•  Не загравай зі злом

Не загравай зі злом! Будь пильною, дивись
на тремори земні і гуркоту відлунки.

•  Автори, які вже не повернуться

Автори, які вже не повернуться,
Ті, чиї сліди давно завіяно...

•  Софія

Заговорила кодом українським –
безшумно сірі стіни розійшлися,

•  ФБ

Не стрималась.

•  Народи-хмари йшли у небуття

Народи-хмари йшли у небуття,
по собі не залишивши нічого...

•  Спостерігаючи світові тенденції

Куди іще тікать? Перемагає глупство.
«Новий звитяжний світ»* -- це гасла і борня.

•  Гроти

Далека від красот манливої природи,
підтримуєш вагу щоденного буття,

•  Раніше...

Раніше – нікуди без книжки в руках,
ідей обнадійливих прядив,

•  Регресія

Коли тікає глузд, тоді згасає світло,
слизька гаряча ніч розчахує свій зів,

•  Дарунки

Вона дари вернула пам’ятні твої,
дбайливо обрані, довірені, знайомі...

•  Із карнавалом -- самота

Нема з ким вести діалог,
мінятись скарбом із кишень,

•  Лицар без батьківщини

Немов підбитий Сірано*, на глум узятий Дон Кіхот,
Крізь підлий натовп гомінкий я пронесу свою біду.

•  ПОЇЗД, АБО ДОВЛІЄ ДНЕВІ ЗЛОБА ЙОГО

О переможна і стрімка прямолінійність,
з якою в русі залишається позаду

•  Зайнялася пожежна блакить (переклад)

Зайнялася пожежна блакить,
З рідним краєм забулось прощання.

•  Втрата

Куди поділась та кохана цілість,
що дихала, любила і шукала

•  Стоїть німа обпльована країна

Стоїть німа обпльована країна,
віджевріли надії і слова,

•  Небесні корені

Коли підземні сили коливають
Пухкі чарунки карликових гнізд,

•  Час

Чи прямий, як стріла, чи петель пелюстки --
що ми знаєм про час? про віки -- як вінки?

•  Оплакую Європи дивну смерть

Оплакую Європи дивну смерть*,
розмислюю про вежу Вавілонську.

•  Буденності благословенні жорна

цю мить, здається, бачила вві сні
(і упізнання вразило, як хворість),

•  Тривога

Мчать просвітки межи стовбурів дерев,
насторожено пульсує кожен нерв.

•  Всі ідеї – птахи

Всі ідеї – птахи, що летять до сильця.
Очеретом блакитним здіймаються вени.

•  Розкуркулення (фото* 1930-х рр., с. Удачне, Донбас)

Якби я не бачила їх, я б жила в «сьогодні», і тільки.
якби я не бачила їх, так начебто їх не було...

•  Служити моді?

Служити моді? Відмовляюсь.
Вона невдячна і пуста,

•  Споріднені душі

Споріднені душі на спінених конях
стриміли крізь час і пустелі безсоння,

•  Голоси

Він ріс життєлюбом, високим і гарним,
невпинно дотепним, чарівно-свавільним...

•  Все дороге тобі

Все дороге тобі крізь пальці витікає,
було, здавалось, а подивишся – немає.

•  Без жару пристрасті

Без жару пристрасті, із тихим розумінням
я напишу тобі чи віддано промовчу,

•  Я дружбу вищою вважала за любов

Я дружбу вищою вважала за любов.
У серці відданість видзвонювала лунко,

•  Ця рубінова мова

Ця рубінова мова – вино в кришталі,
бархат уст і розбурханий шепіт,

•  Бруківка намірів

Бруківка намірів залишилась по смерті,
бруківка намірів – і більше не вдалося...

•  Поставити на карту – і програти

Поставити на карту – і програти,
бо спомин давньолітній підморгнув,

•  Спить пес

Спить пес, і коло нього спить тривога,
і тчеться сірувате світло дня.

•  Імпресії

Виткі, роздмухані, розбиті
сніжать повз білі відчуття

•  О. (3)

Якби могла до тебе притулитись,
Мене б ніякі далі не зманили,

•  Вітряки твоїх думок (переклад)

Кругові
Ніби в колі коліщата, як спіралі висхідні

•  І смерті не бути володарем (переклад)

Ділан Томас

•  І хочеться сказать собі

І хочеться сказать собі: пожди.
Нехай життя прокочується мимо,

•  Без відповідей

Чи вирваний шматок
років твоїх уряд

•  І «вічна пам’ять», і «не забудем»

І «вічна пам’ять», і «не забудем»,
але забудуть і не згадають.

•  Не помилитись

Складніш знайти гармонію в світах,
коли «вільніші» люди і стихії.

•  Старі газети

Cтарі газети. Вижовтілі крильця
метеликів, затиснутих у часі;

•  Стрічались. Лагідно всміхались

Стрічались. Лагідно всміхались.
Розпитували. Обіймались.

•  Коли замислив він тебе

За гранню доброго і злого, де позавидимість гуде,
зросла раптова примха Бога, коли замислив він тебе,

•  Їм байдуже, що нас вбивають

Їм байдуже, що нас вбивають,
тим юнакам, що я їх знала

•  Поминання

Линуть душі до священних берегів...
Після спраглого земного перестою

•  Зве листя зелене (переклад)

Це час, щоби жати, пора, щоби сіять,
зве листя зелене крізь далі й роки.

•  Дороті Паркер і невідомий автор (вільний переклад)

ПІДСУМОК Дороті Паркер

•  Ти хвиля і частка

Ти хвиля і частка, ти частка і хвиля.
У різноголосся щоранку улившись,

•  Услід

Кількасот нічних годин -- найсолодша із пісень.
Веретено споминань. Коло серця – Божий схлип.

•  Серце, забудь свої мрії

Серце, забудь свої мрії,
Спрагло за хмари не рвися,

•  Сонячний хлопчик (переклад)* **

Покинутий песик – в густих порохах --
застиг, непорушно-стійкий,

•  Не знаю

-- Де ти мандруєш? Де ти пропала?
-- На роздоріжжях у хмарі буденності:

•  Після Вегасу*

Що це було -- тяжкий урок
чи попередження суворе?

•  Вегас 2017*

З хащі гілок дивляться очі:
чорні яблука

•  ...І страшно

Під ліхтарями — тепло, непорушно,
немов у ваті.

•  Пломінці

Новинами зіжмакані думки
   впиваються, примушують до росту.

•  ...Із залишків загиблої любові

Це — час відталих і щасливих сліз
(хто вигадав, що плачуть тільки в горі?),

•  Чи ми зустрінемось в садах

Чи ми зустрінемось в садах,
отих небесних, на дозвіллі,

•  В минулість кохання чужого упасти

В минулість кохання чужого упасти,
тужити за їхнім утраченим раєм,

•  Під незагойне, рване небо

Під незагойне, рване небо,
де буря з посвистом гуде,

•  Якби

Куди полинула любов,
   коли не стрілись більше руки,

•  О ти, життя солодка таємнице! (переклад)*

О ти, життя солодка таємнице!
Нарешті, зрозумілий мені зміст

•  Напередодні прощання (старому другові)

Все більш розпливається значення слів і речей,
і тоне у далечі погляд коханих очей.

•  Люди б'ються*

Люди б’ються за міфи, ідеї, фантоми,
за портрет у піску на краю океану,

•  Нічна западина. Сповільнення годин

Нічна западина. Сповільнення годин.
Душа теплішає у стані перемовин,

•  Сяйні лимони в крижаній воді

Сяйні лимони в крижаній воді
виловлюю замерзлими руками,

•  Ясніє свято пряжкою століть

Химерними сплетіннями вогнів,
буденносте, лови дитячу казку,

•  Розчуленість*

ФІГУРКИ НА СЕРВАНТІ

•  Він поруч, але вся його душа...

Він поруч, але вся його душа
обвіяна холодними вітрами,

•  Куди ж ти дивився, Господи?

(пам’яті членів артистичного товариства та їхніх гостей, які загинули в пожежі 2 грудня)

•  О, скільки їх з’явилось і пішло!

О, скільки їх з’явилось і пішло,
розкидавши заплутані відбитки

•  Світ Дікенса. Коричнева пастель

Світ Дікенса. Коричнева пастель.
Свіча, скорботно схилене обличчя.

•  Останкіно

Неначе зграя, вчувши кров,
надсадно бреше,

•  Коли страждаєш, і мовчиш...

Коли страждаєш, і мовчиш,
і бережеш безсилля звичне,

•  Я обіцяла бути — й не була

Я обіцяла бути — й не була,
приїхати хотіла — й не з’явилась.

•  Стан опісля

Земля під ногами—хмара,
Світло—як білий шовк,

•  По Хелоуїн-і — дощ з самого ранку

По Хелоуїн-і — дощ з самого ранку...
Усміхнені опудала промокли

•  У світі, німому, як здиблений айсберг

У світі, німому, як здиблений айсберг,
ми всі обдаровані (так видається)

•  Відкриті архіви

Як уціліли їх сліди?
Піщаним змієм шарудить

•  Ця тиша ночі — як ріка

Ця тиша ночі — як ріка, як покривало з оксамиту.
Якою хвилею чи сном тебе принесено сюди?

•  Світе вечірній, із синього скла!

Світе вечірній, із синього скла,
День мій невтолений, у запитаннях!

•  Catcher in the rye*

Am I your keeper оn this Earth? Аm I your “catcher in the rye”?*
Is it my duty to explore your land of permanent despair?

•  За Вашим часом це було вже пізно

За Вашим часом це було вже пізно.
О тій порі не слід було дзвонити,

•  Коли мине зачарування

Коли мине зачарування,
чи ти любитимеш мене?

•  Озвався Бог живим серцебиттям

Озвався Бог живим серцебиттям
дерев, які щовечора минаю.

•  Розпадається все на пісок і вітрила

Розпадається все на пісок і вітрила,
на скорбот якорі і на відгомін щастя,

•  Немає заборон—немає правил

Немає заборон—немає правил,
у космосі нема орієнтирів,

•  Щонеділі

...Cпізнюєшся в церкву (стиснуте каміння
бруку --горбкувате, мов життя)

•  Байдуже пишеш – відповідь приходить

Байдуже пишеш – відповідь приходить,
вкладаєш душу – слова не почуєш.

•  Портрети

...І виплакатись, знаючи, що – всує,
бо не повернеш той життєвий цвіт.

•  Залишеним друзям

Я зникну на роки і на країни,
Стривожена, без цілі і керма.

•  Комахами дрібними на вітрах

Комахами дрібними на вітрах,
захопленими в кручені потоки,

•  Дорватись до книжок

Дорватись до книжок, перегортати
заглиблено – у кріслі, на колінах,

•  Здрастуй, тишо...

Здрастуй, тишо—і трояндо запашна!
Здрастуй, ноче—і сюрчання цвіркунів!

•  Куди зникли всі квіти? (переклад)

Куди зникли всі квіти? Стільки часу спливло.
Куди зникли всі квіти? Зникли давно.

•  Неспокій

Неспокій мій ховається між слів.
Вітрила напівсферами тугими,

•  Г.П. (прикутій до ліжка)

З необхідності виникла дружба між нами
(і у долях--ніким не сподівана зв’язність),

•  Твердий горішок

Як ворог не вступається нітрішки
І лють його не можна загасить,

•  І вигляд зроби, що її ти не бачиш (переклад)

Вона наближається – вдай, що не бачиш,
серце моє,

•  На гострих піках сяючих ідей

На гострих піках сяючих ідей
чи встигнеш запідозрити підміну,

•  Я тиші жду

Я тиші жду, коли б розтанув хор
і запитання в намірі б зостались,

•  Немов форель в потоці

Сліпуче плетиво повітряних ниток,
навперебій містками з’єднаних думок,

•  До себе приміряєм смерть

До себе приміряєм смерть—
чи довго це? чи швидко?

•  Двійник

Життя свого пройшовши половину
(напевно — більше, та не в тому річ),

•  Щасливо усміхаються з дисплея...

Благав він — і ожила Галатея.
Постав «новий хоробрий»* без границь.

•  Які ми судді?

Які ми судді? Що ми знаєм?

•  Мир тоді настає

Мир тоді настає, коли ти вже про нього не мрієш,
коли ти вже не молишся різним у світі богам.

•  О. (2)

Це не краплі дощу стугоніли по ринвах,
Це хвилини пливли, це стікало життя.

•  Подрузі, втраченій в дорозі

Як всі були ми «росіяни»,
із мови судячи, тоді

•  Дерево в тумані

Небо дощовите. Сірувата днина.
Змочений росою килим трав’яний.

•  Хоч дивне

Хоч дивне, але кращого не буде
побічного немріяного щастя,

•  Мости історії

Зариті в мох історії мости --
провалені, щербаті, непрохідні...

•  Він мав продовження — дитячий наш роман

Він мав продовження — дитячий наш роман.
Був страх засвідчити сумні тілесні зміни

•  Я слухаю нічну порожню мушлю

Я слухаю нічну порожню мушлю
у плямах і прожилках синюватих

•  Назад до Джейн

Хапатися, давати інструктаж,
ключі шукати, трубку телефону...

•  Охапки полевых цветов

Охапки полевых цветов—
всем, кто стоит на рубеже

•  Навчи мене не сперечатись, або молитва про здатність до пасивного опору

Навчи мене не сперечатись —
— крізь запітнілі крильця лінз

•  Червневий вітер

Чудес не буде — лиш червневий вітер
підноситиме випрану білизну

•  Тиняюся, як пісня Сольвейг

Тиняюся, як пісня Сольвейг – загублено і мелодійно,
а ти, Пер Гюнте, все у мандрах, на списах зраджених сердець.

•  Шнурами змій розстрільні списки...(Биківня)

Шнурами змій розстрільні списки
повзуть мовчазно в звивах літ.

•  Час мінливості і непевності

Час мінливості і непевності,
мов сипучі піски -- реальності,

•  Підхопи мене, мить

Підхопи мене, мить, на похилій ілюзій,
На межі непривітного серцю прозріння,

•  Лиш той повірив би мені...

Ніколи не кружляти сном,
в якому б Він мене чекав?

•  Не вір словам --слова нас розділили

Не вір словам – слова нас розділили,
знекровили двобічністю понять,

•  Пересмішник

Свистить і щебече, кує і скрегоче,
витьохкує вправно, милуючи слух,

•  Настане час...

Настане час — і зміни заберуть
цю містику стрімкого упізнання

•  Вона

Вона буває метушлива, з нервовим сміхом недоречним,
книжок роками не читає і не вжива розумних слів,

•  Здавалося, в душі є стільки сил

Здавалося, в душі є стільки сил,
що можемо всі драми пережити,

•  Запустіння*

За рік без людей заніміють стежки,
село бур’яни покрадуть,

•  Недоростки

Новини, страх і поголоски –
і ти міркуєш день-у-день

•  Страсний тиждень

І спала я, і плакала вві сні
під лампами безжалісного слідства,

•  Я покинула себе

Я покинула себе і у тобі заблукала,
А твоя мені країна вдвоє краща, ніж моя.

•  Я у печерах пам'яті своєї

Я у печерах пам’яті своєї
в цю ніч блукала довго із тобою.

•  Колиска теплого дощу

Колиска теплого дощу—
У плиннім шелесті первиннім,

•  Я визнаю одразу --ти правий

Я визнаю одразу --ти правий
джерельною гіркою правотою.

•  Страшний момент, коли цілує сонце

Страшний момент, коли цілує сонце,
бо знаєш—після цього буде морок.

•  О. (1)

Коли ідеш до маминого поля
дорогою, що сива від морозу,

•  Прощання з кавою

О, шляк би трафив цю турецьку каву!
Навколо після неї –все не так.

•  В цю герметичну теплу ніч

В цю герметичну теплу ніч,
у скрині запахів і тиші

•  Молодість --космічний корабель

Молодість –космічний корабель;
радісне і збуджене, стогриве

•  Ользі, або чоловіки в стосунках полохливі

(під враженням від мемуарів та щоденників О. Кобилянської «Слова зворушеного серця», «Дніпро», 1982).

•  Ти кажеш мені --правда переможе (песимістичне)

Ти кажеш мені — правда переможе.
Вона перемагає або ні.

•  Сім'я з тамтої сторони

Сьогодні знов розлігся крик у тій сім’ї через дорогу.
З гаражних піднятих дверей котились каменем слова.

•  Переможці (досвід античності)

Перемагає бог війни, перемагає груба сила.
Ахейців лютим торжеством кривавий вітер налетів.

•  Подруги на Подолі (у 80-х рр.)

(пам’яті Поліни і Христини)

•  Палата розбитих сердець

Я дзвоню їй —вона не бере телефон,
передзвонює —голос ледь чути.

•  Доки слово не сказане

Доки слово* не сказане, ти – не абсурд, не невдаха,
Ти ще просто блукаєш в розхристанім вітром житті.

•  Картки, і PIN-и, і паролі...

Картки, і PIN-и, і паролі,
і кабелі, що «не від того»...

•  Немічний лицар

Ви написали мені лист з дитинства знаною рукою
(непевні літери у нім були знекровлено-хисткі),

•  З родинного альбому

Верталися назад на батьківщину
з сусідньої чужої чужини.

•  Прибудуть стиглі вечори

Прибудуть стиглі вечори,
з дороги пильні прохачі,

•  Бензозаправка

Цей вечір став вмістилищем утрат,
Обманутих бажань, нерозуміння.

•  He was the coldest S-O-B

He was the coldest S-O-B,
who had a warm and friendly smile,

•  Дитинство (Позаду мовчазного піаніно)

Позаду мовчазного піаніно,
де затишно і злегка павутинно,

•  І Львів не той, і Київ спить

І Львів не той, і Київ спить,
нервовим спазмом перейнятий.

•  Дерева (вільний переклад)

Не знайдеш в світі жодної поеми,
Яка могла б із деревом зрівнятись,

•  Смерть від формальностей звільня

Смерть від формальностей звільня,
І коли сліз мені не стало,

•  Олені на дорозі

Людяність –неначе те казкове диво
в вимірах асфальтових пустель.

•  Піти і повернутись

Піти на гамірний базар,
в різноголосся лайок, жартів,

•  Коли свою земну закінчать путь

Коли свою земну закінчать путь,
нехай святяться, Боже триєдиний,

•  Ти мовчиш -- невже все безнадійно?

Ти мовчиш—невже все безнадійно?
День-у-день тріпочемось безкрило.

•  На картини Е.Хоппера

Поміж життєвими сюжетами—холодне скло в панельних стінах,
В кафе стоять порожні столики, де двоє нудяться розсіяно.

•  Як нудно робить необхідне!

Як нудно робить необхідне!
Я краще робитиму зайве.

•  Прогулянка з місяцем

Той місяць ізбоку ішов невідступно,
ставав, коли я зупинялась,

•  O leave me my illusion

O leave me my illusion, dear sir!
It’s such a dreary world without your presence.

•  Як дерево огненне у вікні

Як дерево огненне у вікні,
так я збираю фібрами коріння

•  Ті перші*

Ті перші, що стали на захист країни,
яка розгубилась, завмерла, змаліла,

•  У свята

Буденність -- зорана рілля,
де серце ниділо на споді,

•  Не зникай

Як бідне серце стрепенулось, лиш тільки ти промовив слово,
як заяснів холодний вечір і підморгнули ліхтарі!

•  Ми з нею подруги--сто літ

Ми з нею подруги—сто літ, і двісті літ вона-- киянка,
і розмовляли ми завжди російською, як мало бути,

•  Сфера відкрилася...

Сфера відкрилася вищих частот,
світ захлинається від розуміння

•  Лабіринт

Коли сльоза холоне на щоці,
прийди нечутно, ангеле спасіння,

•  He didn't break the spell

He didn’t break the spell, the same as many others.
My hopes were dashed again, but still to my surprise,

•  То змін нема, а то багато

То змін нема, а то багато—
різноголосся, біль і страх.

•  Швачка

Схилилась мовчки над шиттям,
щоб про життя своє гадати,

•  Все згідно з планом

Все згідно з планом— серця свіжий щем
і слово «ні», підсвічене екраном,

•  Кінець року

Нічне холодне небо, в’язь зірок,
скляних гірлянд усміхнені вітання,

•  На вірш В. Сосюри ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ!

Нікого ніхто не любив за декретом,
за закликом чи за наказом,

•  Ця дівчинка в червонім сарафані

Ця дівчинка в червонім сарафані—
вона хотіла, щоб її любили,

•  Не буде С ЛЁГКИМ ПАРОМ у цю ніч

Не буде «С лёгким паром» у цю ніч.
«Служебного романа» теж не буде*.

•  Ти знаєш, кохане...(розмова із серцем)

Ти знаєш, кохане, що цього не буде—
ми так вже про це говорили багато!

•  Як везли назад його, мертвого

Як везли назад його, мертвого,
голова тряслась на вибоїнах,

•  Жорсткі свободи правила учить

Жорсткі свободи правила учить--
неначе в крижану ступати воду,

•  Усмішка

І знову, по захмарених роках,
коли із неминучим мирить досвід,

•  Звірятка

Як рада я їм служити, пухнастим отим звіряткам!
Для них відчиняти двері, хоч поруч є kitty door,

•  Земля питає збурена--коли

Земля питає збурена—коли,
душа питає зболена—коли,

•  Невидимі

Навколо нас не дихають, стоять
громадою згуртовано-німою,

•  Молитва перед вмиканням комп'ютера

Не дай Господь зайти мені на сайт
і прорости у нім коментарями,

•  Себе полюби, мій народе

Ніхто тобі, знай, не завадить сповна
любити себе, українцю.

•  Серце жінки

Тому і не навчилась вибирати,
бо їй усе здавалося—це гріх:

•  Танець

Вони нанизуються колом на хід невидимої нитки
і спільним рухом поступають-- вперед, назад, на крок убік.

•  Крихітка Цахес (O Fortuna)

Зло тримає нас в чеканні, у бунтуючій тривозі,
аутичне і безбарвне, із лицем мучної маски.

•  Гейша

Дріботять ощадні мої кроки; рівна, під кутом належним, спина
злегка нахиляється до тебе — гостя дорогого на цей вечір,—

•  Я--зло, яке вміє чекати ((монолог лідера)

Я --зло, яке вміє чекати
і бачити шанс у нагоді.

•  Ця мелодійність мови спокушає (самокритичне)

Ця мелодійність мови спокушає — і ось уже римуєш беззмістовність,
потуги непрацюючих амбіцій і виплески банальних сентиментів...

•  Я в драми рукотворені не граю

Я в драми рукотворені не граю.
Ми всі несем у собі —я і ти—

•  Мати й син (Україна й Росія в аспекті історичному та космічному)

Як лава--з гарячих відкритих ротів,
І як не своя--Україна.

•  Колесо часів, або—що є вісь?

З гори униз гуркоче колесо часів
і миготить тривожно спицями епох,

•  Коли рідшає пошта

Коли рідшає пошта, дзвінки і привіти,
і на двох не розділиш підслуханий жарт,

•  Почти по Фрейду

Умный Фрейд в просветлённом старании
бросил нас в непростой круговерти:

•  Мег вийшла із душу

Мег вийшла із душу, рум’яна й пахуча.
Джон митись іде після неї.

•  А може, легше померти?

А може, легше померти? Надіятись на воскресіння?
Священний Грааль безсмертя хто впевнений, що заслужив?

•  Синій колір

Синій колір—колір смутку і далекої дороги,
ліхтарів, сумних, як птиці, сплячих вервечкою авто,

•  Колишня однокласниця, львів'янка

Колишня однокласниця, львів’янка
знайшла мене, приїхавши у Київ,

•  О, краще б я, вступаючи в життя

О, краще б я, вступаючи в життя,
вхопила дар взаємної любові—

•  Камінь

Зрухнувся сірий камінь, покотився
з крутої, непривітної гори,

•  Коли звертаюсь я на Ви

Коли звертаюсь я на «Ви»--до багатьох говорю, схожих
на Вас, хто в вимірах своїх мене б, блукаючи, зустрів.

•  Suzie

Four husbands and six children—and alone.
“Don’t leave this one” (I begged her)-- “I’ll OD*”.

•  Вандея

Розмите світло відмира крізь товщу сірих вод Луари,
і затихає звук волань і реготи берегові...

•  О ти, у кому тиша і любов!

О ти, у кому тиша і любов!
Цю землю обіймаєш ти до втоми;

•  Мой друг, учи повадки зла

Мой друг, учи повадки зла. Жизнь не даёт спасенье даром.
И миллионы до тебя бросали в небо вопли гнева,

•  Смерть, пританцьовуючи, суне по землі

Смерть, пританцьовуючи, суне по землі, у дзеркальці милуючись собою
(гніздовища людей під каблуками тріщать, немов горіхові шкарлупи),

•  На концерті

Співає музика і плаче,
Переливається за межі почуття.

•  Благословен

Благословен,
хто не сприяв навальній силі,

•  Катари

Тоді, як гинули катари,
стовпи стояли вогняні

•  В останні хвилини

В останні хвилини їм зла не бажай.
Їх крики брутальні, і звужені очі,

•  Страшна казка

...І буде твій ворог безжальний і хитрий.
В болотній гарячці, отруйнім повітрі,

•  Лушпинням слів засмічено думки

Лушпинням слів засмічено думки,
порожній пафос виїв серцевину,

•  Розмова з істотами ночі

Приспіть моє серце—вечірня годино,
чорних дерев розперезаний дух,

•  Есть романтика нетерпимости

Есть романтика нетерпимости—
трубку бросить, руки не подать,

•  Ніхто не вчив нас падати, малих

Ніхто не вчив нас падати, малих,
клубочком покотитися на мати,

•  Два поэта, или Всё на свете--только песня на украинском языке (поэту Л. Киселёву, 1946-1968)

Эпиграф 1--И. Бродский, эпиграф 2--Л. Киселёв

•  Старий записник

Цей старий записник ніби з мертвих воскрес,
повний стертих імен, застарілих адрес,

•  Боже, храни нетерплячих

Боже, храни нетерплячих,
тих, що їм ворог—чекання,

•  Сніг падав

Сніг падав на спини терплячих трамваїв,
на зошити, списані з краю до краю,

•  Як заєць ходив топитись (за мотивами української народної байки)

Іде по лісі заєць, вмивається сльозами,
Іде на став топитись, хоч знає, що це гріх.

•  De profundis* (несучи портрет Сталіна)

Ти знаєш, а з догмами—легше,
життя було... непогане,

•  Страх, або бабушка тримає на шнурочку

«Бабушка» тримає на шнурочку
світ, що був простим і зрозумілим.

•  Гойдатися в колисці натяків

Гойдатися в колисці натяків,
напівшукань, напіввідвертості,

•  Якби себе ми шанували

Якби себе ми шанували
в дорожній куряві років,

•  Груди--напнуте вітрило

Груди—напнуте вітрило!
Упирається у спину

•  Невже умре ця мова ніжнорука...

Невже умре ця мова ніжнорука
і світ її ніколи не оцінить,

•  Функціонери

(гра для дорослих у серйозних установах)

•  Той, хто скраю

Коли ти в натовпі стоїш--і вир людський навколо тебе,
і поєднавшись з усіма,ти в ейфорії, як в бою,

•  О ніченько, солодка і жадана!

О ніченько, солодка і жадана!
Здається, все довершу, що не встигла,

•  Я олів'є на свята не кришу...

Я «олів’є на свята не кришу,
не добираю в дзеркалі обнови

•  В нічнім тумані ліхтарі

В нічнім тумані ліхтарі,
і зачепившись за деталь—

•  Що буде, те буде

Що буде, те буде. Уклін перед Богом,
і гідність—для себе, сусідів і світу.

•  Короткий український ренесанс*

Короткий український ренесанс
шестидесятих і семидесятих...

•  А ті, хто з нами однієї крові...

А ті, хто з нами однієї крові,
одного роду, спільного дитинства—

•  «Життя—театр", -- сказав поет

«Життя—театр, -- сказав поет, -- в якому люди—лиш актори,
всі ролі завчені давно, слова — лиш звук, реальність --сон.

•  Наші втрати

Ворожбою чи обманом—не сказати—
Розливаються туманом наші втрати.

•  Пустуни

А пам’ять плугом вивертає скиби
минулого, яке не повернуть,

•  Який є простір в німоті!

Який є простір в німоті, який протяжний білий шовк!
Вгорнусь у нього з головою і пропуcкатиму крізь пальці.

•  Сповинуті в тумані

Що Бог нам присудив в своєму плані?
Як ляжуть карти долі на столі?

•  Дніпро печаль мою обмиє

Дніпро печаль мою обмиє
(а вітер висушить лице),