•  ПИЛ

Були у нього злети і падіння,
Але найбільше він хотів летіти від землі,

•  Іллюзії

Ми з тобою роками будували іллюзії,
Того, що ми поруч,

•  Сумна історія

Лишився час, щоб тільки
До тебе прийти,

•  Куля

Пролітала куля понад землею
Не надто високо,

•  Зірка упала

Зірка упала і я підняв її,
Прагнучи птахом пустити у небо,

•  Вино

Терти лід сонцем,
Крихким, як замерзла вода,

•  Волосся дощу

Волосся дощу спадає на скроні хмар
І стає мені знову так гаряче-гаряче

•  Взяток зі снів

Якби я хотів хоч щось взяти
В реальність зі своїх снів,

•  Втеча

Зорі тікають за хмару від хижих пазурів
Обвугленого дерева з корою, як зміїна луска,

•  Ранкове сонце

Ранкове сонце випиває пролиту кров на світанку,
Коли та стає сестрою землі чорноокої,

•  Трава

Коли я сплю
Я не топчу траву.

•  Каравани місячної пряжі

Каравани місячної пряжі
Рухаються далі на пил за Чумацьким Шляхом

•  Сонце по сходах

Сонце по сходах небесних спускається вниз,
Ми забуваєм надовго про сонні повіки свої.

•  Вода

Зупини своє серце на березі річки,
Ця вода, наче кров стугонить і без нього.

•  Камінь

Неможливо не йти далі,
Якщо на дорозі камінь.

•  Відболіло

Тихо-тихо дзюрчать струмки,
Зваблюють сонце іскритися.

•  Земля і крига

Крига розгублено притулилася
До відігрітої сонцем землі,

•  Залізне дерево

Залізному дереву видно тепер рости.
Залізне дерево липне до хмар,

•  Ті слова

Ті слова, що лишилось тоді несказані
Я скажу-не скажу сьогодні,

•  Клубок

Де тонко, там рветься,
А тонко є скрізь.

•  Мовчати

Набрати у рот води і уперто мовчати,
Говорити тільки тоді, коли дуже хочеться.

•  Дзеркало

Я дивлюся крізь дзеркало у вічі собі,
Сонячний промінь засліплює погляд.

•  Дощ, якого не було

А може його ніколи і не було
Завітреного дощу, всотаного у почервонілі обличчя.

•  Дивно

Дивно, що сніг знов розтоплюється, але не стає молоком,
Дивно, що кров ця червона, але не калина,

•  Світогляд

Знову у мій світогляд вбудована ніч,
Тіні зникають, коли я дивлюся на місяць,

•  Віск

Слова перетоплюються, ніби віск
І стікають у чашку з водою,

•  Вогонь серця

Запали моє серце,
Якщо і справді вогонь у твої волі,

•  Сріблястий пес

Накажи зорям падати,
Наче лунким яблукам,

•  Зелена ящірка

Зелена ящірка
Канула у золотий сон,

•  Сон розуму

Усе, що здавалось розумним
Поснуло глибоким сном

•  Сон розуму

Усе, що здавалось розумним
Поснуло глибоким сном

•  Джаз

Здається тиша глянцевою, як тобі журнал,
Коли ковтає ніч чиїсь нерівності у черева кути.

•  Черевики

Я стою на льоду і думаю,
Що швидше станеться:

•  Біла троянда

Торкнувся снігу
І відчув його опік на шкірі,

•  Лід

Биття серця у тілі значить, що ти живий,
Биття головою об лід доводить, що ти людина.

•  Дерево

Прихилюся до дерева,
У ньому є світло,

•  Завіса повік

Веселитися зранку
Пташкою на позеленілій гіллі

•  Думки минулого

Інколи вони приходять
Не ввечері, а вночі, —

•  Посмішка

Місто видавлює посмішку, ніби олію,
Я думаю скільки ж солі у нього на язиці,

•  Сірник

Запалений сірник є джерелом нетривалого вогню,
Який прагне лишитись із нами хоча б натрохи

•  Сліди

Мої ноги зоставляють відбитки на пилі,
Витрушеному із старих книг

•  Зоряні свічі

Зоряні свічі запалюють ніч,
Вона догорає і падає у ранковий сніг,

•  Кам'янистий берег

Кам'янистий берег точить річку мого життя,
Змикаючи її до вузесенького потічка,

•  Очі часу

Незбагненний час рухає доверху зубці своїх коліщат,
Ех би зупинити його, та подивитись химерному в вічі,

•  Абсолютна проза

Ваше химернородіє!
Звертаюсь до Вас якнайспантеличеніше,

•  Нагадай

Нагадай мені пришле розбавлене сонце,
Доки я десь у снах й не лечу наяву,

•  Зимове місто

Зимою, як і восени
Тремтиш, мов осиковий лист,

•  Часткова амнезія

Зима — це часткова амнезія літа,
Яке забуло підтримувати подароване нам колись тепло,

•  Зорі в чашці

У чашку з чаєм впали зорі,
Немов крупинки цукру з неба,

•  Зорі в чашці

У чашку чаю впали зорі,
Немов крупинки цукру з неба,

•  Вогонь і папір

Якби вогонь не згасав,
Можна було б і далі намарно писати сліпі рядки,

•  Хатинка

Хатинка висить вогником у нічній тиші,
Висить на пагорбах, покритих кущами,

•  Ріка під ногами

Ви будуєте те, що не варте і руйнування,
І коли я спиняюся тут, я не знаю куди приведуть мою думку мости,

•  Тиша на пагорбі

Будую на пагорбі свою тишу
Там де немає цього світу,

•  Турбота

Турбота одна,—
Безтурботно пережити зиму,

•  Тону на повні груди у вологім світлі ліхтарів

Тону на повні груди у вологім світлі ліхтарів
Де теплий жаль, де синя ніч минають, наче сон.

•  Нас ніхто більше тут вже не згадує

Нас ніхто більше тут вже не згадує,
Наше світло не світить в очах,

•  Зимова квітка

Кругом одне лиш передчуття морозу,
А посередині світу квітка росте,

•  Смуток

Слухаєш нелегкий час.. Так уважно, так дивно, так тонко,
Прислухаєшся до його наболілого писку, неначе до звуку скрипки,

•  Мовчання

Так дивно,
Слова крутяться у голові,

•  Місто дощу

Дощ пролився єдиними сльозами,
Які ми могли по собі заслужити

•  Політ уві сні

Цей політ цікавий, він неминуче возрадує моє око,
Коли я летітиму уві сні понад оцими дрімучими лісами,

•  Прийде зима

Спокою мені не дають ці дивні листи-телеграми,
Які ти присилаєш разом із опалим листям.

•  Подорожній

Ти ідеш, поранений враженням від втрати висохлої води,
Занурений у хмари, що проростають білою квіткою із землі,

•  Пролітаєш мимо

Пролітаєш мимо,
Протягом чи вітром,

•  Тримайте сніг!

Тримайте сніг!
Це білий птах,

•  Торкнуться наші ноги сотень тисяч битих кілометрів

Торкнуться наші ноги сотень тисяч битих кілометрів,
Коли ми підемо одного разу із тобою погулять світами,

•  Твої очі

Якби я тільки захотів побачити усю глибину твоїх очей,
Я би у ту мить, заплющивши свої повіки,

•  Морози

Свої перші рядки залишаю у пам'яті піску та вітру,
Там де уже на них очікують уламки моїх колишніх провідних зірок,

•  Чорне на білому

Якщо ти і справді хочеш до мене прийти,
Тоді відчуй мої незримі сліди,

•  Один

Знаєш, ти у цьому місті один,
Один, ніби останній листочок на яблуні або груші,

•  Дощ

Кілька днів потому із неба донизу летів дощ.
Я стояв і мружився від світла, якого не було коло сонця.

•  Зорі

Вночі у чорнім небі звично зорі-теслі,
Вмикають світло дивне і будують рами,

•  Спогади

Ти ховаєшся за світлом своїх очей
І я не знаю навіщо мені потрібні ці спогади-намистинки,

•  Листопад йде до літа

Листопад йде до літа, а не до зими,
Тільки літо - вино із майбутнього року,

•  Очі

Кругом так багато очей,
А хочеться буть наодинці.

•  Жовті очі листопаду

Жовті очі листопаду пильно слідкують за тобою,
Коли ти рухаєшся у біле лоно зими,

•  Несила

Ой несила пропадати весні, підточеній осінню, ніби яблуко червами!
Ох важко їй прокльовуватися з яйця зими, як із льодяної шкаралупи,

•  Несила

Несила пропадати весні, підточеній осінню, ніби яблуко червами,
Несила їй прокльовуватися із яйця зими, як із льодяної шкаралупи,

•  Передчуття снігу

В передчутті снігу забираєш собі тишу,
Ніби замерзлу у сні водяну вату,

•  Зорі

Зорі світять так рясно,
Що аж просяться у мою долоню.

•  Гра з образами

Гра з о́бразами
Скидається на надуману застарілу обра́зу,

•  Пір'їна

Деколи так важко шукати пір'їну птаха,
Що пролітав тут, упавши своєю тінню у озеро

•  Колекція осені

Колекція осені включає у себе холод і жовте листя.
Вона є неповною, коли у повітрі немає мряки

•  Витки неба

Закручені витки неба висять наді мною,
Їм байдуже зараз до мене, як і мені до них.

•  Червоний листочок

Листочок червоний:
Білі прожилки, ніби хребет,

•  Сурма

Незбудоване те, що навіки будуєш,
Недопите вино... Дописати б, рядки.

•  Крила

Коли відкриваються світи
Я закриваю свої очі,

•  Зустрінемося на кінчику вітру

Зустрінемося на кінчику вітру,
Що чатує свою вежу із слонової кістки,

•  Дерева осені

Чорні силуети дерев, поцятковані німими воронами,
Покриті останнім, іще необлетілим листям,

•  Наближення зими

Здиблені брови темного лісу чекають приходу зими,
Здивовано споглядаючи викорчовані вітром берези,

•  Ранок

Тьмяне світло
Блідого від холоду сонця

•  Дощ

Прокинувшись наодинці з дощем,
Я споглядаю небо за хмарами.

•  Роздуми

Срібний ранок, затоплений до краю полуденним сонцем,
Плавно переходить у мідний вечір.

•  Нічні образи

Хати виблискують в темряві
Затуманеними вікнами-світлячками

•  Нічний образ

Хати виблискують в темряві
Вікнами-світлячками,

•  Прогноз

Знову нам кажуть, що завтра над містом ітиме дощ,
Дехто говорить, що вірить не можна прогнозу синоптиків,

•  Хмари

Хмари ховають сонце,
Ніби кишені пальта — руки,

•  Посмішка сонця

Сонце ліпить насмішливу посмішку
На своїх сотнях тисяч мінливих облич,

•  Посмішка сонця

Сонце ліпить насмішливу посмішку
На своїх сотнях тисячах облич,

•  Важко мені знаходити ріки серед посухи

Важко мені знаходити ріки серед посухи,
Важко слова виводити, вивести щоб навік,

•  Повір мені

Повір мені, прошу, повір моїм словам,
Повір вмовлянням дурня, поглядам сліпого,

•  Уява

Захоплююся чиєюсь уявою, сам же, захоплений ранком,
Зненацька прокидаюся вдома із опрокиненим світлом

•  Сон

Сон шукає шпаринку у розумі,
Щоб проникнути туди комахою і залишитися до ранку.

•  Ти востаннє залишив цей світ, ніби сівши у човен

Ти востаннє залишив цей світ, ніби сівши у човен,
Мандрувати у надра чужої землі по холодній воді.

•  Віддай мені мою ніч

Віддай мені мою ніч
Доки в неї ще залишилася,

•  Вихід завжди є

Вихід завжди є, напевне знаю, навіть не один,
Перед нами всюди, сотні різних варіантів.

•  Відшукай свої зорі в моєму чудесному небі

Відшукай свої зорі в моєму чудесному небі,
Їх так мало, але всі вони яскравіші від інших,

•  Вся природа згорає дотла

Вся природа згорає дотла,
Жовтий колір стає упертим,

•  Моя осінь

Моя осінь приходить до мене не вперше:
Урожаєм картоплі і стиглих гарбузів;

•  Темно

Темно навколо — повна невидимість,
Чужі думки ховаються каменем попід водою.

•  Життя минає наше й ніби справді випадково

Життя минає наше й ніби справді випадково
Прийшов весною в світ ясний молочно-білий цвіт,

•  Я тону у кривих рядках

Я тону у кривих рядках
Малозрозумілої писемності,

•  Осінь

Осінь.
Ти ховаєш літо за семи замками

•  Зорі лишаю для тебе

Зорі лишаю для тебе,
А сам вирушаю з осіннім дощем,

•  Казки

В ранньому дитинстві батьки нам розповідають казки,
Тобто, тато і мама розказують своїм дітям різного роду небилиці,

•  Тінь ховається у мені

Тінь ховається у мені,
Я ховаюся у своїй тіні,

•  Рожева тиша сонної ріки

Рожева тиша сонної ріки,
Тобою живляться дощі й нічні тумани,

•  Закінчення літа

Літо скінчиться тоді,
Коли нам забракне тепла

•  Під нашим небом знову квіти зацвітуть

Під нашим небом знову квіти зацвітуть,
Під нашим небом птахи звиють собі гнізда,

•  Якщо не хочеш заходити

Якщо не хочеш заходити
Зупинись на порозі,

•  Дерево росте

Дерево росте...
Із самого центру землі

•  Чам принишкло дивиться на мене

Час принишкло дивиться на мене
Зі стрілок настінного годинника.

•  Я намагався відшукати зірки

Я намагався відшукати зірки
У холодній змокрілій траві,

•  Мости

На кожному кроці
Тебе зупиняють мости:

•  Місто на мене дивиться

Місто на мене дивиться
Бездонністю вогняних очей.

•  Я вдивляюся у вогонь

Я вдивляюся у вогонь,
І червоне багаття

•  Пошепки

Я вслухаюся у слова сказані пошепки
У час, коли світить сонце,

•  Збираю спогади по краплинах

Збираю спогади по краплинах
Нічної роси, що підморгує зорям.

•  Можливо вчора зорі іншими були

Можливо вчора зорі іншими були,
Коли вночі збирали ми росу у травах,

•  Мій сон, ніби чорний пес

Мій сон, ніби чорний пес
Лиже обличчя і руки,

•  Проза життя одягає на себе намисто

Проза життя одягає на себе намисто,
Червоне, як достигле кохання,

•  Літо і Осінь

Літо так швидко поспішає до Осені,
Наскільки це йому дозволяють сонячні промені,

•  Спека повсюди така, що злипається все, навіть час

Спека повсюди така, що злипається все, навіть час,
Парить нестерпно в кімнаті і жарить до костей надворі,

•  Я рахував зірки на небі

Я рахував зірки на небі,
Загорнувшись від людей у чорне пальто,

•  Пошук твого обличчя

Пошук твого обличчя починається
Десь у складках моєї пам'яті,

•  Скільки вітру заховано в крилах твоїх птахів

Скільки вітру заховано в крилах твоїх птахів,
Стільки ж ночей невичерпано твоїми обіймами

•  Вітер

Вітер хова щось в моєму волоссі,
Вітер шукає у лісі ожину,

•  Сріблястий ранок у туману просить молока

Сріблястий ранок у туману просить молока,
Чорнява ніч пішла кудись ковтнувши меду,

•  Твоє життя достигає у липні

Твоє життя достигає у липні
Набираючи усіх своїх обертів

•  Перемога

Що важить чиясь перемога
Коли він стоїть на п'єдесталі

•  Місто

Точка неповернення уже на своєму місці
Її початок за рогом наступної вулиці

•  Зчорніле небо тихо сонну річку

Зчорніле небо тихо сонну річку,
Торкає вітром ніжно, як рукою,

•  Небесні артерії сповнені краплями мороку і дощу

Небесні артерії сповнені краплями мороку і дощу,
Гонять воду, як кров загустілу порізану венами.

•  Німого серця приспана печаль

Німого серця приспана печаль,
Рахує у дороги сотні кілометрів,

•  Десь на межі сутінок і безмежної темряви

Десь на межі сутінок і безмежної темряви
Пливе ніч у солодкому місячному молоці,

•  П'ять недоспаних хвилин

П'ять недоспаних хвилин,
Як половина непрожитого життя,

•  День змішує біле акацієве молоко із вечірніми сутінками

День змішує біле акацієве молоко із вечірніми сутінками,
Випиває це, як снодійне і лягає за горизонтом у свою постіль,

•  Слова твої старі шукаю в нових звуках

Слова твої старі шукаю в нових звуках,
На землю вечір ніжно пелюстками опада.

•  Твоє обличчя зіткане із втоми

Твоє обличчя зіткане із втоми,
Чужого міста, що каштанами цвіте.

•  В кінці кінців для нас усіх не так уже й важливо

В кінці кінців для нас усіх не так уже й важливо,
Чому в годиннику крутитись перестануть коліщата,

•  Дощі вливалися чорнилами в калюжі

Дощі вливалися чорнилами в калюжі,
Байдужим холодом пронизуючи літо.

•  Весна закінчилась в каштанах

Весна закінчилась в каштанах,
На мокрих травах просихає літо,

•  Все те, в що продовжую й досі я вірить

Все те, в що продовжую й досі я вірить,
У враженнях снів є і в зірваних квітах,

•  Дощам підставивши порепане обличчя

Дощам підставивши порепане обличчя,
Земля засохла спрагло краплі ловить.

•  Я не знаю нащо це комусь потрібно

Я не знаю нащо це комусь потрібно,
Тільки так уже шляхи мої сплелись,

•  Згорало марно тихе світло сонних ліхтарів

Згорало марно тихе світло сонних ліхтарів,
Верба вплітала в коси місячне проміння,

•  Немов дитятко на міцні батьківські плечі

Немов дитятко на міцні батьківські плечі,
Багряне сонечко всідається землі на комір,

•  Проростає тиша поміж трав зелених

Проростає тиша поміж трав зелених,
Поміж трав зелених, що чорніють вмить,

•  Де б я іще міг тебе побачити і коли б я тебе зустрів

Де б я іще міг тебе побачити і коли б я тебе зустрів,
Прагнучи комусь дарувати квіти, ті, що виросли навесні,

•  Ніхто з них не знав, як залишитися на видноті

Ніхто з них не знав, як залишитися на видноті,
Талі сніжинки холодні забуті зимою при втечі,

•  Повна відсутність симетрії врізається в очі до самих зіниць

Повна відсутність симетрії врізається в очі до самих зіниць,
Промокле взуття обтяжіло з ногами до стану цілковитої невагомості.

•  Хмари сірі на неба блакиті

Хмари сірі на неба блакиті,
За берест чіпляють кривий,

•  Я не знайду собі покою у гаях квітучих

Я не знайду собі покою у гаях квітучих,
І своє лихо не присплю я в гущині лісів,

•  Ніжний шепіт весни, ніби дощ шелестить

Ніжний шепіт весни, ніби дощ шелестить,
Не змовка, не стиха ні на мить, ні на мить.

•  Ти добре виглядаєш на червоному фоні

Ти добре виглядаєш на червоному фоні,
Особливо тоді, коли довгі ночі холонуть,

•  Уже не прагнучи нікому більше догодити

Уже не прагнучи нікому більше догодити,
Сиджу один удома і пишу свої вірші,

•  Колючий сніг розтанув і потріскались льоди

Колючий сніг розтанув і потріскались льоди,
Холодна мряка буде литись до самого квітня,

•  Стікає часом запотіле літо і за спинами лежить хрустка зима

Стікає часом запотіле літо і за спинами лежить хрустка зима,
Хай змиє все дощем й потому буде тільки те, чого у нас нема,

•  Спека наступить швидко

Спека наступить швидко,
Пальці дощу за комір.

•  Куриться небо зорянистим пилом

Куриться небо зорянистим пилом,
Сідає пава-ніч у купіль із хмарин,

•  Навіщо знов лічити в небі синьому птахів

Навіщо знов лічити в небі синьому птахів?
Для чого спогади шукати й ворошить минуле?

•  Залиши мене там, залиши

Залиши мене там, залиши,
Де всі вигадки, зорі і міти.

•  Слова мої повисли комом у безбарвній тиші

Слова мої повисли комом у безбарвній тиші,
Усі думки зненацька стали неважливі і малі,

•  Чомусь так швидко сонце хилиться кудись донизу

Чомусь так швидко сонце хилиться кудись донизу,
Скриплять небесні двері — відчиняють горизонт,

•  Оскільки час нас більше не тривожить

Оскільки час нас більше не тривожить,
А йти впотьмах відважиться не кожен,

•  Сонце пригріває тихо-тихо

Сонце пригріває тихо-тихо,
Віє вітер чистий, як сльоза,

•  Рухатись тільки униз

Рухатись тільки униз в зимову природу мертву,
Литись дощами й іти, не бути більше упертим.

•  Можливо ми зустрінемось колись

Можливо ми зустрінемось колись. Усе можливо,
У день, коли жарітиме асфальт, чи буде лити злива.

•  Стара верба гнучким дощем повисла

Стара верба гнучким дощем повисла,
Зелене листя вперто тулить до землі,

•  Старий собі читаю календар

Старий собі читаю календар,
Сумну історію життєвих віх,

•  Вологих зір туман і темряви холодної прихід

Вологих зір туман і темряви холодної прихід,
Де дощик тихий буде в пустку ночі моросити,

•  Здіймався тихо золотавий вечір

Здіймався тихо золотавий вечір,
На груди сонце втомлено лилося,

•  Я вже не відаю тепер нічого

Я вже не відаю тепер нічого,
З того, що відати колись хотів,

•  Весна-красна струмочки малювала

Весна-красна струмочки малювала,
А сонце сніг сліпило, аж до сліз,

•  Шукали ночі сховані мотиви

Шукали ночі сховані мотиви,
У світлі ранку жовті ліхтарі,

•  Нема різниці де подівся час

Нема різниці де подівся час,
Куди ведуть планети їх орбіти.

•  Чорна місячна ніч упаде на сніги

Чорна місячна ніч упаде на сніги,
В темноті ясна річ з нею ми вороги.

•  Місце де я все літо ходив по вікно замело

Місце де я все літо ходив по вікно замело,
І де сонце було льод холодний висить, як кулон,

•  Вітер знов залетів

Вітер знов залетів,
Крізь замети й поріг,

•  Цмулився вечір, як вино

Цмулився вечір, як вино,
Горів вокзал і вже давно,

•  Замерзли в голові думки

Замерзли в голові думки,
Морозом вкрилися до ранку,

•  Ти зникала із зору в той час

Ти зникала із зору в той час,
На годинника стрілок межі,

•  Білий сонячний сніг упаде на поріг

Білий сонячний сніг упаде на поріг,
І тремтячі сніжинки понесуть сотні ніг.

•  Шукання часу нам уже нічого не доводить

Шукання часу нам уже нічого не доводить,
З дощів забрали ми всю їхню воду й сніг,

•  Вітер дихає тихо і змушує хмари пливти

Вітер дихає тихо і змушує хмари пливти,
Я поволі підводжусь, встаю, намагаюсь іти.

•  А якщо вже шукать, то нам треба іти..

А якщо вже шукать, то нам треба іти..
Не стоять, не ховать, в ночі вечір знайти,

•  Моє мовчання розчинилося у тиші

Моє мовчання розчинилося у тиші,
А в голові шепочуть щось думки,

•  Буває іноді так хочеться забути

Буває іноді так хочеться забути
Про залетівший за сорочку страх,

•  Зорепад

Рух вниз ніколи не буває по дотичній,
Коли упав — перед тобою тільки вічність,

•  Забути про все

Забути про все,
І зануритись тихо,

•  Якщо ви подивитесь із висоти польоту

Якщо ви подивитесь із висоти польоту,
Давнє місто відлетівши, мов листочок від гіллі,

•  З всіх сил повітря б'ю

З всіх сил повітря б'ю,
Удар прийма на себе тиша,

•  І я уже не той, і ти тепер не та

І я уже не той, і ти тепер не та,
І час летить повз нас, руйнує душі й храми,

•  Сонцем розпечена земле

Сонцем розпечена земле,
Дай доторкнутись до тебе,

•  Сховали сонце темні хмари

Сховали сонце темні хмари,
Земля намокла від плачу,

•  Ліниве сонце непомітно опустилося додолу

Ліниве сонце непомітно опустилося додолу,
І десь далеко загорівся небокрай.

•  Дощеві краплі упадуть

Дощеві краплі упадуть,
Автомобілі розтягнуть по асфальту чорне скло,

•  Мені снилось життя в тому світі

Мені снилось життя в тому світі
Де повсюди лунає чийсь сміх.

•  Я не знаю як тебе забути

Я не знаю як тебе забути,
Ти завжди живеш у пам'яті моїй,

•  Цей день позаду

Цей день позаду...
Ніч втопила все,

•  Польова квітка

Тендітна квітка зрізана під корінь,
Промінчик незрівнянної краси... Ще лиш,

•  Парасоля

Ховаюся у вірш, немов у дощ під парасолю,
У ці швидко написані рядки.

•  Кінець зими

З останніх сил мороз рятує білу ковдру,
Останній прихисток і бастіон зими.

•  Ще тільки вчора ти стояла тут

Ще тільки вчора ти стояла тут,
А зараз поруч лише пустота і тиша,

•  Росток

Лиш сон важкий мене зупинить в цій війні,
І я впаду поранений його стрілою.

•  Я вже не той

Я вже не той... Ти знай!..
Не згадуй сон, в якому полюбив колись,

•  Осінній ранок

Холодний ранок розчинивши темну ніч в повітрі,
Себе убравши у похмуро-сірі кольори,

•  Якось знову тебе я зустріну

Якось знову тебе я зустріну,
Серце в такт зазвучить, як колись,

•  Чому боюся буть самим собою?

Чому боюся буть самим собою?
А іншим бути хто ж мене навчить?

•  Фантазія

Я не суддя тобі,
Я лише твій поет,