ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.04.13 10:11
Лиця українські у юдеїв...
Юдейські лиця в українців...
Неважко тут і заблудиться,
Часом питаєш: «З ким і де я?»
Не заблуджусь. Дороговказом
Узяв собі одне-єдине:
Шукать не мову і не расу,
А звичайнісіньку людину.

Володимир Ляшкевич
2026.04.12 19:55
Основу традиційної творчості в більшості випадків складає цілісна єдність в образному монозвучанні, чи в поліфонії, котрі незмінно формують відповідну композиційну завершеність. Музика веде до каденції, вірш — до остаточного образу, думка — до чіткого вис

Охмуд Песецький
2026.04.12 16:55
Які зізнань моїх появи,
Чи схожі з тишею трави
Уже й квітневої отави
Прилук сутужної любові,
А спробуй серцем улови.

І знай - моє напоготові,
Як і билось, і далі битись,

хома дідим
2026.04.12 16:32
комусь цікаве слово бог
комусь близькіше слово лох
надворі розбишака вітер
а ми не проти просто так сидіти
або пройтись учотирьох
в кого в кишені завалявся гріш
щоби водночас з’їсти
із двох боків один хотдог

Борис Костиря
2026.04.12 15:15
Висить знавісніле, утомлене листя,
Як Бог, що розлився в словах і у лицях.

Воно продиктує протяжні поеми,
В яких ми усі непомітно живемо.

Забуті думки розплескались у них,
В словах неповторних, сумних, голосних.

Євген Федчук
2026.04.12 14:22
У корчмі, що понад шляхом Кучманським стоїть,
Сидять за столом в куточку селянин й козак.
Козак вже набравсь добряче сивухи, однак,
Ще замовив собі чарку, збирається пить.
В селянина грошей мало, кухоль як узяв,
Так і грається з ним, зробить ковток т

С М
2026.04.12 10:10
Десмонд має тачку їздити на ринок
Моллі виступає в кабаре
Десмонд каже їй: Люблю твоє обличчя
І Моллі каже так, і за руку бере

Обла-ді, обла-да, це життя, бра
Ла-ла, це життя ото
Обла-ді, обла-да, це життя, бра

Юрій Гундарів
2026.04.12 09:15
Колишній секретар Центральної Ради Євген Онацький згодом в еміграції випустив серію нарисів про видатних людей «Портрети в профіль» з дуже красномовними назвами.
Так, нарис про Володимира Вінниченка називається «Чесність із собою», про Михайла Грушевсько

Іван Потьомкін
2026.04.11 22:04
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

хома дідим
2026.04.11 16:01
у цьому світі пів прозорім
чи парадизові земнім
небесний батьку дрібку солі
мені спаси і сохрани
я грішний у своїм позорі
і я страхаюся пітьми
але земна ця дрібка солі
мені потрібна мовби смисл

Борис Костиря
2026.04.11 15:58
Монотонне бурчання води
Відраховує миті, секунди,
Мов клепсидра святої біди,
Мов несплачені давні рахунки.

Монотонний і вигаслий ритм
Відраховує миті до старту,
Мов народження первісних рим,

Олена Побийголод
2026.04.11 13:28
Яків Бєлінський (1909-1988; народився в Україні)

Тільки дуже вперті соні
сплять уранці зайвий час;
ми встаєм – ледь сонця промінь
залоскоче в ліжку нас!

    Підіймайся на зарядку,

Іван Потьомкін
2026.04.10 21:34
І, вийшовши звідти, Ісус відійшов
У землі тирські й сидонські
Євангелія від св.Матвія. 15:21
На північ попростував Ісус із учнями своїми.
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв

Мирон Шагало
2026.04.10 21:25
Десь там, за рогом — велике місто,
трамвай дзеленьком зупинки мітить,
крізь невгамовне щоденне дійство
кочують юрби туди і звідти —
турбот потоки
(десь там, за рогом).

Давно не ходять сюди туристи,

Світлана Пирогова
2026.04.10 19:54
Вітаю щиро з книгою новою —
Вона, мов птах, злетіла в височінь.
У кожнім слові — серце із тобою,
У кожному рядку —слів глибочінь.

Нехай її читають і відчують
Те одкровення, що в душі зростив.
Нехай слова торкають і чарують,

хома дідим
2026.04.10 18:44
цвіте форзиція
на форзаці квітневому
дехто байдужий звичайно
ще дехто у власній
нейропетлі
мало що помічає
хлопчик і дівчинка
років семи чи восьми

Костянтин Ватульов
2026.04.10 18:22
Уткнешся в кістляве плече та безслівно
Заснеш і на вигляд здасися святою.
Я знову по тілу відчую тремтіння
Від того, що поруч вляглася зі мною,

Від того, що все поміж нами серйозно,
Неначе невидима ниточка божа,
Що квітами митого вранці волосся

Володимир Ляшкевич
2026.04.10 18:02
Тремкі сніжинки, радощі зими,
старого і нового пеленання,
провулкового ліхтаря гойдання
у повні теракоти й білини.

Колядки хвилі з-за віконних рам,
гул в небі над святковими свічками,
тривога над вітальними ладами -

Юрій Лазірко
2026.04.10 16:49
наснилося мені
все місто у вогні
бо небо розцвіло
в гучних салютах
і радість на очах
і смуток у свічах
сирен і голосінь
давно не чути

С М
2026.04.10 14:08
В лапці у киці – криця
Хірургічний ніж – яскриться
Параноя з-за дверей токсичних

Твій шизоїде 21-й вік

Дріт колючий – дерті нари
Грець політики на палі

Юхим Семеняко
2026.04.10 11:51
У цій промовистій поезії чується голос автора, який не пропагуючи, створює власний метафоричний "дим" – дим внутрішнього бачення. Це не наркотичний ефект, а спосіб модерністського самовідсторонення. Спираючись на таку метафору як "оптика двох незамар

Борис Костиря
2026.04.10 11:44
Осінні дні ідуть, як мудрі старці
Із посохами, кашлем, у плащах.
Комусь, напевно, випадає трясця,
Як нагорода по сумних дощах.

Старі пророки рухають Усесвіт,
Потік ідей і круговерть часів.
Коли настане Ера Милосердя

Артур Курдіновський
2026.04.09 21:35
Зачиняються двері
У минуле моє.
А в прямому етері
Час, цинічний круп'є

Презентує новини,
Вщент усе розтрощив...
Кожна з них - домовина

Євген Федчук
2026.04.09 19:53
Кажуть, був їх Іван Третій скупердяй страшний.
Аж білів, коли копійку діставав з мошни.
Хоч багатства мав чимало: вже і сам надбав
Та й від предків своїх скупих теж чимало мав.
І країну мав безмежну, і багатства в ній.
Та сидів на тих багатствах, нач

Іван Потьомкін
2026.04.09 18:53
Узяв з собою Петра та Зеведеєвих синів.
Трохи відійшли од дому,
Став під оливою Ісус і каже:
«Млосно мені на серці якось.
Побудьте тут одні. Невдовзі повернуся».
Десяток кроків не пройшов – упав
І став молитися й благати Бога:
«Отче мій, якщо можли

М Менянин
2026.04.09 17:36
А для вас, хто
Ймення Мойого боїться,
зійде Сонце Правди… Мал. 4:2

Ілля прибув на Україну,
Блага є вість початку Дня –
єднає серце батька й сина
і зцілена в краях рідня.

Охмуд Песецький
2026.04.09 17:27
Дивитись крізь оптику двох незамараних скелець,
І бачити світ у серпанку з вогнями пожеж,
І визнавати, що ти не хазяїн життя, а лише поселенець,
І не владарюєш, а в мареннях так і живеш.

Ти іноді куриш "траву", і затим забуваєшся в димі,
На довгі

Тетяна Левицька
2026.04.09 14:37
Дорогі друзі, хочу вам повідомити, що вчора на 62 році життя помер мій найкращий друг, наставник, людина з Великої Літери Ярослав Чорногуз.
Член НСПУ, журналіст, талановитий поет, співак, композитор, чуйний, добрий, емоційний, справедливий. Величезна вт

Борис Костиря
2026.04.09 13:36
Осінні дощі невгамовні й протяжні
Ідуть невмолимо, як військо звитяжне.

Вони проспівають відомі псалми,
В яких загубитися зможемо ми.

Осінні дощі все бринчать на гітарі
В своєму столітньому репертуарі.

Юрко Бужанин
2026.04.09 12:50
В моменти втрат оголюються нерви -
Аж хочеться, від відчаю, завити.
Живе ж на світі довго різне стерво,
А кращі і на Небі в дефіциті.

9.04.2026

В Горова Леся
2026.04.09 12:01
Розчахнута акація цвіте.
Щосили гонить живоносні соки
По знівеченім стовбуру високім -
Медовий дух летить в село пусте.

Там гулко-говірливі зазвичай
Зніміли вулики в траві, Сірком примятій.
Під ґанком спаленим буяє густо м'ята,

Федір Паламар
2026.04.09 11:48
Попивав сивуху зо червоним перцем
(Ох, мені погано – принесіть відерце),
Весело гуляли на весільнім герці:
Стрелив з арбалета тамаді у серце.

хома дідим
2026.04.09 09:01
фак оф алле
але нормально взагалі
пасхальний зайчик
білий кролик
що усього всього
ворожого на тлі
не треба рими
почервонілі очі голубі

Віктор Кучерук
2026.04.09 06:00
Безликий день без місяця й числа, -
Без запахів, без звуків і без зблисків, -
Лише сіріє непроглядна мла
І всюди мокро та підступно слизько.
Мов сонний сум весь простір оповив
І тишу заколисує навмисно,
Щоб понад лугом не лунав мотив
Веснянками за

Артур Курдіновський
2026.04.09 03:50
Холодний квітень розриває душу.
І сіра злива - в серце арбалет.
Ну як же так, мій незамінний Друже?
Зарано обірвався Ваш сонет!

Поставити питання зараз мушу:
Якщо не Ви, то хто ж тоді - Поет?
Хай заздрість чорна сяде у калюжу

Борис Костиря
2026.04.08 20:03
Хлопець біг крізь дощі невідомо куди,
Навмання, без призначення, цілі,
Крізь безмежне нашестя стрімкої води,
Крізь епох навісні заметілі.

Хлопець біг крізь калюжі, яруги, рови,
Крізь Освенцими й Хіросіми.
І над ним виростали фатальні гриби
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

всеволод паталаха
2026.04.09

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Андрій Гонта - [ 2010.09.12 12:34 ]
    одна/один
    тільки зараз саме тут
    буду руки цілувати
    нас нікому не почуть
    насолод цих перервати

    бо вона така одна
    і я з нею чоловік один
    біля неї справжній я
    це лиш в обіймах зрозумів

    що вона одна для мене
    і для неї я один
    і немає бога чорта
    як ми разом полетим


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  2. Володимир Ляшкевич - [ 2010.09.11 15:03 ]
    Її осінь
    Вдягнувши пояс вірності на очі,
    ви не забули про п’яту - пекучі
    сліди лишаючи у серці мандрівнім,
    ви провели його тайком у зваби дім.

    О досить гратися із самотою
    щоночі із мрійливістю святою
    у „дам”, „не дам” – усе йому, що навіть дзвін
    церковний чує, як ляский кохання плин!

    Бо проминуло літо і журою
    упите все, і вам не до покою -
    о хто збиратиме безсоння урожай,
    і зі щедротами торкне і небокрай?

    І марите уважною рукою,
    яка полине тихою ходою,
    і тоном голосу - у ніжності твердим,
    в якому ваше „ні” розтануло як дим.

    І ви йому - ні в чому неповинні,
    даруєте осяяння перлинні,
    місцині тій надавши лад, любовно, - де,
    усе незібране узимку пропаде...


    2010


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.59) | "Майстерень" 5.5 (5.6)
    Коментарі: (26)


  3. Рудокоса Схимниця - [ 2010.09.04 01:29 ]
    КАРАМБА!
    Карамба! Самба! Сеньйорита
    Текілою в тобі розлита,
    Їй сплачуєш гріховне мито…
    Це ж так підступно оголити
    Лате стегна!

    Уже давно ти нею мариш,
    В уяві злій палких погариськ
    Себе у ній кавОво вариш,
    Без цукру кров’ю розчиняєш –
    Паруєш сам.

    Карамба! Хижа сеньйорито,
    За тебе, певно, варто вбити
    Чи хоч раптово полюбити,
    У тропіках твоїх згоріти –
    Єдина суть!

    Та самба іскри висікала,
    І рухів стегон мало, мало,
    Начорно коси розметались,
    Вона тобою вправно гралась –
    Облуда снів!

    Карамба! Самба! Лиш браслети
    І рук зміїні силуети,
    Розвінчана ущент портретом,
    У сукні, пасмами роздертій, –
    То – скорпіон!

    Ліліт вогню, спокуса вічна,
    Так шоколадно-еротична,
    Не проникаюча – дотична,
    Так хижо-стрімко-блискавично
    Заводить! Ах…

    Карамба!!!

    F..k!


    04.09.2010



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.6) | "Майстерень" 5.5 (5.7)
    Коментарі: (25)


  4. Андрій Гонта - [ 2010.09.03 18:42 ]
    горіння.
    скажи мені чому гориш
    а я тобі скажу чому лечу
    чи може теж гориш
    а я і в правду полечу

    бо я ніколи не летів
    то все брехня пробач
    я тільки трішечки змарнів
    і за це мені пробач

    скажи чому на небі зорі були
    як у морі я палав
    чи може вони мене туди вели
    коли тебе я чекав

    коли не небі знов вони
    у морі правди чи брехні
    ти мене колись знайди
    у тій не загубись війні

    2010


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  5. Терпкая Осень - [ 2010.08.31 11:42 ]
    Танец лежа
    Мои сны отогреты тобой, весенней порой и сладкой комой.
    До дрожи внутри пробирают стоны, на зубах истома, а в пятках - летний зной.
    Мои пальцы как дикие, ищут в тебе сытость, горсть ласки, скрытность.
    Прикасаюсь к твоим открытостям и вдыхаю близость сытную, кожу пустынную
    Мои мысли играют с тобой в гольф.Ты на 34-й лунке, а я вкатываю в тебя любовь.
    Прелесть твоего тела реагирует на мой взгляд, плед,прядь,стать,мат,кляп.
    В это время все спят,а наши тела вопят,тонут,спины гнут,парят,спорят.
    Обжигая дыханием бедра, проникаю в тайну твоей плоти бодро,гордо.
    Ты будешь молить, плыть в воздухе,сжимать простыни,хватать за волосы не попусту.
    Танцуя наш танец лежа,легко придумываем позы,способы,оставляем полосы...
    Я глотаю в поцелуе твой голос,проливаю на тебя воск.Умиляюсь,ведь тобой занят весь мой мозг!


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.23) | "Майстерень" 5.25 (5.25)
    Коментарі: (3)


  6. Ланселот Музограй - [ 2010.08.27 12:03 ]
    КАЗКА КОХАННЯ
    Я до тебе в сон прийду раптово -
    Лицарем на білому коні -
    І на щастя залишу підкову
    Й видива чарівні, неземні.

    Я до тебе в сон прийду неждано
    Щемним звуком, як віолончель,
    І волосся струни, як мембрана,
    Зазвучать, немов їх пестить Лель.

    Я до тебе в сон прийду навально,
    Як в долину - ярий водоспад,
    На байдарці запливу у спальню,
    Між камінь потрусь вперед-назад.

    Оповию маревом обіймів
    І жадання шалу увіллю...
    Запалю вогнем тебе хмелійно -
    Пензлем полум"я мене малюй.

    Намалюй мого волосся хвилю
    В серфінгу любовних колихань,
    Пестощів розбурхане свавілля,
    Тихе щастя втомлених зітхань.

    Намалюй любовне світле ложе,
    Білий балдахін у зорях весь...
    І як легіт подихом тривожить
    Легку ніжність хмарних піднебесь.

    Намалюй мої прощальні - ласку
    І цілунок у ранковий час,
    І кохання незабутню казку,
    У яку возносив нас Пегас.

    27-28.08.2010


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" 5.5 (5.5)
    Коментарі: (12)


  7. Людмила Калиновська - [ 2010.08.22 18:37 ]
    =кохання=
    Обійми мене так, як ти знаєш – ніжно,
    Аби тіло обм’якло шовком.
    Аби серце скотилося в п’яти
    І злетіло в безхмарне небо…

    Поцілуй мене так, як ти знаєш – м’яко…
    І хай терпнуть вуста повільно,
    Щоб запаморочень із лихвою
    Стало зараз й позавтра досить...

    І скажи тільки так, як ти знаєш – мрійно,
    Що зі мною цей світ інакший,
    Що нас двох не вполюють примари,
    Що прийшли невідомо звідки…

    І зроди мене так, як ти знаєш – легко,
    Може, болем, зрадою й громом…
    Доторкнися до тіла подихом –
    подивись на моє кохання…



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.56) | "Майстерень" -- (5.49)
    Коментарі: (4)


  8. Валерій Хмельницький - [ 2010.08.14 15:30 ]
    Знаю сутри, знаю Каму... (поетична перестрілка - 4)
    Знаю сутри я і Каму,
    Хатха-йогу, пранаяму,
    Трансцендентний і тантричний,
    І земний, і галактичний.

    Все я знаю і умію
    І незгасна є надія,
    Що досягнеш ти екстазу -
    Чи повільно, чи відразу...

    Звісно, краще знаєш ти,
    До нестями як дійти...


    14.08.2010


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (6) | "Оксана Яблонська "


  9. Валерій Хмельницький - [ 2010.08.14 13:22 ]
    В мене смагла фурнітура (поетична перестрiлка-2)
    В мене смагла фурнітура
    З натуристських пляжів -
    Може, згідно партитури,
    Тут удвох заляжем?

    Як ти любиш - зверху, ззаду?
    Що ще до вподоби?
    Не хвилюйся, дам я раду -
    Скинь свої оздоби.

    Розгортай скоріше шалі,
    Не ховай принади:
    Я уже в любовнім шалі -
    Поспіши, наядо...


    14.08.2010


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (6) | "Оглядини Адама :) Поетична перестрілка"


  10. Рудокоса Схимниця - [ 2010.08.14 11:44 ]
    Пісня Вдячної Панни
    О мій Княже! МовчАзний звитяжцю, задивлений в місяць!
    У долонях ховаю намисто розірване днів.
    Очі широко-сині – у лоні моєму засійся,
    Свічі згаснуть в плетінні тіней і надсадних вітрів…

    Перечікую мжичку – на те ж воно й осінь – без жалю.
    Стигми дотиків, любий, рубінно ношу на плечАх.
    Промовчу про кохання – я чайка на тому причалі.
    Не ревнуй. Вечір стих, загубившись бурштином в очах.

    Одинокості дня став схмілілим у щасті докОром,
    Полум’яно-рунічно, до болю цілуючи в снах.
    Не мовчи! Я в ногах! Темний схимнику з царственним взором!
    І молитви розхристані злякано мруть на губах…

    Розгойдалося серце натужно – до скронь – і у небо,
    Закипіло до рани, сміється-ридає: ЛЮБЛЮ!
    Де ж подінусь? Втолочені квіти благали: не треба.
    Крик подяки віддам я у дзьоб солов’я без жалЮ…

    14.08.2010


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.6) | "Майстерень" 5.5 (5.7)
    Коментарі: (13)


  11. Марина Єщенко - [ 2010.08.13 18:09 ]
    * * *
    Паркет, що пам’ятає перший слід
    Чи чоловіка, чи його подоби,
    Струхлявів за якихось пару літ.
    Скрипить від злоби.

    Померло ліжко, і коли вночі
    Приходять часом спогади химерні,
    Й скрегочуть поза стінами сичі,
    Холодне й мертве.

    Ще досі стугонять в вікні шибки,
    Коли останній промінь йде за місто,
    І на шпалерах дотики руки
    І нігтів. Згризла.

    На дзеркалі мов завжди свіжа кров,
    А тіло пам’ятає все й коробить.
    Та чоловіком ти не став, лиш мов...
    Його подоба.

    2009


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.47) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (18)


  12. Валерій Хмельницький - [ 2010.08.13 10:23 ]
    У костюмі Єви
    Уночі вдяглася баба у костюма Єви
    І прийшла до діда вранці, наче королева.
    А дід глянув і скривився, каже, бідолаха:
    "З глузду з'їхала ти, бабо? Чи тече із даху?"

    "Що не так, мій діду милий?" - запитує баба
    І крутиться перед дідом і передом й задом.
    Усміхнувся дід і мовив: "Ну в тебе й фігура!
    Ти би хоч попрасувала той костюм, в натурі..."


    13.08.2010


    Рейтинги: Народний 6 (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (18)


  13. Наталія Крісман - [ 2010.08.10 21:20 ]
    Єднання тіл і спраглих душ
    Не знає сорому любов,
    Коли вирують почуття.
    Ось знов пульсує в скронях кров,
    Ти знову мій, а я – Твоя.

    На крилах мрії полечу
    У світ, в якому Ти живеш.
    Любовне зілля досхочу
    З Коханим питиму без меж.

    Любов вогнем в мені горить,
    До Тебе прагну я чимдуж.
    Нехай триває вічно мить
    Єднання тіл і спраглих душ!

    Це божевіллям є, мабуть.
    Та почуття сильніш мене.
    Я пізнаю Любові суть,
    Коли з Тобою ми – одне...
    2001р.


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (4)


  14. Роман Бойчук - [ 2010.07.26 15:51 ]
    ПРИСТРАСТІ ХВИЛЯ
    Мов окропом в моїх жилах кров
    Струменіє, пристрасті віддавшись.
    По тунелю пекла я ішов
    Поруч із гріхом, за руки взявшись.
    Через ріки сповнені вогню,
    Йшов мостами із самої сталі.
    Одяг стлів, мене зробивши НЮ;
    Моє тіло гріли твої грані
    І здіймався попіл від палких,
    Божевільних твоїх поцілунків.
    Біль приємний тіло збивав з ніг
    У судомах від таких стосунків.
    Накалялись пристрастю до меж;
    В наших тіней виростали крила.
    „В пеклі ангели?!” І час не здоженеш...
    ПролИлась через вінця і накрила
    Нас з головою..., (вибухнув вулкан)...,
    Вивержена хвиля. Покотилась
    Гучна луна; із попелу туман, -
    Враз пекло в райський сад перетворилось.


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (4)


  15. Сергій Сірий - [ 2010.07.25 12:41 ]
    * * *
    Кохатимемось в темноті.
    Я вимкну місяць, вимкну зорі,
    Аби не бачили вони
    Наскільки голі ми й прозорі.
    Ми заховаєм від очей,
    Чужих очей, свою чутливість.
    Хай заздрість їх не обпече,
    Які ми голі і щасливі.
    Шатро із темряви – це наш
    Надійний сховок для бажання.
    Приляж на сутінок, приляж.
    Утаємничимо кохання.


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  16. Володимир Солодовніков - [ 2010.07.24 12:15 ]
    * * *
    Любов не мед, скоріш отрута,
    Мій час навколо і в мені,
    Тебе нема і палить смута
    На безголосому вогні.
    Вже не лякає сива осінь
    І хуртовинами зима,
    По Хортиці ступаю босий,
    А десь у хащах
    Біль дріма.
    І хай дріма,
    Хай спить довіку,
    Обійдемо його - хай спить.
    І серцю не потрібні ліки,
    Коли жага тебе любить.
    Хоч і на дворі листопадить,
    І з позавчора ще дощить,
    Але ніщо нам не завадить
    В осіннім полум'ї любить.
    З тобою всі скоріш малеча,
    А я закоханий юнак...
    Яке це щастя - ми і вечір,
    І ти у голос:
    Завжди б так.



    Рейтинги: Народний 5.33 (5.38) | "Майстерень" 5.5 (5.47)
    Коментарі: (5)


  17. Анатолій Хромов - [ 2010.07.14 10:09 ]
    Дотик янгола

    Коли твої тремкі долоні
    Здіймають в тілі дивні хвилі
    Мов дикі коні у полоні
    Мої слова, думки та мрії

    Тремтить рука ледь чутно… трохи
    А тіла мого не торкнеться
    На нім усі стежки, дороги…
    Тобі віддам… Прямуй до серця!

    Це насолода і тортури
    Це гра приправлена знущанням
    І сорому вже зайві мури
    Проб’є стрімка ріка бажання

    2010


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (5)


  18. Юлія Шешуряк - [ 2010.07.06 09:02 ]
    МАРТА
    Ти - моя кішка. Ти чорна така.
    Березень ніжний, як шкіра.
    Березень кольору молока.
    Це березневі ігри.

    Тіло до тіла. Давно на устах
    В нас перший сніг розтанув.
    Березень мокрий сховався у снах.
    Березень чорним стане.

    Ти - моя кішка, пантера чи рись.
    Кігті твої затуплені.
    Пальці гарячі в обіймах сплелись -
    Опіки першого ступеню.


    (2006)


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.54) | "Майстерень" -- (5.53)
    Коментарі: (20)


  19. Вероніка Золотоверха - [ 2010.06.18 15:12 ]
    Він
    Це тіло... очі.. рай кульбітом!
    Той дах, те сонце - п'яні літом;
    Сплелись, злетіли - дихай, дихай!
    Гарячі, дикі - втіха сміхом!

    Шалені сповнені бажання,
    Зорію сповнена коханням.
    Ти мій - наркотик нелегальний,
    Ти - мій, акордами фатальний.

    Звучанням голосу і... шкіри,
    Дихання сповнене ефіром,
    Солодкий дотик, танцю кроки -
    "Не бійся! Я з тобою!"...поки.

    2010


    Рейтинги: Народний 5.38 (5.34) | "Майстерень" 5.38 (5.34)
    Коментарі: (6)


  20. Оксана Базарник - [ 2010.06.09 14:45 ]
    Диявольська пристрасть
    Сьогодні у сні ти явився мені.
    Такий прекрасний,милий і ніжний.
    Ти звабу приніс у білім вині
    І ніч дарував таку дивовижну...

    Ти пальцями пестив шию мою,
    Неначе клавіші фортепіано...
    Ласки такої незнали в раю
    І в пеклі такого до нині не знали

    Ти чорне мереживо з тіла зірвав...
    Гарясим воском уста обпаливши,
    Диявольську пристрасть мені дарував...
    Безумством шаленим мене наділивши...


    Та Богом прокляте твоє життя...
    Ти демон пекельний на зламаних крилах...
    Немає для нас обох майбуття...
    І разом ми будемо тільки у мріях....


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 5
    Коментарі: (1)


  21. Ігор Павлюк - [ 2010.06.06 11:38 ]
    Надвечір’я. Журний блиск вина.
    Надвечір’я.
    Журний блиск вина.
    Думка про красиву ніч з тобою...
    Миється вогнями далина.
    Ми ледь-ледь одягнені обоє.

    Хоче світ продовження буття,
    Хоче плоть, щоби душа згрішила.
    Чорнокрилі ангели летять
    Також в чому мати народила.

    Ось уже і зорі вдалині –
    Сяють, як медалі за труною.
    Руки в темноті шукають ніг...
    Так смичок ще тужить
    За струною.

    А кругом –
    Зелений біль весни,
    Блиск сумний ріки, що моря хоче.

    Відчуваю –
    Еротичні сни
    Наших предків
    Теж були пророчими...

    17 трав. 10.


    Рейтинги: Народний 0 (5.72) | "Майстерень" -- (5.75)
    Коментарі: (14)


  22. Олена Багрянцева - [ 2010.05.19 21:44 ]
    Якби ми опинилися вдвох...
    Якби ми опинилися вдвох
    У кімнаті з надійним замком,
    На шпалерах з квітучим бузком
    Наші тіні б до ранку тремтіли.

    Ми б пірнули в оранжевий смог
    Через сітку двозначних розмов.
    Крізь кватирку – у тишу дібров
    Разом з леготом ми б полетіли.

    Знявши одяг, як вату із хмар,
    Ми б кружляли в танку відверто.
    І писали дзвінкі лібрето
    Наші змучені в сальсі тіла.

    Якби ми опинились удвох…
    19.05.2010


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (2)


  23. Юрій Лазірко - [ 2010.05.18 22:30 ]
    Ночная охота
    Стреляя глазами, попасть бы в улыбку,
    раздетую ветром с опавших ресниц.
    Казаться бестелым, песочным, чуть липким,
    снимать слежку глаз, выдумывать птиц.

    Вот птица садится – губная небрежность,
    словами запутаны крылья и цвет,
    плывет волосами, качается нежность,
    и, перья роняя, снесет нам рассвет.

    А ниже... нет ниже... черты предсказаний,
    где спят мотыльки у кувшинках идей,
    там птицы кружатся пока без названий,
    без права садиться на море страстей.

    А где "не достать", глубиною в три неба –
    парят те, что раем делиться не прочь.
    Стреляя глазами, попал в где-я-не-был.
    Спугнув мотыльков, окрыляется ночь.

    18 Мая 2010


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.67) | "Майстерень" -- (5.75)
    Коментарі: (5)


  24. Таня Петик - [ 2010.05.16 15:00 ]
    Визначення любові
    Любов - важка, але не камінь,
    Гаряча, але не вогонь.
    Присутнє в ній важке зітхання.
    То як же визначиш : Любов?

    Це - слово чи лише погляд ніжний
    Коли не знаєш що й сказати.
    У голові думки змішались,
    Неначе й не твоїми стали...

    Проходиш мовчки.
    А серце від щастя
    Хоче кричати!
    Придумати вВизначень можна багато,
    Проте коли любиш... не варто!

    2009р.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (2)


  25. Софія Кримовська - [ 2010.05.13 20:11 ]
    Зорю засвітила пізню
    Зорю засвітила пізню,
    припала до вуст вустами.
    Словами розкажеш після
    як серце брело містами,

    мостами, уздовж парканів,
    де тліли листи і листя,
    де сонце в тумані п’яне,
    де ранили люди вістрям...

    То завтра, а зараз гою
    цілунками рани світу,
    медами течу, нугою,
    у кожній клітинці квітну...

    Горю у твоїх обіймах,
    здіймаюся димом, дибом
    до ранку, до неба піни
    ще я і не я вже ніби...

    І зорі гашу світанком,
    на груди складаю пір’я...
    Твій ангел, твій гріх і бранка,
    волхвиня, богиня, мрія...
    13.05.2010р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.57) | "Майстерень" -- (5.67)
    Коментарі: (19)


  26. Софія Кримовська - [ 2010.04.27 13:03 ]
    ***
    тисячу "так" у такт
    тінню торкаю тінь
    стану терпка на смак
    у сердоліку стін

    спінить світанок світ
    сиві тумани снів
    зійду росою з віт
    стануся першим "ні"

    висію споришем
    стежку свою у ніч
    схлипну у тишу ще
    та не торкнуся свіч

    сонце стече за ліс
    світло піском у час
    стрінуться мов колись
    тіні солодких нас

    тільки не буде "так"
    навіть не буде "ні"
    прийду не я
    а та
    що затуляє сни


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.57) | "Майстерень" -- (5.67)
    Коментарі: (14)


  27. Артем Демчук - [ 2010.04.25 07:22 ]
    Сонет № 1.0
    То стиглий виноград перран,
    що струменить нектар бажання.
    То безсумнівне поєднання
    жагучих слів та теплих ран.

    То електричний струм очиць.
    Ковток, посуха, вітер, мури.
    Актор театру та халтури,
    мов ідіот серед блудниць.

    І діва м’якне та плеве,
    мов те желе пашить мінливо.
    Засліплення, жадання, слина

    і млосне тіло, мов філе.
    Сукенка хвилею грайливо
    хтиво шепоче: - На коліна!


    Рейтинги: Народний -- (5.36) | "Майстерень" -- (5.36)
    Прокоментувати:


  28. Кобринюк Ірина Айлен - [ 2010.04.19 00:28 ]
    Інтимне
    Я хочу червоною бути,
    Червоною бути як кров,
    Й рікою по венам текти,
    Нести із собою любов.

    Любов'ю гарячою бути,
    До серця твого пульсувати,
    Щоб в там почуття розбудити,
    І кисень із нього забрати.

    Я хочу, щоб ти задихався
    Від пристрасті в тілі й бажання.
    Я хочу щоб ти не злякався
    Мого до тебе кохання.

    Я квіткою стану твоєю,
    Щоб мною ти милувався.
    Я зіркою стану твоєю,
    Щоб крім тебе ніхто не дістався.

    А ти, супутнику мій,
    Будеш завжди поряд зі мною.
    І ми по сходинках мрій
    Полетимо до раю з тобою....


    Рейтинги: Народний -- (5.26) | "Майстерень" -- (5.17)
    Прокоментувати:


  29. Софія Кримовська - [ 2010.04.17 22:18 ]
    Доти
    Тоне в тумані спокій,
    тане в тумані тінь.
    Я ще з тобою, доки
    світло сотає синь.

    Я ще тобі належу,
    доки не стався день
    гудзиками одежі,
    фоном чужих пісень.

    Я ще з тобою доти,
    поки готовий ти
    змірювати на дотик
    рани від самоти.

    Я ще твоя до хрипу,
    я ще не власна тінь...
    Ранок росою сипле...
    Світло сотає синь...
    17.04.2010р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.57) | "Майстерень" -- (5.67)
    Коментарі: (6)


  30. Тетяна Кучерук - [ 2010.03.21 23:21 ]
    ***
    На тобі апогеї моїх перемог,
    Твоє тіло сповнене краю.
    На межі ти – правічний Сварог
    Моє тіло гартуєш до Раю.

    У життя на руці, що кривавим пером
    Долю пише на небі і тілі,
    Проростає душа здурманілим зелом
    І бажання скида обгорілі.

    Попід ноги богам і зорі. Я горю
    Твоїм попелом стигло-шаленим
    Серед ночі, що тане як віск на краю
    У свічках і тікає у вени.



    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  31. Валерій Хмельницький - [ 2010.03.17 10:41 ]
    Білявки й менует
    Дві білявки на концерт
    Вибрались в суботу,
    У антракті, фертик ферт,
    Роздивлялись ноти.

    В гардеробі поміж пальт
    Розмовляли мило,
    Як зіграли скрипка й альт -
    Аж язик втомили.

    Тут одна питає: "Кет,
    Ти мені подруга?
    Що ти любиш - менует
    Чи рондо і фуги?"

    І примовкла люба Кет,
    Як язик ковтнула:
    Рондо, фуги, менует...
    Наче і не чула:

    "Ой, Аліно, не крути:
    Менует - я в темі...
    Але рондо - це куди?..
    Поясни нечемі..."


    17.03.2010


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (6)


  32. Олена Багрянцева - [ 2010.03.13 23:08 ]
    Ти чекав? Я прийшла у квітень...
    Ти чекав? Я прийшла у квітень.
    На високих підборах вечір.
    На приборах з фарфору квіти.
    Ці мімози такі доречні.

    Ти чекав. Я вдягла безсоння.
    Без білизни – на голе тіло.
    Щоб лимонним твоїм долоням
    Ще сильніше мене кортіло.

    Ще міцніше тримались пазли.
    Мерехтіли на стінах тіні.
    І турботи, як лампи, гасли
    Під густий монолог полину.
    12.03.2010




    Рейтинги: Народний 5.15 (5.53) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (7)


  33. Віталій Ткачук - [ 2010.02.23 14:00 ]
    переступ
    Минаєш небеснопоглядом вечірні мої вікна.
    Я вдома, я рідний, я близько, переступи себе —
    І світло сьогодні й прісно роздягне, зіллє і зникне,
    Повільно тіла поклавши на ліжка тремкий мольберт.

    Як довго ескізи ждали на фарби, на хіть, на дотик,
    Як палко попросить місяць завмерти на полотні.
    Віддай свої злості тільки у голосу тихий спротив,
    Віддайся — щоб день прешостий повторення захотів.


    2010


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.45) | "Майстерень" -- (5.37)
    Коментарі: (25)


  34. Юлька Гриценко - [ 2010.02.22 17:24 ]
    Симфонія
    Я дихала тобою все життя,
    Хоча зустріла тільки вчора.
    Колись закрита і свята,
    А нині безнадійно хвора.

    О пів на восьму. Вже пора.
    Коханий, швидше роздягайся.
    В моїх обіймах помирай.
    Бери мене, не зупиняйся.

    Лунка симфонія двох тіл.
    Здається, струни обірвались.
    Ти так давно цього хотів,
    І дві душі в одну з”єднались.

    Сліди кохання на руках.
    Усе проспівано, по нотках.
    Не правду кажуть, що слизька,
    Та й не така вже і солодка...


    22/02/2010


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.4) | "Майстерень" 5.25 (5.32) | Самооцінка 5
    Коментарі: (68)


  35. Юлька Гриценко - [ 2010.02.21 15:47 ]
    Ти мене всю випив
    Ти мене до дна всю випив.
    Усі кордони зруйнував.
    І ніжно в шию цілував.
    Ти мене до дна всю випив.

    Почуттями тут не пахне.
    Ми просто дві німі душі.
    Слова на ранок залиши.
    Почуттями тут не пахне.

    Ти мене до дна всю випив.
    Очі заховав сумні.
    Ти живеш тепер в мені.
    Бо ти із мене осінь випив.

    21.02.2010


    Рейтинги: Народний -- (5.4) | "Майстерень" -- (5.32) | Самооцінка 4
    Коментарі: (6)


  36. Ірина Кримська - [ 2010.02.20 20:46 ]
    Хто ти
    Дай перевести дух, щоб не зомліти,
    щоб серце не розбилося в польоті...
    З очей твоїх — то холод, а то літо.
    Люблю тебе, та ще не знаю — хто ти?
    Долоні у долоні угортаєш —
    ув'язнув — вже мені не утекти
    і, повен пристрасті, цілунком починаєш,
    щоб я не встигла здогадатися, хто ти.
    Ще струм від дотиків не згас у лоні тіла,
    а ти вже інший і бентежиш. Знов
    я поглядом запитую несміло:
    "ти — цей" підеш, як "ти — отой" пішов?..
    І скільки у тобі облич таємних?
    Яке із них кохання осія?
    Ти стомлений, щасливий... Вікнам темно...
    Ти не тривожишся, не думаєш: хто я?
    А притча давня про дві половини
    для нас не матиме щасливого кінця.
    І що багатоликий — ти не винен,
    не винен, що усе кінчається.
    Нехай... Бо це сум'яття теж солодке.
    Не певна, чи готова я знайти
    всі відповіді — знать на сто відсотків,
    хто я для тебе, хто для мене ти...



    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.43)
    Прокоментувати:


  37. Ірина Кримська - [ 2010.02.20 19:29 ]
    Подаруй мені ранок утоми...
    Подаруй мені ранок утоми
    Після ночі пекельних трудів.
    Повернімося разом додому
    Поцілунками, крихтами слів,
    Що згубили ми пристрасті танцем
    На галявині щедрих суниць…
    Не згадаю — чи так, чи не так це —
    Зорі поруч попадали ниць.

    Або, може, нас хвилі здіймали
    Аж під зорі: грудьми і лицем.
    Де були уночі — ми не знали.
    Лише чули: поквапливий щем

    Розливався по тілу і знову
    Повертався потоком до губ.
    Ніч знімала покров за покровом,
    Час у крові ракетою гув.

    Коли ж вибух останній розкидав
    Скалки серця на відстань планет,
    Ми по слів непрочитаних сліду
    Повернулись до звичних тенет.

    2008


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.43)
    Прокоментувати:


  38. Василь Кузан - [ 2010.02.19 20:26 ]
    ЧОРНА КВІТКА КОХАННЯ

    "Потік, наче коник, грає...", Марія Матіос

    Як ся має чорна квітка?
    Що ховає в пелюстках?
    Розправляє ніжні крила
    В пелюстках рожевий птах.

    Хоче випурхнути звідти,
    Розгорнути темну ніч,
    Хоче волі, щоб летіти
    У солодку мрію стріч.

    Бо така у крил потреба:
    Рушником високим неба,
    Сонця вітром золотим
    Колихати втіхи дим.

    2
    Твоя рука повільно, вільно
    Миє ноги і сосці...
    Я тебе, таку звабливу,
    Мив би тільки в молоці.

    Я б твоє святкове тіло
    В ласку слова сповивав,
    А чудову чорну квітку
    В крила зваби цілував.

    Я тобі вплітав би в долю
    Стежку, що в любов сія...
    Але я – лиш коник річки.
    В кожній краплі річки – я.


    Рейтинги: Народний 5.45 (5.54) | "Майстерень" 5.5 (5.7)
    Коментарі: (15)


  39. Людмила Калиновська - [ 2010.02.16 20:58 ]
    - не скажу -
    Не скажу тобі
    про свою любов…
    Розгорну небес
    горобине тло.

    Калиновий смак,
    ягоду терпку
    На вустах твоїх
    смакува –
    ти –
    му…

    Як червону кров
    з калинових грон
    принесу на злом
    у п’янкий полон…

    І в останній схлип
    розкажи мені
    про одвічний плин,
    про цвітіння нив…

    Я прощу тобі
    твою тінь-любов,
    Я покину клин,
    перейду покров…

    Смакуватиму
    полиновий день.
    Відшукай мене,
    коли знайдеш – де…


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.56) | "Майстерень" -- (5.49)
    Коментарі: (10)


  40. Наталія Ом - [ 2010.02.16 14:33 ]
    Коли померла на твоєму тілі
    Коли померла на твоєму тілі,
    У лотосі, біля пупка прозріння,
    З прагматикою вічного коріння,
    Біля листви божественної сили.
    Коли я рухалась у такт із твоїм серцем,
    Що літаргічно плакало від карми,
    Від злої волі, серцевини «дхарми»,
    Була з тобою - ні жива, ні мертва.
    Без діалогів, примх і синкретизму,
    Строкато, епохально, небезпечно,
    Хотіла обливати недоречно
    Сльозами наші руки, хитро…
    Я помирала в пошуках кохання,
    На фоні біології і кривди.
    А ти чекав, зібравши свої сили
    Під ритми серця сонного мовчання…


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.19) | "Майстерень" 5.25 (5.14)
    Коментарі: (3)


  41. Юрій Лазірко - [ 2010.02.12 19:47 ]
    тебе идут
    тебе идут по складкам уст
    касаний нежных лепестки
    и поцелуев мотыльки
    воспламеняясь ветром чувств

    зажгут в растерянности плоть
    вздымаясь выше крыши крыш
    и тая при словах "малыш"
    читая "но" наоборот

    глаза закрой передо мной
    для многоточия и пусть
    тобой сегодня обожгусь
    как голос певчий тишиной

    бьют сердцем родники строки
    завьюсь совью небес гнездо
    тебе идут все ноты "до"
    касаний нежных
    лепестки...

    12 Февраля 2010


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.67) | "Майстерень" -- (5.75)
    Коментарі: (36)


  42. Юлька Гриценко - [ 2010.02.11 19:24 ]
    Пахне вітром
    Пориви вітру.
    Так весняно.
    Ти сльози витри!
    Ти - кохана.
    Холодні ночі.
    Щось зігріє.
    Навпроти очі.
    Поруч мрія.
    Солодка кава.
    Сік фруктовий.
    Давно чекала.
    Він готовий.
    Це просто спалах.
    Мить, як вічність.
    Ти так кохала.
    Його в січні.
    Спи,ще рано.
    Пахне вітром.
    Ти - кохана!
    Сльози витри.

    11.02.2010


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.4) | "Майстерень" -- (5.32) | Самооцінка 4
    Коментарі: (8)


  43. Юрій Лазірко - [ 2010.02.03 17:24 ]
    Губи сю нiч
    Губи сю ніч, як зоряне намисто.
    Губи, мов сміх, чи на долоні сніг.
    Губись в мені, у слова палім листі.
    В таких устах губитися не гріх.

    Займись вогнем – тобі не позичати
    Свою незайманість, моїх сивин.
    Заграй у пляшці щастя непочатій
    і засмакуй терпкішою із вин.

    У дзвонах серця розцвіте наш вирій,
    розпустяться у ласки пелюстки.
    Губити ніч – як пригубити щирість,
    Переплітати лінії руки.

    І в любощах, розчинені і злиті,
    Жагу втамуємо до дна, а там
    У самоті, у непорочній миті
    Два янголи збудують храм не нам.

    3 Лютого 2010


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.67) | "Майстерень" -- (5.75)
    Коментарі: (44)


  44. Вітер Ночі - [ 2010.01.25 18:41 ]
    Вишня...
    Вишня. Куди тій гречці,
    вона ще й не пахне,
    коли наливається млостю
    пізня вишня.

    Десь зірвані і давно забуті жовті черешні.
    Володимирська, Любська засипані цукром
    і кинуті в темні погреби.
    Лиш вона, Пізня,
    нескінченно набирає темного зілля,
    серпневих сліз,
    зрілого сонця.

    Туга плоть тремтить
    і б’ється одна об одну
    в хвилях заблудлого вітру.
    Чиясь рука тягнеться віт,
    хилить до себе літній неспокій,
    і, перша, достигла, що ніч,
    рветься на вустах,
    стікає божевільною отрутою
    бажань.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" -- (5.53)
    Коментарі: (31)


  45. Валерій Голуб - [ 2010.01.23 14:48 ]
    * * * *

    Як солодко, коли з тобою знов
    Ми поруч, і мнучи волошки в житі
    Натомлені, щасливі і невкриті
    Під сонцем прославляємо любов.

    І жайворон, тріпочучи вгорі
    Огляне нас із крихтою поваги:
    -Бач! Люди чинять так, як вільні птахи…
    А день – дзвенить! І літо на порі.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (9)


  46. Михайло Закарпатець - [ 2010.01.03 13:07 ]
    Венеціанка
    ...Трохи ніжності, спраги, кохання -
    ніч напоєна запахом спецій.
    Я порину у світ чаклування
    стародавніх рецептів Venezia...

    Тут краплиночку зваб і спокуси,
    крихту сутінків запаху моря.
    Ароматом мальвазії* мусим
    окропити сторінки історії...

    .......

    У Венеції – День Валентина.
    Наче квіти - фліртуючі пари.
    Скрізь кохання - на фресках, картинах,
    всюди – ніжної пристрасті чари!

    У звабливих очах куртизанок
    твій двозначний ловитиму погляд.
    Підійду. Пропоную світанок
    зустрічати в обіймах і поряд.

    У пітьмі на Corte del Cavallo*
    розрізняю вуста піввідкриті.
    І, як згода - стискання долоні
    в рукавичці, що золотом шита...

    Ти у масці. Одвічна загадка.
    Хто насправді ти - знатна сеньора?
    Як вино, мене вип”єш спочатку?
    Спопелиш? Чи захочеш покори?

    В лабіринтах твоєї одежі
    відшукав насолод діаманти.
    У пурпурі, карміні і бежі
    ми - Кохання палкі дуелянти...

    Поряд - крики нічні гондольєрів.
    Між каналами - відблиски ночі.
    Ти - спокусливо-горда Венера -
    у полон знов здаватися хочеш...

    Дзвін Сент-Марка* не будить уранці.
    Ти вже зникла. Тебе вже немає.
    Рукавичка... Nessuna speranza*!...
    Чи побачу тебе?
    Я не знаю...

    _____________________

    Мальвазія - сорт вина
    Corte del Cavallo - одна з центральних площ Венеції
    Сент-Марк - кафедральний собор Венеції
    Nessuna speranza (італ.) - нема надії


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.45) | "Майстерень" -- (5.36)
    Коментарі: (5)


  47. Олена Багрянцева - [ 2009.07.23 16:44 ]
    Море випило літр пива...
    Море випило літр пива.
    Я без одягу в п’яну піну
    З модним пірсінгом на пупочку
    Просто з пірсу стрибаю вниз.

    Полохлива і хтива хвиля
    Лиже стегна мої і спину,
    Потрапляє в усі куточки,
    Розриває мільйоном бризг.

    Море випило літр пива.
    Я без одягу в п’яній піні
    Задоволена і щаслива.
    Мій вологий гіркий каприз.
    17.07.09


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (6)


  48. Олена Багрянцева - [ 2008.12.04 10:11 ]
    Пригощаєш мене бісквітом...
    Пригощаєш мене бісквітом,
    Все до крихти,
    До млості в тілі,
    До знемоги
    Кладеш у ротик
    Ароматний пісок ванілі.
    Пучки пальців
    Тримають тортик,
    Прокрадаються через одяг
    До плечей,
    До грудей
    І нижче,
    Де ховається мій животик,
    Що наївся твоїм бісквітом.
    3.12.08.


    Рейтинги: Народний 6 (5.53) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (2)


  49. Олена Багрянцева - [ 2008.10.20 16:05 ]
    Прокрадаєшся впевнено нижче...
    Прокрадаєшся
    Впевнено
    Нижче –
    До сідниць,
    До колін,
    До п’яток.
    Намагаєшся
    Якнайсильніше
    І без спротиву
    Просто
    Взяти.
    Відриваєш
    Шматочками
    Тіло –
    Небезпечно,
    Свавільно,
    Грубо.
    Щоб звивалася,
    Щоб захотіла –
    У сідниці,
    В коліна,
    В губи.
    20.10.08


    Рейтинги: Народний 5.42 (5.53) | "Майстерень" 5.5 (5.48)
    Коментарі: (4)


  50. Олена Багрянцева - [ 2008.09.07 17:38 ]
    В найдовшому слові сховала свій сором...
    В найдовшому слові
    Сховала свій сором.
    Як іспит на вірність,
    Ця збуджена мить.
    Оздоблене серце
    Розкішним декором,
    Тверде, наче камінь,
    Уже не болить.

    Звивається тіло
    Від муки, від злуки.
    Лягає на груди
    М’який оксамит.
    П’яніє повітря.
    А руки розлуки
    Уже обіймають
    Наш зраджений світ…
    7.09.08


    Рейтинги: Народний 6 (5.53) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (3)



  51. Сторінки: 1   ...   7   8   9   10   11   12