ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.10.09 10:48
— Що до пояснення ранку звитяжного
Лису шпаркому у сутінках вечора
Станє зі мною дзвеніти розважливо
Епосом скіфів пательня розпечена.
Контур егрегора часу прадавнього
Темне минулого - зваба незвідана,
Болотоходами стежка уславлена
Долі забутої

С М
2026.10.09 10:39
Я – Змій-Король, що повзає
По кублі своєму
Змій-Король, що повзає
По кублі своєму
Маю подруг, але знай
Що я маю, все для мене

Ось повзу на підвіконня

хома дідим
2026.10.09 09:02
іще палітурка сезонна
при вогкій стіні цегляній
у досвіт
фабричні освітлені вікна
залізнодорожні вогні
і цвинтар за переїздом
останній притулок мерця
під ґрунтом жорстким

Віктор Кучерук
2026.10.09 06:11
Від листя, очищена вітром, дорога
Блищить під ногами, як вимите скло.
Від ранньої стужі зростає тривога:
Чи встигну догнати минуле тепло?
Воно уночі подалося в безодню
Оту, що стіною оточує ліс,
В якому шукатиму в дні прохолодні
Тепло межи сосен,

Євген Федчук
2026.10.08 17:56
Сидять діди із бабами, згадують минуле.
Та не те, що десь від когось мимохідь почули,
А те, що самим малими прийшлось пережити,
З рідних країв податися ледь не на край світу.
Сидять, слухають всі мовчки, не перебивають,
Видно, заново минуле те пережи

Артур Сіренко
2026.10.08 17:02
Я продаю тишу
Дірявими шотландськими міхами,
Я міняю тишу
На мідні крейцери,
Карбовані в країні глиняній.
Купіть хоч трохи тиші
Ви, погоничі білих верблюдів -
Альбіносів пустелі необачності.

Володимир Мацуцький
2026.10.08 16:52
Головний посил вірша Володимира Мацуцького «Всесвітній громе, де ти?» — це не звільнення чи «порятунок» росіян від їхнього власного рабства, а заклик до справедливості, захисту України та покарання агресора. Автор звертається до вищих сил («Всесвітнього

Ольга Садкова
2026.10.08 15:49
Поспішав Славко до школи,
запізнитись не хотів:
мав здавати реферата про
породистих котів.

Біг охоче і бадьоро,
хоч портфель був заважкий.
Ось і школа, перший поверх,

Михайло Укран
2026.10.08 15:35
Оксамитами квітчана Панна
Самобутньо вкривала поля.
І ліси, і водойми старанно
Ніжний усміх вбирали здаля.

Не списати словами пейзажі
І прекрасні, барвисті вбрання
Сонцесяйних блискіткових пажів

Ігор Шоха
2026.10.08 15:13
                        І
Розбійники з великої дороги
трамбують меншу із усіх боків,
ніде не припиняються тривоги...
ніхто не кликав їх, а хто привів
неважко здогадатися – це строгі
третейські судді – жупел демагогів
у вигляді ґарантів і братів.

Володимир Ляшкевич
2026.10.08 14:17
У вогняні знемоги дні - провіщені, наснажені,
залюблені в меди життя - відроджені і ти, і я.
Це дивний збіг, як оберіг, як долі сміх, дороги біг,
де понад сни - лади струни, і з пелени - синь далини.

І лине буднів тятива туди, де пісня горлова,
де

Сергій Губерначук
2026.10.08 14:06
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),

Сергій Губерначук
2026.10.08 13:52
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),

Борис Костиря
2026.10.08 13:23
Я нічого не зміг роздивитись
У безглуздій німій темноті.
Я звалився з коня, ніби витязь,
У абсурд і свавілля катів.

Не побачу імен, фотографій
На вечірньому цвинтарі я.
Наче відблиск небачених графік,

хома дідим
2026.10.08 09:45
що сказати що написати друже
чи дістались ми суті й тиші нарешті
або нами оволоділа байдужість
хоч ми і продовжуєм вештатись
цими вулицями та майданами
веселощами у примарних мандрах
чудуванням чуттєвим у розкошах
бодай на хвильку отож-бо

Віктор Кучерук
2026.10.08 07:29
Заховалася в гущі туману
Тьмяна постать висока твоя.
Залишилося в серці, мов рана,
Повне ясного світла ім'я.
Час стирає деталі та риси,
Забирає у вирій літа, -
Я благаю тебе: озовися,
Розімкни жданим словом уста.

Ольга Садкова
2026.10.07 23:29
Залишилась хата самотиною
на поталу хижим ворогам,
стала передчасно вона сивою,
на глумління кинута димам.

Тіло їй поранено осколками.
Вікна, ніби очі без зіниць.
Розтинає небо понад Конкою

Артур Курдіновський
2026.10.07 19:40
Жовтневий день дістав свої пуанти.
Коли дощі почнуть сумний балет,
Самотнім стати може навіть Данте,
Уперше не допише свій сонет.

Втомилися виносливі атланти,
Десь непримхливий гине очерет.
Які для долі знайдуть варіанти

Світлана Пирогова
2026.10.07 18:07
Шипшина достигає в тиші листопаду,
П'є залишки тепла із вицвілих небес.
І знає: все минає - біль і час чудес.
Вона вже не шукає весняну розраду,

Крізь голі колючки і рани є принади,
Дух визріває попри сутінки і стрес.
Шипшина достигає в тиші лист

Тетяна Левицька
2026.10.07 15:20
Багряний плющ і жовті клени
сумують в сутінках черлених.
На бузиновому причілку
не видно ні джмеля, ні бджілки.
Город врожай віддав господі,
твердінь небесна хмари родить,
паливода блукає ревно
у білосніжних хризантемах.

Борис Костиря
2026.10.07 14:41
Нехай минають ця сльота,
Сюїта зливи, фуга вітру.
І буде чиста, як сльоза,
Поема істини і віри.
Ми крізь багнюку пропливем
До чистих берегів свободи.
Не треба інших од, поем.
Шукаємо крізь вічність броду.

Ігор Терен
2026.10.07 11:37
Граматика – моя коняка
і це не заперечить Даль.
В поезії я з’їв собаку,
якій на виставці, в подяку,
мені вручили би медаль.

Мене і бджоли не кусають,
і осам я не до смаку...

Віктор Кучерук
2026.10.07 06:49
Немов на нитку чисті перла,
У ряд нанизую слова
Про те, що щирість не померла
І віра в щастя теж жива.
І кожен звук, і кожна фраза
Тримає в пам'яті тепло
Тих гарних днів, коли нам разом
Повсюди сонячно було.

С М
2026.10.06 23:23
Старий розповідав казки

Мідник, що у грозі, самотній
Розчистить безнадійно
Листя на землі
І сім каменів побачить
У сьомім домі знайде дружній захист
Й переміни, що без наслідків

Іван Потьомкін
2026.10.06 22:32
Не зуздрився,як Сталіна і Арафата пережив,
Не кажучи уже про Леніна та Гітлера.
Хотілося б і Путіна-народовбицю пережить…
До віку Черчілля, знаю, не додризать.
Тим паче з дозою коньяка чи віскі
У ґроні товариськім, звісно.
Та хочеться, аби в життєву

Ольга Садкова
2026.10.06 22:14
Наснився поетові недописаний вірш. Щербатий, той вештався околицями. Ніде його не приймали, бо недовершений. Знесилений притулявся до брудних стін, грівся після безхатьків біля невичахлих вогнищ, котився за вітром невідь-куди. Страждав і мріяв про білосні

хома дідим
2026.10.06 22:03
натуралісте
йди в дива
і видива осоння
де листя облітає із дерев
у сірій зоні
чи у мертвій зоні
яка різниця хто
і чим живе

Мирон Шагало
2026.10.06 18:46
Там, де щезнув гамір міста,
де притишується крок,
осінь бавилася з листям
в лапанки поміж гілок.
Там, де вечорові тіні
вже вдягаються в сатин,
ті барвисті гри осінні
загубили часу плин.

Борис Костиря
2026.10.06 13:59
Пам'яті Віталія Коротича

Самотній патріарх прожив у лісі
У роздумах в наближенні зими.
Він відчував неподоланність висі
І обриси нової Колими.

Колись він був трибун, глашатай, лицар

Володимир Бойко
2026.10.06 12:59
Поки поети клеплють вірші,
В городі розкошують миші.
Усе погризли залюбки –
Картоплю, моркву, буряки.

Вони гризуть усе по праву –
Вони господарі в державі,
В їх розпорядженні город,

Тетяна Левицька
2026.10.06 10:11
Чому нудьгуєш день за днем? —
Перехрести лоба в змозі,
лайном не мастиш стіни ще,
не падаєш серед дороги.
Ще очі бачать спориші,
та відчуваєш запах м'яти.
Чому жаливою в душі
пече жалоба винувата?

Віктор Кучерук
2026.10.06 07:40
Ані туману, ані вітру
Побіля сонної ріки, -
Дух луки множиться в повітрі
На запах прілої луски.
Густіє темінь над водою,
Птахів стихають голоси, -
Трава хизується красою
Голубоватої роси.

М Менянин
2026.10.05 23:52
Пісок, пісок – пустеля –
не простір для життя,
аж раптом з Неба Скеля –
основа майбуття.
Бо Богу що подібне
хай на Землі росте,
тверде йому потрібне
і скеля саме те!

хома дідим
2026.10.05 22:38
поза вічним і тойбічним
позираючи до тем
що відмічено загальним
нехімічним олівцем
подорожі та їдальні
світлий зустрічі момент
і за певний час прощальний
щем а може і не щем

Ігор Шоха
2026.10.05 16:17
Троє тезок, різних іпостасей
в різний час, плюючи на закон,
і тому однакові наразі
в образі із арії паяца, –
як нікому не віддати трон,
на який вилазять самозванці,
типу кайзер, швондєр і Нерон.

Сергій Губерначук
2026.10.05 15:55
І світ спростувався, і зорі недобрі,
де мріявся спів;
і місяць так вірно і рівно за обрій
професор якийсь довів…

Ні! Це не пауз сумне дозвілля.
Так вже призвівся світ,
що поцейбічних істот свавілля
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Юрій Максимко - [ 2012.05.18 20:22 ]
    Плацкарт
    Ще вчора вони спали в тісноті,
    На нижній полці шумного вагону.
    В обіймах разом тішились весні,
    Під темне пиво й тихий звук шансону.
    Переплітали свої теплі руки,
    Куривши тихо в тамборі брудному.
    І проводжали у вікні перони,
    Вони були такі всі загадкові...
    Ось так тягнулося роками,
    Та відстань вимірялася квитками.
    А скільки бачили ті стіни,
    Задимлені від диму нікотину.
    Вони любили магію вокзалу,
    Хоч часто їх тут розлучало
    Але ж і з щирістю стрічались.
    I далі шумно на вокзалі,
    Сумує натовп на пероні.
    Чекають потяг. Кожен свого.
    І знову сльози у вікні.
    Вернувся потяг Львів-Станіславів.


    Рейтинги: Народний -- (5) | "Майстерень" -- (5)
    Прокоментувати:


  2. Леся Геник - [ 2012.05.18 18:06 ]
    На рубіконі…
    На рубіконі голосного страху
    Ламає руки істина самотня.
    Запхавши душу в інтарсійну рахву
    Ув очі сипло - немічна безодня.

    І не кричи і не хапайся - правди!
    Бо то спокута на сьогодні - марна...
    Занадто здобні вітрові принади,
    Занадто вільна купча, і безкарна...

    Далекий погляд, певно затуманний,
    Коли в кишені що є сили - дуля!
    Та що ж ти рвешся, рабче окаянний!
    Ніхто тобі медалей не натулить

    На рубіконі, де голосить прірва,
    Де розляглося сиво-тинне плесо.
    І що з надій - коли зламалась віра?
    Та й що зі слів, наївна поетесо?..
    (18.05.12)




    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.62)
    Коментарі: (9)


  3. Володимир Сірий - [ 2012.05.18 18:07 ]
    З моїх грудей тече ріка кохання
    З моїх грудей тече ріка кохання,
    Прозору хвилю гріє серця щем, -
    Пливи собі у човнику бажання
    Під ніжним поцілунковим дощем.

    Була учора спека несказанна,
    Вогонь лизав долоні – береги,
    Роса утіх не опадала рання,
    Пилюка смутку слалась навкруги.

    Та я вернувся хмарою густою
    І грому благодатною сльозою
    Припав до шовковистих одіянь,

    Із висоти веселкової слави
    Зронив слова, немов лазур ласкаві:
    Люблю тебе…навік моєю стань…

    18.05.12


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (12)


  4. Ганна Осадко - [ 2012.05.18 17:55 ]
    нічна злива
    Уночі була злива.
    То небо кохалося із землею – навіжено, пажерливо, довго,
    ніби востаннє в житті.
    Дві стихії стриножені, що сплелися тілами дужими,
    два вужі, що прагнуть розірвати обмежувальні оболонки тіл
    і навіки з'єднатися, злитися, перетекти, не бути…

    ....Гортаннне гудіння грому,
    що наранок виривалося із розпаленої чоловічої плоті,
    первісний крик породіллі,
    що стихав під шелестіння його останніх крапель...

    ...а за мить
    між розведених ніг – крейдяних гір за пасовиськом –
    Сонце вигулькнуло –
    Золотокосий, як сон, королевич...
    - Аґу-у-у….


    Рейтинги: Народний 6 (5.65) | "Майстерень" 6 (5.62)
    Коментарі: (26)


  5. Жорж Дикий - [ 2012.05.18 16:17 ]
    ЗАКЛИК
    Боротись хочу зі злобою
    й мажорів наглості,
    щоб жити в мирі з добротою
    без війн і гадості.

    Хотіти мало - щось роби!
    Саме не зробиться!
    Випрямлюй вікові горби -
    душа де злобиться.

    Не ний, не нудь і не кажи:
    - А що я можу?
    І не грози, а покажи,
    як дати в рожу.

    Та не сусіду чи менту -
    вони не варті...
    Набий ту гниду золоту
    в державній варті.

    І стань керманичем життя!
    І стань людиною!
    Щоби пишалася сім’я,
    а ти - країною!

    Час не повернеться назад -
    чого чекати?!
    Щоб було в світі все гаразд -
    час повставати!




    Рейтинги: Народний 5.5 (5.15) | "Майстерень" -- (5.21)
    Коментарі: (10)


  6. Сантос Ос - [ 2012.05.18 10:04 ]
    З часом прийде...
    Все й одразу не буває.
    Тільки з часом все прийде,
    Тільки той, хто пам'ятає,-
    З часом Ціль свою знайде.

    З часом кожен відшукає,
    Те, чого він так хотів,
    Те, чого він так бажає,
    Шлях покаже з "поля снів".

    Вийде кожен на стежину,
    В час завітній, рідний свій,
    Щоб з Душею в Край полинуть,
    В Край для Серця своїх мрій.

    Дякую:-) 17.05.2012р.

    Рано чи пізно кожен з нас прийде до своєї цілі і здійснить те, для чого він з'явився у цьому світі. А все що стоїть перед нами на шляху до цілі - являється тим уроком, який потрібно пройти.

    Дякую:-)


    Рейтинги: Народний -- (5) | "Майстерень" -- (5) | Самооцінка 5
    Прокоментувати:


  7. Люба Світанок - [ 2012.05.17 21:47 ]
    Хрести
    Земні шляхи...
    Дороги України
    (Тернистіших у світі не було)...
    Нанизані на них, мов намистини:
    Село матусі й батькове село.

    Народу мого альфа і омега –
    Минуле із майбутнім берегти,
    Тому і височіють обереги,
    Ще предками освячені хрести.

    Розкинувши до небокраю руки,
    Стоять, щоб світ од горя заступить:
    Щоб квітли діти і всміхались луки,
    Щоб зло й біду до хат не підпустить.

    В тих оберегах – вічна милість Бога,
    Нащадків щира вдячність небесам.
    ...Й тепер хрести зростають при дорогах,
    Нема вже ліку тим гірким хрестам.

    Вони – трагічних доль дорожні знаки,
    Безмовний крик за втраченим життям.
    ...Схилився хрест.
    Стікають кров’ю маки.
    А поруч – тінь Мадонни з Немовлям.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (5)


  8. Микола Дудар - [ 2012.05.17 21:01 ]
    одне зауваження...
    …Вона була так близько вчора.
    Тепер все наново – ноктюрн…
    Наосліп йдеш один до моря
    У між царів'я – «від кутюр»…

    Дорога стелить там охоче
    Свої морухи – бурий пил…
    А поруч погляди дівочі…
    Одна із них - майбутній Тил…

    2012.



    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.65)
    Коментарі: (7)


  9. Леся Геник - [ 2012.05.17 20:58 ]
    Мамина вишня
    Старенька вишня в мами коло хати
    Роняє цвіт у вічність поколінь...
    То й літ уже усіх не позбирати,
    Що на вікні розтанули сумнім.

    Мов янгол світлий, надимає крила,
    Для захистку. Немов мале дитя,
    Лечу туди - утриматись несила,
    Де вишенька - як мамине життя,

    Молитву щиру на світанні мовить,
    Весну благає - в доленьки чудес!
    І вірно жде... І безкінечно молить...
    Старенька вишня, серцем до небес...
    (21.04.12)




    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" 5.5 (5.62)
    Коментарі: (8)


  10. Володимир Сірий - [ 2012.05.17 19:27 ]
    Моє серце
    Віще Слово - духовний нектар.
    Бути з Ним - вище кредо.
    Моє серце - бджола.
    Бог - бджоляр.
    А душа - рамка з медом…

    17.05.12


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (21)


  11. Іван Редчиць - [ 2012.05.17 19:21 ]
    РУБАЇ

    ***
    Коли б не вийшов ти на береги,
    В пітьмі духовній людно навкруги.
    Але тебе ніхто там не почує,
    Допоки ти не скинеш ланцюги.


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (5)


  12. Юлія Зотова - [ 2012.05.17 18:39 ]
    Варення з кульбаб
    Мій ранок має присмак помаранчі.
    В кришталі мрій прозорих зріє літо.
    Приймаю всі умови світу, і забуваю.
    Зриваю всі кульбабки квітня,
    І закриваю з них варення.
    Цукрую спогади приємні,
    смак помаранчі,
    здійснені бажання.

    01.04.2009


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.45) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (20)


  13. Олег Завадський - [ 2012.05.17 18:23 ]
    Осінній благовіст

    Яка глибока неба височінь!
    Яка п’янлива осені тверезість!
    Благослови, дзвонарю, ці берези,
    Ці пізні квіти, сонце і дощі.

    І цю любов, що прагне самоти,
    І цю печаль, наближену до щастя,
    І цю покуту, чисту як причастя,
    І ці зникомі явлені світи…

    Молився день, у травах стоячи,
    Спинився час – пророче і врочисто.
    Лише послухай: опадає листя.
    Лише поглянь: симфонія звучить.

    2012


    Рейтинги: Народний 5.42 (5.5) | "Майстерень" 5.25 (5.46)
    Коментарі: (11)


  14. Лідія Дружинович - [ 2012.05.17 18:09 ]
    5 жовтня 2011 року
    Перевернувся весь навколо світ.
    Я не була іще така щаслива!
    Моя рідненька донечко, привіт!
    Ми дев’ять місяців чекали дива.
    Та й жовтень цього року золотий,
    Що золотішого ще не бувало досі!
    Сміється місяць щиро з висоти
    І усміхається багряна осінь.
    Співають колискову ліхтарі,
    Тремтить у грудях, ллються щастя сльози…
    Життя нове з’явилось на землі.
    І, знаєш, так на тебе схоже.

    2012


    Рейтинги: Народний 5 (5.46) | "Майстерень" -- (5.43)
    Коментарі: (8)


  15. Тетяна Рибар - [ 2012.05.17 17:07 ]
    коли ні-про-що не говорять сади
    ти приходиш тоді вже коли ні-про-що не говорять сади
    посиди поруч ставу і вслухайся в дна його тишу
    коли вітер колише і небо мене з ним колише
    коли листя як крила падуть ангелічі торкнувшись води
    і останній журавлик тонкий нам у небі щось пише

    посиди. ти так довго вагався іти у цей сад чи не йти
    перезрів навіть захід та й схід вже далеко-далеко
    нас торкається відстань і спрагла безмежність безлика
    неспроможна тепер вже довіку розгублених нас віднайти
    хоч болить цьому саду до болі до спазмів до крику


    Рейтинги: Народний 5.75 (5.61) | "Майстерень" -- (5.65)
    Коментарі: (19)


  16. Юрій Лазірко - [ 2012.05.17 17:52 ]
    галасливі гасла
    ***
    політичне ожиріння
    тіні боротьба із тінню

    ***
    чесно голос пропивали
    за стограмні феодала

    ***
    публічний дім такі ж дебати
    було б за що то є де пхати

    ***
    той хто знає що сказати
    вміє вчасно промовчати

    ***
    триста чисто-неспартанських лож
    як не мавпа не осел то морж

    ***
    баба з воза – кінь в галоп
    світ сміється плаче хлоп

    ***
    флюгерний настрій юрми
    протяг дверний для тюрми

    ***
    що за світ без мужика
    до тюремних гнид звикай

    ***
    май же совість а не триння
    смерде відпусти княгиню

    ***
    це не президент а шмата
    матрьошки й мешти протирати

    17 Травня, 2012


    Рейтинги: Народний -- (5.68) | "Майстерень" -- (5.76)
    Коментарі: (27)


  17. Татьяна Квашенко - [ 2012.05.17 16:02 ]
    ЦЕНА ВОПРОСА
    В душу
    уткнула нос –
    и осталась
    «с носом».

    Вырос
    цены
    вопрос
    до пределов
    тела.

    Биржевым
    курсом
    рос –
    и пошел
    в разнос он,

    тело
    души
    до крови
    задев.

    За дело?..


    2012


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (6)


  18. Жорж Дикий - [ 2012.05.17 16:44 ]
    ШОКУЮЧИЙ ШОВ (поема-дилема)
    Життя прожив -
    і поле не пройшов...
    Зайду і вийду:
    часу новий шов...

    Блукаю світом
    в пошуках могил...
    Дивлюсь у небо
    як спадає пил...

    Душа жива!
    Не розтискай долонь!
    Пульсує думка
    в міріадах скронь!

    Крізь пальці мчать
    і люди, і чуття!
    І смерті передує
    зачаття!

    І йде сівач
    розкидує зерно...
    Зберуть врожай -
    зарухає жерно...

    Звитяги Чин
    і вічність небуття...
    Високий гін
    собачого виття...

    Свобода вибору
    у купі доль...
    Нову й нову собі
    хапаєш роль...

    Ця круговерть,
    як біг у колесі...
    Земля ж і далі
    на своїй осі!

    Ти був! Ти є!
    Тебе уже нема!
    Новий дивак
    постане у керма...

    А в полі тому
    я себе знайшов...
    Усе життя блукав -
    тому й не перейшов.



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.15) | "Майстерень" -- (5.21)
    Коментарі: (6)


  19. Ганна Осадко - [ 2012.05.17 15:16 ]
    лiтнiй сон
    ...плями сонця – немов ластовиння на спориші,
    ластівки розрізають небо кравецькими ножицями,
    денний сон твій – тягучий і липовий мед із пасіки,
    бджоли густо гудуть, скоро злива злетить,
    а за мить
    упаде на село мокрим, як хлющ, рядном;
    але зараз ще сливи на таці , як поросята молочні,
    лежать, притулившись до дині, своєї мами,
    огірочки допитливі гріють на сонці зелені писки,
    в лопухах шарудить страхопуд – молодий їжак.

    чуєш, у світі твоєму тихішає, струна натягується,
    кіт приносить знадвору запахи вітру на шубі смугастій,
    біля тебе_малого лягає, лапкою зачіпає: "вставай!"

    не спіши,
    зупинися напівдорозі поміж світами,
    наслухай через сон смачні, затишні звуки кухні,
    де чаклує бабуся Ганна над галушками,
    де жертовно кидає притомлені сонцем груші
    у казан – і узвар,
    і узори рушник обнімуть...


    Рейтинги: Народний -- (5.65) | "Майстерень" -- (5.62)
    Коментарі: (10)


  20. Юлія Зотова - [ 2012.05.17 15:38 ]
    ***
    Трезвым уколол пальчик,
    пьяным проколол ушко.
    Этот красивый мальчик
    будет моей подружкой.

    2010


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.45) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (4)


  21. Богдан Манюк - [ 2012.05.17 11:48 ]
    Без назви
    і не почати
    назву золоту
    і буквам ранку
    лиця не зігріти
    ведуть у тьмяне
    душу-наготу
    дорожні знаки
    бабиного літа
    на поспіх ока
    зоряна зола
    ослабли руки
    вибух аквареллю
    кохання-ДТП
    усе дотла
    і раптом...
    світло у кінці тунелю.

    2012р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.63) | "Майстерень" -- (5.75)
    Коментарі: (26)


  22. Микола Дудар - [ 2012.05.17 10:26 ]
    рубікон...
    ...Геть від мене, геть!
    Тишу ріже „Вйо!”
    Зліва,
    Справа смерть,
    Не життя – вогонь…
    Рушники простелено.
    Нумо, відійди...
    Кілька раз прострелений -
    (це від самоти..)
    ... але ж напросилася.
    Вечір розділив..
    І удвох втомилися,
    Залиши, - просив..
    Пригощав вечерею.
    Молочком поїв.
    Потайки від Неї я
    Все частіше млів..
    Раптом і згодилася:
    Десять довгих літ..
    Правда, це не снилося…
    Знов біля воріт…

    Подруго,
    Веселочко !!!
    (семеро братів…)
    Ось би ще
    цукерочку!
    Не приємлю слів…

    Геть від мене, геть...

    1999.



    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.65)
    Коментарі: (4)


  23. Іван Редчиць - [ 2012.05.17 10:09 ]
    РУБАЇ
    ***
    Я випустив ці рубаї на люди,
    Щоби вони творили в душах чудо.
    Дарую їх і прошу – бережіть,
    І хай вони не відають огуди.


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (5)


  24. Ксенія Завадська - [ 2012.05.17 09:34 ]
    Бессонница
    Этой ночью ко мне приходила Бессонница,
    Поснимала все простыни с окон.
    Пела песни мне в уши Бессонница,
    Сквозь динамик, шипящий на ночь.
    В подоконник мой терлись капельки,
    И Бессонница шепотом: "Дождь".
    Лишь под утро прогнала Бессонницу,
    Крепким кофе с названием "Ложь".


    Рейтинги: Народний -- (4.88) | "Майстерень" -- (5)
    Прокоментувати:


  25. Наталка Ознава - [ 2012.05.17 07:36 ]
    ( сон )
    Уже з останніх сил я набираю текст,
    І знову наостанок слово зіпсувала...
    На плеєрі невпинно нажимаю "next"
    Щоб не відчути те, що відчувала...

    Так боляче, так сумно, гірко так...
    Так гостро лезом по живому тілу...
    А час, як заморожений простак
    Потиху не палає, мовчки тліє..

    Напевне, випадково з розуму зійшла,
    Більш вього, знову у руках депресій
    Той тихий сон, що я давно знайшла
    Залишивсь образом пустих експресій...

    2012


    Рейтинги: Народний 5 (5) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  26. Олена Багрянцева - [ 2012.05.16 22:03 ]
    Ти чув, як співає знайомою мовою море безкрає...
    Ти чув, як співає знайомою мовою
    море безкрає.
    Виходив під вечір на берег і мріяв
    про диво бездонне.
    Сто двадцять разів пересипавши час
    у широких долонях,
    Ти знав навіть те, чого небо бузкове
    безхмарне не знає.

    Чекав, відриваючи дати разом
    з усіма місяцями.
    І плакав над квітами – тими, що зовсім
    невчасно зів’яли.
    Човнами повз тебе чужi імена
    пропливали зухвало.
    Блукали листи ненаписанi марно,
    усе манiвцями.

    Ти чув, як співає знайомою мовою
    море безкрає…
    15.05.2012



    Рейтинги: Народний 5.25 (5.53) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (3)


  27. Устимко Яна - [ 2012.05.16 21:28 ]
    подорожньому
    їдь уже їдь собі їдь але знай
    думати буду про тебе чужого
    подумки візьмеш мене у дорогу
    довга дорога за край-небокрай

    край мене край мій усталений рай
    і витинанкою в небі зависну
    я - місяцівна співай мою пісню
    тільки без мене у ній не вмирай


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (24)


  28. Оксанка Вовканич - [ 2012.05.16 21:33 ]
    Я буду пахнути тобою півжиття
    Я буду пахнути тобою півжиття,
    Постійно всотувати в себе твої мрії.
    Я буду вірити, що зради течія,
    Ніколи щастя піднебесного не змиє.

    Я буду пахнути тобою кожен день,
    У вир блаженства з головою поринати.
    Ти – мій приціл, а я – приречена мішень,
    Що увібрала всі звабливі аромати.

    Я буду пахнути тобою, мов дитя,
    Що прагне ніжності, чи, може, ейфорії.
    Я буду пахнути тобою все життя.
    Бо неповторна. Бо твоя. Бо, все ще, - мрія …


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.23) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (7)


  29. Іван Потьомкін - [ 2012.05.16 17:22 ]
    Дивлюсь на неї - ще таку красиву
    Це, мабуть, янгол-баламута
    Її вночі із кимось переплутав
    І косу воронову в біле вбрав,
    І рівчаками лоб зорав...
    Удосвіта забракло, певне, сили –
    Очі та голос тими ж залишились.
    По них сьогодні безпомильно пізнаю,
    Кому віддав я молодість свою.
    Як і тоді, поруч вона сідає,
    Мене, немовби ненароком, розглядає,
    І я питаю: «Може, щось не так?»
    «Пройшлися, голубе, і по тобі літа...»
    Краєм долоні змахує сльозину...
    А я дивлюсь на неї - ще таку красиву.


    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.87)
    Коментарі: (12)


  30. Іван Редчиць - [ 2012.05.16 17:21 ]
    РУБАЇ

    ***
    Свобода слова, склянки й матюка…
    Чи снилася свобода нам така?
    О Боже мій, такого дай гаранта,
    Щоб ми не йшли по світу голяка!


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.46)
    Прокоментувати:


  31. Леля Далія - [ 2012.05.16 16:40 ]
    ВИШНЕВИЙ НЕКТАР
    О терпко, як цвітуть кудлаті вишні,
    Мов серця спогади, з осоння;
    Янголики і миттю незгрішивші —
    В кудельці мрії потай дзвонять...

    О тихо так бредемо манівцями:
    Едемські роси в’ють світання,
    Туманить тремно фіміам нестями —
    Травневе, тЕрпке чарування.

    О, як весна все віє грішні ноти
    Дурманним зіллячком каштанів,
    Мов марева розтеплені маранти
    Ми п’яні, п’яні, п’яні...



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.46) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (10)


  32. Юрій Лазірко - [ 2012.05.16 15:14 ]
    светлячки души
    нотки
    светлячки души
    кроткий
    антураж туши
    губы
    родники любви
    любо
    пригуби лови
    скользкий
    переход на ‘ты’

    сколько
    на губах мечты
    столько
    на слова удил
    только
    мы одни и пыл
    в пальцах
    леденцах для ласк

    сальса
    зал закрытых глаз
    сладкий
    перебор щипок
    гладкий
    переплёт рук-ног
    дольше
    слишком выдох жгуч
    дальше
    стрелки не бегут
    тая
    не таясь пленя

    раем
    дышит простыня
    стёкла
    затекает луч
    тёплый
    на письме сургуч
    шторы
    ледники молвы
    море
    мотыльков шальных
    ребус
    из семи не_я

    небо
    на висках роясь
    стелет
    под качельный хит
    тела
    невесомый титр
    тонкий
    есть о чём молчать
    окнам
    берегам луча

    выси
    открывайтесь вновь
    визой
    для души родной
    в диком
    этом всплеске ‘да’
    с криком
    что лишь воссоздал
    бойкий
    правселенный взрыв
    в койке
    под пружинный срыв
    с точек
    ногтевых с плеча
    речкой
    разливной в свечах
    кожей
    отдаляясь в сласть
    позже
    утоляя страсть

    что же
    за отсчёт на бис
    сложен
    на волнах любви
    этот
    внеземной эфир
    света
    непорочный мир
    царство
    светлячков зажгись
    здравствуй
    воплощенье в жизнь

    16 Мая, 2012


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.68) | "Майстерень" -- (5.76)
    Коментарі: (23)


  33. Михайло Десна - [ 2012.05.16 14:03 ]
    Так-от...
    Так-от... Події "при надії" -
    не світ, на жаль, моєї мрії.
    Зате тривоги "при надії"
    мені завжди опустять вії.

    Так-от... Хоробрий, адже добрий,
    залежу я, на жаль, від кобри.
    Зате, змію носити добрий,
    я не горбатий кару попри.

    Так-от... Не забіяка-дяка
    злітає з уст моїх усяка.
    Зате така невинна "дяка" -
    не зброя, та усе ж ломака.

    Так-от... Уява як забава -
    моя єдина, мабуть, слава.
    Зате медаль моя забава
    не має НЕ носити права...
    :)


    16.05.2012


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (17)


  34. Іван Гентош - [ 2012.05.16 12:15 ]
    пародія « Муляр »


    Натхнення маю – третій ряд
    Вкладаю нині!
    До “квíтки” тЯгну, та навряд –
    Бо рими в глині.

    Мурýю, та бракує слів –
    Заліз в тенета.
    Дощить – нехай! А я аж впрів!
    Спочити? Де там!

    Про сум, троянди й виноград –
    Що скажуть люди?
    Спішу – цеглинка невпопад!
    … Нехай так буде!


    16.05.2012


    Рейтинги: Народний -- (5.58) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (47)


  35. Ганна Осадко - [ 2012.05.16 12:55 ]
    бузок
    Лише не відводь очей, подивися на цей бузок
    напередодні літа –
    ще тиждень тому буяв вітальними вітами,
    паморочив і вабив – йди-но до мене, ладо!
    Ішли.
    Багато.
    Пальчики йому поламали заквітчані
    у пошуках щасливих пелюсточок –
    найсмачніших.
    Корону збили, сукенку бузкову задерли –
    колінами світить, як дівка на об'їзній.

    Бо і є дівка, попри те, що «бузок» –
    скороспілка на випускному,
    найрозкутіша в класі, із очима вологими і жадливими,
    притиснеш таку в куточку, по-хазяйськи залізеш у пазуху – дай!
    А їй і не шкода…

    Не відводь очей, подивися на неї, впізнай
    цю жінку
    ще юну, та вже відцвілу,
    з іржавими кетягами столоченого цвіту,
    свою однокласницю , що померла дванадцять років тому,
    свій обдертий бузок на старому подвір'ї сільської школи.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.65) | "Майстерень" -- (5.62)
    Коментарі: (9)


  36. Володимир Сірий - [ 2012.05.16 08:49 ]
    *-*-* /муж неодружений/
    Муж неодружений - у полі явір,
    Зоставлений з печалями віч – на –віч .
    Тополі край дороги мліють пухом,
    А він на них і не погляне навіть …

    16.05.12


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (28)


  37. Світлана Майя Залізняк - [ 2012.05.16 08:10 ]
    День білявих дівчаток

    Це день білявих дівчаток –
    Стрічаю білявок повсюд.
    Вже настрій – немов на свято,
    Коли споглядаю салют.

    Несу „Празький” тортик. Неділя!
    Пройдуся нарешті селом.
    Торік там буяло весілля:
    Там подруг мій став женихом.
    Вирощує гречку і сорго...
    У фермера є близнюки!
    Потішу цим тортиком Ольгу,
    Зрадливця – тремтінням руки...

    Ліворуч дівчатко щебече:
    – Я – Тая!.. Я кіски сплела...
    – І я такі хочу – по плечі!..

    П’ять сходинок.
    Двері.
    Вокзал.

    Край каси білявенька Тая –
    В морозиві щічка і рот –
    Рожевий кісник виплітає:
    – Міняю цю стрічку... на торт!



    2007-2012


    Рейтинги: Народний -- (5.77) | "Майстерень" -- (5.89)
    Коментарі: (4)


  38. Василь Кузан - [ 2012.05.15 23:57 ]
    Завiконне
    Ніч настовбурчила гриву,
    Грім покотився полями.
    Нами не жертвує небо –
    Ніби втішає словами:

    «Ями повітряні кращі».
    Є й на дорозі ще авта…
    Завтра наступить на греблю,
    Граблями вдарить по яйцях

    Цих, що від курочки Ряби.
    Риби акваріум чистять.
    Стать їх – премудра наука.
    В муках зривається листя…

    Стягом примарного літа
    Тихо у хаті хворіти…

    15.05.12


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.54) | "Майстерень" -- (5.7)
    Коментарі: (17)


  39. Олександр Шумілін - [ 2012.05.15 22:03 ]
    * * *
    Єдине що тільки рятує – шукати якусь інфу
    яку залишає вона ніби сліди на снігу
    сидячи в мережі ідучи на пари чи у кіно
    бовтаючись гуртягою ніби озерним дном

    бачити як міста – жовто-зубі старі жерці –
    ховають її слова ніби ножа у руці
    виривають повітря гаряче з важких грудей
    кидають до людей
    лишають серед людей

    знати що по зимі коли відійдуть сніги
    коли стебла трави ковтатимуть соки тугі
    коли по ріці пливтимуть пляшки і човни
    ти лише знаки бачитимеш серед них

    бачитимеш як трава – скуйовджена і молода –
    кожну тримає мить ніби пісок чи вода
    кожну її ходу відчуває як власний сенс
    і не втомлюючись рости вперто його несе

    і ніби перші сонця грітимуть теплі сни
    де ви застигаєте саме на зламі зими-весни
    і ледве помітно в кожен з прозорих днів
    вона виходить із тебе
    наче вода з берегіВ


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (1)


  40. Леся Сидорович - [ 2012.05.15 22:35 ]
    Випускникам
    Просіялася радість крізь тривогу,
    Як через листя білий вишні цвіт.
    Це молодість виходить на дорогу,
    Яка веде в новий дорослий світ.

    Це наші Олі, Юлі та Оленки,
    Володі, Іри, Юри та Сашки.
    Ще вчора безпорадні і маленькі,
    Сьогодні – галстук, плаття, каблуки.

    Погляньте: ці дівчатка – всі крануні,
    Милують око всі одна в одну.
    Талановиті, щирі, добрі, юні,
    Вдивляются сміливо в далину.

    А хлопці! Це ж надійність і опора,
    відважність, розум, вірність і талант.
    Футбол, комп`ютер, ігри – це учора,
    А завтра –може, навіть президент!

    Спасибі вам, колеги-педагоги,
    За вашу працю, за невтомний труд.
    Виходять діти на нові дороги,
    Високі цілі за мету беруть.

    Заслуга ваша – всі знання глибинні,
    Досягнення – це людяність в серцях.
    Пишайтеся випускниками нині
    І хай щалсивим буде їхній шлях.

    Не забувайте, діти: завжди школа
    Із радістю чекати буде вас.
    А скоро вам такий веселий дзвоник
    Востаннє пролунає. Рідний клас

    Зіщулиться і, певно, засумує.
    За ваші парти сядуть малюки.
    Рука на дошці вже не помалює...
    Тож згадуйте щасливі ці роки!

    Ріка життя широка і бурхлива,
    А ви чекаєте від неї див.
    Та зрозумійте: ви – найбільше диво,
    яке Господь у світі сотворив.

    Ви, як струмочки, сильні і невпинні,
    Вам ще міцніти, набиратись знань.
    Сьогодні перед вами вільний вибір
    І виконання нелегких завдань.

    Я вам бажаю: хай усі дороги,
    Якими доведеться ще іти,
    Благословенні завжди будуть Богом
    І приведуть до справжньої мети.

    2011-11.05.2012





    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.39)
    Коментарі: (7)


  41. Ксенія Озерна - [ 2012.05.15 22:07 ]
    ***
    Годинник старої ратуші колошматить ранковий час,
    спішить_поспішає вулиця - у справах, а, може, і просто так,
    запхинькав малюк у натовпі (щасливий, мама поруч іде),
    зелень весна розкинула, липучу до рук...I am a student.
    Знову сесія, знову жнива...

    Циферблат підганяє, як завше; цифр_блат, як отруйний гриб,
    маскується, а то й відкрито живе серед зелені very good,
    стережись! світлофор триокий зупиняє упевнений хід,
    а в уяві жонглюють цифри – трійка, четвірка, п’ять.
    Більша сума – то більше знань.

    Правда глузує - у поспіху спіткнулась нога об кювет,
    малюк язика показує (сміється, потішний такий),
    нарешті дороги розходяться, baby – направо, наліво – student,
    небо ранкове чисте, сміттєвозка збирає розібране.
    Секонд хенд , бомжі...

    2012


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.51) | "Майстерень" -- (5.47)
    Коментарі: (44)


  42. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2012.05.15 22:30 ]
    * *
    Я замуровую слова,
    Ховаю душу.
    Та вибиратися з тенет
    Таки не мушу.

    Я їх ховала у дощі,
    В трояндах й сумі,
    Вони зліталися у сні,
    В серцях від глуму.

    Я замуровую слова
    Нехай так буде…
    Незамуровані слова -
    Це просто будень.


    22.00.15.05. 2012


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (21)


  43. Леся Геник - [ 2012.05.15 19:08 ]
    Одне життя на двох…
    Одне життя на двох...
    Холоне чорна кава.
    Між пальцями думок -
    Незграбне конфеті.
    Димком чужих сигар
    Глумлива днів отара
    Під вибілений тин,
    Де сходяться святі...

    А може й не святі?
    Віщунки та мольфари,
    Поділені навпіл
    Ідеями вітрів!
    Судинами - не кров,
    Вечірні святузвари
    До серця - одного́
    Між гомону світів...

    Мовчи, мовчи, душе!
    І тільки темні очі -
    Уже не від бажань,
    Не від жаги чуття...
    Остання крапля мрій,
    Останні спраглі ночі...
    На двох - одна печаль,
    І кава, і життя...
    (14.05.12)




    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.62)
    Коментарі: (6)


  44. Устимко Яна - [ 2012.05.15 18:57 ]
    глухий дощ
    не слухай музику дощу
    палюча музика дощу
    розсипле дрож по мокрих спинах
    скажи мені що ти не чув
    збреши мені що ти не чув
    між нас її жалкого плину

    я загорнуся в листя верб
    я загублюся в листі верб
    і дощ не зважиться дістати
    бо серця вищерблений серп
    різкою кригою затерп
    лише у сні як віск податний


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (14)


  45. Білочка Неруденька - [ 2012.05.15 18:49 ]
    Не змінилась

    А ти нічого. Просто ти пішов би,
    Не озирнувшись на її сльозу.
    Вона ж бо сильна. Кинулась не вслід би,
    Збирала б з сонцем дрібненьку росу.
    Вона б промінню помагала щиро,
    Воно б світило яскравіше вслід,
    Щоб ти не впав, і очі б не сліпило,
    Щоб бачив ти перед собою світ.
    Вона тебе любила... Ти не зрадив,
    Ти просто не помітив почуттів.
    А вітер бачив все й тобі порадив
    Послухати душі своєї спів...
    І ти почув - дзвенить твоє кохання,
    Розноситься мільйоном голосів.
    І ви кохали вдвох... І до світання
    Не бачив жоден з вас ніяких снів.
    Тепер ти любиш й зроду не пішов би,
    Ловив би кожненьку її сльозу.
    Вона ж, кохана, зовсім не змінилась...
    Й збирала б з сонцем дрібненьку росу...

    31.03.11


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  46. Ігор Калиниченко - [ 2012.05.15 17:46 ]
    Кожній праці і хвала, і дяка (Каждый труд, благослови, удача, СЕРГІЙ ЄСЕНІН)
    Кожній праці і хвала, і дяка:
    Рибаку - щоб з рибою сітки,
    Орачу - щоб плуг його й коняка
    Заробили хліба на віки.

    Воду п'ють із кухлів та стаканів,
    Із латаття можна теж попить,
    Там, де вир малинових туманів
    Не втомився берег золотить.

    Гарно як в траві зеленогривій
    Дивлячись на шати голубі,
    Погляд твій, закохано-ревнивий,
    Згадувать на втомленім собі.

    Деркачі співають на озерці,
    І тому так світяться вогнем
    Ті, які простим зробили серце
    Під веселим праці тягарем.

    Що селянин - зовсім я забувся,
    І тепер розповідаю сам:
    Цар дозвілля, диваком здаюся
    Любим пасовищам і лісам.

    Жаль комусь когось, оце халепа,
    Ніби від Отчизни хтось відвик,
    І з того, піднявшись понад степом,
    Плачуть в душу чайка та кулик.

    2012



    Каждый труд благослови, удача!
    Рыбаку — чтоб с рыбой невода,
    Пахарю — чтоб плуг его и кляча
    Доставали хлеба на года.

    Воду пьют из кружек и стаканов,
    Из кувшинок также можно пить,
    Там, где омут розовых туманов
    Не устанет берег золотить.

    Хорошо лежать в траве зеленой
    И, впиваясь в призрачную гладь,
    Чей-то взгляд, ревнивый и влюбленный,
    На себе, уставшем, вспоминать.

    Коростели свищут… коростели.
    Потому так и светлы всегда
    Те, что в жизни сердцем опростели
    Под веселой ношею труда.

    Только я забыл, что я крестьянин,
    И теперь рассказываю сам,
    Соглядатай праздный, я ль не странен
    Дорогим мне пашням и лесам.

    Словно жаль кому-то и кого-то,
    Словно кто-то к родине отвык,
    И с того, поднявшись над болотом,
    В душу плачут чибис и кулик.

    12 июля 1925


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.67)
    Прокоментувати:


  47. Ольга Лисенко - [ 2012.05.15 16:46 ]
    Білявка
    Мале й дурненьке хлопченя, чому тебе кохаю я?
    Чому марную свої сили, а часом й плачу, плачу, милий.
    Мале й дурненьке хлопченя, давно вже покохала я
    Твої глибокі карі очі. Сумую з ранку та й до ночі.
    Ти не чорнявий – знають люди. Ти не москаль, ти щирим будеш.
    Русявий, трішки смугле личко, неначе ота грушка-дичка.
    Дивакуватий трохи, так. Без оселедця, не козак.
    Чи є в наш час ті козаки? Забули люди навіки.
    Та ж бо які в тебе вуста! Рожеві, серцем, от краса.
    І хитрий глузд, і руки сильні. Та все дарма, бо ти невільник.
    Знайшов собі білявку файну, і може десь далеко в стайні
    Білявку жінкою зробив. О Боже, що ти наробив.
    Купився на слова ласкаві й на дівку-ляльку ту яскраву.
    Забув хто сам, де маєш жить, кого кохать, кого любить.
    Забув і наче під гіпнозом ти їй даруєш квіти-рожі,
    І надсилаєш «Ай лав ю», та чи правдиве те «Люблю»?
    На ній же безліч етикеток, ще й цінники й якийсь ярлик,
    А ти даруєш їй букети, мов підкаблучник, не мужик.
    Ти просто знову закохався, тобі здається, що в цей раз
    Зіграєш радісне весілля і буде щастячко у вас.
    Дарма надієшся, наївний. Білявки спуску не дають,
    Вона подоїть та й покине, тебе ж собаки зацькують.

    2012


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  48. Іван Редчиць - [ 2012.05.15 16:57 ]
    РУБАЇ

    ***
    Хіба побачиш десь? О рідний краю,
    Куди не глянь – усі хати тут скраю!
    Тому й удома, вибачте, не всі, –
    Немає в світі більш такого раю.


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (7)


  49. Ірина ШушнякФедоришин - [ 2012.05.15 14:57 ]
    Буває...
    Малий, усім тобі я стану...
    Прийми весну стрункого стану.
    З терпіння чаш хильну обману.
    Надією в тобі розтану...

    ...А потім слізки океаном...


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (11)


  50. Нико Ширяев - [ 2012.05.15 14:16 ]
    Внутреннее начало
    Человек, который во всём замечен,
    Нервно прячется от обнов.
    В человеке несколько женщин,
    Несколько городов.
    Изнутри он чем-то таким простужен.
    Изнутри он, кажется, очень сложен.
    Если нужно, неприхотливо слажен.
    Как пионер, готов.

    Приглядевшийся знает,
    Чего он хочет.
    У него в груди - неприступный кречет.
    Он один вовсю никогда не плачет,
    И оттого слеза
    У него щепой застревает в коже.
    Но те, кто в два раза его моложе,
    Смеются ему в глаза.

    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (1)



  51. Сторінки: 1   ...   1022   1023   1024   1025   1026   1027   1028   1029   1030   ...   1848