ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.07.17 00:27
З'явився сявка в нас багатоликий,
Штамповану гидоту постить всюди.
Створити може сотню тисяч ніків...
Єдиний вірний - Заздрісна Паскуда.

Юрій Лазірко
2025.07.16 23:14
Ледь прозора нитка з поділкою між -
На багатих і може...
Може і не варто за ломаний гріш
Поклонятись вельможам.

Хто усе шукає де подіти час,
Хто за крихти роботу.
Та осиротіло дивляться на нас

Юрій Лазірко
2025.07.16 23:11
Згубило небо слід амеби в краплі
і дурняка мікроби лОвлять за язик.
По кінескОпі скаче Чарлі Чаплін -
в котлі готовиться трапезний черевик.

Приспів:
А там, у кума -
Стигне бараболя.

Борис Костиря
2025.07.16 22:04
Це вже ніколи не повернеться,
Немає вже шляху назад.
Минуле відлетіло з вереском,
Немов грайливий зорепад.

Ці усмішки і сльози намертво
Вросли в минуле, як трава.
Укрились листям рухи й наміри,

Устимко Яна
2025.07.16 20:28
з горішка човник хлюпає веслом
і довга тінь між хвилями і дном
і те весло до дна – як перевесло
гойдає сонце глибоко на дні
весняні ночі теплі літні дні
й передчуття «от-от» – аби не щезло

з горішка човник брижі на воді

Ігор Терен
2025.07.16 20:21
А деякі сліпі поводирі,
не маючи душі, явили тіло
і... пазурі
на тому вівтарі,
куди нечистій силі закортіло.

***
А шулеру політики не треба

Ольга Олеандра
2025.07.16 09:43
Ти програєш, я виграю.
Що з цим підходом нездорове?
Чи ми з тобою у бою
списи схрестили гарячково
і має хтось перемогти,
а інший, здоланий, програти?
А переможець святкувати
«поБеду» бажану свою,

С М
2025.07.16 09:00
Коли матуся відмовить усім на запрошення
І сестрі вашій батько розжує
Що ви втомились від себе і власних утотожнень
Запрошую, королево, міс Джейн
Чи зайдете, королево, міс Джейн

І коли квіткарки зажадають виплати за кредитом
А троянди їхні відпахт

Віктор Кучерук
2025.07.16 08:51
Непереливки без жінки
Стало жити козаку, -
Сивиною павутинки
Засріблилися в кутку.
Вкрилась плямами підлога,
Як і скатерть на столі
І, неначе чорний погар,
Пил з'явився скрізь на склі.

Борис Костиря
2025.07.15 22:32
Новорічні іграшки в середині травня -
що може бути абсурдніше?
Можна кожен день починати
як Новий рік.
Новорічні іграшки лежать
як свідчення швидкоплинності
часу. Вони лежать
у бетоні, у піску,

Артур Курдіновський
2025.07.15 17:05
Відомий поетичний троль
Стріляє знову з лайномета.
Стріляй! Така твоя юдоль,
Коли немає пістолета.

Іван Потьомкін
2025.07.15 11:51
На Меа-Шеарім здалось мені,
Що Рабін йде навстріч.
Якби не цей примружений
Тепер уже хрестоматійний погляд,
Нізащо б не подумав, що це він:
У шортах (знаю, що в теніс грав),
В капцях на босу ногу,
Голомозий, як цабарі усі...

Тетяна Левицька
2025.07.15 07:54
Воркують горлиці, та що їм,
до лютих проявів війни?
Щоденно сіллю рани гоїм,
гарчать над світом двигуни.
Втрачаємо останні сили
в хімічно-ядерній війні,
копає смерть сирі могили —
хрестами круки вдалині.

Віктор Кучерук
2025.07.15 05:50
Закурликавши зраділо,
Мов уздріли диво з див, –
Чорногузи чорно-білі
Подалися до води.
Довгоногі, гостродзьобі,
Старуваті й молоді, –
Віддалися дружно хобі –
Бути довго на воді.

Борис Костиря
2025.07.14 22:13
Хто я?
Яке із моїх облич
справжнє?
У човні часу
так легко втратити себе,
стерти своє обличчя.
Так легко втратити голос,
замість якого лунатимуть

Козак Дума
2025.07.14 19:52
Не бережи на завтра завше те,
що може легко скиснути сьогодні,
і пам’ятай про правило просте –
усе потоне у часу безодні.

Згорить усе, розчиниться як дим,
спливе весняним цвітом за водою –
ніхто не буде вічно молодим,

Артур Курдіновський
2025.07.14 19:50
Народився експромт.

Він був і Дефлоратором,
І фалоімітатором,
Ким тільки вже не був наш Самослав!
Пустинником, Пустельником,
Аж раптом став Смиренником -
Невдало сам себе дефлорував.

Тетяна Левицька
2025.07.14 14:22
Катальпа, туя, барбарис,
черешенька, розарій —
тут ніби всесвіт зупинивсь,
щоб викурить сигару.

І споглядає на красу
затишного обійстя;
як сонце струшує росу

Віктор Кучерук
2025.07.14 05:53
Не хизуйся пишним станом
І волоссям золотим, –
Не майструй собі придане
Та не думай про калим.
Не надійся на удачу,
Бо це справа не свята,
Раз діваха ти ледача
І обманщиця ще та.

Оксана Рудич
2025.07.14 00:55
Вночі наш двір оживає,
він пам’ятає все:
кожне хатнє вікно
ще бачить Твоє лице,
тепле черево стежки
відчуває Твою ходу
і червоніє черешня
для Тебе у цім саду…

Ярослав Чорногуз
2025.07.13 23:19
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Борис Костиря
2025.07.13 22:09
Я шукаю істину в травах,
я хочу почути голос трави,
я шукаю у травах
подробиці минулих епох,
я шукаю голоси,
які засипала земля часу,
які сховалися під пилом архівів,
але їх неможливо почути,

Артур Сіренко
2025.07.13 19:02
Ранкове червневе Сонце встигло зазирнути у всі куточки вічного міста Риму і примудрилось навіть торкнутися днища завжди каламутного (але не сьогодні) Тибру. Марк залишив позаду свою інсулу (як залишають в минулому порвані сандалії) і крокував бруківкою, т

Артур Курдіновський
2025.07.13 16:10
Сльозами й кров'ю стелиться дорога,
Немає порятунку вже ніде.
Гуде в містах повітряна тривога -
Та як вона по-різному гуде!

По всій країні - обстріли ворожі.
Допомагає крізь цей жах пройти
Несамовитий шепіт: "Боже! Боже!

Євген Федчук
2025.07.13 13:55
В часи, коли ще і Січі не було в помині.
Як тяглося Дике поле ледве не до Росі.
А козацтво у степах тих хоч і завелося,
Та ватагами ховалось в байраках, долинах
Та у плавнях. Отаманів собі вибирали,
А про гетьманів козацьких ще тоді не чули.
Хоробрі

Олександр Сушко
2025.07.13 12:12
Дружина - запашна троянда
Та оберіг від самоти.
Пуста без неї отча хата,
Життя спливає без мети.

А я живу не пустоцвітом,
Жар-птицю маю у руках.
В думках жовтогаряче літо,

Віктор Кучерук
2025.07.13 08:31
Звідкіль з’являється мовчання?
Навіщо й що його жене?
Чому ця тиша первозданна
Тепер пригнічує мене?
Переживаннями повитий,
Щодня томлюсь на самоті, –
Зі мною справ не мають діти,
А друзі – збилися з путі.

Борис Костиря
2025.07.12 22:06
Після невдалої операції на очах
чоловік став утрачати зір,
світ став поринати в темряву,
береги стали губитися,
навколо панував океан пітьми.
Як побачити знайомі
і такі дорогі обриси?
Як насолодитися картинами

Олег Герман
2025.07.12 18:15
Постійне прагнення контролювати все — від найменших дрібниць до невизначеного майбутнього — насправді є величезним тягарем. Це не просто неефективно, а й трагічно. Уявіть: ви безперервно виснажуєте себе занепокоєнням, мозок постійно прокручує найгірші сце

Світлана Пирогова
2025.07.12 14:16
А літо виставляє слайди:
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.

У нас ні краплі, лиш сушарка

С М
2025.07.12 13:54
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось

в очах моїх ти
в очах моїх ти

Іван Потьомкін
2025.07.12 12:38
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві квіт

Юрій Гундарєв
2025.07.12 10:12
Якось незрозуміло… Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі… Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста. Оточують його

Юрій Гундарєв
2025.07.12 09:50
річний український воїн Костянтин втратив на війні обидві ноги…
Але саме там знайшов своє кохання - Ірину.
Миру і любові молодому подружжю!

Війна - це свіжі хрести,
це сльози, біль і руїни…
Ірина і Костянтин,
Костянтин та Ірина.

Артур Курдіновський
2025.07.12 07:39
В Парижі люди слухають Бізе,
У Римі носять вітчизняні кеди.
А в мене вже давно інакше все -
Четвертий рік я слухаю "шахеди".

Хоча відвідувати хочу теж
Борделі дорогі, кафе гостинні.
Базікають експерти з соцмереж:

Віктор Кучерук
2025.07.12 05:15
Хоч задум розумом відхилений
Бував разів, напевно, п’ять, –
Думки, надіями окрилені,
В одному напрямку летять.
Здійснити хочеться задумане
І врешті вирушить мені
До облюбованої Умані
На швидкоплинні вихідні.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Сергій Святковський
2025.06.27

Равлик Сонний
2025.06.25

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Ігор Лубкевич - [ 2014.05.01 02:13 ]
    ***
    Про що ти думав сам з собою?
    Простий солдат, напередодні бою
    Ховаючи у грудях дикий страх
    Зустрітися віч-на-віч із землею
    Свинцю покуштувавши… і на неї
    Пролити кров, перетворившись в прах

    Твоє життя,
    Надії
    Сподівання
    Ненависть
    Пристрасть
    Дружба
    Чи кохання…
    Тепер екстраполяція…
    Архів…
    Що зникне завтра
    В кратері вогнів

    Світ був і буде
    Вітер грав і грає
    Весна і літо, осінь і зима
    Порядок залишається…
    - Абсурд!!!
    Коли мільярди виникають і щезають
    Мільярди душ горять чи догорають
    Шукають рай, і не знаходять раю
    Порядок залишається…?!
    Я знаю…

    Ти метеор? Комета? Чи зоря?
    Невидима частинка? Чи гігант?
    У чому місія і ціль життя?
    Куди ти йдеш? І що дозволив долі
    Вирішувать за тебе?
    Ти в неволі? Чи птаха вільна?..

    Мільйони запитань мільярдам «Я»
    Порядок залишається…
    Життя одного,
    з позиції Галактики – *****
    Лишається надія лиш на Бога!

    2005


    Рейтинги: Народний -- (5.14) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (1)


  2. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2014.05.01 01:42 ]
    А ви ніхто
    А ви ніхто! І звуть вас бозна як!
    Ви безіменне щось на світанковім небі,
    А мислите, - це ж я, та ось, та післязавтра,
    Чи знаєте, ви особиста травма
    Моя, сусіда, навіть квітки в полі
    Ви сам собі сказали б вже - доволі!
    Бо ж не король, але вже досить голий.

    01.05.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (6)


  3. Тимофій Західняк - [ 2014.04.30 23:56 ]
    Як плине час!..
    * * *
    Якби ти знав – як швидко плине час,
    Як невблаганно свічка догорає…
    Ми нині є, а завтра нас немає,
    І начебто й не було зовсім нас…

    2013-2014


    Рейтинги: Народний -- (5.36) | "Майстерень" -- (5.32)
    Прокоментувати:


  4. Михайло Десна - [ 2014.04.30 20:22 ]
    З ноги
    А там де тара там беру
    Бухала тара не дурю
    Не шара тара я деру:
    "Рамамба хара мамбуру"
    Бахила кара я стару
    А інша пара отже КРУ
    "Рамамба хара мамбуру" - 2

    До харі харя харю тру
    Роман на пару харі "хрю"
    Бухає тара по відру
    "Рамамба хара мамбуру"
    Сахара що Сахара "фу"
    Аналіз тари на нюху
    "Рамаба хара мамбуру! - 2


    30.04.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (14)


  5. Дмитро Куренівець - [ 2014.04.30 18:47 ]
    Виват, Ринат! (из цикла "Старые песни о грязном")
    Виват, Ринат, виват!
    Виват, Ринат!
    Покоя ты не знал:
    Ты двадцать лет подряд
    Донбасс держал
    И всем там заправлял.

    За этот долгий срок
    Ты выжал сок
    Из недр и из людей.
    Но вот восстал народ –
    И прочь утек
    Твой лицедей.

    Увы, Ринат, увы!
    Таков расклад:
    Тебе в нем места нет.
    Уйти бы на покой:
    Бабло с тобой
    И мировой респект.

    Но ты затеял торг –
    И вот итог:
    Плюя на всех на нас,
    Без пушек, без солдат
    Кремлевский гад
    Берет Донбасс.

    Прощай, Ринат, прощай!
    Прощай, Ринат!
    Восток похожим стал на ад.
    Вставай, Донбасс, вставай!
    И дай под зад
    Тому, кто в этом виноват…

    2014


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (2)


  6. Олександр Обрій - [ 2014.04.30 13:13 ]
    Манять запахом скошені трави
    Манять запахом скошені трави -
    То земного волосся пахощі,
    Важко дихати й бути нейтральним,
    Як у грудях пташина юрба харчить.

    Вкрилось поле зеленим бушлатом,
    Застебнулось на гудзики квітів.
    Весно, березні всі обійшла ти
    І у травень ввійшла діловито.

    Прядки зела укрили ріллю,
    Наче крила лебідки підкошені,
    В них тривоги свої переллю,
    Пересиплю я сум в їхні кошелі.

    Сіно в'яжеться, ген, у снопи,
    Мріють в полі солом'яні големи.
    Був без тебе я, весно, сліпим,
    А з тобою став серцем оголений.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.34) | "Майстерень" 5.5 (5.36) | Самооцінка 5
    Коментарі: (4)


  7. Ігор Шоха - [ 2014.04.30 11:16 ]
    Любов до ненависного
    Слова ще є.
                             Поезії немає.
    Іде весна, а пишеться, – війна,
    якої у природі не буває...
    I до людей у вікна заглядає
    все те, що називалося «страна».

    Її ім’я те саме, –
                                 «тут бил Вова».
    Автографами підлої душі
    у наших душах воювало слово
    усі віки.
                   А ми – усе чужі.

    Ця Вава стала рідною на Сході.
    Злодії у законі їй свої.
    У кожного написано на морді:
    хабарники, державні бугаї.

    А Russia вcе очікує на мощі.
    Черговий раз поміняні чини.
    Вован і Діма –
                   на Червоній площі
    наярюють міхами на гармошці
    у фазі
                   репетиції
                                  війни.

    Ідуть на діло за їду і тіло –
    зашойгані опудала горил.
    А їм, що дай –
                   все на один копил.

    Кому там ще поезії кортіло?
    Ось написи кривавого дебіла
    на поліційній мові:
                                  «Я тут бил».

                                  28.04.14


    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.91)
    Коментарі: (5)


  8. Іван Гентош - [ 2014.04.30 10:55 ]
    пародія « Таки поїхав…»

    пародія

    Не заблукав. Я не виню нікого,
    Що приповзло моє у всій красі.
    В четвертій ночі, побоявся б Бога,
    На кухні захотів зловить таксі.

    Я підглядаю – голосує наче,
    І в холодильник лізе – то фінал!
    На мигах (бо назюськаний добряче)
    Питає – Шеф, а можна на вокзал?

    Ну ні – то ні! – І тряскає дверцята,
    В одних трусах мій волохатий троль…
    Знов голосує (от натура клята) –
    Вивітрюється довго алкоголь.

    І голос тонша – плямкає губами…
    Пішла я спати – хай дуріє сам!
    Куди він з хати дінеться? Між нами,
    Хіба вина ще вип’є двісті грам.

    … А рано в ліжку мацаю – немає,
    Щез холодильник – хто верне назад?
    Я зрозуміла – може і трамваєм,
    Таки домовивсь та поїхав… гад!



    29.04.2014


    Рейтинги: Народний 6 (5.58) | "Майстерень" 6 (5.79)
    Коментарі: (11)


  9. Маріанна Алетея - [ 2014.04.30 08:39 ]
    Cопілка
    Сопілки пісня
    Голосить тужно
    І крає душу.
    Порве сльозами
    І впаде камінь.
    Носити мушу
    Його віками
    Бо нездоланний.
    І безталанний
    Зійде ланами
    Забутий нами.
    Та нездоланний.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.36)
    Коментарі: (1)


  10. Василь Закарпатець - [ 2014.04.30 07:22 ]
    Героям НЕБЕСНОЇ СОТНІ присвячується...

    А серце кличе до небес піднятися,
    Туди де сонце, звідки ллють дощі.
    І там літати, й вже не зупинятися,
    Та чути спів, молитви, у душі.

    21.02.2014 р.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (1)


  11. Артур Сіренко - [ 2014.04.29 23:44 ]
    Косiння трави
    Травень ще не почався, юна трава виринає з землі і тягнеться до сонця. Але в місті косарі газонів вже зрізують її, стинають голови квітам. А багато квітів так і не встигнуть зацвісти. І косарям не шкода. Побачивши це, я написав такі хокку:

    * * *
    Скошують траву
    Будуть косити людей
    Колись так само…

    * * *
    Скошують траву.
    Ніколи вже не цвісти
    Цим квітам весни…

    * * *
    Свавільний косар.
    Покосять як ти траву
    Колись і тебе…

    * * *
    Весна. Сонячно.
    Тільки у косарів всі ті ж
    Черстві долоні…

    * * *
    Мовчазний косар
    У сік квітів кульбаби
    Замастив руки…

    * * *
    Весна на землі.
    Але косить все живе
    Божевільний косар…


    Рейтинги: Народний -- (5.15) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (2)


  12. Наталка Янушевич - [ 2014.04.29 22:54 ]
    сьогодні

    Запеклося нутро – лиходії пройшли напалмом,
    Ворушились могили від їхніх смердючих слів.
    І такі дрижаки на сміливців чомусь напали
    Перед тими … чужими, хто вигад огидний плів.
    Потомилися всі від несхожих отих подвоєнь.
    Хай козацькою кров’ю свободу сп’янить земля,
    Та волає вона «Нової! Нової! Нової!»
    І позиркує вбік, де видніє зірка Кремля.


    Рейтинги: Народний -- (5.54) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (4)


  13. Ростислав Бодзян - [ 2014.04.29 18:24 ]
    ***
    На столі спить ранкова преса
    Остигла кава і сніданок
    Набита спамом веб-адреса
    А сонце сяє вже на ганок

    Мов небритий бідолаха
    Сумує тихо топіарій
    Коли ж прийде цей росомаха
    За ним сумує вже й терарій

    Його життя тепер в Сахарі
    Пісок лежить завмерлим сном
    Він спить в якомусь кодло-барі
    Пропитий пивом і вином

    Немає діла він до дому
    Байдужий смуток і життя
    Та ранок в голову свідому
    Пошле промінчик майбуття


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  14. Ростислав Бодзян - [ 2014.04.29 18:21 ]
    ***
    ще не сказав останні звуки
    сегменти символи й думки
    вже встиг почути гімн розлуки
    згадати спалені роки

    затим мозкові ритуали
    спитають в логіки єства
    несправжні фейкові корали
    потонуть в морі до Різдва

    і будем постити думками
    вплітати спогади в життя
    чекати мучитись роками
    взнавати істину й буття

    потому я запишу плівку
    ввійду в синод простих спокус
    зупиню час й пісочну лійку
    і навіть вічний землетрус

    26.04.14


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  15. Світлана Мельничук - [ 2014.04.29 18:14 ]
    Тарасові Шевченку
    1.
    Ожив у дереві Тарас
    На велелюдній площі.
    Звертає погляд свій до нас –
    Душа бажає прощі.

    Поникла горда голова
    Від болю і печалі.
    У той раз кулі, не слова
    Бездумно в ціль влучали.

    І брат на брата знов повстав.
    В скорботі сива мати.
    Вкраїну знову, як Христа
    Взялися розпинати.

    2.
    Твої пророцтва, як набат.
    І чув їх той, хто слухав.
    Тарасе, ти також солдат
    Нескореного духу.

    Ти бачив, як до Бога йшла
    Свята Небесна сотня,
    Як полотніли небеса
    Й здригалася безодня.

    Тарасе, батьку, нам пробач,
    Що ми немов нерідні.
    У цей важкий зневіри час
    Ти, як ніхто, потрібний.

    2014


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.51) | "Майстерень" 5.5 (5.56)
    Коментарі: (4)


  16. Юрій Строкань - [ 2014.04.29 16:31 ]
    На Сході країни
    До Чорного моря вугілля ніхто не планує літом
    На смажений Схід країни не їдуть з екскурсією діти
    У травні «Шахтар – чемпіон» і навіть фанати зникнуть
    Ніхто не говорить правду: на Сході країни - лихо


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.42)
    Прокоментувати:


  17. Ігор Шоха - [ 2014.04.29 16:49 ]
    Неугодні Богу
    Як не є, а гірше може бути
    не тому, що ми такі-сякі,
    а за те, що не розбили пута
    і усе надіємось на Брута
    у лихі години і тяжкі.
                   І за те, що забували мову,
                   вилізши у люди із халуп,
                   і влізали в ігрища совкові,
                   де орда, почувши запах крові,
                   прагнула, аби валявся труп.
    Нас гнітили алкаші-нероби,
    і партійні виродки сім’ї,
    і брати, улюблені до гробу,
    і борці, що доїдали торбу,
    і у владі коміки свої.
                   І за те, що вибрали дорогу
                   вічної юдолі у імлі,
                   за гріхи великі і малі –
                   все негідне, неугодне Богу,
                   осідає на моїй землі.
    І у віщих паралелях ночі
    неземного світу наяву,
    поки чую душу ще живу,
    у часи самотності урочі
    бачу хижі, ненаситні очі,
    що чатують нашу булаву.

                                  28.04.14


    Рейтинги: Народний 5.75 (5.56) | "Майстерень" 5.75 (5.91)
    Коментарі: (5)


  18. Роман Коляда - [ 2014.04.29 14:23 ]
    Момент істини
    Ця любов – це незрима війна,
    На якій не буває героїв,
    Де зі смертю змагаються двоє.
    І нікому ніхто – не вина.

    Ця любов – тільки в ній і життя,
    І у тому і благо й спокуса,
    І тому я з тобою ділюся
    Наполоханим серцебиттям.

    Ця любов – більш нічого нема,
    Я у ній розчиняюся тихо,
    Лиш вона – моє щастя і втіха,
    Бо в любові життя – не дарма.


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (2)


  19. Валентина Попелюшка - [ 2014.04.29 11:39 ]
    Несказка
    Хоть это и не сказка, - жил да был
    Похожий на нормального мужик.
    Ничем не выделялся из толпы,
    Не якрий, неказистый, просто пшик.

    Но гонору имел на пятерых,
    И скользкий был, и гибкий, словно уж,
    А прыткий, будто заяц - прыг да прыг,
    Вперед и вверх, по головам к тому ж.

    Карьеру начал - ноль, простой сексот,
    Но, видно, Бог умом не обделил,
    И вскоре "ноль" достиг таких высот!
    Царем своей державы он прослыл.

    А дальше что? Играет аппетит,
    Бунтует ненасытное нутро.
    "Кто миром завладеть мне запретит?" -
    Царек на троне щурится хитро.

    И принялся орудовать как вор
    (видать, запутал крепко парня бес) -
    Подвинул царства смежного забор,
    В соседский сад за яблоками влез...

    И все тому царьку сошло бы с рук,
    Он крепко свой народ держал в узде -
    В саду соседском как-то понял вдруг,
    Что хлебом-солью встретят не везде.

    Мы матом с упоением орем,
    Воришке неказистому назло:
    Хотел войти в историю царем -
    Войдешь как однозначное х*йло.



    Рейтинги: Народний -- (5.52) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (6)


  20. Наталка Янушевич - [ 2014.04.29 11:24 ]
    ***
    Роса на цвіті – сльози Зульфії,
    Що блискітку згубила ненароком.
    І хто сьогодні буде за пророка,
    Коли вже навіть роси – не її?
    Вже тінь уся розтопиться, а тут,
    В таких знайомих і чужих долинах,
    Тут спів її і досі тихо лине,
    Німіючи на кінчиках батут.
    Вже промінь до засмаглого чола
    Крізь гілку персика так стрімко не проб’ється,
    І ця весна сама собі сміється,
    А ще ж колись тут Зульфія була.
    2014


    Рейтинги: Народний -- (5.54) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (6)


  21. Маріанна Алетея - [ 2014.04.29 09:17 ]
    Стрибок
    Крізь прірви знак
    Вкладав мету
    Програв життя.
    То самоти
    Прийшла пора,
    Відкрила шанс
    Замкнула все.
    Тепер мару
    Ловити час,
    Та тільки страх
    Веде тебе.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.36)
    Коментарі: (2)


  22. Андрій Курочка - [ 2014.04.28 23:17 ]
    Серце
    Слова пусті із вуст злітають марно,
    А погляд твій холодний вже давно.
    І як би на душі не було хмарно,
    Та серце тебе любить все одно.
    Йому лютить тебе не заборониш,
    І точно не накажеш – геть іди.
    І, навіть, коли тихо сльозу зрониш,
    Усе ж твої шукатиме сліди.
    Воно не розуміє, де є правда,
    І де неправди сила вікова.
    А темне відчуття, що зветься зрада,
    Зітре навіки всі твої слова.
    Та серце не злякається такого,
    Крізь біль воно тріпоче у грудях.
    Нема ніде живішого нічого,
    Ніж серце, куди кохання вбито цвях.

    Курочка А.В.
    28.04.2014 року


    Рейтинги: Народний -- (5) | "Майстерень" -- (5)
    Прокоментувати:


  23. Любов Долик - [ 2014.04.28 18:30 ]
    Квітневі акварелі
    Акварелі квітня
    затопили очі
    захопили серце
    в лагідний полон...
    сповіді всесвітні,
    солов’їні ночі...
    і причастя неба
    з лагідних долонь....

    ***
    Океаном пролісків, білих анемон,
    хвилею щастя, шумовинням цвіту
    небо великоднє нині зійшло
    над світом...


    15.04.2010


    Рейтинги: Народний -- (5.6) | "Майстерень" -- (5.67)
    Коментарі: (14)


  24. Ігор Шоха - [ 2014.04.28 15:46 ]
    * * *
    Забронзовілою золою
    жуки обсіли білий сад.
    На рівні меси світової
    дерева свічами горять.

    І, як у неймовірну віру,
    у ніч душа моя іде,
    де одіяння тогу сіру
    тополя місяцю пряде,

    де все уявно таємниче
    і яблунево запашне,
    немов на палях будівничих,
    тримає небо весняне.

                                  2002



    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.91)
    Коментарі: (11)


  25. Володимир Книр - [ 2014.04.28 14:50 ]
    Щодо Noblesse oblige
    Що? "Noblesse oblige"?
    Де? У нас? Облиш!

    2014


    Рейтинги: Народний 5.25 (4.91) | "Майстерень" 5.25 (4.92)
    Коментарі: (1) | "Noblesse oblige"


  26. Інна Ковальчук - [ 2014.04.28 14:57 ]
    Без тебе
    Душа без тебе –
    незагойна рана,
    де визріва осіння каламуть…
    Блукаю сумно
    між світів незнаних,
    які навшпиньки чорний вітер п’ють.

    Без тебе я –
    вербичка на подвір’ї,
    далекім від цілющої води…
    Без тебе очі стали темно-сірі,
    хоча були
    блакитними завжди.

    Мій вічний гріх,
    моя тяжка спокуто,
    суцвіття мрій в обіймах у образ…
    Невже для того,
    щоб з тобою бути,
    я маю народитися ще раз?



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.68) | "Майстерень" 5.5 (5.69)
    Коментарі: (16)


  27. Валерій Хмельницький - [ 2014.04.28 14:31 ]
    Сланцевий газ! (КСПЛ-15)
    Сланцевий газ віднайшли на районі –
    Сланцевий газ!
    В Юзівці кубів трильйони й трильйони –
    Лиш про запас!
    Є і в Криму триста тридцять родовищ –
    Сланцевий газ!
    Думали ви, що Росія за мову?
    Ні, за спецназ!
    Газ у Криму є, і нафта на шельфі –
    Знали про це?
    Що ж не сказали тоді вам відверто,
    Де золотце?
    Конче-бо треба Росії забрати
    Крим і Донецьк.
    Палимо шини, складаємо скати –
    Ро’ хід конем!
    Не здогадається російськомовний
    П’яний Іван -
    Звідти його дуже швидко умовлять
    У Магадан!


    28.04.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (12) | "Росія відправила бойовиків у Слов'янськ через сланцевий газ, який знищить Газпром"


  28. Анна Котова - [ 2014.04.28 14:55 ]
    З-за куліс
    Сцена цілком спорожніла і темна.
    Здається, що світ закінчився концертом.
    Не буду вічно чекати, це – певно.
    Не варто пручатись аплодисментам.
    Ти вже виходиш. Щасливий як бог,
    Як бог – заряджаєш всіх світлом.
    Замовиш каву чи, може, грог,
    ЗмІряєш успіх словом і літром.
    Тебе оточили. Можливо, психічні,
    Можливо, фанатки. Хоч в чом різниця?
    Мій одяг, думки і чуття – лаконічні:
    Здолали мене перекриті зіниці.
    Я мушу іти. Я не хочу в черзі.
    Чи єдина, чи нащо бути?
    Але я ще тут. Ти в моєму серці.
    І вічно б твій голос чути.

    2014 р.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  29. Іван Гентош - [ 2014.04.28 13:55 ]
    пародія « Сила традицій »
    пародія

    Вже навіть наливали на верблюда,
    Бо кінь не міг – він скоро сам закурить.
    Ти обіцяв - едем сьогодні буде...
    Втекли амури.

    Я також чаю випила немало –
    Хоч пожалів би доленьку дівочу…
    Та не тремти, що ніж у руки взяла –
    Салату хочу.

    Той за сусіднім столиком навпроти
    Моргає всоте, бачить – дівка файна…
    Ти хоч би груди спробував на дотик…
    Проклята “Чайна”.


    28.04.2014


    Рейтинги: Народний 5.75 (5.58) | "Майстерень" 6 (5.79)
    Коментарі: (26)


  30. Роман Коляда - [ 2014.04.28 10:09 ]
    Танець квітневої ночі
    Твої шепочу імена
    У пахощі ночі квітневої,
    Вічно єдина-одна,
    Відколи ще звалася Євою.

    Ти літо посеред зими,
    Спалах весни священної,
    Залопотали крильми
    Янголи в небі темному,

    Злетілися на вогонь
    Тобою в мені розпалений
    Доторком ніжних долонь
    До серця мого розталого.

    Твої шепочу імена,
    У неба знамень випрошую,
    Хоч бачу і сам, ти одна
    До танцю з душею запрошена.


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.54)
    Прокоментувати:


  31. Устимко Яна - [ 2014.04.28 10:34 ]
    черемха
    заприсягнула іще із ночі коли губила
    незгойно пахнув рукав тобою черемхо біла
    н


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (16)


  32. Ірина Моргун - [ 2014.04.28 08:09 ]
    ***
    а ти пішов і все не так
    щоночі дика самота
    мене зриває в плач
    я вигоріла я пуста
    хотіла з розпачу з моста
    та не змогла
    пробач
    за ті розпачливі дзвінки
    за те що мріяла таки
    і в щасті і в біді
    з тобою поруч навіки
    за ті запалені зірки
    і за вірші оті

    28 квітня 2014


    Рейтинги: Народний -- (5.34) | "Майстерень" -- (5.24)
    Прокоментувати:


  33. Мар'ян Радковський - [ 2014.04.28 02:23 ]
    Відчуття
    Душу вже не врятують медики,
    І не діло, які ми праведні, -
    Те, що ти споглядаєш в телику,
    Не завжди буде чистою правдою.
    Прийде час і забудеш побачене:
    Блиски золота, а може платини,
    Пам’ятатимеш лише тепло когось, -
    Ніжні руки і вітер літній наш.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  34. Михайло Десна - [ 2014.04.27 23:21 ]
    Країна Цитрус
    У саду за морем висне лимон.
    Я зірву, зелений, - чемпіон!
    А тобі не дам: не докоряй досхочу.
    Подивися, що хороший який -
    ти на дорозі не знайдеш уже такий.
    Зробити спробуй сам. Цьому тебе я не навчу.

    Ростуть лимони на вершині гори,
    кожна з них - закрута для крутих,
    і жодну ти не сягаєш.
    Мету я бачу: за лимоном дотягнутися б ще...
    Хай як вітрило плече, бо цим я круто пишаюсь.

    Країна Цитрус - безтурботне "привіт".
    В країну Цитрус цю веде підземний хід.
    Його знайди ти сам. Цьому тебе я не навчу.
    Важка дорога, адже всюди обман.
    Щоб не блукати, є у мене план...
    Його тобі не дам. Не докоряй досхочу.

    У саду за морем висне лимон.
    Я зірву, зелений, - чемпіон!
    А тобі не дам. Не докоряй досхочу.
    Країна Цитрус - наче пошук-терор:
    зелений вічно обридає помідор -
    його без мене їж!
    Ним не ділися, ти...
    Втечу.

    27.04.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (2)


  35. Іван Потьомкін - [ 2014.04.27 21:42 ]
    Пізнаю історію не з книжки
    Невже це й справді
    Я тонкосльозим став на старості?
    Тільки-но сирена розлуниться протяжним воєм,
    Як щось важке й холодне навалиться на серце,
    До болю зчавить горло…
    Але ж з-поміж 6 мільйонів
    Спалених, закопаних живцем в ровах,
    Розстріляних, повішених,
    Голодом доведених до смерті, –
    Нема нікого з мого роду.
    І з-поміж тих, хто майже голіруч
    Постав на захист права на свій Дім.
    Хто боронив той Дім,
    Назавше відклавши шкільний підручник,-
    Теж нема нікого з мого роду.
    І лише серед тих,
    Кого безвусі палестинські гицлі
    Пошматували в автобусах, в кафе,
    Могла буть і моя дружина.
    Хвалити Бога, обійшлось –
    Поламано лиш ребра
    Та невибутній шум карьожить вуха.
    От і сьогодні спиняюсь
    На невмолимий клич сирени.
    А поруч – памолодь.
    І навіть ті,
    Кого годиться називать онуками.
    Зажурені. А в декого, як-от і в мене,
    На щоки наплива сльоза.
    І я подумав тої миті,
    Що з кожним роком усе глибше вростаю
    У цей згорьований віддавна край,
    Де так переплелися долі й епохи,
    Що пізнаю історію не з книжки,
    І де не можна буть уже чужинцем.



    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.85)
    Коментарі: (4)


  36. Мірлан Байимбєков - [ 2014.04.27 18:32 ]
    Як важко тут на чужині..
    Як важко тут на чужині:
    Живцем гниєш,як у труні.
    Тут навіть хліб немов цеглина,
    І м’ясо навіть не їсть псина,
    Від молока аж шляк трафляє,
    І жах у всіх в очах гуляє.
    Не смалять сало тут соломой,
    А їдальню звуть "столовой".
    Ціни гірші шкуродерні,
    І люди тут немов скажені,
    Злі такі й несамовиті,
    Горілкой клятой оковиті...
    Через слово гнуть тут мати...
    Ай!! Нема чого казати!
    Одним словом — москалі!


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  37. Мірлан Байимбєков - [ 2014.04.27 18:48 ]
    В бокалі вино...
    В бокалі вино і чути лиш ZAZ,
    Кохання крило відламане в раз.
    Сум у душі та розбіжність шляхів,
    Для зустрічі треба сотні життів.
    Живеш ти так близько,
    Й водночас далеко.
    Нас не з’єднає до смерті лелека?
    Ходжу я навколо, як той вампір,
    Що чекає запрошень до щастя на пір.
    Я хоч далеко, але зовсім поруч,
    Жити з тобою хочу водноруч.
    14.07.2013.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  38. Юлька Гриценко - [ 2014.04.27 18:14 ]
    Терпи
    Навесні нові сенси ростуть із глибин,
    Кожна мрія натхненно вдягається в ціль.
    І ніхто вже не зраджує – зрадили всі,
    Я і тиша лишились – один на один.

    Кілька сотень поезій, мозоль на руці,
    Занотовані іскри пустих споглядань.
    І ніхто вже на пам'ять душі не віддасть,
    Всі роздали себе і полиці пусті.

    Кажуть, сильно болить - зуби стисни й терпи,
    хто чекати навчився, найкраще дістав:
    хоч позаду дорога така непроста,
    та попереду щастя: купайся, і пий.


    27.04.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.4) | "Майстерень" -- (5.32)
    Коментарі: (3)


  39. Ігор Шоха - [ 2014.04.27 15:25 ]
    Філософія погибелі
    Ми ще ніякі. Ні в тяжкім труді,
    ні у війні не пожинали плоду,
    що у раю, як мед по бороді,
    у пеклі – смак води, а у нужді
    у повній чаші – опіум народу.

    Вже надкусили яблуко спокус:
    і Таврію, і східні регіони.
    Нема ума у п’ятої колони,
    що на догоду іншому комусь
    у себе установлює закони.

    Розхитує світи суворий вік,
    а ворог попирає наше право.
    І не приймає
                           чудо двоєглаве,
    що ця ідея:
                        мова – не язик, –
    об’єднує окраїни держави.

    Дияволу –
                   із дерева добра
    суспільного багато перепало.
    Отрута юродивого пера
    все капає з роздвоєного жала.

    Усто́яти над прірвою самій
    в тенетах Чуді під гіпнозом вепса –
    оце і є Росії інтереси.
    Та з подіуму мічених месій
    її не порятує думська меса.

    Її розі́рве на дрібні куски
    багатоликий змій Тмутаракані.
    Сьогодні перші, а тоді – останні
    узріють кару Божої руки
    її пігмеї, фюрери й тирани.

    І марна справа ликами ікон
    апелювати до личини злої.
    І проклянуть на всі віки ізгоїв,
    які вели народи у полон.

    ..................................................
    Усе тече, як з гусака вода –
    що рококо, що вибрики бароко,
    а ворогу готуй: за око – око.

    По той бік – мир, а з іншого – орда...
    Та це іще не рокова біда,
    а над майбутнім –
                  віщий меч
                              Дамокла.

                                  27.04.14


    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.91)
    Коментарі: (4)


  40. Олександр Обрій - [ 2014.04.27 11:45 ]
    Чом же не спиться тобі?
    Чом же не спиться тобі
    У таку буйну рань?
    Кліпаєш важко очима
    Посоловілими,
    Диха просторим безсонням
    Твоя конура,
    Мов зазіхнувши назватись
    Маленькою віллою.

    Наче з кав'яреньки,
    Сонної ще середи,
    Пахне із мінігалактики
    Теплою кавою,
    З-поміж усіх, що існують в тобі,
    Середин
    Ранні години найкращу знаходять,
    Як правило.

    Тишу ранкову
    Порвуть маніфести ропух,
    Наче ганчір'я тендітне,
    На клапті
    (На лоскуты),
    Мов кіт на коліні,
    Схід сонця тихенько припух,
    Тракторновусо пряде -
    І від цього
    Лоскотно.

    Проміння у носі
    Чипляє струну волоска,
    І ти, наче бронзовий пам'ятник,
    Грієшся.
    Хороше...
    Сховай-но Аврору* за пазуху,
    Будь ласкав,
    Ким би не був -
    Президентом, або
    Сторожем.

    *Аврора - богиня ранкової зорі.


    Рейтинги: Народний -- (5.34) | "Майстерень" -- (5.36) | Самооцінка 5
    Коментарі: (2)


  41. Мирослав Дердюк - [ 2014.04.26 23:34 ]
    Герої не вмирають

    Герої не вмирають, свіча не згасла їх,
    І рани їхні в грудях, зовсім не болючі.
    Ти не почуєш зойку, може, просто сміх
    І щирий погляд дротом вріжеться колючим.

    Вони спостерігають із глибини небес,
    У серці, що спинилось, б’ється Батьківщина...
    Вони – то леви, що не здали честь,
    За срібляки не продавали Україну!

    Герої не вмирають, душа землі болить.
    Вони здійнялись над Дніпрові кручі,
    Як вартові, і кожен з них не спить,
    Щоб я і ти не був сто шостим мучнем....

    2014


    Рейтинги: Народний -- (4.75) | "Майстерень" -- (5.13) | Самооцінка 5
    Прокоментувати:


  42. Михайло Десна - [ 2014.04.26 21:30 ]
    До 1-го травня
    Ми - квітень у статусі травня.
    Втопилися, тільки живі.
    О весно, о мрійнице рання,
    не нищ сходи мрій в голові.

    Налякані так, що наївні,
    і віримо в те, що зростем...
    Жагою життя ми не дивні,
    а винні, бо тим і живем.

    Ми - квіти у статусі вільні:
    зійшов Благодатний Вогонь.
    Зійшов, і не дивно, що в гривні -
    не серп з молотком для долонь.


    26.04.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.48)
    Прокоментувати:


  43. Олександр Обрій - [ 2014.04.26 19:57 ]
    Божественний кастинг
    Де ти літаєш, Амуре, сердець терапевт?
    Випиши пару пігулок мені
    Від самотності,
    Вакуум спліну зсередини груди розпер,
    Скільки ще мушу відлюдника міцний замок нести?
    Скільки мені в океані розбурханих мрій,
    Наче рибалці невмілому, смикати невода?
    Певно, й досвідчений старець би тут очамрів,
    Випиши довідку, Боже, чи поштою з неба дай
    Звістку про Неї, або надішли бандероль
    З долею, обгорни її листь одежиною!
    В рота Всевишній за звичкою, кине "Дірол",
    Чемно пригостить "Мартіні" та лондонським "Джином", і,
    Око примруживши, тихо торкнеться плеча,
    Єдиний, хто зможе очей моїх смуток украсти,
    І скаже: "Спокійно, старий, зачекай, ще не час,
    Бо я ще, на разі, проводжу божественний кастинг."


    Рейтинги: Народний -- (5.34) | "Майстерень" -- (5.36) | Самооцінка 5
    Прокоментувати:


  44. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2014.04.26 18:11 ]
    Пам`ятник Сагайдачному
    І знов похід... Стояв - навІки,
    Так думав сам, та, бачте, зась,
    Зірвали знов в дорогу, вІки
    Прикрив від сорому: хто знав,
    Що тихо правнуки покинуть
    Напризволяще. І Кафа
    Тепер не знає: чи чужа вже?
    Ачи усе-таки своя...


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (16)


  45. Богдан Манюк - [ 2014.04.26 14:55 ]
    Желехолет
    Захотілось на небо на сьоме -
    і намарно тягнулась рука…
    Щоб помітили інколи комин,
    треба віхоть сухої соломи
    і прощальний етюд сірника.

    Відшукати б ґонзоль на горищі
    і не дати спочити руці,
    доки ґринджею ґалиці хижі
    із душі на ґорголя і вище
    не полізуть у різні кінці.

    Затанцюєш тоді як ґанджело,
    коли щезнуть вони назавжди,
    і святі, перейшовши оселю,
    в ґалаґані для грішного хмелю
    приготують від Бога плоди.

    І тоді, наче в казці веселій,
    що на ґанжах вирощує рай,
    понесе тебе в сьоме ґерґеля,
    у якої позичиш розкрилля,
    висоти й незникаючих сяйв.

    2014р

    Примітка
    Ґонзоль – брязкальце.
    Ґринджа - сніг з дощем.
    Ґалиця – чорна гадюка.
    Ґорґоля – сук.
    Ґанджело – дзиґа.
    Ґалаґан - мідний казан.
    Ґанж – недолік.
    Ґергеля – велика гуска.

    Художник Ярослав Саландяк



    Рейтинги: Народний 6 (5.63) | "Майстерень" 6 (5.77)
    Коментарі: (18)


  46. Анна Куртєва - [ 2014.04.26 12:31 ]
    Путлеру
    Эталон лицемерия,
    потерявший доверие,
    тупо бьется в истерике
    от угрозы Америки.

    Оболванил часть нации,
    чтоб спастись от люстрации
    и продолжить салонами
    щеголять миллионами.

    Возомнил себя сказами
    властелином Евразии
    и нарек «миротворцами»
    отморозков испорченных.

    Он своими замашками
    кинул мир вверх тормашками:
    все, кто был пацифистами,
    сразу стали «фашистами»,

    наводнил террористами
    мою землю неистовый
    и спасать их, непризнанных,
    покусился от избранных,

    тиранию презревших,
    свою сотню отпевших,
    на своей территории
    и страницах истории.

    Мы запомним для вечности
    акты бесчеловечности -
    вы «живыми щитами»
    не прикроетесь сами.

    25 апреля 2014


    Рейтинги: Народний 5.38 (5.46) | "Майстерень" 5.5 (5.42)
    Коментарі: (16)


  47. Галина Гнатюк - [ 2014.04.26 12:33 ]
    Дерева квітнуть якось упівсили...
    Дерева квітнуть якось упівсили –
    Їм, певно, досі мариться зима…
    Моїй душі болять ослаблі крила.
    Чого болять? Не відаю й сама.

    А ти далеко. Пригадай про мене –
    Нехай і я до ранку не засну…
    Березина вбирається в зелене,
    Неначе скроні – в першу сивину.


    Рейтинги: Народний -- (5.71) | "Майстерень" -- (5.78)
    Коментарі: (4)


  48. Ігор Шоха - [ 2014.04.26 12:51 ]
    Духовики
    Яке село без духових музик?
    Було.
                   Нема душі моєї школи.
    Лиш сині стіни,
                   кабінети голі
    і в чорні вікна, як святого лик,
    минуле заглядає у ніколи.
    Немає тих, кого єднав оркестр
    і юної мелодії немає.
    І мрія за дошками хрест-навхрест
    уже мене ніде не виглядає.
    А ми ще є, як зняті із ікон
    музики золотого покоління,
    і є ядро уміння і терпіння –
    бас, барабан, труба і баритон.
    І є в душі мелодія одна –
    вальс «Біженка», якої не забути
    і не збагнути, чом тепер вона
    чіпляє струни серця непочуті.
    Чому занесло аж на Колиму
    найпершого,
                   яким душа святиться?
    І де лежать молодші?
                                     І чому
    бас – у Донбасі, бубон – у Криму,
    труба – в селі, а тенор – у столиці?
    А он барвінки,
                            сонце у траві.
    Про що це я?
                         О, звичаї народні
    і ці у сні обличчя візаві...
    Вони мені приснилися сьогодні
    всі,
                   як один,
                                  у пам’яті живі.

                                  26.04.14


    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.91)
    Коментарі: (6)


  49. Інна Ковальчук - [ 2014.04.26 10:03 ]
    ***
    Урешті стане по сваволі
    і по заплаканій свічі,
    коли на життєдайнім полі,
    за вічним плугом ідучи,

    почуєш, як вустами тиші
    промовить будень мовчазний:
    зернина миру важить більше,
    аніж полукіпок війни…


    Рейтинги: Народний -- (5.68) | "Майстерень" -- (5.69)
    Коментарі: (14)


  50. Ванда Савранська - [ 2014.04.26 10:23 ]
    * * *
    Плине кача… Сльози плинуть…
    Полягли за Україну.
    Другу сотню добирають
    До Небесного Вираю.

    Другу сотню… Хто відомий…
    А скількох чекають вдома?
    Плине кача, світ ридає.
    Я сумнішої не знаю...


    Рейтинги: Народний -- (5.33) | "Майстерень" -- (5.37)
    Коментарі: (5)



  51. Сторінки: 1   ...   714   715   716   717   718   719   720   721   722   ...   1795