ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.04.18 07:54
Володимир Диховичний (1911-1963),
Моріс Слободськой (1913-1991)

Коли не знавали досягнень казкових,
у давні, минулі часи –
чекаючи коней по трактах поштових,
співали мандрівці усі:

Іван Потьомкін
2026.04.17 20:42
Як не втомивсь ти на роботі
(боровсь зі сном та протирав штани),
То не Америку з Європою вини,
Що не цілком беруть на себе наші клопоти,
А ледарів таких, як ти, та казнокрадів усесильних,
Та жевжиків, пролізлих в Раду бозна яким чином,
Та тих, хто н

хома дідим
2026.04.17 18:44
білий брудний голуб
із тьмяними рожево яскравими
лапами
сторожкий мов отруювач
у якого при собі
отрута і намір
скрадається підскоком
межею тіні й осоння

С М
2026.04.17 17:32
живе на лав стріт
любить свою лав стріт
у неї дім і сад є
всі нагоди і пригоди

у неї є халати й мавпи
лінтюхи у діамантах
має мудрість і відає суть

Юрій Лазірко
2026.04.17 15:34
троє нас
набралося на віче
на безлюдді повному
корчма
де за біль
розносить вина
відчай
павутиння тче

Костянтин Ватульов
2026.04.17 15:06
І знов сидить в півоберта та абрис ніжного плеча
На стінці тінню крізь зачинене фіранкою вікно.
В руці фужер, а там настоянка холодна та терпка,
Невже влаштовує на даний час її все це цілком ?

На білій шкірі видно анемічні сині русла вен,
На шиї об

Борис Костиря
2026.04.17 12:06
Стійка душа розчинить у собі
Тривоги й болі, як міцні метали.
Те, що прийшло в запеклій боротьбі,
Повільно і розпачливо розтало.

Розтали в плесі озера чуття,
Потужні пристрасті, земні закони.
Не викликає більше співчуття

хома дідим
2026.04.16 19:57
ось поет на променаді
проминає повію
мова тут не
про молодих поетів які
те саме що повії
або старих повій
котрі чим не поети
отже

Костянтин Ватульов
2026.04.16 19:17
Розповім тобі казку про літній насичений вечір,
Там лілійника жовтого довго п’янить аромат.
Там стежинка вузька поміж хат у травичці зеленій
Упирається в став, де качки на воді майорять.

Розповім тобі казку про осінь з молочним туманом,
Що вкриває

Євген Федчук
2026.04.16 17:52
Упереджуючий «удар» Ізяслава.

Життя мина. Уже на схилі літ,
Коли рука не здатна меч тримати,
Схотілося перо до рук узяти,
Щоб змалювати той далекий світ,
Якого вже назад не повернуть.
Схотілося події описати,

Артур Сіренко
2026.04.16 17:04
Я довго йшов
Вулицями міста граків,
Так довго, що забув назву міста –
Цього міста темних вікон
І злих поглядів сажотрусів
Міста, яке занедбало своє ім’я.

Я шукав Істину

Охмуд Песецький
2026.04.16 13:18
Знати про гостинці мав би вчасно,
І про красну мову бранзолет -
То й кохання ватрище б не згасло,
Щастя поривалось би на злет.

Ну окей, життя іде як шоу,
Слухай-но сюди й собі прикинь -
Тільки ми побачимося знову,

Борис Костиря
2026.04.16 13:01
Ледь чутні промені ранкові
Проб'ють могутню німоту,
Знайшовши ті слова у мові,
Які ословлять пустоту.

Тендітні промені пробудять
Від сну тяжких, лихих століть,
Штовхнувши у нудотні будні

Ігор Шоха
2026.04.16 12:52
Міняються і віра, і пенати,
і ніби рідне здалеку село...
у пам’яті прив’ялене зело
і кетяги калини біля хати.

І це минає. Тяжко поміняти
зло на добро або добро на зло.
Не меншає колег, але обняти

Ігор Терен
2026.04.15 19:44
                    І
Знову охопила ейфорія
голови одурених людей.
З огляду на світові події
мало клепок і всихає ґлей
в авторів словесної стихії
вичахлих теорій та ідей.
На землі, опаленій війною,

хома дідим
2026.04.15 16:59
квіти троянди квіти лілії
гіацинти
змальовані на цераті
на столі за яким сидиш
що анічого не важить
вір мені синку
але тобі хотілося
ще сотворити вірш

Сергій Губерначук
2026.04.15 16:13
Сію дні крізь сито –
аж трясуться груди.
Ніде правди діти –
буде час мій, буде.

Виросте на дріжджах
вимішане тісто,
й пиріжечка діждем,

Борис Костиря
2026.04.15 12:46
Голос віків звучить
із шухляди столу,
із далекої кімнати,
із потаємних глибин.
Голос віків охрип.
Будь-який забутий голос
зливається з голосом віків.
Голос віків розпадеться,

Тетяна Левицька
2026.04.15 10:44
Цвітуть: конвалії, бузки,
аж млосно понад кручею,
та я плету терпкі думки
із будяка колючого.
Черемха грона снігові
розвіяла по щебеню.
Холодні хмари угорі
перини стелять лебедю.

Олена Побийголод
2026.04.15 06:41
Костянтин Ваншенкін (1925-2012)

Ти любиме, життя,
люди здавна ведуть про це мову.
Ти любиме, життя,
я люблю тебе знову і знову!

Що несе майбуття?

Віктор Кучерук
2026.04.15 05:39
В березні та квітні
Проліски блакитні
Рясно зацвітають у лісах, -
І знедавна вітер
Духом первоцвітів
Швидко та без опору пропах.
І стоїть в повітрі,
В березні та квітні, -

Світлана Пирогова
2026.04.14 22:09
У тому квітні молодість співала,
Цвіт абрикосовий п'янив і дихав,
Хоча оплутали доріг спіралі,
Але запало в серце цвіту диво.

Корона сонця задивлялась. Тепло
тобі і їй у пелюстковім танці.
Позаду залишились лози, терни,

С М
2026.04.14 13:30
У Мангровій Долині ухопивши промінь сонця
Усе коливається від бейбі до ци
Бейбі бейбі чому би не вівторок
О давній демон лиє ром у чаї
Бейбі мила кажи мені що треба
У чому річ кажи мені що за біда
Кажи чому не вернешся додому о
Кажи у чім причина я

Пиріжкарня Асорті
2026.04.14 13:14
Досить складним видався переклад, бо текст був, а з консультантів – лише скупі дані в Інтернеті, підкріплені ексклюзивом давніх свідчень. І ми вже знаємо, що плем'я було маловідомим, і якщо траплявся на узбережжі хто-небудь з нього, то це було не щод

Тетяна Левицька
2026.04.14 12:38
У душевному багатті
ми згораєм, Боже!
Пообіч гробків розп'яття
на Голгофу схоже.
Цвинтар тулиться барвінком
до кори земної.
Навкруги голосять дзвінко
матері Героїв,

Борис Костиря
2026.04.14 11:55
О, скільки непрочитаних книжок
У двері стукають, летять у вікна!
Із царства необхідності стрибок
Здійсниться, ніби полум'я велике.

Книжки стоять, мов роти і полки,
Готові йти у бій за честь і правду.
У них спресовані тяжкі віки,

Іван Потьомкін
2026.04.14 11:14
Розкажи всім, Конотопе,
Як москалів товк ти,
Як облудливій тій чвані
Зробив Іван Канни,
Де уславлена кіннота
Борсалась в болоті.
Як в доспіхах дорогих
Із золота й сталі

Тетяна Левицька
2026.04.13 21:12
Вглядаюсь пильно у портрет —
за тлом скорботи сліз не видно.
Пішов улюблений поет
у потойбіччя самотинно,

лишивши на папері дум:
рожеві мрії, сподівання,
і лірики осінній сум,

Пиріжкарня Асорті
2026.04.13 19:48

Пиріжкарня Асорті
2026.04.13 18:39
загине все що де було
підземний кит і три слони
стрімке вогненне помело
в руках чортів і сатани

дотліють залишки майна
і в позахмарній вишині
вселенська визріє війна

хома дідим
2026.04.13 15:58
я не упевнений
що був хотів
чогось крутіше
і мої вірші
не упевнені
так само
ж
чи у повітрі

Борис Костиря
2026.04.13 12:16
Скільки можна битися
об стіну байдужості,
об стіну мовчання,
натикатися на браму відчаю,
на колючий дріт ненависті,
мінні поля сумніву,
читати партитуру вагань,
пити вино забуття?

Іван Потьомкін
2026.04.13 10:11
Лиця українські у юдеїв...
Юдейські лиця в українців...
Неважко тут і заблудиться,
Часом питаєш: «З ким і де я?»
Не заблуджусь. Дороговказом
Узяв собі одне-єдине:
Шукать не мову і не расу,
А звичайнісіньку людину.

Володимир Ляшкевич
2026.04.12 19:55
Рух до естетично-філософської категорії від творчого методу. Основу традиційної творчості в більшості випадків складає скерування до цілісної єдності в образному монозвучанні, чи в поліфонії, з формуванням гармонійної завершеності. Музика прагне каден

Охмуд Песецький
2026.04.12 16:55
Тобі зізнань моїх появи
Чи схожі з тишею трави
Уже й квітневої отави
Прилук сутужної любові,
А спробуй серцем улови.
І знай - моє напоготові
Не розбиватися, а битись
У ці часи, для всіх сурові.

хома дідим
2026.04.12 16:32
когось хвилює власний бог
комусь реальніш слово пох
надворі розбишака вітер
а ми не проти просто так сидіти
або пройтись учотирьох
в кого в кишені завалявся гріш
щоби водночас з’їсти
із двох боків один хотдог
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

всеволод паталаха
2026.04.09

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Костянтин Мордатенко - [ 2009.08.24 17:28 ]
    Біль
    І не тиша в душі – пустота,
    як в квартирі подружжя бездітного…
    Напишу сам до себе листа,
    розповім, як живу. Смішно?.. Тільки-но

    плачу… В дзеркало не дивлюсь…
    Це в стоячій воді живе руслиця…
    Ось півчарки розлив на обрус…
    Це не руки – душа моя труситься…


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.39) | "Майстерень" 5.5 (5.3)
    Коментарі: (12)


  2. Олександр Христенко - [ 2009.08.24 10:22 ]
    ГІМН УКРАЇНЦІВ 2012 РОКУ
    Рідна ненько, Україно – шана тобі й слава!
    Ти - квітуча, щира й вільна слов’янська держава.
    І куди б не мандрували по білому світу,
    У серцях ти завжди з нами, бо ми - твої діти.

    Проросла, як зерно в полі, прадідів звитяга,
    Що вела до перемоги під славетним стягом.
    Кров козацька – не водиця, в ній могутня сила,
    Дух незламний, наче криця, що дає нам крила.

    Українського народу сестри ми і браття,
    Горді за свою свободу – нас не подолати!
    До снаги нам працювати, щоб онуки й діти
    Вдячно нас могли згадати і щасливо жити.

    25.02.08р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.51) | "Майстерень" 5.5 (5.42)
    Коментарі: (15)


  3. Наті Вінао - [ 2009.08.24 09:20 ]
    Богослужение
    Теплый воздух от света свечей
    Обжигает звенящую блажь...
    Глухой голос и дрожь от речей
    "...Царь небесный, спасителю наш"...

    Тихой поступью, молча дыша,
    С крестным знаменем я у икон -
    И расчесана гребнем душа,
    Как коса золотая... поклон...

    Кротким взглядом, боясь помешать,
    Созерцаю движение тел...
    Перестала бы даже дышать,
    Когда чуткий голос запел.

    Легким не был, но был он открыт,
    Приглашая с собой полетать.
    И полет тот не будет забыт -
    В лучах солнца заставил мечтать.

    Темным озером стали глаза,
    Сотворенные кистью творца...
    На колени бы пред образа
    Я упала, но ведь нельзя...

    Теплый воздух от света свечей
    Убаюкивал в мире людей,
    Улыбаясь в теле вещей
    Приглашал:"-В чаше счастья отпей..."
    19/23.08.2009


    Рейтинги: Народний -- (5.24) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (2)


  4. Андрей Орловский - [ 2009.08.23 22:57 ]
    1918. Бунин
    Ты не любишь больше всего
    Коммунистические газеты:
    Эти красные звезды и флаги
    Марширующие припевы раздеты!
    Во всей своей отвратительной наготе
    Блеск и ужасы революции!
    С тобой умирал золотой век
    По своему грандиозно плоский.
    Грязным и грозным шагом победы
    В зал вошел Маяковский.

    2009.


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.17) | "Майстерень" 5.25 (5.25)
    Коментарі: (1)


  5. Андрей Орловский - [ 2009.08.23 22:00 ]
    ноябрь ломает пальцы на ногах...
    ноябрь ломает пальцы на ногах
    и падает, хватаясь за подол.
    но поздно.

    я сижу. курю.
    ко мне пришел декабрь.
    серьезно.


    Рейтинги: Народний -- (5.17) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  6. Андрей Орловский - [ 2009.08.23 22:05 ]
    Не работа
    Писатели объединяются в группы…
    Поэты собирают единомышленников…
    Господи, какая хуйня!
    Искусство – печать одиночества
    И того, что нового дня может не быть,
    Потому что так хочется!

    Искусство как ненависть к Пушкину…
    Объяснимо, но все же загадочно.
    Художники рушат матрицы времени,
    Они делают их придаточными
    К вихрю мазков и печатей
    (Но не наоборот!)
    Иконы взрывают сознание,
    Наполняя собой небосвод.

    Проза, скульптура – гавно!
    Стих - как последний день лета…
    Надеюсь мне никогда не выжгут
    Клеймо хорошего поэта.

    2008.


    Рейтинги: Народний -- (5.17) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  7. Андрей Орловский - [ 2009.08.23 22:47 ]
    О любви
    Смешать краски! Размазать цвета!
    Разрушить нах.й все фундаменты!
    (Потому что у меня такое настроение).
    Пиротехники пусть сходят с ума,
    Видя плавящиеся орнаменты
    Моего любовного построения!

    Надевая белый пиджак,
    В паспорте выведу – Роттен,
    Буду кричать: «No Future!!!».
    Мне откровенно плевать в лица
    Всех гениев и героев –
    Вот, что делает любовь –
    Белые стихи… Потоки сознания
    Круче прибоев…
    Докажем вновь???

    Расстрелять всех, кто ходит!
    Ein Shlag по реальности!
    С моего завоевания тебя
    Любая победа – поклон Формальности,
    Своеобразный долг и составление протокола,
    Официальная часть!
    Сколько правильных слов…
    Дефактуризация пламени начинается с угольных основ!!!
    Но ты дойдешь ради нас до углей…
    Финал – одно слово… Быстрей…

    2008.


    Рейтинги: Народний 5 (5.17) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (1)


  8. Андрей Орловский - [ 2009.08.23 22:38 ]
    Поэты знают наперед
    Обычный поэтический квадрат
    Обозначает, в основном, бездарность.
    Особенно, когда он подкреплен
    Отсутствием таланта. Филигранность
    Стиха в кривых отрывках воспаленных мыслей,
    Порядок времени не может не зависнуть,
    Когда вдруг появляется шедевр...

    Стихи способны направлять
    Поэта в ложный путь какой-то эйфории -
    Колокола все зазвонили, идет парад,
    Гремит ударами в висках (от счастья) бал,
    Но параллельно миру блеска -
    Шатается, наполненный тенями туч, квартал,
    И с высоты на землю льется неизвестность...
    Ее не разгадать и не предотвратить
    Нам результатов ее действий,
    Но предположить...
    Пожалуйста! Любой исход!
    Поэты знают наперед —
    Один из всех вариантов, даже невозможный,
    Заведомо неправильный и ложный
    Когда-нибудь произойдет...

    Казалось бы, иссяк фонтан,
    Но новый словооборот
    Заканчивает мой квадрат –
    Поэты знают наперед!

    2008.


    Рейтинги: Народний -- (5.17) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  9. Андрей Орловский - [ 2009.08.23 22:16 ]
    Воскресение
    Ехать в трамвае настолько мерзко -
    Можно только смотреть в окно
    (Единственная допустимая картинка).
    На перекрестке времен, маршрутов, заученных текстов:
    Точнее – воплей Одесского рынка
    Сумасшедший кричал, как стреляли
    В карамельный рассвет.
    У него, вырывавшийся пар на морозе,
    В небе выдал такие узоры,
    Что барыги и клерки Привоза
    На секунду затихли, как будто
    Увидев что-то, что их не касалось.
    Но потом все опять продолжалось:
    Так и не успев начаться
    Воскресение хлопнуло дверью…

    Сумасшедший кричал до полуночи –
    Единственный, кто был свободен.
    Воскресенье его – лишь парад
    Метафор, украденных у подворотен.

    2009.


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.17) | "Майстерень" 5.25 (5.25)
    Коментарі: (1)


  10. Андрей Орловский - [ 2009.08.23 22:21 ]
    Анкета
    Мой цвет волос - русый,
    периодически - черный.
    Я видел как облака
    Истыкали ратуш шпили.
    Уже относительно сильный.
    Навзрыд задаю вопросы.
    Умею держать стакан.
    Мои стихи - о любви.

    Пытаюсь оставить след.
    Надеюсь, даже красивый.
    В лужах, где бьют отражения
    Рисунки углем на стене.
    Спасибо, все слишком яркое.
    Кроме мечты в перспективе
    Любое прошедшее "было"
    Превратить в "так хотелось мне".

    Иллюзи дорого стоят.
    Мой дух - заплатить годен.
    В последней графе жирно -
    АБСОЛЮТНО СВОБОДЕН.

    2009.


    Рейтинги: Народний -- (5.17) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  11. Людмила Крококо - [ 2009.08.23 22:29 ]
    Взглядом...
    О как красива ты, мила!
    С тобой мне быть приятно рядом,
    Ты, как свободная стрела,
    Всех покоряешь чутким взглядом.

    В моих глазах ты слез не видишь -
    Их не могу делить с тобой,
    В тени прошедшей жизни дышит
    Устало-грязных слов прибой.

    Не верь словам - лжецы мертвы,
    Их контролирует мой разум,
    Дистанции "без чувств" верны-
    Приказ был строго отдан стражем.

    И ты дословно все поймешь.
    Мы будем робко веселиться...
    И скромно спросишь:"Ты придешь?" -
    Не разрешив на век проститься.
    23.08.09


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.25) | "Майстерень" 5.25 (5.25)
    Прокоментувати:


  12. Ольга Корендюк - [ 2009.08.23 21:40 ]
    місто-тіло
    місто-тіло часом пошкоджене
    над тобою літять дні-птахи
    я в тобі навпаки перероджена
    замурована на віки.

    ящірки сьогодення
    там де попіл мир і війна
    висотують нові нетленні
    вічні свої імена!


    Рейтинги: Народний -- (5.2) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  13. Леся Романчук - [ 2009.08.23 18:19 ]
    Чорним лицарям Донбасу
    "И дышит нам в лицо
    дракон-забой жарою"
    Іван Нечипорук

    Хто в небо лине,
    Кому – в глибини,
    І від нуля
    Розлуку лічить
    Не на хвилини
    Вона, земля.

    Щоденно вої
    Ідуть в забої
    Тепла задля,
    Але ні крихти
    Не дасть без бою
    Вона, земля.

    То жар, то вибух,
    Вода і крига
    Тіла схиля,
    Ні вниз, ні вгору,
    Трима в покорі
    Вона, земля.

    Поглянь-но, брате,
    Йдемо збирати
    Удень зірки,
    Пліч-о-пліч стати,
    Бо ми – солдати,
    Чоловіки.

    Така робота,
    Крокуй, піхото,
    І від нуля
    Така вже доля,
    Ми орем поле
    Твоє, земля.

    Підземне поле
    У чорнім лоні
    Твоїх скарбів.
    Аристократи…
    Сто раз продати
    Твій біль і гнів.

    Каріатидо…
    За що купити
    Твою сльозу?
    Чим оцінити
    Ті білі квіти,
    Довічний сум?

    Він не із криці,
    Твій білий лицар,
    Тремтлива плоть,
    Йому нелегко
    У пеклі штреку
    Себе бороть,

    І все ж, уперто,
    Незламно-твердо
    Щодень – з нуля
    Ідуть в забої
    Мої герої.
    Твої, земля.


    Рейтинги: Народний 5.75 (5.58) | "Майстерень" 6 (5.59)
    Коментарі: (7)


  14. Наталя Терещенко - [ 2009.08.23 17:04 ]
    Сотворю собі літо
    Сотворю собі літо і виліплю в літі себе.
    І тебе, щоб удвох зустрічати і пестити вечір.
    Заодно сотворю собі небо, як льон голубе,
    І трояндовий сад,
    у якому пташина
    щебече...

    Сотворю собі рай, сотворю, бо й насправді пора.
    Закосичуйся, літо, визорюйся світлим буршти́ном!
    І стікатиме пісня росинками див з-під пера,
    Малюватиме пензлем душа
    вже достиглі
    картини.

    Лоскотатимуть губи цілунки пухнастих кульбаб,
    І зомліє земля від такого небесного щастя,
    Там, де Божою милістю ти і володар, і раб,
    І нічого у світі
    блаженного раю
    не застить.
    …Сотворю собі літо!


    Рейтинги: Народний 5.6 (5.49) | "Майстерень" 5.75 (5.45)
    Коментарі: (13)


  15. Леся Петрик - [ 2009.08.23 16:38 ]
    Смак розчарування, або Паризький етюд
    У контурах паризьких сірих вулиць,
    в мелодіях середньовічних стін
    не я одна, а тисячі позбулись
    своїх нездійснених неспілих мрій.

    Смакуючи незвичністю вина
    (хоча незвичність тліє майже зразу),
    роздумую, чому така вона –
    Країна Мрій?.. Ввімкнемо нову фазу,

    де видно втертий пасажирський бруд
    і спів, сюсюкання ніч-наркоманів,
    і збочень запахів добрячий жмут,
    злочинство процвітає: не на грані.

    Звичайно, справжні майстри із майстрів
    творили наяву архітектуру,
    та все затьмарює модерність снів,
    що снами лиш назвати можна здуру.

    І на остаток знов ковтну вина,
    заїм уже набридлим круасаном
    розчарування. Захват все мина…
    Не сипле більше на свідомість градом…


    Рейтинги: Народний -- (4.96) | "Майстерень" -- (4.95)
    Коментарі: (3)


  16. Ярослав Чорногуз - [ 2009.08.23 16:33 ]
    ДОНІ ЯРИНЦІ
    Голубенькі очі у Яринки,
    Наче неба чистого краплинки,
    Неба українського ясного,
    Де пливе велична тінь Дажбога.

    Він Украйну нашу щиро любить,
    Променями сонечка голубить,
    А іще дає усім нам силу
    Бог весни, чудесний Бог Ярило.

    Він дощі на землю посилає,
    Все тоді буяє, розквітає,
    І росте собі й моя дитина,
    Донька сонця світлого - Ярина.

    7504 р. (від Трипілля) (1996)


    Рейтинги: Народний -- (6.99) | "Майстерень" -- (7)
    Коментарі: (3)


  17. Василь Степаненко - [ 2009.08.23 15:28 ]
    У спеку
    *
    У спеку
    Вітер доторкнувсь до листя,
    Аж затремтіло,
    мов востаннє дув.
    Як почуття ждемо у нагороду.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  18. Лінія Думка - [ 2009.08.23 13:33 ]
    =
    Візьми мою руку і ходімо у вічність
    творити свою зі ста тисяч казок,
    дарувати Любов, Щастя, Рaдість і Ніжність,
    щоб дістатись далеких та світлих Зірок!


    Рейтинги: Народний -- (5.13) | "Майстерень" -- (5.09)
    Прокоментувати:


  19. Лінія Думка - [ 2009.08.23 13:33 ]
    ........*.......*.......
    Війнути на міжзоряні планети,
    Трунку хильнути і спитати
    Де ти, Любове моя,
    Ти, що схожа на примару?
    Я віддаю себе уповні на поталу.
    Приреченою будь терпіти біль,
    Нареченою будь ім'ям моїм.


    Рейтинги: Народний 4.5 (5.13) | "Майстерень" 4.5 (5.09)
    Коментарі: (2)


  20. Олексій Тичко - [ 2009.08.23 13:27 ]
    Нас не вінчали небеса
    Ми не були з тобою в храмі.
    Рушник весільний не для нас.
    Не нам майстрів ікони давні
    і золотий іконостас.

    Для королеви без корони
    з дзвіниці, так, немов із хмар,
    не прозвучали срібні дзвони.
    Не об'єднав святий алтар.

    Ми не блукали серед степу,
    нас не п’янила сон-трава
    ні в літній дощ, ні в сильну спеку
    не заманила ковила.

    Ми не були з тобою в житі,
    де мак, ромашки польові
    ростуть у сонці оповиті,
    покриті пилом в куряві.

    Не освятились диким степом.
    Не обвінчали небеса...
    Милуюсь на столі портретом.
    Мій ангел, чистий як роса...
    18.08.2009р.

    Можна прослухати,подивитися тут -http://www.youtube.com/watch?v=Mg844v9XMnM


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.47) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (4)


  21. Олександр Шумілін - [ 2009.08.23 10:20 ]
    * * *
    І знову слів катма для перемовин,
    Як ніби пластир горло заліпив.
    Росте доба, а тільки тіло ловить
    Відсутність руху і відсутність злив.
    Вдихаю літа, тихо ніби ладан,
    Вечірній заспокійливий ефір.
    Пора відпусток -
    хмари вийшли з ладу,
    а я живу усім наперекір.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (2)


  22. Костянтин Мордатенко - [ 2009.08.23 08:30 ]
    Доба – моноклева кобра
    Останній склад слова «миші»
    в оборонній поставі Доба шепоче,
    як моноклева кобра, звишки
    із Всесвіт перед Господом-ловчим;

    язик роздвоєний, мов літера «еЛ» з абзацу
    заголовна… У Доби ніч – роздута,
    плеската грудина кобри. ВорАться
    своєю душею у небо хочу. Пута

    розірву, поскидаю з ніг диби,
    щоб на спині кобри, де світиться,
    жовтизною себе угвинтити
    пломенистим кільцем – другим місяцем…


    Рейтинги: Народний -- (5.39) | "Майстерень" -- (5.3)
    Прокоментувати:


  23. Олеся Овчар - [ 2009.08.23 03:36 ]
    Хто пожаліє тебе, як не осінь...
    Хто пожаліє тебе, як не осінь,
    Заплаче дощем над тобою –
    І вже не один ти зовсім,
    І вже заплаканих двоє.
    Іноді хочеться просто
    Відчути спорідненість душ,
    Хай це буде і осінь -
    Слизька і холодна, як вуж.
    2009


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.45)
    Коментарі: (3)


  24. Ірина Білінська - [ 2009.08.23 00:18 ]
    Не попелюшка

    Задивлена у небо,
    ніби в люстро,
    в уяві твій малюю силует.
    Хоч ти не принц.
    І я не попелюшка.
    Але звучить у серці той сонет…
    І серце –
    повне музики і казки,
    і віри в чудо,
    бо любов моя горить так ясно,
    спалюючи маски.
    Хоч ти не принц,
    не попелюшка я…
    Я не боюся,
    що проб’є дванадцять
    і все мине,
    розтане, як туман –
    я творю казку у своєму серці.
    Я кожен крок
    змальовую сама.
    Опівночі шепну тобі на вушко:
    шукай мене,
    якщо любов жива!...
    Хоч ти не принц,
    а я не попелюшка –
    ми від природи здатні на дива…




    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.41)
    Прокоментувати:


  25. Роман Коляда - [ 2009.08.22 23:43 ]
    Невже ти не чуєш? (передчуття Різдва)
    Стеблинка.
    А в кроні майбутнього дуба
    Вже вітер співає.
    Невже ти не чуєш?

    Ікринка.
    А короп дзеркальний на плесі
    Вже скинувся дзвінко.
    Невже ти не чуєш?

    Хмаринка.
    А блискавка вже розщепила
    Березу на друзки.
    Невже ти не чуєш?

    Дитинка.
    А янголи вже «Алілуя»
    Гуртом заспівали.
    Чуєш?


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.45) | "Майстерень" 5.5 (5.54)
    Коментарі: (7)


  26. Юрко Халавка - [ 2009.08.22 21:30 ]
    ---
    Парасоля спала в наплечнику,
    а стосунки були в минулому,
    Ми були невимовно гречними
    то ж плачі гамували кулями…

    Ти малюєш майбутнє прозою,
    Я карбую контури відчаєм.
    Припинаєм мрії наркозами,
    щоб вони не втекли до інших.


    Рейтинги: Народний -- (5.29) | "Майстерень" -- (5.28)
    Прокоментувати:


  27. Юрко Халавка - [ 2009.08.22 20:16 ]
    ***
    В цьому світі білка і каменю,
    Де панує байдуже слово.
    Може бути і білий – траурним,
    Може й чорний бути – святковим


    Рейтинги: Народний -- (5.29) | "Майстерень" -- (5.28)
    Прокоментувати:


  28. Наталя Терещенко - [ 2009.08.22 20:28 ]
    ЕПАТАЖНА ЧЕРЕПАХА (байка)
    Захотілось Черепасі
    Імідж поміняти:
    Панцир зараз не на часі,
    Й колір сіруватий…
    От вона й придбала в дебрях
    Суконь повну шафу:
    А-ля кобра, а-ля зебра
    І а-ля жирафа…
    Приміряла довго, чинно,
    Й задля епатажу
    Посунулась на стежину:
    Що громада скаже?
    Як хотілося овацій
    Амбіційній пані!
    Та отримала за працю
    Лиш розчарування…
    Звідусіль самі лиш зойки
    Й вигуки лунали:
    Хто ж це Вам біди накоїв,
    Та що ж з Вами стало?
    - Хто насмілився обдерти,
    Вас, таку хорошу?
    - Бідна і невинна жертво,
    Подавайте в розшук!
    Засмутилась Черепаха –
    Хоч стрибай із мосту!
    Поміняти одяг – махом!
    А імідж – непросто…


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" 5.5 (5.45)
    Коментарі: (6)


  29. Григорій Слободський - [ 2009.08.22 18:20 ]
    Прапор
    Прапор блакитний
    Майорить над нами,
    Голубизна небесна
    Шелестить житами.

    Цвітуть маки над полями,
    Жито колоситься.
    В країні вольні- вільні
    Народ веселиться.

    Овіяний вітрами
    Прийшов крізь віки
    Тепер його несуть .
    Смілі парубки.

    Вороги топтали ,
    У тюрмах морили.
    Люди піднімались
    З прапором жили!

    Не потопчуть більше,
    Не зламають стяг!
    Прапор до свободи
    Вказує нам шлях!

    І нехай лютує
    Кляте вороня,
    У неволю більше
    Нема вороття!


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  30. Юрій Клен - [ 2009.08.22 16:26 ]
    * із циклу "Крізь праосінь"
    Осінь, дівчинку маленьку,
    я гойдаю на колінах,
    а по шибах дощ забренькав,
    плине, мов на хвилях ліні.

    Навантаживши в трамваї,
    млу розвозить вечір синій.
    Заблудився він між ліній.
    У півтемряві співають
    Тихі вйолончелі ліні.

    1937
    "Каравели"


    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.6)
    Коментарі: (4)


  31. Василь Степаненко - [ 2009.08.22 15:31 ]
    До храму
    *
    Поручні кладки
    покрилися мохом.
    Стежка, що до храму веде,
    ледь-ледь визирає з-під поли
    споришу.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  32. Леся Горгота - [ 2009.08.22 13:09 ]
    ***
    (За Н. Ніколаєвою)
    Осінила хрестом себе праведним подумки,
    В пориві добра тянулась лиш ввись,
    І вірила щиро, надіялась, каялась,
    Ввійшла вона в церкву, хотіла спастись.
    Не знала, – без хустки не можна,
    І тихо хрестилась, – лиш ліва рука.
    А в церкві так душно, так тісно…
    Поруч озвалась жінка стара:
    – Куди ж ти, дівице? Без хустки не можна,
    Жінка у штанях спокуша до гріха.
    – Пробачте, не знала… Іще молода…
    Я свічку поставлю й вважайте – пішла.
    – Ти хрестишся лівою! О Господи Боже!
    Привів тебе, мабуть сам сатана!
    –Ну що ви! Ви ж мудра! А щодо хреста…
    Важить багато він… Лівша я. Хіба в цім біда?
    – Ікони купила? Знаю, що дорого.
    Вертайся назад, якщо грошей нема.
    – Навіщо так, матінко?..
    – Даремно чекаєш. Його тут нема…
    Устелена терном дорога свята.
    А звичай не знаєш, то й місця нема
    Тобі в домі Бога. Лиш богобоязливому
    Дорога до неба дана.
    Ну що ж забирайся! Не треба ридати.
    Далекі такі як ти від Христа.
    Вона виходила сльозами умита,
    Без віри, надії… Й любові нема.
    Бува не для всіх двері церкви відкриті.
    Духовний лиш храм нас до Бога взива.


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5.19)
    Коментарі: (4)


  33. Олеся Овчар - [ 2009.08.22 11:50 ]
    Через рік знову буде літо
    Жовте листя біжить по тротуару,
    Осінь грає в золоті литаври.
    Сонце вчора ще було яскраве,
    Зелено сміялися всі барви.
    А сьогодні – скоро буде завтра,
    Сумувати, друзі, нам не варто:
    Чисте небо грозами умите.
    Через рік знову буде літо.

    Знову буде літо – трошки зачекайте,
    Хай мороз і вітер – а ви не зважайте.
    Сонце світить десь над небесами
    І зігріє скоро нас із вами.

    Хай лелеки полетіли в вирій,
    Десь далеко уже інший вимір –
    Нас туди ще колись запросять,
    А покú-що – тільки-тільки осінь,
    Наша осінь золото-багряна.
    Може, досить сипати словами:
    Нагадають нам осінні квіти –
    Через рік знову буде літо.

    Знову буде літо – трошки зачекайте,
    Хай мороз і вітер – а ви не зважайте.
    Сонце світить десь над небесами
    І зігріє скоро нас із вами.
    2007


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.45)
    Прокоментувати:


  34. Любов Долик - [ 2009.08.22 11:04 ]
    Далекому рідному
    Кожен раз - як останній.
    Наче вересень - світло прозорих мовчань.
    Кожна зустріч - немов у Карпатах світанок.
    Кожен усміх - печаль...


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.6) | "Майстерень" 5.5 (5.67)
    Коментарі: (6)


  35. Ірина Білінська - [ 2009.08.22 00:44 ]
    Весь світ – в тобі

    Весь світ – в тобі, не ти у світі…
    І, навіть сни... Ти тут і там.
    Твоя душа, що повна світла
    святкує на землі життя.
    Коли смієшся ти, чи плачеш,
    Коли співаєш, чи мовчиш –
    Усе міняється, а значить,
    Міняєшся спочатку ти.
    І ти коваль своєї долі,
    одвіку здатен на дива,
    даруєш світу подих волі
    і світ, як квітка, ожива.
    Даруєш світу струмінь світла,
    Що з Джерела Любові б’є.
    І в танці почуттів розквітлих
    Себе нового пізнаєш.
    Ти пізнаєш себе нового,
    щоб впевнено йти до мети.
    І пізнаєш самого Бога,
    Якого часткою є ти.



    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.41)
    Коментарі: (3)


  36. Ірина Білінська - [ 2009.08.21 23:56 ]
    Розкажи мені мовчки про зорі...

    Розкажи мені мовчки про зорі.
    Говорити так просто без слів.
    Ніч безмежна і майже прозора,
    Нас запрошує щедро в політ.

    Розкажи мені мовчки про вітер,
    Що у полі торкається трав.
    Погляд твій у моєму розквітне
    І відкриє заквітчаний рай.

    Поговоримо мовчки з тобою,
    Як туман пеленає село…
    Ми народжені в світі любов’ю,
    Щоб нести йому світло й тепло.

    Розкажи мені мовчки про зорі…



    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.41)
    Коментарі: (3)


  37. Валерій Миронович - [ 2009.08.21 22:34 ]
    Чекання
    Уже не кличуть в небо журавлі
    І серце вже наїлося кохання
    І хилять голову
                                все нижче
                                                    до землі
    Моєї пам"яті осінні завивання

    Уже не збудеться
                                     все те,
                                                що не збулось
    Лише до бога принесу свої зізнання
    Душа мовчить,
    Все снігом
                       замелось
    Із стріхи краплею
                                   на лід
                                               моє чекання...

    2009


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  38. Наталя Терещенко - [ 2009.08.21 19:12 ]
    НОКТЮРН
    Хтось кинув на місяць уповні: орел, а чи решка...
    А він покотився за хмари і на́взнак не падає,
    Висить собі в небі велика циганська сережка,
    Пророцтвом своїм не лякає нікого й не радує.

    Лягають сузір’я на темну нічну скатертину,
    І тихо шепочуть згори, що пророцтва збуваються,
    І кожному душу колишуть, неначе дитину,
    І зірка на щастя з високого неба зривається.

    А далі прощення, прощання і знову в дорогу,
    У першу, в наступну, а може комусь і в останнюю,
    Був місяць уповні, а нині уже круторогий,
    Він просто мінливий і жодного з нас не обманює….



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" 5.5 (5.45)
    Коментарі: (5)


  39. Катерина Скиталінська - [ 2009.08.21 19:13 ]
    Руки
    Руки. Долоні. Ніжні пальці.
    Груба шкіра. Вздуті вени.
    Щетина. Кирпатий ніс.
    Погляд,що роздягає.
    Це все - чоловік.
    Трохи схожий на мавпу,
    Але такий сексуальний.
    Вміння тут ні до чого.
    Жінка. Цим все сказано.
    Але...знову руки, долоні,
    Ніжні пальці...
    Вміння роздягатися і любити
    Грубу шкіру, щетину, кирпатий ніс.
    Все банально. Головне -
    Чоловік, що схожий на мавпу.
    А твої руки тут ні до чого.


    Рейтинги: Народний -- (4.18) | "Майстерень" -- (3.72)
    Прокоментувати:


  40. Леся Горгота - [ 2009.08.21 18:52 ]
    ***
    Квітковий зорепад,
    Калейдоскоп думок.
    Був вчора снігопад
    Із крижаних зірок

    Сьогодні обпалив
    Ти поглядом своїм
    І в серце упустив,
    Й заволодів моїм.
    10. 07. 2009 р.


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.25) | "Майстерень" 5.25 (5.19)
    Коментарі: (1)


  41. Леся Горгота - [ 2009.08.21 18:11 ]
    ***
    Ростуть у мене крила.
    (Дивне відчуття)
    Для себе стільки я відкрила,
    Здається навіть підросла.

    Так хочу я літати,
    Все вверх, в небесну синь!
    Мій друже, годі спати!
    Душею в світ поринь!

    Тут все таке величне,
    Все манить, кличе, зве!
    Водночас все так звично,
    Й водночас все нове!
    25.09.2002 р.


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5.19)
    Прокоментувати:


  42. Микола Левандівський - [ 2009.08.21 16:09 ]
    Не мовчи…
    На нашій демаркаційній лінії
    як на фронті – завше без змін
    горизонт тут на рівні колін
    знов притягує хмари осінні

    ваблю хмари, дощі і калюжі
    і навмисно пришвидшую крок
    крихкість променів… марність ілюзій…
    тіні стертих, забутих зірок

    обертання твоєї планети
    я вивчаю у свій бінокль
    твої очі блищать як монети
    і мовчать як туман і пісок

    твої кулі шрапнелями сливок
    знов попадають глухо в траву…
    твій написаний, вивчений вирок…
    на безмежжя мікронів порву

    я забуду мовчання, світанки…
    код істерик, пін коди, ключі
    знову мрії мої, мов танки
    наче гусінь повзуть… не мовчи…
    2009


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.36) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (16)


  43. Галина Хома - [ 2009.08.21 14:40 ]
    ***
    відрікаюсь від тебе
    тричі
    сезонна аскеза
    триватиме
    ціле літо
    коли перебродить невипита
    ніжність
    залишиться оцет
    і спека тягтиметься надто довго
    так що розплавлені наші сни
    стануть схожими на смолу на асфальті
    яку так не легко відмити від ніг
    та сандаль
    ніяких скандалів
    відрікаюсь від тебе
    тихо
    впадаю у літню сплячку
    навіть біль засинає
    чи то помирає
    як відома артистка
    наковтавшись снодійного зречень


    Рейтинги: Народний 5.17 (5.31) | "Майстерень" 5.25 (5.17)
    Коментарі: (4)


  44. Лінія Думка - [ 2009.08.21 14:22 ]
    *
    закуто звіра в залізні ланці,
    щоб присмирнів, щоби не рвався,
    щоб не ятрив душу, не мучив,
    любов'ю і ласкою приручений.
    образи і пристрасті шалені
    забув він геть.
    іде до мене
    і сипле ніжність із очей.
    2007


    Рейтинги: Народний -- (5.13) | "Майстерень" -- (5.09)
    Прокоментувати:


  45. Лінія Думка - [ 2009.08.21 13:53 ]
    Не дивись
    Не дивись на мене, хлопче,
    Бо ти ще маленький.
    Заховай свою дитячість
    Під спідницю неньки.
    Відвернись і не дивися,
    Кажу тобі, чуєш?
    Досить того, що зі мною
    Ти поруч ночуєш.
    Не мруж очі, не розсіюй
    Крізь повітря погляд,
    Досить того, що ми сіли
    Ув однакий потяг.
    Досить тобі чаклувати
    Навкруги примари,
    Я ж бо здавна виплітаю
    Задумів отари.
    Я ж бо днюю і ночую
    У пустельнім домі,
    Морські квіти дивом вкриті
    Тобі невідомі.
    Досить пильно виглядати
    Зручної нагоди,
    Бо фізична не тотожна
    Душевній нагОті.
    ...Крихту погляду віддавши
    Взамін на поталу,
    Я мережаю-ниткую
    Думослів отару...


    Рейтинги: Народний 5.13 (5.13) | "Майстерень" -- (5.09)
    Коментарі: (5)


  46. Василь Степаненко - [ 2009.08.21 09:19 ]
    Ниточка гнила
    *
    Багато слів пішло, аби зв’язати
    Любовну сукню милій.
    Та по швах
    Тріщить вона, як тільки приміряти
    Збирається, бо ниточка гнила.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (12)


  47. Юрій Клен - [ 2009.08.21 08:08 ]
    Сковорода
    Піти, піти без цілі і мети...
    Вбирати в себе вітер і простори,
    І ліс, і лан, і небо неозоре.
    Душі лише співать: "Цвіти, цвіти!"

    Аж власний світ у ній почне рости,
    В якому будуть теж сонця і зорі,
    І тихі води, чисті і прозорі.
    Прекрасний шлях ясної самоти.

    Іти у сніг і вітер, в дощ і хугу
    І мудрості вином розвести тугу,
    Бо, може, це нам вічний заповіт,

    Оті мандрівки дальні і безкраї,
    І, може, іншого шляху немає,
    Щоб з хаосу душі створити світ.

    1928
    "Серед озер ясних"
    "Каравели"


    Рейтинги: Народний 6 (5.63) | "Майстерень" 6 (5.6)
    Коментарі: (14)


  48. Анатолій Банах - [ 2009.08.21 00:10 ]
    Я люблю тебе
    Я люблю Тебе знову і знову!
    Я люблю найміцніше за все!
    Я люблю Твою ніжність чудову!
    Я люблю, Сонце, тільки Тебе!

    Я люблю Тебе, Сонечко, щииро!
    Я люблю так: "Навіки люблю!"
    Я люблю Тебе в спокої, в мирі!
    Я люблю цю усмішку Твою!

    Я люблю Тебе, Сонечко моє!
    Я люблю Твої очка та ніс!
    Я люблю Твої губки медові!
    Я люблю Тебе, мила, до сліз!!!

    2009


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  49. Пуравець Саша - [ 2009.08.21 00:35 ]
    ***
    Це так дивно - що ти мені досі снишся.
    Досі, буває, заглянеш в вікно.
    Я ж пішла... Ти, виходить, лишився?
    Там, де наші сліди - між вічністю й сном.

    А я - знаєш, я знову, буває, плачу.
    Тільки зовсім не гірко - вже плачу тихо.
    Ми свої почуття називали удачою.
    Та удача мені повернулась лихом.

    Що дивніше в мені - я й не знаю:
    Моя пам"ять, яка десь тебе береже?
    Чи втомлене серце, яке забуває?
    Чи ангел, який мене стереже?..

    Мабуть все це разом називається жити,
    Переходити поле і впасти у рів,
    Полюбити, повірити і... Далі жити,
    Коли ти так зненацька виринаєш зі снів.



    Рейтинги: Народний -- (4.5) | "Майстерень" -- (4.5)
    Прокоментувати:


  50. Костянтин Мордатенко - [ 2009.08.20 22:41 ]
    Наївний вірш
    Камінюччя гаркавить щебенем…
    Для рядків і літер – каламАрок –
    мов яскиня. Віршами ущЕрити
    душу намагався в світі – марно…

    Вночі дзеркАла важчають на тишу
    і підіймається вода від звізд і туги…
    І човгає по небу місяць клишаво.
    Запряжені думки в сновиддя цугом…

    Мов немовля, яке іще не в силі
    тримать голівку – яблунева гілка,
    що від плодів зігнулася… Простибі,
    хто цілиться в брову – влучає в зрілко…

    Відро з бідою в хриплому колодязі,
    мов харкотиння в бронхах, – рветься ретязь…
    Розладдя відірвались від конОв’язі,
    помчали не галопом – чваром. Б’єтеся,

    як чарочки, що тост скріпляють цоканням.
    Оунівське знамЕно навпіл вичорнить
    чорнозем, мозолі… Купрінська цнота ям?
    Лише з добром спроможна гартівнИчим

    людина стати, задинАти прірви…
    Поезія іде до серця цюпасом.
    І мови чистота – душі замірка.
    Волошками поміж пшениці злЮпався

    на хліборобів Фавн… Ця лайка файна!
    Не око – серце підставляю ворону –
    викльовуй, засівай матюччям займань.
    Під носом косовиця, та не орано

    на розум у поета, що мов кайлом,
    хребет перебиває мові… матом.


    Рейтинги: Народний -- (5.39) | "Майстерень" -- (5.3)
    Коментарі: (4)



  51. Сторінки: 1   ...   1443   1444   1445   1446   1447   1448   1449   1450   1451   ...   1816