжди про щось повiдомляють,
    Є добре слово і лихе,
    Слід пам'ятати завжди про це! Швець Тамара
    включено до найбільшої поетичної книги у світі, яка увійшла до книги рекордів Гіннеса.
    Від щирого серця дякую засновникам унікального проекту. Вітаю всіх поетів, творчих успіхів та натхнення!
    #WorldLiterary
    #WorldPoesia
    #WorldRecordGuinessAnthology
    #hiperpoema



    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  18. Козак Дума - [ 2023.12.27 17:35 ]
    Еволюція
    Вдалась величному вечірка,
    але хвилює епілог:
    тепер уже він не ганчірка
    чи ще усе-таки не лох?.


    Рейтинги: Народний -- (5.15) | "Майстерень" -- (4.97)
    Прокоментувати:


  19. Юрій Лазірко - [ 2023.12.27 16:26 ]
    світло пускає стебла
    в грішому
    у мені
    світло
    пускає стебла
    очі заплющу -
    ніч
    рідне почую -
    тепло

    падаю
    у сніги
    власної поневірки
    янголик зі снаги
    втоптаний там
    де гірко

    сонечка -
    на заміс
    тіста з бажання жити -
    млива доріг
    і сліз
    вправно працює сито

    вічному
    дам добро
    смертному -
    місце страти
    ще для вина
    є кров
    а для зневір -
    догмати

    так воно
    хай іде -
    поза бедламом
    втіха
    пекло тут
    чи едем
    світло в тобі -
    тож дихай

    20 Січня, 2023


    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.75)
    Прокоментувати:


  20. Юрій Лазірко - [ 2023.12.27 16:31 ]
    спокою серце сниться
    вутлому до війни
    спокою серце сниться
    б'єш по рядку
    дзвенить
    слово з чорнил
    і криці

    ділена на пайки
    мріє про ранки вруна
    п'є свій полин гіркий
    та що для болю -
    струни

    сточує кожен звук
    тоншає цівка гніву
    градом накритий бук
    куля готує зливу

    з ґнотика сліпне тьма
    з крапки абзац зіскоче
    поки в душі зима
    німби журба торочить

    стужа вплітає в шлях
    передчуття знемоги
    веснами окриляй
    небо для перемоги

    хвилі
    даруй моря
    вірності
    сльози втіхи
    скільки би не згоряв
    а за полеглих -
    дихав

    слово до слова -
    нить
    жменько проміння -
    жнися
    вутлому до війни
    спокою серце сниться

    19 Січня, 2023


    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.75)
    Прокоментувати:


  21. Рія Кілер - [ 2023.12.27 16:20 ]
    Плине час
    Тиха ніч морозна,
    А щойно теплий ранок був на дворі.
    Неначе тільки-но прокинулись ми вдвох
    І теплий серпень простягає нам долоні.

    Танцюють, падають сніжинки.
    Неначе вчора в’яло листя?
    Жовтнева ніч нам гріла душі,
    Щастя було так близько.

    Досі пам’ятаю квітень,
    Що повний був печалі.
    Розгублені хмарини плавали у небі.
    Не розумію, кінець то був або початок.

    Нестримно плине час, біжить від нас подалі.
    Ти переслідуєш у спеку, в холод,
    Всі спроби кинути – невдалі.
    Прошу, зі мною ти побудь,
    Кращий момент нас не мине.
    Колись… У нас все точно вийде.
    Коли-небудь.

    26.12.2023
    1:33


    Рейтинги: Народний -- (5) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  22. В Горова Леся - [ 2023.12.27 09:03 ]
    Сум, знайомий такий
    За ніч листя, на стежку постелене, вітром скуйовдилось.
    Ще недавно палаюча крона заплутала синь.
    Убрання золоте липа скинула, й дивиться з подивом
    На оголений стан, що останній листок обтрусив .

    Сум, знайомий такий, він поміж павутини захований,
    Затухає вогонь під ногами, забитий дощем.
    Заливається щиглик відлунням із літнього гомону,
    Про кохання співає, а пісня печаллю тече.

    Не боли мені, пізнє жадання, що осінь залишила.
    В білосніжній зимі аритмія дощу пропаде.
    І думки у рядки повлягаються знову притишено.
    Що боліло - зніміє, й залишиться місце пусте


    Рейтинги: Народний 6 (5.83) | "Майстерень" 6 (5.96)
    Коментарі: (2)


  23. Світлана Пирогова - [ 2023.12.27 08:40 ]
    Любов до землі збережи (слова до пісні)




    Ти вранішнє сонце лови у долоні,
    Пройди по доріжках знайомих скоріш.
    Просторів безмежних розкриється лоно,
    Там маки, пшениця й зелений спориш.

    Нічим не заміниш блакить ріднокраю,
    Нічим не заміниш квітучі сади,
    Колосся дозріле, гаї у розмаї,
    Любов до землі збережи назавжди.

    Дерев білоквіття в селі біля хати
    І мальв розмаїття навколо цвіте.
    Тут жили всі рідні: і батько, і мати.
    Вдихни це повітря прадавнє святе.

    Нічим не заміниш блакить ріднокраю,
    Нічим не заміниш квітучі сади,
    Колосся дозріле, гаї у розмаї,
    Любов до землі збережи назавжди.


    Рейтинги: Народний -- (5.86) | "Майстерень" -- (5.96)
    Коментарі: (2)


  24. Неоніла Ковальська - [ 2023.12.27 07:50 ]
    Зимовий ранок
    А на світанку морозець подужчав
    І вітер втих, сніг перестав іти.
    Коли ж поволеньки піднялось ясне сонце
    Й пустило зграю промінців в світи,

    Все заблищало, заіскрилось раптом,
    Сріблястий килим сяяв сніговий,
    Пускала бісики ялинонька з-під вій.
    Вітання посилав зимовий ранок.

    2019 р.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  25. Неоніла Ковальська - [ 2023.12.27 07:50 ]
    Зимовий ранок
    А на світанку морозець подужчав
    І вітер втих, сніг перестав іти.
    Коли ж поволеньки піднялось ясне сонце
    Й пустило зграю промінців в світи,

    Все заблищало, заіскрилось раптом,
    Сріблястий килим сяяв сніговий,
    Пускала бісики ялинонька з-під вій.
    Вітання посилав зимовий ранок.

    2019 р.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  26. Ярослав Чорногуз - [ 2023.12.27 05:09 ]
    Свято кохання (романс-вальс)
    Пестощі, пестощі, пестощі губ
    Лагідні лестощі любим* навзаєм.
    Волею неба дарований шлюб,
    Те, що ми щастям усі називаєм.

    ПРИСПІВ:
    Боже мій, Боже мій, Боже мій, ах!
    Хвилі зустрічні цунамі бажання.
    Вихор шаленства летить по світах.
    Це тріумфує так свято кохання!

    Ніжності, ніжності, ніжності рук
    Шкіру шовкову усю обтікають.
    Шерех солодкий як спів у них - звук -
    Мов одчиняє ворота до раю.

    ПРИСПІВ:
    Боже мій, Боже мій, Боже мій, ах!
    Хвилі зустрічні цунамі бажання.
    Вихор шаленства летить по світах.
    Це тріумфує так свято кохання!

    Любощі, любощі, любощі тіл,
    Пристрасті море, хмільне божевілля.
    І відчування життя повноти,
    І океанне любові всесилля.

    ПРИСПІВ:
    Боже мій, Боже мій, Боже мій, ах!
    Хвилі зустрічні цунамі бажання.
    Вихор шаленства летить по світах.
    Це тріумфує так свято кохання!
    _____________________________
    *Любим - тут іменник у множині.

    27 грудня 7531 р. (Від Трипілля) (2023)


    Рейтинги: Народний 7 (6.99) | "Майстерень" 7 (7)
    Коментарі: (2)


  27. Віктор Кучерук - [ 2023.12.27 05:29 ]
    * * *
    За вибухами і димами
    Не чую й не бачу вас, мамо,
    Але, попри згадане лихо,
    Ви снитесь усміхнені тихо
    З осяяним щастям обличчям
    Та синові мовленим спічем:
    Я рада і бачить, і чути
    Своє і Вкраїни майбутнє…
    27.12.23


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  28. Микола Дудар - [ 2023.12.26 22:28 ]
    ***
    "Береженого Бог береже" -
    Розлетідось на друзки дитинство
    І слухняно на юність ірже -
    Моє перше озвучене свинство…
    А примчалися зрілі роки
    Зломи, зрізи і скальпи й капкани…
    Липке свинство було незруки,
    В нім ріднились збережені рани…
    Та вже восьмий десяток в ходьбі
    І той самий набір, що й в дитинстві…
    Тільки хто там скоротшує дні?
    Звинувачать, їй-Богу, у свинстві…
    26.12.2023.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.65)
    Прокоментувати:


  29. Юрій Лазірко - [ 2023.12.26 19:50 ]
    ой як ясно зірка сяє
    ой як ясно зірка сяє
    радісна новина
    завітає просто з раю
    подарує сина

    Цвіт Небесний
    Бог Предвічний
    він зігріє світ у січні
    і дорогу Світлу вкаже
    з ним на серце ляже

    не закриють хмари зірку
    сніг не запорошить
    хай недовго буде гірко
    хай приходить прошу

    Цвіт Небесний
    Бог Предвічний
    він зігріє світ у січні
    і дорогу Світлу вкаже
    з ним на серце ляже

    тож радіймо і вітаймо
    немовля сповите
    низько голови схиляймо
    годі сльози лити

    Цвіт Небесний
    Бог Предвічний
    він зігріє світ у січні
    і дорогу Світлу вкаже
    з ним на серце ляже

    18 Січня, 2023


    Рейтинги: Народний 7 (5.67) | "Майстерень" 7 (5.75)
    Коментарі: (4)


  30. Юрій Лазірко - [ 2023.12.26 19:46 ]
    наступ вузиться до мертвої точки
    наступ вузиться
    до мертвої точки
    рештки вулиці
    з дитячим садочком
    приземляються
    підкинуті стрімко
    лялі-іграшки
    напалму обжинки
    запах палений
    черепки шрапнелі
    в ранці кольору
    сірої шинелі
    ще не встигнуло
    небо посиніти
    напис з бусика
    обережно діти
    ледь обвуглений
    виглядає шибу
    дим розходиться
    і волосся дибом
    пси відлюдники
    зграя вурдалаків
    мчать до проліску
    їм усе до смаку
    і вовтузиться
    з кулеметом стрічка
    десь на цвинтарі
    запалає свічка
    цьогоріч вертеп
    кікімора в берцях
    і заглади хор
    по косі на серце
    але чути дзвін
    поводир колядки
    з ним
    і вітер змін
    і про світло згадка
    спалахне колись
    перемоги зірка
    світ від радості
    плакатиме гірко

    17 Січня, 2023


    Рейтинги: Народний 7 (5.67) | "Майстерень" 7 (5.75)
    Коментарі: (2)


  31. В Горова Леся - [ 2023.12.26 11:55 ]
    Радуйся, Діво Маріє
    Радуйся Діво, Маріє Пречиста!
    Пісня до Тебе лунає в віках!
    Сліз наших спОвідних добре намисто
    Ніжно тримаєш в Своїх Ти руках.

    Крепким надійним покровом накрила...
    Кожному вибір- заходь, не спіши!
    Сліз не соромся, бо сльози- то сила,
    Шанс ще омити гріхи із душі.

    Кожна сльоза - то молитва до Тебе,
    Слід покаяння на мокрій щоці.
    І піднімаю я очі до неба
    Стиснувши хрестик натільний в руці.
    2021


    Рейтинги: Народний 6 (5.83) | "Майстерень" 6 (5.96)
    Коментарі: (6)


  32. Світлана Пирогова - [ 2023.12.26 08:04 ]
    Син Божий народився


    Різдвяна нічка. Урочисте небо.
    Сіяє ясна зіронька вгорі.
    І сніжність чиста, ця землі потреба.
    Розкрила ніжно крила чарівні.

    І чути дзвони, радісно дзвенять.
    Мереживо на склі із блиском срібла.
    А в хаті затишно й смачна кутя,
    І за столом зібралися всі рідні.

    Син Божий народився від Марії.
    Лунає благодатний неба спів.
    Нехай Любов, Надія й сильна Віра
    Не гаснуть у житті вовік віків!


    Рейтинги: Народний 6 (5.86) | "Майстерень" 6 (5.96)
    Коментарі: (6)


  33. Артур Курдіновський - [ 2023.12.26 07:49 ]
    Стілець без ніжок
    Ай, який я молодець!
    У крамниці знижок
    Я купив собі стілець,
    А він - геть без ніжок!

    Продавцю я пояснив,
    Що мав на увазі:
    Ніжки потім причеплю,
    Зараз - не на часі.

    Ось додому я приніс
    Цю покупку цінну.
    Ніжки будуть у стільця!
    Будуть неодмінно!

    Жінка бачить і пита:
    "Що це за дурниця?
    Ти навіщо це приніс?
    Він на що згодиться?"

    Я кажу: "Ти постривай!
    Тексту забагато!
    Він такий, який він є!
    Треба поважати!

    А мені не заважай,
    Не нав'язуй думку!
    Краще ручку вже приший
    До своєї сумки!

    Рік вже той стілець стоїть
    В мене на терасі.
    Ніжки ще не причепив -
    Поки не на часі.

    Щоб побачили, його
    Виставив навмисно.
    Та й на ньому написав:
    "Я люблю Отчизну!"

    Ми з безногим тим стільцем
    Схожі - не те слово!
    Він - точнісінько, як я!
    Патріот без мови...


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.85) | "Майстерень" 5.5 (5.89)
    Коментарі: (4)


  34. Віктор Кучерук - [ 2023.12.26 05:10 ]
    Дива
    Снігопад засипав хату
    Аж до низу сірих хмар,
    Що вмостились винувато
    На ледь видимий димар.
    Посіріло, та в долині
    Все ж побільшало багатств,
    Бо зістарена хатина
    Стала схожа на палац.
    26.12.23


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  35. Рія Кілер - [ 2023.12.26 01:04 ]
    Дихаю тобою
    Я дихаю тобою.
    Ти заліз так глибоко у серце,
    Під шкіру тисячу гілок встромив,
    Знайшов вразливе місце.

    Іноді відпускаєш ненадовго
    Та, чесно кажучи, стає не легше.
    Зустрічі повторюються
    І почуття неначе вперше.

    Обрав таємні закутки душі,
    Проріс корінням поміж ребер.
    Ти став частиною мене,
    Зробив хитку маріонетку.

    Немає сил, проте не переймайся,
    Для тебе згодна бути всім.
    Не відчуваю ані страху, ані болю.
    Здається, справді дихаю тобою.

    12.2023


    Рейтинги: Народний -- (5) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  36. Теді Ем - [ 2023.12.25 18:48 ]
    ***
    На війні не бува нічиєї,
    та буває війна нічия -
    ні твоя, ні моя, ні для неї,
    ні в ім'я, ні заради Христа.

    Цілі знищено, орден на грудях,
    за спиною чимало пожеж -
    це була перемога Іуди,
    та Іуда повісився, тож

    на війні не бува нічиєї,
    та буває війна нічия.
    Не воюй і не нищ, бо за теє
    буде завжди розплата тяжка.

    25.12.2023


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  37. Олександр Сушко - [ 2023.12.25 18:18 ]
    Моє життя
    Моє життя - доглянутий квітник,
    Дружина в цьому царстві - королева.
    Любові мед за сотню літ не згірк,
    Думки про милу - райдуга травнева.

    Без неї я би тричі вже помер,
    У яму падав - родичі мовчали.
    Спасла богиня, муза вишніх сфер,
    Заступниця від темної печалі.

    Роздмухала в заснулому вогонь,
    Почистила замулену криницю.
    Тепер я, мов метелик-махаон -
    Сіяють перламутром долі крильця.

    В турботах про сім'ю спливає вік,
    Качаю мед, в саду білю дерева.
    Моє життя - доглянутий квітник,
    Дружина в цьому царстві - королева.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.82)
    Коментарі: (4)


  38. Світлана Пирогова - [ 2023.12.25 16:03 ]
    Зимове теплослів*я


    Читаю книгу білої зими.
    На сторінках кристали чисті льоду,
    Сніжинки стелять з блиском килими,
    Чекаю новорічну насолоду.

    І хвойно-мандариновий коктейль
    Струнких ялинок і гілчастих сосен.
    І забринить в душі віолончель
    Святково-ніжним духом стоголосся.

    Блаженство шоколадне і зефір,
    Зимові чудеса і подарунки.
    І фейєрверки вирвуться в ефір,
    Сюрпризи щастя від зими-чаклунки.

    І перша зірка - благовіст Різдва
    Засяє діамантом в небі миру,
    Теплом зігріють дії і слова,
    Життю я заспіваю оду щиру.

    Читаю книгу білої зими,
    На сторінках в красі моя країна.
    Любові застелю я килими -
    Зимове теплослів*я Україні.


    Рейтинги: Народний -- (5.86) | "Майстерень" -- (5.96)
    Коментарі: (2)


  39. В Горова Леся - [ 2023.12.25 13:01 ]
    Щоби не здавались ночі темними
    Щоби не здавались ночі темними,
    Зерном пломінким
    У вечірні хмари недаремно ми
    Сіємо зірки,

    Й стамувавши подих виглядаємо:
    Буде угорі
    Сяяти небесними скрижалями
    Світло наших мрій.

    Зірко, ти, надією запалена ,
    Ранок наближай!
    Недаремно сіємо у хмари ми
    Зерна із бажань.


    Рейтинги: Народний 6 (5.83) | "Майстерень" 6 (5.96)
    Коментарі: (2)


  40. Сергій Губерначук - [ 2023.12.25 09:47 ]
    З висоти
    На справжній висоті
    усіх життів і долей
    тебе я вже забув, –
    тебе ж уже нема.
    Увесь минулий час
    такий старий і кволий,
    а ти – прийшла сюди,
    сліпа, глуха й німа.

    З воскреслих кольорів
    із музики, зі слова
    я вибудував рай,
    не втілюючись більш.
    Душею ввився ввись,
    бо небеса – основа.
    Вони – малюнок мій,
    мелодія і вірш.

    Тут світ новим звучить
    і бавиться, і грає.
    Укотре оживу,
    зійду, зміню ім’я.
    Вічно живим є все,
    крім то́го, що вмирає.
    По-перше – ти,
    по друге – ти,
    по-соте – я.

    13 липня 2007 р., Богдани́



    Рейтинги: Народний -- (5.75) | "Майстерень" -- (5.85)
    Прокоментувати: | ""Усім тобі завдячую, Любове...", стор. 245"


  41. Козак Дума - [ 2023.12.25 09:03 ]
    Диплокат
    Перебували довго у екстазі:
    який політик, дійсно дипломат!
    А нині з‘ясували, пані «Штазі» –
    сексотка і огидний, підлий кат…


    Рейтинги: Народний -- (5.15) | "Майстерень" -- (4.97)
    Коментарі: (2)


  42. Неоніла Ковальська - [ 2023.12.25 08:51 ]
    Різдв"яна кутя
    А на свят-вечір
    Кутя багата.
    Бо разом з нею
    Всіх страв дванадцять.
    Ну, а Маланка
    Та й на вечерю
    Приготувала
    Кутю вже щедру.

    Пекла ковбаси,
    Студень варила,
    Сир запікала,
    Сало коптила.
    На щастя-долю
    Василь засіє,
    Чарочки повні
    Йому налиє.

    На Водохреще -
    Кутя голодна,
    Бо у цей вечір
    Піст дуже суворий.
    Свят всім веселих,
    Куті смачної.
    В містах і селах
    Миру й спокою.

    2017 р.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  43. Віктор Кучерук - [ 2023.12.25 06:29 ]
    Іній
    Посріблив дерева іній
    І пожовклі стебла трав, -
    Побілив місцями стіни
    Та шибки розмалював.
    Помережив густо стежку
    І обдав морозом став, -
    Ще й осиковим сережкам
    Більше дзвінкості додав.
    25.12.23


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  44. Євген Федчук - [ 2023.12.24 18:44 ]
    * * *
    Їхав козак полем та Кучманським шляхом,
    На Січ повертався з походу на ляхів.
    Ходив з батьком Хмелем під саме Замостя,
    Хотів і в Варшаві побувати в гостях.
    Та якось не склалось. Чи винна погода?
    Бо ж вже пізня осінь принесла негоду.
    Чи Хмель не наваживсь ляхів добивати
    Та надумав миру з королем шукати?
    Всі ті політеси козаку не милі.
    Коли вже почали, то вже б і добили.
    Лях залиже рани, з силами збереться.
    Навесні чекати знову доведеться.
    Та про те в козака думки не питали,
    Тож із пів дороги назад повертали.
    Не став козак з Хмелем додому вертати,
    Бо ж на Січ козацьку є доріг багато.
    Їхав козак полем та Кучманським шляхом.
    Сам-один у полі та не відав страху.
    Бо ж у нього шабля калена у крові,
    Будь якої миті до бою готова.
    Коли перестрінуть воріженьки в полі,
    Нехай нарікають тоді вже на долю.
    Голови рубала татарам і ляхам,
    Ізвела зі світу вже скількох домаха!
    А ще бахмат в нього стрімкий, наче вітер.
    Такого у полі нелегко зловити.
    Отож, козак їде та пісню співає.
    Високо у небі десь орел літає.
    Такий самий гордий, такий самий сильний.
    І тому безстрашний син безмежжя вільний.


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.31)
    Коментарі: (2)


  45. Ігор Шоха - [ 2023.12.24 18:11 ]
    Різдвяне розчарування
    Ріку життя не оминає горе,
    поза якою ще іде війна
    і невідомо, хто кого поборе,
    якщо воює біс і сатана.

    А їй немає ні кінця, ні краю.
    Хоча за волю точаться бої,
    та волі, як такої, не буває,
    якщо за неї нищити її.

    Якщо Марія народила Сина
    на покаяння за чужі гріхи,
    то явно винувата й Україна
    ота, яку спокушує лихий.

    Немає як на долю нарікати,
    що кармою прикуті на віки
    до легкої ворожої руки...
    корупція оточує ґаранта,
    тому і руку нікому подати
    у течії життєвої ріки.

    12.2023


    Рейтинги: Народний -- (5.57) | "Майстерень" -- (5.93)
    Коментарі: (1)


  46. Іван Потьомкін - [ 2023.12.24 11:22 ]
    ***
    Каштан засмаглий,
    Двійко жолудів
    Та кетяг горобини –
    Оце й усі сусіди мого столу.
    Каштан навча вагу відчути.
    Жолуді оповідають про могуття.
    Мугиче тихе мурмурандо горобина.
    Як і додам щось,
    То хіба що очеретину з-над Десни
    Та гілку терну з Чернечої гори.
    Для рівноваги, звісно.


    Рейтинги: Народний -- (5.62) | "Майстерень" -- (5.86)
    Коментарі: (2)


  47. Володимир Бойко - [ 2023.12.24 10:43 ]
    Зарядка
    Маленькі звірятка
    Робили зарядку,
    Усі за порядком –
    Телятка й пацятка,
    Вовчатка й ягнятка,
    Курчатка й качатка.

    І тільки лінивий бичок
    Наївся і ліг на бочок.


    Рейтинги: Народний -- (5.54) | "Майстерень" -- (5.62)
    Прокоментувати:


  48. Тетяна Левицька - [ 2023.12.24 09:22 ]
    Афіша
    Дорогі друзі, 28.12.2023р о 14 годині в Національному літературному музеї, що знаходиться м. Київ. вул. Богдана Хмельницького 11, біля м. Театральна, відбудеться презентація пісні, кліпу " Молитва матері" сл. Тетяни Левицької, муз Александра Чернеги. Тож сердечно запрошую всіх бажаючих розділити зі мною цю подію. Вхід вільний. Пісню виконуватимуть: народна артистка України Світлана Мирвода і заслужений артист України Володимир Стельмах. У кліпі знімався заслужений артист України Дмитро Лінартович — офіцер ЗСУ.


    Рейтинги: Народний -- (6.22) | "Майстерень" -- (6.31)
    Коментарі: (5)


  49. Світлана Пирогова - [ 2023.12.24 09:00 ]
    Якби це кожен розумів


    Ялинці затишно в зимовім лісі,
    Незрубана - у сніговім намисті.
    Як пахне хвоя - аромат природний!
    Комфортно дереву у прохолоді.

    А штучна - то ж красуня в рідній хаті,
    Їй так пасують новорічні шати.
    Якби це кожен розумів! О люди!
    Тоді б і дихалось на повні груди.
    Тоді б і мали найцінніше - кисень.
    Не знали б бід і ураганів свисту.
    І лисі б не були земля і гори.
    На жаль, великі гроші творять горе.
    А кожен з нас - крупинка у природі.
    Нащадків наших що ж чекає згодом?

    Святкуймо біля штучної ялинки
    У колі вірних друзів і родини.
    Здоров'я, миру всім в Новому році.
    Робіть до щастя тільки гідні кроки.


    Рейтинги: Народний -- (5.86) | "Майстерень" -- (5.96)
    Коментарі: (3)


  50. В Горова Леся - [ 2023.12.24 09:26 ]
    Відлига
    Твій, зимо, мокрий сніг, як суму щем:
    Метелики, намочені дощем,
    Кружляють важко, падаючи вниз,
    Іх помах так обтяжено провис,
    Бо легкості бувалої катма.
    Їм вітру у польоті не спіймать.
    Вони летять, летять на мокрий слід,
    І тануть, не торкнувшись до землі.
    Стікає крапля важко з білих крил
    У темну воду, що мороз накрив
    Слюдою, ніби зім'ятим крилом
    Метелика, убитого теплом.


    Рейтинги: Народний -- (5.83) | "Майстерень" -- (5.96)
    Коментарі: (2)



  51. Сторінки: 1   ...   110   111   112   113   114   115   116   117   118   ...   1813