Щось не спиться мені і не вчиться...
Екзамен на носі, кіт на колінах
Своїм імям проклятим
Память гвалтує мою.
А тепер мені треба багато котів!
Чи собак, мишенят, злотих рибок,
І їх всіх, як людей, називати.
Люди йдуть - а тваринки лишаються.
А як здохнуть - то чорт уже з ними.
Все ж краще, аніж назвати
"Історією" кошеня,
І першого червня
З вікна його викинуть,
Регочучи дико при цьому.
(А за тиждень в Маат просити прощення,
І знову історію клясти.)
Краще хай мале тільце,
Не в міру пухнасте,
Відлежить на моїх колінах
За всіх тих,хто там мав би лежати.
Хай долонь моїх любощі прийме
Замість тих,хто згордивсь їх прийняти.
Хай мурчить і зігріє
Замість тих, хто подяки двох слів
Докупи зліпить не спромігся
Й тепла його на одного, як видно,
Ледве хватає.

2011

Вірую
у єдиного Бога-Вітця,
Вседержителя і Творця
усього, що є небом
для нас і землею,
що є в межах буття й за межею.
У єдиного
(Непереможного)
Іісуса Христа,
Господа,
Сина Божого.
Сина Світла від Світла
і Істини Сина
від Істини,
що за сутністю Бог,
як від Бога єдина Дитина.
Народженого,
а не створеного,
ще раніше за всяких віків
від Отця.
Ради нашого ж порятунку,
сподіваннями нашими змореного,
у один із днів
народженого
як людина
тут
від Духа Святого й Марії,
що незаймана сутністю дії.
За Пілата розп'ятого
нас ради.
І страдавшого
без пощади.
Погребенного і воскреслого
за Писаннями третього дня.
І возшедшого потім на небо,
і праворуч від Отця
посідаючого Своє місце,
щоб судити зі славою
згодом
впертих
тих, хто житиме (поки що),
й мертвих.
Його Царству не буде кінця.
І у Духа Святого,
Господа,
Животворящого
з вічності й простору,
від Отця виходящого.
З Отцем і Сином разом
пошанованого пророками,
говорившими в унісон
від Нього.
У Апостольську Церкву Святу.
І дотримуюсь єдності хрещення
задля прощення власних гріхів.
Воскресіння по смерті чекатиму,
сподіваючись віку
оновлених днів.


Господи! Змилуйся...
Не покинь.
Амінь.

12.06.2011

Старий ґвалтівник доживає на своєму сідалі.
Він нічого не може згадати,
Бо яка пам'ять у півнячого мозку?
Навколо походжають молоді курочки
І викликають якісь почуття,
Що не мають відображення в минулому.
Він не потрібен нікому,
Навіть у борщ непотрібен.
Залишається безглуздо кричати в простір
І поринати в олійний сон.

наш закат, облокотившись
на бледнеющий горизонт,
засыпает потихоньку.
ему видится, как сквозь сон,
наше ждущее темноты
и уставшее за рассвет,
не боящееся остыть
нежелание знать ответ.

мы настроены решительно.
поднебесное общежитие,
называющеесь "земля"
будет знать теперь: я твоя.
будет видеть теперь наши руки
и терпеть наши голоса.
мы теперь не умрем со скуки.
мы теперь как два колеса
одного велосипеда,
едущего на закат.
мы теперь как одна планета,
на ней - вечноцветущий сад.

не забыть бы вот только выйти
на своей остановке. эй,
парень, ты меня, что, не слышишь?
выходи из ума скорей!!

2011

Мовчиш?
Мовчи.
Карай мене мовчанням.
Вихлюпуй біль у простір самоти.
Я не відчув би прірви під ногами,
Якби не ти.

Якби не ти, я не відчув би й неба
Під крилами.
Не зміг би так зрости
У розумінні вічного й земного,
Якби не ти.

Розбите серце точить німота,
Зникають зорі днів, немов у кухлі
Вуглини почуттів.
Сумна
Одна
Перегортаєш сутінь.

Пробач мене.
Прости мені.
Мовчи!
Не треба слів просіяних,
Промитих.
В мовчання безмір корені пустив
Кришталь
Розбитий.

Але я вдячний Богові за те,
Що ти на світі є.
Зі мною.
З іншим…

Твоє ім'я солодке і святе
Займає нішу
У пантеоні вічних почуттів,
В сузір'ї Муз, що їх торкнувся геній.
Але невже окрилена любов
Мовчить
На сцені?

Мовчиш?
Мовчи.
Тримай безмежну паузу.
Але в мовчанні я
Помру
Не зразу.

То краще вже,
Неначе кулі в скроню –
Від слів твоїх
Себе я не бороню.


2011

Із темряви з’являється пітьма,
Лише на мить, чи, може, на пів миті.
А потім світло – так несамовито
Змінило світ і я побачив враз:
Єство речей, людей і зелень зела.
Ви уявить не можете собі
Моєї радості, мого благоговіння:
Я бачу світ, що сотворив Господь!
А що про Того, Хто мене змінив,
Розверз пітьму і врятував від ночі.
То я не знаю, що сказати вам,
Достойні, я не знаю, що сказати.
Я знаю тільки те, що бачу вас,
І бачив Того, Хто зцілив мене,
І знаю, що в Господнє він ім’я
Дав зір мені, бо Він людина Божа,
Він є Ісус, Ісус Давидів Син.
Бо той, хто чинить добре перед Богом,
Той дійсно може бути тільки Божим,
Від нього Бог повік не відвернеться,
Як батько не відвернеться від сина.
А Він мав владу, наче Божий Син.

Мої крила у твоїх каменях
Непорушно застигли
У напів-крикові моєї душі.
Повисли на ниточці,
Відзенькують останнє вітання
Миті, коли нитка розполовиниться,
А у глибині чорних зіниць я побачу
Здивовано-радісне воскресіння крил.

2000р.

Надумав мудрагель присвоїть гроші,
Що приятель хотів дати на сховок.
Щоправда, просив все ж поклястися.
«Подумаю»,- сказав хитрун на те
Та й попростував додому.
Кульгавого стрічає по дорозі.
«Хто ти, чоловіче добрий?»- питає.
«Клятва»,- одповіда каліка.
«А куди прямуєш?»
«Карать, хто клятви не шанує».
«А вернешся коли?»
«Десь років, мабуть, через тридцять».
«Ну, якщо так,- міркує мудрагель,-
То можна й поклястися».
Вернувсь, поклявся і взяв гроші.
І присвоїв. І зрадів, що все вдалося.
Та тої ж миті, мов грім з ясного неба,
Пришкутильгав чоловік-клятва,
Схопив в міцні обійми мудрагеля
І потягнув, щоб скинути зі скелі.
«Змилуйсь!- просить мудрагель.-
Казав же, що вернешся нескоро...
P.S.
Пройдисвітам це має стать уроком:
У кари Божої немає строку.

Восхожденье на вершину Совершенства,
Оно у каждого свое.
Волю диктовать свою
Не может нам никто.
Друг лишь может подсказать,
И покорив одну вершину,
Мое желание - вижу вторую...
А опыт, свой и друга,
По желанью стремящихся расширить кругозор,
Могу передать, но не навязать.
Истина проста - есть право выбора,
Ведь всем открыты Знаний врата.
2011г.

Не метайся во сне,
С лица печаль удали,
Ты всегда во мне -
Глаза в глаза посмотри.
Задача достичь Великого Творения
Не есть уделом избраных.
Где Сердце-Солнце, там и сокровища -
Обитель Души Мира Посвященных.
Успокойся, если сердце заполошено -
Волнуется, мечтает-метается,
Это хорошо, живое оно.
2011г.

ми по ній ходимо
а вони у ній лежать
і ми наступаємо їм на животи
переорюємо їхні груди
забиваємо подих лопатами
вириваємо золоті зуби
з підземельних пащ
висмоктуємо кров через соломинки
з найглибших свердловин
пускаємо горлом вагони метро
і вони ковтають нас
перетравлюють
і випльовують
на наступній зупинці
серця
ми у ній ходимо
де вони тепер лежать

Ой літала зозуленька
Та й по всьому світі,
Все шукала «батьків добрих»,
Де б підкинуть діти.

Потихенько підкралася»
В гніздечко поклала,
Де м’якенько й мати добра
Діток доглядала.

приспів-

Ку-ку, ку-ку зозуленько-
Всім роки рахуєш,
Дітки просять - не забудь нас-
Чом плачу не чуєш?

Ой чекала зозуленька,
Що виростуть діти
Й будуть її шанувати,
Як матір любити.

Виростали зозулята,
Почали кувати,
Та не рідній матусенці
Дяку віддавати.

Приспів-

Ку-ку, ку-ку зозуленько-
Коли ж біль відчуєш,
Ку-ку, ку-ку, де ж ти мамо-
Де хату будуєш?

Тепер плаче зозуленька-
Як любов вернути,
Тих діточок, що кинула,
Як їх пригорнути.


Ой, не вернуться пташата,
До твоєї хати,
Не дала їм життя змалку,
Тепер їх не ждати!

Приспів-

Ку-ку, ку-ку зозуленько-
Що ж ти накувала,
Своїх діток по чужинах,
Та й поразкидала.

Тепер будуть безбатченки
По світі блудити.
Чужу матір, чуже гніздо,
Як своє любити.

І так само своїх пташат
Чужим підкидати,
Бо так в зародку навчила
Нерозважна мати.

Приспів

Ку-ку, ку-ку зозуленько-
Ой, ку-ку, сіренька,
Будуй хату, твори тепло,
Як пташка маленька.

Ми познайомилися з тобою під час інаугурації Президента України. Я знав, що біда не приходить одна.

2011

Пташки збираються у вирій. Флешмоб.

2011

Якби я був Артуром Брагінським,
То зобразив би тебе сонцедайною Грацією
На фоні озера Балатон, чи серед закарпатського пейзажу.
Якби я був Юрієм Боднарем,
То намалював би тебе схожою на свою доньку,
Оголену і просвітлену дивними променями.
А коли б я народився Антоном Ковачем,
То малював би тебе натхненно і закохано
У вишуканих інтер’єрах і позах
І всі мої картини купував би Михайло Ман,
Але я сумніваюся, чи продав би хоча б одну.

Якби я був великим Мікеланджело Буонарроті,
То зобразив би тебе на склепінні Сікстинської капели
Піднесеною і освяченою, божественною у грайливості.
А прихожани щодня грішили б,
Дивлячись захоплено на твоє спокусливе тіло
І забуваючи про власну душу.

Якби я прийшов у цей світ геніальним Рафаелем Санті,
То бачив би в тобі тільки Мадонну.
І створена мною Мадонна, який би музей не прикрашала,
Завжди зігрівала б поглядом тільки моє серце.

Якби в моєму тілі жив твій улюблений Густав Клімт,
То мій пензель зобразив би тебе вагітною красунею
І в твоєму животі слухала б музику
Маленька донечка Ліля.

Якби я був художником…
Але я поет.

Тому я малюю тебе ніжними словами щовечора.
Тому я пишу для тебе вірші кожної хвилини.
Тому я зображаю тебе
Грацією, Мадонною, вагітною, оголеною,
З донечкою, на склепінні,
На небі,
На серці…

Тому я малюю тебе піднесено і закохано.
Тому я зізнаюся тільки тобі, що не шкодую,
Що не вмію тримати в руках палітри.
Бо я твій поет.

Бо я твій художник.

2011

В ясному погляді твоїх очей
бачу інкарнацію ЙОГО
срібною ниткою зливаються воєдино
душі у сивій безодні. Там
де всі ми - у різних світах
бо ти прилетів з майбутнього
моє ж тіло лежить у проекції минулого
на стиці світів народжуємось МИ

2000р.

Я берег, а ти - хвилі.
Нам потрібен вітер.
Твої бризки милі
на моїх щоках.

На моєму сипкому животі
інколи ти викладаєш подарунки.
В тужливий час, на самоті,
я їх роздивляюсь.

Синці на моїх боках,
та я про них мовчу,
бо тримаю тебе на руках,
схожу на привид.

Ти те, про що мріє берег.
Він має велике жовте серце,
яке мусить для когось битись.
Його мокре бажання мусить здійснитись.

----------------------
27.07.2008

Сьогодні підростає покоління
Вже вільної безсмертної землі,
Чиста душа і зоряне сумління,
Підносить Україну із імли.

Живи Україно, коріння тверде !
Ти небо і землю єднаєш.
Ніхто і ніщо вже не спинить тебе,
Ти вільна !
Ти захід і схід пригортаєш !

Ти знов розквітла соняшником в полі,
Калиною прикрасились сади,
Пишатиметься люд в здобутій волі,
Навіки зникнуть рабськії сліди.

Живи Україно, коріння тверде !
Ти небо і землю єднаєш.
Ніхто і ніщо вже не спинить тебе,
Ти вільна!
Історії меч піднімаєш !

Над краєм гордо прапор повіває,
З’єдналось небо й поле. Геть заброд!
А мова рідна піснею витає,
Вперед Вкраїно! Нація- народ !

Живи Україно, коріння тверде !
Ти небо і землю єднаєш.
Ніхто і ніщо вже не спинить тебе,
Ти вільна!
Дітей під свій прапор скликаєш !

Узимку чоловік підняв гадюку.
Поклав за пазуху й продовжив путь.
Гадюка ожила, заворушилась од тепла,
Взяла та й укусила чоловіка.
«Так мені й треба. Слід було убить
Тварюку, а не гріть»,-
Так нарікає перед смертю чоловік.
P.S.
Чекать подяки від того годі,
Хто злий вже від природи.

Я буду вдячний віршами
І стану сильний пам’яттю,
Тому, що ти щасливою
Стаєш зі мною, любочко.
Я засвічу веселкою
Слова свої окрилено –
Ти станеш щасливішою
Ще більш, моя голубочко.
Я квітами розсиплюся
На ложі піднебесному,
Щоб ти, любов’ю поєна,
П’яніла поцілунками.
Я розіллюся ніжністю,
На тіло, болем зранене,
Любисткова настоянка
Тебе скупає, вранішню.
Немов зоря – засвітишся
На полі орхідейному,
Залишишся царівною,
Богинею, Венерою.
Святого перевтілення
Навчуся невгамовного,
Бо лиш з тобою, Сонечко,
Себе відчую богом я.

2011

В единении с Природой
Всем людям открываются врата
Колибели СоТворчества -оазис Щастья.
Живу с РАДОСТЬЮ просто
И азартом Eе вдохновения.
Возростают вибрации - песня души.
Мелодия вальса и мы
В Яви карусели вечности.
Взявшись за руки едины,
Едины мы в согласии.
С теплом и радостью
Подключаемся мы к Высшему,
К вечному источнику Любви!
Я только странник на Земле,
Среди труда, страстей и боли.
Избранник я счастливой доли...

Цього вечора
я відчуваю себе формулою.
На мене пильно дивиться
Альберт Ейнштейн.
З екрана плазмового монітора.
Я начисто програю йому
бій поглядами.
Невже він і мене
пояснить?

----------
26.11.2008

Болять сумні очі.
Щемить сухе серце.
А сон не проходить.
А що буде завтра?

Мені дуже страшно.
Тобі чомусь смішно.
А руки в оковах.
А що буде завтра?

З пупа виймають
твої стовбурові.
З відомою групою крові
що буде завтра?

Ти модифікований,
наче крохмаль.
Безтурботний код ДНК.
А що ж буде завтра?
А чи буде те завтра?

-----------
05.12.2008

Де річки на смак, як море,
де кремезні дерева на сторожі,
лежить в надрах великий скарб,
яким важко оволодіти.

Щось щурить мої очі,
вони стуляються повільно.
Навпомацки йти важко,
але гордо - і приємно.

Непевно й вагаючись
я обережно розгрібаю вчорашнє листя.
Саме час дістати лопату.
Саме час постукати в гості.

Самотужки відчиняю хриплі двері.
Їх завдання - прищемить мені пальці.
Я кричу несамовито й відчайдушно,
коли починає падати стеля.

І переді мною скеля.
Квіти - наче комір.
Все міняє колір.
І так самотньо, як в пустелі.

І от переді мною скарб.
Амброзія, що діє, як наркотик.
Святе причастя без сповіді й молитви.
А в небі я давно.


-----------
15.04.2008

кожна твоя сивинка -
це тонесенька біла прожилка,
що пульсує в моєму серці,
пекуча ниточка болю,
пережитого
надвоє...

2011

На журавлів, що нищили посів,
Поставив сіті селянин.
І здивувався, що й чорногуз туди потрапив.
«Не убивай мене!- благає той,
Начебто подив господаря вгадавши.-
Жодної шкоди я людям не чиню,
Нищу натомість зміїв й інше гаддя...»
«Та хоч і втричі більше ти корисним був би,
Усе ж я мушу покарать тебе».
«Чому, скажи на милість?!»
«Поміж негідників тебе я бачу!»
P.S.
Перш ніж встрявати в якусь справу,
Придивись, хто зліва в тебе й справа.

***
Далі Далі побачив Ліду і поблід…
***
Скарлатті не хворів на скарлатину – знали всі.
***
В Мілан налім ніколи не потрапить – хіба що у намул…
***
Бригада бариг бродила Бродвеєм…І всі були з Бродів…
***
…Не по кишені був їм на Бродвеї бутерброд.
***
Ніколи рак не крикне «КАР» - то мова не державна…
***
А буда з дуба була би міцна, але ціна кусає…
***
Удав ваду мав велику – довгим дуже був.
***
Наш рід дір позбутися не міг – ні в гаманці, ні в споднях…
***
…Лежала тихо й лиха колихала спомини гіркі. Він не вернувся з гір…
***
Сон Карлсон так й недодивився.
***
Цей гуркіт кіт не міг уже терпіти. Втік на тік!
***
На сало ласо він дивився…Аж,бідолашний, вив! І гарне було соло!..
***
Ти,Лідо,діло знай – не лізь не усвоє.Є тіло…
***
…А Попелюшка попою вертіла – вже починався бал…
***
Кал під калиною ржавого кольору…Два аромати – амбре…
***
Раб у бар ходити не мав права – хазяїн був араб. Хіба, що в кабаре?..
***
Рікою лилась «Артеміда» а Диметра купалась у ній…
***
…А сауна унас своя.Ану, ас, попарся…Ага, попався!..
***
...А роги гори йому обламали – от облом…
***
В оргазмі ЗМІ мабуть не розуміють – не написали й слова…
***
Не вдала влада…Хоч би її вдули…
***
Удав удав із себе дурня – шлангом прикидався!..
***
Дзизі ґедзь дзижчав: - А дзуськи!

***
Влада Влада таки не любила. І владу Влад – також!
***
Рая в яр ходила…По суниці!
***
…А «ШАНС» снашає нас щотиждня – добре, що мобільний є зв'язок!
***
…І «дінамо» Романіді прокрутили – не потрапив у фінал. Потрібен «нал»…
***
Чіп у піч укинули окремо – горіти нехотів…
***
А тур «Рута» так і не скінчила – помішав Артур!..
***
Реп пер із нього, як з подертого мішка… Мішка хороший репер!
***
Лан «нал» давав і голова вже не боліла в голови колгоспу!
***
Кіт тік оббігав увесь, та миші не впіймав.
Вон була в норі і танцювала «шиммі».Так люблять миші «шиммі» танцювати!..
***
Ліс біля сіл починався – з руки партизанам. А нам?..
***
Сил Лис уже не мав, а бігти треба – ще й важкенька торба!
***
Кум мук зазнав страшних, а пляшку все ж знайшов!Кума сховала в діжку…
***
Зал лаз мав потаємний – туди він і проліз.
***
Ріг із гір трубив заклично.Убив хтось лося…
***
Лід діл покрив, як скло і ковзалася Ліда.
***
Сік кіс її не намочив – чи вийде вся сухою?..
***
Вір, не вір, - а рів не перескочиш! А ще дощ пере…
***
У ніс сіну не попасти – він у протигазі.
***
Арсен не срав уже два дні і дно побачив…В Сені…
***
Рис і сир подавати окремо – японці й голландці ж бо в залі!
***
Ехінацея…Ех і на це я…положив кардана!
***
Удав давно нікого не давив…Вік вже не давав, тому аж вив від злості!
***
Зламала лама ріг – із гір спускалась, бідолашна…
***
Була та лама з острова Ямал – не дуже то й велика…
***
Путані пута надягли! Сердешна,знову на розпутті…
***
…І на ТУП налетіли путани! Плутанина почалась страшенна!..
***
…Лавина на вила нахлине.І все – «на халяву»!
****
***
Лак і кал додали колориту…А ще її колоратурний спів!..
***
Рим мир вам пропонує! Бо гладіатор не погладить по голівці!..
***
В педінститут не взяли Педро…Торпеду б їм, педрилам, в одне місце!..
***
Хуан на вухо шепотів їй: - Заховай…
***
Евклід діл мав чимало, та чекала Ліда…
***
А в парку крапав дощик.Було все розмічено капарно…
***
В гарем мегер не брали.Брали гетер із Тегерану…
***
Опішнянська слива славу мала сильну! А сливчанка – що слинка потече!
***
А падишах у шахту не спустився – Шуміло у вухах…
***
Велесипедик «педик» мав хороший – любив на рамі він катати хлопчаків…
***
Останній «гомік» з Могікан, а хитрий, хряк!..
***
Струмок із Ватікану витікав.І у «лєту» канув…
***
…Оволодів він нею…А в грудях, наче олово, пекло – то пекло справжнє було…
***
Цур тобі, пек! Бо ПЕК той кепкує із нас – чинить пекло! А хто керує ним?..
***
«Артеміду» Артем не любив – від неї бува аритмія.Диметра хлебтала її…
***
До метра Артем не доріс – зашкодила сірість!
***
Той хам Домаху домахав! Хам маху дав і утекла Домаха – до хана!
***
…А пана Анапа прийняла гостинно –і всюди він встиг!
***
Канапа пана витримать не взмозі, та й пані є не з легких…
***
А теракт карета пролетіла –швидкісне «корито»!
***
…А літо тіло пестило і гріло – пріло усе…
***
Утік у тітки кіт…А піт у кітки тік!..
***
Хлів вільха заслонила – і дихать вільно кабану…
***
А сонний носоріг ступав спроквола з гір.
***
А роду в Дори зовсім не було…Оте лиш - «до-ре-мі»…
***
А дома мода не така зваблива – не те,що у Парижі!..
***
…Цей кус для сук – як тій собаці муха!..

***
***
Я жив у Вижниці колись… І ледве вижив!.. А якби жид?..
***
…Спіткнувсяся я і впав – на рівнім місці.А місто – звалось Рівне…
***
Для нього лік – кіл із осики…Точно!
***
Григорій Косинка синка не бачив вже пів року.Й давно не брався до коси!..
***
Воли зловили аж надвечір…І вили десь вовки…
***
…Нарешті їх зловили і вони зло вили аж до ранку. А ківш небесний вилив все на них – наче назло.
***
Удар у Раду був не сильним, але упала дура…
***
…А дура руда пробивалась у Раду Верховну! Дурдом!...
***
У раду Раду не потрапив – йому був несподіваний удар!..
***
До їхніх лав вал сміху докотився…
***
Він цапнув цапа за хребет – той не своє поцупив!
***
…І цап від цапа цибонув далеко – ціп по хребті пройшовся…
***
А «Норок» корона не минула…
***
Аспект спектаклю суперечив назві – і спіткало лихо…
***
Спектаклю спека заважала…Та й скептик був глядач!
***
Порядки на заводі на заваді стали всьому – як жабуриння в тихій заводі…
***
Лібідо псувало Деліба…Та й дебіли дошкуляли, мов ті дошкільнята…
***
- Де була?Що, знову в отого дебіла?!.
***
Шопен у шопі сидів тихо…Шипів гусак у загороді поруч!
***
Шон Пен не зав, хто є отой Шопен і стиха чухав пеніс…
***
Зурна «мазурку» витинала – злиття культур на часі…
***
Прийшла до нього муза і стиха заспівав комуз…Комунізм ще попереду був…
***
…А комунізм спішили прославляти ЗМІ. «Діла» їм потім шили…
***
На ЗМІ сичали змії – кепський зміст!..
***
Зібров зібрав у бізнесі торбину чималеньку… «Зібровка» помогла!
***
Той куш шукали всі…Шакали!..
***
Зацвіли вишні – радий Махавішну. По його вийшло!
***

***
Кіллер був лікар – про це узнав лиш клерк…
***
…І він блює, згадавши про цю є…лю!Хороше було «блюдо»!
***
У Лейпцігу гицель сидів без роботи – хоч цеглу вантажити йди…
***
Ріелтер Гітлеру за «літру» хату мав знайти…
***
Легіон бутлегерів вже близько гелготів…
***
«Бітли» у бутлі бачили блаженство – на тлі пісень своїх…О, «Єс ту дей»!
***
…Запорпали в гною балон «Пропану» і не знайдуть, хоч пропади!
***
…Ми срем, а «Мерс» як шугоне нам біля носа! Ну,а «Ніссан» за ним…
***
…А «пас» був точним.Воротар – як сапа!..
***
В стіжку менти відпорпали «Запор» - пора діла підперти!..
***
А пил липа мала ароматний і бжоли його пили…
***
Тих цін ніц він не боявся, бо був уже у Ніцці!..
***
…І лапа упала на піл…Налапав щось мокре…
***
Мав цар рацію – то був не Ціцерон!
***
…А Ціцерон в ці нори не поцілив!..
***
Клаву в анклав не пустили – не постила, сердешна!..
***
А валка з анклава тягнулась довгенька – «заклав» хтось напевне…
***
В Улан-Батор торба знадобиться, коли зійдеш на борт…
***
Аби рот, а торба буде !
***
…Що, знов аборт? Ну це вже «торба»!..
***
Скінчивсь фокстрот! Ідемо їсти торт!..
***
А толока всіх колотила і серце калатало…Мов околіт, так близько було тіло твоє…Літо!..
***
…Дзижчали мухи, гавкав десь Мухтар…Торохкотіла тара!..
***
Бузукі в бузині звучали ніжно…Еллада так далеко!
***
А тісто сто кіс заліпило.І холод доймав до кісток…
***
Гуру не навидів кенгуру – його чекала діва…
***
В Уругвай кенгуру не потрапить – уже продали його гуру!
***
Кабала у бакалавра у лаврах була!

***
Антилопа лопала лапшу!
***
Брітні спірс на пірс пішла ще зранку…
***
Серп прес подолати не взмозі…Тому,мабуть, стрес!
***
…А куб бука вже на узліссі стояв – Якуб постаравсь…
***
Кілька тон нот валялось у бібліотеці.А місто було Конотоп!
***
Та муштра Штрауса втомила – вальса танцювати миліше…
***
Вніс внесок вагомий Вагнер в ту справу!..
***
Пуччіні пучило ще зранку – але ж на бал потрібно йти!
***
Присів під кущ бузку Бізе – бозна як нило в животі…
***
…До неї «ні» не чув ще Доніцетті!..
***
…Кавалок ковбаси із’їв коваль а далі - слухав твір Леонковалло…
***
…Із гір спустився Гріг, писав «Пер Г’юнт» - талант із нього пер!..
***
Шамо був не шаман, а ще любив монашок – просто шок!..
***
…Монашки плейєр слухали в режимі «моно»…
***
Монарх у храм зайшов…Спитав про моніторинг.
***
…Попа так хвилювала її попа!..
***
А хлопець – зух! Ще мить - і в її пазуху заліз!
***
Самець самотності боявся…Семе це самцеві не давало жити…
***
В Самару сам не полечу! Хоч би і «на шару»…
***
…А Сара рясу берегла! Так їй сказала Сура…
***
…А віск «ксіва» витримала – ні плями!Губами плямкали від здивування всі…
***
Той хіт утіх приніс багато їм! Його співали всі! Які вони всі хтиві!
***
…Кинули якір.І принесли «кір»…І рік гули, як бджоли!..
***
…Теля лет тіла свого відчувало – то берег обвалився…
***
Кабан в кабіну вліз охоче і заваливсь на бік…
***
-«Рох-рох-рох» - співав хор…Хоробрі були кабанці!
***
…Поправити хотів краватку, але хтось украв…Варку в тім винили потім…
***


***
…Варку варяг украв! І виварку також…
***
Він цубив цибулю з городу - на цім і попавсь!..
***
В квасолі лось спіткнувся…Десь квакала квакушка!
***
Горох горіх сповив від низу до вершечка – горе йому…
***
Рагу угар не встиг ще зіпсувати. Потім принесли грогу!
***
…І «ВІП-персони» випили до дна!.. І «випали в осадок».
***
Весь клан наклав…Не вето – повні сподні!..
***
Дін Рід до дір зачитував Ремарка…І дрімав!
***
…Ремарка мер провів до арки – попрощався…А потім слухав «Мурку»!
***
Крам акрами могли тоді помірять – стільки було…
***
…Він вибрав Вебера – то ребе так порадив…
***
…А ребе Мейєрбера не любив,- казала Голда Мейєр.
***
Не був моцним Моцарт і крадькома їв сало – щоб не знав Сальєрі…
***
…Нахаба Баха так образив – казав, що той десь шлявся по бабах!..
***
Вагався Вагнер…На «Гугеноти» паперу пішли тонни…
***
Рентгена Вагнер не любив – той наскрізь бачив гени!
***
…І де це Деб’юссі зробив собі дебют? Казав колись : «Доб’юся!»
***
У шубі Шуберт повагом ввійшов… Всі ахнули – то з норки…
***
А шуба Буша була не дешева…
***
…Чи полюбив би «Нескафе» Сенека?
***
…Палала стирта…А пам'ять стерти страту не могла!..
***
Сен-Санс не бачив утім сенсу…Хіба один лиш секс!..
***
Матіс у сіті потрапляв не раз, та матом не користувався.
***
Ріхард Вагнер ще не чув хард-рок – слух тішила лиш скрипочка Гварнері…
***
Гварнері в гвардії ніколи не служив – слабенькі жили…
***
…Аматі мат почув уперше – з Росіі то приїхали по скрипку…
***
Рішар «на шару» полюбляв усе – а особливо «шури-мури»…

***
Філіп Жерар за трьох дурних міг жерти…А такий худий!..
***
Еміль Золя золив горілку, наче воду…А у шкафу сюртук поїла міль!..
***
…Сюртук від кутюрє був не в ажурі – і Мольєр журився…
***
…Тацит тицяв пальцем у цитату – тату, та це ж Ціцерон!..
***
Цитата Тацита – з промови Ціцерона!
***
Про Ціцерона в Цинцинатті знали поверхово…
***
…Овідій «від» і «до» знав про усе – довідались ми потім.
***
…Овідій діву стрів. Була вона вдовою…О, диво!
***
Одоєвський не знав, що зменшились удої – удвоє!..
***
Мара то була, а не хачапурі! – сказав Арам Хачатурян.
***
Своїй це доні присвятив творіння Доніцетті.
***
Вівальді вивалив велику купу грошей, та «Пори року» він не запоров!..
***
…Чи думав Глюк, що колись зявиться «Глюкоза»?
***
…У ті часи про Ніцше ще не чули ніц!..
***
Ніцше цін таких високих ще не знав!
***
…В бордель Бердяєва бродяги привели!
***
Омар Хаям Рамо не знав.Він так любив омари…
***
Бальзак бальзаму двісті грамів вихилив…А вік «бальзаківський» тут ні до чого!..
***
Ліст стіл відсунув вбік – потрібне ж місце для рояля!
***
Рамо віконну раму відчинив…А на столі червоний був омар.
***
…А Гейне геєм може був? Гай-гай, хто знає?..
***
…В той сірий ранок Сірано-де-Бержерак боржомі попивав.А поруч вештались бомжі і плила баржа.
***
Бомжі боржомі взяли в борг на баржі.
***
Де-Голль про Гоголя не мовив: -Ого-го!
***
Вій їв поглядом усіх підряд! А поруч був десь Гоголь.
***
В Криму багато криміналу…І «налу» теж чимало!
***
Спіноза спину грів на літнім сонці.А біля ніг валявся спінінг…
***

***
…Кит у Китай не запливе, хоч києм в нього тикай!
***
Каїн ніяк не міг усе збагнути, на вила Авеля узявши…В таке багно утрапив – і некаявсь!
***
Фрейд здрейфів, бо лібідо – це не діло!Придумати ж таке! Ото дебіл!..
***
…Два пуди в тої дупи є ваги!
***
Пірати бились на рапірах – по парі!
***
Султан на тлустому обличчі аж поблід – для Роксолани сили треба море!...
***
«Зер гут!» - сказав Адольф проглянувши «Тангейзер»…
***
…А доля для Адольфа приховала дулю!
***
…А чому мачо в чайник помочився?..
***
Ігор рогів таких ще не бачив! І це вірогідно. Він вірність беріг!
***
Сер Дюк якби послухав ту Сердючку, то б умер, сердешний!..
***
Філ Коллінс погляду не зводив із колін – та ж він не педофіл!..
***
Пилип на липу похилився…І прилип!
***
«Лада» дала задній хід.А скільки того діла! «На ладан» дихала!
***
Алладіну діла не було до тої Діни!
***
Каротину Тіні Кароль закортіло!А це взнав король!..
***
Тичина двері причинив…А в ліжку вже Аничка!
***
Сюрреалізм Сосюра не терпів! «СОС» Юра заволав, та було пізно…
***
…На браму сперся Брамс.А на подвірї танцювали «Чардаш».
***
На річку Серет захотіла Монсерат…Там камбалу впіймала б Кабальє!
***
Купив Іван Франко за кілька франків оловець. - На фрак не вистачить, - подумав…
***
Марка комар таки утяв зо око – ото морока Марку!
***
Державін у Деражні не бував! А там хороші дріжжі!..
***
- За Порошенка ви? А що, у вас запор?..
***
…Він ліз у зілля й напихав валізи… Для Лізи, певне…
***
Під сакурою ставив «Кавасакі» Курасава.
***
Так, Куріхара знав про харакірі! Та характер впертий мав…
***


****
Той некролог в стилі акровірша.
****
У акровіршах його макросвіт…
****
Цей опус про суп, але щось в нім не свіже…
****
Мормон не витримав цей матримоніальний шлюб.
****
Буш в шубі був. І в другім шлюбі…
****
Шабаш на баштані – багато без штанів лишились…І без «башлів»!
****
На ярмарок у Нар’ян-Мар Мар’ян поїхав…От була морока!
****
Гасали гуси скрізь по Нагасакі – гасили радіацію крильми…
****
…Він вигукнув: «Ого!», зайшовши в сінагогу.
****
…А пузо на зупинці заболіло – не треба було їсти тої «зупи».
****
Забіла була «За» руками обома – дебіли упирались…
****
У кур рук не було – лапами порпались в попелі…Бо це тобі не круки!
****
Царук каруцу цукром навантажив…Не зважив на шантаж!
****
…А Яків «в’якав» щось незрозуміле! Хіба він знає, як?
****
…Нінель лежала в ліжку.Ленін готувався до промови…
****
Сьорбнувши «Хеннесі», він «Нахес» заспівав…
****
- Він хам! «Лехаім» не відрізнить від гопака!
****
Кустуріца великий кусень відкусив, Цірцею звабивши…І костуром у темінь пригрозив!
****
Верховна Рада й поголів’я «ВРХ» - то речі є сумісні…
****
Нас Рада раком ставить…Мокра аж матня!
****
Робота маленька а торба велика – прикмети такі сьогодення…
****
Робота роботів шанує!
****
Давид див таких іще не бачив – на вид а ж побілів! Довели!
****
Микола «Колу» допивав, аж раптом в боці закололо...
****
Гарбуз зуб добрий мав, та втрапив на гарбу!
****
«Угар» був від рагу, а думали – від «смаги»…
****
…У відрах від рагу не залишилось й сліду!

****
…Те, що лишилось, лось доїв помалу! Ласував Василь!
****
Вона із Вінніпега. Гепа в неї добра…
****
…А Сава вас іще не бачив – він дудлить квас…
****
«Гринджоли» грали «грандж»…Аж заболіла грижа!..
****
«Накаркав» лікар – карантин почався. І Тарантіно «на таран» пішов…
****
Брежнєв жебраків побачив…Чи то є «де-жа-вю»?
****
…Гром гулко громыхал.А у окна сидел Громыко – горемыка, думал осудьбе…
****
По вухах сильно звук довбав – система «Долбі» працювала справно!
****
…Лоб витримав – відскочив болт убік!
****
Надія діяла активно – «доїла» всіх мужчин! Зате які надої!
****
Назіра в Арізоні не була…А сала нарізала вправно!
****
Кабан набік відкинув банку – пива не було...
****
Така вже карма у Макара – тримати марку…І пустий карман!
****
Кубло на Кубі звив собі маленьке. Не те, що у Карпатах з бука…
****
Це Доніцетті – важко взяти третє «до»! А – після?..
****
Каччіні качка копнула – сказав нарешті «ні»!
****
Сабо собі ради не міг дати, та дошкуляв ще «бос»…Собака…
****
…А самбу босим треба танцювати, хай би йому біс! І не не самим!
****
…Ішов босоніж, ніж стискав в правиці. А ж, раптом – ціп!
****
Романо Проді «Продіджі» не слухав. І про діжу не знав, що вона з пивом…
****
Діоген лежав у діжці по діагоналі…А діжка та була ген-ген!
****
Сер, серп ваш такий вже тупий…Та ви теж не гострий…
****
…А ваш клозет є «оупен» чи «клосед»?
****
У казино як в казані – усе кипіло, вирувало!
****
В Піцунду піццу ще не привезли.От ціповязи!
****
Кербуд «кірний» був, наче дуб!
****
Колаф по сцені колами ходив – скінчилася лафа!
****

****
Принцеса Турандот лиш перший тур пройшла – от дура! Завадив принцип!
****
Де Біл би не бував – казав на чорне – біле…
****
- Товариш Блюхер, ось вам шарф з махеру!..
****
…А Магомаєв – євнух, а чи «гомік»?
****
- А комік в кімоно кумедний, правда, куме?
****
…Концентрація контрацепції була завелика! А тут іще сіна копиця!
****
Бетмен не умів «тандю-батман» - це зрозумів в Батумі на батуді…
****
Обвал облав не зупинив…І ось підсудних лава!
****
Хіт втіх йому приніс чимало.Була то перша віха!
****
Ребе бере небагато – тремтить за свої ребра…
****
Ринок нирок був не вельми розмаїтим. Сердитим був Джавахарлару Неру!
****
Жан-Поль Сартр у сартир побіг негайно…Стерпіть було несила!
****
Сартир сатирику був до вподоби…Раділа Сара! Сиру принесла!
****
Балакірев балакав дуже мало.Більше він «кіряв»…
****
Педант Дантеса не боявся – дантистом був хорошим!
****
Гомер гарем мав невеличкий – гормони грали, хоч і був сліпим…
****
Її вага – вагітності на шкоду! Раніш була, як дошка…
****
Гребе наш ребе з усієї сили.Та не видно риби!
****
Розкішним був хол і лох аж розгубився. Розкатав губу…
****
Варрава мав зтого абиякий навар! Варвара щоб не взнала…
****
Мойсей на сейнері Ірен зустрів…А сейм вже розпустили!
****
А вигляд гоноровим в нього був, хоч гонорея дошкуляла!..
****
Дошкільнятам дощ так дошкуляв! Та не хотілося до дошки…
****
Що краще: лампочка Ілліча, чи лампа Алладіна?- хотілось знати Наді…
****
Ілліч у Чілі не бував. Це ствердив Чілачава!
****
...Дісталася у Даллас на таксі і скат не проколола.
****
Амебу вже «забембав» мікроскоп – аж сором скоро зїсть!
****

****
…Бариги з бару рачки виповзали. І – за перелаз!..
****
«Тархун» Мухтар на смак не міг терпіти! Та й нудило від мух!..
****
У Марти й Артемона – матримоніальний шлюб! Вона ж не шлюха… І любила «Амаретто».
****
«Лафа» скінчилась, бо скінчилася халва, хвалити Бога!
****
Аллах халви послав щось небагацько...
****
Батий був ханом. Хамом – теж великим!
****
Батий не знав, що значить «ати-бати», та хвацько воював.
****
- В начальства був. Взяв дозвіл на «табу»…
****
Комар – моряк був зовсім кепський! Все більше альпініст!
****
У Пскові кепсько ми відпочивали – горілка зіпсувалась…
****
- Шериф не прав, - подумаф Фішер. Шифер вже старий!
****
- Він в решеті у мене затанцює! Буде йому тоді «шерше-ля-фам»!
****
А врешті решт у решеті буде зручніше!..
****
Словацькою – ні слова він не тямив.Лиш тільки «квасив сливу»!..
****
Аматор рот роззявив – то був сам Аматі!
****
Аматі і там наробив у матню!..А мать би його не туди…
****
Матіс Аматі не впізнав і матюкався люто…
****
Пропеллером Грапеллі завертівся. Немов той пілігрім…
****
У гвардію Гварнері не взяли – були слабенькі нерви.
****
…Співав комуз.Кому за 30 – танцювали.Таджики мріяли про комунізм…
****
Він так волав - воли аж заревіли!
****
Ісламбек запише бек-вокал. Звучати буде славно!
****
Узбек кебаб любив страшенно! І Люллі також…
****
Рамо трюмо у трюм попер. Повільно. як омар.
****
Амур під ніс мурликав якусь румбу.
****
…Сидів по сей бік Посейдон. По той бік - Зевс. Все знав він…Тихий Дон!
****
Еол креолку вгледів шоколадну. – Ладна! – смачно облизався…
****

****
Лоен-Грін не чув тоді ще про Грін-Піс! А лиш про Пер Гюнт!
****
…Кавалок ковбаси жував Леонковалло. А з ньго шкірились паяци…
****
- Усе!Труба! – подумав Верді, дописавши «Трубадури».
****
…Суддя оголосив вердикт. А Верді й не почув – скрипіли двері…
****
І ніс Россіні запах ніжний вчув… - Роса – подумав. – Я ж лежу на сіні…
****
- А не читав Тичину я! Я – єсть народ, який так мало їсть!
****
Про древніх еллінів згадав великий Сталін. А сталі тоді мало виплавляли…
****
Свердлова щось свербіло у штанах…І думка дивна свердлила!..
****
Стелила Стелла постіль. Темно стало…
****
…Столипін випив «сто» і «липу» підписав!
****
На лапу «сто» і справу вирішить Столипін!..
****
…І був «до фені» їй той фон фактично!
****
- Чур, я перша! – Чурай Маруся заспівала на весь яр.
****
Меценат мацнувся за кишеню – порожньою була…І де ж той цемент?
****
«Бабло» у колбі з клофеліном зм’якло поступово…
****
…Такий от «фольк» бува від клофеліну!
****
- Реве та стогне!.. – всі ревіли і стогнали. –FOREWER!
****
Овідій вивідав усе – бук на Кубі не росте!
****
В Карпатське небо задививсь стрункий високий бук. Під ним валявся ноутбук…
****
Куб самогонний, поруч – ноутбук…Це інтер’єр його кімнати…
****
-В Карпатах хата, прах його бери! – Карпо, як рак, почервонів…
****
Карл Маркс і Енгельс Снікерс – ось дві могутні сили!..
****
У Самборі про самбу і не чули. – Там коломийки в моді, - пояснили Борі.
****
Він мав би добре «мамбо» танцювати, бо схожий так на мавпу…
****
Коло колони Килина стояла. Кололась, бідолашна…
****
Зігравши «Чардаш», Монті розпочав ремонт…
****
Почувши чардаш Монті, мамонт зупинивсь…Добрий був він мот!
****

*****
На бал Бальмонт спішив. Та надійшли «амбали»…
****
Дантес почув про Данте у дантиста.
****
Тут Верді зблід – у дверях дівер появився…
****
Молот – толом зірвати, а серп – під прес!
****
У Моломолинцях піймали ламу молодці!
****
Мер ремонтував, а Рем тим часом мерствував…Не ремствував ніхто!
****
Колись був Заремба («Дивлюсь я на небо…»)
А зараз – скрізь Рембо(Дивлюсь на екран…)
****
…А совісті сові так бракувало!
****
Сова в дупло – і двері на засов!
****
Хакер відхаркнув і плюнув на свій ноутбук – тра їхати в Харків…
****
…Куб із закваскою кипів…А поруч – ноутбук … Я в інтернеті…
****
А Терентій в інтернеті часто – хоча й дід…
****
Вжей терен цвіте, а Терентій усе в інтернеті!
****
Лохів частіше в Пітері розводять, як мости…
****
- Хороший морс, - сказав Моріс Равель. – А як та лярва слуха «Болеро», а хай би їй холера!
****
Це ера лохів, а щоб їм холера!
****
Лохи ляхів не зрозуміли. Й похиляли далі…
****
- Це «ля» чи «сі» - Россіні думав. – О, цирульника ще чорт приніс!
****
…А діла Аделі і далі нема до Далі!
****
В коморі Рома крикнув «Мон амор!»
****
Клод на колоду сів… - Не будь я Дебюссі, як свого не доб’юся!
****
Белліні далебі досидить той молебень – ноги б не боліли…
****
Фелліні лінь було філателіста слухать. – От сіфілітик, старий педофіл…
****
- Не дам ні цента! – крикнув Доніцетті. – Це доні буде все!
****
- А який сенс у тім? – Сен-Санс спитав в Сенеки…
****
…Ну, в результаті – «зеро».А потім – енурез. Який резон?
****
В долину Данило мерщій поспішив – збирать данину.

*****
Під баобаб «до вітру» сіла баба. Аж тут підкравсь Алі-Баба…
****
…А том про атом був готовий вже до друку. Та розливсь томат…
****
Зучав там-там. Томат усклянці поруч…
****
Зібралась швидко Січ і відсіч дала – турки відступили!
****
Питали євнухи, чи є в них вуха…Мовчали внуки…
****
Акоп копав.А поки скарбу не було!
****
На рок «Коран» в тій справі посилався…
****
Сухі галети дерли горло. Легато не виходило – не лідер він…
****
Він – лідер! Дер усе підряд! А може просто «підер»?
****
…Всіх підерів підряд він катував би!..
****
Під дубом буда. А дуб такий кремезний!
****
За ребра брали – хто розбив це бра?
****
Абракадабра добра – бачив це Абрам.
****
…А брама рипнула і появивсь Абрам.
****
Порожня торба – «Орбіт» закінчився!
****
…У Уралі рало утопили і «Ура!» ревли!..
****
Хор мухоморів хмурився – летіли хмари мух!
****
Щось так торохнуло, що хор жабів затих. За тих візьмуться потім...
****
Гітарний «квакер» з жабою змагався. Та спів у жаби – автентичний!
****
Жаба бажала баклажана, бо жила в болоті. Бо «лажа»!
****
…І корифея фея підкорила. Бо «накіряла»!
****
Він мав надію, що її «надує».Та помішала Дана!
****
…Корова наша паслася орально! О, Ларо, не гони її…
****
Морально він стійким був, наче криця. Вона його орально убивала…
****
Стогнала Маха, плакав Маха-Вішну…Осел вимахував хвостом!
****
…Твій персик скис, бо виріс він на схилах целюліту…
****
Кузьма в джакузі на бузукі грає…На кобзі треба було б!
****

****
…На літо целюліт робивсь мяким…
****
- Таке фуфло – той фалос камяний! Минулася лафа! – сказав Олаф і арію почав співати.
****
А шини нишком хтось покрав!Йому підшили…
****
А мер Рема не любив, бо Рем на мера мітив!..
****
…Сару просив, щоб сиру дала. Вона ж – принесла рису…
****
- У сир рису не сип! По писку схопиш!..
****
Саті Тюссо чекав. А надійшов Матіс і вигукнув: «Атас!»
****
Громаду громом наче оглушило!Куди, у морг?..
****
Ць гирю гуру грюкнув так об грунт – не витерпів наруги!
****
…Подіяв грог – оргазм не наступив...
****
Пройшла відпустка. Пустка знов в душі…
****
Газманов тиснув газ, та «газик» все зигзагами ішов…
****
Фазан сидів і – «нуль по фазі»!
****
Соло скінчив соловей! І узявся за сало…
****
Сатирик вийшов на терасу. Об ногу терся кіт. Хотілося в сартир…
****
Дороги кепські в нас! Зате городи гарні!..
****
Травіата впала у траву – отрута діяла…- Невже я «траванута»?..
****
- Трубадуре, дурня не валяй – труба заіржавіє!
****
КРУ перерило все! Та в сейфі – томик лиш Делакруа…
****
Бальмонт у балії? Це «баловство»!
****
- «Об-ла-ді! Об-ла-да!» - співали хором бл – ді. І Пол Макартні чуть не обалдів!
****
- Акація цвіте… - подумав Кацман, намацавши в кишені щось тверде…
****
Цар рації не мав! Та й правда наша в ср – ці!
****
На вид диван і ще хорошим був. А дивно\ - спали на нім всі!
****
Холодильники халамидники попсували!
****
Попсу так попсували попами бек-вокалістки…
****
По трапу ми потрапили у трюм. Такий от трюк!
****

*****
- А ви мені вимені не прикривайте! Прикро, що на вид це все – «в імя»!
****
…Ми вас не турбували, бо ви мастурбували. Бували й гірші дні в народних мас!
****
Бувають і страшніші катаклізми, не те, що просто клізма у кота!
****
…Такі «мелізми» вислухали ЗМІ – і злі, як змії!
****
Тремтів Бонапарт… Трап захитався. На карті – то його життя!
****
І Мусолліні мусив підкоритись… Ліні!
****
…А от коли маршал Рибалко повертався з рибалки…
…А от коли машал Гречко… стрибав у гречку
****
…Гольфстрім перепливли і стрімголов помчали грати в гольф.
****
- Придумав новий елемент!!! – зчинив великий лемент Мендєлєєв…
****
Вітраж жартів не зрозумів…Коли поцілив в нього камінь!
****
Живо ожив жид, як опинивсь в кущах ожини…
****
Жерар був злий! Думали що він зжере жирафу!
****
Ідолом молоді є…. наркота!
****
Європа – а порве на шмаття…
****
Кастрат в строкатій майці грав на «Стратокайстрі»
****
Сум Муссоліні огорнув – у ньому стільки солі…
****
«Мускат» кат не вподобав…Швидше мускус!
****
Приїхав в Нідерланди. Гланди заболіли…Видалити ніде…
****
Далебі Деліб не поважає Лейбу! Тай лібідо далося взнаки…
****
Метан прорвавсь…І рознесло намет!
****
Під баобаб до вітру сіла баба…Аж тут підкравсь Алі-Ба-Ба…
****
Тарантіно слухав тарантеллу…Аж тут тарантул – прямо на таран!
****
…Звучав там-там.Томат у банці скис…І чути тільки «мат»…
****
Мар’ян на ярмарок поїхав.В Нар’ян-Мар!..
****
А сикса скисла…Невже то діяв окис?..
****
Казково сяяв «Либідь»…А у дзеркалах хтось читав «Дібил»!
****
Осел в Лаос попрямував…То було його «соло»!

****
Пил лип солодким був для бджіл. Тай пасічник довольний…
****
Хотів Хайям «Ямаху» - обхаяли і хамом обізвали! Вчинили замах, прочитавши Маха…
****
Просила Ахмадуліна, та дали дулю…Ідилія! І дуля є…
****
...Зеров у Ворзелі «верзав»…Чи може приверзлося?
****
Каштан «штиняв» штанами…Був повний штиль.
****
Янцзи! А далі – Хуанхе!.. Хуан відхекався, гуділи мухи…Він довго плив і влип!
На березі тріпавсь хек…
****
…Вона була у «міні». Поглянув Хо-Ші-Мін і скривив міну: -«Хошу!..»
****
Ханжа цей Ходжа Насреддін!Насмердів і пішов…
****
…Спинив «Тойоту». Ні на йоту не вагався, бо Гойя то не Яго! Ого!!!
****
Далебі, Деліб дебелим був дебілом…
****
А деж той в’юн? Мокра одежа…Де- жа-вю!
****
Полон! У лоні антилопи – поле…
****
Пологий схил. Пологи…По голе тіло йдуть. І полягли!
****
Заклинив парашют…Параша…Шара! Ширялась Шура, та не руш!
****
Кувалду Валдіс підло під лавку клав…Клан!
****
А в кулуарах кутюр’є, крупє п’є каву з курвами…Тер’єр ліг біля ніг…
****
Назар нараз «Нарзаном» похмелився! Гарчав Тарзан…
****
…Шрам шарм тобі додасть, дурний ти шарамига!
****
- У Варки пив «на шару»! Шаровари мокрі, як виварка, живіт!..
****
На латку Наталку «розколов»! Пришила, а толку? Толоку прийдеться відробляти!
****
Хтось грав на «Сельмері» на сейнері. А поруч «Мерс» стояв…
****
Сидимо срем…Аж раптом «Мерс»1 О, який сором!...
****
Наклала мама мамалиги, та мало! І «лом» вставати…
****
Там стільки слив! Слимак аж розгубився…Розкатав губу!
****
Денис у «диню» получив! А він же не один…
****
Виляла Юля, наче в’юн…А може ялова?..
****
Біл Гейтс можливо гей? Тсс…

*****
Стрибав у Буг – губу розквасив!..
****
І Купідон іноді «пук» зробити може…
****
Аналог аналгіну – у анальний отвір!..
****
Гола на столі – аналог логіки цілості…
****
…Чи ти молилась наніч?..З Моломолинець прийшли!
****
Славні гетьмани! «Мани» ви пропили – забирайтесь геть!!!
****
Виводила Солоха «соло»! І так кусали блохи…
****
Лохи не спали, дошкуляли блохи!
****
А дошку хтось до школи потягнув…
****
Украли булаву! Облаву влаштували! А він об лаву тріснувсь головою…
****
…Прокинувся - в калюжі голова… - А волого!.. – думка все літала…

- А Гейне гей? Гай-гай, як то цікаво!
****
Не міг дістать високе «ре» гей – єгер надійшов…
****
Пабло Неруда глянув на селянку. – Не дура! – подумав, - Та й красива, падло!..
****
Параска парасольку переслала з Палестини… Встигла!
****
…Полізли рачки від чарки із корчми в корчі – і хоч кричи, зубами скрегочи!..
****
В Марусини з парусини капці – Іцик киці своїй їх презентував! І з брезенту плащ…
****
Шумахер махеровий светр вдягнув. І шапку х вухами, щоб шуму не чути…
****
Шаман на шмаття шкарбуни подер… Щось шамкав ротом він беззубим.
****
Для шамана манна то була небесна!
****
…Він мумію ту прйняв за Муму!
****
Шрек херші пив. На шухері стояв…І мирно спочивала Шрі-Ланка!
****
Шейх Нас-Ралла чекав на неї довго. Вона ж йому – наср…ла!..
****
Ударив грім і затріщав на хаті шифер. Фішер вмить схопився і побіг… А на столі
лишився недоїдений «Рошфор»…У тому й «фішка»!
****
Рокфеллер рок любив. А в бізнесі крутився, як пропеллер…
****
Мірза Турсун-Заде задком відчув щось тепле і тверде. – Зайде…- подумав, потрусивши бородою.
****
«Шене» ще не навчилася крутити, а вже мала шану…

**********
Зробила три «демі пліє»…Блює Демид пі деревом – побачила через вікно.Крутилась голова….
****
- Де мед, Демид? А головне, де мідь?..- Не чує той і тільки слуха «Демо»…
****
- Сертаб табу не визнає! Вже вибачайте, сер…
****
В болоті жаби квакали: -«Ква! Ква!» Москва лиш починала будуватись…
****
…А дзуськи піду я до Люськи! Слизько…
****
Демид до мод не звик. Все більше до «Динамо»!
****
Діма до дами обернувсь, пахнув на неї димом. – Додому! – процідив…
****
Свиня просунула у хвіртку рило. Кирило посміхнувсь: - Чого вищиш, як Лорак?...
****
Обурився Захар. – Та ні за хир собачий маєте мене!...
****
Утік Семен. Мент усе навкруг перешукав… Кого це знов несе?..
****
Килині лин попався. То ж кинула у вилинялу торбу!
****
Велосипед Савелій заховав. Узяв він в руки вила…
****
Не чув з тих пір Нечипір чи ріпак росте, чи піря?
****
Клим клином отвір заклинив. Закликав Миклоша допомогти…
****
Допив кефір Никифір і вийшов у ефір!
****
Благав Платон: - Давай хоч платонічно…
****
А нота Платона платити за плагіат примусила!
****
Роман на ром поглянув, підморгнувши! – «Аморе міо»! Ціле море рому!!!
****
Шакал гарчав! Калашников же був без автомата. Там мат почувсь відбірний, ніби черга з АКМ…
****
Отам томат смачніший! А то – муть!..
****
А мета тотему – тема аметиста !
****
Тутанхамон тут намахав тих хамів! І ханів теж…
****
За партою сиділа Клеопатра. Хтось патрав у дворі гусей. Натрапив ще на щось…
****
Нерано встав Нерон і, застеливши нари, вийшов із нори. Чекав на ньго Неру…
****
Пса у Хеопса не було. І нежить дошкуляв. Тоді ще небуло «УПСА»…
****
Обурило це Бонапарта, бо на парті ручки не було!
****
- О, тіло!.. – Отелло все ж на горлі Дездемонни погляд зупинив…
****

.********
А «ЗІЛ» спинивсь і Монна Ліза злізла…
****
Матвій на мат приліг. Взяв томик Гоголя і тут… явився Вій!
****
Клин Климом вишибли – не треба пхатись в чужий клан!
****
Одежу Ніфертіті скинула… Які чудові «ті-ті»! Аж облизався Люцифер – так хочеться «фертіті»…
****
Заклинило за клунею! З Заклунною…
****
Діоніс на дієту сів. І поборов він діарею!
****
Фікус ріс собі. Не знав про косінус, про сінус!
****
- Блін!.. – Біл Клінтон аж поблід згадавши про Овальний кабінет. «Оральний» був в Америки період!
****
Коту під хвіст той тангенс і котангенс! В Котигорошка сила в булаві!
****
- О, травка! Викуриш або ширнешся – і в політ… Але ж отрава!
****
Телесик телевежу з човника побачив! – То телеретранслятор! – гордо мовив він…
****
Сем мессу слухав і заснув. Аж розбудила SMS!
****
Вола вели через вали, а лови ще тривали.
****
А Іслам-Бек щось чув про бек-вокал, але схилявся тільки до ісламу.
****
Хай Чанкайші сам їде у Шанхай,
****
Назар Стодоля сам наразі здивувався – в стодолі на сніпках спав Шахназаров!...
****
Микиту кит підкинкв на хвості - той тикнув пальцем в небо…
****
Лабали лабухи любе! Лиш би бабло платили!..
****
Не ті у інтернеті «тіті-міті»! От в тьоті!..
****
- Я не Нерон! – Мирон підвівся грізно. – Ховайтеся у нори!!!
****
Сорока сорому набралась! В сорок першім році…
****
Ворона Ворошилова ще супроводжувала в бій! Старе розворушили…
****
А норов ворона особливий мала! Хоча й була мала…
****
Кінчивсь концерт. Стало погано Ніні – Паганіні, то не якась попса!..
****
Погони Паганіні слави б не принесли! От музики прекрасні пагінці…
****
Розкинув ноги Пабло Сарасате… Почала Сара ссати…
****
Приїхав кум з Пермі Привіз пів літри сперми… Аж сперло дух, коли побачила…
****

*********
- Я так!.. – Катя озвалась стиха. – А він таки є справжній кат… - Пятак ховали в кулаці…
****
Калуга лугами славилась! І калом…
****
Бріжіт Бардо бардак цей не схвалила – усе собі, старесенька брюзжить…
****
- Блін!!! «Бліц-Інформ» до випуску спізнився!...
****
Просив каргу рагу приготувати.Погодилась, старенька!
****
…Кастрюля та порожньою була. – Який кастрат все вижер? - Рявкнув Фідель Кастро.
****
Кастрат купив новенький «Стратокайстер» Хороша, блін, гітара!
*****
Марі Хуана покохала. Хоча й була від «Екстезі» в екстазі…
****
Сібеліус себе любив… Старався все собі…
****
Собі і бос старався все дістати!
****
Кохання…охання… Аня…Ох!..
Махання… ахання … ах!..
****
Цікаві передачі! Пере на дачі білизну жінка… Чудова білизна!..
****
Бізе бузу бо-знаяку, писав… А завдяки «Кармен» карман собі наповнив…
****
Цирюльник руль убік крутнув, бо ж на дорозі Сруль!.. От цирк!..
****
Це - мент! Цемент в мішки він зсипав – засапався страшенно, але встиг!
****
Якби Дюк Елінгтон послухав «Учкудук» - втопився б «трьох колодцах»… А може б і вколовся!
****
- Сер Дюк, сховайте свій «бурдюк»! – Подумав Лесь Сердюк про Леся Танюка…
****
…Нехай «Кан-кан» станцює в Каннах канотьє!
****
…Цирк в Каннах. На канаті канотьє, в руці – стакан…
****
- Чи член у Челентано ще твердий? – спитала Таня у Кутуньйо Тото…
****
Тото Сосо зустрів… А Куліо усе спостерігав!
****
- Смачна ж ця бульба! – похвалив Тарас. І знову в склянку – «буль-буль-буль»! А поруч
пес дрімав – піт- буль…
****
Анод одна вже в руки взяла! І «пішла на дно»!
****
Це річка Дон! А є ще десь і Ганг…
****
…І Махавішну «відмахав» під вишнею! Так сталось…
****
Крішна кропу в горщик накришив! Зірвало «кришу»!
****

*****
Поїхав дах!!! Невдах просим тікати!
****
На тин оперлась ти… Натан був ззаду…
****
Радів, бо гонорар отримав! Та смутку додавала гонорея…
****
Кальсони Карлсон скинув. Так заважав пропеллер! Тягнуло щось на сон…
****
Карл з Кларою у ліжку… А на підлозі – і корали, і кларнет…
****
Яке амбре! «Денім»!.. Міньєт пізніше був!
****
Коста-Ріка! Звуки кастаньєт!! Тут рік вже Костя!!! І забув, що то міньєт!
****
На карнавал спізнився Карвалан. То ж пив він корвалол…
****
Порвала Лола сукню!.. Сука, пила корвалол…
****
Хіба ревуть воли, як ясла повні? Закрили ясла, потім дитсадки і я реву, як віл! А лікар приписав «Ревіт».
****
- Цить! Спи вже, бо товчешся, як Марко по … Теклі!
****
Марко марку так свою підвів – зашмаркався, сердешний!
****
Анод дано не кожному зремонтувати! А Синод?..
****
- В Синод доніс ти, сучий сину???
****
Путін нераз, немов Распутін, поступав. Конфлікту ж не розплутав, плут!..
****
Ну що таке для кабальєро болеро? А кабала?.. Ні, краще камбала!
****
У штаті Масачутес мочею чути часом…
****
Кіллер і лікар! – Засоби вних різні – результат – один…
****
То був релікт. І кіллер про це знав!
****
- Бон жур! Це Молен –Руж?.. Ажур!.. Оревуар… Резервуар… Презерватив…Резерв…
Імпреза… «Імпаза»… А поза?... В Езопа?...- Йди а жопу1... Це не реально… Може в
Монреаль??? Мон шер… Хто? Ця Шерон Стоун?... Та чую – стогне! …А зрештою
гуд бай!!!
****
Казанова… Коза … Нова…Коза-Ностра…Боса… Боса-Нова… В Барбоса… Бар… Ні, буда!!!
****
…А бригадир унадивсь до Надії! Надої збільшились, на диво…
****
Перголеззі пер у Лезнево щось голе!..
****
Цитата Тацита…Заслухалась графиня…Ой, цицата!
****
Шарлотта скипіла: - Та він шарлатан!!!
****
Натан був шарлатан! А Ната – любила все «на шару».

********
Це справжній мор!!! - морква кричала криком. – Мене не поливають!... Дзюрчала поруч аква…
****
Ніж жінці женці подарували. Поїхала у Ніжин…Жнивувати!
****
- Мочалка мокра! – плаче Алка. – Певне в ній моча…А чом?
****
- Подертий сарафан!..- хникала Сара. – А Мойша – то мій фан…
****
На стіл подали путрю, квашу… А Брахма-Путра – то якесь чуже!
****
Козак казок не слухав. Він місив кізяк!
****
Тільки тикіла смакує до тюльки!..А Текля пекла пироги..
****
Тикіла – ліки від політики. Й не тільки…
****
Боса басом заспівала, а Сабо – самбу танцював.
****
Був повним вже цебер, та ребе сц…в іще… От Цербер!
****
Хіба би Хабіба збрехала? Аллаха боялась би, бідна!
****
Оголошення! Ого! Лошеня!!!
****
А ліки від політики – тикіла!
****
Із Сомалі сома привезли. А потім салямі…
****
Папуга Ара арахіс так любив!
****
Чадра Драча так «завела», що довелось дрочить…
****
Самбо займався сам, бо нема з ким!..
****
У Самборі чемпіонат із самбо. Борі не вдалось поїхати туди…
****
Для Ахметова Рената
Не завадила б граната,
А для «холода» Мороза
Так тротилу десь з пів-воза!..
Для Миколи Азарова
Пістолета Макарова.
****
Ішак каші не хотів. Хотів Шакіру він…
****
Бедуін з бодуна блював в біде. От що то бідність!..
****
Біда без біде – а бодай би йому!..
****
Бодібілдінгом займатись став він, дебіл…
****
Він «тріпавсь» про Трипільську культуру…
****
«На шару» Алішер Навої «наваяв» такого… Ого-го!!!

****
…І Гаррі Потер по Тернопільській пройшовсь!.. Штани потер – в кишенях були гирі.
***
Відкрили завод по збагаченню урану… Чи по збагаченню клану?
***
«Веселі кутікули»…
***
Галюцинація… В Галі на циці я…
***
Очільники нашої
Держави… Вони ж і ошийники… Держаба… Безпощадбанк…
Спокер парламенту… У парламені – лемент!..
***
Деголль допив свій гоголь-моголь і у Монголію подавсь… Услід цому дивився Гоголь…
***
Шо? Де? Коли??? …Шаде «кололась», та повільно…
***
Шалави Шевальє, мов мухи, обліпили… І пили всі…
***
Мовчав Гаврило – рило «у пушку»! Тай гав ловив багацько…
***
Магноліїї в Монголії цвіли… Лежали баби голії…
***
Гуляка Нагуляк в загул пішов… В кишенях – знов «голяк»!
***
ЗаконоУдавство України. Верховна зРада. Кабміньєт міністрів. Антифризова коаліція
Урод. Містерство та відьомство. Профуратура (Прокурватура). Погрожувальна рада.
Верховний зуд. Куманізм. Коаліція національної єдності : КО-НА-Є !!! Народні депутани.
Облесна рада. Газовий Консраціум. ДержаБа. Державна адмінісрація. КонСцитутційний суд.
Дефлорація про доходи. Серетаріат президента. гРішення суду. тРейдерство.
НАХ…Нафтогаз Україні?! ДержсТРАХ. Російська державна ДуПа. Фонд Державного лайна.
Секретер’єрат Президента.Виборчторчком. Облдержадміністрація – О.БЛЯ,ДЕ,А ЧИ НЕ В СРАЦІ Я?
Міністерство пОХОРОНИ здоров*я. Міністерство надзвичайних СИТОацій.
Інвестиційний клімаКС. Конституційний Зуд. ДоКонавча гілка влади.
****
«ПРИВЄТБАНК», «НЕВСІМБАНК», «ЗАВАЛЬБАНК», «УКРПОЦБАНК»,
«ГРАБОБАНК», «ДРАВФАЙЗЕНБАНК», «ЗОМБІБАНК», «ПІДЗЕМБАНК»
«УКРСОЦГОЦПОЦ БАНК»
***
Одні були збоченці, інші – збиченці!
***
Сесілія на сесії сільради – наче в оці сіль…
***
Сосала ли я?- Сесилия пыталась вспомнить..
***
Педик Юра педик’юр зробив чудовий…
***
Вона іще вагалась, а вагіна… уже ні!..
***
тРахманінов! Чудовий композитор!
***
А Жак Ширак чиряк давив на сраці… Потім «ширявся» непомітно досхочу…
***
Кум назвав собаку Ширко! На честь «ШИРОКОЇ КОАЛІЦІЇ»
***

****
Ірак бомбили і рак посунувся назад…
***

*****
Гена геніталіїї пошкодив автогеном… Каже – то був геноцид…
А приписали «Гентос» і… «Пурген»!
***
Коли Кола-Брюньйон коловся, коло кола прив’язаний був кінь…
***
Фі(Г)тотерапія…
***
Укр. нар . пісня «МР-3, МР-3, ти ним сраку підотри!..»
***
Укр, нар. пісня «Ішли дівки з ферми, несли відро сперми…»
***
Рос. Нар. пясня «На Лубянке, на Лубянке собирались лесбиянки»
***
Поїхала богема на Багами, біг-ме, що з того буде…
***
На ліпосакцію дав санкцію Пилип, та влип, бо то все була липа…
***
… Бо кал в бокал усе таки потрапив…
***
…Бо в кал бокал укинули не випадково…
***
Кишіли в кішки мишки у кишівнику…
***
- Алло! Ало, а лох ще не прийшов?..
***
… Є в генія Євгенія… І геніталії в Наталіїї…
***
Є в лампі у Євлампія олія… А в голові?..
***
- Чи є внуки в євнухів?..
***
тКачіні… МусоРліні… ГуНдіні…
***
- Таки «лажа», - сказав такелажник, - це таки лижі…
***
А якщо нежить, то що, не жить!?.
***
Така вже карма у Кармазіна, бо він не Кармалюк…
***
А раба араба не любила! Мубарак був їй до вподоби…
***
Кат Єгор катЄгоричним був – не слухав КатЄрину…
***
Ваш бультер’єр вписався в інтер’єр і витіснив пітбуля…
***
Там мат, немов там-тами Тамерлана, звучав і грізно, і велично!
***
Шпана шпака пришпорила за но-шпу і шпалери!..
***
Діоген не «дегон» був – лежав у діжці по діагоналі…

****
Зі страху на стріху поліз він після «траху»…
***
Форе форель любив ловити, тому й не їхав він на форум.
***
Форе – FOREWER!!!
***
…І Кернес кернером накернив послання Анні Керн!
***
То тем було багато, а тотем – один… Тим паче, при тоталітаризмі.
***
З «бодуна» Боделан у міська раду побіг, бо діла…
***
ПолітолоХ… Півлітролог… РНБО – R&B, о!..
***
Ох і олух цей Хуліо!.. Мовчить, немов оглух!
***
Кохання поза правилами… А поза була правильною!
***
Панно Ганно, ваше панно таке чудове!
***
Сер Бернард, чи ваш –то сенбернар подер мені штани?..
***
Про тести протести почались по усій Україні!
***
З питань гуманітарних гума їх цікавила найбільше!..
***
Рейсфедера у Федора нема, лиш «ФЕД» - старий хороший апарат…
***
На барикади баракуду не пустили! А на буряки?..
***
У фракції – фрикції… Ахання, охання… Але нема кохання…
***
ON LINE, а он – лайно!..
***
Міні- міністр, депу-пу-путат…
***
Естрадні Сірки…
***
Махно «дав маху», бо махнув на південь, а треба ж було Маха дочитати…
***
Великий и мгучий русский язык… Без костей…
***
Кишів мишами кишківник у кішки!
***
«Гадкий утенок» - гладке кучменя…
***
Коректор повів некоректно себе – корову «курвою» назвав…
***
Ансамбль є бо «сам» блює на асамблеї…
***
Опріч опричників опришки не лупили вже нікого…
***
Чорніш чорниці чорної Черненко був…
***

****
МікелянжелоХ… МікелянЛжело…
***
ФіГтотерапія, фіГтопрепарати, дефіГцит… МікельЛажелоХ… ГеЙгель.. ПолітолоХ…
***
…Байки про байкерів послухав і – гуд бай!!!
***
Бандура випала на автобан – навпроти баннера якраз…
***
Боліла гепа – «ГЕПАБЕНЕ» не допомагав…
***
- То мій поріг! – Кричав їм Едгар По. Потім послав усіх…
***
Село ви! «СЕ ЛЯ ВІ»!
***
Катетер кат категорично вставив Катерині…
***
Чорніше чорної чорниці
Став Черновецький у столиці!
***
- Де Юра деюре відомо! А дефакто?..
***
Гієна гігієни не дотрималась і була у гною…
***
Спеціалісти з моніторингу по «ДЕРИБАНИНГУ»…
***
Дефакто дефекти не дали ефекту… Лише афект в начальства.
***
Начальство і принцип роботи - «начХальство»…
***
Гній геній викинув, та все ще був в агонії…
***
А генії в агоніїї творили чудеса…
***
«Держстрах» наводив страх, що й думать не хотілося про «трах»…
***
- Про «ПРОПРОТЕН – 100» в рекламі усі вуха прогуділи…
***
- Тома, не гавкай! Ти що, не бачиш – «гавкнув» томагавк?!
***
Дивертисмент… - Не веритсь, мент, розтопчеш екскримент!..
***
Смачний люля-кебаб! «ШЕРШЕ-ЛЯ-БАБ»…
***
Шоу «ТЫ СУПЕР-СТАР…ПЁР»
***
Берлусконі «коні» ледь не кинув, здираючи із окуня луску!..
***
Підлий підліток під луткою торбинку з «ширкою» ховав…
***
Деюре Юра був юристом. Аферистом він дефакто був…
***
Українські роботоУдавці…
***
Гель для геїв рани всі гоїв…

****
Підріс підераст Педро і мудрим став… «педрилом»!
***
- Аліно, а Ніла купила тобі анілін?..
***
- Аню, ану-но анус покажи… Ого, як ананас!
***
Он так много излагал о влагалище…
***
Вандали так злякалися Вандама! Вам дим зашкодив…
***
Алочка-віртуАлочка!!! Віртуальна вертихвістка…
***
- Ф-ф-фу!!! – Конфуцій піт із лоба витер. – Ох і не легке оце кунфу!
***
ДАІ дає ментам їду… (скоромовка)
***
Кожному Українському політику – по психоаналітику!!!
***
Трохим потрохи Химу трахав… (скоромовка)
***
Будулай лайном оьлаяв Лайму…
***
Зозулі Одуд оду присвятив!
***
Аня сечу в Сечуань аж повезла…
***
конДомотехніка…
***
Лохи з лохані випили – ой,був переполох!..
***
ДвоЛикий Янус (ДвоПикий Анус)
***
Тю на ваш ТЮЗ!..
***
Дуня Діні «в диню» зацідила!.. (скоромовка)
***
В режимі «ОН ЛАЙН» показалось лайно…
***
«ОН ЛАЙН», а он – лайно…
***
Зачаті в чатах дитинчата…
***
Я у Х А Н А - а на х…я?
***
Так ярко, так ярко… танцюєт доярка…
***
Так гібко, так гібко танцює Тігіпко….
***
Як оберемо Тигипкка,
То буде нам дуже гидко!!!!!
***

Це співачка Лама, а це її уламки – хлопці із ансамблю…
***

***
Сер Пень (Сер Август)
***
Ми спекалися спеки – спекулянти…
***
А де б ти не був - адепти тебе віднайдуть!
***
А то теля отоларинголог не помітив навіть…
***
Смердючий бурдюк, чи бурдючий смердюк?..
***
Шалави, зміцнивши свої лави, у наступ пішли…
***
Доки Таю до Китаю не пускають, хай співає у нас…
***
БуцефалОС…
***
Коли ми на Колимі килими продавали…
***
Мачо мучу моче!...
***
Краще «Бір» ніж «Пломбір»!
***
Індивідуальне пошиття… в дурні.
***
Боплан аж скаженів, бо план його не вдався…
***
А «Крута» турка обвела вкруг пальця…
***
- Хай Мордихай здихає! – каже Хаїм
***
«МЕДОФФ» усі масмедія зрівняє!
***
мандаХрин…
***
А «ВЕРМУТ» ВЕРМАХТА таки здолав!
***
Шо ж ти, срань, в такую рань пріє хал в Сизрань?
***
У кожної Ганки свої забаганки…
***
Таксюр сюртук навиворіт вдянув, Сіртакі танцював – от це то сюр…
***
Грає музика, лякає Тузика…
***
АбСракціонізм…
***
Дебелі дебіли на дембель пішли.
***
Сер Пень (товариш Август)
***
Голос мас Турбіни не чули – мастурбували тихо…
***
Ця Хабіба така нахаба – на Баха сказала, що Бахус…
***

***
Все було спочатку вербально, а потім орально…
***
Я у хана!
***
Хор-ланка зі Шрі-Ланка…
***
Чи ефір, чи фрі? Чефір!
***
День медсестерВ…
***

То було вчора. Ти ще плакав
Очима на сонце. Усміхались
Космічно зовсім морозні зіниці,
Кажучи, що то була провокація
Пристрасті.
Блідо опадає останній місяць.

1999р.

Ти знаєш, як це - заглянути
У глибини душі,
Коли тих глибин нема,
І, овіяний вітром, вицвілий хрест
Зорить на тебе,
Досвітнім смутком
Сіючи безсмертя
На посивілі тіні.

1999р.

Прощай мій Києве, не знаю чи вернуся
У твій травневий каштановий цвіт,
Та в твоїм серці завжди залишуся
І з чужини свій слатиму привіт.

Палка любов і туга за минулим ,
Не дасть мені спокою у житті,
Помимо дійсности болючої, мій краю,
Все ж вірю в час, коли могутнім станеш ти.

Знов відростуть відрізанії крила,
І з пекла вирветься притоптане село
І в променях на полі волошковім,
Всміхнеться люд і підніме чоло.

Ця безголова весна – наче повна капітуляція:
капут усім сумнівам, логіці, кризі, що стала парою,
«парам-пам-пам!» – наспівують кульбабки-розвідники,
застрибуючи мені у пазуху –
а потім, потім...
Ти не забудеш – як іще місяць тому вишеньки-черешеньки
у шкарпеточках білих, у рюшах і бантиках
світили колінцями,
наче зграйка дев'ятикласниць,
до паркану тулилися соромливо, із рум'янцем напахченим, гей-гей!
Бо останній дзвінок і бо перша любов – де ви загаялися?
А потім, потім…
Ті сукеночки білі злетіли у небо – та й на землі опинилися…
Як прапори, покинуті при відступі…
Здалися в полон дівчатка мої, мазуночки, вишеньки чорнобриві ,
у зелені хустки убралися, намисто на грудях – крівця туга, запечена.
Не дівчатка уже – молодиці то шпарівні, вагітно-натомлені…
А потім, потім...
Лепеха стрімлива до неба женеться, із літом жениться,
небо моє оксамитове на списи та кпини бере,
жагою прохромлює.
Каштани-безвстидники
свічки над нами тримають усеньку ніченьку,
жем-би бачила, з ким милуєшся, і не забула вже.
...І сміюся, як дівчинка, і загинаю пальчики:
Перший – трави солодкі, водою снігів напоєні,
Другий – віща зозулька, що «довго й щасливо» кукала,
Третій – тихе мовчання, що серце стискає ніжністю,
А четвертий – без імені – сині бузки натомлені,
П'ятий пальчик – найменший –
Бо ніц не забуду – чулась-мо
Жабур жабку цілує у щічку поміж лататтями...

простягають корінь до кореня
зв"язатися хочуть
мов коней двоє
дні наші

б"ють копитами у пустку
у пастку ступають
і вчорашніми покосами плачуть
коні днів наших

обмотуємо їх коралями
будні прикрашаючи
а вони
вперто груди напинають
розривають стукотом пута
строкату мелодію проминання творячи

рвуться акорди
музики гамір стихає
а у тиші розквітлій
напружені руки коріння
зв"язатися хочуть
ошалілим коням
усупереч

б"ють копитами
простягають корінь до кореня
б"ють копитами
дні

Чи ти покинула мене Музо- надхнення,
Чи заховалась в поросі думок?
Я жду тебе, бо лиш благословення
Твоє, о Музо, сплете слави вінок.

Так хочеться у це десятиріччя
Возвеличати землю, що воскресла знов.
Без тебе Музо, лиш противоріччя-
Плаче душа! Візьми під свій покров.

Як можу я щось величне писати
Коли дивлюся на покривджений мій люд
Як можу зло, я славою назвати,
В той час як землю прикриває давній блуд.

Хiба радітиму тому, що це не вперше
Риють могили для тебе, краю мій,
А ти, немов Христос, зійдеш з розпяття
І знов сіятимеш у величі своїй.

Ребенок родился - обычная история.
Он состоит из води,
Но не осознает этого пока.
Ребенок красив и здоровьем наливается -
Жизненное древо Христа крепнет, растет
И его животворные соки накапливаются.
Ребенок взрослеет, наступает пора,
когда жизненные соки тратятся.
Глаза теряют блеск, грубеют черты лица,
Тело дряхлеет - исчезает подвижность и грация.
Время летит словно птицею,
Мышцы перестают человеку подчинятся
и "Пухом ему земля" - произносится.
Вторая картина автобиографии такова:
Сильный, энергичный ребенок родился.
Рада семья - здраво их дитя.
Для сохранения его таковым
Сегодня всем даны Знания.
Чистота в доме всегда,
Если не сорят никогда.
Сохраняя свои жизненные соки,
Человек сохраняет самого себя.
Это необходимо для совершенного развития.
Вариантов автобиографии два - всем дана свобода выбора.

2011г.

Колись зловила себе з острахом – думку зловила: я не пам’ятаю, як написано цього вірша? Чому? Кому? Через що? Кожен вірш, як дитя, має свій гороскоп, долю, характер. Є щасливці, що народилися з подиху мрії чи щастя, є щасливці інші – пророки-вірші, які народилися з болю і пекучого страждання. Є чорнороби, скромні працівники-прибиральники. Кожним словом, як помахом мітли, прибирають бруд зі світу. Непомітні (бо з щоденних подій), скромні, та дуже щирі і справжні.
Я, мабуть, стала зловживати словом “справжні”, дуже ціную і шукаю цю справжність щомиті, неймовірно тішуся, коли її знаходжу. Чому? Світ довкола став настільки умовним, уявним, віртуальним, набрав таку швидкість, що раптом зупинишся і не збагнеш, не розумієш – а навіщо? Щоденна робота, вияснення стосунків, клопоти-турботи, суд-пересуд, гиркання і нарікання...
Пліснява людських взаємин розростається, як грибок у гнилій підлозі, вражає увесь будинок, усеньке житло, усе людське життя. От стоїть воно, а ткнеш пальцем – провалишся у порожнечу, гнилу трухлятину.
....
Треба любити. Треба навчитися любити – і любити: Бога, себе, ближніх, ворогів і недругів, навіть увесь цей гнилий і хворий світ. Єдиний рятунок - любити і вірити.
Сонце і тепло порятують і не дадуть розростатись плісняві. Сонце і тепло дають силу квітам - розкрити свою красу світові, а людям – розкрити чисті квіти своєї душі Богові та собі. Я хочу, щоб Ви – конкретно Ви - усміхнулися – і прокинеться перша пелюстка квіту на Вашому обличчі. Я хочу, щоб Ви зігріли серце теплим гарним спогадом – і проросте квітка краси у вашому серці. Я дуже-дуже хочу, щоб люди любили. По-справжньому.
І тоді зникнуть усі озонові діри, стихнуть тайфуни і землетруси, усі хвороби і напасті світу. І тільки тоді наш світ, наша планета стане блакитною квіткою – Господньою мрією, яка здійснилася...


Блакитні квіти проросли,
бруківку протяли
тонкими лезами
ніжного стану.
Небо здивувалося:
- Є у мене діти на землі?
Сонце усміхнулося:
- Діти сміливими стали!
А дерева хилились,
шуміли і сперечались
про методи впливу і виховання.
Діти – квіти блакитні
без нагляду попроростали
це ж проблема для всіх не остання.
Люди-бізнесмени, клерки-чиновники
засідали на тривалих нарадах:
- Як поміж тих квітів тепер – літати чи повзати?
Хто що порекомендує? Обґрунтує? Яку дасть пораду?
І тільки хлопчики і дівчатка – малята сонячні,
раділи, тішилися, сміялись.
Діти серйозних людей і блакитні соняхи
(ніяких нарад не скликаючи)
друзями стали!

Духовный рост человека - универсальная мозаика.
Посредством понимания, союз з Богом утверджается.
Я и Отец-Одно*, граница размывается.
Бог - Универсальный Разум Абсолюта
И сквозь века, устами Ариев-Славян
Гром Небес - могучие УРА!
Вездесущность, Всемогущество и Всезнание Творца,
Это есть суть Тройки - многомерная она.
Природа Бога в триединстве духовная -
Вера, Надежда и Любовь-Святая Троица.
Ведай Истину и Правь Добром,
Есть мантра Добра - это ОМ для меня.
Один мудрый человек сказал:
"Презрев все на свете, мудрец
должен стремится к познанию самого себя,
ибо нет знания более высокого,
и приносящего большое удовлетворение,
нежели познание собственной природы".
Если человек познает свое "я",
Ему остается открыть скрытые возможности
своих потаенных сил и дремлющие способности.
"Какая польза человеку, если он
приобретет весь мир, а душе своей повредит?"**
Человека душа - это его духовное "я",
И если он познает себя -
соединится с Богом, полнотой Добра.
Человек построит мир щастя
Своим ближним Радости блага - Универсальная Мозаика Бога.

2011г.

Мої очі болять і сльозяться
Ними вас я ковтаю,
Мов скибку лимона
По місяцю спраги.
Зіштовхую з краю провалля
у темінь зіниць -
Й мої очі блищать,
Коли вас споглядаю.
Мої очі дуріють,
Роботу нелегку їм задала я,
Адже ні доторкнутись,
Не говорити
Із вами не зможу,
Лиш бачити,бачити,бачити,
Баченим спрагло і жадно давитись
І за гріхи свої (через вас)
Адамовий рід закінчити.

Гілочками пальців зростив в мені весну
Я ненавиджу,бо не маю права на це
Як ненавидять талий сніг у травні
Мій біль зруйнував вузлики,суглоби ламав
А я сміюсь тобі в очі
Ти не дізнаєшся що в мені дихає
Коли ти поза грою
Коли тебе немає поряд
Мені немає що сказати ,крім як Ь
І до чого тут краса почуттів немає щирості
Лише мої закохані ознаки життя
2011

Повністю занурена у себе
Сартровим поглядом мітиш
У власне безсилля
Щоб знову до непритомності
Спокійно полетіти вгору
Сиджу на парапеті чужих думок
І дивуюся -
Невже це і є - МОЄ ЖИТТТЯ?

1999р.

Иисус сказал:
Стойте совершенно неподвижно в материальном
И смотрите на спасение Господне,
Даруемое Христом в Боге,
востающим как ваше подлинное Я.
Потому я воспринял и объявил закон,
использованный давным-давно Авраамом.
Он так же доподлинен,
как то, что день сегодняшний
таков же, как те дни.
Проявленное принимает форму, когда
оно зачинается в мыслях,
слове или деле согласно вашему убеждению.
Если мысль дурна, лекарством является указание:
"Измени свое мышление.
Призывай то, чего еще нет,
словно оно уже есть".

2011г.

любимый мужчина пьёт виски
тянет слова, тянет дым
слушает только когда он один.
любимый мужчина солёный,
грустный и тихий
как блюз
его руки играют на мне
играют со мной
тогда он, точно Клэптон
с гитарой
я теперь не боюсь.

я буду до тебе писати
скільки б доріг нас не розділяли, куди б не завели
я буду на тебе чекати
завжди однакова, завжди твоя
будь-де, будь-коли

ти проростаєш із мене
щодня і щороку твоє коріння все глибше, його вже не вирвеш
я часом лежу, коли тихо і темно,
слухаю
як твої довгі пальці проникають в найглибші шпарини
моєї душі
пригадую,
як ти закладаєш пасмо волосся за вухо
я знаю цей рух вздовж і впоперек
найкрасивіший рух

риси твого обличчя щоразу
з’являються в об’єктивах моїх камер,
в моїх альбомах
і все знову і знову
по колу
пора за порою року.
та коли ти далеко
(хоча час і відстань - вигадка),
я втрачаю себе. цілком втрачаю себе

я буду до тебе писати
писати тобі
врешті-решт, коли розібратись,
то мої вірші тільки тобі
і мої листи тільки тобі
це твоє всеохопне море.
я буду на тебе чекати
з нашою "soldier of fortune" в плей-листі
на повторі.

ПРО ГОРУ ТА МИШЕНЯ

Такого ще не було у цьому краї...
Загуркотіло щось в горі, що підпирала крайні хати.
Каміння покотилося... Поповз ядучий дим.
Невдовзі ряднину начебто накинули на небо
Попадали селяни на коліна, а дехто й знепритомнів.
І раптом гуркіт стих. Прояснилось небо.
Настала тиша: гуркіт сердець лиш чути.
Звелись на ноги люди. Просять свого астронома
В трубу підзорну глянуть, що скоїлось з горою.
Приклав той до очей струмент і враз зареготав
Якимсь нелюдським сміхом.
«Що там таке смішне?»- питають селюки.
Трубу учений передав сусідові і бачить той:
Із писком з гори збіга миршаве мишеня.
Відтоді й розійшлося по всім світі
Оте промовисте прислів’я.
Р.S.
Скільки ж бо таких мишей
Збігає ще і в нашій стороні..

Голуба бляха неба
Прибита цвяшками золотими
До латин всесвіту

Світла бляха удень
Але цвяшки уздріти не вільно
Впоперек уночі видко цвяшки
А бляху вкриває пітьма

Просто вдень ми зримо
Нутряну оболонку покрівлі
А вночі оглядаєм знадвору
Бо комином дах
Обернувся до нас

Кажуть що із криниці удень
Можна бачити злото й блакить

О невже нам для того
Щоб бачити вись у красі
Необхідно спуститись
На водну поверхню студену
І на відстані глибу джерел
Осягати устави небес

20.05.11.

Нічні реалії
розтратили
свій їдкий
і палаючий-у-пеклі
час
на пошук відчуття
місця розщеплення
у ледве кровотворній
тиші.
Одушевлена шепотом,
утроба
трепетної луни
вже сповила собі
взірець зітхання
і була готова
заполонити
наступну хвилю
незайманого полум'я.
Іржавіючи у мертвому вітрі
і жабо-проковтнувшись,
джерело тепла –
пісня спарювання
випарувалась
не дочекавшись пари.
Затримавши
свою язично-вирішальну
перемогу
у животі,
переможець
підстрибнув раз
і порушив
безхвильовий спокій
його, зяючого у бік зірок,
водного даху.
Сплеск –
емоційний момент
для дзеркала,
де застряг місяць.
Але
жодних післяхвильових подряпин,
або плям
що надщербилися, засічок, і тріщин
виявлено не було.
Можливо луна поглинула
всі пошкодження
і висловила це
у сплеско-співзвучному зіставленні,
повільно виходячи
з власної повторності,
відпускаючи
краплю тіні,
аби знебарвити
у темряві
пару моленосних крил.

17 травня 2011

And in English:
---------------

Nocturnal realities
spent
their caustic
and burning in hell
time
on sensing
a cleavable spot
in slightly bleeding
silence.
The whisper-fertilized
ovum
of tremorous echo
had already delivered
an eidolon sigh
and was ready
to catch
another pristine flame.
Rusted in dead wind
and toad swallowed,
the source of the heat,
a check-for-mating song,
was interrupted by
a checkmate.
Treasuring
his tongue-decisive
victory
in his belly,
the winner
capered once
and disturbed
the waveless placidity
of his star-gaping
water-roof.
A splash,
an emotional moment
for the moon-stuck mirror,
yet
no after-wave scratches
or blemishes
with chips, nicks, and cracks
were found.
Perhaps the echo absorbed
all the damage
and expressed it
in a splashy-matching-sound way,
slowly stepping out
of its repetency,
releasing
a drop of shadow
to decolorize
in the darkness
a pair of moth wings.

May 17, 2011

Сварки синів переростали в бійки.
Ставало батькові і прикро, й гірко.
Що всі його напучення безсилі вже були.
«Ну, що зробить, аби сини у злагоді жили?»-
Од роздумів стареча голова мало не пухла,
Та якось увісні зродилася нарешті думка.
Покликав батько всіх синів уранці,
Поклав в’язку тугу лози на лавці
Та й каже: «Хто зламать спроможеться її,
Той буде найсильнішим у сім’ї!»
Як не старались хлопці дужі,
В’язку зламать ніхто з них не подужав.
Тут батько розв’язав її нарешті:
«Готовий хтось розламать лозину першим?»
Ніхто з синів не став цього робити,
Але відтоді перестали сваритися і битись.
P.S.
Якщо немає єдності в народі,
Про розквіт краю говорити годі.

на рівнині
гойдається вівчарик
у гаю
вростає в дерево
скрипка
долиною голосить
бог коси
хто взяв його ноти?

2011

Стою взирая на спасение Господне -
Во внутрь себя смотрю.
Единством силы воли - истиное я,
Через свой путь познаю себя.
В жизни ничего не желать
И ничего не делать -
Это ужасно так же,
Как и делать зло.
Воплощаю свои мечты, анализируя пристально.
Присутствую в вечности и ради нее.
Творю свободно и принимаю радостно.
Вижу МИР Гармонии, Его красоты -
Света все четыре стороны.
Звездами дорога Домой освещена.
На востоке - Анатоля звезда,
На западе - Дисис Добра,
В полночь Арктоса лучами,
В полдень - Мудрости Мессия.
Истина внутри - Солнце Вечной Жизни.

2011г.

Вовк бачив віслюка,
Що мирно на лузі пасся,
Добрячим шматом м’яса.
А як наблизивсь, зауважив,
Що той накульгує на праву ногу.
«Що сталось, друже?»- вовк пита .
«Через тин схотілось перескочить,
Та лиш загнав колючку.
Може, зарадиш чимось?»
«А чому б і ні?»- подумав вовк.-
Та же і м’ясо без колючки краще...»
Підняв поволі віслюк ногу,
І тільки вовк став розглядать її,
Так хвиснув ненависника копитом в морду,
Що хтозна, чи й лишивсь хоча б там зуб один.
Упав на землю вовк і корчиться од болю:
«Батько ростив мене на м’ясника,
А я надумав стать ветеринаром...»
P.S.
Як хочеш, щоб вийшло усе справно,
Лиш за свою берися справу

Днини спекотної віслюка найняв юнак.
Попервах можна ще було в сідлі сидіти,
Та опівдні вже не стало сил.
Юнак на землю зліз і ліг в тінь віслюкову.
« Е, ми так не домовлялись!»- хазяїн в крик.
«Що, не на повний день оренда?»
«Так і не так»
«А якже?»
«Найняв ти віслюка, але ж не його тінь!»
Довгенько сперечались так і не вздріли,
Як непомітно відійшов віслюк убік,
А далі – тільки й бачили його.
P.S.
Як за дрібницю всерйоз б’ються,
Серйознішого можуть так позбуться.