ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.05.01 05:52
Небо грайливими хмарами
місто велике розбудить.
Ніч сон утримує чарами.
Гей! Прокидайтеся, люди!
Мружиться киця на сонечку,
божа корівка п’є роси,
щастя тобі нехай, донечко,
ранок травневий приносить.

Віктор Кучерук
2024.05.01 05:27
Усе чіткіше кожен крок
Її вбачаю всюди знову, –
Горять тюльпани, а бузок
Яріє світлом світанковим.
Стає гучніше спів птахів
І сонце дужче припікає, –
Мов несподівано забрів
Услід за юною до раю.

Артур Курдіновський
2024.05.01 05:24
На білий сніг стікає з ліхтарів
Вечірній промінь тьмяно-бурштиновий.
Скрізь тихо. Ані звука, ані слова...
Я десь далеко чую дивний спів.

Одне життя, а в ньому - сто життів...
Незрозуміла, потойбічна мова...
Мене так зустрічає ніч зимова...

Ярослав Чорногуз
2024.04.30 22:48
Ти була красива, наче юна Геба*,
Як у поцілунку ніжному злились.
Заясніле, чисте нам відкрилось небо
Підняло на крилах у блакитну вись.

Далечінь вечірня пломеніла в тиші,
Як рожеві щічки, сяяли вогні.
В світлому багатті ми — найщасливіші --

Микола Дудар
2024.04.30 14:02
Перенеслись у перше травня!!!
Ніяких більше зобов’язень...
Мотив й мелодія їх давня
Поміж всіляких зауважень.
Перенеслись… ну що ж, доцільно
Було б усе перечеркнути,
А те, що зветься "не стабільно" —
Згорнути з часом, щоб не чути…

Світлана Пирогова
2024.04.30 13:53
М-оя душа проникливо сприймає
О-цей прекрасний Божий світ.
Є в нім ті закутки, немов із раю.

Н-атхнення - із емоцій квіт.
А глибина думок у ритмі моря
Т-анок плете зі слів та фраз.
Х-аризма Всесвіту, вечірні зорі...

Іван Потьомкін
2024.04.30 11:05
Ходить бісова невіра
І шукає собі віру.
Як давали колись їсти,
Він пошився в атеїсти,
А тепер така дорога,
Що без віри жить незмога.
Навіть ленінці в законі
Припадають до ікони.

Микола Соболь
2024.04.30 09:40
У розтині часу нам істини вже не знайти,
плачуть старезні дерева шрапнеллю побиті,
у герці смертельнім схрестили мечі два світи –
діти козачі й нащадки орди – московити.
Глянь, кров’ю омиті до краю безкраї степи,
небо жаріє, як бабина піч оксамитом…

Ілахім Поет
2024.04.30 09:33
Ти з дитинства не любиш усі ті кайдани правил.
Ти відтоді ненавидиш плентатись у хвості.
Де усі повертають ліворуч, тобі – управо.
Незбагненні та недослідими твої путі.
Ти не любиш також у житті натискать на гальма,
Бо давно зрозуміла: найшвидше на

Леся Горова
2024.04.30 09:00
Росою осідає на волосся
Невтішний ранок, мул ріка несе.
Вся повість помістилася в есе,
У сотню слів. В минуле переносить
Вода куширу порване плісе,
В заплаву хвилі каламутні гонить.
І коливається на глибині
Стокротка, що проснулася на дні -

Віктор Кучерук
2024.04.30 06:01
Так вперіщило зненацька,
Що від зливи навіть хвацька
Заховатися не встигла дітвора, –
В хмаровинні чорно-білім
Блискотіло і гриміло,
І лилося звідтіля, мов із відра.
Потекли брудні струмочки,
Від подвір’я до садочка,

Ірина Вовк
2024.04.29 23:07
Шепіт весни над містом
В шелесті яворів…
Люляй, Маля, -
Мати-Земля
Квітом укрила Львів.

Люляй-люлій, Леве, радій,
Сонце встає огненне.

Микола Дудар
2024.04.29 13:58
Найважливіший перший крок…
І якби там вже не шкварчало,
Ти зголосись, полюбиш рок
І зрозумієш, що замало…
А вже тоді оглянь мотив
І всі навколишні акорди,
І налагодиться порив
Твоєї древньої породи…

Олександр Сушко
2024.04.29 12:22
Хочеш вірити в бога - вір.
Хочеш їсти - сідай та їж.
За війною ховається мир,
За халявою гострий ніж.

За безпам'яттю - кров, біда,
А за зрадою темні дні.
Пахне болем свята вода,

Ігор Шоха
2024.04.29 11:37
                ІІ
У кожного митця своя тусовка
в його непримиримій боротьбі,
якою виміряє по собі,
коли і де від нього більше толку.
А буде воля вишніх із небес,
то і німих почуємо, напевне,
у ніч ясну чи у годину темну,

Леся Горова
2024.04.29 07:54
Черевички мені дарував кришталеві. Як мрію.
Не бажала у тім, що тісні, і собі зізнаватись.
А розбились - зібрала осколки із них, і зоріє
Мені згадка під місяцем, що, як і ти, хвалькуватий.

Жменя іскорок блимають звечора. Терпко-холодні
Кришталеві

Світлана Пирогова
2024.04.29 07:50
Ось чути здалеку могутню мову лісу.
Він кличе стоголоссям, шумом.
Співає звучно вічності щоденну пісню.
І радість в ній, і ноти суму.

Немає від людей ніякої завіси.
Прозоре небо - оберегом.
Важливі, звісно, пропонує компроміси,

Ілахім Поет
2024.04.29 07:39
Ти взірець української дівчини.
Орхідея в розквітлій красі.
Ти перлина Івано-Франківщини.
Та чесноти далеко не всі
Видно зовні, бо кращими гранями
Ти виблискуєш не вочевидь,
Як буває із юними-ранніми,
Що привернуть увагу на мить –

Віктор Кучерук
2024.04.29 05:28
Розкричалися ворони,
Розспівалися півні, -
Ніччю спущена запона
Відхилилась вдалині.
Показався обрій дальній
І поблідло сяйво зір, -
Світ ясніє життєдайно
Темноті наперекір.

Артур Курдіновський
2024.04.28 23:06
Наприкінці двадцятого сторіччя,
Без дозволу прийшов у цей я світ.
Від сонця не ховав своє обличчя,
Але не знав, як стати під софіт.

Тоді мені дитинство наказало
Повірити мелодії душі.
Я йшов крізь простір чарівного залу,

Роксолана Вірлан
2024.04.28 18:08
То не смоги встелились горами,
то не лава вплила у яри, -
то вчування, слідами кволими,
обходило поля і бори,

облітало міста притишені
в наслуханні тривог напасних...
он стерв'ятники гнізда полишили,

Юлія Щербатюк
2024.04.28 18:06
Станули сніги
Зима закінчилася
Дні усе довші

Весна настала
Пташиний спів лунає
Сонечко гріє

Козак Дума
2024.04.28 16:44
Почуй холодну, люба, вічність –
секунди краплями кап-кап…
Все ближче люта потойбічність,
матерії новий етап…

Катарсис при знятті напруги
трансформувався у катар,
а сублімація наруги –

Євген Федчук
2024.04.28 16:25
Ще поки не в Цареграді на риночку тому,
А своїм конем степами гаса без утоми
Славний Байда-Вишневецький. Козацького роду,
Хоч говорять, що походить з князів благородних.
Грає кров, пригод шукає Байда в чистім полі,
Сподівається на розум та козацьку д

Ігор Деркач
2024.04.28 16:23
Після травня наступає червень,
змиються водою москалі
і прийде пора змивати зелень
геть із української землі.

***
Поки є надія на Гаагу
і на лобне місце сяде хан,

Світлана Пирогова
2024.04.28 14:16
У священному гаю на хвильку зупинились,
На святій землі поміж дерев.
І нема рабів душею чорноницих,
І не чути крику і тривоги рев.

І жахіття вже не ріжуть лезом по живому,
Розчинились сіль війни, зловісний час.
В пеклі запалали темні всі потвори,

Іван Потьомкін
2024.04.28 08:30
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:

Ілахім Поет
2024.04.28 08:15
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.

Леся Горова
2024.04.28 07:35
Подивися у очі мої, та невже ти
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.

Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн

Віктор Кучерук
2024.04.28 05:40
Спіймав під вечір окунів
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг

Микола Соболь
2024.04.27 09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.

Ілахім Поет
2024.04.27 08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.

Леся Горова
2024.04.27 08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.

Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Лайоль Босота
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степанчук Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Марися Лавра - [ 2015.01.29 21:48 ]
    не формат
    у тілі адреналін
    прагну змін
    то́бі in

    і сліпцем пілігрим
    в очі дим
    де і з ким

    линеш попелом пурх
    колом рух
    і розлук

    межи нами стіна
    проросла
    суть проста

    у буденності снів
    ниций гнів
    зник і скнів

    загрубіла струна
    а гула
    і нема

    2015


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.47) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (12)


  2. Ігор Шоха - [ 2015.01.29 21:25 ]
    Дума про братів захребетних
    Йдемо, віками гонимими
    з паперті власної церкви.
    Іменувалися рідними,
    а цінувалися мертві.

    І дочекалися братії,
    душі якої отерплі.
    Закеґебіли у партії,
    зараювали у пеклі.

    Стела єднання не тріснула.
    Маємо хама і хана.
    Шабля Мазепи не свиснула
    над булавою Богдана.

    І залишаємось Крутами,
    щоб за водиці крапельку
    із Маріуполя трупами
    Раша наситила пельку.

    І Ліліпутія мається,
    і Україні не легше,
    що у ПАСЕ усміхаються,
    поки Московія бреше.

    Нагодували пігулками,
    наобіцяли простори –
    вижити поряд з придурками,
    мучитись разом із хворим.

    Забагатіли сусідами.
    Трою спустошує Гектор?
    Бореться із людоїдами
    правий і західний сектор.

    І на дорозі опінії
    карточка з неба упала
    притчею Ветхої Біблії.
    Яроша явно шукала.

    Ми народилися різними.
    Ружі бувають і пізніми...
    Топчуть їх рожі московські.

    Йдуть із полону до братії
    від захребетників нації
    наші брати неазовські.

                                  29.01.2014


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.56) | "Майстерень" -- (5.91)
    Коментарі: (11)


  3. Мирослав Артимович - [ 2015.01.29 21:19 ]
    29 січня
    …пам’ятний день
    трагічний
    29 січня
    Крути
    герої юні
    вже на межі у вічність
    дика орда жорстока
    прапор – Владімір Лєнін
    жорсткий наказ – на Київ!
    і не щадити «плєнних»…

    29 січня
    через століття майже
    схід України
    жертви
    суне поріддя враже
    і на чолі –
    не карма? –
    знов маніяк Владімір
    пхає своїх ординців
    у сатани обійми…

    29.01.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.7)
    Коментарі: (6)


  4. Богдан Сливчук - [ 2015.01.29 18:30 ]
    ************
    Пам’яті полеглих


    згорає сніг –
    сльоза…
    і гусне кров
    горить асфальт
    серця
    мов на долоні
    згорає день
    згорає біль
    гради
    по людях б’ють
    канони*
    і б’ють гради
    ще б’ють гради
    зима
    біжать у степ
    червоно-сині коні…
    згорає віск
    та не згора
    сльоза
    згорає віск
    і плаче
    плаче свічка…
    полеглим
    вічний мир…
    убитим
    пам’ять
    вічна…

    26.01.2015.

    *гармати (діал);


    Рейтинги: Народний -- (5.4) | "Майстерень" -- (5.37)
    Коментарі: (2)


  5. Іван Потьомкін - [ 2015.01.29 17:47 ]
    29 січня

    1
    Це ж треба так, щоб дата,
    Яку б хотілося забути,
    Повторилася й до скону стала
    Ще одною незабутньою подією.

    2
    «Чверть віку я жила в твоїй країні,
    Тепер ти поживи в моїй!»-
    Сказала рішуче дружина,
    Погостювавши на Святій Землі.

    3
    Усе було супроти цього кроку,
    Бо ж не земля Вкраїни зробила із дружини сіоністку,
    А лад радянський, остогидлий і мені.
    Як полишать навіки землю,
    Де рястом і барвінком моє коріння проросло?..
    Та глузд здоровий подолав вагання:
    «Кому потрібен я без сім’ї отут»
    Я, котрий змалку марив вогнищем родинним...

    4
    Прощавсь я з Україною навіки,
    Бо так тоді велося в напівтюрмі-країні.
    Та непідвладний комінустам час робив своє,
    І вийшла на світ Божий Україна.
    І хоч непросто їй відродить в собі Європу
    (занадто ж довго поневірялася в азіатському болоті)
    На цім шляхудух волі, вірю, здола всі перешкоди.

    5
    Наша мала стабілізація , як казав поет,
    Пoневірянь пройшовши всі неминучі кола,
    Стала нарешті відрадним фактом:
    У нас і в дітей є до чого притулити голову й руки.
    Словом, живи і дожидай онуків!

    6
    І раптом дзвінок тривожний якогось ранку:
    «Розшукуй свою дружину по єрусалимських лікарнях!»
    Як її не пошматувало в автобусі, куди пробрався
    Палестинський зайда із смертоносним поясом?
    Про те Всевишній тільки знає, бо й над нею
    Пролітали криваві голови тих, з ким
    Ще хвилю тому перемовлялась по дорозі на роботу..

    7
    Мов рана невигойна 29 січня.
    Сльозою чоловічою сухою
    Запеклось у мені навічно.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.6) | "Майстерень" -- (5.84)
    Прокоментувати:


  6. Олександр Олехо - [ 2015.01.29 15:02 ]
    Таке собі життя
    Таке собі життя – у просторі і часі,
    у сяйних кольорах, смерканні та імлі.
    Такі собі чуття – до світлотіні ласі,
    багатоликі діти: ніякі, добрі, злі.

    Зима із білих мрій. І «їнь» супроти неба.
    Байдужий погляд зір із далини віків.
    Коли прийде КоЗа, згорить найтонша клема
    гармонії надій і блуду язиків.

    А поки що лежи в руїнах, Вавилоне.
    Із пазурів кляття сочи у хижу кров.
    Усе було колись – майбутнє, Слово, клони
    із тезою війни: убий чужу любов…

    29.01.2015


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.51) | "Майстерень" -- (5.61)
    Коментарі: (13)


  7. Леся Геник - [ 2015.01.29 13:05 ]
    За правду
    (Аделі С.)

    Ганьби мене, тавруй мене за правду!
    І милуй... потураннями брехні...
    Хтось випустить у серце канонаду -
    Хтось вирішить не бачити її...

    Лишатися десь осторонь - найлегше...
    Ба, не корю ні словом - ані-ні!
    Та не тому зовуть у небо верші,
    Аби крило доперити брехні!

    І не тому вбивали цвяхи в тіло
    Христові у його земські ще дні,
    Аби ми правдословити не сміли,
    А скрушно задихались у брехні.

    За правду б*ють, за кривду п*ють - я знаю...
    Та все ж горіти ліпше у вогні
    Чужої "доброти" і псевдораю,
    Аніж коритись явленій брехні!

    То ж розпинай, катуй мене за правду,
    Бо не прийму помилувань брехні!
    Хтось випустив у серце канонаду,
    Чиясь межа - не бачити її...
    (19.09.14)


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" -- (5.62)
    Коментарі: (4)


  8. Олена Полянська - [ 2015.01.29 12:48 ]
    Підтримай вояка
    Коли твоя країна
    Палає у вогні,
    Підтримай тих, дитино,
    Хто нині на війні!

    І словом, і малюнком
    Підтримай вояка –
    Найкращий подарунок
    Їм вісточка така!

    Якби ви тільки знали,
    Як бережуть бійці
    Всі ваші побажання –
    Листи й малюнки ці!

    За мирне небо синє,
    За здійснення всіх мрій,
    За вас і Україну
    Ідуть вони у бій.

    осінь 2014 р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.45) | "Майстерень" -- (5.35)
    Коментарі: (4)


  9. Омелян Курта - [ 2015.01.29 12:12 ]
    Писанка
    Вранці встала, та помилась,
    Три рази перехрестилась,
    Святому Богу помолилась,
    Тоді стала під образи,
    Повторила три рази:
    «Святий Боже помози».
    У Великодну суботу
    Приступила до роботи
    Малювати писанки.
    Як годиться, натще серця.
    Взяла в руки свої перце,
    Та всілякії лаштунки.
    Стала креслити рисунки,
    Різнобарвні візерунки,
    На круто зваренім яйці.
    Підвела очі до небес.
    Написала – Христос воскрес.
    Ну, а більше ані слова.
    Вийшла писанка чудова.
    Візерунки як сніжинки
    На білесенькій шкарлупі.
    Поскладала до торбинки,
    Це мені, а це тобі.
    Попросила Божу ласку,
    Понесла святити паску,
    Та й побігла що є сили.
    Дзвони в церкві задзвонили,
    Голос лине до небес.
    Христос воскрес! Христос воскрес!



    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  10. Омелян Курта - [ 2015.01.29 12:34 ]
    Біла сорочка
    Одягну сорочку білу
    Подарунок від жони,
    А в саду тулілу-лілу
    То мелодія жовни.

    Жовна пташка жовтокрила
    На мене дивиться з гілок,
    А в дуплі гніздо зробила
    Для зозулиних діток.

    Повернулись на провесні
    У Карпатський рідний край
    Золоті птахи небесні.
    Їм Карпати наче рай.

    У неділю зпозаранку
    Встану, Богу помолюся,
    Одягну я вишиванку
    Та й сусідам похвалюся.

    Візерунки жовто-сині
    Та червоні квіточки,
    Наче грона на калині
    Шиті хрестом ниточки.

    Ото не нитки золоті
    Візерунком полягали,
    Золоті це руки ті,
    Що до ранку вишивали.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  11. Олеся Овчар - [ 2015.01.29 10:27 ]
    Назустріч весні
    Зранку я почула спів:
    «Цінь-цвіріньки, ціву-ців!»
    Тож подумала: це сон,
    Бо зима он за вікном.

    Ще сніги лежать усюди,
    В кожухах дерева й люди,
    Та й весна не на порі –
    Січень ось в календарі.

    Прислухаюся… Та ні!
    Не здалося це мені:
    То пташата дружним хором
    Так вицвінькують бадьоро.

    Пораділо моє серце –
    Недаремно ж бо усе це.
    Знають дзьобики малі –
    Вже весна йде по землі.

    Хай далеко за горами,
    Та іде на зустріч з нами.
    - Ой, спасибі вам, пташата!
    Буду й я весні співати!

    Хай дзвенять удалині
    Наші радісні пісні.
    Як весну вони потішать,
    То до нас прийде скоріше!
    2014


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" -- (5.45)
    Коментарі: (14)


  12. Віктор Кучерук - [ 2015.01.29 09:55 ]
    Чом радіє так серце моє?
    Не було ще такого ніколи
    Наяву чи в солодкому сні,
    Щоб не втомі, не тузі, не болю,
    А вже радощам тісно в мені.
    Відчуття неймовірного свята
    Невідступно бринить, ніби спів,
    У душі попри зло і утрати,
    Що в житті пострічати зумів.
    Я не можу собі пояснити,
    Що чарує мене та п’янить –
    Чи колоссям обтяжене жито,
    Чи дощами умита блакить?
    Наче зміг обійняти півсвіту,
    Обійшовши планету усю,
    І, обіймами друзів зігрітий,
    Їх тепло іншим людям несу.
    І від легкої ноші такої
    В світі радісно жити стає…
    Я не знаю, що сталось зі мною, –
    Чом радіє так серце моє?
    28.01.15


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.61) | "Майстерень" -- (5.89)
    Коментарі: (18)


  13. Олександра Камінчанська - [ 2015.01.29 00:52 ]
    Тривожне
    Криваві межі, січень і сльоза…
    Усе навпереміш, загусло, згіркло.
    Немилий морок байдуже злизав
    Із поза хмар одну-єдину зірку.

    Ніщо не сниться. Спалені думки
    Забілені в імлу поля і долі.
    Гірчать дороги порохом їдким
    Зникає тиша в томному безволлі.

    Отак допоки? Боже, поможи,
    У час, коли огонь у світі цьому!..
    І знову свічка гасне від сльози,
    І ніби лезом в душу, по живому.



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (14)


  14. Валентина Попелюшка - [ 2015.01.28 21:04 ]
    Орхідея
    Чи вдосталь їй тепла на чужині?
    Чи в затишку повітря не замало?
    Розквітла орхідея на вікні,
    Немов у клітці пташка заспівала.

    О ніжні, як цілунок, пелюстки!
    До них не припаде губами вітер,
    Не вип’є аромат її п’янкий,
    А дощик не дістане, щоб умити.

    Їй байдуже: чи літо, чи зима,
    В незмінному комфорті незворушна.
    Краса її доглянута – німа,
    Приємна оку, та не гріє душу.

    Чи знає квітка, що то – біль і сум,
    Чи їй відомі віра і надія?
    Даруючи мальовану красу,
    Хіба вона сама колись радіє?

    Проходячи, милуюся щодня,
    За шибкою здаля вона помітна.
    Мене життя невпинно підганя,
    Вона ж нехай і далі ніжно квітне.


    Рейтинги: Народний 5.75 (5.52) | "Майстерень" 6 (5.54)
    Коментарі: (20)


  15. Анонім Я Саландяк - [ 2015.01.28 19:14 ]
    Коли почуєш одинокі - дінь!
    Він забере усе… що дав –
    почне з бажань, хотінь
    і мрії – дійде до непорушно-кам’яного,
    ти думав твого?..
    дому.
    Відвіявши полову
    тобі залишить лише тінь…
    від слова,
    що ти надбав
    собі самому –
    бо ж… і на початку було – Слово.

    Коли почуєш одинокі – дінь!..
    27. 01.2015


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (8)


  16. Анна Віталія Палій - [ 2015.01.28 17:37 ]
    Дощ
    Голосом срібного дзвону б’юся у простір,
    падаю краплею часу в Руки Всевишні.
    Кулька летить у безум, в ній зачаївся острах.
    Правду розкаже Небо звуками тиші.

    Приймемо журавлино теплий щасливий вирій.
    Де і кого залишим на сіризні Землі?
    Пісню дощу, живильну, як запахуще миро,
    ще до світанку серце вловлює в чорній млі.
    24.01.2015р.


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (14)


  17. Наталя Мазур - [ 2015.01.28 17:14 ]
    Світ міняє тебе
    Світ міняє тебе від народження вперто, безжалісно.
    Ранить ницістю, підлістю. Ріже пихою і злобою.
    Б’є насмішками, коле шпильками неправди і заздрості,
    Щоб змінити з роками, аби не лишалась ти доброю.

    Вимагає жбурнути довіру, любов, доброзичливість
    Перехожим байдужим під ноги на звивистих вулицях.
    Тобі боляче від безнадії, розпуки, незвичності,
    І роз’ятрене серце котятком беззахисним щулиться.

    Ти нарощуєш мушлю, натягуєш маску несправжності,
    Неприкаяний день під чужими ховаєш обличчями.
    Потім плачеш невтішно, тамуючи крик безпорадності,
    І терзаєш сумління незгодами і протиріччями.

    Те, як важко тобі, бачить Бог із оселі небесної,
    Знає та, що постійно навколішки молиться з вірою.
    Залишайся для них незборимою, чистою, чесною,
    Небайдужою, доброю, світлою, славною, щирою!

    25.01.2015р.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.6)
    Коментарі: (13)


  18. Валерій Хмельницький - [ 2015.01.28 15:07 ]
    Із Іосіфа Бродского. І не виходь із кімнати (переклад з російської)
    І не виходь із кімнати і не роби помилки.
    Навіщо тобі Сонце, як Шипку вже запалив ти?
    За дверима усе безглуздо, тим паче – вигуки щастя.
    Зайди лише у вихо́док – і зразу ж і повертайся.
    О, не виходь із кімнати, не викликай мотора.
    І пам'ятай, що простір цей зроблений із коридору
    і у лічильник впирається. А якщо зазирне жваво
    мила, роззявивши рота, жени її, не роздягаючи.
    І не виходь із кімнати; вважай, що заскочив протяг.
    Чи є що на світі цікавіше, окрім голих стін навпроти?
    Навіщо виходити звідти, куди повернешся увечері
    таким, яким був уранці, та ще й таким понівеченим?
    О, не виходь із кімнати. Танцюй під ритм босанова
    в пальті, що на голе тіло, у мештах на босу ногу.
    Капуста, мастила лижні пахнуть в твоїй вітальні.
    Ти написав масу літер; іще одна явно зайва.
    І не виходь із кімнати. Нехай лиш твоя кімната
    пізнає, який ти насправді. І взагалі інкогніто
    когіто ерго сум мовила формі сердито субстанція.
    І не виходь із кімнати! На вулиці, глянь, не Франція.
    Дурнем не будь, кажу тобі! Будь тим, ким інші не стали би.
    І не виходь із кімнати! Дай волю меблям зістарілим,
    злийся обличчям з шпалерами. Запрись і зроби барикаду
    із шафи від хроноса, ероса, віруса - дай собі ради.


    28.01.2015


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.42) | "Майстерень" 5.5 (5.44)
    Коментарі: (46) | "Иосиф Бродский Не выходи из комнаты, не совершай ошибку... (1970)"


  19. Гренуіль де Маре - [ 2015.01.28 14:51 ]
    І чого б то тинятись ночами
    Куди ти бредеш по снігах, дівчино?
    І хто тебе жде у садку поночі?
    Галуззя невміло сухими пальцями
    Голубить тебе, заплакану.

    Поземка шурхоче в бадиллі мишею,
    Кіт чорний сліди білі дрібно плутає,
    Плете тобі сон перламутровим кігтиком
    І пісенькою немудрящою.

    Ти марила снігом – гляди: засипало
    По край і по вінця твого «Доволі вже!»,
    Ген озеро щириться хижо, ловлячи
    Хурделицю мокрою пащею.

    Та й ця сніговиця спливе зрештою
    Сльозами в казан, де літа томляться:
    Те вариво й так вже давно пересолене –
    Куди ж ти ще сиплеш, Господи…

    Негоже блукати над темними водами,
    Полохати тіні хиткі очеретяні,
    Вітрами заледве на зиму вколисані –
    Не руш, не буди, хай виспляться.

    Вертайся до хати – ображені ходики
    Без тебе там купу хвилин наламали вже,
    Ото ж тобі й посаг – сховаєш у скриню їх
    Докупи з роками пропащими.

    …А вчора в гіллі горіховім
    Пташка журна голосила…
    Вертайся до світла, душенько,
    Дівчинко моя сива…


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.59) | "Майстерень" -- (5.65)
    Коментарі: (16)


  20. Омелян Курта - [ 2015.01.28 13:15 ]
    Вишиванка

    В И Ш И В А Н К А

    В холодочку, у садочку
    Під старою грушкою
    Вишивали там сорочку
    Ми удвох з подружкою.

    Вишивала я квіточки
    Нитками шовковими,
    А подруженька листочки
    З маками червоними.

    Ту сорочку вишиванку
    З довгими рукавами
    Вишивали ми до ранку
    Нитками шовковими.

    Вишиваючи співала
    Пісню веселенькую.
    Я свій палець проколола
    Голкою тоненькою.

    А кров моя краплинами
    Паде на сороченьку
    Мов ягідки калинові
    У нашому садоченьку.

    Ту сорочку вишиванку
    Кровію политую
    Подарую я Іванку
    З любовію великою.

    2014р.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  21. Омелян Курта - [ 2015.01.28 13:37 ]
    Останній дзвінок
    ОСТАННІЙ ДЗВІНОК

    На ділянці поза школою
    Сумують верби плакучії
    Звисають прутики до долу
    Ніби кучері дівочії.

    Там сплелись вони гіляками
    Наче в косу довгополую
    Мабуть віщать що назавжди ми
    Попрощаємся із школою.

    В останній раз ми на лінійку
    Поставали дружнім колом
    А на серці гірко, гірко
    Прощавай же рідна школо.

    В останній раз шкільний дзвінок
    Перед нами йде по колу
    Закликає він діток
    Памятати рідну школу.

    Я вклонюся тобі низько
    Буду пам'ять берегти
    Ти і школа, ти й колиска
    Для нас була за роки.

    В твоїх стінах виростали ми
    Пізнавали там життя,
    А тепер дорослі стали ми
    Самі йдемо в майбуття.

    2014р.



    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  22. Вікторія Аш - [ 2015.01.28 13:53 ]
    демони
    так, ти можеш присісти поруч;
    так, ти можеш піти зі мною:
    ти єдиний, хто все це
    зможе.
    на твої каяття та сповідь,
    на твої перемоги й втому
    і на тебе я трохи
    схожа.

    так, ти можеш мене спитати
    і ти можеш мені молитись,
    але це, як на мене,
    зайве.
    ти не той, хто дарує свято,
    і не той, хто сідає близько,
    а "не ті" і подібні -
    храм мій.

    нам з тобою іти у люди
    й нам з тобою виходить з ладу
    і з води, бажано -
    сухими.
    ти ніколи мене не зрадиш,
    бо тлумачення слова "зрада"
    я відкинула ще
    дитиною:

    ось, наприклад, як хтось слабкіший
    чи ото невиправно хворий,
    то його зарахують
    заднім,
    а якщо всі бажають інше,
    щоб робив, ну а він - не робить,
    то тоді, очевидно,
    зрадник.

    залишайся: тобі спокійно
    має бути хоча б до ранку,
    до років із моїми
    демонами.
    не шукай їхні тьмяні тіні,
    не питай, де вони, бо раптом

    я візьму і зізнаюсь,
    де вони.


    Рейтинги: Народний 5 (5.08) | "Майстерень" -- (5.13)
    Коментарі: (1)


  23. Зоря Дністрова - [ 2015.01.28 01:12 ]
    Небо взяло його у прийми
    І
    Небо взяло його у прийми,
    Небо плакало тихо зорями,
    Серце моє від болю вийми,
    Хлопчику мій нецілований.

    Небо свої розкрило груди,
    Тужавіло воно під градами,
    Цілувало тебе у губи,
    Під ворожими канонадами.

    Ні молитов воно не слухало,
    Ні прокльонів, ні шепоту,
    Небо тільки тихенько дмухнуло,
    Ніжно, із трепетом.

    ІІ
    В ніч, коли небо відкрилося,
    Нащо злетів ти, сину
    В щасті хотів ти жити,
    В Щасті у муках згинув.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.44) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (4)


  24. Микола Дудар - [ 2015.01.27 20:45 ]
    Несколько собственных афоризмов. Навеенных моим отношением к "русскому миру".
    1.
    .. они не просто водку жрут
    и запивают водкой
    весь корень зла в микробе "Пут"
    и ненасытной глотке.
    2.
    они от детства - славят спирт
    по-свойски, родственно… бухают
    их дух воинственный, и вид
    порой и нас опохмеляет…

    3.
    бокал... бокал… Ваш справный рот
    искусством овладел премудрым!?

    и лишь кацап все водку жрет --
    дай с рукава запьет культурно

    4.
    чертовски красочно смотреть
    и слышать запахи бля-вони
    не всем дано вот так уметь --
    жить заспиртованным
    "афоней"
    25.01. 2015.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.84)
    Коментарі: (4)


  25. Устимко Яна - [ 2015.01.27 20:36 ]
    зима 2015
    поміж висоток виснажений січень
    тамує кров на сірому обличчі
    яка йому тепер як звичка личить
    про це йому казали нині тричі:
    на камеру
    без слів
    і просто в вічі

    поміж висоток з висотаним нервом
    сльозить земля у вирвах чорноперлих −
    в прориві люті зле несите стерво
    її штиком без роздумів подерло
    мов ласий бік трофейної консерви

    з-поміж висоток до весни − ніколи
    бо під ногами в січня мінне поле
    в ковтку судомнім − порох замість солі
    і якось дивно в серці серця коле
    коли з висотки падати додолу


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (9)


  26. Іван Потьомкін - [ 2015.01.27 19:03 ]
    Упав і я з коня

    …Упав і я з коня.
    Не так, як той, кого Тичина вславив.
    Упав з коня, що вчора ще Здоров’ям звавсь,
    Що крізь життя проніс мене не навмання:
    Уміру пив, вряди-годи смалив, охоче кілометри міряв.
    І от неждано впав. Ні, не на сніг в Тіролі,
    На руки коришів, готових на підмогу.
    На землю єрусалимську кам’янисту впав.
    І лікарі тепер уже підводять,
    Ведуть у призабутий світ латини,
    В царство пігулок і рентгенів та ще всіляких терапій...
    Кажуть, щo вдасться осідлати норовистого коня,
    Котрий служив так вірно донедавна,
    В усій красі лижня із сокровенних мрій
    Постане вочевидь і я помчу на рівних з товариством.




    Рейтинги: Народний -- (5.6) | "Майстерень" -- (5.84)
    Коментарі: (7)


  27. Леся Сидорович - [ 2015.01.27 19:06 ]
    Учитель року - 2015
    Акровірш
    Фортуна – жінка з примхами, проте
    Активним, працьовитим помагає.
    Радіє, коли хтось щодня росте,
    лИше достойним плечі підставляє.
    Нехай не всі помітять ті труди,
    Однак побачать гарну перемогу.
    Веди нас, Боже, до вершин веди,
    тИ нам показуй праведну дорогу.
    Часи важкі. Коли ж легкі були?
    Світає завжди, гинуть темні ночі.
    Вкраїнонько! Війною відболи…
    І справдяться тоді слова пророчі.
    Талант і праця – формула проста.
    Людина в цьому світі для служіння.
    А в кого в серці щира доброта,
    Не перешкодить і земне тяжіння.
    …Атланти втримають небес склепіння.

    25.01.2015


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.39)
    Прокоментувати:


  28. Валерій Хмельницький - [ 2015.01.27 10:22 ]
    Сутність (поетична пародія)
    Недарма я з тобою стрічаюся -
    Ти є сутність, напевно, сама,
    І лупцюєш мене люто палицею,
    Хоч її, як поглянеш, нема.

    Призначаєш мені знов побачення
    І шепочеш: «Краса – в голизні»...
    Це багато для одягу значило -
    Не згадаю, чи й був на мені...

    В чагарі ми - а ті все густішали,
    Крони ледь не сягали до гір...
    Так у заростях сутністю тішились,
    Що від неї родився цей вірш...


    27.01.2015


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (14) | "Маріанна Бек Крутиться млин (про усвідомленість)"


  29. Любов Бенедишин - [ 2015.01.27 10:42 ]
    ***
    Здається, нема на те ради, -
    терпи від закону до скону:
    у кожної ліпшої влади
    свої таргани і дракони.

    26.01.2015


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (20)


  30. Віктор Кучерук - [ 2015.01.27 09:26 ]
    По снігу
    Розходяться по видноколу
    В сніги утоплені сліди, –
    Чи розминуся нині з болем,
    Чи сам прийду в полон біди?
    Взуття відбитки, як сигнали,
    Або якась весела гра –
    Тут варто рухатись помалу,
    А там – прискоритись пора.
    Немов нову читаю книгу
    Повільно й, часом, нашвидку,
    Коли іду по ковдрі снігу,
    Як по трухлявому містку.
    27.01.15


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.61) | "Майстерень" 5.5 (5.89)
    Коментарі: (16)


  31. Николай Мурашов док - [ 2015.01.27 05:21 ]
    Ну, что, свидомые, перемога...
    Слава Украине! Быть с Западом -- единственное спасение!
    Сожалею, что Россия отказалась от Западного Пути.

    О себе: настоящее имя Николай Мурашов (1963 г.р.)
    Правильное написание псевдонима: docking the mad dog
    (к сожалению, около 60% не могут это прочитать,
    а 80% это не могут даже произнести)
    Обращаться можно "Николай" или "док".

    ,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,

    Ну, что, свидомые, "перемога".
    Я видел радость на ваших лицах.
    Огонь пылает – видней дорога?

    Огонь пылает и ночью снится:

    – Москаль и ватник!
    Имеешь право
    сгореть в Освенциме и Дахау,
    сгореть в Одессе, второй Хатыни...

    Героям слава... И Украине.

    6-8 мая 2014
    _________________________

    Давайте будем все европейцами, а не москалями!
    Кто с Западом, тот не москаль! Запад нам поможет!
    Смотрите независимый телеканал "Дождь" –
    пока единственный по-настоящему европейский канал,
    протянувший руку помощи Украине!


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 6
    Прокоментувати:


  32. Николай Мурашов док - [ 2015.01.27 05:07 ]
    Кто-то должен быть...
    Я подумал сейчас...
    Если рушится мир вокруг,
    если смерть неизбежна и нет никакой надежды, что изменится что-то,
    и Богу до нас... недосуг... Кто-то должен быть рядом,
    чтобы обняться прежде, чем закончится всё, чтоб ещё раз сказать "Люблю",
    даже зная, что завтра – не будет, что всё пропало.
    Кто-то должен быть рядом...

    Пока же – лишь дождь и блюз.
    И не рушится мир вокруг.

    Только этого мало.

    05.10.2014


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 6
    Прокоментувати:


  33. Николай Мурашов док - [ 2015.01.27 05:19 ]
    Одиночество чуть горчит
    Одиночество чуть горчит. Ничего, и... пусть.
    Ты зачем-то приходишь, когда забываюсь сном.
    Я немного скучаю.

    Скучаю, но я лечусь.
    Эту горечь легко разбавить, простым вином.

    Ты приходишь, но мы молчим. Говорить о чём?
    Все слова ничего не значат, тогда – зачем?
    Ты отводишь глаза и смотришь в окна проём...
    Ну, давай помолчим. Принимается, без проблем.

    Все слова – ничего не значат. Слова пусты.
    Мне сегодня приснилось, что я перестал скучать,
    что иду, под ногами снег.
    И хрустит, хрустит!
    Ты в мой сон не пришла, можно просто спокойно спать.

    Одиночество чуть горчит, как аперитив.
    А на улице снег пушистый и Рождество.
    И слова – ничего не значат уже, прости.
    Я скучал по тебе, но знаешь... почти прошло.

    январь 2015


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 6
    Прокоментувати:


  34. Николай Мурашов док - [ 2015.01.27 05:38 ]
    скука. осенние суициды
    резать
    вены
    наверно
    не в моде
    есть же
    таблетки
    пускай и муторно
    осень
    и что-то творится в природе
    аптеки работают круглосуточно

    скука
    и вот слипаются веки
    если б вы знали какая скука
    фонарь еле светит возле аптеки
    да врач всё испортил такая с-сука

    а осень
    попытка решенья проблемы
    того что иначе решить невозможно
    ну что же так муторно воет сирена
    видимо мало до этого сожрано

    скука
    плывёт всё и лица нечётки
    если б вы знали какая скука
    не надо злиться
    пошли вы к чёрту
    и ты всё испортил такая сука

    какого чёрта
    не надо в вену
    и лампа светит в глаза так странно
    фонарь
    скажите зачем вы...
    где мы

    и вот ещё
    не зовите маму

    28.11.2014
    ______________
    Думается, написано отчасти под влиянием вот этого:
    "Пациентка, поступившая с жалобами на приступы скуки"
    Айгель Гайсина
    http://youtu.be/uVc81Pj_7ZU

    -------------------
    МАРУСЯ ОТРАВИЛАСЬ (Бытовой романс)
    Шлягер 1911 года. Песня вышла в том году на пластинке Нины Дулькевич,
    с авторством Якова Пригожего, пианиста и аранжировщика московского ресторана "Яр".
    http://a-pesni.org/dvor/marusja.php
    Исследователь песни С. Неклюдов нашел упоминания об этой песне
    в художественной литературе, причем огромное количестве, что свидетельствует об особой
    популярности; песня про отравившуюся Марусю упоминалась в произведениях
    З. Гиппиус, М. Горького, С. Маршака, М. Жарова, Л. Пантелеева, А. Барто, о ней писал Л. Утесов.
    ------------
    ЕЩЕ ПРО МАРУСЮ
    Бытует под разными заглавиями, в том числе "Шестнадцать столовых ножей"
    и "Мотор колеса крутит". Поется на мотив "Разлука ты, разлука".
    http://a-pesni.org/dvor/16nozej.php
    ---------
    ПОЧЕМУ ОТРАВИЛАСЬ МАРУСЯ? – С. Ю. НЕКЛЮДОВ
    http://www.ruthenia.ru/document/545633.html
    -----------
    МАРУСЯ ОТРАВИЛАСЬ – В. Маяковский
    http://feb-web.ru/feb/mayakovsky/texts/ms0/ms8/ms8-188-.htm


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  35. Николай Мурашов док - [ 2015.01.27 05:57 ]
    Джедай, ты дрогнул?
    Джедай, ты дрогнул?
    Впервые попал в засаду?
    В привычке женской сначала шептать "Не надо".
    Не слушай шёпот, сама ведь зажгла лампаду.
    А то, что дразнит – так это у них в крови.

    Не верь словам, даже если она поманит.
    А впрочем...
    Совсем не важно, что там в стакане,
    когда в груди уже разгорелось пламя.
    И, значит, всё, что может гореть – сгорит.

    А Путь Джедая извилист, полно ловушек.
    Соблазны лезут в глаза, а порой и в уши.
    С ушами проще – засунуть туда беруши;
    закрыть глаза и сваливать тихо в Дзен.

    Но зуд в ладошках, соски, что лицо щекочут,
    легонько так, как будто бы между прочим.
    И тут Джедай понимает, что хочет очень
    попасть в такую ловушку и сдаться в плен...

    08.09-31.10.2014


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 6
    Прокоментувати:


  36. Николай Мурашов док - [ 2015.01.27 05:13 ]
    залечь в каком-нибудь Брюгге
    Настроение ныне такое... Впору на дно
    залечь в каком-нибудь Брюгге. С Клема'нс Поэзи'.
    Немного французский типаж, впрочем, всё равно.
    Считай, что критерий отбора – размер груди.

    Настроение... чтобы читать у Кота Басё,
    как "змея начинает танец" и где-то внутри
    отзывается позвоночник...
    Забросить всё
    и в какой-нибудь Брюгге залечь, с Клеманс Поэзи.

    Это осень случилась. Время читать Басё.
    Ни к чему вспоминать о какой-то... смешной любви.
    И ведь знаю заранее, что меня дальше ждёт
    в этом Богом забытом Брюгге. Клеманс, прости.

    05-06.10.2014
    ___________
    "Залечь на дно в Брюгге", 2007 («In Bruges», 102 мин)
    В этом фильме всё идёт не так... Не так, как хотелось бы.
    Но посмотреть его очень рекомендую.
    О фильме: http://www.kinopoisk.ru/film/276295/
    Клема'нс Поэзи' (р.1982) – исполнительница роли Хлои.
    http://planetaua.net/uploads/posts/2011-02/1297542398_3.jpg

    "Кен, я не сплю ведь? Но всё будто бы во сне"
    - - - - - - -
    "Я знал, что не понравлюсь девушке вроде тебя" Рэй
    ===========
    Одна из песен фильма (хотя это и тема для отдельного разговора)
    Luke Kelly (The Dubliners) – Raglan Road (+ Lyrics by Patrick Kavanagh)
    http://youtu.be/8xvkvFviIj8
    "On Raglan Road" is a well-known Irish song from a poem written by Irish poet Patrick Kavanagh (1904-1967) named after Raglan Road in Ballsbridge, Dublin. In the poem, the speaker recalls a love affair that he had with a young woman while walking on a "quiet street". Although the speaker knew that he would risk being hurt if he initiated a relationship, he did so anyway.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 6
    Прокоментувати:


  37. Николай Мурашов док - [ 2015.01.27 05:22 ]
    Не спать с тобой
    Не спать с тобой по ночам – это сущий ад...
    Кот Басё


    Не спать с тобой по ночам?
    Да уже, не сплю.
    Ночами не сплю, потому что пуста постель.
    Сентябрь лениво тянется к октябрю.

    – Ты как там, в порядке?
    – Да.
    (Хочется верить – верь.)

    Слова потеряли цену. Уже давно.
    Слова ничего не значат. Сказать "люблю"?
    Кораблик бумажный плавно ушёл на дно,
    сентябрь лениво тянется к октябрю.

    Не спать по ночам и чувствовать пустоту.
    Кораблик ушёл на дно, а не на мели.
    Ты выбрал не ту королеву, король Артур.
    А что орхидеи? Ну, как-то... не зацвели.

    9-10.09.2014


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 6
    Прокоментувати:


  38. Николай Мурашов док - [ 2015.01.27 05:40 ]
    И пришел паук
    И пришёл паук, и сказал паук:
    – Разорвать тоску – не хватает рук?
    Паутиной липнет
    к тоске тоска,
    я же слышу сердца неровный стук.

    Никаких истерик, не Курт Кобэйн.
    Если кто-то скажет чего – не верь.
    А с тоской... Ну что, не решил пока.
    Да уйдёт сама, не закрыта дверь.

    Не закрыта дверь, не высок порог.
    Не впускать её? Ну, конечно, мог.
    И к холодной водке добавить лёд.
    И потом, возможно, томатный сок.

    И пришёл паук... Ну, пришёл паук.
    А чего пришёл? Забирать тоску?
    Так возьми, не жалко. И, чай, не мёд.
    Если будет мало – зайди ещё.

    14.08.2014


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 6
    Прокоментувати:


  39. Николай Мурашов док - [ 2015.01.27 05:00 ]
    флэшбэк, 2012
    Совпадения слишком часты. Вхожу в резонанс?
    Я сдерживаю дыхание, если ты засыпаешь раньше.
    Луна за окном задумчиво смотрит на нас.
    И где-то внутри, негромко – мелодия вальса.

    Мы спим с тобой рядом и сходные видим сны,
    будь это чудный трэш,
    блуждания в лабиринте.
    О, нет, мы не сговариваемся,
    и – увы,
    я почти ничего не помню из того, что увидел.

    Совпадения слишком часты. Тебе смешно...
    Я рассказываю об экстрасенсорике, электромагнитных бурях.
    – Всё намного проще. Ты посмотри в окно.
    Там сегодня взбесилась луна
    и ломится к нам со всей дури.

    Мы спим с тобой рядом. Я сдерживаю дыхание.
    Зашторил окно, бесшумный режим в телефоне...

    ...

    Если бы что-то мы знали тогда, заранее.
    Покатилось колечко... Покатилось со звоном.

    30.03.2012 - 13.08.2014


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 6
    Прокоментувати:


  40. Николай Мурашов док - [ 2015.01.27 05:15 ]
    Что же так...
    – Играй картами, которые тебе дали...
    ...
    Играть... нечем...
    "Love and War" movie, 1996
    ("В любви и войне", фильм, 1996)

    All is Fair in Love and War


    – Что же так... несуразно и невпопад.
    – Ей хорошо засыпать не в твоей постели.
    Ей хорошо.
    Сейчас.
    Ты себя жалеешь?
    Ты создаешь для себя персональный ад?

    – Что же так больно...
    – А как ты ещё хотел?
    Было б не настоящее, проходное –
    так и не больно...
    – Солнце сегодня злое.
    – Солнце сегодня в дымке.
    Ты – не у дел.

    Так "Only You" переходит в "Heartbreak Hotel",
    так "Only You" переходит в "The Same Old Story".

    Вздрагиваю.
    Всё кажется – звук дверей.
    Нет, это просто хлопнула дверь соседей.
    Значит, не показалось, не "крыша едет".
    Да и с чего бы вдруг возвращаться ей...

    07-10.08.2014
    ___________________
    "Only You" The Platters ("Только ты")
    "Heartbreak Hotel" Elvis Presley (Отель Разбитых Сердец)
    "Same Old Story" The Tiger Lillies (Та же "старая история")
    http://youtu.be/i63frxzDp5Y
    http://youtu.be/5A0Rm0Ia7Do или http://youtu.be/i6qTUcpipn0
    "All is fair in love and war" ("Всё допустимо в любви и на войне",
    и в чуть другой формулировке – "В любви и на войне все методы считаются честными") –
    цитата из Francis Edward Smedley (1818 – 1864)
    из книги "Frank Fairleigh" [1850]


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 6
    Прокоментувати:


  41. Николай Мурашов док - [ 2015.01.27 05:28 ]
    Желанье что-то говорить - всё меньше
    Слова закончились...

    Точнее...
    пара фраз
    еще осталась, но к чему? Кто их услышит?
    А сам с собою? вслух? Не в этот раз...
    Я этой пьесой до предела выжат,
    почти.
    Прости, кончается завод,
    желанье что-то говорить – всё меньше.
    Уход в молчанье – это не уход
    куда-то в даль,
    где нет любимых женщин,
    где нет вина, где по ногам метёт
    позёмка и совсем не видно солнца.

    Уход в молчанье... – всё-таки уход.
    Трудней, пожалуй, тем, кто остаётся...

    08.02.2014


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 6
    Прокоментувати:


  42. Николай Мурашов док - [ 2015.01.27 05:53 ]
    Я не вижу и, значит, этого нет...
    Я не вижу и, значит, этого нет. Мне не надо глаза закрывать, почти...
    Я не вижу деталей, молчи, молчи!
    Я не вижу и, значит, мне дела нет.

    Я не слышу. Шёпот? Листва шуршит?
    Я не слышу криков, зачем же мне падать наземь, ухо прижав к земле?
    Это просто ветер в листве шуршит...

    Вертолёт? А, может быть, майский жук? Там закат пылает? Горят дома?
    Не смотри, не слушай. Сходить с ума –
    это просто.

    Я, может быть, расскажу...

    30.01.2014


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 6
    Прокоментувати:


  43. Николай Мурашов док - [ 2015.01.27 05:00 ]
    Просто станцуй мне topless
    After Вадим Фомин,
    чуть в другом темпе.


    Барби, станцуй мне topless. Тоска такая,
    что только танцы topless и отвлекают.
    Тихо стучат ледышки на дне бокала.
    Ну же, станцуй, ты многим же танцевала...

    Танец – пока красивая, молодая.
    Ну же, танцуй, порадуй собой джедая.
    Выпей глоток бакарди. Без поцелуя.
    Это всего лишь танец. И ты танцуешь.

    Если красивы бёдра и грудь красива –
    будет как ты хотела: Милан, Мальдивы.
    Нет, не со мной. Ты просто сейчас танцуешь.
    Я не хочу надолго себе такую.

    Барби, станцуй мне topless, а слов не надо.
    Мне не нужны слова. В пору листопада
    осень слова нашепчет. И сам могу я.
    Просто станцуй мне topless.

    И ты танцуешь.

    08.09.2014


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 6
    Прокоментувати:


  44. Николай Мурашов док - [ 2015.01.27 05:10 ]
    Поэзия в фазе упадка
    ***

    Делириум тременс – не почечная лихорадка!
    По комнате шастают чёртики шустро, как мыши.
    Ни грамма спиртного... Поэзия в фазе упадка...
    Поэт дописал пару строк... и в окошечко... вышел.

    ***

    2004
    ____________
    * Delirium tremens (в переводе с латыни — белая горячка)


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 6
    Прокоментувати:


  45. Николай Мурашов док - [ 2015.01.27 05:14 ]
    Сальеризация
    Сальери. Моцарт. Крышка от рояля.
    Питон 22, в скайпе


    Сальери. Моцарт. Крышка от рояля.
    – Где яда напастись?
    – Кто б яда мне налил!
    На скрипке лабух что-то там наяривал
    и говорил, что это эксклюзив.

    Антонио с чего-то вспомнил Глюка,
    а Вольфганг пододвинул ближе шнапс
    и вслушивался долго. Скрипки звуки
    в беседу привносили диссонанс.

    Скрипач уже сорвался в пиццикато,
    и Моцарт изменяется в лице:
    – Антонио, дай яду мне!
    – Не надо! Подумаешь, что ноты чуть не те!
    Ну да, не виртуоз, не композитор.
    Но и таверна же – не высший класс.

    – Нет, наливай. Отравим паразита!
    А после выпьем. По одной. За нас.

    – Вот как мне быть? Который месяц бродим
    по кабакам. И ты неумолим.
    Запасы яда, право, на исходе.
    Самим не хватит... Пусть живёт, хрен с ним.

    Мрачнеет Вольфганг, смотрит на Антонио
    и обречённо разливает шнапс:
    – За гуманизм ещё не пили, вроде бы.
    Травить не будем, просто выбьем глаз.

    – Опять дебош? Пойдём, попишем музыку.
    Как слышишь скрипку – вечно сам не свой.
    Давай по зуботычине продюсеру,
    ещё по 150 и всё, домой.

    – Антонио, садись обратно в кресло.
    Кто мне твердил намедни день-деньской,
    мол, гений и злодейство – несовместны?

    Бывает всякое, я доказал. Не ной.

    03.12.2014


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 6
    Прокоментувати:


  46. Николай Мурашов док - [ 2015.01.27 05:29 ]
    Хармсятинка Храмовника
    пиши пиши ча ща жи ши
    крючочек к палочке пришит
    Иван Храмовник


    коль дыр бул щыл – тогда отнюдь
    надысь конечно и понеже
    и паки паки смежить вежды
    и бузину не позабудь

    пурга пургенит пуритан
    пелевин пиво пьет по пьяни
    в клавиатуре есть изъян!
    Delete – залип Insert – обманет...

    скрипты скрипят – рефрен такой
    коль дыр бул щыл – проспись и пой

    По клаве бродит кот учёный,
    а люди думают – Кручёных.

    10.04.2013


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 6
    Прокоментувати:


  47. Николай Мурашов док - [ 2015.01.27 05:26 ]
    Флейта выводит мелодию смерти
    Флейта выводит мелодию смерти.
    Ангел танцует с лицом равнодушным.
    Думаешь, ангелы лучше, чем черти?
    Флейта выводит мелодию, слушай.

    Нас в небесах ожидают едва ли.
    Ты загляни этим ангелам в лица.
    Наши печали –
    лишь наши печали.
    Слышишь?
    Мелодия тихо струится,

    флейта выводит мелодию смерти.
    Слышу, но слышать её не хочу я.
    Скажут, что страшно?
    Я видел. Не верьте.

    Danza macabra, скелеты танцуют.

    06.04.2013
    _______________
    Danza macabra – итал.,
    лат. Mortis Saltatio, нем. Totentanz,
    англ. Dance of Death, фр. Danse macabre,
    исп. Danza de la muerte
    – Пляска смерти.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 6
    Прокоментувати:


  48. Николай Мурашов док - [ 2015.01.27 05:39 ]
    табачный дым
    after & for Лешек


    "табачный дым висит у потолка"...
    курю взахлеб...
    последний день Помпеи – гора окурков...
    где-то в эмпиреях
    блуждает заплутавшая строка
    и не идет на лист...

    дрожит рука, желтеют пальцы.
    видимо, стареем.

    за окнами – вальпургиева тьма.
    вольфрамовая нить дрожит, двоится.
    ворчит июль и капает водица
    на кухне...
    дыма тонкая тесьма – хоттабычем в окно.
    опять не спится.

    гора окурков... пепел... седина.

    – А было ль, что "зачтётся... и простится"?
    – Да, всякое бывало, старина...

    20.07.2009


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 6
    Прокоментувати:


  49. Николай Мурашов док - [ 2015.01.27 05:53 ]
    Все псы попадают на небо
    Все псы попадают на небо. И, значит, в рай…
    Играй последнюю джигу, прошу, играй!

    И даже если глаза застилает пот –
    Играй. Пока ты играешь, никто не умрёт.
    ...................................Все псы попадают на небо. И, значит, в рай…
    ...................................Играй последнюю джигу, прошу, играй!

    Этот последний забег – почти марафон.
    Только… на несколько дней. И забытый сон:
    ...................................Все псы попадают на небо. И, значит, в рай…
    ...................................Играй последнюю джигу, прошу, играй!

    Я знаю, и ты – знаешь, каков исход…
    Играй. Пока ты играешь, никто не умрёт.
    ...................................Все псы попадают на небо. И, значит, в рай…
    ...................................Играй последнюю джигу, прошу, играй...

    ________________
    "Говорят, что человек возвращается на землю в виде кого-то.
    Сделай, пожалуйста, так, чтоб я вернулся на землю
    в виде моей собаки, а она в виде меня, и мы опять будем вместе.
    Алеша, 4 кл."


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 6
    Прокоментувати:


  50. Николай Мурашов док - [ 2015.01.27 05:55 ]
    японская бабочка, камни, вино из сливы...
    "Хорошие девочки" любят "плохих парней"?
    Я слишком обычен для этого.
    Без экстрима
    потягивать мерно коньяк и, пуская дым,
    смотреть на луну, дорогу, летящие мимо
    машины, в попытке не думать совсем о ней...

    Всё – скука. Стучится в череп – тыг-дым, тыг-дым –
    настойчивый стук часов. Или внук Пегаса?
    Я видел когда-то мустанга такого окраса,
    но сны о мустангах смотреть тоже мне постыло.
    Всё слишком традиционно, сплошной мэйнстрим.

    Монтеня перелистал, а потом Вольтера...
    Сварил себе кофе.

    В попытке не думать о ней –
    пытался представить в японском саду камней
    японскую бабочку, камни, вино из сливы...

    зарубленную
    мечом самурая
    стерву,
    осевшую медленно, как оседают в кино...

    и черная черная кровь её на кимоно
    в японском саду камней

    успокоит нервы.

    26-27.03.2007


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 6
    Прокоментувати:



  51. Сторінки: 1   ...   626   627   628   629   630   631   632   633   634   ...   1771