ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2025.09.04 12:44
Сойка-віщунка
Пророчить журбу
(Бо осінь – як тінь неминуча)
(Бо трохи малярством
Заповнює вічність
Гончар кулястих глеків
Бородатий філософ –
Майстер Бо).

Борис Костиря
2025.08.30 23:03
Гармонія розладнується
під гуркотом дисонансів.
Коли душа найбільше потребує
прекрасного, звідкись виникає
огидний лик цинізму,
монструозне обличчя страху,
думки, ніби ратиці диявола,
цапина борідка банальності,

Борис Костиря
2025.08.29 22:36
Є краса квітки,
а є мудрість каменя.
Вона незмінна,
вона тверда, як вічність.
Скільки слів мудрість каменя
містить у собі,
а скільки мовчання!
Скільки крику,

Борис Костиря
2025.08.28 22:01
Крізь хмару тютюнового диму
не можна побачити істину,
а лише диявола.
Сон розуму породжує чудовиськ.
Літери стають
так само розпливчатими,
як дим. Крізь смог безумства
не можна побачити

Борис Костиря
2025.08.27 21:20
Голоси із покинутого будинку,
голоси із далеких епох,
дитячий щебет.
Як воскресити голоси
із магми часу?
Вони доносяться, ледь живі,
ледве відчутні,
майже нерозбірливі.

Борис Костиря
2025.08.26 21:33
Ти - груднева, ти - холодна зима,
укриваєш мене снігом,
ніби поцілунками.
На твою честь я п'ю
снігове шампанське
і п'янію від крижаного холоду.
У зимовому полоні -
ніби в царстві задзеркалля,

Борис Костиря
2025.08.24 22:12
В її житті майже не було
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,

Борис Костиря
2025.08.21 21:58
Талант - це дар чи прокляття?
Грізне падіння метеориту,
постріл сперми,
вибух наднової зірки,
пізнання незнаних пустель,
стрибок у невідомість,
по той бік добра і зла,
по той бік здорового глузду,

Борис Костиря
2025.08.20 21:49
Скелети дерев - як легіон,
розбитий на полі бою
у битві з безглуздям.
Скелети дерев - як оголений смисл,
позбавлений зайвих слів,
зайвої метушні, театральності,
непотрібних ефектів.
Скелети дерев - як застиглі

Артур Сіренко
2025.08.20 18:16
У кожному дереві –
Мертвому чи квітучому,
Старому чи щойно зміцнілому,
Ховається (до часу) ідол –
Іноді гнівний і невблаганний,
Іноді життєдайний і життєлюбний
(Як теплий весняний дощик).
У кожній камінній брилі –

Тамара Ганенко
2025.08.19 22:24
Цвіте сонях,
повитий крученими паничами.
Сонячно й вітряно.
Гойдаються квіти
моєї маленької
України коло хати.
Півколо синього неба
пише серпневу симфонію

Борис Костиря
2025.08.15 21:59
Старий шукає ровесників,
але їх уже більше
у царстві мертвих, а не живих.
З ким йому розмовляти?
Він бачить молодих,
яких зовсім не розуміє.
Як перекинути місток
до померлих? Як відновити

Борис Костиря
2025.08.14 21:45
Ти намагаєшся когось знайти
у натовпі, але все марно.
Натовп - це магма,
це хаотичний потік.
Ти думаєш, що знайомі
прийдуть на цей захід,
але вони десь забарилися,
щезли у випадкових справах.

Борис Костиря
2025.08.13 22:02
Блок спалює свої щоденники.
Ми ніколи не дізнаємося
про таємницю "Скіфів"
і "Дванадцяти".
Це те саме, що Гоголь
спалює 2-й том "Мертвих душ".
Блок спалює свої щоденники.
Спалює важливі одкровення,

Іван Потьомкін
2025.08.12 22:40
Без кори й коріння
Про дерево не варто говорить.
Кора як одянка надійна:
Зірвуть плоди, лист облетить
І дерева, як близнюків родина.
Кора і в чоловіка, певно ж, є:
Засмагла й ніжна шкіра.
Плоди, як і в деревв,-різні:

Борис Костиря
2025.08.10 21:55
Мій телефон вимкнувся.
Я подаю сигнали "SOS!"
лише своєю енергетикою.
Мене неможливо
запеленгувати. Я - риба,
яка заплила у найбільші
глибини океану.
Я втратив сутність

Артур Сіренко
2025.08.10 15:37
Країна, де помер вітер,
І воскрес серед паростків жита,
Де сталеві ножі дозрівають мов яблука
На дереві пізнання добра і зла –
На старій яблуні радості.
Весталки розпалюють ватру
Серед глупої ночі осінніх гусей,
Зачиняючи вікна минулого,

Тамара Ганенко
2025.08.10 07:36
Десь твоє серце далеко
Неприкаяне
Піврозчахнуте
Дике
Горде
Домашнє
Умиротворене

Борис Костиря
2025.08.09 21:54
Тихо спадає листя,
як повільна кінохроніка.
Листя - це роки
нашого життя,
вони так само
безслідно зникають у землі.
Невдовзі ліс стане
оголений і зовсім самотній,

Борис Костиря
2025.08.08 22:12
Листя спадає з тополі,
як плаття голого короля,
як платня за непрожите життя,
як непрочитані листи,
як послання у вічність,
як непромовлені слова,
мов нездійснене каяття,
як позлітка на істині,

Борис Костиря
2025.08.07 21:55
Я розгубив 175 см
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена

Борис Костиря
2025.08.06 22:01
Пошуки себе тривають
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".

Іван Потьомкін
2025.08.05 23:17
Домовина - не дім, а притулок
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.

Борис Костиря
2025.08.05 21:25
Зниклої колишньої дівчини
немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,

Іван Потьомкін
2025.08.03 23:39
Багатий і давно уже не раб,
Уславлений мудрістю повсюди,
Езоп де тільки вже не побував.
От тільки в Дельфах не довелося бути.
І ось він там. І як повсюди байкою частує.
Та якось тут не так, як всюди.
Слухати слухають дельфійці, а платити – ні.
Гада

Борис Костиря
2025.08.03 21:53
Я шукаю істину в лісі,
де нічого не відбувається,
а насправді відбуваються
найважливіші події
у царстві духу.
Я шукаю слова, які загубилися,
звуки, які ввібралися в землю,
образи, які вкрилися листям.

Борис Костиря
2025.08.02 22:23
Сон має своє чистилище
і пекло, а рай провалився
крізь щілини пам'яті.
Сон - це природний наркоз
з проваллями в потойбіччя.
Хто може сказати,
що є справжньою реальністю:
цей світ чи сон?

Борис Костиря
2025.08.01 21:50
Як почути голоси
із царства мовчання?
Коли впаде камінь
у плесо мовчання,
ми почуємо резонанс,
який відлунить
у всьому світі.
Царство мовчання

Артур Сіренко
2025.07.30 12:24
Стежка до ільмової левади
Вологої, наче першопочаток подиху,
Поросла зачарованими лунаріями
Не тільки у снах їжаків
Колючих, як наша буденність*
(Торкнись).
Мовчання гостя окрайчика «завтра»
Зазирає зіницями білими

Борис Костиря
2025.07.29 22:10
Окуляри стали жити
окремим життям від мене,
вони вступають до мафії,
плетуть інтриги,
зраджують і знаджують,
укладають угоди,
вступають до профспілок.
Окуляри взяли моду

Борис Костиря
2025.07.26 22:13
Коли всі слова вже сказані,
приходить туман мовчання.
У ньому живуть
невідомі істоти,
губляться рукописи,
зникають голоси,
розчиняються надії.
У ньому ворушить клешнями

Борис Костиря
2025.07.25 21:47
Вишня, заросла бур'янами
і дикими деревами, -
це тендітність,
заросла грубістю.
Вона далеко від людей,
від цивілізації,
ніхто її не бачить,
ніби забуту сутність.

Борис Костиря
2025.07.23 22:28
Ви повинні сказати
за нас усіх, загиблих.
Чи Ви зможете це зробити?
Чи Вам це під силу?
Ви повинні подати
різні голоси війни.
Тільки так вони зіллються
у симфонію,

М Менянин
2025.07.23 19:09
Топ-10 формул українцям з відео контентом –
електронна книга
для уважного читача,
звертає увагу на нагальне
дає людям варіанти для вчинків.
Воїн ЗСУ грає на бандурі - фонова музика.

Назва...........................................................

Іван Потьомкін
2025.07.23 00:39
Люблю дитячі голоси,
де правих і неправих не існує,
бо в річище одне сходяться докази усі,
фіналом спірок -руки на плечі…
…пригадую своє дитинство навісне,
де в колі пастушків був кволим недотепою,
вряди-годи синці діставалися мені,
та все печеною

Борис Костиря
2025.07.22 22:07
Де міститься душа трави?
У стеблині, у квітах, у листках?
Коли ми залишаємося
зовсім самотніми,
єдиний вихід - пірнути
у душу трави.
Вона безпородна і безбарвна,
говорить розпливчастими фразами,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Ірина Єфремова
2025.09.04

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Одександр Яшан
2025.08.19

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Інша поезія


  1. Василь Дениско - [ 2012.04.07 21:44 ]
    Міжвіконня
    Твоїми
    зоряними
    золотими
    снами
    метеликом
    у міжвіконні
    тріпочу...

    2012


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.46) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (49)


  2. Вікторія Стукаленко - [ 2012.04.07 10:28 ]
    не весна
    Холод повільно-неспішно впивається кігтями в плечі, ніжно тулиться, огортає-сповиває. Несила оглянутися, бодай поглядом відчасувати-відмежувати його. Навіть найменше намагання поруху викликає щемливий поцілунок морозу. Кожна вібрація тіла починає знерухомлюватись, льодяніти, волаючи-питаючи дерев: «Як же ви можете витерпіти таке?»
    Холод лащиться, хапає за руки: «Не втечеш, не сховаєшся» - шепоче-регоче-гигоче.
    Тепло тане-холоне, перетворюється на студень-кисіль.
    Що це?..

    2012-02-02


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.29) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (11)


  3. Олександр Григоренко - [ 2012.04.07 08:32 ]
    Река
    Могучая река
    зачатая в немыслимой дали неприметным родником
    вобрала в себя миллионы других родников
    и сотни притоков ее превратились в океан...
    река - она хранит память
    память обо всех живущих на ее берегах.
    ощутив себя истинно Живым
    доверяюсь ее потоку Жизни
    2012г.




    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  4. Олег Фридрак - [ 2012.04.06 23:17 ]
    Тиша...
    Де б не закинуло
    нас разом життя
    у різні країни чи континенти
    в сегменти
    доріг на бульварах і скверах
    яких не забути...
    не чути весни
    за вікном
    хтось чекає
    я маю
    все те,що мені
    було так потрібно
    втекти через ніч
    віч на віч з тобою
    цією зимою
    заповнені мрії
    і в них не дотліє
    все те що нас гріло
    у ці мертві ночі
    мене обійми
    але ти так не хочеш
    розбити стіну
    і війну поміж нами
    словами що гріють
    А я так не вмію...

    2011р.


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  5. Оксана Пухонська - [ 2012.04.06 15:51 ]
    * * *
    Тиша привокзального гамору…
    Дівчинка із парасолькою кольору неба
    Чекає півночі,
    Коли зійдуться стрілки на циферблаті
    Вселюдного крику
    І втоми…
    Кілька похмільних калік
    Просять милостиню у дощу,
    Що монетами дрібних краплин
    Лягає у їхні жмені…
    І тільки потяги на короткі хвилини
    вриваються в цю звичайність,
    аби забрати її в завіконних
    очах пасажирів…
    а старезні, як світ собаки
    Стережуть гірку вогкість перонів,
    Задивляючись віддано в очі
    Сотень дівчат з парасольками
    Не кольору неба…
    Північ…
    Стрілки годинника злились воєдино
    Дотиком руки
    На плечі однієї.
    Час відступив, загубившись
    У сонних вагонах останнього потягу.
    Дощ
    І тиша вокзального гамору…
    Здрастуй.

    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.49)
    Коментарі: (1)


  6. Оксана Галузкевич - [ 2012.04.05 17:33 ]
    ***
    ти намагаєшся упіймати воду
    висипаєш береги і будуєш шлюзи
    відчуваєш кожну її піщинку на своєму тілі
    вона наповнює тебе силою і сковзає
    не зігрівшись і не зігрівши тебе
    ні на мить не спинившись у жодному із бажань

    але ти знову і знову кличеш її холодну вроду
    у кожну шпаринку вимоклого, як вербове коріння, єства
    і відпускаєш, лише торкнувшись, з глухим стогоном зрушеного каміння
    котре перетискає горло і стає бродом та не тобі вступити у нього

    твоя доля споглядати її прозору неспинність, відчувати її присмак вустами
    спрямовувати, але не управляти нею, бути одним цілим, але не бути у ній
    бо ти - річище, у котрому можна заховатися та не можна зупинитись

    2012



    Рейтинги: Народний 0 (5.44) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (2)


  7. Ксенія Завадська - [ 2012.04.05 14:09 ]
    Шизофренія або сон п"яного. Або сон п"яного шизофреніка.
    Холодне небо і теплий коктейль
    Парує спиртовим серпанком.
    Зачинені двері, всі вікна розбиті,
    Гуде милозвучно динамік.
    Десь ходить по місту самотня година-
    Предвісниця сорому й сміху.
    Запрошення випити кави
    На липкому теплому ліжку.
    Напрочуд зваблива розвішена латка
    На дерев"яній голяці сповзає знову,
    Кийком на підлозі розтріскану фарбу
    Просіяти, сипнути в землю.
    Червона макітра зеленому гаю
    "Ку-ку" заспіває протяжно.
    Тріщить в животі небезпечна година,
    Запало мовчання де плаче ліхтар...


    Рейтинги: Народний -- (4.88) | "Майстерень" -- (5)
    Прокоментувати:


  8. Юлія Зотова - [ 2012.04.05 11:05 ]
    Твори
    Поднимись выше снов
    Собирай образы пригоршнями
    Стряхивай их с пальцев дождем
    Пусть стучат по клавиатуре каплями
    Буква за буквой, словом за слово
    Пусть прольються ливнем, грозой
    Стихами

    2009


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (6)


  9. Володимир Сірий - [ 2012.04.04 22:26 ]
    певно
    лелека в нас на заробітках
    у теплий край літає на курорт

    04.04.12


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (13)


  10. Оксана Галузкевич - [ 2012.04.04 21:17 ]
    ***
    вчора я писала про море, але ж його не випити
    і не перевернути догори денцем як склянку,
    а ти так любиш спостерігати, як останні краплі
    помаранчевого соку безпомічно злітають униз
    і їх злизує піниста губка у моїй руці, а
    ти змушений рятуватися, і вкотре обіцяти,
    що більше так не робитимеш.я вірю і згадую море

    ти пам'ятаєш нашу першу зустріч? надвечірнє узбережжя
    мій погляд витав у далекій далечині, вишукуючи щастя,
    а воно стояло зовсім поряд і не попереду, а позад мене
    і благально просило вітру, сильнішого і дужчого, ніж той,
    що грався полами легенького халатика.ти заздрив хвилям

    бо вони могли заглянути у мої очі знизу, торкнутися ніг
    і відчути легке тремтіння, було холодно і я озирнулася


    2012


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.44) | "Майстерень" 5.5 (5.25)
    Коментарі: (2)


  11. Олександр Григоренко - [ 2012.04.04 07:17 ]
    ***
    На флейте будничных дней звучит мелодия -
    Нет малых дел: есть безделье и есть труд
    в реальности настоящего дня...
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  12. Уляна Явна - [ 2012.04.03 18:44 ]
    Жизель
    Жизель – біла моя пташко

    В чорноті незримого Всесвіту,

    З прозорого виткана, павутинням і бризками.

    Чи мало тобі було сцени в Станіславові?

    Оплесків, півтемряви залу і вдячної публіки?

    Ти втиснулась у піт і тісняву автобуса,

    А потім губилась

    Між містами і чужими торканнями.



    Жизель – тремтлива моя дівчинко,

    Для чого тоді було

    Тулитись в кабінетах чиновників?

    Щоб все-таки я - тебе загортала

    В чорний поліетилен савану.



    Жизель – моя сполохана крихітко,

    Чи ж тепер не лякає тебе політ

    Над синьою глибиною,

    За океан?

    Там розгорнуть твоє полотняне тіло

    І ти будеш окрасою

    Великого залу, з модерною люстрою.

    3.04.2012




    Рейтинги: Народний -- (5.3) | "Майстерень" -- (5.26)
    Прокоментувати:


  13. Оксанка Крьока - [ 2012.04.02 23:56 ]
    Р.
    у моєму житті ще не було чоловіків,
    від думки про яких трусики стають мокрими,
    але останнім часом я так багато думаю про тебе,
    що доводиться носити в сумочці запасні,
    а ввечері вертатися додому без нижньої білизни.


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.35) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (23)


  14. Василь Буколик - [ 2012.04.02 20:14 ]
    Тадеуш Ружевич
    І. Обличчя з газет

    1
    Спомини як фігурки
    з жовтого воску
    розкидані по лісах і полях
    чи скупчені абияк
    з розплющеними на минуле очима
    з розставленими ногами
    з темних трикутників

    2
    Кружляю в сліпій вулиці
    на котрій перехожі
    мають лише спини
    хочу підійти всміхнутися
    простягаю руку кричу
    обертаються до мене:
    мають обличчя вирізані з газет
    роздерті.


    ІІ. Очима котрі зайшлися кров*ю

    В родинному альбомі:
    мати у світлій сукні
    чекає на благовіщення
    під деревом знання
    доброго й поганого

    ну і прийшов я
    на світ
    первородний
    з відкритими вустами
    з очима котрі зайшлися кров*ю

    ось мати Носить сльозу носить сльозу
    і питає куди йдеш
    ось я перекривлений блазень
    голий як сльоза Не знаю

    мати Поранені стопи
    і мозок затиснутий наче п*ястук
    немовляти
    схиляється над відром
    у якому стоять паперові квіти
    або язики та нирки
    телят і ягнят жертовних

    ось я В чарівній скрині
    пробитий стома вістрями
    бачу небо
    як перевернуте блюдце
    з голубком і зеленою гілочкою


    ІІІ. Людині яка прийшла

    Я вагітна кажеш
    матиму сина кажу
    і тішимося ніби червоним
    яблуком котре впало
    в середину
    сірого буденного
    навколо Це неможливо
    в трамваї тебе зачіпають
    у черзі зляться
    звичайно

    почекай підводити голову
    мабуть постилають у небі
    зляжеш лагідна
    в крихкі й золоті
    солом*яні сонечка

    вочевидь на землі кажуть
    нічого нового під сонцем
    й міліціант складає протокол
    людині котра перейшла
    поперек вулиці.


    ІV. Він житиме у світлі

    А як у нас народиться
    цей хлопець
    то скажу йому
    що світ є добрий і красивий
    навчу його слів
    котрі для нас такі дивовижні
    як nerineje turitelle амоніти
    розповім йому про любов надію
    і братерство

    розповім йому про Махатму людину
    котра вознеслася
    мов кучеря запашного диму
    про наших ткачів гірників
    і дрібних урядників
    які будували дім
    попри темряву
    котра блищить золотими іклами
    попри бурю котра пожирала
    стіни й фундаменти так
    що починали будову
    «від диму з комина»

    А як у нас народиться
    цей хлопець то скажу йому:
    тут світло тут темрява
    тут правда тут фальш
    тут ліва сторона тут права

    І житиме він у світлі.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  15. Віталій Ткачук - [ 2012.04.02 09:14 ]
    *ПИТАННЯ*
    Під каву виявив
    50%-ве зростання накладу
    Розумної газети
    Невже їх таки більшає?
    ***
    Пишуть нібито спів
    Зміцнює здоров’я
    А що востаннє купували Ви:
    Ліки чи ноти?
    ***
    Ностальгія
    Схожа на міль
    Яка непомітно
    Виїдає усе вартісне
    З твоєї шафи
    Отак наважишся іти далі
    І не буде у чому
    То чи не випустити
    Спогади у сад життя
    Метеликами?

    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.37)
    Коментарі: (3)


  16. Уляна Ностальгія - [ 2012.04.02 01:24 ]
    Прийди
    прийди і приснись мені,
    я згідна, навіть у сні.
    цілуй мої плечі і залишся
    зі мною. в мені. у сні.

    прийди сьогодні. можеш щоночі....
    прислонись і поцілуй куточки губ.
    згідна навіть на сни... в мені...
    і ти як звичка згубна....

    в мені дихаєш незнаючи цього.
    в мені. зі мною. у сні.
    по телефону, по скайпу. мало.
    прийди сьогодні, можеш щоночі.
    ( Хоча б увісні)
    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  17. Юлька Гриценко - [ 2012.04.01 22:33 ]
    Сонно
    Різко зменшилась кількість ілюзій
    і на битому склі не лишилося крові.
    На розритих гектарах свободи
    так хотілось посіяти друзів,
    а посіяла мрії знову,
    і приреченість власну визнала.
    Вчора вранці вхопила соду,
    вчора випрала всю білизну,
    і навчилася прати совість.

    Терпелива моя довіра
    із красивого рівного кола
    перелилась у форму трапеції.
    І тепер відчуваю як гостро
    кожен кут проникає у шкіру:
    він без жодних пояснень оголює
    і складає всі нерви в депресію.

    Насуваються дикі стіни,
    хоч на вигляд спокійно-зелені,
    і уперше не хочеться плакати.
    Всі плакати стулили пельки,
    їм набридло зі мною балакати.
    Задихаюсь у двох квадратах,
    хоч казали, просторо й вільно.

    П’яні сни розгулялись кімнатою,
    лиш будильник лишився тверезим:
    нагадав про закінчення каторг.
    Різко зменшилась кількість весен.


    01. 04. 2012р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.4) | "Майстерень" -- (5.32)
    Коментарі: (8)


  18. Василь Кузан - [ 2012.04.01 21:27 ]
    Близько...

    Березень крізь літо
    Руку подає
    Вересню.

    18.03.12


    Рейтинги: Народний -- (5.54) | "Майстерень" -- (5.7)
    Коментарі: (12)


  19. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2012.04.01 02:33 ]
    ***
    подивись у нічне вікно
    тільки вічності неба слід
    пролетів і жариною згас
    та ще я у вікні одна



    Рейтинги: Народний 5.25 (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (8)


  20. кириндясова ксения - [ 2012.03.31 18:07 ]
    благородство

    Благородство

    Под взмахом шпаг, мы мерялись вопросами к судьбе.
    Не велика задача:отвоевать страну,затем чтобы потом
    дети смогли гордиться благородством .
    Кто знает…Наверное,это так качнулись весы нерасцветшего
    дерева,затем,чтобы люди стали вновь как бесплотные
    голоса под озверевшей кожей от загара ночи.
    Нам надо перестать трудится,как дождь,забывший
    кто он,а надо работать,как цветок,единственный
    в поле:под прикрытием неги.
    Эти озера так пронзительно слушают наши завоевания
    маленького мира невмешательства с привкусом
    разноцветного туманного шпиона,с градусником вместо
    души.
    Ах,как мелко нынче идти вдоль реки под руку со своим прошлым.
    Оно ведь такое недалекое,как сова,вздумавшая биться о порог
    разрушенного дома.
    Снова почувствуем сердцем на цыпочках,с шепелявыми пятками
    и больными руками.
    Нас вдохновило горе целого мира,где войны стали путем
    к уважению старшего.
    Благородны дети военных.
    И только месяц тает как сотни расстеленных по улицам
    плакатов бледноты интернациональной.
    Ксения КИРИНДЯСОВА
    31 марта 2012 года



    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 3
    Прокоментувати:


  21. Уляна Ностальгія - [ 2012.03.31 16:01 ]
    Шепiт
    Втомлено слухатиму те,
    Що шептатиме серце.
    Шемряння дощу.

    Запах чаю,
    Його повiльно ковтатиму,
    Знаючи, що не засну.

    А потiм снитиметься –
    Шепiт дощу,
    Шелестiння листя…

    Я сплю…
    I стривожено чекаю
    Шепотливо-нiжну весну…

    23:09

    25.03.12.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  22. Ірво Таллі - [ 2012.03.31 13:22 ]
    эта ночь одна

    Летаю которую полночь
    Под золотой россыпью света
    Крошечным белым платком
    Как разлитое молоко
    Моя милая оставила меня
    Кричаще свежим вечером
    И я хожу по набережной
    Вдыхая новый ритм –
    Минимум затрат – максимум удовольствий
    И моя душа и кости
    Пропитаны блядски красивой жизнью
    Распущенной
    Как черные волосы негритянки


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 6
    Прокоментувати:


  23. Юлія Новак - [ 2012.03.30 12:15 ]
    РИ-БА
    А ти мовчиш так, ніби риба,
    а я чекаю .
    А ще я знаю –
    риба віщує дитя.
    Холодно, я плавати не хочу,
    тому до тебе не втечу,
    будь спокійний.
    Хоч хвилями скажи,
    покажи
    чи не болить чого.
    Жаль не відкладеш ікру ,
    Ти кажеш: «так помру» :
    ти - риба-чоловік.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  24. Відана Баганецька - [ 2012.03.29 20:00 ]
    ***
    Дивовижно,
    Як погідно, тихо
    Спливає березневий вечір,
    Торкає плечі,
    І течії
    Чортомлика закутує
    Вовняним шарудінням
    Сухого очерету,
    Осокору,
    Ранньовесняною смутою,
    Міжчассям, позачассям,
    Як стомлено переступають хвилі
    Пороги льодяні,
    Як тревко золотяться літаки
    Над нивами,
    Як знехотя, поволі
    Синіють, бузковіють дні,
    Як щемно зазирають ув озера
    Талої води, розлиті по полях,
    Дві літакових смуги,
    Щойно народившись
    І танучи в небесних колах,
    І очі, очі, гілля, сніг в ярах,
    Ні спокою, ані же тої туги
    – Диво зародження,
    Передчуття буяння,
    У скронях стукіт.

    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  25. Олександр Григоренко - [ 2012.03.29 06:31 ]
    голос внутри
    когда я придерживаюсь подлинного идеала
    я слышу свой собственный внутренний глас Божий
    и откровения этого голоса даруют мне успокоение и воодушивление
    и направляют меня в моей жизни и деятельности
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  26. Олександр Григоренко - [ 2012.03.29 05:16 ]
    глубина соприкосновения
    когда ночь обнимет тебя
    слушай тишину сердца
    услышиш голос Бога
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  27. Олександр Григоренко - [ 2012.03.28 22:34 ]
    Источник всего сущего
    Нежными ветвями меня коснулася верба
    И оживилась тишина:
    Постройте Мне храм внутри, чтобы
    Я ЕСМЬ могло войти
    И жить там среди вас.
    2012г.









    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  28. Олександр Григоренко - [ 2012.03.28 20:02 ]
    Целительний Дух внутри человека

    Я люблю тебя
    Холодная и сладкая
    Великая Пирамида Бога
    Сохранять свет мы пришли на Планете Земля
    И крепко должны стоять
    Как стоит Великая Пирамида
    2012г.







    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  29. Сергій Філіппов - [ 2012.03.28 00:08 ]
    Сліди сонця
    бринять білими бліками бурульки
    воскресає весняна вода

    * * *
    далеко за містом пасуться тіні осені
    струмує із зір молоко
    яке на ранок місто вип’є із кавою

    * * *
    сивіє небесна вись
    скроні алей сиві
    цієї ночі з деревами
    танцював Шива

    * * *
    день гуде джмелями
    сонце босоніж біжить
    по анемонах
    десь поруч блукає душа

    м. Кіровоград
    2011 р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.3) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (1)


  30. Василь Роман - [ 2012.03.27 23:38 ]
    Моно-тексти 5. Паліндромони.
    «...Поніс дань
    опер Омелько,
    морпехить: бити люд до ран…
    Ні гуртів, ні доль! Овруч!
    Відвал у роти «Два Вітьохи»
    ти хотів, авдитор?
    У лав дів - чур володінь!
    Вітру гін, народ - юлити б
    тихе промокле море
    понад СіноП!»

    «...Ладна сіромаха,
    червлена Шанель в речах
    Амор і сандаЛ!»

    "...Мантри псів ідолам –
    Мало діві.
    Спирт нам!"






    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.45)
    Прокоментувати:


  31. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2012.03.27 23:38 ]
    * * *
    сьогодні безсоння кішка
    пробігла побіля мене,
    заглянула тихо в ліжко
    і вивела в синє небо...
    мрійливі дивились на мене -
    чого ж бо людині тут треба?
    мене не питайте, а кішку,
    що нині була біля ліжка...


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (17)


  32. Катерина Ляшевська - [ 2012.03.27 17:23 ]
    [давай пограємо...]
    давай пограємо у ніжність, -
    у порно ми вже програли, ніби в блекджек:
    кожен лишився при своїх фішках,
    зі своїми розкладами і при своєму виграші,
    самотнім…

    коли постійно ставиш на чорне в своїй душі,
    чорне стає душею, але все ж важливо,
    куди почергово, мов шахові фігури,
    зникають наші маленькі пустотливі негретята,
    наші маленькі сірі скелетики,
    які вже давно переросли свої великі темні шафи
    і вирвалися на волю
    львівськими левами,
    київськими трансформами,
    гострими легкими дротиками…

    у саму десятку нашого спільного хворого серця,
    що тепер майорить червоною цяткою
    на японському прапорі
    невдалого сходу нашого західного кохання.

    давай пограємо у ніжність, -
    більше ми вже програли.

    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  33. Олександр Григоренко - [ 2012.03.27 12:02 ]
    двое любящих
    они
    не равны и не различны
    они уникальны
    ИБо создают дом изобилия радости
    сердцами любви
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  34. Олександр Григоренко - [ 2012.03.27 08:56 ]
    ***
    в тишине сладострастной - ты да ночь...
    звонко плещется ведро
    в глубине колодца любви
    а с рассветом истомится ночь
    и нитями здоровья и молодости
    искрами радости в горах
    расцветут полные жизни небесной красы
    незабудки...
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  35. Олександр Григоренко - [ 2012.03.27 07:16 ]
    ***
    плещется капель серебра в глубине колодца...
    2012г.



    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  36. Василь Роман - [ 2012.03.26 22:27 ]
    Моно-тексти 4. Паліндромони.
    «...Мартові коти - рок на даху - заказуха!
    дань – корито. ківот раМ»

    «...Тупак і даль. вила до пуза в кукурудзі…
    здуру Кук – в азу подали. владі – капуТ!»

    «...Престол оман від хама.
    замах дів на молот - серП»

    «...Страдник,
    в кубик чотири точки букв,
    кинь дартС!»

    «...Я і рот Сірку закирпанив!»
    унищ вік, "табачнік"!
    вороняччя норов
    кінча батьківщину…
    вина? приказ – укр. історіЯ!!!»


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.45)
    Прокоментувати:


  37. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2012.03.26 21:15 ]
    Не гора?
    одинокі гори не бувають:
    як високі - небо зустрічають,
    як низенькі - то свої дива.
    одинокий, значить, не гора.




    Рейтинги: Народний 5.25 (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (8)


  38. Ірина ШушнякФедоришин - [ 2012.03.26 17:30 ]
    Cон
    Не сон, а марево –
    на небі зарево.*

    Півглобусом поляна.
    Благоговіння мить.
    Миряни –
    фігури шахові.
    Зелено-килимова дошка.
    Всесвітня проща?
    Безмовні,
    Нерухомі
    В урОчистій судомі

    (Земля в очікуванні дива.
    Осанна. Мить така вразлива...)

    На неба осяйному
    Полотнищі
    Сонце. Місяць.
    Ближче й ближче
    стрічаються
    небесні два світила...
    Легка півтінь серпанком,
    Землю вкрила.

    (Тисячі мов затерпло на хвилину....)
    І дивотворну бачить люд картину...

    Запломеніло,
    Променіло,
    Озвалось Небо.
    Виразно-гучно
    Промовляло
    Лиш до тебе.

    (О, недовірливий Хомо...)

    Вогнями-нями
    Небувалих кольорів,
    Програмами
    Ще ненаписаних кодів
    Ввімкнувся монітор
    В обіймах неба.
    Строкаті фрази
    Мерехтіли наче стрази
    Кириличні лякали
    Викрутаси
    Й рядки незнаних
    Мов програмування
    Складалися у слів простий
    Узір...:


    СКАЖЕШ ТЕПЕР, ЩО МЕНЕ НЕМА?


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (5)


  39. Василь Кузан - [ 2012.03.26 13:43 ]
    Про майбуття


    Наше майбутнє
    У твоїх персах
    Молоком піниться…

    18.03.12


    Рейтинги: Народний -- (5.54) | "Майстерень" -- (5.7)
    Коментарі: (11)


  40. Василь Роман - [ 2012.03.25 16:57 ]
    Моно-тексти 3. Паліндромони.
    «Давить воші – переділ?
    і лад?
    вівтар комедії
    і «демократ»
    вів далі…
    лідере! пішов ти в аД!»

    «Ти вор!коли шкуру
    на барабан – у рук
    шило кровиТь!»

    "Ад нала – бандур бандура!
    марудна брудна баландА…»

    «Он «лібе добкін" є нік,
    бо дебільнО»

    «Мо’ до ран залив ази ребром дуба.
    будьмо! бери вила з народоМ!»


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.45)
    Коментарі: (2)


  41. Катерина Девдера Катрик - [ 2012.03.25 16:18 ]
    Давно...

    Давно не слухала такої доброї тиші
    на віях каштанів набрякають дощі
    тепле небо калюж
    вистилає дороги


    Рейтинги: Народний 5.13 (5) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (1)


  42. Василь Роман - [ 2012.03.25 00:44 ]
    Моно-тексти 2. Паліндромони.
    "...Іллі коваль і не вздибав.
    забаві журавель несе весен лева ружі.
    ваба зваби дзвеніла в окіллІ."

    "...І вин гомін ладану
    висушить тишу сиву
    на дальнім огнивІ."

    "...І розмір – гак місяця – сімка.
    грім... зорІ..."

    "...Сили лома. зима.щомиті діяти раби!
    сибарит я? і діти мощами замолилиСь?"

    "...Едіп боров - хліб ти мав од учителя.
    лети чудова мить. біль хвороб підЕ."

    "Не чув учень…"











    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.45)
    Коментарі: (2)


  43. Оксана Єфіменко - [ 2012.03.25 00:11 ]
    Троянда
    Напівсвідомо квітка пелюстку губить
    і вітер жене її на захід
    там шпиль її зловить
         і стане вона знаменом

    Не питай мене звідки
    цей вітер дме
    він поле лиця мого витер
    щойно сніг зігнавши
    із поля землі біля краю
    звідки пам'ять іде
    по брижах на погляді
    прапор шукає
    на цитаделі вітрів
         білий як квітка


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.25) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (8)


  44. Олександр Григоренко - [ 2012.03.24 18:03 ]
    *
    Пешкою стою на той шахматной доске
    где расположены Ночи и Дни
    Ты за кулисами масок
    правишь ходы...
    Играй
    бегай
    останавливайся
    умирай
    возрождайся...
    2012г.




    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  45. Василь Роман - [ 2012.03.24 16:51 ]
    Моно-тексти. Паліндромони.
    "...Кинь в очі:
    до вола - ріллі рало,
    воді - човниК!"

    «...Оксамитна бутель.
    пісок. в косі плету
    банти, маскО!»

    «...Оду чарівника забудь
    і дуба закинь.
    віра – чудО!»

    "... Оре зорі в яру –
    васильки никли...
    Савур... явір... озерО."

    "...Не мрак орд на сцені!
    кінець, Сандро, «КармеН»!






    Рейтинги: Народний 6 (5.53) | "Майстерень" -- (5.45)
    Коментарі: (7)


  46. Олександр Григоренко - [ 2012.03.24 14:49 ]
    Глубины истории...
    Империи, созданные силой невежества меча,
    Разрушаются до основания.
    Ни один великий полководец
    Никогда и ничего не завоевал.
    Все победы путем агрессии - сплошной самообман.
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  47. Ірво Таллі - [ 2012.03.24 12:47 ]
    Один день

    На завтрак чай с жевательной резинкой.
    Холодной водой вымываю сон из глаз.
    Не хочу знать, где ты проводишь свои дни
    И кто звонит тебе по утрам.
    Просто в номере одного из отелей
    Двое мечтали о жизни…
    Прости, если у них никогда не будет свободы,
    Чужой свободы.
    Все уходит, но последнее останется
    И когда ночь захлопнет дверь,
    Я увижу твое апрельское лицо,
    Смотрящее в лето
    И глаза
    И губы
    И дыхание…
    Туда, куда я падаю, нет дна.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 6
    Прокоментувати:


  48. Малина Ольхович - [ 2012.03.24 10:48 ]
    ...
    Місто продовжує дихати
    Так само ритмічно
    Потрапляючи в кожну ноту
    Нікому не відомої пісні
    І тільки наші душі
    Втратили це вміння
    Назавжди?
    Ні
    Це, як показовий виступ
    Шлях до пізнання сутності
    Зайдемо в книжковий магазин за мапою?
    Я, як завжди, на своїх двух
    З думками у голові та порожнечею у грудній клітці
    А ти - особистим літаком
    Щоб швидше
    Так, швидше, а не пафосніше
    І нехай на фініші
    Я буду з побитими ногами
    Ранами на руках
    Та порізами на шкірі
    А ти - як завжди, ідеал
    Все ж навчиться жити знову лише один із нас
    Як думаєш, хто?

    17.04.2009


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5.25) | Самооцінка 3
    Прокоментувати:


  49. Малина Ольхович - [ 2012.03.24 10:21 ]
    кінець світу
    Хочу, щоб через тиждень настав кінець світу
    Але так, щоб про це ніхто не знав
    Окрім нас
    Тоді все-все життя вмістилося б у сім днів та шість ночей
    На сьому нас не стане
    Спочатку ми б сиділи на даху з філіжанками міцної кави та цигарками
    Моїми пахучо-яблучними, та твоїми - з доволі неприємним, але так звичним запахом
    Зустрічаючи світанок та роздивляючися смерть зірок
    В очікуванні власної
    У другий день ми би просто нічого не робили
    Спали, абощо
    Даючи відпочинок втомленим випробуваннями світу тілу та душі
    На третій - впали б у дитинство та робили дурнуваті вчинки
    За які нормальним людям, мабуть, було б соромно
    Наступний день ми би присвятили музиці
    Вона ж і є життя
    Зіграй останній реквієм
    Ніхто не зрозуміє тонкого натяку
    У п*ятий день здійснимо маленькі мрії
    Погуляємо по хмаринкам з парашутом за плечима
    І можна не боятися, що він не відкриється
    В будь-якому випадку, тепер нічого не страшно
    Передостанню добу давай проведемо далеко одне від одного
    Щоб встигнути зрозуміти, наскільки сумуємо
    І не можемо окремо
    А на сьомий день побачимося
    І цей день мине під знаком пристрасті...
    У палких поцілунках кожної клітини тіл
    У останніх зізнаннях у коханні
    А о двадцять четвертій нуль-нуль ми вибухнемо найпекельнішим оргазмом
    Віддаючи світові все те, чого йому не вистачало
    Вибухнемо. І всі разом з нами
    За компанію
    Кінець


    09.06.2009


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5.25) | Самооцінка 5
    Коментарі: (1)


  50. Олександр Григоренко - [ 2012.03.24 09:12 ]
    на ниві життєвій
    на життєвій ниві будемо разом
    нам для щастя треба
    сімейного затишку
    і голубінь мирного неба
    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:



  51. Сторінки: 1   ...   76   77   78   79   80   81   82   83   84   ...   125