ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.04.05 19:35
Найперше зійшлась грищенецька рідня,
Навіть ті, кого, на жаль, досі не знав.
А ось із саду лутовок, що на горі,
Став несміло Езоп на поріг.
Неспішно Овідій з Причорномор’я прийшов,
Струшує куряву з подертих уже підошов.
З мольбертом і скрипкою (не ч

Тетяна Левицька
2026.04.05 17:54
Мовчазна жура у домі
позбирала ртуть.
Бідолашний, ще не в комі,
я, ще поряд, тут.

Не знаходжу собі місця
для негожих рук.
Це за буревійним містом

Микола Дудар
2026.04.05 17:31
Шановні друзі - однодумці! Вибачайте, це мій останій допис в Поетичні Майстерні. Маю вам зізнатись, що був інколи нестримний до ваших зауважень щодо моєї писанини… Огризався на гризотню де-яких… Але я горжусь тим, що прожив свій час, Богом даним, у пошука

хома дідим
2026.04.05 17:01
ніч постає
безрадно
непідзвітно
мов змок чи замк
ненависть продається
що ходовий артикул
будь спок будь спок
жеровисько як є

Борис Костиря
2026.04.05 14:32
Шум вітрів долинає з вікна
В заметілі епох і формацій.
Прозвучить незглибима вина,
Над якою не владний Горацій.

Шум часів у шаленості снів,
В какофонії дикій, нестерпній,
В мерехтінні безжалісних днів,

Євген Федчук
2026.04.05 14:22
Часи лихі і непевні для краю настали,
Коли ляхи погромили козаків повсталих.
Павлюка і Остряниці полки подолали.
«Золоте десятиліття» для ляхів настало.
Навіть, Січ козацьку ляська залога зайняла,
Козаків по всіх усюдах звідти розігнала.
Хто у плавн

Охмуд Песецький
2026.04.05 11:12
Знову заплачуть верби,
Тужних пісень еліта.
І розпочнеться дербі
Явищ погодних і літа.

Квестія життєдайна -
Хто добіжить останнім.
Інфа - це вже не тайна,

Світлана Пирогова
2026.04.05 10:14
Ще сплять ліси в туманному серпанку,
Та вільха вже вільніша без снігів.
Сьогодні сонце випило до ранку
Холодну синь заснулих берегів.

"Не я б’ю — верба б’є!" — лунає нині,
Від хати і до хати летить спів.
Пухнасті котики в дитячій жмені —

Костянтин Ватульов
2026.04.05 10:02
Ледь чутно відкрився кімнатний хідник. Одинадцята тридцять.
«Не можу влягтися. Посидимо біля віконця удвох?
Бо ходжу собі по квартирі нервово та зовсім не спиться,
Збираю світила, що падають з неба, складаю в куток.

Вони несподівано різні: спочатку

Віктор Кучерук
2026.04.05 07:30
І знову квітень... Зеленіє,
Теплу радіючи, трава, -
Від сну звільнилася замрія
І щастя звабно виграва.
Його будь-де щоденно ловить
Мій зір з появою весни
І водить радісно розмови
З ним про закінчення війни.

Артур Курдіновський
2026.04.05 02:33
Історією стали хуртовини,
Виставу грає березень-актор.
Згадай, моє стареньке піаніно,
Адажіо дитинства ля мінор!

У нотній збірці, після сонатини,
Для мене одного співає хор
Ту давню пісню, наче лебедину...

Олена Побийголод
2026.04.04 14:33
Н.Лабковський (1908-1989), Б.Ласкін (1914-1983)

Через гори, ріки та долини,
крізь пожежі, крізь югу та сніг
ми вели машини
й обминали міни
на шляхах-дорогах фронтових.

Борис Костиря
2026.04.04 13:27
Так люди відпускать не хочуть
Це літо, що лишає нас.
Вони вовтузяться, мов оси,
Шукаючи убитий час.

У метушні і марнославстві
Шукаєм залишки тих днів,
Які минули так безславно,

Володимир Мацуцький
2026.04.04 11:35
Нами правлять владолюби
та корупціонери.
Пошесть ця країну губить,
виснажує нерви.
Цим вона Майдан приспала,
ще й приспала правду,
що колись-то владу знала
за козацьку Раду.

Костянтин Ватульов
2026.04.04 09:58
За вікном інсценівки похмурі,
Де серпневе убрання пройшло.
У степу золотисті козулі
Шурхотять пересохлим листком.

Налетіли небесні фіранки.
Ось виднівся і щойно пропав
Ілюстрацій відбиток квітчастий

С М
2026.04.04 07:08
Холодна гірська ріка і торгівцева донька
Місяцеві гори Ілектро уклонись мені
Хай-хо закрукає ворон теревені-терни
Хай-хо закрукає ворон уклонись мені

Хей Томе Банджо
Хей о лавре
Більше лавра аніж сіяв би

Віктор Кучерук
2026.04.04 07:01
Зірвався вітер і здійняв
Пилюку догори, -
І довгі стебла пишних трав
Хитанням уморив.
Тепло розвіялось умить,
А темінь налягла,
Щоб млою вдень насторожить
Одразу пів села.

Тетяна Левицька
2026.04.03 23:35
Ти все здолаєш на шляху:
хвороби, заздрість, війни!
Майстерно підкуєш блоху,
крізь мури пройдеш вільний.

Хай не ятрять старі борги
твої сердечні рани.
Воскреснеш з пороху трухи

М Менянин
2026.04.03 22:37
Сходить Сонце України,
це і є той Божий Схід.
Хто в любові до людини –
той тримає Духа плід.

Чую дотик, Східний вітер
чулить душу неспроста,
бачу тему далі літер,

Охмуд Песецький
2026.04.03 21:56
Інтригами доводити до сліз,
Не підпускати до близьких відносин,
І відмовляти в сексі навідріз,
Коли нічого лишнього не просим.

Закоханість - це саме той засіл,
Де сіль кохання, цукор і гірчиця,
Часник образ... Збираймося за стіл,

Костянтин Ватульов
2026.04.03 16:03
На незайманій кухні не вариш під музику добрі обіди.
У вітальні навпроти не чути відраду маненьких дітей.
Не дрімає на бильці дивану розніжена кішка спокійно.
У кутку підвіконня кімнатна фіалка ніяк не цвіте.

На засніженій вулиці змерзлі машини по

Борис Костиря
2026.04.03 11:58
Не віриться, що листя жовте
Говорить у тяжкім гріху
І в те, що невблаганні жорна
Все перетворять на труху.

Не віриться, що найдорожче
Впаде мінливості листом.
Побита, зношена дорога

Віктор Кучерук
2026.04.03 05:54
Туман розвіявся, мов дим,
Поміж вербових віт
І плеск озерної води
Збудив півсонний світ.
Пахучих лілій аромат
Доносився, - просив
Вдихати зблизька благодать
Квітучої краси.

Євген Федчук
2026.04.02 19:59
Такі уже «трудяги» москалі,
Що ще таких по світу пошукати.
Хотілось би історію згадати.
Колись в однім москальському селі
(Це все тоді, ще за царя було)
Селяни лиш один прибуток мали –
Косили сіно та і продавали.
Нічого ж на городі не росло.

Костянтин Ватульов
2026.04.02 17:19
Я ще відбиваюсь у дзеркалі сонних калюж,
Чомусь прикидаюся сильним та зовні здоровим.
А хмара на небі підтягує ношу важку,
Що схожа частково на сиву примару ворони.
І навіть якщо у минулому сенси вбачав,
То зараз уже розгубив притаманну гостинніс

Артур Сіренко
2026.04.02 16:17
Коли квітень тільки почався і дні неочікувано стали холодними і дощавими мене запросив у свою самотню хижку старий хайдзін, що підписує свої прозорі хоку іменем Ейєн-но Котокутобіто () і вирощує в своєму саду ожину. Ми пили чай, заварюючи заміть традиційн

Охмуд Песецький
2026.04.02 13:27
Відтисками, схожими на зліпки,
Сходяться й розходяться сліди.
Тягнуться вони і вийшли звідки
Кроками нестримної ходи,
Де майбутні храми та осідки,
І про те, хто як веде й куди,
Знає тільки Він, Отець Верховний,
З вершниками гиблої біди.

Борис Костиря
2026.04.02 13:10
Пожовкле листя опадає,
Як невблаганності потік.
Пожовклий смуток небокраю.
Схилився ніжний базилік.

Пожовкле листя промовляє
До совісті і глибини.
На місце радості розмаю

Юрій Гундарів
2026.04.02 09:43
У Житомирі незабаром з’явиться вулиця братів Шевчуків – Валерія та Анатолія, видатних письменників і видатних патріотів. Коли старший брат Анатолій був засуджений до п’яти років мордовських таборів, молодший брат Валерій не побоявся його провідати…

Бра

Віктор Кучерук
2026.04.02 05:50
До психолога звернулась
Скромна молодичка:
Подивіться на ці гулі
На померхлім личці.
Ці опухлості з'явились
Від неспання й страху,
Що потрапити в немилість
Можу, бідолаха.

Артур Курдіновський
2026.04.02 05:34
Не можу я ніяк запам'ятати
Мелодію, що снилась навесні.
А загадкові звуки голосні
Лунають вокалізом від сонати.

Оновлень час, жаги пора строката
Дарує наяву свої пісні.
Не можу я ніяк запам'ятати

С М
2026.04.01 21:50
Думав про поїздки наші, в мустангу
Мабуть, завіз тебе я далеко занадто
І я думав про любов, що поклали на мій стіл

Казав тобі, в пітьмі не ходити без пари
Про лебедів іще, котрі жили у парку
І про нашого сина, з Мейбел він одружився

Іван Потьомкін
2026.04.01 20:47
Не шкодуй для радості
Ні часу, ні коштів.
Не відкладай радість
На завтра, на потім,
Бо, як сонце взимку
Визирне і щезне,
Так і радість нинішня
Завтра вже не верне.

хома дідим
2026.04.01 19:54
мені радісно терпко
отже побудьте зі мною
не треба про сумніви
про все підозріле
говорімо про спокій
про світло що завжди
поруч
не про рейтинги

Борис Костиря
2026.04.01 13:53
Емігранту в далекій країні
Сняться в цвіті тендентні гаї,
Сняться сни йому тополині,
Неповторні і рідні краї.

Так війна усіх розштовхала.
Не зібрати розбите село.
Цей рубіж, ніби плинна Каяла,

М Менянин
2026.04.01 13:52
Над тим хто суд чинити буде,
котрий в молитві за народ,
кому життя простого люду
як лебедям простори вод?

Молитва хоч на грецькій мові* –
на часі ж Київський ізвод,
тож маєм бути вже готові
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Дівчинка з ліхтариком - [ 2013.07.01 22:08 ]
    Все - лише ти
    Зорі, палаючі в любих долонях,
    вічність в яскравих електровогнях,
    разом життя і срібло на скронях,
    шалену любов, як сміх на вустах.

    Все і маленький уламок від неба,
    вітер і сині простори Землі.
    Все - лише ти і більше не треба.
    Досить, не треба, не треба мені.

    (початок літа 2013 р.)
    Присвята О.В.


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  2. Іван Потьомкін - [ 2013.07.01 22:02 ]
    Не зникайте!..
    Бризками сміху виринаєте з моря –
    Демонстрація грації,
    В дивній в’язі м’язи...
    «Не зникайте!»
    Ще не встигли літні юність свою відтворити.
    «Не зникайте!»
    Ще не встигли ви символом стать для малечі.
    «Не зникайте!!!»
    За вами покотиться сонце.
    На березі стане так сум’ятно й тоскно.
    Начебто випав ланцюг в родоводі людському.




    Рейтинги: Народний 6 (5.62) | "Майстерень" -- (5.86)
    Коментарі: (6)


  3. Іван Низовий - [ 2013.07.01 21:46 ]
    * * *
    Не розсипайте бісер слів
    Перед усміхненими щиро
    Данайцями!
    Нехай із миром,
    Насолодившись щедрим пиром,
    Сідлають знов своїх ослів
    І жар захмелених голів
    Везуть додому, наче вирок
    Вже остаточний.
    А дари -
    На вогнище!
    Вони ж бо варті
    Згоріти в очищальній ватрі,
    А попіл - попіл на вітри,
    На швидкойдучі крутохвилі,
    На кості ворога в могилі,
    На груди висхлі та безсилі
    Сусідки - "старшої сестри"!
    Не розсипайте бісер сліз -
    То ж найкоштовніші перлини,
    Не пригортайте жар калини
    До обезкровлених беріз,
    Проливши гіркоту кровини
    На історичний білий зріз!


    2000


    Рейтинги: Народний -- (6.53) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (32)


  4. Григорій Слободський - [ 2013.07.01 21:08 ]
    ...
    Тепер вже молодість позаду
    Всі мрії там молоді мої,
    Тепер сняться коси твої.
    Був тоді глуп і юний,
    Не дуже в кохані знався
    Ти сміялась надомною
    Коли в кохані зізнався.
    Не жаль юнацьких ігор,
    Не жаль любовних спів,
    А жаль, що ми розлучились
    І тебе більше не зустрів.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  5. Володимир Сірий - [ 2013.07.01 21:14 ]
    Переллю печаль у море ночі
    Переллю печаль у море ночі,
    В леготі ласкавому нап’юсь
    Радості, що день мені пророчив
    Усміхом твоїх солодких уст .
    Човником жагучої мандрівки
    В океані зваби утону,
    Питиму тебе, неначе ліки,
    Лагідну і віддану жону.
    Вистрибну над хвилями дельфіном
    На озонно - сонячний моріг,
    І зіллюся з виссю воєдино
    Зморений від пестощів твоїх…

    01.07.13


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" 5.5 (5.55)
    Коментарі: (19)


  6. Юлька Гриценко - [ 2013.07.01 19:24 ]
    Про ранок
    Моя безодня Твою самотність
    ввібрала в себе.
    Десятки тижнів і митей сотні
    ножем між ребер
    боліли вчора й болять сьогодні.

    Думки туманом сліпим і п’яним
    розбили сутінь,
    Холодним чаєм розтанув ранок,
    втопив присутність
    очей навпроти, таких коханих.

    Вечірня мрія сповзла по віях
    на теплі щоки.
    О, ні, не плачу, бо вже не вмію –
    то крок за кроком
    сміливо й вміло слова німіють.

    Моя залежність, немов пожежа,
    Тебе ковтнула,
    зірвала рамки, змінила межі –
    мені фортунить!
    Вкривайся тепло, будь обережним.

    Моя пустеля в Твою веселість
    додала сміху.
    І вікна навстіж, і впала стеля,
    і стало тихо.
    Торкнися серця, вернися в себе
    мовчи і дихай.

    01.07.2013.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.4) | "Майстерень" -- (5.32)
    Коментарі: (2)


  7. Надія Таршин - [ 2013.07.01 16:50 ]
    * * *
    Злість його аж розпирає, а чому не знає,
    Бо отой йому сьогодні - жити заважає.
    Непродажний і упертий, як більмо на оці,
    І не гнеться у поклоні – як болячка в боці.

    Не у такт він марширує, буває зухвалий,
    Взагалі дивакуватий і якийсь невдалий.
    Пригинаєш, а він терпить, та ще і жартує,
    І його увесь цей спокій - бісить і дратує.

    01.07.2013р. Надія Таршин.



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.46) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (2)


  8. Микола Істин - [ 2013.07.01 15:12 ]
    Бачу в твоїх очах невідомі світи
    Бачу в твоїх очах невідомі світи,
    незнайомі планети в просторах космічних,
    непрочитані мною слова почуттів,
    і мовчання в них райського співу птахів,
    заглядаю у їх глибину загадкову
    і втрачаю в юрбі цю красу, випадково,
    як в оманливім леті зозулі
    вже не відшукати тебе на Землі,
    випадає все з колій, і кане у лету,
    лиш не впадуть вірші перехожим під ноги,
    не опалі листки —
    не накриють сніги,
    бо в поета перо чарівне, всеможливе,
    бо мені не дано все прийняти як є,
    бо поет у душі переписує світ,
    де вірші — це зірки, дум матерій проекти,
    і будує незнані з любові планети
    розмріявши Всесвіт
    до щастя всецвіття…
    Сотворити із слова свій космос душі,
    Дарувати галактики віршів —
    всім людям Землі,
    це поетів — орбіти, і долі.



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  9. Володя Криловець - [ 2013.07.01 14:35 ]
    ***
    Зеленіє шпориш біля хати.
    Йдуть стежиною хлопчик і мати.
    Усміхаються мальви у сні.
    Вітерець їм співає пісні.
    Подорожник щось шепче з порога
    Про крилаті широкі дороги,
    Про рожевий далекий лиман
    І життя, що так схоже на лан.
    КровавнИк і полин обнялися,
    Вони б з радістю в світ подалися.
    Тільки корінь приріс до землі.
    Вам не зрушити з місця, малі.
    …Пролітають у небі хмарки,
    А за ними – дитячі роки.
    І стежина та сама в’юнка
    Проводжає вже в даль юнака.

    25 червня – 1 липня 2013 року


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.44) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (7)


  10. Роксолана Вірлан - [ 2013.07.01 14:12 ]
    Hавчилася дихати в завтра ***
    Вчинив мене янголом,Боже! - порадь:
    Як бути над ним? -коли серце "калать"...
    коли він хвилює, коли він такий:
    Земний, дивовижно-палкий! - ось який!
    А ще його погляд моє гріє тіло-
    я свічуся синьо, яріюся біло,
    займаюсь рожево, вібрую вогнем
    і неопалимо згораю - та й ще м...
    За нього зриваюсь у бій і навпроти
    Небесних полів - у душі на частотах
    я пера орошую сонценапоєм,
    я- гострінь стріли, я - несуся собою
    в затІння вагань, де зневіра чига,
    аби не було просирілo-звикань
    до сірості тону, до гнучкості в стилі:
    "Минати життя",- коли жити несила,
    на повну потугу яскравих широт,
    на діапазоні звучання і от
    підставлю крило,- коли впасти він має,-
    та тільки шкода, що про це він не знає,
    дарма, що крізь мене нечутно проходить...
    Скипають ізнебні, розхвилені води,
    сенсорика духу - дурман безбережжя,
    замріями повні комірчаті вежі.
    З упадин суєт, де життя коловерть-
    скресатиму словом - я ангел-поет!
    Я майже навчилася дихати в завтра,
    торкати заслони тризмірного шатра,
    Вриватися..! врунитись..! втілиться в діву,
    на мить доторкнутись до нього наживо...
    Завмерти, десь там,- на аорті життя,-
    де серце по зорях завіти чита...
    Ну як мені, Боже, порадь, не згоріти,
    Я б"юся розкриллям об яблуні віти?
    І хочу любити...і щоб там не сталось...
    А може це, Боже, я так закохалась?!


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (27)


  11. Володя Криловець - [ 2013.07.01 14:11 ]
    ***
    Шепотіла лепеха вітру:
    «Мої сльози ти хутчій витри.
    Не принцеса ж я, не царівна,
    Бо траві оцій стрункій рівня.
    Не полюбить мак мене зроду –
    Краще жити я піду в воду.
    Там красиві лілії, наче зорі.
    З ними я й забуду своє горе».

    20 червня 2013 року


    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (1)


  12. Мирослав Артимович - [ 2013.07.01 14:20 ]
    У парку
    Кружляє в парку білий пух тополі,
    З ним заграє легенький вітерець,
    І білочка без остраху, поволі
    Перебігає стежку навпростець.

    Вже одцвіли у теплому політті
    Каштани, клени, липи, ясени,
    Лиш бузинові милують суцвіття,
    Мов запізнілі вісники весни.

    Пташині віртуозні солоспіви -
    В гармонії із шумом верховіть...
    Я стишую ходу заціпеніло:
    У цій красі скупатись зайву мить.

    2006(2013)


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.63) | "Майстерень" -- (5.7)
    Коментарі: (28)


  13. Володя Криловець - [ 2013.07.01 14:45 ]
    ***
    Баба Люда ходить боса,
    Босі ноги миє в росах.
    Дід Володька сіно косить.
    Баба діда їсти просить.

    30 червня – 1 липня 2013 року


    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (3)


  14. Нико Ширяев - [ 2013.07.01 13:20 ]
    Апоэпо
    Если хочешь, я буду твоей айгою -
    Правой твоей айгою, твоей тайгою,
    Которую ты не заметишь как что такое
    В лёгком своём покрое.

    Не дай истрепаться редким авантюристом,
    Когда опустеет разово слов канистра,
    Когда разольётся заревом вся Каллисто,
    Так, поиграться чисто.

    Потому что внутри тебя плачут жимолость и осока,
    Прячут в твоих краях полновесность злака.
    Это как выпить йоду, убить баскака,
    Камешком кануть надолго в земное око.

    Конница твоей карты Колумбом уходит в небо
    Сиять в золотые снизки, стучаться в нёбо
    Попыткою разучиться чего ещё бы,
    Помимо как стать колумбовой открывашкой.

    2013


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (2)


  15. Валентина Попелюшка - [ 2013.07.01 13:17 ]
    Доки будуть глумитись мажорні синки
    Про любов і природу пишу залюбки,
    Та й про інше скажу принагідно:
    Доки будуть глумитись мажорні синки
    Із дівчаток твоїх, Україно?

    Чи для них то тепер, як дозвілля, піар,
    З жиру бісяться, ситі, здорові?
    Олександра Попова, Оксана Макар -
    Може, годі із нелюдів крові?

    Їм знущатися з інших ніщо не хибить,
    Всюди в органах блат і свавілля.
    Вже не "папа Ростов" бандитизмом гримить,
    Миколаїв - столиця насилля.

    Не відкуплять ні тато, ні сват а ні брат,
    Не продажний суддя долі вершить.
    Ще живим по заслузі отримає кат,
    Тільки жертвам від цього не легше.


    Рейтинги: Народний -- (5.52) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (6)


  16. Ярослав Нечуйвітер - [ 2013.07.01 13:16 ]
    ***
    Я подумки -
    з тобою у грозі:
    купаєшся –
    у лагідних обіймах...
    Громами небо рикає, як звір.
    Горнися ще міцніше -
    будеш вільна...
    У мить, коли у тебе я ввійду,
    нагряне дощ,
    шалена літня злива,
    що змиє хвилювання і біду.

    Молюся,
    аби ти була щаслива.


    Рейтинги: Народний 5.75 (5.49) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (27)


  17. Інна Ковальчук - [ 2013.07.01 13:37 ]
    Колискова
    До вікна дрімотно
    пригорнулась тиша,
    місячну колиску
    вітровій колише:

    засинає сонечко,
    засинає донечка,
    кольорові мрії
    пурхають на віях.

    Зіроньки свічками
    освітили хату,
    сон іде малечі
    співанки співати:

    спи, моя квіточко,
    спи, моє літечко,
    поцілує нічка
    ріднесеньке личко.



    Рейтинги: Народний 5.75 (5.67) | "Майстерень" -- (5.68)
    Коментарі: (16)


  18. Тетяна Роса - [ 2013.07.01 13:39 ]
    Негентропія
    Річкою-долею глибоководною
    стезя по долоні лягла над безоднею
    лютої Лети й мороки одвічної
    бачити мо́роки серця зустрічного,
    зневірою вкритого, сірою мрякою -
    і не ховатися в себе налякано.
    О́браз обра́з на життя пожмаковане,
    мережане мурами і частоколами,
    болем упите по шкіру у сироти,
    непотребу шматтям додолу не кинути,
    бо, вгледівши душі безпомічно голими,
    не станеш гатити по спинах підборами.
    Хай світ цей, причинний своєю довірою
    до слова олжею і правди сокирою,
    слиною сходить за безцінню внаджено,
    святе попідтинню лишаючи, зраджене,
    та в безладі зламаних віру у краще
    не здати в пропаще ніколи й нізащо.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (7)


  19. Анастасія Голумбовська - [ 2013.07.01 13:07 ]
    Не збулись
    Ми не збулись,
    як мрії мільйонів,
    ти любив подорожі,
    а я не любила вагонів.

    Ми не збулись,
    як не збуваються сни,
    ти леліяв свою зиму,
    а я чекала весни.

    Ми не збулись,
    як багато хто до нас,
    ти любив годинники,
    а я була щаслива
    і не рахувала час.

    Ми не збулись,
    бо "нас" не існувало.
    Здавалося,ламалися ключиці,
    коли ти йшов,
    й повітря було мало.

    23.05.13


    Рейтинги: Народний -- (5.4) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (1)


  20. Ірина Жулай - [ 2013.07.01 10:53 ]
    Несамовито і боязко
    У подиху горіти, чи тліти...
    Несамовито і боязко.
    Ти, як завжди, вертаєшся
    У найбільш недоречний момент.
    Та ніяк не збуваєшся,
    Хоч і снишся щоразу під п'ятницю.
    В одну воду два рази не вийде?
    А втретє зі мною пірнеш?


    Рейтинги: Народний 5.38 (5.47) | "Майстерень" 5.25 (5.33)
    Коментарі: (1)


  21. Ірина Жулай - [ 2013.07.01 10:52 ]
    Напружене
    Скільки можна хворіти тобою,
    Приймаючи струйно
    тебе
    внутрішньовенно?..

    Вже вени, як струни
    і струни врізаються в пальці
    на п'ятім ладу
    і на четвертім...

    І ти дрейфував цим життям
    на свій лад.
    Брехнею приправивши слово,
    немов
    куркумою...

    а я над усе
    полюбляю
    на світі
    солодке.


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.47) | "Майстерень" 5.25 (5.33)
    Коментарі: (1)


  22. Ірина Жулай - [ 2013.07.01 10:40 ]
    Співаю...
    Вантаж років лягає на думки

    Хоч юністю ще світяться зіниці.

    Спішіть, слова!

    Ставайте у рядки!

    Допоки день,

    Як хлопець яснолиций….


    Допоки світ,

    Як гілка навесні:

    Дивує квітом

    І найпершим листом.

    Спішіть ,слова!

    Записую не всі,

    А тільки ті,

    Що ніжні і барвисті….


    Спішіть до мене

    Вранці і вночі.

    В майстерні слів

    Поет – різноробочий.

    Навчіть мене!

    (як можете – навчіть!)

    Казати просто істини пророчі.


    Вантаж років лягає на думки

    Чоло відкрите смуток не чіпає…


    Прийшли слова…

    Торкнулися руки….

    На пісню кличу,

    Чуєте?

    Співаю…


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.47) | "Майстерень" 5.5 (5.33)
    Коментарі: (5)


  23. Марійченко Затія - [ 2013.07.01 10:46 ]
    Липень
    Діждалися! Надворі - липень!
    Хоч липи встигли відцвісти.
    Вареники із вишень ліпим,
    Меди куштуємо густі.

    Вуста твої такі солодкі,
    В них стільки ласки і тепла,
    Що я назавжди б від сьогодні
    Твоєю бджілкою була!


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.46) | "Майстерень" -- (5.31)
    Коментарі: (12)


  24. Маріанна Алетея - [ 2013.07.01 09:02 ]
    Втеча

    Я втікаю знову,
    Я не вірю слову,
    В клапті краю зошит,
    Марно пишу сповідь.

    Час летить невпинно,
    Щось усе ж незмінне,
    Прийде знов вагання,
    Втілить знак страждання.

    Тануть дні прожиті,
    Гаснуть сни розмиті,
    Пам'ять водить колом.
    Не втекти ніколи?
    2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.43) | "Майстерень" -- (5.36)
    Коментарі: (3)


  25. Іван Гентош - [ 2013.07.01 09:12 ]
    пародія « Звідки діти? »



    пародія

    Таке питання, що капéць…
    Син не засне – чекає, схоже.
    Тут Попелюшка не поможе,
    Ні Буратіно й олівець!

    Акселерація – то жах!
    Розумні… Не обманеш – дзуськи!
    – Послухай, тат, не тре про бузьків,
    І про капусту на грядках…

    Ну хоч біжи по димедрол…
    – Дивися – булочка духмяна…
    А що тобі казала мама?
    Давай я ліпше про футбол…


    Рейтинги: Народний 6 (5.58) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (30)


  26. Ігор Рубцов - [ 2013.07.01 09:07 ]
    Я тебе вітаю
    Синій шовк - небесне полотно,
    Золотом притрушується тонко.
    Шепочу в розчинене вікно:
    "Я тебе вітаю, миле Сонько!"

    І нехай маленький мій ковчег
    Носить по віддаленій орбіті,
    Сонечка усміхнене лице
    На блакиті золотом підшите.

    Ранок 1 липня 2013 року


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.46) | "Майстерень" 5.5 (5.46)
    Коментарі: (22)


  27. Василь Дениско - [ 2013.07.01 09:57 ]
    пародія "Сон Полковника"

    Миxайло Десна
    "Колекція"

    А в мене (не вдома) колекція гумовиx чвар:
    жіночі емоції, що без панчоx,
    і я, зосереджений, - в пошуку "Кожен гектар -
    гімнастика жанру "Об стінку гороx!"

    Нагадую мат з найчарівнішим префіксом "О".
    Комусь заважаю доїсти уxу.
    А гумовий човен, готуючись до ПВО,
    долає пороги в погоду суxу.



    Пародія

    Он в астралі чуття! -
    Без панчіx і бантів і бретельок.
    І шалене буття -
    Аж підошви горять без шкарпеток.

    Остогидла війна
    ПВО, кулемети і пушки.
    Завітай, Неземна!
    Наварю Тобі файної юшки...

    2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.46) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (22)


  28. Андрій Перекотиполе - [ 2013.07.01 08:04 ]
    Майже Armstrong
    Як не голод, то смерть,
    То війна, то дефолт.
    І чума на десерт –
    What a wonderful world.

    Більше срібел і нафт,
    І усміхнених морд,
    І кар'єрів, і шахт!
    What a wonderful world.

    Від блискучих пластмас
    Розростається горб.
    Тричі хворий на сказ
    What a wonderful world.

    Під природи вінцем,
    Як під вишнями торт –
    Червоніє рубцем
    What a wonderful world.


    2.06.2013.


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.33)
    Коментарі: (3)


  29. Нінель Новікова - [ 2013.07.01 07:53 ]
    Березневі заметілі
    Березневі заметілі
    Так зненацька налетіли!
    І когось вони злякали,
    А когось і засмутили.

    І пречисті, і прекрасні,
    І нікому не підвласні!
    Ми всю зиму їх чекали,
    А тепер вони - невчасні.

    Скоро сонечко весняне
    Із усмішкою прогляне
    І наробить тут проталин.
    Білосніжності не стане.

    Ти пробач, я не хотіла:
    Закужляло, захопило!
    І струмочки із печалі
    Після себе нам лишило.

    То було примарне щастя.
    І несправжнє, і невчасне.
    2013


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.47)
    Коментарі: (6)


  30. Кожушко Катерина Вів'юрка - [ 2013.06.30 23:37 ]
    "Ой як то весело, як весна прийде!"
    "Ой як то весело,
    Як весна прийде...
    Сонечко сіяє, соловей співає -
    Аж гайок гуде!

    А ще веселіше, як літо прийде:
    Кругом, наче в раю,
    Я в ставку купаюсь;
    Хмарка де-не-де!

    А як осінь прийде -
    Я радію теж:
    Врожаї збираю, яблука зриваю -
    Щастю нема меж.

    А зима біленька,
    Наче той пушок:
    Кругом ігри в сніжки,
    Сріблясті доріжки -
    Чекають санок."

    2000 р.


    Рейтинги: Народний 5.38 (5.44) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (4)


  31. Інна Ковальчук - [ 2013.06.30 23:00 ]
    Сніги
    Сніги розлогі, загадко весняна,
    не вигублена сонцем на льоту!
    Спасибі вам за нетривку оману,
    за гадано невчасну чистоту,

    спасибі за красу невикорінну,
    необережну ніжність сніжних врун,
    за білий сон здивованої днини
    під колискову березневих лун,

    за крижану невимушену ґречність,
    за вікову довіру мовчазну…
    Cпасибі вам за вашу недоречність
    і за таку здорожену весну.


    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.68)
    Коментарі: (18)


  32. Андрій Перекотиполе - [ 2013.06.30 22:20 ]
    Майже Everlast
    Не сумуй, коли вмре твоя кицька
    Чи коли зрадить друг – не страждай.
    Розіб'ють твоє серце навмисно –
    Заспокойся. We all gonna die.

    І батьки, й ненароджені діти,
    Вороги – ті пошвидше б нехай.
    Польові чи даровані квіти –
    Все зів'яне. We all gonna die.

    Гроші, влада, амбіції кляті,
    Перепродані пекло і рай.
    Хтось комусь б'є щоку, лиже п'яти...
    Навіть смішно. We all gonna die.

    Кляте кодло політиків наших,
    Запопсоване бидло – прощай.
    Є причина, щоб ми були кращі.
    Все ж так просто: We all gonna die.


    2.06.2013.


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.33)
    Прокоментувати:


  33. Галина Гнатюк - [ 2013.06.30 22:25 ]
    Шановне товариство!
    Хочу попросити у вас пробачення за своє рішення: відсьогодні я не публікуватимуся на ПМ - та й на інших поетичних сайтах теж. Це зовсім не означає, що я не писатиму віршів далі чи перестану спілкуватися з ВАМИ. Щиро прошу зрозуміти мене правильно. Повірте, я безмежно вдячна усім, хто будь-коли відгукувався на мої твори - і тому ще раз кажу вам спасибі за підтримку!
    З повагою - Галя Гнатюк (Варава)
    30.06.2013


    Рейтинги: Народний -- (5.68) | "Майстерень" -- (5.73)
    Коментарі: (23)


  34. Костянтин Мордатенко - [ 2013.06.30 21:33 ]
    вірш видалено
    вірш видалено


    Рейтинги: Народний -- (5.39) | "Майстерень" -- (5.3)
    Коментарі: (8)


  35. Надія Рябенко - [ 2013.06.30 21:38 ]
    Зимова замальовка
    В зимовий час природа спочиває,
    В зажурі тихій довгі ночі й дні,
    За літечко втомилась і дрімає,
    Їй заметіль співа сумні пісні.

    І у дерев душа, як у людини,
    Вона чекає сонечка, тепла.
    Ще червоніють кетяги калини,
    Та яворина журиться одна.

    Десь шелестить сухий листок на клені,
    Стара верба від холоду дрижить,
    Лише ялини молоді – зелені,
    Кремезний дуб із вітром гомонить.

    Але, як клич веселий залунає,
    На мить забуду стільки маю літ.
    У юні весни в думах завітаю,
    А роки поспішають їм услід.
    25.02.2013


    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.19)
    Прокоментувати:


  36. Надія Рябенко - [ 2013.06.30 21:17 ]
    Бабине літо
    (Пісня)
    Як закінчиться ’’бабине літо ‘’,
    Замете наш садок сніговий.
    Добротою і щастям зігріта,
    Я купалась в любові твоїй.

    (Приспів)
    Бабине літо, бабине літо –
    Світлої осені дні
    Бабине літо – небо в блакиті,
    Що принесеш ти мені,

    Засріблилася паморозь в косах,
    Стука люта зима у вікно,
    Літо бабине в серці і досі,
    Хоч тебе вже немає давно.

    (Приспів)
    Бабине літо, бабине літо –
    Теплої осені дні,
    Бабине літо сонцем зігріте,
    Світить у душу мені.

    Вже дорослі і діти й онуки,
    А тебе лише бачу у снах,
    Простягаєш до мене ти руки,
    Тепла посмішка сяє в очах.

    (Приспів)
    Бабине літо, бабине літо
    Нашої зрілості час.
    Бабине літо – все пережито…
    Вогник любові не згас.
    23.02.2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.44) | "Майстерень" -- (5.19)
    Коментарі: (1)


  37. Анатолій Криловець - [ 2013.06.30 21:56 ]
    ***
    ЩО до почуттів моїх тобі?
    У душі на тебе зла не маю.
    Я востаннє слово дав собі
    І тепер його вже не зламаю.

    Безміром вселенським я і ти
    В одночассі поруч пропливали.
    …Тихо розбігаються світи.
    Ті світи, яких ми не пізнали.

    24 березня 1993 року


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (13) | "http://poezia.org/ua/id/18058/personnels"


  38. Юлія Хвас - [ 2013.06.30 19:48 ]
    ---
    Навала простору. Прости.
    Я просто не лише приманка.
    Я прима. Я вино з тростин
    Цукрово-крилих полустанків.

    Прости і випий не до дна
    Мене не всю, а лише світлу.
    Мовчання тиші не рідня.
    І я до себе ще не звикла.


    Рейтинги: Народний -- (5.37) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (2)


  39. Григорій Слободський - [ 2013.06.30 19:35 ]
    Наш вік
    Наш вік

    Наш вік -туман всесвітній
    Пахне зграю банд,
    Боротьба іде за владу-
    Зграя, яка виграє гранд.

    Впаде туман, як марево,
    Наступить день ясний
    Як сон, туман пройде
    Повіє вітер весняний.

    Буде сонце,день ясний,
    Я вірю в це і знаю,
    Пробудиться люд із сну,
    Прожене всю вовчу зграю!


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  40. Домінік Арфіст - [ 2013.06.30 19:27 ]
    ДЕ Я?
    витесав тебе з льоду
    білу мою Ізольду
    викресав із каміння
    сЯйну мою богиню

    кинув тебе до склепу
    юну мою Джульєтту
    викрав тебе шалену
    бідну мою Єлену

    кинув тебе суддею
    мертву мою Медею…

    Медея! – Фатум ховає очі…
    де я? де я? – луна регоче…

    …у стіні артерій
    я шукаю двері
    в погляді у звірів
    я шукаю віри…


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (18)


  41. Ірина Краснопольська - [ 2013.06.30 18:20 ]
    Підземний рай
    Тече ріка кровавая,
    Наче з того раю,
    З того раю під землею
    Нема його, немає!
    Одна лиш пустка
    Й та бездона.
    І ні кінця, ні краю,
    Куди не кинся -
    Скрізь вона:
    В душі й попід ногами.
    Зеленіе ясен, тай той
    Над могилами.
    Шумить, перекликаеться,
    Стогне тут віками.
    Світить сонце, й те пекуче
    Пече, а не гріє,
    А побілля нього,
    Тай хмаринка мріє.
    Любо, любо подивитись,
    Згадаешь - заплачешь.
    Тай підешь до того раю,
    Неначе й не бачив,
    Того сонця пекучого
    І зелений ясен.
    Течуть ріки кровавії,
    Не течуть - втікають,
    Втікають до ясена,
    Тай там і всихають.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 3
    Прокоментувати:


  42. Ірина Краснопольська - [ 2013.06.30 18:51 ]
    Про щастя
    Чи існує в світі
    Папороті цвіт?
    Чи цвіте далече,
    Чи біля воріт?

    Чи існує щастя?
    Чи існує горе?
    Чи існує доля?
    Чи то ми - вона?

    Не питай у мене,
    А спитай у Бога,
    А спитай у моря,
    Та й подумай сам.

    Як би то папороть цвіла,
    Чи всі були б щасливі?
    А як би щастя не було
    Чи світ би був нам милий?

    А як би горя не було,
    Чи була б печаль?
    Якщо доля - то ти сам
    Так рушай удаль!

    Може й камінь зацвісти,
    Якщо сильно хочеш.
    Лиш для щастя мати треба
    Вілні ясні очі.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 3
    Прокоментувати:


  43. ОПс Ірина Островська - [ 2013.06.30 17:24 ]
    Пам*яті І.
    Ти вже не жінка, ти просто суцільна душа.
    Прикрашена німбом, що пасує до вічності,
    Згідно якості делікатного аркуша -
    заповненого рукою Божої місткості.

    Вимальовує старанно на скрижалях серця,
    Викарбовує вміло безсмертя як ниті,
    Відрізає покраю непотрібні віконця -
    Щоб не зиркала ти на роки вже віджиті.

    На літа - ембріони зачаття гріховності,
    Переповнені скупістю, похіттю, хмелем;
    Понівечені дотиком ізольованості,
    Що породжує страх про майбутнє за себе .

    2013 р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (1)


  44. Ксенія Озерна - [ 2013.06.30 17:53 ]
    ***
    відлуння ти просто відлуння і так я тебе наречу
    ти будеш останній до серця пригублений звук
    як зірваний камінь приречений вже на льоту

    ніколи ти чуєш ніколи тобі не знайти таїни
    ти просто уривок обривок півслова фінал
    і годі звірятися ночі що згукує сни

    тобі....хто без імені хто ніби правда і начебто гра
    минулі світлини - космічно окрилений пил
    не вартий приземлень не варто осмислень

    сьогодні у нас нічия



    2013


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.47)
    Коментарі: (27)


  45. Володимир Книр - [ 2013.06.30 17:59 ]
    Про Цеглину
    Відомо всім, кому завдячує життям Цеглина.
    Це - глина.

    2013


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (4.92)
    Прокоментувати:


  46. Ірина Краснопольська - [ 2013.06.30 17:27 ]
    Колись давно
    Коли то сталося - не знаю!
    Було то в пеклі, а чи в раю?
    Іскрилось счастям мое горе,
    І доливали сльози море.

    А то з-за хмарки вийшло сонце,
    І глянуло в моє віконце.
    Розвіяло мою печаль,
    І понесло за мрієй вдаль.

    А мрії ті мої безмежні:
    Далекі, леткі, необмежні.
    І я за ними полетіла.
    Від радощів ледь не зомліла,

    Як опинилася в тім раї,
    А чи у пеклі? - Не згадаю.
    І мрії ті мої безмежні:
    Далекі, леткі, необмежні.

    Летіли в небо наче птаха,
    Такая вільна і строката.
    Туди де наше майбуття,
    В мое майбутьнєє життя.


    2013р.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 3
    Прокоментувати:


  47. Анастасія Поліщук - [ 2013.06.30 15:36 ]
    Мовчи
    Мовчи - мені так сонячно, солодко...
    Чи то гірко, чи, може, неправильно.
    Правила...і рани різано-колоті,
    І мораль - хай їй грець - без покаяння.

    Мовчи - мені так звелено, сказано
    Знати площу чи глибину невідомого.
    Промені... сплетені серцем, дворазові -
    Не спопелять, коли не зіпсовані.

    Мовчи - мені так приязно, затишно...
    Не потрібні слова, за тебе додумаю
    Струнами... чорно-білими клавішами
    Чи беззвучно - що було. І що збудеться.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.41) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (6)


  48. Зоряна Ель - [ 2013.06.30 14:36 ]
    літо
    з літа до літа щасливий однаково
    джміль з контрабасом трюхикає маками
    сонце і квіти і зелень смарагдова
    грає на повну цвірінькове радіо

    час відлітати за хмари на гойдалках –
    літніх канікул ще стільки не пройдено
    ще безтурботно без пасоки вересня
    тягнеться в небо кульбабова вервиця


    Рейтинги: Народний 5.67 (5.51) | "Майстерень" 5.75 (5.46)
    Коментарі: (21)


  49. Світлана Костюк - [ 2013.06.30 14:06 ]
    Листи до казки…
    Пишу листи зі станції "Осіння",
    Зі станції "Холодний листопад",
    Де вітру золотого шепотіння
    Відносить листя-спогади назад…
    Туди, де я для мрії народилась,
    Для переливів сонячних пісень,
    Де казкою уперше причастилась
    На ясні зорі, веселковий день,
    На наші непобачення хвилинні,
    Уявні поцілунки боязкі,
    І спогади розбурхано-осінні,
    І теплий дотик дружньої руки…
    Де я – дівчатко ще простоволосе,
    Вдихаю пелюстковий аромат…
    А доленька надривно вже голосить,
    А вірші вже приречено кричать…
    Пишу листи – немов себе шукаю -
    Оте наївне щире дівченя,
    Що бігло у життя, немов до раю:
    Через поля… босоніж… навмання…
    Ще замість ран – весняноспів у серці,
    Ще замість смутку – усміх, сонцекрок…
    Ну а душа, не зранена у герці,
    Промінням діставала до зірок…
    …Чогось мені тепер не вистачає
    В холодному осінньому саду…
    Бо й досі сниться: казка ще чекає…
    Бо й досі (вірте!) я до неї йду…



    2013



    Рейтинги: Народний -- (5.86) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (44)


  50. Володимир Сірий - [ 2013.06.30 14:42 ]
    Я викопав колодязь, аж до зір
    Я викопав колодязь, аж до зір,
    І п'ю небесну воду із тих пір,
    Тому, кого жага земна катує,
    Кажу відверто: у Христа повір!

    30.06.13


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (17)



  51. Сторінки: 1   ...   820   821   822   823   824   825   826   827   828   ...   1814