ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Терен
2026.04.15 19:44
                    І
Знову охопила ейфорія
голови одурених людей.
З огляду на світові події
мало клепок і всихає ґлей
в авторів словесної стихії
вичахлих теорій та ідей.
На землі, опаленій війною,

хома дідим
2026.04.15 16:59
квіти троянди квіти лілії
гіацинти
змальовані на цераті
на столі за яким сидиш
що анічого не важить
вір мені синку
але тобі хотілося
ще сотворити вірш

Сергій Губерначук
2026.04.15 16:13
Сію дні крізь сито –
аж трясуться груди.
Ніде правди діти –
буде час мій, буде.

Виросте на дріжджах
вимішане тісто,
й пиріжечка діждем,

Борис Костиря
2026.04.15 12:46
Голос віків звучить
із шухляди столу,
із далекої кімнати,
із потаємних глибин.
Голос віків охрип.
Будь-який забутий голос
зливається з голосом віків.
Голос віків розпадеться,

Тетяна Левицька
2026.04.15 10:44
Цвітуть: конвалії, бузки,
аж млосно понад кручею,
та я плету терпкі думки
із будяка колючого.
Черемха грона снігові
розвіяла по щебеню.
Холодні хмари угорі
перини стелять лебедю.

Олена Побийголод
2026.04.15 06:41
Костянтин Ваншенкін (1925-2012)

Ти любиме, життя,
люди здавна ведуть про це мову.
Ти любиме, життя,
я люблю тебе знову і знову!

Що несе майбуття?

Віктор Кучерук
2026.04.15 05:39
В березні та квітні
Проліски блакитні
Рясно зацвітають у лісах, -
І знедавна вітер
Духом первоцвітів
Швидко та без опору пропах.
І стоїть в повітрі,
В березні та квітні, -

Світлана Пирогова
2026.04.14 22:09
У тому квітні молодість співала,
Цвіт абрикосовий п'янив і дихав,
Хоча оплутали доріг спіралі,
Але запало в серце цвіту диво.

Корона сонця задивлялась. Тепло
тобі і їй у пелюстковім танці.
Позаду залишились лози, терни,

С М
2026.04.14 13:30
У Мангровій Долині ухопивши промінь сонця
Усе коливається від бейбі до ци
Бейбі бейбі чому би не вівторок
О давній демон лиє ром у чаї
Бейбі мила кажи мені що треба
У чому річ кажи мені що за біда
Кажи чому не вернешся додому о
Кажи у чім причина я

Пиріжкарня Асорті
2026.04.14 13:14
Досить складним видався переклад, бо текст був, а з консультантів – лише скупі дані в Інтернеті, підкріплені ексклюзивом давніх свідчень. І ми вже знаємо, що плем'я було маловідомим, і якщо траплявся на узбережжі хто-небудь з нього, то це було не щод

Тетяна Левицька
2026.04.14 12:38
У душевному багатті
ми згораєм, Боже!
Пообіч гробків розп'яття
на Голгофу схоже.
Цвинтар тулиться барвінком
до кори земної.
Навкруги голосять дзвінко
матері Героїв,

Борис Костиря
2026.04.14 11:55
О, скільки непрочитаних книжок
У двері стукають, летять у вікна!
Із царства необхідності стрибок
Здійсниться, ніби полум'я велике.

Книжки стоять, мов роти і полки,
Готові йти у бій за честь і правду.
У них спресовані тяжкі віки,

Іван Потьомкін
2026.04.14 11:14
Розкажи всім, Конотопе,
Як москалів товк ти,
Як облудливій тій чвані
Зробив Іван Канни,
Де уславлена кіннота
Борсалась в болоті.
Як в доспіхах дорогих
Із золота й сталі

Тетяна Левицька
2026.04.13 21:12
Вглядаюсь пильно у портрет —
за тлом скорботи сліз не видно.
Пішов улюблений поет
у потойбіччя самотинно,

лишивши на папері дум:
рожеві мрії, сподівання,
і лірики осінній сум,

Пиріжкарня Асорті
2026.04.13 19:48

Пиріжкарня Асорті
2026.04.13 18:39
загине все що де було
підземний кит і три слони
стрімке вогненне помело
в руках чортів і сатани

дотліють залишки майна
і в позахмарній вишині
вселенська визріє війна

хома дідим
2026.04.13 15:58
я не упевнений
що був хотів
чогось крутіше
і мої вірші
не упевнені
так само
ж
чи у повітрі

Борис Костиря
2026.04.13 12:16
Скільки можна битися
об стіну байдужості,
об стіну мовчання,
натикатися на браму відчаю,
на колючий дріт ненависті,
мінні поля сумніву,
читати партитуру вагань,
пити вино забуття?

Іван Потьомкін
2026.04.13 10:11
Лиця українські у юдеїв...
Юдейські лиця в українців...
Неважко тут і заблудиться,
Часом питаєш: «З ким і де я?»
Не заблуджусь. Дороговказом
Узяв собі одне-єдине:
Шукать не мову і не расу,
А звичайнісіньку людину.

Володимир Ляшкевич
2026.04.12 19:55
Основу традиційної творчості в більшості випадків складає рух до цілісної єдності в образному монозвучанні, чи в поліфонії, з формуванням гармонійної завершеності. Музика прагне каденції, вірш — остаточного образу, думка — чіткого висновку. Але існує й

Охмуд Песецький
2026.04.12 16:55
Тобі зізнань моїх появи
Чи схожі з тишею трави
Уже й квітневої отави
Прилук сутужної любові,
А спробуй серцем улови.
І знай - моє напоготові
Не розбиватися, а битись
У ці часи, для всіх сурові.

хома дідим
2026.04.12 16:32
когось хвилює власний бог
комусь реальніш слово пох
надворі розбишака вітер
а ми не проти просто так сидіти
або пройтись учотирьох
в кого в кишені завалявся гріш
щоби водночас з’їсти
із двох боків один хотдог

Борис Костиря
2026.04.12 15:15
Висить знавісніле, утомлене листя,
Як Бог, що розлився в словах і у лицях.

Воно продиктує протяжні поеми,
В яких ми усі непомітно живемо.

Забуті думки розплескались у них,
В словах неповторних, сумних, голосних.

Євген Федчук
2026.04.12 14:22
У корчмі, що понад шляхом Кучманським стоїть,
Сидять за столом в куточку селянин й козак.
Козак вже набравсь добряче сивухи, однак,
Ще замовив собі чарку, збирається пить.
В селянина грошей мало, кухоль як узяв,
Так і грається з ним, зробить ковток т

С М
2026.04.12 10:10
Десмонд має тачку їздити на ринок
Моллі виступає в кабаре
Десмонд каже їй: Люблю твоє обличчя
І Моллі каже так, і за руку бере

Обла-ді, обла-да, це життя, бра
Ла-ла, це життя ото
Обла-ді, обла-да, це життя, бра

Юрій Гундарів
2026.04.12 09:15
Колишній секретар Центральної Ради Євген Онацький згодом в еміграції випустив серію нарисів про видатних людей «Портрети в профіль» з дуже красномовними назвами.
Так, нарис про Володимира Вінниченка називається «Чесність із собою», про Михайла Грушевсько

Іван Потьомкін
2026.04.11 22:04
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

хома дідим
2026.04.11 16:01
у цьому світі пів прозорім
чи парадизові земнім
небесний батьку дрібку солі
мені спаси і сохрани
я грішний у своїм позорі
і я страхаюся пітьми
але земна ця дрібка солі
мені потрібна мовби смисл

Борис Костиря
2026.04.11 15:58
Монотонне бурчання води
Відраховує миті, секунди,
Мов клепсидра святої біди,
Мов несплачені давні рахунки.

Монотонний і вигаслий ритм
Відраховує миті до старту,
Мов народження первісних рим,

Олена Побийголод
2026.04.11 13:28
Яків Бєлінський (1909-1988; народився в Україні)

Тільки дуже вперті соні
сплять уранці зайвий час;
ми встаєм – ледь сонця промінь
залоскоче в ліжку нас!

    Підіймайся на зарядку,

Іван Потьомкін
2026.04.10 21:34
І, вийшовши звідти, Ісус відійшов
У землі тирські й сидонські
Євангелія від св.Матвія. 15:21
На північ попростував Ісус із учнями своїми.
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв

Мирон Шагало
2026.04.10 21:25
Десь там, за рогом — велике місто,
трамвай дзеленьком зупинки мітить,
крізь невгамовне щоденне дійство
кочують юрби туди і звідти —
турбот потоки
(десь там, за рогом).

Давно не ходять сюди туристи,

Світлана Пирогова
2026.04.10 19:54
Вітаю щиро з книгою новою —
Вона, мов птах, злетіла в височінь.
У кожнім слові — серце із тобою,
У кожному рядку —слів глибочінь.

Нехай її читають і відчують
Те одкровення, що в душі зростив.
Нехай слова торкають і чарують,

хома дідим
2026.04.10 18:44
цвіте форзиція
на форзаці квітневому
дехто байдужий звичайно
ще дехто у власній
нейропетлі
мало що помічає
хлопчик і дівчинка
років семи чи восьми

Костянтин Ватульов
2026.04.10 18:22
Уткнешся в кістляве плече та безслівно
Заснеш і на вигляд здасися святою.
Я знову по тілу відчую тремтіння
Від того, що поруч вляглася зі мною,

Від того, що все поміж нами серйозно,
Неначе невидима ниточка божа,
Що квітами митого вранці волосся

Володимир Ляшкевич
2026.04.10 18:02
Тремкі сніжинки, радощі зими,
старого і нового пеленання,
провулкового ліхтаря гойдання
у повні теракоти й білини.

Колядки хвилі з-за віконних рам,
гул в небі над святковими свічками,
тривога над вітальними ладами -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

всеволод паталаха
2026.04.09

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Юлія Магерівська - [ 2010.04.04 03:39 ]
    Самотність
    Заснуло врешті місто,
    Заснули тисячі доріг.
    Зминаю циферблата тісто –
    Спинився часу біг.

    В моїх очах немає сну.
    У грудях зупинилось серце.
    Мене залишили одну,
    І я розбилася мов скельце.


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.19) | "Майстерень" 5.25 (5.25)
    Прокоментувати:


  2. Юлія Магерівська - [ 2010.04.04 03:30 ]
    Місяць і кава
    Минула північ. Сон мій заблукав.
    Лукавий місяць смикає фіранку.
    На кухні кавник хлипає в рукав,
    Змітає віник рештки філіжанки.


    На гущі днів наворожила дечого.
    Тепер уже зненацька не заскочить
    Те, що одного знудженого вечора
    Мене ти скинеш, як тісну сорочку.

    Тоді, коли так само серед тиші
    Годинник третю битиме картаво,
    Кирпатий місяць, ноги звісивши,
    На підвіконні сяде і попросить кави…


    2006 рік


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.19) | "Майстерень" 5.25 (5.25)
    Прокоментувати:


  3. Юлія Магерівська - [ 2010.04.04 03:02 ]
    Вчорашній сум уже не зодчий...
    Вчорашній сум уже не зодчий,
    Торішні сутінки не мають сили.
    А все ж твої - не карі - очі
    Я знову в сни свої пустила.

    А все ж твої не карі очі
    Карбують днів моїх монети.
    Я заплачуَ коли захочеш,
    Ти зваж усе і брутто, й нетто...

    2004 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.19) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  4. Юлія Магерівська - [ 2010.04.04 03:44 ]
    Скрипуче ліжко, наче кінь...
    Скрипуче ліжко, наче кінь,
    Щодуху мчить в шаленому галопі...
    А ніч, мов килим Пенелопи,
    Напнуто від підлоги до бантин.

    2005 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.19) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  5. Юлія Магерівська - [ 2010.04.04 03:51 ]
    Я вперто збирала спогади...
    Я вперто збирала спогади.
    Кожен спогад - як сувенір...
    Тут були ми числа такого-то,
    А тут – ні,
    Тут ми зустрілися,
    Там – обіймались.
    Тут – поцілунок,
    Там – бутерброд.
    Тут промінилася щира радість,
    Там скептично кривився рот...
    Аж доки не стала колекція
    Аж тріщати уже по швах...
    Я можу читати лекції,
    Як приходить усьому крах...
    Він просто ішов назавжди.
    Я заклякло стояла в юрмі.
    Ще п´ядь.
    Ще лікоть.
    Ще сажень.
    І став своїм ... мій.

    2008 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.19) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  6. Юлія Магерівська - [ 2010.04.04 03:57 ]
    осінь
    а вітер гриви вирве вщент
    у цих полів
    і дощ укрив мене плащем
    сказав
    підем
    та я втекла
    бо ще тепла
    мені не досить
    і він у шибки
    просить
    просить
    вийди
    осінь

    2002 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.19) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  7. Юлія Магерівська - [ 2010.04.04 03:06 ]
    Думки-кочівники бродять степом...
    Думки-кочівники бродять степом,
    Бояться заходити у слова.
    А що, як несказане чорним крепом
    Між нами навіки става?

    Думки розхристані чинять допит,
    І зирять скіфом, хоч ти кричи.
    Питають: хто ми? Питають: хто ти?
    А я відповісти не маю чим.


    2001 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.19) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  8. Василь Дутко - [ 2010.04.03 21:24 ]
    І слова чистого ковток
    Коли розпечене каміння
    І на зубах сухий пісок,
    Здається є одне спасіння –
    Водиці чистої ковток.

    Коли ж і дихати так трудно,
    Що кров пульсує у висок,-
    Так хочеться на повні груди
    Повітря чистого ковток.

    Коли ж плетуть постійно змову:
    Покровоточить - заживе,
    На нашу зазіхають мову,
    Аби достати за живе,-

    Вже не марна нам ця розмова,
    Лиш неживому не болить,
    Так хочеться почути слово
    Ще більше, ніж на світі жить.

    Не просим в Бога при нагоді
    Масний шматок і без кісток,
    А просим волі і свободи
    І слова чистого ковток.

    03.04.2010


    Рейтинги: Народний 5 (5) | "Майстерень" 5 (5)
    Коментарі: (1)


  9. Наталя Скосарьова - [ 2010.04.03 21:36 ]
    Що вас, люди, нині непокоїть?

    Що вас, люди, нині непокоїть?
    Бідність, заздрість, зламані хрести?
    Легко бути з бідами на "ти",
    коли серце звикле вже до болю.

    Коли всесвіт заполонить відчай,
    серце в грудях зболено мовчить, —
    легко ворогу дивитись ввічі,
    в них відтінок змінюється вмить.

    А довкола — бідні, ниці душі
    заробляють славу підлабузно.
    Ти ж усе щось мусиш, мусиш, мусиш!
    Як це смішно, сумно і безглуздо!

    Чи від тебе нині щось залежить?
    Прагнеш світ бодай на мить змінити,
    свічку в хворих душах запалити...
    Хай палає, зігріва, бентежить.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.4)
    Коментарі: (2)


  10. Іван Редчиць - [ 2010.04.03 21:22 ]
    РУБАЇ (4)
    Нестримний лет у небеса лелечі,
    І пил зірок посіявся на плечі.
    Здалося знову – ми творці чудес,
    І пам’ятаємо діла Предтечі.


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.46)
    Прокоментувати:


  11. Анатолій Сазанський - [ 2010.04.03 19:42 ]
    ZZZZZZZZZZВеликДеньZZZZZZZZZZZ



    Україно свята! Ми усі вже в боях полягли…
    Вже чужинські ченці розділили овець на отари..
    Чи покличеш нас знову? Чи знову покличеш коли..
    Ми вернемо до Тебе..з землі.. ворогам на поталу.

    Над твоїми грудьми різники бенкетують старі.
    Та уп»ються колись..Не довіку ж їм,врешті,хлептати..
    З кладовища надій..ми встаємо.. аби нагорі
    Всі прадавні борги.., до краплини.., віддати..

    Україно свята! Іще сонце зійде золоте.
    Чорну кров віднесе закосичена стягами повінь..
    На Великий той День в хату Доля врочиста зайде
    І фальшивих богів погукає на сповідь..


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (8)


  12. Олеся Гавришко - [ 2010.04.03 18:49 ]
    Боюсь 2
    Боюсь
    нашей нежности,
    А за ней дней безбрежности.
    Страстной грешности,
    Моих мислей наивности.

    Боюсь,
    что никогда уже не скажу люблю.
    Из черствости души розлюблю.
    А может страдать прикажу,
    Навек твою судьбу погублю.

    Боюсь
    Не забыть ночи любви,
    Прикасновений радости.
    Твоих глаз теплоты,
    Наших чувств вечности.

    12.03.2010


    Рейтинги: Народний -- (4.56) | "Майстерень" -- (5.08)
    Прокоментувати:


  13. Василь Думанський - [ 2010.04.03 15:24 ]
    * * *
    Не дивися так пильно у душу
    довгим поглядом гарних очей, -
    бо від нього радію і мучусь
    під габою самотніх ночей.
    Ти так пізно з'явилась, так пізно!..
    Бачиш, сніг вже летить у мій світ;
    попри всю мою ласку і ніжність,
    він погубить ніжний твій цвіт.
    І тому я сумую і мучусь
    під габою холодних ночей.
    Нащо дивишся глибоко в душу
    довгим поглядом любих очей?..


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.45) | "Майстерень" 5.25 (5.42)
    Прокоментувати:


  14. Артур Сіренко - [ 2010.04.03 15:23 ]
    Весняні хмарки
    (Низка неканонічних хокку)

    * * *
    Намагались літати на автомобілі
    Хмари думок затьмарили шлях
    Весняний ранок...

    * * *
    Бажання – причина страждання
    Забув про них і в небо пішов
    Весною…

    * * *
    Ми зникнемо всі
    Як ранковий туман
    По собі залишим нудьгу…

    * * *
    Гість завітав
    У мій дивний світ
    Порушив самотність…

    * * *
    Стало сиротою тіло
    Холодно душі
    У порожнечі неба…

    * * *
    Вперед, назад подивлюсь
    Все те саме –
    «Сто років самотності»…

    * * *
    Добре хоч він
    Розділив зі мною самотність
    Старий їжак…

    * * *
    Кожна калюжа – дзеркало
    Стати б хмарою
    Щоб милуватись собою…

    * * *
    Час би давно на старості років
    Почуттів загубити свіжість
    Але все одно - постійно дивуюсь…

    * * *
    Тінь свою загубив
    Як самотньо тепер
    Без друга останнього…

    * * *
    Я думав дзеркало – це озеро мрій
    Виявилось – глибочінь
    Втопитися б там…

    2010
    (Фото автора віршів)


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.13) | "Майстерень" 5.25 (5.38)
    Коментарі: (2)


  15. Артур Сіренко - [ 2010.04.03 14:28 ]
    Лунає луна
    (Низка неканонічних танка)

    * * *
    Дощ промовляє
    Гуркотом крапель
    Ніч промовляє
    Тишею темряви
    Нескінченна розмова…

    * * *
    Знову сороки
    Про старість мені нагадали
    Краще б птахи потойбіччя -
    Дивні зозулі
    Про смерть проспівали мені…

    * * *
    Нам пощастило,
    Що сонце не гасне
    Миттєво
    Як лямпа
    Вечором кожним…

    * * *
    Роки пройдуть
    Так само буде
    Місяць світити
    І вишні цвісти
    Тільки не буде нас…

    * * *
    Дарував імена весняним вітрам
    Слухав веселі їх наспіви
    Коли вишні цвіли…
    Забув про чистоту
    Холодного осіннього вітру…

    * * *
    Хотілось погрітись
    Від світла місяця
    Старому відлюднику
    І полетіти у світ Еросу
    У снах...

    * * *
    Чому вірші
    Вбивають іноді –
    Не знаю
    Це ж не катана і не ятаган
    Старого яничара…

    * * *
    Із забуття ми прийшли
    У забуття підемо назавжди
    Лишається тільки
    Споглядання нескінченності
    Як втіха…

    * * *
    Волога Данія - дощів країна
    Її принц Гамлет
    Хотів підвісити залізний дзвін
    До порожнечі неба
    Та дзвін упав
    І розчавив… Усіх…

    * * *
    Споглядав я старезне дерево
    Раптом прийшов Далай-Лама
    Його не впізнав брудний безхатько
    Подумав, що то дільничий
    Що його забере в притулок...

    * * *
    Трамваї – це оргії
    Електричні
    Електрички – це теж трамваї
    Тільки вони
    Як птахи…


    2010
    (Фото автора віршів)


    Рейтинги: Народний -- (5.13) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (2)


  16. Іван Редчиць - [ 2010.04.03 14:00 ]
    РУБАЇ (3)
    Горить огонь запалений колись,
    І полум’я спалахує увись,
    А ми його обходим стороною,
    Хоч і молились ревно, і клялись.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (2)


  17. Олександра Прокопчук - [ 2010.04.03 12:53 ]
    Рідне, але тільки по крові
    Чумась для нас всі найрідніші
    Такі чужі такі не наші
    Чомусь не можемо сказати
    Що ми – вони, ми всі рідня.
    Наш дім для нас є наймиліший,
    Та в ньому з нами вороги
    І кожен раз все більш сильніше
    Ми хочем бігти в даль від них.
    Мій друже, кажеш це невірно
    Що це усе ще перейде?
    Що можуть рідні зрозуміти?
    Мене ж притягує чуже.
    Чужі, вони як рідні душі
    Що попливуть на дно пізнань
    А рідне, сидячи на кухні
    Словами б є і крає. Жаль.
    Коли наш батько десь далеко,
    А матір лиш для нас живе,
    Завжди залишиться людина
    Котра у гроб тя зажене.
    Усе говорить і говорить,
    Усе кричить. Нервує нас.
    А в помислах хочемо смерті
    Щоб в спокій відійшла душа.
    Є люди котрі можуть жити
    І їх не б є кулак рідні,
    І помисли у них є чисті
    Ну а у мене підлі й злі.
    І у житті не пожалію
    Що ця людина відійшла
    Я буду жити, жити вічно!
    Без неї в помислах добра.
    Не вір собі що ти не правий
    Як злюща злість полонить ум,
    Ти маєш право на ненависть
    Бо кожен знає як нещадно
    Вбиває нас наш рідний люд.


    Рейтинги: Народний 5 (5) | "Майстерень" 5 (5)
    Прокоментувати:


  18. Артур Сіренко - [ 2010.04.03 02:03 ]
    У дзеркалі калюж
    * * *
    Самотність мені
    Була другом єдиним
    Та навіть її прогнав...

    * * *
    Місто існуюче в мріях!
    Побачити б його весною
    Хоча б у сні…

    * * *
    Ми всі босоніж
    Блукаємо у темряві життя
    Шукаючи сенсу…

    * * *
    Темрява за вікном
    Слухаємо тишу –
    Я і кіт…

    * * *
    У лісовому струмку
    Ніагару побачив
    Я – мураха…


    2010
    (Фото автора віршів)


    Рейтинги: Народний -- (5.13) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  19. Олександра Прокопчук - [ 2010.04.03 00:24 ]
    звична повсякденна брехня
    Дзеркало не бачить правди.
    Правду знаєм тільки ми.
    Совість зранку добиває
    Крик душі кричить – прости!
    Ми не завжди помічаєм
    Що самі ми є брехня,
    Що померла без спасіння
    В наших душах доброта.
    Казка – де ми всі герої,
    Де назавжди ми праві,
    Без помилок і тривоги
    Ми найкращі з понад всіх.
    І кулак нас часто мучить
    Щоб ударити себе,
    Голова нас заставляє
    Криком розказати те –
    Те що довго вже боліло,
    Що вбиває докорінно,
    Не дає в ночі збагнуть,
    І спокійним сном поснуть.
    Ми пропали десь в брехні,
    Снів не бачим довго ми,
    А душа вся наша чорна
    Заховалась у пітьмі.
    Сором довго вже полює
    В наших помислах брехні
    У кайданах десь крокує
    Крихта чесності в пітьмі
    Знову ранок, все нормально,
    Знову сміх і знов брехня
    Ми лишаємось в тумані
    Звичне це для нас життя.
    Але все ж ми зрозумієм
    Що забракло нам чогось
    Що немає вже поваги
    Ми з собою не б їмось.
    Ми ніщо ми просто ляльки
    Ми живемо у казках,
    Жаль що тягнем за собою
    Безневинний персонаж.
    Навіть не один а сотні,
    Сотні що ще вірять нам,
    Але нам не зупинитить
    Й ми продовжуєм обман.
    Та лялькар колись вмирає,
    Вот і ми на самоті,
    Ми потрохи повернаєм
    В наш театр справжній світ
    Нема сміху і вистави
    Лиш проблеми на біді
    Ох як жаль що ми не знали
    Що в життя дві сторони.


    Рейтинги: Народний -- (5) | "Майстерень" -- (5)
    Прокоментувати:


  20. Олександра Прокопчук - [ 2010.04.02 23:24 ]
    теорема життя
    Були в мене очі вже мокрі,
    Бо я написала вірша.
    У ньому я виклала душу,
    Всі помисли про немовля.
    Читала його я раз десять,
    Й хотіла щоб знали усі,
    Яка є у нас теорема,
    І люди наївні й дурні.
    Але публікація зникла,
    Й вірша я не зберегла,
    І серце моє так і просить,
    Щоб згасла я в полум ї сна.
    Та розум наполягає ,
    Хоч декілька слів донести,
    Й відкрила вам очі на щастя,
    Котре є в новому житті.
    Я хочу довести ті фрази
    Котрі для вас Бог написав,
    - Нове в пустоті є безцінне,
    - Так само як сіль чи вода.
    Ці фрази і є теорема,
    Котра нас в цей світ привела,
    Не слухайте іншої правди!
    В житті є лиш правда одна!
    Не вбий і не скривди частинку,
    Яка у тобі заросла!
    Подумай наскільки важлива,
    Для тебе секунда життя.
    І як ти несправедливо
    Вбиваєш своє ж немовля.
    Не вір обіцянкам й погрозам,
    Зроби ти свій вибір сама.
    Крокуй, переходь перешкоди
    І йди, йди вперед – до кінця!.


    Рейтинги: Народний -- (5) | "Майстерень" -- (5)
    Прокоментувати:


  21. Вовчик Братик - [ 2010.04.02 23:55 ]
    Зеленому і цвіркуну
    Стрибає у лісі маленький зелений цвіркун
    І бачить на стежці зелених він кур,
    І чує зелений він запах дерев…
    До цього усього він ніжки задер!

    Але не сидиться комасі на місці:
    Він швидко стрибає і йде по узліссі,
    І знову він бачить зеленим усе,
    І, навіть, струмочок, що воду несе.

    Цвіркун розуміє що все це обман
    І що його розум затьмарив дурман,
    Але він не хоче «по-іншому» йти,
    Зелений залишиться з ним навіки!
    ----
    20:46, 16.01.2010


    Рейтинги: Народний -- (5.13) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  22. Наталя Скосарьова - [ 2010.04.02 22:43 ]
    Зберу крихти свяченої паски

    Зберу крихти свяченої паски,
    Наче крихти твоєї любові.
    А так хочеться справжньої ласки!
    А так хочеться щирого слова!

    Зберу краплі роси ранкової,
    Струшу їх з весняного цвіту.
    Хочеш, буду для тебе зразковою?
    Хочеш, буду найкращою в світі?

    Хочеш, буду, як злива весняна.
    Несподівана, з блискавицею.
    Все одно я т в о я кохана
    Й віддаватимуся сторицею.

    Буду завжди твоєю часткою.
    Буду крихтою паски свяченої.
    Не скупися для мене ласки,
    Моя мріє примхливо-здійсненна.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.4)
    Прокоментувати:


  23. Софія Кримовська - [ 2010.04.02 15:22 ]
    страсна п’ятниця
    тамую пристрасті
    бажання
    сивий день
    з учора дощ невпинний
    парасолі

    болотом
    із хрестом на спині
    йдеш
    на страту
    Ти
    а я?

    а я із болем?

    вінок терновий
    не дістати
    ні
    троянди чи хоча б кульбаби
    квітень
    Тобі
    сердего
    важко
    дай мені
    допоможу на гору

    буде світло?

    долоні плачуть кров’ю
    плаче світ
    і образи
    і свічка у долонях
    ще трохи –
    буду мати стільки ж літ

    мені би народитися сьогодні
    02.04.2010.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.57) | "Майстерень" -- (5.67)
    Коментарі: (7)


  24. Ірина Зелененька - [ 2010.04.02 14:31 ]
    ***
    Увечері прийшов додому сад,
    уже босоніж був опісля мене:
    ми прийняли об'явлення роси
    і стали трохи ближчими до себе.
    Сідала тиша в сонці за межу,
    межа чекання повнилася з тиші.
    Я ще не знала, що тобі прощу,
    що ні тебе, ні сад цей не залишу.
    Ставали схожі сливи до олив,
    ставало сонце пещене, ромейське.
    Упали в ноги списи кропиви,
    і сливи соком крапали на серце.
    На Юду схожий словом і чолом,
    тебе цілую садом і сльозою,
    не зубожій до краю за юрбою,
    за зрадою, бо сіла за столом!
    Стіл у саду, на нього падав дим,
    схилявся учень, зрадник і Месія...
    Та сливи від розп'яття берегли,
    упали зрання, плакали доспілі.

    2009-2010


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.52) | "Майстерень" -- (5.56)
    Коментарі: (5)


  25. Віта Парфенович Віва ЛаВіта - [ 2010.04.02 14:15 ]
    ???
    Розлився ранок недопитим чаєм:
    Ще трохи теплий, і бадьорить свіжо,
    А я…занадто, певно, заскучала…
    І ти мене жадаєш ніжно-грішно…

    Світобудова почуттів мінлива,
    "Накручую" себе занадто часто,
    Проте щаслива, завдяки…щаслива!
    Давай поп*ємо чаю, якось, разом?


    Рейтинги: Народний 5 (5.37) | "Майстерень" -- (5.29)
    Коментарі: (2)


  26. Анна Малюга - [ 2010.04.02 12:33 ]
    ***
    Я всихаю
    Розумом й душею,
    Чи мілію,
    Мов старий Ірпінь?..
    Не благаю
    Зглянутись, не нию
    Перед долею
    Й несу свій гордий "інь".
    Зневажаю
    Знахабнілість й пиху,
    Не страждаю-
    Б`ю об землю лихом
    Утомилась,
    Тільки кров пульсує.
    Не скорилась-
    Знову інтригую
    Не всихаю,
    Змінююсь на іншу.
    Відлітаю.
    Просто стаю вища...


    Рейтинги: Народний 5 (5.24) | "Майстерень" -- (5.21)
    Коментарі: (3)


  27. Анна Малюга - [ 2010.04.02 12:04 ]
    ***
    Маска.
    Усміх.
    Білосніжні квіти.
    Граю.
    Знаю,
    Боляче терпіти

    Бачу.
    Плачу.
    Йде життя в спідниці.
    Коси.
    Стрічки.
    І вуста-суниці

    Сяйво
    Щастя
    Тільки лиш здаються.
    В грудях-
    Пруття
    Рвуть і з серця пнуться

    Розпач
    Вроздріб
    Продає надію.
    Раптом
    Птахом
    Випурхнули мрії

    Сльози
    Справжні
    На макетах раю.
    Скрізь-
    Все добре.
    Правду я лиш знаю...


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.24) | "Майстерень" -- (5.21)
    Коментарі: (2)


  28. Анна Малюга - [ 2010.04.02 12:58 ]
    Мої рани
    Мої рани... ти їх не вартий.
    Це не фарс і давно не жарти.
    Непристойна любов-війна
    Крутить голову без вина

    Так втомились очі від сліз,
    Від твоїх недосказаних слів,
    Від безумства ночей і ранків,
    І від диких терзань наостанок

    Я тебе проклинаю і кличу,
    Відпустити боюсь і позичить,
    Не краду, а беру нальоту,
    Поглинаю й зриваюсь в сльоту

    Я об лід обтинаю руки,
    Я горю і кровлю у муках.
    Мої рани...А,може, варто?..
    Лиш би кров не зійшла замарно!..




    Рейтинги: Народний -- (5.24) | "Майстерень" -- (5.21)
    Прокоментувати:


  29. Анна Малюга - [ 2010.04.02 11:55 ]
    Лютий
    Мете , мете і ріже
    В обличчя місяць-лютий.
    Не складуються вірші,
    А липнуть так безглуздо

    До хутра і підборів,
    До лютої сльоти,
    Зухвало, без докорів,
    В дорогах з мерзлоти.

    Застуди та ангіни,
    З шарфів- самі носи,
    Якісь нервові рими
    Злітають, мов хвости.

    Хурделиця лютує,
    І настрій крижаний.
    Все крутиться й дратує-
    Скоріше б до весни!..


    Рейтинги: Народний -- (5.24) | "Майстерень" -- (5.21)
    Коментарі: (2)


  30. Іван Редчиць - [ 2010.04.02 09:19 ]
    РУБАЇ (2)
    У храмі серця поселю я Бога,
    Щоб світлою була моя дорога.
    Коли у центрі Всесвіту стою,
    Моя душа святкує перемогу.


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.49) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (3)


  31. Софія Кримовська - [ 2010.04.02 07:59 ]
    Я у тебе?
    Я у тебе до кави? Ранковим дзвінком чи більше?
    Може, раптом, до чаю з лимоном чи до котлет?
    Я тобі необхідна, коли зависає тиша,
    коли помилка з’єднання виходу в Інтернет?
    Сподіваюсь, я більше, ніж фото у списку друзів.
    Сподіваюсь, я перша у списку дзвінків за день.
    Я готова розрадою стати тобі в напрузі,
    Я чекатиму вічність! Я буду! Та тільки де?
    На якім перехресті доріг, у якому місті?
    Між якими словами? У паузі? У лапках?
    У цвітінні тюльпанів, ірисів? Чи падолистом?..
    Годі, любий... залишуся у гудках...


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.57) | "Майстерень" -- (5.67)
    Коментарі: (10)


  32. Нафталін Марак - [ 2010.04.02 01:03 ]
    Хм…
    навіть як місяць прищем набухне
    чолом пробиваючи ока яблуко
    я посилатимусь на телепатію
    тканинами мозку ловитиму голос твій
    хоч лізуть у голову зв’язані букви
    липким велетенським блискучим равликом
    від крил лицемірства людина горбатіє
    без крил людина не має прозорості

    всі складники що ввійшли у мене
    ти вибирав по списку сотворення
    часто душі незручно у просторі
    тож в тілі даному вдало маскуюся
    ложку характеру триста грам генів
    ніяких добавок і без обговорення
    вилажу на світ під звуки компостера
    як інші щоб жити життям користуюся

    інколи речі виходять із ладу
    втомлені руки не в силах втримати
    мільярди ниток театру лялькового
    і все шкереберть і розквіт хаосу
    людський поцілунок сприймаєш як зраду
    хоча… залежно від кого отримати
    чи гріх чи горіх – та заплатимо дорого
    нечіткість душі – це не шум по гаусу

    є намір потрапити під дощ ісоповий
    хоч білішою снігу мені не стати
    я маю що дав мені до бульбашки з носа
    і навіть тим горджуся бо маю
    молекули часу – секунди крокові
    встати. піти. прийти. перестати.
    я тут ще. я вірю що слухаєш досі.
    дай відповідь згодом. пиши. чекаю.


    Рейтинги: Народний -- (5.14) | "Майстерень" -- (5.31)
    Прокоментувати:


  33. Юхим Дишкант - [ 2010.04.02 00:18 ]
    * * *
    Початок зими,початок землі і заліза,
    прокинутий вечір, покинутий дім вдалині,
    ми станем з тобою над снігом,хоч буде запізно,
    бо вершники пяні полюблять чужу заметіль.
    і речники зникнуть, і спалять зайовзані книги,
    приблуди, залишивши тіло, підуть.
    закутаний птах, що вчора від смерті оклигав,
    заплаче на грудях і серцю розкаже війну.
    розвязані руки зачнуть зігріватись під светром,
    десь вікна затуляться небом своїм,
    коли цілий світ зостанеться мерзлим і мертвим,
    я ще причащатимусь хлібом твоїх колін.


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.25) | "Майстерень" 5.25 (5.25) | Самооцінка 6
    Прокоментувати:


  34. Ірина Білінська - [ 2010.04.01 23:54 ]
    ДВОЄ
    Двоє в усьому Всесвіті.
    Двоє - нікого більше.
    Вільні, відважні, вперті і
    не помічають інших.
    Грішні, а чи безгрішні -
    радість знаходять впарі.
    Люблять, напевно, більше,
    просто не вірять в старість.
    Може тому, що сонячні
    їхні серця і мрії?
    Затишно і неболяче
    двоє в любові зріють.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.45) | "Майстерень" -- (5.41)
    Коментарі: (10)


  35. Валерій Голуб - [ 2010.04.01 22:23 ]
    * * * *

    Тяжка ця ноша. Кров і піт від неї.
    Та різкою взамах: "Ану, неси!"
    Ревла юрба. Вищали фарисеї:
    "Якщо ти бог, хоч сам себе спаси!"

    За що вони мене так ненавидять?
    Бо я відкрив їм, що живуть у злі.
    Прости їх, Отче! Що творять – не видять
    Незрячі твої діти на землі.

    - Я посланий, щоб ви пізнали Бога.
    Вручив мені Він Слово осяйне.
    Багато добрих діл зробив від нього.
    За котре з них караєте мене?

    - Бо ти серед народу смуту сіяв.
    І віру нашу древню смів хулить.
    Казав, що ти Христос, що ти Месія…
    Одна лиш смерть тебе угомонить!

    Не відповів. Даремно бісер тицять.
    А на плечах не хрест – пекучий біль.
    Та враз відчув: чийсь жаль, неначе птиця
    У серце б'ється. Десь отам, звідтіль!

    Він серцем чув печаль ту незречиму,
    Він бачив лиця чесні і смутні.
    Он дівчинка з брунатними очима
    Губами ворухнула: "Боже мій!"

    Я все стерплю. Хай збудуться писання.
    Вже світить вогник віри пломінкий!
    ...Палило сонце пагорби піщані.
    В безсмертя йшов Син Божий. Син людський.




    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (5)


  36. Оля Биндас - [ 2010.04.01 22:37 ]
    Просто Настя...
    У неї вулиці одна на одну не подібні,
    І вилиці сіріють наче осінь,
    І милиці давно вона не носить.
    Шукає під ногами слово «Досить».

    Вночі снувала синтетичне щастя,
    А вдень не існувала, бо боліло.
    Душевні рани вкрили хворе тіло,
    Всі кликали Анастасія, а вона хотіла – Настя…

    В житті у неї якось не велося -
    Брудне волосся, сіро-жовта простинь.
    Любов щораз робила серцю розтин
    І все було якось занадто «просто».
    2010р.


    Рейтинги: Народний -- (5.04) | "Майстерень" -- (5.11)
    Прокоментувати:


  37. Юлька Гриценко - [ 2010.04.01 21:53 ]
    Чоловікам до 1 квітня
    Він у мене справжній мачо,
    Супер-пупер, таки клас!
    Я взяла його на здачу,
    Колись купуючи матрас.

    Сильний, мужній, ідеальний,
    Ну як мрія чоловік!
    З нього користь тільки в спальні,
    Та і то, лиш раз на рік.

    Цілував мене з любов”ю.
    Словечка ніжні говорив.
    А потім на тобі — весною,
    Мене розумну обдурив!

    В чиєму ліжку ти блукаєш?
    І де ти лазив цілу ніч?
    Якщо ти більше не кохаєш,
    Зумій сказати : “Fuck you,bitch”


    01.04.2010р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.4) | "Майстерень" -- (5.32) | Самооцінка 6
    Коментарі: (11)


  38. Василь Симоненко - [ 2010.04.01 18:22 ]
    Пророцтво 17-го року
    Гранітні обеліски, як медузи,
    Повзли, повзли і вибилися з сил—
    На цвинтарі розстріляних ілюзій
    Уже немає місця для могил.
    Мільярди вір зариті у чорнозем,
    Мільярди щасть розвіяні у прах.
    Душа горить. Палає лютий розум.
    І ненависть регоче на вітрах.
    Коли б усі одурені прозріли,
    Коли б усі убиті ожили,
    То небо, від прокльонів посіріле,
    Напевно б репнуло від сорому й хули.
    Тремтіть, убивці! Думайте, лакузи!
    Життя не наліза на ваш копил.
    Ви чуєте? На цвинтарі ілюзій
    Уже немає місця для могил!
    Уже народ—одна суцільна рана,
    Уже від крові хижіє земля,
    І кожного катюгу і тирана
    Уже чекає зсукана петля.
    Розтерзані, зацьковані, убиті
    Підводяться і йдуть чинити суд,
    І їх прокльони, злі й несамовиті,
    Впадуть на душі плісняві і ситі,
    І загойдають дерева на вітті
    Апостолів злочинства і облуд!

    23.XII.1962



    Рейтинги: Народний 6.25 (5.73) | "Майстерень" 7 (5.79)
    Коментарі: (6) | "Вірш читає Василь Симоненко"


  39. Артур Сіренко - [ 2010.04.01 17:38 ]
    П'ять весняних хокку
    * * *
    Весняний вітер.
    Годую тарганів квітами.
    Літаю…

    * * *
    Старий кіт
    Теж весну відчув
    Цього березня.

    * * *
    Весна за вікном!
    Пишу на папері вірші
    Зеленими чорнилами!

    * * *
    В дзеркалі калюж
    Небо собою милується
    І я зазирну….

    * * *
    Весняним вечором
    З тінями розмовляє
    Самотній дідусь…

    2010
    (Фото автора віршів)


    Рейтинги: Народний -- (5.13) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (3)


  40. Юлька Гриценко - [ 2010.04.01 17:37 ]
    Крила
    - Мене давно вже ждуть вокзали,
    Немає виходу з біди.

    - А ви ж, Учителю, казали
    Про те, що вихід є завжди!

    - У нас шляхи, дитино, різні
    І час прийшов їм розійтись.
    Мені вертатися вже пізно,
    А ти цвіти і не журись.
    У тебе є магічні крила,
    Щоб підкорити небеса.

    - Учителю, не в крилах сила!
    Вони — лиш зовнішня краса.

    - Хіба не мріяла про небо,
    Щоб облетіти цілий світ?

    - Якщо ніхто не вірить в тебе,
    Тоді для чого цей політ?

    - Життя із казкою не схоже,
    Бо казка надто золота.

    - А я ж , Учителю, не зможу
    Без вас боротись за життя.

    - Ти лети життям, як птиця,
    Білих крилець не ламай.
    І якщо весна насниться,
    Ти про Вчителя згадай.

    Зміцніли крила- птахом стала.
    Пізнала істину свою.

    Вони навіки розпрощались,
    Колись зустрінуться...
    В раю.


    01.04.2010р.


    Рейтинги: Народний -- (5.4) | "Майстерень" -- (5.32) | Самооцінка 5
    Коментарі: (4)


  41. Олександр Христенко - [ 2010.04.01 13:22 ]
    Я ПРИЙШОВ
    Я заблукав, здається у капусті,
    Чи то лелека десь мене носив
    І вже злякався, що мене не пустять –
    На поміч звав на різні голоси.

    Сяйнуло світло у кінці тунелю –
    І по-пластунськи, як козак, поліз,
    А опинився з жінкою в постелі!..
    Вона своїх не стримувала сліз.

    Здається, ми давно уже знайомі:
    Ці груди, запах, дотик теплих рук.
    Від щастя ледь не втративши свідомість,
    Я слухав пісню – мамин серця стук.
    21.03.10р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.51) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (20) | "ПОЧАТОК"


  42. Ґеорґус Аба - [ 2010.04.01 11:04 ]
    ***
    Страх -
    Довжина километрів
    в еквіваленті почуттів.
    Не горизонтальних кілометрів,
    Привітних і пласких,
    А вертикальних.
    Прірвних і безжальних.
    Страшнаовисоті…

    14БЕР2010
    14:21:53


    Рейтинги: Народний -- (5.27) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (5)


  43. Олеся Овчар - [ 2010.04.01 10:30 ]
    На барвистій каруселі
    На барвистій каруселі
    Зайці крутяться веселі,
    Не звичайні вухані –
    Сонцезайчики ясні.
    Золотими промінцями
    Закликають дні за днями
    На сяйливу круговерть,
    Повну радості ущерть.
    Тільки тих вона кружляє,
    Хто бадьорий настрій має.
    Усміхнися радо й ти –
    Карусельку закрути!!!
    2010



    Рейтинги: Народний 5.38 (5.48) | "Майстерень" -- (5.45)
    Коментарі: (8)


  44. Софія Кримовська - [ 2010.04.01 08:27 ]
    то погляд на переможених
    то погляд на переможених:
    тамуючи жаль раптово так
    у першу хвилину відчаю -
    а бою настав кінець...

    не скорені, а помножені
    у нищенні... і гаптовані
    червоним і чорним, квітчані
    у тернях - важкий вінець...

    хрестами на банях Божими
    смиренні, та не покорені...
    чужої молитви навчені –
    що вродять сади сердець?

    ви бачили переможених?!
    розлогі дуби без коренів?! -
    то тільки малює відчаї
    веслом на воді митець...


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.57) | "Майстерень" -- (5.67)
    Коментарі: (8)


  45. Василь Думанський - [ 2010.04.01 00:15 ]
    ПОВІР
    Ми зустрінемось, люба, з тобою,
    Сумно й жалібно сліз не втирай:
    За людською земною стіною
    Є пречистий і праведний край.
    Там ні поспіху, ані роботи -
    Лиш з душею душа гомонить.
    Але спершу дорогу скорботи
    Маєм витерпіти й пережить.
    А по тому, в Господньому полі,
    Ми навіки зійдемось, повір,
    І за те, що дамо серцю волю,
    Не осудить людський поговір.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.45) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (2)


  46. Наталя Скосарьова - [ 2010.03.31 22:37 ]
    Читай мене...
    Читай мене...

    Читай мене поміж рядків,
    Читай мене без знаків розділових.
    Читай мене без зайвих слів,
    Читай мене на різних мовах.

    Читай мене на відстані стандартній,
    Аби не зіпсувати собі зір.
    Читай мене між зорями і картами,
    Всьому прочитаному вір.

    Читай мене невміло, по складах,
    Згори донизу, знизу догори.
    Читай мене по серцю, по очах,
    Мов до молитви, губи розтули.

    І ззаду наперід, і традиційно,
    Помалу таємничість всю знімай.
    Ти не тремти, читай спокійно.
    Хочеш уголос, хочеш подумки — читай.

    Не пропускай, читай мене наскрізно.
    В мені багато мудрого й повчального.
    Читай мене зухвало й ніжно,
    Й оцінюй за системою стобальною...


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.4)
    Коментарі: (12)


  47. Наталія Крісман - [ 2010.03.31 22:14 ]
    Ходім до світла, жадаймо правди!
    У всіх є власні життя арени,
    Хоча й людині так незбагнені.
    Ніхто не знає, що там, за рогом -
    Чи зустріч з чортом, чи милість Бога?

    Не бачать очі справжньої суті -
    Бо зір душевний в панцир закутий.
    Не знає серце, кого полюбить -
    Чи світлу душу, чи ту, що згубить?...

    То шлях до пекла встеляють квіти,
    Зло любить маску добра носити,
    Слова лукаві щиро лунають -
    Чому так в світі? Ніхто не знає...

    Що б не чекало нас там, за рогом,
    Які б не були з терня дороги,
    В ім"я любові, життя заради -
    Ходім до світла, жадаймо правди!
    31.03.2010р.


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (5)


  48. Юлія Радченко - [ 2010.03.31 21:59 ]
    Над трепетом – пристёгнута тоска...
    Над трепетом – пристёгнута тоска
    (и в каждом шве, и в каждой паутине)…
    Опознанностью – вектор потолка…
    (с разглаженными странностями линий)…

    Под капельницей (годом наперед)…
    Учусь смывать (болезнетворный голос)…
    Над серым умывальником живет…
    Проекция навязчивых уколов…

    Под антресолью – аппликатор лиц…
    Перед кроватью - справочник обрядов…
    Похожая (на сливочных девиц)
    Метафизичность ощущаю - рядом…

    Перестановка (знаков-амплитуд)…
    Стираю тушь, засохшую над светом…
    Определённо знаю: где-то ждут…
    Ждала б сама – да вены перегреты…
    2010 год


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (2)


  49. Наталія Крісман - [ 2010.03.31 18:24 ]
    Юлечці Гриценко
    Солодка мить
    Не стала вічністю,
    Душа болить
    Недовговічністю.

    Думи-вужі
    Тебе замучили.
    Розправ душі
    Крила покручені!

    Світ не порожній,
    Хоч болем встелений.
    Людині кожній
    Любити велено.

    Розлук мости
    В житті стрічаються...
    До зір лети -
    Тобі всміхаються!

    Собі прости
    За сльози відчаю.
    Весна і Ти
    Навік повінчані!




    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (2)


  50. Іринка Кучерук - [ 2010.03.31 17:18 ]
    Віддам тобі
    Бажання, що примушує тремтіти
    Іти до тебе, бігти і хотіти
    Щоб тільки ближче було твоє тіло
    Щоб я відчула, Те чого хотіла

    Щоб ніжні губи сильно цілували
    Щоб знову руки твої я тримала
    Щоб погляд в очі змушував коритись
    Усе… Що хочеш… Тільки не влюбитись..

    Віддам тобі я тіло і думки
    Не йди, не забирай прошу руки…
    Віддамсь тобі уся і без остачі
    Лиш серце залиши мені гаряче


    Рейтинги: Народний -- (5.16) | "Майстерень" -- (5.17)
    Прокоментувати:



  51. Сторінки: 1   ...   1327   1328   1329   1330   1331   1332   1333   1334   1335   ...   1816